ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ОСОБИСТІСНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ

Краткое описание

Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка

На правах рукопису

ШЕВЧЕНКО ОЛЬГА МИКОЛАЇВНА

УДК 159.922.8:159.923.2:37.014.5-053.5

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ОСОБИСТІСНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ

Спеціальність 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
Власова Олена Іванівна
доктор психологічних наук, професор

Київ – 2013

ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………….. 4 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБИСТІСНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ
1.1. Основні підходи до дослідження проблеми компетентності в психологічній науці…………………………………………………….…….…..14
1.2. Сутність та концептуальна модель особистісної компетентності…….….26
1.3. Вікові передумови розвитку особистісної компетентності старшокласників……………………………………………………………..……45
Висновки до розділу 1………….……………………………………….………..55

РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ РОЗВИТКУ ОСОБИСТІСНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ
2.1. Методика та організація емпіричного дослідження особистісної компетентності старшокласників………………………..…………….………...59
2.2. Характеристика чинників, що впливають на розвиток особистісної компетентності старшокласників …………………………………….…….…...72
2.3. Особливості розвитку компетенцій особистісної компетентності та їх взаємозв’зок з особистісними характеристиками старшокласників….….……93
Висновки до розділу 2 ………………………...……………………….……….123

РОЗДІЛ 3. ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ СУПРОВІД РОЗВИТКУ ОСОБИСТІСНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ
3.1. Концептуальні засади та методичні аспекти психолого-педагогічного супроводу розвитку особистісної компетентності старшокласників…..…...129
3.2. Опис програми психолого-педагогічного супроводу розвитку особистісної компетентності старшокласників…….………………………………………...136
3.3. Аналіз та узагальнення результатів формувального експерименту щодо розвитку особистісної компетентності у ранньому юнацькому віці….…......146
Висновки до розділу 3……..…………………………………...………………153
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….156
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………...……………160
ДОДАТКИ…………………………………………………………...………….187

ВСТУП

Актуальність теми. Сучасний етап суспільного розвитку в Україні, що характеризується швидкими змінами в усіх сферах життя, зростанням варіативності життєвих стратегій та впровадженням інноваційних технологій, зумовлює необхідність переосмислення функцій і результатів шкільної освіти та цілеспрямованого розвитку особистісної компетентності учня, яка сприятиме його реальній здатності адекватно та відповідально реагувати на стрімкі зміни в суспільстві, враховувати соціальні та індивідуальні потреби й можливості особистісної самореалізації, здійснювати на цій основі відбір способів і засобів досягнення бажаного майбутнього, а також застосовувати набуті знання, навички та вміння, адекватно реагувати на різні життєві ситуації.
Усвідомлення даної проблеми знайшло втілення у концепції компетентнісно-орієнтованої освіти, яка активно впроваджується останніми роками в багатьох країнах світу і в Україні. Стратегічна переорієнтація освітньої діяльності спричиняє необхідність системного і комплексного дослідження особливостей розвитку особистісної компетентності старшокласника з урахуванням вимог сучасності, що надає їй також теоретичної актуальності.
Аналіз стану наукової розробленості проблеми показує, що її дослідження стають усе більш активними і об’єднують педагогічний (Б.Л. Вульфсон, С.І. Гессен, І.Г. Єрмаков, О.Л. Кононко, Л.М. Пермінова, І.Г. Тараненко) [49; 54; 79; 111; 169; 220], соціологічний (З. Бауман, П. Бурдьє, О.Г. Злобіна, Т. Лукман, Н.І. Соболєва, В.О. Тихонович) [17; 35; 90; 213; 224; 266] та психологічний (К.О. Абульханова-Славська, Л.М. Мітіна, Л.А. Петровська, Л.В. Сохань, О.Б. Старовойтенко, Т.М. Титаренко) [3; 4; 153; 214; 215; 222; 223] рівні розвитку особистості.
Останнім часом актуальності набуває проблема компетентності, а саме такі її аспекти як: професійна (В.О. Адольф, Ю.В. Варданян, А.К. Маркова, Н.А. Побірченко, В.К. Сидоренко, Л.М. Шовкун) [6; 39; 141; 179; 207; 250], загальнокультурна (С.А. Мельник) [145], педагогічна (Н.В. Кузьміна, Н.І. Лісова, Л.М. Мітіна) [118; 136; 153], психологічна (В.Г. Зазикін, О.В. Полуніна) [85; 180], етична (Л.Л. Хоружа) [234], комунікативна (О.В. Касаткіна, Л.А. Петровська, А.П. Хом’як) [101; 171; 233], життєва (І.Г. Єрмаков, Л.В. Сохань, М.Д. Степаненко) [79; 214; 216 ], рефлексивна (О.А. Поліщук), акмеологічна (О.Є. Гречаник) [61], аутопсихологічна (О.О. Бодальов, A.О. Деркач, Г.Є. Єгорова, Н.В. Кузьміна, Н.А. Льоушкіна, А.П. Сітніков) [24; 68; 77; 118; 133; 134; 135; 208], власна (В.Г. Маралов) [139], внутрішньоособистісна (Л.О. Плужнікова) [177; 178], громадянська (О.І. Пометун, Т.М. Смагіна) [182; 210], загальна (О.І. Дубровіна) [74], інформаційна (Я.В. Карлінська, О.В. Нікулочкіна) [100; 159], полікультурна (О.В. Котенко, Л.Є. Перетяга) [115; 168] тощо.
На даний час проблему особистісної компетентності в контексті професійного становлення розглядали В.В. Абашина, Н.Л. Бабенко, О.І. Гулай, І.Г. Дровнікова, І.О. Зимняя, Н.В. Кузьміна, Г.П. Ланець, А.К. Маркова, Н.М. Морозова, Т.В. Некрасова, О.Е. Пермяков, І.М. Фадєєва [1; 13; 62; 73; 89; 118; 170; ].
У сучасних наукових дослідженнях компетентність розглядається не лише як складова певної професійної діяльності, являючи собою сукупність професійно важливих особистісних якостей, характеристик чи факторів, а як загальнолюдська універсальна інтегральна характеристика.
Значну увагу компетентнісному підходу в сучасній освіті приділяють як науковці (Н.М. Бібік, О.І. Власова, О.В. Овчарук, Л.І. Паращенко, О.І. Пометун, О.Я. Савченко, Л.В. Сохань, С.Є. Шишов та ін. [18; 42; 162; 163; 166; 181; 198; 214; 248]), так і міжнародні організації (Міжнародна комісія Ради Європи, експерти країн Європейського Союзу, ЮНЕСКО, Міжнародний департамент стандартів, Організація економічного співробітництва та розвитку тощо [260]).
Активний розвиток особистісної компетентності збігається з важливим періодом особистісного і професійного самовизначення за Д.Б. Ельконіним [255], життєвого плану за І.С. Коном [109], пошуку сенсу життя за В. Франклом [231], К. Обуховським [161], самореалізації та індивідуального розвитку за А.Маслоу [143], прагнення до успіху в діяльності за А.В. Мудриком [156], зростанням сили Я за Г.С. Абрамовою [2], набуття Его-ідентичності за Е. Еріксоном [256], становлення якісно-нової самосвідомості або Я-концепції за Р. Бернсом, М.Й. Боришевським, П.Р. Чаматою, І.І. Чесноковою [22; 34; 240; 241], досягненням постконвенційного рівня у становленні моральної самосвідомості за Л. Колбергом, що відбуваються у юнацькому віці [265].
Відсутність розгорнутих досліджень, предметом яких є вивчення змісту особистісної компетентності, її сутнісних характеристик, структури, критеріїв та індикаторів сформованості, розуміння чинників й умов її розвитку у школярів, потребує як теоретичного дослідження окресленої проблеми, так і розробки програми сприяння оптимальному розвитку особистісної компетентності в старшокласників. Таким чином, результати проведеного науково-теоретичного аналізу питання особливостей розвитку особистісної компетентності, соціальна значущість та недостатня розробленість теоретичних і прикладних аспектів проблеми допрофесійного становлення і розвитку особистісної компетентності зумовили вибір теми нашого дисертаційного дослідження: «Психологічні особливості розвитку особистісної компетентності старшокласників».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами та темами. Дисертаційне дослідження здійснювалось у межах науково-дослідної теми факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Психолого-педагогічне забезпечення використання новітніх освітніх технологій у навчальному процесі ВНЗ» (державний реєстраційний №10БП016-01). Тему дисертації затверджено Вченою радою факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 5 від 19 січня 2010 року) та узгоджено в бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 1 від 29 січня 2013 року).
Мета дослідження – полягає у теоретичному визначені та емпіричному дослідженні психологічних особливостей розвитку особистісної компетентності старшокласників.
В основу нашого дослідження покладено наступні припущення:
- ранній юнацький вік є сенситивним для розвитку особистісної компетентності як інтегральної характеристики особистості;
- існує тісний взаємозв’язок між рівнем розвитку особистісної компетентності та особистісними характеристиками старшокласників;
- умовою розвитку особистісної компетентності у старшокласників є психолого-педагогічний супровід розвитку особистісної компетентності старшокласників.
Відповідно до мети дослідження було сформульовано такі завдання:
1. Здійснити теоретичний аналіз проблеми особистісної компетентності у науковій літературі та розкрити її психологічний зміст.
2. Розробити концептуальну модель, критерії оцінки, показники та рівні розвитку особистісної компетентності у ранньому юнацькому віці.
3. Емпірично дослідити чинники розвитку особистісної компетентності у ранньому юнацькому віці.
4. Розробити та апробувати програму психолого-педагогічного супроводу розвитку особистісної компетентності старшокласників.
Об’єкт дослідження – розвиток особистісної компетентності старшокласників.
Предмет дослідження – психологічні особливості розвитку особистісної компетентності старшокласників в умовах загальноосвітнього навчального закладу.
Теоретико-методологічну основу дослідження склали: концептуальні положення про сутність і розвиток особистості в процесі життєдіяльності (К.О. Абульханова-Славська, Л.І. Божович, М.Й. Боришевський, О.І. Власова, Л. Колберг, О.М. Леонтьєв, О.М. Лозова, О.В. Петрунько, Ю.О. Приходько, С.Л. Рубінштейн, О.П. Сергєєнкова, Т.М. Титаренко тощо) [3; 25; 33; 43; 44; 128; 137; 175; 184; 196; 204; 223 265], ідеї гуманістичної психології про особистість та активізацію особистісного потенціалу (А. Маслоу, Г. Олпорт, К. Роджерс) [143; 258; 193], загальні теоретичні засади про компетентність та компетенції (І.О. Зимняя, Л.А. Лєпіхова, А.К. Маркова, Л.М. Мітіна, А.В. Хуторськой) [88; 89; 131; 141; 153; 236], положення про особливості становлення особистості, закономірності розвитку свідомості і самосвідомості в юнацькому віці (Г.С. Абрамова, Л.І. Божович, М.Й. Боришевський, І.С. Кон, А.В. Мудрик, Г.К. Радчук, Е. Еріксон тощо) [2; 25; 34; 109; 110; 157; 190; 256], положення про роль активних методів навчання в особистісному зростанні індивіда (І.В. Вачков, Л.В. Долинська, Ю.М. Ємельянов, Л.А. Петровська) [40; 72; 78; 172].
Теоретико-методологічна основа дослідження ґрунтується на історичному, компетентнісному, акмеологічному, гуманістичному, системному, діяльнісному та особистісно-діяльнісному підходах.
Історичний підхід дозволяє розглядати проблему розвитку особистісної компетентності як актуальну для сучасного суспільства і для психологічної науки (В.І. Байденко) [15]. Акмеологічний підхід дає можливість, узагальнивши численні погляди дослідників на приховані можливості людини, визначити їх як можливість, потенціал до перетворювальної діяльності в самому собі шляхом самоусвідомлення, самопізнання, саморегулювання (О.О. Бодальов, A.О. Деркач, Н.В. Кузьміна, Л.A.Степнова) [24; 66; 68; 118]. Компетентнісний підхід об’єднує особистісний розвиток та професійне становлення (у нашому випадку професійне самовизначення), оскільки успішність в діяльності та задоволеність нею визначається перспективами та рівнем розвитку індивіда, а не лише відповідністю його особистісних якостей вимогам майбутньої професійної діяльності (В.І. Байденко, Є.В. Бондаревська, Є.Ф. Зеєр, І.О. Зимняя, Н.В. Кузьміна, А.К. Маркова, А.В. Хуторський) [14; 31; 87; 88; 89; 118; 141; 236]. Гуманістичний підхід дозволяє опиратись на психологічні дослідження процесів самоусвідомлення, самопізнання, самооцінки, самоставлення, самореалізації, самоактуалізації, саморегуляції особистості (Е. Еріксон, А. Маслоу, Г. Олпорт, К. Роджерс) [144; 164; 193; 256]. Системний підхід у цьому дослідженні забезпечує об’єктивність наукового вивчення предметів та явищ існуючої дійсності. З точки зору діяльнісного підходу компетентність включає в себе знання, вміння, навички, а також способи виконання діяльності на високому рівні кваліфікації відповідно до конкретних умов з метою задоволення певних потреб (Ю.М. Жуков, Л.А. Петровська). Особистісно-діяльнісний підхід дозволяє визначати компетентність як складну інтегративну якість особистості, що опосередковує діяльність і спрямована на підвищення її ефективності (О.Г. Асмолов, Н.В. Кузьміна тощо) [11; 118]. Це дає можливість досліджувати особистісну компетентність старшокласника як складну інтегративну якість особистості, яка забезпечує здатність до самовизначення та самореалізації.
Мета та завдання дослідження визначили сукупність методів дисертаційної роботи: теоретичні методи дослідження – аналіз, систематизація та узагальнення сучасного стану досліджуваної проблеми для з’ясування змісту поняття «особистісна компетентність»; емпіричні методи дослідження – моделювання, психолого-педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний), спостереження, тестування, опитування, бесіда, комплекс психодіагностичних методик: «Ціннісний опитувальник» Ш. Шварца, «Тест сенсожиттєвих орієнтацій» Д.О. Леонтьєва, методика «Вивчення соціалізованості особистості учня» М.І. Рожкова, методика діагностики соціально-психологічної адаптації К. Роджерса і Р. Даймонда, методика вивчення самооцінки якостей особистості Т. Дембо – С. Рубінштейна у модифікації А.М. Прихожан, методика багатофакторного дослідження особистості Р. Кеттела (№ 105), методика «Самооцінка творчих характеристик особистості» Є. Є. Тунік, тест інтегральної самооцінки особистості М. Куна «Хто Я?» у модифікації Т.Н. Румянцевої. У дослідженні використано методи математичної статистики, зокрема комп’ютерної обробки експериментальних даних (визначення середніх значень і відсоткових співвідношень, визначення достовірності відмінностей за t- критерієм Стьюдента, однофакторний дисперсійний, кореляційний та регресійний аналізи) за допомогою програми SPSS Statistics 17 з подальшим узагальненням отриманих результатів.
Дослідно-експериментальна робота здійснювалась упродовж 2010 – 2012 років на базі загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів міста Тернополя №№ 9, 11, 19, 20, Струсівської санаторної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів Тернопільської обласної ради, Українського гуманітарного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У дослідженні взяло участь 306 учнів дев’ятих, десятих та одинадцятих класів віком 14 – 17 років.
Наукова новизна та теоретичне значення дисертаційного дослідження полягають у тому, що: вперше на основі системного аналізу одержаних результатів визначено психологічний зміст поняття «особистісна компетентність» як інтегральної характеристики людини, здатності особистості виявляти, осмислювати, проявляти, оцінювати, розвивати, довільно регулювати власні особистісні ресурси, здібності, обдарування та соціальні позиції, розробляти, вдосконалювати та втілювати у дійсність свої життєві плани, що базуються на усвідомленні соціальних потреб та особистісних цінностей; обґрунтовано і побудовано концептуальну модель особистісної компетентності старшокласника; описано її структурні компоненти (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, емоційно-вольовий), рівні (творчий, достатній, посередній, початковий), критерії та показники розвитку особистісної компетентності людини в ранньому юнацькому віці; встановлено чинники, що впливають на розвиток особистісної компетентності у ранньому юнацькому віці; науково обґрунтовано та розроблено технологію розвитку особистісної компетентності старшокласників; удосконалено підходи до вивчення компетенцій, зокрема, особистісних, доповнено наукові положення про особливості та умови розвитку особистісних компетенцій старшокласників у рамках сучасної освіти; набуло подальшого розвитку дослідження проблеми впровадження компетентностей у зміст освіти, детермінант і особливостей процесу формування ключових компетенцій в освіті.
Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці комплексної діагностичної процедури дослідження рівня розвитку особистісної компетентності старшокласників та програми психолого-педагогічного супроводу розвитку особистісної компетентності, які можуть бути використані шкільними психологами та педагогами в роботі з учнями старших класів. Результати проведеного теоретичного і експериментального дослідження можуть використовуватися у навчально-виховному процесі загальноосвітніх навчальних закладів різного типу, у підготовці психологів у вищих навчальних закладах, у післядипломній освіті та системі підвищення кваліфікації фахівців (викладання курсів «Вікова психологія», «Педагогічна психологія», «Психологія особистісного та професійного зростання»).
Результати дисертаційного дослідження впроваджено у навчально-виховний процес підготовки майбутніх психологів під час викладання курсу «Вікова психологія», «Педагогічна психологія», «Психологія особистісного та професійного зростання» в Тернопільському національному педагогічному університеті імені В. Гнатюка (довідка № 139-33/03 від 04 лютого 2013 року) та Університеті сучасних знань (довідка № 32 від 18 лютого 2013 року); у формі психолого-педагогічного супроводу розвитку особистісної компетентності старшокласників у Тернопільській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 11 (довідка № 446 від 10 грудня 2012 року), Тернопільській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 19 (довідка № 63 від 6 лютого 2013 року) та Тернопільській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 20 (довідка № 252 від 10 грудня 2012 року).
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення і результати дослідження доповідалися автором, обговорювались та отримали схвалення на засіданнях кафедри психології розвитку КНУ імені Тараса Шевченка (2009 – 2012 роки), звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів КНУ імені Тараса Шевченка (2010 – 2012 роки). Теоретичні і практичні результати дисертаційної роботи також було представлено на наукових та науково-практичних конференціях: Всеукраїнській науково-практичній конференції «Людиноцентризм як домінанта соціокультурних вимірів людського буття» (Київ, 26 квітня 2010 року), ХІІІ Міжнародній конференції молодих науковців «Проблеми особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень» (Київ, 14-15 квітня 2011 року), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Тенденції розвитку психології в Україні: історія та сучасність» (Київ, 20-21 травня 2011 року), Міжнародній науково-практичній конференції «Екзистенційні виміри філософсько-антропологічного пізнання: творча спадщина В. Шинкарука» (Київ, 14 квітня 2011 року), Міжнародній науково-практичній конференції «Чинники та технології соціалізації і ресоціалізації особистості в умовах сучасного суспільства» (Київ, 11-12 листопада 2011 року), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми рекреаційної психології дитинства» (Одеса, 15-16 вересня 2012року), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Тенденції і інновації сучасної науки» (Краснодар, 24 вересня 2012 року).
Публікації. Основний зміст, теоретичні положення та результати дисертаційного дослідження відображено в 10 одноосібних публікаціях автора. Серед них – 5 статей у наукових фахових виданнях у галузі психології, 5 – у інших журналах і збірниках матеріалів науково-практичних конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (270 найменувань, з них 14 – іноземною мовою) і додатків на 114 сторінках. Загальний обсяг дисертації становить 299 сторінок. Основний зміст викладено на 156 сторінках. Робота містить 9 таблиць, 32 рисунки.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичний аналіз основних напрямів дослідження проблеми особистісної компетентності, проведено експериментальне дослідження особливостей її розвитку в ранньому юнацькому віці, розроблено й представлено результати апробації комплексної програми розвитку особистісної компетентності у старшокласників.
1. Виходячи із проведеного теоретичного аналізу, компетентність визначається як складна інтегрована характеристика особистості, під якою розуміють набір знань, умінь, навичок, ставлень, що дають людині змогу ефективно провадити діяльність або виконувати певні функції, забезпечуючи розв’язання проблем і досягнення певних стандартів у професії або виді діяльності. Дослідники здебільшого розглядають особистісну компетентність у контексті професійного становлення та розвитку як один із видів професійної компетентності або як одну з її складових, і визначають як: особистісну, індивідуально-особистісну, аутопсихологічну, власну, внутрішньо-особистісну, соціально-особистісну, мотиваційно-особистісну компетентність. Поняття «Особистісна компетентність» визначається як інтегральна особистісна характеристика людини, її здатність виявляти, осмислювати, проявляти, оцінювати, розвивати, довільно регулювати власні особистісні ресурси, здібності, обдарування та соціальні позиції, розробляти, вдосконалювати та втілювати у дійсність свої життєві плани, що базуються на усвідомленні соціальних потреб та особистісних цінностей. Співзвучність здібностей, які входять до складу компетенцій особистісної компетентності, та рис психологічно зрілої людини за Г. Олпортом, а також рис-індикаторів особистісної зрілості у диспозиційній моделі особистісної зрілості О.С. Штепи підтверджує припущення, що розвиток особистісної компетентності сприятиме становленню особистісної зрілості старшокласників.
2. Концептуально особистісна компетентність містить три основні структурні компоненти, які включають в себе низку компетенцій, а саме: 1) мотиваційно-ціннісний, що передбачає розуміння необхідності й важливості особистісно-орієнтованої діяльності та особистісних якостей, які дозволяють її здійснити; прийняття особистісного самовдосконалення як сенсу й цілі життя, стійкість інтересу, мотивації до освоєння нових знань, особистісного розвитку; 2) когнітивний, що включає комплекс знань, володіння якими необхідне для особистісного розвитку, способи постановки, планування, вирішення задач особистісного зростання та оцінки результатів рішення, здатність особистості розуміти та орієнтуватися в навколишній дійсності, виявляти, осмислювати і оцінювати своє місце і роль у колективі, сім’ї, державі; 3) емоційно-вольовий, який забезпечує суб’єктну, внутрішньо-скоординовану, відповідальну і ефективну діяльність з метою особистісного самовдосконалення, задоволеність старшокласника процесом та якістю навчання, особистісним самовизначенням. Критеріями оцінки розвитку особистісної компетентності виступили компетенції, що її наповнюють: система цінностей, визначення життєвих цілей та програм, мотивація до успіху (мотиваційно-ціннісний компонент); самоусвідомлення та самооцінка, аналіз проблем і прийняття рішень, потенціал творчої активності (когнітивний компонент); задоволеність собою, оточенням, світом, процесом і якістю навчання, навички самопізнання, самоконтролю, саморегулювання, саморозвитку, самовираження та тренування волі, самостійність, самодостатність, особистісна і соціальна відповідальність, емоційна стабільність (емоційно-вольовий компонент). Особистісна компетентність може характеризуватися різними рівнями розвитку (початковим, посереднім, достатнім, творчим). За результатами проведеного емпіричного дослідження у ранньому юнацькому віці більшість старшокласників характеризуються посереднім рівнем розвитку особистісної компетентності, вагомий відсоток учнів мають достатній рівень розвитку даної компетентності. Низька емоційна стабільність та творча активність, недостатній рівень володіння знаннями та навичками вирішення задач особистісного зростання та епізодичність прояву відповідальної ефективної діяльності з метою особистісного самовдосконалення є тими аргументами, які свідчать про необхідність цілеспрямованої роботи з розвитку особистісної компетентності у старшокласників в умовах навчально-виховного процесу.
3. Емпіричним дослідженням встановлено, що сукупність соціальних впливів, відмінних у містах з різним рівнем урбанізації, гендерні особливості та вік є визначальними чинниками, що впливають на розвиток особистісної компетентності в юнацькому віці.
Виявлено наступні особливості розвитку особистісної компетентності: у досліджених старшокласників рівень розвитку особистісної компетентності найтісніше корелює з показниками їх особистісної системи цінностей, задоволеністю собою, світом, власним навчанням та діяльністю, мотивацією успіху, рівнем сформованості навичок саморозвитку, саморегулювання та тренування волі, рівнем емоційної стабільності, самостійності, творчої активності та здатністю до аналізу особистісних проблем і прийняття рішень, що дозволяє говорити про взаємодетермінацію особистісної компетентності та становлення особистісної зрілості старшокласників. Факторний аналіз отриманих результатів дослідження переконливо довів, що факторами, які впливають на розвиток особистісної компетентності в ранньому юнацькому, віці є: інтернальність, спроможність визначати цілі на майбутнє, свідомо контролювати події свого життя; віра в себе, як господаря свого життя, усвідомленість, осмисленість та якість життя загалом; самоприйняття, позитивне самоставлення, адекватна самооцінка; рівень соціальної активності та адаптованості, моральності, рівень прийняття інших, творчість, рівень емоційного комфорту, здатність до самоконтролю.
4. Встановлено, що психолого-педагогічний супровід сприяє розвитку особистісної компетентності старшокласників, а саме таких провідних утворень когнітивної та емоційно-вольової сфер особистості, як самоусвідомлення, самооцінка, наполегливість, самостійність та автономність. Ефективність розробленої та апробованої програми підтверджено якісними та кількісними змінами особистісних утворень та поведінкових проявів досліджених експериментальної групи, що виражається в умінні старшокласників сприймати себе, інших людей та власні життєві перспективи у позитивному світлі, проявляти впевненість у собі та своїх можливостях, вмінні аналізувати особистісну проблему та приймати самостійне рішення, ініціативності та креативності, володінні прийомами самоорганізації, самоконтролю і саморегуляції. Також учні набули вмінь чітко формулювати свої ближні та віддалені цілі, складати розгорнутий план досягнення поставленої мети, виявили високу мотивацію до подальшого особистісного розвитку. Цілеспрямоване впровадження програми у загальноосвітньому закладі необхідно розглядати як важливу психолого-педагогічну умову ефективного розвитку особистісної компетентності старшокласників.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів означеної проблеми, зокрема подальшого науково-психологічного вивчення потребують питання особливостей розвитку особистісної компетентності на інших етапах онтогенезу, врахування гендерних аспектів у розвитку досліджуваної компетентності тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абашина В. В. О профессиональной компетентности педагога в условиях модернизации дошкольного образования / В.В. Абашина // Вестник Московского государственного областного университета. Серия «Педагогика». – № 3. – 2008. – С. 3–9.
2. Абрамова Г.С. Возрастная психология / Г.С. Абрамова. – М.: Академический проект, 2006. – 701 с.
3. Абульханова-Славская К. А. Деятельность и психология личности / К.А. Абульханова-Славская. – М.: Наука, 1980. – 231 с.
4. Абульханова-Славская К. А. Стратегия жизни / К.А. Абульханова- Славская. – М.: Мысль, 1991. – 302 с.
5. Абульханова-Славская К. А. Философско-психологическая концепция С.Л. Рубинштейна / К.А. Абульханова-Славская. – М., 1989. – 248 с.
6. Адольф В. А. Профессиональная компетентность современного учителя: монография / В.А. Адольф. – Красноярск: КрГУ, 1998. – 286 с.
7. Акмеология : учеб. / Под общ. ред. А.А. Деркача. – М.: РАГС, 2002. – 357с.
8. Алмазова Н. И. Когнитивные аспекты формирования межкультурной компетентности при обучении иностранному язику в неязыковом вузе: автореф. дис. на соиск. степени д-ра пед. наук : спец. 13.00.02 «Теория и методика обучения и воспитания» / Н.И. Алмазова. – СПб., 2003. – 47 с.
9. Анн Л. Ф. Психологический тренинг с подростками / Л.Ф. Анн. – СПб. : Питер, 2007. – 217 с.: ил. (Серия: Эффективный тренинг).
10. Аронов А. М. О проекте «Школа развивающего» обучения» / А.М. Аронов // Педагогический ежегодник. – Красноярск, 1995. – С. 24–32.
11. Асмолов А. Г. Культурно-историческая системно-деятельностная парадигма проектирования стандартов школьного образования / А.Г. Асмолов, И.А. Володарская, Н.Г. Салмина, О.А. Карабанова // Вопросы психологи. – 2007. – № 4. – С. 16–23.
12. Ассаджоли Роберто Психосинтез: теория и практика / Роберто Ассаджоли. – М.: REFL-book, 1994. – 314 с.
13. Бабенко Н. Л. Развитие социально-личностной компетентности будущего учителя в процессе изучения педагогических дисциплин / Н.Л. Бабенко // Изв. Юж. фед. ун-та. – 2010. – № 6. – С. 157–162.
14. Байденко В. И. Базовые навыки (ключевые компетенции) как интегрирующий фактор образовательного процесса / В.И. Байденко, Б. Оскарссон // Профессиональное образование и формирование личности специалиста. Науч.-метод. сборник. – М., – 2002. – С. 22–46.
15. Байденко В. И. Компетенции в профессиональном образовании (К освоению компетентностного подхода) / В.И. Байденко // Высшее образование в России. – 2004. – №11. – С. 3–13.
16. Баранников Л. П. Повышение эффективности производства через воздействие на мотивационно-потребностную сферу человека / Л.П. Баранников // Мотивационная регуляция деятельности и поведения личности. – 1998. – С. 12–14.
17. Бауман З. Индивидуализированное общество / Зигмунт Бауман. – М.: Логос, 2005. – 390 с.
18. Бібік Н. М. Компетентнісний підхід: рефлексивний аналіз застосування / Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи / Н.М. Бібік. – К.: К.І.С., 2004. – С. 45–50.
19. Бігун Н. І. Розвиток особистісної компетентності як психологічна умова профілактики і подолання депресії / Н.І. Бігун // Збірник наукових праць КПНУ імені Івана Огієнка, Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Проблеми сучасної психології. – 2010. – Випуск 8. – С. 58–66.
20. Бермус А. Г. Проблемы и перспективы реализации компетентностного подхода в образовании [Электронный ресурс] / А.Г. Бермус // Интернет журнал «Эйдос». – 2005. – 10–12 сентября. – Режим доступа: http://www.eidos.ru/journal/2005/0910-12.htm.
21. Бермус А. Г. Российское педагогическое образование в контексте Болонского процесса / А. Г. Бермус // Педагогика. – 2005. – № 10. – С. 102–109.
22. Бернс Р. Что такое Я–концепция / Р. Бернс // Психология личности. Тексты / под. ред. Ю.Б. Гиппенрейтер, А.А. Пузырея. – М.: Моск. ун-т, 1982. – С. 33–392.
23. Бобиенко О. М. Теоретические подходы к проблеме ключевых компетенций [Электронный ресурс] / О.М. Бобиенко // Академия управления «ТИСБИ». – Режим доступа: http://www.old.tisbi.org/science/vestnik/2003/issue2/cult3.thml.
24. Бодалев А. А. Личность и общение: избранные труды / А.А. Бодалев. – М.: Международная педагогическая академия, 1995. – 328 с.
25. Божович Л. И. Личность и ее формирование в детском возрасте: психологическое исследование / Л.И. Божович. – М.: Просвещение, 1968. – 464 с.
26. Божович Л. И. Проблемы формирования личности / Л.И. Божович. – М.: Просвещение, 1995. – 352 с.
27. Болонский процесс: на пути к Берлинской конференции (европейский анализ) / Под ред. В.И. Байденко. – М., 2004. – 416 с.
28. Болотов В. А. Компетентностная модель: от идеи к образовательной программе / В.А. Болотов, В.В. Сериков // Педагогика. – 2003. – № 10. – С. 12.
29. Болюбаш Н. М. Теоретичні засади формування професійної компетентності майбутніх економістів / Н.М. Болюбаш // Наукові праці: Науково-методичний журнал. Серія «Педагогіка». – 2009. – Вип. 99. – Т. 112. – С. 88–95.
30. Большаков В. Ю. Психотренинг. Социодинамика, упражнения, игры / В.Ю. Большаков. – СПб.: Социально-психологический центр, 1996. – 80 с.
31. Бондаревская Е. В. Терия и практика личностно-ориентированого образования / Е.В. Бондаревская. – Ростов-на-Дону, 2000. – 351 с.
32. Борисова Е. М. О роли профессиональной деятельности в формировании личности / Е.М. Борисова // Психология формирования и развития личности / под ред. Л.И. Анцыфировой. – М.: Наука, 1981. – С. 159–177.
33. Боришевський М. Й. Від основ суб’єктності до вершин духовності: монографія / М.Й. Боришевський. – К.: Академвидав, 2010. – 416 с.
34. Боришевський М. Й. Психологічні механізми розвитку особистості / М.Й. Боришевський // Педагогіка і психологія. – 1996. – № 3 (12). – С. 26–33.
35. Бурдье П. Социология политики / П. Бурдье; [пер. с фр. Е.Д. Вознесенская] / сост., общ. ред. и предисл. Н.А. Шматко. – М.: Socio-Logos, 1993. – С. 179–230.
36. Бурлачук Л. Ф. Словарь – справочник по психодиагностике / Л.Ф. Бурлачук, С.М. Морозов – СПб.: Питер Ком, 1999. – 528 с.
37. Бюлер Ш. Что такое пубертатный период / Ш. Бюлер // Психология подростка: хрестоматия. – М., 1997. – С. 9–20.
38. Варварук Н. Методика оцінки рівня сформованості особистісної компетентності до здорового способу життя [Електронний ресурс] / Н. Варварук, Г. Перзлята // Вісник Прикарпатського університету. Серія Фізична культура. – 2010. – Вип. 12. – Режим доступу до журн.: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/vpnu_fiz_kult/2010_12/index.htm.
39. Варданян Ю. В. Строение и развитие профессиональной компетентности специалиста с высшим образованием: (На материале подготовки педагога и психолога): дисс. д-ра пед. наук: 13.00.01 / Варданян Юлия Владимировна. – М., 1998. – 353 с.
40. Вачков И. В. Групповые методы в работе школьного психолога: [учебно-методическое пособие] / И.В. Вачков. – М.: Ось-89, 2002.– 224 с.
41. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посібн. / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. – К.: Каравела, 2012. – 400 с.
42. Власова О. І. Основи психології та педагогіки : підручник / О.І. Власова, А.А. Марушкевич. – К.: Знання, 2011. – 333 с.
43. Власова О. І. Психологія соціальних здібностей: структура, динаміка, чинники розвитку: Монографія / О.І. Власова. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2005. – 308 с.
44. Власова О. І. Теоретико–методичні засади дослідження емоційного інтелекту як інтраіндивідної властивості особистості / О.І. Власова, М.А. Березюк // Теоретичні і прикладні проблеми психології. Збірник наукових праць. – № 2 (7). – 2004. – С. 175–181.
45. Волков Б. С. Психология ранней юности: особенности становления личности в юношеском возрасте / Б.С. Волков. – М.: ТЦ Сфера, 2001. – 156 с.
46. Вуджек Т. Как создать идею / Т. Вуджек. – СПб.: Питер Пресс, 1997. – 288 с. (Серия «Тренировка ума»).
47. Вуджек Т. Тренировка ума (Упражнения для развития повышенного интеллека) / Т. Вуджек. СПб.: Питер Пресс, 1996. — 288 с.
48. Вульфсон Б. Л. Актуальные проблемы воспитания в условиях глобализации и встречи культур: учеб.-метод. пособие / Б.Л. Вульфсон. – М.: МПСИ, 2009. – 74 с.
49. Вульфсон Б. Л. Нравственное и гражданское воспитание в России и на Западе. Актуальные проблемы / Б.Л. Вульфсон. – М.: МПСИ, 2008. – 336 с.
50. Выбойщик И. В. Личностный многофакторный опросник Р. Кеттела: Учебное пособие / И.В. Выбойщик, З.А. Шакурова. – Челябинск: ЮУрГУ, 2000. – 54 с.
51. Выготский Л. С. Развитие личности и мировоззрение ребенка / Л.C. Выготский // Психология личности. Тексты / под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер, А.А. Пузырея. – М.: Моск. ун-т, 1982. – С. 160–165.
52. Газман О. С. Педагогика свободы: путь в гуманистическую цивилизацию ХХІ века / О.С. Газман // Новые ценности образования. – 1996. – Вып. 6. – С. 10–37.
53. Географія: Навч. посіб. Для старшокласників та абітурієнтів. Відповіді на всі питання нової програми / Я.Б. Олійник, П.Г. Шищенко, А.В. Степаненко, П.О. Масляк. – К.: Т-во Знання, КОО, 2006. – 455 с.
54. Гессен С. И. Основы педагогики. Введение в прикладную философию / С.И. Гессен. – М.: Школа-Пресс, 1995. – 447 с.
55. Гиппиус С. Тренинг развития креативности. Гимнастика чувств. / С. Гиппиус. – СПб.: Речь, 2001. – 346 с.
56. Гоулман Д. Эмоциональный интеллект / Д. Гоулман; [пер. с англ. А.П. Исаевой]. – М.: АСТ: АСТ МОСКВА; Владимир: ВКТ, 2010.– 478 с.
57. Гоулман Д. Эмоциональное лидерство: Искусство управления людьми на основе эмоционального интеллекта / Д. Гоулман, Р. Бояцис, Э. Макки – М.: Альпина Бізнес Букс, 2005. – 301 с.
58. Гренадерова. С. В. Особенности формирования компетентности личностного самосовершенствования / С.В. Гренадерова // Среднее профессиональное образование. – 2009. – №2. – С. 22–23.
59. Грецов А. Г. Лучшие упражнения для обучения саморегуляции / Учебно-методическое пособие / А.Г. Грецов / под. общей редакцией проф. Евсеева С. П. – СПб., СПбНИИ физической культуры. –2006. – 44с.
60. Грецов А. Психологические игры для старшеклассников и студентов / ил. Т. Бедаревой / А. Грецов, Т. Бедарева. – СПб. : Питер, 2008. – 190 с.: ил. (Серия «Книги А. Грецова»).
61. Гречаник О. Є. Діагностика рівнів сформованості акмеологічної компетентності вчителя в системі післядипломної педагогічної освіти [Електронний ресурс] / О.Є. Гречаник // Теорія та методика управління освітою: електронне наукове фахове видання / гол. ред. Г.В. Єльникова – 2011. – Вип. 6. – Режим доступу: http://tme.umo.edu.ua/docs/6/11greppe.pdf.
62. Гулай О. І. Викладач вищої школи в контексті компетентнісного підходу / О.І. Гулай // Наука і освіта. – 2010. – № 7. – С. 71–73.
63. Гуцало Е. О. Від теорії — до практики. Завдання з психології до навчально-виховної безвідривної педагогічної практики студентів педагогічного університету. Частина І. Навчально-методичний посібник / Е.О. Гуцало. – Кіровоград: Авангард, 2012. – 167 с.
64. Данилова В. Как стать собой. Психотехника индивидуальности / Вера Данилова. – Х.: РИП Оригинал, ИМП Рубикон, 1994. – 128 с.
65. Деревянко С. П. Эмоциональный интеллект: проблемы категориальности / С.П. Деревянко // Психология в современном информационном пространстве: материалы международной научной конференции / Смол. гос. ун-т. – Смоленск: СмолГУ, 2007. – Ч. 1. – С. 108–112.
66. Деркач А. А. Методолого-прикладные основы акмеологических исследований: Монография / А.А. Деркач. – М.: РАГС, 1999. – 392 с.
67. Деркач А. А. Психология развития профессионала / А.А. Деркач, В.Г. Зазыкин, А.К. Маркова. – М.: РАГС, 2000. – 234 с.
68. Деркач А. А. Развитие аутопсихологической компетентности государственных служащих / А.А. Деркач, Л.А. Степнова. – М.: РАГС, 2003. – 297 с.
69. Джеймс М. Рожденные выигрывать. Трансакционный анализ с гештальтупражнениями; / общ. ред. и послесл. Л.А. Петровской / М. Джеймс, Д. Джонгвард. – М.: Прогресс – Универс, 1993. – 336 с.
70. Джемс У. Личность / У. Джемс // Психология личности. Тексты / под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер, А.А. Пузырея. – М.: Моск. ун-т, 1982. – С. 60– 70.
71. Диагностика творческого мышления: креативные тесты / Е.Е. Туник. – М.: Чистые пруды, 2006. – 30 с.
72. Долинська Л. В. Формування комунікативної компетентності майбутніх менеджерів: навчально-методичний посібник / Л.В. Долинська, В.П. Черевко. – Київ: Логос, 2001. – 96с.
73. Дровникова И. Г. Личностная составляющая профессиональной компетентности руководителя подразделения вневедомственной охраны / И.Г. Дровникова // Вестник Воронежского института МВД России. – 2008. – № 2. – С. 56–58.
74. Дубровина О. И. Общая компетентность как основа социальной и профессиональной компетентностей / О.И. Дубровина // Вестник Тюменского государственного университета. – 2008. – № 5. – С. 147–155.
75. Дусавицький А. К. Развитие личности в учебной деятельности / А.К. Дусавицький. – М.: Дом педагогики, 1996. – 208 с.
76. Евдокимова Н. В. Становление понятий «компетентность» и «компетенция» в современной педагогической практике / Н.В. Евдокимова // «Преподаватель высшей школы в XXI веке» Труды международной научно-практической интернет-конференции. Сб. 5. Часть 1. – 2007. – С. 49–55.
77. Егорова Т. Е. Аутопсихологическая компетентность личности / Т.Е. Егорова. – Нижний Новгород, 1997. – 35 с.
78. Емельянов Ю. Н. Теоретические и методологические основы социально-психологического тренинга / Ю.Н. Емельянов, Е.С. Кузьмин – Л.: ЛГУ, 1985. – 153 с.
79. Єрмаков І. Педагогіка життєтворчості: орієнтири для ХХІ століття / І. Єрмаков // Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство: наук.-метод. зб. – К.: Контекст, 2000. – С. 56–72.
80. Ермолаева М. В. Психология развития: метод. пособ. для студ. заочн. и дистанц. форм обучения / М. В. Ермолаева. – М.: Московский психолого-социальный институт; Воронеж: МОДЭК, 2003. – 378 с.
81. Життєва компетентність особистості / за ред. Л.В. Сохань, І.Г. Сохань, Г.М. Несен. – К.: Богдана, 2003. – 520 с.
82. Життєва компетентність особистості: від теорій до практики: наук.–метод. посіб. / за ред. І.Г. Єрмакова. – Запоріжжя: Центріон, 2005. – 640 с.
83. Загвязинский В. И. О компетентностном подходе и его роли в совершенствовании высшего образования [Электронный ресурс] / В.И. Загвязинский // Доклад на ученом совете Тюменского гос. ун-та. – 2010. – Режим доступа: http://www.utmn.ru/docs/2241.doc.
84. Зазимко О. В. Психологічні характеристики життєвого досвіду в юнацькому віці / О.В. Зазимко // Актуальні проблеми психології: Психологічна герменевтика / За ред. Н.В. Чепєлєвої. – 2010. – Т. 2, вип. 6.– С. 106–119.
85. Зазыкин В. Г. Акмеологические аспекты профессионализма / В.Г. Зазыкин, А.П. Чернышев // Содержание, формы и методы обучения в высшей школе. – 1993. – Вып. 6. – С. 37–41.
86. Зайцева Т. В. Теория психологического тренинга: психологический тренинг как инструмент действия / Т.В. Зайцева. – СПб.: Речь, 2002. – С. 17 – 23.
87. Зеер Э. Ф. Компетентностный подход к модернизации профессионального образования / Э.Ф. Зеер, Э. Сыманюк // Высшее образование в России. – 2005. – № 4. – С. 23–30.
88. Зимняя И. А. Ключевые компетентности как результативно-целевая основа компетентностного подхода в образовании. Авторская версия / И.А. Зимняя. – М.: Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2004. – 38 с.
89. Зимняя И. А. Ключевые компетенции – новая парадигма результата современного образования [Электронный ресурс] / И.А. Зимняя // Интернет-журнал "Эйдос". – 2006. – 5 мая. – Режим доступа к журн.: http://www.eidos.ru/journal/2006/0505.htm.
90. Злобіна О. Практики життєконструювання: до питання про проблемні ситуації в методології конструювання реальностей / О. Злобіна // Психологія особистості. – 2011. – №1 (2). – С. 154–161.
91. Злобіна О. Суспільна криза і життєві стратегії особистості / О. Злобіна, В. Тихонович. – К.: Стилос, 2001. – 238 с.
92. Зуков М. Сучасний англо-український та україно-англійський словник / М. Зуков М, В. Мюллер. – Х.: ВД Школа, 2005. — 768 с.
93. Игры ‒ обучение, тренинг, досуг / под ред. В.В. Петрусинского. – М.: Новая школа, 1994. – 368 с.
94. Ильина Л. Е. Психолого-педагогическое сопровождение саморазвития старшокласника в профильном обучении: автореф. кандид. пед. наук: спец. 13.00.01 «Общая педагогика, история педагогики и образования» / Л.Е. Ильина. – Оренбург, 2007. – 32 с.
95. Ильина Л. Е. Психолого-педагогическое сопровождение саморазвития старшеклассника в профильном обучении / Л.Е. Ильина // Омский научный вестник. Сер. Общество. История современности / Омский гос. ун-т. – 2007. – № 4 (58). – С. 106–112.
96. Исаева Т. Е. Классификация профессионально-личностных компетенций вузовского преподавателя / Т.Е. Исаева // Педагогика. – 2006. – № 9. – С. 55–60.
97. Исаева Т. Е. Педагогическая культура преподавателя как условие и показатель качества образовательного процесса в высшей школе (Сравнительный анализ отечественного и мирового образовательного процесса) / Т.Е. Исаева. – Ростов-н/Д: Рост. гос. ун-т путей сообщения, 2003. – 312 с.
98. Карандашев В. Н. Методика Шварца для изучения ценностей личности: концепции и методическое руководство / В.Н. Карандашев. – СПб.: Речь, 2004. – 70с.
99. Карандашев В. Н. Методологические аспекты использования методики Ш. Шварца для изучения ценностей личности и культуры [Электронный ресурс] / В.Н. Карандашев. – Режим доступа: http://victor.karandashevs.ru/vk_docs/Schwartz_Methodology_Paper.pdf.
100. Карлінська Я. В. Інформаційна компетентність студентів як чинник толерантності / Я.В. Карлінська // Вісник Житомирського державного університету. – 2008. – Випуск 40. – Серія Педагогічні науки. – С. 146–150.
101. Касаткіна О. В. Модель розвитку комунікативної компетентності студентів на заняттях іноземної мови / О.В. Касаткіна // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. – 2006. – Т. 8. – Вип. 8. – С. 100–106.
102. Киселева Т. Г. Диагностика и формирование информационной компетентности средствами учебного предмета [Електронний ресурс] / Т.Г. Киселева. – Режим доступу: http://www.openclass.ru/stories/62780.
103. Клег Б. Интенсивный курс: развитие личности / Б. Клег, П. Бич. – М.: АСТ, 2004. – 406, [10] с. (Интенсивный курс).
104. Клименко И. Ф. Психологические особенности отношений к себе и к другим как носителям нравственных ценностей на разных этапах онтогенеза личности: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. психол. наук: спец. 19.00.07 «Педагогическая психология» / И.Ф. Клименко. – М., 1987. – 16 с.
105. Климчук В. А. Тренинг внутренней мотивации / В.А. Климчук. – СПб.: Речь, 2005. – 76 с.
106. Колер Ю. Обеспечение качества, аккредитация и признание квалификаций как контрольные механизмы Европейского пространства высшего образования / Ю. Колер // Высшее образование в Европе. – 2003. – № 3. – С. 317–330.
107. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / Під заг. ред. О.В. Овчарук. – К.: «К.І.С.», 2004. – 112 с.
108. Кон И. С. От самооценки – к «образу Я» / И.С. Кон // Психология самосознания: хрестоматия. – Самара: БАХРАМ-М, 2000. – С. 57–74.
109. Кон И. С. Психология ранней юности: Кн. Для учителя. / И.С. Кон. – М.: Просвещение, 1989. – 255 с.: ил. (Психол. наука – школе).
110. Кон И. С. «Я» в своем представлении / И.С. Кон // Психология самосознания: хрестоматия. – Самара: БАХРАМ-М, 2000. – С. 97–106.
111. Кононко О. Орієнтир сьогодення – компетентнісна особистість / Олена Кононко // Дошкільне виховання. – 2005. – № 7. – С. 7–10.
112. Кононко О. Л. Педагогічна діяльність як реформування життя особистості / О.Л. Кононко // Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. – 1998. – С. 102–106.
113. Концепция модернизации российского образования на период до 2010 г. // Модернизация российского образования. Документы и материалы. – М.: ВШЭ, 2002. – С.263–282.
114. Костюк Г. С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / Г.С. Костюк – К.: Радянська школа, 1989. – 606 с.
115. Котенко О. В. Моделювання педагогічного процесу в контексті розвитку полікультурної компетентності вчителів зарубіжної літератури / О.В. Котенко // Педагогічний процес: теорія та практика. – Вип. 3. – Ч. I. – 2010. – С. 17–225.
116. Краснокутская С. Н. Анализ состояния проблемы социальной компетнтности в отечественной и зарубежной литературе / С.Н. Краснокутская // Сборник научных трудов Северо-Кавказского государственного технического университета. Серия «Гуманитарные науки». – №1 (13). – 2005. – С. 73–76.
117. Краткий словарь иностранных слов / под ред. И.В. Лехина, Ф.Н. Петрова. – М.: Госиздат иностранных и национальных словарей, 1952. – 488 с.
118. Кузьмина Н. В. Профессионализм личности преподавателя и мастера производственного обучения / Н.В. Кузьмина. – М.: Провещение, 1990. – 167 с.
119. Кулагина И. Ю. Возрастная психология: Полный жизненный цикл развития человека: [учебное пособие для студентов высших учебных заведений] / И.Ю. Кулагина, В.Н. Колюцкий. – М.: Сфера, Юрайт-М, 2001. – 464 с.
120. Кунигель Т. В. Тренинг «Активизация внутренних ресурсов подростка» / Т.В. Кунигель. – СПб.: Изд-во Речь, 2006. – 101 с.
121. Курбатова Н. Проблема среднего менеджмента или какой нужен тренинг?: материалы III-й конференции СПб. клуба консультантов и тренеров [«Как создать и продвигать новый тренинг или бизнес-семинар»] [Электронный ресурс] / Н. Курбатова, И. Сикачева. – Режим доступа: http://www.treko.ru/show_article_560.
122. Лаврентьева О. В. Коммуникативная компетентность как фактор обретения профессиональной компетентности психолога / О.В. Лаврентьева // Современные проблемы науки и образования. – 2006. – № 1. – С. 62–63.
123. Лазарев В. С. Деятельностный подход к новому пониманию целей высшего образования / В.С. Лазарев // Педагогика. – 2000. – №3. – С. 27–34.
124. Ланець Г. П. Система профессиональных компетентностей руководителя [Электронный ресурс] / Г.П. Ланець, В.Ю. Лаптева // Письма в Эмиссии. Оффлайн. – СПб.: РГПУ им. А.И. Герцена – 2009. – Февраль. – Режим доступа: http://1.emissia.peterhost.ru/offline/2009/1312.htm.
125. Леднев В.С. Государственные образовательные стандарты в системе общего образования: (Теория и практика) / под. ред. В.С. Леднева, Н.Д. Никандрова, М.В. Рыжакова. – М.: МПСИ, 2002. – 382, [1] с.
126. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность / А.Н. Леонтьев. – М.: Педагогика, 1985. – 227 с.
127. Леонтьев А. Н. Мотивы, эмоции и личность / А.Н. Леонтьев // Психология личности. Тексты / под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер, А.А. Пузырея. – М.: Моск. ун-т, 1982. – С. 71–79.
128. Леонтьев А. Н. Формирование личности / А.Н. Леонтьев // Психология личности. Тексты / под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер, А.А. Пузырея. – М.: Моск. ун-т, 1982. – С. 150–159.
129. Леонтьев Д. А. Факторная структура теста смысложизненных ориентаций / Д.А. Леонтьев, М.О. Калашников, О.Э. Калашникова // Психологический журнал. – Том №1. – С. 150–155.
130. Лебедев О. Е. Компетентностный подход в образовании / О.Е. Лебедев // Школьные технологии. – 2004. – № 5. – С. 4.
131. Лєпіхова Л. А. Значення соціально-психологічної компетентності в реалізації життєвих домагань / Л.А. Лєпіхова // Педагогіка і психологія: науково-теоретичний інформаційний журнал АПН України. – 2004. – № 3. – С. 77–85.
132. Лєпіхова Л. А. Соціально-психологічна компетентність як передумова успішної самореалізації особистості / Л.А. Лєпіхова // Наукові студії з соціальної та політичної психології. Зб. статей. – Вип. 6 (9). – К.: Міленіум, 2002. – С. 57–71.
133. Леушкина Н. А. Анализ личностных характеристик подростков как фактор достижения школьной успешности / Н.А. Леушкина // Вестник Научной школы педагогов «АКМЕ». Выпуск 2. Акмеологическое моделирование школьной образовательной среды: сборник научных статей / под ред. М.И. Лукьяновой. – 2009. – C. 68–76.
134. Леушкина Н. А. Организация процесса развития аутопсихологической компетентности подростков в системе воспитывающей деятельности классного руководителя / Н.А. Леушкина // Фундаментальные науки. – 2011. – № 8. – С. 289–293.
135. Леушкина Н. А. Развитие аутопсихологической компетентности подростков в условиях классной воспитательной системы / Н.А. Леушкина // Вестник Научной школы педагогов «АКМЕ». Выпуск 2. Акмеологическое моделирование школьной образовательной среды: сборник научных статей / под ред. М.И. Лукьяновой. – 2009. – C. 29–38.
136. Лісова Н. І. Гуманізація та гуманітаризація методичної роботи з молодими вчителями як умова розвитку їх психолого-педагогічної компетентності / Н.І. Лісова // Вісник Черкаського університету. Серія: Педагогічні науки. – 2005. – № 64. – С. 58–64.
137. Лозова О. М. Суб’єктивна семантика вчинку: віковий аспект / О.М. Лозова // Педагогічна освіта: теорія і практика. Психологія. Педагогіка: зб. наук. праць. – К.: Київський міський пед. ун-т ім. Б.Д. Грінченка, 2006. –С. 43–49.
138. Малая советская энциклопедия / ред. С.Б. Ингулов, Н.Л. Мещеряков. – М.: Гос. инст-ут. Советская энциклопедия, 1937 – Т. 5. – 397 с.
139. Маралов В. Г. Основы самопознания и саморазвития: [учебн. пособие для студ. сред. пед. учеб. заведений] / В.Г. Маралов. – М.: Академия, 2004. – 256 с.
140. Маралов В.Г. Развитие самосознания и проблема формирования социально-активной личности / В.Г. Маралов, В.А. Ситаров. – М.: МГПИ им. В.И. Ленина, 1987. – 90 с.
141. Маркова А. К. Психологический анализ профессиональной компетентности учителя / А.К. Маркова // Советская педагогика. – 1990. – № 8. – С. 82–88.
142. Маркова А. К. Психология профессионализма / А.К. Маркова. – М., 1996. – 308 с.
143. Маслоу А. Мотивация и личность / А. Маслоу / [пер. с англ. А. М. Татлыбаевой]. – СПб. : Питер, 2009. – 352 с. – Серия «Мастера психологи».
144. Маслоу А. Новые рубежи человеческой природы / А. Маслоу; [пер. с англ.]. – М.: Смысл, 1999. – 425 с.
145. Мельник С. А. Інтегрований урок як засіб формування загальнокультурної компетентності учнів основної школи : автореф. дис. канд. пед. наук : 13.00.09 «Теорія навчання» / С.А. Мельник. – Х., 2010. – 20 с.
146. Меренда П. Ф. Методы эмпирического исследования / П.Ф. Меренда // Психологическая энциклопедия. 2-е изд. / под. ред. Р. Корсини, А. Ауэрбаха. – СПб.: Питер, 2006. – 1096 с.
147. Методологічні та теоретичні проблеми психології: Навч. посібник / М.С. Корольчук, Ю.Л. Трофімов, В.І. Осьодло та ін. – К.: Ніка-Центр, 2008. – 336 с.
148. Мілютіна К. Жити під час змін / К. Мілютіна. – К.: Клім, 2004. – 327 с.
149. Милютина Е. Л. Разноцветные зеркала: психологические упражнения / Е.Л. Милютина. – Нежин: Аспект – Полиграф, 2001. – 265с.
150. Мілютіна К. Самодопомога: Практикум для психолога / К.Л. Мілютіна. – К.: Шк. Світ, 2007. – 128с. – (Б-ка Шк. світу).
151. Мілютіна К. Л. Траєкторії життєвого шляху особистості в динамічному середовищі: монографія / К.Л. Мілютіна. – Ніжин: Аспект – Поліграф, 2012. – 298 с.
152. Міненко О. О. Тренінг формування особистісних новоутворень у студентів психологів / О.О. Міненко // Практична психологія та соціальна робота. – 2001. – № 9. – С. 24–28.
153. Митина Л. М. Психология профессионального развития учителя / Л.М. Митина. – М., 1998. – 200 с.
154. Монторинг личностной компетентности студентов Московского гуманитарного университета / О.А. Карабанова, С.В. Молчанов, Н.Д. Даровская, О.Г. Носкова // Знание. Понимание. Умение. – 2005. – № 4. – С. 145–150.
155. Морозова Н. Н. Модель исследовательских компетенций личности как основа управления качеством научно-исследовательской деятельности в университетском комплексе / Н.Н. Морозова, И.М. Фадеева // Университетское управление: практика и анализ. – 2007. – № 5 (51). – С. 43–51.
156. Мудрик А. В. О воспитании старшеклассников / А.В. Мудрик. – М., 1981. – 176 с.
157. Мудрик А. В. Современный стпршекласник: проблемы самоопределения / А.В. Мудрик. – М., 1977. – 64 с.
158. Настройка образовательных структур в Европе. Основы / Качество образования. Библиографический указатель. Болонский процесс в документах / сост. и пер. Е.В. Шевченко. – М., 2003.
159. Нікулочкіна О. В. Організаційно-педагогічні умови розвитку інформаційної компетентності вчителя початкових класів у системі післядипломної педагогічної освіти / О.В. Нікулочкіна // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). – Бердянськ: БДПУ, 2008. – № 3 (частина 2). – С. 165–168.
160. Некрасова Т. В. Педагогическая рефлексия в формировании управленческой компетенции менеджера / Т.В. Некрасова // Известия Уральского государственного университета. – 2008. – № 60. – С. 178–182.
161. Обуховский К. Галактика потребностей. Психология влечений человека / К. Обуховский. – М., 2003. – 132 с.
162. Овчарук О. Ключові компетентності: європейське бачення / О. Овчарук // Управління освітою. – 2003. – Серпень. – Спеціальний випуск.– С. 6–9.
163. Овчарук О. Компетентності як ключ до оновлення змісту освіти / Стратегія реформування освіти в Україні: Рекомендації з освітньої політики / О. Овчарук. – К.: К.І.С., 2003. – 296 с.
164. Олпорт Гордон В. Личность в психологии / Гордон В. Оллпорт. – М.: Ювента, СПб. 1998, – 345 с.
165. Паращенко Л. І. Вдосконалення організації педагогічної діяльності інноваційного навчального закладу за вимогами компетентнісного підходу / Л.І. Паращенко / Педагогічні науки: збірник наукових праць. – Херсон, 2004. – Вип. 36. – С. 115–118.
166. Паращенко Л. І. Технологія формування ключових компетентностей у старшокласників: практичні підходи / Л.І. Паращенко // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики. – К.: К.І.С., 2004. – С. 73–86.
167. Пеньковська Н.М. Групова психокорекція у роботі з молодшими школярами (психологічний супровід особистісного становлення молодших школярів): Метод. посіб. для студ. вищ. навч. пед. закл. / Н.М. Пеньковська. – Тернопіль: ТНПУ, 2007. – 118 с.
168. Перетяга Л. Є. Полікультурна компетентність молодшого школяра як складова його життєвої компетентності / Л.Є. Перетяга // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: зб. наук. праць. – 2006. – Вип. 40. – С. 329–333.
169. Перминова Л. М. Инновационная функция самопознания в образовательном процессе / Л.М. Перминова // Инновации в образовании. – 2011. – № 8. – С. 96–111.
170. Пермяков О. Е. Методологические подходы к моделированию личностно-профессиональной компетентности специалиста в контексте формировании государственных образовательных стандартов нового поколения. / О.Е. Пермяков // Известия Томского политехнического университета. – 2007. – №1. – С. 275–281.
171. Петровская Л. А. Компетентность в общении. Социально-психологический тренинг / Л.А. Петровская. – М., 1989. – 216 с.
172. Петровская Л. А. Теоретические и методические проблемы социально-психологического тренинга / Л.А. Петровская. – М.: МГУ, 1982. – 168 с.
173. Петровский А. В. Личность в психологи с пози