ПСИХОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄСТІЙКОСТІ ПІДЛІТКІВ З НЕПОВНОЇ СІМ’Ї

Краткое описание

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний педагогічний університет
імені Г.С. Сковороди
На правах рукопису

МАННАПОВА КАТЕРИНА РОБЕРТІВНА

УДК: 159.922.736.4

ПСИХОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄСТІЙКОСТІ ПІДЛІТКІВ З НЕПОВНОЇ СІМ’Ї

19.00.07 – педагогічна та вікова психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
Кузнєцов Марат Амірович,
доктор психологічних наук, професор

Харків – 2013

ЗМІСТ
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти дослідження психологічних чинників формування життєстійкості підлітків 12
1.1. Характеристика підліткового віку як віку придбання дорослої ідентичності 12
1.2. Життєстійкість в системі життєздатності 21
1.3. Сім'я як основний чинник, що впливає на формування життєстійкості підлітків 29
Висновки до розділу 1 47
РОЗДІЛ 2. Емпіричні аспекти формування прояву життєстійкості в системі компонентів та функцій життєздатності підлітків з неповних сімей 50
2.1. Мета, обґрунтування та характеристика комплексу експериментальних методик дослідження 50
2.1.1. Обґрунтування програми та методів дослідження.. 50
2.1.2. Характеристика комплексу методів експериментального дослідження 55
2.2. Особливості формування життєстійкості підлітків з неповних сімей 72
2.3. Особливості вираження життєстійкості в системі компонентів життєздатності підлітків з неповних сімей 78
2.3.1. Вираження життєстійкості в комунікативному компоненті життєздатності підлітків з неповних сімей 78
2.3.2. Вираження життєстійкості в самооціночному компоненті життєздатності підлітків з неповних сімей 86
2.3.3. Вираження життєстійкості в емоційному компоненті життєздатності підлітків з неповних сімей 99
2.3.4. Вираження життєстійкості в мотиваційно-цільовому компоненті життєздатності підлітків з неповних сімей 115
2.3.5. Вираження життєстійкості у контрольному компоненті життєздатності підлітків з неповних сімей 127
2.4. Особливості прояву життєстійкості у функціональних складових життєздатності підлітків з неповних сімей 132
2.4.1. Прояв життєстійкості в адаптаційній функції життєздатності підлітків з неповних сімей 132
2.4.2. Прояв життєстійкості в захисній функції життєздатності підлітків з неповних сімей 139
2.5. Особливості формування життєздатності у взаємозв’язку із життєстійкістю підлітків з неповних сімей 148
Висновки до розділу 2. 158
РОЗДІЛ 3. Розвивальна програма для підлітків з неповних сімей щодо формування компонентів життєстійкості з метою поліпшення їх життєздатності 164
3.1. Характеристика структури та змісту розвивальної програми 164
3.1.1. Характеристика змісту першого блоку програми 164
3.1.2. Характеристика змісту другого блоку програми 171
3.2. Дослідження ефективності впливу розвивальної програми для підлітків з неповних сімей щодо формування компонентів життєстійкості з метою поліпшення їх життєздатності 178
Висновки до розділу 3: 187
ВИСНОВКИ 189
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 194
ДОДАТКИ 219
ДОДАТОК А 219
ДОДАТОК Б 232
ДОДАТОК В 236
ДОДАТОК Д 276
ДОДАТОК Ж 277

ВСТУП
Актуальність дослідження. Розлад сімейних відносин є гострою проблемою сучасного суспільства. Зросли кількість розлучень і число дітей, що виховуються в неповних сім'ях. Змінилося як ставлення до родини, так і характер подружніх відносин. Також спостерігається підвищення ризику схильності дітей до неврозів через неблагополучний психологічний клімат в родині.
Особливу зацікавленість викликає виховний потенціал неповної сім'ї в силу специфіки її життєдіяльності та соціального статусу. Науковий інтерес до неповних сімей підкріплюється тенденцією їх зростання в структурі сучасного суспільства. Так, багато авторів (В.А.Бєлова, І.І.Гуртова, А.С.Макаренко та ін.) схильні до думки, що внутрішньосімейні функції у неповній сім’ї розподіляються з порушенням, тому ці сім’ї не можуть бути психологічно благополучними для дітей. Різного роду порушення у вихованні дітей сприяють деформації їх особистості і нездатності до нормальної соціальної адаптації та подолання складних ситуацій. Серед явно неблагополучних сімей велику групу становлять сім'ї з порушенням дитячо-батьківських відносин. У них десоціалізуючий вплив на дітей виявляється не прямо через зразки аморальної поведінки батьків, а побічно, внаслідок хронічно ускладнених, фактично нездорових відносин всередині родини, які характеризуються порушеннями у виховному процесі.
Соціально-економічні процеси XXI століття пред'являють високі вимоги до таких особистісних якостей підлітка: життєздатність, життєстійкість до стресів, конкурентоспроможність, здатність до саморозвитку і самодопомоги, необхідні при зіткненні з серйозними життєвими випробуваннями. Особлива увага багатьох вчених (К.О.Абульханова-Славська, А.Адлер, Б.Г.Ананьєв, Л.І.Анциферова, О.Г.Асмолов, Л.Бинсвангер, Б.С.Братусь, М.П.Гур'янова, В.В.Знаков, С.Кобаза, О.Ю.Коржова, А.І.Лактіонова, С.Мадді, О.В.Махнач, О.О.Рильська, С.Л.Рубінштейн, В.Франкл, Е.Фромм та ін.) спрямована на вивчення внутрішніх потенціалів людини, які допомагають їй протистояти важким життєвим умовам, зберігаючи свою людську сутність, цілісність та ідентичність. На думку психологів, такою здатністю може бути особлива «життєва здатність» або життєздатність. Поняття життєздатність розглядається з двох боків: як сукупність компонентів, що допомагають особистості будувати повноцінне життя у важких умовах – життєстійкість та як функціональна здатність адаптувати, захищати та зберігати стабільність системи. Таким чином, життєздатність – індивідуальна здатність людини керувати власними ресурсами в контексті соціальних норм і умов середовища [92]. Одна зі специфічних форм прояву життєздатності – це подолання особистістю несприятливих умов її розвитку. Найбільш повно, з точки зору Д.А.Леонтьєва, цьому поняттю в зарубіжній психології відповідає поняття "hardiness" – "життєстійкість", введене С.Мадді.
Життєстійкість вважається основним функціональним компонентом життєздатності, що зберігає стабільність системи особистості, системоутворюючим фактором, що задає параметри основних компонентів життєздатності. Життєстійкість виявляється ключовою особистісною змінною, що опосередкує вплив стресогенних факторів на соматичне і душевне здоров'я, а також на успішність діяльності особистості. Л.В.Куліков, описуючи життєстійкість, на передній план виводить три аспекти психологічної стійкості: стійкість, стабільність, врівноваженість, відповідність, опірність (резистентність). За С.Мадді поняття життєстійкості – це диспозиція, що включає в себе три порівняно автономних компоненти: залученість, контроль, прийняття ризику. Виразність цих компонентів і життєстійкості в цілому перешкоджає виникненню внутрішньої напруги в стресових ситуаціях за рахунок стійкого подолання стресів і сприйняття їх як менш значущих. Також С.Маді зазначав, що компоненти життєстійкості розвиваються в дитинстві і частково в підлітковому віці, їх розвиток вирішальним чином залежить від відносин батьків з дитиною. Тому таким важливим є вивчення особливостей життєстійкості підлітків з неповних сімей та вплив на прояв життєстійкості у структурних компонентах життєздатності [251].
Соціальний розвиток особистості, процес і механізми впливу навколишнього середовища на соціальне становлення особистості знаходяться в центрі уваги в працях Г.М.Андрєєвої, М.І.Бобнєва, В.Г.Бочарової, Л.С.Виготського, І.М.Дашук, Є.А.Жадан, О.Р.Кунц, Л.В.Лисенка, Л.Е.Пробст, Л.І.Столярчук та ін.
З педагогічної точки зору теорії сімейного виховання, як одного з різновидів процесу виховання, присвячені роботи Ю.П.Азарова, Т.М.Афанасьєвої, М.І.Буянова, П.Ф. Лесгафта, П.І.Підкасистого, В.А.Сластеніна, В.А.Сисенко та ін. Питання материнства і батьківства викладені в працях Д.С. Акивіс, В.В. Бойко, С.М.Бурової, Б.І.Кочубей, Ф.С.Махова і ін.
Безпосередню увагу приділено неповній сім'ї в працях В.А.Бєлової, В.Булгакова, С.І.Голоду, І.І.Гуртової, Т.Ю.Гущіної, A.M.Демідова, Л.М.Константинової, Б.І.Кочубея, Л.В.Лисенко, А.С.Макаренка, Л.Т.Машкової, Н.Я.Соловйова, В.А.Сухомлинського, Л.П.Тархова, В.А.Титова та ін.
Істотне значення при роботі над даним дослідженням мають роботи зарубіжних авторів: американських психологів А.X.Маслоу і К.Р.Роджерса з їх теорією самоактуалізації особистості; представників сімейної терапії М.Боуена, В.Сатир, К.Вітакера, С.Мінухина; соціологів і педагогів Р.Кембелла, К.Паркінсона, К.Є.Пікхарта, Б.Спока, Д.Фонтана, Д.Фонтенеля, Д.Л.Шаллер, які дали практичні рекомендації щодо виховання дітей, поліпшення сімейного клімату, взаємовідносин батьків та дітей, подолання проблем підліткового віку як в умовах повної, так і неповної сім'ї.
Незважаючи на глибоку розробленість загальних проблем процесу соціалізації в цілому і проблем сучасної родини зокрема, питання формування життєстійкості підлітків з неповної родини з її специфічними проблемами життєдіяльності та особливостями внутрішньо сімейної взаємодії залишаються маловивченими. Така ситуація визначає формулювання проблеми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження пов’язана з комплексною науково-дослідною темою кафедр психології, педагогіки та практичної психології Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди «Розвиток новітніх педагогічних технологій навчання та виховання цілісної творчої особистості» (номер державної реєстрації 0103U000499), що координується Міністерством освіти і науки України. Тема дисертації розвиває положення Державної національної програми «Освіта» («Україна ХХІ століття»).
Об’єктом дослідження даної роботи є життєстійкість підлітків.
Предмет – місце та функціональна роль життєстійкості у системі життєздатності підлітків, що виховуються у неповних сім’ях.
Мета дослідження – виявити фактори формування життєстійкості та її прояв у компонентах життєздатності підлітків, що виховуються в неповних сім’ях.
Дана мета обумовила виділення та рішення наступних завдань:
1. Проаналізувати наукові психологічні підходи до проблеми особливостей життєстійкості підлітків.
2. Визначити особливості життєстійкості підлітків із неповних сімей.
3. Виявити прояв життєстійкості в структурних компонентах життєздатності підлітків з неповних сімей.
4. Вивчити прояв життєстійкості у функціональних компонентах життєздатності підлітків з неповних сімей;
5. Виявити особливості формування життєздатності у взаємозв’язку із життєстійкістю підлітків з неповних сімей.
6. Розробити розвивальну програму для підлітків із неповних сімей щодо формування компонентів життєстійкості з метою поліпшення їх життєздатності, оцінити її ефективність.
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань у роботі був застосований комплекс методів, до якого увійшли: теоретичні методи − аналіз, синтез, систематизація, узагальнення, зіставлення психологічних даних за темою дослідження, констатуючий експеримент, формуючий експеримент (реалізація розробленої розвивальної програми та визначення її ефективності), методи математичної статистики − дисперсійний та факторний аналіз, аналіз за допомогою t-критерію Ст'юдента, кореляційний аналіз. На етапі емпіричного дослідження застосовано комплекс психодіагностичних методик: «Аналіз сімейних взаємин» Е.Г.Ейдеміллер, В.В.Юстицький, тест життєстійкості С.Мадді (адаптація Д.О.Леонтьєва, О.І.Рассказової); методика діагностики «емоційного інтелекту» Н.Холла; методика дослідження рівня тривожності Дж.Тейлор (адаптація Т.А.Немчинова); мальований апперцептивний тест (модифікація ТАТ) Л.Н.Собчик; методика «Шкали внутрішнього та зовнішнього контролю» Дж.Роттера; методика дослідження самооцінки (Т.В.Дембо, С.Я.Рубінштейн, модифікація А.М.Прихожан); тест-опитувальник механізмів психологічного захисту «Індекс життєвого стилю» (Р.Плутчик, Г.Келлерман, Х.Р.Конте, адаптація Е.С.Романова, Л.Р.Гребеннікова); тест комунікативних вмінь (Л.Міхельсон, адаптація Ю.З.Гільбуха); методика діагностики соціально-психологічної адаптації К.Роджерса та Р.Даймонда.
Теоретично-методологічна основа дослідження:
Дисертація ґрунтується на таких положеннях: положення про цілісність та взаємообумовленість соціальних і культурно-педагогічних явищ у процесі розвитку особистості (Л.С.Виготський, І.С.Кон, С.Л.Рубінштейн); психолого-педагогічний розгляд основ особистісного розвитку, умов життєдіяльності людини і процесу виховання в сім'ї Г.М.Андрєєвої, Л.П.Буїв, Л.С.Виготського, І.С.Кона, Л.І.Новикової, А.В.Петровського, Ж.Піаже, Д.Б.Ельконіна, В.А.Ядова та ін.; психологічна теорія про сімейне середовище, як найважливішу умову розвитку особистості (О.Я.Варга, А.І.Захаров, А.С.Співаковська, К.Роджерс); теоретико-методологічної трактуванням сім'ї як особливого соціально-психологічного утворення (Г.М.Андрєєва, О.І.Антонов, С.М.Голод, В.Н.Дружинін, Е.А.Личко, Т.М.Трапезнікова, А.Г.Харчев, Е.Г.Ейдеміллер); уявлення щодо факторів стійкості підлітка в кризовій ситуації розглядаються з урахуванням результатів вітчизняних і зарубіжних досліджень феномена кризи і кризових станів (В.М.Мясищєв, С.С.Лібіх, М.С.Лебединський, B.E.Рожнов, А.М.Свядощ, Д.М.Ісаєв, Ф.Є.Василюк), психологічного захисту (Ф.В.Бассін, P.M.Грановська, Б.Д.Карвасарський, В.А.Ташликов, Г.Л.Ісурина, І.М.Нікольська).
База дослідження. Дослідження проводилося на базі гімназії №82 та ХЗОШ №44 Комінтернівського району м. Харкова. Досліджувані – підлітки віком 14-16 років загальною кількістю 149 осіб та їх батьки – 224 особи. З неповних сімей – 74 підлітка і 75 – з повних сімей; 87 дівчат і 62 хлопця.
Наукова новизна та теоретичне значення роботиполягає в тому, що у ньому:
Вперше життєстійкість розглядається як системоутворюючий фактор життєздатності особистості підлітків, які виховуються в неповних сім'ях. Життєстійкість зберігає стабільність системи особистості і визначає параметри функціонування основних компонентів життєздатності підлітків. Виділено структурний і функціональний компоненти системи життєздатності особистості підлітків.
Вперше визначено типи функціонування життєстійкості в структурі життєздатності підлітків («залучений», «контролюючий» і «нестійкий»).
Вперше емпіричним шляхом виявлені особливості прояву життєстійкості в структурних (комунікативний, самооціночний, емоційний, мотиваційно-цільовий, контрольний), і функціональних (адаптаційний, захисний) компонентах системи життєздатності особистості підлітків, які виховуються в неповних сім'ях.
Поглиблено уявлення про засоби розвитку та формування компонентів життєстійкості з метою підвищення їх життєздатності шляхом створення розвивальної програми для підлітків з неповних сімей.
Уточнені чинники формування життєздатності підлітків, які виховуються в неповних сім'ях (мотивація досягнення успіху за рахунок високого емоційного інтелекту, контролюючий, самооціночний, захисний), а також в сім'ях з порушенням типу виховання (фактор психічного здоров'я, адаптаційний, регуляторний і захисний).
Дістали подальшого розвитку уявлення про формування особистості в умовах неповної сім'ї з точки зору її багатоаспектного негативного впливу на життєздатність підлітків.
Розширено уявлення про повноту сім'ї як фактор впливу на окремі компоненти життєстійкості особистості підлітка.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що структурований і апробований у дисертаційному дослідженні психодіагностичний комплекс та авторська розвивальна програма для підлітків з неповних сімей, спрямована на формування компонентів життєстійкості з метою поліпшення їх життєздатності, можуть застосовуватися практичними психологами загальноосвітніх навчальних закладів. Результати дослідження можуть бути використані у ході професійної підготовки та підвищення професійного рівня практичних психологів при викладанні навчальних курсів «Вікова психологія», «Педагогічна психологія», «Психологія особистості».
Тему дисертаційного дослідження затверджено на засіданні Вченої ради Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (протокол № 5 від 04.11.2011 р.) та узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 10 від 20 грудня 2011 року). Впровадження результатів засвідчено начальником управління освіти адміністрації Комінтернівського району Харківської міської ради (довідка про впровадження №551 від 25 березня 2013 р.) та здійснювалося у Харківській гімназії № 82 (довідка про впровадження №13 від 11 лютого 2013 р.), ХЗОШ № 44 (довідка про впровадження №189 від 25 березня 2013 р.).
Надійність та достовірність отриманих результатів забезпечуються методологічною обґрунтованістю вихідних теоретичних положень; відповідністю методів дослідження його меті та завданням; репрезентативністю вибірки; поєднанням якісного і кількісного аналізу емпіричних даних та застосуванням методів математичної статистики із залученням новітніх програм обробки на основі комп'ютерних програм "EXCEL", "STATISTICA" .
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися й обговорювалися на засіданнях кафедри практичної психології Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди. Матеріали дослідження були викладенні у доповідях та повідомленнях на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Психологічна допомога особистості в різних умовах соціалізації» (м. Переяслав-Хмельницький, 20-21 січня 2012 р.), Науково-практичній конференції «Педагогика и психология: теория и практика» (м. Харків, 23-24 березня 2012р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні тенденції в педагогіці та психології: новий погляд» (м. Одеса, 30-31 березня 2012 р.), Міжнародній дистанційній науково-практичній конференції «Психологія та педагогіка: теоретичні та методологічні проблеми сучасної освіти» (м. Львів, 5 травня 2012 р.), Міській конференції методистів психологічної служби, керівників РМО, практичних психологів закладів освіти «Роль і місце психологічної служби у формуванні здоров’язберігаючого простору» (м. Харків, 28 серпня 2012 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Харківська школа психології: наукова спадщина і сучасність» (м. Харків, 19-20 жовтня 2012р.).
Публікації. Основний зміст роботи викладено у 11 публікаціях, з яких 7 одноосібних статей у наукових фахових виданнях України з психології.
Структура роботи: дисертація складається із вступу, трьох розділів з висновками до кожного, загальних висновків, списку використаних джерел, що містить 272 найменувань, з них 33 іноземною мовою та 5 додатків на 69 сторінках. Основний зміст дисертації викладено на 175 сторінках та проілюстровано 17 таблицями та 15 рисунками. Повний обсяг роботи 287 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального наукового завдання, що виявляється у визначенні чинників формування життєстійкості та її прояву у компонентах життєздатності підлітків, що виховуються в неповних сім’ях: емоційний (тривожність та емоційний інтелект), мотиваційний (орієнтація на досягнення або уникнення невдач), самооціночний, комунікативний (тип поведінки у спілкуванні), контрольний (локус контроль) та функціональні складові життєздатності: адаптаційна функція та захисна функція (механізми психологічного захисту). Здійснена розробка та апробація розвивальної програми для підлітків із неповних сімей щодо формування компонентів життєстійкості з метою поліпшення їх життєздатності. Отримані у процесі дослідження теоретичні та емпіричні результати свідчать про досягнення мети дослідження, вирішення дослідницьких завдань і дають змогу сформулювати такі висновки:
1. Поняття життєстійкості вписується в систему понять екзистенціальної теорії особистості, виступаючи операціоналізацією поняття «відвага бути». У вітчизняній психології окремі аспекти проблеми життєстійкості і здатності долати життєві труднощі вивчаються у межах досліджень копінг-стратегій і посттравматичного стресового розладу. Життєстійкість визначається як основний функціональний компонент життєздатності, що зберігає стабільність системи особистості, системоутворюючий фактор, що задає параметри основних компонентів життєздатності. Життєстійкість виявляється ключовою особистісною змінною, що опосередкує вплив стресогенних факторів на соматичне і душевне здоров'я, а також на успішність діяльності особистості. У структурі життєздатності життєстійкість допомагає відтворювати баланс між факторами ризику та захисними факторами.
2. Повнота сім’ї є важливим чинником формування життєстійкості підлітків. Повна сім’я сприяє розвитку життєстійкості завдяки залученості та контролю, а неповна сім’я – завдяки контролю. Загальний показник життєстійкості підлітків з неповних сімей нижче, ніж у підлітків з повних сімей. Ці дані свідчать, що підлітки з неповних сімей незначні ситуації в більшій мірі сприймають як складні та як ті, що порушують звичний хід життя; опинившись в ситуації ризику (ситуації випробувань, ситуації втрат, ситуації соціальної депривації) ці досліджувані долають її з негативними наслідками для психічного та соматичного здоров'я, для особистісного розвитку, для сформованих міжособистісних стосунків. Показники залученості у підлітків з неповних сімей також нижче, ніж у підлітків з повних сімей. Залученість визначається як переконання в тому, що залученість у те, що відбувається, дає максимальний шанс знайти щось вартісне та цікаве для особистості. Для підлітків з повних та неповних сімей в рівній мірі притаманним є контроль – переконаність у тому, що боротьба дозволяє вплинути на результат того, що відбувається, нехай навіть це вплив не абсолютний та успіх не гарантований. У підлітків з неповних сімей нижчі показники прийняття ризику – переконаності в тому, що все те, що трапляється, сприяє розвитку за рахунок знань, які вони отримують з досвіду.
3. Підлітки з неповної сім’ї з нестійким та залученим типом життєстійкості частіше використовують агресивний тип спілкування, а підлітки з неповної сім’ї з контролюючим типом життєстійкості та підлітки із повної сім’ї з нестійким, контролюючим та залученим типом життєстійкості частіше використовують компетентний тип спілкування. Найвищі показники самооцінки серед підлітків з неповних сімей мають підлітки з контролюючим типом життєстійкості. Серед досліджуваних із повних сімей достовірно вищі показники самооцінки за всіма вимірами визначені по групі залучених підлітків у порівнянні із контролюючими. Найвищі показники за шкалами емоційного інтелекту серед підлітків із неповних сімей мають підлітки з контролюючим типом, хоча їх показники порівняно з показниками підлітків з повних сімей дещо нижчі. Однак показники тривожності підлітків контролюючого типу також вищі порівняно з підлітками інших типів з неповних сімей. Серед підлітків з повних сімей найвищі показники емоційного інтелекту і найменші показники тривожності мають підлітки з залученим типом життєстійкості. В цілому підлітки з повних сімей більш стійкі та мають вищі показники емоційного інтелекту, вони менш тривожні за своїх однолітків із неповних сімей. Складові життєстійкості мають великий вплив на мотиваційно-цільовий компонент життєздатності, а повнота сім’ї впливає на домінуючий тип життєстійкості задля кращої життєздатності. Для підлітків із неповних сімей більш характерним є екстернальний локус контролю, а для підлітків з повних сімей – інфернальний.
4. У нестійких підлітків із неповної сім'ї показники адаптації нижче, ніж у підлітків з повної сім'ї із залученим та контролюючим типами життєстійкості; контролюючий тип життєстійкості у неповній сім’ї та залучений тип у повній сім’ї забезпечують високу адаптивність, прийняття себе та інших, впевненість у своїх силах та майбутньому, більший емоційний комфорт у житті в цілому, бажання бути у центрі подій та відкритість, знижують показники есканізму й спонукають до бажання вирішувати труднощі, не лякаючись їх. Нестійкі та залучені підлітки у неповній сім’ї та нестійкі та контролюючі підлітки у повній частіше відчувають емоційний дискомфорт, передають відповідальність іншим, тривожні, а також відчувають невпевненість у собі.
Частіше за інших механізми психологічного захисту використовують підлітки з неповних сімей із залученим типом життєстійкості, а рідше – підлітки з повних сімей із контролюючим типом життєстійкості.
5. Факторами формування життєздатності підлітків із неповних сімей є мотивація досягнення успіху за рахунок високого емоційного інтелекту, що дозволяє розуміти інших, приймати їх та бути асертивним у спілкуванні, а також вміти вирішувати проблеми; контролюючий фактор, що обумовлює внутрішній локус контролю; самооціночний фактор, що забезпечує життєстійкість за рахунок високої оцінки свого фізичного здоров’я, розумових здібностей, рис характеру, соціального статусу серед однолітків, зовнішності, впевненості у собі, бажання розуміти себе та інших, вміння бути адекватно критичним до себе та вирішувати ймовірні проблеми; захисний фактор, що не передбачає використання компенсації та реактивного утворення в якості механізмів психологічного захисту особистості.
Фактори формування життєздатності підлітків із повних сімей: мотивація досягнення успіху за рахунок потреби у досягненні успіху, інструментальної діяльності, очікування позитивної оцінки та отримування позитивних емоцій від діяльності, бажання зрозуміти себе та інших, бути компетентним у спілкуванні, вміти вирішувати проблеми, що призводить до високого соціального статусу серед однолітків; висока адаптивність за рахунок емоційного інтелекту, обізнаності щодо емоцій та їх проявів, вміння співпереживати іншим, особистої відповідальності за свої дії, прийняття себе як повноцінної особистості та домінування; регуляторний фактор, що передбачає внутрішній локус контролю та особисту відповідальність за свої дії, виключення неконструктивних механізмів захисту та очікування успіху; самооцінойний фактор, що забезпечує адекватну самооцінку.
Фактори формування життєздатності підлітків із сімей з порушенням типу виховання: фактор психічного здоров’я, що забезпечує функціонування основних компонентів особистості; адаптаційний фактор за рахунок високого емоційного інтелекту; регуляторний фактор, що забезпечує внутрішній локус контролю та використання конструктивних механізмів захисту замість неконструктивних; захисний фактор, що полягає в використанні інтелектуальних ресурсів з метою усунення емоційних переживань і почуттів.
Фактори формування життєздатності підлітків із сімей без порушення типу виховання: фактор психічного здоров’я, що забезпечує функціонування основних компонентів особистості; емоційний інтелект; регуляторний фактор, що складається з самомотивації, управління своїми емоціями, інтернальності; адаптаційний фактор.
6. Застосування розвивальної програми щодо формування компонентів життєстійкості з метою поліпшення їх життєздатності спричиняє такі зміни. Підвищилися показники життєстійкості, а також її складового компоненту – залученості. Відбулися зміни у провідному типі спілкування: підвищилися показники компетентного типу та знизились показники агресивного і залежного типів. Підвищилися показники соціально-психологічної адаптованості за критеріями самоприйняття, прийняття інших, емоційного комфорту, втечі від проблем. У мотиваційній сфері відбулися зміни у потребі в досягненні успіху, інструментальній діяльності, спрямованій на успіх, бажанні похвали та позитивному емоційному стані. Підвищились показники вольового самоконтролю – загальний індекс та наполегливість – доступний свідомій мобілізації енергетичний потенціал для завершення дії. Знизилась загальна незадоволеність своєю родиною та сімейна тривожність.
Проведене нами дослідження не вичерпує всіх питань вивчення впливу неповної родини на формування особистості та якостей, що сприяють життєстійкості та життєздатності підлітка. Перспективи подальшого дослідження ми вбачаємо у вивченні зв’язків між структурними елементами життєстійкості та типами порушення виховання у неповній родині.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абульханова-Славская К.А. Социальное мышление личности: проблемы и стратегии исследования / К.А. Абульханова-Славская // Психологический журнал. — 1994. — Т. 12. — № 4. — С. 39-55.
2. Айхингер А. Психодрама в детской групповой терапии / А.Айхингер, В.Холл. — М.: Генезис, 2003. — 256 с.
3. Акерман Н. Семья как социальная и эмоциональная единица / Н. Акерман. — СПб.: Питер, 2000. — 184 с.
4. Александрова Л.А. К концепции жизнестойкости в психологии / Л.А.Александрова // Сибирская психология сегодня: Сб. научн. трудов. — Вып. 2. — 2004. — С. 82—90.
5. Александровский Ю.А. Состояния психической дезадаптации и их компенсация / Ю.А. Александровский. — М.: Наука, 1976. — 272 с.
6. Алешина Ю.Е Индивидуальное и семейное психологическое консультирование / Ю.Е. Алешина. — Изд. 2-е. — М.: Независимая фирма "Класс", 1999. — 208 с.
7. Алферов А.Д. Психология развития школьников / А.Д. Алферов. — Ростов-на-Дону: «Феникс», 2000. — 384 с.
8. Ананьев Б.Г. Психология и проблемы человекознания: Избранные психологические труды / Б.Г.Ананьев. — М.: Изд-во "Институт практической психологии", Воронеж: НПО МОДЭК, 1996. — 384 с.
9. Андреева И.Н. Биологические и социальные предпосылки развития эмоционального интеллекта / И.Н. Андреева // Когнитивная психология: сб.статей; Под ред. А.П. Лобанова, Н.П. Радчиковой. — Минск: БГПУ, 2006. — С. 7—11.
10. Андреева И.Н. Взаимосвязь эмоционального интеллекта и индивидуальных проявлений самоактуализации / И.Н. Андреева // Л.С. Выготский и современная культурно-историческая психология: проблемы онтогенеза морального сознания и поведения: материалы III международн. научн. конф., Гомель, 18-19 октября 2006 года / ГГУ им. Ф.Скорины; науч. ред. А.А. Лытко, И.В. Сильченко. — Гомель, 2006. — С.128—131.
11. Андреева И.Н. Взаимосвязь эмоционального интеллекта и личностной тревожности в подростковом возрасте / И.Н. Андреева // Психологическое здоровье в контексте развития личности: материалы республиканской научно-практ. конф., Брест, 30-31 января 2004 г.; ред. А.В. Северин. — Брест: Изд-во УО "БрГУ им. А.С. Пушкина", 2004. — С. 12—13.
12. Андреева И.Н. Взаимосвязь эмоционального интеллекта и тезауруса эмоциональных переживаний в юношеском возрасте / И.Н. Андреева // Психология и современное общество: взаимодействие как путь взаиморазвития: материалы международн. научно-практ. конф., Санкт-Петербург, 28-29 апреля 2006 года / СПбИУиП; редкол. В.Н. Дежкин [и др.] — Ч.1— СПб, 2006. — С. 17—21.
13. Андреева Г.М. Эмоциональные компоненты социального познания / И.Н. Андреева // Мир психологии. — 2002. — №4. — С. 11—21.
14. Андреева И.Н. Эмоциональный интеллект: исследования феномена / И.Н. Андреева // Вопросы психологии. — 2006. — № 3. — С. 78—86.
15. Антонов А.И. Микросоциология семьи (методология исследования структур и процессов) / А.И. Антонов. — М.: Издательский Дом «Nota Bene», 1998. — 360 с.
16. Антонов А.И. Семья: функции, структуры, теории семейных изменений / А.И. Антонов // Основы социологии. — Изд.2-е. М., 1994. — С.145—153.
17. Анцыферова Л. И. Личность в трудных жизненных условиях: переосмысливание, преобразование ситуаций и психологическая защита / Л.И. Анцыферова // Психологический журнал. — 1994. — Т. 15 — № 1. — С. 3—18.
18. Асмолов А.Г. Психология личности: Принципы общепсихологического анализа / А.Г.Асмолов. —– М.: Смысл, 2002. — 416 с.
19. Белинская Е.П. Я – концепция и ценностные ориентации старших подростков в условиях быстрых социальных изменений / Е.П.Белинская // Вестник МГУ, Серия №14. —2007. — №4. — С.15—18.
20. Беличева С.А. Основы превентивной психологии / C.А.Беличева. — М.: Социальное здоровье России, 1994. — 224 с.
21. Бернард Ф. Тренинг межличностного взаимодействия/ Ф. Бернард. — СПб.: Питер, 2002. — 304 с.
22. Бинсвангер Л. Бытие-в-мире / Л.Бинсвангер. — М.: КСП+; СПБ.: Ювента, 1999. — 300 с.
23. Богомаз С.А. Жизнестойкость человека как личностный ресурс совладения со стрессами и достижения высокого уровня здоровья / С.А. Богомаз // Материалы научно-практических мероприятий V Всероссийского форума «Здоровье нации – основа процветания России». Том 4. — М., 2009. — С.18—20
24. Божович Л. И. Проблемы формирования личности: Избранные психологические труды / Л.И.Божович — Издание 2-е, стереотипное. — М.: Издательство "Институт практической психологии", Воронеж: НПО "МОДЭК" 1997. — 351 с.
25. Большой психологический словарь / [Сост.: Б.Мещеряков, В.Зинченко]. — СПб., 2004. — 672 с.
26. Борисенко Т.В. Руханки / Т.В.Борисенко, Е.Е.Маринушкіна. — Харків, 2007. — 24 с.
27. Братусь Б.С. Аномалии личности / Б.С.Братусь. — М.: Мысль, 1988. — 348 с.
28. Будасси С.А. Защитные механизмы личности / С.А.Будасси. — М., 2004. — 210 с.
29. Буянов М. И. Ребенок из неблагополучной семьи: Записки детского психиатра / М.И.Буянов. — М.: Просвещение, 1988. — 207 с.
30. Валлерштейн Дж.В. Последствия развода родителей: Переживания ребенка в период поздней латентности / Дж.В.Валлерштейн, Дж.В.Келли // Лабиринты одиночества / Под ред. Н. Е. Покровского. — М.: Прогресс, 1989. — 247 с.
31. Варга А.Я. Системная семейная психотерапия: Курс лекций /А.Я.Варга — СПб.: Речь, 2001. — 144 с.
32. Васильева С. В. Некоторые аспекты социально-психологической адаптации старших подростков / С.В.Васильева, В.Н.Панферов, Е.Ю.Коржова // Психология человека: интегративный подход в психологии. — Вып. 2. — СПб., 2004. — С. 21—28.
33. Василюк Ф. Е. Психология переживания. Анализ преодоления критических ситуацій / Ф.Е.Василюк. — М.: Издательство Московского университета, 1984. — 200 с.
34. Вачков И.В. Основы технологии группового тренинга / И.В.Вачков. — М: Издательство "Ось-89", 1999. — 176 с.
35. Вилюнас В. К. Психологические механизмы мотивации человека / В.К.Вилюнас. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1990. — 288 с.
36. Витакер К. Танцы с семьей: Символический подход, основанный на личностном опыте / К. Витакер, В. Бамберри. — М.: Изд-во Класс, 2005. — 176 с.
37. Войтова С. А. Ролевые игры / С. А. Войтова, Е. Н. Зубань. — СПб., 1992. — 81 с.
38. Воробьев В. М. О профилактике и терапии нарушений психической адаптации / В. М. Воробьев, П. Л. Коновалова // Обозрение психиатрии и медицинской психологии им. В.М. Бехтерева. — 1993. — № 1. — С.71—72.
39. Выготский Л.С. Проблема культурного развития ребенка / Л.С.Выготский // Вестн. Моск. ун-та. — Сер. 14, Психология. — 1991. — № 4. — С. 5—18.
40. Выготский Л.С. Психология развития человека / Л.С.Выготский. — М.: Изд-во Смысл, 2005. — 1136 с.
41. Вьюнова Н.И. Развитие субъектности подростка в критический период его становления / Н.И.Вьюнова, О.С. Лапкова // Психология человека в современном мире. Том 1. Комплексный и системный подходы в исследованиях психологии человека. Личность как субъект жизненного пути (Материалы Всероссийской юбилейной научной конференции, посвященной 120-летию со дня рождения С.Л. Рубинштейна, 15–16 октября 2009 г.) / Ответственные редакторы: А. Л. Журавлев, В. А. Барабанщиков, М. И. Воловикова. — М.: Изд-во «Институт психологии РАН», 2009. — С. 113—120
42. Гарбузов В.И. Особенности психотерапии в семье с единственным ребенком, страдающим неврозом / В.И.Гарбузов // Семейная психотерапия при нервных и психических заболеваниях. — Л., 1978. — С. 87— 93.
43. Гарбузов В.И. Практическая психотерапия или как вернуть ребенку и подростку уверенность в себе, истинное достоинство и здоровье / В.И.Гарбузов. — АО "Сфера", СПб., 1994. — 160 с.
44. Гарскова Г. Г. Введение понятия «эмоциональный интеллект» в психологическую теорию / Г.Г.Гарскова // Ананьевские чтения—99: Тезисы научно-практической конференции. — СПб., 1999. — C. 25—26.
45. Гиппенрейтер Ю. Б. Общаться с ребенком как? / Ю.Б.Гиппенрейтер. — М.: ЧеРо, 2002. — 240 с.
46. Гладких A.Г. Влияние интеллекта и эмоционального интеллекта на социальную адаптацию человека / А.Г.Гладких, О.В. Макаренко // Материалы V Всероссийской научно-практической конференции, посвященной памяти В.Н. Дружинина – "Дружининские чтения – 2006", — г.Сочи, 4-6 мая 2006 года. / под ред. И.Б. Шуванова, О.А. Михайленко. А.В., Шашкова, СВ. Киктева. — Сочи: СГУТИКД, 2006. — С. 81—84.
47. Гозман Л. Я. Психологические проблемы семьи / Л. Я. Глозман, Е.И. Шлягина // Вопросы психологи. — 1985. — № 2 — С. 186—188.
48. Гончарова Т. Неблагополучные семьи и работа с ними / Т.Гончарова // Народное образование. — 2002. — № 6 — С. 35—39.
49. Гордеева Т.О. Мотивация достижения: теории, исследования, проблемы / Т.О.Гордеева // Современная психология мотивации / Под ред. Д.А. Леонтьева. — М., Смысл. 2002. С. 47—102.
50. Гордеева Т.О. Психология мотивации достижения / Т.О.Гордеева. — М.: Смысл; Изд. центр «Академия», 2006. — 336 с.
51. Грановская Р. М. Элементы практической психологии / Р.М.Грановская. − 3-е изд. — СПб .: Свет, 1997. — 608 с.
52. Гуревич К.М. Индивидуально-психологические особенности школьников / К.М.Гуревич. — М.: Знание, 1988. — 72 с.
53. Гурьянова М.П. Воспитание жизнеспособности в условиях дисгармоничного социума / М.П.Гурьянова // Педагогика: Научно-теоретический журнал. —2004. — №1. — С.12—18.
54. Гурьянова М. П. Жизнеспособность личности как педагогический феномен / М.П.Гурьянова // Педагогика: Научно-теоретический журнал. — 2006. — №10. — С. 43—50.
55. Гусєва А.В. Кризи суспільних систем і психічне здоров'я особистості / А.В.Гусєва, Л.Г.Комашко // Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. — Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2010. —№ 10. — С. 445-459.
56. Дементьева И. Ф. Негативные факторы воспитания детей в неполной семье / И.Ф.Дементьева // Социологические исследования. — 2001. — № 11. — С. 108—113.
57. Денисенко А. О. Батьківська любов як один з ведучих чинників у процесі виховання / А. О. Денисенко, К. О. Дорошенко // Наука і освіта. — Одеса, 2007. — № 1 — 2. — С. 7—10.
58. Денисенко А. О. Особливості дитячо-батьківських стосунків в сім’ях з підлітками / А. О. Денисенко, Є. Д. Кузін // Наука і освіта «Психологія особистості: теорія, досвід, практика. — Одеса, 2007. — № 8 — 9. — С. 35—38.
59. Деревянко С.П. Эмоциональный интеллект: проблемы категориальности / С.П.Деревянко // Психология в современном информационном пространстве: материалы международной научной конференции / Смол. гос. ун-т. — Смоленск: Изд-во СмолГУ, 2007. — Ч. 1. — С. 108—112.
60. Джайнотт X. Поможем ребенку понять, в чем смысл его переживаний (советы родителям) / X. Джайнотт // Воспитание школьников. — 1997. — №1. — С. 37—39.
61. Диагностика школьной дезадаптации. Научно-методическое пособие для учителя начальных классов и школьных психологов / [Под ред. С.А. Беличевой, И.А. Коробейникова, Г.Ф. Кумариной]. — М.: Редакционно-издательский центр Консорциума "Социальное здоровье России", 1993. — 127 с.
62. Дивицына Н.Ф. Социальная работа с неблагополучными детьми и подростками. Конспект лекций. / Н.Ф.Дивицына. — Ростов-на-Дону.: Бином — 2005. — 274 с.
63. Дрокова С. В. Взаимоотнощения со сверстниками у подростков, живущих в семье и в детском доме: дис. … канд. психол. наук: 19.00.13 / С.В.Дрокова. — КомсОхМольск-на-Амуре, 2003. —156 с.
64. Елисеев О.П. Практикум по психологи личности / О.П.Елисеев. — СПб: Питер, 2000. —560 с.
65. Журбин В.И. Понятие психологической защиты в концепциях З. Фрейда и К. Роджерса / В.И.Журбин // Вопросы психологии. — 1990. — №4. — С.14—23.
66. Занюк С. С. Психологія мотивації / Занюк С. С. — К. : Либідь, 2002. — 304 с.
67. Захаров А.И. Происхождение детских неврозов и психотерапия / А.И.Захаров. — М.: ЭКСМО-Пресс, 2000. — 448 с.
68. Захарова А.В. Психология формирования самооценки / А.И.Захарова. — Минск, 1993. — 99 с.
69. Зейгарник Б.В. Психология личности. Норма и патология / Б.В.Зейгарник. — М.: Изд-во Московского психолого-социального института, МОДЭК, 2003. — 416 с.
70. Зеньковский В. В. Психология детства / В.В.Зеньковский. — М.: Академия, 1996. — 346 с.
71. Зритнева Е.И. Семьеведение. Учебно-методическое пособие / Е.И.Зритнева. — Ставрополь: СКСИ: Ставропольсервисшкола, 2002. — 176 с.
72. Иванова Е.С. Опознание и вербализация эмоций как основа эмоционального интеллекта / Е.С.Иванова // Известия Уральского гос. ун-та. Серия 1. «Проблемы образования, науки и культуры». — 2010. — №4 (81). — С.82—88.
73. Изард К. Психология эмоций / К.Изард; перев. с англ. — СПб.: Издательство «Питер», 1999. — 464 с.
74. Ильин Е. П. Мотивация и мотивы / Е.П.Ильин. — СПб.: Питер, 2000. — 512 с.
75. Как построить свое «я». / [Под ред. В. П. Зинченко]. — М.: Педагогика. — 1991. — 136 с.
76. Каменева Т. Н. Дети в неполных семьях как объект социальной помощи / Т.Н.Каменева, Н.С.Степашов // Социально-психологическая помощь подросткам и юношам в личностном развитии: теория, технология, эксперимент / Материалы всероссийской научно-практической конференции. — Курск: Изд. КГПУ, 2001. — С. 119—120.
77. Карабанова О.А. Психология семейных отношений и основы семейного консультирования / О.А. Карабанова. — М.: Гардарики, 2006. — 320с.
78. Кипнис М. Тренинг семейных отношений. Часть 1: Супружество / М.Кипнис. — 2-е издание., перераб. и доп. — М.: «Ось – 89», 2006. — 176 с.
79. Кипнис М. Тренинг семейных отношений. Часть 2: Родительство / М.Кипнис. — 2-е издание., перераб. и доп. — М.: «Ось – 89», 2008. — 144 с.
80. Киршбаум Э.Н. Психологическая защита / Э.Н.Киршбаум, К.Н.Еремеева. — 2-е изд. М.: Смысл. — 2000. —181с.
81. Ключников С. Семейные конфликты: практика решения / С.Ключников. — СПб.: Питер, 2002. — 560 с.
82. Кон И. С. Психология юношеского возраста / И.С.Кон. — М.: Просвещение. — 1979. — 176с.
83. Кондратенко О.А. Методологические проблемы в исследованиях воспитания жизнеспособности / О.А.Кондратенко // Актуальные проблемы гуманитарных и естественных наук: Журнал научных публикаций. — 2010. — Том 1. — №8. — С. 330—335.
84. Кондратенко О. А. Воспитание жизнеспособности: психологический аспект / О.А.Кондратенко // Материалы II международной конференции «Современные проблемы психологии развития и образования человека». Том 1. — СПб. — 2010. — С. 262—266.
85. Кондрашенко В.Т. По лабиринтам души подростка / В.Т.Кондрашенко, А.Г.Чернявская. — М. —1991. — 147 с.
86. Кочюнас Р. Основы психологического консультирования / Р.Кочюнас. — Москва: Академический проект, 1999. — 240 с.
87. Кошелева Е.В. Влияние семьи на преступность несовершеннолетних / Е.В.Кошелева , В.А.Лелеков // Социологические исследования, 2006. — №1. — С. 103—113.
88. Крайг Г. Психология развития / Г.Крайг, Д. Бокум. — Издательство: Питер. — 2005. — 944 с.
89. Кулагина И.Ю. Возрастная психология: от рождения до 17 лет / И.Ю.Кулагина. — М.: Изд-во УРАО, 1997. — 176 с.
90. Куликова Т.А. Семейная педагогика и домашнее воспитание / Т.А. Куликова. — М.: Издательский центр «Академия», 1999. — 232 с.
91. Куликов Л. В. Психогигиена личности: Основные понятия и проблемы / Л.В.Куликов. — СПб, Изд-во СПбГУ, 2000. — 464 с.
92. Лактионова А.И. Влияние личностных и средовых характеристик на жизнеспособность и социальную адаптацию старшеклассников / А.И.Лактионова, А.В.Махнач // Вторая Всероссийская науч.-практ. конф. по психологии развития «Другое детство». Тезисы. М., 25-27 ноября 2009. — С. 216—218.
93. Лактионова А.И. Факторы жизнеспособности девиантных подростков / А.И.Лактионова, А.В.Махнач // Психологический журнал, 2008. — Т. 29. — № 6. — С. 39—47.
94. Ларіна Т.О Вплив життєстійкості на життєві домагання особистості / Т.О.Ларіна //Актуальні проблеми психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України. /за ред. Максименка С.Д. — К.: Логос, 2007. — Т.7, № 12. — С. 86
95. Левин К. Разрешение социальных конфликтов / К.Левин; пер. с англ. И. Ю. Авидон. — СПб.: Речь, 2000. — 408 c.
96. Лейтц Г. Психодрама: Теория и практика / Г.Лейтц; перевод с нем. А.Ж. Боковикова. — М.: Издательская группа «Прогресс», «Универс», 1994. — 352 с.
97. Леонтьев А. Н. Проблемы развития психики / А.Н.Леонтьев. — М., 1981. —584 с.
98. Леонтьев Д.А. Тест жизнестойкости / Д.А.Леонтьев, Е.И. Рассказова. — М.: Смысл, 2006. — 63 с.
99. Лидерс А.Г. Психологический тренинг с подростками / А.Г.Лидерс. — М.: Академия, 2001. — 256 с.
100. Люсин Д.В. Новая методика измерения эмоционального интеллекта: опросник ЭмИн. / Д.В.Люсин // Психологическая диагностика, 2006. — №4. — С. 3—22.
101. Магомед-Эминов М.Ш. Мотивация достижения: структура и механизмы: автореф. дис. / М.Ш.Магомед-Эминов, 1987. — 20 с.
102. Мадди С. Смыслообразование в процессах принятия решения / С.Мадди // Психологический журнал. — 2005. — Т. 26. — № 6. — С. 87—101.
103. Мак-Вильямс Н. Психоаналитическая диагностика: Понимание структуры личности в клиническом процессе / Н.Мак-Вильямс; пер. с англ. — М., 2007. — 480 с.
104. Макклелланд Д. Мотивация человека / Д.Макклелланд. — СПб.: Питер, 2007.— 672 с.
105. Максименко С. Д. Розвиток психіки в онтогенезі / С.Д.Максименко. — К. : Форум, 2002. — Т. 1. — 319 с.
106. Матейчик З. Некоторые психологические проблемы воспитания детей в неполной семье / З.Матейчик // Воспитание детей в неполной семье / перевод с чеш. Л.Н.Хваталовой Л.Н., общ. ред. и послесловие Н.М. Ершовой. — М.: Прогресс, 1980. — с. 70—98
107. Миславский Ю.А. Саморегуляция и активность личности в юношеском возрасте / Миславский Ю.А. — Мю — 1991. — 152 с.
108. Моросанова В. И. Дифференциальный подход к осознанной саморегуляции человека / Моросанова В.И. // Материалы III Всероссийской научной конференции «Психология индивидуальности». Ч. 2. — М.: Изд. дом Гос. ун-т – Высшая школа экономики, 2010. — С. 59
109. Мудрик А.В.Социальная педагогика./ А.В.Мудрик.— М. — 2002. — 378c.
110. Мясищев В.Н. Психология отношений / В.Н.Мясищев. — М.: Воронеж: НПО «МОДЭК», 1995. — 356 с.
111. Налчаджян А.А. Психологические защитные механизмы и стратеги / А.А.Налчаджян. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Эксмо, 2010. —368 с.
112. Наследов А.Д. Математические методы психологического исследования. Анализ и интерпретация данных / А.Д.Наследов. — СПб.: Речь. — 2004. — 392 с.
113. Немировский К.Е. Мама... и я – неполная семья (социально-экономические, медицинские и психолого-педагогические аспекты влияния неполной семьи на развитие ребенка) / К.Е.Немировский // Психолог в детском саду. — 2006. — № 4. — С. 46—58
114. Немов Р.С. Психология / Р.С.Немов. — Издательство М.: Просвещение: ВЛАДОС. — Т.2. — 1995. — 375с.
115. Никольская И.М. Психологическая защита у детей / И.М.Никольская, Р.М.Грановская.— Москва: Речь, 2006. — 342 с.
116. Никулина Т.А. Половозрастные различия в стремлении личности к утверждению и защите "Я". Российский менталитет: вопросы психологической теории и практики / Т.А. Никулина, Н.Е. Харламенкова. — М.: Изд-во «Ин-т психологии РАН». — 1997. — С. 224—240.
117. Носенко Е.Л. "Позитивна психологія" й перспективи досліджень оптимального функціонування людини як суб'єкта життєдіяльності / Е.Л.Носенко, І.Ф.Аршава // Педагогіка і психологія: Науково-теоретичний та інформаційний журнал. — 2009. — № 3. — С. 56—66.
118. Носенко Е.Л. Емоційний інтелект: концептуалізація феномену, основні функції / Е.Л.Носенко, Н.В.Коврига // Монографія. — К.: Вища школа, 2003. — 126 с.
119. Обозов Н. Н. Влияние личностных характеристик родителей и взаимоотношений между ними на формирование личности ребенка / Н.Н.Обозов, О.Н.Абакумова, Т.М.Трапезникова // Психология возрастных коллективов. — М., 1978. — С. 128—199.
120. Обухова Л. Ф. Возрастная психология / Л.Ф. Обухова. — М.: Педагогическое общество России. — 1999. — 442 с.
121. Овчарова Р.В. Психологическое сопровождение родительства / Р.В.Овчарова. — М., Институт психотерапии. — 2003. — 319 с.
122. Орлов Ю. М. Восхождение к индивидуальности: Кн. для учителя / Ю.М.Орлов. — М.: Просвещение, 1991. — 287 с.
123. Орлов Ю.М. Самосознание и самовоспитание характера / Ю.М.Орлов. — М.: Просвещение, 1987. — 224 с.
124. Орме Г. Эмоциональное мышление как инструмент достижения успеха / Г.Орме. — М.: “КСП+”, 2003. — 272 с.
125. Основы психологии. Практикум / [Ред. – сост. Л.Д. Столяренко]. — Ростов н/Д: изд-во «Феникс», 2000. — 576 с.
126. Пезешкиан Н. Позитивная семейная психотерапия: семья как психотерапевт / Н.Пезешкиан. — M. : Смысл, 1993. — 331с.
127. Петровский В. А. Психология неадаптивной активности / В.А.Петровский. — М.: ТОО «Горбунок», 1992. — 224 с.
128. Пиаже Ж. Моральное суждение у ребенка / Ж.Пиаже. — М.: Академический проект, 2006. — 480 с.
129. Питцеле П. Подростки изнутри / П.Питцеле // Психодрама: вдохновение и техника / Под ред. П.Холмса и М.Карп. — Класс, 1997. — С.37—64.
130. Платов В. Я. Деловые игры: разработка, организация, проведение / В.Я.Платов. — М. Профиздат, 1991. — 156 с.
131. Плутчик Р. Тест-опросник механизмов психологической защиты (LifeStyleIndex) / Р. Плутчик, Г. Келлерман, Х. Р. Конт. — М., 1996. — 18 с.
132. Покатаева М. В. Проблемы развития личности с позиций социальной психологи / М.В. Покатаева // Вопросы психологии. —1984. — №4. — С. 15—30.
133. Посохова С. Т. Психология адаптирующейся личности: монография / С.Т.Посохова. — СПб., 2001. — 151 с.
134. Практикум по психодиагностике. Психодиагностика мотивации и саморегуляции. — М.: Изд-во МГУ. — 1990. —160 с.
135. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие / [под ред. Д.Я.Райгородского] — Самара: Издательский Дом «БАХРАХ-М», 2002. — 672 с.
136. Прихожан А.М. Применение методов прямого оценивания в работе школьного психолога / А.М.Прихожан // Научно-методические основы использования в школьной психологической службе конкретных психодиагностических методик/ Под ред. Н.В. Дубровиной. — М., 1988. — С.110—128.
137. Прутченков А.С. Свет мой, зеркальце, скажи... Метод. разработки / А.С.Прутченков. — М.: Новая школа, 1996. — 144 с.
138. Психологічні тренінги в школі: 2-ге вид., виправлене / [упорядк. Т.Шаповал]. — К.: Шк.світ, 2010. —128 с.
139. Психология семейных отношений с основами семейного консультирования: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / [Е. И. Артамонова, Е. В. Екжанова, Е. В. Зырянова и др.]. –– М.: Издательский центр «Академия», 2002. — 192с.
140. Психология человека от рождения до смерти / [под общ. ред. А.А. Реана]. — СПб., 2001. — 652 с.
141. Райс Ф. Психология подросткового и юношеского возраста / Ф.Райс. — Спб.: Питер, 2000. — 624 с.
142. Рахманина И. Н. Влияние межличностных отношений в семье на адаптацию личности подростка / И.Н. Рахманина // Психология. — Пермь, 2005. — №8. — С. 11—13.
143. Рахманина, И. Н. Работа психолога с семьями подростков: Методическое пособие / И.Н. Рахманина. — Астрахань: Изд-во Астраханского областного института усовершенствования учителей, 2005. — 68 с.
144. Реан А.А. Психология адаптации личности. Анализ. Теория. Практика / А.А. Реан, А.Р. Кудашев, А.А. Баранов. — СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2006. — 479 с.
145. Ремшмидт X. Подростковый и юношеский возраст: Проблемы становления личности / Х.Ремшмидт; пер. с нем. Г. И. Лойдиной. — М.: Мир, 1994. — 320 с.
146. Роджерс К. Психология супружеских отношений: возможные альтернативы / К. Роджерс; пер. с анг. В. Гавршюва. — М.: ЭКСМО, 2002. — 288 с.
147. Роджрес К. Эмпатия / К.Роджерс // Психология эмоций; пер. с англ. — М.: МГУ, 1984. — с. 235—237.
148. Романова Е.С. Механизмы психологической защиты: генезис, функционирование, діагностика / Е.С.Романова, Л.Р.Гребенников. — Мытищи: Изд-во «Талант», 1996. — 144 с.
149. Рось Л.М. Оцінка рівня особистісної тривожності у підлітків з неповних сімей / Л.М.Рось, О.Левицька // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка. — вип.74. — том 2. — Чернігів, 2009. — С.121—124.
150. Ротенберг. В. С. Поисковая активность и адаптация / В.С.Ротенберг, В.В.Аршавский. — М.: Наука, 1984. —193 с.
151. Рудестам К. Групповая психотерапия. Психокоррекционные группы: теория и практика / К.Рудестам. — М.: Прогресс, 1993. — 368 с.
152. Руководство практического психолога: Психологические программы развития личности / [Под ред. И.В.Дубровиной]. — М.:Издательство: Академия, 1998. — 128 с.
153. Румянцева Т.Г. Проблема неблагополучной семьи / Т.Г.Румянцева // Вопросы психологии. — 2002. — № 5—6. — С.20—25.
154. Рыльская Е.А. Воспитание жизнеспособности школьников / Е.А.Рыльская // Педагогика: Научно-теоретический журнал. — 2008. — №3. — С.22—28.
155. Рыльская Е.А. Сущностные свойства человека и его становление в жизненном мире / Е.А.Рыльская // Материалы Всероссийской юбилейной научной конференции, посвященной 120-летию со дня рождения С.Л. Рубинштейна «Психология человека в современном мире». Том 1. — М.: Изд-во «Институт психологии РАН», 2009. — С. 292—298.
156. Рыльская Е.А. Психологическая структура жизнеспособности человека: коммуникативный аспект / Е.А.Рыльская // Вестник Московского государственного областного университета. —2009. — №4. — С.31—35.
157. Рычкова Н.А. Поведенческие расстройства у детей: диагностика, коррекция и психопрофилактика / Н.А. Рычкова. — М.: ГНОМ и Д. — 2001. — 48 с.
158. Самосознание проблемних подростков / [Н.Л.Белопольская, С.Р. Иванова, Е.В.Свистунова, Е.М.Шафирова]. — М.: Изд-во «Ин-т психологи РАН», 2007. — 332 с.
159. Самоукина Н.В. Практический психолог в школе: лекции, консультирование, тренинги / Н.В.Самоукина. — Издательство: ИНТОР, 1997. — 192 с.
160. Самоукина Н. В. Симбиотические аспекты отношений между матерью и ребенком / Н.В. Самоукина // Вопросы психологии. — 2000. — № 3. — C.67—81.
161. Санникова О.П. Феноменология личности: Избранные психологические труды / О.П.Санникова. — Одесса: СМИЛ, 2003. — 256 с.
162. Сатир В. Как строить себя и свою семью / В.Сатир. — М. : Педагогика-Пресс, 1992. — 192 с.
163. Сафин В.Ф. Устойчивость самооценки и механизм ее сохранения / В.Ф.Сафин // Вопросы психологи. — 1979. — №3. — С.62—72.
164. Свистун М.А. Программа социально-психологического тренинга общения для старшеклассников (руководство для ведущего группы) / М.А.Свистун. — М., 2000. — 120 с.
165. Селигман М. Новая позитивная психология: Научный вигляд на счастье и смисл жизни / М.Селигман; пер. с англ. — М.: София, 2006. —368 с.
166. Семиченко В.А. Проблемы мотивации поведения и деятельности человека. Модульный курс психологии. Модуль «Направленность» / В.А.Семиченко. — К.: Миллениум, 2004. — 521 с.
167. Сидоренко Е. В. Методы математической обработки в психологии / Е.В.Сидоренко. — СПб. : ООО «Речь», 2007. — 350 с.
168. Силанов К.С. Преступления несовершеннолетних, сопряженные с жестокостью / К.С.Силанов // Вестник Моск. ун-та МВД России, 2005. — №2. — С. 61—67.
169. Слободчиков В. И. Основы психологической антропологии. Психология человека: Введение в психологию субъективности / В.И.Слободчиков, Е.И.Исаев. — М.: Изд-во: Школьная пресса, 2000. — 421 с.
170. Словарь – справочник практического психолога / сост.: Н.И.Конюхов. — Воронеж: Изд-во НПО «МОДЭК», 1996. — 224 с.
171. Смирнова Е. О. Становление межличностных отношений в раннем онтогенезе / Е.О. Смирнова // Вопросы психологи. — 1994. — №6. — С. 5—16.
172. Смирнова Е. О. Опыт исследования структуры и динамики родительского отношения / Е.О. Смирнова, М.В. Быкова // Вопросы психологии. — 2000. — № 3. — С. 3—14.
173. Собчик Л. Н. Рисованный апперцептивный тест РАТ / Л.Н.Собчик. —Издательство: Речь, 2007. — 32 с.
174. Соколова Е. Т. Влияние на самооценку нарушений эмоциональных контактов между родителем и ребенком и формирование аномалий личности / Е.Т.Соколова // Семья и формирование личности; Под ред. А. А. Бодалева, В. В. Столина. — М., 1981. — С. 15—20.
175. Соколова Е.Т. Нормальные трудности подросткового возраста / Е.Т.Соколова // Учителю и родителям о психологии подростка. —М., 1990. — С.35—67.
176. Солдатова Г.У. Может ли другой стать другом? / Г.У.Солдатова, А.В.Макарчук. —М.: Генезис, 2006. — 256 с.
177. Социальная психология личности в вопросах и ответах: Учеб. Пособие / [Под ред. проф. В.А. Лабунской]. — М.: Гардарики, 1999. — 397 с.
178. Спиваковская А.С. Психотерапия: игра, детство, семья / А.С.Спиваковская. — Том 1; ООО Апрель Пресс, ЗАО Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2000. — 304 с.
179. Степанов В.Г. Психология трудных школьников. Учебное пособие для учителей и родителей / В.Г.Степанов. — М.: Издательский центр "Академия", 1996. — 320 с.
180. Стуколова М. Семейные конфликты и их особенности / М.Стуколова // Вопросы психологии. — 2000. — № 4. — С. 22—29.
181. Сухарев А.В. Анализ кросскультурных исследований в психиатрии / А.В.Сухарев // Журнал прикладной психологии. — 1998. — № 4. — С. 5—19.
182. Сысенко В.А. Психодиагностика супружеских взаимоотношений: Научно-методическое пособие в помощь работникам социальных служб / В.А. Сысенко. — М.:НИИ семьи, 1998. — 112 с.
183. Сюллеро Э. Надо вернуть детям отцов! / Э.Сюллеро. — М.,1994.