ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ У СТУДЕНТІВ ЗДАТНОСТІ ДО САМОСТВЕРДЖЕННЯ

Краткое описание

Національна академія педагогічних наук України
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України

На правах рукопису

ЄВЧЕНКО ІРИНА МИКОЛАЇВНА

УДК 159.923

ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ У СТУДЕНТІВ ЗДАТНОСТІ ДО САМОСТВЕРДЖЕННЯ
спеціальність 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
кандидат психологічних наук, доцент
Турбан Вікторія Вікторівна

Київ – 2013

ЗМІСТ
Стор.
УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ 5
ВСТУП 8
РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ САМОСТВЕРДЖЕННЯ ОСОБИСТОСТІ …………………… … 15
1.1. Аналіз проблеми самоствердження в історичному й сучасному
контекстах 15
1.2. Самоствердження у просторі споріднених понять 29
1.3. Структура та психологічні засади самоствердження, як однієї з форм саморозвитку особистості 45
1.4. Проблеми самоствердження особистості у студентському віці 52
Висновки до першого розділу 63
Розділ ІІ ПРОГРАМА ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ЗДАТНОСТІ ДО САМОСТВЕРДЖЕННЯ У СТУДЕНТІВ ТА АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ КОНСТАТУВАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ 67
2.1. Організація, етапи та психодіагностичний інструментарій емпіричного дослідження 67
2.2. Індивідуально-психологічні особливості стратегій самоствердження студентів 80
2.2.1. Характеристика самоставлення студентів, які відрізняються стратегіями самоствердження 84
2.2.2. Форми агресивної поведінки студентів з різними стратегіями самоствердження особистості 88
2.2.3. Специфіка рівня суб’єктивного контролю студентів, які виявили самопригнічуючу, домінуючу та конструктивну форми самоствердження 92
2.2.4. Часова перспектива особистостей з різними стратегіями
самоствердження 95
2.2.5. Специфіка базисних переконань студентів, які виявляють самопригнічуючий, конструктивний та домінуючий способи
самоствердження 99
2.2.6. Специфіка соціально-психологічних установок в мотиваційно-потребовій сфері особистості з різними стратегіями самоствердження 102
2.2.7. Аналіз результатів за методикою багатофакторного дослідження особистості Р. Кеттелла відносно різних стратегій самоствердження 105
Висновки до другого розділу 113
Розділ ІІІ РОЗРОБКА ТА АПРОБАЦІЯ ПРОГРАМИ ТРЕНІНГУ «ФОРМУВАННЯ У СТУДЕНТІВ ЗДАТНОСТІ ДО
САМОСТВЕРДЖЕННЯ» 119
3.1. Тренінгова програма «Формування у студентів здатності до самоствердження» 119
3.2. Загальні враження студентів від участі у тренінгу 151
3.3. Результати апробації ефективності розробленої програми тренінгу 161
3.3.1. Характеристика самоставлення студентів експериментальної та контрольної груп після проведення формувального експерименту 162
3.3.2. Форми агресивної поведінки студентів з різними стратегіями самоствердження особистості після проведення формувального
експерименту 164
3.3.3. Особливості рівня суб’єктивного контролю студентів після проведення тренінгового заняття 166
3.3.4. Часова перспектива досліджуваних після участі в формувальному експерименті 167
3.3.5. Специфіка базисних переконань студентів контрольної та експериментальної груп після проведення формувального експерименту 169
3.3.6. Зміни, що відбулися з соціально-психологічними установками в мотиваційно-потребовій сфері особистості 170
3.3.7. Динаміка результатів за методикою багатофакторного дослідження особистості Р. Кеттелла 172
Висновки до третього розділу 178
ВИСНОВКИ 181
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 185
ДОДАТКИ 204
Додаток А 205
Додаток Б 211
Додаток В 216
Додаток Д 219
Додаток Е 222
Додаток Ж 225
Додаток З 229

УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ
№ Позначення Назви показників
Показники стратегій самоствердження
1 ССС Стратегія самопригнічення
2 СКС Конструктивна стратегія
3 СДС Стратегія домінування
Показники самоставлення
4 СS Інтегральний показник самоставлення
5 СІ Самоповага
6 СІІ Аутосимпатія
7 СІІІ Очікуване ставлення від інших
8 СІV Самоінтерес
9 С1 Самовпевненість
10 С2 Ставлення інших
11 С3 Самоприйняття
12 С4 Самопослідовність
13 С5 Самозвинувачення
14 С6 Самоінтерес
15 С7 Саморозуміння
Показники форм агресії
16 АФ Фізична агресія
17 АВ Вербальна агресія
18 АНп Непряма агресія
19 АН Негативізм
20 АР Роздратованість
21 АП Підозрілість
22 АО Образа
23 АПп Почуття провини
24 ІА Індекс агресивності
25 ІВ Індекс ворожості
Показники рівня суб’єктивного контролю
26 РСК Рівень суб’єктивного контролю
27 ІЗ Шкала загальної інтернальності
28 ІД Шкала інтернальності в області досягнень
29 ІН Шкала інтернальності в області невдач
30 ІС Шкала інтернальності в сімейних стосунках
31 ІВ Шкала інтернальності в області виробничих стосунків
32 ІМ Шкала інтернальності в області міжособистісних стосунків
33 ІХ Шкала інтернальності по відношенню до здоров’я й хвороб.
Показники часової перспективи особистості
34 PAST- Негативне минуле
35 PRES H Гедоністичне сьогодення
36 FUTURE Майбутнє
37 PAST+ Позитивне минуле
38 PRES F Фаталістичне сьогодення
Показники базисних переконань особистості
39 BW Доброзичливість світу
40 J Справедливість
41 SW Образ Я
42 L Удача
43 SC Самоконтроль
Показники рис особистості
за методикою багатофакторного дослідження особистості Р. Кеттелла
44 A «замкнутість – товаристськість»
45 В «інтелект»
46 С «емоційна нестабільність – емоційна стабільність»
47 Е «підпорядкованість – домінантність»
48 F «стриманість – експресивність»
49 G «підпорядкованість почуттям – висока нормативність поведінки»
50 H «боязкість – сміливість»
51 I «жорсткість – чуттєвість»
52 L «довірливість – підозрілість»
53 M «практичність – розвинута уява»
54 N «прямолінійність – дипломатичність»
55 O «впевненість в собі – тривожність»
56 Q1 «консерватизм – радикалізм»
57 Q2 «конформізм – нонконформізм»
58 Q3 «низький самоконтроль – високий самоконтроль»
59 Q4 «розслабленість – напруженість»
60 MD «адекватна самооцінка»
Показники назв груп
61 КГ Контрольна група
62 ЕГ Експериментальна група

ВСТУП

Актуальність дослідження. Проблема самоствердження особистості займає особливе місце в психології. Самоствердження виступає в якості однієї з головних детермінант становлення особистості, студента зокрема, як майбутнього спеціаліста, який має самостійно створювати та реалізовувати конкретні проекти, бути соціально активним, мати власну позицію та погляди, вміти їх відстоювати та доводити, знати свої права, адекватно оцінювати можливості й відповідати за свої дії. Теоретична та практична значущість вказаної проблеми визначається необхідністю наукового обґрунтування процесу, умов та засобів самоствердження в студентському віці, які залишаються недостатньо вивченим у вітчизняній психології.
Теоретичними передумовами розробки проблеми самоствердження в психології стали дослідження: самосвідомості, що представлені у працях І. Д. Беха, М. Й. Боришевського, А. В. Захарової, С. О. Колот, С. Д. Максименка, С. Л. Рубінштейна, О. Г. Соколової, А. Г. Спіркіна, В. В. Століна, А. В. Фурмана, П. Р. Чамати, І. І. Чеснокової, В. М. Ямницького та інших; автономності особистості, що є предметом психологічного дослідження у працях О. Є. Дергачової, Е. Л. Десі, Д. О. Леонтьєва, Ж. В. Пижикової, Г. С. Пригіна, Т. Б. Партико, О. О. Сергєєвої та ін.; суб’єктності (Н. Ф. Каліна, І. О. Котик, А. В. Марічева, В. О. Татенко, Т. М. Титаренко та ін.); довільної саморегуляції (Ж. П. Вірна, В. І. Ілійчук, С. В. Малазонія, Ю. О. Миславський, О. Я. Чебикін та ін.). Аналітичний огляд психологічної літератури дозволяє констатувати достатню розробку загальнотеоретичних аспектів проблеми самоствердження особистості, зокрема К. О. Абульхановою-Славською, Г. С. Костюком, С. Д. Максименком, В. А. Роменцем, Л. П. Осьмак, Н. Є. Харламенковою, Є. П. Нікітіним, Н. Є. Ситніковою та ін. Проте матеріал із зазначеної проблеми вкрай строкатий, а сам феномен недостатньо осмислений щодо своєї змістовної визначеності, структурної організації, механізмів функціонування, умов розвитку.
Особливої уваги потребує вивчення здатності до самоствердження та психологічних засад її формування у сучасної студентської молоді, що є недостатньо розробленим напрямком психології. Поміж тим вивчення даного аспекту проблеми відкриє нові можливості оптимізації особистісного розвитку молодої людини, майбутнього професіонала, шляхом цілеспрямованого впливу на процеси самоствердження з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей особистості. Соціальна значущість та очевидна недостатня розробленість теоретичних і практичних аспектів проблеми визначили вибір теми дослідження «Психологічні засади формування у студентів здатності до самоствердження».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до планової тематики науково-дослідницької роботи лабораторії психології навчання імені І. О. Синиці Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України «Психологічні чинники самодетермінації особистості в освітньому просторі» (номер державної реєстрації 0109U000558). Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України (протокол № 11 від 23.12.2010 року) та узгоджена Міжвідомчою радою з координації наукових досліджень з педагогічних та психологічних наук в Україні (протокол № 1 від 25.01.2011 року). Автором досліджувались психологічні засади формування у студентів здатності до самоствердження.
Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити психологічні засади формування у студентів здатності до самоствердження і на цій основі розробити програму розвивальних впливів.
Для досягнення мети дослідження були поставлені такі завдання:
1. Спираючись на здобутки провідних вітчизняних та зарубіжних дослідників, здійснити теоретичний аналіз поняття «самоствердження» у системі наукових знань, розкрити психологічну сутність самоствердження, його змістовні й процесуальні характеристики та розглянути психологічні засади формування у студентів здатності до самоствердження.
2. Розробити програму емпіричного дослідження, скомпонувати релевантну меті й завданням систему дослідницьких процедур, спрямованих на вивчення особливостей самоствердження студентів.
3. Виявити та дослідити характер співвідношення показників самоствердження з тим спектром рис особистості, що розглядаються в якості психологічних засад його формування, супроводжують і відображають певні його прояви.
4. Емпірично дослідити особливості здатності до самоствердження студентів та визначити індивідуально-психологічні характеристики осіб з різними стратегіями самоствердження.
5. На підставі виявлених закономірностей розробити та впровадити тренінгову програму, що спрямована на формування у студентів здатності до самоствердження, та емпірично верифікувати її ефективність.
Об’єкт дослідження: самоствердження особистості в юнацькому віці.
Предмет дослідження: психологічні засади формування у студентів здатності до самоствердження.
В основу дослідження було покладено гіпотезу про те, що:
- серед стратегій самоствердження студентської молоді провідними є: самопригнічення, конструктивна та домінування;
- у складі наявних психологічних засад формування здатності до самоствердження базовими постають емоційна саморегуляція, впевненість у собі, здатність до самопізнання, сформований цілісний Я образ;
- оптимізація процесу розвитку здатності до самоствердження у студентів може бути досягнута шляхом створення спеціальної програми розвиваючих впливів.
Теоретико-методологічну основу дослідження склали: принципи системності у психології, цілісності, єдності та взаємодетермінованості зовнішнього і внутрішнього в системогенезі психічної діяльності та розвитку (Л. С. Виготський, Г. С. Костюк, О. М. Леонтьєв, С. Д. Максименко та ін.); психологічні положення про розвиток особистості як активного суб’єкта власного життя і діяльності (К. О. Абульханова-Славська, Г. С. Костюк, С. Д. Максименко, С. Л. Рубінштейн, А. В. Фурман, В. М. Ямницький); наукові положення про самоствердження та його природу (Л. П. Осьмак, Н. Є. Харламенкова, Є. П. Нікітін, В. В. Івашковський, Н. Є. Ситнікова).
Відповідно до теоретично обґрунтованого уявлення про психологічні засади формування у студентів здатності до самоствердження, в процесі розв’язання поставлених завдань використовувався комплекс теоретичних та емпіричних методів дослідження: теоретичні – аналіз, порівняння, узагальнення, абстрагування, систематизація – підпорядковані завданню виявлення основних методологічних підходів до вивчення проблеми самоствердження; емпіричні – констатувальний та формувальний експерименти, бесіда, спостереження, анкетування, тестування; розвивальні – психологічний тренінг «Формування у студентів здатності до самоствердження»; математико-статистичні – лінійний кореляційний аналіз, вирахування t-критерію Стьюдента. Математична обробка даних здійснювалася за допомогою пакету статистичних програм SPSS (версія 17).
Створено комплекс психодіагностичних методик, що спрямовані на вивчення: проявів самоствердження – «Стратегії самоствердження особистості» (Н. Є. Харламенкова, Є. П. Нікітін); 2) широкого кола властивостей особистості, які впливають на вибір студентами стратегії самоствердження (самопригнічення, конструктивна, домінування) – Тест-опитувальник самоставлення (В. В. Столін, С. Р. Пантелєєв); Методика діагностики показників і форм агресії А. Басса і А. Дарки (адаптація О. К. Осницького); Методика діагностики рівня суб’єктивного контролю Дж. Роттера (адаптація Є. Ф. Бажіна, С. О. Голинкіної, О. М. Еткінда); Опитувальник «Часова перспектива особистості» Ф. Зімбардо (адаптація А. Сирцова, Є. Соколова, О. Мітіна); Методика дослідження базисних переконань особистості Р. Янофф-Бульман (модифікація М. А. Падун, А. В. Котельникова), Методика діагностики соціально-психологічних установок особистості в мотиваційно-потребовій сфері О. Ф. Потьомкіної, методика багатофакторного дослідження особистості Р. Кеттелла (№ 105) (16 PF – опитувальник).
Організація та експериментальна база. Базою дослідження слугував Київський національний торговельно-економічний університет. Дослідженням було охоплено 180 студентів першого курсу віком 17-18 років. Дослідження проводилося в три етапи протягом 2010-2012 рр.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому,що:
вперше системно обґрунтовано на теоретичному рівні та досліджено на емпіричному особливості самоствердження студентської молоді, аргументовано, що його основою є сформований образ Я особистості, яка виступає активним суб’єктом, котрий пізнає й перетворює світ і самого себе, володіє свідомістю й волею, здатний діяти цілеспрямовано; визначено індивідуально-психологічні особливості студентів з різними стратегіями самоствердження особистості (самопригнічення, конструктивна стратегія, домінування), описано їх психологічні характеристики; встановлено, що найменш продуктивною стратегією самоствердження є самопригнічення, що виявляється у низькому рівні самоповаги, аутосимпатії, самовпевненості, саморозуміння, у екстернальному рівні суб’єктивного контролю, несформованому образі Я та низькій самооцінці; доведено, що ефективним засобом формування психологічної здатності до конструктивного самоствердження слугує розвиток емоційної саморегуляції, впевненості в собі, здатності до саморозуміння, самоприйняття, позитивного самоставлення, формування адекватної самооцінки.
уточнено поняття «здатність до самоствердження», що розуміється як сукупність можливостей особистості, загальний потенціал до реалізації дій, спрямованих на саморозкриття; конкретизовано психологічну характеристику юнацького віку як сенситивного для формування та розвитку процесів самоствердження, що виявляються у досягненні результатів у навчальній діяльності, соціальному статусі, повазі оточуючих;
доповнено та розширено уявлення про феномен самоствердження, його особливості та роль у процесі розвитку особистості; дістало подальшого розвитку знання про психологічні засади формування здатності до самоствердження у студентів.
Практичне значення одержаних результатів полягає у виявленні психологічних засад формування здатності до самоствердження у студентів, врахування яких забезпечить адекватний розвиток потреби в самоствердженні і дозволить оптимізувати вибір його стратегій молодими людьми. Самостійну практичну цінність має запропонована тренінгова програма «Формування у студентів здатності до самоствердження», яка призначена для використання практичними психологами, соціальними працівниками з метою формування у студентів здатності до конструктивного самоствердження.
Матеріали дисертаційного дослідження використані викладачами вищих навчальних закладів під час викладання таких навчальних курсів, як «Психологія розвитку», «Психологія особистості», «Вікова психологія». Теоретичні положення та практичні результати дослідження впроваджено у роботу Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (довідка № 27/13 від 22.05.2013 р.), Київського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка № 016/207 від 23.05.2013 р.), Київського національного торговельно-економічного університету (довідка № 1758/31-04 від 25.06.2013 р.).
Апробація результатів дисертації. Основні положення дослідження доповідалися на: ІІІ Севастопольському міжнародному науково-практичному симпозіумі «Особистість у просторі культури» (м. Севастополь, 2011 р.), V Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми психології особистості та міжособистісних взаємин» (м. Кам’янець-Подільський, 2013 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Психологія в Україні: єдність минулого та сучасного» (м. Київ, 2011 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Людина в сучасному світі: психологічна допомога та супровід» (м. Луганськ, 2011 р.), Міжвузівському круглому столі «Сучасні проблеми
професійної підготовки психологів» (м. Київ, 2012 р.), на засіданнях круглого столу «Творча спадщина В. А. Роменця: сучасний погляд» (м. Київ, 2011 р.), наукових читаннях, присвячених 200-річчю від дня народження Т. Г. Шевченка та 150-ти річчю від дня його перепоховання, «Психологічна, соціальна та художня мотивація творчості Тараса Шевченка» (м. Київ, 2013 р.), а також на засіданнях лабораторії психології навчання імені І. О. Синиці Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України (2010-2013).
Публікації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження висвітлено у 10 одноосібних наукових публікаціях автора, серед яких 8 – у наукових фахових виданнях України.
Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Основний обсяг роботи – 176 сторінок. Повний обсяг роботи – 234 сторінок. Робота містить 15 рисунків, 11 таблиць, 7 додатків на 30 сторінках. Список літературних джерел включає 210 найменувань, з них 11 іноземними мовами.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації представлено теоретичне обґрунтування та нове наукове розв’язання проблеми психологічних засад формування у студентів здатності до самоствердження, що передбачало уточнення поняття «здатність до самоствердження», визначення кола властивостей особистості, що є психологічними передумовами формування та вибору студентами певної стратегії самоствердження, розробку та апробацію тренінгової програми з формування у студентів здатності до самоствердження.
Розвитку проблеми дослідження психологічних засад здатності до самоствердження може сприяти комплексний теоретичний і методичний підхід. Теоретичний аспект реалізується через конкретизацію самого предмета дослідження – феномена самоствердження. Методичний – через створення комплексу психодіагностичних методик, що спрямовані на вивчення проявів самоствердження та широкого кола властивостей особистості, які впливають на вибір студентами стратегії самоствердження (самопригнічення, конструктивна, домінування). Всебічний аналіз та узагальнення результатів дослідження дають можливість зробити наступні висновки:
1. Теоретичний аналіз джерел стосовно проблеми самоствердження особистості дозволив з’ясувати загальну картину поглядів як зарубіжних, так і вітчизняних вчених щодо цього феномена. З’ясовано, що проблема самоствердження особистості розробляється в різних предметних галузях. Проведено науково-категоріальний аналіз понять, які є спорідненими за своїм значенням до поняття самоствердження. На основі даного аналізу встановлено, що самоствердження є самостійним психологічним явищем, однією з базових особистісних потреб особистості, що прагне до саморозвитку, саморозкриття, самоцінності, самореалізації особистісних потенціалів та досягнення певного статусу у взаємодіях з оточуючими, з соціумом.
Встановлено, що самоствердження – це утвердження свого Я завдяки досягненню певного статусу в соціальній сфері, прагнення людини до високої оцінки й самооцінки своєї особистості, власне набуття або розширення людиною обсягу її буття, набуття сенсу буття, яке стимулює людину до самовдосконалення, самовиховання, обумовлює відповідні прояви у певних поведінкових ситуаціях, діяльності. Самоствердження дає змогу заявити про себе повною мірою як про особистість. Здатність до самоствердження – це потенціал особистості, сукупність її можливостей, які сприяють реалізації певних дій, спрямованих на саморозкриття, самоздійснення особистості, доведення її самоцінності.
2. Аналіз літератури свідчить, що самоствердження класифікується за такими характеристиками: просторова, силова з стабільним або ситуаційним імпульсом; потенціалом, загальним або специфічним; типом (самоствердження-самоціль, цілеспрямоване, нецілеспрямоване); засобами (зовнішні-внутрішні); механізмами (шляхом самовизначення або заперечення інших Я); за вираженням загальноособистісне, інтроособистісне (утвердження у власній думці, у власних очах), інтероособистісне (утвердження в очах й думках оточуючих), професійне (професійна самосвідомість, самооцінка, професійні домагання, кар’єра). Поєднання зазначених характеристик впливає на акцентуацію тієї чи іншої стратегії самоствердження (самопригнічення, конструктивна, домінування). Дослідження змістовних і процесуальних аспектів самоствердження людини показали, що його етапи – самооцінка, прийняття мети, вибір засобів, власне ствердження особистості за допомогою психологічних механізмів – універсальні. Індивідуально-психологічні відмінності між людьми за способом утвердження в соціумі виникають внаслідок неадекватно завищеної або неадекватно заниженої самооцінки, деформуючої мети, вибору невідповідних типу особистості способів, механізмів самоствердження.
3. Визначено, що студентський вік є сенситивним для формування та розвитку самоствердження, яке виявляється у досягненні результатів у навчальній діяльності, соціальному статусі, повазі оточуючих. Сутнісною основою самоствердження молодої людини є її особистісне зростання. Студентам з позицією утвердження на те, щоб «бути як всі» притаманна стратегія самопригнічення; з позицією «бути краще за всіх» – стратегія домінування; при конструктивній стратегії самоствердження студенти прагнуть «бути краще себе самого вчорашнього», що не спонукає особистість «заганяти» себе у вузькі рамки «бути як всі» і не змушує «перестрибнути» самого себе, відшукуючи способи «бути краще за всіх».
4. Розроблено основні напрями й принципи емпіричного дослідження, викладена його програма та шляхи організації. Скомпонована релевантна меті й завданням система дослідницьких процедур, спрямованих на вивчення особливостей самоствердження студентів. Обґрунтовано вибір групи досліджуваних студентів та підбір певного комплексу психодіагностичних методик. Для проведення дослідження було запрошено студентів першого року навчання, оскільки цей період є ключовим для формування нового образу Я та здатності до конструктивного самоствердження дорослої, самостійної молодої людини.
5. Встановлено значимі кореляційні зв’язки (переважно на рівні 1 %) між показниками стратегій самоствердження та широким спектром рис особистості, які супроводжують і відображають певні прояви самоствердження. Визначено, в ході констатувального експерименту за допомогою якісного (метод профілів) аналізу, індивідуально-психологічні особливості студентів з різними стратегіями самоствердження особистості та описано їх психологічні портрети. Результати кількісного та якісного аналізу дозволили виявити психологічні властивості, розвиток яких створює найбільш вагомі засади формування здатності до конструктивного самоствердження у студентів (емоційна саморегуляція, саморозуміння, самоприйняття, самоставлення, самооцінка,образ Я). В результаті констатувального експерименту встановлено, що найменш продуктивною стратегією самоствердження є самопригнічення, для представників якої характерний низький рівень самоповаги, аутосимпатії, самовпевненості, саморозуміння, екстернальний рівень суб’єктивного контролю, несформований образ Я та низька самооцінка.
6. Визначено загальну стратегію, мету, завдання та організацію формувального експерименту. На підставі виявлених закономірностей розроблено та впроваджено тренінгову програму «Формування у студентів здатності до самоствердження». Участь в одному тренінгу представників протилежних стратегій самоствердження дозволила більш ефективно впровадити розроблену програму.
7. Здійснено порівняльний аналіз отриманих показників в контрольній та експериментальній групах після впровадження тренінгової програми, результати якого підтвердили гіпотезу, що оптимізація процесу розвитку самоствердження може бути досягнута шляхом створення та впровадження спеціальної програми розвивальних впливів. Експериментальним шляхом доведено, що ефективним засобом формування психологічної здатності до конструктивного самоствердження слугує розвиток емоційної саморегуляції, впевненості в собі, здатності до саморозуміння, самоприйняття, позитивного самоставлення, формування цілісного Я образу та адекватної самооцінки.
Перспективи дослідження. Проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів вивчення проблеми формування у студентів здатності до самоствердження. Подальшого розгляду потребує питання щодо удосконалення методів психодіагностики, проведення крос-культурних, гендерних досліджень, удосконалення способів психологічної допомоги представникам стратегії самопригнічення та розробки плану психологічної роботи з представниками стратегії домінування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абульханова-Славская К. А. Жизненная стратегия: как ее строить? / К. А. Абульханова-Славская //Учебное пособие по возрастной психологии. Для факультетов: психологии, педагогики и социальной работы. – Самара: Издательский Дом БАХРАМ-М, 2003. – 768 с.
2. Абульханова-Славская К. А. Стратегия жизни / Ксения Александровна Абульханова-Славская / – М.: Мысль, 1991. – 299, [2] с.
3. Адлер А. Наука жить / Альфред Адлер / Перевод с англ. Е. О. Любченко. Киев: Port-Royal, 1997. – 288 с.
4. Адлер А. О нервическом характере / Альфред Адлер / Под. ред. Э. В. Соколова / Пер. с нем. И. В. Стефанович – СПб.: Университетская книга, 1997 – 388 с.
5. Адлер А. Очерки по индивидуальной психологии / Альфред Адлер / Пер. с нем. – М.: «Когито-Центр», 2002. – 220 с. (Классики психологии).
6. Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологии. Лекции по введению в психотерапию для врачей, психологов и учителей (5-е издание) / Альфред Адлер / М.: Научно-практическое объединение «Прагма», 1993. – 175 с.
7. Азаров В. Н. Структура импульсивного и рефлексивно-волевого стилей действования // Вопросы психологии. – 1988. – № 3. – С. 132-137.
8. Акмеологический словарь / Под общ. ред. А. А. Деркача. – М. : Изд-во РАГС, 2004. – 161 с.
9. Альберти Р. Е., Эммонс М. Л. Умейте постоять за себя. Ключ к самоутверждающему поведению. М., 2008 – 187 с.
10. Альберти Р. Самоутверждающее поведение. – СПб.: Академический проект. – 1998. – 190 с.
11. Американская социологическая мысль [тексты] / под ред. В. И. Добренькова. – М.: Изд-во МГУ, 1994. – 496 с.
12. Ананьев Б. Г. Избранные психологические труды / Б. Г.Ананьев. – Т. 1. – М.: Педагогика, 1980. – 229 с.
13. Ананьев Б. Г. К постановке проблемы развития детского самосознания. – Известия АПН РСФСР. – М., 1948, вып. 18, с. 101 – 124.
14. Ананьев Б. Г. О проблемах современного человекознания / Ананьев Б.Г. – М.: Наука, 1977. – 380 с.
15. Андриенко Е. В. Психолого-педагогические основы формирования профессиональной зрелости учителя: Дис. ... д-ра пед. Наук: 13.00.08. / Е. В. Андриенко. – Новосибирск, 2002. – 410 c.
16. Анн Л. Ф. Психологический тренинг с подростками. – СПб. : Питер, 2007. – 271 с. : ил. – (Серия «Эфективный тренинг»)
17. Анцупов А. Я., Шипилов А. И. Словарь конфликтолога. 2-е изд. – СПб. : Питер, 2006. – 526 с.
18. Анцыферова Л. И. Психология самоактуализирующейся личности в работах Абрахама Маслоу // Вопросы психологии. 1973. №4. – С. 173–180.
19. Асеев В. Г. Мотивация поведения и формирование личности. – М.: Мысль, 1976. – 158 с.
20. Асеев В. Г. Проблема мотивации и личность // Теоретические проблемы психологии личности. М., 1974. – 122 с.
21. Б’юджентал Дж. Третя сила у психології // Гуманістична психологія: Антологія в 3 т. / За ред. Р. Трача, Г. Балла. - Т. 1. Гуманістичні підходи в західній психології ХХ ст. - К.: Пульсари, 2001. – С. 80–90.
22. Бажин Е. Ф., Голынкина С. А., Эткинд А. М. Метод исследования субъективного контроля // Психологический журнал. – 1984, T. 5, № 3,
C. 152–162.
23. Балл Г. О. Інтегративно-особистісний підхід у психології: впорядкування головних понять // Психологія і суспільство. – 2009. – № 4. – С. 25–53.
24. Батаршев А. В. Базовые психологические свойства и самоопределение личности: Практическое руководство по психологической диагностике. –СПб.: Речь, 2005. – 208 с.
25. Безкоровайна О. В. Системний підхід до розуміння сутності та компонентного складу самоствердження. // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: Зб. наук. пр. Вип. 12. Книга І. Ін-т проблем виховання. К., 2008. – С.29–36.
26. Белобрыкина О. А. Психологические условия и факторы развития самооценки личности: автореф. на соискание науч. степени канд. психол. наук / О. А. Белобрыкина. – М., 2000 – 19 с.
27. Бех І. Д. Виховання особистості: У 2 кн. – Кн. 1 : Особистісно-орієнтований підхід: Теоретико-технологічні засади. – К.: Либідь, 2003. – 280 с.
28. Бех І. Д. Від волі до особистості / І. Д. Бех. – К.: Україна-Віта, 1995. – 202 с.
29. Бех І. Д. Особистісно зорієнтоване виховання. Науково-методичний посібник. / Іван Дмитрович Бех // Інститут змісту і методів навчання. – К.: ІЗМН, 1998. – 204 с.
30. Бехтерев В. М. Сознание и его границы // Психология сознания / Сост. Л.В. Куликов. – СПб.: Питер, 2001. – 480 с.: ил. – (Серия «Хрестоматия по психологии»).
31. Богданович В. Н. Когда надо сказать нет, чтобы жизнь сказала да! Книга – тренинг умения отказывать. – СПб.: Невский проспект, 2005. – 192 с.
32. Божович Л. И. Личность и ее формирование в детском возрасте. – M., 1968. – 464 с.
33. Божович Л. И. Особенности самосознания у подростков // Вопросы психологии. – 1955. – №1. – С. 98–107
34. Боришевський М. Дорога до себе: Від основ суб’єктивності до вершин духовності: монографія / Мирослав Йосипович Боришевський / – К.: Академвидав, 2010. – 416 с. (Серія «Монограф»).
35. Братусь Б. С. Аномалии личности. – М.: Мысль, 1988. – 301 с.
36. Булах І. С. Психологічні основи особистісного зростання підлітків: дис. … доктора психол. наук: 19.00.07 / І. С. Булах. – К., 2004. – 466 с.
37. Бурлачук Л. Ф., Морозов С. М. Словарь-справочник по психодиагностике. – СПб.: Питер; М.: Смысл, 2003. – 860 с.
38. Бурнард Ф. Тренинг межличностного взаимодействия. – СПб.: Питер, 2002. – 304 с.
39. Бэкон Ф. Новый органон /Фрэнсис Бэкон // Ф.Бэкон. Сочинения: В 2 т. – М.: Мысль, 1971. – Т. 1. – 567 с.
40. Вагин И., Глущай А. Поднимись над толпой! Тренинг лидерства. – СПб.: Питер, 2002. – 192 с.
41. Василюк Ф. Е. Психология переживания (анализ преодоления критических ситуаций). – М.: Изд-во МГУ, 1984. – 200 с.
42. Василюк Ф. Е. Психотехника выбора // Психология с человеческим лицом: гуманистическая перспектива в постсоветской психологии / под ред. Д. А. Леонтьева, В. Г. Щур. – М.: Смысл, 1997. – С. 284–314.
43. Винославська О. В. Емпіричні методи психології // Практична психологія та соціальна робота. – 2005. – № 5. – С. 1–7.
44. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб. / О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська, З. В. Огороднійчук та ін. – К.: Просвіта, 2001. – 416 с.
45. Выготский Л. С. Вопросы детской (возрастной) психологии // Собр. соч.: В 6-ти т. – Т. 4. Детская психология / Под ред. Д. Б. Эльконина. – М.: Педагогика, 1984. – С. 433
46. Выготский Л. С. Развитие личности и мировоззрения ребенка // Психология личности. Тексты / Под ред. Ю. Б. Гиппенрейтер, А. А. Пузырея. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. – С. 160–165.
47. Гланц С. Медико-биологическая статистика / Пер. с англ. Ю. А. Данилова. – М.: Практика, 1998. – 459 с.
48. Гордеева Т. О. Мотивация достижения: теории, исследования, проблемы / Современная психология мотивации. – Под ред. Д.А. Леонтьева. – М.: Смысл, 2002. – 343 с.
49. Гриншпун И. Б. Введение в психологию / И. Б. Гриншпун. – М.: Международная педагогическая академия, 1994. – 152 с.
50. Гуменюк О. Є. Особливості ситуативного та вікового розвитку Я-концепції / Гуменюк Оксана // Психологія і суспільство. – 2005. – № 1. –
С. 46–62.
51. Гуменюк О. Є. Час та особливості його перебігу в модульно-розвивальному процесі / Гуменюк Оксана // Психологія і суспільство. – 2005. – № 2. – С. 94 – 99.
52. Джидарьян И. А. О месте потребностей, эмоций, чувств в мотивации личности. // Теоретические проблемы психологии личности. / Под ред. Е. В. Шороховой. – М.: Наука, 1974. – С. 145–169.
53. Добрович А. Б. О психологии и психогигиене общения / А. Б. Добрович. – М., 1987. – 188 с.
54. Додонов Б. И. Структура и динамика мотивов деятельности / Б. И Додонов – 1984. – № 4. – С. 126 – 130.
55. Донцов А. И. О ценностных отношениях личности // Советская педагогика. – 1974. – № 5. – С. 67–76.
56. Загальна психологія. / За загальною редакцією академіка С. Д. Максименка. Підручник. – 2-ге вид., переробл. і доп. – Вінниця: Нова Книга, 2004. – 704 с.
57. Зеельман К. Индивидуальная психология Адлера / Энциклопедия глубинной психологии. Т. IV / Индивидуальная психология, аналитическая психология. Пер. с нем. / Под общ. ред. А. М. Боковикова. М.: Когито-Центр, 2004. С. 42-113.
58. Зейгарник Б. В. Личность и патология деятельности. – М.: Издво МГУ, 1971. – 98 с.
59. Зимбардо Ф., Бойд Дж. Парадокс времени. Новая психология времени, которая улучшает вашу жизнь. – СПб.: Речь, 2010. – 352 с.
60. Зимняя И. А. Педагогическая психология. Учебник для вузов. Изд. второе, доп., испр. и перераб. – М.: Издательская корпорация «Логос», 2000. – 384 с.
61. Ильин Е. П. Мотивация и мотивы / Е. П. Ильин. – СПб.: Питер, 2000. – 288 с.
62. Ильин Е. П. Мотивация и мотивы. – СПб.: Питер, 2002. – 512 с. : ил. – (Серия «Мастера психологии»).
63. История психологии в лицах. Персоналии / Под ред. Л. А. Карпенко // Психологический лексикон. Энциклопедический словарь в шести томах / Ред.-сост. Л. А. Карпенко. Под общ. ред. А. В. Петровского. – М.: ПЕРСЭ, 2005. – С. 549.
64. Івашковський В. В. Теоретико-методичні засади виховання старшокласників як суб’єктів громадянського суспільства: монографія / Віталій Володимирович Івашковський / – К.: ПАЛИВОДА А. В., 2010. – 514 с.
65. Кант И. Сочинения / Иммануил Кант / – Т. 4, ч. 1. – М.: Наука, 1965 – 298 с.
66. Капустина А. Н. Многофакторная личностная методика Р. Кеттелла: Учеб.-метод. пособие. – СПб.: Речь, 2004. – 104 с. – (Практикум по психодиагностике).
67. Капустюк О. М. Психологічний зміст особистісної самодетермінації // Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського: збірник наукових праць / за ред. С. Д. Максименка, Н. О. Євдокимової. – Т. 2. – Вип. 5. – Миколаїв: МДУ імені В. О. Сухомлинського, 2010. – 346 с. – (Серія «Психологічні науки») – С. 143-147.
68. Карамушка Л. М., Філь О. А. Формування конкурентоздатної управлінської команди (на матеріалі діяльності освітніх організацій): Монографія. – К.: Фірма «ІНКОС», 2007. – 268 с., іл.
69. Касаткин С. Проницательность и личная сила. Тренинг жизненного успеха. – СПб.: Невский проспект, 2004. – 160 с.
70. Кибзун А. И., Горяинова Е. Р., Наумов А. В., Сиротин А. Н. Теория вероятностей и математическая статистика. Базовый курс с примерами и задачами. – М.: ФИЗМАТЛИТ, 2002. – 224 с.
71. Кипнис М. Тренинг лидерства. – М.: Ось-89, 2004. – 144 с.
72. Климчук В. А. Тренинг внутренней мотивации. – СПб.: Речь, 2005. – 76 с.
73. Колісник О. П. Психологія духовного саморозвитку особистості: монографія / О. П. Колісник. – Луцьк: Вежа, 2007. – 388 с. – (Волинський держ. ун-т ім. Л.Українки).
74. Колот С. А. Эмоциональный диссонанс как функция эмоциональной выразительности [Текст]: монографія / С. А. Колот // Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології Г.С. Костюка. – Київ, 2012. – Том 11. – Психологія особистості. Психологічна допомога особистості. – Вип. 6. – С. 240–244.
75. Кон И. С. Открытие «Я». – М.: Политиздат, 1978. – 365 с.
76. Кон И. С. Психология ранней юности. – М.: Просвещение, 1989. – 254 с.
77. Кононко О. Л. Самосвідомість у житті дошкільника. / Олена Леонтіївна Кононко // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти. – Рівне: РДГУ, 2004. – Вип. 29. – С. 6–11.
78. Костюк Г. С. Избранные психологические труды / Григорий Силович Костюк. – М.: Педагогика, 1988. – 304 с.
79. Кохут Х. Анализ самости: Систематический подход к лечению нарциссических нарушений личности / Пер. с англ. М.: Когито-Центр, 2003. – 308 с. (Современная психотерапия).
80. Краснорядцева О. М. Ценностная детерминация профессионального поведения педагогов // Сибирский психологический журнал – Томск, 1998. – № 7. – С. 25–29.
81. Кузьменков И. И. К анализу понятия «самоутверждение личности» // Свобода и ее содержание. Волгоград, 1972. – С. 102–116.
82. Кузьмина Н. В. Профессионализм личности преподавателя и мастера производственного обучения. М.: Высш. шк., 1990. – 119 с.
83. Кулюткин Ю. Н. Психология обучения взрослых. М.: Просвещение, 1985. – 305 с.
84. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность / А. Н. Леонтьев. – М.: Смысл; Академия, 2004. – 352 с.
85. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность. М.: Политиздат, 1975. – 304 с.
86. Леонтьев Д. А. Методика изучения ценностных ориентаций. М.: Смысл, 1992. – 17 с.
87. Леонтьев Д. А. Очерк психологии личности. 2 изд. – М.: Смысл, 1997. – 64 с.
88. Леонтьев Д. А. Самореализация и сущностные силы человека / Д. А. Леонтьев // Психология с человеческим лицом: гуманистическая перспектива в постсоветской психологии / Под ред. Д. А. Леонтьева, В. Г. Щур. – М.: «Смысл», 1997. – С. 157–176.
89. Леонтьев Д. А. Ценность как междисциплинарное понятие: опыт многомерной реконструкции // Вопросы философии. 1996. – № 4. – С. 15–26.
90. Ли Д. Практика группового тренинга; пер. с англ. И. Бурова. – СПб.: Питер, 2009. – 224 с. – (Эффективный тренинг). – Библиография: с. 269 – 270.
91. Логинова Н. А. Развитие личности и ее жизненный путь // Принцып развития в психологии. – М.: Наука, 1978. – С. 156–172.
92. М’ясоїд П. А. Загальна психологія / Петро Андрійович М’ясоїд / – К.: Вища школа, 2000. – 479 с.
93. Макмахон Г. Тренинг уверенности в себе. – М.: Эксмо, 2003. – 208 с.
94. Максименко С. Д., Заброцький М. М. Технологія спілкування (комунікативна компетентність учителя: сутність і шляхи формування) / С. Д. Максименко, М. М. Заброцький – К.: Главник, 2005. – 112 с. – (серія «Психол. інструментарій»). Бібліогр.: с. 107–109.
95. Мамонтов С. Поверь в себя. Тренинг уверенности в себе. – СПб.: Питер, 2001. – 160 с.
96. Маноха І. П. Психологія потаємного «Я» / І. П. Маноха. – К.: Поліграфкнига, 2001. – 448 с.
97. Маралов В. Г. Основы самопознания и саморазвития: Учеб. пособие для студ. сред. пед. учеб, заведений. – 2-е изд., стер. – М.: Издательский центр «Академия», 2004. – 256 с.
98. Маслоу А. Мотивация и личность / Абрахам Маслоу / Пер. С англ. А. М. Татлыбаевой. Спб.: Евразия, 2001. – 478 с.
99. Маслоу А. Мотивация и личность. [Перевод с английского] / А. Маслоу. – 3-е изд. – СПб.: Питер, 2006. – 351 с.
100. Маслоу А. Самоактуализация // Психология личности. Тексты. М.: МГУ, 1982. – С. 108–117.
101. Матюхина М. В., Михальчик Т. С., Прокина Н. Ф. Возрастная и педагогическая психология: Учеб. пособие / М. В. Матюхина, Т. С. Михальчик, Н. Ф. Прокина и др.; Под ред. М. В. Гамезо и др. – М.: Просвещение, 1984. – 256 с.
102. Митина О. В., Сырцова А. Опросник по временной перспективе Ф. Зимбардо (ZTPI) – результаты психометрического анализа русской версии // Вестник МГУ, серия Психология. 2008, №4, 67–89.
103. Мовчан В. С. Етика. Навчальний посібник / К.: Знання, 2007. – 483 c.
104. Моргун В. Ф., Тітов І. Г. Основи психологічної діагностики. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2009. – 464 с.
105. Мэй Р. Открытие Бытия. – М.: Институт Общегуманитарных Исследований, 2004. – 224 с.
106. Мясищев В. М. Сознание как единство отражения действительности и отношений к ней человека // Хрестоматия по педагогической аксиологии: учебное пособие для студентов высших учебных заведений / Сост. В. А. Сластенин, Г. И. Чижакова. – Москва: Издательcтво Московского психолого-социального института, Воронеж: Издательcтво НПО «МОДЭК», 2005. – С. 231–239.
107. Никитин Е. П., Харламенкова Н. Е. Самоутверждение человека. // Вопросы философии. – 1999. – № 9 – С. 96-117.
108. Никитин Е. П., Харламенкова Н. Е. Феномен человеческого самоутверждения. СПб.: Алетейя, 2000 – 215 с.
109. Никитин Е.П. Самоутверждение человека / Евгений Петрович Никитин, Наталия Евгеньевна Харламенкова // Вопросы философии. – 1999. – №9. – С.58–69.
110. Никифоров А. С. Неврология. Полный толковый словарь, М.: Эксмо, 2010. – 1210 с.
111. Ницше Ф. Так говорил Заратустра / Фридрих Ницше / – М.: Азбука классика. – 2008. – 336 с.
112. Основи психології: підр. / [О. В. Киричук, В. А. Роменець, В. О. Татенко та ін.]; ред. О. В. Киричука, В. А. Роменця. – К.: Либідь, 1995. – 632 с. – (Трансформація гуманітарної освіти в Україні).
113. Осьмак Л. П. Психологические особенности самоутверждения подростков (в условиях семейного воспитания в школе-интернате для детей-сирот и детей, которые остались без родительского попечения): дис. … канд. психол. наук: 19.00.07 / Л. П. Осьмак. – К., 1990. – 164 с.
114. Падун М. А., Котельникова А. В. Модификация методики исследования базисных убеждений личности Р. Янофф-Бульман // Психологический журнал. – 2008, Т. 29, № 4, С.98–106.
115. Пантилеев С. Р. Самоотношение как эмоционально-оценочная система. – М.: Изд-во МГТУ, 1991. – 100 с.
116. Пантилеев С. Р., Столин В. В. Методы измерения локуса контроля // Общая психодиагностика / Под ред. А. А. Бодалева., В. В. Столина М.: МГУ, 1987. С. 278–285.
117. Паттурина Н. П. Модель личностного и духовного роста / Н. П. Паттурина // Психологические проблемы самореализации личности: сб. науч. трудов / ред. Е. Ф. Рыбалко, Л. А. Коростылевой. – СПб.: Изд-во СПб ун-та, 2000. – Вып. 4. – С. 114–120.
118. Пахальян В. Э. Групповой психологический тренинг. – СПб.: Питер, 2006. – 224 с.
119. Прангишвили А. С. Проблема установки на современном уровне разработки грузинской психологической школы // Психологические исследования. – Тбилиси, 1973. – С. 20–26.
120. Просецкий П. А. Проблемы психологии личности и социальной психологии : сборник трудов / П. А. Просецкий. – М.: МГПИ им. В. И. Ленина, 1977. – 116 с.
121. Психологическая диагностика: Учебник для вузов / Под. ред. М. К. Акимовой, К. М. Гуревича. – СПб.: Питер, 2003. – 652 с.
122. Психологический лексикон. Энциклопедический словарь в шести томах / Ред.-сост. Л. А. Карпенко. Под общ. ред. А. В. Петровского. – М.: ПЕРСЭ, 2005. – 784 с.
123. Психология общения. Энциклопедический словарь. Под общ. ред. А. А. Бодалева. М.: Изд-во «Когито-Центр», 2011 – 600 с.
124. Психологія самоактивності учнів у виховному процесі: Навч.-метод. посібник / За заг. ред. М. Й. Боришевського – К.: ІЗНМ, 1998. – 192 с.
125. Пузиков В. Г. Технология ведения тренинга. – СПб.: Издательство «Речь», 2007. – 224 с. : илл.
126. Райгородский Д. Я. (редактор-составитель). Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие. – Самара: Издательский Дом «БАХРАХ-М», 2002. – 672 с.
127. Рамендик Д. М. Деловое общение. – М.: АРДИС, 2007. – 156 с.
128. Реан А. А. Психодиагностика личности в педагогическом процессе. СПб.: ЛГОУ, 1996. – 110 с.
129. Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ STATISTICA. – М.: МедиаСфера, 2003. – 312 с.
130. Рогов Е. И. Настольная книга практического психолога в образовании: Учебное пособие. – М.: ВЛАДОС, 1996. – 529 с.
131. Роджерс К. К науке о личности // История зарубежной психологии. Тексты. М., 1986. – С. 200–230.
132. Роджерс К. Клиенто-центрированная терапия / Карл Роджерс / М.: Рефл-бук, К. : Ваклер, 1997. – 320 с.
133. Роджерс К. Несколько важных открытий // Вестник МГУ. Серия 14. Психология. 1990. № 2. – С. 58–65.
134. Роджерс К. Р. Взгляд на психотерапию. Становление человека: Пер.с англ. – М.: Прогресс, Универс., 1994. – 480 с.
135. Роджерс К. Р. Консультирование и психотерапия. Новейшие подходы в области практической работы: Монография / Карл Роджерс / Пер. с англ. О.Кондрашовой, Р. Кучкаровой. Редакторы И.Гришпун, С.Бобко, В.Ряшина. – М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2000. – 464 с. (Серия «Психологическая коллекция»).
136. Розен Г. Я. Психология познания как самостоятельное направление исследований. – В кн.: Зарубежные исследования по психологии познания. – М.: 1977. – С. 13–61.
137. Ромек В. Тренинг уверенности в межличностных отношениях. – СПб.: Речь, 2003. – 175 с.
138. Роменец В. А. Жизнь и смерть в научном и религиозном истолковании / Володимир Андрійович Роменець / – К., 1989. – 376 с.
139. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. – СПб.: Издательство «Питер», 2000. – 712 с.: ил.: (Серия «Мастера психологии»).
140. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. 2-е изд. (1946г.) – СПб.: Питер, 2002 – 720 с. (Серия «Мастера психологи»).
141. Рубинштейн С. Л. Самосознание личности и ее жизненный путь // Психология личности. Тексты / Под ред. Ю. Б. Гиппенрейтер, А. А. Пузырея. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. – С. 127–131.
142. Савчин М. В., Василенко Л. П. Вікова психологія. Навчальний посібник. – Дрогобич, видавнича фірма «Відродження», 2001. – 287 с.
143. Сарджвеладзе Н. И. Личность и ее взаимодействие с социальной средой. – Тбилиси: Мецниереба, 1989. – 204 с.
144. Сафин В. Ф. Психология самоопределения личности: Учеб. пособие / Свердл. пед. ин-т. Свердловск, 1986. – 142 с.
145. Себе зрозуміти, себе змінити / Упоряд.: С. Максименко, О. Главник. За заг. ред. К. Шендеровський, І. Ткач – К.: В. Главник, 2005. – 112 с. (Бібліотечка соціального працівника).
146. Сидоренко Е. В. Методы математической обработки в психологии. – СПб.: Речь, 2002. – 350 с.
147. Сидоренко Е. В. Мотивационный тренинг. – СПб.: Речь, 2000. – 234 с.
148. Ситнікова Н. Є. Психологічні особливості самоствердження особистості старшокласника в навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи. Канд. дис. … канд. психол. наук. – Ялта, Республіканський вищий навчальний заклад «Кримський гуманітарний університет», 2009.
149. Ситнікова Н. Є. Соціальне самоствердження особистості старшокласників за умов системної диференціації навчання: [монографія] / Наталія Євгенівна Ситнікова / – Тернопіль: Економічна думка, 2004. – 138 с.
150. Сластенин В. А., Филиппенко Н. И. Профессиональная культура учителя / Программа изучения / М.: МПГУ, 1993. – 22 с.
151. Словарь практического психолога. / Сост. С. Ю. Головин. – Минск: Харвест, 1998. – 300 с.
152. Словник української мови: в 11 томах. – Том 11. – 1980. – С. 326.
153. Словник української мови: в 11 томах. – Том 3. – 1972. – С. 300.
154. Соколова И. С., Сырцова А. Методы изучения временной перспективы // Актуальные проблемы прикладной психологии: материалы конференции. – Калуга: ИП Кошелев (Издательство «Эйдос»), 2006, С. 243–244.
155. Сосновский Б. А. Мотив и смысл. – М.: Прометей, 1993. – 352 с.
156. Спиноза Б. Этика / Пер. с лат. Н. А. Иванцова / – СПб.: Аста-прес ltd., 1993. – 248 с.
157. Спиноза Б. Этика / Пер. с лат. Н. А. Иванцова / Спиноза Б. Избр. произв.: В 2 т. М.: Госполитиздат, 1957. Т. 1. – 610 с.
158. Станкин М. И. От мотива – к поступку / М. И. Станкин // Специалист. – 2004. – №6. – С. 28–31.
159. Столин В. В. Самосознание личности. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1983. – 284 с.
160. Сырцова А. Возрастная динамика временной перспективы личности. Автореф. дисс. … канд.психол.наук. – М: МГППУ, 2008.
161. Сырцова А. Временные ориентации личности и методика Ф. Зимбардо по временной перспективе (Zimbardo Time Perspective Inventory) // Сборник статей по материалам V международной научно-практической конференции «Практическая психология XXI века: проблемы и перспективы / Отв. ред. Р. В. Ершова – Коломна: КГПИ, 2006, С. 67–68.
162. Сырцова А. Молодежная секция РПО: первый опыт проведения совместных исследований // Психологическая газета, 2005, № 11, С. 8–9.
163. Сырцова А. Психологическое время: апробация методики Зимбардо по временной перспективе // Вестник Московского Университета, серия «Психология», 2005, №1, С. 97–99.
164. Сырцова А., Митина О. В., Бойд Дж., Давыдова И. С., Зимбардо Ф., Непряхо Т. Л., Никитина Е. А., Семенова Н. С., Фьёлен Н., Ясная В. А. Феномен временной перспективы в разных культурах (по материалам исследований с помощью методики ZTPI) // Культурно-историческая психология, 2007, №4, С.19–31.
165. Сырцова А., Митина О.В. Возрастная динамика временных ориентаций личности // Вопросы психологии. 2008. №2. С.41–54.
166. Сырцова А., Соколова Е. Т., Митина О. В. Адаптация опросника по временной перспективе Ф. Зимбардо на русскоязычной выборке // Психологический журнал, 2008, №3, С.101–109.
167. Сырцова А., Соколова Е. Т., Митина О. В. Методика Ф. Зимбардо по временной перспективе // Психологическая диагностика, 2007, № 1, С. 85–106.
168. Татенко В. А. Психология в субъектном измерении / Виталий Алексеевич Татенко / – К.: Просвита, 1996. – 404 с.
169. Технології роботи організаційних психологів: Навч. посіб. для студентів вищ. навч. закл. та слухачів ін-тів післядиплом. освіти / За наук. ред. Л. М. Карамушки. – К.: Фірма «ІНКОС», 2005. – 366 с.
170. Титаренко Т. М. Життєвий світ особистості: у межах і за межами будденості / Тетяна Михайлівна Титаренко / – К.: Либідь, 2003. – 376 с.
171. Турбан В. В. Формування етичних цінностей в осіб юнацького віку та ранньої зрілості / Турбан Вікторія // Навчання і виховання обдарованої дитини: теорія та практика: Збірник наукових праць. Спецвипуск 9 // І. С. Волощук (головний редактор) та інші. – К.: Інститут обдарованої дитини, 2012. – С. 130 – 138
172. Узнадзе Д. Н. Установка у человека. Проблема объективации // Психология личности в трудах отечественных психологов. – СПб.: Питер, 2000. – С. 87–91.
173. Фопель К. Технология ведения тренинга. Теория и практика. Пер. с нем. – 3-е изд. – М.: Генезис, 2007. – 267 с. – (Все о психологической группе.)
174. Франкл В. Человек в поисках смысла. М.: Прогресс, 1990. – 368 с.
175. Франко І. Зібрання творів: У п’ятдесяти томах / І. Франко. – К.: Наукова думка, 1984. – Т. 41. – 683 с.
176. Фромм Э. Анатомия человеческой деструктивности / Эрих Фромм / Пер. П. С. Гуревич. – М.: Республика, 1999. – 670 с.
177. Фурман А. В. Психодіагностика особистісної адаптованості: Наукове видання. – Тернопіль: «Економічна думка», 2000. – 197 с.
178. Харламенкова Н. Е. Самоутверждение подростка. 2-е изд., испр. и доп. – М.: Изд-во «Институт психологии РАН», 2007. – 384 с.
179. Харламенкова Н. Е., Никитина Е. П. Разработка валидной процедуры оценки самоутверждения личности // Психологический журнал, 2000, Т. 21, № 6, с. 67  76.
180. Хекхаузен Х. Мотивация и деятельность / X. Хекхаузен. – 2-е изд. – СПб.: Питер, 2003. – 860 с: ил. – (Серия «Мастера психологии»).
181. Хекхаузен Х. Мотивация и деятельность: В 2 т. / Х. Хекхаузен. М. : Педагогика, 1986. – Т. 1 – 480 с.; Т. 2 – 398 с.
182. Хорни К. Невротическая личность нашего времени: Самоанализ / Карен Хорни / Пер. с англ. – М.: Прогрес-Универс, 1993. – 480 с.
183. Цигульська Т. Ф. Загальна та прикладна психологія. Як допомогти собі та іншим. Курс лекцій. Навчальний посібник. Рекомендовано Міністерством освіти України (лист № 987 від 05.08.99). – К.: Наукова думка, 2000. – 191 с.
184. Цыбра Н.Ф. Самоутверждение личности (социально-философский анализ). Киев; Одесса : Выща шк. Головное изд-во, 1989. – 192 с.
185. Чамата П. P. К вопросу о генезисе самосознания личности. – В кн.: Проблемы сознания. М., 1966. – 228–239 с.
186. Чеснокова И. И. Проблема самосознания в психологии. – М.: Наука, 1977. – 144 с.
187. Шадриков В. Д. Введение в психологию: способности человека. – М.: Логос, 2002. – 160 с.
188. Шадриков В. Д. Психология деятельности и способности человека: Учебное пособие, 2-е изд, перераб. и доп. М.: Издательская корпорация «Логос», 1996. 320 с : ил.
189. Шапар В. Б. Сучасний тлумачний психологічний словник. – Х.: Прапор, 2005. – 640 с.
190. Швалб Ю. М. Целеполагание как феномен сознания / Юрій Михайлович Швалб / – К.: Стилос, 1997. – 78 с.
191. Шевцова И. В. Тренинг личностного роста. – СПб.: Речь, 2005. – 144 с.
192. Шерковин Ю. А. Проблема ценностных ориентации и массовые информационные процессы // Психол. журн. – 1982. – Т.3. – № 5. – С. 135–145.
193. Шопенгауер А. Полное собраніе сочиненій Артура Шопенгауэра / Артур Шопенгауэра / Въ переводѣ и подъ редакціей Ю. И. Айхенвальда. Изданіе магазина «Книжное дѣло». Москва, 1900 г. Выпуски I-II. – 345 с.
194. Эриксон Э. Идентичность: юность и кризис / Эрик Эриксон / Пер. с англ. М.: Издательская группа Прогресс, 1996. – 344 с.
195. Якоби М. Стыд и истоки самоуважения. – М.: «ЦГЛ «РОН», 2001. – 256 с.
196. Якунин В. А. Психология учебной деятельности студентов Текст / В. А. Якунин, М.: Логос, 1994. – 155 с.
197. Ямницький В. М. Життєва компетентність як складова життєтворчості особистості // Інтегративні можливості сучасної психології та шляхи її розвитку. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (1012 жовтня 2012 р., м. Запоріжжя) – Запорізький національний університет. – Запоріжжя: ЗНУ, 2012. – с. 9697
198. Ямницький В. М. Професійний розвиток особистості в контексті психології життєтворчості // Освіта регіону.  Психологія, політологія, комунікації. – Університет «Україна».  Київ, 2010. – с. 9496.
199. Ярмоленко А. В. Анализ динамики военно-профессиональной направленности курсантов ВВМУЗ. // Тезисы научно-практической конференции «Ананьевские чтения – 1999» / Под ред. А. А. Крылова. – СПб.: Издательство С.-Петербургского университета, 1999. – 264 с.
200. Adler А. Studie über die Minderwertigkeit von Organen / Alfred Adler / Berlin & Wien: Urban and Schwarzenberg, 1907.
201. Bugental, J. F. T. The third force in psychology // Journal of Humanistic Psychology. – 1964. – Vol. 4. – No. 1. – P. 19 – 26.
202. Lewin K. Dynamic Theory of Personality. Selected papers / Kurt Lewin / N. Y.: McGraw-Hill, 1935. – 286 р.
203. Lewin K., Dembo T., Festinger L., Sears P. Level of Aspiration / Kurt Lewin // Personality and the Behavion Disorders // Ed. By J. Mcv. Hunt. Vol 1. N. Y.: Ronald Press, 1944. – рр. 338–378.
204. Lewin Kurt. Time Perspective and Morale / Kurt Lewin // Civilian Morale. Second Yearbook of the Soriety for the Psychological Stydy of Social Issues / Ed. By G. Watson N. Y., Harper & Brothers, 1942. – pp. 103–124.
205. Maslow A. Toward Psychology of Being / Abraham Maslow / – N. Y., 1968. – 352 p.
206. Schwartz S. H., Bilsky W. Toward a Universal Psychological Structure of Human Values // Journal of Personality and Social Psychology. – 1987. – Vol. 58. – № 5. – P. 550–562.
207. Sircova A., Mitina O. Zimbardo time perspective inventory: A comparison across cultures // International Journal of Psychology. 2008. Vol. 43. Issue 3/4. P. 43.
208. Skinner B. F. (1988). Behaviorism at fifty postscript / Burrhus Frederic Skinner / In A. C. Catania & S. Harnad (Eds.), The selection of behavior: The operant behaviorism of B. F. Skinner: Comments and consequences (pp. 292). Cambridge, United Kingdom: Cambridge University Press.
209. Skinner, B. F. (1988d). BFS: Reply to William S. Verplank / Burrhus Frederic Skinner / In A. C. Catania & S. Harnad (Eds.), The selection of behavior: The operant behaviorism of B.F. Skinner: Comments and consequences (p. 274). Cambridge, United Kingdom: Cambridge University Press.
210. Zimbardo P. G., Boyd J. N. Putting Time in Perspective: A Valid, Reliable Individual-Differences Metric // Journal of Personality and Social Psychology, 1999, Vol. 77, No. 6, P. 1271–1288.