Психолого-дидактичні засоби реабілітації онкологічних хворих різного віку : Психолого-дидактические средства реабилитации онкологических больных разного возраста

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА

На правах рукопису

Строяновська Олена Василівна

УДК 159.922.6 : 37.015.3 : 616-006

Психолого-дидактичні засоби реабілітації онкологічних хворих різного віку

19.00.07 – педагогічна та вікова психологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник –
кандидат психологічних наук, професор
Долинська Любов Василівна

Київ - 2003

ЗМІСТ

ВСТУП..............................................................................................................3
Розділ 1
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ РЕАБІЛІТАЦІЇ ХВОРИХ НА
РАК МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ ............................................................................12
1.1. Особистість онкологічно хворої людини.........................................….12
1.1.1. Психологічні передумови виникнення раку молочної залози.........….12
1.1.2. Психологічні особливості особистості хворих на рак молочної
залози під час стаціонарного лікування..........................................................24
1.1.3. Психологічна характеристика особистості хворих на рак молочної
залози на катамнестичному етапі захворювання............................................41
1.2. Діагностика особистісних особливостей хворих на рак
молочної залози................................................................................................47
1.3. Психологічна реабілітація хворих на рак молочної залози..................54
Висновки до першого розділу.....................................................................….68
Розділ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛО-
ГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ СТАВЛЕННЯ ДО ЗАХВОРЮВАННЯ
ХВОРИХ НА РАК МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ РІЗНОГО ВІКУ...................……71
2.1. Розробка та обгрунтування методичних основ діагнос-
тики психологічних особливостей хворих на рак молочної залози................73
2.2. Вікові особливості ставлення до захворювання хворих на
рак молочної залози......................................................................................….85
Висновки до другого розділу...........................................................................102
Розділ 3
НАПРЯМКИ ТА ПСИХОЛОГО-ДИДАКТИЧНІ
ЗАСОБИ РЕАБІЛІТАЦІЇ ХВОРИХ НА РАК МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ...........105
3.1. Форми та психолого-дидактичні засоби реабілітації під
час стаціонарного лікування.........................................................................….105
3.2. Зміст психолого-дидактичних засобів реабілітації відповідно
до вікових особливостей хворих на рак молочної залози впродовж
катамнестичного етапу захворювання...............................................................126
3.3. Ефективність психолого-дидактичних засобів реабілітації
хворих на рак молочної залози різних вікових груп.........................................146
Висновки до третього розділу............................................................................164
ВИСНОВКИ........................................................................................................168
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................................173
ДОДАТКИ...........................................................................................................195

ВСТУП

Внаслідок постійного зростання захворюваності населення України під впливом екологічних, соціальних та психологічних чинників великого значення у суспільстві набуває розробка та впровадження в практику комплексної реабілітаційної системи соматичних хворих. Комплексність реабілітації передбачає охоплення всіх сфер життєдіяльності хворих (медичної, фізичної, соціальної та психологічної), кожна з яких займає певне значуще місце і виконує важливу роль у нормалізації психічного та фізичного стану пацієнтів. Психологічна реабілітація сприяє не тільки фізичному видужанню хворих, а й надає їм інформацію про психічний стан, причини та механізми появи у них психологічних та психопатологічних феноменів, активно цілеспрямовано впливає на них з метою гармонізації їх психічного життя, допомагає їм не відчувати себе інвалідами, формувати активну позицію щодо соціального життя, а значить бути добре адаптованими до суспільства та продовжувати продуктивно виконувати важливу роль громадянина.
Будь-яка хвороба впливає на людину не тільки в соматичному плані, а й психічному. Соматичне та психічне, хоча і є якісно протилежними явищами, реально представляють собою лише різні сторони живої конкретної людини. Відривати ці сторони одну від одної в дослідженнях проблеми хвороби є принципіально невірним.
Сам факт захворювання виступає для хворих в якості психічної травми, що призводить до багаточисельних варіантів психологічної особистісної реакції на захворювання. Ця особистісна реакція лежить в основі внутрішньої картини хвороби – сукупності уявлень, відчуттів та відповідних поведінкових реакцій хворого в період захворювання. Переживання та поведінка хворих можуть бути різного характеру. Їх неадекватність може суттєво ускладнювати діагностику хвороби та сам лікувальний процес. Саме тому вітчизняна медицина при вивченні хвороби виходить з визнання єдності соматичного та психічного – принципу цілісного підходу до людини, що дозволяє вивчати не тільки соматичні зміни у пацієнта, а й особистісні, тобто сприяти організації відповідних реабілітаційних заходів, кращому пристосуванню хворого до нової ситуації хвороби, успішному лікуванню та видужанню.
Особливої уваги з цієї позиції вимагають онкологічні захворювання. За останні роки онкологічна наука досягла значних успіхів як в галузі діагностики, так і лікування хворих злоякісними новоутвореннями: поліпшились окремі результати терапії та помітно збільшилась тривалість життя. Незважаючи на це, часто спостерігається парадоксальне явище, коли лікувальний заклад витрачає великі матеріальні кошти та зусилля спеціалістів для того, щоб лікувати онкологічних хворих, але при цьому не враховує їх емоційний стан, душевні переживання та страждання, які супроводжують процес лікування і є перешкодою на шляху до видужання.
В зв’язку з цим є актуальною розробка системи психологічної реабілітації онкологічних хворих. ЇЇ особливе значення відмічається при такому захворюванні, як рак молочної залози. Це пов’язано з тим, що рівень захворюваності та смертності в Україні від раку молочної залози значно підвищився і становить на сьогоднішній день 53 випадки на 100 тисяч населення, загалом від цієї хвороби щорічно помирає близько 8000 жінок.
Жінки, хворі на рак молочної залози, незалежно від своїх соціальних, освітніх та вікових особливостей, мають гострі психосоціальні проблеми, які виникають внаслідок захворювання. Для багатьох слово “рак” виступає синонімом смертного вироку без позначення строку життя, а уявлення про можливу “заразність” онкологічного захворювання також є великим стресорним фактором, який спричинює ізоляцію хворих та нерозуміння інших. Специфіка оперативних втручань, які мають характер каліцтва, відсутність будь-яких гарантій відносно рецидиву захворювання, інвалідизація – все це призводить до психосоціальної дезадаптації онкологічних хворих: перед операцією та впродовж 2 років після неї онкологічні хворі демонструють психологічний дистрес, пов’язаний з соціальними та особистими стосунками.
Відомо, що в процесі адекватного розвитку особистості у вирішенні особистісних та міжособистісних конфліктів велику участь приймають засоби компенсації та захисту, тому до завдань психолога в онкологічній клініці входить розробка саме таких засобів, які сприятимуть утворенню адекватного ставлення до хвороби та ефективного спілкування зі світом.
Онкологічні захворювання в психологічній літературі висвітлено в декількох напрямках:
- психологічні особливості онкологічних хворих;
- психологічні причини виникнення онкологічних захворювань;
- шляхи надання психологічної допомоги онкологічним хворим.
Якщо розглядати перший напрямок дослідження онкологічного захворювання, то можна сказати, що багато психологів радянського періоду та зарубіжних дослідників, таких як О.В. Асєєв [10], В.Н. Герасименко [34], А.В. Гнезділов [48], Е. Кюблер-Росс [72], Т.Ю. Марилова [84], Н.І. Непомнящая [99], В.В. Ніколієва [103], Д. Холланд [155], С. Бекон [169], Л. Лешан [231], А. Шмейл та Х. Ікер [252], приділяли свою увагу вивченню психологічних особистісних особливостей онкохворих, а такі як І.В. Бажанова та Б.В. Зейгарнік [11], Н.Н. Блінов, Н.П. Комяков, Н.Б. Шиповніков [20], В.Д. Менделевич [89], В.А. Чулкова [156] – особливостям їх ставлення до онкологічного захворювання.
Другим напрямком психологічних досліджень з цієї проблематики є вивчення психологічних чинників виникнення даного захворювання. Такі дослідники, як В.Т. Волков та О.К. Стреліс [28], Б.Любан-Плоцца [80], П.І. Сидоров та О.В. Парняков [134], К.П.Балицький та Ю.П. Шмалько [141], В.Г. Узунова [150], М. Блохмк [178], наполягають на тому, що саме стрес є одним із чинників, що призводить до розвитку патологічних змін в організмі на різних його рівнях та утворення онкологічного захворювання, а Н.Н. Блінов та В.О. Чулкова [21], Х. Ейсенч та П. Ревіді [цит. з 90], Н.І. Непомнящая [99], Е. Еванс [цит. з 258] підкреслюють безперечний вплив певних типологічних особливостей характеру особистості онкологічних хворих на розвиток онкологічного процесу.
Одним з пріоритетних та найважливіших напрямків дослідження є вивчення та розробка засобів психологічної допомоги онкологічним хворим. Такі радянські дослідники, як А.В. Квасенко та О.Г. Зубарєв [64], А.Ш. Тхостов, А.Н. Герасименко, Т.Ю. Артюшенко [148], і зарубіжні, як Я. Гоулер [42], К. Саймонтон та С. Саймонтон [129], А. Шутценбергер [164], описують різні методи психологічної реабілітації онкологічних хворих. Також цей напрямок розвивають такі вітчизняні психологи, як М.Н. Воронов (використання психосоматичного підходу у психотерапії таких хворих) [29], С.Я. Карпіловська (розглід напрямків психотерапевтичного простору в груповій роботі з онкологічними хворими) [113, 116], Н.Ф. Шевченко (використання методу символдрами при лікуванні онкологічних хворих) [161].
Незважаючи на значну кількість досліджень психологічного аспекту онкологічних захворювань, вивчення психологічних особливостей та ставлення до хвороби безпосередньо жінок, хворих на рак молочної залози, залишається недостатнім. Що стосується психологічної реабілітації в умовах онкологічної клініки, то у вітчизняній літературі майже не представлена загальна система психологічної підтримки впродовж всіх етапів онкологічного захворювання, тоді як принцип поступовості та постійності психологічного впливу сприяє створенню адекватних способів пристосування онкологічними хворими до складної життєвої ситуації, а також формуванню комплексної реабілітації таких хворих в співучасті та партнерстві лікарів, психологів, соціальних робітників і волонтерів. Особливо важливим нам здається врахування вікового фактору при виявленні психологічних особливостей ставлення до хвороби жінок, хворих на рак молочної залози, оскільки це допоможе більш цілеспрямовано, з врахуванням вікових особливостей, розробити і впровадити психолого-дидактичні засоби їх реабілітації.
Враховуючи соціальну значущість проблеми та відсутність відповідних наукових розробок було визначено тему дисертаційного дослідження: “Психолого-дидактичні засоби реабілітації онкологічних хворих різного віку”.
Зв’язок з науковими планами, темами, програмами. Тема входить до плану науково-дослідних робіт кафедри психології НПУ імені М.П. Драгоманова, затверджена Радою університету (протокол № 7 від 12.02.2001 року) та Радою з координації психолого-педагогічних досліджень АПН України (протокол № 7 від 25.09.2001 року).
Об’єкт дослідження - психологічна реабілітація онкологічних хворих.
Предмет дослідження – психолого-дидактичні засоби реабілітації жінок різного віку, хворих на рак молочної залози.
Мета дослідження полягала у визначенні психологічних особливостей ставлення до хвороби жінок різного віку, хворих на рак молочної залози, та розробці і апробації на цій основі психолого-дидактичних засобів їх реабілітації.
В основу нашого дослідження було покладено припущення про те, що жінки, хворі на рак молочної залози, характеризуються різним психологічним ставленням до хвороби залежно від вікових особливостей, які визначають специфіку емоційних переживань хворих, а тому система психолого-дидактичних засобів їх реабілітації буде ефективнішою за умов врахування як індивідуальних, так і вікових особливостей ставлення жінок до хвороби.
Обрана мета обумовила постановку таких завдань дослідження:
1. Визначити теоретичні підходи до проблеми психологічної реабілітації онкологічних хворих.
2. Розробити та обгрунтувати методичні основи діагностики психологічних особливостей ставлення до захворювання жінок, хворих на рак молочної залози.
3. Виявити психологічні особливості ставлення до хвороби жінок різного віку, хворих на рак молочної залози.
4. Розробити та апробувати психолого-дидактичні засоби реабілітації хворих на рак молочної залози відповідно до психологічних проявів ставлення до хвороби кожної вікової групи.
Методи дослідження. Завдання дослідження були реалізовані шляхом застосування комплексу теоретичних, емпіричних, статистичних методів та конкретних методик, серед яких:
- теоретичний аналіз та систематизація наукових даних з проблеми;
- спостереження, що сприяло вивченню особливостей поведінки, ставлень, емоційних реакцій хворих в різних ситуаціях та створенню позитивного клімату в спілкуванні “хвора-психолог”, “хвора-волонтер”;
- клінічна бесіда з лікарями, яка дозволяла з’ясувати психологічні особливості реагування хворих на свою хворобу, операцію та лікування;
- клінічна бесіда з хворими, яка сприяла формуванню продуктивного терапевтичного діалогу та з’ясуванню віку хворої, її інтелектуального рівня, сімейного стану та психологічних особливостей реагування на хворобу;
- анкетування, що допомагало визначити характер емоційних переживань, які виникають у хворих на рак молочної залози внаслідок появи захворювання, та диференціювати їх на вікові групи відповідно до модальності переживань;
- методика діагностики депресії, що дозволяла визначити рівні депресії хворих на рак молочної залози та простежити їх зміни впродовж лікування;
- особистісний опитувальник Бехтеревського інституту (м. Санкт-Петербург), що діагностував патерн ставлень хворих до захворювання, лікування, лікарів та медперсоналу, рідних та близьких, оточення, роботи, самотності, майбутнього, а також до своїх вітальних функцій (самопочуття, настрою, сну, апетиту);
- методика вивчення якості життя, яка дозволяла побачити задоволеність хворими різними аспектами своєї життєдіяльності;
- активні соціально-психологічні методи навчання;
- статистичні методи обробки результатів дослідження.
Теоретико-методологічною основою дослідження є: основні положення про сутність особистості (Г.С. Костюк, С.Д. Максименко, С.Л. Рубінштейн), теорія розвивального навчання (Л.С. Виготський, В.В. Давидов, Д.Б. Ельконін), розробки в галузі психодіагностики та психотерапії (Л.Ф. Бурлачук, А.В. Гнезділов, Б.Д. Карвасарський), теоретичні і методичні основи соціально-психологічного тренінгу (Ю.Н. Ємельянов, Г.О. Ковальов, Л.А. Петровська, Т.С. Яценко), концепція внутрішньої картини хвороби Р.А. Лурії, концепція ставлення до хвороби К.А. Скворцова, типологія психологічного реагування на захворювання А.Є. Лічко та Н.Я. Іванова і концепція реабілітації М.М. Кабанова.
База дослідження. Дослідження проводилось на базі Київської міської онкологічної лікарні (відділення раку молочної залози) в умовах стаціонару та поза його межами, при цьому були створені експериментальна та контрольна група хворих на рак молочної залози, кожна з яких мала три підгрупи, що розподілялися за віком та мали в своєму складі по 15 хворих. Всього дослідженням було охоплено 90 осіб. У констатуючому експерименті приймало участь 90 жінок, а у формуючому – 45. В зв’язку з локалізацією злоякісного новоутворення всі досліджувані були жіночої статі віком від 35 до 73 років.
Наукова новизна та теоретичне значення одержаних результатів дослідження:
- дійшли подальшого розвитку теоретичні підходи до психологічної діагностики та реабілітації онкохворих відповідно до психологічних особливостей їх особистості;
- модифіковані та розроблені діагностичні методи дослідження психологічних особливостей ставлення до захворювання зокрема хворих на рак молочної залози;
- виявлені особливості прояву депресії, якості життя та типу ставлення до хвороби хворих на рак молочної залози різних вікових груп;
- вперше теоретично обгрунтовані та розроблені програми психолого-дидактичних засобів реабілітації відповідно до психологічних особливостей ставлення кожної вікової групи жінок, хворих на рак молочної залози.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що розроблені діагностичні методики, психолого-дидактичні засоби реабілітації та соціально-психологічний тренінг можуть бути використані в роботі онкологічних клінік з метою поліпшення психологічного стану онкологічних хворих, підвищення їх якості життя та подовження його тривалості. На даний час вони використовуються в роботі відділення раку молочної залози Київської міської онкологічної лікарні, що сприяє формуванню комплексності лікування і підвищує його ефективність, та у навчальному процесі Запорізького державного університету при підготовці студентів факультету соціальної педагогіки та психології, які спеціалізуються, як “Медичні психологи”.
Особистий внесок автора. У дисертації визначені психологічні особливості ставлення до хвороби жінок різного віку, хворих на рак молочної залози, та розроблені і апробовані програми психолого-дидактичних засобів їх реабілітації, а також розроблений соціально-психологічний тренінг для онкологічних хворих. У спільних публікаціях використано ідеї та результати дослідження автора. У публікаціях “Шлях до видужання” та “Путь к выздоровлению” авторськими є психологічні рекомендації для хворих на рак молочної залози впродовж всіх етапів лікування.
Надійність та вірогідність отриманих даних забезпечувалися різнобічним теоретичним аналізом досліджуваної проблеми, використанням методик і методичних прийомів, які відповідали меті та завданням дослідження, застосуванням методів матеметичної статистики.
Апробація і впровадження результатів дослідження. Матеріали дослідження доповідалися і отримали схвалення на науково-практичних конференціях: “Актуальні проблеми психологічної служби в системі освіти” (Херсон, 7-8 лютого 2001 року), “Сучасні підходи до реабілітації жінок, хворих на рак молочної залози” (Київ, 12 грудня 2001 року), “Спадкоємність та інновації в українській психологічній науці” (Київ – Хмельницький - Кам’янець-Подільський, вересень 2002 року), “Європейський тренінговий курс з адвокації хворих на рак молочної залози” (Італія, Мілан, 23-24 листопада 2002 року), “Всеукраїнська нарада лідерів громадського руху жінок-інвалідів” (Харків, 18-19 квітня 2003 року), “Медсестринство в боротьбі з раком молочної залози” (Київ, 12 травня 2003 року), “Звітно-наукова конференція молодих вчених НПУ ім. М.П. Драгоманова” (Київ, 20-21 травня 2003 року). Результати роботи впроваджуються в роботі відділення раку молочної залози Київської міської онкологічної лікарні (довідка № 297 від 9 червня 2003 року), а також в навчальний процес кафедри практичної психології Запорізького державного університету (довідка № 555 від 3 червня 2003 року).
Публікації. Основні теоретичні положення та висновки дослідження відображено в 9 наукових публікаціях, серед яких 4 статті у фахових збірниках, затверджених переліком ВАК України, матеріали конференцій та соціально-психологічний тренінг для онкологічних хворих.
Структура роботи. Дисертація складається із вступу, 3 розділів, висновків до розділів, висновків, списку використаних літературних джерел, що налічує 278 найменувань (з них 110 іноземною мовою), 8 додатків. Основний зміст дисертації викладено на 172 сторінках компьютерного тексту (загальний – на 235 сторінках), у тексті вміщено 8 таблиць та 12 рисунків на 22 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

В роботі представлене теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми реабілітації онкохворих різного віку психолого-дидактичними засобами, яке полягає у розкритті особливостей психологічної діагностики та реабілітації хворих на рак молочної залози, експериментальному дослідженні психологічних особливостей ставлення до захворювання хворих, розробці та апробації програм психолого-дидактичних засобів реабілітації жінок різного віку, хворих на рак молочної залози, впродовж стаціонарного та катамнестичного етапів захворювання.
1. Якщо психолого-дидактичні засоби реабілітації широко застосовуються в процесі розвитку нормальної здорової особистості з метою подолання психологічних проблем і розв’язання вікових криз та особистісних конфліктів, то онкологічні хворі, знаходячись тривалий час у кризовому стані та в критичних умовах онкологічної клініки, безперечно потребують спеціальних реабілітаційних заходів з метою адекватного пристосування до ситуації хвороби та ефективної взаємодії з довкіллям. Особлива роль психолого-дидактичних засобів реабілітації виявляється у лікуванні хворих на рак молочної залози в тому, що саме вони відрізняються найбільш вираженими психологічними проявами, які пов’язані не тільки з наявністю лікування злоякісного пухлинного процесу, а й з вираженим косметичним дефектом – видаленням молочної залози та тривалою нерухомістю руки.
2. Особистість хворих на рак молочної залози слід розглядати з позицій сприймання онкологічного захворювання як психологічної кризи, наслідком якої є певні психологічні прояви особистості, серед яких прагнення до самоізоляції, постійна тенденція до депресії, відчуття малоцінності, непотрібності, придушена сексуальність та уникнення статевої близькості з чоловіком, суіцидальні ідеї та звуження кола актуальних мотивацій. Слід також зазначити, що впродовж всього лікування у хворих на рак молочної залози спостерігаються різні психогенні реакції, динаміка та ступінь вираженості яких тісно пов’язані не тільки з етапами лікувального процесу, а й залежать як від важкості загальносоматичного стану, ступеня розповсюдження та локалізації патологічного процесу, так і від преморбідних особливостей особистості (властивостей темпераменту та особливостей характеру) та соціально-конституціональних параметрів (впливу статі, віку, професії).
3. Вікові особливості онкологічних хворих в практиці здебільшого не враховуються, тоді як вони визначають специфічні особливості сприймання захворювання, ставлення до хвороби, рівень депресії та якості життя, характер страхів, дослідження яких дозволяє більш досконало вивчити особистість хворої на рак молочної залози, а значить більш цілеспрямовано і продуктивно розробити та впровадити психолого-дидактичні засоби реабілітації.
4. Серед хворих на рак молочної залози найдоцільніше виділяти такі вікові групи, як: 35-45 років, 46-55 років, 56 і більше років, що зумовлене характером емоційних переживань, які виникають у хворих на рак молочної залози внаслідок появи захворювання. Жінки від 35 до 45 років найбільше хвилюються з приводу майбутнього зовнішнього вигляду та порушення стосунків з чоловіком (особистісних та сексуальних); жінки від 46 до 55 років частіше концентрують свою увагу на втраті працездатності, зміні стосунків з людьми та боязні бути тягарем для близьких; у хворих від 56 і більше років переважає страх самотності, смерті, а також страх бути тягарем для інших.
5. Кожна вікова група хворих на рак молочної залози має свої специфічні особливості ставлення до хвороби та психологічні прояви особистісних проблем. В 35-45 років переважна більшість жінок має легкий рівень депресії, при цьому в цій групі діагностується найбільша кількість жінок, які взагалі її не мають. Низький рівень якості життя в цій групі взагалі не спостерігається за рахунок великого показника середнього рівня, а ергопатичний тип ставлення до хвороби виявляється найчастіше, ніж в інших вікових групах. В 46-55 років спостерігається помірний рівень депресії, і при цьому діагностується високий показник вираженої депресії; низький рівень якості життя проявляється досить часто і переважають тривожний та обсесивно-фобічний типи ставлення до хвороби. В 56 і більше років переважна більшість жінок має легкий рівень депресії, а високий рівень якості життя спостерігається в цьому віці найчастіше, ніж в інших вікових групах, як і іпохондричний тип ставлення до хвороби.
6. Система психолого-дидактичних засобів реабілітації хворих на рак молочної залози повинна базуватися на таких принципах, як: принцип поступовості та постійності, комплексності, індивідуалізації та активності, і переслідувати мету - досягнення фізичного, душевного та соціального оптимального пристосування до оточуючого середовища хворими на рак молочної залози шляхом цілеспрямованого свідомого навчання.
7. Впровадження психолого-дидактичних засобів реабілітації є найбільш ефективним при використанні різних форм роботи: індивідуальної, групової та колективної. Вибір форми залежить від етапу захворювання, преморбідних особливостей особистості, соціально-конституціональних параметрів, стану здоров’я та характеру лікування.
8. Психологічна реабілітація хворих на рак молочної залози повинна здійснюватись поетапно, що сприяє створенню певної загальної системи ефективної психологічної допомоги. Найбільш логічним і ефективним є виділення чотирьох етапів: перед вступом до стаціонару (період, коли жінка дізнається про свій діагноз, вирішує питання про госпіталізацію та оперативне лікування); передопераційний (відбувається після вступу до клініки і до моменту операції); післяопераційний (займає час після операції і до моменту підготовки хворої до виписки); катамнестичний (довгий проміжок часу після виписки хворої зі стаціонару).
9. Етап перед вступом до стаціонару є для хворих найбільш психотравмуючим і викликає переважно шокові психогенні реакції. В зв’язку з цим метою застосування психолого-дидактичних засобів реабілітації на цьому етапі повинно бути зняття емоційного напруження та усвідомлення хворими на рак молочної залози ситуації, що склалася, її прийняття та формування активної позиції відносно хвороби. Передопераційний етап характеризується різким підйомом психогенних реакцій. З огляду на це, завданнями застосування психолого-дидактичних засобів реабілітації на цьому етапі мають бути: формування оптимістичної спрямованості на операцію та віри в успішне видужання; виявлення страхів, які викликає операція, і допомога у їх подоланні; надання необхідної інформації про рак молочної залози та механізми його лікування в доступній для хворої формі. Післяопераційний етап характеризується зниженням емоційного напруження та більшою тривалістю в порівнянні з першими двома етапами і має переслідувати мету ліквідації хворобливих проявів та формування у хворих якостей особистості, що сприяють оптимальній психологічній адаптації до нових умов життя.
10. Одним з основних принципів реабілітаційної системи онкохворих різного віку має бути принцип індивідуалізації – використання психолого-дидактичних засобів на основі результатів діагностичного дослідження особливостей кожної особистості хворих на рак молочної залози. При цьому особлива увага повинна звертатися на тип ставлення хворих до хвороби, що сприяє вибору найбільш доцільного напрямку корекції та терапії.
11. На катамнестичному етапі захворювання найважливіше значення має групова робота, спрямована на оволодіння знаннями, уміннями та навичками ефективного подолання стресових ситуацій та вирішення психологічних проблем хворих на рак молочної залози з врахуванням вікових особливостей ставлення до хвороби. В групі хворих віком від 35 до 45 років більше уваги слід приділяти самопізнанню та аналізові стосунків з близьким оточенням; формуванню вміння адекватно реагувати на наслідки хвороби; визначенню психологічних проблем, які призвели до хвороби та виникли внаслідок неї, і їх вирішенню; навчанню ефективному спілкуванню з іншими; формуванню активної життєвої позиції. В групі віком від 46 до 55 років акцент психологічної роботи має робитися на навчанні ефективно долати стресові ситуації на роботі та краще структурувати свій час (роботи та відпочинку), на пізнанні своєї особистості, вмінні знаходити різні сфери власного застосування та формуванні власної філософської позиції щодо життя та смерті. Групова робота жінок віком від 56 і більше має бути спрямована переважно не на вирішення психологічних проблем, а на приємне спілкування з іншими членами групи, вираження своїх негативних почуттів, страху смерті та болю, пов’язаного з хворобою та її наслідками, пошук продуктивного та творчого застосування свого вільного часу.
12. Впродовж різних етапів захворювання повинні використовуватись різні психолого-дидактичні засоби реабілітації, такі як раціональна терапія, бібліотерапія, сугестивна терапія, релаксація, візуалізація, музикотерапія та арт-терапія, психогімнастика, психодрама і гештальт-терапія, методи, пов’язані з усвідомленням страху смерті, та поведінкова терапія. Лише їх індивідуалізовано-комплексне використання з врахуванням вікових особливостей сприймання хвороби, етапу та складності захворювання призводить до зниження депресії, підвищення якості життя та вироблення більш адекватного типу ставлення до хвороби.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів досліджуваної проблеми. Подальшого розв’язку чекають такі питання, як розробка психологічних програм попередження виникнення раку молочної залози, циклу тренінгів для психологів з метою оволодіння уміннями та навичками роботи з онкологічними хворими, вивчення та визначення психологічних особливостей хворих на рак шлунку та шийки матки, які, як і рак молочної залози, є на даний час пріоритетними напрямками онкологічної медицини, та розробка специфічних для таких хворих психолого-дидактичних засобів реабілітації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аббасов Р.Ю. О патогенетической обоснованности психотерапии при некоторых заболеваниях внутренних органов и так называемых «пограничных состояниях» // Нервные и психические нарушения при заболеваниях внутренних органов. - Л., 1978. - С. 3-6.
2. Абрамова Г. С. Практическая психология. – Екатеринбург: Деловая книга, 1998. –368 с.
3. Айві А. Цілеспрямоване інтерв’ювання і консультування: сприяння розвитку клієнта: Пер. з англ. – К.: Сфера, 1998. – 342с.
4. Александров А.А. Современная психотерапия. - М.: МЕДпресс, 1998. - 335с.
5. Алиса Б. Соуден. Прочь, депрессия: Пер. с англ. – Киев, 1997.- 64с.
6. Антонова-Турченко О.В., Дробот Л.С. Музична психотерапія: Посібник-хрестоматія. – К.: Наукова думка, 1997. – 258с.
7. Арнаут Л.О. Тілесно-орієнтована психотерапія при лікуванні деяких соматичних захворювань: Автореф. дис. Канд. Мед. Наук: 14.01.16 / Харьківький ін-т удосконалення лікарів. – Х., 1998. - 18с.
8. Артюшенко Ю.В., Купченко Л.Г. К оценке трудоспособности больных, радикально оперированных по поводу рака молочной железы // Тезисы всесоюзного симпозиума «Совершенстовование методов реабилитации онкологических больных». - Ленинград, 1978. – С. 6-8.
9. Арьес Ф. Человек перед лицом смерти: Пер. с фр. – М.: Прогресс-академия, 1992.- 526 с.
10. Асеев А.В. Психологические проблемы, связанные с раком молочной железы // Клиническая медицина. – 1993. - № 3. – С. 30-33.
11. Бажанова И.В., Зейгарник Б.В., Николаева В.В. Отношение к болезни как условие формирования осознаваемых и неосознаваемых мотивов деятельности // Бессознательное. - Тбилиси, 1978. - Т.2. - С. 431-437.
12. Бажин Е.Ф., Березкин Д.П., Гнездилов А.В. Психологические компенсаторные реакции онкологических больных.-Ленинград, 1978.- С. 9-11.
13. Бассин Ф.В. О так называемом психосоматическом подходе к проблемам развития и преодоления болезни// Клиническая медицина.-1970.-№ 9.-С.13-19.
14. Белинг У. Самопомощь при бессонницах, стрессах и неврозах: Пер. с нем. – Мн.: Полымя, 1985. – 77с.
15. Белов В.П. Реабилитация: содержание и предпосылки // Методологические и организационные вопросы реабилитации инвалидов. - М., 1973. - С. 5-22.
16. Березкин Д.П., Бажин Е.Ф., Гнездилов А.В. Реабилитация онкологического больного. – Л., 1979. – С. 62-74.
17. Березкин Д.П., Зырянова Н.Г. О перспективах психосоматического исследования в онкологии // Психологические проблемы психогигиены, психопрофилактики и медицинской деонтологии. - Л., 1976. - С.16-18.
18. Березкин Д.П., Шабалова Н.Я., Гнездилов А.В. К вопросу о психосоциальной реабилитации онкологических больных, выписанных из стационара // Совершенствование методов реабилитации онкологических больных. -Ленинград, 1978. - С. 15-16.
19. Блинов Н.Н., Демин Е.В., Чулкова В.А. О качестве жизни онкологических больных после радикального лечения // Вопросы онкологии. – 1989.- № 6 – С. 643-648.
20. Блинов Н.Н., Комяков Н.П., Шиповников Н.Б. Об отношении онкологических больных к своему диагнозу // Вопросы онкологии. –1990.-Т.36, № 8. – С. 966-969.
21. Блинов Н.Н., Чулкова В.А. Роль психоонкологии в лечении онкологических больных // Вопросы онкологии. - 1996. – Т. 42, №5 - С.86-89.
22. Бурлачук Л.Ф., Коржова Е.Ю. Психология жизненных ситуаций. - М.: Патриот, 1998. - 263с.
23. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике. – СПб.: Питер, 2002. – 528 с.
24. Бурлачук Л.Ф. Основы психотерапии: Учебное пособие. – К.: Ника-Центр, 1999. – 317 с.
25. Вагин И.О. Психология жизни и смерти. – СПб.: Питер, 2001. – 160 с.
26. Вачков И.В. Основы технологии группового тренинга. Психотехники: Учебное пособие. – М.: Ось-89, 1999. – 176 с.
27. Взаимодействующий тренинг волонтеров: Руководство для организаторов программ тренинга волонтеров: Пер. с англ. - СПб., 1995. - 51с.
28. Волков В.Т., Стрелис А.К., Караваева Е.В. Личность пациента и болезнь. – Томск: Сиб. мед. уни-т, 1995. –328с.
29. Воронов М. Н. Психосоматика: Практическое руководство. – К.: Ника-центр, 2002. – 246 с.
30. Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6-ти т./ Гл. ред. А.В. Запорожец. – М.: Педагогика, 1983. – Т.5: Основы дефектологии. – 369 с.
31. Выготский Л.С. Развитие высших психических функций. – М.: Изд-во Акад. Пед. Наук., 1960. - 500с.
32. Галачьян А.Г. О некоторых основах целостного понимания больного.- М., 1954. - 152 с.
33. Гейл Т. Как исцелить свою жизнь // Путь к себе.- 1991. - №10. - С. 22-25.
34. Герасименко В.Н., Марилов В.В., Артюшенко Ю.В. О некоторых психиатрических и психологических аспектах онкологии // Журнал невропатологии и психиатрии им. Корсакова. – 1978. -№ 9. - С. 1399-1408.
35. Герасименко В.Н., Борисов И.В., Артюшенко Ю.В. Некоторые вопросы психосоматической адаптации больных, перенесших операцию по поводу рака желудка // Клиническая медицина. – 1975.- № 3.- С. 61-65.
36. Герасименко В.Н., Борисов И.В. О месте и роли психотерапии в онкологической практике // Клиническая медицина. – 1974.- № 9- С. 48-51.
37. Герасименко В.Н., Тхостов А.Ш., Кощуг Н.Г. Психологическое исследование отношения к онкологическим больным // Вестн. АМН СССР. – 1987. - № 12. – С. 46-50.
38. Гнатышак А.И., Стернюк Ю.М. Реабилитация больных раком молочной железы // Совершенствование методов реабилитации онкологических больных.- Ленинград, 1978. - С. 31-32.
39. Голизек Э. Преодоление стресса за 60 секунд: Пер. с англ. – М.: Крон-Пресс, 1995. – 192 с.
40. Гнездилов А.В. Психогенные реакции у онкологических больных: Автореферат дис. на соиск. учен. степени канд. мед. наук: 14.00.18 / Ленингр. науч.-исслед. психоневр. ин-т им. М.В. Бехтерева.- Л., 1977.- 26с.
41. Гнездилов А.В. Путь на Голгофу: Очерки работы психотерапевта в онкологической клинике и хосписе. – СПб.: АОЗТ Фирма “Клинт”, 1995. – 136с.
42. Гоулер Я. Вы можете победить рак: Пер. с англ. - М.: Салюс, 1997.- 192с.
43. Гусев В.А. Гештальт-терапия в работе с психосоматическими заболеваниями // Таврический журнал психиатрии. –1999.- Т.3.- №2. – С. 196-200.
44. Демин Е.В. Вопросы трудовой реабилитации больных раком молочной железы после радикального лечения // Вопросы онкологии. –1989.- № 11. – С. 1365 –1369.
45. Демин Е.В., Чулкова В.А., Блинов Н.Н. Качество жизни онкологических больных // Вопросы онкологии. – 1990. - № 3. – С. 360-364.
46. Добровольская Т.А. Факторы, влияющие на социальную адаптацию инвалидов вследствие соматических заболеваний: Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.04 / МГУ им. М.В. Ломоносова.- М., 1986. – 22 с.
47. Добровольская Т.А. Факторы, влияющие на социальную адаптацию инвалидов вследствие соматических заболеваний: Дис. канд. психол. наук: 19.00.04. - М., 1986. – 169 с.
48. Досталова О. Как сопротивляться раку. – СПб.: Питер, 1994. – 172 с.
49. Живецкий А.В., Герасимов Б.А. Реабилитация больных раком молочной железы в далеко зашедшей стадии заболевания // Совершенствование методов реабилитации онкологических больных. - Ленинград, 1978. - С. 36-37.
50. Загашев И. Как решить любую проблему. – СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2001. – 128 с.
51. Зейгарник Б.В., Николаева В.В. Психологические проблемы в медицине // Вестник Моск. ун-та. – 1977. - №3. - С. 31-38.
52. Зикеева Л.Д. К методике клинико-психологического исследования соматических больных // Клиническая медицина. – 1973. - № 4. - С. 107-111.
53. Зинькович Г.А., Зинькович С.А. Если у тебя рак: Психологическая помощь.- Ростов н/Д: Феникс, 1999.- 320 с.
54. Зотова О.И., Кряжева И.К. Методы исследования социально-психологических аспектов адаптации личности // Методология и методы социальной психологии. - М.: Наука, 1977. – С. 173-189.
55. Кабанов М.М. Концепция реабилитации в современной клинической медицине // Вопросы онкологии. – 1989. - № 6. – С. 727-733.
56. Кабанов М.М., Личко А.Е., Смирнов В.М. Методы психологической диагностики и коррекции в клинике. – Л.: Медицина, 1983. – 312 с.
57. Кабанов М.М. Некоторые методологические и методические вопросы реабилитации больных // Клиническая психология. - СПб: Питер, 2000. - С. 231-243.
58. Кабат-Зинн Дж. Куда бы ты не шел – ты уже там: Медитация полноты осознания и повседневной жизни: Под ред. М. Белобородова. – М.: Патриот, 1999. – 208с.
59. Казинс Н. Анатомия болезни. – М.: Физкультура и спорт, 1991. - 94 с.
60. Калуев А. В. Проблемы изучения стрессорного поведения. – К.: CSF, 1998. – 132 с.
61. Каневская Ф.О., Рохлин Л.Л, Шварцман Л.Л. Вопросы психотерапии и психопрофилактики в соматической клинике // Труды 4 Всесоюзного съезда невропатологов и психиатров.- Т.5.- Москва.- 1965. - С.445-449.
62. Карвасарский Б.Д. Групповая психотерапия: значение и перспективы использования в комплексном лечении больных неврозами // Клиническая психология. - СПб: Питер, 2000. - С. 227-231.
63. Карвасарский Б.Д. Психотерапия.- М., 1985. - 304 с.
64. Квасенко А.В., Зубарев Ю.Г. Психология больного. – Л.: Медицина, 1980.- 183 с.
65. Кемпер И. Практика сексуальной психотерапии: В 2 т.: Пер. с нем. – М.: Прогресс, 1994. - Т.2. – 192 с.
66. Клиническая психология / Под ред. Н.В. Тарабариной. - СПб: Питер, 2000. – 352 с.
67. Коваленко Г.И., Семененко Л.Т. Трудовая реабилитация женщин, излеченных от рака молочной железы // Совершенствование методов реабилитации онкологических больных. - Ленинград, 1978. - С. 38-40.
68. Конечный Р., Боухал М. Психология в медицине. – Прага: Авиценум, 1983. – 401 с.
69. Корж С.Б. Деонтология в онкологии. – Минск: Беларусь, 1975. – 88 с.
70. Краснушкин Е.К. О сознании и чувстве болезни при соматических болезнях: Избранные труды. - М.: Мэдгиз, 1960. - С. 489-497.
71. Кречмер Э. Медицинская психология. Практическая врачебная психология // Клиническая психология. - СПб: Питер, 2000. - С. 38-51.
72. Кюблер-Росс Элизабет. О смерти и умирании: Пер. с англ. – К.:София, 2001. – 320 с.
73. Лакосина Н.Д., Ушаков Г.К. Медицинская психология. - М., 1984. - 272 с.
74. Лебединский М.С. Личность и болезнь // Проблемы личности. Материалы симпозиума. - М., 1970. - Т.2. - С. 181-187.
75. Либих С.С. Коллективная психотерапия в стационарных и амбулаторных условиях. - Л., 1967. - 36с.
76. Лиз Бурбо. Слушай свое тело – снова и снова: Пер. с франц. – К.: София, 2001. – 256 с.
77. Лисицын Ю.П. О современной психосоматике и ее значении в медицине // Труды 1 ММИ. Т.37. – 1965. - С. 63-90.
78. Ломов Б.Ф., Тарабарина Н.В. Медицина и психологическа наука // Клиническая психология. - СПб: Питер, 2000. - С. 8-20.
79. Лурия А.Р. Внутренняя картина болезни и ятрогенные заболевания. – М.: Медицина, 1977. –111 с.
80. Любан-Плоцца Б., Пельдингер В., Крегер Ф. Психосоматические расстройства в общей медицинской практике. – СПб.: Медицина, 2000 г. – 287с.
81. Мадич К.К. К вопросу о реабилитации больных раком молочной железы. // Совершенствование методов реабилитации онкологических больных.- Ленинград, 1978. - С. 45-46.
82. Марилова Т.Ю., Артюшенко Ю.В., Швецова Г.И. Психологические особенности больных раком шейки матки // Совершенствование методов реабилитации онкологических больных. - Ленинград, 1978. - С. 46-47.
83. Марилова Т.Ю. К вопросу о механизмах спонтанной компенсации у онкологических больных (рак молочной железы): 7 Всесоюзный съезд невропатологов и психиатров. - Т.3. - Москва, 1981. - С. 415-417.
84. Марилова Т.Ю. Особенности мотивационной сферы у онкологических больных (рак молочной железы): Дис. канд. псих. наук: 19.00.04. – М., 1984. – 190 с.
85. Марилова Т.Ю, Тхостов А.М. Проблемы психологической реабилитации онкологических больных // Тезисы 3 Всесоюзного съезда онкологов. - Ташкент, 1979. - С. 311-312.
86. Матвеев В.А., Молодецких В.А., Папырин В.Д. Особенности психогенных реакций при раке молочной железы // Нарушения нервной системы и психической деятельности при соматических заболеваниях.- М., 1979. - С. 256-258.
87. Мельников Р.А., Березкин Д.П., Симонов Н.Н. Проблемы социально-трудовой реабилитации больных с основными формами злокачественных опухолей // Вопросы онкологии. – 1980. - № 6.- С. 27-31.
88. Менделевич В.Д., Авдеев Д.А., Киселев С.В. Психотерапия «здравым смыслом». – Чебоксары: Пресс, 1992. - 76 с.
89. Менделевич В.Д. Клиническая и медицинская психология: Практическое руководство.- М.: МЕДпресс, 2001. - 592с.
90. Менделевич В.Д. Психиатрическая пропедевтика.- М., 1997. - 496 с.
91. Микяляскас Р.-В.В. Исследование психологических особенностей больных ишемической болезнью сердца в связи с задачами психотерапии на санаторно-курортном этапе лечения: Дис. канд. мед. наук: 14.00.06.- Паланга, 1982. – 200 с.
92. Михайлова К.М. Если тебе трудно – прочти. – К.: Четверта хвиля, 2000. – 192 с.
93. Мэри Хартли. Как превратить стресс из врага в союзника: Пер. с англ. – К.: София, 1997. – 144 с.
94. Мясищев В.Н. Психология и медицина // Роль психического фактора в происхождении, течении и лечении соматических болезней. - М., 1972. - С. 41-46.
95. Мясищев В.Н. Психотерапия как система средств воздействия на психику человека в целях восстановления его здоровья // Клиническая психология. - СПб: Питер, 2000. - С. 212-227.
96. Надель-Червинская М. Лингвопсихологический учебник здоровья. – Ростов-на- Дону: Феникс, 1996. – 640 с.
97. Нарычев А.А. О возможности реабилитации онкологических больных после радикального лечения // Совершенствование методов реабилитации онкологических больных. – Л., 1978. – С. 108-110.
98. Нельсон-Джоунс Р. Теория и практика консультирования. – СПб: Питер, 2000. – 464 с.
99. Непомнящая Н.И. О психологическом аспекте онкологических заболеваний // Псих. журнал. –1998.- Т. 19. - №4. - С. 132-145.
100. Нервная система и противоопухолевая защита. / Балицкий К.П., Векслер И.Г., Винницкий В.Б.; Под общ. ред. К.П. Балицкого. – Киев: Наук. думка, 1983. – 256 с.
101. Николаева В.В. Влияние хронической болезни на психику: Психол. исслед. – М.: Изд-во МГУ, 1987. – 166 с.
102. Николаева В.В. Личность в условиях хронического соматического заболевания: Автореферат дис. до-ра психол. наук: 19.00.04 / МГУ им. М.В. Ломоносова, фак. психологии. – М., 1992. – 48 с.
103. Николаева В.В. Личность в условиях хронического соматического заболевания: Дис. д-ра психол. наук: 19.00.04. - М., 1993. – 335 с.
104. Николаева В.В. О некоторых вопросах изучения личности соматически больных // Тезисы научных сообщений советских психологов к 22 Международному психологическому конгрессу. - Часть2. – Москва.- 1981.- С. 434-438.
105. Николаева В.В. Психологические аспекты рассмотрения внутренней картины болезни // Психологические проблемы психогигиены, психопрофилактики и медицинской деонтологии. – Л., 1976. - С. 98-99.
106. Николаева В.В., Шубин Б.М., Кошуг Н.Г. О роли трудовой установки в реабилитации больных раком молочной железы // Вопросы онкологии. – 1985. - № 1. – С. 97-101.
107. Орлов Ю.М. Восхождение к индивидуальности.- М.: Ось -89, 1991. - 287 с.
108. Орлова М.М. Условия формирования изменений личности, больных заболеваниями легких: Дис. канд. психол. наук: 19.00.04 - М., 1982. – 249 с.
109. Палуянскенс А.К. Психологическая реабилитация в условиях поликлиники в системе вторичной профилактики больных, перенесших инфаркт миокарда. – М., 1986. – 161 с.
110. Пезешкиан Н. Психосоматика и позитивная психотерапия: Пер. с нем. – М.: Медицина, 1996. – 464 с.
111. Пезешкиан Н. Психотерапия повседневной жизни. - М.: Медицина, 1995. - 336 с.
112. Попов А.Г., Беляев Г.С. Аутогенная тренировка. – М., 1973.- 359 с.
113. Посібник з організації психосоціальної підтримки жінок, які перенесли РМЗ / Под ред. С.Я. Карпіловської. - К., 2000. - 137с.
114. Практикум по арт-терапии / Под ред. А.И. Копытина. – СПб.: Питер, 2000. – 448с.
115. Психогимнастика в тренинге / Под ред. Н.Ю. Хрящевой. – СПб.: “Ювента”, 1999. – 256 с.
116. Психологія життєвої кризи / Відп. ред. Т.М. Титаренко. – К.: Агропромвидав Ураїни, 1998. – 348 с.
117. Психотерапевтическая энциклопедия / Под ред. Б.Д. Карвасарского. – СПб: ”Питер”, 1998. – 743 с.
118. Радемахер П., Кульбацки П. Здоровье и бодрость – стиль вашей жизни / Пер. с нем. – М.: Интерэксперт, 1996. – 232с.
119. Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. – Самера: «Бахрах», 1998. - 672 с.
120. Реабилитация больных злокачественными новообразованиями: Укр. респ. научн. конф. – Винница, 1982. – 230 с.
121. Реабилитация онкологических больных / Под ред. В.Н. Герасименко, Ю.В. Артюшенко.- М.: Медицина, 1988.- 272с.
122. Реабилитация онкологического больного / Под ред. Напалкова Н.П.-
Ленинград, 1979. - 156с.
123. Рейнвальд Н.И. Проявление структуры личности больного в его отношении к своей болезни // Психология и медицина. - М., 1978.- С. 306-311.
124. Рой Юджин Девис. Техника творческого воображения / Пер. с англ. – Киев: SCA, 2000. – 112с.
125. Роль психического фактора в происхождении, течении и лечении соматических болезней. – М., 1972. - С. 120-134.
126. Роль смены социальной позиции в перестройке мотивационно-смысловой сферы у онкологических больных // Культ.-истор. психол. и конструирование миров / Под ред. Асмолова.- М., 1981. - С. 553-561.
127. Рохлин Л.Л. Психический фактор в клинике внутренних заболеваний // Роль психического фактора в происхождении, течении и лечении соматических болезней. – М., 1972. - С.120-134.
128. Рудестам К. Групповая психотерапия. – СПб.: Питер Ком, 1998. – 384 с.
129. Саймонтон К., Саймонтон С. Возвращение к здоровью. – СПб.:Питер Пресс, 1996. - 288с.
130. Самоукина Н.В. Экстремальная психология. – М.: Тандем, 2000. – 288 с.
131. Селенина Е. Метастазы счастья // Путь к себе.- 1992. - № 5 – С. 24-27.
132. Семиглазов В.Ф., Шабашова Н.Я., Узунова В.Г. Пути усовершенствования методов реабилитации больных раком молочной железы после хирургического, комбинированного и комплексного лечения. // Совершенствование методов реабилитации онкологических больных.- Ленинград, 1978. - С. 67-69.
133. Семиглазов В.Ф., Шабашова Н.Я., Узунова В.Г. Факторы, влияющие на реабилитацию больных раком молочной железы // 3 Всесоюзный съезд онкологов. –Ташкент.- 1979. - С. 305-306.
134. Сидоров П.И., Парняков А.В. Введение в клиническую психологию: В 2 т. - Екатеринбург: Деловая книга, 2000. – Т.2. – 381 с.
135. Симонов Н.Н., Гнездилов А.В. Терапия психогенных нарушений у больных злокачественными опухолями желудочно-кишечного тракта // Совершенствование методов реабилитации онкологических больных.- Ленинград, 1978. - С. 77 –79.
136. Скворцов К.А. Очерки по психотераппи соматического больного. – М., 1958. – 87с.
137. Скворцов К.А. Психика соматического больного // Соматопсихические расстройства. – М., 1946. - С. 21-27.
138. Скворцов К.А. Расстройства психики при раковой болезни // Сомато-психические расстройства. - М., 1946. - С. 16-23.
139. Скотт Д.Г. Сила ума. – Киев: ПИКО, 1991. – 194 с.
140. Стресс, депрессия. – М.: Евразия +, 1998. – 136 с.
141. Стресс и метастазирование злокачественных опухолей / Под ред. Балицкого К.П., Шмалько Ю.П. – Киев: Наук. думка, 1987. – 248 с.
142. Тело и душа: Сборник / Под ред. Д.Н. Вальяно. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1996. – 576 с.
143. Теппервайн К. О чем хочет сказать твоя болезнь: язык симптомов / Пер. с нем. – М.: Интерэксперт, 1996. – 284 с.
144. Томас К. Переживание образов. Высшая ступень аутогенной тренировки. – М.: ЭЙДОС, 1994. – 78 с.
145. Тренінг для медперсоналу/ Пер. з англ.- СПб., 1998. – 59 с.
146. Тренинг-семинар «Техники делового общения» / Под ред. ЦСПР «Гештальт». - Киев, 1998. – 69 с.
147. Тхостов А.Ш., Арина Г.А. Теоретические проблемы исследования внутренней картины болезни // Психологическая диагностика отношения к болезни. - Л., 1990. - С. 32-38.
148. Тхостов А.Ш., Герасименко В.Н., Артюшенко Ю.А. Особенности психологической реабилитации больных по поводу рака яичка // Совершенствование методов реабилитации онкологических больных. - Ленинград, 1978. - С. 85-86.
149. Тхостов А.Ш. Психологический анализ изменений личности при некоторых онкологических заболеваниях: Автореф. дис. на соиск. учен. Степени: 19.00.04/ МГУ им. М.В. Ломоносова. – М., 1980. – 20 с.
150. Узунова В.Г. Методологические проблемы концепции реабилитации // Совершенствование методов реабилитации онкологических больных. - Ленинград, 1978. - С. 86-88.
151. Фостер В. Новый старт / Пер. с англ. – Заокский: Источник жизни, 1998. – 288с.
152. Франкл В. Человек в поисках смысла. - М., 1990. - 368 с.
153. Харди И. Врач, сестра, больной. Психология работы с больными. – Будапешт: Академия, 1981. –286 с.
154. Хей Л. Здоровый дух – здоровое тело! / Пер. с англ. - М.: ОЛМА-ПРЕСС, 1998. – 223 с.
155. Холланд Д. Психологические аспекты рака // Клиническая медицина. – 1975. - № 6. - С. 140-144.
156. Чулкова В.А. Об особенностях психологического реагирования больных раком молочной железы на этапе поступления в клинику // Совершенствование методов реабилитации онкологических больных. - Ленинград, 1978. - С. 92-94.
157. Чулкова В.А. Ранняя диагностика рака молочной железы. – Л., 1980. – 158с.
158. Шабашава Н.Я., Узунова В.Т., Березкин Д.П. Некоторые итоги и перспективы развития концепции реабилитации онкологических больных // Совершенствование методов реабилитации онкологических больных.- Ленинград, 1978. - С. 94-97.
159. Шевандрин Н.И. Психодиагностика, коррекция и развитие личности. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1998. –512 с.
160. Шевченко А.И., Шевченко Н.Ф. Использование метода направленного воображения в лечении онкологических больных // Журнал практ. психолога. – 1998. - №1. – С. 75-83.
161. Шевченко Н.Ф. Врачевание словом. Опыт использования метода символдрамы в лечении онкологических больных // Журнал практического психолога. – 1999. -№1. – С. 113-121.
162. Шиповников Н.Б. Роль социально-психологических факторов в оценке компенсаторных возможностей онкологических больных // Социально-психологические исследования в психоневрологии. - Ленинград, 1980. - С. 124-128.
163. Шоттенлоэр Г. Рисунок и образ в гештальттерапии / Пер с нем.- СПб.: Издательство Пирожкова, 2001. – 224 с.
164. Шутценбергер А.А. Тяжелобольной пациент (15-летний опыт применения психодрамы для лечения рака) // Вопросы психологии. – 1990. - № 5. - С. 94-105.
165. Эйдемиллер Э.Г., Юстицкий В.В. Семейная психотерапия. - Л.: Питер, 1990. - 192 с.
166. Ялов А.М. Краткосрочная позитивная психотерапия. Методическое пособие. – СПб.: Речь, 2000. –220 с.
167. Ялом И. Экзистенциальная психотерапия / Пер. с англ. – М.: Независимая фирма “Класс”, 1999. – 576с.
168. Asken M. Psychoemotional aspects of mastectomy: a rewier of resent literature // Psychiat. – 1975. – Vol. 132. - P. 56-59.
169. Bacon C., Bennecer R., Cutler M. A psycosomatic survey of cancer breast // Psychosomatic Medicine. – 1952. – Vol. 15. - № 6. - P. 453-460.
170. Bahnson C. Psychological complementary in malignancies: past work and future vistas // Ann. New York. – 1969. – Vol. 164. – P. 319-334.
171. Baillet F. Cancer: prevention de l’auxiete // Sem. Hop. Paris. – 1987. – Vol.63. – p. 1093-1095.
172. Balint M., Balint E. Psychotherapeutic Techniques in Medicine. - Tavistock, London. – 1961.- 236 p.
173. Barber T. Toward the theory of Pain // Psychol. Bull. – 1959. – Vol. 56.- P. 430-460.
174. Bard M., Sutherland A. A psychological impact of cancer and its treatment // Cancer. – 1955.- Vol.8. - P. 656-672.
175. Bellak L. Psychology of Physical Illness.- Grune & Stratton. - New York. – 1952. – 243 p.
176. Bellak L., Small L. Emergency Psychotherapy and Brief Psychotherapy. - Grune & Stratton, New York. – 1965. – 253 p.
177. Benneker R., Cutler R., Hora J. Psychoanalytical exploration of emotional correlates of cancer of the breast // Psychosomatic Medicine.- 1963. – Vol. 25. -№ 2. - P. 106-123.
178. Blohmke M. Psychosoziale faktoren und krankheit // Med. Hensch. Ges. –1976. –Vol. 1. – P. 116-121.
179. Blumberg E., West P., Ellis F. A possible relation between psychological factor and human cancer // Psychosomatic Medicine. – 1954. – Vol. 16. - P. 277-296.
180. Booth G. Irratinal complication of the cancer problem // Psychoanal.- 1965. –Vol. 25.- P.41-60.
181. Burgess C. Stress and cancer // Cancer Surv. – 1987. – Vol. 3. – P. 403-416.
182. Busse E.W. Some Emotional Complications of Chronic Disease // Gerontologist. – Vol. 3. – P. 153-156.
183. Calle R., Pilleron J., Scienger P. // Cancer (Philad.) – 1978. – Vol. 42. – P. 2042-2053.
184. Cappon D. Attitudes of and towards the dying // Canad. med. Ass. J.- 1962. – Vol.87. –P. 693-700.
185. Cappon D. The Dying // Psychiatr. Quart. – 1959. –Vol. 33. - № 4. – P. 466-489.
186. Cappon D. The Psychology of dying // Pastoral Psychol. – 1961. – Vol. 129. - № 111. – P. 35-45.
187. Clark A., Fallowfield L. Quality of life measurements in patients with malignant disease // J.Ray.Soc.Med. – 1986. - Vol. 79. – P.165-169.
188. Cobb S. How can we get answers about social issues in cancer control? // Adv. Cancer Contr.: Res. and Dev. Proc. Joint. Meet. Assos. Cancer Inst., Washington. - 1983. - P. 455-462.
189. Cooper A., Hughson A., McArdie C. // Brit. J. Cancer. – 1979. – Vol. 40. – P. 310.
190. de Haes J. , Welvaart K. Quality of life after breast cancer surgery // J. surg. oncol. – 1985. – Vol. 28. – P. 123-125.
191. Dericks V. Rehabilitation and its Classification // Nursing Outlook. – 1962. – Vol. 10. - №9. – P. 58-80.
192. Derogattis L., Morrow G. The prevalence of psychiatric disorders among cancer patients // Jornal of the Amerrical Medical Association. – 1983. – Vol. 249. – P. 751-757.
193. Ervin C. Psychological adjustment to mastectomy // Medical aspects of human sexuality. – 1973. – Vol. 7. - P. 42-65.
194. Fallowfield L., Hall A, Maguire G. and Baum M. Psychological out comes of different treatment policies in women with early breast cancer outside a clinical trial // British Medical Jornal. – 1990. -Vol. 301.- P. 575-580.
195. Faulkner A., Maguire P. and Regnard C. Dealing with anger in a patient or relative – a flow diagram // Palliative Medicine. – 1994. – Vol. 8. - № 1. – P. 51-57.
196. Finding Your Way to Wellness by Susan G. Komen. - Breast Cancer Foundation. – 1996. – Canada. – 181 p.
197. Fitzharris B. Breast cancer – progress but slow // Austral. and N.Z.J. Med. – 1984. -Vol. 14. – Suppl. No. 4. – P. 950-961.
198. Flanagan J.. Measurement of quality of life: Current state of the art // Arch. Phys. Med. Rehabil. – 1982. – Vol. 63. - No. 1.- p. 56-59.
199. Frankel F., Chafetz M., Blane H. Treatment of Psychosocial Crises in the Emergency Service of a General Hospital // J. Amer. Med. Ass. - 1966. – Vol.195. - № 8.- P. 626-628.
200. Funch D., Marshall J. The role of stress, social support and age in survival from breast cancer// J. Psychosom. Res. – 1983. - Vol. 27. - No. 7.- P. 77-83.
201. Garner H. Management of the Patient with Cancerophobia and Cancer // Psychosomatics. – 1964. – P. 147-152.
202. Goddard A. Cognitive behaviour therapy and depressions // British Jornal of Hospital Medicine. – 1982. – Vol. 27. – P. 248-250.
203. Goldfarb C., Driesen J., Cole D. Psychopathological aspects of malignancy // Am. J. Psychiatr. – 1967. –Vol. 123. - P. 1545-1552.
204. Grossarth-Maticek R. Krebsforschung: Mit nalber kraff voraus! // Psychologie heute. 1980. – Vol. 2. – P. 72.
205. Greene W. The psychological setting of the development of leukemia and lymphoma // Annuals of the New York. Academy of Science. –1966. - Vol. 125. – P. 1072-75.
206. Greer S. Cancer: psychiatric aspects // In Resent advances in clinical psychiatry. – 1985. – Vol. 5. –P. 87-104.
207. Greer S. Delay in the treatment of breast cancer // Proc. R. Soc. Med.- 1974. – Vol. 6. – P. 470.
208. Greer S., Morris T. Psychological response to breast cancer: Effect on outcome // Lancet.- 1979. – Vol. 7978.- P. 785-794.
209. Greer S., Watson M. Mental adjustment to cancer: its measurement and prognostic importance // Cancer Surv. – 1987. – Vol. 6. - No. 3.- P. 439-453.
210. Guy R. An essay on scirrhus tumors and cancers. – London. – 1759. – 327 p.
211. Hackett T., Weisman A. The treatment of the dying // Current Psychiatric Therapies. - Grune & Stratton. - New York. – 1962. -Vol. 2. – P. 121-126.
212. Harms E., Schreiber P. Handbook of Counselling Techniques. - Pergamon, London. – 1963. – 506 p.
214. Hill H. Radiation or mastectomy: a choice for living // J. psychosoc. Oncol. – 1986. – Vol. 4. – P. 77-90.
215. Hinton J. Facing Death // J. psychosom. – 1966. - Res. 10. – P. 22-28.
216. Hogbin B., Jenkins V., Parkin A.J. Remembering “bad news” consultations // Psychooncology. – 1992. – Vol.1. – P. 147-154.
217. Hollender M. Psychological Factors in the Postoperative Period // Artz C., Hardy J. Complications in Surgery and their Management. - Saunders, Philadelphia. – 1960. – P. 363-374.
218. Hollender M. The Psychology of Medical Practice. - Saunders, Philadelphia. – 1958. – 276 p.
219. Huggan R. Neuroticism and anxiety among women with cancer // J. Psychosom. Res. – 1968. – Vol. 12. – P. 215-221.
220. Hughes J.E. Psychological and social consequences of cancer // Cancer Surv. – 1987. – Vol. 6. - No. 3.- P. 455-475.
221. Hughson A., Cooper A., McArdle C. // Brit. Med. J. – 1986. – Vol. 293. – P. 1268-1271.
222. Hulek A. Teoria I praktyka, rehabilitayi inwalidow. – Warshawa, panetw. Wyd – wo nauk. – 1969. – 216 p.
223. Jamison K., Wellisch D., Pasnau A. Psychosocial aspects of mastectomy: the women’s perspectives // Am. J. Psychiat. – 1978. -Vol. 135. – No. 4. - P. 432-436.
224. Janisz I., Leventhal H. Psychological Aspects of Physical Illness and Hospital care // Handbook of clinical Psychology. - Mc GrawHill, New York. – 1965.- P. 1360-1377.
225. Jannoun L., Oppenheimer C., Gelder M. A self-help treatment programme for anxiety state patients // Behavioural Therapy. –1982. –Vol. 13. – P. 103-11.
226. Kissen D. A psychosomatic approach to cancer prevention // Pshychosomatica. – 1967. - P. 621-624.
227. Kline N. The Practical Management of Depression // J. Amer. Med. Ass. – 1964. – Vol. 190. – No. 8. – P. 732 –740.
228. Knowles L. How can we Reassure Patients? // Amer. J. Nurs.- 1959. – Vol. 59. – No. 6. – P. 835-839.
229. Lanham R., DiGiannantonio A. Quality-of-life of cancer patients // Oncology. – 1988. – Vol. 45. - No. 1. – P. 1-7.
230. Lansky Sh., List M., Ritter-Sterr Ch. Psychosocial consequences of cure // Cancer (Philad.). – 1986. – Vol. 58. – No. 2. – P. 529-533.
231. Leshan L., Worthington R. Personality as a factor in pathogenesis of cancer // Brit. J. Med Psychol. – 1956. – Vol.29. – P. 49-56.
232. Maguire P. and Faulkner A. How to do it: communicate with cancer patients // British Medical Jornal. – 1988. – Vol. 297. – P. 907-909.
233. Maguire P., Brooke M., Tait A. The effect of counselling on physical disability and social recovery after mastectomy // Clinical Oncology. 1983. – Vol. 9. – P. 319-324.
234. Maguire P., Faulkner A. and Regnard C. Managing the anxios patient with advanced disease – a flow diagram // Palliative Medicine. –1993. – Vol. 7. P. 239-244.
235. Maguire G., Lee E., Bevington D. // Brit. Med. J. – 1978. – Vol. 1. – P. 963-965.
236. Maguire G., Tait A., Brooke M. // Ibid. – 1980. – Vol. 281. – P. 1454-1456.
237. Marshall J., Funch D. Social environment and breast cancer: A cohort analysis of patients survival // Cancer (Philad.). – 1983. – Vol. 52. - №8.– P. 1546-1550.
238. Mead B. Management of Hypochondrical Patients // J. Amer. Med. Ass. – 1965. – Vol. 192. – No. 1.- P. 33-35.
239. Mellette S. The cancer patient at work // Ca. – 1985. – Vol. 35. – P. 360-373.
240. Morris T., Greer H., White P. Psychosocial and social adjustment to mastectomy: A two-years follow up study // Cancer. – 1977. -Vol. 40. – No.5. –P. 2381 – 2387.
241. Moorey S. Cognitive behaivour therapy // Hospital Update. –1991. - September. – P. 726-732.
242. Penn J. Psychological aspects of the treatment of the breast cancer patient // South African Medical Jornal. – 1981. – Vol.59. – No. 19. - P. 660.
243. Peteet J. Depression in cancer patients. An approach to differential diagnosis and treatment // JAMA. – 1979. –Vol. 241. – No. 14. - P. 1487-1489.
244. Presant C. Quality of life in cancer patients. Who measures what? // Amer. J. Clin. Oncol. – 1984. – Vol.7. – P. 571-573.
245. Ray C. Psychological implications of mastectomy // The british jornal of social and clinical psyc