ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ГОТОВНОСТІ ДО РИЗИКУ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ : ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ РАЗВИТИЯ ГОТОВНОСТИ К РИСКУ В ПОДРОСТКОВОМ ВОЗРАСТЕ

Краткое описание

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені Г.С. СКОВОРОДИ

На правах рукопису

АБСАЛЯМОВА ЛАРИСА МИКОЛАЇВНА

УДК 159.922

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ГОТОВНОСТІ ДО РИЗИКУ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ

19.00.07 педагогічна та вікова психології

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
Хомуленко Тамара Борисівна,
доктор психологічних наук, професор

Харків - 2009

ЗМІСТ
ВСТУП.. 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ДОСЛІДЖЕНЬ ГОТОВНОСТІ ДО РИЗИКУ ТА ЇЇ ЗНАЧЕННЯ В РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ ПІДЛІТКІВ.12
1.1. Поняття ризику в системі наукового знання... 12
1.2. Порівняльний аналіз схильності, прагнення та готовності до ризику в науково-психологічних дослідженнях 21
1.3. Особливості розвитку особистості в підлітковому віці як фактор становлення готовності до ризику....35
Висновки до розділу 1.41
РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗВИТКУ ГОТОВНОСТІ ДО РИЗИКУ В ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ 44
2.1. Теоретичне обґрунтування дослідження готовності до ризику у підлітків..44
2.2. Обґрунтування та характеристика комплексу методів дослідження рівня розвитку готовності до ризику у підлітків.72
2.3. Аналіз результатів констатуючого дослідження86
2.3.1. Характеристика мотиваційного блоку психологічних властивостей підлітків з різним рівнем готовності до ризику з врахуванням статевих відмінностей .98
2.3.2. Характеристика когнітивного блоку психологічних властивостей підлітків з різним рівнем готовності до ризику з врахуванням статевих відмінностей. .102
2.3.3. Характеристика емоційного блоку психологічних властивостей підлітків з різним рівнем готовності до ризику з врахуванням статевих відмінностей .106

2.3.4. Характеристика регулятивного блоку психологічних властивостей підлітків з різним рівнем готовності до ризику з врахуванням статевих відмінностей 109
Висновки до розділу 2 .....118
РОЗДІЛ 3. РОЗВИВАЛЬНА ПРОГРАМА ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ ПІДЛІТКІВ ДО РИЗИКУ.. 122
3.1. Теоретичне обґрунтування засобів формування готовності підлітків до ризику ..122
3.1.1. Аналіз теоретичних аспектів формування готовності підлітків до ризику ..122
3.1.2. Психологічні механізми формування готовності підлітків до поміркованого ризику 123
3.1.3. Розробка психотехнологічних засобів формування готовності підлітків до поміркованого ризику. 130
3.2. Структура та зміст розвивальної програми143
3.3. Результати розвивальної програми в порівняльному аналізі..155
Висновки до розділу 3. 167
ВИСНОВКИ.. 169
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 174
ДОДАТКИ 201

ВСТУП

Актуальність теми. Значні зміни у житті сучасного суспільства, з одного боку, характеризуються науково-технічним прогресом, демократизацією, підвищенням цінності особистості окремої людини, зростанням рівня свободи громадянина, з іншого боку, девальвацією багатьох усталених в минулому культурних та моральних цінностей. В таких умовах все частіше виникають ситуації економічної, правової, моральної невизначеності, вирішення яких неминуче пов’язано із ризиком. Звідси все гостріше постає проблема розвитку здатності людини управляти своєю поведінкою, контролювати її в незвичних ситуаціях, обирати найбільш оптимальну, обґрунтовану альтернативу з усіх можливих варіантів рішень, тобто бути готовою діяти в умовах ризику.
Проблема ризику давно й плідно вивчається багатьма науками. Існують різні підходи до дослідження ризику в філософії, соціології, психології (В.А.Абчук, А.П.Альгін, В.П.Буянов, Ю.А.Зубок, Т.В.Корнілова, Н.Л.Смакотіна, О.О.Чернікова). Щодо психологічних досліджень, переважна більшість їх здійснюється в межах загальної, соціальної психології, психології спорту та психології управління (Ю.А.Зубок, Д.Каннеман, Ю. Козелецький, Т.В.Корнілова, А. Тверски, О.К.Тихомиров, О.А.Чернікова).
У дослідження цих та інших авторів зміст поняття «ризик» поступово розширюється та уточнюється. Важливими атрибутами його визнаються:
- в межах індивіда: суб’єктивна невизначеність, потенційна небезпека, вибір з альтернатив способу та напрямку дії; суб’єктивний прогноз розвитку ситуації містить варіативні шляхи її розгортання, в тому числі, потенційно небезпечні; оцінка ситуації як ризикованої або неризикованої обумовлена особливостями її сприйняття та ставленням суб’єкта до оточення, справи та себе; обставини прийняття рішень відзначаються інформаційною неповнотою, малоструктурованістю;
- в соціальних та соціально-психологічних межах: інтенсифікація соціальної та комунікативно-інформаційної активності в суспільстві, що створює умови для підвищення ризикогенності соціального середовища і з необхідністю спонукає до пошуку шляхів підвищення адаптивності людини до існування в умовах невизначеності.
У дослідженнях з вікової та педагогічної психології зазначається, що готовність до ризику знижується з віком та майстерністю, детермінується особистісними ознаками суб’єкта, конкретними умовами діяльності та навчально-професійної підготовки (О.В.Вдовіченко, М.А.Котик). Відносно незначна кількість досліджень присвячена готовності до ризику підлітків. В роботах О.Л.Григоренко, Ю.А.Зубок, Т.В.Корнілової, К.С.Лебединської, М.М.Райської, В.І.Чупрова підкреслюється, що інтеграція підлітків у суспільство ризику відображає характер ідентифікації з різними соціальними групами, констатується, що саме в підлітковому віці виникає необхідність формувати готовність до ризику як властивість особистості.
Підлітковий вік визначається інтенсивністю особистісного розвитку, кризовими проявами, що підвищує вірогідність виникнення ситуацій ризику в життєдіяльності підлітка. Схильність багатьох підлітків до необґрунтованого ризику, до необачних ризикованих дій створює загрозу розвитку девіантного варіанту особистісного становлення. Разом з тим психологічні особливості розвитку готовності підлітків до ризику залишаються недостатньо дослідженими, що обмежує можливості розробки ефективних програм її формування. Саме це зумовлює актуальність досліджень, спрямованих на встановлення діагностичних критеріїв, визначення структури готовності до ризику та можливих шляхів цілеспрямованого формування у підлітків готовності до поміркованого і контрольованого ризику.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилося в межах комплексної науково-дослідної теми кафедр психології, практичної психології та педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди «Вивчення психологічних характеристик пізнавальної активності школярів і студентів» (номер державної реєстрації 01.87.0.7122д), що координується Міністерством освіти і науки України. Тема дисертаційного дослідження затверджена на засіданні вченої ради Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (протокол №5 від 25 грудня 2006 р.) та узгоджена на бюро Ради з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології в Україні (протокол №7 від 25 вересня 2007 р.). Тема дисертації розвиває положення Державної національної програми «Освіта» (України ХХІ століття).
Мета і завдання дослідження.
Мета дослідження: визначити психологічні характеристики особистості підлітків з різним рівнем готовності до ризику та шляхи її (готовності до ризику) розвитку.
Завдання дослідження:
1. Систематизувати наукові підходи та напрямки дослідження проблеми ризику, розвитку та формування готовності до ризику у підлітковому віці.
2. Виявити психодіагностичні ознаки та описати рівні готовності підлітків до ризику.
3. Розробити комплекс методів дослідження особистості підлітків з різним рівнем готовності до ризику.
4. Визначити психологічні характеристики особистості підлітків з різними особливостями готовності до ризику з урахуванням статевих відмінностей.
5. Здійснити структурний аналіз готовності підлітків до ризику.
6. Визначити систему засобів формування у підлітків готовності до поміркованого та контрольованого ризику й експериментально підтвердити її ефективність.
Об’єкт дослідження: розвиток особистості в підлітковому віці.
Предмет дослідження: особливості розвитку готовності до ризику в підлітковому віці.
Теоретико-методологічну основу дослідження склали положення про активність суб'єкта (Б.Г.Ананьєв, Л.І.Анциферова, О.ГАсмолов, Г.О.Балл, Л.С.Виготський, О.М.Леонтьєв, С.Д.Максименко, Л.С.Рубінштейн, О.К.Тихомиров), філософські та соціологічні концепції суспільства ризику У.Бека та Е.Гідденса, положення теорії діяльності як сфери активності, в межах якої реалізується ризик (В.В.Давидов, О.М.Леонтьєв, Г.В.Суходольський, В.Д.Шадріков), положення психології прийняття рішення (В.Ф.Рубахін, Ю.М.Швалб) та психології діяльності в умовах невизначеності (О.М.Занковський, Л.М.Карамушка, А.В.Карпов), дослідження психологічних аспектів ризику та готовності до нього (О.В.Вдовіченко, Т.В.Корнілова, В.А.Петровський), положення про вікові особливості розвитку особистості підлітка (Л.С.Виготський, О.К.Дусавицький, Г.С.Костюк, Д.І.Фельдштейн, Д.Б.Ельконін).
Методи дослідження. Для розв’язання дослідницької проблеми був застосований комплекс методів, вибір та поєднання яких зумовлено предметом, метою та завданнями дослідження. До комплексу увійшли такі методи: теоретичний аналіз, систематизація й узагальнення психологічних даних за темою дослідження, теоретичне моделювання (розробка структурних компонентів готовності до ризику та їх діагностичних параметрів), констатуючий експеримент (визначення груп досліджуваних з певним співвідношенням показників готовності та схильності до ризику та психологічних характеристик, які визначають зміст компонентів готовності до ризику), формуючий експеримент (реалізація розробленої розвивальної програми та визначення її ефективності), методи математичної статистики (кореляційний, дисперсійний і факторний аналіз, критерийПірсона χ2, t-критерій Стьюдента, U-критерій Манна— Уітні). Діагностування особливостей готовності підлітків до ризику відбувалося за методиками: «Особистісні фактори прийняття рішень» Т.В.Корнілової, «Діагностика прагнення до ризику та мотивація досягнень» й «Діагностика мотивації уникнення невдач» Т.Елерса, «Діагностика парціальної інтернальності» Є.Ф.Бажина, О.О.Голинкіної, О.М.Еткінда, «Діагностика схильності до ризику» Г.Шуберта, ОФДВІ В.М.Русалова, «Тест впевненості в собі» В.Г.Ромека, «Визначення потреби в гострих відчуттях» М. Цукермана, «Шкала толерантності до невизначеності» К. Стоїчевої, «Тест рефлективності» А.В.Карпова, «Тест життєстійкості» Д.О.Леонтьєва-C.Мадді, «Стиль саморегуляції поведінки (ССП98)» В.І.Моросанової, «Вивчення тривожності» Є.П.Ільїна, об’єктивні тести на виявлення соціального інтелекту Д.Гілфорда і К.Саллівена, «Вкладені фігури» Х.Уіткіна. Обробка емпіричних даних проводилася за допомогою статистичної комп’ютерної програми SPSS 15.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що в роботі:
1. Вперше описані рівні готовності підлітків до ризику, які розрізняються за такими діагностичними ознаками як раціональність, локус контролю, мотивація досягнення, рівень схильності до ризику.
2. Вперше здійснено структурний аналіз готовності підлітків до ризику, в результаті якого були виділені мотиваційний, когнітивний, емоційний та регулятивний компоненти та виявлено внесок кожного з цих компонентів до загальної готовності підлітків до ризику.
3. Поглиблено уявлення про готовність до ризику шляхом наповнення його позитивним змістом, який включає характеристики, що забезпечують позитивну динаміку розвитку саморегуляції поведінки в підлітковому віці завдяки повноті зворотного зв’язку та впевненості в собі.
4. Розширено уявлення про можливості цілеспрямованого формування у підлітків готовності до поміркованого і контрольованого ризику на основі моделювання концептуальних позицій, які відображають структуру феномену ризику в життєдіяльності підлітка.
5. Дістала подальшого розвитку характеристика готовності підлітків до ризику шляхом виявлення статевих відмінностей як на загальному рівні, так і на рівні окремих компонентів (мотиваційного, емоційного, когнітивного, регулятивного).
6. Вдосконалено засоби психодіагностики готовності підлітків до ризику шляхом створення комплексу методів, які дозволяють діагностувати мотиваційний, емоційний, когнітивний та регулятивний компоненти.
7. Дістала подальшого розвитку технологія створення розвивальних програм у сфері формування компонентів готовності до ризику в умовах групового тренінгу.
Теоретичне значення роботи полягає в систематизації понятійного апарату з теорії психології ризику, у визначенні компонентів психологічної готовності підлітків до ризику, у виявленні особливостей особистості підлітків з різним рівнем готовності до ризику, у визначенні шляхів та системи засобів розвитку готовності підлітків до раціонального ризику. Результати роботи доповнюють уявлення про психологічні особливості підліткового віку.
Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці діагностичного комплексу для виявлення рівня готовності підлітків до ризику та створенні розвивальної програми, спрямованої на формування готовності підлітків до ризику, які можуть бути впроваджені в практику роботи шкільного психолога, застосовуватися для визначення стану сформованості готовності підлітків до ризику. Результати дослідження можуть бути використані при викладанні курсів «Вікова психологія» та спецкурсу «Ризикологія» для студентів, що навчаються за спеціальністю «Психологія». Результати дослідження були впроваджені в практику роботи вчителів і шкільних психологів Харківської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 170 (довідка про впровадження від 23.06.2009 року за № 161) та Харківської спеціалізованої школи-інтернату «Ліцей міліції» (довідка про впровадження від 09.06.2009 року за № 173).
Надійність та достовірність отриманих результатів забезпечується методологічною обґрунтованістю вихідних теоретичних положень, використанням комплексу методів дослідження, адекватних його меті, предмету та завданням, репрезентативністю вибірки досліджуваних, статистичною значущістю експериментальних даних.
Особистий внесок здобувача у одній спільній науковій публікації полягає в зборі емпіричного матеріалу, його статистичній обробці й інтерпретації отриманих даних.
Апробація результатів дисертації здійснювалась у доповідях та повідомленнях на Першій міжвузівський науково-практичній конференції, присвяченій 10 річниці заснування факультету психології та соціології Харківського національного педагогічного університету ім.Г.С.Сковороди «Сучасні напрямки розвитку харківської наукової школи психології» (7 квітня 2005 року, м. Харків); Першому Всеукраїнському конгресі психологів (24-26 жовтня 2005 року, м. Київ); ІV Всеукраїнській науковій конференції «Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави» (14-15 грудня 2005 року, м. Київ); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Психолого-педагогічні проблеми технічної творчості» (10-12 жовтня 2006 року, м. Артемівськ); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Інноваційний потенціал прикладної психології» (4-5 жовтня 2006 року, м.Харків); Міжнародній науково-практичній конференції «Ґенеза буття особистості», присвяченій ювілею наукової та педагогічної діяльності академіка Сергія Дмитровича Максименка (18-19 грудня 2006 року, м. Київ); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми психосоматики в сучасній науці та практиці», що була приурочена до 75-річчя кафедри психології ХНПУ імені Г.С.Сковороди (27-28 вересня 2007 року, м. Харків); Третій міжнародній науково-практичній конференції «Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні та прикладні проблеми» (18-20 березня 2008 року, м. Київ).
Публікації. Основний зміст роботи викладений в 6 статтях, серед яких 5 одноосібні, опублікованих у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку з 302 використаних літературних джерел, додатку. Повний обсяг дисертації 205 сторінок. Обсяг 30 таблиць, 13 рисунків складає 22 сторінки. Обсяг 1 додатку складає 5 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У роботі наведено теоретичне обґрунтування та експериментально підтверджено наявність у структурі готовності до ризику мотиваційного, когнітивного, емоційного і регулятивного компонентів, визначено внесок кожного з цих компонентів до загальної готовності до ризику, що дозволило уточнити сутність змісту готовності до ризику, а також психологічні умови цілеспрямованого впливу на її розвиток. На підставі отриманих результатів можна зробити такі висновки.
1. В сучасній науці накопичено чималий науковий досвід у вивченні психологічних характеристик, пов’язаних із готовністю до ризику. Найбільша кількість досліджень за проблематикою ризику здійснюється у межах діяльнісного, особистісного, когнітивного, структурного та системного підходів. Можна виділити такі основні напрямки дослідження готовності до ризику: дослідження властивостей, що обумовлюють прийняття рішень у ситуаціях невизначеності, дослідження властивостей та станів, що визначають надситуативну мотивацію, властивостей, що описують готовність до різних видів діяльності в умовах ризику тощо. Під готовністю до ризику розуміють психологічну властивість, що обумовлює стан очікування значущого зовнішнього стимулу, викликаний зовнішньою змістовною мотивацією. Цей стан визначає розгортання певної програми, якій відповідає сформоване вміння приймати рішення та успішно діяти в умовах невизначеності та потенційної загрози. Проблема визначення структури та шляхів розвитку готовності підлітків до ризику ще не була сформульована як самостійна наукова задача.
2. Аналіз робіт за проблематикою ризику дозволяє виділити позитивний (готовність до ризику) і негативний (девіантологія ризику) контексти, що сформувались як окремі дослідницькі напрямки. Підхід, запроваджений нами, ґрунтується на положенні про необхідність визначення готовності до ризику на континуумі між полюсами «прийнятна, помірна, раціональна готовність» «неприйнятна, ірраціональна схильність». Складовими, що з необхідністю входять до соціально-нормативного ставлення до ризику, є соціальна відповідальність, здатність до довільних продуктивних дій, надситуативна мотивація. Саме ці характеристики стали основою для визначення нами інструментарію діагностування рівня готовності підлітків до ризику та шляхів її цілеспрямованого формування.
3. Готовність до ризику може бути оцінена за такими критеріями: надситуативна, зовнішня щодо самого акту ризику мотивація, яка обумовлює прийняття рішення про ризик, готовність до ризику як здатність до прийняття виважених адекватних рішень та дій з опорою на власний потенціал в умовах невизначеності та ймовірних небезпек, відповідальність за їх результати та наслідки. Готовність до ризику диференціюється із схильністю до ризику. Остання супроводжується ситуативною внутрішньою мотивацією і відзначається незваженістю та імпульсивністю рішень, відсутністю відповідальності за дії та наслідки ризику.
4. Визначення рівня та особливостей готовності підлітків до ризику в ході констатуючого дослідження дозволило виділити п’ять груп досліджуваних: «повністю готові, несхильні», «частково готові, несхильні», «частково готові, схильні», «повністю неготові, схильні», «повністю неготові, несхильні». Було визначено, що серед хлопців переважають випробовувані «частково готові, схильні» (54,9%), а серед дівчат «частково готові, несхильні» (47,6%). По групі хлопців категорія «повністю неготові й схильні» складає 14,3%, по групі дівчат, відповідно, 1,6%. Отримані дані свідчать, що хлопці визначаються більш високим рівнем схильності до непоміркованого ризику, а дівчата частковою готовністю і несхильністю до ризику. Загальна риса підлітків переважаюча неготовність до поміркованого ризику.
5. У структуру готовності до ризику входять мотиваційний, когнітивний, емоційний і регулятивний компоненти, кожен з яких відображає окремі сторони готовності до ризику. Відповідно до цього продуктивним стало дослідження в межах однойменних блоків.
6. Емпіричне дослідження індивідуально-психологічних властивостей, які обумовлюють готовність підлітків до ризику, виявило ряд тенденцій. На рівні мотиваційного блоку виявляються наступні тенденції: «прийняття ризику» і «впевненість в собі» більш притаманні підліткам, які відрізняються готовністю до поміркованого ризику, а «потреба у гострих відчуттях» - підліткам із схильністю до непоміркованого ризику. На рівні когнітивного блоку виявляється тенденція зростання комунікативно-рефлексивних властивостей разом із рівнем готовності до поміркованого ризику. На рівні емоційного блоку виявляється наступні тенденції: властивості емоційного блоку стенічного модусу (толерантність до невизначеності) більш притаманні підліткам, які відрізняються готовністю до поміркованого ризику, ніж властивості астенічного модусу (тривожність, загальна емоційність). На рівні регулятивного блоку спостерігається така тенденція: властивості регулятивного блоку від формально-динамічних (загальна адаптивність) до особистісно-свідомих (загальна саморегуляція і контроль) зростають із зростанням готовності до поміркованого ризику.
7. Шляхом побудови кореляційних плеяд було виявлено, що найбільший внесок у готовність до ризику складає емоційний компонент, який включає низький рівень загальної емоційності і тривожності та високий рівень толерантності до невизначеності. Крім того, готовність до ризику забезпечується участю мотиваційного (прийняття ризику), когнітивного (поленезалежність) та регулятивного (загальна адаптованість) блоків. Схильність до ризику виявилася пов’язаною з мотиваційним (потреба в гострих відчуттях) та емоційним (загальна емоційність та толерантність до невизначеності) компонентами. Когнітивний та регулятивний компоненти не проявляються. Раціональність виявилася прямо пов’язаною з когнітивними (рефлективність, соціальний інтелект, поленезалежність), мотиваційними (прийняття ризику, впевненість в собі), регулятивними (інтернальний локус контролю, загальна саморегуляція) компонентами. Також виявлено зворотній зв'язок раціональності та тривожності.
8. Порівняльний аналіз динаміки готовності до ризику в експериментальній і контрольній групах показав збільшення кількості «готових» до ризику й «частково готових», зменшення кількості «схильних» і «пасивних» у експериментальній групі порівняно із контрольною як серед хлопців, так і серед дівчат. В експериментальній групі відзначається позитивна динаміка таких показників: готовність до ризику, раціональність, впевненість в собі, соціальна сміливість, загальна інтернальність, мотивація досягнення, загальний рівень саморегуляції як по групі хлопців, так і по групі дівчат, а також показника «загальна емоційність» по групі дівчат. Визначена негативна динаміка таких показників: схильність до ризику, тривожність, мотивація уникнення невдачі як по групі хлопців, так і по групі дівчат. При цьому спостерігається відсутність істотних відмінностей за показниками «загальний соціальних інтелект», «ініціативність у контактах» у всіх досліджуваних і за показником «загальна емоційність» по групі хлопців. У контрольній групі не визначено показників, що значимо відрізняються при порівнянні результатів констатуючого і контрольного зрізів.
9. При розробці засобів формування готовності до ризику доцільно використовувати концептуальні позиції, що відображають структуру феномена ризику і знайшли своє втілення в наступних моделях: «невизначеності», «функції ризику для суб’єкта», «передризик ризик постризик», «ситуація вибору», «класифікація суб’єктивних ризиків», «мотивація суб’єктивного ризику», «центрація суб’єкта в акті ризику». Робота по цілеспрямованому формуванню поміркованого та контрольованого ризику у підлітків повинна включати наступні напрямки: керована рефлексія, актуалізація інтелектуального потенціалу, збільшення впевненості в собі, та може бути реалізована в розвивальній програмі, що складається з трьох блоків: рефлексивна ризикологія, креативна ризикологія, саморегулятивна ризикологія.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми розвитку готовності до ризику. Подальші перспективи дослідження ми вбачаємо у поглибленому вивченні зв’язків готовності до ризику з механізмами особистісної саморегуляції осіб різного віку, що дозволить вдосконалити засоби цілеспрямованого впливу на її розвиток.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абсалямова Л. М. Готовність до ризику як особливість розвитку особистості підлітка: методи дослідження / Л. М. Абсалямова//Наукові записки Інституту психології імені Г. С. Костюка АПН України / За ред. академіка С. Д. Максименка. К.: Міленіум, 2006. Вип. 29. 604с. С 48 - 57 .
2. Абсалямова Л. М. Психолого-педагогічні передумови готовності до ризику у підлітків/ Л. М. Абсалямова //Наукові записки Інституту психології ім.. Г. С. Костюка АПН України / За ред. академіка С.Д.Максименка. К.: Главник, 2005. Вип. 26, в 4-х томах, том І. 508с.
3. Абсалямова Л. М. Теоретичні підходи до вивчення ризику в контексті розвитку особистості/ Л. М. Абсалямова // Вісник ХНПУ ім. Г.С.Сковороди. Психологія. Харків: ХНПУ, 2005. Вип. 15 Частина1. 196с.
4. Абульханова-Славская К. А. Стратегия жизни/ Абульханова- Славская К.А. М.: Мысль, 1991.- 299 с.
5. Абчук В.А. Риски в бизнесе, менеджменте и маркетинге: Учебник / В.А.Абчук. СПб. : Изд-во Михайлова В.А., 2006. - 480 с.
6. Адорно Т. Исследование авторитарной личности/ Адорно Теодор / Под общей редакцией д. филос. н. В. П. Култыгина. М.; Серебряные нити, 2001. 416с.
7. Айзенк Г.Ю. Количество измерений личности: 16, 5 или 3? критерии таксономической парадигмы / Айзенк Г.Ю. // Иностр. психол. 1993. Т. 1. № 2. С. 9-23.
8. Алексеева А.В. Идентичность: особенности становления в юношеском воздасте/ А.В. Алексеева // Журнал практического психолога. 1999. № 1. С. 6 10.
9. Альгин А. П. Риск и его роль в общественной жизни/ Альгин А. П. М.: Мысль, 1989. 187с.
10. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания/ Ананьев Б.Г. СПб.: Питер, 2001. 272 с.
11. Андреева Г.М. Зарубежная социальная психология ХХ столетия/ Андреева Г.М., Богомолова Н.Н., Петровская Л.А. М.: Издательство: Аспект Пресс, 2001 г. 288с.
12. Анн Л.Ф. Психологический тренинг с підростками/ Анн Л.Ф. СПб.: Питер, 2007. 271 с.
13. Анцыферова Л. И. Личность в трудных жизненных условиях: переосмысливание, преобразование ситуаций и психологическая защита / Л.И. Анцыферова // Психол. журнал. 1994. Т. 15. № 1. С. 319.
14. Артюхова И. С. Воспитательная работа с подростками: занятия, игры, тесты/ Артюхова И. С. М.: Первое сентября, 2002. 208 с.
15. Асмолов А. Г. На пути к толерантному сознанию /Асмолов А. Г./ отв. ред. А. Г. Асмолов. М.: Смысл, 2000. 255 с. С.7.
16. Асмолов А. Г. Психология личности: Учебник/ Асмолов А. Г. М.: Изд-во МГУ, 1990. 367 с.
17. Атутов П.Р. Роль трудового обучения в политехническом образовании школьников/ Атутов П.Р., Поляков В.А. М.: Просвещение, 1985. 128 с.
18. Балдин К.В. Риск-менеджмент: Учебное пособие/ Балдин К.В. М.: Эксмо, 2006. 368с.
19. Балл Г. О. Феномен вибору в контексті соціальної поведінки/ Балл Г. О // Соц. психологія. — 2005. — N 1. — С. 3-13.
20. Бандура А. Теория социального научения/ Бандура А. СПб.: Евразия, 2000. 320с.
21. Башкина Ю. Д. Представление о риске у подростков с различным типом рискового поведения/ Ю. Д. Башкина // Развитие специальной (коррекционной) психологии в изменяющейся России: Материалы научно-практической конференции «Ананьевские чтения 2005» / Под ред. Л. А. Цветковой, Л. М. Шипицыной. СПб.: Изд-во С.-Петербургского университета, 2005. С. 431433.
22. Бек У. Общество риска. На пути к другому модерну/Ульрих Бек / Пер. с. Нем. В. Седельника и Н Федоровой; Послесл. А. Филлипова. М.: Прогресс-Традиция, 2000. 384 с.
23. Бекарев А.А. Социология нестабильности / А.А. Бекарев // Бюллетень Академии гуманитарных наук. Н. Новгород. 1997. - N°4.
24. Белинская Е.П. Временные аспекты Я-концепции и идентичности/ Е.П. Белинская // Мир психологи. 1999. № 3. С. 40 46.
25. Белинская Е.П. Конструирование идентификационных структур личности в ситуации неопределенности/ Е.П. Белинская// Трансформации идентификационных структур в современной России. М., 2001. С. 30 54.
26. Бернс Р. Развитие „Я концепции” и воспитание/ Р. Бернс/ Пер. с англ. М.: Прогресс, 1999. 420 с.
27. Бодалев А. А. Личность и общение: Избранные труды по психологи/ Бодалев А. А. М.: Педагогика, 1983. 272 с.
28. Бодров В.А. Психология профессиональной пригодности. Учебное пособие для вузов/ Бодров В.А. М.: Издательство: ПЕР СЭ, 2006. 512 с.
29. Божович Л. И. Личность и ее формирование в детском воздасте/ Божович Л. И. СПб.: Питер, Издательский дом, 2008 400с.
30. БожовичЛ.И. Развитие мотивов учения школьников / Л.И.Божович, Н.Г.Морозова, Л.С.Славина // Психологический журнал. 1990. Вып.36. С. 4.
31. Большой психологический словарь / сост. и ред. Б. Г. Мещерякова, В. П. Зинченко. СПб.: прайм ЕВРОЗНАК, 2004. 672 с.
32. Бондарь В.А. Операции с нефтепродуктами/ Бондарь В.А., Зоря Е.И., Цагарели Д.В. М.: Паритет, 1999. -338 с.
33. Бороздина Л.В. Исследование уровня притязаний/ Л.В. Бороздина М.: Изд-во МГУ, 1985. - 103 с.
34. Боумэн К. Основы стратегического менеджмента/ Боумэн К. / Пер. с англ. М.: ЮНИТИ, 2003. 456с.
35. Братусь Б. С. Аномалии личности/ Братусь Б. С. М.: Мысль, 1988. 301 с.
36. Бронфенбреннер У. Два мира детства. Дети в США и СССР/ Бронфенбреннер У. / Пер. С англ. М., 1976. 165 с
37. Брунер Дж. С. Психология познания: За пределами непосредственной информации /Джейром Сеймур Брунер/[Текст] : научное издание / Пер.с англ.К.И.Бабицкого; Предисл.и общ.ред.А.Р.Лурия. М. : Прогресс, 1977. 412 с.
38. Брушлинский А. В. Деятельностный подход и психологическая наука/ А. В. Брушлинский // Вопр. философии. 2001. № 2. С. 89 95.
39. Брюхова Н.Г. Взаимосвязь самопонимания и принятия решений у юношей и девушек / Н.Г. Брюхова // Вестник Костромского университета имени Н.А. Некрасова. Научно-методический журнал. Т. 12. Серия психологические науки «Гендерная психология». 2006. № 2. С. 80 86.
40. Буянов, В.П. Рискология / В.П. Буянов, К.А. Кирсанов, Л.М.Михайлов. М.: Экзамен, 2003 384 с.
41. Вайнер И. В. Субъективная уверенность как фактор решения психофизической задачи / И. В. Вайнер // Психология труда в условиях проблемных ситуаций: Межвузовский сборник научных трудов. Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1996. С.185 191.
42. Вайнцвайг П. Десять заповедей творческой личности/ Вайнцвайг П. / Пер. с англ. М.: Прогресс, 1990. 192с
43. Валлон А. Психическое развитие ребенка/ Валлон А. СПб.: Питер, 2001. 208с.
44. Васильев, И.А. Эмоции и мышление / И.А.Васильев, В.Л.Поплужный, О.К.Тихомиров. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1980. 190 с.
45. Василюк Ф.Е. Типология переживания различных критических ситуацій/ Ф. Е. Василюк // Психологический журнал. 1995. Т.16, № 5. С. 104115.
46. Вдовиченко О.В. Проявление и коррекция риска у студентов, которые обучаются по разным образовательно-профессиональным программам : дис. канд. психол. наук: 19.00.07 / Вдовиченко Оксана Владимировна/ Южно-Украинский гос. педагогический ун-т (г. Одесса) им. К.Д.Ушинского. О., 2003. 305 л. : рис., табл. Библиогр.: л. 181196.
47. Вилдавски А. Теории восприятия риска: кто боится, чего и почему?/ Вилдавски А., Дейк К. // THESIS. 1994. № 5. С. 268276.
48. Вікова психологія: навчальний посібник для студентів / За ред. Г.С.Костюка. К.: Радянська школа, 1976. 272с.
49. Возрастная психология. Детство, отрочество, юность. 5-е издание / Мухина В.С., Хвостов А.А. (ред.) М.: Издательство: Академия 2003 624С.
50. Возрастные и индивидуальные особенности младших подростков / Под ред. Д. Б. Эльконина, Т.В. Драгуновой. М.: Просвещение. 1987. 300с.
51. Волкова Н. В. Coping strategies как условие формирования идентичности/Н. В. Волков // Мир психологии. 2004. № 2. С. 119124.
52. Воловик В. Отцы и дети: непонимание протест чрезвычайная ситуация/ О. Воловик // Основы безопасности жизнедеятельности. 2000. № 1. С. 33.
53. Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6-ти т. Т.4. Детская психология/ Выготский Л. С. / Под ред. Д.Б.Эльконина. М.: Педагогика, 1984. 432 с.
54. Гальперин П.Я. Развитие исследований по формированию умственных действий/ П Я. Галперин//Психологическая наука в СССР/Под ред. Б.Г.Ананьева, Г.С.Костюка, А.Н.Леонтьева и др., Т.1., М., 1959, С.441469.
55. Ганюшкин А. Д. Состояние психологической готовности к деятельности в экстремальных условиях: Автореф. дис. канд. психол. наук/ А. Д. Ганюшкин Л., 1972. 27 с.
56. Генов Ф. Психология управления: Основные проблемы / Пер. с болг. /Общ. ред. Б.Ф.Ломова, В.Ф.Венды/ Ф. Генов М. : Прогресс, 1982. 421 с.
57. Гидденс Э. Социология / При участии К. Бердсолл: Пер. с англ Изд. 2-е, полностью перераб. и доп/ Энтони Гидденс М.: Едиториал УРСС, 2005. 632 с.
58. Гидденс Э. Судьба, риск и безопасность / Пер. С.П. Баньковской/ Энтони Гидденс // THESIS. 1994. N° 5. С. 119.
59. Гоббс Т. Соч. В 2 т./ Гоббс Т. М.: Мысль, 19891991. Т. 2.
60. Готт В. Определенность и неопределенность как категории научного познания/ Готт В., Урсул А. Кишинев: Штиинца, 1971
61. Гринберг М.С. Проблема производственного риска в уголовном праве/ Гринберг М. С. М., 1963.
62. Гулякина В. В. Групповые нормы и ценности как факторы самоопределения личности старшеклассника. Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата психологических наук/ В. В. Гулякина Курск, 2000. 23 с.
63. Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения: Опыт теоретического и экспериментального психологического исследования/ Давыдов В.В. М: Педагогика, 1986 240 с.
64. Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка (современное написание слов)/ В. И. Даль М: Изд-во "Цитадель", OCR Палек 1998 4249с.
65. Диагностика личной креативности (Е.Е. Туник) [Текст] // Одаренный ребенок / Научно-практический журнал /Е. Е. Туник. 2008. № 6. С. 132135.
66. Диев В.С. Гносеологические и методологические аспекты неопределенности в принятии решений // В сб. «Личность и Познане»/ Диев В. С. М. 1991. С. 192 211.
67. Дмитриева М.А. Психология труда и инженерная психология. / Дмитриева М.А., Крылов А.А., Нафтульев А.И. //Под общ. ред. А.А.Крылова, - Л.: Изд-во ЛГУ, 1979. 221с
68. Додонов Б. И. Структура и динамика мотивов деятельности / Б. И. Додонов // Вопросы психологии. 1984. № 4. С. 126 130.
69. Драгунова Т. В. Проблема конфликта в подростковом возрасте // Вопр. Психол/ Т. В. Драгунова. 1972. №2. С.25 38.
70. Дуглас М. Экскурс в антропологический модернизм/ М. Дуглас. Чистота и опасность// Под ред. С.П. Баньковской. Вступит. статья, комментарий. М.: Канон-пресс-Ц, 2000.
71. Дурай-Новакова К. М. Формирование профессиональной готовности студентов к педагогической деятельности: Дис. доктора педагог.наук/ Дурай-Новакова К. М. М.: 1983. 356 с.
72. Дусавицкий,А.К. Психология личности в социальном измерении / А.К.Дусавицкий.// Практична психологія та соціальна робота : Науково-практичний та освітньо-методичний журнал. 2003. №2/3. С. 13.
73. Дусавицкий,А.К. Формула интереса [Текст] / А.К.Дусавицкий. - М.: Педагогика, 1989. 172 с.
74. Дьяченко М. И. Психологические проблемы готовности к деятельности/ Дьяченко М. И., Кандыбович Л. А. Минск: Изд-во БГУ, 1976.-176 с.
75. Егорычева И.Д. Личностная направленность подростка и метод ее диагностики. / И. Д. Егорычева // Мир психологии. 1999. №1. С. 264 77.
76. Егорычева, И. Д. Специфика структурно-содержательных характеристик развития современных подростков / И. Д. Егорычева // Мир образования образование в мире. 2008. № 4. С. 145157
77. Емельянов Ю.Н. Активное социально-психологическое обучение/ Емельянов Ю. Н. Л.: Изд-во ЛГУ, 1985. 167 с.
78. Ефимовских В. С Риск как форма бытия современного общества и человека/ В. С. Ефимовских //Вестник Башкирского университета , 2008. Том 13. № 3 С. 626 628.
79. Загальна психологія: Підруч. для студентів вищ. навч. закладів. / С. Д. Максименко, В. О. Зайчук, В. В. Клименко, В. О. Соловієнко. За загальною редакцією акад. С. Д. Максименка — К.: Форум, 2000. 533 с.
80. Задорожнюк И.Е. Феномен риска и его современные экономико-психологические интерпретации/ Задорожнюк И.Е., Зозулюк А.В. // Психологический журнал. 1994. т.15. № 2. С.2638.
81. Занковский А.Н. Организационная психология/ Занковский А. Н. М., Флинта; МПСИ, 2000. 648 с.
82. Зараковский Г. М. Закономерности функционирования эргатических систем / Зараковский Г. М., Павлов В.В. М. : Радио и связь, 1987. 232 с.
83. Зарицька В.В. Мотивація досягнення та мотивація схвалення як детермінанти формування у старшокласників здатності до самореалізації/В. В. Зарицька // Соціальні технології (Київський національний університет імені Тараса Шевченка). 2004. Вип.22. С. 108-117.
84. Захарова Л.Н. Стереотипы в принятии решений молодыми менеджерами-производственниками/ Захарова Л.Н., Колосова В.В. // Проблемы практики и теории управления. 2002. № 2. С. 107112.
85. ЗейгарникБ.В. Воспроизведение незавершенных и завершенных действий/ Б. В. Зейгарник //Хрестоматия. Психология памяти / под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер и В.Я. Романова. М.: ЧеРо, 2002, С.437452.
86. Зиновьева И. Л. Влияние уверенности на организацию мыслительной деятельности: Дис. канд. психол. наук/ И. Л. Зиновьева. М.: ИП РАН, 1989.
87. Зинченко В. П. Психологическая теория деятельности/ В.П.Зинченко // Вопр. философии. - 2001. - № 2. - С. 6688.
88. Зубок Ю. А. Риск в социальном развитии молодежи/ Ю. А. Зубок // Социально-гуманитарные знания. 2003. №1. С. 147162.
89. Зубок Ю.А. Феномен риска в социологии: Опыт исследования молодежи/ Ю. А. Зубок. М.: Мысль 2007. С.117.
90. Ильин Е. П. Мотивация и мотивы/ Ильин Е. П. СПб.: Питер, 2004. 509с.
91. Ильин Е. П. Эмоции и чувства/ Ильин Е. П. СПб.: Питер, 2001. 752 с.
92. Канеман Д. Принятие решений в неопределенности. Правила и предубеждения / Канеман Д., Словик П., Тверски А. // Пер. с англ. Харьков: Гуманитарный центр "Монолит", 2005.- 362с.
93. Капустин А.Ф. Неопределенность: виды, интерпретации, учет при моделировании и принятии решений / А.Ф. Капустин // Вестник СпбГУ Серия 5. Экономика. 1993. №2. С. 108114.
94. Карамушка Л.М. Психологія управління: Навч. Посібник/ Карамушка Л. М. К.: Міленіум. 2003. 344 с.
95. Карпов А. В. Психология менеджмента: Учеб.пособие/ Карпов А. В. М.:Гардарики, 2000. 584с.
96. Келли Дж. Психология личности. Теория личностных конструктов/ Дж. Келли. СПб.: Речь, 2000. 249с.
97. Кле М. Психология подростка. Психосексуальное развитие/ Кле М. М.: Педагогика, 1991.
98. Климов Е. А. Психология профессионального самоопределения/ Климов Е. А. Ро