ВПЛИВ РОЗЛУЧЕННЯ БАТЬКІВ НА ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ ДИТИНИ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ : ВЛИЯНИЕ РАЗВОДА РОДИТЕЛЕЙ НА ЖИЗНЕДЕЯТЕЛЬНОСТЬ РЕБЕНКА МЛАДШЕГО ШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА

На правах рукопису

РУДЕНКО ІЛОНА МИКОЛАЇВНА

УДК 159.922.73:314.554(043)

ВПЛИВ РОЗЛУЧЕННЯ БАТЬКІВ НА ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ
ДИТИНИ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

19.00.07 педагогічна та вікова психологія

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник
Говорун Тамара Василівна,
доктор психологічних наук, професор

Київ 2009

ЗМІСТ

ВСТУП

4

РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ПРОБЛЕМИ ВПЛИВУ РОЗЛУЧЕННЯ БАТЬКІВ НА ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ ДИТИНИ.

11

1.1. Аналіз наукової літератури щодо питання життєдіяльності дитини молодшого шкільного віку, яка пережила розлучення

11

1.2. Взаємини батьків з дитиною як визначальна складова її життєдіяльності ...

23

1.3. Вплив дестабілізованих шлюбно-сімейних стосунків на психіку дитини...

33

1.4. Соціально-психологічні наслідки розлучення щодо подружжя та дитини...

41

1.5. Стосунки батьків і дитини після розлучення.

59

Висновки до першого розділу ...

65

РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ РОЗЛУЧЕННЯ БАТЬКІВ НА ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ ДИТИНИ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ..

68

2.1. Методологічні основи експериментального дослідження

68

2.2. Психологічні фактори життєдіяльності дитини молодшого шкільного віку, яка пережила розлучення батьків..

75

2.3. Порівняльна характеристика психологічних особливостей особистості молодших школярів з повних та неповних сімей.

88

2.4. Ставлення молодших школярів до розлучених батьків

116

Висновки до другого розділу..

126

РОЗДІЛ 3
ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА ДІТЯМ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ, ЯКІ ПЕРЕЖИЛИ РОЗЛУЧЕННЯ БАТЬКІВ...

129

3.1. Теоретичне обґрунтування та процесуальні аспекти психокорекційної програми надання психологічної допомоги молодшим школярам..

130

3.2. Просвітницька робота з найближчим соціальним оточенням (значущими рідними, вчителями та вихователями молодшої школи, шкільними психологами)

160

Висновки до третього розділу....

169

ВИСНОВКИ

171

ДОДАТКИ...

175

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...

288

ВСТУП

Актуальність теми. Сім’я, її стабільність та гармонійність функціонування є важливою умовою психічного здоров’я кожної людини. Особливого значення психологічний клімат у родині, характер батьківсько-дитячих взаємин набуває у процесі розвитку та становлення особистості дитини. Розлучення призводить до трансформації сім’ї і, як наслідок, негативно позначається на життєдіяльності дитини. За даними Державного комітету статистики України, впродовж п’яти років з моменту реєстрації шлюбу спостерігається значний відсоток розлучень. Більша кількість розлучень відбувається у період тривалості шлюбу до 15 років, тобто в сім’ях, де є неповнолітні діти. Тому перед сучасною психолого-педагогічною наукою постає актуальна проблема дослідження життєдіяльності дітей, зокрема молодшого шкільного віку, які пережили розлучення батьків, та, відповідно, розробки засобів зниження негативних наслідків розлучення на їх особистість. На думку науковців, психічні травми, які переживаються у дитинстві, стають чинником появи симптомів невротичних розладів у підлітковому та юнацькому віці. Здійснення психологічної допомоги дітям молодшого шкільного віку дасть можливість ефективно впливати на їх життєдіяльність, попереджувати появу невротичних розладів.
Дослідження проблеми впливу розлучення батьків на особистість дітей беруть свій початок у працях Н.Башкірової, Ю.Валлерштейн, Д.Келлі, О.Кузіна, О.Максимовича, Н.Малярової, С.Нартової-Бочавер, М.Несмеянової, Г.Фомюка та інших. У своїх дослідженнях науковці П.Блонський, О.Бовть, Н.Онищенко, Н.Подлеснова, І.Сіданіч, В.Шебанова вивчали різні аспекти впливу негативної сімейної атмосфери, яка передує розлученню, на особистість дітей молодшого шкільного віку. У наукових доробках широко висвітлені особливості впливу дестабілізованих стосунків між батьками на особистість дитини (Т.Алексєєнко, М.Буянов, А.Добрович, Е.Ейдеміллер, Г.Іващенко, З.Матвійчик, В.Сатір, В.Юстіцкіс). Особливості батьківсько-дитячих взаємин, зміни в життєдіяльності дитини після розлучення розглядалися психологами К.Аронс, Н.Башкіровою, С.Вальпер, Д.Відрою, Г.Фігдором та іншими.
Водночас у науковій психологічній літературі відсутнє цілісне висвітлення проблеми впливу розлучення батьків на життєдіяльність дитини молодшого шкільного віку, не розроблені засоби надання психологічної допомоги. Соціальна значущість та недостатня розробленість теоретичних та прикладних аспектів проблеми впливу розпаду сім’ї на розвиток особистості молодшого школяра і зумовили вибір теми нашого дисертаційного дослідження: «Вплив розлучення батьків на життєдіяльність дитини молодшого шкільного віку».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема входить до плану науково-дослідної роботи кафедри психології Інституту філософської освіти і науки НПУ імені М.П.Драгоманова. Тема затверджена Вченою радою університету (протокол № 4 від 1 грудня 2005 року) і узгоджена міжвідомчою радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 5 від 30 травня 2006 року).
Мета дослідження полягає у виявленні впливу розлучення батьків на життєдіяльність дитини молодшого шкільного віку та у розробці засобів надання їй психологічної допомоги.
В основу дослідження покладено припущення про те, що розлучення батьків зумовлює появу у дітей деструктивних почуттів (почуття провини, невпевненості у собі, тривожності, боязкості), які вони переживають впродовж тривалого часу після розпаду сім’ї, а також про можливість зменшення їх негативного впливу на особистість молодших школярів шляхом проведення психокорекційної роботи.
Для досягнення мети дослідження і перевірки висунутої гіпотези було сформульовано наступні завдання:
1) проаналізувати стан розробки проблеми впливу розлучення батьків на життєдіяльність дітей та сформулювати вихідні теоретичні засади дослідження;
2) виявити психологічні особливості життєдіяльності дітей молодшого шкільного віку, які пережили розлучення батьків: соціальну ситуацію їх розвитку, учбову та позашкільну діяльність;
3) дослідити психологічні зміни в особистості молодших школярів, які пережили розпад сім’ї;
4) розробити та апробувати психокорекційну програму надання психологічної допомоги дітям молодшого шкільного віку, які пережили розлучення батьків.
Об’єкт дослідження: життєдіяльність дитини молодшого шкільного віку.
Предмет дослідження: вплив розлучення батьків на життєдіяльність дитини молодшого шкільного віку.
Методи дослідження. Відповідно до визначених завдань комплексно застосовувались наступні методи дослідження: теоретичний аналіз проблеми, систематизація та узагальнення даних дослідження; спостереження, бесіди, анкетне опитування, експертне оцінювання, психодіагностичне тестування стандартизованими та нестандартизованими методиками, стандартизоване інтерв’ю, метод вивчення шкільної документації та результатів навчально-виховної активності молодших школярів; контент-аналіз. У ході емпіричного дослідження основним став метод психолого-педагогічного експерименту, що складався з констатувального, формувального та контрольного етапів. Комплекс спеціальних методик був спрямований на вивчення соціальної ситуації розвитку, учбової та позашкільної діяльності. Нами розроблені опитувальники для вчителів, батьків, молодших школярів. Для дослідження психологічних особливостей особистості дітей застосовувався тест Р.Кеттела (дитячий варіант), опитувальник Басса-Дарки, «Дитячий опитувальник неврозів» В.Седньова, «Символічні завдання на виявлення «соціального Я»» А.Бодальова, В.Століна, тест «Неіснуюча тварина» (за О.Романовою), методика «Малюнок сім’ї» (за Р.Бернсом, С.Кауфманом), модифіковані «Тематично-апперцептивний тест» (дитячий варіант «Дитячий апперцептивний тест») та методика «Метаморфози» (за Н.Семаго, М.Семаго).
Обробка експериментально отриманих даних здійснювалася за допомогою версії 11.5 комп’ютерної програми Statistical Package for the Sociel Science (SPSS) for Windows з використанням методів математичної статистики: критеріїв U-Манна-Уітні, Колмогорова-Смірнова, (кутове перетворення Фішера), хи-квадрат-Пірсона, знаків G та кореляційного аналізу (коефіцієнту кореляції -Пірсона, рангового коефіцієнту кореляції r-Спірмена).
Теоретико-методологічну основу дослідження склали: фундаментальні положення вітчизняної психології про розвиток психіки в діяльності, про єдність свідомості та діяльності (К.А.Абульханова-Славська, Б.Г.Ананьев, П.Я.Гальперін, В.В.Давидов, О.М.Леонтьєв, Б.Ф.Ломов, С.Л.Рубінштейн); про розвиток особистості, зокрема у молодшому шкільному віці (І.Д.Бех, Л.І.Божович, Л.С.Виготський, В.В.Давидов, Д.Б.Ельконін, М.Г.Іванчук, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, О.В.Скрипченко); наукові положення про сім’ю як інститут формування та становлення особистості дитини (Т.Ф.Алексєєнко, І.Д.Бех, Т.В.Говорун, Е.Еріксон, Г.М.Іващенко, О.М.Кікінежді, Т.В.Костяк, В.У.Кузьменко, З.Матвейчик, Ю.О.Приходько, В.Сатір); висновки психологічних досліджень, які охоплюють проблеми дестабілізованих подружніх стосунків, емоційних переживань дітей після розлучення батьків (К.Аронс, Н.Башкірова, Дж.Валлерштейн, С.Вальпер, Д.Відра, Т.І.Димнова, Ф.Дольто, Н.В.Малярова, С.К.Нартова-Бочавер, М.І.Несмеянова, Т.М.Титаренко, Г.Фігдор); результати досвіду роботи з психотравматичними переживаннями дитини (П.Гоулд, С.І.Заморев, Т.Д.Зінкевич-Євстигнєєва, Х.Кедьюсон, Дж.Остер, Г.Хоментаускас, Ч.Шефер).
База дослідження. Психодіагностичне дослідження проводилося на базі шкіл № 31, 33, 34 міста Черкас. До дослідження було залучено 120 молодших школярів, 90 батьків та інших значущих рідних, серед яких 50 осіб батьки, які пережили розлучення. Експертами виступили вчителі та вихователі молодших класів Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників та шкіл № 31, 33, 34 міста Черкас. Загальна їх кількість становить 92 особи.
Наукова новизна та теоретичне значення дисертаційної роботи:
· вперше розкрито поняття «життєдіяльність дитини молодшого шкільного віку, яка пережила розлучення», виділено суспільно-діяльнісний, індивідуально-психічний її рівні; цілісно розглянуто подію розлучення як динаміку негативних явищ (дестабілізація емоційних стосунків між подружжям, напружені батьківсько-дитячі взаємини до та після розлучення); досліджено соціальну ситуацію розвитку молодших школярів після розлучення (частоту і характер взаємин між членами неповної сім’ї, вибір та тривалість дружніх стосунків з однокласниками), їх учбову (рівень успішності, негативні чинники впливу) та позашкільну діяльність, психологічні зміни в особистості дітей, які пережили розпад сім’ї (виразність та стійкість емоційних переживань, ставлення до батьків); встановлено відмінності в життєдіяльності молодших школярів у залежності від тривалості часового проміжку після розлучення батьків; розроблено та впроваджено психокорекційну програму надання їм психологічної допомоги;
· розширено та доповнено поняття «життєдіяльність дитини молодшого шкільного віку», знання про психологічні особливості розвитку особистості дитини в сім’ї після розлучення батьків; визначені деструктивні чинники взаємин між подружжям та їх вплив на особистість дитини, а також соціальні умови сприятливого перебігу адаптації дитини до нових стосунків з батьками в неповній сім’ї;
· набуло подальшого розвитку розуміння сутності психологічних наслідків дестабілізації емоційних стосунків між батьками для дитини, узагальнено соціально-психологічний досвід життєдіяльності дитини в неповній сім’ї.
Практичне значення роботи. Розроблена та апробована автором психокорекційна програма надання психологічної допомоги молодшим школярам може бути використана психологами у закладах освіти та практичними психологами у центрах допомоги сім’ї. Практичні рекомендації для батьків та вчителів, контракт «Щастя моєї дитини» спрямовані на підвищення психологічної компетентності найближчого соціального оточення молодших школярів з метою зменшення негативного впливу розлучення на особистість дітей.
Матеріали дослідження запропоновані для використання в процесі підготовки студентів психологічних та педагогічних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також підвищення кваліфікації вчителів у навчальних курсах «Вікова та педагогічна психологія», «Психологія сім’ї», «Психологічна допомога особистості в кризових ситуаціях».
Впровадження результатів дослідження здійснювалося у обласному інституті післядипломної освіти педагогічних працівників (довідка № 01-061205 від 21.05.2007), у школі № 34 (довідка № 136 від 24.05.2007), у школі № 33 (№ 218 від 20.06.2008), у школі № 31 (довідки № 102 від 20.06.2008) міста Черкас.
Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження доповідалися і отримали схвалення на Міжнародній науково-практичній конференції «Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні і прикладні проблеми» (Київ, 2006); Всеукраїнській науковій конференції студентів та молодих вчених «Проблеми та перспективи наук в умовах глобалізації» (Тернопіль, 2006); Міжнародній науково-практичній конференції «Ґенеза буття особистості» (Київ, 2006); другій Міжнародній науково-практичній конференції «Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні і прикладні проблеми» (Київ, 2007); Міжнародній науково-практичній конференції «Трансформація особистості в умовах соціально-політичних та економічних змін» (Чернівці, 2007); Міжнародному науковому форумі Других Коломінських читань «Становлення особистості фахівця: соціально-психологічні проблеми» (Київ, 2008); Міжнародній науково-практичній конференції «Теоретико-методологічні та прикладні проблеми педагогічної взаємодії» (Одеса, 2008); а також на засіданнях кафедри психології і педагогіки Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (Київ, 2005-2007 рр.); звітних наукових конференціях аспірантів НПУ імені М.П.Драгоманова (Київ, 2005-2008 рр.).
Публікації. Основні теоретичні положення та результати експериментального дослідження відображено у 9 одноосібних публікаціях, серед яких 6 статей у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, матеріали конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (218 найменувань), 4 додатків. Робота містить 17 таблиць і 11 рисунків на 28 сторінках.

Основний зміст дисертації викладено на 170 сторінках комп’ютерного набору. Повний обсяг дисертації становить 306 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення та дослідження проблеми впливу розлучення батьків на життєдіяльність дітей молодшого шкільного віку, виявлено їх особистісні характеристики, які слугували основою для розробки психокорекційної програми надання психологічної допомоги.
1. Життєдіяльність дитини молодшого шкільного віку, яка пережила розлучення батьків це система взаємодій дитини зі світом після розлучення та її психічна діяльність як результат відображення події розпаду сім’ї. Функціонування життєдіяльності молодшого школяра протікає на суспільно-діяльнісному та індивідуально-психічному рівнях. Суспільно-діяльнісний рівень включає в себе соціальну ситуацію розвитку, що представлена такими сферами взаємовідносин, як неповна сім’я (взаємини між членами неповної родини) та школа (дружні стосунки з однокласниками); учбову та позашкільну діяльність. Індивідуально-психічний рівень охоплює психологічні особливості особистості дитини молодшого шкільного віку, які детерміновані подією розлучення батьків.
2. У молодшому шкільному віці нова соціальна ситуація розвитку, перебудова системи взаємин з дорослими та однолітками не зменшує важливості сім’ї (позитивного психологічного клімату в родині, реалізації батьками необхідних виховних функцій, їх психолого-педагогічної культури, стилю сімейного виховання) у розвитку особистості дитини. Розлучення це подвійна психотравматична подія у житті дитини, що зумовлює динаміку негативних явищ: напружену психологічну атмосферу в сім’ї внаслідок дестабілізації емоційних стосунків між подружжям, дисгармонійні батьківсько-дитячі взаємини після розлучення.
3. У складі більшості неповних сімей, утворених після розлучення, відсутні родичі чоловічої статі, що зумовлює брак взірця чоловічої ролі. Молодші школярі не спостерігають статеворольові взаємодії чоловіка і жінки у сімейних стосунках, це ускладнює розвиток необхідних для життя властивостей особистості. Змінені сімейні умови життя формують нову систему контактів молодших школярів із батьком та родичами за батьківською лінією після розлучення. Спілкування у діаді «батько-молодший школяр» та з родичами за батьківською лінією відбувається в атмосфері емоційно-позитивної взаємодії при зацікавленому ставленні дорослих до справ дитини. Розлучення обмежує стосунки, породжуючи недосяжність батька у важливі для дитини моменти. Для молодших школярів із неповних родин притаманне прагнення до спілкування з батьком. Підтримка контактів у діаді «батько-молодший школяр» залежить від тривалості часового проміжку з моменту розлучення. Відсоток дітей, з якими батько спілкується рідко або взагалі не контактує, зростає, коли з моменту розпаду шлюбу проходить більше 3-4 років. Це зумовлено послабленням емоційного зв’язку батька з дитиною молодшого шкільного віку внаслідок відсутності спільних сімейних справ; наявністю конфліктних, емоційно-напружених формальних стосунків між колишнім подружжям; появою у батька нової сім’ї. Встановлено, що стосунки між батьками після розлучення є переважно емоційно-напруженими, формальними, конфліктними або взагалі відсутніми, в окремих випадках дружніми.
4. Для молодших школярів характерна тенденція до створення дружніх стосунків з дітьми з подібним життєвим досвідом, які також пережили втрату батька через розлучення або не знали останнього. Учням початкових класів із повних родин більш притаманним є підтримувати постійні, тривалі дружні стосунки з однолітками у порівнянні з дітьми із неповних сімей. Розлучення батьків позначається на нестабільності характеру дружніх стосунків молодших школярів.
5. Учбова діяльність молодших школярів впродовж поточного року після розлучення погіршується, характеризується нестабільністю. Для молодших школярів, які пережили розлучення, характерне зниження успішності в учбовій діяльності (середній та низький рівні успішності). Негативними чинниками впливу на учбову діяльність молодших школярів після розлучення виступають характер взаємин між батьками та батьків з дитиною; емоційний стан батьків; ставлення батьків до проблеми навчання (увага, контроль, допомога). Учбову діяльність молодшого школяра контролює мати та родичі за материнською лінією, батько не приймає участі в навчанні дитини після розпаду сім’ї.
Більшість молодших школярів із неповних сімей беруть активну участь у позашкільній діяльності (гуртки, секції), що є позитивним фактором для відновлення їх психічної рівноваги після розлучення батьків.
6. Для молодших школярів із неповних сімей порівняно з дітьми із повних родин більш притаманними є: тривожність (стурбованість); боязкість (беззахисність, підвищене відчуття небезпеки); невпевненість у собі (недооцінювання себе, схильність до почуття провини, емоційна вразливість, надмірна залежність, переживання «не такий, як усі»); підвищений рівень депресивних (сум, пригніченість) та астенічних (зниження працездатності психічних процесів: уваги, пам’яті, мислення) проявів; порушення поведінки (агресивність, неслухняність); вегетативні розлади (психосоматичні захворювання); порушення сну. Розлучення батьків зумовлює появу деструктивних почуттів (провини, невпевненості у собі, тривожності, боязкості), які діти переживають впродовж тривалого часу після розпаду сім’ї. Агресивні прояви (вербальна, фізична агресія, роздратування) молодших школярів, які пережили розлучення батьків, є прийомами психічного захисту від власних негативних почуттів (образи, провини, боязкості, невпевненості, тривожності).
7. Переживання молодшими школярами почуття власної провини у розлученні батьків не залежить від тривалості часового проміжку з моменту руйнування цілісності сім’ї та виникає внаслідок власних умовисновків через брак пояснень з боку батьків щодо причини розлучення або наведення дорослими аргументів, які посилюють психотравму. Відчуття сили та захисту молодші школярі пов’язують з роллю батька, його відсутність у родині не дає можливості повною мірою задовольнити потребу у безпеці та захисті.
8. Діти молодшого шкільного віку, які пережили розлучення, більшою мірою переживають почуття образи до батька, ніж до матері. Розлучення впливає на появу у молодших школярів сумніву щодо любові батька до них. Незалежно від тривалості часового проміжку з моменту розлучення батьків, діти плекають у собі надію возз’єднання батьківської родини.
9. Психокорекційна програма надання психологічної допомоги молодшим школярам після розлучення батьків спрямована на зменшення негативних переживань, мобілізацію психічних ресурсів, допомогу в оволодінні адаптивними формами поведінки. Вона є дієвою за умов використання когнітивно-поведінкового підходу із застосуванням елементів арттерапії, казкотерапії, ігротерапії, психодрами, психогімнастики, що сприяє корекції особистості дітей на рівні свідомості та поведінки. Ефективність авторської психокорекційної програми підтверджується динамікою позитивних особистісних змін молодших школярів: зниженням тривожності, боязкості, агресивності, невпевненості у собі, подоланням почуття провини та підвищенням доброзичливості, комунікативності, сміливості, рішучості, самовпевненості. Ефективність просвітницької роботи з найближчим соціальним оточенням молодших школярів підтверджена впровадженням практичних рекомендацій для батьків, вчителів та укладанні за взаємною згодою сторін контракту «Щастя моєї дитини»; проведенні консультативних бесід та лекцій.

Проведене дослідження не охоплює усіх аспектів проблеми впливу розлучення батьків на життєдіяльність дитини молодшого шкільного віку. Перспективними, на нашу думку, є такі напрямки роботи: дослідження специфіки гендерних відмінностей у переживанні розлучення дітьми молодшого шкільного віку (взаємини у діаді «батько-син (донька)»); дослідження характеру змін образу Я молодшого школяра залежно від особливостей взаємин з батьком після розлучення; вивчення специфіки життєдіяльності дитини в неповній сім’ї, де залишаються після розлучення батько і син (донька).

CПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абульханова-Славская К.А. Деятельность и психология личности / Ксения Александровна Абульханова-Славская. М.: Наука, 1980. 335 с.
2. Абульханова-Славская К.А. Диалектика человеческой жизни / Ксения Александровна Абульханова-Славская. М.: Мысль, 1977. 224 с.
3. Авдеева Н.Н. Привязаность ребёнка к матери и образ себя в раннем детстве / Н. Н. Авдеева // Вопросы психологи. 1997. - № 4. С. 3 13.
4. Айви А.Е. Психологическое консультирование и психотерапия: практическое руководство / А.Е.Айви, М.Б.Саймэк-Даунинг; [пер. с англ.]. 2000. 487 с.
5. Алексєєнко Т.Ф. Інтегровані умови сучасного сімейного виховання і коефіцієнт їхньої корисної дії / Т.Ф. Алексєєнко // Педагогіка і психологія. 2002. - № 1-2. С. 61 67.
6. Алексєєнко Т.Ф. Готовність батьків до виховання дитини / Т.Ф. Алексєєнко // Педагогіка і психологія. 2002. - № 4. С. 37 41.
7. Алексєєнко Т.Ф. Як сімейне середовище впливає на дитину/ Т.Ф.Алексєєнко // Початкова школа. 2000. - № 10. С. 57 63.
8. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды: В 2 т. / [ред. А.А.Бодалев, Б.Ф.Ломов] М.: Педагогика, 1980. Т.1. 1980. 230 с.
9. Антонець М. О. Сімейні стосунки первинна детермінанта формування самосвідомості в погодків / М. О. Антонець // Педагогіка і психологія. 2001. № 3-4. С. 124 132.
10. Аронс К. Развод: крах или новая жизнь? / Констанция Аронс; [пер. с англ. И.Новицкий]. М.: «Мирт», 1995. 447 с. («Путь к успеху» = «Путь к счастью»).
11. Астапов В. М. Тревожность у детей / Валерий Михайлович Астапов. К.: Питер, 2004. 224 с. (Серия «Детскому психологу»).
12. Башкирова Н. Ребенок без папы. Решение проблем неполной семьи / Нина Башкирова. СПб.: Наука и Техника, 2007. 272 с. (Саквояж эскулапа).
13. Баб’як Т. Вправи з психокорекції / Т. Баб’як // Психолог. 2002. - № 34-35. С. 17-24.
14. Беллак Л. Руководство по тесту детской апперцепции (фигуры животных) / Л.Беллак, С.Беллак. Киев: ПАН Лтд, 1995.
15. Берн Э. Игры, в которые играют люди: Психология человеческих взаимоотношений. Люди, которые играют в игры: Психология человеческой судьбы / Эрик Берн; [пер. с англ. А. В. Ярхо, Л. Г. Ионин]. СПб.: «Университетская книга», 1998. 396 с. (Серия «Классики зарубежной литературы»).
16. Бернс Р. С. Кинетический рисунок семьи / Р. С. Бернс, С.Х.Кауфман. М.: Смысл, 2000. 78 с.
17. Бессонова Т. П. Особливості розвитку дитини в неблагополучній сім’ї / Т.П.Бессонова // Практична психологія та соціальна робота. 2002. - № 1. С. 39 42.
18. Бех І. Д. Виховання особистості: у 2 кн. / [ред. Цибульська О. І.]. К.: Либідь, 2003. Кн.1: Особисто орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади. 2003. 280 с.
19. Білоус Т. Запобігання та обмеження проявів агресивної поведінки молодших підлітків. Програма корекційних занять / Т. Білоус // Психолог. 2008. № 30-32. С.30-43.
20. Блонский П. П. Психология младшего школьника / Павел Петрович Блонский. М.: Изд-во «Институт практической психологии»; Воронеж: НПО, 1997. 575 с.
21. Бовть О. Б. Исследование и коррекция социально-психологических и индивидуально-личностных характеристик младших школьников, коррелирующих с их агрессивностью / О. Б. Бовть // Практична психологія і соціальна робота. 2002. - № 2. С. 4-9.
22. Бовть О. Б. Причини агресивної поведінки дітей молодшого шкільного віку / О. Б. Бовть // Педагогіка і психологія. 1997. - № 1. С. 94-100.
23. Божович Л. И. Личность и ее формирование в детском воздасте / Лидия Ильинична Божович. М.: Просвещение, 1968. 464 с. (Академ. пед. наук).
24. Божович Л. И. Проблемы формирования личности / Лидия Ильинична Божович. М.: Ин-т практической психологии, 1995. 352 с. (Академ. пед. наук).
25. Бондаренко О. Ф. Психологічна допомога особистості / Олександр Федорович Бондаренко. Харків: Фоліо, 1996. 237 с.
26. Борисова Н. Розвиток навичок емоційної саморегуляції / Наталія Борисова // Психолог. 2008. - № 10. С. 21 24.
27. Браун Д. Теория и практика семейной психотерапии / Д.Браун, Д. Кристенсен; пер. с англ. Н. А. Мухина. СПб.: Питер, 2001. 352с. (Серия «Золотой фонд психотерапии»).
28. Брутман В. И. Некоторые результаты обследования женщин, отказавшихся от своих новорожденных детей / В. И. Брутман, М. Г. Панкратова, С.Н.Ениколопов // Вопросы психологии. 1994. - № 5. С. 31-36.
29. Буянов М. И. Ребенок из неблагополучной семьи: Записки детского психиатра / Михаил Иванович Буянов. М.: Просвещение, 1988. 208 с. (Кн. для учителей и родителей).
30. Бэрон Р. Агрессия / Р. Бэрон, Д. Ричардсон; пер. с англ. С. Меленевская, Д.Викторова, С. Шпак. СПб.: Питер, 1997. 330 с. (Серия «Мастера психологии»).
31. Валлерштейн Ю. Последствия развода родителей: переживания ребенка в период поздней латентности / Ю.Валлерштейн, Дж.Келли. М.: Просвещение, 1990.
32. Вальпер С. Всегда ли развод травма для ребенка? / Сабрина Вальпер // Семья и школа. 2003. - № 7-8. С. 12 13.
33. Василюк Ф. Е. Психология переживания: анализ преодоления критических ситуаций / Федор Ефимович Василюк. М.: Изд-во Моск. университета, 1984. 199 с. (Кн. для психологов, психотерапевтов, педагогов, философов).
34. Видра Д. Помощь разведенным родителям и их детям: от трагедии к надежде / Диана Видра. М.: Издательство Института Психотерапии, 2000. 224 с. (Серия «Золотой фонд психотерапии»).
35. Вікторенко І. Особливості пізнавального спілкування молодших школярів у сім’ї / І. Вікторенко // Рідна школа. 2003. - № 4. С. 61 63.
36. Винникотт Д. В. «Пигля»: Отчет о психоаналитическом лечении маленькой девочки / Дональдс Вудс Винникот. М.: Независимая фирма «Класс», 1999. 176 с.
37. Винникотт Д. В. Разговор с родителями / Дональдс Вудс Винникот; пер. с анг. М. Почукаева, В. Тимофеева. М.: Независимая фирма «Класс», 1995. 94 с. (Б-ка психологии).
38. Витек К. Проблемы супружеского благополучия / Карл Витек; пер. с чешс. Н.И.Белая, М.Ф. Солодухина. М.: Прогресс, 1988. 144с.
39. Воспитательный потенциал семьи и социализация детей // Педагогика. 1999. - № 4. С. 27 38.
40. Выготский Л. С. Собрание сочинений: в 6 т. / [ред. Матюшкин А. М.] М.: Педагогика, 1984. Т.4: Детская психология. 1984. 432 с.
41. Галанина В. Организация взаимопомощи в младшем школьном воздасте / В.Галанина // Воспитание школьников. 2003. - №7. С. 40 44.
42. Галичанська А. Психологічний клімат молодої сім’ї / А. Галичанська // Соціальна психологія. 2003. - № 1. С. 116 121.
43. Гальперин П. Я. Введение в психологию / Петр Яковлевич Гальперин. М.: Изд-во Москов. ун-та, 1976. 150 с.
44. Гарбузов В. И. Нервные дети / Виленин Исаакович Гарбузов. Л.: Медицина, 1990. 172 с. (Науч.-попул. мед. лит. для матерей).
45. Гасюк М. Вплив гендерної соціалізації на розвиток подружніх взаємин / М.Гасюк // Психологія і суспільство. 2002. - № 1.- С. 75 83.
46. Глэддинг С. Психологическое консультирование / Сэмиэль Глэддинг; [пер. с англ. А. Можаев]. СПб.: Питер, 2002. 736с. - (Серия «Мастера психологии»).
47. Гнездилов А. В. Психология и психотерапия потерь: пособие по паллиативной медицине для врачей, психологов / Андрей Владимирович Гнездилов. СПб.: Речь, 2002. 162 с. (Арт-терапия).
48. Говорун Т. В. Соціалізація статі як психологічна проблема / Т. В. Говорун // Педагогіка і психологія. 2001. - № 2. С. 5 14.
49. Говорун Т. В. Стать та сексуальність: психологічний ракурс / Т. В. Говорун, О.М.Кікінежді Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 1999. 380 с.
50. Гозман Л. Я. Психология эмоциональных отношений / Леонид Яковлевич Гозман. М.: Изд-во МГУ, 1987. 174 с.
51. Гокіна Л. Агресивна поведінка дітей крик про допомогу / Л. Гокіна // Психолог. 2007. - № 13-15. С. 84 85.
52. Дашкина М. Е. Основы группой работы с детьми, переживающими утрату близких (на основе опыта Великобритании) / М. Е. Дашкина // Практична психологія і соціальна робота. 2003. - № 10. С. 43 49.
53. Диагностика семьи (методики и тесты). Самара: БАХРАХ-М, 2004. 736 с.
54. Дженкинс П. Г. Воспитание духовности у детей / Пегги Джей Дженкинс [пер. с анг]. М.: ООО «София», 2007. 224 с. (Серия «Дети индиго»).
55. Дилео Д. Детский рисунок / Джон Дилео; [пер. с англ. Е. Фетюшина]. М.: Апрель-пресс, 2002. 272 с. (Серия «Психологический практикум: тесты»).
56. Добрович А. Б. Кто в семье психотерапевт / Анатолий Борисович Добрович. М.: Знание, 1985. 80 с. (Нар. ун. Пед. фак.; № 10).
57. Долинська Л. В. Ідентифікація з батьками як механізм формування образу майбутньої сім’ї / Л.В. Долинська, Т.А.Демидова // Психологія. К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2000. Вип. 2 (9). С. 156 160.
58. Долинська Л. В. Ускладнене спілкування в учнів шкіл-інтернатів / Л.В.Долинська, Г.Є.Улунова. К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2005. 119с.
59. Дольто Ф. На стороне ребенка / Франсуаза Дольто. М.: Аграф, 1997. 528с.
60. Дубровина И.В. Школьная психологическая служба: Вопросы теории и практики / Ирина Владимирова Дубровина. М.: Педагогика, 1991. 232 с. (Образование пед. науки).
61. Дымнова Т. И. Зависимость характеристик супружеской семьи от родительской / Т. И. Дымнова // Вопросы психологии. 1998. - № 2. С. 46 56.
62. Законодавство України про шлюб і сім’ю. К.: Парламент. вид-во, 1998. 95с.
63. Залеская О. В. Образ тела у ребёнка с психосоматическим заболеванием в контексте проективного метода «Три дерева» / О. В. Залеская // Психология и школа. 2003. - № 4. С. 9 20.
64. Заморев С. И. Игровая терапия / Сергей Иванович Заморев. СПб.: Речь, 2002. 162 с. (Серия «Креативная терапия»).
65. Захаров А. И. Как преодолеть страхи у детей / Александр Иванович Захаров. М.: Педагогика, 1986. 11с. (Педагогика - родителям).
66. Захаров А. И. Неврозы у детей и психотерапия / Александр Иванович Захаров. СПб.: Союз, 1998. 336 с.
67. Захаров А. И. Психологические особенности восприятия детьми роли родителей / А. И. Захаров // Вопросы психологии. 1982. № 1. С. 59 68.
68. Захаров А. В. Исследование самооценки младшего школьника / А.В.Захаров, Т. Ю.Андрущенко // Вопросы психологии. 1980. - №4.- С. 90 99.
69. Зелінська Т. Маскулінність та батьківська амбівалентність: проблема гендерного конфлікту / Т. Зелінська // Психологія і суспільство. 2003. - № 1. С. 90-102.
70. Зелінська Т. Материнська амбівалентність / Т. Зелінська // Психологія і суспільство. 2002. - № 1. С. 18 27.
71. Зинкевич-Евстигнеева Т. Д. Практикум по креативной терапии / Т.Д.Зинкевич-Евстигнеева, Т. М. Грабенко. СПб.: Речь, 2003. 400 с. (Психологический практикум).
72. Зинкевич-Евстигнеева Т.Д. Практикум по сказкотерапии / Татьяна Дмитриевна Зинкевич-Евстигнеева. СПб.: Речь, 2005. 310 с. (Психотерапия на практике).
73. Іванчук М.Г. Інтегративний характер формування моральних якостей особистості молодшого школяра / М.Г.Іванчук // Педагогіка і психологія. 2000. - № 1. С. 66 72.
74. Каган В. Е. Воспитателю о сексологии / Виктор Ефимович Каган. М.: Педагогика, 1991. 256 с.
75. Карикаш В.И. Основы психологического консультирования: методическое пособие / В.И. Карикаш, Е.Я. Орловецкая, Н.А.Босовская. Черкассы: Черкасская академия менеджента, 2002.- 28с.
76. Кікінежді О.М. Чи підвладна психологія молодшого школяра гендерним (статевим) стереотипам? / О.М.Кікінежді // Початкова школа. 2005. - № 11. С. 57 61.
77. Кляйн М. Развитие в психоанализе / Мэлани Кляйн. М.: Академический проект, 2001. 511с.
78. Ковалёв С. В. Психология семейных отношений / Сергей Викторович Ковалёв. М.: Педагогика, 1987. 160 с. (Педагогика - родителям).
79. Ковалёв С. В. Психология современной семьи: книга для учителя / Сергей Викторович Ковалёв. М.: Просвещение, 1988. 207 с. (Психологическая наука школе).
80. Кон И. Современное отцовство: мифы и проблемы / И. Кон // Семья и школа. 2003. - № 4. С. 17 20.
81. Кон И. С. Психология ранней юности: книга для учителя / Игорь Семенович Кон. М.: Просвещение, 1989. 254с. - (Психологическая наука школе).
82. Конвенція про права дитини. К.: Українська правична фундація, 1995. 31с.
83. Константінова Л. Пізнай себе і ти побачиш світ прекрасний / Л.Константінова // Психолог. 2008. - № 30-32. С. 44 77.
84. Копытин А. И. Теория и практика арт-терапии / Александр Иванович Копытин. СПб.: Питер, 2002. 368с. (Серия «Золотой фонд психотерапии»).
85. Костюк Г.С. Навчально- виховний процес і психічний розвиток особистості / Григорій Силович Костюк. К.: Рад.шк., 1989. 608 с.
86. Костяк Т. В. Индивидуальная форма социализации и особенности её становления у дошкольников и младших школьников / Т. В. Костяк // Журнал прикладной психологии. 2004. - № 4-5. С. 99 105.
87. Кочюнас Р. Основы психологического консультирования / Римантас Кочюнас. М.: Академический проект, 1999. 345 с.
88. Кравченко Т. В. Життєві сценарії сім’ї та їхній вплив на соціальний розвиток особистості / Т. В. Кравченко // Педагогіка і психологія. 2002. - № 1-2. С. 61-67.
89. Кратохвил С. Психотерапия семейно-сексуальной дисгармонии / Станислав Кратохвил; [пер. с чеш. А.Ф.Гордиенко, В.Ф. Кобеляцкий]. М.: «Медицина», 1991. 336 с. (Медицина).
90. Крушельницкая О. Мама и дети / О. Крушельницкая, А. Третьякова // Семья и школа. 2003. С. 18 19.
91. Кузьменко В. У. Розвиток індивідуальності дитини 3-7 років / Віра Ульянівна Кузьменко. Київ: НПУ, 2005. 354 с.
92. Кэдьюсон Х. Практикум по игровой психотерапии / Х. Кэдьюсон, Ч.Шефер; пер. с англ. А.Копытин. СПб.: Питер, 2000. 416 с. (Серия «Практикум по психологии»).
93. Кэмбелл Р. Как на самом деле любить детей / Росс Кэмбелл; [пер. с англ. К.Д. Равич, М.В.Максимов]. М: Знание, 1990. 130 с. (Нар. ун. Пед. фак.; 1990/4).
94. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность / Алексей Николаевич Леонтьев. М.: Политиздат, 1975. 304 с.
95. Леонтьев А. Н. Избранные психологические произведения: в 2 т. / [ред. В.В.Давыдов, В.П.Зинченко, А.А.Леонтьев, А.В.Петровский] М.: Педагогика, 1983. Т.2 1983. 320 с. (Труды д. чл. и чл.-кор. АПН СССР).
96. Леонтьев А. Н. Проблемы развития психики / Алексей Николаевич Леонтьев. М.: Изд-во Моск. университета, 1981. 584 с.
97. Лисина М. И. Воспитание детей раннего возраста в семье / Майя Ивановна Лисина. К.: Знание, 1983. 48 с.
98. Лисина М. И. Проблемы онтогенеза общения / Майя Ивановна Лисина. М.: Педагогика, 1986. 143с. (Педагогическая психология).
99. Ломов Б.Ф. Вопросы общей, педагогической, инженерной психологии / Борис Федорович Ломов. М.: Педагогика, 1991. 295 с. (Труды д. чл. и чл.-кор. АПН СССР).
100. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии / Борис Федорович Ломов. М.: Наука, 1984. 442 с.
101. Лютова Е. К. Шпаргалка для взрослых: психокорекционная работа с гиперактивными, агрессивними, тревожными и аутичными детьми / Е.К.Лютова, Г. Б. Монина. М.: Генезис, 2000. 191 с.
102. Лящук Л. Програма курсу корекційних занять зі зниження агресії у дітей / Л. Лящук // Психолог. 2008. № 30-32. С. 17 29.
103. Макаренко А. С. Книга для родителей: лекции о воспитании детей / Антон Семенович Макаренко. М.: Правда, 1986. 448 с.
104. Максименко С. Д. Изучение психики школьника в процессе обучения. К.: «Знание», 1981. 48 с. (о-во «Знание», Пед. серия VII № 9).
105. Максимова Н. Ю. Основи дитячої патопсихології / Н. Ю. Максимова, К.Л.Мілютіна, В. М. Піскун. К.: Перун, 1996. 464 с. (Трансформація гуманіст. освіти в Україні).
106. Максимович О. М. Виховання дітей із розлучених сімей / О.М.Максимович // Обрії. 1997. - №2. С. 31 32.
107. Малкина-Пых И. Г. Семейная терапия / Ирина Германовна Малкина-Пых. М.: Изд-во Эксмо, 2005. 992с.
108. Марасанов Г. И. Социально-психологический тренинг: методы моделирования и анализа ситуаций в социально-психологическом тренинге / Г. И.Марасанов М.: Совершенство, 1998. 208 с.
109. Марковская И. М. Тренинг взаимодействия родителей с детьми / Марковская И. М. СПб.: Речь, 2006. 150 с. - (Психологический тренинг).
110. Матейчик З. Некоторые психологические проблемы воспитания детей в неполной семье / З.Матейчик // Воспитание детей в неполной семье. М.: Прогресс, 1980. 206 с.
111. Мдзелурі Т. Захистити дітей від страху. Як з’являються й коли зникають дитячі страхи / Т. Мдзелурі // Дошкільне виховання. 1997. № 10. С. 18- 19.
112. Миллер С. Психология игры / Сюзанна Миллер; [пер. с англ. В. С. Сысоев]. СПб.: Университетская книга, 1999. 319с. (Серия «Шедевры психологии»).
113. Минухин С. Техники семейной терапии / С. Минухин, Ч. Фишман. М.: Класс, 1998. 304с.
114. Мишина Т. М. Исследование семьи в клинике и коррекция семейных отношений / Т. М. Мишина // Методы психологической диагностики и коррекции в клинике. Л.: Медицина, 1983. С. 255 281.
115. Молода сім’я в Україні: проблеми