ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ЕМПАТІЇ ЛЮДИНИ : ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ РАЗВИТИЯ ЕМПАТИИ ЧЕЛОВЕКА

Краткое описание

ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. К.Д.УШИНСЬКОГО

На правах рукопису
УДК 159.92:37.03+591.5

ЖУРАВЛЬОВА Лариса Петрівна

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ
ЕМПАТІЇ ЛЮДИНИ

19.00.07 педагогічна та вікова психологія

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук

Науковий консультант
доктор психологічних наук,
професор, дійсний член
АПН України
Чебикін Олексій Якович

Одеса - 2008

ЗМІСТ

ВСТУП.. 2
Р О З Д І Л 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ЕМПАТІЇ. 2
1.1. Історичний огляд та сучасний cтан пізнання емпатійних явищ 2
1.2. Методологічні засади дослідження емпатії людини. 2
1.3. Переживання як змістовна основа емпатійних процесів. 2
Висновки до розділу 1. 2
Р О З Д І Л 2. КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ГЕНЕЗИ ТА РОЗВИТКУ
ЕМПАТІЇ ЛЮДИНИ.. 2
2.1. Концептуальні основи феномену емпатія. 2
2.2. Структурно-динамічна модель елементарної й особистісно- смислової емпатії 2
2.3. Особливості функціонування трансфінітної емпатії 2
2.4. Емпатія з позицій психології ставлень і діяльності 2
Висновки до розділу 2. 2
Р О З Д І Л 3. ФІЛОГЕНЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ
ЕМПАТІЇ ЛЮДИНИ.. 2
3.1. Еволюційний розвиток натуральної емпатії 2
3.2. Механізми мікрогенезу натуральної емпатії 2
3.3. Онтогенетичний розвиток натуральної емпатії 2
Висновки до розділу 3. 2
Р О З Д І Л 4. ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОНТОГЕНЕЗУ
ЕМПАТІЇ ЛЮДИНИ.. 2
4.1. Розвиток емпатії немовляти. 2
4.2. Динаміка розвитку особистісно-смислової емпатії в ранньому дитячому та дошкільному віці 2
4.3. Особливості емпатійних ставлень дітей у молодшому шкільному віці 2
4.4. Динаміка емпатії в підлітковому та юнацькому віці 2
4.5. Емпатія в акмеогенезі 2
4.6. Порівняльний аналіз онтогенетичного розвитку емпатії 2
Висновки до розділу 4. 2
Р О З Д І Л 5. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕМПАТІЇ В СИСТЕМІ ДЕТЕРМІНУЮЧИХ ФАКТОРІВ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ 2
5.1. Дослідження індивідуально-типологічних корелятів емпатії 2

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації представлено нове теоретичне узагальнення проблеми розвитку емпатії, що виявляється у визначенні її системних, методологічних, теоретико-концептуальних, динамічних та структурно-функціональних засад як базису відображення її закономірних феноменологічних, психологічних, генетичних та соціокультурних залежностей і відповідних їм систем механізмів і чинників.
1. Теоретичні підходи до вивчення проблеми емпатії, що спрямовані на дослідження її феноменології, механізмів, форм і видів, детермінант, а також використання самого феномена як механізму, умови, чинника соціальної перцепції, соціалізації, морального розвитку, просоціальної поведінки, професійного становлення тощо є суперечливими і потребують подальшого дослідження на основі цілісної концепції емпатії.
2. Концепція розвитку емпатії людини побудована на основі інтеграції методологічних принципів системного, еволюційного, генетичного, соціокультурного підходів та основних положень гуманітарної психології. Емпатія є системним багатовимірним утворенням, що належить до метасистеми «людина світ». Вона має структурні (рівні відображення емпатогенної ситуації і відповідні їм види емпатії), динамічні (механізми розвитку емпатії), функціональні (емпатійні ставлення й їх типи) і хронологічні (вікові) характеристики.
В системі психічного відображення емпатія є особливою формою психічного відображення суб'єктом об'єктивної реальності, що опосередкована внутрішнім світом Іншого. Родова суть емпатії полягає у відображенні світу переживань іншої людини і трансформації цих переживань у власні. Категорія переживання виступає одиницею наукового аналізу феномена. Вектор «простір переживань відображений простір переживань» є системоутворюючим чинником його процесуальності.
3. Інтегральна взаємодія психічного (мікрогенез), психологічного (мезагенез) та соціального (макрогенез) вимірів емпатії репрезентує її біопсихосоціодуховну природу. Відображення переживань та їх трансформація відбувається на різних рівнях: неусвідомленому (психофізіологічному), неусвідомленому чи частково усвідомленому (психічному), усвідомленому (соціопсихологічному) і надсвідомому (трансцендентному).
Психофізіологічний рівень представляє філогенетичні передумови розвитку емпатійних явищ та найбільш ранню стадію їх розвитку в онтогенезі людини (симбіотична емпатія немовляти). Механізми емпатії на цьому рівні мають інстинктивний та рефлекторний характер.
На психічному рівні функціонує елементарна емпатія, механізми якої мають рефлекторний характер і в яких домінують емоційні компоненти. Формами елементарної емпатії є індиферентність (споглядання, сприймання емпатогенної ситуації), співпереживання, реальна поведінка.
Соціопсихологічний рівень представляє особистісно-смислову емпатію. Вона має соціогенний характер, соціально-смислове, культурне опосередкування і розвивається в процесі соціалізації. Її функціонування зумовлюють особистісні механізми, в яких домінуюче положення займають культурогенно опосередковані когнітивні процеси. В системі психологічних механізмів, що забезпечують розгортання особистісно-смислової емпатії, відображена специфіка взаємодії емоційних, когнітивних та конативних процесів. На цьому рівні функціонують вищі форми емпатії: переживання з приводу почуттів, переживань Іншого (співчуття, співрадість, заздрість чи злорадство); побудова моделі поведінки сприяння чи протидії; реальна поведінка.
Трансцендентний (духовний) рівень представлений трансфінітною емпатією, функціонування якої забезпечують трансцендентні механізми. В її основі лежать екзистенційні чинники. На духовному рівні осягаються смислові, екзистенційні утворення об’єкта емпатії і відчуваються його вершинні, містичні переживання. Формами трансфінітної емпатії є надвчування, трансперсональне спілкування, альтруїзм, садизм (за патології).
При переході до нових видів емпатії проявляється дискретність її розвитку, яка зумовлена наступними механізмами: емпатійною установкою, емоційним перемиканням, біполярним соціально-перцептивним оператором, домінуванням в нервовій системі людини системи пошуку активації.
4. Мікрогенеза елементарної й особистісно-смислової емпатії зумовлена механізмом емоційного перемикання (перемикання з емоцій емпата на емоції емпатуючого). Генезис емпатійного процесу детермінується множиною неперервно-дискретних подвійних емоційних перемикань: перемикання з переживань об'єкта емпатії на переживання її суб'єкта і знову на переживання об’єкта. В основі множини подвійних перемикань лежить функціонування системи скоординованих інстинктивних, рефлекторних (емпатійна установка, емоційне зараження, первинна і вторинна оцінка ситуації, ідентифікація, наслідування) і особистісних (особистісна і моральна рефлексії, когнітивна та емоційна децентрації, актуалізація установок, антиципація) механізмів. Множина механізмів подвійного перемикання є основною складовою складної функціональної системи, яка забезпечує як мономодальне так і різномодальне реагування суб'єкта емпатії на переживання її об’єкта.
Емпатія знаходиться в складній функціональній залежності від системи психологічних механізмів та суб’єктивних і об’єктивних чинників. Функціональна залежність між переживаннями об’єкта і суб’єкта емпатії та факторами, що їх обумовлюють описується біполярним соціально-перцептивним оператором. Біполярний соціально-перцептивний оператор описує стадіальний, а також біфуркаційний розвиток емпатійного процесу на етапі переходу від нижчої її форми (співпереживання) до вищої (переживання з приводу почуттів об’єкта емпатії). Біфуркаційний розвиток емпатійного процесу є наслідком різномодального реагування суб’єкта на емпатогенну ситуацію і зумовлює його біполярність спрямованість як у напрямку просоціальної поведінки так і в напрямку асоціальної поведінки.
Генезис трансфінітної емпатії зумовлюється неадаптивною активністю особистості, в основі якої лежить домінування системи пошуку високого рівня активації в нервовій системі людини, садистичною схильністю як формою механізму «втечі від свободи»; емпатійною спрямованістю.
5. Емпатія в соціальному вимірі є структурним елементом більш складних метасистем «суб’єкт суб’єкт», «суб’єкт об’єкт», «суб’єкт природа». Емпатійність у таких системах проявляється у вигляді ставлень. Критеріями типології емпатійних ставлень є наступні: рівень психічного відображення; складність механізмів, що забезпечують функціонування емпатійного процесу; реальність об’єкта, що сприймається; тип соціальних перцептів; модальність емоційного перемикання; соціальна (моральна) спрямованість трансформації відображених переживань; просторово-часова спрямованість переживань суб’єкта емпатії; інтенсивність функціонування конативних компонентів.
6. У філогенезі емпатія виникла як засіб оптимізації сукупної пристосованості особини, від якої залежить виживання не лише її нащадків, а й близьких родичів. Філогенетичним механізмом зародження емпатії була поява у тварин емпатійної установки. Механізмом формування установки на емоційне сприймання співродичів і, зокрема, їх внутрішнього стану, є емоційне перемикання з безумовних закарбовуваних при імпринтуванні подразників внаслідок генералізації стимулу на умовні стимули, що пред’являються разом з ними і які характеризують внутрішній стан особини.
Розвиток натуральної емпатії в онтогенезі високоорганізованих тварин має ряд закономірностей: ускладнення структури та якості емпатійного відображення, незмінність модальності переживань суб'єкта й об'єкта емпатії, зростання опосередковуючої ролі розсудливої діяльності в розвитку емпатійної інтеракції.
7. В онтогенезі людини розвиток емпатії має наступні особливості:
1)репрезентується її біопсихосоціодуховна природа та відбувається ускладнення феноменологічних, структурних та функціональних характеристик. Вона розвивається від елементарних форм до складноструктурованого системно-цілісного утворення. Основними онтогенетичними видами емпатії є симбіотична, елементарна, особистісно-смислова та трансфінітна, які появляються у відповідних ставленнях. Її функції: пізнавальна, комунікативна, спонукальна, адаптивна, аксіологічна, регулятивна, смислоутворююча; 2) розвиток емпатії в онтогенезі людини є нерівномірним і з віком її інтегральний показник знижується. Найрізкіші достовірні зміни в динаміці емпатії відбуваються в періоди вікових криз; 3)форми і види емпатії мають специфічні вікові особливості, в яких проявляється нерівномірність її розвитку: а) збільшення показників антиемпатії упродовж онтогенезу і деяке її зменшення всередині періоду дорослості; б) збільшення індиферентності протягом усього досліджуваного онтогенезу; в) найбільш нерівномірний і неперервно-дискретний розвиток співпереживання; г) динамічне збільшення показників співчуття до 12 13 років, різке зменшення його в 15 17 років і поступове зниження в наступні вікові періоди; д) рівномірне збільшення показників моделюючої поведінки до зрілої юності і подальший нерівномірний їх онтогенетичний розвиток; ж) нерівномірний розвиток реального сприяння з тенденцією до підвищення його показників і частоти відповідних поведінкових реакцій з віком; з) стійке зменшення показників і частоти проявів альтруїстичної поведінки упродовж онтогенезу і достовірне їх збільшення в пізній дорослості; 4)на різних етапах онтогенезу проявляється сензитивність до виникнення й розвитку певних емпатійних психологічних новоутворень; 5)повторюваність схожих тенденцій в онтогенетичних змінах і проявах емпатії на різних вікових періодах підтвердив її спіралевидний розвиток; 6)експериментально доведено кумулятивність розвитку емпатії: нижчі форми емпатії зберігаються на пізніх етапах онтогенезу та при ускладненні емпатійних реакцій упродовж корекційно-розвивальних впливів поряд з вищими і лежать в основі розвитку останніх; 7)доведено інтегрованість розвитку емпатії. В процесі її становлення (упродовж формувального експерименту) відбулась інтеграція емоційних, когнітивних та конативних механізмів, які забезпечували розгортання завершеного емпатійного процесу; 8)на межі переходу від психічного до соціопсихологічного рівня відображення емпатогенної ситуації проявляється біфуркаційність у розвитку емпатії: за певних позитивних соціальних умов співпереживання зумовлює консонансні переживання суб’єкта й об’єкта емпатії, а за несприятливих дисонансні; 9)підтверджено статеві відмінності онтогенетичного розвитку емпатії: дівчата і жінки є більш емпатійними порівняно з хлопцями та чоловіками. У перших більшою мірою проявляються форми емпатії, в яких домінують емоційні та когнітивні механізми, в останніх когнітивні та дієві; 10)серед детермінуючих факторів онтогенетичного розвитку емпатії зростає опосередковуюча роль соціо- та культурогенних чинників.
8. Систему детермінуючих факторів генезису емпатії складають психофізіологічні (чутливість, емоційна лабільність нервової системи, розвиток першої сигнальної системи, невротизація); індивідуально-психологічні (чутливість, депресивність, реактивна агресивність, сором’язливість, відвертість, самотність, ставлення до себе, самооцінка, Я-концепція, потреби, цінності); типологічні (соціальний тип, акцентуації характеру емотивність, педантичність, тривожність, циклотимність, демонстративність, екзальтованість, спрямованість особистості); соціокультурні (умови соціалізації, тип батьківського виховання) чинники.
Існують статеві відмінності у взаємозв’язках емпатії з системою детермінуючих факторів розвитку особистості: чим менш розвинена емпатія в особистості, тим більшою мірою створюються умови для розвитку у неї маскулінних якостей; емпатія більшою мірою впливає на розвиток глобального позитивного ставлення до себе, самоповаги, критичної самооцінки негативних якостей у дівчат порівняно з хлопцями та детермінує розвиток ціннісно-потребової сфери у хлопців порівняно з дівчатами.

9. Корекційно-розвивальна програма психологічного сприяння емпатійному розвитку особистості враховує афективно-когнітивно-конативну природу емпатійності, специфічну взаємодію психологічних механізмів емпатії, що зумовлює її своєрідність, відмінність від інших феноменів міжособистісних взаємостосунків та соціальної перцепції. Молодший шкільний вік є сензитивним періодом для усвідомленого розвитку вищих дієвих форм емпатії (становлення особистості дитини як суб’єкта емпатійного ставлення) на основі розвитку відповідних психологічних механізмів: емоційної і когнітивної децентрації, установки щодо поведінки сприяння, антиципації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

- АболинаТ.Г. Исторические судьбы нравственности: Философский анализ нравственной культуры / Т.Г.Аболина. К. : Лыбидь, 1992. 194с.
- АбраменковаВ.В. Совместная деятельность дошкольников в проявлении гуманного отношения к сверстникам / В.В.Абраменкова // Вопросы психологии. 1980. № 5. С.60 70.
- Абрамова Г.С. Возрастная психология / Г.С.Абрамова М. : Академический простпект. Альма Матер, 2006. 702 с.
- Авдеева Н.Н. Понятие идентификации и его применение к проблеме понимания человека человеком // Теоретические и прикладные проблемы психологии познания людьми друг друга : тез. докл. Краснодар, 1975. С. 6 9.
- АвдееваН.Н. Вы и младенець : у истоков общения / Н.Н.Авдеева,С.Ю. Мещерякова М. : Педагогика, 1991. 158 с.
- Агрессия у детей и подростков : [учеб. пос. / ред. Н.М.Платоновой]. СПб : Речь, 2004. 336 с.
- АдлерА. Практика и теория индивидуальной психологии / А.Адлер 5-е изд. М. : Научно-практическое объединение «Прагма», 1993. 174 с.
- АлексееваН.И. Некоторые особенности сопереживания в раннем онтогенезе / Н.И.Алексеева // Проблемы формирования ценностных ориентаций и социальной активности личности. : межвуз. сб. научн. тр. М. : МГПИ, 1984. С. 67 76.
- АликинаН.В. Возрастные психологические особенности агрессивного поведения несовершеннолетних: автореф. дис. на соискание научн. степени канд. психол. наук : спец. 19.00.07 «Педагогическая и возрастная психология» / Н.В.Аликина К., 1989. 19 с.
- АнаньевБ.Г. Человек как предмет познания / Б.Г.Ананьев Л. : ЛГУ, 1968. 339 с.
- АнаньевБ.Г. О проблемах современного человекознания / Б.Г.Ананьев М. : Наука, 1977. 380 с.
- АндрееваГ.М. К построению теоретической схемы исследования социальной перцепции / Г.М.Андреева // Вопросы психологии. 1977. № 2. С. 3 14.
- АнохинП.К. Избранные труды. Философские аспекты теории функциональной системы / П.К.Анохин М. : Наука, 1978. 400с.
- АнцифероваЛ.И. Системный поход в психологии личности / Л.И.Анциферова // Принцип системности в психологических исследованиях : сб. ст. АН СРСР; Ин-т психол. / Отв. ред. Д.Н.Завалишина, В.А.Барабанщиков М. : Наука, 1990. С.61 78.
- АптерМ.Дж. Теория реверсивности и человеческая активность / М.Дж.Аптер // Вопросы психологии. 1987. № 1. С. 162 169.
- АрхирееваТ.В. Родительские позиции как условие развития отношения к себе ребенка младшего школьного возраста : автореф. дисс. на соискание научн. степени канд. психол. наук: спец. 19.00.07 «Педагогическая и возрастная психология» / Т.В.Архиреева М., 1990. 19 с.
- АсмоловА.Г. Психология личности / А.Г.Асмолов М. : Изд. Московского ун-та, 1990. 368 с.
- АссаджолиР. Психосинтез: теория и практика : От душевного кризиса к высшему «Я»: [cб. научн. тр. ] / РобертАссаджоли М. : РЕФЛ-бук, 1994. 311 с.
- Батраченко І.Г. Психологія розвитку антиципації людини / І.Г.Батраченко Дніпропетровськ : Вид-во ДДУ, 1996. 204с.
- БатуевА.С. О соотношении биологического и социального в природе человека / А.С.Батуев,Л.В.Соколова // Вопросы психологии. 1994. № 1. С. 81 91.
- БахтинМ.М. Проблемы поэтики Достоевского / М.М.Бахтин М. : Худож. лит., 1972. 457 с.
- БахтинМ.М. Эстетика словесного творчества / М.М.Бахтин М. : Искусство, 1979. 435 с.
- БерсА.А. Нравственность как неминуемый продукт общественных инстинктов. Дарвинизм в этике и роль религии в эволюции этики / А.А.Берс С.-Пб. : Изд. автора, 1908. 36с.
- БехИ.Д. Нравственность личности: стратегия становления / И.Д. Бех Ровно : РИО управления по печати, 1991. 146 с.
- БехІ.Д. Виховання особистості. У 2-х кн. Кн. 1: Особистісно орієнтований підхід : теоретико-технологічні засади : Наук. видання / І.Д. Бех К. : Либідь, 2003. 280 с.
- БехІ.Д. Виховання особистості. У 2-х кн. Кн. 2 : Особистісно орієнтований підхід: науково-практичні засади : Наук. видання / І.Д. Бех К. : Либідь, 2003. 344 с.
- БехИ.Д. Формирование эмпатийных отношений младших школьников, воспитывающихся вне семьи / И.Д.Бех, Л.П.Выговская // Психологическая наука: проблемы и перспективы : тез. научн. сообщ. Всесоюзн. конф. Киев, 1990. Ч. 2. С.25 26.
- БодалевА.А. Теоретико-методологические аспекты изучения эмпатии / А.А.Бодалев, Т.Р.Каштанова // Групповая психотерапия при неврозах / Под ред. Б.Д. Карвасарского и В.А. Мазуренко. Л., 1975. С. 11 19.
- БодалевА.А. Мотивация личности (феноменология, закономерности и механизмы формирования) / А.А.Бодалев // [cб. науч. тр.] М. : АПН СССР, 1982. 120 с.
- БодалевА.А. Личность и общение: Избр. психол. труды. 2-е изд., перераб. / А.А.Бодалев М. : Междунар. пед. акад., 1995. 324 с.
- Бодалев А.А. Субъективная значимость другого человека и определяющие ее факторы / А.А.Бодалев // Вестник МГУ. Сер. 14. Психология. 1985. № 2. С. 13 16.
- БодалевА.А. Проблемы гуманизации межличностного общения и основные направления их психологического изучения / А.А.Бодалев // Вопросы психологии, 1989. № 6. С. 74 81.
- БодалевА.А. Вершина в развитии взрослого человека: характеристики и условия достижения / А.А.Бодалев М. : Флинта-Наука, 1998. 230 с.
- БожовичЛ.И. Личность и ее формирование в детском воздасте / Л.И.Божович СПб. : «Питер», 2008. 398 с.
- БожовичЛ.И. О нравственном развитии и воспитании детей / Л.И.Божович,Т.Е.Конникова // Вопросы психологии. 1975. №1. С. 80 89.
- БойкоВ.В. Энергия эмоций в общении: взгляд на себя и других / В.В.Бойко М.: Информационно-издательский дом "Филинъ", 1996. 472 с.
- БорисенкоС.Б. Методы формирования и диагностики эмпатии учителей: автореф. дисс. на соискание научн. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Общая педагогика, история педагогики и образования» / С.Б.Борисенко Л., 1988. 14 с.
- БоришевськийМ.Й. Психологічні механізми розвитку особистості / М.Й.Боришевський // Педагогіка і психологія. 1996. № 3. С. 26-33.
- БоришевськийМ.Й. Розвиток самоактивності дитини як основа гуманізації педагогічного процесу / М.Й.Боришевський // Міжнар. семінар з гуманістичної психології та педагогіки, м.Рівне, 15-17 черв. 1998 р. : тези допов. і повід. / Відп. ред. Г.О.Балл. К. Рівне, 1998. C. 43 46.
- БоуэнМ.В-Б. Духовность и личностно-центрированый подход / М.В-Б.Боуэн // Вопросы психологии. 1992. № 3 4. С. 24 33.
- БратусьБ.С. Нравственное сознание личности / Б.С.Братусь // Новое в жизни, науке и технике. Сер. «Этика». М.: Знание, 1985. №3. 64 с.
- БратусьБ.С. Опыт обоснования гуманитарной психологии / Б.С.Братусь // Вопросы психологи. 1990. № 6. С. 9 17.
- БратусьБ.С. К проблеме нравственного развития сознания в культуре уходящего века / Б.С.Братусь// Вопросы психологии. 1993. № 1. С. 6 13.
- БратусьБ.С. Аномалии личности / Б.С.Братусь М. : Мысль, 1988. 301с.
- БреславГ.М. Эмоциональные особенности формирования личности в детстве: норма и отклонения / Г.М. Бреслав М. : Педагогика, 1990. 140 с.
- БрушлинскийА.В. Мышление и общение/ А.В.Брушлинский, В.А.Поликарпов Минск : Университетское, 1990. 214 с.
- БуберМ.Я. Я и Ты / М.Я.Бубер / [пер. с нем.]. М. : Высш. шк., 1993. 173с.
- БуберМ.Я. Два образа веры / М.Я.Бубер; [пер. с нем. М.И.Левиной и др.]. М.: АСТ, 1999. 590 с.
- БулахІ.С. Психологічні аспекти міжособистісної взаємодії викладачів і студентів: навч.-метод. посіб. / Національний педагогічний ун-т ім.М.П.Драгоманова / І.С.Булах, Л.В.Долинська К. : НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2002. 116с.
- БутовскаяМ.Л. У истоков человеческого общества: Поведенческие аспекты эволюции человека / М.Л.Бутовская,Л.А.Файнберг М. : Наука, 1993. 253 с.
- ВасилишинаТ.В. Емпатійні здібності вчителів. Психологічний аспект / Т.В. Василишина // Практична психологія і соціальна робота. 1999. № 4. С. 37 39.
- ВасильковаА.П. Взаимосвязь эмпатии с личностными свойствами будущих специалистов-медиков / А.П.Василькова // Ананьевские чтения 99 : тез. научно-практ. конф. СПб., 1999. С.180 181.
- ВасилюкФ.Е. Психология переживания. Анализ преодоления критических ситуацій / Ф.Е.Василюк М.: МГУ, 1984. 200с.
- ВалантинасА.А. Взаимосвязь эмпатии и усвоение нравственных норм детьми младшего школьного возраста : автореф. дисс. на соискание научн. степени канд. психол. наук: спец. 19.00.07 «Педагогическая и возрастная психология» / А.А.Валантинас К., 1988. 16с.
- ВаллонА. Психическое развитие ребенка / А.Валлон М. : Просвещение, 1967. 196 с.
- ВальдманА.В. Изменение зоосоциальных взаимоотношений в группе животных как объективный показатель вызванных электростимуляцией мозга нарушений в эмоционально-психической сфере / А.В.Вальдман, М.М.Козловская // Нейрофизиологический поход к анализу внутривидового поведения : сб. науч. тр. М. : Наука, 1976. С. 74 110.
- ВаргаА.Я. Структура и типы родительского отношения: дис. канд. психол. наук : спец. 19.00.01 / Варга А.Я. М., 1986. 206с.
- ВеккерЛ.М. Психические процессы: [в 3 т.] / Субъект. Переживание. Действие. Сознание / Л.М.Веккер Л. : Изд-во ЛГУ, 1981. Т.3. 323 с.
- ВернадскийВ.И. Химическое строение биосферы земли и ее окружения / В.И.Вернадский М. : Наука, 2001. 376 с.
- ВершининаР.Н. К вопросу об отношениях детей двух лет / Р.Н.Вершинина,Е.Ф.Рибалко // Ученые записки ЛГУ. 1956. № 214. С.116 131.
- Вікова та педагогічна психологія : навч. посіб. / [О.В.Скрипченко, Л.В.Долинська, З.В.Огороднійчук та ін.]. К. : Просвіта, 2001. 416 с.
- Вилюнас В.К. Психология эмоций / В.К.Вилюнас М. : Изд-во МГУ, 1984. 284 с.
- ВилюнасВ.К. Психологические механизмы биологической мотивации / В.К.Вилюнас М. : Изд-во МГУ, 1986. 206 с.
- ВилюнасB.К. Психологические механизмы мотивации человека / В.К.Вилюнас М. : Изд-во МГУ, 1990. 283 с.
- Возрастная и педагогическая психология: Тексты / Сост. и коммент. Шуаре Марта О. М.: Изд-во МГУ, 1992. 272с.
- Возрастные аспекты онтопсихологии: Учебное пособие / Под общ. ред. А.А. Крылова, Е.Ф. Рыбалко. СПб. : СпбГУ, 1993. 96 с.
- Вопросы психологии познания людьми друг друга и общения. Краснодар : КГУ, 1979. 235 с.
- ВоробьеваЛ.И. Гуманитарная психология: предмет и задачи исследования / Л.И.Воробьева // Вопросы психологии. 1995. № 2. С.19-32.
- ВоронинЛ.Г. Высшая нервная деятельность человека и животных / Л.Г.Воронин М. : Наука, 1990. 250 с.
- ВундтВ. Очерки психологии / В.Вундт М. : «Московское изд-во», 1912. 300 с.
- ВундтВ. Эмоциональные элементы душевной жизни // Основы физиологической психологии. Т. 2 / В.Вундт С.-Пб. : Тип. П.П. Сойкина, 1910. С. 327 452.
- ВундтВ. Чувства и аффекты // Основы физиологической психологи / В.Вундт С.-Пб. : Тип. П.П. Сойкина, 1910. Т. 3. С. 125 280.
- ВиговськаЛ.П. Формування у молодших школярів емпатійного ставлення до однокласників / Л.П.Виговська // Психологія : респ. наук.-метод. зб. К. : Рад. шк., 1992. Вип. 38. С. 80 89.
- ВыговскаяЛ.П. Формирование эмпатийной личности / Л.П.Выговская // Практична психологія і школа: Доповіді Луцької наукової конференції 11 14 листопада 1991 р. Київ Луцьк, 1992. С. 60 71
- ВиговськаЛ.П. Емпатійні стосунки дітей в різних умовах соціалізації / Л.П.Виговська // Педагогіка і психологія. 1996. №1. С. 82 90.
-