ДИНАМІКА УЯВЛЕНЬ СТУДЕНТІВ-ПСИХОЛОГІВ ПРО МАЙБУТНЮ ПРОФЕСІЮ

Краткое описание

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМ. Г.С. КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ

На правах рукопису

МІХНО КАТЕРИНА ОЛЕКСІЇВНА

УДК 159.9.355 (477)

ДИНАМІКА УЯВЛЕНЬ СТУДЕНТІВ-ПСИХОЛОГІВ
ПРО МАЙБУТНЮ ПРОФЕСІЮ

19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник
Фомічова Віра Миколаївна
кандидат психологічних наук, доцент

Київ 2008

ЗМІСТ

ВСТУП................................................................................................................. 3
Розділ І. ОБРАЗ ПРОФЕСІЇ ЯК ПРЕДМЕТ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОГО АНАЛІЗУ...................................................................................................... 11
1.1. Професійна самосвідомість фахівця як засіб саморегуляції
професійної діяльності.................................................................................. 12
1.2. Професійна „Я-концепція” як складова професійної самосвідомості фахівця........................................................................................................................ 28
1.3. Уявлення про професію в структурі професійної самосвідомості40
1.4. Особливості професійного становлення майбутнього фахівця в період вузівської підготовки.................................................................................... 50
1.5.Характеристика професійної діяльності фахівців психологічного профілю........................................................................................................................ 54
Висновки до 1 розділу ................................................................................. 61
Розділ ІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ...................... 63
2.1. Методи емпіричного дослідження......................................................... 65
2.2. Операційна модель дослідження........................................................... 77
Висновки до 2 розділу.................................................................................. 87
Розділ ІІІ. Психологічний аналіз змісту уявлень студентів-психологів про майбутню професію........................................ 89
3.1. Професійний образ „Я” в уявленнях студентів-психологів про себе.. 90
3.2. Особливості репрезентації у самосвідомості майбутнього фахівця образу психолога..................................................................................................... 111
3.3. Мотиви вибору професії психолога.................................................... 154
3.4. Емпатія та комунікативні особливості майбутнього психолога........ 174
Висновки до 3 розділу................................................................................ 182

Загальні висновки............................................................................... 188
Список використаних джерел..................................................... 192
Додатки....................................................................................................... 211

ВСТУП
Актуальність дослідження. Соціально-економічні перетворення в Україні визначили потребу держави у висококваліфікованих фахівцях новітніх знань і технологій. Особливо це стосується тих сфер професійної діяльності, які набувають поширеності та вагомого прояву інтересу з боку суспільства, зокрема, до фаху психолога, як відносно популярної професії для пострадянського суспільства.
Проблема вибору особистістю майбутньої професії залежить переважно від особливостей її індивідуальних образів та уявлень про ту чи іншу професійну діяльність. Разом з тим, формування та становлення професійної самосвідомості переважно зумовлене, як раз, тими образами та уявленнями, зокрема соціальними уявленнями особистості, які дають можливість їй класифікувати, описати та зрозуміти зміст діяльності майбутнього фахівця, підготуватись до цієї діяльності та самореалізуватись в ній.
У психологічній науці, проблемі формування та функціонування соціальних уявлень присвячена достатньо велика кількість наукових праць, які здійснені як зарубіжними (Г.Теджвел, Т.Шибутані, С.Московічі, Ш.Берн, Г.Олпорт, К.Хорні, Р.Бернс, К.Роджерс, К.Чарнецкі та ін.), так і вітчизняними (І.Г. Батраченко, С.І. Болтівець, М.Й. Боришевський, О.М. Васильченко, Ж.П. Вірна, Т.В.Говорун, З.С.Карпенко, М.Н. Корнєв, К.В. Коростеліна, О.М. Лактіонов, П.В. Лушин, С.Д.Максименко, І.П. Маноха, В.В. Москаленко, В.І.Носков, Р.В. Павелків, Н.І. Пов`якель, В.О. Татенко, Т.М. Титаренко, В.М. Фомічова та ін.) науковцями. В контексті професійних уявлень, як певного типу уявлень соціальних, слід звернути увагу на роботи вітчизняних психологів (К.А. Абульханова-Славська, С.В. Авраменко, В.С. Агєєв, І.С. Батракова, Г.М. Бєлокрилова, О.В. Білоус, О.О. Бодальов, І.П. Волков, М.І. Воловикова, Л.О. Головєй, О.І. Донцов, В.А. Єлісеєв, Е.Ф. Зєєр, Є.О. Клімов, Н.І. Кривоконь, А.К. Маркова, Л.М. Мітіна, Л.І. Міщік, В.Г. Панок, В.Ф. Петренко, Н.В. Самоукіна та ін.).
Аналіз наукових джерел щодо структури особистісних уявлень про різні види професій показав, що вона складається як мінімум з двох компонентів. З одного боку, вона вміщує уявлення про зміст професійної діяльності, знаряддя праці, умови, в яких працює фахівець, а з іншого уявлення особистості про наявність у неї задатків та якостей, які, на її думку, сприятимуть успішності здійснення обраної професійної діяльності. Отже, система професійних уявлень особистості складається з двох основних взаємопов’язаних підсистем: суб’єктивної (сукупності уявлень про суб’єкта професійної діяльності) та предметної (сукупності уявлень про зміст самої діяльності).
Загальновідомим є той факт, що особливості образів та уявлення про різні види професій можуть бути в деяких аспектах схожі або ж бути абсолютно різними. Різниця між такими уявленнями набагато чіткіша, коли мова йде про коло професійних інтересів, пов’язаних зі специфікою точних (наприклад, фізика, математика, програмне забезпечення тощо) або більшості гуманітарних і соціальних (історія, філософія, економіка, юриспруденція та ін.) наук. Виникає питання про особливості змісту уявлень щодо професії психолога та особи, яка збирається обрати цей фах. Адже, у порівнянні з іншими професіями робота психолога є специфічною як за своїм предметом індивідуальністю людини так і тим, що психолог завжди безпосередньо виступає у власній професійній діяльності як індивідуальність.
Як показують відповідні дослідження (Г.М. Бєлокрилова, О.Ф. Бондаренко, С.В. Васильківська, Т.В. Говорун, О.І. Донцов, В.І. Карікаш, Є.О. Клімов, Н.І. Пов’якель, В.М. Федорчук, Т.С. Яценко та ін.), більшість абітурієнтів, обираючи професію психолога, керується не стільки бажанням у майбутньому працювати з людьми, скільки мотивами вирішення певних особистісних проблем. Також існує уявлення молоді про те, що отримавши підготовку за фахом психолога, вони зможуть безпомилково прогнозувати дії та передбачати поведінку будь-якої людини. Цей факт породжує образ психолога як своєрідного оракула” чи провидця”. В процесі професійної підготовки такі стереотипні образи у студентів, як правило, змінюються і можуть призвести до розчарування у виборі майбутнього фаху, а також до усвідомлення помилкового бачення професії психолога як засобу вирішення своїх особистісних проблем. Подібна трансформація таких уявлень з часом може впливати на успішність самореалізації особистості у професійній діяльності. Результатом розчарування у виборі професії може бути небажання особистості у майбутньому працювати за фахом, формування деформованих уявлень про обрану професію або ж виникнення у неї відповідної професійної деформації.
Враховуючи можливість виникнення у майбутніх фахівців деформованих образів обраної професії, які здійснюють перешкоджаючий вплив на успішність самореалізації особистості як психолога-фахівця, актуальною постає потреба у дослідженні уявлень майбутніх психологів про обрану професію, зокрема, з’ясуванні особливостей динаміки цих уявлень в процесі професійної підготовки. Це дозволить визначити відношення суб’єкта до обраної професії на будь-якому етапі навчально-професійної підготовки та своєчасно здійснити корекційні заходи у разі виявлення деформованих уявлень особистості про обраний фах. Разом з тим, сучасних ґрунтовних досліджень, які б стосувалися вивчення особливостей процесу підготовки особистості психолога у вищому навчальному закладі, не достатньо, хоча ця проблема є надзвичайно важливою для оцінки ефективності навчально-виховних планів, встановлення зв’язку між формами підготовки та становленням професійної самосвідомості майбутнього психолога, а також виявлення чинників та умов оптимізації цього процесу. Такий підхід вимагає не лише високої професійної підготовки, а і потребує уваги до розгляду становлення особистості психолога, зокрема його спрямованості на майбутнє у професійній діяльності.
З урахуванням специфічності змісту професії психолога, вважаємо, що структуру уявлень про дану професію слід розглядати як трьохкомпонентну: уявлення про суб’єкта професійної діяльності; уявлення про зміст діяльності, про її об’єкт, мету та засоби; уявлення про себе як про майбутнього психолога (зокрема, мотивація займатись психологією).
Недостатня теоретична розробленість та значна актуальність порушеної проблеми зумовили вибір теми дисертаційного дослідження Динаміка уявлень студентів-психологів про майбутню професію”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до програм підготовки фахівців за ступеневою системою з таких спеціальностей як психологія, дошкільне виховання, вихователь дошкільного закладу, сімейний вихователь, викладач дошкільної педагогіки і психології, початкове навчання і плану наукових досліджень кафедри соціальної психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка: Інноваційна поведінка молоді в період становлення української держави”, номер держреєстрації 0198U000061. Тему дисертаційного дослідження затверджено вченою радою Київського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол №3 від 28 листопада 2003 року), узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №1 від 31 січня 2008 року).
Об’єктом дослідження є уявлення майбутніх психологів про фах психолога.
Предметом дослідження є психологічні особливості динаміки уявлень студентів-психологів про майбутню професію.
Мета дослідження теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити зміст уявлень про майбутню професію у студентів-психологів в процесі професійної підготовки.
Завдання дослідження:
1. Здійснити теоретичний аналіз проблеми уявлень про професію в структурі професійної самосвідомості особистості.
2. Визначити основні компоненти уявлень про обрану професію у майбутніх психологів з урахуванням різних форм навчання та напрямів професійної підготовки.
3. Проаналізувати мотиви вибору професії психолога.
4. Встановити зв’язок між індивідуально-психологічними характеристиками студентів-психологів зі структурно-динамічними особливостями уявлень про обрану професію.
5. Визначити основні напрямки динаміки уявлень про майбутню професію студентів-психологів в період професійної підготовки.
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використовувались такі методи: 1)теоретичні: вивчення й аналіз наукових джерел і сучасних педагогічних концепцій, які стосуються професійної підготовки майбутніх психологів у вищих навчальних закладах; класифікація і систематизація теоретичних та емпіричних даних щодо сутності основних проявів і характеристик досліджуваного феномену; 2) емпіричні: спостереження, бесіда, інтерв’ю, тестування та анкетування; вивчення документів і результатів навчальної та професійної діяльності, а також нормативних документів, які стосуються змісту підготовки психологів у вищих навчальних закладах; якісний (психологічний, системно-аналітичний) аналіз результатів дослідження; кількісний аналіз з використанням методів математико-статистичного опрацювання даних дослідження (контент-аналіз, метод випадкових зрізів).
Теоретико-методологічну основу дослідження складають: концептуальні підходи щодо професійних уявлень як базового елементу професійного становлення особистості (О.О. Бодальов, Т.В. Говорун, З.С. Карпенко, Є.О. Клімов, П.В. Лушин, С.Д. Максименко, В.О. Татенко, Т.М. Титаренко та ін.); психологічні теорії загальної та професійної Я-концепції особистості (Р. Бернс, К. Роджерс, Ш. Самюєль, Г. Олпорт, К. Хорні, Т. Шибутані, І.Г. Батраченко, І.С. Кон, В.А. Мітіна, В.В. Столін, К. Чарнецкі); положення про розгляд професійної самосвідомості як процесу самопізнання та засобу саморегуляції професійної діяльності (О.О. Деркач, Т.В. Кудрявцев, О.М. Лактіонов, І.П. Маноха, М.М. Нєчаєв та ін.); модель роботи професійного психолога (Ж.П. Вірна, Н.І. Пов`якель); теорія Дж. Ігана про емпатію як базову комунікативну складову.
База дослідження. Емпіричне дослідження здійснювалось упродовж 2003-2006 років на базі вищих навчальних закладів м. Києва: Київського національного університету імені Тараса Шевченка (включно, Військовий інститут та Інститут післядипломної освіти) і Міжрегіональної академії управління персоналом (МАУП). Дослідженням охоплено 559 студентів, що обрали фах психолога, з них 353 студенти стаціонару, 33 особи (студенти МАУП), які отримують професійну підготовку без відриву від виробництва, 57 представників Інституту післядипломної освіти, 116 курсантів-психологів.
Наукова новизна і теоретичне значення дослідження.
В дисертаційному дослідженні представлені дані щодо особливостей динаміки змісту уявлень про майбутню професію студентів-психологів як основи становлення їх професійної самосвідомості; вперше обґрунтовано особливості функціонування структурних компонентів уявлень про професію з урахуванням специфіки її різних видів; здійснено аналіз уявлень майбутніх психологів про професію та її зміст; встановлено зв’язок між провідними мотивами обраної професії та наявними уявленнями щодо неї; визначено зовнішні (форми навчання, напрямки підготовки фахівців, соціальні уявлення) та внутрішні (індивідуально-характерологічні особливості особистості) чинники впливу на трансформацію уявлень майбутніх психологів про професію; дістала подальшого розвитку проблема специфіки образів та уявлень про професію.
Результати дослідження доповнюють наукові уявлення щодо особливостей динаміки змісту уявлень про обрану професію майбутніх фахівців, сприяють розвиткові та поглибленню теоретичних знань про становлення особистості в навчально-професійній підготовці.
Практичне значення одержаних результатів полягає у впровадженні основних результатів дослідження в навчальний процес професійної підготовки у вищих навчальних закладах (Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Черкаська академія пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля МНС України), а саме в програми психологічних дисциплін, зокрема, курсу „Соціальна психологія” та при побудові програми соціально-психологічного тренінгу.
Отримані емпіричні дані та сформульовані висновки можуть бути використані організаторами навчального процесу у вищих навчальних закладах, науково-педагогічними працівниками, практичними психологами системи освіти для вдосконалення навчальних програм підготовки психологів, вивчення професійно-орієнтованих навчальних дисциплін, розроблення спецкурсів і спецсемінарів з новітніх технологій навчання для студентів, аспірантів і молодих викладачів.
Основні положення і рекомендації дослідження можуть бути використані для подальшого обґрунтування психологічних основ професійної підготовки майбутніх психологів, при написанні навчальних і навчально-методичних посібників з педагогічної психології, а також розробці науково-методичних рекомендацій щодо навчально-професійної підготовки психологів з метою оптимізації та вдосконалення навчального процесу.
Надійність та вірогідність отриманих результатів і основних висновків дослідження забезпечуються методологічною і теоретичною обґрунтованістю вихідних положень; аргументованістю теоретичних положень, які покладені в основу емпіричного дослідження; використанням комплексу методів дослідження, які відповідають його меті та завданням; валідністю та надійністю психодіагностичних методів і методик; кількісним і якісним аналізом отриманих даних.
Апробація результатів дослідження. Зміст основних положень та результати дисертаційного дослідження відображені у виступах автора на І Всеукраїнській науково-практичній конференції „Військова освіта та наука: сьогодення та майбутнє” (м. Київ, листопад 2005 р.), VIII Міжнародній конференції молодих науковців „Проблеми особистості в сучасній науці: результати та перспективи дослідження” (м. Київ, квітень 2006 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Тенденції розвитку психології в Україні: історія та сучасність” (м. Київ, травень 2006 р.), а також щорічних конференціях, які проводилися на базі факультету соціології та психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Публікації. Основні теоретичні положення і результати дослідження відображені в 5 публікаціях автора у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує 185 найменувань, 25 додатків. Загальний обсяг дисертації становить 243 сторінки, з них 191 сторінка основного тексту. Робота містить 3 таблиці.

Список литературы

висновки
У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає в розкритті особливостей динаміки змісту уявлень про майбутню професію в процесі професійної підготовки у вищому навчальному закладі у студентів, які обрали фах психолога. Отримані в процесі дослідження теоретичні та емпіричні результати свідчать про досягнення мети дослідження, вирішення дослідницьких завдань і дають змогу сформулювати наступні висновки.
1. Теоретичний аналіз проблеми уявлень про професію свідчить, що становлення та розвиток професійної самосвідомості фахівця залежать від особливостей змісту уявлень обраної професії, уявлень про себе як майбутнього фахівця та суб’єкта обраної професійної діяльності, зокрема рівня сформованості цих уявлень на початковому етапі професійного становлення особистості (при виборі професії).
Визначено, що уявлення про професію належать до виду соціальних уявлень особистості та формуються переважно в результаті трансформації її індивідуальних образів, установок і соціальних стереотипів, стосовно різних видів професій. Критеріями визначення таких образів та уявлень для кожної з професій виступають, з одного боку, уявлення про зміст професійної діяльності, знаряддя праці, умови, в яких працює фахівець, з іншого уявлення особистості про наявність у неї задатків та якостей, які, на її думку, сприятимуть успішній самореалізації в обраній професійній діяльності.
Встановлено, що з урахуванням специфічності змісту професії психолога структуру уявлень про неї слід розглядати як трьохкомпонентну, де у якості основних елементів визначаються: уявлення про суб’єкта професійної діяльності; уявлення про зміст діяльності, про її об’єкт, мету та засоби; уявлення про себе як про майбутнього психолога, зокрема, мотивація особи на майбутнє займатись психологією.
2.Виявлено, що основними компонентами уявлень про обрану професію майбутніх психологів, які отримують професійну підготовку за стаціонарною формою навчання, є наступні: характерологічні риси; допомога іншим; вміння та навички; особистісні інтелектуальні якості; характер і зміст професійної діяльності; обдарованість особистості; професіоналізм. У складі даних компонентів провідними постають такі характеристики суб’єкта професійної діяльності, як надприродні якості та обдарованість особистості. Усвідомлення майбутніми психологами специфіки обраної професії та наявності у психолога-фахівця крім володіння багажем професійних знань, добре сформованих професійних вмінь і навичок, необхідних для успішної професійної діяльності, а також бажаності певних індивідуально-характерологічних якостей особистості, вказує на різнобічність поглядів майбутніх психологів, які стосуються змісту уявлень про обраний фах.
Поміж студентів, які отримують професійну підготовку за фахом психолога як другу професійну освіту, крім загальновизнаних уявлень про професію психолога домінують судження, що характеризують можливість пізнання себе та інших, внутрішню потребу особистості та наявність елементу престижності. Процес професійної підготовки курсантів-психологів здійснюється через безпосереднє залучення їх до навчання військовим наукам та дисциплінам, що в свою чергу і визначає характер їх уявлень про професію психолога. Такі уявлення курсантів-психологів представлені компонентами, що характеризують суб’єкта та зміст професійної діяльності за напрямом подальшої роботи у військових структурах.
3. Результати аналізу мотивів вибору обраної професії майбутніми психологами дозволили встановити, що дані мотиви зумовлені образами Я та уявленнями про обрану професію, які закладені в самосвідомості майбутнього психолога. Аналіз спрямованості особистості у виборі професії психолога серед майбутніх фахівців виявив, що провідними серед даних мотивів визначаються: спрямованість майбутніх психологів у наданні психологічної допомоги людям; потреба у пізнанні себе та інших; потреба у набутті професійних навичок і вмінь; самооцінка своїх особистісних якостей, необхідних для здійснення успішної професійної діяльності. Переважна більшість студентів-психологів вважають вибір своєї професії правильним, усвідомленим, обґрунтованим, перспективним та успішним. Метою кар’єри для майбутніх психологів зазначається переважно бажання стати професіоналом, кваліфікованим досвідченим фахівцем, самореалізуватись у професійній діяльності, ніж зайняти керівну посаду. Характер емоційної забарвленості мотивів вибору професії студентів-психологів стаціонарної форми навчання вказує на тенденцію до розчарування у виборі фаху.
4. Встановлено відсутність прямого зв’язку між індивідуально-психологічними характеристиками майбутніх психологів та структурно-динамічними особливостями їх уявлень про обрану професію. Ставлення до інших людей, як провідна комунікативна особливість серед студентів-психологів стаціонарної форми навчання, визначає їх спрямованість на надання у майбутньому психологічної допомоги іншим.
Для курсантів-психологів процес міжособистісного спілкування відбувається за умов вираженості емоційних рис характеру. У студентів-психологів заочної форми навчання провідною комунікативною особливістю постає ставлення до діяльності, що відображає їх провідну діяльність як професійну, тобто максимальну включеність у процес її здійснення.
Оптимальним проявом емпатії психолога є середній рівень. Встановлено і занижений рівень емпатії у студентів-психологів (38 %), що може вплинути на ефективність здійснення у майбутньому професійної діяльності.
5. Визначено, що процес формування уявлень про майбутню професію студентів-психологів зумовлений формами та етапами навчання, а також напрямами отримання професійної підготовки за обраним фахом. Усвідомлення себе як майбутнього фахівця відбувається на останньому курсі денної форми.
У складі студентів-психологів останнього року навчання спостерігається тенденція до розчарування у виборі професії. Така тенденція є результатом трансформації стереотипізованих образів професії психолога в індивідуальні уявлення про неї у майбутнього психолога-фахівця. Поняття професіоналізму психолога стає провідним в уявленнях студентів починаючи з ІІІ курсу. Це пояснюється тим, що в процесі професійної підготовки особистість починає оволодівати змістом майбутньої професійної діяльності, поступово змінюючи зміст уявлень, які нав’язані батьками, вчителями, іншими соціально-значущими об’єктами на індивідуальні образи, що виникають за рахунок набутих у навчальному процесі знань, умінь та навичок за фахом психолога.
Одержані результати дослідження дозволяють рекомендувати вищим навчальним закладам введення до навчальних планів підготовки психологів спецкурсів, програм соціально-психологічного тренінгу, спрямованих на виявлення та подальшу корекцію деформованих уявлень про обрану професію у майбутніх психологів-фахівців. Для майбутніх психологів, в яких виявлено занижений рівень емпатії, ця комунікативна складова потребує вдосконалення шляхом введення до освітньо-професійної підготовки спецкурсів, програм соціально-психологічного тренінгу тощо.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів даної проблеми. Перспективи подальшого дослідження полягають у подальшому вивченні особливостей формування та становлення уявлень про професію представників інших типів професій, розробленні діагностичних прийомів попередження виникнення негативного ставлення особистості до обраної професії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абрамова Г.С. Практическая психология: Учебник для вузов / Г.С. Абрамова М.: Академический проект, 2000. 512 с.
2. Абульханова-Славская К.А., Воловикова М.И., Елисеев В.А. Проблемы исследования индивидуального сознания / К.А. Абульханова-Славская, М.И. Воловикова, В.А. Елисеев // Психологический журнал. 1991. №4. С. 35-39.
3. Агеев В.С. Психологическое исследование социальных стереотипов / В.С. Агеев // Вопросы психологии. 1986. №1. С. 28-34.
4. Аминов Н.А., Янковская Н.А. Модель работы эффективного психоконсультанта в системе психолого медико социальных центров Москвы / Н.А. Аминов, Н.А. Янковская // Психологическая наука и образование. 1999. № 3-4. С. 44-47.
5. Андреева Г.М. Социальная психология / Г.М. Андреева М.: Аспект Пресс, 1996. 279 с.
6. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания / Б.Г. Ананьев М.: Наука, 1977. с. 112.
7. Антонова Н.В. Личностная идентичность современного педагога и особенности его общения / Н.В. Антонова // Вопросы психологии. 1997. № 6. С. 23-29.
8. Аритова О.Н. Влияние мотивации на структуру целеполагания / О.Н. Аритова // Вестник МГУ. Серия: Психология. 1998. № 4. С. 40-52.
9. Афанасенко И.В. Стратегическое построение карьеры как компонент профессиональной Я-концепцтии / И.В. Афанасенко // Сборник материалов III всероссийского съезда психологов. М., 2000. С 45.
10. Бадмаєв Б.Ц. Психология: как ее изучить и усвоить: Учебно-методическое пособие для студентов вузов / Б.Ц. Бадмаєв М.: Учебная литература, 1997. 256 с.
11. Бажин Е.Ф., Эткинд А.М. Личностный дифференциал: Метод. Рекомендации / Е.Ф. Бажин, А.М. Эткинд Л.: Изд-во ЛГУ, 1983. 204 с.
12. Балл Г.А. Концепция самоактуализации личности в гуманистической психологи / Г.А. Балл Киев-Донецк, 1993. 32 с.
13. Башкірєв В.А. Учасники практики очима один одного: портрет на основі взаємних потреб і очікувань / В.А. Башкірєв // Соціум. 1999. №2. С. 21-23.
14. Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности / П. Бергер, Т. Лукман М.: Мир, 1995. 226 с.
15. Бодалёв А.А. Акмеология как учебная и научная дисциплина / А.А. Бодалёв М.: МГУ, 1993. 152 с.
16. Бодалёв А.А. Личность и общение / А.А. Бодалёв М.: МГУ, 1983. 243 с.
17. Бодалёв А.А., Волков И.П. Некоторые проблемы межличностного познания в условиях современного производства / А.А. Бодалёв, И.П. Волков // Вопросы психологии. 1981. № 6. С. 53-58.
18. Бодров В.А. Психологические исследования проблемы профессионализации личности // Психологические исследования формирования личности профессионала / В.А. Бодров М.: Наука, 1991. С. 141-146.
19. Божович М.И. Изучение мотивации поведения детей и подростков / М.И. Божович М.: Наука, 1976. 245 с.
20. Бондарь А.Я. Взаимодействие коллективности и индивидуальности в стимуляции профессионального самоопределения / А.Я. Бондарь // Автореф. дис на соиск. уч. степени канд. псих. наук: спец: 19.00.05. „социальная психология” К., 1994. 34 с.
21. Боришевський М.Й. Національна самосвідомість у становленні особистості громадянина // Психологія самосвідомості: історія, сучасний стан та перспективи дослідження / М.Й. Боришевський К.: Любіть Україну, 1999. С.6-7.
22. Боришевський М.Й. Проблеми гуманізації виховного процесу: соціально-психологічний аспект / М.Й. Боришевський // Інформаційний бюлетень АПН України. Вип. 3-4, серпень 1993. С.2-4.
23. Боришевський М.Й. Психологія самосвідомості: історія, сучасний стан та перспективи дослідження / М.Й. Боришевський // за ред. Максименка С.Д. К.: Любіть Україну, 1999. 96 с.
24. Боришевський М.Й., Киричук О.І. До проблеми самосвідомості особистості як детермінанти її саморозвитку / М.Й. Боришевський, О.І. Киричук // Українська психологія: сучасний потенціал: Матеріали Четвертих Костюківських читань (25 вересня 1996р.) В 3-х т. К.: ДОК-К, 1996. Т. І С.105-111.
25. Бреусенко О.А. Рівнева модель ціннісно-смислової сфери особистості / О.А. Бреусенко // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. Максименко С.Д. К., 2000 Т. ІІ, ч.5. 309 с.
26. Вавилов В.А. Галактионов А.И. Профессиогенез: понятие и подход / В.А. Вавилов, А.И. Галактионов // Проблемы инженерной психологии: Материалы YII Всес. конф. по инженерной психологи Л., 1990. С. 56-59.
27. Варбан М.Ю. Диагностика профессиональных ожиданий в юношеском возрасте / М.Ю. Варбан // Практична психологія та соціальна робота. 1999. № 3. С.32-34.
28. Варбан М.Ю. Рефлексія професійного становлення в юнацькому віці / М.Ю. Варбан // Практична психологія та соціальна робота. 1998. № 6-7. С.80-83.
29. Вачков И.В. Структура профессионального сознания учителя / И.В. Вачков // Школьный психолог. 2000. № 13. С. 9-11.
30. Введение в практическую психологию / Под ред. Жукова Ю.М., Петровской Л.А., Соловьёвой О.В.). М.: Смысл, 1996. 374 с.
31. Вербицкий А.А. Концепция знаково-контекстного обучения в вузе / А.А. Вербицкий Вопросы психологии. 1987. №5. С. 51-56.
32. Водолазская О.О. Саморегуляция в профессиональном становлении педагогов / О.О. Водолазская // Наука і освіта. 2004. № 6-7. С. 50-52.
33. Выготский Л.С. Собрание сочинений: в 6-ти томах / Л.С. Выготский М.: Педагогика. Т.1. 1982. 487 с.; Т.3. 1983. 368 с.
34. Влас В.Г. Социально-психологические проблемы подготовки молодежи к труду / В.Г. Влас Кишинёв: Штиинца, 1991. 137 с.
35. Гальперин П.Я. Развитие исследований по формированию умственных действий / П.Я. Гальперин // Психологическая наука в СССР. М.: АПН РСФСР, 1959. С. 441-469.
36. Гершунский С. Философия образования / С. Гершунский М.: Мир, 1993. 79 с.
37. Гнатенко П.И., Павленко В.Н. Идентичность: философский и психологический анализ / П.И. Гнатенко, В.Н. Павленко К.: Арт-пресс, 1999. 466 с.
38. Головін С.Ю. Словник практичного психолога / С.Ю. Головін Мінськ, 2000. 163 с.
39. Головей Л.А. Психология популярных профессий. Санкт-Петербург, 2003. С.156-162.
40. Гостев А.А. Индивидуальные особенности представлений: некоторые результаты, проблемы и перспективы изучения // Когнитивная психология / А.А. Гостев М.: Наука, 1986. 187 с.
41. Гусева С.М., Юрасова Е.Н. Динамика профессионального становления психологов / С.М. Гусева, Е.Н. Юрасова // Ярославский педагогический вестник. 2003. № 2 (35). С. 3-6.
42. Донцов А.И., Белокрылова Г.М. Профессиональные представления студентов-психологов / А.И. Донцов, Г.М. Белокрылова // Вопросы психологии. 1999. № 2. С. 41-45.
43. Донцов А.И., Емельянова Т.П. Концепция социальных представлений в феноменах обыденного сознания / А.И. Донцов, Т.П. Емельянова М.: Прогресс, 1987. 194 с.
44. Деркач А.А., Орбан Л.Э. Акмеологические основы становления психологической и профессиональной зрелости личности / А.А. Деркач, Л.Э. Орбан М.: МГУ, 1995. 234 с.
45. Дубасенюк О.А. Цілеспрямованість у виховній діяльності педагога / О.А. Дубасенюк // Психолого-педагогічні проблеми професійної освіти: Науково-методичний збірник / за ред. І.А. Зязюн та ін. К.: ІСДО, 1994. С. 152-154.
46. Европейская Социальная Хартия и Дополнительный протокол Страсбург: Совет Европы, 1992. 51 с.
47. Ермолаева Е.П. Преобразующие и идентификационные аспекты профессиогенеза / Е.П. Ермолаева // Психологический журнал. 1998. №4. С. 80-87.
48. Ермолаева Е.П. Регулирующая функция образа профессиональной идентичности / Е.П. Ермолаева // Образ в регуляции деятельности: Тезисы докладов международной конференции. М., 1997. С. 45-47.
49. Захарченко В.Г. Соціально-психологічне навчання студентів психолого-педагогічним дисциплінам / В.Г. Захарченко // Педагогічні науки. 2000. №2. С. 153-156.
50. Зеер Э.А., Сыманюк Э.Э. Кризисы профессионального становления личности / Э.А. Зеер, Э.Э. Сыманюк // Психологический журнал. 1997. №6. С. 36-39.
51. Зеер Э.Ф. Профессионально-образовательное пространство личности / Э.Ф. Зеер // Рос. гос. проф.-пед. ун-т; Нижнетагил. гос. проф. колледж им. Н.А. Демидова Екатеринбург, 2002. 126 с.
52. Иванова Е.М. Основы психологического изучения профессиональной деятельности / Е.М. Иванова М.: МГУ, 1987. 208 с.
53. Иванова Е.М. Психотехнология изучения человека в трудовой деятельности: Учебно-методическое пособие для студентов фак. психологии гос. ун-тов / Е.М. Иванова М.: МГУ, 1992. 94 с.
54. Иган Дж. Базисная эмпатия как коммуниктивный навык / Дж. Иган // Журнал практической психологии и психоанализа / Пер. Исаковой О., Глущенко М. М., 2000. № 1. С. 11-19.
55. Иконников В.Ю., Подшивалкина В.И. Жизненный путь и профессиональная карьера специалиста / В.Ю. Иконников, В.И. Подшивалкина Кишинев: Центральная типография, 1997.192 с.
56. Казмиренко В.П., Казмиренко Л.І. Криміногенна поведінка в неформальних молодіжних об’єднаннях як об’єкт соціально-психологічного аналізу / В.П. Казмиренко, Л.І. Казмиренко // Проблеми соціальної психології К.: КДУ, 1992. С. 77-79.
57. Калошин Ф.В. Як сформувати позитивне мислення // Практична психологія та соціальна робота / Ф.В. Калошин 1998. № 2. С. 29.
58. Карамушка Л.М. Психологічні основи в системі середньої освіти: Навчальний посібник для підготовки та перепідготовки керівників закладів середньої освіти / Л.М. Карамушка К.: ІЗМН, 1997. 179 с.
59. Карпіловська С.Я., Міттельман Р.Й., Синявський О.П. Основи професіографії: Навчальний посібник / С.Я. Карпіловська, Р.Й. Міттельман, О.П. Синявський К.: МАУП, 1997. 148 с.
60. Климов Е.А. Образ мира в разнотипных профессиях / Е.А. Климов М.: ЮНИТИ, 1995. 356 с.
61. Климов Е.А. Основы психологии: Учебник для вузов / Е.А. Климов М.: Культура и спорт, ЮНИТИ. 1997. 295 с.
62. Климов Е.А. Психология профессионала / Е.А. Климов М.: Ин-т практической психологии, Воронеж: НПО МОДЕК, 1996. 400 с.
63. Климов Е.А. Психология профессионального самоопределения: Учебное пособие для студентов вузов / Е.А. Климов Ростов на Дону: Феникс, 1996. 512 с.
64. Климов Е.А. Человек как субъект труда и проблемы психологии / Е.А. Климов // Вопросы психологии. 1984. №4. С. 26.
65. Климов Е.А., Носкова О.Г. История психологии труда в России / Е.А. Климов, О.Г. Носкова М.: МГУ, 1992. 161 с.
66. Коломейчук Е.Б. Развитие профессионально важных качеств будущего психолога в процессе профессионального обучения / Е.Б Коломейчук К.: Наука і освіта. 2004. № 6-7. С. 127-129.
67. Кон И.С. Открытие „Я” / И.С. Кон М.: Политиздат, 1978. 366 с.
68. Кондаков И.М. Экспериментальный анализ некоторых структурных особенностей профессиональных интересов / И.М. Кондаков // Психологическая наука и образование 1997. №2. С. 62-74.
69. Конюхов Н.И. Словарь-справочник практического психолога / Н.И. Конюхов Воронеж: Издательство НПО МОДЕК, 1996. 224 с.
70. Корнеева Л.Н. Профессиональная психология личности / Л.Н. Корнеева // Психологическое обеспечение профессиональной деятельности / Под ред. Никифорова Г.С. Санкт-Петербург: СПб ун-т, 1991. С. 61-83.
71. Корнєв М.Н., Коваленко А.Б. Соціальна психологія / М.Н. Корнєв, А.Б. Коваленко К.: Наукова думка, 1995. 306 с.
72. Кочетов Г.М. Механизмы процесса профессионализации / Г.М. Кочетов Томск: ТГУ, 1975. 276 с.
73. Краткий психологический словарь / Под общ. ред. Петровского А.В., Ярошевского М.Г. М.:Изд-во политической литературы, 1985.431 с.
74. Кривоконь Н.І. Соціально-психологічні аспекти формування професійної самосвідомості фахівців системи соціального захисту населення / Наталія Іванівна Кривоконь // Дис. на здоб. наук. ступеня канд. псих. наук: спец.: 19.00.05 „соціальна психологія” К., 2002. 190 с.
75. Кукосян О.Г. К вопросу о профессиональных качествах личности психолога-практика / О.Г Кукосян // Психологические проблемы самореализации личности // Сборник научных трудов Краснодар: 1997. № 2. С. 3-10.
76. Леонтьев А. Н. Проблемы развития психики / Леонтьев А. Н. М.: Мысль, 1965. 573 с.
77. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. / Леонтьев А. Н. М.: Политиздат, 1972. 304 с.
78. Лернер И.Я. Проблемное обучение / И.Я. Лернер М.: МГУ, 1974. 186 с.
79. Максименко С.Д. Основи генетичної психології: Навчальний посібник / С.Д. Максименко К.: НПЦ Перспектива, 1998. 220 с.
80. Максименко С.Д. Принципи і критерії психологічної організації навчання як засобу формування та саморозвитку суб'єкта учіння / С.Д. Максименко // Психологічні основи професійної консультації / Психологічні проблеми навчання, виховання, активності та розвитку особистості: Матеріали звітної наукової сесії (10 11 лютого) К., 1994. С. 389-390.
81. Максименко С.Д. Экспериментальный метод в советской возрастной и педагогической психологи / С.Д. Максименко // Автореф. дис. ... на соиск. уч. степени д-ра псих. наук: 19.00.07. „педагогическая и возрастная психология” К., 1989. 35 с.
82. Максименко С.Д., Ільїна Т.Б. До проблеми розробки освітньо-кваліфікаційної характеристики сучасного психолога / С.Д. Максименко, Т.Б. Ільїна // Практична психологія та соціальна робота. 1999. №1. С. 2-7.
83. Максименко С.Д., Щербан Т.Д. Професійне становлення молодого вчителя / С.Д. Максименко, Т.Д. Щербан Ужгород: Закарпаття, 1998. 106 с.
84. Маркова А.К. Психологический подход к построению профессиограммы психолога службы занятости / А.К. Маркова // Профессиональный потенциал. 1999. № 1. С. 2-10.
85. Маркова А.К. Психология профессионализма / А.К. Маркова М.: Знание, 1996. 204 с.
86. Маркова А.К., Матис Т.А., Орлов А.Б. Формирование мотивации учения / А.К. Маркова, Т.А. Матис, А.Б. Орлов М.: Прогресс, 1990 . 189 с.
87. Махмутов М.И. Проблемное обучение / М.И. Махмутов М.: Знание, 1975. 243 с.
88. Митина Л.М. Личностное и профессиональное развитие человека в новых социально-экономических условиях / Л.М. Митина // Вопросы психологии. 1997. №4. С. 28-38.
89. Міхно К.О. Емпатія та комунікативно-характерологічні особливості особистості як базові якості психолога-фахівця / К.О. Міхно // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. Серія №12. Психологічні науки: Зб. наукових праць. Серія № 12: Психологічні науки. К., 2006. № 11 (35). С. 175-181.
90. Міхно К.О. Зміст уявлень про майбутню професію студентів-психологів (На прикладі представників цивільної та військової сфер майбутньої професійної діяльності) / К.О. Міхно // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Військово-спеціальні науки. К., 2006. №12-13. С. 87-90.
91. Міхно К.О. Мотиви вибору професії майбутніх фахівців психологічної галузі / К.О. Міхно // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. К.: Гнозіс, 2007. Т. ІХ. Ч. 5. С. 243249.
92. Міхно К.О. Структура професійних уявлень та методи їх вивчення / К.О. Міхно // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Соціологія. Психологія. Педагогіка. К., 2005. №22-23. С. 85-88.
93. Міхно К.О. Специфіка досліджень професійних уявлень представників соціономічних професій / К.О. Міхно // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Військово-спеціальні науки. К., 2005. № 10-11. С. 92-95.
94. Мищик Л.И. Профессиональная подготовка социального педагога (педагогический, психологический и управленческий аспекты) / Л.И. Мищик Запорожье: ИПК Запоріжжя, 1996. 104 с.
95. Мегедь В.В. Типы та эмпатия / В.В. Мегедь // Соционика, ментология, психология личности. К., 1996. С. 64-65.
96. Москаленко В.В., Романова В.Г. Процес та форми соціалізації індивіда / В.В. Москаленко, В.Г. Романова // Українська психологія: сучасний потенціал: Матеріали Четвертих Костюківських читань (25 вересня 1996 р.): В 3-х томах. К.: ДОК К, 1996. Т. ІІ. С. 193-198.
97. Москаленко В.В., Циба В.Т. Діяльність як принцип дослідження і фактор соціалізації особистості / В.В. Москаленко, В.Т. Циба // Українська психологія: сучасний потенціал: Матеріали Четвертих Костюківських читань (25 вересня 1996р.): В 3 х томах. К.: ДОК К, 1996. Т. ІІ. С. 198-204.
98. Москвичев С.Г. Проблемы мотивации в психологических исследованиях / С.Г. Москвичев К.: Наукова думка, 1975. 144 с.
99. Мудрик А.В. Введение в социальную педагогику: Учебное пособие для студентов / А.В. Мудрик М.: Ин-т практической психологии, 1997. 365 с.
100. Натаров В.И. Активные методы обучения / В.И. Натаров // Вестник психосоциальной и коррекционно-реабилитационной работы. 1999. №3. С. 3-13.
101. Немов Р.С. Психология образования / Р.С. Немов // Психология: Учебное пособие. В 3 кн. М.: Просвещение, 1995. Кн.2. 310 с.
102. Нечаев Н.Н. Психолого-педагогические основы формирования профессиональной деятельности / Н.Н. Нечаев М.:МГУ, 1988. 167 с.
103. Нечаев Н.Н., Резницкая Г.И. Профессиональное сознание как предмет психолого-педагогического исследования в высшей школе / Н.Н. Нечаев, Г.И. Резницкая // Сб. докладов научно-практической конференции. М., 1986. С. 4-15.
104. Никифоров Г.С. Надежность профессиональной деятельности / Г.С. Никифоров Санкт-Петербург: СПб. ун-та, 1996. 175 с.
105. Никифоров Г.С. Психология профессиональной подготовки / Г.С. Никифоров Санкт-Петербург: СПб. ун-та, 1993. 234 с.
106. Обуховский К.И. Психология влечений человека / К.И. Обуховский М.: Знание, 1972. 154 с.
107. Ожёгов С.И., Шведова Н.Ю. Толковый словарь русского языка: 80000 слов и фразеологических выражений / С.И. Ожёгов, Н.Ю. Шведова // Рос. акад. наук. Ин-т рус. яз. им. В.В.Виноградова. М.: Азбуковник, 1997. 944 с.
108. Опачко М. В., Сагарда В.В. Реалізація професійної орієнтації учнівської молоді в процесі розв’язування задач з природничих дисциплін: Психолого-педагогічні аспекти / М.В. Опачко, В.В. Сагарда // Науковий вісник Ужгородського державного університету 1999. Вип. 2. С.28-30.
109. Орбан Л.Е., Гриджук Д.М., Терещук В.М. Психологія професійної діяльності і спілкування / Л.Е. Орбан, Д.М. Гриджук, В.М. Терещук К.: Преса України, 1997. 192 с.
110. Орлов А.Б. „Эмпирическая” личность и её структура / А.Б. Орлов // Психология самосознания: Хрестоматия. Самара: БАХРАХ М, 2000. 672 с.