ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗУМІННЯ СТУДЕНТАМИ СУЧАСНИХ ПІСЕНЬ

Краткое описание

АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМЕНІ Г.С.КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ

На правах рукопису

УДК 159.922.7: 053.6

ДІХТЯРЕНКО СВІТЛАНА ЮРІЇВНА

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗУМІННЯ СТУДЕНТАМИ СУЧАСНИХ ПІСЕНЬ

19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
доктор психологічних наук,
професор, дійсний член АПН України
МОЛЯКО ВАЛЕНТИН ОЛЕКСІЙОВИЧ

Київ 2009

ЗМІСТ

ВСТУП.....................................................................................................................3
РОЗДІЛ 1. ФЕНОМЕН РОЗУМІННЯ ЯК ПРЕДМЕТ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОГО АНАЛІЗУ
1.1. Дослідження процесу розуміння в контексті сучасних задач психології.....................................................................................................11
1.2. Текст як перетворювальна форма спілкування........................................22
1.3. Психологічний зміст, структура та функції пісенного тексту...28
Висновки до розділу 1.41
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ЗАСОБИ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Характеристика вибірки та методичний апарат дослідження........43
2.2. Аналіз отриманих результатів та їх обговорення....................................53
Висновки до розділу 2...103
РОЗДІЛ 3. ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСОБИ ОПТИМІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ РОЗУМІННЯ ПІСЕННОГО ТЕКСТУ
3.1. Підставові засади програми розвивального впливу..............................105
3.2. Змістова характеристика та процедура реалізації програми навчання.....................................................................................................111
3.3. Порівняльний аналіз одержаних результатів та їх підсумкове узагальнення................................................................................................142
Висновки до розділу 3...162
ВИСНОВКИ........................................................................................................164
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.......................................................172
ДОДАТКИ...........................................................................................................189

ВСТУП

Актуальність дослідження. Впродовж останнього часу у психологічній літературі панівне місце починають займати питання духовності особистості та її виховання, духовності, як початку, що безпосередньо пов’язаний із творчо-перетворювальним способом її буття у світі культури, відповідальним вибором нею цінностей як регуляторів власної поведінки і життєдіяльності загалом.
Їх актуальність зумовлюється станом сучасного українського суспільства, який супроводжується глибокою кризою духовності, що охопила всі сторони духовно-моральної екзистенції людини (Г.О.Балл, М.Й.Боришевський, В.В.Знаков, С.Б.Кримський, В.І.Ксенофонтов, В.О.Моляко, Я.О.Пономарьов, В.А.Роменець, М.В.Савчин).
Нова соціально-економічна ситуація, що склалася у нашому суспільстві останніми десятиліттями, характеризується активним впровадженням у суспільну свідомість масової культури, основним споживачем якої є студентська молодь. Властиве для цієї категорії прагнення до самовираження, оригінальності створює сприятливий ґрунт для „полегшеного” сприймання і перетворення останніми художнього змісту продуктів культури у доступну і легку можливість усунутися від буденних проблем і життєвих негараздів. При цьому цілком евідентно, що у складі різноманітних відгалужень масової культури пісенний жанр справляє на художній розвиток студентства вельми вагомий вплив.
Поміж тим, у практиці професійно-педагогічної підготовки майбутнього спеціаліста й дотепер панує традиційна модель навчання, яке спирається, головним чином, на модель технократичного способу мислення розсудково-емпіричного типу, що чинить негативний вплив на рівень художнього, ширше духовного розвитку майбутнього фахівця, а отже і на рівень його професіоналізму загалом.
Зауважимо, що на необхідність удосконалення процесу розвитку особистості на засадах принципів гуманізму й гуманітаризму в літературі останнього часу не бракує посилань, проте в контексті психологічних розробок ця проблема залишає чимало відкритих питань, які, з нашого погляду, є найбільш актуальними. У складі останніх можна послатися на такі, як специфіка інтеріоризації студентською молоддю пісенного тексту, зв’язку останнього із творчим потенціалом суб’єкта сприймання, його фаховою належністю, із типологічними особливостями декодування сенсу пісні залежно від її жанрової приналежності і т.ін.
Уразливим залишається й питання розроблення ефективних засобів діагностики та оптимізації художнього (естетичного) мислення майбутнього педагога у процесі його професіоналізації і подальшої професійно-педагогічної діяльності.
Виходячи з актуальності зазначеної проблеми, недостатнього розроблення її у сучасній психологічній літературі було визначено тему дисертаційного дослідження „Психологічні особливості розуміння студентами сучасних пісень”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень Інституту психології імені Г.С.Костюка АПН України у руслі теми лабораторії психології творчості „Психологічні особливості творчої діяльності в складних та екстремальних умовах”. Номер держреєстрації 01001U000072, поз.V.18. Тема дисертації затверджена вченою радою Інституту психології імені Г.С.Костюка АПН України (протокол № 12 від 2 грудня 2002 р.) і узгоджена з координаційною Радою АПН України (протокол № 10 від 24 грудня 2002 р.)
Об’єктом дослідження виступає процес розуміння пісенного тексту.
Предметом дослідження є психологічні особливості розуміння студентською молоддю пісенного тексту.
Мета дослідження: з’ясувати специфіку розуміння студентською молоддю пісенного тексту і на цій основі визначити психолого-педагогічні засоби його оптимізації.
Відповідно до предмета та мети дослідження було висунуто такі гіпотези:
розуміння пісенного тексту залежить як від його змісту, який презентується суб’єкту у певних ситуаціях сприймання, так і від способів реконструкції цього тексту, що склалися у індивідуальному досвіді суб’єкта;
адекватне розуміння пісенного тексту уможливлюється за умови наявності у суб’єкта виразної настанови на осенсовування його змістової домінанти;
припускається, що у переліку чинників індивідуально-типологічниих особливостей процесу розуміння фахова належність може розглядатися як неодмінна його складова;
повноцінне розуміння ядерного денотату пісенного тексту може бути досягнуте шляхом застосування спеціального засобу впливу, зокрема в формі творчого тренінгу;
як особливий психолого-педагогічний засіб актуалізації потреби особистості у саморозвитку й самоздійсненні творчий тренінг постає водночас в якості засадничого принципу і механізму трансформації рецептивного способу сприймання у творчо-перетворювальний.
Перевірка гіпотез дослідження та досягнення мети передбачали розв’язання таких завдань:
1. На підставі аналізу й узагальнення наявного у психолого-педагогічній літературі дотичного до досліджуваної проблеми матеріалу визначити провідні підходи до осмислення феномену розуміння загалом, пісенного тексту зокрема.
2. В ході пілотажного дослідження дібрати й верифікувати необхідний і достатній комплекс психодіагностичних методик і прийомів якісно-кількісного оброблення отриманих даних.
3. Емпіричним шляхом встановити актуальний рівень розуміння досліджуваними студентського віку пісенного тексту залежно від його жанрової належності і форми трансляції.
4. Здійснити класифікацію провідних типів розуміння пісенних текстів та їхні корелятивні зв’язки із особистісними утвореннями особистості.
5. На основі отриманих на етапі констатації даних розробити і зреалізувати робочу програму творчого тренінгу.
6. Здійснити підсумкове узагальнення результатів зіставного аналізу продуктивності розробленої програми і накреслити перспективні шляхи впровадження їх у практику діяльності психологічної служби вищої ланки.
Методологічну основу дослідження склали: загальнопсихологічні положення про сутність, розвиток та закономірності становлення особистості (К.О.Абульханова-Славська, Л.І.Анциферова, О.Г.Асмолов, Г.О.Балл, М.Й.Боришевський, В.А.Брушлинський, Г.С.Костюк, С.Д.Максименко, С.Л.Рубінштейн) загалом, на етапі професійної підготовки у закладах вищої освіти (Л.В.Долинська, О.М.Волкова, О.К.Дусавицький, М.М.Заброцький, Л.М.Мітіна, М.В.Савчин, В.А.Семиченко) зокрема; теоретико-методологічні засади психології творчості (А.В.Брушлинський, О.М.Матюшкін, В.О.Моляко, Я.О.Пономарьов, В.А.Роменець, С.М.Симоненко), психологічні теорії процесу розуміння (В.В.Знаков, А.Б.Коваленко, Г.С.Костюк, С.Д.Максименко, В.О.Моляко, О.К.Тихомиров, Н.В.Чепелєва); психологічні теорії тексту (А.В.Брудний, М.М.Бахтін, Т.М.Дрідзе, Ю.М.Лотман, Н.В.Чепелєва); теоретичні узагальнення та прикладні аспекти, що містяться в мистецтвознавчій літературі (М.М.Бахтін, В.Б.Блок, Л.С.Виготський, М.Б.Глотов, А.Я.Зись, А.А.Мелік-Пашаєв, Ю.У.Фохт-Бабушкін, І.Я.Франко), а також сучасні підходи до змісту і форм актуалізації творчого потенціалу особистості (В.О.Моляко).
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань у роботі були застосовані методи теоретичного (зіставлення, систематизація, класифікація, узагальнення) та емпіричного дослідження. На різних етапах емпіричного дослідження добирався і використовувався комплекс методів і прийомів, що включав спостереження, опитування (у формі анкетування, інтерв’ю, бесіди), аналіз продуктів діяльності, експертне оцінювання, індивідуальні та групові техніки, спрямовані на оптимізацію процесу розуміння загалом, пісенного тексту зокрема.
Отримані дані піддавалися кількісному аналізу з подальшою їх якісною інтерпретацією і змістовним узагальненням. Статистичне оброблення даних та графічна презентація результатів здійснювалися за допомогою персонального комп’ютера на базі пакету статистичних програм SPSS 12.0.
Організація і експериментальна база дослідження. Дослідження здійснювалось на базі Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Загальна кількість досліджуваних становила 147 осіб, серед них 30 студентів музичного відділення, 65 гуманітарних і 52 технічних спеціалізацій. Із них 85 осіб складали контрольну групу і 62 особи експериментальну.
Дослідження здійснювалося впродовж 20022006 рр. На першому етапі (2002 р.) були визначені теоретико-експериментальні підходи до порушеної проблеми, конкретизовані методи та загальна стратегія дослідження. На другому етапі (20032004 рр.) на базі розробленої психологічної моделі шляхом констатувального дослідження із використанням комплексу психодіагностичних методів і прийомів встановлено актуальний рівень розвитку та особливості процесу розуміння пісенних текстів досліджуваними вибірками, визначено загальну стратегію програми формувальних впливів. На третьому етапі (20052006 рр.) здійснювалась апробація та верифікація результатів, одержаних за допомогою зазначеної програми, сформульовано висновки, накреслено шляхи практичного впровадження отриманих результатів.
Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувалися використанням надійних і валідних діагностичних методик, поєднанням якісного і кількісного аналізу емпіричних даних, репрезентативністю вибірки та застосуванням методів математичної статистики із залученням сучасних програм оброблення даних.
Наукова новизна і теоретичне значення дослідження. Виявлено, що процес розуміння пісенного тексту принципово не редукується до простої сукупності компонентів, що належать до його складу, але детермінується взаємопов’язаною єдністю загальних і особливих факторів (настанови, диспозиції, контекст, досвід діяння суб’єкта в культурі) як ключових чинників їх інтеграції; встановлені і пояснені корелятивні зв’язки між провідними формами настанов суб’єктів до пісенного жанру (інтерпретаційної, прагматичної, чуттєвої, резонансної і консервативної) і типами розуміння останнього (продуктивним, розсудково-емпіричним, емоційно-образним, ідентифікаційним і ригідним); доведено, що оволодіння досліджуваними відповідними стратегіями експлікації смислової структури (денотату) пісенного тексту постає основним механізмом актуалізації таких психологічних утворень (потреба у саморозвитку, внутрішній локус контролю, емпатійність), які складають неодмінну передумову самоздійснення особистості як суб’єкта творчої (перетворювальної) діяльності; вперше на засадах стратегіального підходу теоретично доводиться та експериментально обгрунтовується продуктивність застосування творчого тренінгу як особливого засобу оптимізації процесу розуміння загалом, пісенного тексту зокрема.
Практичне значення дослідження полягає у тому, що отримані у ньому результати можуть бути використані з метою оптимізації процесу розуміння загалом, пісенного тексту зокрема. Розроблені в даному дослідженні методичні прийоми діагностики дозволяють виявити актуальний рівень розвитку процесу розуміння, що відкриває можливість вчасної його фіксації, відтак і здійснювати безпосередньо у навчальному процесі відповідні регулятивні впливи.
Розроблена у дослідженні програма оптимізації процесу розуміння входить до змісту курсів загальної психології, психології творчості та психології спілкування, які викладаються автором на гуманітарних і технічних факультетах Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.
Особистий внесок здобувача. У наукових статтях і тезах, написаних у співавторстві, доробок здобувача полягає у визначенні загальної ідеї, теоретичному аналізі проблеми, узагальненні експериментальних даних, формулюванні висновків. Подані у дисертації результати теоретичних і практичних досліджень та висновки належать виключно автору.
Апробація та впровадження результатів дослідження. Головні положення та результати наукового дослідження доповідалися і були схвалені на Всеукраїнській науково-практичній конференції „Формування гуманістичного світогляду учителя” (Умань, 2001); на Всеукраїнській науково-практичній конференції „Підготовка вчителя до впровадження нових технологій навчання у малокомплектній школі” (Київ, 2004); на Першій Міжнародній науково-практичній конференції „Науковий потенціал світу’2004” (Дніпропетровськ, 2004); на Всеукраїнській науково-практичній конференції „Творчий потенціал особистості: проблеми розвитку та реалізації” (Київ, 2005), а також на засіданнях лабораторії психології творчості Інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України.
Теоретичні положення та практичні результати впроваджено у програму курсу загальної психології, психології творчості та психології спілкування (розділи «Психологія розуміння», «Психологія мистецтва», «Психологія творчого мислення», «Проблеми психології мистецької діяльності») Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (довідка №410/03 від 10.11.2008 р.), Вінницького обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників (довідка №674 від 20.11.2008 р.), а також Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (довідка №1172/01 від 29.10.2008 р.).
Публікації. Зміст та результати дисертаційного дослідження відбито у 17 публікаціях. Із них 6 у фахових виданнях, включених до списку, затвердженого ВАК України.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує 206 найменувань (17 стор.) та додатка (50 стор.). Основний зміст дисертації викладено на 171 сторінці. Повний обсяг дисертації 238 сторінок. Робота містить 18 таблиць та 3 рисунки.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Сучасна психологія має у своєму розпорядженні досить значний матеріал, що кидає світло на зміст проблеми психології розуміння. Вчені досліджували різні аспекти цього складного явища, що знаходило своє вираження в різних тлумаченнях поняття „розуміння”. Головна увага психологів зосереджується на дослідженні процесу розуміння, закономірностей та механізмів його перебігу, а також на дослідженні умов, від яких залежить ефективність процесу.
Розуміння як творчий процес має свою специфіку, зумовлену, по-перше, об’єктивним змістом того, що підлягає розумінню, по-друге, психологічними характеристиками суб’єкта, його особистісним та мотивованим відношенням до предмета розуміння, по-третє, актуальними психічними потребами і станом суб’єкта.
Показано, що перебіг процесу розуміння залежить від рівня знань, попереднього досвіду суб'єкта, від рівня функціонування мислительних стратегій, а також інших компонентів, які визначають його успішність. У результаті досягнення розуміння відбувається накопичення (засвоєння) певної інформації, і якщо дійсно суб'єкт розуміє інформацію, а не заучує її, то ця інформація засвоюється у вигляді скороченої її схеми. У свою чергу це впливає на існуючу в суб'єкта систему смислів; це може бути розширення та доповнення її, або ж суттєва перебудова та докорінна зміна, якщо засвоєна інформація переконливо свідчить про невірність попереднього уявлення про явища та предмети навколишньої дійсності. Крім цього, оперування певною інформацією веде до розвитку операціонального компоненту розуміння, даючи змогу суб'єкту піднятися на вищий рівень розвитку мисленнєвих стратегій, а також формує ті властивості мислення, які визначають особливості переробки нової інформації.
Узагальнення широкого кола теоретико-експериментальних підходів до проблеми розуміння в загальній та педагогічній психології, а також дотичних до них дисциплінах, дозволило констатувати, що попри наявність значної різноманітності і строкатості поглядів щодо природи, структури і функції розуміння можна виокремити чотири підходи, а саме: об’єктний, суб’єкт-об’єктний, суб’єктний та екзистенційний як певну інтеграцію зазначених трьох.
Зазначається, що основна увага дослідників зосереджується на з’ясуванні такої реальності як текст, який розглядається здебільшого з боку декодування (дешифрування) змісту останнього з боку його фактологічної (інформаційної), концептуальної (змістової, смислової) і підтекстової (прихованого у тексті смислу) складових і лише у поодиноких випадках з позиції суб’єкта сприймання й розуміння, впливу продукту розуміння на зміст, характер функціонування і спрямованість інтенціональних механізмів особистості, на його самосвідомість (саморозуміння, самопізнання) і творчо-перетворювальну діяльність.
Здійснений у розділі аналіз виявив, що на теперішній час склалися передумови, які дозволяють поглибити й трансформувати традиційні погляди й практику осмислення й верифікації численних концептів феномену розуміння в психології в іншу площину, зокрема, через включення останнього у більш високий рівень психологічної організації людини, яким і постає рівень її творчої самодіяльності.
Показано, що накопичений у психології, передовсім в українській, значний досвід дослідження феномену розуміння як творчого процесу, а також розроблені на його базі продуктивні прийоми активізації творчої активності (творчого потенціалу) людини можуть бути, за певних умов модифікації останніх, зокрема, з огляду задачі розвитку процесу розуміння специфіки пісенного тексту, успішно екстрапольовані і на сферу збагачення художньої свідомості людини.
Показано, що попри істотну роль пісні в соціокультурному просторі, психологічний аналіз цього вагомого складника культури і його впливу у міжкультурній, міжперсональній комунікації, в психології не лише не систематизований, а й узагалі не поставлений у своїй чітко відрефлексованій формі, зокрема як продукт творчої діяльності, водночас і об’єкт сприймання і розуміння. Констатується, що пісня, як один і найпоширеніших мистецьких жанрів, як сутнісна складова художньої культури народу, і не у поодиноких випадках як потужний транслятор естетичної культури і регулятор поведінки людини, інколи і її світосприймання загалом, залишається на периферії інтересів психологічної думки сьогодення.
Обґрунтовується теза про евристичність засадових принципів стратегіального підходу у поясненні процесу розуміння загалом, сфери мистецької діяльності зокрема.
В основу методичної стратегії емпіричного етапу дослідження було закладено принципи стратегіальної концепції творчості, відповідно до яких процес розуміння (інтерпретації) розглядається як творчий процес з одного боку і безпосередню зумовленість цього процесу особистісним началом, що припускає широке використання можливостей суб’єктивного шкалювання настанов, оцінок та тлумачень з боку суб’єкта розуміння, а також застосування адекватних зазначеним принципам прийомів кількісного (статистичного) аналізу (кореляційного, факторного, кластерного).
В результаті попередньої селекції дібраного до основного етапу констатувального дослідження комплексу методичних прийомів було визначено доцільним зупинитися на методах опитування, самооцінкових шкал, зокрема, самооцінки рівня суб’єктивного контролю, сенсожиттєвих орієнтацій, емпатійності, творчої активності (творчого потенціалу), потреби у самореалізації, а також визначення особливостей настанови особистості до продуктів пісенного мистецтва, в тому разі і специфіки розуміння опитуваними змісту (сенсу, ідеї) пісенних творів різного жанрового спрямування (естрадних, народних, авторських тощо).
На основі здійсненого методом контент-аналізу узагальнення змісту індивідуальних протоколів була розроблена й перевірена на відповідність прийнятим психометричним вимогам (об’єктивність, надійність, валідність) авторська шкала виміру особливостей розуміння пісенних текстів, яка дозволяє фіксувати поширені у даній вибірці опитаних (студенти гуманітарної, технічної і музичної спеціалізації) випадки розуміння (конструктивні (творчі), розсудково-емпіричні, емоційно-образні, ідентифікаційні і ригідні), яким й було надано статус типологічних.
У підсумку аналізу частотного (відсоткового) розподілу кількості випадків вибору загальною вибіркою досліджуваних (147 осіб) певної лінії розуміння було встановлено два крайніх типи розуміння: творчий (продуктивний) і ригідний, кожен із яких складав 8 (9,5%), відповідно 5 (5,8%) випадків. При цьому найпоширенішим виявився емоційно-образний тип, якому надали перевагу 33 (або 38,8%) опитаних.
Здійснена надалі факторизація всієї множини залучених на даному етапі дослідження особистісних змінних підтвердила об’єктивність отриманої типології з одного боку, і дозволила окреслити певний перелік особистісних властивостей, які у єдності з вказаною типологією утворили відносно самостійний блок, що був протлумачений нами в якості певної інваріанти.
Додатковим аргументом на користь зробленого висновку слугував факт відсутності значущих відмінностей між сукупністю дібраних показників поділеної нами методом випадковості загальної вибірки на дві відносно однакові за обсягом підвибірки (85 і 62 особи).
Отримана у подальшому аналізові змістових характеристик типологій розуміння пісенних текстів картина розподілу підтвердила висунуте нами припущення щодо наявності певних відмінностей за критерієм фахової приналежності. При цьому за встановленим статистичним шляхом фактом міжфахових відмінностей суттєвішими останні виявилися у групі досліджуваних музичного профілю.
Беручи до уваги доволі невисокий відсоток досліджуваних, які виявили адекватний зміст пісенного твору (тип розуміння конструктивний), логічно було припустити можливість збільшення отриманого відсотку осіб із продуктивним (конструктивним) типом розуміння в разі застосування спеціально організованої процедури впливу, зокрема, шляхом звернення до досвіду реалізації стратегіального підходу з одночасним включення до змісту навчально-тренінгової програми як задач на оволодіння досліджуваними певними стратегіями, так і інших, апробованих у інших дослідженнях прийомів актуалізації процесу розуміння загалом, поетичного твору зокрема.
Спосіб, процедура і результати реалізації розробленої програми подаються у третьому розділі даного дослідження.
Вихідною посилкою висвітлення матеріалу, що подається у даному розділі слугують неодноразові констатації дослідників психології мистецтва мізерності експериментальних досліджень, спрямованих до аналізу сприймання й розуміння особистістю художніх творів. При цьому, якщо у згаданому напрямку ми маємо, хоча і недостатній, проте певний досвід, то проблема експериментального дослідження особливостей розуміння пісенних творів, не кажучи вже про спроби розроблення адекватних змісту пісенного тексту засобів (технік) оптимізації цього процесу, й подосі залишається на далекій периферії психологів.
У цьому контексті перспективною, з огляду висунутого у роботі припущення, розглядається психологічна технологія розвитку творчої активності суб’єкта, відтак і процесу розуміння, запропонована в українській школі психології творчості.
З урахуванням специфіки об’єкта розуміння (пісенний текст) запропонована нами навчально-тренінгова програма була обмежена двома стратегіями (універсальною і комбінування), які цілком узгоджувалися із природою досліджуваного у роботі явища.
Показано, зокрема, що результатом засвоєння досліджуваними експериментальної вибірки (що складалася із представників гуманітарного, технічного й музичного профілю) навчально-тренінгової програми (що містила 22 заняття, кожне із яких було спрямоване на досягнення конкретного результату) були зафіксовані такі якісні і кількісні зміни у типах розуміння ними пісенного тексту, які узгоджуються із наявними у психологічній літературі уявленнями про зміст таких новоутворень, якими забезпечується рефлексивне (особистісно-сенсове) ставлення до змісту творів мистецтва загалом, пісенного зокрема.
Узагальнення результатів дослідження дозволило зробити низку висновків, що підтвердили сформульовані гіпотези:
узагальнення досвіду дослідження проблеми розуміння у психології і дотичних до неї галузях дозволило констатувати, що в умовах глибоких трансформацій, пов’язаних із переходом суспільних відносин у якісно інший стан, тематика розуміння набуває особливого сенсу у розв’язанні широкого спектру питань, зокрема, у сфері досвіду освоєння суб’єктом світу культури загалом, мистецтва зокрема;
зазначається, що у сучасній психології створено чимало продуктивних концепцій, що пояснюють природу розуміння в онтогенезі, організацію і функцію його у найрізноманітніших ситуаціях взаємодії суб’єкта із іншим, в тому разі і твором мистецтва. І тим не менш, здійснений у роботі аналіз дозволяє констатувати, що галузь пісенного мистецтва і до сьогодні залишається у психології без належної теоретико-методологічної і експериментальної підтримки;
показано, що процес розуміння суб’єктом пісенного твору, його „синтезуючої ідеї” (В.О.Моляко) опосередковується як індивідуальним досвідом суб’єкта, так і наявною у його свідомості психологічною настановою до сприймання цього твору як об’єктивованої у слові реальності суб’єкт-об’єктних та суб’єкт-суб’єктних відносин людини як у історичній ретроспективі, так і сьогочасній соціально-культурній практиці її життєдіяльності; беручи до уваги специфіку об’єкта даного дослідження (пісенний текст), ми визнали за можливе сформулювати уявлення про розуміння як цілісне утворення, що постає внаслідок досвіду взаємодії особистості із світом мистецтва, відповідної до цього об’єкта настанови, а також рівня сформованості когнітивних і емоційних структур пристрасного відображення і моделювання художньої картини світу;
представлені нові експериментальні дані, які дозволяють пояснити низку особливостей процесу розуміння й інтерпретації такого особливого жанру мистецтва, як пісня. Зокрема, виявлено, що процес розуміння пісенного тексту принципово не редукується до простої сукупності компонентів, що належать до його складу, але детермінується взаємопов’язаною єдністю загальних і особливих факторів (настанови, диспозиції, контекст, досвід діяння суб’єкта в культурі) як ключових чинників їх інтеграції; встановлені і пояснені корелятивні зв’язки між провідними формами настанов суб’єктів до пісенного жанру (інтерпретаційної, прагматичної, чуттєвої, резонансної і рецептивної) і типами розуміння останнього (продуктивним, розсудково-емпіричним, емоційно-образним, ідентифікаційним і конвенційним);
доведено, що оволодіння досліджуваними відповідними стратегіями експлікації смислової структури (денотату) пісенного тексту постає основним механізмом актуалізації таких психологічних утворень (потреба у саморозвитку, внутрішній локус контролю, емпатійність), які складають неодмінну передумову самоздійснення особистості як суб’єкта творчої (перетворювальної) діяльності;
констатується, що висунуте у дослідженні припущення щодо наявності відмінності процесу сприймання й розуміння пісенного тексту досліджуваними із різною фаховою належністю (гуманітарії, технічні спеціальності, музиканти) отримало лише часткове підтвердження. Встановлено, зокрема, відсутність відмінностей між вибірками досліджуваних гуманітарних і технічних факультетів і наявність певних відмінностей між зазначеними вибірками і студентами музичного відділення;
емпіричним шляхом підтверджено, що трансформація типів розуміння пісенного тексту під впливом спеціально організованого навчання (творчого тренінгу) постає фактором зміни форм настанови, релевантних ознакам ініціальної особистості;
отримані у підсумку втілення у зміст дослідження програми оптимізації процесу розуміння техніки творчого тренінгу були одержані і належним чином обґрунтовані результати, що доводять доцільність і перспективність вказаної техніки як ефективного засобу актуалізації тих інтрапсихічних утворень особистості, які у своїй цілісної єдності складають обов’язкову умову, водночас і механізм розвитку особистості як суб’єкта інноваційної діяльності.

Очевидно, що отримані у даному дослідженні результати і зроблені на їх підставі висновки не вичерпують усієї складності досліджуваної проблеми. Введення в навчальну програму освітніх закладів творчого тренінгу як дійового засобу оптимізації процесу розуміння загалом, пісенних текстів зокрема, дозволило б створити психологічні передумови для породження у особистості сталої потреби в оволодінні як духовною спадщиною нації, так і власним внутрішнім світом. Вирішення зазначеної проблеми і складає найближчу перспективу подальшого дослідження.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аксенов В. Искусство художественного слова / В. Аксенов. М.: АПН РСФСР, 1962. 175с.
2. Аксьонова Г.В. Свято української народно-обрядової пісні / Г.В. Аксьонова // Початкова школа. 2006. №1. С. 3436.
3. Актуальні проблеми психології: Проблеми психології творчості: Зб. наук. праць (За ред. В.О.Моляко) Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І.Франка, 2008. Т.12. Вип. 4. 336 с.
4. Андрєєва Я.Ф. Текст як об’єкт розуміння / Я.Ф. Андрєєва // Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України (За ред. С.Д.Максименка). К.: Гнозіс, 2001. Т. 3. Ч. 1. С. 7076.
5. Андрєєва Я.Ф. Формування в учнів старших класів прийомів діалогічного читання художнього тексту: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: спец. 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія» / АндрєєваЯ.Ф. Київ, 2002. 20 с.
6. Андрієвська В.В. Процес творення наукового тексту як предмет психологічного аналізу / В.В. Андрієвська // Наукові записки Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України (За ред. С.Д.Максименка) К.: Міленіум, 2006. Вип. 25. С. 5374.
7. Андрієвська В.В., Верба В.Й. На шляху від думки до слова: авторська помилка як індикатор труднощів текстотворення / В.В. Андрієвська., В.Й.Верба // Актуальні проблеми психології (За ред. С.Д.Максименка, М.Л.А.Чепи) К.: Міленіум, 2006. Т. ІХ. Ч. 1. С. 195204.
8. Антоненко В.В. Естетична культура як засіб духовного самовдосконалення особистості / В.В.Антоненко // Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України (за ред. С.Д.Максименка) К.:Гнозіс, 2008. Т. 10. Ч. 4. С. 812.
9. Артемьева Е.Ю. Основы психологии субъективной семантики / Е.Ю. Артемьева (Под ред. П.Б.Ханиной) М.: Наука; Смысл, 1999. 350 с.
10. Базеян Г.А. О психологических особенностях художественного сознания / Г.А. Базеян // Вопросы психологии. 2001. № 4. С. 8190.
11. Балл Г.О. Орієнтири сучасного гуманізму (в суспільній, освітній, психологічній сферах) / Г.О.Балл (Видання друге, доповнене). Житомир: ПП «Рута», Видавництво «Волинь», 2008. 232 с.
12. Баташев А.Р. Творчество социального взаимодействия как источник жизненных смыслов индивидуального развития / А.Р. Баташев // Мир психологии. 2008. № 1. С. 1828.
13. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества / М.М. Бахтин М.: Искусство, 1986. 445 с.
14. Белановский С.А. Метод фокус-групп. Учебное пособие / С.А.Белановский М.: Изд-во Николо-Медиа, 2001. 280 с.
15. Белянин В.П. Психолингвистические аспекты художественного текста / В.П.Белянин. М.: МГУ, 1988. 128 с.
16. Березина Т.Н. Чувствование как экзистенциальная функция интеграции себя и другого / Т.Н. Березина // Мир психологии. 2001. № 3. С. 7083.
17. Бернс Р. Развитие «Я»-концепции и воспитание / Р. Бернс М.: Прогресс, 1986. 424 с.
18. Біла І.М. Аналогія як засіб розвитку творчої діяльності / І.М. Біла // Зб. наук. праць Ін-ту психології ім.Г.С.Костюка АПН України (За ред. С.Д.Максименка. К.: Гнозіс, 2002. Т. 4.Ч. 3. С. 2228.
19. Богоявленская Д.Б. Психология творческих способностей / Д.Б.Богоявленская. М.: Академия, 2002. 318 с.
20. Бодалев А.А. Феномен понимания другого и определяющие его факторы / А.А.Бодалев // Мир психологии. 2001. № 3. С. 1216.
21. Бойко О.В. До проблеми розуміння тексту студентами вузів / О.В. Бойко // Актуальні проблеми психології (За ред. С.Д.Максименка, М.Л.А.Чепи) К.: Міленіум, 2006. Т. ІХ. Ч. 1. С. 124132.
22. Бондаренко О.Ф. Психологічна допомога особистості. Навч. посібник / О.Ф.Бондаренко. Харків: Фоліо,1996. 237 с.
23. Боришевський М.Й. Духовність як основа громадянської свідомості та самосвідомості особистості / М.Й.Боришевський // Психологія школі. Зб. матеріалів Другого Міжрегіонального науково-практичного семінару. К.: Наукова думка, 1997. С. 7075.
24. Боришевський М.Й. Становлення громадянськості у контексті сучасних реалій життєдіяльності української нації / М.Й. Боришевський // Зб. наук. праць Ін-ту психології ім.Г.С.Костюка АПН України (За ред. Максименка С.Д.) К.: Гнозіс, 2004. Т. VI. Вип. 2. С. 3237.
25. Брудный А.А. Понимание и текст / А.А. Брудный // Загадка человеческого понимания. М., 1991. С. 114128.
26. Будинайте Г.Л., Корнилова Т.В. Личностные ценности и личностные предпочтения субъекта / Г.Л. Будинайте, Т.В. Корнилова // Вопросы психологии. 1993. № 5. С. 99105.
27. Васильев С.Л. Синтез смысла при создании и понимании текста / С.Л.Васильев. К.: Наукова думка, 1988. 238 с.
28. Васько І.М. Музика душі / І.М. Васько / Бардівська пісня. Сценарій // Все для вчителя. 2000. № 25. С. 2227.
29. Вегерчук И.Э. Понимание как ключевой компонент в социально-перцептивной компетентности руководителя / И.Э.Вегерчук // Мир психологии. 2001. № 3. С. 122129.
30. Выготский Л.С. Психология искусства / Л.С. Выготский М.: Педагогика, 1987. 344 с.
31. Выготский Л.С. Искусство и жизнь / Л.С. Выготский // Психология художественного творчества: Хрестоматия (Сост. К.В.Сельчанок) Мн.: Харвест, 1999. 752 с.
32. Гадамер Х.Г. Текст и интерпретация / Х.Г. Гадамер // Герменевтика и деконструкция / Под ред. Штейгмайера В., Маркова Б. Спб., 1999. С. 202242.
33. Гиппиус С.В. Тренинг развития креативности. Гимнастика чувств / С.В.Гиппиус. Спб.: Речь, 2001. 346 с.
34. Головей Л.А., Рыбалко Е.Ф. Практикум по возрастной психологии / Л.А.Головей, Е.Ф.Рыбалко. Спб.: Речь, 2001. 688 с.
35. Голубенко І. Народні пісні національне багатство України і його збереження та популяризація / І. Голубенко // Народна творчість та етнографія. 1998. № 4. С. 8287.
36. Гореликова М.В. Творчество и решение задач духовного развития личности в образовании / М.В. Гореликова // Инновации и образование. Сб. материалов конференции. Вып. 28. Спб.: Санкт-Петербургское философское общество, 2003. С. 4653.
37. Граник Г.Г., Самсонова А.Р. Роль установки в процессе восприятия текста (на материале художественного текста) / Г.Г.Граник, А.Р.Самсонова // Вопросы психологии. 1993. № 2. С. 7280.
38. Граник Г.Г., Соболева О.В. Понимание текста: проблемы земные и космические / Г.Г.Граник, О.В.Соболева // Вопросы психологии. 1993. №5. С. 8292.
39. Гулько Ю.А. Стратегії розуміння творчих задач у звичайних та ускладнених умовах: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: спец. 19.00.01 «Загальна психологія, історія психології» / Гулько Ю.А. Київ, 2006. 20 с.
40. Гурова Л.Л. Процесс понимания в мышлении, обучении и практической деятельности / Л.Л. Гурова // Мышление. Общение. Практика. Сборник научных трудов. Ярославль. 1986. С. 97108.
41. Гурова Л.Л. Процесс понимания в развитии мышления. / Л.Л. Гурова // Вопросы психологии. 1986. № 2. С. 126132.
42. Гурова Л.Л. Когнитивно-личностные характеристики творческого мышления в структуре общей одаренности / Л.Л. Гурова // Вопросы психологии. 1991. № 6. С. 1420.
43. Гуружапов В.А. Роль образа в актуализации смыслопорождающих систем понимания искусства детьми (на материале анализа детьми содержания произведений живописи) / В.А. Гуружапов // Психологическая наука и образование. 2000. № 3. С. 96103.
44. Гусев С.С., Тульчинский Г.Л. Нормативно-ценностный подход к проблеме понимания / С.С. Гусев, Г.Л. Тульчинский // Понимание как логико-гносеологическая проблема. К., 1982. С. 155.
45. Дианова Г.М. Искусство как моделирование картин мира / В.М. Дианова // Методология гуманитарного знания в перспективе XXI века Спб.: Санкт-Петербургское философское общество, 2001. Вып. 12. С. 290294.
46. Дорфман Л.Я. Методологические основы эмпирической психологии: от понимания к технологии / Л.Я.Дорфман // Учеб. пособие. М.: Смысл; Издательский центр «Академия», 2005. 288 с.
47. Дряпіка В.І. Орієнтації студентської молоді на цінності музичної культури (социально-педагогічний аспект) / В.І.Дряпіка. Київ-Кіровоград.: Державне Центрально-Українське видавництво, 1997. 215 с.
48. Евлампиев И.И. Два измерения интерпретации / И.И. Евлампиев // Метафизические исследования. Вып. 1. Понимание. Альманах лаборатории Метафизических Исследований при Философском факультете СпбГУ, 1997. С. 138152.
49. Елисеев О.П. Практикум по психологии личности / О.П. Елисеев Спб.: Изд-во «Ритм», 2000. 560 с.
50. Епифаном Е.Г., Шпагонова Н.Г. Влияние музыки на эффективность решения когнитивной задачи / Е.Г.Епифанов, Н.Г.Шпагонова // Психологический журнал. 2002. № 3. С. 105112.
51. Ермолаева-Томина Л.Б. Психология художественного творчества / Л.Б.Ермолаева-Томина // Учебное пособие для вузов. М.: Академический проект, 2003. 304 с.
52. Етнографія України. Навчальний посібник / За ред. проф. С.А.Макарчука Львов, 2004. 407 с.
53. Загадка человеческого понимания / Под общ. ред. А.А.Яковлева; Сост. В.П.Филатов. М.: Политиздат, 1991. 352 с.
54. Зинченко В.П. Проблемы психологии развития (читая О. Мандельштама) / В.П. Зинченко // Вопросы психологии. 1991. № 4. С. 126137; № 5. С.139151; № 6. С. 117130.
55. Зинченко В.П. Загадка творческого понимания (К 100-летию Д.Б.Эльконина) / В.П. Зинченко // Вопросы психологии. 2004. № 1. С. 2234.
56. Знаков В.В., Тихомиров О.К. Понимание текста как процесс постановки и решения мыслительной задачи / В.В.Знаков, О.К.Тихомиров // Вестн. Моск. Ун-та. Сер. 14. Психология. 1991. № 3. С. 1726.
57. Знаков В.В. Понимание в познании и общении / В.В. Знаков. Самара, 1998. 237 с.
58. Знаков В.В. Духовность человека в зеркале психологического знания и религиозной мысли / В.В. Знаков // Вопросы психологии. 1998. № 4. С.104114.
59. Знаков В. Понимание художественной правды. Творчество в искусстве искусство творчества / В. Знаков (Под ред. Л. Дорфмана, К. Мартиндейла) М., 2000. С. 274289.
60. Знаков В.В. Понимание как проблема психологии бытия / В.В. Знаков // Психологический журнал. 2000. № 2. С. 715.
61. Знаков В.В. Половые, гендерные и личностные различия в понимании моральной дилеммы / В.В. Знаков // Психологический журнал. 2004. № 1. С. 4151.
62. Знаков В.В. Психология понимания: проблемы и перспективы / В.В. Знаков М.: Изд-во «Институт психологии РАН», 2005. 448 с.
63. Знаков В.В. Понимание в мышлении, общении, человеческом бытии / В.В.Знаков М.: Изд-во «Институт психологии РАН», 2007. 479 с.
64. Зобов Р.А. Самореализация и творчество / Р.А.Зобов // Философия о предмете и субъекте научного познания / Под ред. Э.Ф.Караваева, Д.Н.Разеева. Спб.: Санкт-Петербургское философское общество, 2002. С.6178.
65. Иванченко Г.В. Восприятие музыки и музыкальные предпочтения / Г.В.Иванченко // Психологический журнал. 2001. № 1. С. 7281.
66. Иванов С.П. Психология художественного действия субъекта / С.П.Иванов М.: Изд-во Московского психолого-социального института: Воронеж: Издательство НПО «МОДЭК», 2003. 640 с.
67. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы / Е.П. Ильин Спб.: Питер, 2003. 512 с.
68. Ирецкий А.Н. Потребность в самореализации / А.Н.Ирецкий // Инновации и образование. Сб. материалов конференции. Спб.: Санкт-Петербургское философское общество, 2003. Вып. 29. С. 8089.
69. Искусствознание и психология художественного творчества. М.: Наука, 1988. 351 с.
70. Ищенко Е.Н. Новая парадигма интерпретации в дискурсивном поле современной философии / Е.Н.Ищенко // Вестн. Моск. Ун-та. Серия 7. Философия. 2004. № 6. С. 6274.
71. Карандашев Ю.Н. О стадиях процесса понимания / Ю.Н.Карандашев // Вопросы психологии. 1982. № 6. С. 121124.
72. Катрич О. Національна специфіка української музики / О.Катрич // Все для вчителя. 1998. № 1920. С. 117.
73. Кириченко Р.М. Вплив смислової структури тексту на його розуміння студентами: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: спец. 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія» / Р.М.Кириченко Київ, 2004. 20с.
74. Кінкан В.П. Структура розуміння / В.П. Кінкан // Філософська думка. 1986. № 2. С. 8894.
75. Князева Т.С., Пашина А.Х. Связь тревожности и эмоционального фона личности с особенностями восприятия музыки / Т.С. Князева, А.Х. Пашина // Психологический журнал. 2001. Том 22. № 2. С. 123125.
76. Коваленко А.Б. Умови оптимізації процесу розуміння / А.Б. Коваленко // Рад. школа. 1990. № 6. С. 6064.
77. Коваленко А.Б. Г.С.Костюк о проблеме понимания / А.Б.Коваленко // Психологическая наука: проблемы и перспективы. К., 1990. Ч. 2. С. 7175.
78. Коваленко А.Б. Вивчення проблеми розуміння в працях українських психологів / А.Б.Коваленко // Українська куль