Мистецький ідеал як чинник професійного становлення майбутніх учителів музики

Краткое описание

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ім. Г.С. КОСТЮКА
АПН УКРАЇНИ

На правах рукопису

БОЙЧУК ІРИНА ІГОРІВНА

УДК 371.132:78

Мистецький ідеал як чинник
професійного становлення майбутніх учителів музики

19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
Максименко Сергій Дмитрович
доктор психологічних наук, професор,
дійсний член АПН України

Київ 2009

ЗМІСТ

ВСТУП..3-9

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ МУЗИЧНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ...............................................10-57

1.1. Психологічні засади музично-педагогічної діяльності..10-30

1.2. Особливості професійного становлення майбутніх учителів музики30-46

1.3. Роль усвідомлення мистецького ідеалу в процесі професійного становлення...................................................................46-56
Висновки до першого розділу.56-57

РОЗДІЛ ІІ. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РЕФЛЕКСІЇ МИСТЕЦЬКОГО ІДЕАЛУ.................................58-118

2.1. Експериментальні засоби дослідження рефлексії мистецького ідеалу у процесі професійного становлення.........................................................58-64
2.2. Дослідження становлення та розвитку рефлексії мистецького ідеалу.64-85
2.3. Вплив рефлексії мистецького ідеалу на музично-педагогічну діяльність.86-117
Висновки до другого розділу...117-118

РОЗДІЛ ІІІ. ФОРМУВАННЯ МИСТЕЦЬКОГО ІДЕАЛУ ЯК ЧИННИКА ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ.119-174

3.1. Концептуальне обґрунтування та зміст методичного апарату формувальної частини дослідження119-130
3.2. Розвиток рефлексії мистецького ідеалу та його вплив на професійне становлення майбутніх учителів музики....130-161
3.3. Результати формувальних заходів та їх інтерпретація..161-172

Висновки до третього розділу.172-174

ВИСНОВКИ.175-180

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ....................................180-202

ДОДАТКИ ...... 203-211

ВСТУП

Прагнучи осягнути феномен мистецького ідеалу майбутніх учителів музики, сучасна психологічна наука передусім зосереджується на проблемі професійного становлення. Сучасні суспільно-політичні зміни ставлять нові вимоги перед особистістю майбутнього професіонала та сприяють формуванню нових уявлень про себе та світ в цілому.
Усвідомлення власного мистецького ідеалу музично-педагогічної діяльності сприяє становленню особистості у процесі реалізації професійної діяльності. Відповідно, психологічне дослідження процесу професійного становлення взагалі та майбутніх учителів музики зокрема є актуальним та значимим як для самосвідомості педагога, так і для розвитку галузей вікової та педагогічної психології в цілому.
Дослідження професійного становлення учителів музики передбачає пізнання цілісної системи музично-педагогічної діяльності, в основі якої лежить мистецький ідеал. Увага до ролі мистецького ідеалу зумовлюється його значимістю у структурі музичної свідомості та істотністю впливу на музично-педагогічну діяльність. Усвідомлення мистецького ідеалу є процесом осягнення суб’єктом власних цілей і мотивів здобуття професійної освіти, а також цілей і мотивів діяльності по закінченні вищого навчального закладу.
Під мистецьким ідеалом прийнято розуміти відображення якісної характеристики досконалої поведінки майбутнього учителя музики у процесі здійснення музично-педагогічної діяльності.
Проблемі ролі мистецького ідеалу, попри її значущість, не приділено достатньої уваги в психологічній літературі. Проте, науковці акцентують увагу на його якісних характеристиках, ціннісних ознаках й екзистенційних основах. Основою регулювання професійного становлення майбутніх учителів музики є усвідомлення мотиваційно-смислової сфери існування мистецького ідеалу (Є.Ільїн, Д. Леонтьєв, М. Пряжников, Б.Сосновський та ін.) [70; 98; 145]. Усвідомлення мистецького ідеалу майбутніми учителями музики є етапом осягнення власних цілей і мотивів здобуття професійної освіти.
Музика є важливим етико-естетичним чинником виховання молоді (О.Берс, Е.Ганслік, О. Рогов, Т. Щуровський) [18; 47; 151]. Основоположною у сфері музичної культури є духовна музика. Духовну музику варто розуміти, як визначальну в процесі музично-естетичного осягнення світу. Вона впливає на суб’єктивний світ особистості, породжує складні переживання, зокрема, естетично-моральні почуття, потреби й ідеали. Тож і має супроводжувати становлення особистості майбутнього учителя.
Проблема професійного становлення майбутніх учителів музики тісно пов’язана з формами реалізації музично-педагогічної діяльності. Ця діяльність реалізується як імпровізація, репетирування, концертна та композиторська. Теоретичні й експериментальні дослідження професійного становлення характеризуються декількома підходами, які розкривають цей процес як здатність творчо використовувати згадані соціальні форми. Тут поєднуються дві тенденції: типізація й індивідуалізація.
Творча музична діяльність розкривалася прибічниками гуманістичної парадигми в контексті загальної «життєтворчості» (А.Маслоу, Г.Олпорт, К.Роджерс) [110; 127; 153]. Досліджувалися з огляду на проблематику взаємодії й походження загальних і спеціальних здібностей (Г.Базаров, І.Кручинський, Ю.Лебедєв, Т.Титаренко) [97; 180]. Зокрема схильність до музичної діяльності розкривалась як прояв мотивів творчості (Л.Божович, М.Неймарк, С.Рубінштейн) [27; 125; 156]. Досліджувалося цілепокладання в творчій діяльності (Л.Анциферова, Л.Виготський) [10; 39] і особливості життєвих установок музикантів (С.Рубінштейн, В. Стасов) [156; 167].
Особистість музиканта є ключовим чинником у процесі реалізації музично-педагогічної діяльності. Музика провідник індивідуальності музиканта (В.Коломійцов, Г. Малер) [84; 112]. Музика як мистецтво несе глибокий художньо-емоційний потенціал. Її пізнання розгортається від первинного художньо-емоційного сприйняття до розумового осягнення її композиційних, інтерпретаційних особливостей, себто до найвищого синтезу художньо-емоційного переживання.
Передумовою гармонійного здійснення музично-педагогічної діяльності є рефлексія. Рефлексія відображає осмислення людиною власних вчинків (Г.Антипов, Г.Голіцин, В.Давидов, Д.Ельконін, С.Максименко, О.Огурцов, Ж.Піаже, Л. Родос, М. Розов) [9; 51; 55; 62; 105; 137].
У процесі формування психологічної готовності майбутніх учителів до педагогічної діяльності на перший план виступає питання самовизначення (А.Ахтарієв, Л.Гапоненко, Л. Долинська, Т.Іванова, Я.Коломенський, Л.Кондратова, В. Крутецький, Н.Чепелєва) [54; 57; 85; 90; 204]. Складність процесів професійного становлення зумовлена специфічністю музично-педагогічної діяльності в цілому (Є. Аксенова, Б.Ананьєв, Г. Базаров, Ю.Васильєв, Т.Кудрявцев та інші) [3; 4; 14; 31; 91].
Попри значну кількість теоретичних і експериментальних досліджень професійного становлення особистості, проблема ролі мистецького ідеалу перебуває на етапі вивчення. Очевидна актуальність цієї проблеми та її недостатня розробленість і зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.
Об’єкт дослідження психологічні особливості професійного становлення майбутніх учителів музики.
Предмет дослідження роль мистецького ідеалу в процесі професійного становлення майбутніх учителів музики.
Мета дослідження розкрити психологічні особливості мистецького ідеалу в професійному становленні майбутніх учителів музики.
Гіпотези дослідження:
· формування мистецького ідеалу є психологічним складником процесу професіоналізації майбутніх учителів музики і проявляється як уявлення про якісну характеристику взірця музично-педагогічної діяльності;
· рефлексія мистецького ідеалу, як спосіб усвідомлення музики, уможливлює успішне професійне становлення майбутніх учителів музики.
Відповідно до мети і гіпотез поставлено наступні завдання:
1. Здійснити теоретико-методологічний аналіз досліджень мистецького ідеалу, як чинника професійного становлення майбутніх учителів музики.
2. Проаналізувати функції мистецького ідеалу в процесі професійного становлення.
3. Експериментально дослідити вплив мистецького ідеалу на процес професійного становлення майбутніх учителів музики.
4. Розробити й апробувати програму рефлексії мистецького ідеалу засобами духовної музики, з метою вдосконалення процесу професійного самовизначення.
Методологічну та теоретичну основу дослідження становлять фундаментальні науково-психологічні положення про теоретичні та методологічні дослідження особливостей розвитку здатності до музичної діяльності у контексті розвитку та формування особистості (Д.Богоявленська, С.Максименко, В.Медушевський); положення про музичну творчість (Б.Ананьєв, В. Бехтерев, Д.Богоявленська, М.Гнатко, В.Дружинін, Г.Костюк, О.Кульчицький, О.Леонтьєв, О.Матюшкін, В.Моляко, Я. Пономарьов, В. Роменець, С. Рубінштейн, Б. Теплов та ін.); теорії розвитку загальних та спеціальних здібностей (Б.Афанасьєв, Б.Астафьєв, Д. Векслер, Н. Ветлугіна, Е. Вільямс, М. Гарбузов, Д. Гілфорд, Є.Ільїн, Д. Кабалевський, О. Ковальов, В. Мясищев, Г. Нейгауз, М.Римський-Корсаков, Я. Пономарьов, І. Сеченов, К. Сішер, Р. Стернберг, К.Тейлор, Л.Термен, Е.Торренс); психологічне тлумачення духовної музики (О. Берс, І.Вознесенський, Б.Ніколаєв, А.Рогов,); характеристика рефлексії (Г. Антипов, Г.Голіцин, В.Давидов, Д. Ельконін, С. Максименко, Ж. Піаже, В. Рубцов, М.Семенов, В.Слободчиков, О. Тюков, О. Яркін та ін.). Також використано загально-філософські концепції формування ідеалу (І.Кант, І.Фіхте, Г. Гегель).
Для реалізації поставлених у дисертації завдань було використано методи теоретичного дослідження (аналіз, синтез, порівняння, систематизація, узагальнення) й емпіричного дослідження (анкетування, тестування, контент-аналіз, констатувальний і формувальний експеримент; статистичні методи обробки даних, психологічний аналіз отриманих результатів).
Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувалися теоретичним аналізом проблеми; відповідністю використовуваних методів меті та завданням дослідження, послідовною реалізацією теоретичних положень у розв’язанні завдань дослідження, кількісним та якісним аналізом емпіричних даних, а також репрезентативністю вибірки, методологічною та теоретичною обґрунтованістю вихідних даних.
Наукова новизна дослідження:
· З’ясовано, що превалювання певного типу мистецького ідеалу майбутніх учителів музики спонукає їх до певної форми професійної діяльності (педагогічна, концертна, навчальна, композиторська). Мистецький ідеал належить до сфери духовності особистості й має виражену соціальну спрямованість.
· Виявлено місце мистецького ідеалу в структурі свідомості майбутніх учителів музики. Так, мистецький ідеал є складником вищих морально-естетичних інстанцій особистості й виконує регулятивну та прогностичну функції.
· Показано, що тип мистецького ідеалу залежить від виду особистісної рефлексії (нерефлективність, покладальність, порівняльність, визначальність, синтезовість). Синтезовість, як найвищий ступінь особистісної рефлексії, властива незначній кількості музикантів, у яких переважає особистісний ідеал. Тоді, як нерефлективність та інші характеристики особистісної рефлексії властиві музикантам, у яких домінує ідеал-взірець, ідеал-мрія та ідеал-мета.
Теоретичне значення дослідження полягає в поглибленні розуміння структури мистецького ідеалу майбутніх учителів музики шляхом доповнення її особистісним ідеалом, як вищою формою його прояву. Упродовж теоретико-експериментального дослідження структура мистецького ідеалу музикантів була розкрита як частковий прояв загальної конфігурації мистецького ідеалу. Зокрема, мистецький ідеал формується такими складниками: ідеал-взірець, ідеал-мрія, ідеал-мета. Доведено, що згадана структура не відображає фактор творчої діяльності людини, а саме, здатність створювати ідеали. Відтак, ця структура була доповнена додатковим складником: особистісний ідеал.
Визначено, що мистецький ідеал реалізується у музично-педагогічній діяльності у формі навчальної, концертної, педагогічної та композиторської діяльності. Досягнення тієї чи іншої форми професійної діяльності музикантів опосередковується рівнем особистісної рефлексії.
Практичне значення даного дослідження визначається можливістю використання розробленого методичного інструментарію для розвитку мистецького ідеалу в процесі професійної підготовки майбутніх учителів музики. Матеріали дослідження можуть бути використані при викладанні курсу вікової та педагогічної психології для студентів музичних навчальних закладів. Розроблена програма формування мистецького ідеалу засобами духовної музики може використовуватися науково-педагогічними працівниками вищих навчальних закладів за напрямом "Музичне мистецтво" з метою сприяння особистісному та професійному становленню, для активізації творчих здібностей, а також розвитку мистецького ідеалу майбутніх учителів музики.
Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення та результати наукового дослідження доповідалися на наукових конференціях: VII Міжнародній науково-практичній конференції Наука і освіта, 2004 (м.Дніпропетровськ 2004 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції Використання психолого-педагогічних технологій у процесі підготовки практичних психологів і учителів в умовах вищого навчального закладу” (м.Чернівці 2004р.), Міжнародній науково-практичній конференції ”Трансформація особистості в умовах соціально-політичних та економічних змін” (м. Чернівці 2007 р.). Основні положення та результати дисертації доповідалися на засіданнях лабораторії психології навчання Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України, а також на засіданнях кафедри музики педагогічного факультету Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича.
Структура дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (229 найменувань, із них 15 англійською мовою) та 2-х додатків. Основний зміст роботи викладено на 174 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

На підставі проведеного нами теоретико-експериментального дослідження ми зробили наступні висновки:
1. В межах теоретичного дослідження виявлено, що процес професійного становлення майбутніх учителів музики містить низку складників: готовність до музично-педагогічної діяльності, компонентами якої є особистісна, професійна та психологічна готовність, фахове самовизначення, професійна ідентичність.
Професійне становлення є результатом активної взаємодії особистості з соціально-професійними групами і засобами праці і реалізується як розвиток особистості у процесі вибору професії, професійної освіти і підготовки й продуктивного виконання професійної діяльності. Зміст цього процесу детермінується біологічними та соціальними факторами, власною активністю особистості, а також випадковими обставинами і професійно обумовленими інцидентами.
Досягнення професійного становлення майбутнього учителя музики це кінцевий ефект реалізації музичної потреби в умовах взаємодії індивіда і музики, що переживається як стан найбільшої повноти життя у багатоманітних межах радості і насолоди. Професійне становлення майбутніх учителів музики включає в себе: професійне самовизначення, професійну ідентифікацію, становлення професійної самосвідомості та реалізується шляхом здійснення музично-педагогічної діяльності, корекцією характеристик здійснення музично-педагогічної діяльності, прогнозування подальшої музично-педагогічної діяльності.
2. Основою професійного становлення є мистецький ідеал, який виконує функцію етичного й естетичного регулятора поведінки.
Термін ідеал має етико-філософське підґрунтя. Мистецький ідеал відображає якісну характеристику взірця досконалої поведінки учителя музики у процесі здійснення професійної діяльності. Структуру мистецького ідеалу формують ідеал-взірець, ідеал-мета, ідеал-мрія й особистісний ідеал. Кожен з типів мистецького ідеалу базується на ідеалі-взірці і може реалізуватись у процесі музично-педагогічної діяльності як а) його прийняття та застосування (ідеал-мета), б) вдосконалення (ідеал-мрія) та в) створення нового взірця (особистісний ідеал).
Зміст ідеалу-взірця відображає приклад для наслідування, який сформований на основі загально прийнятих стандартів музично-педагогічної діяльності. Його наслідування реалізує бажання відповідати нормам приписуваним діяльності майбутнього учителя музики. Зміст цього ідеалу відображає у собі стереотипні уявлення про професійну діяльність майбутніх музикантів. До таких уявлень відносяться: спосіб виконання того чи іншого музичного твору, спосіб викладання предметів музичного циклу, характер організації взаємодії з дітьми та колегами, спосіб реалізації професійного зростання. Взірець виконує оцінну функцію по відношенню до поведінки музиканта у кожній з форм професійної діяльності. Точність відтворення ідеалу є підставою для позитивних переживань діяльності майбутніми учителями музики. Тип цього ідеалу відображає суб’єктивні уявлення про сутність успішної діяльності. Реалізація такого ідеалу характеризується орієнтуванням на відтворювальні форми професійної діяльності. Ідеал-взірець є основою для формування усіх інших типів ідеалів музично-педагогічної діяльності.
Ідеал-мета відображає дієвий компонент реалізації ідеалу-взірця, як показника успішності музично-педагогічної діяльності. Цей тип ідеалу зумовлений прагненням людини до досягнення взірця, як мети професійної діяльності. Професійна діяльність у цьому випадку виступає способом реалізації традиційних уявлень про неї.
Ідеал-мрія реалізується у музично-педагогічній діяльності як прагнення досягнути ідеал-взірець при відсутності об’єктивного підґрунтя реалізації професійної діяльності. Досягнення цього типу ідеалу пов’язане із незадоволенням через не можливість реалізуватись у бажаній формі діяльності майбутнього учителя музики.
Особистісний ідеал відображає тенденції до створення власного зразка музично-педагогічної діяльності і є засобом трансцендентної реалізації особистості у професійній діяльності.
Мистецький ідеал майбутніх учителів музики акумулює у собі питання пов’язані із співвідношенням ідеалу та реальності і утворюється у процесі набуття досвіду музичного сприймання, репетирування та імпровізування.
Мистецький ідеал майбутніх учителів музики може виступати у якості позитивного (стимулювання до самовдосконалення та професійного зростання; сприяння розширенню кругозору; сприяння відкриттю внутрішніх ресурсів особистості) або негативного чинника (сприяння формуванню зовнішньої мотивації професійної діяльності при нівелюванні внутрішньої суті діяльності; сприяння звуженню кругозору до чинників, які виступають характеристиками успішності або не успішності діяльності; сприяння зниженню внутрішніх ресурсів особистості або навіть розвитку неврозу, через неможливість задоволення потреби у відповідності вибудованому ідеалу) музично-педагогічної діяльності.
В процесі дослідження експериментально доведено, що мистецький ідеал виконує роль регулятора поведінки майбутніх учителів музики у процесі професійного становлення.
3. Тип мистецького ідеалу визначає форми його реалізації у професійному становленні особистості.
Процес професійного становлення майбутніх учителів музики передбачає оволодіння ними навчальною, концертною та композиторською формою професійної діяльності. Навчальна діяльність включає в себе оволодіння знаннями, вміннями і навичками необхідними для реалізації музично-педагогічної діяльності. Концертна діяльність дає змогу реалізувати професійні навички музикантів. Педагогічна зумовлюється здійсненням діяльності з реалізації викладацьких навичок майбутніх учителів музики. Через композиторську діяльність музикант реалізує здібності до створення нових музичних творів чи модифікацію вже існуючих.
Навчальна форма діяльності традиційно є базовою у процесі становлення професіонала і орієнтована на відтворення зразків музично-педагогічної діяльності. Оволодіння навчальною діяльністю включає у себе: здобуття знань, розвиток умінь та навичок; виконання нормативів навчально-виховного процесу: вміння читати нотну грамоту, відтворювати та інетерпритувати музичні твори, імпровізувати, тощо.
Концертна діяльність поєднує у собі відтворювально-творчі компоненти і є формою оцінки екстеріоризації оволодіння тим чи іншим рівнем професійної діяльності. Участь у концертній діяльності включає у себе такі показники успішності професійного становлення: успішності засвоєння навчального матеріалу; розвитку комунікативних навичок; сформованості навичок імпровізації.
Здійснення педагогічної діяльності передбачає успішне оволодіння іншими формами професійного становлення і включає такі характеристики, як: володіння базовим рівнем музично-педагогічної діяльності; високий рівень розвитку комунікативних і організаторських здібностей; педагогічна майстерність.
Композиторська діяльність є вищою формою становлення музиканта. Сутність цієї діяльності заключається у здатності до трансценденції через написання творів, імпровізування, модифікування уже існуючих музичних творів.
Вибір форми професійної діяльності зумовлюється балансом ціннісних орієнтацій музикантів та впливом мистецького ідеалу. Переважання того чи іншого ідеалу проявляється в існуванні балансу між базовими й інструментальними цінностями музично-педагогічної діяльності. Так, особистісний ідеал найповніше реалізується в композиторській формі діяльності, через його трансцендентне начало. Підґрунтя ідеалу-мети становить перевага базових цінностей над інструментальними, що дає змогу йому реалізується в концертній і педагогічній діяльностях. Ідеал-мрія пов'язаний із переважанням інструментальних цінностей над базовими. З ним корелює нестійкість, а то й конфліктність професійної ідентичності. Ідеал-взірець супроводжує значний перекіс у бік інструментальних цінностей. Цей тип ідеалу найповніше втілюється в педагогічній і навчальній діяльностях.
4. Особистісна рефлексія сприяє реалізації мистецького ідеалу майбутніх учителів музики. Значення рефлексії реалізується, як звернення пізнання людини до психічних якостей та станів які є відображенням внутрішнього світу людини. Рефлексія одночасно виступає способом усвідомлення змісту та результатів діяльності суб’єкта і як базова властивість, завдяки якій стає можливим усвідомлення і реалізація власної життєдіяльності. Рефлексія сприймається як процес критичного осмислення поточної діяльності, вміння аналізувати і співвідносити з предметною ситуацією власні дії, як процес обґрунтування необхідності внесення коректив у хід діяльності. За основу нашого дослідження взято класифікацію видів особистісної рефлексії В. Слободчикова.
Залежно від виду особистісної рефлексії, майбутні учителі музики можуть переживати стійку, нестійку та конфліктну професійну ідентичності. Розроблена й апробована програма усвідомлення мистецького ідеалу, спрямована на подолання розриву між ідеалізованим уявленнями про мистецький ідеал і досвідом музично-педагогічної діяльності, позитивно позначилася на формах професійного становлення майбутніх учителів музики.
Таким чином, одержані в процесі теоретико-експериментального дослідження дані в цілому підтвердили гіпотези роботи, актуальність і перспективність головної ідеї дослідження про те, що мистецький ідеал виступає психологічною складовою процесу професіоналізації майбутніх учителів музики і проявляється як уявлення про якісну характеристику взірця досконалої поведінки майбутнього учителя музики у процесі реалізації музично-педагогічної діяльності.
Перспектива подальших досліджень визначається можливістю застосування розроблених методів задля сприяння формуванню мистецького ідеалу та підвищення ефективності їх професійної підготовки. Поряд з цим, характеристики мистецького ідеалу можуть бути основою спецкурсів із дослідження професійного становлення особистості майбутніх учителів музики.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абульханова-Славська К.А. / К.А. Абульханова-Славська // Стратегии жизни. М.: Мысль, 1991. 265с. ISBN 5-8234-056-08
2. Абрамова Г.С. / Г.С. Абрамова // Возрастная психология: Учеб.пособие для студ.вузов. М.: Академический проект, 2003. 704с. (Gaudeamus) ISBN 5-8291-0350-8
3. Аксёнова Э.М. / Э.М. Аксёнова // Воспитание чувств художественным словом. Пособие для учителя. М.: Учпедизд., 1962. 234с. ISBN 5-7657-1202-5
4. Ананьев Б.Г. / Б.Г. Ананьев // О проблемах современного человекознания. 2-е изд. СПб.; Питер, 2001. 272с.
5. Андреева Г.М. / Г.М. Андреева // Социальная психология: Учеб. для высш. учеб. завед. М.: Аспект-Пресс, 2005. 363с. ISBN 5-7567-0229-6
6. Ананьев Б.Г./ Б.Г. Ананьев // Индивидуальное развитие человека и константность восприятия. М.: Просвещение, 1968. 334с.
7. Анохин П. К./ П.К. Анохин // Кибернетика и интегративная деятельность мозга // Вопросы психологии. 1966, №3. С. 24 57.
8. Антонова О.В. / О.В. Антонова // Вивчення стану готовності учителів до педагогічної творчості / Тези доповідей учасників Міжнародної науково-практичної конференції «Творчість як засіб особистісного росту та гармонізації людських стосунків». Київ-Житомир: Державний фонд фундаментальних досліджень МОН України, 2005. С. 109-115 ISBN 978-966-568-901-0
9. Антипов В.В. / В.В. Антипов // Психологическая адаптация к экстремальной ситуации. М.: ВЛАДОС, 2004. 174с. ISBN 5-305-00459
10. Анциферова Н. / Анциферова Н. // Воспитание чувств художественным словом. Пособие для учителя. М.: Учпедизд., 1962. 234с.
11. Апель К. / Апель К. // Трансцендентально-герменевтическое понятие языка. / От Я к Другому: Сб. пер. по проблемам интерсубъективности, коммуникации, диалога. Науч. ред. А. А. Михайлов; состав. Т.В.Щитцова. Мн.: Менск, 1997. С. 202 222. ISBN 5-8778-2
12. Арановский М.Г. / М. Г. Арановский // Синтаксическая структура мелодии. М.: Музыка, 1991. 317 с. ISBN 5-8912-0210-0
13. Астафьєв Б.В. / Б.В. Астафьєв // О симфонической и камерной музыке. Песни и приложения к программе симфонических и камерных концертов. Л.: Музыка, 1981. 216с.
14. Базаров Г. / Г.А. Базаров // Психологічні особливості сприйняття музики. К.: А-пресс, 1999. 242с.
15. Балл Г.А. / Г.А. Балл // Нормы деятельности и творческая активность личности // Вопросы психологии. 1995, № 6. С. 25 34.
16. Балл Г.А. / Г.А. Балл // Понятие адаптации и его значение для психологии личности // Вопросы психологии. 1989, № 1. С.92 100.
17. Белинская Е.П. / Е.П. Белинская // Временные аспекты Я-концепции и идентичность // Мир психологии, 1999, №3. С. 140-147
18. Бернс Р. / Р. Бернс // Развитие Я-концепции и воспитания: Пер. с англ. - М.: Прогресс, 1986. 420с. ISBN 5-8901-7834-2
19. Бернштейн Н.А. / Н.А. Бернштейн // Некоторые назревающие проблемы регуляции двигательных актов // Вопросы психологии. 1957. - №3. С. 47-56.
20. Бенеш Г. / Г. Бенеш // Психологія: dtv-Atlas: Довідник: Пер. Нім. / Худож. Герман і Катаріна фон Зальзельд; Наук. Ред. пер. В.О. Васютінський. К.: Знання-Прес, 2007. 510с. ISBN 8-0901-2901-0
21. Бех І.Д. / І.Д. Бех // Категорія ставлення” в контексті розвитку образу я” особистості //Педагогіка і психологія. 1997, №3. С.9-22
22. Бехтерев В.М. / В.М. Бехтерев // Мозг и его деятельность. М.:Госиздат, 1928. 328с.
23. Богоявленская Д.Б. / Д.Б. Богоявленская // Психология способностей: Учеб. Пособие для студентов вузов. М.: Академия, 2002. 320с. (Высшее образование) ISBN 8-8901-7871-0
24. Бодалёв А.А. / А.А. Бодалёв // Восприятие и понимание человека человеком. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. 200с.
25. Борев Ю. / Ю. Борев // Эстетика. 4-е изд. доп. М.: Политиздат, 1981. 399 с. ISBN 5-250-00130-0
26. Бородулькіна Т.О. / Т.О. Бородулькіна // Вплив образу професії на становлення професійної ідентичності особистості / Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д.Максименка. Т. IX, част. 2. К., 2007. С. 39-46. ISBN 5-8821-0212-2
27. Божович Л. / Л. Божович // Психология познания. За пределами непосредственной информации. / Пер с англ. М.: Изд-во Прогресс”, 1977. 413 с. ISBN 8-9812-0001-2
28. Брушлинский А. В. / А. В. Брушлинский // Деятельность и общение // Философские науки М.: Гуманитарий, 1995. - № 1. С.311 322.
29. Буякас Т.М. / Т.М. Буякас // Проблема и психотехника самоопределения личности // Вопросы психологии, 2002. - №2. С. 28-39.
30. Васильченко А.А. / А.А.Васильченко // О понятие самости / Актуальні проблеми психології. Т.2. Психологічна герменевтика / За ред. Н.В.Чепелєвої. К., 2002. Вип. 2. С. 24 32.
31. Васильєв Ю.Г. / Ю.Г. Васильєв // Педагогическое управление в школе: Методология теория и практика. М.: Педагогика, 1990. 144с.
32. Вачков И.В. / И.В. Вачков // Психологические условия развития профессионального самосознания учителя. Дис. канд.психол.наук: 19.00.07. М., 1995. 186 с.
33. Вачков И.Д., Дерябо С.Д. / И.Д. Вачков, С.Д. Дерябо // Окна в мир тренинга. Методологические основы субъектного подхода к групповой работе. СПб.: Речь, 2004. 272 с. ISBN 8-9901-9000-0
34. Ветлугина Н. А. / Н.А. Ветлугина. // Возраст и музыкальная восприимчивость. / Восприятие музыки: Сб. статей. М.: Музыка, 1980. С.229 243.
35. Визгина А.В., Столин В.В. / А.В. Визгина, В.В. Столин // Внутренний диалог и самоотношение // Психологический журнал. 1989, №6. С. 50-57.
36. Вірна Ж.П., Іванашко О.Є. // Ж.П., Вірна, О.Є.Іванашко // Актуально-потенційні закономірності прояву стилів мотиваційно-смислової регуляції професійної реалізації педагогів // Практична психологія та соціальна робота, 2004. - №8. С. 74-78.
37. Вірна Ж.П. / Ж.П. Вірна // Основи професійної орієнтації: навчальний посібник. Луцьк: "Вежа", 2003. 156 с.
38. Выражемская А.И. / А.И. Выражемская // Влияние социальных установок учителя на межличностные отношения участников педагогического взаимодействия. Автореф дис. канд. психол.н.: 19.00.07. М., 1995. 13 с.
39. Выготский Л.С. / Л.С. Выготский // Вопросы детской психологии. СПб.: СОЮЗ, 1997. 456с.
40. Витгенштейн Л. / Л. Витгенштейн // Философские работы. Ч. 1. М.: Гнозис, 1994. 612 с. ISBN 5-8977-0211-0
41. Волкова Е.Н. / Е.Н. Волкова // Субъектность педагога: теория и практика. Автореф дис. докт. психол.н. 19.00.07. М., 1998. 26 с.
42. Воробьева Т.Л. / Т.Л. Воробьева // Профессиональная пригодность как центральная проблема профессиональной подготовки специалистов в Вузах / Под ред. Н.В. Кузьминой. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1970. С. 3-17.
43. Ворожцова О.А. / О.А. Ворожцова // Музыка и игра в детской психотерапии М.: Изд-во Института психотерапии, 2004. 90с. ISBN 5-8939-1070-3
44. Восприятие музыки: Сб. статей / Ред. сост. В. Н. Максимов. М.: Музыка, 1980. 256 с.
45. Гавриленко В.А. / В.А. Гавриленко // Структура профессионального самосознания студентов-психологов / Психологические проблемы самореализации личности. Сб.научных трудов, 2001, С. 48 52.
46. Гадамер Г. // Г. Гадамер // Истина и метод: Основы философской герменевтики. Пер. с нем. / Общ. ред. и вступ. ст. Б. М. Бессонова. М.:Прогресс, 1998. 704 с.
47. Ганслік Е. / Ганслік Е. // Человек и язык. / От Я к Другому: Сб. пер. по проблемам интерсубъективности, коммуникации, диалога. Науч. ред. А.А. Михайлов; составл. Т. В. Щитцова. Мн.: Менск, 1997. С. 133 141.
48. Готсданкер Р. / Р. Готсданкер // Основы психологического эксперимента: Учебное пособие: Пер. с англ. М.: Изд-во Моск. ун-та, - 1982. 464 с. ISBN 8-8924-0034-0
49. Гачев Д.И. / Гачев Д.И. // Умозрение о музыке ( фрагменты экзистенциального трактата Музыка и световая цивилизация”) / Музыка. Культура. Человек. Свердловск, 1991. 148 с.
50. Г. Гегель / Г. Гегель // Энциклопедия философских наук. Т. З. Философия духа. Отв. ред. Е.П. Ситковский. Ред. Коллегия: Б.М. Кедров и др. М., «Мысль», 1977. 472с. ISBN 8-8900-0010-2
51. Голицин Г. / Г. Голицин // Музыкальная психология. М., 1993. 191 с.
52. Готсдинер А.Л. / Готсдинер А.Л. // О стадиях формирования музыкального восприятия. / Проблемы музыкального мышления. М.:Музыка. 1974, С. 230 251.
53. Губіна А.М. / А.М. Губіна // Задоволеність працею як результат ефективної професійної соціалізації особистості /Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / за ред. С.Д.Максименка. Т. IX, част. 2. К.,2007, С. 89-92.
54. Гапоненко Л./ Л. Гапоненко // О психологических механизмах становления профессионального сознания будущего учителя. К.:Академвидав, 2001. 251с.
55. Давыдов В.В. / В.В. Давыдов // Виды общения в обучении: Психологические проблемы построения учёбных предметов 2-е узд. М.: Пед. Общество Росси, 2000. 479с.
56. Дмитриева М.Л. / М.Л. Дмитриева // Цели професиографии и структура профессиограммы. Методология исследования по инженерной психологии и психологии труда. Ч.1. Л.: Изд-во Л ГУ, 1974. 160 с. ISBN 8-5679-9901-2
57. Долинська Л. Романенко Ю. / Л. Долинська, Ю. Романенко // Архетипи соціального життя і політика (Глибинні регулятиви психополітичного повсякдення): Монографія. К.: Либідь, 2001. 334с.
58. Дружинин В. / В. Дружинин // Психология общих способностей СПб.: «Питер», 1999. 368с. (Мастера психологи).
59. Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А. / М.И.Дьяченко, Л.А.Кандыбович // Психгология высшей школы: Учеб. пособие для вузов. 2-е изд., перераб. И доп. Мн.: Изд-во БГУ, 1981. 383с.
60. Елканов С.Б. / С.Б. Елканов // Профессиональное самовоспитание учителя: Кн. для учителя. М.: Просвещение, 1986. 143 с.
61. Елканов С.Б. / С.Б. Елканов // Основы профессионального самовоспитания будущего учителя: Учеб.пособие для студентов пед ин-тов. М.: Просвещение, 1989. 189. ISBN 5-09-000941-4
62. Ельконин Д.Б. / Д.Б. Ельконин // Избранные психологические труды Под ред. В.В. Давыдова, В.П. Зинченко. Авт. вст. ст. В.В, Давыдов М.: Педагогика, 1989. 560с.
63. Ермолаева Е.П. / Е.П. Ермолаева // Преобразующие и идентификационные аспекты профессиогенеза // Психологический журнал, 1998. Т. 19. №4. С. 51-59.
64. Ермолаева Е.П. / Е.П. Ермолаева // Профессиональная идентичность и маргинализм: концепция и реальность (статья первая) // Психологический журнал, 2001. - Т.22. - №4. С. 51-59.
65. Жизненный путь личности (вопросы теории и методологии социально-психологического исследования). / Под ред. Л.В. Сохань, Киев, издательство «Наукова думка», 1987. 279с. ISBN 9-4567-0987-0
66. Зеер Э.Ф. / Э.Ф Зеер // Психология профессий: Учебное пособие для студентов вузов. 2-е узд., перераб., доп. М.: Академический проект; Екатеренбург: Деловая книга, 2003. 336с. (Gaudeamus”). ISBN 5-8291-0201-3 (Академический проект) ISBN 5-88687-147-0 (Деловая книга)
67. Зенков Л.Р. / Л.Р. Зенков // Бессознательное и сознание в аспекте межполушарного взаимодействия. / Бессознательное. Том 4. Тбилиси: Миенциереба. 1985. С. 224 233.
68. Зуев И.О. / И.О. Зуев // Учебные стили. Экспресс-методика и рекомендации педагогам // Практична психологія та соціальна робота, 2002. - № 6. С. 16-20.
69. Зязюн І.А. / І.А. Зязюн // Рефлексія людини в гуманітарній філософії // Світло. 1998. - № 1. С. 6 9.
70. Ильин Е.Л. / Е.Л. Ильин // Собрание сочинений: Письма.Мемуары (1939 1954). М.: Русская книга, 1999. 512 с. ISBN 5-6780-9900-0
71. Ильина Г.А. / Г.А. Ильина // К вопросу о формировании музыкальных представлений у дошкольников // Вопросы психологии. 1959. №5. С. 36 51.
72. Йолон П.Ф., Крымский С.Б., Парахонский Б.А. / П.Ф.Йолон, С.Б.Крымский, Б.А. Парахонский // Рациональность в науке и культуре. Киев: Наукова думка, 1989. 288 с.
73. Казаміренко В.П. / В.П. Казаміренко // Програма дослідження психолого-соціальних чинників адаптації молодої людини до навчання у ВНЗ та майбутньої професії// Практична психологія та соціальна робота, 2004. - № 6. С. 76-78.
74. Кант Еммануїл / Кант Еммануїл // Критика чистого розуму / Пер. З нім. Та приміт. І. Бурковського. К.: Юніверс, 2000. 540с. ISBN 5-6780-0987-0
75. Карпов А.В. / А.В. Карпов // Психология принятия решения в профессиональной деятельности. Ярославль: Изд-во Яргу, 1991. 152 с.
76. Кейдж Д. / Д. Кейдж // Из книги Тишина” / Музыкальная Академия, 1997. Вып. 3. 244 с.
77. Кехчуашвили Г.Н., Эсебуа Р.Ш. / Г.Н. Кехчуашвили, Р.Ш.Эсебуа// Бессознательное, установка, музыка. // Бессознательное. Т. 4. Тбилиси: Миенциереба, 1985. С. 74 91. ISBN 9-0023445-8
78. Киричук О. В. / О.В. Киричук // Діалог у контексті педагогічної взаємодії // Діалогічна взаємодія у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи: Книга для учителя / За ред. Г.О. Балла, О.В.Киричука, Р. М. Шамелашвілі. Київ: ІЗМН, 1997. С. 31-46. ISBN 5 -8765-8900-2
79. Климов Е.А. / Е.А. Климов // Психология профессионала. М.: Воронеж, 1996. С. 3 108. ISBN 5-8675-9002-2
80. Коваленко А.Б., Корнєв М.Н. / А.Б. Коваленко, М.Н.Корнєв // Соціальна психологія: Підручник. К., 2006. 400с. ISBN 996-7863-56-5
81. Когоутек Ц. / Ц. Когоутек // Техника композиции в музыке ХХ века. М.: Музыка, 1976. 367с.
82. Костюк А.Г. / А.Г. Костюк // О мелодической ориентации музыкального восприятия. / Восприятие музыки: Сб. статей. М.: Музыка, 1980. С. 112-126.
83. Костюк А.Г. / А.Г. Костюк // Восприятие мелодии: мелодические параметры процесса восприятия. К.: Наука., 1986. 185 с.
84. Коломійцов В. / В. Коломійцов // Проблемы восприятия музыки. К.: «Политиздат», 1981. 345с.
85. Коломенський Я./ Я. Коломенський // Психология самосознания. М.: «Просвещение», 1994. 231с.
86.