ФОРМУВАННЯ СМИСЛОУТВОРЮЮЧИХ МОТИВІВ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ В ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

Краткое описание

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА

на правах рукопису

РЖЕВСЬКА-ШТЕФАН ЗЛАТА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 378.147-159

ФОРМУВАННЯ СМИСЛОУТВОРЮЮЧИХ МОТИВІВ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ В ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

19.00.07 педагогічна і вікова психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
Лушин Павло Володимирович
доктор психологічних наук, професор

Кіровоград 2007

ЗМІСТ

ВСТУП .....

3

РОЗДІЛ 1.

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ СМИСЛОУТВОРЮЮЧИХ МОТИВІВ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ......................................................................................

1.1.

Психологічний зміст та види смислоутворюючих мотивів особистості ..........................................................................................

10

1.2.

Формування смислоутворюючих мотивів навчальної діяльності: аналіз причин та шляхів розв’язання проблеми ..............................

24

1.3.

Психологічні особливості формування смислоутворюючих мотивів навчальної діяльності майбутніх психологів ....................

51

Висновки до першого розділу ...

64

РОЗДІЛ 2.

ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СМИСЛОУТВОРЮЮЧИХ МОТИВІВ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ В УМОВАХ МОТИВАЦІЙНОЇ КРИЗИ ...............

2.1.

Програма і методика дослідження смислоутворюючих мотивів навчальної діяльності майбутніх психологів в умовах мотиваційної кризи .............................................................................

68

2.2.

Дослідження особливостей смислоутворюючих мотивів навчальної діяльності майбутніх психологів в умовах мотиваційної кризи .............................................................................

81

2.3.

Дослідження реконструктивних умінь майбутніх психологів........

89

Висновки до другого розділу ....

102

РОЗДІЛ 3.

ПРОГРАМА ФОРМУВАННЯ СМИСЛОУТВОРЮЮЧИХ МОТИВІВ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ ....................................................................................

3.1.

Концептуальна модель формування смислоутворюючих мотивів навчальної діяльності майбутніх психологів в умовах керованої мотиваційної кризи .............................................................................

105

3.2.

Психологічні умови формування смислоутворюючих мотивів навчальної діяльності майбутніх психологів в умовах керованої мотиваційної кризи .............................................................................

111

3.3.

Експериментальне формування смислоутворюючих мотивів навчальної діяльності майбутніх психологів в умовах керованої мотиваційної кризи .............................................................................

127

3.4.

Аналіз результатів формувального експерименту ..........................

141

Висновки до третього розділу ...

162

ВИСНОВКИ ....

168

ДОДАТКИ ...

171

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ...

201

ВСТУП

Актуальність дослідження. Сучасна соціо-культурна ситуація висуває серйозні вимоги до компетентності і професіоналізму фахівців в галузі психології. Від майбутніх психологів-практиків очікують не тільки засвоєння відповідних знань, умінь і навичок, але, в першу чергу, виходу на високий рівень особистісного розвитку та саморозвитку (О.Ф.Бондаренко, Г.Ю.Бєлокрилова, Т.М.Буякас, С.Д.Максименко, Н.В.Чепелєва та ін.). Важливим фактором, що забезпечує даний процес, на думку багатьох авторів, є наявність у студентів високого рівня відповідної мотивації (М.І.Алексєєва, А.К.Дмитренко, Ю.М.Забродін, Г.Ю.Любимова, Б.А.Сосновський, В.А.Якунін). Це означає, що в ієрархії мотивів навчання студентів мають домінувати такі смислоутворюючі мотиви, які здатні забезпечити високу особистісну зацікавленість індивіда в досягненні поставлених цілей.
Умовою формування таких смислоутворюючих мотивів вважають співпадіння суспільних і особистісних смислів діяльності смислів, які вкладає в діяльність сама особистість, і смислів, які закладені в діяльність суспільством (О.М.Леонтьєв, Д.О.Леонтьєв, О.К.Дусавицький). Відомо, що на практиці дані смисли перебувають в постійних суперечностях, що породжує як різноманітні внутрішні особистісні конфлікти, так і конфлікти між особистістю та суспільством. В психолого-педагогічній літературі достатньо широко висвітлені умови, що сприяють більш ефективному розвитку смислоутворюючих мотивів навчання (М.І.Алексєєва, А.Г.Архипов, Л.І.Божович, М.Ф.Добринін, О.К.Дусавицький, Н.А.Густяков, Н.В.Єфімова, Л.К.Золотих В.І.Ковальов, О.М.Леонтьєв, Т.І.Лях, А.К.Маркова, М.В.Матюхина, Р.П.Мільруд, В.Ф.Моргун, Н.Г.Морозова, А.Б.Орлов, Л.С.Славина, Г.І.Щукина та ін). Проте поза увагою науковців залишається проблема мотиваційної кризи, яка супроводжує вищезгадане неспівпадіння смислів діяльності й викликає загальне зниження мотивації й тенденцію до формального виконання діяльності.
Інтегральним показником проблемності переживання таких криз студентами психологічних спеціальностей вважається тенденція до свідомої відмови від самореалізації в якості психолога (Т.А.Кадикова, В.О.Фокін). Разом з тим, задачі професійного і особистісного розвитку майбутніх психологів вимагають від них не лише формування відповідних смислоутворюючих мотивів навчання. Студенти мають в тому числі навчитись використовувати енергію мотиваційної кризи й направляти її в конструктивне русло (М.С.Пряжников, О.Ю.Пряжникова), що передбачає здатність конструктивно переживати невизначеність, створювану мотиваційною кризою, і самостійно та вчасно розв’язувати протиріччя між особистісними і суспільними смислами діяльності. Оволодіння такими уміннями має зняти проблему формування смислоутворюючих мотивів навчальної діяльності. Проте вирішення даної задачі розвитку передбачає переосмислення традиційного ставлення до мотиваційної кризи як до деструктивного явища і перетворення її на предмет навчальної діяльності майбутніх фахівців.
Очевидна теоретична і практична значущість проблеми, недостатній рівень її вивчення та перспективність визначили тему дисертаційного дослідження: «Формування смислоутворюючих мотивів навчальної діяльності майбутніх психологів в процесі професійної підготовки» з акцентом на конструктивне використання мотиваційної кризи як джерела розвитку особистості майбутнього професіонала.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження входила до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри психології Кіровоградського державного педагогічного університету імені В. Винниченка за науковим напрямом „Психологічний супровід (фасилітація) навчально-педагогічної діяльності” (2003-2004 рр.), затверджена Вченою радою КДПУ імені В. Винниченко (протокол № 4 від 29 листопада 2004р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 2 від 22. лютого 2005р.).
Об'єктом дослідження служать смислоутворюючі мотиви навчальної діяльності студентів.
Предметом дослідження є психологічні особливості процесу формування смислоутворюючих мотивів навчальної діяльності майбутніх психологів.
Мета дослідження полягала у виявленні психологічних особливостей смислоутворюючих мотивів навчальної діяльності майбутніх психологів і розробці засобів їх ефективного формування.
В основу нашого дослідження було покладено наступні припущення:
- в умовах стихійного переживання мотиваційної кризи смислоутворюючі мотиви навчальної діяльності майбутніх психологів, що відповідають цілям їх професійного та особистісного розвитку, розвинуті недостатньо;
- однією з провідних причин недостатнього рівня розвитку смислоутворюючих мотивів навчальної діяльності майбутніх психологів є недостатній розвиток у них реконструктивних умінь здатності в умовах невизначеності конструювати нові особистісні смисли життєдіяльності, які знімають протиріччя, що лежать в основі мотиваційної кризи;
- більш ефективне формування смислоутворюючих мотивів навчальної діяльності майбутніх психологів можливе за умов: 1) цілеспрямованого сприяння зародженню й конструктивному переживанню студентами мотиваційних криз в межах недирективного навчально-педагогічного середовища; 2) цілеспрямованого розвитку у студентів реконструктивних умінь.
Відповідно до мети і гіпотези поставлені такі основні завдання дослідження:
1. На основі теоретичного аналізу визначити психологічний зміст та види смислоутворюючих мотивів особистості.
2. Здійснити теоретичний аналіз шляхів розв’язання в навчальній діяльності основної проблеми формування смислоутворюючих мотивів проблеми неспівпадіння особистісних і суспільних смислів діяльності. Розглянути мотиваційну кризу як можливий засіб розв’язання даної проблеми.
3. Виявити психологічні особливості формування смислоутворюючих мотивів навчальної діяльності майбутніх психологів в контексті завдань їх професійного та особистісного розвитку. Розглянути підстави для використання мотиваційної кризи у формуванні смислоутворюючих мотивів навчальної діяльності майбутніх психологів.
4. Виявити особливості смислоутворюючих мотивів навчальної діяльності майбутніх психологів за умов стихійного переживання ними криз мотиваційного характеру.
5. Обґрунтувати, розробити та апробувати програму фасилітативного формування смислоутворюючих мотивів навчальної діяльності майбутніх психологів в умовах керованої мотиваційної кризи.
Теоретико-методологічною основою дослідження стали: загальні положення вітчизняних мотиваційних концепцій (В.Г.Асєєв, Л.С.Виготський, В.К.Вілюнас, Є.П.Ільїн, О.М.Леонтьєв, О.К.Тихомиров, А.А.Файзулаєв), принципи формування мотивації навчальної діяльності (М.І.Алексєєва, Л.І.Божович, М.Ф.Добринін, О.К.Дусавицький, А.К.Маркова, М.В.Матюхина, Г.І.Щукина та ін.); концепція особистісних смислів (О.М.Леонтьєв) та теорія смислів (Д.О.Леонтьєв); положення психологічної концепції розвивального навчання (В.В.Давидов, Г.С.Костюк, С.Д.Максименко, О.В.Скрипченко, Ю.М.Швалб) та особистісно-орієнтованого навчання (І.Д.Бех, Л.Варзацька, В.Я.Ляудис, К.Роджерс, Дж.Фрейберг); концепція особистісної зміни (П.В.Лушин); концептуальні засади професійного розвитку майбутнього спеціаліста (А.К.Маркова, М.С.Пряжников, О.Ю.Пряжникова, В.А.Семиченко), дослідження становлення особистості майбутнього психолога в професійному навчанні (Р.Ануфрієва, О.Ф.Бондаренко, Т.М.Буякас, Ю.Г.Долинська, О.І.Донцов, Є.Ф.Зеєр, Т.А.Кадикова, В.І.Карікаш, Г.Ю.Любимова, Л.В.Мова, Н.І.Пов’якель, Т.М.Титаренко, Н.Ф.Шевченко, Н.В.Чепелєва, Т.С.Яценко).
Для вирішення поставлених завдань та перевірки гіпотези використано комплекс теоретичних та емпіричних методів дослідження, який включав:
- загальнонаукові методи теоретичного рівня (теоретичний аналіз, систематизація й узагальнення, порівняння, синтез були використані для дослідження стану розробленості досліджуваної проблеми, теоретичне моделювання було використане для створення концептуальної моделі формування смислоутворюючих мотивів);
- методи емпіричного рівня (для дослідження смислоутворюючих мотивів навчальної діяльності майбутніх психологів було використано аналіз продуктів діяльності, стандартизовані опитувальники «Мотивація навчання у вузі» Т.І.Ільїної, «Визначення спрямованості особистості» Б.Басса; методи спостереження та анкетування дали змогу дослідити групову динаміку як показник змін в мотиваційно-смисловій сфері студентів; активні методи навчання (тренінг) було використано для здійснення формувального впливу).
- методи математичної статистики (t- критерій Стьюдента, кутове перетворення Фішера були використані для виявлення достовірності відмінностей в показниках).
Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилося на базі психолого-педагогічного факультету КДПУ імені В. Винниченка (м. Кіровоград) та психологічного факультету Вінницького соціально-економічного інституту Університету «Україна». Загальна кількість респондентів становила 137 студентів III-IV курсів. Відповідно до поставлених завдань дослідження проводилося в три етапи (пошуковий, дослідницько-експериментальний і узагальнювальний) упродовж 2000-2006 років.
Надійність і вірогідність результатів забезпечується методологічною і теоретичною обґрунтованістю вихідних положень; сукупністю методів, адекватних предмету, меті й завданням дослідження; репрезентативністю вибірки досліджуваних; поєднанням кількісного і якісного аналізу отриманих результатів; застосуванням методів математичної статистики.
Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягають в тому, що автором: а) розширені, поглиблені й узагальнені психологічні знання про сутність та умови формування смислоутворюючих мотивів навчальної діяльності майбутніх психологів, визначено чинники, що перешкоджають їх успішному формуванню; б) переосмислено роль мотиваційних криз в даному процесі, обґрунтовано необхідність використання керованих мотиваційних криз в формуванні мотиваційно-смислової сфери майбутніх фахівців психологів; в)вперше розроблено і обґрунтовано програму фасилітативного формування смислоутворюючих мотивів навчальної діяльності в умовах керованої кризи, отримано емпіричне підтвердження можливості розвитку у студентів умінь розв’язувати смислові протиріччя у мотиваційно-смисловій сфері й конструювати нові особистісні смисли в умовах смислової невизначеності.
Практичне значення роботи полягає в тому, що результати дослідження можуть бути використані для підвищення ефективності підготовки фахівців у сфері психології. Запропонована програма фасилітативного формування смислоутворюючих мотивів може бути використана в навчальному процесі з метою підвищення ефективності формування смислоутворюючих мотивів навчальної діяльності майбутніх психологів та формування у студентів конструктивного ставлення до невизначеності, пов’язаної з майбутньою професійною діяльністю. Крім того результати дослідження можуть бути використані у підвищенні кваліфікації в процесі післядипломної педагогічної освіти психологів, керівників центрів психологічної служби та керівних кадрів освіти.
Особистий внесок. В публікації у співавторстві (П.В.Лушин) автору належить теоретичний аналіз причин виникнення мотиваційних криз в процесі навчання.
Результати дослідження впроваджено автором в процесі професійної підготовки студентів на психолого-педагогічному факультеті КДПУ імені Володимира Винниченко (довідка №115-н від 04.06.2007р.), студентів-психологів на психологічному факультеті Вінницького соціально-економічного інституту Університету «Україна» (довідка №1/27-447 від 05.06.2007р), вчителів і психологів загальноосвітніх шкіл Кіровограда та області на базі Кіровоградського інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського (довідка № 401 від 04.06.2007р.).
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні і практичні положення дисертації обговорювалися й були схвалені на конференціях, на засіданнях і звітних наукових конференціях кафедри психології КДПУ імені Володимира Винниченка (2001-2005 рр.); на Всеукраїнській науково-практичній конференції „Психолого-педагогічні засади професійного становлення особистості практичного психолога і соціального педагога в умовах вищої школи” (Тернопіль, 2003 р.); на Всеукраїнській науково-практичній конференції „Сучасні проблеми психофізичного забезпечення діяльності” (Київ, 2003 р.); на Міжнародній науково-практичній конференції „Сучасні проблеми екологічної психології” (Київ, 2003 р.); на Міжнародній науково-практичній конференції „Теоретико-методологічні проблеми дослідження психології особистості: досвід минулого погляд у майбутнє” (Одеса, 2004 р.); на IV Всеукраїнській науково-практичній конференції „Актуальні проблеми практичної психології” (Херсон, 2006 р.); на Міжнародній науково-практичній конференції „Генеза буття особистості” (Київ, 2006 р.).
Публікації. Матеріали дослідження знайшли своє відображення у 8 публікаціях, з яких 7 праць одноосібні. У фахових збірниках, затверджених ВАК України, вийшли 5 статей.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, 8 додатків та списку використаних джерел (214 найменувань). Основний зміст дисертації викладено на 170 сторінках і містить 16 таблиць та 1 рисунок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

За результатами проведеного дослідження зроблено такі висновки:
1. Смислоутворюючі мотиви особистості це мотиви, які визначають внутрішнє ставлення індивіда до діяльності як до особистісно значущої. Дані мотиви займають провідне домінуюче положення в ієрархії мотивів діяльності особистості, визначаючи загальну спрямованість діяльності, її місце в системі особистісних відносин і цінностей.
В ряді випадків смислоутворюючі мотиви змішують з внутрішніми або процесуальними мотивами, які протиставляються зовнішнім мотивам-стимулам. Проте на основі теоретичного аналізу літератури виявлено, що в залежності від типу співіснування суб'єктивного особистісного смислу діяльності з суспільним (об'єктивним) смислом цієї діяльності смислоутворюючі мотиви можуть набувати як статусу внутрішніх мотивів по відношенню до діяльності, так і зовнішніх. Внутрішніми дані мотиви стають у випадку співпадіння об’єктивних та суб’єктивних смислів діяльності; зовнішніми у випадку їх неспівпадіння. У випадку гармонійного поєднання даних смислів смислоутворюючі мотиви набувають статусу конструктивних.
Внутрішні смислоутворюючі мотиви можуть бути охарактеризовані як об’єктивно адекватні або діяльнісно-адекватні мотиви; зовнішні смислоутворюючі мотиви як суб’єктивно адекватні або особистісно-адекватні. У індивіда з конструктивними смислоутворюючими мотивами спостерігається спрямованість на досягнення як результатів діяльності, так і індивідуальних цілей, проте характер даних результатів не є вузько-особистісним. Виходячи з цього зовнішні по відношенню до навчальної діяльності смислоутворюючі мотиви були охарактеризовані нами як неконструктивні.
2.Теоретичний аналіз шляхів розв’язання проблеми формування смислоутворюючих мотивів в навчальній діяльності дозволив встановити, що напрацьовані на сьогоднішній день засоби розв’язання протиріччя між особистісними та суспільними смислами навчання не вирішують проблему остаточно. Запропонований автором шлях вирішення даної проблеми полягає у переосмисленні феномена мотиваційного вакууму в екопсихологічних термінах, що дозволяє розглядати його як умову для конструктивного вирішення протиріччя між суспільними і особистими смислами навчальної діяльності самим студентом за рахунок конструювання ним нових більш життєспроможних особистісних смислів навчання.
3. Психологічні особливості формування смислоутворюючих мотивів навчальної діяльності майбутніх психологів зумовлюються, з одного боку, серйозністю завдань їх професійного і особистісного розвитку (вихід на високий рівень особистісного розвитку, де можливий творчий підхід до виконання професійної діяльності в умовах невизначеності), а з іншого боку, проблемами професійної відповідності та особистісного зростання, які знаходять своє вираження в неконструктивному ставленні студентів до невизначеності, пов'язаної з майбутньою професійною діяльністю. Страх невизначеності є головною перешкодою до конструктивного виходу студентів з кризи професійного самовизначення і формування смислоутворюючих мотивів навчальної діяльності, які відповідають задачам їх особистісного і професійного зростання. Розвиток конструктивного ставлення майбутніх психологів до невизначеності, пов’язаної з майбутньою професією, згідно нашого підходу, є можливим у випадку цілеспрямованого сприяння зародженню і переживанню ними в процесі професійної підготовки мотиваційних криз, які є сильним джерелом невизначеності. Готовність студентів до перебудови власних смислових підґрунть і конструктивне налаштування по відношенню до емоційної напруги, джерелом якої виступає мотиваційна криза, забезпечується завдяки цілеспрямованому розвитку у студентів реконструктивних умінь умінь конструювати в умовах невизначеності нові особистісні смисли життєдіяльності, які знімають протиріччя, що лежать в основі кризи.
4. Шляхом емпіричного дослідження з’ясовано, що стихійне переживання майбутніми психологами мотиваційних криз в умовах традиційного навчання має недостатній потенціал формування смислоутворюючих мотивів навчання, які відповідають задачам їх особистісного і професійного зростання (діяльнісно-адекватних та конструктивних). Більше половини студентів III курсу і майже половина студентів IV курсу, що стихійно переживають кризу професійного самовизначення, мають неконструктивні (зовнішні) смислоутворюючі мотиви навчання. Підтверджено, що в умовах мотиваційної кризи існує зв'язок між характером смислоутворюючих мотивів і рівнем розвитку реконструктивних умінь. Їх недостатній розвиток є однією з причин недостатньої сформованості відповідних смислоутворюючих мотивів навчання майбутніх психологів.
5. Результати формуючого експерименту підтвердили висунуту гіпотезу і показали, що підвищити ефективність формування смислоутворюючих мотивів навчання майбутніх психологів можна за допомогою програми фасилітативного формування смислоутворюючих мотивів, яка спрямована на цілеспрямоване сприяння зародженню й конструктивному переживанню студентами мотиваційних криз в межах недирективного навчально-педагогічного середовища, а також цілеспрямований розвиток у студентів реконструктивних умінь.
Проведене дисертаційне дослідження не вичерпує усіх аспектів досліджуваної проблеми. Перспективи подальших досліджень проблеми формування смислоутворюючих мотивів навчальної діяльності в умовах керованої кризи ми вбачаємо в таких напрямках: ґрунтовне вивчення зв’язків між змінами в переживанні мотиваційної кризи і характером змін в мотиваційно-смисловій сфері особистості; дослідження особливостей формування смислоутворюючих мотивів навчальної діяльності майбутніх психологів з високо розвинутими реконструктивними уміннями; дослідження гендерних відмінностей та аналіз вікових аспектів формування смислоутворюючих мотивів навчальної діяльності в умовах керованої кризи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аврамчук Л.А. Формування активної пізнавальної діяльності студентів // Педагогіка і психологія. 1997. №3. С. 122-125.
2. Алексеева М.И. Мотивация учения студентов и удовлетворенность выбором вуза // Эмоциональная регуляция учебной и трудовой деятельности. Москва, Одесса. 1986. С. 47.
3. Алексєєва М.І. Мотиви навчання учнів: Посіб. для вчителів. К.: Рад. школа, 1974. 120 с.
4. Амонашвили Ш.А. Психологические основы педагогики сотрудничества. К., 1991. 111 c.
5. Амонашвили Ш.А. Личностно-гуманная основа педагогического процесса. Минск: Изд-во БГУ, 1990. 560 с.
6. Андрійчук І.П. Формування позитивної „Я-концепції” особистості майбутніх практичних психологів у процесі професійної підготовки: Автореф. Дис. ...канд. психол. наук: 19.00.07 / НПУ імені М.П.°Драгоманова. К., 2003. 22 c.
7. Ануфрієва Р. Професійна компетентність майбутнього психолога // Психолого-педагогічні засади професійного становлення особистості практичного психолога і соціального педагога в умовах вищої школи: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. Тернопіль: ТДПУ, 2003. С. 57-63.
8. Арестова О.Н. Влияние мотивации на структуру целеполагания // Вестник МГУ. Серия 14. Психология. 1998. №4. С. 40-52.
9. Асеев В.Г. Мотивация поведения и формирование личности. М.: Мысль, 1976. 158 с.
10. Асмолов А.Г. О предмете психологии личности// Вопросы психологии. 1983. №3. С. 118-125.
11. Ахтямов Р. Профессиональное самоопределение и самоактуализация студентов-психологов // Материалы Международной конференции студентов и аспирантов по фундаментальным наукам «Ломоносов». Выпуск 6. М: Центр студентов МГУ, 2001. С. 5-6.
12. Бадмаева М. Влияние мотивации на развитие умственных способностей: Монография. Улан-Удэ.: Издательство ВСГТУ, 2004. 280 с.
13. Бал Г.А. «Мотив»: уточнение понятия // Психологический журнал. 2004. №4, С. 56-65.
14. Бех І.Д. Виховання особистості: У 2 кн. Кн. 1: Особистісно орієнтований підхід: науково-практичні засади. К.Либідь, 2003. 280 с.
15. Бибрих Р.Р., Васильєв И.А. Особенности мотивации и целеобразования в учебной деятельности студентов младших курсов // Вест. Моск. Ун-та. Серия 14. Психология. 1997. №2. С. 20-30.
16. Бирюков С.М. Изучение мотивов учебной деятельности младших школьников // Начальная школа. 1999. №10. С. 31-33.
17. Битянова М. Фантом мотивации // Школьный психолог. 1999. №45. С. 14.
18. Бовкун І.С. Соціально-психологічні проблеми підготовки майбутніх практичних психологів до професійної діяльності // Наука і освіта. 2004. №8-9. С. 61-63.
19. Божович Л.И. Проблема развития мотивационной сферы ребенка / Изучение мотивации поведения детей и подростков / Под ред. Л.И. Божович, Л.В. Благонадёжной. М., 1972. С. 7-44.
20. Бондаренко А.Ф. Личностное и профессиональное самоопределение отечественного психолога-практика // Московский психотерапевтический журнал. 1993. №1. С. 63-76.
21. Борис І. Мотиваційна сфера як проблемний чинник поведінки // Психологія і суспільство. 2002 №2. С. 48-57.
22. Булах І.С. Викладач студент: психологія особистісних взаємодій: Навч.метод. посіб. К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2005. 104 с.
23. Буякас Т.М. О проблемах становления чувства самоидентичности у студентов-психологов // Вест. Моск. Ун-та. Серия 14. Психология. 2000. №1. С. 56-62.
24. Буякас Т.М. Основания и условия профессионального становления студентов-психологов // Вест. Моск. Ун-та. Серия 14. Психология. 2005. №2. С. 7-17.
25. Братусь Б. С. Аномалии личности.— М.: Мысль, 1988.— 301 с.
26. Варзацька Л. Інноваційні аспекти особистісно-орієнтованого, розвивального навчання // Укр. мова і література в школі. 2002. №3. С. 30-31.
27. Вартанова И.И. К проблеме диагностики мотивации // Вест. Моск. Ун‑та. Серия 14. Психология. 1998. №2. С. 80-87.
28. Вартанова И.И. К проблеме мотивации учебной деятельности // Психология образования: Дайджест. 2001. №7. С. 13-15.
29. Вартанова И.И. Изучение личности подростков в учебной деятельности // Психологическая наука и образование. 2003. № 1. С. 8-14.
30. Васильев И.А. Роль интеллектуальных эмоций в регуляции мыслительной деятельности // Психологический журнал. 1998. Т.19. №4. С. 49-60.
31. Василюк Ф.Е. Психология переживания: анализ преодоления критических ситуаций. М.: МГУ, 1984. 200 с.
32. Вербицкий А.А., Платонова Т.А. Формирование познавательной и профессиональной мотивации студентов. М. 1986. С. 14.
33. Вербицкий А.А. Бакмаева Н.А. Проблема трансформации мотивов в контекстном обучении // Вопросы психологии. 1987. №3. С. 12-16.
34. Вілюжаніна Т.А. Динаміка ціннісно-смислової сфери особистості в процесі професійного становлення майбутніх психологів: Автореф. дис. ...канд. психол. наук: 19.00.07/ Інститут психології імені Г.С.Костюка АПН України. К., 2006. 22 с.
35. Вилюнас В.К. Психологические механизмы мотивации человека. М.: Просвещение, 1989. 318 с.
36. Власова Ю.В., Белобрыкина О.А. К вопросу о профессиональном становлении и развитии личности психолога // Психология в вузе. 2004. №2. С. 86-97.
37. Волков Б.С. К вопросу о развитии мотивов учебной деятельности студентов // Мотивы учебной и общественно полезной деятельности школьников и студентов. Межвузовский сборник научных трудов / Под ред. Е.А. Шумилина, Д.И. Фельдштейна. М., 1980. С. 102-107.
38. Волювач О.С. Проблема професійної мотивації майбутніх психологів як предмет формування // Актуальні проблеми психічної психології: Зб. наук. праць. Херсон, ПП Вишемирський В.С. 2006. С. 60-63.
39. Грабал В. Некоторые проблемы мотивации учебной деятельности учащихся // Вопросы психологии. 1987. №1. С. 56-59.
40. Густяков Н.А. Базыма Б.А. К вопросу о мотивации мышления / Психология личности и познавательных процессов, Вестник Харьковского университета, № 287, Х.: Вища школа, 1986. С. 13-17.
41. Давидов В.В. Психическое развитие в младшем школьном возрасте // Возрастная и педагогическая психология / Под ред. А.В.Петровского. М., 1979. С. 69-100.
42. Давыдов В. В., Слободчиков В. И., Цукерман Г. А. Младший школьник как субъект учебной деятельности // Вопросы психологии. 1992. N4, С. 14-19.
43. Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения: Опыт теоретического и экспериментального психологического исследования. М.: Педагогіка, 1986. 240 с.
44. Давыдов В.В. Теория развивающего обучения / Межд. Ассоциация «Развивающего обучения». М.: Интор, 1996. 367 с.
45. Дмитренко А.К. Мотиваційні та світоглядні аспекти вибору професії психолога // Практична психологія та соціальна робота. 2002. №4. С. 31-33.
46. Добрынин Н.Ф. О значимости получаемых учащимися знаний // Вопросы психологии. 1960. №1. С. 42-50.
47. Додонов Б.И. Эмоция как ценность. - М., 1978. 272 с.
48. Долинська Ю.Г. Самоактуалізація особистості майбутнього психолога у процесі професійної підготовки: Автореф. дис. ... канд. психол. наук : 19.00.07 / НПУ ім. М.П. Драгоманова. К., 2000. - 20 c.
49. Донцов А.И., Белокрылова Г.М. Профессиональное становление студентов-психологов // Вопросы психологии. 1992. №2. С. 5-10.
50. Донцов А.И., Белокрылова Г.М. Профессиональные представления студентов психологов // Вопросы психологии. 1999. №2. С. 42-49.
51. Доценко Е.Л. Психология манипуляции: феномены, механизмы и защита, М.: «ЧеРо», Издательство МГУ, 2000. 344 с.
52. А.К. Дусавицький О структуре мотивов учебной деятельности // Вестник Хр. Ун-та. 1978. № 171: Психология памяти и обучения. Вып. II C. 49-55.
53. Дусавицький А.К. Мотивы учебной деятельности студентов; Учеб. Пособие / А.К. Дусавицький. Харьков. ХГУ, 1987. 55 с.
54. Дусавицький А.К. Развивающее образование: теория и практика. Харків, 2002. 172 с.
55. Елфимова Н. В. Пути исследования мотивации в когнитивной психологии: сравнительный анализ // Вопросы психологии. 1985. №5. С. 162-168.
56. Елфимова Н.В. Исследование структуры мотивационного компонента деятельности // Вопросы психологии. 1988. №4. С.82-87.
57. Забродин Ю.М. Сосновский Б.А. Мотивационно-смысловые связи в структуре направленности человека // Вопросы психологии. 1989. №6. С. 100-108.
58. Залесский Г.Е. Ценностно-мотивационные аспекты деятельностной теории учения // Вест. Моск. Ун-та. Серия 14. Психология. 1998. №2. С. 58-66.
59. Занюк С.С. Психологія мотивації. К.: Либідь, 2002. 304 с.
60. Занюк С.С.Психологічні закономірності керування мотивацією учіння студентської молоді: Автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / Ін-т психології ім. Г.С.Костюка Акад. пед. наук України. К., 2004.- 20с.
61. Зеер Э.Ф. Психология профессий: Учебное пособие для студентов вузов. М.: Академический проект: Мир, 2005. 330 с.
62. Зимняя А.А. Учебная мотивация // Зимняя А.А. Педагогическая психология. М.: ЛОГОС, 1999. С. 217-232.
63. Золотых Л.К. Особенности формирования учебно-познавательного мотива как одного из новообразований учебной деятельности. Автореферат канд. дис. М., 1979. 20 с.
64. Зоткин Н.В. Смыслополагание в ситуации неопределенности: Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.11 / Институт дошкольного образования и семейного воспитания Российской академии образования. М.,2000. 23 с.
65. Зотова Н.Н., Родина О.Н. Исследование профессионального становления студентов-психологов // Вест. Моск. Ун-та. Серия 14. Психология. 2003. №3. С. 20-30.
66. Іванова Н.Г. Методика дослідження становлення мотивації особистості до професійної діяльності // Актуальні проблеми психології. Том V: Психофізіологія. Медична психологія. Генетична психологія. Частина 2. / За ред. Максименка С.Д. К.: Міленіум, 2003. С. 54-61.
67. Іванова Т. До проблеми формування професійної мотивації майбутніх психологів // Психолого-педагогічні засади професійного становлення особистості практичного психолога і соціального педагога в умовах вищої школи. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. Тернопіль: ТДПУ, 2003. С. 113-120.
68. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы СПб: Издательство «Питер», 2000. 512 с.
69. Имедадзе И.В. Ситуативное развитие мотивации и установка // Вопросы психологии. 1989. №2. С. 90-97.
70. Кадикова Т.А. Особливості динаміки ціннісних орієнтацій студентів-психологів: Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.01 / Одес. нац. ун-т імені І.І.Мечникова. О., 2002. 17 с.
71. Калошин В.Ф. Педагогіка співробітництва основа гуманізації навчально-виховного процесу // Пробл. освіти: Наук.-метод. зб. К., 1995. Вип. 2. С. 98-104.
72. Каминская М.В. Проблема освоения педагогической деятельности в системе Эльконина-Давыдова // Вопросы психологии. 2001. №5. С. 49-59.
73. Карікаш В. Деякі аспекти становлення успішного психолога // Психолого-педагогічні засади професійного становлення особистості практичного психолога і соціального педагога в умовах вищої школи. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції Тернопіль: ТДПУ, 2003. С. 18-23.
74. Климчук В.О. Творча особистість: дослідження ціннісного рівня внутрішньої мотивації навчання // Психологія: Зб. наук. праць. К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, Випуск 18, 2002. С. 236-240.
75. Климчук В.О. Психологічні детермінанти розвитку внутрішньої мотивації студентів у навчальній діяльності: Автореф. дис. ...канд психол наук 19.00.07 / Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. К, 2004. 20 с.
76. Ковалев В.И. Мотивы поведения и деятельности / Отв. ред. А.А.Бодалева; АН СССР, Ин-т психологии. М., 1988. 191 с.
77. Ковалев В.И. Мотивационная сфера личности как проявление совокупности общественных отношений // Психол. Журнал 1984. Т.5, №4. С. 3-13.
78. Ковалев Г.А. Три парадигмы в психологии три стратегии психологического воздействия // Вопросы психологии. 1987. №3. С. 41-49.
79. Коган А.Ф. Психологическое моделирование целеполагания и принцип псевдосвободы выбора цели в учебной деятельности. // Психологія: Зб. наук. праць. К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 1999. Випуск III.(6) С. 212-222.
80. Коган И.М. Творческий поиск: энерго-мотивационный аспект // Вопросы психологии. 1992. №1. С. 140-146.
81. Котырло В.К. Дуткевич Т.В. Роль совместной деятельности в формировании познавательной активности дошкольников // Вопросы психологии. 1991. №2. С. 50-60.
82. Кринчик Е.П. К проблеме психологического сопровождения профессионального становления студентов-психологов // Вест. Моск. Ун-та. Серия 14. Психология. 2005. №2. С. 45-55.
83. Кудрявцев В.Т.,. Уразалиева Г.К Субъект деятельности в онтогенезе // Вопросы психологии. 2001. №4. С. 14-30.
84. Кулюткин Ю.Н., Сухобская Г.С. Мотивация познавательной деятельности. Л.: Наука, 1972. 116 с.
85. Кулюткин Ю.Н. Личностные факторы развития познавательной активности учащихся в процессе обучения // Вопросы психологии. 1984. №5. С. 41-45.
86. Лапкин М., Яковлева Н. Мотивация учебной деятельности и успешности обучения студентов вузов // Психологический журнал. 1996. Т.17, №4. С. 134-140.
87. Леонтьєв А.Н. Проблемы развития психики. М.: Изд-во Моск. Ун-та, 1981. 558 с.
88. Леонтьєв А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. М.: Изд. Полит. Литературы, 1975. 304 с.
89. Леонтьєв А.Н. Лекции по общей психологии. М., 2000. 511 с.
90. Леонтьєв А.Н. Потребности, мотивы и эмоции // Психология эмоций. Тексты / Под ред. В.К. Вилюнаса, Ю.Б. Гиппенрейтер. М.: Изд-во Моск. Ун-та, 1984. С. 162-171.
91. Леонтьєв В.Г. Психологические механизмы мотивации учебной деятельности: учебное пособие. Новосибирск: НГПИ, 1987. 101 с.
92. Леонтьєв Д.А. Общее представление о мотивации человека // Психология в вузе. 2004. №1. С. 51-65.
93. Леонтьєв Д.А. Психология смысла: природа, строение и динамика смысловой реальности. М.: Смысл, 1999. 487 с.
94. Леонтьєв Д.А. Системно-смысловая природа и функции мотива // Вестник МГУ. Серия 14. Психология. 1993. №2 С. 73-82.
95. Лишин О.В. Педагогическая психология воспитания. // Учебное пособие / Под. ред. Д.И. Фельдштейна. М.: ИКЦ «Академкнига», 2003. 332 с.
96. Лозанов Г. Сущность, история и экспериментальные перспективы суггестопедической системы при обучении иностранным языкам // Методы интенсивного обучения иностранным языкам. Вып.3, М., 1977. С. 7-16.
97. Лохвицька Л. Формування пізнавальних інтересів у навчально-ігровому середовищі // Дошкільне виховання. 1999. №10. С. 8-9.
98. Луньков А.И. «Как помочь ребенку в учебе в школе и дома» / серия "Психологическая помощь и консультирование". М.: А.П.О., 1995. 40 с.
99. Лусканова Н. Оценка школьной мотивации учащихся начальных классов // Школьный психолог. 2001. №9. С. 8-9.
100. Лушин П.В. Личностное изменение как «управляемая метаморфоза» // Мир психологии. М. 2002. №2. С. 70-75.
101. Лушин П.В. О психологии человека в переходный период (Как выживать, когда все рушиться?). Кировоград: КОД, 1999. 208 с.
102. Лушин П.В. Особистісна зміна в педагогічному контексті // Розвиток ідей Г.С. Костюка в сучасних психологічних дослідженнях. Наукові записки. Частина 2. 2000. С. 46-53.
103. Лушин П.В. Личностное изменение: на пороге конструктивистской парадигмы // Практична психологія та соціальна робота. 2000. №8. С.32-35.
104. Лушин П.В. Психология личностного изменения. Кировоград: Полиграфическо−издательский центр ООО «Имекс ЛТД», 2002. 360 с.
105. Лушин П.В. Психологія педагогічної зміни (екофасилітація). Кіровоград: «Имекс ЛТД», 2002. − 76 с.
106. Лушин П.В., Ржевская З.А. «Мотиваційний вакуум» як можливість розвитку: екопсихологічна перспектива // Актуальні проблеми психології. Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. К.: Міленіум, 2003. Т.7. Ч.1. С. 244-251.
107. Лушин П.В. Учимся фасилитировать: Метод. пособие / П.В. Лушин, З.А Ржевская., Е.Г. Данникова. Кіровоград, 2003. 52 с.
108. Любимова Г. Ю. Внутренняя картина” процесса профессионального становления психологов // Вест. Мо