Психологічні особливості рефлексивних компонентів у професійному становленні практичного психолога

Краткое описание

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ім. Г.С.КОСТЮКА
АПН УКРАЇНИ

На правах рукопису

ШАПОШНИКОВА Юлія Геннадіївна

УДК 159.9:37.015.3

Психологічні особливості рефлексивних компонентів у професійному становленні практичного психолога
19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник: Заброцький Михайло Михайлович, кандидат педагогічних наук, професор

Київ 2007

ЗМІСТ

Вступ.

3

Розділ 1. Методологічні та теоретичні засади психологічного дослідження рефлексії у професійному становленні практичних психологів.

10

1.1. Філософські та загальнонаукові передумови дослідження..

10

1.2. Стан розробки проблематики рефлексії у психології...

18

1.3. Рефлексія у професійному становленні практичних психологів

34

Висновки до першого розділу

51

Розділ другий. Експериментальне дослідження особливостей сформованості рефлексії у майбутніх практичних психологів

54

2.1. Характеристика методів та програми констатуючого експерименту

54

2.2. Дослідження динаміки особистісної рефлексії..

69

2.3. Дослідження динаміки рефлексії професійної діяльності

84

Висновки до другого розділу.

107

Розділ третій. Розвиток рефлексії у майбутніх практичних психологів.

110

3.1. Методологічні та методичні засади формуючого експерименту

110

3.2. Особливості особистісної рефлексії в учасників експериментального навчання

134

3.3. Рефлексія професійної діяльності...

144

Висновки до третього розділу

162

Висновки

167

Список використаної літератури.

172

Додатки..

202

ВСТУП

Актуальність дослідження. Особливий інтерес до фахового становлення практичних психологів, характерний для сьогодення, обумовлюється підвищенням соціальної значущості цієї професії, стрімким зростанням її популярності та розширенням сфери застосування. Водночас розвиток мережі психологічних послуг гальмується недостатнім досвідом цільової підготовки спеціалістів цієї сфери, технологіями навчально-виховного процесу у ВНЗ, переважно зорієнтованими на підготовку психологів як дослідників та викладачів. У цьому зв’язку виняткового значення набувають дослідження особливостей розвитку на етапі вузівської підготовки професійної свідомості та самосвідомості майбутніх практичних психологів як тих феноменів, від яких залежить належна продуктивність психологічної освіти.
У психологічній літературі проблематика професійного становлення особистості практичного психолога досить широко представлена як загальнотеоретичними підходами (Г.С.Абрамова, Г.О.Балл, О.Ф.Бондаренко, І.В.Дубровіна, Ю.М.Ємельянов, С.Д.Максименко, П.А.М’ясоїд, М.М.Обозов, В.Г.Панок, Л.А.Петровська, Н.І.Пов’якель, Н.В.Чепелєва, С.І.Яковенко, Т.С.Яценко та інші), так і чисельними прикладними дослідженнями (Н.Р.Битянова, В.В.Гусейнов, Л.В.Долинська, Н.Б.Завіниченко, В.І.Коновальчук, В.О.Михайлова, В.І.Носков, І.М.Попович, В.Д.Потапова, Є.І.Рогов, Є.С.Романова, В.А.Шатенко, Л.Г.Терлецька, Т.М.Титаренко, Г.О.Хомич, Л.П.Чумакова, Н.Ф.Шевченко, Т.І.Федотюк та інші). У роботах зазначених авторів висвітлюються питання особистісного зростання психологів, специфіки їх професійного мислення, комунікативної сфери, ціннісно-смислового ставлення до професії, умов формування професійно значущих якостей, обґрунтовуються програми професійної підготовки у ВНЗ, розкриваються можливості застосування активних методів навчання та конкретних інтерактивних методик у цьому процесі тощо. Наголошується, що для розв’язання фахових завдань практичний психолог використовує всі наявні знання, життєвий досвід, інтуїцію, що, вочевидь, висуває серйозні вимоги до його індивідуально-психологічних особливостей та професійних якостей, потребує самопізнання та психокорекції власних проблем.
Дослідники проблеми професійного становлення практичного психолога підкреслюють провідну роль самопізнання особистості у цьому процесі, наголошуючи, що саме активна рефлексія дає змогу зробити професійне становлення активним, творчим і особистісно значущим процесом. Водночас рефлексивний аспект цього процесу вивчено недостатньо. Значущість і недостатня розробленість теоретичних і прикладних аспектів проблеми зумовили вибір теми даного дослідження «Психологічні особливості рефлексивних компонентів у професійному становленні практичного психолога».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження входить до комплексної теми лабораторії психології навчання Інституту психології імені Г.С.Костюка АПН України «Психологічне забезпечення розвитку особистості в системі безперервної освіти» (номер держреєстрації 196U006943), затвердженої на засіданні Вченої ради Інституту психології імені Г.С.Костюка АПН України (протокол №3 від 27.03.2003р.) та Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №6 від 17.06.2003р.).
Об’єкт дослідження процес професійного становлення практичного психолога.
Предмет дослідження особливості розвитку особистісної рефлексії та рефлексії професійної діяльності майбутнього практичного психолога на етапі підготовки у вищому навчальному закладі.
Мета дослідження полягала у теоретичному та експериментальному дослідженні специфіки рефлексивних компонентів у професійному становленні практичного психолога.
Дослідження спрямоване на перевірку такої загальної гіпотези: розширення рефлексивної сфери майбутніх практичних психологів істотно сприяє впровадження у навчальний процес інтегрованого соціально-психологічного тренінгу, що забезпечує створення рефлексивного середовища, відтворює суттєві характеристики фахової діяльності, стимулює особистісне самопізнання та самоусвідомлення.
Відповідно до предмета, мети та гіпотези визначено такі завдання дослідження:
- Проаналізувати теоретичні підходи до проблеми професійного становлення в сучасній психологічній науці, визначити місце концепцій професійної самосвідомості і рефлексії серед теорій професіоналізації, сформулювати на цій основі вихідні теоретичні засади дослідження.
- Дослідити особливості особистісної рефлексії студентів-психологів.
- З’ясувати особливості рефлексії студентами-психологами майбутньої фахової діяльності.
- Теоретично обґрунтувати та експериментально апробувати методику цілеспрямованого розвитку професійно значущих рефлексивних компонентів на вузівському етапі підготовки майбутніх практичних психологів.
Методологічною та теоретичною основою дослідження є: загальнометодологічні положення про розвиток та формування особистості (Б.Г.Ананьєв, Л.С.Виготський, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, С.Д.Максименко, К.К.Платонов); концепція особистості як суб’єкта власної життєдіяльності (К.О.Абульханова-Славська, Г.О.Балл, С.Д.Максименко, С.Л.Рубінштейн); положення акмеологічного підходу до становлення особистості професіонала (Н.В.Кузьміна, Л.М.Мітіна, О.А.Реан) та концептуальні засади дослідження професійної підготовки психолога (О.Ф.Бондаренко, Л.В.Долинська, В.Г.Панок, Н.В.Чепелєва, Т.С.Яценко); теоретичні положення стосовно структури та механізмів самосвідомості (Р.Бернс, М.Й.Боришевський, В.В.Столін, П.Р.Чамата, І.І.Чеснокова, Ю.М.Швалб); рефлексії як регулятора життєвого становлення особистості та одного з механізмів її самосвідомості (Н.І.Пов’якель, В.А.Семиченко, І.М.Семенов, С.Ю.Степанов), застосування у професійній підготовці активних методів навчання (О.О.Бодальов, Ю.М.Ємельянов, М.М.Заброцький, С.Д.Максименко, Л.А.Петровська, Л.Г.Терлецька, Н.В.Чепелєва, Т.Д.Щербан, Т.С.Яценко).
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань та перевірки висунутої гіпотези пропонується програма дослідження, реалізація якої передбачає застосування методологічного комплексу, що включає: теоретичні методи: аналіз, осмислення й узагальнення філософської, культурологічної та психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження; емпіричні методи: спостереження, психодіагностичні методи, індивідуальні бесіди, метод фокус-групи, психолого-педагогічний експеримент. Отримані дані піддавалися статистичному аналізу з подальшою їх якісною інтерпретацією та змістовним узагальненням.
Організація та експериментальна база дослідження. Дослідження проводилося на базі Миколаївського державного університету імені В.О.Сухомлинського. Різними видами експериментальної роботи протягом названого періоду було охоплено 255 студентів, які навчалися за психологічними спеціальностями. До експертної оцінки було залучено 28 викладачів кафедр психології університетів та інститутів післядипломної педагогічної освіти, працівників центрів практичної психології та соціальної роботи, практичних психологів.
Дослідження проходило протягом 2003-2007 років.
На першому етапі (2003-2004рр.) вивчався стан розробки проблеми в її теоретичному та прикладному аспектах. Було розроблено програму і визначено методи дослідження, проведено пілотажні дослідження, висунуто загальну гіпотезу, сформульовано об’єкт, предмет, мету та завдання дослідження, визначено напрямки подальшої дослідницької роботи.
На другому етапі (2004-2005рр.) було проведено констатувальний експеримент, здійснено кількісний та якісний аналіз отриманих результатів, розроблено програму формувального експерименту.
На третьому етапі (2006-2007рр.) проведено формувальний експеримент, здійснено порівняльний аналіз отриманих даних, сформульовано висновки, окреслено шляхи впровадження результатів у практику та напрямки подальшої дослідницької роботи.
Вірогідність та надійність отриманих результатів забезпечується методологічною обґрунтованістю вихідних положень дослідження, використанням надійних і валідних методів, поєднанням кількісного та якісного аналізу отриманих емпіричних даних з достатньою репрезентативністю вибірки.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше визначено місце та характер значущих рефлексивних компонентів у професійному становленні практичних психологів; досліджено особливості особистісної рефлексії та рефлексії фахової діяльності у студентів-психологів на різних етапах професійної підготовки та з’ясовано характер зв’язків між цими психологічними феноменами; виявлено, що ефективним шляхом розвитку рефлексивної сфери студентів-психологів є тренінгова програма розвитку професійної рефлексії, побудована за принципами інтегрованого соціально-психологічного тренінгу, за умови організації навчальної діяльності на засадах суб’єкт-суб’єктної взаємодії з викладачами, високого рівня проблемності, інтегративності та адекватного відображення суттєвих характеристик професійного середовища.
Теоретичне значення роботи полягає у розширенні та поглибленні знань про: рефлексію як основу самоусвідомлення і саморегуляції особистості; професійне становлення практичних психологів як багатоплановий і складно детермінований процес зі своєю специфічною структурою та динамікою розвитку, в ході якого особистість стає суб’єктом професійної діяльності; особливості розвитку та характер зв’язків значущих рефлексивних компонентів у професійному становленні практичних психологів; цілеспрямоване педагогічне керування процесом розширення рефлексивної сфери студентів-психологів на етапі професійної підготовки.
Практичне значення роботи полягає у тому, що отримані у ньому результати можуть бути використаними для вдосконалення процесу професійної підготовки практичних психологів; теоретично обґрунтована та експериментально апробована методика розвитку рефлексивної сфери студентів-психологів може бути застосована у навчальному процесі ВНЗ та адаптована для використання в системі післядипломної освіти.
Апробація та впровадження результатів дослідження. Теоретичні підходи до дослідження та його експериментальні результати обговорювалися на засіданнях лабораторії психології навчання Інституту психології імені Г.С.Костюка АПН України та кафедри психології Миколаївського державного університету імені В.О.Сухомлинського.
Головні ідеї та висновки дослідження знайшли відображення у виступах на Міжнародних науково-практичних конференціях «Наука і освіта’2004» (Дніпропетровськ, 2004р.), «Чорнобильська катастрофа: 20 років потому» (Житомир, 2006р.); Всеукраїнських науково-практичних конференціях «Технології неперервної освіти: проблеми, досвід концепції розвитку» (Миколаїв, 2002р.), «Стратегія соціально-психологічного та медико-біологічного забезпечення життєдіяльності людини» (Миколаїв, 2004р.), «Впровадження гуманістичної педагогіки в діяльність керівника школи» (Житомир, 2004р.), «Особливості педагогічного спілкування в умовах особистісно орієнтованої освіти» (Житомир, 2004р.); міжрегіональній науково-практичній конференції «Особисті освітні потреби в системі післядипломної педагогічної освіти» (Житомир, 2004р.).
Результати дослідження впроваджено в педагогічну практику, зокрема, використовуються при здійсненні підготовки практичних психологів у Житомирському державному університеті імені І.Я.Франка (довідка про впровадження №652 від 11.09.2007р.) та Миколаївському державному університеті імені В.О.Сухомлинського (довідка про впровадження №08/807 від 12.09.2007р.).
Зміст та результати роботи відображено у 8 одноосібних друкованих публікаціях, із них 4 статті надруковані у виданнях, що визначені ВАК України як фахові у галузі психології.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, 9 додатків (32 сторінки) та списку використаних джерел. Основний текст дисертації викладено на 171 сторінці машинописного тексту. Список використаних джерел нараховує 337 найменувань. Робота містить 12 таблиць (6 сторінок) та 18 діаграм (9сторінок).

Список литературы

ВИСНОВКИ

Підведемо основні підсумки та сформулюємо найважливіші висновки з проведеного дослідження. Його метою був теоретичний аналіз та емпіричне з’ясування специфіки рефлексивних компонентів у професійному становленні практичних психологів.
Проведений теоретичний аналіз показав, що проблема рефлексії є міждисциплінарною внутрішньопсихологічною, яка розробляється цілим рядом психологічних дисциплін. До загальних особливостей рефлексії відносять її процесуальну сторону, оскільки у всіх випадках вона є усвідомленням та довільним оперуванням в ідеальному плані певними змістами свідомості. Залежно від тих змістів, що є предметом рефлексії, розрізнюють різні її аспекти. Якщо предметом рефлексування виступає рольова структура та позиційна організація колективної взаємодії, то мова йде про кооперативний аспект, якщо уявлення про внутрішній світ іншої людини і причини тих чи інших її вчинків про комунікативний аспект, якщо знання про об’єкти і способи дій з ним то про інтелектуальний аспект, і, нарешті, якщо це власні вчинки та образи власного „я” як індивідуальності то про особистісний аспект рефлексії.
Охарактеризовані різні підходи до вивчення рефлексії у контексті професіоналізації особистості взагалі та формування особистості майбутнього практичного психолога зокрема. З’ясовано, що у професійному становленні практичного психолога найбільш істотними рефлексивними компонентами виступають особистісна рефлексія та рефлексія професійної діяльності. Особистісна рефлексія стосується сфери самосвідомості, це, передусім, усвідомлення себе як суб’єкта професійної діяльності, наявності у себе професійно значущих особистісних якостей, рівня їх сформованості, визначення способів їхнього розвитку і корекції. Рефлексія фахової діяльності інтегрує інтелектуальний та міжособистісний аспекти рефлексії і стосується, передусім, усвідомлення основ та структури ефективної професійної діяльності, професійних цінностей та перспектив, особливостей професійної взаємодії та позицій суб’єктів цієї взаємодії, на основі чого здійснюється адекватна регуляція діяльності. Поштовхом до рефлексії, як правило, виступає проблемно-конфліктна ситуація, що виникає або в діяльності, або в особистісному просторі суб’єкта, а умовою її здійснення є децентрація, вихід у надситуативну активність.
Представлені емпіричні дані щодо особливостей (та динаміки за роки професійної підготовки у ВНЗ) особистісної рефлексії та рефлексії професійної діяльності майбутніх практичних психологів як відносно самостійних психологічних феноменів.
На основі узагальнення викладеного в літературі матеріалу з проблеми обґрунтовується доцільність застосування як центральної ланки в роботі з розвитку рефлексивної сфери майбутніх практичних психологів інтегрованого соціально-психологічного тренінгу професійної рефлексії. Представлені емпіричні дані щодо динаміки особистісної рефлексії та рефлексії професійної діяльності майбутніх практичних психологів внаслідок участі у тренінгу професійної рефлексії.
Підбиваючи загальні підсумки проведеного дослідження, можна сформулювати такі загальні висновки, які засвідчують, що його завдання виконані, а гіпотеза підтверджена:
1.Теоретико-експериментальне дослідження проблематики професіоналізації особистості свідчить, що професійне становлення є однією з форм особистісного розвитку, багатоплановим і складно детермінованим процесом зі своєю специфічною структурою та динамікою розвитку, у ході якого особистість стає суб’єктом професійної діяльності та життя в цілому. Провідним фактором цього процесу виступає рефлексія. Найбільш істотними рефлексивними компонентами у професійному становленні практичних психологів є особистісна рефлексія та рефлексія професійної діяльності.
2. Підтверджено, що на вузівському етапі професійного становлення поглиблюється особистісна рефлексія студентів-психологів та розвивається рефлексія фахової діяльності, однак при традиційній системі професійної підготовки ці процеси часто носять недостатній та внутрішньо суперечливий характер. При цьому зв’язки між типом особистісної рефлексії та рівнем рефлексії професійної діяльності свідчать, що вони характеризують доста різні психологічні феномени: особи, які адекватно рефлектують змісти та засади професійної діяльності, не завжди відзначаються адекватною особистісною рефлексією, і навпаки.
3. Виявлено, що до значущих у зазначеному контексті особливостей особистісної рефлексії майбутніх практичних психологів та її динаміки за роки професійної підготовки можна віднести:
когнітивну спрощеність образу Я, недостатній рівень соціально-професійної ідентифікації, внутрішню суперечливість та неузгодженість між собою окремих модальностей образу Я, домінування серед самопрезентацій зовнішньо-атрибутивних суджень, нерідко з негативним емоційним відтінком тощо, притаманні більшості першокурсників та значній частині випускників;
поєднання у загальній структурі самоставлення найвищих значень стенів за шкалами „самовпевненість”, „самоцінність” і „самоприйняття” з найнижчими за шкалами „самоприхильність” та „відкритість”, при цьому статистично достовірні зміни за роки професійної підготовки виявлені лише за шкалами „віддзеркалене самоставлення” та „самозвинувачення”;
дисгармонійний характер самоставлення значної частини студентів: низька рефлексія свого Я поєднується з вираженим прагненням давати соціально-бажані відповіді при загальній тенденції до високої оцінки багатства свого внутрішнього світу, а зростання рівня самопізнання, розвиток інтернальності локусу контролю зі схильністю до збереження образу Я, що у більшості випадків виступає як специфічний захисний механізм.
3. При певній позитивній динаміці, що відбувається за роки професійної підготовки, загалом рефлексія студентами-психологами фахової діяльності носить недостатній і внутрішньо суперечливий характер, вираженням чого є збереження домінування (а в ряді випадків і подальше зростання) смислового навантаження за фактором оцінки та відсутність позитивної (а в ряді випадків і наявність негативної) динаміки такого навантаження за факторами активність і сила для більшості стимулів-понять, а також виявлений значною частиною випускників недостатній рівень усвідомлення засад фахової діяльності в контексті проблемної ситуації.
4. Теоретично та експериментально доведено, що розширення сфери професійної рефлексії у майбутніх практичних психологів протікає більш ефективно за умови педагогічного керування цим процесом на етапі професійної підготовки, яке має забезпечувати: осмислення студентами-психологами суті майбутньої фахової діяльності, зокрема усвідомлення її як принципово комунікативної; усвідомлення власної особистості як ініціатора суб’єкт-суб’єктної взаємодії з іншими учасниками цього процесу, оволодіння перцептивно-рефлексивними вміннями, активізацію потреби в самопізнанні та сприйнятті себе на цій основі як суб’єкта фахової діяльності; визнання клієнта як активного та відповідального партнера по взаємодії, експлікацію наявних та вироблення більш продуктивних моделей пізнання його особистості.
5. Ефективною формою вирішення цих завдань може стати тренінгова програма розвитку професійної рефлексії студентів-психологів, побудована за принципами інтегрованого соціально-психологічного тренінгу. При цьому навчальна діяльність студентів має організовуватися на принципах особистісно зорієнтованого навчання, суб’єкт-суб’єктної взаємодії викладачів та студентів, забезпечувати високий рівень проблемності, інтегративності та адекватне відображення суттєвих характеристик професійного середовища. На підставі отриманих статистичних даних про істотні відмінності показників розвитку рефлексивної сфери студентів-психологів до і після формуючого експерименту доведена ефективність запропонованої методики організації навчального процесу, спрямованої на розвиток їх професійної рефлексії, яка виступає каталізатором розвитку і професійних здібностей, і професійної самосвідомості майбутнього фахівця.

Перспективи подальшої розробки проблеми пов’язані, по-перше, з використанням отриманих знань про закономірності формування рефлексивної сфери студентів-психологів для вдосконалення існуючих та розробки нових навчальних програм професійної підготовки цієї категорії фахівців; по-друге, у розробці розгорнутої теоретико-експериментальної моделі генезису рефлексивної сфери особистості на стадії навчання у вузі та пошуку ефективних шляхів оптимізації цього процесу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Абрамова Г.С. Практическая психология. Екатеринбург: Деловая книга, 1998. 368 с.
2. Абульханова К.А., Воловикова М.И., Елисеев В.А. Проблемы исследования индивидуального сознания // Психологический журнал. 1991. № 4. С. 27-40.
3. Абульханова-Славская К.А., Гордиенко Е.В. Представление личности об отношении к ней значимых других // Психологический журнал. 2001. Т. 22. №5. С. 38-47.
4. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни М.: Мысль, 1991. 299с.
5. Абульханова-Славская К.А., Брушлинский А.В. Философско-психологическая концепция С.Л.Рубинштейна. М.: Наука, 1989. 248с.
6. Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологии. М.: Мысль, 1993. 360 с.
7. Адлер А. О нервическом характере. СПб: Университетская книга, 1997. 338 с.
8. Акопов Т.В. Психологические аспекты формирования профессионального сознания студентов // Роль высшей школы в проведении реформы общеобразовательной и профессиональной школы: Тезисы докладов. Куйбышев, 1986. С. 63-71.
9. Активные формы обучения в повышении квалификации руководителей школ: Метод. рек-ции / Сост. И.А.Трухин, А.С.Винник. К.: Укр. ін-т підвищ. кваліф. керівних кадрів освіти, 1986. 36 с.
10. Аминов Н.А., Молоканов М.В. О компонентах специальных способностей будущих школьных психологов // Психологический журнал. 1992. № 5. С. 104-110.
11. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания. М.: Наука, 1977. 380 с.
12. Андреева Г.М. Социальная психология. М.: Изд-во МГУ, 1980. 432с.
13. Андрійчук І.П. Дослідження особливостей Я-концепції майбутніх практичних психологів // Практична психологія та соціальна робота. 2001. № 8. С. 11-13.
14. Артемьева Е.Ю. Основы психологии субъективной семантики / Под ред. И.Б.Ханиной. М.: Наука; Смысл, 1999. 350 с.
15. Артемьева Е.Ю., Ханина И.Б. Обучение профессии как перестройка семантических составляющих субъективного опыта // Мышление и общение в конкретных видах практической деятельности. Ярославль, 1984. С. 107-108.
16. Афонькина Ю.А. Генезис профессиональной направленности: Автореф. дис. ... доктора психологических наук: 19.00.13 / Рос. гос. пед. ун-т им. А.И.Герцена. СПб., 2003. 33 с.
17. Бадалова М.В. Профессиональная рефлексия практических психологов: опыт изучения // Журнал практического психолога. 2002. № 4. С.28-30.
18. Бадалова М.В. Формування в майбутніх психологів інтелектуальної готовності до розв’язування консультативних задач: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. К., 2004. 18 с.
19. Бажанов В.А. Рефлексия в современном науковедении // Рефлексивные процессы и управление. 2002. № 2. Т. 2. С. 73-89.
20. Балл Г.А. Концепция самоактуализации личности в гуманистической психологии. К.: Донецк, 1993. 32 с.
21. Балл Г.О. Підготовка до професійної діяльності у контексті розвитку особистості // Підготовка учнів до професійного навчання і праці. К.: Наук. думка, 2000. Р. 1. С. 7-21.
22. Балл Г.О. Сучасний гуманізм і освіта: Соціально-філософські та психолого-педагогічні аспекти. Рівне: „Ліста-М”, 2003. 128 с.
23. Барабанова В.В., Зеленова М.Е. Представления студентов о будущем как аспект их личностного и профессионального самоопределения // Психологическая наука и образование. 2002. № 2 С. 28-41.
24. Бернс Р. Развитие позитивного самовосприятия // Педагогическое консультирование в школе: Хрестоматия / Сост. Н.В.Коптева. Пермь: Западно-Уральский учебно-методический центр, 1993. 220 с.
25. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. М.: Прогресс, 1986. 420 с.
26. Бессонова Е.А. Рефлексия и ее развитие в процессе учебно-профессионального становления будущего учителя: Дис... канд. психол. наук: 19.00.07. Хабаровск, 2000. 160 с.
27. Біла О.Г. Синтетичний аналіз психокорекційної сутності АСПН // Педагогіка і психологія професійної освіти. 2000. № 3. С. 76-84.
28. Біла О.Г. Психокорекційні можливості методу активного соціально-психологічного навчання (на матеріалі підготовки психологів-практиків): Дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Черкаський держ. ун-т ім. Богдана Хмельницького. Черкаси, 2001. 241 арк.
29. Бех І.Д. Образ „Я” як мета формування і розвитку особистості // Педагогіка і психологія. 1998. № 2. С. 30-41.
30. Бизяева А.А. Рефлексивные процессы в сознании и деятельности учителя: Автореф. дисс. канд. психол. наук. СПб. 1993. 23 с.
31. Битянова Н.Р. Психология личностного роста: Практическое пособие по проведению тренинга личностного роста психологов, педагогов, социальных работников. М.: Международная педагогическая академия, 1995. 64 с.
32. Боброва Е.М. Уровни развития профессионального самопознания студентов педвуза // Психология учителя: Тезисы докладов к VII съезду Общества психологов СССР. М.,1989. С. 91-93.
33. Богомолова Н.Н. Ситуационно-ролевая игра как активный метод социально-психологической подготовки // Теоретические и методологические проблемы социальной психологии / Под ред. Г.М.Андреевой, Н.Н.Богомоловой. М.: Изд-во МГУ, 1977. С. 180-205.
34. Бодалев А.А. Восприятие и понимание человека человеком. М.: Изд-во МГУ, 1982. 199 с.
35. Бодалев А.А. Личность и общение. М.: Педагогика, 1983. 272 с.
36. Бодалев А.А. О феномене „акме” и некоторых закономерностях его формирования и развития // Мир психологии. 1995. № 3. С. 113-119.
37. Бодалев А.А. Психология межличностных отношений (К 100-летию со дня рождения В.Н.Мясищева) // Вопросы психологии. 1993. № 2. С. 86-90.
38. Бодров В.А. Психологические исследования проблемы профессионализации личности // Психологическое исследование формирование личности профессионала. М.: Наука, 1991. С. 3-26.
39. Бодрова Е.В. и др. Исследование генезиса рефлексивной саморегуляции мыслительной деятельности // Рефлексия в науке и обучении. Новосибирск: Изд-во НГУ, 1984. С. 105-108.
40. Божович Л. И. Личность и ее формирование в детском возрасте. М.: Просвещение, 1968. 464 с.
41. Большаков В.Ю. Психотренинг. Социодинамика, игры, упражнения. СПб, 1994. 316 с.
42. Бондаренко О.Ф. Психологічні особливості сучасної студентської молоді та проблеми професійної підготовки психологів-практиків // Практична психологія та соціальна робота. 2003. № 4. С. 8-11.
43. Бондаренко А. Ф. Психологическая помощь: теория и практика. К.: Укртехпрес, 1997. 216 с.
44. Бондаренко І.І. Психологічні умови ефективної професійної адаптації психологів-початківців: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. К., 2004. 19 с.
45. Боришевський М.Й. Духовні цінності як детермінанта самоактивності особистості у вихованні й самовихованні // Психологія самоактивності учнів у виховному процесі. К.: ІЗИН, 1999. С. 150-175.
46. Братусь Б.С. Опыт обоснования гуманитарной психологии // Вопросы психологии. 1990. № 6. С. 9-17.
47. Брушлинский А. В. Деятельность, действие и психическое как процесс // Вопросы психологи. 1984. № 5. С. 17-29.
48. Брушлинский А.В. Проблема психологии субъекта. М.: Изд-во Ин-та психологии РАН, 1994. 109 с.
49. Бубер М. Я и Ты. М.: Высшая школа, 1993. 176 с.
50. Варбан М.Ю. Диагностика профессиональных ожиданий в юношеском возрасте // Практична психологія та соціальна робота. 1999. № 3. С. 32-36.
51. Варбан М.Ю. К изучению рефлексивного опосредования профессионального становления // Журнал практического психолога. 1997. № 3. С. 162-171.
52. Варбан М.Ю. Рефлексия профессионального становления в студенческие годы: Дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / Киевский гос. лингвистический ун-т. К., 1998. 181 л.
53. Варбан М.Ю. Рефлексія професійного становлення в юнацькому віці // Журнал практического психолога. 1998. № 6-7. С. 80-83.
54. Василюк Ф.Е. Типология переживаний различных критических ситуаций // Психологический журнал. 1995. Т. 16. № 5. С. 91-112.
55. Васьковская С.В. Психологические условия формирования профессионального самопознания будущего учителя: Автореф. дис. ... канд. психолог. наук: 19.00.07 / АПН України; Інститут психології ім. Г.С.Костюка. К., 1987. 17 с.
56. Васьковская С.В., Горностай П.П. Теория и практика психологического консультирования: Проблемный подход. К.: Наукова думка, 1995. 128 с.
57. Васьковская С.В., Горностай П.П. Психологическое консультирование: ситуационные задачи. К.: Вища школа, 1996. 192 с.
58. Велитченко Л.К. Психологические основы педагогического взаимодействия: речевой аспект. К.: Педагогічна думка, 1997. 160 с.
59. Вербицкий А.А Активное обучение в высшей школе: контекстный подход. М.: Высшая школа, 1991. 207 с.
60. Вірна Ж.П. Вивчення психологічних параметрів усвідомлення професійного образу майбутніми практичними психологами // Науковий вісник ВДУ. 1998. № 9. С. 25-29.
61. Вірна Ж.П. Мотиваційно-смислова регуляція у професіоналізації психолога. Луцьк: Вежа, 2003. 320 с.
62. Вірна Ж.П. Професійна ідентифікація: побудова і валідизація тесту кольорових відношень для діагностики усвідомлення професійного образу // Практична психологія та соціальна робота. 2002. № 3. С.21-24.
63. Вірна Ж.П. Формування професійного ставлення до клієнта в процесі підготовки практичних психологів: Дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / АПН України; Інститут психології ім. Г.С.Костюка. К., 1996. 252 с.
64. Визгина А.В., Пантелеев С.Р. Проявление личностных особенностей в самоописаниях мужчин и женщин // Вопросы психологии. 2001. №3. С. 91-100.
65. Визгина А.В., Столин В.В. Внутренний диалог и самоотношение // Психологический журнал. 1989. Т. 10. № 6. С. 50-57.
66. Вилюнас В.К. Психологические механизмы мотивации человека. М.: Изд-во МГУ, 1990. 288 с.
67. Вульфов Б.З., Харькин В.Н. Педагогика рефлексии. М.: Магистр, 1995. 111 с.
68. Выготский Л.С. Проблемы возрастной периодизации детского развития // Вопросы психологии. 1972. № 2. С. 114-123.
69. Выготский Л.С. Собр. соч.: В 6 т. Т. 3. М.: Педагогика, 1984. 336 с.
70. Выготский Л.С. Собрание сочинений. Т 4. М. Педагогика, 1984. 433 с.
71. Гавалешко О.М. Інтеграція комунікативних та творчих компонентів у структурі самосвідомості особистості: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. К., 2001. 20 с.
72. Гапоненко Л. Розвиток рефлексії як психологічного механізму корекції професійної поведінки у педагогічному спілкуванні // Рідна школа. 2002. № 4. С. 14-16.
73. Гегель Г.В.Ф. Наука логики. М., 1971. 1067 с.
74. Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук. М., 1974. 367 с.
75. Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук. Т. 3. М., 1977. 371 с.
76. Гинзбург М.Р. Личностное самоопределение как психологическая проблема // Вопросы психологи. 1998. № 2. С. 59-67.
77. Гинзбург М.Р. Психологическое содержание личностного самоопределения // Вопросы психологи. 1994. № 3. С. 43-53.
78. Головаха Е.И. Жизненная перспектива и профессиональное самоопределение молодежи. К.: Наукова думка, 1988. 143 с.
79. Гозман Л.Я. Психология эмоциональных отношений. М.: Изд-во МГУ, 1984. 205 с.
80. Горелова В.Н. Обыденное сознание как объект социально-философского анализа: Дис... доктора философских наук: 09.00.11 / Пермский государственный университет. Пермь, 1994. 322 с.
81. Гуткина Н.И. Личностная рефлексия в подростковом возрасте: Автореф. дис. канд. психолог. наук: 19.00.07 / Институт психологии РАН. М., 1983. 24 с.
82. Гуткина Н.И. О психологической сущности рефлексивных ожиданий // Психология личности: теория и эксперимент. М.: Изд-во МГУ, 1982. С. 100-108.
83. Гуцол С.Ю. Трансформація особистісного міфу як засіб розвитку особливості: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. К., 2000. 22 с.
84. Давыдов В.В. О двух основных путях развития мышления школьников // Материалы ГУ Всесоюзного съезда Общества психологов СССР. Тбилиси, 1971. С. 686-687.
85. Данилова В. Как стать собой: Психотехника индивидуальности. Харьков: РИП „Оригинал”; ИМП „Рубікон”, 1994. 128 с.
86. Данилова Т.М. Формування гуманістичної спрямованості особистості майбутнього практичного психолога: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. К., 2004. 19 с.
87. Долінська Ю.Г. Самоактуалізація особистості майбутнього психолога у процесі професійної підготовки: Дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. К., 2000. 196с.
88. Дмитерко-Карабин Х.М. Вплив смисложиттєвих орієнтацій на мотиваційну готовність до професійної діяльності майбутніх психологів: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Прикарпатський ун-т ім. Василя Стефаника. Івано-Франківськ, 2004. 20 с.
89. Долинська Л.В., Левченко М.В., Чепелєва Н.В., Уманець Л.І. Активні методи в роботі практичного психолога. К., 1994. 80 с.
90. Донцов А.И. Общение как фактор развития коллектива // Общение и оптимизация совместной деятельности / Под ред. Г.М.Андреевой, Я.Яноушека. М.: Изд-во МГУ, 1987. С. 20-24.
91. Донцов A.M., Белокрылова Г.М. Профессиональные представления студентов-психологов // Вопросы психологи. 1999. № 2. С. 42-49.
92. Дьюи Дж. Психология и педагогика мышления (Как мы мыслим) / Ред. Ю.С.Рассказова. М.: Лабиринт, 1999. 192 с.
93. Емельянов Ю.Н. Активное социально-психологическое обучение. Л.: Изд. ЛГУ, 1985. 168 с.
94. Емельянов Ю.Н. Обучение паритетному диалогу. Л.: Изд-во ЛГУ, 1991. 107 с.
95. Жизненный путь личности: Вопросы теории и методологии социально-психологического исследования / Отв. ред. Л.В.Сохань. К.: Наукова думка, 1987. 280 с.
96. Жуков Ю.М., Петровская Л.А., Растенников П.В. Диагностика и развитие компетентности в общении. М.: Изд-во МГУ, 1990. 104 с.
97. Жукова Н.В. Единство антиципации и рефлексии как психологический механизм регуляции мышления студента в контекстном обучении: Дис... кандидата психологических наук: 19.00.07. М., 2000. 140 с.
98. Жучева Е.Н. Успешность педагогической деятельности учителя в зависимости от педагогических и специальных способностей: Автореф. дис. ... канд. психолог. наук: 19.00.07 / Ленинградский государственный университет. Л., 1983. 17 с.
99. Заброцький М.М. Основи вікової психології. Тернопіль: Навчальна Книга БОГДАН, 2006. 112 с.
100. Заброцький М.М. Педагогічна психологія. К.: МАУП, 2000. 102 с.
101. Заброцький М.М. Емпіричне дослідження особливостей самосвідомості вчителя // Актуальні проблеми психології. Екологічна психологія: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. Т. 7. Вип. 7. К., 2006. С. 104-110.
102. Завіниченко Н.Б. Особливості розвитку комунікативної компетентності майбутнього практичного психолога системи освіти: Дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. К., 2003. 229 с.
103. Зак А.З. Проблемы психологического изучения рефлексии // Исследование рече-мысли и рефлекси / Ред М.М.Луканова. Алма-Ата, 1979. С. 6-13.
104. Захаров В.П., Хрящева Н.Ю. Социально-психологический тренинг. Л.: Изд-во ЛГУ, 1989. 55 с.
105. Захарова Л.И. Личностные особенности, стили поведения и типы профессиональной самоидентификации у студентов педвуза // Вопросы психологи. 1991. № 2. С. 35-41.
106. Зеер Э.Ф. Кризисы профессионального становления личности // Псих