РОЗВИТОК УСВІДОМЛЕНОЇ САМОРЕГУЛЯЦІЇ ДОВІЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ

Краткое описание

Південноукраїнський державний педагогічний університет
імені К.Д.Ушинського (м. Одеса)

На правах рукопису

Сидоренко Наталія Іванівна

УДК: 152.3 + 152.34+378.937

РОЗВИТОК УСВІДОМЛЕНОЇ САМОРЕГУЛЯЦІЇ ДОВІЛЬНОЇ
АКТИВНОСТІ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ

19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Дисертація на здобуття наукового
ступеня кандидата психологічних наук

Науковий керівник: Хмель Наталія Дмитрівна
кандидат психологічних наук, доцент

Одеса 2005

ЗМІСТ

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ. 4
ВСТУП..........................................................................................................6
РОЗДІЛ І
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ УСВІДОМЛЕНОЇ САМОРЕГУЛЯЦІЇ ДОВІЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ НА ЕТАПІ ПЕРВИННОЇ ПРОФЕСІОНАЛІЗАЦІЇ 14
1.1. Проблема вивчення усвідомленої саморегуляції довільної активності особистості у наукових джерелах. 14
1.1.1. Основні підходи та напрямки вивчення саморегуляції довільної активності у психологічних дослідженнях. 14
1.1.2. Психологічні механізми, детермінанти та особливості прояву усвідомленої саморегуляції довільної активності особистості 31
1.1.3. Особистість та індивідуальний стиль саморегуляції довільної активності 41
1.2. Значення усвідомленої саморегуляції довільної активності в процесі навчально-професійної підготовки майбутніх вчителів. 49
1.2.1. Саморегуляція професійної діяльності вчителя та її зв’язок з успішністю навчання на етапі первинної професіоналізації 49
1.2.2. Розвиток усвідомленої саморегуляції довільної активності в юнацькому віці 56
Висновки до першого розділу. 60
РОЗДІЛ 2
ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ РОЗВИТКУ ТА ФОРМУВАННЯ УСВІДОМЛЕНОЇ САМОРЕГУЛЯЦІЇ ДОВІЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТІВ-ПЕДАГОГІВ.. 64
2.1. Логіка емпіричного дослідження та обґрунтування вибору конкретних психодіагностичних методик. 64
2.1.1. Характеристика обраних методик дослідження. 65
2.1.2. Організація та етапи проведення дослідження. 69
2.2. Результати емпіричного дослідження усвідомленої саморегуляції довільної активності у студентів та їх обговорення. 71
2.3. Відмінності у прояві властивостей особистості студентів з високими і низькими рівнями розвитку регуляторних процесів та регуляторно-особистісних властивостей. 87
2.4. Взаємозв’язки показників регуляторних процесів та певних властивостей особистості студентів-педагогів. 104
2.5. Характеристика виявлених стилів усвідомленої саморегляції довільної активності студентів-педагогів. 144
2.6. Розробка та застосування цілісної системи розвитку усвідомленої саморегуляції довільної активності студентів.. 156
Висновки до другого розділу. 176
ВИСНОВКИ.. 180
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 183
ДОДАТКИ.. 215

ВСТУП
Актуальність дослідження. В останні роки феномен саморегуляції постає пояснювальним принципом у роботах прихильників різних психологічних дисциплін, шкіл та напрямків. Феномен саморегуляції актуалізується в контексті гуманістичного підходу у психології, коли особистість розглядається з позиції активності та здатності до саморозвитку.
Проблема саморегуляції особистості займає одне із центральних місць у теоретичному апараті вікової та педагогічної психології. Теоретичне обґрунтування концепції особистості як суб’єкта власної життєдіяльності закладено у вітчизняній психології (К.О.Абульханова-Славська, А.В.Брушлінський, В.П.Зінченко, О.О.Конопкін, Б.Ф.Ломов, О.М.Леонтьєв, А.М.Матюшкін, Д.А.Ошанін, А.В.Петровський, С.Л.Рубінштейн, О.П.Саннікова, В.О.Татенко, О.К.Тихомиров, В.Е.Чудновський, В.Д.Шадріков та ін.). Сучасна психологічна наука активно утверджує тезу про необхідність усвідомлення особистості як суб’єкта ініціації власної активності. Основними характеристиками суб’єктної активності виступають творчий характер, здатність до саморегулювання та самореалізації (К.О.Абульханова-Славська, С.Л.Рубінштейн, Б.Ф.Ломов, О.М.Леонтьєв та ін.). Фундаментальною сутнісною характеристикою особистості в такому контексті виступає здатність останньої до оволодіння власною поведінкою (активністю), або саморегуляція довільної активності.
Ефективність організації навчально-виховного процесу у школі та характер професійного становлення вчителя значною мірою визначається рівнем розвитку у вчителя психологічних механізмів саморегуляції довільної активності. Різні аспекти проблеми становлення та розвитку механізмів саморегуляції в процесі професійної підготовки (в тому числі й підготовки вчителя) розглядалися багатьма фахівцями при аналізі теоретико-методологічних основ стилю саморегуляції (В.І.Моросанова, О.О.Конопкін, І.В.Плахотнікова та ін.), емоційного розвитку професіонала (О.Я.Чебикін та ін.), прогнозування життєвого шляху студентів (А.М.Дьомін, Ю.М.Забродін. та ін.), компонентів педагогічної творчості (Ю.П.Азаров, Ф.М.Гоноболін, Д.Ф.Ніколенко та ін.), професійної підготовки майбутнього педагога у закладах вищої ланки освіти (Л.В.Долинська, Л.М.Мітіна, В.А.Семиченко, С.В.Яремчук та ін.).
Результати досліджень цих та інших авторів переконливо свідчать про те, що на прояв творчості, самостійності та інших важливих для майбутніх вчителів властивостей, які опосередковують їх професійні досягнення, насамперед, впливають характерологічний склад людини, її самосвідомість та спрямованість. Однак питання про те, як особливості особистості реалізуються в індивідуальних проявах саморегуляції та визначають її поведінку в професійній діяльності, залишається у розряді актуальних та недостатньо вивчених. Окреслена проблема повною мірою стосується і питання створення ефективних психологічних засобів розвитку та формування у майбутніх вчителів здатності до усвідомленої саморегуляції довільної активності.
Важливість зазначеної проблеми та недостатність її розробки в сучасній психології зумовили вибір теми нашого дисертаційного дослідження Розвиток усвідомленої саморегуляції довільної активності майбутніх вчителів”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема входить до плану Південного наукового центру АПН України (м. Одеса) Психолого-педагогічні основи особистісного розвитку в навчальній і навчально-професійній діяльності” (№ 0100V006391). Автором досліджувалися особливості усвідомленої саморегуляції довільної активності студентів-педагогів.
Мета роботи полягає у визначенні психічних детермінант усвідомленої саморегуляції довільної активності майбутніх вчителів та пошуку шляхів її розвитку.
Завдання дослідження:
1. Здійснити теоретико-методологічний аналіз проблеми усвідомленої саморегуляції довільної активності особистості.
2. Визначити психологічні механізми саморегуляції довільної активності особистості.
3. Дослідити особливості розвитку усвідомленої саморегуляції довільно активності студентів-педагогів різних курсів навчання та здійснити їх порівняльний аналіз.
4. Розкрити характер взаємозв’язків між властивостями особистості студентів-педагогів та показниками усвідомленої саморегуляції довільної активності.
5. Дати психологічну характеристику осіб з різними стилями саморегуляції довільної активності.
6. Розробити систему розвитку у майбутніх вчителів здатності до усвідомленої саморегуляції довільної активності і апробувати її у психолого-педагогічному експерименті.
Об’єктом дослідження виступають властивості особистості, що пов’язані з усвідомленою саморегуляцією довільної активності у майбутніх вчителів.
Предмет дослідження детермінанти розвитку усвідомленої саморегуляції довільної активності особистості та її формування у майбутніх вчителів.
Гіпотеза дослідження. У своєму дослідженні ми виходили з припущення про те, що ефективність усвідомленої саморегуляції довільної активності майбутніх педагогів детермінується комплексом властивостей особистості. Розробивши адекватні методи впливу на властивості означеного комплексу ми можемо не безпосередньо, а опосередковано, через корекцію провідних властивостей особистості, сформувати і розвивати усвідомлену саморегуляцію довільної активності.
Методологічну основу дослідження склали загальнопсихологічні уявлення про єдність свідомості і діяльності та детермінацію психіки соціальними факторами (Л.С.Виготський, Г.С.Костюк,

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми розкриття регуляторної специфіки властивостей особистості в усвідомленій саморегуляції довільної активності суб’єкта та виявлення шляхів її розвитку у студентів-педагогів.
1. За допомогою теоретико-методологічного аналізу виявлено, що усвідомлену саморегуляцію довільної активності особистості можна розглядати як процес ініціації, підтримки та управління різними видами і формами зовнішньої та внутрішньої активності, спрямованої на досягнення поставлених суб’єктом цілей. Даний феномен також характеризує важливу складову професійно-педагогічної компетентності та успішності учбової діяльності майбутніх вчителів.
2. Показано, що психологічні механізми усвідомленої саморегуляції довільної активності майбутніх вчителів, можна представити як систему свідомих дій, яка виявляється в плануванні та програмуванні навчально-професійної діяльності; створенні суб’єктивної моделі значущих умов її здійснення; визначенні суб’єктивних критеріїв досягнення мети діяльності; здійсненні контролю та оцінки реальних результатів; прийнятті рішення про корекцію системи саморегулювання. Причому, регуляторна діяльність обумовлюється низкою таких властивостей особистості, як гнучкість, самостійність, надійність, відповідальність, впевненість, напористість, тривожність, рефлексивність та інші. Показано, що до групи таких особистісних детермінант регуляторної діяльності також можуть бути віднесені мотиваційні, темпераментальні та характерологічні особливості.
3. На основі порівняння показників усвідомленої саморегуляції довільної активності студентів-педагогів перших трьох курсів виявлено суттєві відмінності в рівнях її розвитку, а саме: у студентів першого курсу вона нижча ніж у студентів других-третіх курсів. У студентів четвертих-п’ятих курсів значимих відмінностей не встановлено. Рівень розвитку регуляторних процесів та регуляторно-особистісних властивостей, є неоднаковим на різних рівнях засвоєння студентами учбово-професійної діяльності: регуляторні процеси та їх гнучкість набувають досить високого рівня на 3 курсі навчання й потім залишаються майже незмінними. В свою чергу, розвиток регуляторної автономії коливається на різних етапах навчання у ВНЗ.
4. Встановлено, що високі показники усвідомленої саморегуляції довільної активності студентів-педагогів пов’язані з такими властивостями особистості як: інтернальність, емоційна стійкість, стриманість, ініціативність, схильність приховувати свої почуття; низькі з помірною екстернальністю, безініціативністю, недостатнім самоконтролем, соціабельністю та залежністю від групи.
5. Представлено психологічну характеристику осіб з різними стилями саморегуляції, в якій показано, що представники гармонійного стилю характеризується помірно-інтернальним рівнем суб’єктивного контролю та досить високою емпатією; автономного високим самоконтролем, нормативністю поведінки, тенденцією до інтернальності, розвиненими навичками забезпечення процесу професійної діяльності, емпатією та значною мотивацією досягнення мети; оперативного - помірно-інтернальним ставленням до життя; стійкого - товариськістю, конкретністю мислення, тривожністю, тенденцією до екстернальності, неготовністю до діяльності, пов’язаної з подоланням труднощів; неефективного - конформністю, помірною інтернальністю, недостатньою розвиненістю емпатії та низькою мотивацією досягнення мети.
6. Розроблено цілісну систему розвитку усвідомленої саморегуляції довільної активності студентів-педагогів, спрямовану на вдосконалення регуляторних процесів та створення умов для розвитку найбільш суттєвих властивостей особистості, що сприяють саморегуляції (регуляторної гнучкості, самостійності, емоційної стійкості, емпатії, ініціативності, самоконтролю, інтернальності). Застосування зазначеної системи засвідчило позитивні зміни у саморегуляції студентами-педагогами своєї поведінки.
Проведене нами дослідження не охоплює всіх аспектів розглянутої проблеми. Перспективу подальшого дослідження вбачаємо у вивченні особливостей усвідомленої саморегуляції довільної активності педагогів на різних етапах професійного становлення особистості та пізнанні ролі соціально-психологічних умов професійної діяльності у розвитку системи усвідомленої саморегуляції довільної активності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аболин Л.М. Психологические механизмы эмоциональной устойчивости человека. Казань: Изд-во Казан. Ун-та., 1987., - 262 с.
2. Абрамова Г.С. Возрастная психология: Учебное пособие для студентов вузов. М.: Академ. Проект; Екатеринбург: Деловая книга. 2000. 624с.
3. Абдуллина О.А. Общая педагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования: Учебн. пособ. для пед. спец. высш. учебн. заведений. М.: Просвещение, 1990. 141с.
4. Абульханова Славская К.А. Активность и сознание личности как субъекта деятельности. // Активность и развитие личности. М.: 1989. С. 110-134.
5. Абульханова Славская К.А. Деятельность и психология личности. М.: Наука, 1980. 335с.
6. Абульханова Славская К.А. О путях построения типологии личности // Психол. журнал . Том 4, №1, 1983. С. 14-29.
7. Абульханова Славская К.А., Воловикова М.И., Елисеева В.А Проблемы исследования индивидуального сознания. // Психол. Журнал. Том 12, №4, 1991. С. 27-40.
8. Абульханова Славская К.А. Стратегия жизни. М.: Мысль, 1991.-299с
9. Айенгар Б.К. Прояснение йоги. (Йога Дипика): Пер. с англ. М.: МЕДСИ ХХІ, 1993. 528с.
10. Айзенк Г. Ю. Структура личности. СПб., 1999. 464с.
11. Алексеев А.В. Психорегулирующая тренировка: В 2-х ч. М., 1968. Ч. 1.: Успокоение. 40 с.
12. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания. М.: Знание, 1977. 380с.
13. Ананьев Б.Г. О человеке как объекте и субъекте воспитания. // Избр. психол. труды: В 2 т. М.: Педагогика, 1980. Т.2. С. 9-102.
14. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания. М.: Знание, 1977. 137с.
15. Анисимов О.С. Акмеологические основы рефлексивной самоорганизации педагога: творчество и культура мышления: Автореф. дис. д-ра психол. наук. М, 1994. 86с.
16. Анохин П.К. Принципиальные вопросы общей теории функциональных систем // Принципы системной организации функций. М., 1973, -С. 5-61.
17. Анохин П.К. Очерки по физиологии функциональных систем. М., 1975, -448с..
18. Анохин П.К. Системные механизмы высшей нервной деятельности. М.: Наука, 1979. 453с.
19. Анохин П.К. Философские аспекты теории функциональных систем. М., 1978.
20. Анциферова Л.И. Системный подход в психологии // Принцып системности в психологических исследованиях / Отв ред. Д.Н. Завамишина, В.А. Баранщиков М.: Наука, 1990. С. 61-77.
21. Апетик Н.М. Моральна саморегуляція як умова попередження девіантної поведінки підлітків: Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.07 / Інститут психол. ім. Г.С. Костюка АПН України. К, 2001. 20с.
22. Басов М.Я. Избранные психологические произведения / Под ред. В.Н. Мясницева, В.С. Мерлина. М.: Педагогика, 1975. 432с.
23. Бенедиктов Б.А., Бенедиктова С.Б., Ананьев Б.Г. Возрастная психология взрослых / ред Б.Г. Ананьев Л, 1971. Вып. 1-4.
24. Бенедиктова Л.Ф. Проблема адаптации студентов в психологической литературе // Психология профессиональной подготовки в вузе: Респ. Межведомст. Научн. Сб. Минск: Нар. Асвета, 1982. Вып2. С. 24-33.
25. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання: Науково-методичний посібник. К.: ІЗМН, 1998. 204с.
26. Бех І.Д. Від волі до особистості. К.: Україна-Віта. 1995. 202с.
27. Біла О.М. Деякі аспекти підготовки майбутнього вчителя // Поч.. шк. 1997. - № 9. С.42-44.
28. Бодров В.А. Психология профессиональной деятельности. М.: ПЕР СЭ”, 2001.
29. Бодров В.А., Обознов А.А. Система психической регуляции стрессоустойчивости человека-оператора // Психологический журнал. 2000. т. 21. -№4. С. 32-40.
30. Божович Л.И. Устойчивость личности, процесс и условие её формирования // Проблемы психологического развития и социальной психологии, Тез. сообщ. XVIII Международный психол. конгресс. М., 1966. Ч.3. С. 297-298.
31. Боцманова М.Э., Захарова А.В. Показатели и уровни рефлексии в оценке и смооценке качеств лчности. // Новые исследования психъологии. 1983, №2
32. Бояринцев В.П. Структурно-функциональный анализ динамических проявлений саморегуляции поведения человека. В кн.: Психология и психофизиология активности и саморегуляции поведения и деятельности человека. Сб. научн. трудов. Свердловск, 1989. С. 40-55.
33. Боришевский М.И. Развитие саморегуляции поведения школьников: Дисс. докт-ра психол. наук в форме научного доклада. 19.00. 071 КГПИ им. М.П. Драгоманова. К., 1992. 77с.
34. Боришевський М. Й. Моральна саморегуляція поведінки особистості: понятійний аппарат. К, 1993. 23с.
35. Боришевський М. Й. Психологічні механізми розвитку особистості // Педагогіка і психологія. 1996. -№3. С. 26-33.
36. Боришевський М. Й., Максименко С.Д. О саморегуляции поведения подростка в процессе учебной деятельности. // Вопросы психологии 1977. -№3. С. 57-64.
37. Брушлинский А.В. Проблемы психологии субъекта. М.: Ин-т психол. РАН, 1994.
38. Брушлинский А.В. Психология субъекта и его деятельности // Современная психология / ред В.Н. Дружинин. М. ИНФРА-М. 1999. С. 330-346.
39. Бринза І.В.Особливості переживання професійної кризи у осіб з різним типом емоційності:Автореф.дис.канд.психол.наук.-К.,2000.-16с.
40. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М Словарь-справочник по психодиагностике. К.: Наукова думка, 1989. 200с.
41. Быков А.В. Генезис волевой регуляции. М.: Изд-во УРАО, 2002. 112с.
42. Вачков И.В. Введение в тренинговые технологии // Психологическое сопровождение выбора профессии / Под ред. Л.М. Митиной. М.: Московский психолого-социальный институт, Флинта, 1998.
43. Вачков И.В. Основы технологии групового тренинга. Психотехники: Учебное пособие. М.: Ось- 89, 2000. - 224 с.
44. Вилюнас В.К., Генендер М.Е., Овчинникова О.В. Об уровне притязаний личности /УП/ как индикаторе устойчивости к стрессу // Мат-лы ІV Всес. Съезда общ. псих. - Тб.,1971 - С.414.
45. Вилюнас В.К. Психологические механизмы мотивации человека. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1990. 285с.
46. Востриков А.А. Формирование психологической устойчивости профессиональной деятельности учителя как одной из характеристик человеческого фактора. Методические рекомендации. Одесса, 1986. 74 с.
47. Вопросы профессиоведения. М., 1982. 196с.
48. Вопросы практической психодиагностики и консультирование в вузе / Под ред. И.И. Обозова Л.: ЛГУ, 1984.
49. Выготский Л.С. Проблемы развития психики // Собр. соч. в 6 т. М.: Педагогика, 1984.- Т.4. 143с.
50. Голиков Ю.Я., Костин А.Н. Особенности психической регуляции и классы проблемности в сложной операторской деятельности // Психол. журнал. 1994. Т.15. - №2. С. 3-16.
51. Голицын Г.А. Рефлексия как фактор развития. // Проблемы рефлексии. Новосибирск, 1987.
52. Гоноболин Ф.Н. Книга об учителе. М.: Просвещение, 1965. 293 с.
53. Гиссен Л.Д. Психорегулирующая тренировка. - М.,1969. - 22с.
54. Гиссен Л.Д., Вышинский В.А. Изучение механизмов психорегуляции // Проблемы психологии спорта. М., 1971. - Вып. 1. - С. 166-171.
55. Гримак Л.П., Звоников В.М.,Скрыпников А.И. Психическая саморегуляция в деятельносты человека-оператора // Вопросы кибернетики. Психические состояния и эффективность деятельности. - М., 1983. - С. 166 171.
56. Демин А.Н. Прогнозирование жизненного пути в структуре регуляции поведения : Дис канд. психол. наук М., 1991. 195с.
57. Демин А.Н. Прогнозирование жизненного пути в структуре регуляции поведения (на мат. сам. студентов педвуза): Автореф. дисс канд. психол. наук: 19.00.07. М., 1991. -16с.
58. Дикая Л.Г. Системно-деятельностная концепция саморегуляции психофизиологического состояния человека // Проблемность в профессиональной деятельности: теория и методы психологического анализа. М., ИП РАН, 1999, - С. 80-106.
59. Дикая Л.Г. Психология саморегуляции функциональных состояний субъекта в экстремальных условиях деятельности. Автореф. дис. д-ра наук. М., 2002. 46 с.
60. Дикая Л.Г., Семикин В.В., Щедров В.И. Исследование индивидуального стиля саморегуляции психофизиологического состояния // Психол. журнал. - 1994. Т.15. - №6. С. 28-37.
61. Дикая Л.Г. Итоги и перспективные направления исследований в психологии труда в ХХІ веке // Психологический журнал. - 2002. -№6. -С.18-37.
62. Дикая Л.Г. Особенности регуляции функционального состояния оператора в процессе адаптации к особым условиям / Сб.: Психологические проблемы деятельности в особых условиях / Под. ред. Б.Ф.Ломова, Ю.М. Забродина. - М.:Наука, 1985.
63. Дикая Л.Г. Системно-деятельностная концепция саморегуляции психофизиологического состояния человека // Проблемность в профессиональной деятельности: теория и методы психологического анализа.- М, 1999.- С.80-106.
64. Долинская Л.В. Психологические особенности самоконтроля поведения подростков: Автореф. дис. канд. психол. наук. М., 1975. 17 с.
65. Долинська Л.В. проблема особистісного зростання майбутнього вчителя // Освіт. ж-л: Мандрівець. К., 1996. С.37-41.
66. Доценко Е.А. Психология манипуляции. М.: Изд-во МГУ, 1996. 346 с.
67. Жоров П.А. О соотношении некоторых особенностей саморегуляции на непроизвольном и произвольном уровнях: Автореф. дис канд психол наук. М., 1975. 25 с.
68. Жуйков Ю.С., Сипачев И.О. Субъективная модель условий деятельности как звено в процессе ее регулирования //Теоретические и прикладные исследования психической саморегуляции. Казань, 1976. С.35-38.
69. Елканов С.Б. Профессиональное самовоспитание будущего учителя. М.: Просвещение, 1986. 143 с.
70. Емельянов Ю.Н. Активное социально-психологическое обучение.- Л.: ЛГУ,1985. 166 с.
71. Завалов Н.Д., Ломов Б.Ф., Пономаренко В.А. Образ в системе психической регуляции деятельности. - М.: Наука,1986. 236 с.
72. Зейгарник Б.В., Холмогорова А.Б. Саморегуляция поведения в норме и патологии // Психол. журнал. - 1989.- Т.10. - №2. С. 12-132.
73. Зинченко В.П., Гордон В.М. Методологические проблемы психологического анализа деятельности // Системные исследования: Ежегодник.- М.: АН СССР, 1975.
74. Зинченко Л.Н. Психологические особенности интеллектуально-речевого компонента педагогической деятельности. Дисс канд. психол. наук. К., 1994. 163 с.
75. Зухарь Е.А. Личность и саморегуляция поведения. // Экспертное исследование по проблемам общей и социальной психологии и дифференциальной психофизиологии. М., 1979.
76. Зязюн І.А., Крамущенко І.Ф., Кривонос І.Ф. Педагогічна майстерність. К.: Вищ. шк., 1997. 349 с.
77. Иванников В.А. Психологические механизмы волевой регуляции. М.: Изд-во МГУ, 1991. 140с.
78. Иванников В.А. Психологические механизмы волевой регуляции. Автореф. дис. д-ра психол. наук. М.,1989. 46 с.
79. Индивидуально-психологические различия биоэлектрической активности мозга человека. М., 1988.
80. Исаев Е.И. Университетское педагогическое образование: Новая парадидма в подготовке педагогов // Тульская школа. -1994. -№4. -С. 23-34.
81. Кан-Калик В.А., Никандров Н.Д. Педагогическое творчество. М.: Педагогика, 1990. 144 с.
82. Калин В.К. Воля. Эмоции. Интеллект. // Эмоционально-волевая регуляция поведения и деятельности. М., 1983. С. 171-175.
83. Калин В.К. Волевая регуляция деятельности. Автореф. дисс д-ра психол. наук. Тбилиси, 1989.-39с.
84. Карпов А.В. Психология принятия управленческих решений. М., 1998.
85. Келеси М. Развитие самопознания личности в раннем юношеском возрасте. [Учебн.-метод. пособие] / Киев. ун-т им Т. Шевченко. Фак. социологии и психологии; [Под ред. Бурлачука Л.Ф.] К., 1996. 27с.
86. Киричук О.В. Психологія суб’єктної активності особистості.- К., 1993.- 227 с.
87. Кириченко Т.В. Психологічні механізми саморегуляції поведінки підлітків. Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.07 /НПУ ім. Драгоманова. К., 2001.- 20с.
88. Кириченко Т.В. Психологічні механізми саморегуляції поведінки підлітків. Дис канд. психол. наук: 19.00.07 /НПУ ім. Драгоманова. К., 2001. 186 с.
89. Климов Е.А. Психология профессионального самоопределения. Ростов/на Дону, 1996. 512с.
90. Климов Е.А. Развивающийся человек в мире профессий. Обнинск, 1993. 147с.
91. Климов Е.А. Индивидуальный стиль деятельности в зависимости от типологических свойств нервной системы.- Казань, 1969.
92. Климов Е.А. Психология профессионала. Психологи Отечества.- М.: Воронеж: НПО «МОДЭК», 1996.
93. Ковалев Г.А. Активное социально-психологическое обучение как метод коррекции психологических характеристик субъекта общения. М., 1980. 259 с.
94. Кон И.С. Постоянство и изменчивость личности // Психологический журнал. - 1987.- №4.- С.126-137.
95. Кондратьева И.И. Планирование своей деятельности младшими школьниками // Вопросы психологии. 1990. - № 4. С.47-55.
96. Конопкин О.А. Психическая саморегуляция произвольной активности человека (структурно-функциональный аспект) // Вопросы психологии.- 1995.- №1.- С.5-12.
97. Конопкин О.А. Психологические механизмы регуляции деятельности. - М.: Наука, 1980.
98. Конопкин О.А., Моросанова В.И. Стилевые особенности саморегуляции деятельности // Вопросы психологии. - 1989.- №5. - С.18-26.
99. Конопкин О.А., Моросанова В.И., Степанский В.И. Функциональное строение и психологические механизмы сознательной саморегуляции деятельности // Рук. деп. в ОЦНИ 21.09.92. № 135-92.
100. Комплексные социальные исследования / ред. А.С. Пашков. Л, 1976.
101. Корнилов А.П. Саморегуляция человека в условиях социального перелома // Вопросы психологии. 1995. -№5. С. 46-56.
102. Коршунова Л.С. Воображение и его роль в познании. М.: МГУ,1979. 144 с.
103. Костюк Г.С. Вводный доклад по проблеме личности в философском и психологическом аспектах // Матер. симпозиума. - М., 1971.- С.105-116.
104. Костюк Г.С. Роль професійного самовизначення в формуванні особистості // Професійна орієнтація учнів. Зб.Вид.2.- К., 1971.- С.17-25.
105. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистостості. К.: Рад. школа, 1989. 68 с.
106. Котик М.А. Саморегуляция и надежность человека оператора. - Таллинн: Валгус, 1974.
107. Котырло В.К. Мотивация должествования в генезисе саморегуляции. Прага, 1982. С.83.
108. Котырло В.К. Развитие волевого поведения у дошкольников. К., 1971.- 198с.
109. Крайг Г. Психология развития. СПб.: Питер, 2000. 988с.
110. Краткий психологический словарь / Ред.-сост. Л.А. Карпенко; Под общ. ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. 2-е изд., расш., испр. и доп. Ростов-на-Дону: Изд-во «Феникс», 1998. 512с.
111. Крахотвил С. Груповая психотерапия. Л., 1978. 233 с.
112. Круглова Н.Ф. Индивидуально-типические особенности произвольной регуляции деятельности у школьников среднего возраста // Новые исследования в психологии и возрастной физиологии.- 1991. - №2. С. 37-41.
113. Круглова Н.Ф. Особенности саморегуляции в подростковом возрасте // Психологический журнал. - 1994. - №2. С. 66-73.
114. Круглова Н.Ф. Экспресс-диагностика и коррекция регуляторно-когнитивной структуры учебной деятельности подростков. - М., 2000.
115. Крупнов А.И. Целостно-функциональній подход к изучению свойств личности // Системные исследования свойств личности. М.,1994. С.9-23.
116. Ксенофонтова Е.Г. Уровни развития саморегуляции личности: критерии их определения. Автореф. дис канд. психол. наук. М., 1988. 19 с.
117. Ксенофонтова Е.Г. Исследование локуса контроля личности новая версия методики «УСК». // Психол. журнал. - 1999. - №2.- С.18-26.
118. Кузьмина Н.В. Методы исследования педагогической деятельности. Л.,1995.
119. Леонова А.Б. Психодиагностика функциональных состояний человека. - М., 1984.
120. Леонова А.Б.. Кузнецова А.С. Психопрофилактика стрессов. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1993.- 123 с.
121. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. М.:Политиздат , 1975.
122. Леонтьев А.Н. Избранные психологические произведения. Т.1. М., 1983.
123. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. М.: Мысль, 1965.
124. Лесовик А.Л. Саморегуляция поведения в социально- психологическом тренинге. Авторефер. дис. канд. психол. наук / КГУ им. Т.Г.Шевченко. - К., 1989. 15 с.
125. Ложкин Г.В. Уверенность в себе: механизмы формирования // Журнал практикующего психолога. 1998. - № 4. С.94-100.
126. Ломов Б.Ф. К проблеме деятельности в психологии // Психологический журнал.-1981.-№5.- С.3-22.
127. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии.- М.: Наука, 1984.
128. Ломов Б.Ф. Системный подход и система детерминизма в психологии // Психологический журнал.- 1989.-№4.- С.19-33.
129. Мазур Е.С. Проблема смысловой регуляции в свете идей Л.С. Выготского // Вестник Моск. ун-та. Сер 14 «Психология». -1983.- №1. С. 31-40.
130. Максименко С.Д. Розвиток психіки в онтогенезі. В 2-х томах. - К.: Форум, 2002.
131. Максименко С.Д., Щербан Т.Д. Професійне становлення молодого вчителя. Ужгород, 1998. 106 с.
132. Максимец С.М. Вплив емпатійності на соціально-психологічну адаптацію майбутніх вчителів: Автореф. дис. канд. психол. наук. 1900.07. Одеса, 2000.
133. Малазонія С.В. Психологічні засоби формування у майбутнього педагога здатності до довільної саморегуляції поведінки: Автореф. дис канд. психол. наук. 19.00.01 / Інститут психол. ім. Г.С. Костюка АПН України. К., 2004. 20 с.
134. Марищук В.Л., Евдокимов В.И. Поведение и саморегуляция человека в условиях стресса.- СПб.: Изд. дом «Сентябрь», 2001. - С.5-6.
135. Маркова А.К. Психология профессионализма. - М., 1996.
136. Матюшкин А.М. Психологическая структура, динамика и развитие познавательной активности // Вопросы психологии. - 1982.- №4.- С.5-17.
137. Мерлин В.С. Очерк интегрального исследования индивидуальности. М.: Педагогика, 1986. 250с.
138. Миславский Ю.А. Cаморегуляция и активность личности в юношеском возрасте. - М.: Педагогика. 1991.- 152 с.
139. Миславский Ю.А. Природа и стуктура системы саморегуляции произвольной активности личности: Автореф. дисс докт. психол. наук: 19.00.01 М., 1994. 45с.
140. Митина Л.М. Личностное и профессиональное развитие человека в новых социально-экономических условиях // Вопросы психологии.- 1997. -№4.- С. 25-31.
141. Митина Л.М. Психологическая диагностика эмоциональной устойчивости учителя. М., 1992. 58 с.
142. Митина Л.М. Психология професионального развития учителя: Учебно-методическое пособие. М.: Флинта, 1998. 200с.
143. Моляко В.О. Формування образу зовнішнього Я” // Творча спадщина Г.С.Костюка та сучасна психологія. До 100 річчя від дня народження Г.С.Костюка. Зб. мат лів ІІІ з’їзду тов. психологів України. - К.,2000.
144. Моросанова В.И. Индивидуальный стиль саморегуляции в произвольной активности человека // Психол. журн.- 1995. Том. 16.- № 4.-С.26-35.
145. Моросанова В.И. Личностные аспекты саморегуляции произвольной активности человека // Психол. журн. - 2002.- №6.- С.5-17.
146. Моросанова В.И. О стилевых особенностях саморегулирования как факторе успешности овладения профессиональной деятельностью школьниками // Психологические условия профессионального становления личности в свете реформы общеобразовательной и профессиональной школы. - Славянск. 1988.- С.52-53.
147. Моросанова В.И. Стилевые особенности саморегуляции личности // Вопр. Психологии - 1991- №1 - С.121-127.
148. Моросанова В.И. Коноз Е.М Стилевая саморегуляция поведения человека //Вопросы психологи 2000 - №2 - С. 118-127.
149. Моросанова В.И. Опросник «Стиль саморегуляции поведения» (ССПМ): Руководство. М.: Когито-Центр, 2004. 44с.
150. Моросанова В.И. Индивидуальный стиль саморегуляции.- М., 1988. 192с.
151.