СЕМАНТИЧНІ ЧИННИКИ СУБ’ЄКТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГА

Краткое описание

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМ. Г.С.КОСТЮКА
АПН УКРАЇНИ

На правах рукопису

Дьяков Сергій Іванович

УДК 159.9.072

СЕМАНТИЧНІ ЧИННИКИ СУБ’ЄКТНОСТІ
МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГА

19.00.07 педагогічна та вікова психологія

дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
Саврасов Володимир Павлович
кандидат психологічних наук, доцент

КИЇВ 2006

Зміст
Вступ 4
Розділ 1. Теоретико-методологічні передумови вивчення семантичного
поля свідомості вчителя як суб’єкта педагогічної діяльності 10
1.1. Проблема суб'єкта у системному поєднанні філософських,
соціологічних педагогічних та психологічних теорій 11
1.2. Суб’єктні властивості вчителя як предмет наукового дослідження та
їх місце у структурі педагогічної діяльності 27
1.3. Методологічний аналіз проблеми розуміння та семантичної
репрезентації досвіду в сучасній науці 34
Висновки до 1 розділу 45
Розділ 2. Структурно-функціональна характеристика семантичної
репрезентації у вивченні суб’єктності майбутнього педагога.
Постановка проблеми та засоби вирішення 47
2.1. Критерії та принципи системогенезу в моделюванні
суб'єктності майбутнього педагога 49
2.2. Розробка гіпотетичних моделей аналізу та оцінки
суб'єктності майбутнього педагога у семантичному вимірі 56
2.3. Засоби системного аналізу суб’єктності майбутнього педагога.
Суб’єкт у семантичній концептуалізації життя 77
Висновки до 2 розділу 88
Розділ 3. Методика та результати емпіричного дослідження
семантики суб’єктності майбутнього педагога 89
3.1. Розробка засобів семантичного аналізу та оцінки
суб'єктності педагога 90
3.1.1. Застосування методів емпіричного дослідження семантики
суб'єктності педагога 96
3.1.2. Характеристика методів емпіричного дослідження суб’єктності 105
3.2. Організація експериментального дослідження семантики
суб’єктності педагога та етапи роботи 115
3.3. Первинні показники емпіричного аналізу семантичних універсалій
суб’єктності особистості 118
3.4. Структура суб’єктності майбутнього педагога за факторами семантичної
репрезентації його рольової ідентифікації 126
3.5. Статистичний аналіз параметрів суб’єктності майбутніх педагогів 134
3.6. Структура смислових інваріантів мотиваційно-ціннісної сфери
педагога як суб’єкта 145
3.7. Стандартизація семантичних моделей суб’єктності педагога
у досліджені на розширених вибірках 157
3.8. Аналіз та валідизація оригінальної методики
„Семантичний диференціал суб’єктності” (СДС) 160
3.9. Засоби формування оптимальних характеристик
семантично-інтерпретаційної сфери та суб’єктних властивостей
майбутнього педагога у системі освіти 163
Висновки до 3 розділу 168
Висновки з роботи 172
Список використаних джерел 176
Додатки 195

ВСТУП

Актуальність дослідження. Запропонована тема спрямована на дослідження семантичних властивостей соціального досвіду майбутнього педагога з метою визначення критеріїв та способу аналізу і оцінки феномена суб’єктності.
Актуальність проблеми розуміння соціальної дійсності у формуванні досвіду та мотиваційної спрямованості людини підкреслюється як у філософії, так і у психології (О.Ю.Артем'єва, Е.Кассірер, Дж.Келлі, О.М.Леонтьєв, Д.О.Леонтьєв, О.М.Лактіонов, В.Ф.Петренко, О.О.Потебня, П.Рікер, О.М.Славська, Н.В.Чепелєва, О.Г.Шмельов та ін.). С.Д.Максименко визнає необхідність глибшої орієнтації наукових досліджень на аналіз внутрішнього суб'єктивного світу людини. Проте психологічний аспект смислової репрезентації дійсності суб’єктом залишаєть­ся на сьогодні на периферії наукових пошуків. Одним із можливих аспектів дослідження цієї проблеми є вивчення впливу сформованої в індивіда в ході його соціального досвіду системи оцінок рольових стосунків на становлення його суб’єктності як професіонала.
Аналіз сучасної культурно-освітньої ситуації показує, що актуальним сьогодні стає вивчення вчителя не тільки як носія професійних якостей та здібностей, але і як суб'єкта, відповідального за їхнє формування і застосування (О.М.Волкова, О.К.Дусавицький, Є.А.Клімов, Н.В.Кузьміна, Г.К.Маркова, Л.М.Мітіна, В.О.Якунін та ін.) У дослідженнях діяльності вчителя суб’єктність здобула статус методологічного принципу і одночасно є предметом вивчення. Але у відповідних працях майже не порушений такий важливий фактор суб'єктності педагога як його семантична сфера.
У методології науки інтерпретація, розуміння та смисли людини розглядаються як універсальні способи осяг­нення дійсності (О.С.Атманських, Ґ.- Ґ. Ґадамер, С.С.Гусєв, В.В.Знаков, С.Б.Кримський, Г.С.Тульчинський, В.С.Швирьов та ін.), що зумовлює можливість їх застосування у вивченні чинників суб’єктності педагога.
Семантична репрезентація у структурі суб’єктності людини пов’язана з її рольовою ідентифікацією у соціальному мікросередовищі та визначає інваріанти її основних ставлень. На рівні довільної поведінки вона є фактично тією структурою, яка мотивує активність особистості. На нашу думку вивчення семантичної сфери вчителя відкриває можливість формування, прогнозування та корегування його суб’єктності.
В якості адекватного метода вивчення семантичної сфери педагога у дисертації виступив метод моделювання семантичних структур. Зокрема, в ній зроблено спробу розробити психосемантичні моделі аналізу та оцінки суб'єктності майбутнього педагога у контексті визначення чинників його самостійної активності у професійної діяльності.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації входить до комплексної програми наукових досліджень кафедри психології Слов’янського державного педагогічного університету: Адаптація особистості до соціуму, навчання та діяльності”.
Тему затверджено на Вченій раді Слов’янського державного педагогічного університету (протокол № 12 від 01. 07. 2004 р.) та погоджено координаційною Радою Президії АПН України (протокол № 10 від 21. 12. 2004 р.).
Об’єкт дослідження: семантична сфера майбутнього педагога як суб’єкта діяльності.
Предмет дослідження: структурні властивості семантики соціального досвіду майбутнього педагога як засіб аналізу, оцінки та формування його суб’єктності.
Мета дослідження: на основі емпіричного дослідження з використанням методів моделювання і семантичного аналізу визначити структуру семантичної репрезентації соціального досвіду майбутнім вчителем у контексті формування суб’єктності.
Гіпотеза дослідження: структурні інваріанти смислової інтерпретації життя складають індивідуальний соціальний досвід майбутнього педагога та є мотиваторами і регуляторами його активності. Визначення властивостей семантичних універсалій досвіду майбутнього вчителя відкриває можливість для отримання критеріїв аналізу та оцінки типу і рівня його самостійної активності, а також вивчення та прогнозування особливостей прийняття ним професійних рішень.
Відповідно до мети поставлено такі завдання дослідження: 1) на базі сучасних наукових досліджень здійснити теоретичний аналіз проблеми становлення особистості майбутнього педагога як суб’єкта професійної діяльності; 2) визначити критерії та побудувати структурні моделі аналізу і оцінки чинників суб’єктності майбутнього педагога на основі дослідження семантичних конструктів його рольової ідентифікації та мотиваційно-ціннісних орієнтацій; 3) порівняти особливості семантики суб’єктності студентів-випускників педагогічних вузів та досвідчених педагогів.
Для рішення поставлених завдань використано комплекс теоретичних та експериментальних методів: аналіз та узагальнення наукової літератури за темою; моделювання психічних структур; семантичний аналіз (О.Г.Шмельов); стандартизовані методики: репертуарний тест рольових конструктів Дж.Келлі, адаптований до педагогічного середовища; оцінка суб’єктної поведінки педагога у змодельованих педагогічних ситуаціях тест СФСП („Ситуації фрустрації у спілкуванні педагога”) В.М.Чернобровкіна; тест Є.Ф.Бажина „Рівень суб'єктивного контролю РСК”; тести Г.Айзенка: „Темперамент” та „IQ”; соціометрія; контент-аналіз семантичних конструктів та смислових виборів. Також було модифіковано та самостійно розроблено такі методи: метод ранжирування членів групи за фактором „самостійний, активний (СА)”; метод закінчення речень для визначення рівня мотиваційно-ціннісних орієнтацій (МЦО) та самоактуалізації намірів; колірний тест М.Люшера, адаптований до виміру суб’єктності; оригінальна методика „Семантичний диференціал суб’єктності” (СДС), розроблена та перевірена у дослідженні. Застосовано інтерпретаційні та статистичні методи: факторний, кореляційний, кластерний аналіз, метод багатовимірного шкалювання.
Методологічною основою дослідження є загальнонаукові принципи діалектики і синергетики, а також психологічні принципи: зв’язку свідомості та діяльності; розвитку (генети­чний) та детермінізму; системності; структурно-фун­кціонального аналізу; суб’єктивності психічного відображення; суб'єктності.
Теоретичною основою дослідження є концептуальні роботи, присвячені:
1) ролі інтер­претації у смислотворчому розумінні дійсності та образу світу (О.Ю.Артем'єва, О.М.Лактіонов, Д.О.Леонтьєв, В.Ф.Петренко, Н.В.Чепелєва, О.Г.Шмельов); когнітивному стилю (Г.Клаус, М.Петролд, К.Ясперс); 2) моделюванню (О.Н.Аверкін, С.Д.Максименко, В.О.Богданов, Л.М.Фрідман); моделям репрезентації (Р.Бендлер, Дж.Гріндер, Х.Льойнер); моделям суб'єктивності життєвого світу та шляху особистості (К.О.Абульханова, В.А.Роменець, Т.М.Титаренко, К.Ясперс); 3) механізмам ідентифікації (Е.Еріксон, Ч.Х.Кулі, Дж.Г.Мід); саморегуляції (О.О.Конопкін); 4) теорії відносин (О.Ф.Лазурський, В.М.М'ясищев), мотивації (Г.Гакхаузен, Є.П.Ільїн), теорії диспозицій (Г.Айзенк, Р.Кеттелл, В.О.Ядов) та настанов (Д.Н.Узнадзе); 5) структурі особистості (С.Л.Рубінштейн, К.К.Платонов, О.К.Ковальов); структурі свідомості (О.М.Леонтьєв, В.Ф.Петрен-ко, С.Л.Рубінштейн) та самосвідомості (В.В.Столін); образу „Я” (Л.І.Божович, І.С.Кон); Яконцепції (Р.Бернс, І.С.Кон, К.Р.Роджерс); 6) теорії суб’єкта та індивідуальності (К.О.Абульханова, Б.Г.Ананьєв, А.В.Брушлинський, В.А.Петров-ський, С.Л.Рубінштейн, В.О.Татенко); 8) професіоналізму педагога (О.М.Волкова, О.К.Дусавицький, Н.В.Кузьміна, Г.К.Маркова, Л.М.Мітіна, В.О.Якунін); професійній акмеології (О.О.Бодальов, О.О.Деркач, В.Г.Зазикін, О.А.Реан).
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше визначено: 1) критерії аналізу і оцінки, а також типи та рівні семантики суб’єктності майбутнього вчителя; 2) семантичні властивості структурно-функціональної організації суб’єктності майбутнього педагога як чинника професійної діяльності; 3) роль та особливості впливу оточуючого соціального середовища і культури на семантичні характеристики суб’єктності майбутнього вчителя.
Теоретичне значення дослідження полягає: 1) у поглибленні психологічних знань про семантичні властивості суб’єктності майбутнього педагога як системостворюючий та регулюючий чинник; 2) в отриманні нових фактів та закономірних зв’язків, що розширюють знання про роль семантичних структур у детермінації суб’єктності та підтверджують перспективність запропонованих положень для подальших досліджень у віковій , педагогічній та герменевтичній психології, психосемантиці та акмеології.
Практичне значення дослідження. У науково-методичному ключі розроблено: 1) спосіб вивчення суб’єктності майбутнього вчителя на основі чинників семантичної репрезентації досвіду; 2) структурні моделі аналізу та оцінки семантики суб’єктності педагога, які можна використовувати з метою вивчення і побудови нових методик дослідження суб’єктності; 3) оригінальний психологічний тест: „Семантичний диференціал суб’єктності” (СДС), а також пакет науково-практичних методик психодіагностики суб’єктності педагога для використання у профорієнтації, профвідборі та психокорекції. Отримані психосемантичні моделі та спосіб дослідження суб’єктності педагога може стати методичним підгрунтям для розробки освітніх проектів.
Впровадження результатів дослідження. Висновки дослідження та розроблені рекомендації впроваджено у навчально-методичних семінарах для студентів Слов’янського державного педагогічного університету (довідка № 66-02-13 від 12.02.04), педагогів ЗОШ та Шкіл-інтернатів м. Краматорська (довідки № 5 від 18.02.04; № 2 від 20.02.04; № 12 від 14.04.04; № 25 від 26.04.04; № 26 від 28.04.04). Крім того результати роботи відображено у наукових публікаціях автора та розглянуто на міжнародних конференціях та семінарах із студентами і вчителями шкіл.
Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечувались використанням стандартизованих і адаптованих діагностичних методик, адекватних меті та завданням дослідження, поєднанням кількісного та якісного аналізу емпіричних даних, репрезентативністю вибірки й застосуванням методів математичної статистики.
Організація дослідження. Теоретична та емпірична частини дослідження розроблялися протягом 2000 2005 років. Загальна вибірка склала 898 респондентів: студенти-випускники фізико-математичного і технологічного факультетів Слов’янського державного педагогічного університету (СДПУ) 196 осіб та економічного і технічного факультетів Донбаської державної машинобудівної академії (ДДМА) 562 особи (на етапі пілотажу); вчителі загальноосвітніх шкіл м. Краматорська (більшість з яких має понад 10 років педстажу, а також першу та вищу атестаційні категорії) 140 осіб.
Апробація матеріалу була здійснена на щорічних наукових конференціях Слов’янського державного педагогічного університету і Донбаської державної машинобудівної академії, а також на міжнародних наукових. конференціях: 1) Краматорський економіко-гуманітарний інститут: Актуальні проблеми реформування економіки і трансформації суспільства України”(2002); 2) Донецький державний університет: Управление развитием сложных систем”(2003); 3) ДДМА: Корпоративна культура організацій ХХІ століття”(2003, 2004); 4) Національна академія ДПС України: „Другі Ірпіньські науково-педагогічні читання”(2004); 4) „Треті Ірпіньські науково-педагогічні читання”(2005); 5) Одеська державна академія холоду: „Сучасні технології вищої освіти”(2004); 6) Вінницька філія Відкритого міжнародного університету розвитку людини „Україна” : „Формування духовних цінностей у дітей та мо­лоді”(2004).
Результати дослідження відображено у 10 публікаціях автора, з них: 7 у наукових фахових виданнях.
Структура дисертації. Дисертація обсягом 175 сторінок основного тексту складається зі вступу, трьох розділів, коротких висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних літературних джерел (311 найменувань, з них 5 іноземними мовами). Робота містить 34 таблиці, 7 рисунків і додатки (11 стор.).

Список литературы

ВИСНОВКИ З РОБОТИ

Основні результати дисертації полягають у наступному:
1. Властивості суб’єктності виявляються у широкому спектрі психологічних характеристик. Структурні моделі подані та обґрунтовані у даній роботі, дають можливість на основі семантичних критеріїв підійти до системного аналізу та оцінки суб'єктності майбутнього вчителя.
2. Дисертаційне дослідження підтвердило важливість впливу когнітивно-інтерпретаційної сфери особистості на прояви суб’єктності, особливо інваріантів семантичної репрезентації індивідуального досвіду відносин педагога у мікросередовищі, де він набуває рольової ідентифікації. Це дає можливість визначити засоби прогнозування і корекції поведінки майбутнього вчителя на основі моделей семантичного аналізу. Семантичний підхід є ефективним засобом вивчення суб'єкта щодо розгляду впливу на активність педагога таких чинників, як вольові, раціональні, моральні та смислові функції свідомості.
3. Адаптація репертуарного тесту рольових конструктів” Дж.Келлі до педагогічного середовища виявила його як досить надійний і ефективний інструмент дослідження суб’єктності майбутнього вчителя. У результаті відповідної процедури застосування реп-тесту” та методу семантичного аналізу і моделювання було отримано структуру факторів, за допомогою яких майбутній вчитель оцінює соціальну дійсність, і які дозволяють розкрити ті глибинні властивості суб’єктності, що істотно впливають на його власну активність у професійній діяльності.
4. Шляхом теоретичного моделювання структури суб’єктності, професійних якостей педагога, семантичної репрезентації його відносин з людьми та мотиваційно-ціннісних орієнтацій (МЦО), а також емпіричного обґрунтування даних дослідження було доведено, що головним чинником зниженої самостійної активності у майбутнього і діючого вчителя є підвищений рівень соціально-культурної залежності. Залежність” фактор вищого рівня у таких відомих моделях особистості, як Big Five (Р.Р.Мак-Крей, Р.Т.Коста) та 16F (Р.Кеттелл). Даний фактор пов’язаний з орієнтацією поведінки педагога на морально-етичні вимоги суспільства, що передбачає можливість його оптимальної адаптації у соціумі. Існує природне протиріччя між волею суб’єкта і волею” соціально-культурної спільноти, яке визначається моральністю особистості (фактор совісність” у Big Five та кортикальний контроль” у 16F), оскільки правила і норми моралі є обмежуючими факторами власної активності індивіда. У дослідженні встановлено, що семантичні характеристики суб’єктності студентів-педагогів ідентичні відповідним характеристикам студентів економіко-технічного профілю, що свідчить про універсальність семантики у структурі суб’єктності та підтверджує наявність фактора соціально-культурного впливу на розвиток особистості та її суб’єктні властивості.
5. Згідно з отриманими результатами проблема суб’єктності педагога постає в акцентуванні вибору моральних якостей рольової поведінки. Лексика різних мов містить більше слів на позначення моральних особливостей стосунків особистості, ніж на позначення вольових понять. Це підтверджує імперативність морального фактору у регулюванні людських відносин, що і відображене у семантиці соціальної свідомості. За нашими даними, вольові якості у семантичному полі педагогів виділяються рідко. Респонденти, у яких рівень вольових семантик високий, мають також високі показники суб’єктності за оцінкою їх активності групою та за показниками самостійної активності у змодельованих педагогічних ситуаціях. Отже можна твердити, що збільшення рівня орієнтації педагога на вольові семантики веде до підвищення самостійності його діяльності та рівня суб’єктності. Проте відкритим залишається питання ціннісної мотивації намірів. Домінування в оцінці персонажів власного досвіду педагога семантичних конструктів, які позначають моральні властивості, спричиняється його соціально-культурною ідентифікацією. З одного боку, моральні семантики визначають залежність індивіда від настанов суспільства, з іншого вони характеризують активність людини, яка керується соціально, та визначають морально-вольові властивості особистості (відповідальність, чесність, порядність та ін.). За нашими даними, таких понять серед зазначених респондентами 50 %. Семантичний конструкт свідомості: моральність власна воля” виявляє міру й норму суб’єктності педагога.
6. Побудовано семантичні моделі: 1) аналізу та оцінки суб’єктності майбутнього вчителя у семантичному просторі власного досвіду рольової ідентифікації (табл. 3); 2) модель смислових виборів (МЦО) майбутнього педагога характеристики цілей і засобів їх актуалізації в аспекті мотиваційної сфери вчителя як суб’єкта самореалізації (табл. 6). Дані, отримані із застосуванням цих моделей, демонструють статистично значущу кореляцію з показниками стандартизованих методик (r < 0,05; 0,01) і можуть бути використані в якості інструмента для дослідження педагога як суб’єкта професійної діяльності.
7. Оригінальна методика „ Семантичний диференціал суб’єктності” («СДС”) є результатом практичного впровадження розробленої семантичної структури суб’єктності педагога. СДС” дає достатню валідність результатів, що встановлено на основі статистично значущих кореляцій з показниками стандартизованих методик.
Таким чином підтверджуємо гіпотезу роботи, суть якої полягає в тім, що структурні інваріанти смислової інтерпретації життя складають індивідуальний соціальний досвід майбутнього педагога та є мотиваторами і регуляторами його активності. Розроблені структури семантичних чинників майбутнього педагога визначають критерії аналізу та оцінки типу і рівня його суб’єктності, а також засіб вивчення та прогнозування особливостей прийняття ним професійних рішень.
На основі матеріалу дослідження можна зробити висновок, що семантична структура педагога міститься у семантичному полі суспільства як система його настановлень та переконань, які визначають МЦО та особливості самоактуалізації. Даний аспект визначає характеристики особистості як суб’єкта.
Отриманні емпіричні та теоретичні результати відображають можливості для розроблення адекватних діагностичних, формуючих, розвиваючих та корекційних процедур профконсультаційного та освітнього напряму.
У перспективі дослідження проблеми семантики вчителя як суб’єкта важливим є:
1. Розгляд впливу глибинної репрезентативної системи досвіду на зовнішню семантику свідомої інтерпретації дійсності суб’єктом та відношення цих систем, на що звертають увагу Р.Бендлер, Х.Льойнер, О.Г.Шмельов, Т.С.Яценко та ін. [63, 258, 302, 306, 309, ін].
2. Вивчення семантичної репрезентації та системного моделювання суб’єктності в інших сферах життєдіяльності людини, вікових і статевих групах.
3. дослідження інших властивостей та засобів формування і розвитку суб’єктності педагога на базі запропонованої структури.
4. вивчення морально-ціннісної сторони активності педагога в разі, коли суб’єкт постає центром соціальної взаємодії.
5. Застосування діалектико-синергетичних принципів структурно-функціональ-ного аналізу і системності щодо визначення семантики суб’єктності педагога.
6. Впровадження методу моделювання психічних систем як засобу вивчення, структурування, програмування і прогнозування психічних явищ, які мають приховану природу.
Відповідно до мети поставлені завдання дослідження виконані: визначені критерії та побудовані структурні моделі аналізу та оцінки суб’єктності на основі дослідження семантичних конструктів рольової ідентифікації і смислових метапрограм (мотиваційно-ціннісних орієнтацій) майбутнього педагога, що є чинниками прийняття рішення і самостійної активності педагога.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1 Абдуллаева М.М. Профессиональная идентичность личности: психосемантический подход // Психол. журн. Том 25. № 2. 2004. С. 86-96.
2 Абульханова К.А. О субъекте психической деятельности. М.: Наука, 1973. 287 с.
3 Абульханова К.А. Стратегия жизни. М.: Мысль, 1991. 299 с.
4 Агафонов А.Ю. Основы смысловой тории сознания. СПб.: Изд. «Речь», 2003. 296 с.
5 Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. Л.: Изд-во ЛГУ, 1969. 446 с.
6 Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды: В 2-х т. М.: Педагогика, 1980. Т.1 232 с. Т.2. 288 с.
7 Анастази А., Урбина С. Психологическое тестирование. СПб.: Питер, 2003. 688 с.
8 Анохин П.К. Избранные труды. Философские аспекты теории функциональных систем. М.: Наука, 1978. 400 с.
9 Анцыферова Л.И. К психологии личности как развивающейся системы / Психология формирования и развития личности. М.: Наука, 1981. С. 5-23.
10 Анцыферова Л.И. Психологическое содержа­ние феномена субъект и границы субъектно-деятельностного подхода // Проблема субъ­екта в психологической науке / Под ред. А.В. Брушлинского и др. М.: Акад. проект, 2000. С. 27-42.
11 Артемьева Е.Ю. и др. Описание структур субъективного опыта / Мышление. Общение. Опыт. Ярославль, Яр.ГУ, 1983. С. 99-108.
12 Артемьева Е.Ю. Психология и математика. Модели субъективного мира / Вестник МГУ. Серия 14, Психология. 1990. № 3. С. 4-15.
13 Артемьева Е. Ю. Психология субъективной семантики. М.: Изд. МГУ, 1980. 128 с.
14 Артемьева Е.Ю., Вяткин Ю.Г. Психосемантические методы описания профессии // Вопр. психологии. 1986. № 3. С. 127-133.
15 Аршинов В.И. Синергетика как феномен постнеклассической науки. М.: Аспект Пресс, 1999. 380 с.
16 Асмолов А.Г. Психология личности. М.: Изд-во МГУ, 1990. 367 с.
17 Бажин Е.Ф., Голынкина Е.А., Эткинд A.M. Метод исследования субъективного контроля // Психол. журн. 1984. Т. 5. № 3. С. 152-162.
18 Бажин Е.Ф., Корнеева Т.В., Эткинд A.M. Исследование образного уровня восприятия эмоций // Психол. журн. 1981. Т. 2. № 4. С. 81 -84.
19 Балл Г.О. Внутрішня свобода особи і особистісна надійність у контексті гуманізації освіти // Практична психологія та соціальна робота. 2003. - № 9. С. 18.
20 Балл Г.А. «Мотив»: уточнение понятия. Психол. журн. 2004. Т. 25. № 4. С. 56-65.
21 Батурин Н.А. Оценочная функция психики. М.: Изд. ИП РАН, 1997. 306 с.
22 Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. М.: Искусство, 1986. 445 с.
23 Белоус В.В. Опыт разработки иерархической модели индивидуальности // Вопросы психологии. 2001. №2. С. 100-110.
24 Бердяев Н.А. Самопознание (опыт философской автобиографии). - М.: Книга, 1991. - 446 с.
25 Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. М.: Прогресс, 1986. 422 с.
26 Бехтерев В.М. Мозг: структура, функция, патология, психика. Избр. труды в 2-х т. М.: Поматур, 1994. -Т.1 752 с. Т. 2 800 с.
27 Библер В.С. Мышление как творчество. М.: Политиздат, 1975. 399 с.
28 Бобнева М.И. Социальные нормы и регуляция поведения. М.: Наука, 1978. 311 с.
29 Богданов В.А. Системологическое моделирование личности в социальной психологии. Л.: Изд-во ЛГУ, 1987. 143 с.
30 Богданов В.А. Социально-психологические свойства личности. Л.: Изд. ЛГУ, 1983. 88с.
31 Бодалев А.А. Восприятие и понимание человека человеком. М.: МГУ, 1982. 197 с.
32 Бодалев А.А. Психология о личности. М.: Изд-во МГУ, 1988. 188с.
33 Бодалев А.А. О предмете акмеологии // Психол. журн. 1993. Т. 14. №5. С. 73-79.
34 Бодров В.А., Ложкин Г.В., Плющ А.Н. Нелинейная модель мотивационной сферы личности // Психол. журн. Том 22. № 2. 2001. С. 90-100.
35 Божович Л.И. Избр. психол. тр: Проблемы формирования личности. М.: Междунар пед. акад., 1995. 212 с.
36 Братусь Б.С. К изучению смысловой сферы личности // Вестник МГУ. Сер. 14, Психология. 1981. № 2. С. 46-56.
37 Братусь Б.С. Аномалии личности. М.: Мысль, 1988. 301 с.
38 Брудный А.А. Психологическая герменевтика. М.: Изд. «Лабиринт», 1998. 336 с.
39 Брунер Дж. Психология познания. М.: Прогресс, 1977. 412 с.
40 Брушлинский А.В. Субъект: мышление, учение, воображение М.: Изд-во "Институт практической психологии", Воронеж: НПО "МОДЭК", 1996. 392.
41 Брушлинский А.В. Психология субъекта: индивида и группы // Психол. жур. 2002. Т. 23. №1. С. 72-80.
42 Брушлинский А.В. Психология субъекта / Отв.ред. проф. В.В.Знаков. М.: ИП РАН; СПб.: издат."Алетейя", 2003 г. 272 с.
43 Бубер М. Я и Ты. М.: Высш. шк., 1993. 175 с.
44 Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психологической диагностике. К.: Наук. думка, 1989. 200 с.
45 Вартофский М. Модели: репрезентация и научное понимание. М.: Прогресс, 1988. 505 с.
46 Василюк Ф.Е. Структура образа // Вопросы психологии. 1993.- № 5.- С. 5-19.
47 Васильев С.А. Синтез смысла при создании и понимании текста. К.: Наукова думка, 1988. 240 с.
48 Введение в философию: Учебник для вузов. В 2 ч. / Под общ. ред. И.Т.Фролова. М.: Политиздат, 1990. Ч 1. 639 с. Ч 2. 367 с.
49 Вертгеймер М. Продуктивное мышление. М.: Прогресс, 1987. 336с.
50 Вовнянко Т.А. Субъективная семантика колористической стратегии в изобразительной деятельности. Диссерт... канд. психол. наук. 19.00.01: Одесса, 2003. 202 с.
51 Волкова Е.Н. Субъектность как интегративное свойство личности педагога: Дисс... канд. психол. наук. 19.00.07 М., 1991. 196 с.
52 Волочков А.А. Активность субъекта как фактор психического развития (гипотезы, модели, факты) // Психол. журн. Том 24. № 3. 2003. С. 22-33.
53 Волочков А.А., Ермоленко Е.Г. Ценностная направленность личности как выражение смыслообразующей активности // Психол. журн. Том 25. № 2. 2004. 17-26.
54 Воробьева Л.И., Снегирева Т.В. Психологический опыт личности: к обоснованию подхода // Вопр. психол. 1990. № 2. С. 5-13.
55 Выготский Л.С. Психология развития как феномен культуры. М.: Изд-во "Институт практич. психологии", Воронеж: НПО "МОДЭК", 1996. 512 с.
56 Высоков И.Е. Типичность в семантическом кон­тексте // Психол. журн. 1999. № 3. С. 105-110.
57 Высоков И.Е. Психосемантика: базовые и стратегические процессы распознавания семантических отношений // Психол. журн. Том 25. № 2. 2004. С. 96-107.
58 Гальцева Т.О. Психологічні особливості включення вчителя в педагогічні системи навчання. Десерт... канд. психол. наук. 19.00.07: К, 2003. 206 с.
59 Гоноболин Ф.Н. О некоторых психических качествах личности учителя // Вопросы психологии. 1975. №1. С. 110-111.
60 Грановская Р.М., Крижанская Ю.С. Творчество и преодоление стереотипов. СПб: ОМS, 1994. 192с.
61 Гримак Л.П. Резервы человеческой психики. М. Изд. Полит. лит.,1987. 286с.
62 Гримак Л.П. Общение с собой: начала психологии активности. М. Политиздат, 1991. 320 с.
63 Гриндер Д., Бэндлер Р. Структура магии. Одеса: Изд. Альянс, 2001. 452 с.
64 Гроф С. Психология будущего. М.: «Изд. АСТ» и др., 2001. 476 с.
65 Гусев С.С., Тульчинский Г.С. Проблема понимания в философии. М.: Политиздат, 1985. 192 с.
66 Давыдов В.В. Теория развивающего обучения. М.: ИПРАН, 1996. 388 с.
67 Данилова Н.Н. Крылова А.Л. Физиология высшей нервной деятельности. Ростов н/Д: «Феникс», 2002. 480 с.
68 Демин М.В. Анализ структуры сознания. М.: Изд-во МГУ, 1989. 38 с.
69 Деркач А.А. Акмеология: Личность. Профессиональное развитие человека: Кн. 1-5. М.: РАТС, 2000.
70 Деркач А.А., Старовойтенко Е.Б. Реализация концепции "Я" в системе жизненных отношений личности (акмеологичес. аспект). М.: РАУ, 1993. 158 с.
71 Джемс У. Психология / Под ред. Л.А.Петровской.- М.:Педагогика, 1991.-368 с.
72 Дильтей В. Описательная психология. СПб: Алетейя, 1996. 156 с.
73 Дорфман Л.Я. Полисистемная организация метаиндивидуального мира // Психол. жур. 1987. Т. 18. №2. С. 3-17.
74 Дусавицкий А.К. Развивающее обра­зование: теория и практика. Статьи. Харьков, 2002. 146 с.
75 Ершова И.В. Методология исследования психики как синергетического объекта. Одесса: Изд-во ОДЭКОМ, 1992. 225 с.
76 Журавлев А.Л., Рубахин В.Ф. Индивидуальный стиль руководства производственным коллективом. М.: ИУНХ, 1976. 119 с.
77 Журавський В.С., Згуровський М.З. Болонський процес: головні принципи входження в Європейський простір вищої освіти. К.: ІВЦ «Видавництво «Політехніка», 2003. 200 с.
78 Завалова Н.Д., Ломов Б.Ф., Пономаренко В.А. Образ в системе психической регуляции деятельности. М.: Наука, 1986. 174 с.
79 Загадки человеческого понимания / Под ред. А.А.Яковлева. М.: Политиздат, 1991. 352 с.
80 Залевский Г.В. Теория субъекта и фиксированные формы поведения // Психол. журн. Том 24. № 3. 2003. С. 32-38.
81 Захарова Л.Н. Личностные особенности, стили поведения и типы профессиональной самоидентификации у студентов педвуза // Вопр. психол. 1991. №2. С. 60-66.
82 Зимачева Е.М. Способы вербальной презентации образа "Я" и самоотношения субъекта: Автореф. дис... канд. психол. наук. 19.00.01. М., 1997. 20 с.
83 Зимняя И.А. Педагогическая психология. Ростов нД., 1997. 456 с.
84 Зинченко В.П. Образ и деятельность. М.: Издво "Институт практической психологии", Воронеж: НПО "МОДЭК", 1997. 608 с.
85 Знаков В.В. Понимание как проблема психологии человеческого бытия // Психол. журн. Том 21. №2. 2000. С. 717.
86 Знаков В.В., Павлюченко Е.А. Психология субъекта. Самопознание субъекта // Психол. жур. 2002. Том 23. № 1. С. 31 41.
87 Иванников В.А. Психологические механизмы волевой регуляции. М.: Издво МГУ, 1991. 142 с.
88 Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. Спб.: Питер, 2002. 512 с.
89 Ильин Е.П. Психология воли. Спб.: Питер, 2002. 288 с.
90 Ильин Е.П. Эмоции и чувства. Спб.: Питер, 2002. 752 с.
91 История философии. Учебник для вузов / Отв. ред-ры: В.П.Кохановский, В.П.Яковлев. Ростов на/Д, «Феникс», 2002. 576 с.
92 История педагогики и образования: У/п. Под ред. А.И.Пескунова. М.: ТЦ «Сфера», 2001, 510 с.
93 Калина Н.Ф. Основы психотерапии.. М.: Рефл-бук, 1997. 272 с.
94 Калин В.К. На путях построения теории воли // Психол. журн. 1989. №2. С. 54 -68.
95 Кальвиньо М., Столин В.В. Психосемантические различия личностных смыслов // Вестник МГУ. Сер. 14. Психология. 1983. № 3. С. 13-22.
96 Каптерев П.Ф. Дидактические очерки. Теория образования // Избр. пед. соч. М.: Просвещение, 1982. 728 с.
97 Карпенко З.С. Психологічні основи аксіогенезу особистості. Дис... док. психол. наук. 19.00.01. К., 1999. 443 с.
98 Карташев В.А. Система систем. Очерки общей теории и методологии. М.: Прогресс Академия, 1995. 325 с.
99 Клаус Г. Введение в дифференциальную психологию учения.- М., 1987.-143 с.
100 Климов Е.А. Образ мира в разнотипных профессиях. М.: Изд-во МГУ, 1995. 224 с.
101 Климов Е.А. О феномене профессиональной относительности образа мира / Вестник МГУ. Серия 14, Психология. 1995. № 1. С 8-18.
102 Климов Е.А. Психология профессионала. М.: Изд-во "Институт практической психологии", Воронеж: НПО "МОДЭК", 1996. 400 с.
103 Климов В.А. Введение в психологию труда. М.; Изд-во МГУ, 1998. 199 с.
104 Клиническая психиатрия. Под ред. Н.Е. Бечерикова. К.: «Здоровья», 1989. 512 с.
105 Ковалев А.Г. Психология личности. М.: Просвещение, 1970. 391 с.
106 Когнитивные стили: Тезисы научно-практи­ческого семинара / Под ред. В.А.Колги. Таллинн, 1986. 252 с.
107 Колесников В.Н. Лекции по психологии индивидуальности. М.: Изд-во "Институт практической психологии", 1996. 224 с.
108 Комарова Т.К. Взаимосвязь самопознания и познания других людей в ранней юности // Психол. жур. 1991. Т. 12. № 3. С. 30-37.
109 Кон И.С. Открытие "Я". М.: Политиздат, 1978. 367 с.
110 Кон И.С. В поисках себя: личность и ее самосознание. М.: Политиздат, 1984. 335 с.
111 Конопкин О.А. Психологические механизмы регуляции деятельности. М.: Наука, 1980. 256 с.
112 Конопкин О.А. Общая способность к саморегуляции как фактор субъектного развития Вопр. психологии. №2. 2004. С. 128-135.
113 Корнилова Т.В., Парамей Г.В. Подходы к изучению когнитивных стилей: двадцать лет спустя // Вопр. психологиии. 1989. № 6. С. 140-147.
114 Коссов Б.Б. Личность: актуальные проблемы системного подхода // Вопр. психол. 1997. № 6. С. 58-68.
115 Костюк Г.С. Избр. психол. труды. М.: Просвещение, 1988. 488 с.
116 Кроник А.А., Кроник Е.А. В главных ролях: вы, мы, ты, Я: Психология значимых отношений. М.: Мысль, 1989. 204 с.
117 Крылов В.Ю. Психосинергетика как возможная новая парадигма психологической науки // Психол. жур. 1998. Т. 19. № 3. С. 56-62.
118 Куєвда В.Т. Традиційність як фактор психічної детермінації поведінки людини. Автореферат дисер... канд. психол. наук. 19.00.01.: К., 1999. 19 с.
119 Кузнецов В.Г. Герменевтика и гуманитарное познание. М.: Изд. МГУ, 1991. 192 с.
120 Кузьмина Н.В. Методы системного педагогического исследования. Л.: ЛГУ, 1980. 172 с.
121 Кузьмина Н.В. Способности, одаренность, талант учителя. Л.: Изд. ЛГУ, 1985. 165 с.
122 Кузьмина Н.В. Профессионализм личности преподавателя и мастера производственного обучения. М.: Изд. ЛГУ, 1990. 334 с.
123 Куценко Г.В. Когнітивний стиль особистості в структурі саморегуляції соціальної поведінки. Дис... канд. психол. наук. 19.00.01. К., 1996. 192 с.
124 Лазурский А.Ф. Избранные труды по психологии. М.: Наука, 1997. 446 с.
125 Лактионов А.Н. Координаты индивидуального опыта. Харьков: Бизнес-информ, 1998. 492 с.
126 Ледницький Д. Д. Проблема суб’єкта і розвитку я” в творчості Ф.Ніцше. Автореф. дис... канд. філософ. наук. 09.00.05. Дніпропетровськ 2001. 20 с.
127 Леонгард К. Акцентуированные личности. Ростов н/Д.:Феникс, 1997 544 с.
128 Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. М.: Политиздат, 1977. 304 с.
129 Леонтьев А.Н. Психология образа // Вестник МГУ. Сер. 14. Психология. 1979. № 2. С. 3-13.
130 Леонтьев А.Н. Избранные психол. произв.: В 2х т. М.: Педагогика, 1983.