Формування механізмів саморегуляції студентів в іншомовному просторі

Краткое описание

Національний педагогічний університет
імені М.П. Драгоманова

На правах рукопису

Тетерук Світлана Петрівна

УДК 159. 923 057. 87: 159. 947. 3

Формування механізмів саморегуляції студентів в
іншомовному просторі

19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник
Долинська Любов Василівна,
кандидат психологічних наук, професор

Київ - 2006

Зміст
ВСТУП....................................................................................................................4
Розділ 1
Теоретичні основи дослідження проблеми саморегуляції 12
1.1 Сучасний стан проблеми саморегуляції в психології..................................12
1.2 Механізми саморегуляції в навчальній діяльності.......................................29
1.3 Саморегуляція в мовленнєвій діяльності..47
Висновки до першого розділу..............................................................................61
Розділ 2
Психологічні особливості саморегуляції студентів при вивченні іноземної мови ........................................................................64
2.1 Методичні засади дослідження .....................................................................64
2.2 Особливості усвідомлення студентами змісту та необхідності саморегуляції при вивченні іноземної мови................................................................73
2.3 Визначення критеріїв та рівнів розвитку самоуправління студентів ........80
2.4 Механізми саморегулювання студентів при вивченні іноземної мови ....89
2.4.1 Особливості рівня домагань, самооцінки та самоконтролю як механізмів саморегуляції студентів .............................................................................89
2.4.2. Рефлексія як механізм саморегуляції при вивченні іноземної мови....101
2.4.3 Особливості взаємозв’язку між властивостями мислення і уваги та рівнем розвитку саморегуляції студентів при вивченні іноземної мови .110
Висновки до другого розділу.............................................................................120
Розділ 3
Розвиток саморегуляції студентів при вивченні іноземної мови...................................................................................................................123
3.1 Теоретичне обґрунтування шляхів формування механізмів саморегуляції студентів при вивченні іноземної мови....................................................123
3.2 Процесуальні та змістові аспекти формування механізмів саморегуляції на заняттях з іноземної мови .......................................................................131
3.3 Результати формувального експерименту з розвитку саморегуляції студентів в іншомовному просторі ....................................................................164
Висновки до третього розділу............................................................................174
Висновки ........................................................................................................176
Список використаних джерел ..........................................................180
Додатки............................................................................................................210

Вступ
Актуальність дослідження. Євроінтеграційні процеси в Україні ставлять перед системою освіти завдання оптимального розкриття та розвитку особистісних якостей індивіда. Однак, окремі психологічні якості самі по собі не можуть забезпечити високої успішності діяльності особистості значних результатів можна досягти лише за умови максимальної саморегуляції діяльності. Тому для спеціалістів, які займаються проблемами навчання, все більш актуальними стають психологічні дослідження, в яких розглядаються проблеми саморегуляції діяльності, серед яких важливе місце посідає проблема оволодіння іноземною мовою. Володіння іноземними мовами є базою для інтелектуального та особистісного зростання, розширює світогляд, сприяє духовному розвитку особистості. Мовний розвиток, що реалізується через оволодіння іноземною мовою, має не лише велике значення в аспекті розширення кругозору майбутнього фахівця, але й великий розвивальний потенціал: включення студента в іншомовний простір активізує інтелект, сприяючи більш гармонійному розумовому розвитку індивіда.
Практика свідчить про те, що результативність процесу навчання іноземним мовам у неспеціальних навчальних закладах у більшості випадків низька. Це зумовлює пошук шляхів підвищення ефективності цього процесу. Слід враховувати й те, що великий обсяг навчального матеріалу у вищому навчальному закладі, збільшення годин на самостійну підготовку студентів в зв’язку з входженням в Болонський освітній процес потребує розвитку у студентів таких регулятивно-особистісних якостей як самостійність, ініціативність, цілеспрямованість, наполегливість. В зв’язку з цим набуває актуальності проблема виявлення механізмів саморегуляції, психологічних чинників, які впливають на ефективність засвоєння іноземної мови, розробки шляхів формування і розвитку умінь саморегуляції у процесі здійснення мовленнєвої діяльності іноземною мовою.
У психолого-педагогічній літературі є досить досліджень, в яких розглядаються різні аспекти проблеми саморегуляції. Серед них дослідження К.О.Абульханової-Славської, Б.Г.Ананьєва, М.Й.Боришевського, Л.С.Виготського, О.О.Конопкіна, Г.С.Костюка, О.М.Леонтьєва, Б.Ф.Ломова, С.Д. Максименка, Ю.А.Миславського, В.О.Моляко, В.І.Моросанової, В.М.М’ясищева, А.К.Осницького, Н.І.Пов’якель, С.Л.Рубінштейна, М.В.Савчина, Р.А.Сагієва, О.К.Тихомирова, В.М.Трофімова та ін.
Важливі дані про саморегуляцію поведінки одержані в теоретичних та експериментальних дослідженнях, які присвячені проблемам морального розвитку індивіда на різних вікових етапах: Л.І.Божович, М.Й.Боришевського, В.І.Селіванова, І.І.Чеснокової та ін.
Питання активності людини як суб’єкта регуляції своєї діяльності і поведінки знаходять різноманітне висвітлення в роботах Л.Ф.Бурлачука, В.П.Казміренка, Т.В.Кириченко, О.В.Киричука, Г.В.Куценко, Н.І.Пов’якель, В.А.Роменця, В.О.Татенка, Т.М.Титаренко та ін. Однак, незважаючи на багатоплановість психолого-педагогічних досліджень саморегуляції, проблема розвитку саморегуляції в процесі навчання іноземній мові не була предметом спеціального дослідження. У психологічній проблематиці саморегуляції практично відсутні фундаментальні дослідження, в яких розкривалися б психологічні механізми саморегуляції в іншомовному просторі.
Таким чином, соціальна значущість і недостатня розробленість проблеми саморегуляції при вивченні іноземної мови обумовили вибір теми нашого дослідження: Формування механізмів саморегуляції студентів в іншомовному просторі”.
Зв’язок з науковими темами, планами і програмами. Тема входить до плану науково-дослідних робіт кафедри психології Інституту історії та філософії педагогічної освіти Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова за напрямком Теорія та технологія навчання і виховання у системі народної освіти”, затверджена Вченою радою університету (протокол № 9 від 26 травня 2005 р.) та узгоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 8 від 25 жовтня 2005р).
Об’єкт дослідження саморегуляція студентів в іншомовному просторі.
Предмет дослідження формування механізмів саморегуляції студентів у процесі вивчення іноземної мови.
Мета дослідження полягає у виявленні психологічних особливостей механізмів саморегуляції студентів в іншомовному просторі та обґрунтуванні і розробці на цій основі засад їх формування при вивченні іноземної мови.
В основу нашого дослідження було покладено припущення про те, що продуктивне засвоєння іноземної мови студентами неспеціальних вищих навчальних закладів вимагає високого рівня розвитку саморегуляції як цілісного особистісного утворення, яке в традиційних умовах навчання розвивається недостатньо. Підвищення рівня саморегуляції студентів при вивченні іноземної мови можна досягти як засобами використання на заняттях активних методів навчання (дискусій, проблемних ситуацій, творчих завдань, ігор, психотехнік), спрямованих на формування механізмів саморегуляції (рівня домагань, самооцінки, самоконтролю, рефлексії), так і шляхом послідовного розвитку усіх ланок саморегулятивного процесу (аналіз суперечностей, прогнозування, цілепокладання, планування, формування критеріїв оцінки якості, прийняття рішення, контроль, корекція).
Згідно мети та гіпотези дослідження окреслені основні завдання дослідження:
1. Визначення теоретичних психологічних підходів до проблеми саморегуляції в іншомовному просторі.
2. Виявлення психологічних особливостей та рівнів розвитку саморегуляції студентів при вивченні іноземної мови.
3. Визначення механізмів саморегуляції в навчальній мовленнєвій діяльності студентів.
4. Обґрунтування та розробка системи навчальних завдань з формування механізмів саморегуляції студентів при вивченні іноземної мови.
Методологічною та теоретичною основою дослідження стали: положення про взаємозв’язок явищ дійсності, діяльності та мислення (Л.С.Виготський, Г.С.Костюк, С.Д.Максименко, С.Л.Рубінштейн), особливості розвитку та формування особистості (К.Абульханова-Славська, Л.І.Божович, І.С.Булах, М.Й.Боришевський, П.В.Лушин, О.В.Скрипченко), теорії довільної саморегуляції (М.Й.Боришевський, О.О.Конопкін, Ю.М.Кулюткін, О.Я.Чебикін), підходи до розгляду особистості як суб’єкта довільної активності (Б.ГАнаньєв, О.М.Леонтьєв, В.О.Татенко), психологічна концепція розвивального навчання (В.В.Давидов, Г.С.Костюк, Ю.М.Швалб), дослідження механізмів саморегуляції (М.Й.Боришевський, О.О.Конопкін, Ю.А.Миславський, В.І.Моросанова, А.К.Осницький, Н.І.Пов’якель), специфіки оволодіння іноземною мовою (В.А.Артемов, Б.А.Бенедиктов, І.А.Зимняя,), психолого-педагогічні принципи застосування активних методів навчання у вищій школі (В.Ю.Большаков, Л.В.Долинська, О.К.Тихомиров, Т.С.Яценко, Ю.Н.Ємельянов).
Для вирішення поставлених завдань та перевірки гіпотези була розроблена програма дослідження, реалізація якої передбачала використання комплексу теоретичних і емпіричних методів, який включав теоретичний аналіз проблеми, класифікацію, систематизацію, узагальнення психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження, спостереження, бесіди, анкетування, аналіз продуктів навчальної діяльності студентів, констатувальний та формувальний експерименти, тести, активні методи навчання, статистичні методи обробки експериментальних даних.
Окрім того, на різних етапах дослідження використовувались спеціальні психологічні методики (Здатність до самоуправління” Н.М.Пейсахова; методика Хоппе-Серебрякової для визначення рівня домагань і його зміни в умовах успіху й невдачі; двоступінчата методика діагностування рефлексії, створена нами за принципом А.З.Зака; методика Складання рядів з одним зайвим” К.К.Платонова; методика Мюнстерберга для виявлення особливостей прояву розподілу уваги).
База дослідження. Основна дослідно-експериментальна робота проводилась на базі Академії праці і соціальних відносин (м. Київ). Дослідженням було охоплено 200 студентів. Відповідно до поставлених завдань дослідження проводилось в три етапи (пошуковий, дослідно-експериментальний, узагальнюючий) упродовж 2000-2006рр.
Наукова новизна та теоретичне значення результатів дослідження полягає у тому, що:
- вперше здійснено теоретико експериментальне обґрунтування місця, функцій, особливостей і механізмів саморегуляції в іншомовному просторі; системний аналіз психологічних особливостей саморегуляції студентів та розкрито у цьому процесі роль таких механізмів як рівень домагань, самооцінка, самоконтроль та рефлексія; визначено критерії та виявлено рівні сформованості саморегуляції студентів при вивченні іноземної мови; обґрунтовано шляхи та засоби формування механізмів саморегуляції студентів в іншомовному просторі;
- доповнено теорію вивчення мови як процесу формування знакової системи визначенням місця і ролі в ньому механізмів саморегуляції особистості;
- набуло подальшого розвитку знання про саморегуляцію особистості та шляхи її формування у специфічних видах діяльності.
Практичне значення дослідження визначається тим, що розроблена автором система завдань і вправ з формування психологічних механізмів саморегуляції студентів при вивченні іноземної мови та методичні рекомендації щодо їх реалізації можуть бути використані викладачами іноземних мов з метою формування саморегуляції як цілісного утворення через розвиток адекватного рівня домагань та самооцінки, високих рівнів самоконтролю та рефлексії в процесі оволодіння іноземною мовою. Теоретичні та експериментальні результати дослідження можуть бути використані також при підготовці майбутніх викладачів іноземної мови.
Особистий внесок автора полягає у виявленні психологічних механізмів саморегуляції студентів, в обґрунтуванні комплексу методів вивчення психологічних чинників, які впливають на розвиток рівня саморегулювання та розробці програми формування механізмів саморегуляції при вивченні іноземної мови. У спільних публікаціях ідеї та результати дослідження співавторів не використовуються. У Посібнику для навчання читанню і мовленню студентів факультету соціального управління”, автору належить 1-й та 2-й розділи (3,2 д.а). Вправи посібника орієнтовані на отримання і переробку наукової інформації з урахуванням її зв’язку з реальними потребами студентської молоді, що підвищує мотивацію навчання та сприяє формуванню більш рефлексивного погляду на себе, а також на розвиток творчих здібностей студентів, формування активної дослідницької позиції, що передбачає самостійне вироблення мети, прогнозування майбутніх дій та послідовність їх застосування як ланок саморегулювання. У Посібнику для навчання читанню і розвитку мовлення студентів юридичного факультету”, автору належить 1-й та 2-й розділи (4,2 д.а.). Запропоновані вправи спрямовані на формування у студентів систематизованого адекватного уявлення про себе, на розвиток умінь порівняння, аргументації власної точки зору. Завдання сприяють виявленню позитивних особистісних рис, що стосуються формування адекватної самооцінки, рефлексії. У Методичному посібнику з англійської мови на тему Гроші”, для студентів економічного факультету, автору належить 1-й та 2-й розділи та блок творчих завдань (2 д.а.). Завдання, які містяться у посібнику, спрямовані на формування адекватної самооцінки та рівня домагань, а також розвиток умінь цілепокладання і прогнозування, планування, вмінь оцінювання діяльності.
Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічною й теоретичною обґрунтованістю його вихідних положень; сукупністю методів, адекватних предмету, меті і завданням дослідження; репрезентативністю вибірки досліджуваних; поєднанням кількісного і якісного аналізу результатів дослідження; застосуванням методів математичної статистики.
Апробація і впровадження результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження доповідалися і отримали схвалення на Міжнародній науковій конференції Україна: шляхами віків, присвячена 175-річчю від дня народження Георгія Андрузького” (Київ,2002), на ІІ Міжнародній конференції „Динаміка наукових досліджень 2003” (Дніпропетровськ Донецьк Чернівці,2003), на Міжнародній практичній конференції „Наука і освіта 2004” (Дніпропетровськ, 2004), на ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Динаміка наукових досліджень 2004” (Дніпропетровськ, 2004), на VIII Міжнародній науково-практичній конференції Наука і освіта 2005” (Дніпропетровськ, 2005), на II Міжнародній науково-практичній конференції Освіта і наука без кордонів ‘2005 (Прага, 2005), на звітних науково-практичних конференціях кафедр Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (2002-2006), засіданнях кафедри психології Інституту історії та філософії педагогічної освіти Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, звітних наукових конференціях Академії праці та соціальних відносин, засіданнях кафедри іноземних мов Академії праці і соціальних відносин.
Розроблена автором система навчальних завдань, що спрямована на формування саморегуляції студентів шляхом розвитку її механізмів, успішно впроваджена у навчально-виховний процес Академії праці і соціальних відносин (довідка № 01/10 - 299 від 06.04.06.), Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (довідка №366 від 30.03.06), Національного авіаційного університету (довідка № 4474 від 28.03.06).
Публікації. Основний зміст роботи відображений у 13 публікаціях, серед яких 4 статті у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, матеріали конференцій, навчальні посібники.

Структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (344 найменування) і 9 додатків. Основний текст дисертації викладено на 179 сторінках комп’ютерного набору і містить 27 таблиць, 1 рисунок на 25 сторінках. Повний обсяг роботи складає 221 сторінку.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертаційному дослідженні представлене теоретичне узагальнення та експериментальне вирішення проблеми саморегуляції в мовленнєвій діяльності студентів іноземною мовою, що виявляється у розкритті сутності і специфіки цього процесу, визначенні критеріїв та рівнів розвитку саморегуляції студентів в ході вивчення ними іноземної мови, виявленні шляхів формування механізмів саморегуляції в мовленнєвій діяльності іноземною мовою.
1. Проблема дослідження саморегуляції має тривалу історію, впродовж якої накопичено значний обсяг теоретичних та емпіричних знань про структуру системи саморегуляції, її механізми та окремі її прояви в різних видах діяльності. Функції, зміст та механізми саморегуляції розглядали представники різних напрямків, вчені яких зробили певний внесок у розуміння цього складного явища. У психології не існує єдиного загального визначення поняття саморегуляції, оскільки цей феномен має пряме відношення до самих різних проявів самоактивності та входить в структуру різних складових процесів і систем. Ми розглядаємо саморегуляцію як цілісне особистісне утворення, яке забезпечує побудову та реалізацію дій особистості згідно поставленої мети. Відповідно цього, саморегуляція навчальної діяльності полягає у цілеспрямованому плануванні, побудові та відтворенні суб’єктом навчання власних дій відповідно до завдань вищого навчального закладу, в умінні володіти собою, своїми емоціями, в усвідомленні учбових намірів, в адекватній самооцінці рівня своїх знань, вмінь, навичок, здібностей, а також самовдосконаленні на основі здобутих знань.
2. Одним із найбільш важливих і складних завдань у дослідженні проблеми саморегуляції є вивчення її психологічних механізмів та виявлення їх взаємодії. Аналіз психологічних джерел засвідчив, що адекватна самооцінка та рівень домагань, самоконтроль та рефлексія зумовлюють процес саморегуляції:
- Основна функція самооцінки як механізму саморегуляції полягає в тому, що вона виступає необхідною внутрішньою умовою регуляції діяльності та вказує на тісний зв’язок із такими ланками процесу саморегуляції як ціле утворення та планування.
- Головні функції домагань у процесі навчальної діяльності полягають у корекції прийнятої мети та завдань, забезпеченні відповідності між вимогами, що ставляться до студента та його реальними можливостями. Завдяки адекватному рівню домагань індивід дозує свої зусилля, визначає, яка міра цих зусиль доцільна для здійснення навчальної діяльності.
- Рефлективність є глобальною змістовно-функціональною характеристикою саморегулювання та являє собою складний, багаторівневий процес самопізнання внутрішніх психологічних станів та актів, що здійснюється шляхом реконструкції у свідомості уявлень інших студентів, внаслідок взаємодії з ними та переосмислення власного досвіду.
- Розвинений самоконтроль сприяє своєчасному попередженню і розпізнаванню припущених помилок. Успішність функціонування процесу саморегуляції залежить від самоконтролю, що при найвищому рівні його розвитку призводить до безпомилковості в мовленнєвій діяльності студентів іноземною мовою. Самоконтроль сприяє засвоєнню та формуванню правильного образу в пам’яті, який в складній системі дій стає зонним еталоном, тобто програмою для мовленнєвої реалізації. Вказані механізми взаємодіють між собою, доповнюючи один одного.
3. Вивчення іноземної мови має важливе значення в забезпеченні міжособистісного спілкування, оскільки іноземна мова є формою і засобом висловлення і формування думки в процесі комунікації, зумовленої певною необхідністю. В межах нашого дослідження іноземна мова виступає іншомовним простором, в якому здійснюється процес спілкування, і, у зв’язку з цим, саморегуляція є однією з складових ефективного засвоєння мови. Психологічними особливостями саморегуляції при вивченні іноземної мови є: функціонування саморегуляції в 3-х рівневій структурі мовленнєвої діяльності; оволодіння іноземною мовою шляхом свідомого відштовхування від рідної мови за допомогою розвитку таких регулятивно-особистісних якостей як довільність, самостійність, ініціативність, цілеспрямованість, гнучкість; формування іншомовного мовленнєвого мислення, де механізм саморегуляції відповідає за тактику висловлювання й слухання; розвиток іншомовного внутрішнього мовлення, що підпорядковане певній програмі, реалізовуючи яку студент здійснює процес саморегуляції своєї діяльності.
4. Процес саморегуляції є ефективним, насамперед, за умови усвідомлення його самими студентами. Більшість студентів усвідомлюють необхідність саморегуляції, її роль у засвоєнні іноземної мови, чинники неуспішності в мовленнєвій діяльності іноземною мовою, проте не бачать шляхів розвитку самоуправління, не вміють визначати свої сильні й слабкі сторони, планувати конкретні цілі щодо поліпшення своєї діяльності та контролю ефективності їх виконання.
5. Розвиток саморегуляції студентів при вивченні іноземної мови є недостатнім і характеризується низьким, нижче-середнім, середнім та вище-середнім рівнями. Відсутні студенти з високим рівнем саморегулювання та виявлено незначний відсоток студентів з вище-середнім рівнем. Сформованість окремих етапів саморегуляції при вивченні іноземної мови є нерівномірною. Найбільш слабкими ланками процесу є цілепокладання, планування, самоконтроль, корекція та ланка критерію оцінки якості.
6. Суттєвими механізмами розвитку у студентів процесів саморегуляції при вивченні іноземної мови є адекватна самооцінка та рівень домагань, високий рівень самоконтролю та рефлексивні вміння студентів. Виявлення зв’язків між рівнем саморегулювання та зазначеними вище механізмами засвідчило, що вище-середній рівень саморегуляції корелює з високим і адекватним рівнем домагань, збалансованою самооцінкою, високими рівнями самоконтролю та рефлексії, розвитком креативності мислення та уваги студентів в процесі вивчення ними іноземної мови.
7. Підвищення рівня самоуправління при вивченні іноземної мови через формування таких механізмів саморегуляції як рівень домагань, самооцінка, самоконтроль, рефлексія та ін. можливе шляхом використання у навчальному процесі активних методів навчання (дискусій, проблемних ситуацій, творчих завдань, різноманітних ігор, психологічних вправ, групових форм роботи). Результатом такої роботи стало не лише підвищення рівня саморегуляції студентів, а й розвиток їх комунікативної компетентності, підвищення впевненості в собі, ініціативності, самостійності, тобто особистісне зростання в цілому.
Ми усвідомлюємо, що проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів досліджуваної проблеми. Подальшу роботу ми вбачаємо у виявленні переносу досягнутих результатів на інші види навчальної діяльності, динаміки саморегуляції по закінченню вивчення курсу іноземної мови, розробці інтенсивної тренінгової програми щодо формування механізмів саморегуляції студентів при вивченні іноземної мови.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аболин Л.М. Психологические механизмы эмоциональной устойчивости человека. К.: Изд-во Казанского уиверситета, 1987. 262 с.
2. Авдонина М.Ю. Психологический анализ самооценки студентов как субъектов иноязычной речевой деятельности (на материале навыков грамматического оформления говорения): Автореф.дис. канд.психол.наук: 19.00.07 / АПН НИИ общей и педагогической психологии. М., 1986. 18 с.
3. Алексеев Н.Г. Познавательная деятельность при формировании осознанного решения задач: Автореф.дис. канд.психол.наук: 19.00.07 / Московский государственный педагогический институт. М., 1975. 27 с.
4. Абульханова-Славская К.А. Личностные механизмы регуляции деятельности // Проблемы психологии личности / отв.ред. Е.В.Шорохова, О.И.Зотова. М.: Наука, 1982. 294 с.
5. Абульханова-Славская К.А. Деятельность и психология личности. М., 1980.
6. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. М.: Мысль, 1991. 229 с.
7. Алхазшивили А.А. Основы овладения устной иностранной речью. М.: Провсещение, 1988. 128 с.
8. Амонашвили Ш.А. Обучение,отметка, оценка. М.: Знание, 1980. 96 с. (Новое в жизни, науке, технике. Сер. «Педагогия и психология», № 10).
9. Ананьев Б.Г. Билатеральное регулировние как механизм поведения // Вопр. психологии. 1963. - № 5. С. 83-98.
10. Анисимова О.М. Самооценка в структуре личности студента: Автореф. дис... канд.психол.наук: 19.00.05. Л., 1984. 17 с.
11. Анисимов О.С. Акмеологические основы рефлексийной самоорганизации педагога: творчество и культура мышления: Дис. в виде научн.докл.. д-ра психол.наук: 0.00.01. М.. 1994. 74 с.
12. Анохин П.К. Биология и нейрофизиология условного рефлекса. М.: Медицина, 1970. 547 с.
13. Апетик Н.М. Моральна саморегуляція як умова попередження девіантної поведінки підлітків: Автореф.дис канд. психол. наук:19.00.07 / Інститут психології ім.Г.С. Костюка АПН України. К., 2001. 20 с.
14. Артемов В.А. Психология обучения иностранным языкам. М.: Просвещение, 1969. 279 с.
15. Артемов В.А., Гез Н.И. Методика и психология обучения иностранным языкам в высшей школе. М.: Высшая школа, 1972. 324 с.
16. Аугис Р.Б. Особенности волевой регуляции младших школьников в условиях психической напряженности: Автореф. дис.... канд.психол.наук: 19.00.07 / НИИ психологии УССР. К., 1984. 16 с.
17. Баев Б.Ф. Процесс обобщения и внутренняя речь. XVIII Международный психологический конгресс, Т. 11. Проблемы общей психологии. - М., 1966. С. 313.
18. Бандура А. Теория социального научения.: Пер. с англ. СПб.: Евразия, 2000. 320 с.
19. Балл Г.О. Види наукової діяльності і предмет практичної психології // Практична психологія: теорія, методи, технології. К.: Ніка-центр, 1997. С. 28-32.
20. Барановская Г.А. Формирование самоконтроля в учебной деятельности студентов: Автореф.дис. канд.психол.наук: 19.00.07 / АПН СССР, НИИ общей и пед.психологии. М., 1990. 16 с.
21. Басов М.Я. Общие основы педагогии. М., Л.: Госиздат, 1928. 744 с.
22. Белецкий А.А. Мысли о языке: Рукопись. 35 с.
23. Белецкий А.А. Предрассудки вокруг языка и языков // Collegium. 1993. - № 2. С. 29-37.
24. Беляев Б.В. Очерки по психологии обучения иностранным языкам. М.: Просвещение, 1965. 227 с.
25. Бенедиктов Б.А. Психология овладения иностранным языком. Минск: «Вышейшая школа», 1974. 33 с.
26. Бенедиктов Б.А. Психология овладения вторым языком. / Психологический журнал. 1981. Т.2. - № 3. С.55-69.
27. Бернс Р. Развитие Я концепции и воспитание. М.: Прогресс, 1986. 422 с.
28. Бернштейн Н.А. Очерки по физиологии движений и физиологии активности. М.: Медицина, 1966. 243 с.
29. Бех І.Д. Від волі до особистості. К.: Україна-Віта, 1995. 202 с.
30. Бехтерев В.М. Объективная психология. М.: Наука, 1991. 480 с.
31. Бибрих Р.Р. Исследование видов целеобразования. Кишинев: Штица, 1987. 131 с.
32. Білецький А.О. Про мову і мовознавство. К.: Артек, 1996. 223 с.
33. Бодалев А.Н. Восприятие и понимание человека человеком. М.: Наука, 1965. 200 с.
34. Бодрова Е.В., Юдина Е.Г. Исследование генезиса механизмов рефлексивной саморегуляции познавательной деятельности // Новые исследования в психологии. М.: Педагогика, 1986. - №1(34). С. 26-29.
35. Божович Е.Д. О функциях чувства языка в решении школьниками семантико-синтаксических задач // Вопросы психологии. 1988. - № 4. С. 70-78.
36. Божович Л.И. Проблема развития мотивационной сферы ребенка // Изучение мотивации детей и подростков: Сб. cт. / Под ред. Л.И. Божович и Л.В. Благонадежиной. М.: Педагогика, 1972. С. 41-42.
37. Большунов А.Я., Молчанов В.Ф., Трофимов Н.М. Динамика рефлексивных актов в продуктивной деятельности // Вопросы психологии. 1984. №5. С. 117-124.
38. Бондаренко А.Ф. Психологическая помощь. Теория и практика // Учебное пособие для студентов старших курсов психологических факультетов и отделений университетов. К.: Укртехпресс, 1997. 216 с.
39. Боришевский М.Й. Ведущие психологические механизмы саморегуляции поведения // Психологическая наука: проблемы и перспективы: Доклад Всесоюзной конференции, посвященной 90-летию со дня рождения действ.члена АПН СССР Г.С. Костюка. К., 1992. Т.1. С.66-79.
40. Боришевський М.Й. Моральна саморегуляція поведінки особистості: понятійний апарат. К.: Інститут психології АПН України. 1993. 24 с.
41. Боришевский М.Й. Психологические условия формирования самоконтроля в поведении у младших школьников: Автореф.дис... канд. психол. наук:19.00.07/ АПН РСФСР, НИИ психологи. - М., 1966. 19с.
42. Бороздина Л.В. Исследования уровня притязаний. М.: Издательство МГУ, 1986. 104 с.
43. Бочварова Е.П. Обучение самоконтролю знаний на занятиях по иностранному языку // Проблемы изучения иностранного языка в заочной и вечерней высшей школе. Л.: ЛГУ. Вып.5, 1989. С.8-13.
44. Бояринцев В.П. Структурно-функциональный анализ динамических проявлений саморегуляции поведения человека // Психология и психофизиология активности и саморегуляции поведения и деятельности человека. Свердловск, 1989. С. 40-46.
45. Брейгина М.Е. О самоконтроле в обучении иностранному языку // Ин.языки в школе. 2000. - № 1. С.23-26.
46. Бучек Л.І. Аналіз емоційної стійкості прояву особливостей саморегуляції особистості: Автореф.дис. канд.психол.наук: 19.00.07 / Національний пед.ун-т ім. Драгоманова. К.. 1994. 25 с.
47. Волков А.М., Микадзе Ю.В., Солнцева Г.Н. Деятельность: структура и регуляция. Психологический анализ. М.: Изд-во Московского университета, 1987. 216 с.
48. Волкова М.В. Взаимосвязь рефлексии и уровня притязаний в решении мыслительных задач: Дисканд. психол.наук: 19.00.07. М., 1989.
49. Воробьева М.В. Анализ сформированности умений саморегуляции деятельности в профконсультировании школьников: Автореф.дис канд. психол. наук. - М., 1994.
50. Выготский Л.С. Избранные психологические исследования. М., 1956. 451 с.
51. Выготский Л.С. Мышление и речь. Собрание сочинений в 6 т. Т.2. - Проблемы общей психологии. М., 1982. С. 5-361.
52. Выготский Л.С. Проблемы общей психологии. Мышление и речь. Собрание сочинений в 6 т. Т.2. М.: Педагогика, 1982. 361 с.
53. Гавакова Т.И. Основные условия формирования самоконтроля в учебной деятельности подростка // Психология обучения и воспитания. К.: Рад.школа, 1964. С. 118-120.
54. Гавакова Т.И. Формирование самоконтроля у учащихся V-VIII классов в учебной деятельности: Автореф. дис канд.психол.наук: 19.00.07 / МО УССР НИИ психологии. К., 1965. -18 с.
55. Гальперин П.Я., Кабыльницкая С.Л. Экспериментальное формирование внимания. М.: Изд-во МГУ, 1974. 94 с.
56. Гальперин П.Я. К психологии изучения иностранного языка // Научно-методическая конференция по вопросам обучения иностранным языкам в высшей школе. М.: Изд-во МГПИИЯ, 1967. С. 37-43.
57. Гальперин П.Я. К проблеме внимания. М.: АПН РСФСР, 1958. - № 3. С.169-172.
58. Гальперин П.Я. Новые возможности обучения, в частности, иностранным языкам // Вопросы методики преподавания иностранных языков на неязыковых факультетах университетов. М.: Изд-во МГУ, 1971. С. 64-68.
59. Галян І.М. Саморегуляція оцінних ставлень учителя в педагогічній взаємодії: Автореф.дис. канд.психол.наук: 19.00.07 / Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України. К., 1996. 24 с.
60. Гез Н.И. Текст лекции по курсу «Методика обучения иностранным языкам в высшей школе». М.: Высшая школа, 1979. 179 с.
61. Гербачевский В.К. Исследование уровня притязаний в связи с индивидуально-типическими характеристиками эмоциональности и интеллекта: Автореф.канд.дис... Л., 1970. С. 20.
62. Головко О.А. Формирование саморегуляции поведения у детей с аффективными расстройствами. Автореф.дис. канд.психол.наук: 19.00.07 / НИИ психологии УССР. К., 1986. 19 с.
63. Гольдштейн Я.В. Зависимость активизации обучения иностранному языку от организации общения в учебной группе: Автореф.дис. канд.психол.наук: 19.00.07 / АПН СССР, НИИ общей и педагогической психологии. М., 1987. 23 с.
64. Гордеева Н.Р., Девишвили В.М., Зинченко В.П. Микроструктурный анализ исполнительной деятельности. М., 1975.
65. Гриньова М.В. Теоретико-методичні основи формування саморегуляції навчальної діяльності школярів. Дис д-ра пед.наук: 13.00.01. К., 1998. 194 с.
66. Гуревич К.М. Индивидуально-психологические особенности школьников // Новое в жизни, науке технике. Педагогика и психология М.: Знание. 1988. - № 6. 79 с.
67. Данилов М.А. Теоретические основы обучения и проблема воспитания познавательной активности и самостоятельности учащихся. В кн.: Вопросы воспитания познавательной активности и самостоятельности школьников. Казань, 1972. С. 14-34.
68. Дарійчук Л.П. Педагогічні умови формування комунікативних вмінь у студентів негуманітарних спеціальностей засобами англійської мови: Дис канд.пед.наук: 13.00.01 / Київский ун-т ім. Т. Шевченка. К., 1999. 188 с.
69. Даунис И.Б. Связь уровней целевой регуляции действий и личностных характеристик дошкольников // Вопросы психологии. 1986. - №3. С. 44-53.
70. Делікатний К.Г. Оцінка знань як органічна частина процесу навчання. Радянська школа. 1989. - №5. С.44-50.
71. Деркач Л.Н. Использование ЭОМ для самоконтроля при обучении английскому языку в вузе // Психологическая наука: проблемы и перспективы. К.: МО УССР НИИ психологии, 1990. Ч.II. С. 4-5.
72. Деркач Л.Н. Психологические основы самоконтроля учащихся в процессе обучения иностранным языкам: Дис д-ра психол. наук: 19. 00. 07. К., 1994. 303 с.
73. Деркач Л.Н. Психолого-методические аспекты формирования механизма самоконтроля в условиях билингвизма // Проблема актоматизации знаний при обучении иностранным языкам в вузе. Днепропетровск: Изд-во ДГУ, 1988. С. 65-70.
74. Деркач Л.Н., Пиндич М. Психолого-педагогические особенности самоконтроля и непроизвольной памяти студентов украинского отделения в условиях билингвизма // Украинознание и гуманизация просвещения. Днепропетровск: Изд-во ДГУ, 1993. Ч.II. С. 85-86.
75. Дикая Л.Г., Семикин В.В. Особенности и эффективность разных форм психической саморегуляции в экстремальных условиях деятельности // Эмоциональная регуляция учебной и трудовой деятельности. М., 1987. С.15-24.
76. Долинская Л.В. Особенности самоконтроля поведения подростков // Воспитание, обучение и психическое развитие. Тезисы докл. к V Всесоюз. съезду психологов СССР. М.: НИИ общей и пед. психологии, 1997. 4.1. С. 78-80.
77. Долинская Л.В. Психологические особенности самоконтроля поведения подростков: Автореф.дис канд.психол.наук: 19.00.07 / НИИ психологии УССР. К., 1978. 24с.
78. Дригус М.Т. Детермінантний ряд суб’єктності: концептуальна характеристика // Сучасна психологія в ціннісному вимірі. Матеріали ІІ Костюківських читань. 20-22 грудня 1994 р. Том 1. К., 1994. С. 41-42.
79. Дридзе Т.М. Текстовая деятельность в структуре социальной коммуникации.- М., Наука, 1984. с.34.
80. Дубровина И.В. Психологические проблемы повышения качества обучения и воспитания: Сб.научн.тр. / Редкол. И.В.Дубровина, Б.С.Круглов и др. М., 1984. 172 с.
81. Дьяченко В.К. Общие формы организации процесса обучения. Красноярск, 1984. 82 с.
82. Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А. Психология. Словарь-справочник. Х.: Элсон, 1998. С.245.
83. Ерофеев А.К. Развитие методов исследования уровня притязаний: Автореф.дис канд.психол.наук: 19.00.07. М., 1983. 25 с.
84. Ерчак Н.Т. Психологические особенности развития иноязычной речи у школьников и студентов: Автореф.дис канд.психол.наук: 19.00.07 / НИИ психологии УССР. К., 1978. 23 с.
85. Жинкин Н.И. Механизмы речи. М.: Изд. Академии пед.наук РСФСР, 1958. 370 с.
86. Забродин Ю.М. О некоторых направлениях развития отечественной психофизики / Психологический журнал. 1982. т.3. - №2. С.55-70.
87. Зазюн І.А. Естетичне начало обдарованості // обдаровані діти: виявлення, діагностика і розвиток / Матеріали міжнародного семінару. Полтава, 9-10 лютого, 1995 / За ред.В.Ф.Моргуна. Полтава, 1995. С.12-14.
88. Захаркевич М.И. Психологические особенности применения предметной наглядности при овладении иностранным языком взрослыми: Автореф.дис. канд.психол.наук: 19.00.07. К., 1979. 35 с.
89. Захарова А.В. Генезис самооценки: Дис докт.психол.наук. М., 1989. 350 с.
90. Захарова А.В., Боцманова М.Э. Особенности рефлексии как психического новообразования в учебной деятельности // Формирование учебной деятельности школьников. М., 1982. С. 152-163.
91. Зейгарник Б.В. Теория личности К. Левина. М.: Изд-во МГУ, 1981. - 117 с.
92. Зимняя И.А. Психологические аспекты обучения говорению на иностранном языке. М.: Просвещение, 1985. 159 с.
93. Зимняя И.А. Психология обучения иностранным языкам в школе. М.: Просвещение, 1991. 224 с.
94. Зимняя И.А. Психология обучения неродному языку. М.: Русский язык, 1989. 222 с.
95. Зимняя И.А. Личностно-деятельностный подход в обучении русскому языку как иностранному // Русский язык за рубежом. 1985. - №5. С.49-53.
96. Зимняя И.А. Речевой механизм и обучение речи на иностранном языке. М., 1963.
97. Иванников В.А. Формирование побуждения к действию // Вопросы психологии. 1985. - № 3. С.113-123.
98. Ілійчук В.І. Саморегуляція підлітків у подоланні конфліктної поведінки: Автореф.дис канд.психол.наук: 19.00.07 / Укр.держ.пед.ун-т ім. М.П. Драгоманова. К., 1996. 24 с.
99. Ительсон Л.Б. Психологические основы обучения. М.: Знание, 1972. Вып. 1. 59 с.
100. Казмиренко В.П. Социальная психология организаций. К., 1993. 384 с.
101. Каппони В., Новак Т. Сам себе психолог. С.-Пб. М., 1996. - 121 с.
102. Карлинский А.Е. Некоторые особенности регуляции деятельности на первичном и вторичном языках // Исследование речемыслительной деятельности. Алма-Ата, 1974. С. 149-166.
103. Карпенко Л.А. Психологический анализ коллективообразующих процессов при интенсивном обучении иностранным языкам / Активизиция учебной деятельности / Под ред. Г.А. Китайгородской. М.: Изд-во МГУ, 1981. 61-69 с.
104. Карпова А.Ф. О направленности контроля и самоконтроля при усвоении знаний и некоторые условия их формирования // Психология студента как субъекта учебной деятельности / Под ред. Зимней И.А. М.: изд-во МГПИИЯ, 1989. С. 151-160.
105. Каспарова М.Г., Коптева Н.В. Психологическое содержание слова и обучение лексике иностранного языка. Научн. тр. Московского государственного педагогического института иностранных языков им. М. Тореза. М.: 1979. Вып. 142.
106. Келеси М. Особенности рефлексии в профессиональной дятельности. Яр.: ЯрГУ, 1991, - 152 с.
107. Кириченко Т.В. Психологічні механізми саморегуляції поведінки підлітків: Дис канд.психол.наук: 19.00.07. - К., 2001. 249 с.
108.