Розвиток стратегічних тенденцій аналогізування у творчій діяльності старших дошкільників

Краткое описание

Інститут психології ім. Г.С.Костюка
АПН України

На правах рукопису

Біла Ірина Миколаївна

УДК 159.922.73

Розвиток стратегічних тенденцій
аналогізування у творчій діяльності старших
дошкільників

19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
психологічних наук

Науковий керівник
дійсний член АПН України,
доктор психологічних наук, професор
Моляко Валентин Олексійович

Київ - 2006

ЗМІСТ
Вступ........................................................................................................ 3 - 10
Розділ 1. Розвиток стратегічних тенденцій аналогізування у творчій діяльності старших дошкільників як психологічна проблема
1.1. Теоретичні підходи до проблеми творчої діяльності в сучасній
психології................................................................................. 11 - 30
1.2. Аналогія, аналогізування в структурі творчої діяльності..... 30 - 40
1.3. Психолого-педагогічні дослідження розвитку творчої мисленнєвої діяльності в дошкільному віці.......................... 40 - 53
Висновки до розділу 1................................................................... 53 - 55
Розділ 2. Вивчення особливостей прояву стратегічних тенденцій аналогізування у творчій діяльності старших дошкільників
2.1. Програма психодіагностики стратегічних тенденцій аналогізування у творчій діяльності старших дошкільників....... 56 - 75
2.2. Особливості прояву аналогізування старших дошкільників.... 75 - 103
2.3. Результати констатуючого експерименту.......................... 104 - 112
Висновки до розділу 2............................................................... 112 - 115
Розділ 3. Побудова концептуальної моделі розвитку стратегічних тенденцій аналогізування старших дошкільників, розробка відповідної комплексної методики та її експериментальна перевірка
3.1. Модель дослідження і комплексна методика розвитку аналогізування старших дошкільників...................................... 116 - 139
3.2. Психологічні умови розвитку стратегічних тенденцій
аналогізування............................................................................ 139 - 147
3.3. Формуючий експеримент з розвитку стратегічних тенденцій аналогізування.............................................................................................. 147 - 165
3.4. Результати формуючого експерименту.............................. 165 - 177
Висновки до розділу 3............................................................... 177 - 179
Висновки...... ...................................................................................... 180 - 185
Список використаних джерел............................................................ 186 - 202
Додатки ....... ...................................................................................... 203 - 240

ВСТУП
Сьогодні існує чітке замовлення на здійснення досліджень з психології творчості, що зумовлюється загальними тенденціями розвитку людства, розвитку окремої країни. Суспільству вкрай потрібні люди, які творчо мислять, здатні створювати культуру, пропонувати нові ідеї, винаходи, технології.
У Конституції України, Законах України Про освіту”, Про мови в Україні”, Державних національних програмах Освіта” (Україна ХХІ століття), Діти України” зазначено, що відродження та розвиток суспільства України значною мірою залежить від творчості, активності та ініціативи членів суспільства, від тих умов, які створюються для розвитку та реалізації потенціалу кожної особистості. Все це передбачає реформування системи освіти, зокрема застосування творчого підходу до навчання та виховання, що вимагає від педагогів та психологів не лише праці, заснованої на рекомендаціях нині діючих програм навчання та виховання, диференційованого та індивідуального підходу до дітей, але й ґрунтовних наукових знань з проблем теорії психології творчості.
Серед багатьох проблем дослідження психології творчості є чимало таких, які вже давно звернули на себе увагу дослідників та достатньо вивчені. Це перш за все, процес творчості, творча особистість, навчання творчості. Чимало робіт було присвячено проблемі творчої діяльності дітей у зарубіжній психологічній науці (Е.де Боно, Дж.Брунер, Ж.Піаже, Е.П.Торренс та ін.). Ефективним показало себе вивчення дитячої творчості й вітчизняними психологами (Л.А.Венгер, Л.С.Виготський, В.В.Давидов, В.М.Дружинін, О.М.Дьяченко, Д.Б.Ельконін, О.В.Запорожець, Г.С.Костюк, В.Т.Кудрявцев, О.І.Кульчицька, Л.О.Парамонова, М.М.Поддьяков, О.І.Савєнков, Б.М.Теплов, В.С.Юркевич та ін.). В основі більшості їх досліджень творча природа розвитку. Зокрема, уявлення про творчий процес як мікроетап психічного розвитку (О.М.Матюшкін), про незворотність онтогенезу та творчий характер розвитку як головного принципу психологічної педагогіки (В.П.Зінченко), про формування творчих можливостей як основи розвитку особистості (В.В.Давидов), про творчість як універсальну форму психічної активності дитини та формування евристичної структури дитячого досвіду (М.М.Поддьяков), про творчість як механізм розвитку (Я.О.Пономарьов), про творчий розвиток як формуючий вектор психічного розвитку (В.Т.Кудрявцев).
Напрацьовані вже досить істотні відомості про оптимальні періоди входження в сферу певного рівня творчої діяльності. Принципово важливим є дошкільний період, що є першим етапом творчого присвоєння соціокультурного досвіду (Д.Б.Ельконін, О.В.Запорожець, В.К.Котирло, В.Т.Кудрявцев, В.С.Мухіна, Т.О.Піроженко, М.М.Поддьяков, Ю.О.Приходько та ін.). Ідея самоцінності, унікальності дитини, необхідності розвитку її творчого потенціалу дістала відображення в нормативних актах нашої держави: Національній доктрині розвитку освіти в Україні, Законі „Про дошкільну освіту”, Концепції дошкільного виховання в Україні, Базовому компоненті дошкільної освіти.
Саме у дошкільному віці творча діяльність є життєво необхідною й природною. Актуальним стає питання особистісного зростання дошкільника, розвитку його індивідуальності, творчого потенціалу, дослідження організації творчого процесу, розробки нових методів та прийомів стимулювання творчого пошуку дітей дошкільного віку.
Серед відомих методів стимулювання творчості найбільш поширеними є методи синектики, метод „брейнстормінгу”, морфологічного аналізу, гірлянди асоціацій, конференцій ідей тощо. Однією з перспективних форм раннього виявлення та спрямованості стимулювання творчості є групи творчого тренінгу (А.С.Макаренко, В.О.Моляко, В.О.Сухомлинський та ін.). Спеціалісти вважають, що одним із шляхів розвитку творчої діяльності є побудова такого процесу навчання, в якому систематично виконуються творчі завдання.
У низці досліджень (Г.Я.Буш, У.Дж.Гордон, А.Емпахер, В.С.Лозниця, І.П.Мамикін, В.О.Моляко, Т.М.Третяк та ін.), в яких вивчалася творча діяльність конструкторів, школярів на матеріалі творчих завдань, було з’ясовано, що при формуванні творчого задуму, у творчій діяльності, найбільш поширеними є мисленнєві дії пошуку аналогів. Аналогізування є важливим мисленнєвим процесом, який дозволяє рухатися вперед в умовах дефіциту фактів, долаючи суперечності, що створили проблемну ситуацію. Знаходження аналогічних ситуацій у природі, техніці, суспільних та інших явищах допомагає вирішувати творчі винахідницькі завдання. Аналогії та процес аналогізування у творчій діяльності були об’єктом дослідження в технічній творчості (Г.Я.Буш, С.М.Василейський, А.Емпахер, А.Ф.Есаулов, В.С.Лозниця, І.П.Мамикін, В.О.Моляко, А.І.Уйомов) та інших досліджень психологів, філософів, педагогів.
Дії аналогізування є найбільш поширеними та ефективними. У своїх простих модифікаціях вони властиві також і дошкільникам. На роль аналогії у мисленні дітей вказували П.П.Блонський, Л.Г.Вержиківська, В.В.Зеньковський, В.О.Моляко, М.М.Поддьяков, О.В.Проскура, С.Л.Рубінштейн, Д.Селлі та інші. Свій творчий потенціал дитина реалізує в творчій діяльності через дії аналогізування. Мислення за аналогією засноване на природному прагненні дітей до наслідування. Схильність дошкільників до аналогізування виникає в процесі мисленнєвої діяльності, коли дитина, оперуючи відомостями попередньо організованими й упорядкованими, порівнює, шукає схожість. Активізація, стимуляція мисленнєвих дій аналогізування є умовою розвитку її творчої діяльності. Все зазначене викликає необхідність докладного дослідження творчої діяльності дошкільників, особливостей прояву аналогізування в процесі їх мисленнєвої діяльності, розробки моделі та методики розвитку стратегічних тенденцій аналогізування у дітей.
Таким чином, проблема розвитку стратегічних тенденцій аналогізування в творчій діяльності старших дошкільників вимагає поглибленого вивчення та наукового обґрунтування. Враховуючи актуальність та недостатній рівень розробки даної проблеми, було визначено таку тему дослідження: „Розвиток стратегічних тенденцій аналогізування у творчій діяльності старших дошкільників”.
Об’єкт дослідження процес аналогізування у творчій мисленнєвій діяльності дітей дошкільного віку.
Предмет дослідження прояви стратегічних тенденцій аналогізування у творчій мисленнєвій діяльності старших дошкільників.
Мета дослідження розкрити особливості, умови та закономірності мислення за аналогією в процесі виконання старшими дошкільниками творчих завдань та визначити шляхи розвитку в них стратегічних тенденцій аналогізування в творчій діяльності.
Концептуальна ідея дослідження: теоретичне та експериментальне вивчення психолого-педагогічних особливостей творчої діяльності, процесу аналогізування старших дошкільників як переважаючої стратегічної тенденції їх мисленнєвої діяльності, а також розробка концептуальної моделі й впровадження методики розвитку стратегічних тенденцій аналогізування старших дошкільників сприяє підвищенню рівня розвитку мисленнєвої діяльності дітей.
Гіпотеза дослідження: розвиток стратегічних тенденцій аналогізування у старших дошкільників є ефективним за спеціальних умов та способів організації їх творчої діяльності.
Теоретично та експериментально обґрунтована комплексна методика творчого тренінгу може стати дієвим засобом розвитку стратегічних тенденцій аналогізування у старших дошкільників.
Згідно з поставленою метою та гіпотезою визначено завдання дослідження:
1. Проаналізувати стан проблеми дослідження творчої діяльності та аналогізування дітей дошкільного віку в психолого-педагогічній літературі й педагогічній практиці.
2. Теоретично обґрунтувати й розробити комплексну програму психодіагностики стратегічних тенденцій аналогізування у старших дошкільників та з’ясувати особливості прояву аналогізування у їх творчій діяльності.
3. Побудувати концептуальну модель розвитку творчих стратегічних тенденцій аналогізування у дітей старшого дошкільного віку, розробити відповідну їй комплексну методику та експериментально перевірити її ефективність.
4. Розробити методичні рекомендації щодо розвитку стратегічних тенденцій аналогізування у старших дошкільників в практиці роботи психолога і вихователя дошкільного навчального закладу.
Ми розраховували отримати нові значимі для психолого-педагогічної практики дані, які допоможуть педагогам та усім дорослим правильно зорієнтуватись у пріоритетних напрямках розвитку старшого дошкільника як творчої особистості.
Методологічну основу дослідження становлять: філософсько-психологічні положення про сутність творчості, її роль у розвитку особистості, загальноконцептуальні принципи вивчення та керівництва розвитком творчості (Г.С.Костюк, О.І.Кульчицька, Н.С.Лейтес, О.М.Матюшкін, В.О.Моляко та ін.).
Теоретичну основу роботи склали положення культурно-історичного підходу до психічного розвитку людини та концепції його діяльнісної сутності (Б.Г.Ананьєв, Л.С.Виготський, П.Я.Гальперін, В.В.Давидов, О.В.Запорожець, О.М.Леонтьєв, О.Р.Лурія, Н.Ф.Тализіна та ін.). Спроби конкретизувати ці положення у рамках теорій ігрової діяльності (Д.Б.Ельконін), закономірностей формування творчості в дошкільному віці (Л.С.Виготський, Н.О.Ветлугіна, О.М.Дьяченко, О.І.Кульчицька, М.М.Поддьяков, О.І.Савєнков та ін.), уявлень про ампліфікацію дитячого розвитку (О.В.Запорожець), творчого характеру психічного розвитку (А.В.Брушлінський, В.В.Давидов, Д.Б.Ельконін, В.П.Зінченко, В.Т.Кудрявцев, О.М.Матюшкін, В.О.Моляко, М.М.Поддьяков, Я.О.Пономарьов, С.Л.Рубінштейн), механізмах самодетермінації діяльності та джерелах саморозвитку особистості (В.В.Давидов, О.В.Запорожець, М.М.Поддьяков, С.Л.Рубінштейн) створюють фундаментальні передумови для розробки вибраної нами проблеми.
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань та перевірки гіпотези використовувався комплекс взаємодоповнюючих методів, які адекватні об’єктові, предмету, меті і завданням дослідження: теоретичні аналіз, синтез, порівняння, узагальнення та систематизація теоретичних даних; емпіричні констатуючий експеримент, формуючий експеримент, спостереження, аналіз продуктів діяльності, бесіда. Для статистичної обробки даних застосовувались методи математичної статистики: відсотковий аналіз, t-критерій Стьюдента, які представлені у прикладних пакетах програмного забезпечення Statistica 5.5.
Експериментальна база. Дослідження здійснювалось на базі дошкільних навчальних закладів № 16, 20, 21 м.Кам’янця-Подільського Хмельницької області. У психологічному експерименті брало участь близько 100 дітей. Досліджування здійснювалось упродовж 2001-2005 років.
Наукова новизна роботи і теоретичне значення дослідження полягає у тому, що
поглиблено наукові знання про психологічну сутність творчої діяльності старших дошкільників;
визначено місце стратегічних тенденцій аналогізування у мисленні дітей старшого дошкільного віку;
з’ясовано та узагальнено особливості та закономірності прояву аналогізування у дошкільників;
визначено психолого-педагогічні умови, детермінанти і механізми ефективного розвитку стратегічних тенденцій аналогізування у старших дошкільників.
Практичне значення дослідження зумовлено його прикладними результатами: розроблено й експериментально перевірено комплекс методів діагностування та розвитку стратегічних тенденцій аналогізування старших дошкільників, які можуть бути використані психологами та вихователями дошкільних навчальних закладів; визначено методичні засоби активізації мисленнєвої діяльності дітей; на основі узагальнення результатів дисертаційного дослідження складено методичні рекомендації педагогам, психологам щодо розвитку творчих мисленнєвих тенденцій старших дошкільників.
Узагальнені матеріали можуть сприяти оптимізації процесу розвитку творчої діяльності старших дошкільників на основі удосконалення методики та поширення її у педагогічній практиці. Матеріали дисертаційного дослідження можуть використовуватись при проведенні занять у дошкільному навчальному закладі (Рідна природа”, Дитина і навколишній світ”, Художня література”, Образотворче мистецтво” тощо) та в позаурочний час.
Впровадження результатів дисертаційного дослідження здійснювалося під час навчально-виховного процесу в дошкільних навчальних закладах № 16 (довідка № 72 від 31.12.2003р.), № 20 (довідка № 24 від 30.04.2003р.) та №21 (довідка № 22 від 8.06.2005р.) м. Кам’янця-Подільського.
Результати дисертаційного дослідження були опубліковані у формі методичного посібника Уроки в природі”, рекомендовано педагогам, психологам дошкільних закладів м.Кам’янця-Подільського, Шепетівки, пропоновані студентам К-ПДУ як методичні рекомендації.
Надійність та достовірність результатів дослідження забезпечувалась методологічною обґрунтованістю вихідних положень, робочої гіпотези та відповідних їй завдань дослідження; використанням комплексу взаємодоповнюючих методів, адекватних об’єктові, предмету, меті та завданням дослідження; кількісним та якісним аналізом теоретичного й емпіричного матеріалу, адекватним використанням методів аналізу даних, репрезентативністю вибірки.
Апробація роботи. Результати дослідження повідомлялись на засіданнях лабораторії психології творчості Інституту психології АПН (2000-2005рр.), на Міжнародній науковій конференції Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології (м.Київ, 17-18 грудня 2001р.), Міжнародній науково-практичній конференції Спадкоємність та інновації в українській психологічній науці” (м.Кам’янець-Подільський, 10-11жовтня 2002р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції Обдарована особистість: пошук, розвиток, допомога” (м.Київ, 17-19 жовтня 2002р.), науково-практичній конференції Організаційно-педагогічні та соціально-психологічні умови формування творчої особистості гімназиста, розвиток його здібностей, обдарувань” (м.Ірпінь, 21 травня 2003р.), науково-практичній конференції Актуальні проблеми морального виховання особистості в сімї та школі” (Свято-Успенська Києво-Печерська лавра, 10-11 червня 2003р.), конференції молодих науковців Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень” (КНУ ім.Шевченка, 25-26 вересня 2003р.), VІ Міжнародній науково-практичній конференції Східний світ: людина і суспільство” (м.Київ, 23-24 квітня 2004р.), Міжнародній психологічній конференції Розвиток, творчість, обдарованість” (м.Київ, 7-8 липня 2004р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Творчий потенціал особистості: проблеми розвитку та реалізації” (Київ, 15 лютого 2005р.), Міжнародній науково-практичній конференції Творчість як засіб особистісного росту та гармонізації людських стосунків” (м.Житомир, 22-23 квітня 2005р.), на методичних об’єднаннях практичних психологів м.Кам’янця-Подільського (2000-2005рр.), науковій конференції, присвяченій пам'яті В.М.Дружиніна „Психология способностей: современное состояние и перспективы исследований” (м.Москва, 19-20 вересня 2005р.), засіданнях кафедри педагогіки і методики початкового навчання та дошкільного виховання К-ПДУ (2003-2005рр.), в процесі викладання у внз.
Публікації. Результати дослідження відображено у 14 опублікованих працях, серед яких 5 у наукових фахових виданнях, затверджених переліком ВАК України, 8 у матеріалах конференцій та методичному посібнику Уроки в природі”.

Структура дисертаційної роботи. У структурі роботи знайшли відображення основні етапи дослідження (див. Зміст”). Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (238 найменувань) та додатків на 38 сторінках. Загальний обсяг дисертації складає 240 сторінок. Основний зміст викладено на 185 сторінках. Робота містить 15 таблиць та 6 рисунків.

Список литературы

ВИСНОВКИ

В умовах реформування освіти України, її гуманізації, акцент робиться на розвиток творчих здібностей дітей, їх творчого потенціалу, творчого мислення. Все це вимагає від педагогів, психологів ґрунтовних знань з проблем теорії психології дитячої творчості, володіння новітніми методиками їх діагностики та формування.
Враховуючи важливість проблеми розвитку творчого потенціалу, активізації творчої діяльності та її недостатню вивченість стосовно дітей дошкільного віку, зокрема, відсутність спеціальних досліджень, спрямованих на з’ясування можливостей і шляхів стимуляції творчості старших дошкільників, ми присвятили своє дослідження вивченню особливостей мисленнєвих тенденцій аналогізування та шляхів їх розвитку у творчій діяльності дітей.
У дисертації подано теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми розвитку стратегічних тенденцій аналогізування у творчій діяльності дітей старшого дошкільного віку, розкрито сутність та специфіку процесу творчості, виявлено особливості прояву творчої діяльності і творчих тенденцій мислення дітей, розроблена концептуальна модель та комплексна методика розвитку стратегічних тенденцій аналогізування старших дошкільників.
Узагальнення результатів проведеного теоретико-експериментального дослідження проблеми дає підстави зробити наступні висновки та окреслити перспективи подальшого вивчення даного питання.
1. У процесі теоретичного аналізу встановлено, що в структурі творчої діяльності значне місце посідає мисленнєвий процес, мисленнєві дії, серед яких дії аналогізування є найбільш поширеними та ефективними. Мисленнєві дії аналогізування є проявом здатності, здібності людини помічати аналогії схожість між різними речами, вміння встановлювати зв’язки й відповідності між явищами. Дії аналогізування складаються з порівняння (зіставлення різних об’єктів), встановлення зв’язку (на основі спільного в об’єктах), перенесення властивостей, якостей одного об’єкта на інший, менш відомий. Аналогізування може стати системним психічним утворенням мисленнєвою стратегією (В.О.Моляко), що представляє собою систему мисленнєвих дій, спрямованих на пошук аналогів і зумовлена суб’єктивними чинниками, опосередкованими уміннями даної стратегії. Визначено, що стратегічні тенденції аналогізування, які є передумовою формування стратегії пошуку аналогів, виявляються як окремі мисленнєві дії пошуку аналогів суб’єкта, що мають перспективу свого розвитку.
2. Стратегічні тенденції аналогізування, дії аналогізування є найбільш поширеними мисленнєвими діями у творчій діяльності дітей (Л.Г.Вержиківська, В.В.Зеньковський, О.В.Проскура, Д.Селлі). Мисленнєві дії пошуку аналогів, аналогізування є важливим початковим проявом творчості дітей. У творчій діяльності дитина мислить, шукаючи аналогії, оперуючи відомостями, що попередньо організовані й упорядковані, використовуючи дії ідентифікації, імітації, наслідування. Активізація, стимуляція мисленнєвих дій аналогізування є умовою розвитку їх творчої діяльності.
На основі вивчення наукової літератури визначено ряд умов розвитку творчості дітей, їх мисленнєвих дій у структурі творчої діяльності, зокрема: систематичне розв’язання творчих задач, врахування індивідуальних інтересів, нахилів та здібностей дітей, позитивні, заохочуючі оцінки й стимули творчої поведінки, нерегламентованість, свобода дій, естетизація всіх форм діяльності тощо. Важливими при цьому є рівні розвитку творчої діяльності (О.М.Матюшкін, Н.О.Ветлугіна), що є функціональними етапами творчості, розвитку творчих стратегічних тенденцій дитини. А саме: перший етап орієнтувальна реакція, що передбачає першочергову орієнтацію у творчій діяльності; другий практичні, цілеспрямовані дії, пошуки рішень, спільна творчість з дорослим; третій етап самостійні дії дітей, теоретична творча діяльність.
3. Експериментально виявлено схильність дітей старшого дошкільного віку у творчій діяльності до пошуку аналогій, дій аналогізування, наявність у їх мисленні стратегічних тенденцій аналогізування.
Стратегічні тенденції аналогізування, що переважають у мисленні старшого дошкільника, мають ряд особливостей, зокрема:
- головною підставою для пошуку аналогій дошкільниками є пошук подібності об’єктів за структурою. У більшості випадків у задумах дітей переважають аналоги форми та кольору;
- діти продукують здебільшого аналоги сфери „Природа” (74%);
- продуктивність аналогізування дітей у творчій діяльності - низька (в середньому 1-2 аналоги);
- у задумах дошкільників більшість аналогів - близькі. Аналізуючи дані експериментальної (контрольної) групи, ми констатували: у завданні „Домалюй” 63% аналогів дітей експериментальної групи були близькими проти 65% у контрольній, у завданні „На що схоже?” 51% проти 47%, „Конструювання” 71% проти 69%, „Сюжет” 62% проти 79%. Все це свідчить про низький рівень варіативності стратегічних тенденцій аналогізування старших дошкільників;
- пропоновані дітьми експериментальної (контрольної) групи аналоги є здебільшого стереотипними (у завданні „Домалюй” 80% аналогів дітей експериментальної групи були стереотипними проти 70% - у контрольній, „На що схоже?” - 75 (73)%, „Конструювання” 83 (81)%, „Сюжет” 88 (88)%).
Узагальнення усіх отриманих даних констатуючого експерименту, аналіз виявлених особливостей прояву стратегічних тенденцій аналогізування старших дошкільників дає нам право стверджувати, що у старших дошкільників експериментальної та контрольної групи переважає низький рівень аналогізування („Домалюй” 71 (86)%, „На що схоже?” - 57 (64)%, „Конструювання” 72 (93)%, „Сюжет” 79 (86)%).
Результати констатуючого експерименту дозволили зробити висновок, що рівень аналогізування старших дошкільників залежить від розвитку мотиваційного компоненту їх творчої діяльності, рівня розвитку сенсорного досвіду та навичок пошуку аналогів.
4. Передумовою розробки ефективної методики розвитку стратегічних тенденцій дітей старшого дошкільного віку став аналіз процесу аналогізування дітей та характеру організації експериментального дослідження. Зокрема, виокремлено закономірні етапи пошуку аналогів старшими дошкільниками, що є орієнтиром подальшого розвитку їх навичок аналогізування, а саме: 1) абстрагування предмета (явища) від природної функції, його обстеження, виявлення характерних властивостей, функцій; 2) встановлення асоціативних зв’язків за структурою, функцією з добре відомими побутовими предметами або природними об’єктами; 3) розпізнавання спільності окремих природних елементів та їх об’єднання за побічними асоціативно-образними зв’язками.
Аналіз характеру організації творчої діяльності дітей, процесу їх аналогізування у констатуючому експерименті дозволив з’ясувати, що ефективним є використання творчих завдань з природним матеріалом, на природі, поєднання їх з продуктивною діяльністю дітей, заохочення ініціативи дошкільників, створення атмосфери довіри тощо. Відсутність чіткого керівництва, позитивних оцінок творчих дій дітей, зразків творчої поведінки вихователя, недостатня мотивація творчої діяльності не сприяє розвитку мисленнєвих дій, творчої діяльності старших дошкільників.
Протягом дослідження відзначено стійку тенденцію до розвитку мисленнєвих дій аналогізування старших дошкільників, зокрема, наявність у задумах дітей віддалених та оригінальних аналогів, складних задумів, що представляють собою комбінування аналогів, сюжетні зображення, де предмети-аналоги об’єднані однією темою.
5. Побудована модель розвитку стратегічних тенденцій аналогізування старших дошкільників відображає мету, завдання, етапи, принципи, форми, методи дослідження. У структурі моделі визначено спеціальні умови розвитку стратегічних тенденцій аналогізування, зокрема: наявність розвивального середовища, низького ступеня регламентації поведінки, предметно-інформаційної збагаченості, естетичності, діалогічної форми спілкування; поєднання індивідуальних і колективних форм роботи; наявність зразка творчої поведінки, керівництво, організація творчої діяльності, використання інструкцій, підказок, запитань, алгоритмів, схем тощо та способи організації творчої діяльності дошкільників, а саме: завдання комплексної методики з використанням природного матеріалу, на природі.
6. Розроблена та експериментально перевірена методика формування стратегічних тенденцій аналогізування старших дошкільників забезпечує цілеспрямований психолого-педагогічний вплив на розвиток позитивного емоційного ставлення до творчої діяльності; на збагачення сенсорного досвіду, що передбачає розширення знань старших дошкільників про навколишній світ, розвиток їх спостережливості, перцептивних дій; на розвиток мисленнєвих дій пошуку аналогів, удосконалення навичок аналогізування.
В основі комплексної методики ідея естетизації, натуралізації, педагогіка художнього виховання, яка передбачає розвиток творчості в природі. Розвиток стратегічних тенденцій аналогізування забезпечується активізацією основних видів діяльності дошкільника гри, спостереження, експериментування, художньої та конструктивної діяльності.
Експериментальна перевірка методики дала можливість простежити динаміку розвитку стратегічних тенденцій аналогізування старших дошкільників в умовах дошкільного закладу. Відзначено суттєве збільшення кількості віддалених, досить віддалених й оригінальних аналогів у задумах дітей та підвищення рівня аналогізування в цілому. Так, у завданні „Домалюй” 50% дітей експериментальної групи мали високий рівень аналогізування, проти 7% - у контрольній, „На що схоже?” 79% проти 7%, „Конструювання” 57%, „Сюжет” 93% - у контрольній групі високий рівень аналогізування не проявлявся.
Позитивна динаміка розвитку аналогізування забезпечувалась підвищенням рівня продуктивності, варіативності та оригінальності задумів дітей (дошкільники продукували переважно віддалені, досить віддалені, оригінальні аналоги). Суттєво збільшилась і кількість випадків комбінування аналогів (30% - завдання „Домалюй”, 50% - „Сюжет”) та кількість сюжетних зображень („Сюжет” - 36%), що свідчить про позитивну динаміку розвитку творчої діяльності дітей експериментальної групи.
Все це підтверджує те, що теоретично та експериментально обґрунтована комплексна методика є дієвим засобом розвитку стратегічних тенденцій аналогізування дітей старшого дошкільного віку.
7. У результаті дослідження проблеми розроблено методичні рекомендації для педагогів та психологів дошкільних навчальних закладів щодо розвитку стратегічних тенденцій аналогізування у старших дошкільників. Зокрема, рекомендувалось: систематичне включення завдань комплексної методики у навчально-виховний процес, використання їх під час занять та в позаурочний час, планування, проведення творчих завдань відповідно до сезону, запропонованої тематики занять, врахування здібностей, інтересів, досвіду дітей. Розвиток стратегічних тенденцій аналогізування старших дошкільників має відбуватися лише після засвоєння ними певного мінімуму знань про довкілля, розвитку певного рівня спостережливості, довільності та оволодіння перцептивними діями; його умовою є формування емоційно-позитивного ставлення дітей до творчої діяльності, зацікавленості її процесом, підтримка емоційного супроводу творчої діяльності дітей ігровими сюжетами, елементами змагання, художніми, музичними засобами, пластичними рухами тощо; врахування ієрархічних рівнів розвитку творчої діяльності старших дошкільників, ролі зразка творчих дій, малюнків, інструкцій, підказок, схем, алгоритмів у розвитку стратегічних тенденцій аналогізування у старших дошкільників.
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми розвитку стратегічних тенденцій аналогізування в творчій діяльності старших дошкільників. Результати дослідження можуть бути використані в педагогічній практиці для виявлення та розвитку творчості старших дошкільників засобами аналогізування.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Перспективу її дослідження вбачаємо у поглибленні і розробці методики, що розвиває більш складні та ефективні стратегічні тенденції старших дошкільників, зокрема комбінування; у подальшому пошуку і конкретизації критеріїв, методів і методик дослідження; вивченні особливостей спрямування нами одержаних знань на організацію різних видів діяльності старших дошкільників; у постійному пошуку ефективних і творчих форм роботи педагогів, психологів дошкільних навчальних закладів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Альтшуллер Г.С. Найти идею. Введение в теорию решения изобретательских задач. Новосибирск, Наука, 1986. 209 с.
2. Альтшуллер Г.С. Основы изобретательства. Воронеж, Центрально черноземное книжное изд-во, 1964. 239 с.
3. Альтшуллер Г.С. Теория решения изобретательских задач. Новосибирск, Наука, 1986. 206 с.
4. Алексеенкова Е.Г. Феномен надситуативности в процесе решения творческих задач детьми старшого дошкольного возраста: Автореф. дис. канд. псих. наук: 19.00.07 / Институт дошкольного образования и семейного воспитания Росийской Академии образования. М., 2000. 21с.
5. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды: В 2 т. М.: Педагогика, 1980.
6. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания. СПб.: Питер, 2001. 272 с.
7. Ананьев Б.Г. Очерки психологии. Л.: Лениздат, 1945. С.124 125.
8. Артемьева Т.И. Методологический аспект проблемы способностей. М.: Наука, 1977. 184 с.
9. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні: Наук.-метод. посіб. К.: Ред. журн. „Дошкільне виховання”, 1999. С.4-33.
10. Балл Г.А. Нормы деятельности и творческая активность личности // Вопросы психологии. 1990. №6. С.24-25.
11. Басов М.Я. Избранные психологические произведения. М.: Педагогика, 1975. 432 с.
12. Батороев К.Б. Аналогии и модели в познании. Новосибирск: Наука, 1981. 320 с.
13. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. М.: Искусство, 1979. 424 с.
14. Белкина В.Н. Психология раннего и дошкольного детства: Учеб. пособ. М.: Академический Проект; Гаудеамус, 2005. 256 с.
15. Біла І.М. Творчість та її розвиток у дітей // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. К., 2001, Т.III, ч.8. С.31-37.
16. Біла І.М. Аналогія як засіб розвитку творчої діяльності // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. К.: 2002, т .IV, ч.3 С.22-28.
17. Біла І.М. Оцінка рівня аналогізування старших дошкільників // Психологія. Зб. наук. пр. НПУ ім. М.П.Драгоманова. Випуск 20, - К., 2003. С.190-197.
18. Біла І.М. Уроки в природі: Методичний посібник. Кам’янець-Подільський, 2005. Ч.1. 80 с.
19. Блонский П.П. Избранные педагогические и психологические сочинения: В 2т. М.: Просвещение, 1979 Т. 2. С.5-117.
20. Богоявленская Д.Б. Субьект деятельности в проблематике творчества // Вопросы психологии. 1999. № 2. С.35-41.
21. Богоявленская Д.Б. Интеллектуальная активность как проблема творчества. - Ростов на Дону, Изд-во Ростовского университета, 1983. 176 с.
22. Богоявленская Д.Б. Психология творческих способностей. М.: Академия, 2002. 337 с.
23. Боделан О.Р. Психологічне забезпечення адаптації дітей шестирічного віку до навчальної діяльності: Автореф. дис. канд. псих. наук: 19.00.07 / Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К.Д. Ушинського. Одеса, 2000. 19 с.
24. Боднар С.П. Дидактичні основи застосування аналогії на уроці. (На матеріалі предметів природничо математичного циклу): Дис. канд. пед. наук. К., 1975. 149 с.
25. Большой психологический словарь / Сост. Б. Мещеряков, В. Зінченко. СПб.: прайм ЕВРОЗНАК, 2003. 672 с.
26. Бондаренко С.М. Учите детей сравнивать. М.: Знание, 1981. 96 с.
27. Бондар С.П. Аналогія як засіб організації пізнавальної діяльності учнів // Початкова школа. 1974. №6. С.83-86.
28. Боно Э. Рождение новой идеи: О нешаблонном мышлении. М.: Прогресс, 1976. 143 с.
29. Боно Э. Учите вашего ребенка мыслить: Пер. с англ. Мн.: ООО «Попурри», 1998. 336 с.
30. Брунер Дж. Психология познания: за пределами непосредственной информации: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1977. 412 с.
31. Брунер Дж. Процесс обучения / Под ред. А.Р.Лурия. М.: АПН РСФСР, 1962. 83 с.
32. Брунер Дж. О познавательном развитии. Исследования развития познавательной деятельности. М.: Просвещение, 1971. 100 с.
33. Брушлинский А.В. Мышление и прогнозирование. М.: Мысль, 1979. 230 с.
34. Буш Г.Я. Рождение изобретательских идей. Рига, 1976. 127 с.
35. Буш Г.Я. Аналогия и техническое творчество. Рига: Авотс, 1981. 139 с.
36. Буш Г.Я. Методы технического творчества. Рига: Лиесма, 1972. 94 с.
37. Буш Г.Я. Эвристическая функция аналогии в науке и технике. Киев, Знание, 1978. 23 с.
38. Валлон А. Психологическое развитие ребенка. СПб.: Питер, 2001. 208 с.
39. Венгер Л.А. Педагогика способностей. М.: Знание, 1973. 117 с.
40. Венгер Л.А. Овладение опосредствованным решением познавательных задач и развитие когнитивных способностей ребенка // Вопросы психологии. 1983. №2. С.43-49.
41. Венгер Л.А. Восприятие и обучение (дошкольний возраст). М.: Просвещение, 1969. 365 с.
42. Вентцель Н.Н. Этика и педагогика творческой личности: В 2т. / Н.Н.Тихомиров. М.: 1911.
43. Вержиковская Л.Г. Творчество младших школьников как условие их подготовки к общественно полезному труду: Дис. канд. псих. наук: 19.00.07. К., 1987. 127 с.
44. Возрастные и индивидуальные особенности образного мышления учащихся / Гл. ред. И.С. Якиманская. М.: Педагогика, 1989. 229 с.
45. Войтко Л. Особенности формирования доказательств у детей дошкольного возраста: Дис. канд. псих. наук: 19.00.07. Днепропетровск, 1970. 154 с.
46. Вопросы психологии ребенка дошкольного возраста: Сб. ст. / Под ред. А.Н.Леонтьева и А.В.Запорожца. М.: Международный образовательный и психологический колледж, 1995. 144 с.
47. Воспитание детей дошкольного возраста / Под ред. Л.Н.Проколиенко. К.: Рад. шк., 1990. 368 с.
48. Воронюк І.В. Психологічні особливості реалізації творчого потенціалу молодших школярів: Автореф. дис. канд. псих. наук: 19.00.07 / Національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова. К., - 2003. 20 с.
49. Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте. М.: Просвещение, 1991. 93 с.
50. Выготский Л.С. Лекции по психологии. СПб.: Союз, 1994. 144 с.
51. Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6-ти т. / Гл. ред. А.В.Запорожец М.: Педагогика, 1982.
52. Гальперин П.Я. К исследованию интеллектуального развития ребенка // Вопросы психологии. 1969. №1. С.36-42.
53. Гальперин П.Я. Психология мышления и учение о поэтапном формировании умственных действий // Исследования мышления в советской психологии. М.: Наука, 1966. С.236-277.
54. Генезис сенсорных способностей / Под ред. Л. А. Венгера. М.: Педагогика. 1976. 256 с.
55. Гильбух Ю.З. Внимание одаренные дети. М.: Знание, 1991. 80 с.
56. Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения. М.: Педагогика, 1986. 240с.
57. Давыдов В.В. Принципы обучения в школе будущего // Хрестоматия по возрастной и педагогической психологии работы советских психологов периода 1946 1980 гг. / Под. ред. И.И.Ильясова, В.Я.Ляудис. М.: Изд-во МГУ, 1981.
58. Давидчук А.Н. Конструктивное творчество дошкольника. М.: Просвещение, 1973. 79 с.
59. Давидчук А.Н. Педагогические условия формирования конструктивного творчества у детей старшего дошкольного возраста в строительной игре: Автореф. дис. канд. псих. наук: 19.00.07 / Научноисследовательский институт дошкольного воспитания АПН СССР, 1970. 21 с.
60. Державна національна програма Освіта”. Україна ХХІ століття. К., Райдуга, 1994.
61. Диагностика и формирование креативности у детей в процесе учебной деятельности / Под ред. Г.В.Ожигановой // Психологический журнал. 2001. т.22. №2. С.75-85.
62. Диагностика творческих способностей детей / Е.И.Кульчицкая, Н.И.Литвтнова, Л.Г.Черная и др. К.: Знание, 1996. 66 с.
63. Диагностика умственного развития дошкольника / Под ред. Л.А.Венгера и В.В.Холмовской. М.: Педагогика, 1978. 246 с.
64. Доналдсон М. Мыслительная деятельность детей: Пер. с англ. М.: Педагогика, 1985. 192 с.
65. Дошкільна педагогічна психологія / За ред. Д.Ф.Ніколенка. К.: Вища школа, 1987. 183 с.
66. Дружинин В.Н. Психология общих способностей. СПб.: Питер, 2000. 368 с.
67. Дьяченко О.М. Воображение дошкольника. М.: Знание, 1986. 144 с.
68. Эльконин Д.Б. Избранные психологические труды. М.: Просвещение. 1989. 560 с.
69. Эмпахер А. Сила аналогий. М.: 1965. 154 с.
70. Энгельмейер П. К. Теория творчества. СПб.: Образование, 1910.
71. Эрдниев П.М. Аналогия в математике. М., Знание, 1970. 30 с.
72. Эсаулов А.Ф. Проблемы решения задач в науке и технике. Ленинград: Изд-во Ленинградского ун-та, 1979. 200 с.
73. Ермолаева М.В. Практическая психология детского творчества. М.: Моск. психолого социальный ин-т, 2001. 194 с.
74. Ермолаева-Томина Л.Б. Проблемы развития творческих способностей детей. // Вопросы психологии. 1975. №5. С.166-175.
75. Ждан В.Ф. Формирование у детей дошкольного возраста навыков и умений изготовления поделок из природных и других материалов: Автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00. 01 / НИИ педагогики УССР. К., 1986. 25 с.
76. Закон України ”Про дошкільну освіту”. К.: Ред. журн. „Дошкільне виховання”, 2001. С.4-25.
77. Закон України Про освіту” // Голос України. 1996. 25 квітня.
78. Закон України про охорону дитинства. К.: Ред. журн. Дошкільне виховання”, 2001. С.35-55.
79. Запорожець А.В. Основные проблемы онтогенеза психики // Избр. психол. труды: В 2 т. М., 1986.
80. Запорожец А.В. Восприятие и действие. М.: Просвещение, 1967. 322 с.
81. Запорожец А.В. Психология детей дошкольного возраста. Развитие познавательных процессов. М.: Просвещение, 1964. 350 с.
82. Запорожец А.В. Развитие интеллектуальных способностей у детей 6-7 лет. М.: Педагогика, 1996. 288 с.
83. Запорожец А.В. Развитие мышления // Избранные психологические труды: В 2т. М.: Педагогика, 1986. Т.1. С.154-215.
84. Зеньковский В.В. Психология детства. М.: Academa, 1996. 347 с.
85. Івахненко Л.М. Особливості виховання обдарованої людини // Тези доповідей та виступів на міжнародній науково практичній конференції 11-15 травня 1994 р. К.: 1994. С.114-116.
86. Игры и упражнения по развитию умственных способностей у детей дошкольного возраста / Л.А.Венгер, О.М.Дьяченко и др. М.: Просвещение, 1989. 127 с.
87. Интеллектуальная одаренность и ее выявление у детей старшего дошкольного возраста / В.А.Моляко, Е.И.Кульчицкая, Н.И.Литвинова, Л.Г.Черная и др. К.: Знание, 1993. 60 с.
88. Исследование развития познавательной деятельности: Пер. с англ. / Под ред. Дж. Брунера, Р. Олвер и Г. Грифилд. М.: Педагогика, 1971. 392 с.
89. Калошина И.П. Структура и механизмы творческой деятельности. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1983. 168 с.
90. Как развивать и воспитывать способности у детей. / Сост. Е.А.Шумилин. М.: АПН РСФСР, 1962. 119 с.
91. Категории, принципы и методы психологии // Психические процессы: Тезисы научных сообщений советских психологов к VI Всесоюзному сьезду Общества психологов СССР. (Москва, 18-22 августа 1983 года). М., Наука, 1983. 240 с.
92. Клепіков О.І., Кучерявий І.Т. Основи творчості особи: Навч. посіб. К.: Вища школа, 1996. 295 с.
93. Коломинский Я.Л., Панько Е.А., Игумнов С.А. Психическое развитие детей в норме и патологии: психологическая диагностика, профилактика и коррекция. СПб.: Питер, 2004. 480 с.
94. Комарова Т.С. Детское изобразительное творчество: что под этим следует понимать // Дошкольное воспитание. 2005. №2. С.80-86.
95. Компанцева Л.В. Поэтический образ природы в детском рисунке. М.: Просвещение, 1985. 96 с.
96. Кононко О.Л. Психологічні основи особистісного становлення дошкільника: Автореф. дис. канд. псих. наук: 19.00.07 / Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України. К.: 2001. 37 с.
97. Концепція дошкільного виховання в Україні. К.: Освіта”, 1993. 16 с.
98. Костюк Г.С. Навчально виховний процес і психічний розвиток особистості / За ред. Л. М. Проколієнко. К.: Рад. школа, 1989. 608 с.
99. Костюк Г. С. Вопросы психологии мышления. М.: 1953. 80 с.
100. Крок за кроком в Україні / Л.В.Артемова, О.І.Кульчицька, Н.М.Голота, Г.В.Сухорукова. К.: Кобза, 2003. 384 с.
101. Кудрявцев В.Т. Культурно исторический статус детства: эскиз нового понимания // Психологический журнал. 1998. №3. С.17-33.
102. Кудрявцев В.Т. Исследования детского развития на рубеже столетий // Вопросы психологии. 2001. №3. С.3-22.
103. Кудрявцев В.Т. Развитое детство и развивающее образование: культурно исторический подход. ч. 1. Современное детство и инновации в дошкольном образовании. Дубна: Изд-во РАО, 1997. 174 с.
104. Кудрявцев В.Т. Развитое детство и развивающее образование: культурно исторический подход. ч. 2. Методологические проблемы психологии развития. Дубна: Изд-во РАО, 1997. 87 с.
105. Кудрявцева О.А. Педагогічні умови навчання старших дошкільників порівнянню: Автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.01 / Національний педагогічний університет ім. Драгоманова. К., 1994. 24 с.
106. Кулачківська С.Є., Ладивір С.О. Дошкільник. Особливості психічного розвитку в умовах екологічної кризи: Метод. рекомендації. К.: Інститут психології АПН України, 1995. 152 с.
107. Кулюткин Ю.Н. Эвристические методы в структуре решений. М.: Педагогика, 1970. 232 с.
108. Кульчицька О.І. Дивергентне мислення як умова розвитку творчості дітей молодшого шкільного віку // Обдарована дитина. 1999. - №1. С.2-6.
109.