РОЗВИТОК МОРАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ ТА САМОСВІДОМОСТІ В МОЛОДШОМУ ШКІЛЬНОМУ ВІЦІ

Краткое описание

РІВНЕНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
На правах рукопису

ПАВЕЛКІВ Роман Володимирович

УДК 159.922.73

РОЗВИТОК МОРАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ ТА САМОСВІДОМОСТІ
В МОЛОДШОМУ ШКІЛЬНОМУ ВІЦІ

19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Д И С Е Р Т А Ц І Я
на здобуття наукового ступеня
доктора психологічних наук

Р і в н е - 2005

ЗМІСТ
ВСТУП..................................................................................................................4

Розділ 1. ФІЛОСОФСЬКО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ ВИМІР МОРАЛЬНОЇ
СВІДОМОСТІ ТА САМОСВІДОМОСТІ
1.1 Моральна свідомість та самосвідомість як відображення об’єктивної необхідності ....................................................15
1.2 Психологічна сутність моральної норми.....................................................42
1.3 Особистісна норма як структурний компонент моральної свідомості та самосвідомості....................................................53
1.4 Психологічна сутність морального вибору дитини, особливості
її моральних суджень....................................................................................67

Висновки до першого розділу..............................................................................86
Розділ 2. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ МОРАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ ТА
САМОСВІДОМОСТІ В ДИТИНСТВІ

2.1. Застосування принципу розвитку до сфери моральної свідомості та самосвідомості.................................................................................................90
2.2. Аналіз проблеми розвитку моральної свідомості
та самосвідомості у теоріях психоаналізу та біхевіоризму......................100
2.3. Дослідження моральної свідомості у когнітивній психології.
Теорія морального розвитку Л.Колберга...........................................................114
2.4. Основні напрями досліджень моральної свідомості у вітчизняній
психології.......................................................................................................132
Висновки до другого розділу...............................................................................148

Розділ 3. ОСОБЛИВОСТІ ГЕНЕЗИ МОРАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ ТА
САМОСВІДОМОСТІ В ДИТЯЧОМУ ВІЦІ
3.1. Періодизація розвитку моральної свідомості в дитячому віці..................153
3.2 Вікові закономірності розвитку моральної свідомості та
самосвідомості......................................163
3.3. Особливості та детермінація розвитку моральної свідомості....................178
Висновки до третього розділу..............................................................................192

Розділ 4. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИВЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ РОЗВИТКУ МОРАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ ТА САМОСВІДОМОСТІ
В МОЛОДШОМУ ШКІЛЬНОМУ ВІЦІ

4.1. Концептуальні засади та методика вивчення моральної свідомості
та самосвідомості в дитячому віці................................................................195
4.2. Особливості функціонування когнітивно-оцінного конструкта
моральної свідомості в молодшому шкільному віці..................................207
4.3. Оцінювання дітьми молодшого шкільного віку правильності
моральних суджень як вияв інтелектуального та морального розвитку..........................................................................................................233

4.4. Розуміння дітьми молодшого шкільного віку цінності людського
життя як центральної моральної категорії ..................................................245
4.5. Особливості дитячих уявлень у сфері конкретних
моральних принципів.....................................................................................268
Висновки до четвертого розділу...........................................................................310

Розділ 5. СТАВЛЕННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ДО СТРАТЕГІЇ
ЗАСТУПНИЦТВА ЯК ВИЯВУ ГУМАНІЗМУ
5.1. Розуміння дітьми стратегії заступництва.....................................................316

5.2. Вибір дітьми стилю заступництва як показник розвитку
моральної свідомості.... ...................................................................................330

5.3. Особливості емоційного компонента моральної
свідомості дітей молодшого шкільного віку................................................342

5.4. Активізація моральної свідомості у процесі розвивальної роботи
(на матеріалі розвитку моральних основ стратегії заступництва)..................................351
Висновки до п’ятого розділу..........388
ВИСНОВКИ.............................................................................................................392
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...............................................................398
ДОДАТКИ................................................................................................................429

В С Т У П
Серед наукових проблем, які не втрачають своєї актуальності впродовж тисячоліть, одне з чільних місць належить питанням морального становлення особистості, здатності людини розуміти, інтеріоризувати суспільні вимоги, засвоювати морально-етичні приписи та вибудовувати свою поведінку відповідно до них. Розвиток моральної сфери основа особистісного розквіту. Саме вона детермінує реалізацію особистісних програм як інтерпсихічного, так і інтрапсихічного спрямування.
Моральна сфера складний конструкт людської психіки і поведінки, в основі якого лежить унікальне утворення, що отримало назву моральна свідомість. У філософії й етиці, педагогіці і психології неодноразово зверталися до аналізу його природи, сутнісних характеристик, механізмів формування. У роботах Б.С.Братуся, І.В.Гордяськіної, А.А.Гусейнова, О.Г.Дробницького, О.А.Курносикової, А.І.Титаренко та ін. отримали широке висвітлення питання природи моралі, сутності суспільних вимог, еволюції моральних категорій.
У працях І.Д.Беха, М.Й.Боришевського, І.С.Булах, П.Я.Гальперіна, М.Р.Гінзбурга, Д.Б.Ельконіна, Д.О.Леонтьєва, О.М.Леонтьєва, С.Д.Максименка, Н.Ю.Максимової, Л.Е.Орбан-Лембрик, С.Л.Рубінштейна, М.В.Савчина, Є.В.Субботського, Д.І.Фельдштейна, Н.В.Чепелєвої, С.Г.Якобсон, A.Bandura, L.Kohlberg, J.Gilligan, H.Haste, J.Piaget, B.Puka, B.Skinner здійснена психологічна інтерпретація проблеми, простежена логіка переходу зовнішнього морально-етичного припису в категорію особистісної норми. Завдяки виконаним дослідженням простежено багато важливих ліній морального розвитку, установлено психологічні особливості різноманітних аспектів цього процесу. Все ж необхідно зазначити, що проблема залишається відкритою як для теоретичного, так і для експериментального вивчення. До того ж соціальні процеси останнього періоду не лише не знизили її актуальності, але навпаки загострили останню.
Сучасне життя насичене глибокими, різкими, часто суперечливими процесами, які можуть спричинити втрату ідеологічних орієнтирів у виховному процесі підростаючого покоління, виникнення особистісних утруднень загального процесу соціалізації. Якщо в недалекому минулому у сфері моралі існувала дихотомія, то сучасне суспільство не пропонує єдиних моральних орієнтирів. Мораль, що регулює життєдіяльність суспільства і окремо взятої людини, стала розмитою, різні прошарки суспільства орієнтовані на різні цінності, які мають суперечливий характер. У цих умовах складніше формувати моральну позицію особистості.
Попри це необхідно визнати, що моральні цінності на сучасному етапі не девальвовані. Як зазначає С.Д.Максименко: Сьогодні особливо важливим є усвідомлення того, що в наш час людина як об’єкт цілеспрямованих суспільних впливів і обставин життя разом з тим все більше стає суб’єктом через свої вчинки, прийняті рішення ”[171, с.3]. В той же час необхідно зазначити, що пошук основ, орієнтирів, ідеалів для морального виховання став більш складним. Суспільство обрало новий орієнтир свого розвитку гуманізм, основною складовою якого є моральність. Але яким чином відбувається гуманізація суспільного життя, через які програми, як формується індивідуальна моральна свідомість, ці питання лишаються відкритими.
Як зазначають багато дослідників (Г.О. Балл, 2003 [27]; О.К.Дусавицький, 1996 [97]; Д.І.Фельдштейн, 1996 [296]), останнім часом відбулася інтенсивна примітивізація моральної самосвідомості дітей. Спостерігається зростання цинізму, брутальності, жорстокості, агресивності. За цими зовнішніми проявами приховані внутрішні, глибинні переживання дітей: тривога, відчуженість, самотність, нерозуміння. Психологічна наука покликана зробити істотний внесок у зміну на краще соціально-психологічної атмосфери суспільства, простежити основні закономірності процесу соціалізації особистості, формування її моральних цінностей.
З іншого боку, вже виділені в психологічній науці критерії та факти не охоплюють усього простору морального розвитку особистості. Запити практики стосовно використання психологічних знань для створення оптимальних умов присвоєння моральних норм дітьми постійно зростають. І школа, і сім’я потребують глибшого розуміння тих процесів, які лежать в основі морального розвитку дитини, виокремлення передумов та закономірностей формування моральної свідомості.
Психологічні дослідження моральної свідомості показують, що цей процес не лінійний, він розгортається на фоні численних суперечностей. Змістовний розгляд механізму присвоєння моральних норм можливий лише при аналізі генези моральної позиції особистості. Саме в динамічному процесі становлення та розвитку структури моральної свідомості можна виділити ті фактори, що зумовлюють хід морального розвитку.
Моральна свідомість та самосвідомість - центральна ланка індивідуальної моралі. Саме дані ціннісні конструкти визначають гуманістичне спрямування поведінки людини в соціальному середовищі, її ставлення до суспільної моралі, формування моральної поведінки. Тому, зважаючи на регулятивно-детерміністську теорію, відомий український психолог В.Т.Циба зазначає, що за умови створення у свідомості особистості цінності-моделі з високою суспільною значущість, її реалізація і впровадження у життя набуває стратегічного характеру, проявляється як соціогенна потреба у досягненні задуму з наступною самоактуалізацією і стає для неї сенсом життя”[307, с.339].
Особливий інтерес для науки і практики має аналіз вікових аспектів проблеми розвитку моральної свідомості та самосвідомості. Можна виокремити принаймні дві найважливіші підстави, які зумовлюють необхідність цього підходу. По-перше, моральна сфера належить до надзвичайно складних утворень людської психіки. Аналіз її дорослих (але при цьому не завжди зрілих) форм є досить важким питанням. Вивчення генезису моральної свідомості дозволяє простежувати поетапність формування когнітивно-мотиваційних та емоційних основ морального розвитку, закономірності його переходу від більш простих до складних форм.
По-друге, практика роботи з дітьми показує, що розвивальна і розвивально-коригувальна робота з формування моральної поведінки є найбільш ефективною в періоди, що характеризуються високою податливістю до виховних впливів.
Вивчення вікових аспектів моральної свідомості в психологічній науці започатковане порівняно недавно. Можна констатувати, що на даний час цілісне вивчення цього феномену відсутнє. Останнім часом з’явилися роботи, присвячені аналізу передумов формування моральної свідомості (Т.П.Авдулова, 2001; І.Д.Бех, 2000), вивченню впливу особистісних характеристик на розвиток моральної компетентності (О.В.Садокова, 2001), розкриттю механізмів психічної регуляції моральних аспектів діяльності підлітків (І.С.Булах, 2004; Є.Є.Соловйова, 1999;).
Водночас, загальною особливістю розробки цієї наукової проблеми є спрямування досліджень на окремі аспекти моральної свідомості: вивчення моральних суджень (О.Г.Бєлякова, 1999; Л.І.Божович,1951;1968; С.Г.Якобсон, 1984), аналіз їх стійкості (Ф.Н.Аванесова, 1999; Л.І.Божович, 1967-69; Ю.Бронфенбреннер, 1968; Л.С.Славіна, 1979); дослідження когнітивно-оцінних механізмів моральної свідомості (А.В.Соломатіна,1992, М А.Чикалов, 2002); аналіз рефлексивних механізмів (М.Ю.Махова, 1991; Н.М.Пеньковська,2003).
Цілісного вивчення феномену моральної свідомості, особливо у віковому аспекті, на наш погляд, і досі бракує. Виконані дослідження, у переважній більшості, аналізують моральну свідомість та самосвідомість як елементи загального процесу морального розвитку, не виокремлюючи їх у самостійний об’єкт наукового вивчення. До того ж, однією з особливостей означених вище робіт є їх зорієнтованість на два вікові періоди: дошкільний та підлітковий. Позитивно сприймаючи існуючу стратегію розробки проблеми (акцентування уваги на періоди найбільш кардинальних змін у сфері морального становлення), зазначимо, що за цих умов порушується принцип системності і цілісності наукового аналізу. Поза увагою вчених залишаються закономірності розвитку моральної свідомості і моральної самосвідомості у період молодшого шкільного віку (використовуючи надалі цей зворот, обмежуватимемося однократним вживанням прикметника моральний”, маючи на увазі, що він стосується обох іменників). Період, що завершує епоху дитинства, започатковує надзвичайно відповідальний, наповнений суперечностями підлітковий етап особистісного становлення. За своєю психологічною сутністю молодший шкільний вік належить до відносно стабільних періодів життя, що характеризуються плавністю та узгодженістю процесів. Його важливим надбанням є інтенсивний розвиток когнітивно-мотиваційних основ психіки, що забезпечують формування нового погляду на систему морально-етичних приписів.
Можна прогнозувати, що саме у цей період відбуваються важливі зміни в розвитку моральної свідомості та самосвідомості дітей. Від пасивного підкорення вони переходять до усвідомленого прийняття соціальних вимог, виокремлення сутності моральних норм, їх інтеріоризації та екстеріоризації на поведінковому рівні. Значущість проблеми й недостатній ступінь її розробки зумовили вибір напряму наукового пошуку.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації пов’язана із розробкою колективної наукової теми кафедри вікової та педагогічної психології Інституту психології та педагогіки Рівненського державного гуманітарного університету Розвиток свідомості та самосвідомості в дитячому віці (моральний аспект)” (протокол № 5 від 26.12.2000). Тема дисертації затверджена вченою радою Рівненського державного гуманітарного університету (протокол № 10 від 31.05.2002) та узгоджена у бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології України (протокол № 1 від 7 січня 2004).
Об’єкт дослідження: моральні компоненти індивідуальної свідомості молодших школярів.
Предмет дослідження: розвиток моральної свідомості та самосвідомості як детермінантів соціальної поведінки у молодшому шкільному віці.
Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та експериментальному виявленні особливостей розвитку моральної свідомості та самосвідомості в молодшому шкільному віці.
Головні гіпотези дослідження:
- розвиток моральної свідомості та самосвідомості в період молодшого шкільного віку характеризується: а) розширенням та поглибленням усіх сфер розуміння моральних приписів, здатності до їх використання при оцінці реальних ситуацій; б) зближенням рівнів сформованості моральної свідомості та моральної самосвідомості ;
- ефективним засобом психолого-педагогічного впливу на моральну сферу дітей молодшого шкільного віку є реалізація розвивально-коригуючих програм (зокрема, у напрямку зменшення розбіжності між когнітивним і прагматичним рівнями функціонування моральної свідомості та самосвідомості), що передбачають зменшення полімотивованості процесу прийняття дітьми морального рішення шляхом нівелювання особистісно-корисливої мети.
Перевірка гіпотез дослідження та досягнення його мети передбачали виконання таких завдань:
1. Здійснити теоретичний аналіз проблеми розвитку моральної свідомості й самосвідомості в дитячому віці.
2. Встановити особливості функціонування моральної свідомості та самосвідомості в молодшому шкільному віці.
3. Простежити динаміку когнітивно-ціннісного та емоційного конструктів моральної свідомості та самосвідомості в означений період.
4. Експериментально перевірити ефективність застосування розвивально-корегуючих впливів на моральні конструкти індивідуальної свідомості на прикладі оволодіння дітьми стратегією заступництва як специфічною формою взаємодопомоги, що ґрунтується на законах гуманізму та милосердя.
Методологічною та теоретичною основою дослідження є: вчення про природу моралі та моральності (Б.С.Братусь, 1997; В.А.Блюмкін, Г.Н.Гумницький, 1999; В.Т.Ганжин, 1987; А.І.Титаренко, 1982); теорія відповідального ставлення до суспільних вимог, формування особистісних смислів (А.В.Зосимовський, 1982; Д.О.Леонтьєв, 1999; О.М.Леонтьєв, 1975; Л.Е.Орбан-Лембрик, 1992; М.В.Савчин, 1996; Т.Е.Василевська,1996); концепції розвитку моральних структур індивідуальної свідомості (Л.І.Божович, 1965; Є.В.Субботський, 1991; Д.І.Фельдштейн, 1994; С.Г.Якобсон, 1989), стратегія генетичного підходу як методологічного принципу вивчення динамічних процесів психіки (Б.Г.Ананьєв, 1969; Л.С.Виготський, 1935; С.Д.Максименко, 2000), вихідні положення особистісно зорієнтованого виховання (І.Д.Бех, 2003; І.С.Булах, 2004; Н.О.Корнієнко, 1997), положення теорій особистісного самовизначення та саморегуляції (М.Й.Боришевський, 1992; М.Р.Гінзбург, 1996; Т.М.Титаренко, 1994).
В роботі використовувалися надбання світової психологічної науки, зокрема концепції розвитку моральної свідомості (A.Bandura, 1991; N.Eisenberg,1992; L.Kohlberg, 1989; J. Piaget, 1979).
Організація та методи дослідження. Дослідження проводилося у формі експериментально-генетичної стратегії з використанням принципів порівняльно-онтогенетичних зрізів. У роботі використовувався комплекс емпіричних методів, частина з яких є авторськими розробками. Діагностика когнітивно-ціннісних та емоційних основ моральної свідомості та самосвідомості здійснювалася за допомогою методу дилем Л.Колберга (форма А); методики дослідження рівня розвитку моральних суджень особистості (МДРРМСО) (автор М.А.Чикалов); методу гіпотетичних ситуацій (серії А, Б, В, Г, Д); бесід з дітьми, шкалювання; експертних оцінок; Інтелектуальної шкали Векслера для дітей; методики Розуміння емоційних станів”; методики Т.Дембо-Рубінштейн та Кольорового тесту ставлень” (автор Р.Р.Калініна), модифікованих до завдань дослідження. Для обробки результатів використовувалися: контент-аналітична процедура та методи математичної статистики.
Робота проводилася на базі загальноосвітньої школи № 26 м. Рівного. Загальний обсяг вибірки 192 дитини трьох вікових підгруп молодшого шкільного віку (8-10 років), з рівним представленням експериментальної і контрольної груп. Дослідження проводилося впродовж 1995-2004 років.
Наукова новизна дослідження полягає у систематизації та узагальненні наукових підходів до вивчення сутності та розвитку моральної регуляції, системному представленні наукових надбань психологічної науки у сфері когнітивно-ціннісного та емоційного становлення моральності особистості; поглибленні наукових уявлень про внутрішній план моральної діяльності особистості, структуру моральної свідомості та моральної самосвідомості, взаємозв’язок цих конструктів, їх інтелектуальний та прагматичний рівні існування; вивченні вікових аспектів цих диспозиційних характеристик, розуміння дітьми центральних моральних принципів: обов’язку, справедливості, гуманізму, заступництва, цінності людського життя; виокремленні особливостей їх функціонування в період молодшого шкільного віку; вивченні закономірностей розвитку когнітивно-ціннісних та емоційних аспектів моральної свідомості та моральної самосвідомості протягом даного вікового періоду; встановленні рівнів сформованості психічних передумов моральної поведінки; простеженні з’язку розвитку моральної свідомості та інтелектуального розвитку дітей; виокремленні перспективного шляху сприяння переходу моральних інстанцій у реальні форми моральної поведінки; розробці загальної схеми розвивально-коригуючих впливів на моральну свідомість та самосвідомість дітей (на прикладі категорії заступництва) з метою інтенсифікації процесу присвоєння моральних категорій дітьми молодшого шкільного віку.
Теоретичне значення роботи полягає в розкритті особливостей функціонування когнітивно-ціннісного та емоційного компонентів моральної свідомості й самосвідомості; поглибленні та розширенні наукових знань щодо розвитку структур моральної свідомості та самосвідомості в молодшому шкільному віці; висвітленні історичних аспектів розробки проблеми, її сучасного становища, обґрунтуванні нових шляхів її вивчення; виокремленні центральних ліній аналізу моральної свідомості та самосвідомості, що мають стратегічне значення, а також центральних моральних принципів, засвоєння яких відповідає як особливостям молодшого шкільного віку, так і стратегії особистісно зорієнтованого виховання; обґрунтуванні ідеї психологічно-педагогічного супроводу розвитку моральності в дитячому віці; розробці концептуальної моделі функціонування моральної свідомості та самосвідомості в молодшому шкільному віці.
Практична цінність отриманих результатів полягає в розробці комплексу діагностичних процедур для встановлення рівня розвитку когнітивно-ціннісного та емоційного компонентів моральної свідомості й самосвідомості в період молодшого шкільного віку; виокремленні основних шляхів інтенсифікації цього розвитку; розробці методики розвивально-коригуючих впливів на структури моральної свідомості та самосвідомості дітей.
Отримані результати та висновки можуть застосовуватися в розвивально-коригуючій роботі з дітьми молодшого шкільного віку. Вони поглиблюють систему знань про вікові особливості розвитку структур моральної свідомості в дитячому віці та можливості психологічного впливу на них. Результати дослідження можуть використовуватися у процесі професійної підготовки шкільних психологів та вчителів початкових класів, роботі спеціалістів-практиків у сфері впровадження освітньо-виховних технологій.
Апробація результатів дисертації: основні ідеї та результати дослідження були представлені й отримали позитивну оцінку на Міжнародних наукових та науково-практичних конференціях: Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології” (Київ, Інститут психології ім.Г.С.Костюка, 2001); Формування нової парадигми самосвідомості у психологічній науці”, (Рівне, 2004); Дошкільна освіта: історія і перспективи розвитку” (Рівне, 2002); Всеукраїнських науково-практичних конференціях: Інноваційні виховні технології в системі діяльності навчальних закладів освіти: проблеми, перспективи” (Рівне, 2002); Соціально-психологічні детермінанти трансформування гендерних стереотипів в умовах сучасного суспільства” (Рівне, 2003); Ефективні підходи та результативні технології навчання й виховання в умовах нової структури і змісту початкової освіти (психологічні та педагогічні аспекти)” (Рівне, 2003); Громадське виховання учнівської молоді: інноваційні технології” (Рівне, 2004 ); III Костюківських читаннях Сучасна психологія в ціннісному вимірі” (Київ, 1994); V Костюківських читаннях Психологія на перетині тисячоліть” (Київ, 1999 ); VI Костюківських читаннях Психологія у ХХ1 ст.: перспективи розвитку” (Київ, 2003); міжрегіональних науково-практичних семінарах: Духовно-моральний розвиток особистості в системі діяльності української національної школи-родини” (Київ-Рівне, 2003); Особистість у контексті культури: світоглядні та психолого-педагогічні проблеми культурологічної освіти” (Острог, 2000); Особистісно орієнтована освіта: теорія і практика” (Малин, 2002); Особливості виховання гуманістично спрямованої особистості учня в позаурочний час” (Рівне, 2003); Особистісна орієнтація як провідний напрям удосконалення освіти” (Вінниця, 2004); Психолого-педагогічні проблеми гуманізації шкільної освіти” (Рівне, 1996); Регіонально-методичний семінар керівників експериментальних навчальних закладів науково-дослідної лабораторії інноваційних виховних технологій” (Тернопіль, 2002); Соціально-педагогічні аспекти діяльності позашкільного закладу нового типу: досвід, перспективи” (Рівне, 2005); Сучасний гуманізм і психологічні проблеми освіти” (Рівне, 2003); звітних науково-практичних конференціях Рівненського державного гуманітарного університету (Рівне, 1995 - 2004).
Результати дослідження впроваджені в практику роботи Рівненського міського управління освіти; діяльність психологів та вчителів початкових класів загальноосвітніх шкіл м. Рівне № 26, № 28; у навчально-виховний процес Кривецької школи I-II ступеня Радехівського району Львівської області; навчальний процес Рівненського державного гуманітарного університету; Національного університету Острозька академія”; Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти; Житомирського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.
Публікації: результати дослідження відображені у 26 публікаціях автора, в тому числі: одній монографії, 25 статтях та матеріалах конференцій, з яких 22 у фахових виданнях, затверджених переліком ВАК України.
Структура та обсяг дисертації: робота складається зі вступу, п’ятьох розділів, списку використаних джерел, що налічує 370 найменувань, та додатків. Зміст дисертації викладено на 454 сторінках. Робота містить 26 таблиць, 8 рисунків, 3 додатки.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Виконаний теоретичний та експериментальний аналіз проблеми розвитку моральної свідомості та самосвідомості дітей засвідчує глибину і складність задекларованої проблеми. Пошук витоків моральності належить до магістральних шляхів психологічної науки. У цьому питанні переплітаються дві найважливіші ідеї буття: соціальна цінність людського життя та особисте щастя людини. Ця проблема належить до інтегрованих напрямів, які можуть вирішуватися лише спільними зусиллями комплексу наук. Психологічній науці по праву належить центральне місце у вивченні механізмів морального становлення особистості, формування її моральної компетентності та нормовідповідності. Зіставляючи вагомість питань, що виникають у цій сфері, вважаємо, що їх першооснову складають проблеми, пов’язані із вивченням закономірностей функціонування особливого конструкту психіки - моральної свідомості та самосвідомості.
Аналіз теоретичних основ проблеми показує, що моральна свідомість є результатом присвоєння суб’єктом моральних приписів особливої категорії соціальних вимог. За своєю сутністю моральна свідомість це необхідна основа та наслідок процесу соціалізації. Розвиток особистості неможливий без дієвого присвоєння моральних норм, цінностей, еталонів, що визначають закони соціального співжиття. Перехід зовнішньої вимоги у структуру індивідуальної свідомості відбувається лише завдяки набуття нею особистісного смислу. При цьому необхідно враховувати, що сфера моральних норм досить широка і різноманітна. Вони різняться багатьма параметрами, що позначаються на логіці їх індивідуального присвоєння. Різна сутність моральних норм породжує і різницю у їх сприйманні та усвідомленні. З перших років діти зустрічаються з моральними приписами різної модальності. До того ж засвоєння моральних принципів у кожному віковому періоді підпорядковується загальним закономірностям генезису психіки та психічної саморегуляції.
За результатами виконаного психологічного дослідження можна констатувати таке:
1. Виокремлення проблеми розвитку моральної свідомості та самосвідомості як дуже важливої для міждисциплінарного наукового пізнання та для соціальної практики створює сприятливі умови для заглиблення у центральні структури індивідуальної свідомості, розкриття механізмів присвоєння дитиною особливої категорії соціальних приписів моральних норм і законів.
Здебільшого основна увага дослідників зосереджувалась на результатах функціонування моральної свідомості ступені нормовідповідності поведінки, залишаючи без належного аналізу його передумови. Останнім часом спостерігається активізація комплексного вивчення проблеми як у вітчизняній, так і у зарубіжній науці. Виконані наукові дослідження спрямовуються на вивчення механізмів присвоєння норм, простеження вікових закономірностей процесу, встановлення дієвості зв’язку моральної свідомості та моральної поведінки.
2. Цінність розробки проблеми у віковому аспекті зумовлена двома основними підставами:
- простеження закономірностей генезису центральних конструктів психіки, якими є моральна свідомість та самосвідомість, дозволяє вибудовувати і спрямовувати виховні стратегії у соціально бажане русло, запобігати виникненню відхилень у цьому процесі, коригувати небажані тенденції на ранніх стадіях їх виникнення;
- вивчення закономірностей функціонування моральної свідомості та самосвідомості на початкових стадіях забезпечує фундамент для проникнення у складні когнітивно-ціннісні утворення зрілої психіки, розпізнавання мотиваційних, когнітивних та емоційних передумов соціальної поведінки дорослої людини.
3. До основних особливостей функціонування моральної свідомості та самосвідомості в молодшому шкільному віці можна зарахувати:
- високий рівень готовності дітей до декодування реальних та вербально поданих ситуацій у логіці міжособистісного процесу з виокремленням мотиваційних підстав поведінки учасників та їх врахуванням при оцінці нормовідповідності вчинку, його цінності чи доречності; переорієнтування уваги при оцінюванні сутності ситуації зі сфери наслідку на мотиви поведінки. До кінця молодшого шкільного віку діти виявляють здатність не лише ставати на позицію іншого, але й розуміти його наміри та стани, тобто досягнутий рівень соціального пізнання дозволяє їм декодувати склад ситуації з моральної сторони, змістовий аспект якої має не стільки зовнішній, скільки глибинно психологічний характер. Таким чином, можна говорити про зміну логіки міркування і доведення;
- наявність зв’язку між обома моральними конструктами індивідуальної свідомості, що виявляється у мимовільних переключеннях дітей при виконанні завдань із сфери аналізу поведінки інших людей на аналіз особистісних проявів, декларуванні власних позицій, намірів; пошуку паралелей з життєвими ситуаціями, учасниками яких вони виступали. Можна прогнозувати, що наслідками такого зв’язку є прискорення темпів переходу моральних знань у систему мотиваційних спонук, що простежується у цей віковий період;
- одним з новоутворень молодшого школяра у сфері моральної свідомості та самосвідомості є виникнення перших особистісних моральних позицій, які виявляються у прагненні активно відстоювати моральні принципи, при відсутності особистісної зацікавленості; висловленні критичних суджень на адресу дорослих при недотриманні ними моральних приписів; виникненні елементів критичного ставлення до їх поведінки;
- моральна свідомість та моральна самосвідомість у цьому віковому періоді розпочинають функціонування як цілісний конструкт, у якому когнітивно-ціннісні структури доповнюються емоційними елементами, що виявляється у здатності дітей проникати в емоційні стани учасників морального конфлікту, простежувати динаміку змін у настроях людей, прогнозувати її вплив на систему стосунків, передавати емоційні аспекти ситуації не лише у формі вербальних інтерпретацій, але й кольорових асоціацій; включати чуттєві підстави в оцінку подій, позначати свої реальні чи можливі переживання, спричинені певними подіями;
- розвиток когнітивних механізмів у цьому віковому періоді забезпечує перехід від суто емоційно-інтуїтивних способів реагування на рівень усвідомлення морального змісту ситуацій. Він передбачає, зокрема, розуміння та прийняття основних моральних норм. При цьому поняттєве розкриття етичного змісту продовжує викликати утруднення;
- молодші школярі переходять від первинних уявлень про екзистенційні категорії до усвідомлення людського життя як найвищої цінності. Чистота і щирість дитячих помислів актуалізують необхідність на державному рівні призупиняти програми насилля, що пропагуються у засобах масової інформації;
- поєднання правильних і неправильних уявлень, узгоджених і неузгоджених когнітивно-ціннісних, емоційних та поведінкових елементів у структурі моральної свідомості молодших школярів спричиняє виникнення помилок у виборі релевантних шляхів вирішення моральних проблеми. Принцип моральна ціль не може реалізуватися неморальними способами” для дітей ще не набрав характеру аксіоми. Діти визнають цінність асертивної форми поведінки, але при виборі власної стратегії часто декларують схильність до силових, агресивних впливів;
- рівень усвідомлення моральних приписів дозволяє дітям використовувати їх при оцінюванні не лише поведінки однолітків та власних самовиявів, але й стосовно поводження дорослих людей, що свідчить про засвоєння універсальності та відносності моральних норм; розпізнавати відсутність моральних аспектів поведінки у просоціальних діях презентаційного характеру;
- перегляд функцій зовнішнього контролю у напрямку зняття його домінуючих позицій та заміну внутрішніми моральними інстанціями;
- збереження тенденції нелінійного зв’язку розвитку свідомості та моральної поведінки, існування розбіжності в інтелектуальному та прагматичному рівнях функціонування моральної свідомості та моральної самосвідомості ;
- втрата значущості позиції гедоністичного типу та послаблення егоцентричних устремлінь; засвоєння принципів, що відповідають конвенційному рівню функціонування моральної свідомості;
- моральна свідомість та моральна самосвідомість дітей характеризуються високою податливістю до виховних і коригуючих впливів, що є одним з вагомих аргументів сенситивності періоду.
4. Розвиток моральних конструктів індивідуальної свідомості у період молодшого шкільного віку характеризується:
- плавною віковою динамікою когнітивно-ціннісних та емоційних структур моральної свідомості та моральної самосвідомості;
- прискоренням темпів змін у моральних конструктах психіки на кінець вікового періоду;
- послабленням зв’язку когнітивно-оцінних структур моральної свідомості з показниками інтелекту, яке є свідченням того, що досягнутий рівень розумового розвитку забезпечує дітям можливість розпізнавати моральні аспекти ситуацій, виокремлювати сутність моральних проблем, поданих у різних вербальних контекстах;
- розвивально-коригуючі впливи, спрямовані на структури моральної свідомості і моральної самосвідомості, здатні викликати прямі і непрямі наслідки: зміни у сфері моральних структур та у системі самоусвідомлення. Ефективними стратегіями впливу є технології, що передбачають зменшення полімотивованості процесу прийняття дітьми морального рішення через нівелювання особистісно-корисливої мети.

5. Молодший шкільний вік належить до сенситивних періодів розвитку моральної свідомості та моральної самосвідомості, свідченням чого є високі темпи вікової динаміки їх когнітивно-ціннісних та емоційних структур, збереження висхідної тенденції розвитку протягом усього вікового періоду, легка податливість до розвивально-корекційних впливів.
Завершуючи обговорення теми, зазначимо, що її подальша розробка повинна спрямовуватися на вивчення мотиваційно-конативних елементів самосвідомості як перехідної ланки від сприйняття світу моралі до її використання у реальній життєвій практиці. Заслуговує на увагу також аналіз детермінуючої ролі емоційних переживань, що зумовлені порушенням моральних приписів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абраменкова В.В. Развитие гуманных отношений ребенка и социальная психология детства // Вопросы психологии. 1986. № 4. С.27-36.
2. Абраменкова В.В. Проблема отчуждения в психологии // Вопросы психологии. 1990. №1. С. 5-12.
3. Абрамова В.Е. Психологическая регуляция нравственно-делового общения подростков: Дисс. канд. психол. наук: 19.00.07. М., 2001. 150 с.
4. Абульханова К.А. Психология и сознание личности (Проблемы методологии, теории и исследования реальной личности): Избранные психологические труды. М.: Московский психолого-социальный институт; Воронеж, Изд-во НПО «МОДЕК», 1999. 224 с.
5. Абульханова-Славская К.А., Воловикова М.И., Елисеев В.А. Проблемы исследования индивидуального сознания // Психол. журн. 1991. Т. 12. № 4. С. 27 - 40.
6. Абульханова-Славская К.А. Социальное мышление личности: проблемы и стратегии их исследования // Психол. журн. 1994. Т. 14. № 4. С. 39-55
7. Аванесова Ф.Н. Сравнительное исследование устойчивости моральных суждений школьников: Дисс. ... канд. психол. наук: 19.00.13. Армавир, 1999. 100 с.
8. Авдулова Т.П. Предпосылки формирования морального сознания в старшем дошкольном возрасте: Дисс. ... канд. психол. наук:19.00.13. М., 2001. 183 с.
9. Адлер А. Наука жить. К.: Port-Royal, 1997. 228 с.
10. Алберти Р. Эммонс М. Самоутверждающее поведение: Распрямись! Выскажись! Возрази! СПб.: Академический проект,1998. 190 с.
11. Аливагабов Н.М. Соотношение оценки социальных явлений и нравственного поведения у младших школьников и подростков: Дисс. ... канд. психол. наук: 19.00.07. СПб,1999. 165 с.
12. Алексеев П.В., Панин А.В. Философия: Учебник. М.: Проспект”, 2000. 608 с.
13. Алферов А.Д. Исследование компонентов структуры ответственного отношения школьников к учению // Сов. пед. 1978. № 5. С. 48 55.
14. Амонашвили Ш.А. Гуманно-личностный поход к детям / Акад. пед. и соц. наук. Московский психолого-соц. ин-т. М. Воронеж: Изд-во НПО «МОДЭК», 1998. 544 с.
15. Амонашвили Ш.А. Воспитание нравственных основ личности в процессе обучения: Методика и опыт. Омск.: Новосиб. гос.пед институт,1989. 89 с.
16. Амонашвили Ш.А. Психологические основы педагогики сотрудничества: Кн. для учителя. К,: Освіта,1991. 111 с.
17. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. 3-е изд. СПб.: Питер, 2001. 288 с.
18. Андреева Г.М. К проблематике психологии социального познания. - Мир психологии. 1999. № 3. С.15-23
19. Андреева Г.М. Социальное познание: проблемы и перспективы. М.-Воронеж, 1999. 340с.
20. Анисимов С.Ф. Мораль и поведение. 2-е изд, доп. М.: Мысль, 1985. 158 с.
21. Анцыферова Л.И. Связь морального сознания с нравственным поведением человека (по материалам исследований Лоуренса Колберга и его школы) // Психол. журн. 1999. Т. 14. № 3. С. 5-17.
22. Апресян Р.Г. Идея морали и базовые нормативно-этические программы. РАН. Ин-т. Философии. МГУ, 1995. 353 с.
23. Апетик Н.М. Моральна самурегуляція як умова попередження девіантної поведінки підлітків: Дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07. / Чернівецький національний університетім. Ю.Федьковича. Чернівці, 2001. 231 с.
24. Аронсон Э., Уилсон Т., Эйкер Р. Социальная психология. Психологические законы поведения человека в социуме. СПб.: Прайм-Еврознак, 2002. 560 с.
25. Архангельський Л.М. Ценностные ориентации и нравственное развитие личности. М.: Знание,1978. 64 с.
26. Балл Г.О. Спроба уточнення поняття мотив” // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка / За ред. С.Д.Максименка. К., 2002. Т. IY, Ч.4. С. 23 - 33.
27. Балл Г.О. Сучасний гуманізм і освіта: Соціально-філософські та психолого-педагогічні аспекти. Рівне: Ліста-М., 2003. 128 с.
28. Бандура А., Уолтерс Р. Подростковая агрессия. Изучение влияния воспитания и семейных отношений. М.: Апрель Пресс, Изд-во ЭКСМО Пресс, 1999. 312 с.
29. Батаршев А.В. Тестирование: Основной инструментарий практического психолога: Учеб. пособие. М.: Дело, 1999. 240 с.
30. Бахтин М.М. К философии поступка // Философия и социология науки и техники: ежегодник 1984-1985 гг. - М., 1986.- С.82-160.
31. Башев В.В. Психологические условия нравственного развития дошкольников: Дисс. ... канд. психол. наук:19.00.07. - М., 2003. 160 с.
32. Беличева С.А. Основы превентивной психологии. М.: Редакционно-издательский центр Консорциума «Социальное здоровье России», 1993. 199с.
33. Белякова Е.Г. Нравственное розвитие ребенка: психологический аспект. Тюмень: Изд-во Тюменского государственного университета. 1999. 51 с.
34. Беттельгейм Б. Образование и принцип реальности. Знание - сила. 1995. №8. С. 92-97.
35. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. М.: Прогресс,1986 424 с.
36. Бех І.Д. Виховання особистості: У 2-х кн. К.: Либідь, 2003. Т.1. 278с. Т. 2. 344с. .
37. Бех І.Д. Моральність особистості у психологічному ракурсі // Філософ. і соціолог. думка. 1994. № 3, 4. С.172-184.
38. Бех И.Д. Нравственность личности: Стратегия становления. Ровно, 1991. 146с.
39. Бех И.Д. Психологические основы нравственного развития личности: Автореф. дисс. ... д-ра психол. наук: 19.00.07 / Киевский пед. институт им. М.П.Драгоманова. К., 1992. 42 с.
40. Бех І.Д. Психологічний супровід особистісно-орієнтованого виховання // Початкова школа. 2003. № 3. С.1-6.
41. Бербешкина З.А. Совесть как этическая категория. М.: Высшая школа,1989. 91 с.
42. Бильгильдеева Т.Ю. Воспитание личности младших школьников как создание условий для ее самореализации: Дисс... канд. пед. наук:13.00.06 Кострома,1998.
43. Бодалев А.А. Психология личности. М: МГУ, 1988. 188 с.
44. Бодалев А.А. Личность и общение. М.: Международная пед. академия, 1995. 328с.
45. Бобнева М.И. Социальные нормы и регуляция поведения. М., 1978. 240с.
46. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. Психологическое исследование. М.: Просвещение, 1969 464с.
47. Божович Л.И. Избранные психологические труды. Проблемы формирования личности / Под ред. Д.И.Фельдштейна. М.: Международная пед. академия, 1995. 212 с.
48. Божович Л.И., Ендовицкая Т.В., Славина Л.С. Цель и намерение и их побудительная сила // Проблемы формирования социогенных потребностей. Материалы I Всесоюзной конференции. Тбилиси, 1974. С.14-17.
49. Богданов Е.Н Нравственные чувства в структуре личности: содержание и функции // Сов.пед. 1986. №4. С. 41 46.
50. Бондаренко А.Ф. Психологическая помощь: теория и практика. К.: Укртехпрес, 1997. 216 с.
51. Боришевський М. Й. Ціннісні орієнтації в особистісному становленні сучасної молоді // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України /За ред. С.Д.Максименка. Т.Y. Ч.5 К.: 2003. С.34 - 42.
52. Боришевський М.Й. Залежність розвитку альтруїзму особистості від спрямованості її самосвідомості // Наук. записки Інституту психології ім. Г.С.Костюка . Вип. 20. Ч.1. К, 2000. С.61 68.
53. Боришевский М.И. Развитие саморегуляции поведения школьников: Дисс. ... д-ра. психол.наук: 19.00.07 / КГПИ им. М.П.Драгоманова. К., 1992. 77 с. .
54. Боришевський М.Й. Психологічні механізми розвитку особистості // Педагогіка і психологія. 1996. № 3. С. 26 33.
55. Блюмкин В.А., Гумницкий Г.Н. Нравственное воспитание (философско-этические основы). Воронеж, 1990. 142 с.
56. Блюмкин В.А. Мир моральных ценностей. М.: Знание, 1981. 64 с.
57. Братусь Б.С. Аномалии личности. М.: Мысль. 1988. 301 с.
58. Братусь Б.С. Нравственное сознание личности (Психологическое исследование). М.: Знание,1985. 65 с.
59. Братусь Б.С. Психологическое и нравственное пространство нормы // Журнал практического психолога. К,1997. Вып. 3. С. 6 - 15.
60. Брушлинский А.В. Проблемы психологии субъекта. М.: РАН Ин-т психологии, 1994. 108 с.
61. Булах І.С. Соціальний та особистісний простір зростання сучасного підлітка // Психологія у ХХI столітті: перспективи розвитку: Матеріали VI Костюківських читань. Т.1. К.: Міленіум, 2003. С.162-167.
62. Булах І.С. Психологія особистісного зростання підлітка. К.:НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2003. 340 с.
63. Бурачевская Е.О. Особенности представлений о себе у детей при переходе из начальной школы в среднюю (9-11 л.): Автореф. дисс. ... канд. психол. наук. М, 2002. .20 с.
64. Бурменская Г.В. Возрастная психология как теоретическая основа консультирования по проблемам детского развития. Хрестоматия по возрастной психологии. Часть I. / Ред.-сост. О.А. Карабанова, А.И. Подольский, Г.В. Бурменская. М.: Академія, 1999. С. 220 - 224.
65. Бэрон Р., Ричардсон Д. Агрессия. СПб.: Питер, 1997. 336 с.
66. Валантинас А.А. Взаимосвязь эмпатии и усвоения нравственных норм детьми младшего школьного возраста. Дисс. ... канд. психол. наук: 19.00.07 Вильнюс,1988. 279 с.
67. ВасилевськаТ.Е. Відповідальність як духовно-моральний вимір особистості. Дис. ... канд. філософ. наук: 09.00.07. КНУ ім.Т.Г.Шевченка. 1996. 164с.
68. Вардомацкий А.П. Моральная регуляция поведения личности. Минск, Наука и техника, 1987. 128 с.
69. Введение в философию: Учебник для вузов. В 2 т. Ч.2 / И.Т.Фролов и др. М.: Политиздат, 1990. 639 с.
70. Вилюнас В.К. Психологические механизмы мотивации человека. М.: Изд-во МГУ, 1990. 283 с.
71. Вичев В.И. Мораль и социальная психика / Пер. с болг. Р.Е.Мельцера; Общ. ред. и послесловие Ю.А.Шерковина. М.: Прогресс, 1978. 357 с.
72. Воловикова М.И. Интеллектуальное развитие и моральные суждения младших школьников // Вопросы психологии, 1987. № 2. С. 40-47.
73. Волчек Г.А. Фазовая динамика ведущих психических функций в первой половине младшего школьного возраста // Возрастная и пед. психология. Эмпирические исследования: Сб. науч. тр. молодых ученых Минск, 1998. Вып.1. С. 37 - 40.
74. Вроспитание гуманных чувств у детей / В.К.Котырло, С.Е.Кульчицкая, С.А.Ладывир и др.; под ред Л.Н.Проколиенко, В.К.Котырло. К.: Рад. школа,1987. 174 с.
75. Выготский Л.С. Собрание сочинений в 6-ти томах; Т. 2. Проблемы общей психологии / Под ред. В.В. Давыдова М.: Педагогика, 1982. 504