ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ СВІДОМОСТІ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ

Краткое описание

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМ.Г.С.КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ

На правах рукопису

Самойлова Аліна Геннадіївна

УДК 159.923.42:378.14

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ СВІДОМОСТІ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ

Спеціальність: 19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник
Шевченко Наталія Федорівна
кандидат психологічних наук,
доцент

Київ - 2004

ЗМІСТ

Вступ.4
РОЗДІЛ I. ПРОФЕСІЙНА СВІДОМІСТЬ ЯК ПРЕДМЕТ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОГО АНАЛІЗУ.10
1.1. Психологічні теорії свідомості та її структурної організації....10
1.2. Професійна свідомість як здатність до самовизначення30
Висновки до Розділу I 39

РОЗДІЛ II. ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ СВІДОМОСТІ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ..41
2.1. Динаміка становлення професійної свідомості на етапі вузівського навчання ...41
2.2. Образ професіонала в структурі професійної картини світу ..61
2.3. Співвідношення технологічного й суб’єктного у просторі професійної свідомості особистості ....77
Висновки до Розділу II ..............99

РОЗДІЛ III. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ СВІДОМОСТІ ПРАКТИЧНИХ ПСИХОЛОГІВ.102
3.1.Експериментально-генетичний аналіз проблеми породження психологічних новоутворень особистості.102
3.2. Інтегративний підхід як принцип організації експериментального дослідження.....110
3.3. Психологічний зміст та засоби реалізації експериментальної програми навчання....126
3.4. Результати дослідження та їх обговорення..........144
Висновки до Розділу III.........171
ВИСНОВКИ ..........176
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. .....181
ДОДАТКИ ........199

ВСТУП
Актуальність дослідження. В умовах трансформації сучасної системи освіти України у напрямку її гуманізації й гуманітаризації, зростання вимог до творчого потенціалу особистості, розробки і впровадження нових інформаційних і психолого-педагогічних технологій навчання, в тому числі і в галузі підготовки майбутніх суб’єктів професійної психологічної діяльності, задача наукового обгрунтування зазначеної тенденції перетворюється в одну із найбільш актуальних проблем, адже досконале володіння майбутніми психологами своєю професійною діяльністю постає запорукою задоволення як широкого кола освітянських проблем, так і тих, що безпосередньо пов’язуються із актуалізацією суб’єктної активності особистості. В цьому зв’язку виняткового значення набуває дослідження процесу формування на етапі вузівської підготовки професійної свідомості як ключової категорії, якою забезпечується належна продуктивність навчально-виховного процесу, зокрема, у ланці вищої психолого-педагогічної освіти.
В результаті подальшої осмислення вітчизняними психологами попереднього досвіду, передусім творчої спадщини Г.С.Костюка, психологічна теорія і практика збагатилася новими ідеями і підходами як загальнотеоретичного, так і прикладного штибу (Г.О. Балл, С.Д. Максименко, В.О. Моляко, В.В. Рибалка, Н.В. Чепелєва, Т.С. Яценко), в тому разі і в контексті дослідження змістовно-процесуальних характеристик свідомості й самосвідомості особистості (М.Т. Макаров, Н.Ф. Наумова, В.І. Слободчиков, Ю.М. Швалб, А.І. Яценко), а також в річищі дослідження проблеми професіоналізації майбутніх психологів (О.Ф. Бондаренко, Л.В. Долинська, Ж.П. Вірна, В.Г. Панок, Н.І. Пов’якель, В.Д. Потапова, Н.В. Пророк, О.П. Саннікова, Л.Г. Терлецька, Н.В. Чепелєва, Т.С. Яценко).
Проте, у наведених вище роботах досліджувана нами проблематика аналізується переважно з огляду загальнотеоретичних закономірностей розвитку особистості (Г.О.Балл, М.Й. Боришевський, С.Д. Максименко, Л.М. Мітіна, В.А. Семиченко, Т.М. Титаренко, Т.Д. Щербан, Т.С. Яценко), в той час як проблема специфіки формування професійної свідомості майбутніх психологів на етапі їх вузівської підготовки залишає чимало відкритих питань як у теоретичній, так і практичній площині.
Виходячи із актуальності зазначеної проблеми, недостатнього розроблення її у сучасній педагогічній психології, потребами педагогічної практики у дійовій реалізації принципу розвивального навчання, було визначено тему дисертаційного дослідження Особливості формування професійної свідомості майбутніх психологів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження входить до комплексної теми Концептуальні основи підготовки соціальних педагогів, психологів, спеціалістів із соціальної роботи у закладах вищої освіти України” (номер державної реєстрації 0100V001732) факультету соціальної педагогіки та психології Запорізького державного університету.
Тема дослідження затверджена 05 березня 2001 року на Вченій Раді Запорізького державного університету (протокол № 05) та погоджена з координаційною Радою АПН України (протокол № 02 від 26 лютого 2002 року).
Об’єкт дослідження - процес становлення професійної свідомості майбутніх психологів.
Предмет дослідження особливості формування професійної свідомості практичних психологів на етапі їх підготовки у вищому навчальному закладі.
Мета дослідження полягала у теоретичному й емпіричному дослідженні змісту і особливостей формування професійної свідомості в майбутніх психологів на етапі їх вузівської підготовки, а також у розробці на цій основі системи психолого-педагогічних засобів, спрямованих на розвиток у майбутніх психологів професійної свідомості.
Відповідно до предмету та мети дослідження основна гіпотеза полягала у тому припущенні, що в процесі професійно орієнтованого розвивального навчання, організованого на основі інтегративного підходу з урахуванням основних принципів експериментально-генетичного методу, відбуваються якісні перетворення в структурі квазіпрофесійної діяльності майбутніх психологів, формується орієнтовна основа дії, яка переходить у внутрішній план їх професійної свідомості, сприяючи таким чином її формуванню.
Перевірка гіпотези дослідження та досягнення його мети передбачали розв’язання таких завдань:
- Здійснити теоретичний аналіз сучасних підходів до дослідження проблеми свідомості у психолого-педагогічній літературі загалом, у предметному полі педагогічної психології зокрема;
- Розробити дослідницьку модель процесу становлення й розвитку змістово-процесуальних характеристик професійної свідомості майбутніх психологів, а також особливостей об’єктивації останньої в умовах вузівської підготовки;
- Розробити й верифікувати комплекс методичних прийомів, спрямованих на розвиток у майбутніх психологів професійної свідомості;
- Шляхом порівняльного якісно-кількісного аналізу отриманих даних здійснити оцінку прогностичності розробленої програми формування, запропонувати можливі шляхи впровадження цієї програми у зміст навчально-професійної підготовки майбутніх практичних психологів.
Теоретико-методологічну основу дослідження склали: загальнопсихологічні положення про сутність і розвиток особистості як суб’єкта власної життєдіяльності (К.О. Абульханова-Славська, О.Г. Асмолов, Г.О. Балл, А.В. Брушлінський, Г.С. Костюк, В.О. Моляко, В.В. Рибалка, С.Л. Рубінштейн, В.А. Семиченко, В.О. Татенко, Т.М. Титаренко, Т.С. Яценко); концепція діяльнісного опосередкування особистісного розвитку (О.М. Леонтьєв, С.Д. Максименко, А.В. Петровський); положення про механізми регуляції й саморегуляції діяльності (М.Й. Боришевський, В.І. Моросанова, М.В. Савчин, П.Р. Чамата); концептуальні засади дослідження особистості психолга загалом (Н.А. Амінов, І.В. Дубровіна, Т.А. Казанцева, М.В. Молоканов, О.П. Саннікова, Н.В. Чепелєва), на етапі його професійної підготовки у закладах вищої педагогічної освіти (О.Ф. Бондаренко, Л.В. Долинська, Л.М. Мітіна, В.Г. Панок, В.Д. Потапова, Л.Г. Терлецька, Н.В. Чепелєва) зокрема; філософські і психологічні теорії цілепокладання (М.Т. Макаров, Н.Ф. Наумова, Ю.М. Швалб, А.І. Яценко); наукові уявлення про особистість професіонала і закономірності його становлення (В.А. Бодров, К.М. Гуревич, Є.О. Клімов, Г.В. Ложкін, Б.Ф. Ломов, А.К. Маркова, В.Д. Шадріков).
Методи дослідження. Для реалізації завдань дослідження було дібрано комплекс теоретико-емпіричних методів: теоретичний аналіз сучасного стану досліджуваної проблеми, емпіричні методи дослідження спостереження, анкетування, експертне оцінювання, аналіз продуктів діяльності, контент-аналіз. В основу дослідження були покладені принципи експериментально-генетичного методу.
Отримані дані піддавалися кількісному аналізу з подальшою їх якісною інтерпретацією і змістовим узагальненням. Статистичне оброблення даних та їх графічна презентація здійснювалася за допомогою персонального комп’ютера на базі пакету статистичних програм SPSS 10.
Організація і база дослідження. Дослідження здійснювалося зі студентами п’ятого курсу факультету соціальної педагогіки та психології Запорізького державного університету. Загальна кількість студентів, що взяли участь у констатуючій і формувальній частині дослідження, становила 80 осіб. Дослідження здійснювалося впродовж 2001-2003 навчальних років.
Наукова новизна та теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає в уточненні та конкретизації уявлення про зміст, сутність, структуру та особливості функціонування професійної свідомості майбутніх психологів; у поглибленні уявлення про етапи та засоби формування професійної свідомості особистості в період навчання у вищому навчальному закладі; у виділенні та систематизації психологічних властивостей особистості як індикаторів сформованості професійної свідомості практичних психологів; у встановленні взаємозв’язків між професійно-психологічним навчанням та рівнем розвитку професійної свідомості майбутніх практичних психологів; у психологічному обгрунтуванні процедури і змісту оптимізації підготовки майбутніх суб’єктів професійної психологічної діяльності.
Практичне значення дослідження полягає у тому, що отримані у ньому результати можуть бути використані у процесі навчально-професійної підготовки майбутніх психологів на етапі їх вузівського навчання; експериментальним шляхом обгрунтована ефективність розробленої програми формування у майбутніх психологів професійної свідомості, яка може використовуватися викладачами як особливий психологічний засіб розвивального характеру.
Розроблена процедура діяльнісно-рефлексивного навчання дозволяє більш ефективно формувати професійну картину світу в студентівпсихологів і може бути використана для формування психологічної свідомості майбутніх фахівців у галузі практичної психології.
Надійність і вірогідність отриманих результатів дослідження забезпечувалися використання надійних і валідних діагностичних методик, адекватних меті і завданням дослідження, поєднанням якісного і кількісного аналізу емпіричних даних, достатньою репрезентативністю дослідженої вибірки та застосуванням сучасних методів математичної статистики із залученням новітніх комп’ютерних програм оброблення даних
Особистий внесок автора дослідження становлять: теоретичне обгрунтування, побудова та апробація діагностичної і формувальної програми дослідження, обробка та інтерпретація емпіричних даних, апробація і впровадженні розроблених дидактичних матеріалів у практику навчальної діяльності.
Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційного дослідження доповідалися і були схвалені на засіданнях кафедри практичної психології, ради факультету соціальної педагогіки та психології Запорізького державного університету; на засіданнях кафедри психології та педагогіки Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти; на науковій студентській конференції студент 2000: яким йому бути?” (Запоріжжя, 2000); на III Всеукраїнській конференції молодих науковців Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень” (Київ, 2000); на Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів і молодих вчених Актуальні проблеми практичної психології в системі освіти” (Херсон, 2002); на IV науково-практичній конференції Психологічна наука в медичній та соціальній практиці” (Київ,2002); на XI Міжвузівській науково-практичній конференції Наука і вища освіта” (Запоріжжя, 2003).
Публікації. Зміст дослідження відбито у 11 публікаціях, з них 7 у фахових наукових виданнях, рекомендованих ВАК України для публікації результатів дисертаційних наукових досліджень з педагогічної та вікової психології.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує 191 найменувань та додатків. Основний зміст дисертації викладено на 180 сторінках. Дисертація містить 9 таблиць та 9 рисунків.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Дисертаційне дослідження було спрямовано на визначення та вивчення підходів до формування професійної свідомості особистості в процесі професійної психологічної освіти у вищих навчальних закладах. Значна увага в дослідженні приділялась аналізу глибинних психологічних твірних свідомості особистості, проблемам вивчення механізмів структурування суб’єктивного досвіду. Вивчався також вплив професійної діяльності та професійного навчання на структури суб’єктивного досвіду і, як наслідок, на розвиток професійної свідомості індивіду.
Було встановлено, що формування професійної свідомості особистості це складний, багатоаспектний процес, який детермінується специфікою біологічного, психічного, соціального та власне особистісного розвитку індивіду. Цей процес розглядався нами як керування розвитком професійного потенціалу особистості, який складають її професійно важливі якості, знання, уміння та навики в поєднанні з професійною рефлексією.
Аналіз стану розробки проблеми дозволив виявити, що найбільша увага в цьому питанні приділялється процесу шкільного, а не університетського навчання. Але ж ті дослідження, які присвячуються саме процесу розвитку вищих психічних функцій особистості в період навчання у внз, довели його специфічність, яку, безперечно, слід враховувати при організації процесу формування професійної свідомості суб’єктів професійного навчання.
Модель цілісного процесу формування професійної свідомості майбутніх психологів поєднує в собі таку сукупність взаємопов’язаних та взаємозумовлених структурних компонентів: рівні професійної свідомості; цілі формування професійної свідомості майбутніх психологів; загальнокультурна та професійна підготовка у їх взаємозв’язку; розвиток методологічної рефлексії; навчання інноваційній діяльності; освітні моделі, методи та прийоми формування професійної свідомості психолога.
Встановлений нами взаємозв’язок між рівнем розвитку професійно важливих якостей та рівнем розвитку професійної свідомості особистості підтвердив динамічний характер цього процесу, а також залежність успішної професійної діяльності від успіхів в оволодінні майбутньою професією. Сформована в результаті навчання професійна свідомість вважається нами генеральним системотвірним фактором готовності до професійної діяльності, що здебільшого визначає її ефективність.
Для вирішення задачі формування професійної свідомості майбутніх психологів в період навчання у вищому учбовому закладі ми, з метою оптимізації цього процесу, звернулися до принципу інтеграції, при цьому виходячи з припущення, що процеси інтеграції в професійному навчанні позитивно впливають на динаміку формування професійної свідомості студентів-психологів. Ми дійшли висновку, що процес розвитку професійної свідомості особистості в професійному навчанні безперечно характеризується наявністю внутрішньої тенденції до інтеграції якостей та відносин, що формуються під впливом учбової діяльності суб’єктів навчання.
Одержані результати свідчать про ефективність інтегративного підходу до процесу формування професійної свідомості особистості. Завдяки структуруванню професійних знань, умінь та навиків, які були здобуті у професійно-психологічному навчанні, відбулося активне формування професійної свідомості суб’єктів навчання як багаторівневої та багатокомпонентної будови, до складу якої входять такі елементи, як інтегрована професійна картина світу, професійна культура діяльності, а також мисленнєва діяльність у режимі методологічної рефлексії. При цьому ми виходили з припущення, що рівень розвитку професійної свідомості студентів-першокурсників значно відрізняється від рівня розвитку професійної свідомості п’ятикурсників саме в аспекті їх структурної упорядкованості.
При розробці методичних підходів до вирішення основних задач дослідження, ми спиралися на експериментально-генетичний метод у його застосуванні до розвитку вищих психічних функцій особистості. Проведене експериментальне дослідження виявило доцільність використання даного підходу до упорядкування знань та формування на цій основі професійної свідомості особистості.
Оскільки розвиток професійної свідомості студентівпсихологів є прямо пов’язаним з їх учбовою діяльністю, засобом управління психічним розвитком суб’єктів навчання став для нас процес формування їх учбової діяльності. Отже, найбільш ефективним шляхом формування вищих психічних функцій майбутніх психологів в процесі навчання стало не просте засвоєння професійних знань, а саме розробка та використання відповідної форми та моделі предметної діяльності.
В ході експериментального дослідження процесу формування професійної свідомості в майбутніх професійних психологів нами був розроблений інтегративний практикум як приклад професійно-психологічного розвивального навчання, що реалізовувався у вигляді квазіпрофесійної діяльності. Конструювання його змісту відбулося у вигляді учбово-практичних задач. При цьому використовувався випадковий” підхід, при якому центральним об’єктом зусиль майбутніх спеціалістів стала певна життєва ситуація. Вирішення завдань на відтворення можливих ситуацій професійної діяльності практичних психологів надали студентам можливість здійснити трансформацію засвоєних в ході професійного навчання декларативних знань у знання виконавчі.
В результаті проведеного дослідження було встановлено, що, виступаючи компонентом інтегрованого інформаційного навчального середовища, завдання інтегративного практикуму з психології привели до змін в суб’єктивній семантиці студентів-психологів, що обумовило розвиток їх професійної свідомості. Кількісний та якісний аналіз динаміки цього процесу показав, що в результаті виконання завдань суб’єктивна картина професійного образу в свідомості студентів набула більшої цілісності, що пов’язується, на наш погляд, з реалізованими та відрефлексованими смисловими ставленнями до компонентів майбутньої професійної діяльності.
Головним результатом засвоєння практикуму стало формування орієнтовної основи дії, яка надалі зможе реалізовуватися на будь-якому матеріалі проблемно-конфліктних ситуацій в майбутній професійній діяльності. В результаті розвитку професійної діяльності та шару професійної свідомості студенти одержали можливість формувати нові задачі та способи їх вирішення. Відбулося поповнення предметної області професії новими техніками, технологіями, системами знань та практичного досвіду. Як результат, відбувся розвиток діяльності майбутніх фахівців на цьому етапі підготовки від учбово-пізнавальної до учбово-професійної, а через неї до реальної професійної психологічної діяльності.
Перенесення навиків виконання учбово-практичних задач у нові учбові ситуації свідчить пор появу в суб’єктів учіння здібності до самостійного цілепокладання, що виявляється саме за умов сформованості в них професійної психологічної свідомості.
В результаті проведеного емпіричного дослідження дістало підтвердження припущення про те, що з динамікою формування професійної свідомості співвідноситься розвиток мотиваційної сфери професійної діяльності студентівпсихологів. Встановлено, що експериментальне навчання позитивно вплинуло на розвиток сфери їх професійної мотивації, оскільки остання тісно пов’язана зі сферою професійної свідомості.
У експериментальному дослідженні знайшла підтвердження гіпотеза про те, що спеціально організована учбово-професійна діяльність в режимі методологічної рефлексії призводить до оптимізації процесу мислення майбутніх психологів, оскільки мислення як процес свідомості створює цілісність з процесом діяльності, а рефлексія є зв’язуючою ланкою між мисленням та діяльністю.
Доведено, що створена нами модель діяльнісно-рефлексивного навчання може бути успішно застосована не тільки для оптимізації процесу формування професійної свідомості студентів, а й для виявлення ними власного рівня професійних психологічних знань, усвідомлення необхідності подальшого професійного розвитку, визначення резервів підвищення професійної майстерності, і головне, для успішного подолання внутрішьоособистісних криз, що притаманні завершального етапу професійного навчання.
Таким чином, емпіричне дослідження ефективності формування професійної свідомості за допомогою розробленого нами та викладеного у дисертації зразку розвивального учбово-професійного навчання виявило адекватність обраної форми організації учбово-професійної діяльності поставленим нами задачам. Проведене експериментальне дослідження та аналіз формуючих впливів дає підстави свідчити на користь застосування інтегративного підходу щодо синтезу знаннєвого, діяльнісного та мислерозвивального компонентів професійної свідомості та її формування як цілісного новоутворення в процесі навчання. Розглянутий в роботі підхід є універсальним з точки зору його використання, тому що він придатний до організації процесу професійного навчання в системі спеціальностей людина-людина”, в яких, як і в практичній психології, постійно змінюючись та розвиваючись, свідомість особистості відіграє активну роль у зміні дійсності, що оточує.
Подальша перспектива використання результатів даного дисертаційного дослідження полягає, по-перше, у використанні одержаних знань про закономірності формування професійної психологічної свідомості у вдосконаленні існуючих та розробці нових навчальних програм для майбутніх практичних психологів; по-друге, у побудові розгорнутої теоретико-експериментальної моделі генезису професійної свідомості особистості на стадії професійного навчання та у пошуку ефективних шляхів щодо оптимізації цього процесу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамова Г.С. Введение в практическую психологию. М.: Международная педагогическая академия, 1994. 202 с.
2. Абульханова-Славская К.А. Жизненные перспективы личности // Психология личности и образ жизни. М.: Наука, 1987. 216 с.
3. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. М.,1994. 299 с.
4. Абульханова К.А., Воловикова М.И., Елисеев В.А. Проблемы исследования индивидуального сознания // Психологический журнал. Том 4. 1991. - №4. С. 27-40.
5. Агарков Ю.А. Взаимодействие научных и житейских понятийных структур в процессе профессионального становления будущего психолога // Образование в регионе. - 1999. Выпуск 4. С.88.
6. Агафонов А.Ю. Основы смысловой теории сознания. СПб.: Речь, 2003. 296 с.
7. Акопов Г.В. Психологические аспекты формирования профессионального сознания студентов // Роль высшей школы в проведении реформы общеобразовательной и профессиональной школы. Тезисы докладов. Куйбышев, 1986. С. 63-71.
8. Аллан Э. и др. Консультирование и психотерапия сочетание методов, теории, практики: Пер. с англ. Новосибирск, 1987. 202 с.
9. Артемьева Е.Ю. Основы психологии субъективной семантики / Под ред.И.Б. Ханиной. М.: Наука; Смысл, 1999. 350 с.
10. Артемьева Е.Ю., Стрелков Ю.К., Серкин В.П. Описание структур субъективного опыта: контекст и задачи // Мышление, общение, опыт. Ярославль 1983. С. 99-108.
11. Астафьева Н.Г., Солопова Н.К. Развитие информационной образовательной среды и новых информационных технологий обучения в регионе // Образование в регионе. 1998. Выпуск 2. С. 187-190.
12. Балл Г.О. Про теорію і практику у психології. К.: Рідна школа, 1993. - №2. С. 46.
13. Балл Г.О. Сучасний гуманізм і освіта: Соціально-філософські та психолого-педагогічні аспекти. Рівне: Ліста-М, 2003. 128 с.
14. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. М.: Искусство, 1979. 424 с.
15. Бачманова Н.В., Стафурина Н.А. К вопросу о профессиональных способностях психолога // Современные психологические проблемы высшей школы. Выпуск 5. Л., 1985. С. 72-77.
16. Белозерова Л.М. Исследования профессионально-педагогического сознания в процессе обучения студентов в вузе // Формирование и развитие профессионального сознания студентов: межвуз. Сборник науч. трудов. Самара, 1991. С. 119-126.
17. Белянин В.П. Психолингвистика: Учебник. М.: Флинта: Московский психолого-социальный институт, 2003. 232 с.
18. Бодалев А.А. Вершина в развитии взрослого человека: характеристики и условия достижения. М., 1998. С. 24-30.
19. Бондаренко А.Ф. Психологическая помощь: теория и практика (Учебное пособие для студентов старших курсов психологических факультетов и отделений университетов). К.: Укртехпрес, 1997. 216 с.
20. Бондаренко А.Ф. Социальная психотерапия личности (психосемантический подход). К.: КГПИИЯ, 1991. 189 с.
21. Бондаренко А.Ф., Кучеровская Н.А. Задачи исследования профессионального сознания психолога-практика // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (27-28 лютого 2003 р.)Психолого-педагогічні засади професійного становлення особистості практичного психолога і соціального педагога в умовах вищої школи. 264 с.
22. Борисова Е.М. О роли профессиональной деятельности в развитии личности // Психология формирования и развития личности / Под ред. Л.И. Анциферовой. М.: Наука, 1980. С.159-177.
23. Борисова Е.М., Логинова Г.П. Индивидуальность и профессия. М.: Знание, 1991. 78 с.
24. Братусь С.Б. К проблеме развития личности в зрелом возрасте // Вестник Моск. Ун-та. Сер. 14. Психология. 1980. - №2. С. 3-13.
25. Бурнард Ф. Тренинг навыков консультирования: Пер. с англ. СПб.: Питер, 2002. 256 с.
26. Варбан М.Ю. Рефлексия профессионального становления в студенческие годы: Дис канд. психол. наук: 19.00.01. К., 1988. 181 с.
27. Василюк Ф.Е. От психологической практики к психологической теории // Московский психотерапевтический журнал. 1992. - №1. С. 15-32.
28. Василюк Ф.Е. Психология переживания: анализ преодоления критических ситуаций. М.: Изд-во МГУ, 1984. 200 с.
29. Василюк Ф.Е. Структура образа // Вопросы психологии. 1993. - №5. С.5 19.
30. Васьковская С.В., Горностай П.П. Психологическое консультирование: ситуационные задачи. - К.: Вища школа, 1996. 192 с.
31. Введение в практическую социальную психологию: Учебное пособие для высших учебных заведений / Под ред. Ю.М. Жукова,Л.А. Петровской, О.В. Соловьевой. М.: Смысл, 1999. 377 с.
32. Веккер Л.М. Психика и реальность: Единая теория психических процессов. М.: Смысл, 2000. 685 с.
33. Величковский Б.М. Современная когнитивная психология. М.: Изд-во МГУ. 1982. 336 с.
34. Выготский Л.С. Мышление и речь // Выготский Л.С. Избранные психологические исследования. М.: Педагогика, 1982. Т.1. С.132-148.
35. Выготский Л.С. Собрание сочинений: в 6 т. Т. 1. Вопросы теории и истории психологии / Под ред. А.Р. Лурия, М.Г. Ярошевского. М.: Педагогика, 1982. С.132-148.
36. Выготский Л.С. Собрание сочинений. Т. 3. М.: Педагогика, 1983. 306 с.
37. Гальперин П.Я. О методе поэтапного формирования умственных действий // Хрестоматия по возрастной и педагогической психологии: Работы советских психологов периода 1946 1980 г.г. М.: Изд-во Моск. Ун-та,1981. С. 97-101.
38. Гальперин П.Я. Смысловые схемы поведения, лежащие в основе высшей нервной деятельности. Психология. Выпуск 3. Тбилиси: Изд-во АН ГССР, 1945. С. 79-99.
39. Гальперин П.Я. Формирование умственных действий // Хрестоматия по общей психологии: Психология мышления. М.: Изд-во Моск. Ун-та, 1981. С.78-86.
40. Горбачева Е.И. Предметная ориентация мышления как основа избирательности семантической активности // Вопросы психологии. 1999. - №3. С. 67-74.
41. Грановская Р.М. Элементы практической психологии. Л.: Изд-во ЛГУ, 1988. 560 с.
42. Грушин Б.А. Массовое сознание: опыт определения и проблемы исследования. М.: Политиздат, 1987. 368 с.
43. Гуревич К.М. Принцип нормативности в изучении и диагностировании мышления // Психологический журнал. Том 15. 1994. - №1. С.127-136.
44. Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения. М.: Педагогика, 1996. 240 с.
45. Донцов А.И., Белокрылова Г.М. Профессиональные представления студентов психологов // Вопросы психологии. 1999. - №2. С. 42-49.
46. Дункер К. Структура и динамика процессов решения задач (о процессах решения практических порблем) / Хрестоматия по общей психологии. Психология мышления / Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер, В.В Петухова. М.: Изд-во МГУ, 1981. С.258-268.
47. Евсевичев В.И. Индивидуальное сознание и некоторые проблемы его исследования / Проблемы познания социальных явлений. М.: Мысль, 1968. С.173-194.
48. Забродин Ю.М., Сосновский Б.А. Мотивационно-смысловые связи в структуре направленности человека // Вопросы психологии. 1989. - №6. С. 100-108.
49. Заярна І.М. Формування когнітивних структур особистості чк проблема педагогічної психології: Дис канд. психол. наук: 19.00.07. К., 2001. 234 с.
50. Зеер Э.Ф. Психология профессий: Учебное пособие для студентов вузов. 2-е изд., перераб..доп. М.: Академический проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2003. 336 с.
51. Зеличенко А.И., Степанова Г.И. Психосемантика и изучение профессионального сознания психологов // Вестник Московского университета. Сер. 14. Психология. 1989. - №2. С. 20-32.
52. Зинченко В.П. Миры сознания и структура сознания // Вопросы психологии. 1991. - №2. C. 162-175.
53. Зинченко В.П. Проблема внешнего и внутреннего и становление образа себя и мира как реализация сознания // Мир психологии. 1999. - №1. С. 97-104.
54. Иванова Е.М. Основы психологического изучения профессиональной деятельности. М.: Изд-во Моск. Ун-та, 1987. 294 с.
55. Исаев Е.И., Косорецкий С.Г., Слободчиков В.И. Становление и развитие профессионального сознания будущего педагога // Вопросы психологии. 2000. - №3. С. 57-66.
56. Карандашов В.Н. Психология: введение в профессию. М.: Смысл, 2000. 288 с.
57. Келе В.Ж. Индивидуальное и общественное сознание // Проблемы сознания. Материалы симпозиума. М., 1966. С. 5-17.
58. Кісарчук З.Г. Теоретико-методологічні проблеми діяльності // С. 23-26.
59. Климов Е.А. Образ мира в разнотипных профессиях: Учебное пособие. М.: Изд-во МГУ, 1995. 224 с.
60. Климов Е.А. Психология профессионала: Избранные психологические труды. М.: Ин-т практ. Психологии; Воронеж.: НПО МОДЭК”, 1996. 400с.
61. Климов Е.А. Психология профессионального самоопределения. Ростов-на-Дону.: Феникс, 1996. 512 с.
62. Климов Е.А. Психолого-педагогические проблемы профессиональной консультации. М.: 1983. - №2. С. 58-61. (95 с.).
63. Ковалев В.И., Дружинин В.Н. Мотивационная сфера личности и ее динамика в процессе профессиональной подготовки // Психологический журнал. 1982. - №6. С.
64. Кондаков И.М., Сухарев А.В. Методологические основания зарубежных теорий профессионального развития // Вопросы психологии. 1989. - №5. С. 158-164.
65. Копнин П.В. Логические основы науки. К., 1968. 298 с.
66. Костюк Г.С. Вопросы психологии мышления // Психологическая наука в СССР. М.: Изд-во АПН РСФСР. Т.1. 1959. С. 357-400.
67. Костюк Г.С. Мышление и его развитие // Учебно-воспитательный процесс и психологическое развитие личности. К.: Радянська школа, 1989. С. 194-251.
68. Костюк Г.С. Принцип развития в психологии // Методические и теоретические проблемы психологии. М.: Наука, 1969. С. 118-152.
69. Костюк Г.С. Про психологію розуміння // Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. К.: Радянська школа. 1989. 608 с.
70. Крылова Н.Б. Формирование культуры будущего специалиста: Метод. пособие. М.: Высшая школа, 1990. - 142с.
71. Куєвда В.Т. Традиційність як фактор психічної детермінації поведінки людини: Дис канд. психол. наук: 19.00.01. К., 1998. 180 с.
72. Кулагина И.Ю., Колюцкий В.Н. Возрастная психология: полный жизненный цикл развития человека. Учебное пособие для студентов высших учебных заведений. М.: ТЦ «Сфера», 2001. 464 с.
73. Кучеровская Н.А. Профессиональное сознание психолога практика как предмет исследования // Журнал практикующего психолога. 2001. Выпуск 7. С.84 94.
74. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. М.: Политиздат, 1975. 304 с.
75. Леонтьев А.Н. Избранные психологические произведения. Т.1. М.: Педагогика, 1983. 392 с.
76. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. 4е изд. М.: Изд-во МГУ, 1981. 584 с.
77. Леонтьев А.Н. Психология образа // Вестник Московского университета.Сер. 14. Психология. 1979. - №2. С. 3-13.
78. Леонтьев Д.А. Субъективная семантика и смыслообразование // Вестник МГУ. Сер. 14, Психология. 1990. - №3. С.33-41.
79. Лобанов А.А. Основы профессионально-педагогического общения: Учеб пособие для студ. Высш. Пед. Учеб. Заведений. М.: Академия, 2002. 192 с.
80. Логинова Н.А. Жизненный путь человека как проблема психологии // Вопросы психологии. 1985. - №1. С. 103-110.
81. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии / Отв. ред. Ю.М. Забродин, Е.В. Шорохова. М.: Наука, 1984. 446 с.
82. Лурия А.Р. Язык и сознание / Под ред. Е.Д. Хомской. Ростов-на-Дону.: Феникс,1998. 416 с.
83. Максименко С.Д. Генетическая психология (методологическая рефлексия проблем развития в психологии). М.: Рефл-бук; К.: Ваклер, 2000. 320 с.
84. Максименко С.Д. Методологічні та теоретичні питання психології // Актуальні проблеми психології. Наук. Зап. Ін-ту психології ім Г.С. Костюка АПН України / Під ред. С.Д. Максименка. К.: Ніка-Центр, 1999. Вип. 19. С.5-13.
85. Максименко С.Д. Основи генетичної психології: Навч. Посібник. К.: НПЦ Перспектива, 1998. 220 с.
86. Максименко С.Д. Психологія в соціальній та педагогічній практиці: методологія, методи, програми, процедури: Навчальний посібник для вищої школи. К.: Наукова думка, 1998. 226 с.
87. Максименко С.Д., Ільїна Т.Б. До проблеми розробки освітньо-кваліфікаційної характеристики сучасного психолога // Практична психологія та соціальна робота. 1999. - №1. С. 2-6.
88. Максимова Н.Е., Александров И.О., Тихомирова И.В., Филиппова Е.В., Никитин Ю.Б. Соотношение грамматики и семантики высказываний со структурой индивидуального знания (к проблеме рационального интуитивного) // Психологический журнал. 1998. - Том 19, №3. С. 63-83.
89. Маркова А.К. Психология профессионализма. М., 1996. С. 35, 56-57.
90. Машбиц Е.И. Психологические основы управления учебной деятельностью. К.: Вища школа, 1987. 224 с.
91. Меерович М.И., Шрагина Л.И. Технология творческого мышления: Практическое пособие. Мн.: Харвест, М.: АСТ, 2000. 432 с.
92. Минигалиева М.Р. Проблемы подготовки психологов консультантов // Журнал практикующего психолога. 2001. Выпуск 7. С. 27-39.
93. Митина Л.М. Формирование профессионального самосознания учителя // Вопросы психологии. 1990. - №3. С. 58-64.
94. Михайлов Ф.Т. Общественное сознание и самосознание индивида / Отв. ред. Б.А. Грушин; АН СССР, институт философии. М.: Наука, 1990. 220с.
95. Муканов М.М. К вопросу о роли объективизации в развитии мысли. (К постановке проблемы). Исследование рече-мыслительной деятельности. Алма-Ата. 1974. С. 29-41.
96. Мясищев В.Н. Сознание как единство отражения действительности и отношений к ней человека // Проблемы сознания. М., 1966. С. 126-132.
97. Найссер У. Познание и реальность. Смысл и принципы когнитивной психологии: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1981. 230 с.
98. Налимов В.В. Спонтанность сознания. Вероятностная теория смыслов и смысловая архитектоника личности. М.: Прометей, 1989. 288 с.
99. Никандров Н.Д. Современная высшая школа капиталистических стран. Гуманитаризация образования в технических вузах. М.: АН СССР. Философское общество СССР. 1989. 362 с.
100. Никитина С.Е. Семантический анализ языка науки. М.: Наука, 1987. 145 с.
101. Носенко Е.Л. Картина світу” як інтегруючий та гуманізуючий фактор у змісті освіти. Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетровського університету, 1996. 76 с.
102. Орлов И.В., Яблоков А.В. Интеграция // БСЭ. 3-е изд. М., 1972. Т.10. С. 308.
103. Освітньо-кваліфікаційна характеристика напряму підготовки 0401 - Психологія”. - Запоріжжя: Вид-во Запорізького держ. ун-ту, 1998. - 45 с.
104. Освітньо-професійна програма напряму підготовки 0401 - Психологія”. - Запоріжжя: Вид-во Запорізького держ. ун-ту, 1998. - 25 с.
105. Панок. В. Зміст підготовки практичного психолога // Основи практичної психології : Підручник / Панок В., Титаренко Т., Чепелєва Н. та ін. - К.: Либідь, 1999. (536 c.) С.236-242.
106. Панок В.Г. Концеп