ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОГО СТРЕСУ ТА ПОПЕРЕДЖЕННЯ ЙОГО ВИНИКНЕННЯ У МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ

Краткое описание

Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова

На правах рукопису

Марковець Олена Леонідівна

УДК 37.015.3

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОГО СТРЕСУ ТА ПОПЕРЕДЖЕННЯ ЙОГО ВИНИКНЕННЯ
У МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ
19.00.07 - педагогічна та вікова психологія
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
Лисянська Таїсія Миколаївна,
професор,
кандидат психологічних наук

Київ 2005

ЗМІСТ

ВСТУП...........................................................................................................

4

Розділ 1
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ СТРЕСУ В СУЧАСНІЙ ПСИХОЛОГІЇ................................................................................................

11

1.1.Феноменологія стресу............................................................................

11

1.1.1.Загальна характеристика стресу........................................................

11

1.1.2.Детермінанти виникнення стресових станів....................................

18

1.1.3.Вплив стресу на актуальний стан людини.......................................

24

1.1.4.Класифікація стресових станів..........................................................

32

1.2.Професійний стрес учителя..................................................................

45

1.2.1.Особливості прояву професійного стресу у вчителів.....................

45

1.2.2.Синдром емоційного вигоряння як наслідок професійного стресу у вчителів...........................................................................................

53

Висновки до першого розділу......................................................................

60

Розділ 2
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОГО СТРЕСУ ВЧИТЕЛЯ......................................................................................................

62

2.1.Розробка та обґрунтування методологічних основ діагностики особливостей професійного стресу вчителя...............................................

62

2.2.Психологічні особливості професійного стресу в учителів і студентів........................................................................................................

70

2.2.1.Інтенсивність стресових станів у вчителів і студентів.........................................................................................................

70

2.2.2.Особливості детермінант професійного стресу в учителів і студентів.........................................................................................................

99

2.3.Модель виникнення професійного стресу вчителя............................

131

Висновки до другого розділу.......................................................................

134

Розділ 3
РАЦІОНАЛЬНО-ЕМОТИВНІ ЗАСОБИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ВИНИКНЕННЯ ПРОФЕСІЙНОГО СТРЕСУ У МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ.....................................................................................................

137

3.1.Основні підходи до управління стресовими станами в сучасній науці................................................................................................................

137

3.2.Теоретико-методологічні засади та організація роботи з попередження виникнення професійного стресу у майбутніх вчителів

146

3.3.Особливості проведення роботи з попередження виникнення професійного стресу у майбутніх вчителів................................................

162

3.4.Аналіз ефективності проведення формуючого експерименту та рекомендації щодо попередження професійного стресу у процесі професійної підготовки майбутніх вчителів..............................................

181

Висновки до третього розділу.....................................................................

191

Висновки........................................................................................................

194

Література......................................................................................................

198

Додатки..........................................................................................................

219

ВСТУП

Актуальність дослідження. У березні 2002 року Кабінет міністрів України прийняв державну програму Вчитель”. Серед головних цілей програми - забезпечення економічних і соціальних гарантій професійної самореалізації педагогічних працівників та ствердження їхнього високого соціального статусу в суспільстві. У програмі поставлено ряд завдань, серед яких є оптимізація кадрового забезпечення навчальних закладів та модернізація системи підготовки вчителів. Ми вважаємо, що ці завдання можна виконати шляхом створення такої системи освіти, що приділяє увагу психологічному здоров’ю вчителя.
Найважливішими характеристиками праці вчителя є напруженість, підвищена відповідальність, наявність широкого кола обов’язків, що обумовлює її стресогенність. Зрозуміло, що вчитель, який систематично перебуватиме у стресовому стані, не зможе повноцінно виконувати свої професійні обов’язки.
Сучасна система освіти спрямована на забезпечення майбутнього вчителя необхідною методикою з навчання і виховання підростаючого покоління. Психологічна служба школи орієнтована на дітей, їхніх батьків та вчителів. Проте у зв’язку з великим навантаженням та браком часу психологи не завжди встигають приділяти достатньо уваги вчителям. Отже, вчителі як представники стресонебезпечної професії, потребують захисту. Ефективним способом захисту вчителів від професійного стресу, на наш погляд, є попередження його виникнення у процесі професійної підготовки майбутніх вчителів.
Дослідження стресу, започатковане Г.Сельє [133], набуло подальшого розвитку у працях Л.М.Аболіна [1], В.А.Бодрова[14, 15], Р.М.Грановської [37], Л.А.Китаева-Смика [57, 58], Т.Кокса [63], Г.Купера [66, 67], Р.Лазаруса [219,220,221], Л.Є.Паніна [96], М.Є.Сандомирського [129, 130], Р.А.Тиграняна [156], О.Я.Чебикіна [171] та інших дослідників.
Значна кількість досліджень присвячена вивченню особливостей різноманітних стресових станів (Е.І.Бистрицька [20], В.А.Бодров [14,15], Дж.Віткін [27,28], Л.А.Китаєв-Смик [57,58], О.С.Копіна [64], Н.В.Самоукіна [128], В.А.Татенко [155], О.Я.Чебикін [171], O.М.Черепанова[176]), зокрема дослідженню професійного стресу (М.Борневассер [18], Дж.Грінберг [42], Г.Купер [66,67], Л.Леві[70,71]). Висвітлено вплив професійної діяльності на особистість та здоров’я вчителя (В.С.Агавелян [2], А.А.Баранов [112], І.В.Золотаренко [48], Л.М.Мітіна [84,85], А.А.Реан [112], Є.І.Рогов [114,115,116], Н.В.Самоукіна [125,126,127], І.В.Сурніна [148], Т.М.Титаренко [159]). Останнім часом у вітчизняній та зарубіжній психології активно розробляється проблема синдрому емоційного вигоряння в учителів (В.Б.Богуш [119], В.В.Бойко [17], С.Маслач [224], Т.Н.Ронгінська [119], І.В.Сурніна [152], Т.В.Форманюк[163]); вивчається проблема саморегуляції учбової діяльності (Л.М.Мітіна [83], Н.В.Самоукіна [125], В.А.Семиченко [135], О.Я.Чебикін [172, 173, 174], Т.С.Яценко [185] та ін.)
Однак, при всьому розмаїтті досліджень досі не вивчені детермінанти виникнення професійного стресу в учителів, залишається поза безпосередньою увагою проблема попередження професійного стресу вчителя.
Недостатнє вивчення та соціальна значущість проблеми обумовили вибір теми нашого дисертаційного дослідження Психологічні особливості професійного стресу та попередження його виникнення у майбутніх вчителів”.
Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження входить до плану науково-дослідних робіт кафедри психології НПУ імені М.П.Драгоманова при розробці теми „Соціально-психологічні основи підготовки вчителя в умовах педагогічного вузу” та затверджена Вченою радою НПУ імені М.П.Драгоманова (протокол № 8 від 26.02.04) та Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол №5 від 25.05.04).
Об’єктом нашого дослідження є професійний стрес вчителя.
Предмет дослідження психологічні особливості професійного стресу вчителя та шляхи і засоби попередження його виникнення у майбутніх вчителів.
Метою дослідження є вивчення психологічних особливостей професійного стресу вчителя, що виявляються в його інтенсивності і специфіці детермінант та розробка програми з попередження виникнення професійного стресу у майбутніх вчителів раціонально-емотивними засобами.
В основу нашого дослідження було покладено припущення про те, що психологічні особливості професійного стресу вчителя виявляються в специфіці детермінант інтраособистісного, професійно-соціального та професійно-міжособистісного характеру. Пріоритетною є інтраособистісна група факторів, центральною ланкою якої є суб’єктивна оцінка факторів інших груп як стресогенних.
Ефективність роботи з попередження виникнення професійного стресу у майбутніх вчителів може бути забезпечена шляхом формування адекватної оцінки дійсності раціонально-емотивними засобами.
Для досягнення мети дослідження та перевірки гіпотези визначені такі завдання:
1. Визначити теоретичні підходи до вивчення проблеми стресу у сучасній психологічній літературі.
2. Виявити психологічні особливості професійного стресу вчителя, зокрема інтенсивність і детермінанти його виникнення.
3. Створити модель виникнення професійного стресу вчителя.
4. Теоретично обґрунтувати та розробити програму з попередження виникнення професійного стресу у майбутніх учителів раціонально-емотивними засобами.
Теоретико-методологічною основою дослідження є основні положення про сутність особистості (Л.С.Виготський [94], Г.С.Костюк [65], С.Л.Рубінштейн [120]); механізми та закономірності психічної саморегуляції (Б.Г.Ананьєв [4], О.Я.Чебикін [173]); принцип актуалізації особистісного потенціалу як детермінанти становлення особистості (А.Маслоу [225], К.Роджерс [233], Т.М.Титаренко [94]); концепція стресу Г.Сельє [132,133, 134]; теорія психологічного стресу Р.Лазаруса та С.Фолкмена [219]; теоретико-прикладні основи професійного формування майбутнього спеціаліста (Л.В.Долинська [45], Н.В.Чепелєва [175]); теоретичні та методологічні засади соціально-психологічного тренінгу (Л.А.Петровська [102], О.С.Прутченков [106], К.Рудестам [121], Т.С.Яценко [186, 187]); когнітивний напрямок у психотерапії, зокрема раціонально-емотивний підхід, розроблений А.Елісом [204, 205, 206, 207].
У процесі дослідження для вирішення поставлених завдань та перевірки гіпотези використовувались такі методи: теоретичний аналіз та систематизація наукових знань з проблеми стресу, психодіагностичні методи дослідження актуальних станів учителів (бесіди, спостереження, анкетування, тестування), психолого-педагогічний експеримент (констатуючий, формуючий), статистичні методи обробки даних (кореляційний та частотний аналіз).
Експериментальна база дослідження. У констатуючому експерименті взяли участь учителі шкіл міста Мелітополя та Мелітопольського району загальною кількістю 290 осіб (188 учителів Запорізького інституту післядипломної освіти, 55 учителів школи №16, 47 учителів школи №6), а також 208 студентів 1-5 курсів філологічного факультету Мелітопольського державного педагогічного університету.
Формуючий експеримент здійснювався на базі Мелітопольського державного педагогічного університету зі студентами 4-го курсу філологічного факультету (експериментальна група 35 осіб, контрольна група 31 особа).
Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувалась теоретичною обґрунтованістю вихідних положень; використанням надійних і валідних діагностичних методик, адекватних предмету, меті і завданням дослідження; репрезентативністю вибірки досліджуваних; поєднанням кількісної і якісної обробки одержаних даних; застосуванням методів математичної статистики в оцінці результатів дослідження із залученням новітніх технологій обробки даних.
Наукова новизна та теоретичне значення результатів дослідження полягають у тому, що:
- вперше вивчено психологічні особливості професійного стресу вчителя: його інтенсивність у вчителів і студентів старших курсів, специфіка детермінант виникнення; створена модель виникнення професійного стресу вчителя; сформульовано визначення професійного стресу вчителя.
- модифіковані діагностичні методики дослідження професійного стресу вчителя та детермінант його виникнення.
- уточнено поняття стресу та характер зв’язків між професійним стресом вчителя та особистісними особливостями (тривожністю, агресивністю, фрустрованістю, ригідністю, нейротизмом, емоційною стабільністю), між професійним стресом вчителя та стресовими станами вчителів (психосоціальним стресом, синдромом емоційного вигоряння).
- набула подальшого теоретичного обґрунтування теорія регуляції стресових станів.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що створена автором система попередження виникнення професійного стресу у майбутніх учителів раціонально-емотивними засобами та сформульовані на цій основі рекомендації можуть бути використані у процесі професійної підготовки вчителів і в роботі практичного психолога у закладах освіти; теоретичні та практичні висновки дослідження можуть бути використані при викладанні різноманітних психологічних курсів (Загальна психологія”, Педагогічна психологія”, Психологія особистості”, Психодіагностика і корекція”).
Особистий внесок автора полягає у виявленні психологічних особливостей професійного стресу вчителя, розробці моделі виникнення професійного стресу вчителя, а також у обґрунтуванні і розробці програми з попередження виникнення професійного стресу у майбутніх учителів раціонально-емотивними засобами. У спільній публікації автору належить розробка програми спецкурсу Захист психічного здоров’я педагога”.
Апробація та впровадження результатів дослідження. Головні положення та результати дисертаційного дослідження доповідались та отримали схвалення на Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів та молодих вчених Актуальні проблеми практичної психології в системі освіти” (Херсон, 2002р.), на Всеукраїнській науково-практичній конференції Роль антропологічного фактора в освітніх технологіях ХХІ століття” (Мелітополь, 2002р.), на звітних наукових конференціях молодих вчених НПУ імені М.П.Драгоманова (Київ, 2001, 2002, 2003 рр.), на науково-практичній конференції Терапія душі” (Одеса, 2004р).
Теоретичні підходи дослідження, експериментальні результати доповідались та обговорювались на засіданнях кафедри психології НПУ іменіМ.П.Драгоманова та кафедри практичної психології Мелітопольського державного педагогічного університету.
Результати роботи впроваджуються у навчальний процес Мелітопольського державного педагогічного університету (довідка №06/1750 від 12.11.2004), Мелітопольської філії Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка №37 від 12.11.2004), а також у роботу Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка №325 від 11.11.2004).
Публікації. Зміст та результати роботи відображено у 6 публікаціях (з них 3 статті у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 3 статті у збірниках наукових праць науково-практичних конференцій).

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, загальних висновків, списку використаних літературних джерел (252 найменувань, з них 65 іноземною мовою), 8 додатків. Основний зміст роботи викладено на 186 сторінках комп’ютерного тексту, загальний на 246. У роботі вміщено 26 таблиць, 15 діаграм на 26 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі було здійснено теоретичний аналіз проблеми професійного стресу вчителя, вивчені психологічні особливості професійного стресу вчителя, створена та апробована система попередження виникнення професійного стресу у майбутніх учителів раціонально-емотивними засобами. Узагальнення результатів дослідження дозволили зробити такі висновки.
1. На сьогодні не існує уніфікованого визначення стресу. У науці стрес переважно розуміють як емоційний стан чи реакцію поведінкового та психологічного характеру. В своїй роботі ми визначаємо стрес як комплексну психофізіологічну реакцію, що виникає внаслідок суб’єктивної оцінки факторів як стресогенних.
2. Професія вчителя належить до ряду стресогенних. Особливості професійної діяльності вчителя можуть провокувати ряд негативних явищ, класифікованих нами як результат професійного стресу: професійну деформацію, соматичні захворювання, синдром емоційного вигоряння. Професійні деформації можуть співпадати з особистісними детермінантами розвитку професійного стресу, зумовлюючи тим самим його подальший розвиток. Проявом професійної деформації може стати синдром емоційного вигоряння, який руйнує професійну діяльність і спричиняє виникнення психосоматичних захворювань. Таким чином, виникнення професійного стресу вчителів зумовлюють зовнішні (особливості професійної діяльності) та внутрішні фактори (особистісні особливості). Вищезазначені явища негативно впливають на ефективність професійної діяльності і здоров'я вчителів.
3. Висока інтенсивність професійного стресу та прояви синдрому емоційного вигоряння виявляються у значній кількості вчителів.
Зафіксовано зв’язки професійного стресу з особистісними особливостями: з тривожністю, фрустрованістю, нейротизмом - прямий зв’язок; з агресивністю, ригідністю - непрямий зв’язок; зворотний зв’язок виявлено з емоційною стабільністю. Встановлено прямий зв’язок професійного стресу з психосоціальним стресом і синдромом емоційного вигоряння.
4. Для професійної діяльності вчителя характерний специфічний набір стресорів, які провокують виникнення професійного стресу.
Найбільш стресогенними для вчителів є такі професійні фактори, як недостатня забезпеченість навчального процесу ТЗН і наочністю, байдуже ставлення учнів до навчання, перекладання батьками своїх обов'язків на вчителів.
До соціальних стрес-факторів відносяться, в першу чергу, незадовільна зарплата, падіння престижу навчання і професії вчителя, відсутність впевненості в завтрашньому дні.
На виникнення професійного стресу та формування синдрому емоційного вигоряння, як в учителів, так і у студентів, впливають такі особистісні детермінанти: нейротизм, тривожність і фрустрованість. Агресивність і ригідність також впливають на розвиток вищевказаних станів, але меншою мірою. Високий рівень екстраверсії та емоційної стабільності і задоволеність своїм професійним вибором сприяють стресостійкості.
З огляду на специфіку професійної діяльності вчителя стресори можуть бути об’єднані у три групи детермінант: професійно-міжособистісну, професійно-соціальну і інтраособистісну групи.
5. Створена автором модель виникнення професійного стресу вчителя базується на положенні про те що, професійний стрес учителя розвивається у результаті суб’єктивної оцінки дії зовнішніх факторів (професійно-міжособистісного і професійно-соціального характеру) як стресогенних під впливом внутрішніх факторів (інтраособистісних).
Професійний стрес вчителя є комплексною психофізіологічною реакцією, що виникає внаслідок суб’єктивної оцінки дії зовнішніх факторів (професійно-міжособистісних і професійно-соціальних) під впливом внутрішніх факторів (інтраособистісних).
6. Метою роботи з попередження виникнення професійного стресу вчителя є формування адекватної оцінки дійсності раціонально-емотивними засобами. Робота з попередження виникнення професійного стресу здійснюється з урахуванням ієрархічної моделі виникнення професійного стресу вчителя. Відносно кожної з виділених груп стресорів ефективними є наступні напрямки попереджувальної роботи:
- відносно професійно-соціальних факторів: формування системи знань про професійно-соціальні стресори; розвиток адекватної оцінки дійсності, позитивного мислення; навчання прийомам саморегуляції;
- щодо попередження дії професійно-міжособистісних факторів: формування системи знань про професійно-міжособистісні стресори; розвиток навичок конструктивного педагогічного спілкування; навчання прийомам безконфліктного спілкування, попередження конфлікту в педагогічній діяльності, оптимальної поведінки в конфліктній ситуації; навчання прийомам саморегуляції;
- стосовно інтраособистісних факторів: розвиток адекватної самооцінки; формування системи знань про індивідуально-особистісні детермінанти виникнення стресу; розвиток особистісного та професійного самовизначення; навчання прийомам саморегуляції.
7. Адекватною формою реалізації профілактичної роботи, що базується на теоретичних передумовах когнітивної психології, є спецкурс Психологічні основи регуляції стресових станів, що виникають у професійній діяльності вчителя”, практична частина якого реалізується у вигляді інтегрального соціально-психологічного тренінгу з елементами тренінгу спілкування та особистісного зростання. Використання раціонально-емотивних засобів (когнітивних, емотивних і поведінкових технік дискутування) у роботі з попередження виникнення професійного стресу у майбутніх вчителів обумовлює зменшення інтенсивності професійного стресу і синдрому емоційного вигоряння і дає підставу стверджувати, що підвищення ефективності професійної підготовки вчителів може бути здійснено шляхом втілення роботи з попередження виникнення професійного стресу вчителя у процес професійної підготовки майбутніх вчителів і в роботу практичного психолога у закладах освіти.
Проведене дисертаційне дослідження не вичерпує всіх питань, що стосуються професійного стресу вчителя. Залишається актуальним подальше вивчення чинників виникнення синдрому емоційного вигоряння у студентів, розробка програми корекції професійного стресу вчителів, впровадження розробленої попереджувальної роботи зі студентами у процес професійної підготовки майбутніх вчителів на основі виділених рекомендацій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аболин Л.М., Аболина Т.И. К проблеме психологического стресса в спорте // Психология спортивной деятельности. Изд-во Казанского университета. 1985. С.169-178.
2. Агавелян В.С. Психолого-педагогическая диагностика и регуляция психических состояний учителя в образовательном процессе. Челябинск, 2001. 43 с.
3. АминовН.А. Психофизиологические и психологические предпосылки пед. способностей // Вопросы психологии. 1988. №5. С.71-77.
4. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. - Л., 1969. 196 с.
5. Анисимова О.А., Ломоносова Н.С. Влияние акцентуации характера на профессиональную деятельность учителя // Психология XXI века: Тезисы Международной межвузовской научно-практической студенческой конференции <Психология XXI века> / Под ред. А.А.Крылова. СПб.: Изд-во С.-Петербургского университета. 2001. С.330-331.
6. Антонова-Турченко О.Г., Дробот Л.С. Музична психотерапія: Посібник. К.: ІЗМН, 1997. 260 с.
7. Антоновский А. Факторы, способствующие укреплению здоровья: чувство связанности // Психосоциальные факторы на работе и охрана здоровья / Под ред. Р.Калимо, М.А.Эль-Батави, К.Л.Купера. Женева: Всемирная организация здравоохранения. 1989. С.143-156.
8. Асмаковец Е.С. Психологические факторы и условия развития эмоциональной гибкости учителя // Журнал прикладной психологии. 2000. №3. С18-24.
9. Бернар А. Стресс излечим. М.: Крон-пресс, 1994. 192с.
10. Бич Х.Р. Контроль психологических реакций на стресс // Психосоциальные факторы на работе и охрана здоровья / Под ред. Р.Калимо, М.А.Эль-Батави, К.Л.Купера. Женева: Всемирная организация здравоохранения. 1989. С.189-197.
11. Бич Х.Р. Поведенческая терапия соматических реакций на стресс // Психосоциальные факторы на работе и охрана здоровья / Под ред. Р.Калимо, М.А.Эль-Батави, К.Л.Купера. Женева: Всемирная организация здравоохранения. 1989. С.198-208.
12. Бобрицька В. Як зберегти психічне здоров’я (поради для вчителя). 2002. №8(8). С. 18-23.
13. Бобров А.Е. Затяжные дистимические расстройства, возникшие в условиях хронического психического стресса. М.:Адкмн., 1982. 15с.
14. Бодров В.А. Информационный стресс: Учебное пособие для вузов. М.: ПЕР СЭ, 2000. 352 с.
15. БодровВ.А. Психологический стресс: развитие учения и современное состояние проблемы. М.: Изд-во Института психологии РАН, 1995. 136 с.
16. БодровВ.А. Роль личностных особенностей в развитии психологического стресса // Психические состояния. Хрестоматия. СПб.: Питер. 2000. С.448-454.
17. Бойко В.В. Энергия эмоций в общении: взгляд на себя и других. М.: Информационно-издательский дом Филинъ”, 1996. 472с.
18. Борневассер М. Стресс в условиях труда // Психические состояния. Хрестоматия. СПб.: Питер. 2000. С.454-469.
19. Брайт Д., Джонс Ф. Стресс. Теории, исследования, мифы. СПб.: Прайм-Еврознак, 2003. 352 с.
20. Быстрицкая Е.И. Исследование стресса: вопрос типологии // Наука i освiта. 2000. №1-2. С.87-88.
21. ВальдманА.В. Эмоционально-стрессовая реакция: её поведенческий, физиологический и нейрохимический анализ // XIV съезд всесоюзного физиологического общества имени И.П.Павлова / Баку. - Л.: Наука. 1983. Т.1: Рефераты лекций. Тезисы докладов и сообщений на симпозиумах. С.12-13.
22. ВальдманА.В., КозловскаяМ.М., МедведевО.С. Фармакологи-ческая регуляция эмоционального стресса. М.: Медицина, 1979. 360с.
23. ВасильевВ.Н., ГудошниковаЛ.В. Методы коррекции эмоциональных состояний при учебно-педагогической деятельности // Эмоциональная регуляция учебной деятельности. М. 1988. С.186-188.
24. Василюк Ф.Е. Психология переживания. М.: МГУ, 1984. 200с.
25. Вильямс К. Тренинг по управлению стрессом. М.: ЭКСМО, 2002. 272 с.
26. Винокур B.A. Профессиональный стресс у медицинских работников и его предупреждение // Научно-информационный медицинский журнал. 2001. №4. С. 24-25.
27. Виткин Дж. Женщина и стресс. СПб.: Питер, 1996. 306с.
28. Виткин Дж. Мужчина и стресс. СПб.: Питер, 1996. 306с.
29. ГабдрееваГ.Ш. Основы самоуправления психическими состояниями//Проблемы самоуправления в системе психологической службы вузов. Казань: КГУ. 1983. С. 135-191.
30. ГаджиеваН.М., НикитинаН.Н., КислинскаяН.В. Основы само-совершенствования: тренинг самосознания. Екатеринбург: Деловая книга, 1998. 144с.
31. Гайдукевич Г.А. Стрес i агресивна поведiнка // Наука i освiта. 2000.№1-2. С.164-165.
32. Гейко Е.В. Влияние психотренинга на коррекцию стрессовых состояний, психической неуравновешенности у подростков // Наука i освiта. 2000. №1-2. С.133-134.
33. Гельб Г., Зигель П. Обезболивание без лекарств // Стресс жизни. СПб.: Лейла. 1994. С.122-231.
34. Главник О. Психологічні тренінги. К., 2002.
35. Гладкова С. Аутотренинг. Антистрессовые методики. Ростов-на-Дону: Феникс, 2002. 320с.
36. Глейтман Г. Основы психологии: Пер. с англ. / Под ред. В.Ю.Большакова; В.Н. Дружинина СПб.: Речь, 2001. 1247с.
37. Грановская Р.М. Элементы практической психологии. Л.: ЛГУ, 1988. 565с.
38. Грегор О. Как противостоять стрессу // Стресс жизни. СПб.: Лейла. 1994. С.7-122.
39. Гремлинг С., Ауэрбах Б. Практикум по управлению стрессом. СПб.: Питер, 2002. 240с.
40. Григор’єва О., Кокощук Г. Професійне вигорання вчителів // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип.182. Чернівці: Рута. 2003. С. 70-76.
41. Гримак Л.П. Резервы человеческой психики. М.: Политиздат, 1989.
42. Гринберг Дж. Управление стрессом. СПб.: Питер, 2002. 496с.
43. Губина Т.И. Изучение эмоциогенных ситуаций в педагогическом воздействии // Наука i освiта. 2000. №1-2. С.123-124.
44. Державна програма Вчитель”//Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. Київ. 2002. №10. 32с.
45. Долинська Л.В. Психолого-педагогічні умови особистісно-професійного зростання майбутнього вчителя//Психологія. Збірник наукових праць. К. 1998. Вип.3. С.65-71.
46. Еникеев М.И. Основы общей и юридической психологии. М.: Юрист, 1996. 631с.
47. Зеер Э.Ф. Психология профессии: Учебное пособие для студентов вузов. М.: Академ проект: Екатеринбург, Деловая книга, 2003. 336 с.
48. Золотаренко И.В. Проблема профессиональной тревожности учителя в современной педагогике ФРГ // Magister. 1999. №6. С.46-56.
49. Зубкова І.Ю. Динаміка Я-образа вчителя-фахівця: Автореф.дис... канд.психол.наук: 19.00.07 / Киев, 2001. 17с.
50. Іванашко О.Є. Емоційна напруженість в професійній діяльності вчителів // Вісник Харківського університету. 2003. - №599. С. 128-133.
51. Калимо Р. Психосоциальные факторы и охрана здоровья работающих: обзор // Психосоциальные факторы на работе и охрана здоровья/ Под ред. Р.Калимо, М.А.Эль-Батави, К.Л.Купера. - Женева: Всемирная организация здравоохранения. 1989. С. 13-17.
52. Калимо Р., Мейман Т. Психологические и поведенческие реакции на стресс в условиях работы // Психосоциальные факторы на работе и охрана здоровья / Под ред. Р.Калимо, М.А.Эль-Батави, К.Л.Купера. Женева: Всемирная организация здравоохранения. 1989. С. 29-42.
53. Калуев А.В. Проблемы изучения стрессорного поведения. К: CSF, 1998. 134 с.
54. Каппони В., Новак Т. Сам себе психолог. СПб.: Питер, 1994. 224с.
55. Карсаварский Б.Д. Психотерапия. М.: Медицина, 1985. 304 с.
56. Кассиль Г.Н. Внутренняя среда организма. М.: Наука, 1983. 227с.
57. Китаев-Смык Л.А. Психология стресса. М.: Наука, 1983. 368с.
58. Китаев-Смык. Л.А. Стресс и психологическая экология // Природа. - 1989. №7. С.98-105.
59. Клюева Н.В. Технологии работы психолога с учителями. М.: ТЦ Сфера”, 2000. 192с.
60. Ключников С. Держи стресс в кулаке. СПб.: Питер, 2002. 192с.
61. Козина Н.К. Стрессы и их биокоррекция. Методическое пособие. М.: Изд-во Фонда парапсихологии им. Л.Л.Васильева, 1992. 103с.
62. Козлов В.В. Методологические аспекты психодуховного кризиса // Наука i освiта. 2000. №1-2. С.27-29.
63. Кокс Т. Стресс. М.: Медицина, 1981. 216с.
64. Копина О.С., Суслова Е.А., Заикин Е.В. Экспресс-диагностика // Вопросы психологии. 1995. №3. С.20-132.
65. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. Київ, 1989. 182 с.
66. Купер Г.Л. Адаптация к стрессу: роль администрации в организациях // Психосоциальные факторы на работе и охрана здоровья / Под ред. Р.Калимо, М.А.Эль-Батави, К.Л.Купера. Женева: Всемирная организация здравоохранения. 1989. С. 171-188.
67. Купер Г.Л. Склонность к стрессу: поведение типа А// Психосоциальные факторы на работе и охрана здоровья / Под ред. Р.Калимо, М.А. Эль-Батави, К.Л. Купера. Женева: Всемирная организация здравоохранения. 1989. С. 127-132.
68. Лаботкин Р., Кулл К. Роль психического стресса в механизмах развития злокачественных образований // Psuhhogeensed ja psuhhosomaatilised haired. Тезисы научной конференции (24-25 ноября 1988 года). Тарту. 1988. Ч.1. С.235-236.
69. Лазарус Р. Теория стресса и психофизиологические исследования // Эмоциональный стресс: физиологические и психологические реакции / Под ред. Л. Леви, В.Н. Мясищева. Л.: Медицина. 1970. 328с.
70. Леви Л. Определения и концептуальные аспекты охраны здоровья в связи с работой // Психосоциальные факторы на работе и охрана здоровья / Под ред. Р.Калимо, М.А.Эль-Батави, К.Л.Купера. Женева: Всемирная организация здравоохранения. 1989. С. 18-22.
71. ЛевиЛ. Психосоматические заболевания как следствие профессионального стресса // Психосоциальные факторы на работе и охрана здоровья / Под ред. Р.Калимо, М.А.Эль-Батави, К.Л.Купера. Женева: Всемирная организация здравоохранения. 1989. С.78-89.
72. Левис Ш. Ребенок и стресс. СПб.: Питер-Пресс, 1996. 208с.
73. Леонова А.Б., Кузнецова А.С. Психопрофилактика стрессов. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1993. 23с.
74. Літовченко Н.Ф. Професійно-орієнтований тренінг. Ніжин, 2002.
75. Ломоносова Н.С. Акцентуации характера у учителей и студентов // Психология XXI века: Тезисы Международной межвузовской научно-практической студенческой конференции <Психология XXI века> / Под ред. А.А.Крылова. СПб.: Издательство С.-Петербургского университета. 2001. С.356-357.
76. Мак-Кэй М., Роджерс П., Мак-Кей Ю. Укрощение гнева. СПб.: Питер, 1997. 340с.
77. Маклаков А.Г. Общая психология. - СПб.: Питер, 2000. 592с.
78. Марищук В.Л., Евдокимов В.И. Поведение и саморегуляция человека в условиях стресса. МПб.: Сентябрь, 2001. 260с.
79. Махнач А.В., Бушов Ю.В. Зависимость динамики эмоциональной напряженности от индивидуальных свойств личности. С.130-133.
80. Мерлин В.С. Лекции по психологии мотивов человека. Пермь, 1972.
81. Мескон М., Альберг М., Хедоури Ф. Стресс у педагогов. М.: Дело ЛТД, 1994. 702 с.
82. Миллер А.М. Арттерапия как составная часть психотерапевтического процесса // Немедикаментозные методы лечения в клинической медицине. Тезисы докладов областной конференции. Харьков: Минмедпром. 1982. С. 179-180.
83. Митина Л.М. Психология труда и профессионального развития учителя: Учеб. пособие. М.: «Академия», 2004. 320 с.
84. Митина Л.М. Психологические аспекты труда учителя: Учебное пособие. Тула, 1991. 182 с.
85. Митина Л.М. Психология профессионального развития учителя. М.: Флинта: Московский психолого-социальный институт, 1998. 200с.
86. МойкинЮ.В., КиколовА.И., ТхоревскийВ.И. Психофизио-логические основы профилактики перенапряжения. М., 1987. 253с.
87. Молоканов М.В., Аминов Н.А. Типологические особенности мотивационной сферы учителей // Практична психологія та соціальна робота. 2001. №5. С.5-15.
88. Нейдхард Дж., Венштейн М., Конри Р. Властелин эмоций. СПб.: Питер-Пресс, 1997. 208 с.
89. Нельсон-Джоунс Р. Теория и практика консультирования. СПб.: Изд-во «Питер», 2000. 464 с.
90. Никифоров Г.С., Филимоненко Ю.И., Польшин А.К. Психологические аспекты саморегуляции состояния. Л., 1986. 36с.
91. Ольшанский В., Волжская Н. Игры, в которые мы играем, или почему возникают и как проходят школьные конфликты // Директор школи. Україна. 2001. №7. С. 8-17.
92. Орел В.Е. Феномен выгорания” в зарубежной психологии: эмпирические исследования и перспективы // Психологический журнал. - 2001. Т. 22. №1. C. 90-101.
93. Осипова А.А. Общая психокоррекция: Учебное пособие для студентов вузов. М.: ТЦ Сфера, 2002. 512 с.
94. Основи практичної психології / В.Панок, Т.Титаренко, Н.Чепелєва та ін.: Підручник. К.: Либідь, 1999. 536с.
95. О'Ханлон Дж.Ф. Нейрофизиологические реакции на стресс // Психосоциальные факторы на работе и охрана здоровья / Под ред. Р. Калимо, М.А.Эль-Батави, К.Л.Купера. Женева: Всемирная организация здраво-охранения. 1989. С. 43-51.
96. Панин Л.Е. Биохимические механизмы стресса. Новосибирск: Наука. 1983. 232с.
97. Панкратов В.Н. Саморегуляция психологического здоровья: Практическое руководство. М.: Изд-во Института Психологии, 2001. 352с.
98. Пашукова Т.И. Эгоцентрические реакции при стрессе // Наука i освiта. 2000. №1-2. С.193-195.
99. Першин С.Б., Кончугова Т.В. Стресс и иммунитет. Москва: Крон-Пресс, 1996. 155 с.
100. Петренко А.В. Психологические особенности профессиональной деформации личности в условиях военно-профессиональной деятельности: Дис... канд. психол. наук: 19.00.07. К., 1998. 173 с.
101. Петрова Е.Н. Эволюция теоретических взглядов на проблему стресса и его структуру // Наука i освiта. 2000. №1-2. С.54-55.
102. Петровская Л.А. Теоретические и методологические проблемы социально-психологического тренинга. Москва, 1982. 132 с.
103. Практикум по психологии профессиональной деятельности и менеджмента: Учеб. пособие / Под ред. Г.С.Никифорова, М.А.Дмитриевой, В.М.Снеткова. СПб.: Издательство С.-Петербургского университета, 2001. 240с.
104. Практическое руководство по терапии творческим само-выражением/ Под ред. М.Е.Бурно, Е.А.Добролюбовой. М.: Академический проект, ОППЛ, 2003. 880 с.
105. Прохоров А.О. Васильева Т.Н. Связь черт характера и психических состояний педагогов // Вопросы психологии. 2001. №3. С.57-69.
106. Прутченков А.С. Социально-психологический тренинг в школе. - М.: ЭКСМО-Пресс, 2001. 640с.
107. Психологический словарь / Под ред. В.П.Зинченко и др. М.: Педагогика-Пресс, 1996. С.371.
108. Психологическое обеспечение профессиональной деятельности / Под. ред. Г.С.Никифорова. СПб., 1991. 116 с.
109. Психология: Словарь / Под ред. А.В.Петровского и М.Г.Ярошевского. М.: Изд-во политической литературы, 1990. С.386.
110. Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие. Самара: БАХРАХ, 1998. 672с.
111. Ракитянская С.С. К вопросу о целесообразности стрессо-профилактики // Наука i освiта. 2000. №1-2. С.196-197.
112. РеанА.А., БарановА.А. Факторы стрессоустойчивости учителей// Вопросы психологии. 1997. №1. С.45-54.
113. Рейковский Я. Экспериментальная психология эмоций. М.: Прогр