ВПЛИВ СМИСЛОВОЇ СТРУКТУРИ ТЕКСТУ НА ЙОГО РОЗУМІННЯ СТУДЕНТАМИ

Краткое описание

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ім. Г.С.КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ

На правах рукопису

КИРИЧЕНКО РИММА ВІКТОРІВНА

УДК 37.015.3

ВПЛИВ СМИСЛОВОЇ СТРУКТУРИ ТЕКСТУ НА ЙОГО РОЗУМІННЯ
СТУДЕНТАМИ

Спеціальність 19.00.07 — педагогічна та вікова психологія

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник
Чепелєва Наталія Василівна,
член-кор. АПН України,
доктор психологічних наук, професор

Київ 2004

ЗМІСТ
ВСТУП.. 3
РОЗДІЛ 1. ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ РОЗУМІННЯ ТЕКСТУ У СУЧАСНІЙ ПСИХОЛОГІЇ 9
1.1. Характеристика основних підходів до дослідження проблеми розуміння 9
1.2. Аналіз основних підходів до проблеми розуміння тексту. 18
1.3. Текст як об’єкт психологічного дослідження. 31
1.4. Смислова структура тексту як фактор його розуміння читачем. 47
Висновки. 53
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ СМИСЛОВОЇ СТРУКТУРИ ТЕКСТУ НА ЙОГО РОЗУМІННЯ.. 54
2.1. Завдання та методика констатуючого експерименту. 54
2.2. Структурно-смисловий аналіз навчальних текстів. 59
2.3. Аналіз результатів експериментального дослідження впливу смислової структури навчальних текстів на їх розуміння. 97
Висновки. 116
РОЗДІЛ 3. ФОРМУВАННЯ В СТУДЕНТІВ ПРИЙОМІВ СМИСЛОВОГО АНАЛІЗУ ТЕКСТУ З УРАХУВАННЯМ ЙОГО СТРУКТУРНО-СМИСЛОВИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ 117
3.1. Завдання та методика формуючого експерименту. 117
3.2. Дослідження рівня сформованості у студентів когнітивних операцій читання та прийомів діалогічної взаємодії з текстом. 121
3.3. Формування у студентів когнітивних операцій розуміння тексту та прийомів діалогічної взаємодії з ним. 125
3.4. Аналіз результатів формуючого експерименту. 135
Висновки. 145
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.. 147
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 150

ВСТУП
Актуальність дослідження. Проблема розуміння в останній час стає однією з центральних проблем не лише психології, а усіх гуманітарних наук. Вона привертає увагу спеціалістів з теорії пізнання, логіки та методології науки, дослідників у галузі соціології, естетики, історії та філології [3, 6, 7, 8, 15, 22, 23, 26, 38, 47, 49, 50, 51, 57, 73, 74, 75, 76, 92, 97, 100, 104, 105, 107, 152, 155, 161, 167, 169]. Пов’язане це передусім з тим, що сучасна культура все частіше має справу з ситуаціями, коли виникає необхідність в розумінні, яке все більше усвідомлюється як найважливіший факт духовного життя особистості. Крім того, однією з головних психологічних потреб людини як соціального індивіда є потреба в розумінні нової інформації, природних явищ, вчинків людей тощо.
Розуміння є надзвичайно важливою ланкою ефективної регуляції будь-якої діяльності. Ефективність підготовки спеціаліста у вищому навчальному закладі великою мірою залежить від ступеня розуміння текстової інформації. Через читання реалізується широкий спектр освітніх та виховних впливів на особистість. Культура читання є невід’ємною складовою загальної культури особистості.
Більшість дослідників та педагогів відзначають недостатній рівень читацьких умінь студентів вищих навчальних закладів, що утруднює не лише навчальну, а й самостійну роботу. Студенти не володіють основними прийомами смислового аналізу тексту, не вміють вибудувати його логічну та смислову структуру, виділити основну думку твору. Вони зазнають значних труднощів при використанні засвоєної інформації в процесі читання у навчальній та практичній діяльності [34, 35, 94, 143, 146, 147, 152].
У сучасній психологічній науці розуміння розглядається як аналітико-синтетичний процес, що дозволяє з’ясувати сутність предметів і явищ дійсності, встановити їх істотні зв’язки та відношення [38, 61, 65, 78, 79, 82, 118, 121]. Провідне місце у дослідженні проблеми розуміння тексту займає також встановлення факторів, що визначають цей процес.
Більшість дослідників найвагомішими з них називають структурно-семантичні особливості твору та індивідуальні особливості читача, зокрема вміння здійснювати смисловий аналіз тексту та володіння основними прийомами розуміння [18, 19, 20, 21, 22, 23, 40, 41, 42, 43, 44, 56, 57, 60, 62, 65, 73, 77, 90, 94, 95, 118, 120, 142, 146, 149, 150, 153, 170, 172]. Однак проблема впливу смислової структури тексту на його розуміння, що значною мірою зумовлює продуктивність читання, ще вивчена недостатньо.
Значну кількість досліджень присвячено проблемі навчання читанню [16, 34, 35, 37, 39, 56, 66, 83, 84, 142, 162, 165, 166, 171]. Проте залишаються відкритими питання про структурні параметри повідомлення, які визначають його розуміння, а також немає загальноприйнятого підходу до виявлення та представлення смислової структури тексту, не розроблені методи змістового аналізу повідомлення. Вміння визначати та правильно аналізувати смислову структуру тексту дозволить читачеві не лише ефективно видобувати інформацію з тексту, відновлюючи його концепт, а й забезпечить діалогічну взаємодію з текстом, що, в свою чергу, веде до глибшого його розуміння, сприяючи не лише когнітивному, а й особистісному розвитку читача.
Таким чином, завдання формування в студентів прийомів розуміння тексту не може бути розв’язане без попереднього вивчення особливостей структурно-смислової організації навчальних текстів. Тільки на основі виділення їх смислової структури, визначення семантичних параметрів повідомлення, що впливають на процес розуміння, можливе ефективне формування вмінь здійснювати смисловий аналіз твору, які є основою його глибокого засвоєння.

Зв’язок із науковими програмами, планами, темами.
Тема дисертації пов’язана з науково-дослідницькою темою лабораторії когнітивної психології Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України Теоретико-методологічні проблеми психологічної герменевтики” (№ держреєстрації 0199U002647), затверджено Вченою Радою Інституту психології АПН України 22 лютого 2001 р.(протокол № 2) і узгоджена Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні від 28 жовтня 2003 р. (протокол № 8).
Об’єкт дослідження — процес розуміння навчального тексту студентами.
Предмет дослідження — смислова структура навчального тексту як чинник його розуміння.
Мета дослідження — визначити вплив смислової структури навчального тексту на його розуміння студентами вищих навчальних закладів та розробити на цій основі програму формування в студентів прийомів смислового аналізу твору як провідного чинника ефективного засвоєння текстової інформації.
Гіпотеза дослідження — структурно-смислові особливості навчальних текстів, зокрема семантичні параметри повідомлення, до яких належать обсяг смислового поля, тематична розкиданість, розірваність смислового поля, глибина розкриття смислової теми та семантична щільність, здійснюють значний вплив на їх розуміння. Врахування особливостей смислової структури текстів, зокрема семантичних параметрів повідомлення, є однією з провідних умов формування в студентів прийомів розуміння текстів навчальної літератури.
Основні завдання дослідження:
1. Проаналізувати основні чинники, що визначають розуміння навчальних текстів.
2. Здійснити структурно смисловий аналіз навчальних текстів та визначити їх семантичні параметри.
3. Виявити характер зв’язку між смисловою структурою тексту та його розумінням студентами.
4. Визначити рівень володіння студентами прийомами смислового аналізу тексту.
5. Розробити та апробувати програму формування в студентів прийомів смислового аналізу тексту з урахуванням його структурно-смислових особливостей.
Методологічну основу дослідження становили теоретичні положення психології розуміння (М.М. Бахтін, А.А. Брудний, В.В. Знаков, А.Б. Коваленко, Г.С. Костюк, С.Д. Максименко, В.О. Моляко, С.Л. Рубінштейн та ін.) та психологічної теорії тексту (Р. Барт, Т.М. Дрідзе, О.О. Леонтьєв, Ю.М. Лотман, Н.В. Чепелєва), діяльнісний підхід до формування психічних функцій (Л.С. Виготський, В.В. Давидов, О.М. Леонтьєв), концепція розвивального навчання (В.В.Давидов, Д.Б. Ельконін, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, С.Д. Максименко).
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань та перевірки гіпотез були використані такі методи: теоретичний аналіз проблеми, констатуючий та формуючий експерименти, структурно-семантичний аналіз тексту та метод аналізу продуктів діяльності. Використовувались також авторські методики, спрямовані на визначення усіх складових смислової структури тексту та його семантичних параметрів, що впливають на розуміння повідомлення. Для обробки даних застосовувалися відповідні статистичні методи.
Наукова новизна і теоретичне значення дослідження:
- Визначено структурно-смислові характеристики навчальних текстів, що здійснюють вплив на перебіг основних операцій розуміння тексту, сприяючи засвоєнню основного змісту повідомлення.
- Виявлено та експериментально обґрунтовано семантичні параметри навчальних текстів, які сприяють проникненню в їх глибинну семантику, забезпечуючи тим самим глибоке розуміння повідомлення.
- Обґрунтовано критерії визначення повноти та глибини розуміння тексту, ступеня сформованості вмінь діалогічної взаємодії з навчальним повідомленням.
- Результати дослідження доповнюють положення психології читання про зміст та смислову структуру тексту, які впливають на його розуміння та продуктивність читання, розширюють уявлення про можливості, умови та засоби формування прийомів розуміння тексту в процесі навчальної діяльності студентів.
- Розроблено та апробовано навчальну програму формування прийомів смислового аналізу тексту у студентів залежно від структурно-смислових особливостей повідомлення.
Практичне значення дослідження визначається тим, що розроблена програма формування прийомів смислового аналізу тексту у студентів, система навчальних задач та вправ може бути використана викладачами вузів з метою підвищення культури читання навчальної літератури студентами, поліпшення засвоєння ними навчального матеріалу. Результати дослідження також можуть бути використані в системі підвищення кваліфікації викладачів, при підготовці навчальних текстів та методичних матеріалів для студентів вищих навчальних закладів. За результатами дослідження розроблено спецкурс Психологія розуміння тексту”, який впроваджено у навчальний процес Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова, а також надруковано у співавторстві навчально-методичний посібник Робота над розумінням тексту в початковій школі”, у якому подається на допомогу учителеві досконала схема опрацювання тексту в початкових класах на уроках читання шляхом відбору найоптимальніших прийомів роботи із 150 запропонованих авторами та наводяться приклади практичного використання раціонального поєднання прийомів роботи на прикладі змісту навчання за програмою 4-го класу.
Особистий внесок автора полягає у визначенні структурно-смислових характеристик та семантичних параметрів навчального тексту, що впливають на ефективність його розуміння студентами, розробленні програми формування в студентів прийомів розуміння навчального тексту з урахуванням його структурно-смислових особливостей. У спільних публікаціях використано ідеї та практичні наробки автора.
Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечена методологічним обґрунтуванням вихідних положень, послідовною їх реалізацією у вирішенні завдань експериментального дослідження, відповідністю методів дослідження його меті і завданням, поєднанням якісного і кількісного аналізу експериментальних даних.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідалися і обговорювалися на VI Костюківських читаннях ( Київ, 2003), на міжнародній науково-практичної конференції (Тираспіль, 2002), засіданнях лабораторії когнітивної психології Інститути психології ім. Г.С.Костюка АПН України, а також на засіданнях кафедри мови та методики викладання в початкових класах НПУ ім. М.П.Драгоманова, теорії і методики початкового навчання та на кафедрі практичної психології Мелітопольського державного педагогічного університету та кафедрі мови та літератури Хмельницького педінституту; на засіданнях методичної комісії Київського міського педінституту.
Зміст і результати дослідження відображені у 6 публікаціях, серед яких 3 у наукових фахових виданнях.
Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, 3-х розділів, висновків, списку використаної літератури, який налічує 172 назви. Основний зміст дисертації викладено на 162 сторінках, текст містить 16 таблиць, 7 рисунків.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Здійснене дослідження впливу структурно-смислових особливостей навчальних текстів на їх розуміння студентами дало змогу визначити провідні фактори, що впливають на продуктивність читання, з'ясувати основні психолого-педагогічні умови, які забезпечують ефективність формування прийомів розуміння текстової інформації з урахуванням структурно-смислових особливостей повідомлення, розробити та апробувати програму формування таких прийомів у студентів вищих навчальних закладів. Таким чином і можна констатувати, що була досягнута основна мета дослідження, підтверджена його гіпотеза.
Результати дослідження дозволяють зробити такі висновки:
1. Розуміння тексту є складним аналітико-синтетичним процесом, який спрямований на відтворення смислової структури повідомлення та породження нового смислу, що відбувається завдяки сформованій у читача системі когнітивних операцій розуміння і прийомів діалогічної взаємодії з твором.
2. Текст є складним багаторівневим семіотичним утворенням, у якому втілені задум автора, його комунікативний намір, що знаходить своє відображення у внутрішній (смисловій) структурі твору, а програма комунікативно-пізнавальної діяльності читача допомагає керувати процесом розуміння повідомлення за допомогою текстових засобів.
3. Одним з провідних факторів, що визначають повне та глибоке розуміння навчальних текстів, є їх структурно-семантичні особливості, насамперед, інформативність, цілісність та діалогічність. Вони не лише спрямовують розумову діяльність читача у необхідному напрямі для повного та глибокого розуміння тексту, а й забезпечують відтворення смислової структури вихідного повідомлення, акцентуючи увагу на семантично значимих елементах тексту, спрямовують здогадки та очікування читача у бажаному для автора напрямі, створюють умови для здійснення діалогічної взаємодії з текстом.
4. Провідними критеріями, за якими визначається повнота та глибина розуміння навчального тексту, є обсяг видобутої з тексту інформації, виділення положень тексту, які несуть основне смислове навантаження та узагальнення текстової інформації. Рівень сформованості прийомів діалогічної взаємодії з твором, який забезпечує породження в читача нових смислів, може бути визначений за такими критеріями: наявність діалогічних реакцій читача в процесі взаємодії з твором, висловлення припущень щодо подальшого розвитку змісту повідомлення, синтез нового смислу в процесі формулювання основної думки тексту.
5. Структурно-смислові особливості навчальних текстів, що здійснюють значний вплив на перебіг основних когнітивних операцій розуміння тексту, характеру діалогічної взаємодії з ним, знаходять своє втілення у семантичних параметрах повідомлення, які, в свою чергу, є показниками співвідношення між основними смисловими елементами твору смисловими темами. Провідними семантичними параметрами, що впливають на розуміння навчального тексту, є тематична розкиданість та розірваність смислового поля повідомлення.
6. Як показав аналіз навчальних текстів, їх автори недостатньо застосовують діалогічні текстові засоби, не враховують структурно-семантичних особливостей повідомлення в процесі викладу текстової інформації, що негативно впливає на ефективність розуміння таких текстів студентами. Другим чинником, що негативно впливає на ефективність розуміння навчального тексту, є недостатнє володіння студентами основними операціями читання та прийомами діалогічної взаємодії з твором.
7. Автори навчальної літератури для студентів повинні враховувати структурно-семантичні особливості текстів, що впливають на їх розуміння, уникаючи, зокрема, надмірної семантичної щільності, тематичної розкиданості та розірваності смислового поля повідомлення, переобтяженості окремих смислових тем неістотними елементами. З іншого боку, навчальні тексти містять недостатню кількість елементів рефлексивного та регулятивного інформаційних рівнів, що стає на заваді ефективної діалогічної взаємодії з твором, а отже й глибокого творчого осмислення змісту повідомлення.
8. Провідними психолого-педагогічними умовами формування в студентів прийомів розуміння навчального тексту є: 1) включення такого навчання в контекст навчально-професійної діяльності студентів; 2) спрямованість на оволодіння студентами вміннями свідомої, довільної реконструкції текстового матеріалу за допомогою когнітивних операцій розуміння та діалогічної взаємодії з твором; 3) урахування в процесі створення навчальних завдань структурно-смислових особливостей навчальних текстів.
9. Розроблена навчальна програма Формування в студентів прийомів смислового аналізу тексту з урахуванням його структурно-смислових особливостей” сприяє оволодінню студентами операційним складом процесу розуміння студентами навчальної текстової інформації та прийомами діалогічної взаємодії з твором, що, в свою чергу, є запорукою успішного розуміння та засвоєння навчального матеріалу.
Обсяг даного дослідження не дав змоги розв'язати низку проблем, які дозволили б поглибити дослідження проблеми розуміння тексту загалом і, зокрема, впливу структурно-смислових особливостей твору на ефективність його розуміння. Перспективним вбачається дослідження впливу структурно-смислових особливостей навчальних текстів на процес їх розуміння школярами за аналітично-концентричним принципом для 1-4, 5-8, 9-12 класів, розробка відповідних методик та навчальних програм. Потребують також подальших досліджень проблеми формування, удосконалення та раціонального використання прийомів розуміння тексту учнями загальноосвітніх шкіл з урахуванням структурно-смислових особливостей тексту.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Андреева Г. М. Социальная психология. - М., 1980 416 с.
2. Андрєєва Я.Ф. Формування в учнів старших класів прийомів діалогічного читання художнього тексту. Дис. ... канд. психол. наук. - К., 2002. 189 с.
3. Антонов А.В. Информация: восприятие и понимание. - К.: Наукова думка, 1988. 184 с.
4. Ахутина Т.В. Теория речевого в трудах М.М.Бахтина и Л.С.Выготского // Весник Моск. ун-та. Сер.14. Психология.- 1984. - № 3. С.3 - 13.
5. Барт Р. Введение в структурный анализ повествовательных текстов // Зарубежная эстетика и теория литературы XIX-XXвв. - М.: изд-во МГУ, 1987. С. 387 - 422.
6. Барт Р. Избранные работы: Семиотика. Поэтика. - М.: Прогресс, 1989. 616 с.
7. Бахтин М.М. Вопросы литературы и эстетики. - М.,1975. 502 с.
8. Бахтин М.М. Проблемы творчества Достоевского. «NEXT», 1994. 510 с.
9. Бахтин М.М. Эстетики словесного творчества. - М., 1986. 445 с.
10. Беляева А.В., Майклз С. Монолог, диалог и полилог в ситуациях общения // Психологические исследования общения. - М.: Наука,1985. С. 219 - 251
11. Белянин В.П. Библиопсихологический аспект оптимизации функционирования художественного текста // Оптимизация речевого воздействия. - М.: Наука, 1990. С. 24 - 36.
12. Белянин В.П. Психолингвистика. М.: Флинта, 2003. 232 с.
13. Белянин В.П. Психолингвистические аспекты художественного текста. - М.: Изд-во МГУ, 1988. 120 с.
14. Блюменау Д.И. Проблемы свертывания научной информации Л.: Наука, 1982. 166 с.
15. Богин Г.И. Схемы действий читателя при понимании текста. - Калинин: Изд-во Калининского ун-та, 1989. 69 с.
16. Боговарова Е.И. Как самостоятельно овладеть приемами активного рационального чтения . - К.: КГПИ, 1990. 56 с.
17. Брудный А.А. Бессознательные компоненты процесса понимания // Бессознательное: природа, функции, методы исследования. Т. 3. Тбилиси, 1978. 99с.
18. Брудный А.А. К проблеме понимания текста // Исследования рече-мыслительной деятельности. - Алма-Ата, 1974. С. 80 - 86.
19. Брудный А.А. Понимание и текст // Загадка человеческого понимания. - М.: Политиздат, 1991. С. 114 - 128.
20. Брудный А.А. Понимание как компонент психологии чтения // Проблемы социологии и психологии чтения. - М.: Книга, 1975. С. 162 - 172.
21. Брудный А.А. Экспериментальный анализ понимания // Вопросы философии. - 1986. - № 9. С. 60 - 62.
22. Брудный А.А. Понимание как философско-психологическая проблема. //Вопросы философии, 1975, №10. С. 109 117.
23. Брудный А.А. Психологическая герменевтика. М.: Лабиринт, 1998. 336 с.
24. Брушлинский А.В. Психология мышления и проблемное обучение. - М.,”Знание”, 1983. 96 с.
25. Буш Г.Я. Диалогика и творчество. - Рига: АВОТС, 1985. 320 c.
26. Васильев С.А. Синтез смысла при создании и понимании текста. К.: Наукова думка, 1988. 204 c.
27. Васильева И.И. О значении идей М.М. Бахтина о диалоге и диалогических отношениях для психологии общения // Психологические исследования общения. - М.: Наука, 1985. С. 81 - 94.
28. Венделанд А.В. К вопросу о композиционно-смысловой структуре учебного текста и ее влиянии на понимание. Дис. ...канд. психол. наук. - М., 1970. 293 c.
29. Венделанд А.В. Способы изложения мыслей в текстах и их влияние на содержание прочитанного // Материалы IV Всесоюзного съезда общества психологов. - Тбилиси: Мецниереба, 1971. С. 302 303.
30. Выготский Л.С. Вопросы теории и истории психологии // Собр соч. - М.: Педагогика, 1982. - Т.1. 487 с.
31. Выготский Л.С. Предистория письменной речи // Умственное развитие детей в процесе обучения. Л.: Гос. Уч.-пед. изд.-во, 1935. С. 73 - 95.
32. Выготский Л.С. Проблемы общей психологии // Собр соч. - М.: Педагогика, 1982. - Т.2. 504 с.
33. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования . - М.: Наука , 1981. 140 с.
34. Граник Г.Г., Бондаренко С.М., Концевая Л.А. Как учить школьников работать с учебником. М.: Знание, 1987, №3. 80 c.
35. Граник Г.Г., Бондаренко С.М., Концевая Л.А. Когда книга учит. М.: Педагогика, 1991. 256 c.
36. Диалог о перспективе текста: Сб. научных трудов. Алма-Ата, 1989. 84 с.
37. Доблаев Л.П. Анализ и понимание текста. - Саратов: Изд-во Саратов. ун-та , 1987. 70 c.
38. Доблаев Л.П. Проблема понимания в советской психологии. Саратов: Изд-во Саратовского университета, 1967. 65 c.
39. Доблаев Л.П. Смысловая структура учебного текста и проблемы его понимания. - М.: Педагогика, 1982. 176 c.
40. Дридзе Т.М. Текстовая деятельность в структуре социальной коммуникации. - М.: Наука, 1984. 271 c.
41. Дридзе Т.М. Текст как иерархия коммуникативных программ /информационно-целевой подход/ // Смысловое восприятие речевого сообщения. - М.: Наука, 1976. С. 48 57.
42. Дридзе Т.М. Проблемы чтения в свете информационно-целевого подхода к анализу текста // Проблемы социологии и психологии чтения. - М.: Книга, 1975. С. 173 184.
43. Жинкин Н.И. Речь как проводник информации. М.: Наука,1982. 160 c.
44. Жинкин Н.И. Развитие письменной речи учащихся ІІІ - VII кл. // Известия АПН РСФСР. Вып. 78. - М., 1956. С. 141 250.
45. Жинкин Н.И. Замысел речи // Планы и модели будущего в речи: Материалы к обсуждению. - Тбилиси, 1970. 48 c.
46. Завалишина Д.Н. Психологический анализ оперативного мышления . Экспериментально-теоретическое исследование. Отв. ред. А.В. Брушлинский. - М., ”Наука”, 1985. 224 с.
47. Загадка человеческого понимания. - М.: Политиздат, 1991. 352 с.
48. Зарубежная эстетика и теория литературы XIX-XXвв. - М.: изд-во МГУ, 1987. 512 с.
49. Звегинцев В.А. Язык и понимание // Вопросы языкознания. - 1982. - № 1. С. 71 - 80.
50. Знаков В.В. Основные направления иследования понимания в зарубежной психологии // Вопросы психологии. - 1986. - № 3. С. 163 - 171.
51. Знаков В.В. Понимание в познании и общении. 2 изд., испр. и доп. Самара, Сам. ГПУ, 1998. 188 с.
52. Иванова Е.Ф. Психология мышления и памяти. Харьков: ХГУ, 1990. 79 с.
53. Исследования по структуре текста. Инст. славяноведения и балканистики; отв. ред. Т.В.Цивьян.- М.: Наука, 1987. 301 с.
54. Каган М.С. Мир общения. - М.: Политиздат, 1988. 319 с.
55. Калина Н.Ф. Основы психотерапии. - М.: Рефл-бук”; К.: Ваклер”, 1997. 272с.
56. Клычникова З.И. Психологические особенности обучения чтению на иностранном языке. - М.: Просвещение, 1983. 208 c.
57. Коваленко А.Б. Психологія розуміння К., 1999 184 с.
58. Коваленко А.Б. Психологія розуміння творчих задач. - К., 1994. 116 с.
59. Козиев В.Н. Характеристика логической структуры текста // Особенности восприятия учебной информации взрослыми людьми. Вып. 1. - Л., 1973. С. 83 86.
60. Копыленко О.М. Роль смысловой структуры текста в его понимании. Дис. ... канд. психол. наук. - Алма-Ата, 1974. 152 c.
61. Корнилов Ю.К. Психологические проблемы понимания. - Ярославль, 1979. 80 c.
62. Корніяка О.М. Лабіринти розуміння : Текст як об’єкт розуміння . - Київ: Знання, 1990. 48 c.
63. Корнияка О.Н. Психологические особенности понимания сообщения в зависимости от характера сочетания слова и наглядности : Автореф. дис. ... канд.психол.наук. Киев, 1988. 16 c.
64. Костюк Г.С. Избранные психологические труды. - М.: Педагогика, 1988. 304с.
65. Костюк Г.С. О психологии понимания// Костюк Г.С. Избранные психологические труды. - М., 1988. 304 с.
66. Коул М., Гриффин П. Социально-исторический подход к переопосредствованию // Познание и общение. - М.: Наука, 1988. С. 35 51.
67. Кулагина И.Ю., Колюцкий В.Н.. Возрастная психология: Полный жизненный цикл развития человека. Учебное пособие для студентов высш. уч. заведений. М.: ТЦ «Сфера», 2001. 464 с.
68. Кукушкин В.Д., Неволин И.Ф., Бушуев В.С. Организация умчтвенного труда: Курс лекций. - М., 1980. 356 с.
69. Курганов С.Ю. Ребенок и взрослый в учебном диалоге. - М.: Просвещение, 1989. 127 с.
70. Кучинский Г.М. Диалог и мышление. - Минск, 1983. 190 с.
71. Кучинский Г.М. Психология внутреннего диалога. - Минск: Университетское, 1988. 208 с.
72. Леонтьев А.А. Высказывание как предмет лингвистики, психолингвистики и теории коммуникации // Синтаксис текста. - М.: Наука, 1979. С. 18 36.
73. Леонтьев А.А. Основы психолингвистики. - М.: Смысл, 1997. 287с.
74. Леонтьев А.А. Психология общения. - М.: Смысл, 1997. 365 с.
75. Линдсей П., Норман Д. Переработка информации у человека: Введение в психологию. - М.: Мир,1974. 550 c.
76. Лотман Ю.М. Внутри мыслящих миров. Человек - текст - семиосфера - история. - М.: Языки русской культуры”, 1999. 464 с.
77. Лотман Ю.М. Структура художественного текста. - М.: Искусство, 1970. 384с.
78. Лурия А.Р. Основные проблемы нейролингвистики. М.: Изд-во МГУ,1975. 245 c.
79. Лурия А.Р. Язык и сознание. - Ростов н/Д.: изд-во Феникс”, 1998. 416 с.
80. Максименко С.Д. Основи генетичної психології. - К.: НПЦ Перспектива, 1998. 220 с.
81. Максименко С.Д. Психологія в соціальній та педагогічній практиці: методологія, методи, програми, процедури. - К.: Наук. думка, 1998. 226 с.
82. Максименко С.Д. Роль понимания в процессе решения творческих задач. К., 1977. 18 с.
83. Маркова А.К. Психология усвоения языка как средство общения. - М.: Педагогика, 1974. 239 c.
84. Маркова А.К., Бурштина Н.Е. Усвоение учащимися обобщенных способов конспектирования как важная сторона самообразования // Психологические проблемы учебной деятельности школьников. - М.: Сов. Россия, 1977. С. 76 - 79.
85. Материалы Всесоюзной научно-практической конференции Психолого-педагогические проблемы обучения технике чтения, смысловому восприятию и пониманию текста”. - М., 1989. 185 с.
86. Матюшкин А.М. Проблемные ситуации в мышлении и обучении. М., Педагогика”, 1972. 168 с.
87. Мацковский М.С. Проблема читабельности печатного материала // Смысловое восприятие речевого сообщения. - М.: Наука, 1976. С. 126 - 142.
88. Машбиц Е.И., Андриевская В.В., Комиссарова Е.Ю. Диалог в обучающей системе. - К.: Вища школа, 1989. 184 с.
89. Менчинская Н.А. Психологические требования к учебнику //Известия АПН РСФСР. Вып.63. - М., 1955. С. 141-168.
90. Микк Я.А. Оптимизация сложности учебного текста. - М.: Просвещение, 1981. 199 с.
91. Мусхелишвили Н.Л., Шрейдер Ю.А. Значение текста как внутренний образ // Вопросы психологии. - 1997. - № 3. С. 79 - 91.
92. Налимов В.В. Вероятностная модель языка. - М.: Наука, 1979. 304 с.
93. Наследие М.М.Бахтина и проблемы развития диалогического мышления в современной культуре. - Донецк, 1996.
94. Неволин И.Ф. Познавательное чтение - ведущая форма непрерывного образования // Новые методы и средства обучения. №3. - М.: Знание, 1990. С. 3 65.
95. Неволин И.Ф О графическом изображении смысловой макроструктуры текста // Вопросы психологии, 1974, №5. С. 130-135.
96. Новиков А.И. Семантика текста и ее формализация. М.: Наука, 1983. 216 c.
97. Новиков А.И. Исследование процесса смыслового преобразования текста // Семантика, логика и интуиция в мыслительной деятельности. М.: Педагогика, 1979. С. 127 148.
98. Общение. Текст. Высказывание. / Под. ред. Ю.А.Сорокина, Е.Ф.Тарасова. - М.: Наука, 1989. 175 c.
99. Особенности восприятия учебной информации взрослыми людьми / Под. ред. Г.С. Сухобской. - Л., 1973. 103 с.
100. Пассов Е.И. Сатинова В.Ф. Трансформация как психолингвистический критерий понимания речи // Вопросы психолингвистики и преподавания русского языка как иностранного. - М., 1971.
101. Петренко В.Ф., Мастеров Б.М. К проблеме понимания речевого высказывания // Самосознание, речь и мышление. - Алма-Ата, 1981. С. 68 - 85.
102. Петренко В.Ф., Пронин А.Е. Художественные конструкты как форма семантической организации художественного текста // Оптимизация речевого воздействия. - М.: Наука, 1990. С. 31 - 34.
103. Петров М.К. Язык, знак, культура. - М.: Наука, 1991. 328 с.
104. Понимание и объяснение в науке. - М.: ИНИОН, 1982. 254 с.
105. Понимание как логико-гносеологическая проблема. - К.: Наукова думка, 1982. 272 с.
106. Пономарев Я.А. Знание, мышление и умственное развитие. М., Просвещение”, 1967. 264 с.
107. Порус В.Н. Искусство и понимание: сотворение смысла // Заблуждающийся разум?: Многообразие вненаучного знания. - М.: Политиздат, 1990. С. 256 - 277.
108. Проблемы речевого воздействия на аудиторию в зарубежной социально-психологической литературе. / под ред. В.М. Фирсова и Ю.А. Асеева. - Л., 1973. 106 с.
109. Проблемы социологии и психологии чтения. - М.: Книга, 1975. 198 с.
110. Психолингвистическая и лингвистическая природа текста и особенности его восприятия. - К.: Изд-во КГУ, 1979. 248 с.
111. Психолингвистические проблемы семантики. - М.: Наука, 1983. 288 с.
112. Психология речи и некоторые вопросы психолингвистики. / ред. Д.И.Рамшивили, М.А.Сакварелидзе.- Тбилиси: Мецниереба. 1892. 163 с.
113. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. В 2х томах. - М., Педагогика”, 1989.
114. Севбо И.П. Структура связного текста и автоматизация реферирования. - М.: Изд-во «Наука», 1969. 135 с.
115. Сидоров Е.В. Проблемы речевой системности. М.: Наука, 1987. 220 с.
116. Скрипник И.В. Психолингвистическая характеристика внутритекстового диалога. Дис. на соискание ученой степени кадидата психологических наук. Киев, 1992. 186 с.
117. Славская К.А. Мысль в действии (Психология мышления). - М., Политиздат, 1968. 207 с.
118. Смирнов А.А. Психология запоминания. М.: Изд-во АПН РСФСР,1948. 328 c.
119. Смирнов Г.А. Смысл как проблема функциональной психосемантики // Вопросы психологии. - 1986. - № 1. С. 118 - 123.
120. Смирнов Г.А. Уровни понимания и трансформация текста // Психологический журнал. - 1980. - Т. 1. - № 5. С. 75 - 81.
121. Соколов А.Н. Психологический анализ понимания иностранного текста // Известия АПН РСФСР. М.-Л., 1947. С. 163 191.
122. Соломка Е.Т. Формування читацької компетентності учнів старших класів. Дис. ... канд.психол.наук, 2000. 171 с.
123. Солсо Роберт Л. Когнитивная психология. - М., 1996. 600 с.
124. Сорокин Ю.А. Психолингвистические аспекты изучения текста. - М.: Наука, 1985. 168 с.
125. Сорокин Ю.А., Левченко Е.Б. Общение и текст // Речевое общение: проблемы и перспективы. - М., 1983. С. 38 - 49.
126. Столяренко Л.Д. Основы психологии. - Ростов-на-Дону, Феникс, 2001. 672 c.
127. Текст в лингвистической теории и методике преподавания филологических дисциплин // Материалы международной научной конференции. Ч. 2. Мозырь. 2001. 241 с.
128. Текст в коммуникации: Сб. научн. трудов. М.: АПН России, 1991 209 с.
129. Текст и гуманитарное знание: Сб научн. тр. М.: МГУ, 1997 200 с.
130. Текст и культура: общие и чпстные проблемы: Сб научн. тр. М.: АН СССР, Ин-т языкознания, 1985 317 с.
131. Текст как отражение культуры мира: Сб научн. тр. М.: Рос. Открыт. ун-т, 1989 297 с.
132. Текст как явление культуры. - Новосибирск: Наука, 1989. 197 с.
133. Тихомиров О.К. Психология мышления. Учебное пособие , для студентов высших учебных заведений, обучающихся по специальности Психология”. - М., Изд-во Московского унив-та, 1984. 270 с.
134. Тихомиров О.К., Знаков В.В. Мышление, знание и понимание // Вестник Моск. ун-та. Сер. 14. Психология. - 1989. - № 2. С. 6 - 16.
135. Тодоров Ц. Поэтика // Структурализм: за” и против”. - М.: Прогресс, 1975. С. 37 - 113.
136.