Психологічні детермінанти асоціальної поведінки підлітків

Краткое описание

Прикарпатський університет імені Василя Стефаника

На правах рукопису

ДВІЖОНА Оксана Володимирівна

УДК 159.9.019.4 053.6

Психологічні детермінанти асоціальної поведінки підлітків

19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник
Орбан-Лембрик Лідія Ернестівна
доктор психологічних наук, професор,
заслужений діяч науки і техніки України,

Івано-Франківськ 2004

ЗМІСТ

ВСТУП______________________________________________________4
РОЗДІЛ 1. АСОЦІАЛЬНА ПОВЕДІНКА ПІДЛІТКІВ ЯК ПСИХОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА
1.1. Аналіз феномену асоціальної поведінки особистості в різних галузях психологічної науки________________________________________________10
1.2. Асоціальна поведінка підлітків як предмет педагогічної та вікової психології_________________________________________________________25
1.3. Психологічний зміст асоціальної поведінки підлітків_____________45
1.3.1. Проблема нормативної та асоціальної поведінки підлітків______45
1.3.2. Взаємозв’язок зовнішніх та внутрішніх чинників у детермінації асоціальної поведінки підлітків_______________________________________64
1.3.3. Асоціальна поведінка і процес десоціалізації підлітків_________78
Висновки до першого розділу____________________________________89
РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ детермінантів АСОЦІАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ ПІДЛІТКІВ
2.1. Методика та загальна процедура організації експериментального дослідження_______________________________________________________92
2.2. Конкретні форми та специфіка прояву асоціальної поведінки підлітків_________________________________________________________106
2.2.1.Типи асоціальної поведінки підлітків________________________107
2.2.2.Порівняльна характеристика ціннісних орієнтацій підлітків з асоціальною та соціальною поведінкою_______________________________120
2.2.3.Психологічна характеристика зовнішніх чинників, що здійснюють вплив на поведінку підлітків________________________________________138
Висновки до другого розділу____________________________________147
Розділ 3. ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ АСОЦІАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ підлітків
3.1. Експериментальне моделювання шляхів подолання асоціальної поведінки підлітків________________________________________________149
3.2. Психокорекційна робота з підлітками, схильними до асоціальної активності________________________________________________________156
3.3. Основні напрямки профілактики асоціальної поведінки підлітків__168
Висновки до третього розділу___________________________________182
ВИСНОВКИ_______________________________________________­­___184
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ__________________­­_________187

ДОДАТКИ________________________________________­­___________213

ВСТУП

Актуальність дослідження. Вивчення сучасної соціокультурної ситуації та індивідуальних особливостей особистості дозволяє повніше уявити механізм формування нормативної поведінки підлітків і психологічні причини їх вчинків із відхиленнями від звичної соціальної норми.
Переосмислення загальної криміногенної обстановки, аналіз сучасного стану виховання підростаючого покоління з урахуванням соціальних, соціально-психологічних, психологічних та медико-біологічних умов формування особистості підлітків, вивчення недоліків навчально-виховного процесу, прорахунків сімейного виховання, особливостей загострення конфліктів у системі вчителі учні”, батьки діти”, діти - діти”, прорахунків у державній політиці щодо неповнолітніх дозволяють визначити психолого-педагогічні чинники асоціальної поведінки неповнолітніх у сучасних умовах.

Результати аналізу літературних джерел та практичного досвіду роботи навчальних закладів засвідчили, що проблема детермінації асоціальних проявів поведінки підлітків ще не дістала достатнього науково-методичного вирішення. Проте певна теоретико-методологічна база для розв’язання відповідних завдань вже створена. Зокрема, вивчаються науково-психологічні основи формування особистості (М.І. Дідора, З.С. Карпенко, А.Б. Коваленко, В.В. Клименко, В.П. Москалець, С.Д. Максименко, І.Д.Пасічник, І.М. Романишин, М.В.Савчин, М.К. Тушкіна, Т.М. Титаренко, М.М. Фіцула, Н.В. Чепелєва, Ю.М. Швалб), вікові психологічні особливості неповнолітніх (М.М. Бабаєв, М.І. Буянов, Т.С. Гурлєва, В.І.Ілійчук, О.М.Коропецька, В.А. Худик), вплив сімейних конфліктів на формування відхилень у поведінці підлітків (Л.С. Алексєєва, Н.М. Апетик, І.А. Белінська, А.К. Дмитренко, П.Є. Мармазинська, Г.М. Міньковський, В.М. Радчук, А.Д.Шестаков), соціально-психологічні аспекти морального становлення неповнолітніх (Н.В.Абдюкова, В.В.Баранов, С.О. Бєлічева, О.Б. Бовть, П.В.Вівчар, І.М. Гоян, І.І. Карпець, Л.Е. Орбан-Лембрик, А.М.Яковлєв) психологічні аспекти профілактики асоціальної поведінки підлітків (Л.В.Дзюбко, І.В. Козубовська, Н.Ю. Максимова, С.В. Толстоухова, Л.Н.Прокопенко, Г.М.Федоришин, С.Г. Шебанова).
Проведений теоретичний аналіз показує, що без виявлення причин асоціальної поведінки та умов, які сприяють асоціальним проявам, не можна кваліфіковано вести боротьбу зі злочинністю та протиправними діяннями.
Недостатнє розроблення означеної проблематики і зумовило вибір теми дослідження: Психологічні детермінанти асоціальної поведінки підлітків”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, теми. Обраний напрям має зв’язок з науковими програмами Прикарпатського університету імені Василя Стефаника, входить до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри соціальної психології як складова загальнокафедральної теми Психологічні проблеми професійної підготовки спеціаліста” (Протокол № 2 від 5 вересня 2001).
Тема дисертації затверджена вченою радою Прикарпатського університету імені Василя Стефаника (протокол № 5 від 15 лютого 2002 року) та у Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 733 від 11 липня 2002 року).
Об’єкт дослідження - асоціальна поведінка підлітків.
Предмет дослідження - психологічні детермінанти, що впливають на поведінку підлітка і спричиняють її асоціальні прояви.
Мета дослідження - вивчення психологічних умов і чинників, що зумовлюють асоціальну поведінку підлітків, визначення шляхів її подолання.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на тому, що асоціальна поведінка є похідною від індивідуальних особливостей дітей підліткового віку і специфіки загальної соціальної ситуації. Підліткам притаманні різні типи асоціальної поведінки, кожен з яких характеризується своєрідністю вияву. Ефективному запобіганню асоціальної поведінки сприяє організація спеціальної цілеспрямованої роботи, яка включає психологічну корекцію і профілактику зазначеного феномена. Впровадження системи запобіжних і корекційних заходів щодо асоціальної поведінки створює сприятливі умови для її подолання, спрямовується на нівелювання впливу на особистість підлітка чинників деструктивного характеру.
Відповідно до поставленої мети та висунутої гіпотези визначені наступні завдання дослідження:
1. Здійснити теоретичний аналіз досліджуваної проблеми у системі психолого-педагогічних знань, уточнити зміст поняття асоціальна поведінка підлітків”.
2. З’ясувати психологічні передумови виникнення і прояву асоціальної поведінки підлітків.
3. Провести експериментальне дослідження зовнішніх і внутрішніх детермінацій асоціальної поведінки підлітків, виявити її конкретні форми, специфіку та типи.
4. Дослідити специфіку взаємодії індивідуальних і соціальних особливостей асоціальної поведінки дітей підліткового віку.
5. Визначити та обґрунтувати шляхи подолання асоціальної поведінки підлітків.
Теоретико-методологічною основою дослідження є фундаментальні науково-психологічні засади щодо становлення особистості (Г.О. Балл, Л.Ф.Бурлачук, М.Й.Боришевський, А.Б. Коваленко, В.В. Клименко, І.С. Кон, С.Д. Максименко, В.П.Москалець, Л.Е. Орбан-Лембрик, І.Д. Пасічник, А.В.Петровський, М.В. Савчин, Н.В.Чепелєва, Ю.М. Швалб та ін.) загально-психологічні принципи формування особистості у підлітковому віці (Л.І.Божович, М.І. Дідора, Т.І. Драгунова, Д.Б. Ельконін, З.С. Карпенко, О.М.Коропецька, Л.Ф. Обухова, Д.І. Фельдштейн та ін.), концептуальне положення про детермінанти та механізми поведінки, що відхиляється від норм (О.Б. Бовть, В.П. Васильєв, Є.П. Ільїн, Н.Ю. Максимова, Г.М.Міньковський, В.М. Оржеховська та ін.).
У досліджені використано загальнонаукові методи: логічний, аналітичний, системний тощо. Емпіричну базу дослідно-експериментальної роботи складали психодіагностичні та психокорекційні методики, а також анкетування, інтерв’ю, групові та індивідуальні бесіди, дискусії, контент-аналіз продуктів діяльності. У процесі аналізу експериментального матеріалу застосовувалися методи математичної статистики та комп’ютерна обробка даних.
Організація дослідження. У дослідженні взяли участь 200 підлітків і 90 батьків Чернівецької та Тернопільської областей. Дослідна робота проводилась на базі професійно-технічного училища №5 м. Чернівців, Буковинської державної медичної академії, Чернівецького обласного притулку, середньої загальноосвітньої школи № 2 м. Хоростків Тернопільської області.
Дослідження проводилось у два етапи.
Перший етап (2000-2002 рр.) був присвячений аналізу психолого-педагогічної літератури та вивченню практики роботи навчальних закладів в аспекті досліджуваної проблеми; проведенню констатуючого психодіагностичного дослідження, у ході якого уточнювалася гіпотеза, що висувалася; розробці прогностичної моделі шляхів подолання асоціальної поведінки у підлітковому віці.
Другий етап (2002-2003 рр.) був спрямований на організацію формуючого експерименту та проведення психокорекційної роботи з підлітками, схильними до асоціальної поведінки, відповідно до розробленої прогностичної моделі; здійснення контрольних діагностичних зрізів. На цьому етапі проводилася кількісна і якісна обробка та інтерпретація отриманих результатів, виокремлювалися психолого-педагогічні напрями профілактики асоціальної поведінки підлітків; формувалися висновки.
Наукова новизна дослідження полягає у розкритті соціальної детермінації і виокремленні психологічної сутності асоціальної поведінки підлітків; визначенні психологічного змісту та структури асоціальної поведінки підлітків; доведенні взаємозв’язку між індивідуальними особливостями учнів підліткового віку і механізмами зовнішньої регуляції; виокремленні типів асоціальної поведінки підлітків і дослідженні своєрідності їх вияву; розробленні прогностичної моделі подолання зазначеного феномена у підлітків, важливими елементами якої є психологічна корекція та психологічна профілактика асоціальної поведінки підлітків.
Теоретичне значення дослідження. Уточнено поняття асоціальна поведінка підлітків”, поглиблено психологічні знання про детермінацію асоціальної поведінки підлітків; виявлено конкретні форми, специфіку прояву та типи асоціальної поведінки підлітків (конфліктно-ситуативний тип асоціальної поведінки з перевагою позитивної спрямованості; ситуативний тип асоціальної поведінки з незначною негативною спрямованістю; нестійкий тип асоціальної поведінки з переважаючою негативною спрямованістю; стійкий тип асоціальної поведінки з негативною спрямованістю); визначено психолого-педагогічні напрями профілактики асоціальної поведінки неповнолітніх.
Практичне значення дослідження полягає у розробці та впровадженні психодіагностичного комплексу методик для виявлення рівня сформованості асоціальної поведінки, накресленні практичних рекомендацій щодо її профілактики і корекції в неповнолітніх.
Результати дослідження можуть бути використані у психодіагностичній та психокорекційній діяльності практичних психологів в закладах освіти, а також вчителями та методистами у педагогічній практиці.
Надійність та вірогідність отриманих даних визначалася всебічним методологічним і теоретичним аналізом розглянутої проблеми, відповідністю використаних методик цілям і завданням дослідження, застосуванням методів математичної статистики при обробці результатів.
Апробація та впровадження результатів дослідження. Зміст головних положень та результатів дослідження обговорювався на звітних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Прикарпатського університету імені Василя Стефаника (м.Івано-Франківськ, 2001-2004), регіональному семінарі Соціально-психологічні проблеми становлення сучасної молоді” (м.Івано-Франківськ, 2002), Всеукраїнській науково-практичній конференції Психолого-педагогічні проблеми підвищення якості підготовки педагогічних кадрів вузу: стан, проблеми, перспективи ”(м.Чернівці, 2003), конференції, присвяченій 60-річчю Буковинської державної медичної академії (м.Чернівці, 2004), Всеукраїнській науково-практичній конференції Використання психолого-педагогічних технологій у процесі підготовки практичних психологів і вчителів в умовах вищого навчального закладу”(м.Чернівці, 2004). Впровадження результатів дослідження здійснювалося шляхом читання автором лекцій, проведення семінарів з вікової та педагогічної психології у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича та Буковинській державній медичній академії, а також в професійно-технічному училищі № 5 м. Чернівці під час роботи з підлітками, схильними до асоціальної поведінки.
Публікації: Зміст роботи відображений у 10 публікаціях автора, які вміщені у фахових виданнях.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (320 найменувань українських та зарубіжних авторів) та додатків. Робота викладена на 186 сторінках машинописного тексту, містить 24 таблиці та 21 рисунок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Узагальнення результатів дослідження, проведення психокорекційної і профілактичної роботи підтвердили висунуту гіпотезу і дозволили зробити наступні висновки:
1. Проведений теоретичний аналіз дозволив уточнити зміст поняття асоціальна поведінка підлітків”, визначити специфіку її прояву у підлітковому віці, структуру та типи асоціальної поведінки. Сутність асоціальної поведінки полягає у сукупності послідовно здійснюваних поведінкових актів, які спричиняють деструктивні зміни в оточуючому середовищі та в особистості неповнолітнього. Це процес, що розгортається у просторі і часі та включає не лише асоціальні дії, але й попередній вплив на особистість підлітка, психологічні явища, які визначають генезу асоціального вчинку.
2. Доведено, що міра вияву асоціальної поведінки підлітків залежить від внутрішніх (психологічні колізії, породжені індивідуальними особливостями підліткового віку) і зовнішніх (психологічні труднощі і ускладнення, породжені проблемогенним соціумом; десоціалізуючі впливи сім’ї і школи; деформації у спілкуванні і взаємодії) чинників, які не виступають ізольовано один від одного, а існують у певних зв’язках та взаємозалежностях. Показано, що дія соціального чинника виявляється через існуючі в суспільстві соціально-економічні, культурно-освітні та інші показники його розвитку, які, трансформуючись певним чином у соціальні та психологічні характеристики найближчого оточення підлітка, детермінують умови існування та особливості становлення в ньому підростаючої особистості. Психолого-педагогічний чинник діє безпосередньо у сфері навчання та виховання і виявляється у організованому й цілеспрямованому впливі батьків та вчителів на формування особистості підлітка, засвоєння ним суспільно схвалених ціннісно-нормативних уявлень та зразків поведінки. Психологічний чинник включає в себе індивідуальні особливості підлітка.
3. Експериментально засвідчено, що соціально благополучні підлітки здебільшого зорієнтовуються на цінності, які мають моральну спрямованість, а ті, що перебувають у притулку, обирають цінності з матеріальною спрямованістю. Встановлено, що серед підлітків з асоціальною поведінкою має місце посилення девальвації моральних цінностей і цінностей, пов’язаних з трудовою діяльністю. Сучасне підростаюче покоління характеризується високим рівнем особистої тривожності, що обумовлено проблемами особистісного (незадоволення зовнішнім виглядом, статеве дозрівання та ін.) та мікрогрупового (ускладнення спілкування з ровесниками та дорослими) характеру.
4. Визначено типи асоціальної поведінки підлітків: конфліктно-ситуативний тип асоціальної поведінки з перевагою позитивної спрямованості (характеризується тим, що неповнолітній в основному оступається оточуючим через побоювання неприємностей; конфліктністю; гарячкуватістю; слабка готовність до контакту з іншими; слабкою силою волі; не обдумуванням власних вчинків); ситуативний тип асоціальної поведінки з незначною негативною спрямованістю (характеризується порушенням норм і правил поведінки; скритністю; ізольованістю у класі; дезадаптивністю; вибіркове ставленням до вимог оточуючих некомунікабельністю; такий підліток не завжди вміє контролювати свої вчинки, протистояти негативному впливу); нестійкий тип асоціальної поведінки з переважаючою негативною спрямованістю (характеризується безвідповідальністю; зверхнім ставленням до оточуючих; девіантністю; емоційною збудливістю; почуттям злості; переважно негативним ставленням до зовнішньої регуляції; самовпевненістю; такий підліток товаришує з однокласниками, але не всі учні в класі його люблять, бо він часто ображає їх); стійкий тип асоціальної поведінки з негативною спрямованістю (характеризується грубістю, агресивністю; активною протидією; різкістю; приниженням однокласників; брутальністю; мстивістю; цинізмом; делінквентними діями, бродяжництвом, частими втечами з дому; адиктивністю; стійким негативним ставленням до зовнішніх впливів).
5. У процесі експериментальної роботи доведено доцільність та ефективність застосування психокорекційної програми з використанням таких методів корекційно-профілактичної роботи, як групова дискусія, психомалюнок, рольова гра, психодрама, методи невербальної взаємодії. Апробована програма тренінгових занять сприяла озброєнню підлітків знаннями, необхідними для взаєморозуміння з ровесниками та дорослими; розвитку вмінь аналізувати власну поведінку та поведінку інших; виявленню критичності та самокритичності; розвитку вміння знаходити позитивні варіанти розв’язання різних життєвих ситуацій тощо. Вона також дала змогу визначити шляхи та напрями подолання асоціальної поведінки підлітків, якими є: психокорекційна робота з підлітками, схильними до асоціальної поведінки; психокорекція у навчально-виховному процесі; координація психолого-педагогічної діяльності навчального закладу та сім’ї.
Перспективними напрямами в дослідженні проблеми асоціальної поведінки неповнолітніх є вивчення сучасних механізмів і способів становлення підростаючої особистості залежно від рівня життя сім’ї та навчально-виховного впливу школи; з’ясування впливу різних чинників на засвоєння підлітком ціннісно-нормативних уявлень. Особливий інтерес викликає феноменологічний опис та теоретичний аналіз причин соціального сирітства в Україні, а також класифікація і типологія даних причин, знаходження основних правил, прийомів і методів їх продуктивного, творчого вирішення.
Можна очікувати, що диференціація та подальше теоретична розробка цієї проблеми відкриють можливість практичного використання знань про особистість для профілактики асоціальних проявів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдюкова Н.В. До проблеми суїциду в сучасній Україні //Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія.- Івано Франківськ: Вид-во Плай” Прикарпатського університету, 2001. Вип.6 Ч. 2. С. 38-47.
2. Абдюкова Н.В. Соціально-психологічні детермінанти злочинності неповнолітніх. - ІваноФранківськ //Вісник Прикарпатського університету. Філософські і психологічні науки. - ІваноФранківськ: Вид-во Плай”. - 2003. - Вип. ІV. С. 158-164.
3. Аванесов Г.А. Криминология и социальная профилактика. М.:Академия МВД СССР, 1980. 526 с.
4. Аванесов Г.А. Криминология. - М., 1984. С. 333-342.
5. Актонян Ю.М., Самовичев Е.Г. Неблагоприятные условия формирования личности в детстве. М.,1993.- С. 130.
6. Алексеев А.И. Криминология. М., 1998.- 340 с.
7. Алексеева Л.С. Влияние семейных конфликтов на от­клоняющееся поведение подростков //Психолого-педа­гогические проблемы предупреждения педагогической запущенности школьников. М., 1978. С. 31-36.
8. Алемаскин М.А. О психологической характеристике трудно воспитываемых подростков //О некоторых во­просах нравственного воспитания детей и подростков. М., 1970. С. 83-96.
9. Алмазов Б.Н. Психическая средовая дезадаптация несо­вершеннолетних. Свердловск, 1986.- 354 с.
10. Ангуладзе Т.Ш. Формирование установки асоциального поведения у несовершеннолетних правонарушителей. Дис. канд. психол. наук. Т., 1980. 22 с.
11. Антонян Ю.М., Бородин С.В. Преступность и психические аномалии. М., 1987. - 134 с.
12. Антонян Ю.М., Самовичев Е.Т. Неблагоприятные условия формирования личности в детстве. М., 1993. 196 с.
13. Апетик Н.М. Моральна саморегуляція як умова попередження девіантної поведінки підлітків: Автореф. дис. канд. псих. наук: 19.00.07. К., 2001. 20 с.
14. Апетик Н.М. Вплив несприятливого сімейного оточення на девіантну поведінку підлітків // психологія на перетині тисячоліть: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України: В 3 т. Вид. 2 К.: Кнозис, 1999. Т. 1. С. 58-65.
15. Аркин Е.А. Письма к родителям. М., 1961. С.122-133.
16. Асмолов А.Г. Психология личности. Принципы общепсихологического анализа. М.: МГУ, 1990. 367 с.
17. Бабаев М.М. Исследования возрастных психологических особенностей и проблема ответственности несовершеннолетних правонарушителей //Советское государство и право. М., 1966. - №13.- С.9
18. Баженов В.Г. Воспитание педагогически запущенных подростков. К., 1989. 90 с.
19. Байярд Т., Байярд Д. Ваш беспокойный подросток. - М.: Просвещение, 1991. 224 с.
20. Балянская Л.К. Обеспечение единства нравственных требований школы, семьи и общественности в воспитании молодежи //Семья в системе нравственного воспитания. Актуальные проблемы воспитания подростков. М., 1979. С. 24-37.
21. Баранов В.В., Похлебіна О.І. Дослідження автобіографії девіантного підлітка як один з прийомів вивчення його десоціалізації //Практична психологія та соціальна робота . - № 9. 2001. С. 43-44.
22. Батищева Г.О., Зайцева З.Г. Робота соціальних служб для молоді з молодою сім’єю /Методичні рекомендації. К., АЛД, 1996. 100 с.
23. Беличева С.А. Престижность и асоциальное поведение несовершеннолетних: Автореф.дисс. на соиск. учен. степени канд психол. наук: 19.00.05. Л., 1977.
24. Беличева С.А. Психологическая диагностика социальной запущенности подростков //Повышение эффективности воспитательной работы по предупреждению педагогической запущенности и правонарушений учащихся. Иркутск: ИрГУ, 1983. С. 92-96.
25. Беличева С.А. Социально-психологические основы предупреждения десоциализации несовершеннолетных: Автореф. дисс. д-ра психол. наук: 10.00.05. М., 1989. 48 с.
26. Беличева С.А. Этот опасный возраст. М.: Знание, 1982.- 93 с.
27. Белінська І.А. Психологічні типи відхилень у розвитку особистості підлітків з алкогольно залежної сім’ї: Автореф. дис. канд. псих. наук: 19.00.07. К., 2000. 19 с.
28. Белінська І.А. Психологічні чинники соціальної дезадаптації підлітків //Психологія самосвідомості: історія, сучасний стан та перспективи дослідження: збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України/ За ред. С.Д. Максименка. К., 1999. С. 12-14.
29. Белінська І.А. Психологічні чинники формування особистості підлітків у сучасній сім’ї // Проблеми загальної та педагогічної психології: збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України/ За ред. С.Д. Максименка. К., 2000. - Т. 1, ч.2. С. 7-10.
30. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. М.: Прогресс, 1986.- 420 с.
31. Бех И.Д. Психологические основы нравственного развития личности. Дис. д-ра. психол. Наук /НИИ психологии Украины. К., 1992. 320 с.
32. Бехтерев В. М. Внушение и его роль в общественной жизни. СПб., 1908.
33. Билинский А.Н. Хозяйственная деятельность трудновоспитуемых подростков как средство профилактики правонарушений: Автореф. дисс. на соиск. учен. степени канд пед. наук: 13.00.01. К., 1992. 20 с.
34. Бим-Бад Б.М., Днепров Э.Д., Корнетов Г.Б. Мудрость воспитания. М.: Педагогика, 1987. 284 с.
35. Бовть О. Б. Агресивні реакції та шляхи їх корекції в молодших школярів. Автореф. дис. канд. психол. наук. К., 2001. 18 с.
36. Бовть О. Б. Проблеми психологічної діагностики агресивної поведінки дітей та підлітків //Педагогіка і психологія. 1997. - № 3. С.22 -28.
37. Бовть О.Б. Соціально-психологічні причини агресивної поведінки підлітків//Педагогіка і психологія. 1997. - № 5. - С 17-20.
38. Бовть О.Б. Проблема корекції агресивної поведінки дітей // Рідна школа. 1997. - № 5. С. 40-43.
39. Божович Л.И. Изучение мотивации поведения детей и подростков. М.: Педагогика, 1972. 180 с.
40. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. М.: Просвещение, 1968.- 464 с.
41. Боришевский М.Й. Развитие саморегуляции поведения школьников. Дис. д-ра психол. наук /КГПИ им. М.П. Драгоманова. К., 1992. 77 с.
42. Боришевський М.Й. Теоретико-методологічні основи дослідження психологічних закономірностей виховання громадянської свідомості та самосвідомості //Актуальні проблеми психології: Наукові записки Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України /За ред. С.Д.Максименка. К., 1999. Вип. 19. С.36-44.
43. Братусь Б.С. Аномалии личности. М.: Мысль, 1988. 301 с.
44. Бушай І.М. Психологічні особливості розвитку Я-образу” акцентуйованих підлітків: Автореф. дис. канд. псих. наук: 19.00.07. К., 2000. 19 с.
45. Буянов М.И. Беседы о детской психиатрии. М.: Просвещение, 1986. 205 с.
46. Буянов М.І. Основи психотерапії дітей і підлітків. К.: Вища школа, 1990. 191 с.
47. Варданян А.В. Криминологическая характеристика и социально-правовые меры предупреждения изнасилования: автореф. дисс. канд.юр. наук. М., 1996.
48. Васильев В.Л. Юридическая психология. 3-е изд. СПб.:Питер, 2000. 624с.
49. Вдовиченко А.А. О типах акцентуаций характера у делинквентных подростков //Психологические проблемы психогигиены, психопрофилактика в медицинской деонтологии. Л.: Медицина, 1976. С. 23-24.
50. Вейнгольд-Рыбкина И.В. Некоторые особенности личности и семейных взаимоотношений у подростков-правонарушителей //Особенности психологии личности педагогически запущеных учащихся. Воронеж, 1982. С.83-92.
51. Веселуха В. Соціальний і правовий статус неповнолітніх і його вплив на віктимну поведінку //Право України. 1999, № 7. С. 93-97.
52. Ветров Н.И. Когда в ответе родители /Проблемы правового воспитания. М.: Знание, 1973. 128с.
53. Ветров Н.И. Профилактика правонарушений среди молодежи. М., 1987. С. 12;13; 132; 133; 140.
54. Віленська Е. Кримінологія: традиції і новації //Право України. - 1999, №6. С. 92-97.
55. Вівчар П.В. Особливості морального виховання неповнолітніх засуджених у виховно-трудових колоніях: Автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.01. Тернопіль, 1999. 20 с.
56. Вівчар П.В. Місце сім’ї в системі морального виховання неповнолітніх засуджених //Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В.Гнатюка. серія 3: Педагогіка і психологія. 1998. - № 5. С. 22-24.
57. Владинска Н., Петрова Н. Социально-педагогическая модель корекционно-воспитательной работы //Теория и практика социальной работы: отечественный и зарубежный опыт: В 2 т. М., 1993 . Т. 2. С.
58. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб. О.В. Скрипченко, Л.В. Волинська, З.В. Огороднійчук. К.: Просвіта, 2001. 416 с.
59. Выготский Л.С. Игра и ее роль в психическом развитии ребенка //Вопросы психологии. - 1966. №6.- С.121-127.
60. Выготский Л.С. Проблемы возраста /Собр. соч. Т.4. М., 1983. С.258.
61. Габиани А.А. На краю пропасти: Наркомания и наркоманы. М.: Мысль, 1990. 220 с.
62. Гарбузов В.И. Практическая психотерапия. С.-Пб.: АО Сфера, 1994. С.32.
63. Гобечия Ф.В. Психзологические факторы поведения несовершеннолетних правонарушителей. Тбилиси.: Мекцниснереба, 1979. - 83 с.
64. Гобечия Ф.В.Психологические факторы отклоняющегося поведения несовершеннолетних: Автореф.дисс. на соиск. учен. степени канд. психол. наук: 19.00.07 Тбилиси, 1978.
65. Голубович Л. Проблеми у вихованні молоді/ Дитина як індивідуальна істота //Жіночий світ. 1976. С.10.
66. Гопеев А.Д. Особенности семейного общения педагогически запущенных подростков //Особенности психологии личности педагогически запущенных учащихся. Воронеж, 1982. 98 с.
67. Горшков И.В., Зулкарнеев Р.М. Тяжкие преступления в семье. М., 1997. 120 с.
68. Гоян І.М. Психолого-педагогічні особливості розвитку моральної поведінки підлітків. Дис. канд. психол. наук. Івано-Франківськ, 1997.18 с.
69. Гоян І.М. Виховний ідеал як детермінанта морального розвитку особистості сучасного підлітка //Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія.- Івано Франківськ: Вид-во Плай” Прикарпатського університету, 1996. Ч. 2. С. 89-95.
70. Грищенко Л.А., Алмазов Б.Н. Психология отклоняющегося поведения и задачи педагогической реабилитации трудновоспитуемых учащихся: учеб.пособие. Свердл. инж.- пед. институт, 1987. 80 с.
71. Гурлєва Т.С. Дівчинка підліток: проблеми віку і профілактика важковиховуваності. К.: ІЗМН, 1997. 136 с.
72. Давыдов А.А. Индекс социального неблагополучия //Социологические исследования. 1995, №10. С.120.
73. Двіжона О.В. Вплив різних видів груп на поведінку неповнолітніх //Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип.122. Педагогіка та психологія. Чернівці: Рута, 2001. С.182-186.
74. Двіжона О.В. Соціальна обумовленість причин та умов правопорушної поведінки //Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія.- Івано Франківськ: Вид-во Плай” Прикарпатського університету, 2001. Вип.6 Ч. 2. С. 304-308.
75. Двіжона О.В. Проблема нормативної та асоціальної поведінки підлітків. Чернівці //Науковий вісник Чернівецького університету (за матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції): Збірник наукових праць. Вип.153. Педагогіка та психологія. Чернівці: Рута, 2002. С.48-52.
76. Двіжона О.В. Вплив сім’ї на формування асоціальної поведінки підлітків //Актуальні проблеми психології. Том. І.: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. К.: Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, 2002, Ч. 3. С. 35-41.
77. Двіжона О.В. Психокоренційна робота із схильними до асоціальної поведінки підлітками //Актуальні проблеми психології. Том. І.: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. К.: Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, 2002, Ч.7. С. 45-51.
78. Двіжона О.В.Засоби профілактики асоціальної поведінки та їх характеристика //Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. - ІваноФранківськ: Вид-во Плай” Прикарпатського університету, 2002. Вип.7 Ч. 2. С. 203-210.
79. Двіжона О.В. Причини і умови асоціальної поведінки неповнолітніх. - ІваноФранківськ //Вісник Прикарпатського університету. Філософські і психологічні науки. - ІваноФранківськ: Вид-во Плай”. - 2003. - Вип. ІV. С. 164-169.
80. Двіжона О.В. Порівняльна характеристика ціннісних орієнтацій підлітків з асоціальною поведінкою та соціальною активністю// Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 181. Педагогіка та психологія. Чернівці: Рута, 2003. С.43-47.
81. Деркач А.А., Орбан Л.Э. Акмеологические основы становления психической и професиональной зрелости личности. М.:РАУ, 1995. 208 с.
82. Джужа О.М., Моісеєв Є.М., Василевич В.В. Кримінологія. Спеціалізований курс лекцій із схемами (Загальна та Особлива частини). Навчальний посібник. Київ: Атіка. 2001. 368 с.
83. Дзюбко Л.В. Психологічні особливості ранньої шкільної дезадаптації і шляхи її подолання: Автореф. дис. канд. псих. наук: 19.00.07. К., 2000. - 18 с.
84. Дзюбко Л.В. Психопрофілактична й просвітницька робота //Основи практичної психології. К., 1999. С. 483-495.
85. Дідора М.І. Проблема розвиваючого навчання у сучасній школі. Наукові записи ТДПУ. Серія Педагогіка і психологія”, 1998. - № 5.
86. Дідора М.І. Проблема становлення самостійності підростаючого покоління // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. - ІваноФранківськ: Вид-во Плай” Прикарпатського університету, 2000. Вип.5 Ч. 1. С. 18-20.
87. Дідора М.І. Формування творчого мислення як інноваційного методу навчального процесу. Економіка освіти: збірник наукових праць (економіка вищої освіти МДІ вищої освіти АПН України). Т.1. Тернопіль, 2001. С. 127-134.
88. Дмитренко А.К., Мармазинська П.Є., Шевцова Л.П. Психологія сімейного виховання. Ч. 2 , Чернівці, 1995. 162 с.
89. Дмитров Ю. Боротьба зі злочинністю: деякі проблеми і шляхи їх вирішення// Право України. - 1998. - № 1. С. 69-72.
90. Долгова А.И. Социально-психологические аспекты преступности несовершеннолетних. М.: Юридическая литература, 1981. 159 с.
91. Донченко Е.А., Титаренко Е.М. Личность: конфликт, гармония. К.: Политиздат Украины, 1989. 176 с.
92. Дубровина И.В. Руководство практического психолога. М.: Академия, 1995. 285 с.
93. Еникеев М.И. Основы общей и юридической психологии: Учебник для вузов. - М.: Юрист, 1996.- 631 с.
94. Еникеев М.И., Кочетов О.Л. Общая, социальная и юридическая психология: краткий энциклопедический словарь. М.: Юрид.лит.,1997. 448с.
95. Еременко В.А. Взаимодействие педагогических школ и правоохранительных органов по предупреждению правонарушений среди несовершеннолетних: Автореф. дисс. на соиск. учен. степени канд пед. наук: 13.00.01. Харьков, 1991. 23 с.
96. Ермаков В.Д. Социально-правовая профилактика правонарушений несовершеннолетних, связанных с недостатками семейного воспитания. М., 1981. С.30.
97. Жадбаев С.Х. Правопорядок и поведение несовершеннолетних. Алма-Ата: Мектеп, 1982. 112с.
98. Жалинский А.Э., Костицкий М.В. Эффективность профилактики преступлений и криминологическая информация. Львов: Выща школа, 1980. 302 с.
99. Жигарев Е.С. Криминологическая характеристика несовершеннолетних и организация их правового воспитания. М.,1990.- 158с.
100. Жигарев Е.С. Криминологическая характеристика социальных аномалий в среде несовершеннолетних и их предупреждение. М.,1992. 254с.
101. Жутиков Н.В. Психологические уроки обыденной жизни: Беседы психолога. Книга для учителей и родителей. М.: Просвещение, 1990. С.76-99.
102. Забрянский Г.И. Социология преступности несовершеннолетних. Минск, Минсктиппроект, 1997. С.4.
103. Завацька Н.Є. Особливості особистісної детермінації узалежненої поведінки підлітків та її корекція: Автореф. дис. канд. псих. наук: 19.00.07. К., 2002. 20 с.
104. Завацька Н.Є. Психологічні особливості корекційної роботи з підлітками, що зловживають психоактивні речовини //Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. 2001. Т.ІІІ. ч. 5. С. 117-124.
105. Заика Е.В., Крейдун Н.П., Ячина А.С. Психологическая характеристика личности подростков с отклонениями в поведении //Вопросы психологии. 1990. №4. С. 83-90.
106. Зайцева З.Г. Школа та важковиховувані підлітки: Книга для вчителя. К.: Рад.шк., 1991. 77 с.
107. Закон України Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх” (від 24 січня 1995 року) т.8.- с.15-25.
108. Закон України Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в України ” (від 5 лютого 1993 року).
109. Залеский Т.Е. Психологические вопросы формирования убеждений. М.: МГУ, 1982. С. 51.
110. Занадоров М.С., Суцкий О.С. Проявление феномена автономности-зависимости” //Нов исследования в психологии. - № 2. 1992. С. 2.
111. Зейгарник Б.В. Личность и патология деятельности. М.: Медицина, 1971. С. 64-66.
112. Зелинский А.Ф. Криминальная психология. К.: Юринком. 1999. 240 с.
113. Зелинский А.Ф. Осознаваемое и неосознаваемое в преступном поведении. Харьков: Вища школа, 1986. 165 с.
114. Зелінський А.Ф., Оніка Л.П. Детермінація злочину: Навч. посібник. Укр.. юрид.академія. Х., 1994. 50 с.
115. Зинченко С.К. Трудные дети. К.: Рад. шк., 1988. С. 63.
116. Игощев К.Е. Психология преступных проявлений среди молодежи. М., 1971.- С.125-126.
117. Исаев Д.Н. Психологический аспект воспитания детей и подростков //Психологические проблемы психогигиены, психопрофилактики и медицинской деонтологии. - Л., 1976. 55 с.
118. Іванова В.В. Причини та форми агресивної поведінки підлітків //Практична психологія та соціальна робота. - № 5. 2000. С. 14-16.
119. Ілійчук В.І. Саморегуляція підлітків у подоланні конфліктної поведінки: Автореф. дис. канд. псих. наук: 19.00.07. К., 1996. 24 с.
120. Каптерев П.Ф. Задачи и основы семейного воспитания. М., 1986.- С.254-256.
121. Карпенко З.С. Психологія віктимної особистості в психотерапевтичних парадигмах програмування і вибору. - ІваноФранківськ //Вісник Прикарпатського університету. Філософські і психологічні науки. - ІваноФранківськ: Вид-во Плай”. - 2003. - Вип. ІV. С. 136-140.
122. Карпец И.И. Преступность: иллюзии и реальность. М., 1992. С.36-38.
123. Кащенко В.П., Мурашев Г.В. Исключительные дети: слабоодаренные, трудные и нервные. Их изучение и воспитание. - М., 1962. С.95-103.
124. Кетле А. Социальная физика. 1835. С.33.
125. Кле М. Психология подростка. М.: Педагогика, 1991. 176 с.
126. Клейберг Ю.А. Психология девиантного поведения: Учебное пособие для вузов. М.: Юрайт - М, 2001 . 160 с.
127. Клейнер Б.И. Социальная причинность, ее природа и специфика. М., 1991. С. 36-42.
128. Клименко В.В. Соціально-психологічні засоби організації комунікативного простору РR- взаємодії у сфері маркетинга //Актуальні проблеми психології. Том. І.: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. К.: Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, 2002, Ч. 3. С. 72-85.
129. Ковалёв А.Г. Психологические проблемы социальной регуляции поведения. М.: Просвещение, 1976. 258 с.
130. Ковалёв А.Г. Психология личности /изд. 3. М.: Просвещение, 1970. С. 187-205.
131. Ковалев В.