ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ МОРАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА

Краткое описание

ДРОГОБИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

На правах рукопису
УДК 159.923.32+37.034

Білозерська Світлана Іванівна

ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ МОРАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА

19.00.07 педагогічна і вікова психологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
доктор психологічних наук,
професор
Савчин М.В.

Дрогобич - 2004

ЗМІСТ

ВСТУП

...................................................................................................

4-9

РОЗДІЛ 1.

ПРОБЛЕМА МОРАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ В КОНТЕКСТІ МОРАЛЬНОГО РОЗВИТКУ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА..

10-74

1.1.

Проблема морального розвитку особистості в історії психолого-педагогічної думки ..............................................

10-32

1.2.

Моральна свідомість в структурі особистості .....................

32-50

1.3.

Психологічні передумови розвитку моральної свідомості в молодшому шкільному віці ................................................

51-74

РОЗДІЛ 2.

ДИНАМІКА РОЗВИТКУ МОРАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ В МОЛОДШОМУ ШКІЛЬНОМУ ВІЦІ ...................................

75-135

2.1.

Програма та методи емпіричного дослідження....................

75-83

2.2.

Особливості розвитку когнітивної складової моральної свідомості молодшого школяра.............................................

83-113

2.2.1.

Аналіз дитячих висловлювань про моральні якості, норми, поняття ........................................................................

83-90

2.2.2.

Домінуючі морально-ціннісні орієнтації...............................

90-98

2.2.3.

Особливості мотивації збагачення морального досвіду учнів .........................................................................................

99-108

2.2.4.

Показники і рівні розвитку моральної рефлексії .................

108-113

2.3.

Регулятивні функції моральної самооцінки..........................

114-123

2.4.

Розвиток самоконтролю моральної поведінки дітей молодшого шкільного віку.....................................................

124-130

2.5.

Рівні розвитку моральної свідомості молодшого школяра.

130-135

РОЗДІЛ 3.

ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ РОЗВИТКУ МОРАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА ........................

136-190

3.1.

Програма та методи формуючого етапу дослідження ........

137-142

3.2.

Психологічний аналіз педагогічного досвіду та обґрунтування системи розвитку моральної свідомості......

142-169

3.3.

Методика та оцінка ефективності психолого-педагогічного експерименту..................................................

170-190

3.3.1.

Психолого-педагогічні засоби розвитку моральної свідомості молодшого школяра.............................................

170-177

3.3.2.

Розвиток моральних уявлень та понять як складових моральної свідомості...............................................................

177-181

3.3.3.

Розвиток рефлексивної складової моральної свідомості молодшого школяра.....................................

181-190

ВИСНОВКИ ..................................................................................................

190-197

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .....................................................

198-215

ДОДАТКИ......................................................................................................

216-243

Вступ
Актуальність дослідження. Зі зростанням науково-технічного й виробничого потенціалу людства, підвищенням здатності людини впливати на стан навколишнього буття і на кардинальні умови власного існування дедалі важливішим стає морально-духовний вимір людини її життєдіяльності. Чимраз більшого значення набуває те, яким саме цінностям віддає вона перевагу. Якщо раніше в людській культурі домінували релігійно-конфесійні, пізнавальні, естетичні, утилітарно-практичні цінності, то сьогодні визначальними для людства та окремої особистості повинні стати цінності морально-духовні, бо від цього залежить саме виживання земної цивілізації.
За останні роки минулого століття моральний розвиток особистості як самостійна психологічна проблема починає активно привертати увагу вчених. Найчастіше об’єктом наукових розвідок був моральний розвиток на етапі підліткового віку, зокрема вирішення таких питань як самовиховання, самоконтроль, самовдосконалення (В.Аверін, Б.Братусь, М.Боришевський, І.Булах, І.Дубровіна, О.Лідерс, Л.Орбан-Лембрик, А.Прихожан, Л.Хоффман, тощо).
Водночас актуальним є виявлення умов, особливостей, механізмів становлення зростаючої людини як моральної особистості в молодшому шкільному віці. На цьому важливому віковому етапі онтогенезу вперше виразно стають помітні загальні тенденції морального розвитку особистості, зокрема, з’являються психологічні передумови цього розвитку: елементи абстрактного мислення, зростання самостійності особистості, розвивається самосвідомість, відповідальність як особистісна якість. Завдяки включенню в суспільнозначущу діяльність навчання стають змістовнішими і складнішими взаємини з ровесниками та дорослими, що об’єктивно опосередковуються змістом цієї діяльності та новоутвореннями віку. Тому як об’єктивна необхідність розвивається здатність критично підходити до оцінювання вчинків інших та власної поведінки.
У віковій та педагогічній вітчизняній психології відомо немало праць, у яких вчені порушували ті чи інші питання, пов’язані з особистістю молодшого шкільного віку: вивчено мотиваційно-ціннісна сферу особистості (М.Боришевський), обґрунтовано психологічні умови самоствердження молодшого школяра (Г.Горська, О.Матвієнко, В.Мухіна, А.Прихожан, Г.Цукерман), проаналізовано деякі характеристики розвитку моральної свідомості й самосвідомості (І.Бех, Л.Божович, Т.Титаренко, С.Тищенко). У зарубіжній психології опрацьовано проблему генези системи цінностей дітей молодшого шкільного віку (Г.Крайг, Л.Хоффман та ін.), складено моделі розв’язання дітьми різноманітних моральних ситуацій (Г.Гілліган, Р.Хевігхерст) тощо.
Здійснений нами науковий аналіз теоретичних джерел дозволив виявити не з’ясовані дослідниками питання щодо психологічних особливостей морального розвитку молодшого школяра значення зовнішніх соціально-психологічних чинників і внутрішніх особистісних утворень та механізмів становлення морально-духовної особистості і, зокрема, становлення моральної свідомості, а також психологічні основи вдосконалення морального виховання.
Тому питання вивчення особливостей та механізмів морально-духовного становлення особистості молодшого школяра набуло для нас важливого значення й окремого наукового статусу. Значущість цієї проблеми та розбіжність думок окремих авторів стосовно психологічних механізмів становлення моральних якостей, нерозкритість чинників та умов, які впливають на моральне становлення особистості загалом зумовило вибір теми дисертаційного дослідження „Психологічні умови розвитку моральної свідомості молодшого школяра”.
Емпіричне вивчення розвитку моральної свідомості дітей початкових класів дозволяє розширити знання про природу моральності особистості, встановити її особливості та механізми становлення в онтогенезі.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно з планом розробки колективної наукової теми кафедри психології Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка „Психологічні основи ефективності виховних технологій” (протокол №1 від 22.01.1999 р.).
Об’єкт дослідження розвиток моральної свідомості молодшого школяра.
Предмет дослідження психологічні особливості розвитку моральної свідомості дітей молодшого шкільного віку.
Мета дослідження: на основі результатів вивчення природи, рушійних сил та механізмів функціонування моральної свідомості учнів молодшого шкільного віку виявити психолого-педагогічні умови забезпечення їх ефективного морального розвитку .
Гіпотеза дослідження.
1. Змістом моральної свідомості молодшого школяра є моральні імперативи (уявлення, поняття цінності, норми, ідеали, принципи), що усвідомлюються у нерозривній єдності з буттям конкретної людини (молодшого, ровесника, старшого) та власним „Я”, а її функціями оцінка, переживання та особистісне реагування на моральні аспекти вчинків та дії іншого, а також моральна самооцінка та самоконтроль власної поведінки.
2. Психологічні умови розвитку моральної свідомості на етапі молодшого шкільного віку полягають у забезпеченні раціонального усвідомлення моральних феноменів, що, як правило, представлені в конкретно-образній формі, їх емоційного переживання та пошуку особистісного сенсу через співвіднесення із власним „Я”, а також апробація та реалізація моральних норм, принципів, цінностей у поведінці.
Для досягнення мети та перевірки гіпотези дослідження поставлено такі завдання:
1. Проаналізувати методологічні й теоретичні основи дослідження розвитку моральної свідомості молодшого школяра.
2. З’ясувати психологічну суть моральної свідомості в контексті морального розвитку молодшого школяра, виявити чинники та механізми її становлення.
3. Розкрити зміст механізмів функціонування й розвитку моральної свідомості і сформулювати актуальні критерії та відповідні показники морального зростання учнів молодшого шкільного віку.
4. Виявити психологічно-педагогічні умови керування розвитком моральної свідомості молодшого школяра й експериментально перевірити ефективність запропонованих виховних впливів.
Теоретико-методологічну основу дослідження склали: концепції про динаміку особистісного та морального розвитку особистості (Л.Виготський, І.Бех, Б.Братусь, М.Боришевський, С.Максименко); положення про закономірності функціонування і розвитку спонукальної сфери особистості, про природу та якості особистості (Г.Костюк, І.Пасічник, М.Савчин, Л.Співак, О.Ставицький, В.Федорчук, С.Якобсон); вчення про морально-духовну сутність особистості та положення про становлення моральної свідомості особистості (Л.Божович, І.Булах, О.Дробницький, З.Карпенко, В.Москалець, М.Савчин, І.Сингаївська, П.Чамата); положення про єдність свідомості і діяльності, взаємозалежність зовнішніх та внутрішніх чинників становлення моральної особистості (І.Кон, Л.Орбан-Лембрик, Т.Титаренко, Є.Суботський, С.Рубінштейн).
Методи дослідження. Для досягнення мети й вирішення завдань використано такі теоретичні методи: теоретичний аналіз і узагальнення наукової та навчально-методичної інформації пов’язаної з проблемами морального розвитку; загальні емпіричні методи психологічний експеримент (констатуючий, формуючий, контрольний), проективні методи, спостереження, анкетування, бесіда. Обробка кількісних даних проводилася за допомогою методів варіаційної статистики: контент-аналізу, показник х2 та t-критерій Ст’юдента.
Наукова новизна роботи полягає у виявленні основних тенденцій і психологічних характеристик розвитку моральної свідомості та специфічних особливостей цього процесу в учнів початкових класів; з’ясуванні специфіки, механізмів становлення моральної свідомості як основи морального розвитку молодшого школяра; встановленні психологічних умов формування моральної свідомості (усвідомлення моральних понять, імперативів, вчинків, адекватності самооцінки, рефлексії, самоконтролю поведінки); визначенні психолого-педагогічних умов ефективного розвитку та виховання в учнів моральної поведінки; обґрунтуванні основних положень психолого-педагогічної стратегії розвитку моральної свідомості у контексті загального морального розвитку молодших школярів.
Теоретичне значення дослідження полягає в тому, щоб уточнити та доповнити існуючі уявлення про зміст і регулятивні функції моралі у розвитку особистості на етапі молодшого шкільного віку; виявити психологічні особливості та механізми функціонування й розвитку моральної свідомості особистості молодшого школяра; визначити психолого-педагогічні умови розвитку учнів як суб’єктів моральної поведінки на основі розроблених концептуальних положень.
Практична цінність дослідження. Створення моделі процесу морального зростання у молодшому шкільному віці дозволило визначити моральну свідомість як засадничу основу особистісного зростання молодшого школяра. Отримані результати, положення і висновки дозволять повною мірою відтворити об’єктивну картину становлення та розвитку моральної свідомості у молодшому шкільному віці. Це у свою чергу сприятиме перегляду підходів до морального виховання та оновлення змісту навчальних програм для вчителів початкової школи, а методи діагностики рівня моральної свідомості можуть бути реально використані психологами-практиками в системі психологічної служби школи.
Надійність та вірогідність отриманих даних забезпечувалися теоретико-методологічним обґрунтуванням вихідних положень дослідження; репрезентативністю вибірки; комплексним використанням апробованих методів, методик і процедур, адекватних до мети, об’єкта, предмета та завдань дослідження; результатами емпіричної перевірки теоретичних положень; поєднанням кількісного та якісного аналізу отриманих емпіричних даних; достовірною результативністю експерименту та використанням методів математичної статистики.
Апробація результатів дослідження: Основні теоретичні та практичні положення дисертаційного дослідження висвітлено на Міжнародній науково-практичній конференції „Спадкоємність та інновації в українській психологічній науці” (Кам’янець-Подільський, 2002), Міжнародній науково-практичній конференції „Сучасні освітні технології у професійній підготовці майбутніх фахівців” (Львів, 2002), Міжнародній науково-практичній конференції „Теоретичні і методичні засади підготовки фахівців у професійних навчальних закладах технічного та художнього профілю” (Львів, 2004), теоретичних семінарах та звітно-наукових конференціях кафедри психології Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (2000-2004 рр.).
Публікації. Зміст та результати роботи відображено у 5 одноосібних публікаціях в наукових фахових, які входять до переліку ВАКу України.
Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який налічує 236 найменувань, додатків. Основний зміст дисертації викладений на 197 сторінках комп’ютерного набору. Загальний обсяг дисертації 243 сторінки. Робота містить 20 таблиць, 8 рисунків.

Список литературы

ВИСНОВКИ
За останні десятиліття у психологічній науці проведена значна кількість теоретичних та експериментальних досліджень, що стосуються розвитку моральної сфери особистості. Однак, незважаючи на це, важливі питання цієї значущої проблеми й надалі залишаються поза увагою вчених. Це зумовлено тим, що в минулому вітчизняні психологи, обстоюючи позиції матеріалістичної методології, досить однобічно досліджували проблеми морального розвитку особистості. Одночасно впродовж останнього періоду у психологічній науці одержано нові дані щодо умов, закономірностей, чинників та механізмів розвитку особистості, самосвідомості як її психологічного центру, спонукальної сфери, вікового аспекту розвитку дитини, які ще недостатньо висвітлені у сучасних концепціях морального розвитку особистості. Таке переосмислення проблеми є особливо актуальним для педагогічної практики, оскільки розвиток моральної сфери школяра органічно пов’язаний з усім процесом навчання і виховання.
На підставі здійсненого нами теоретичного аналізу різних підходів до розв’язання проблеми розвитку моральної свідомості молодшого школяра та на основі проведеного емпіричного дослідження ми дійшли таких висновків:
1. Змістом моральної свідомості молодшого школяра є моральні уявлення, поняття, цінності, норми, ідеали, принципи, що усвідомлюються у нерозривній єдності з буттям людини в системі „конкретна людина конкретна людина (група)” та власним „Я”, а її функціями є оцінка і переживання моральних аспектів поведінки іншого та особистісне реагування на цю поведінку (підтримка, схвалення, вираження захоплення, заохочення до моральних вчинків, зауваження, критика, вимога тощо), а також моральна самооцінка, рефлексія та самоконтроль поведінки.
Психологічним центром моральної свідомості учня є конкретна людина (молодша, ровесник, старша), яка безумовно сприймається як така, що бажає блага, має життєві труднощі і проблеми, допускається помилок, а тому орієнтується на допомогу, підтримку та розуміння іншого. Таке сприйняття іншого супроводжується інтересом, зацікавленістю, симпатією та емпатійним ставленням; школяр з власної ініціативи бажає творити благо, добро і одночасно не сприймає зло, насильство, протидіє їм.
Молодший школяр проявляє активний інтерес до морального аспекту життя людей, він прагне осмислити добро і зло, правду і неправду, справедливість і несправедливість, співчутливість і байдужість. Окрім того, він виражає прив’язаність до молодших, ровесників і старших, довіряє людям, здатний з власної ініціативи надати допомогу, підтримку, проявити співчуття, запобігти аморальним вчинкам й помилкам іншого та допомогти виправити їх.
2. На етапі молодшого шкільного віку моральна свідомість має конкретно-образний характер з віковою тенденцією до узагальнення у формі понять про добро і зло, справедливість і несправедливість, благо і не благо; а в її структурі виокремлюється когнітивна, емоційно-ціннісна та конативна складові.
Самі моральні цінності, норми, ідеали, принципи постійно перевіряються на істинність у власному соціальному бутті, співвідносяться зі власним Я-моральним, набувають особистісного сенсу, а тому у структурі моральної свідомості генетично виникає моральна самосвідомість. Змістом останньої є усвідомлення молодшим школярем свого індивідуального буття в системі „Я-конкретна людина (група)” на основі сприйнятих, особистісно значущих моральних уявлень і понять, цінностей, норм, ідеалів, принципів. Функцією моральної самосвідомості є моральна самооцінка вчинків та дій, ставлень, позицій та переживань, що їх супроводжують, а також саморегулювання власної поведінки (контроль, самопідкріплення, самопідтримка, корекція, рефлексія тощо). Узагальненим феноменом моральної самосвідомості є Я-моральне в єдності когнітивної, емоційно-ціннісної та поведінкової складових.
3. Здійснений теоретичний аналіз та експериментальне вивчення змістових аспектів розвитку моральної свідомості дозволило встановити, що центральним феноменом останньої є образ безумовно прийнятого і безоцінного іншого. Моральні цінності, норми, принципи, які молодший школяр реалізує у власній поведінці, наділені особистісним сенсом. При цьому у свідомості молодшого школяра поєднуються благо іншого, повага до іншого і повага до себе, а сама моральна поведінка не тільки потребує постійного зовнішнього, частіше позитивного підкріплення (прямого і опосередкованого), а завдяки моральним вчинкам та діям дитини самопідкріплюється і таким чином у неї виникають стійкі моральні мотиви поведінки. Виникнення останніх та їх функціонування як регуляторів спрямовують поведінку у складних ситуаціях моральних колізій і визначають значущість моральної свідомості у поведінці підростаючої особистості.
Психологічними передумовами розвитку моральної свідомості молодшого школяра є розвиток інтелектуальної сфери, зокрема теоретичного мислення, що дозволяє проникати в суть моральних явищ, допитливість і позитивне ставлення до дійсності; довільність поведінки; внутрішній план дій; новий рівень розвитку самосвідомості („Я-образ”, самооцінка), що проявляється у здатності усвідомлювати себе та власну поведінку; розвиток емоційної сфери, що виражається емоційною вразливістю, виникненні моральних почуттів; розвиток молодшого школяра як суб’єкта навчальної діяльності (здатність до співробітництва, моральна позиція у навчальній діяльності); саморегуляція та прояв вольових зусиль.
4. Встановлено, що розвиток моральної свідомості молодшого школяра зумовлений: по-перше, його соціальною ситуацією, що є джерелом морального досвіду дитини; по-друге, його внутрішньою та зовнішньою активністю як суб’єкта моральної поведінки і морального ставлення до себе та до іншого (молодшого, ровесника, старшого); по-третє, усвідомлення Я-морального (моральна самооцінка, моральна рефлексія); по-четверте, взаємодією моральної, інтелектуальної та емоційно-вольової сфер його особистості. Дані характеристики моральної свідомості молодшого школяра розглядаються як єдність, що передбачає узгодженість трьох складових: когнітивного (сукупність знань суб’єкта, що стосуються моральних імперативів, розуміння та оцінка інших людей); емоційно-оцінного (оцінювання особистістю власних ідеалів, засвоєних моральних принципів, норм, моральних якостей та вчинків); поведінкового ( здатність регулювати свою діяльність і поведінку, узгоджуючи очікування інших з власними потребами, думками і діями).
5. У результаті експериментального дослідження вивчено динаміку якісних і кількісних показників розвитку складових моральної свідомості. Віковими особливостями розвитку моральної свідомості молодшого школяра є усвідомлення моральних імперативів; поглиблення уявлень дитини про власне моральне „Я”; усвідомлення своєї цінності та унікальності; оволодіння здатністю концентрувати свідомість на собі, осмислення свого місця у стосунках з іншими; потреба морального саморозвитку і самопізнання; здатність до довільної поведінки. Структурування в свідомості молодшого школяра морально-ціннісного елемента є надійним показником того, що особистість досягає рівня моральної саморегуляції.
6. Виявлено зміщення акцентів у стосунках дітей з соціумом і появу нового розуміння того, що інша людина є безоцінною у сфері соціального буття. Таке пізнання себе, своїх моральних якостей, цінностей різних соціальних груп спричиняє формування різних образів „Я” (Я-реальне, Я- ідеальне та Я-нормативне), які відображають різнопланові уявлення про власну особистість. Зацікавленість моральною ідентичністю, розвиток власного „Я” та усвідомлення об’єктивного факту наявності поряд іншої людини (інших людей) становить сутнісний момент моральних переживань.
7. В експериментальному дослідженні виявлено також динаміку якісних та кількісних показників становлення моральної самооцінки молодшого школяра. Усвідомлюючи свої морально-особистісні якості та особливості моральної поведінки, в учнів проявляється здатність до оцінки як позитивних, так і негативних власних моральних якостей, які формуються під впливом оцінних суджень авторитетних дорослих і завдяки збагаченню як життєвого, так і морального досвіду дитини.
Перехід від хаотичних, нестабільних контактів на початку вікового періоду та виражена тенденція до „зближення” зі значущою іншою людиною, групою у кінці молодшого шкільного віку дозволяє розширити уявлення дитини про свою моральність, породжує потребу виховання в собі позитивних моральних якостей та засвоєння моральних критеріїв власних дій та вчинків. Особливістю цього процесу є зростання вмінь дитини передбачати наслідки своєї поведінки, здатність здійснювати самостійні моральні вибори, приймати відповідні рольові позиції, простежувати за відповідністю дій та вчинків моральним нормам. Дані особистісні утворення зумовлюють відносну незалежність від зовнішнього контролю і створюють передумови для функціонування самоконтролю моральної поведінки молодшого школяра. Усвідомлення дитиною своїх моральних якостей і того, як ці якості сприймаються іншими, засвідчує розвиток однієї із складових самосвідомості молодшого школяра здатності до моральної рефлексії, яка тісно пов’язана з формуванням „образу Я”.
На основі виділених критеріїв та показників когнітивної, емоційно-оцінної та конативної складових моральної свідомості були виділені три рівні її розвитку на етапі молодшого шкільного віку: оптимальний, задовільний, незадовільний.
8. У дисертаційному дослідженні обґрунтовано програму розвитку моральної свідомості молодшого школяра. В основу її розробки було покладено виявлені на основі теоретичного аналізу структурно-функціональні характеристики моральної свідомості особистості та найважливіші її чинники на етапі молодшого шкільного віку. У процесі формування моральної свідомості молодшого школяра необхідно враховувати стрижневі її компоненти, що відповідно передбачає розробку окремих напрямів її формування. Серед останніх слід назвати: розширення та поглиблення усвідомлення моральних імперативів; ієрархізація системи морально-ціннісних орієнтацій, норм та ідеалів; формування морального досвіду поведінки та сприяння становленню моральної самосвідомості в напрямках самопізнання, самовдосконалення; становлення моральної самооцінки й самоконтролю крізь призму усвідомлення себе як соціальної істоти. Усвідомлення та прийняття моральних імперативів відбувається найуспішніше за умови їх конкретно-образної репрезентації моральних імперативів (моральні ситуації, що стосуються конкретної людини, а також в умовах ігрової діяльності).
9. Реалізація системи виховних впливів (тематичні бесіди, аналіз ситуацій моральних колізій, просвітництво тощо) вказала на те, що молодший школяр здатний усвідомлювати й аналізувати моральні аспекти своєї поведінки. Засвоюючи певні моральні норми і цінності, він свідомо ставиться не тільки до результатів своєї діяльності та поведінки, але й до їх моральних аспектів та до себе самого як особистості. З віком критерії оцінки і аналізу власного „Я” та навколишніх набувають чіткішого і диференційованішого характеру. Завдяки цьому у нього формуються морально-ціннісні норми, які визначають основні тенденції поведінки дитини у підсистемах „Я інші”. Крім того, засвоєння морального досвіду, життєвих цілей певним чином співвідносяться з моральними цінностями та нормами, що відображають процес становлення моральної свідомості молодшого школяра. При цьому висока суб’єктивна значущість останніх зумовлює їх включення в систему морально-ціннісних орієнтацій як одного із механізмів моральної свідомості.
10. В результаті формуючого експерименту доведено, що у молодших школярів відбулися значні зміни у розвитку моральної свідомості. Основними ефектами формуючих впливів стали: підвищення рівня усвідомлення молодшими школярами моральних уявлень, понять, норм, ідеалів, принципів та власної морально-ціннісної сфери, виникнення внутрішньої мотивації моральної поведінки, потреби в моральній самореалізації, розвиток моральної рефлексії, самооцінки й самоконтролю, реалізації моральних норм у реальній поведінці.
Позитивним ефектом стало формування моральних цінностей, уявлень, норм й ідеалів та моральної самосвідомості моральна самооцінка, моральна рефлексія та самоконтроль. Молодші школярі на вищому рівні відкривали морально-духовні потенціали свого „Я”, рефлексуючи власний досвід, виражаючи ціннісне ставлення до іншого, усвідомлюючи цінності, права і обов’язки. Специфічною закономірністю також виступає поява у структурі моральної свідомості мотивації, що пов’язана з глибоким інтересом до моральної сфери людини та до власного Я-морального.
Одержані нами під час дослідження дані поглиблюють розуміння та оцінку якісних параметрів окремих структурних компонентів моральної свідомості: здатність до самоаналізу, самооцінки, спроможність до саморегуляції та самоконтролю поведінки, виникнення рефлексивної здатності в контексті морально-ціннісного зростання молодших школярів.

Проведене дисертаційне дослідження не вичерпує всієї проблематики. Зокрема, перспективним є дослідження впливу засобів масової інформації та масової культури на становлення моральної свідомості молодшого школяра, а також впливу моральної ситуації сім’ї за умов моральної депривації на цей процес. Воно відкриває нові перспективи переосмислення та розробки інноваційних технологій, які б забезпечували розвиток моральної свідомості особистості.

Список використаних джерел

1.

Абульханова-Славская К.А. Стратегии жизни. М.: Мысль, 1991. 299 с.

2.

Адлер А. Понять природу человека. СПб: Академ. проект”, 1997. 265 с.

3.

Азбука нравственного воспитания / Под ред. И.А.Капрова, О.С.Богдано­вой. М.: Просвещение, 1979. 318 с.

4.

Айзерман Л.С. Уроки нравственного прозрения. М.: Педагогика, 1983. 128 с.

5.

Активизация личности в системе общественных отношений: Тезисы докладов к VІІ съезду общества психологов СССР. М., 1989. 92 с.

6.

Александровская Э.М. Психологические варианты формирования личности младших школьников. М.: Фолиум, 1993. 217 с.

7.

Ананьев Б.Г. Общие вопросы социологической и психологической теории личности // Психология личности. Т.2. Самара: Изд.Дом БахрахМ”, 2000. С.52-73.

8.

Анисимов С.Ф. Мораль и поведение. М.: Мысль, 1985. 157 с.

9.

Анисимов С.Ф. Роль нравственного просвещения в духовном формировании личности. М.: Знание, 1981. 64 с.

10.

Анисимов С.Ф. Духовные ценности: производство и потребление. М.: Мысль, 1988. 253с.

11.

Антонець М.Г. Особливості формування самосвідомості у дітей молодшого шкільного віку // Зб.наук.праць. Вип.1.Сер. „Пед.науки”. Полтава, 1999. С.55-62.

12.

Анцыферова Л.И. К психологии личности как развивающейся системы / Психология формирования и развития личности. М.: Наука, 1981. С. 3-19.

13.

Анцыферова Л.И. Некоторые теоретические проблемы личности. // Вопросы психологии. 1978. №1. С. 35-43.

14.

Анцыферова Л.И. О динамическом подходе к психологическому изучению личности // Психологический журнал. 1981. №2. С.16-26.

15.

Анцыферова Л.И. Психология повседневности: жизненный мир личности и техника” ее бытия // Психологический журнал. 1993. Т.14. №2. С.10-16.

16.

Асеев В.Г. Мотивационная регуляция нравственного поведения личности // Социально-психоло­гические и нравственные аспекты изучения личности. М.: ИПАН, 1988. С. 36-42.

17.

Асеев В.Г. Мотивация поведения и формирования личности. М.: Мысль, 1976. 158с.

18.

Асмолов А.Г. Личность как предмет психологического исследования. М.: Просвещение, 1984. 367 с.

19.

Бардиер Г.Л., Никольская И.М. Что касается меня Сомнения и переживания самых младших школьников. СПБ. Рига: ПЦ Експеримент, 1998. 312 с.

20.

Басов М.Н. Методика психологических наблюдений над детьми. М.,1927. 352 с.

21.

Бех И.Д. Нравственность личности: стратегия становления. Ровно: Ред. издательского отдела украинской печати, 1981. 146 с.

22.

Бех И.Д. Психологические основы нравственного развития личности: Дисдокт. психол. наук: 19.00.07. К., 1992. 320 с.

23.

Бех І.Д. Від волі до особистості. К.: Україна Віта, 1995. 202 с.

24.

Бех І.Д. Гуманізм у вихованні підростаючої особистості // Рідна школа. 1985. - № 9. С.23-25.

25.

Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання: Наук. метод. посібник. К.: ІЗМН, 1998. 204 с.

26.

БехІ.Д. Психологічні особливості розвитку моральних властивостей особистості // Радянська школа. 1987. № 12. С. 11-15.

27.

БехІ.Д. Роль самосвідомості у вихованні учнів // Початкова школа. 1988. № 6. С. 4-8.

28.

БехІ.Д., Максименко С.Д. Критерії моральної вихованості молодших школярів. К.: Рад. школа, 1989. 95 с.

29.

Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. Пер. с англ. / Общ. ред. В.Я.Пилиповского. М.: Прогресс, 1986. 422 с.

30.

БешекінаІ.В.Виховання моральних переконань і почуттів у молоді. К.: Т-во „Знання”, УРСР, 1988. 47 с.

31.

Библер В.С. Нравственность. Культура. Современность. М.: Знание, 1990. 64 с.

32.

Блонский П.П. Избранные психологические труды. М.: Просвещение, 1964. 169 с.

33.

Бобнева М.И. Социальные нормы и регуляция поведения. М.: Наука, 1987. 311 с.

34.

Бобнева М.М. Нормы общения и внутренний мир личности // Проблемы общения в психологии / Под ред. Б.Ф. Ломова. М.: Наука, 1981. С.241-264.

35.

Богданова О.С. Ситуация выбора в нравственном развитии младших школьников // Советская педагогика. 1965. № 5. С.88-99.

36.

Богданова О.С., Калинина О.Д. Содержание и методика этических бесед с младшими школьниками. Пособие для учителя. 2-е изд. М.: Просвещение, 1985. 176с.

37.

Богданова О.С., Петрова В.И. Методика воспитательной работы в начальных классах. М.: Просвещение, 1975. 208 с.

38.

Божович Л.И. Избранные психологические труды. Проблемы формирования личности / Под ред. Д.И.Фельдштейна. М.: Междунар. пед. Академ. 1995. 278 с.

39.

Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. М.: Просвещение, 1968. 464 с.

40.

Божович Л.И. Психологический анализ условий формирования и строения гармонической личности // Психология формирования и развития личности. М., 1981. С. 97-146.

41.

Божович Л.И., Конникова Р.Е. О нравственном развитии и воспитании детей // Вопросы психологии. 1975. №1. С. 80-89.

42.

Божович Л.И., Славина Л.Я. Психологическое развитие школьников и их воспитание. М.: Знание, 1978. 96 с.

43.

Болдырев Н.И. Значение примера в воспитании детей. М.: Правда, 1950. 32 с.

44.

Большой толковый психологический словарь / Ребер Артур (Penguin): В 2 т. М.: Вече, АСТ, 2000. 1150 с.

45.

Боришевский М.И. Развитие нравственных убеждений школьников. К.: Рад. Школа, 1986. 181 с.

46.

Боришевский М.И. Развитие саморегуляции поведения школьников: Дис в форме науч. докл. д-ра психологических наук. К., 1982. 77 с.

47.

Боришевский М.И. Саморегуляция поведения школьников // Советская педагогика. 1991. №3. С.63-67.

48.

Боришевский М.И. Теоретические вопросы самосознания // Психо­ло­ги­че­ские особенности самосознания подростка. К., 1980. С.5-34.

49.

Боришевський М.Й. Колектив як фактор морального розвитку учня // Пси­хо­логічна наука, вчитель учень. К.: Рад.школа, 1979. С.115-130.

50.

Боришевський М.Й. Виховання самоконтролю в поведінці учнів початкових класів. К.: Рад. школа, 1980. 143 с.

51.

Боришевський М.Й. Моральні переконання та їх формування у дітей. Т-во „Знання” УРСР. Сер.: Педагогічна. № 91. 1979. 47 с.

52.

Боришевський М.Й. Сімейне виховання як гарант морального становлення особистості // Початкова школа. 1995. № 4. С. 4-9.

53.

Боцманова М.Э., Захарова А.В. Психологические условия формирования нравственных понятий у младших школьников // Новые исследования в психологии. 1985. №2. С. 23-27; №3. С.28-31.

54.

Боцманова М.Э., Захарова А.В., Чак Тхи То Оань. Самооценка как фактор нравственной саморегуляции в младшем школьном возрасте // Новые исследования в психологии. 1987. № 2. С.43-45.

55.

БратусьБ.С. Нравственное сознание личности // Психологическое исследование. М.:Знание, 1985. 64 с.

56.

Браун-Галковська М. Д. Домашняя психологія / Пер. з польськ. З.Городенчук. Львів: Свічадо, 2000. 176 с.

57.

Бремс К. Полное руководство по детской психотерапии / Пер. с англ. Ю.Брянцевой. М.: Изд-во ЭКСМ-Пресс, 2002. 640 с.

58.

Бреслав Г.М. Эмоциональные особенности формирования личности в детстве. М.: Педагогика, 1990. 137 с.

59.

Бурменская Г.В., Карабанова О.А., Лидерс А.Г. Возрастно-психологическое консультирование. Проблемы психологического развития детей. М.: Изд-во Москов. ун-та, 1990. 136 с.

60.

Валлон А. Психическое развитие ребенка. Спб: Питер, 2001. 208 с.

61.

Вардомацкий А.П. Моральная регуляция поведения личности / Под ред. В.М.Конона. Минск: Наука и техника, 1987. 126 с.

62.

Васильев И.А., Магомед-Эминов М.И. Мотивация и контроль за действием. М.: Изд-во МГУ, 1991. 144 с.

63.

Винокурова С.П. Личность в системе нравственных отношений. Минск: Наука и техника, 1988. 107 с.

64.

Вичев В. Мораль и социальная психика / Под ред. Ю.А.Шерковина. М.: Прогресс, 1978. 358 с.

65.

Возрастные и индивидуальные особенности младших школьников / Под ред. Д.Б.Эльконина. М.: Просвещение, 1967. 360 с.

66.

Вопросы психологии нравственного развития школьников/Подред. В.Н.Колба­нов­ского и В.А.Крутецкого. М.: Изд-во АПН РСФСР, 1962. 217 с.

67.

Выготский Л.С. Детская психология // Собр. соч.: В 6 т. М.:Педагогика. 1984. Т.4. 432с.

68.

Выготский Л.С. К вопросу о динамике детского характера // Собр. соч.: В 6 т. М.: Педагогика. 1984. Т.5. 360 с.

69.

Выготский Л.С. Мышление и речь // Собр. соч.: В 6 т. М.:Педагогика. 1984. Т.5. 360с.

70.

Выготский Л.С. Проблема возраста // Собр. соч.: В 6 т.- М.: Педагогика. 1984. Т.4. С.432.

71.

Выготский Л.С. Психология. М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2000. 1008 с.

72.

Гаврилова Т.Т. О воспитании нравственных чувств. М.: Знание, 1984. 80 с.

73.

Гаврилова Т.Т. Экспериментальное изучение эмпатии у детей младшего и среднего возраста // Вопросы психологии. 1974. №5. С.107-119.

74.

Гавриловец К.В., Казимерская И.И. Нравственно-этическое воспитание школьников. М.: Народная асвета, 1988. 127 с.

75.

Галкина Н.В. Проблема психологических функций рефлексии в игровом обучении // Игровое моделирование: методология и практика. Новосибирск: Наука, 1987. С. 36-48.

76.

Гармаев А.И. Этапы нравственного становления школьника. Винница: Крона, 1999. 95 с.

77.

Гегель Ф. Работы разных лет: В 2 т. М.: Просвещение, 1971. Т.2. 287 с.

78.

Горская Г.А. Некоторые особенности нравственного развития личности // Психологическая наука: проблемы и перспективы. Тезисы Всесоюзной конференции, посвященной 90-летию со дня рождения Г.С. Костюка.- Киев, 1980. С. 56-67.

79.

Горская Г.А. Психологические условия становления младших школьников как субъекта