Психологічні ідеї гуманізму в світлі концепцій острозьких просвітників ХVІ-ХVІІ століття

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ОСТРОЗЬКА АКАДЕМІЯ”

На правах рукопису

Матласевич Оксана Володимирівна

УДК 159.922.27 + 159.922.8

Психологічні ідеї гуманізму в світлі концепцій
острозьких просвітників
ХVІ-ХVІІ століття

Спеціальність 19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
Пасічник Ігор Демидович,
доктор психологічних наук, професор

Острог - 2004

ЗМІСТ

ВСТУП......................................................................................................
РОЗДІЛ 1. Ідея гуманізму як психолого-педагогічна проблема....
1.1. Поняття гуманізму в системі фундаментальних філософських та психологічних понять...............................................................
1.2. Ідеї гуманізму в навчально-виховному процесі........................
Висновки до першого розділу..............................................................
РОЗДІЛ 2. Психологічні ідеї гуманізму в працях острозьких просвітників ХVІ - ХVІІ століття.......................................................
2.1. Культурно-історичний контекст діяльності острозьких просвітників ХVІ - ХVІІ століття................................................
2.2. Психологічні ідеї гуманізму у творчості Герасима та Мелетія Смотрицьких...................................................................................
2.3. Психологія християнського гуманізму та християнського патріотизму (на прикладі творів Василя Суразького та Клірика Острозького).....................................................................
2.4. Психологія людинолюбства в поетичній творчості Дем’яна Наливайка та Симона Пекаліда.....................................................
2.5. Концептуальні засади психології гуманізму в працях острозьких просвітників ХVІ-ХVІІ століття...............................
Висновки до другого розділу................................................................
РОЗДІЛ 3. Психологічні ідеї гуманізму острозьких просвітників та розвиток духовності (на прикладі уроків християнської етики).........................................................................................................
3.1. Християнська мораль як провідна ідея гуманізму та фактор розвитку духовності в сучасній Україні.........................................
3.2. Психологічні ідеї гуманізму острозьких просвітників ХVІ - ХVІІ століття як засіб формування духовності.............................
Висновки до третього розділу .............................................................
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.......................................................................
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................
ДОДАТКИ................................................................................................

ВСТУП
Актуальність дослідження. В умовах перебудови суспільства, яке розвивається у напрямі демократичних засад, найвищим рівнем досконалості людини вважається духовний розвиток як на просоціальному, так і на есхатологічному рівнях. У зв’язку з цим провідним принципом сучасної освіти є гуманізація та демократизація навчально-виховного процесу, піднесення рівня духовності учнів.
Використання ідей гуманізму в навчально-виховному процесі уже має певні традиції, практику і на сучасному етапі передбачає виховання особистості з позиції пріоритетності духовних, загальнолюдських і національних цінностей, визнання людини як суб’єкта, господаря власної долі, відповідального за власні дії, вчинки перед совістю і перед сподіваннями спільноти, до якої він належить і в якій лише можливе його саморозкриття, самореалізація і самоствердження.
Досліджуючи проблему гуманізму, вчені різних наукових спрямувань робили свій внесок у визначення сутності цієї загальнозначущої для людства категорії.
Для осмислення даної проблеми велике значення мають дослідження шляхів становлення гуманістичних якостей особистості такими відомими вченими, як К.О. Абульханова-Славська, Ш.О. Амонашвілі, Б.Г. Ананьєв, Г.О. Балл, І.Д. Бех, М.Й. Боришевський, І.В. Ващенко, І.А. Зязюн, Г.С. Костюк, О.В. Киричук, Ф. Лерш, А. Маслоу, Г. Олпорт, К. Роджерс, О.В. Сухомлинська, М.В. Савчин, В. Франкл, Е. Фромм та ін., а також сучасні дослідження проблем етики, духовності, педагогічної психології і психології виховання (О.І. Зеліченко, З.С. Карпенко, О.В. Киричук, О.П. Колісник, Н.О. Кордунова, С.Д. Максименко, В.П. Москалець, Л.Е. Орбан-Лембрик, І.Д. Пасічник, М.В. Савчин, В.О. Татенко, Т.М. Титаренко, Н.В. Чепелєва та ін.).
Ключовою психолого-педагогічною установкою гуманізму цих науковців є сходження до особистості, її унікальності, неповторності.
Однак теоретики і практики одностайно констатують факт досить низької ефективності використовуваних нині педагогічних технологій виховання, спрямованих на гуманізацію відносин (І. Бех, М. Боришевський, І. Зязюн, В. Москалець, М. Савчин, М. Стельмахович та ін.). Однією з причин такого стану справ є недостатня обґрунтованість наявних підходів до розв’язання проблеми гуманізації освіти. Зокрема, відсутнє однозначне розуміння і трактування понять гуманізм”, гуманність”, гуманістичні цінності”, поза увагою залишається проблема співвідношення гуманізму та духовності, особливості формування гуманізму як соціально-психологічного явища на національному ґрунті.
Успіх розв’язання даної проблеми значною мірою залежить від того, наскільки ефективно будуть використані позитивні надбання національного і регіонального досвіду. Подібні дослідження допоможуть забезпечити реальні кроки до гуманізації освіти, створять умови для пізнання її якісного рівня.
Актуальність та недостатня вивченість даної проблеми у теоретичному і практичному плані зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: Психологічні ідеї гуманізму в світлі концепцій острозьких просвітників ХVІ ХVІІ століття”.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вибраний напрям дослідження має зв’язок із загальнокафедральними планами Національного університету Острозька академія” та з комплексною темою, над якою працює Острозька академія, а саме - Актуальні проблеми відродження Острозької академії (історико-філософські, психолого-педагогічні аспекти)” та обумовлена необхідністю реалізації розділу Психологічні основи розвитку духовності особистості” (протокол № 3 від 6.09.2001р.), затверджена вченою радою Національного університету Острозька академія” (протокол № 5 від 26.12.2002р.) та узгоджена у бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 4 від 22.04.2003р.). Тема розвиває положення Державної національної програми Освіта” (Україна XXI століття”).
Об’єктом дослідження є гуманізм як психолого-педагогічне явище.
Предмет дослідження психологічні особливості ідей гуманізму в працях острозьких просвітників ХVІ ХVІІ століття.
Мета дослідження проаналізувати особливості психологічних ідей гуманізму острозьких просвітників ХVІ ХVІІ століття та експериментально перевірити ефективність виділеної у їх працях теоретико-прикладної концепції формування гуманізму.
Основною гіпотезою дослідження стало припущення, що:
- істотним чинником гуманізації сучасної освіти слугують психологічні ідеї острозьких просвітників ХVІ ХVІІ століття стосовно формування гуманізму на засадах християнської моралі;
- необхідною умовою формування гуманізму є розвиток духовності;
- осмислення світоглядних позицій острозьких просвітників сприяє більш глибокому розумінню сутності гуманізму та його формування в національному контексті.
Перевірка гіпотези та досягнення мети дослідження передбачали розв’язання таких завдань:
1) здійснити теоретичний аналіз існуючих підходів до розкриття психологічного змісту феномену гуманізму та їх місце в сучасних течіях психології виховання;
2) систематизувати вихідні положення психології гуманізму острозьких просвітників ХVІ ХVІІ століття та обґрунтувати концепцію формування гуманізму;
3) апробувати теоретико-прикладну концепцію формування гуманізму в процесі вивчення курсу Християнська етика” учнями старшого шкільного віку;
4) розробити програму Християнська етика” для учнів підліткового та старшого шкільного віку, використовуючи психологічні ідеї гуманізму острозьких просвітників ХVІ ХVІІ століття;
5) експериментально перевірити ефективність використання психологічних ідей гуманізму острозьких просвітників ХVІ ХVІІ століття як засобу формування духовності.
Теоретико-методологічну основу дослідження склали принципи гуманістичної психології (Г.О. Балл, М.Й. Боришевський, А. Маслоу, К. Роджерс), принципи єдності свідомості та діяльності, згідно з якими свідомість проявляється і формується у діяльності, а ступінь виконання діяльності залежить від її введення в систему суб’єкт-об’єктних зв’язків через специфіку співвідношення навчання і розвитку (З.С. Карпенко, В.П. Москалець, Л.Е. Орбан-Лембрик, І.Д. Пасічник, М.В. Савчин); положення про єдність національного і загальнолюдського в процесі виховання і навчання (І.Д. Бех, М.Й. Боришевський, В.В. Давидов, Г.С. Костюк, С.Д. Максименко, В.О. Моляко, Н.В. Чепелєва); розробки проблеми вершинних і глибинних утворень психіки (А. Адлер, Х. Кохут, Т. Рейх, З. Фрейд, Е. Фромм, В. Франкл, К. Хорні, К. Юнг); філософські тлумачення сутності гуманізму (Арістотель, А. Гарне, Ф. Гегель, І. Левін, Сократ, У. Файт, А. Швейцер).
Для розв’язання поставлених завдань і перевірки гіпотези було використано такі методи дослідження: теоретичні (аналіз, синтез і узагальнення філософської, культурологічної, психологічної та психолого-педагогічної літератури з досліджуваної проблеми); емпіричні (спостереження, індивідуальні та групові бесіди, анкетування, психолого-педагогічний експеримент); методи статистичного аналізу отриманих даних (знаходження середніх величин, процентних співвідношень, достовірності відмінностей за допомогою t-критерію Ст’юдента, χ2- критерію, визначення статистично достовірної залежності за допомогою коефіцієнту рангової кореляції за Спірменом).
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в дисертації уточнено та поглиблено психологічний зміст категорії гуманізм”, який трактується як багатоякісна інтегрована психологічна категорія, що має внутрішні і зовнішні структурні компоненти. До внутрішніх належать ті структури, що пов’язані з психолого-фізіологічними особливостями особистості, такі її якості, як духовність, активність, любов, саморозвиток, емпатія, свобода. До зовнішніх норми стосунків, куди входять цінності та цілеспрямоване навчання і виховання.
Встановлено, що психологічним стрижнем формування гуманізму є творення особистісних духовних смислів.
На основі психологічних ідей гуманізму острозьких просвітників ХVІ ХVІІ століття створено теоретико-прикладну концепцію формування гуманізму, яка базується на принципах християнської моралі. Суть даної концепції полягає в розгляді гуманізму як найвищого прояву духовності в умовах свідомої саморегуляції.
Вперше експериментально обґрунтовано ефективність формування гуманізму засобами християнської моралі.
Теоретичне значення роботи полягає в розкритті психологічного змісту поняття гуманізм” на засадах методологічного синтезу культурно-історичної і психодинамічної традицій дослідження цієї проблеми; розширенні і поглибленні уявлень про процес формування гуманізму на національному ґрунті, виділених на основі праць острозьких просвітників ХVІ ХVІІ століття, що забезпечує більш дієве його функціонування; обґрунтовано доцільність вивчення християнської етики як засобу формування гуманізму.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що виявлені в працях острозьких просвітників ХVІ ХVІІ століття психологічні ідеї гуманізму покладено в основу змісту програми Християнська етика” для учнів 8-11 класів, спрямовану на розвиток духовності учнів та формування гуманізму. Психологічні ідеї гуманізму острозьких просвітників ХVІ ХVІІ століття можуть бути використані в розбудові змісту і форм організації виховного процесу на сучасному етапі становлення національної школи, а також використовуватися вчителями у розробці тем на години спілкування”.
Надійність і вірогідність отриманих наукових результатів забезпечені методологічною обґрунтованістю вихідних позицій дослідження, репрезентативністю вибірки, адекватністю використання методів дослідження його меті та завданням, застосуванням методів статистичного аналізу емпіричних даних, особистою участю автора в експериментальній роботі.
Апробація результатів дослідження здійснювалась шляхом їх публікацій у наукових виданнях, повідомленнях на наукових та науково-практичних конференціях: V Міжнародна науково-практична конференція Виховання молодого покоління на принципах християнської моралі в процесі духовного відродження України” (Острог, 2000), Міжвузівська науково-практична конференція (Рівне, 2001), VІІ Міжнародна науково-практична конференція Християнські цінності: історія і погляд у третє тисячоліття” (Острог, 2002), Міжрегіональна науково-практична конференція Ціннісні орієнтації сучасної молоді” (Острог, 2002), Міжнародна науково-практична конференція Україна наукова 2003” (Дніпропетровськ, 2003), Науково-практична конференція „Соціально-психологічні проблеми пострадянських перетворень” (2004). Результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри психолого-педагогічних дисциплін Національного університету Острозька академія” та щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Національного університету Острозька академія” (Острог, 2000-2004).
Впровадження результатів дослідження у практику здійснювалося шляхом розробки, апробації та популяризації теоретико-прикладної концепції формування гуманізму в ряді освітніх закладів Рівненської області.
Публікації. Основний зміст дисертації відображено в 7 наукових публікаціях, 5 з яких надруковано у фахових виданнях.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, який налічує 262 найменування, з них 23 іноземними мовами, 8 додатків. Загальний обсяг дисертації становить 267 сторінок машинописного тесту. Основний зміст дисертації викладено на 206 сторінках. Робота містить 16 таблиць та 3 рисунки.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ В И С Н О В К И

Проведене теоретичне й експериментальне дослідження проблеми підтвердило висунуту нами гіпотезу і дозволило зробити такі висновки.
1. Теоретичний аналіз поняття гуманізм” дає підстави визначити його як багатоякісну інтегровану психологічну категорію, що має внутрішні і зовнішні структурні компоненти. Внутрішні структури пов’язані з психолого-фізіологічними особливостями особистості, її якостями: духовністю, активністю, любов’ю, саморозвитком, емпатією, свободою. Зовнішні утворюють норми стосунків, куди входять цінності та цілеспрямоване навчання і виховання.
2. Використання ідей гуманізму в навчально-виховному процесі має певні традиції і практику. Досвід історії доводить, що безрелігійний гуманізм приводить до антигуманізму. Обґрунтовано, що психологічною основою гуманізму є духовність, яка розуміється як внутрішня якість особистості, внутрішнє джерело становлення системи цінностей людини, внутрішнє прагнення наблизитися до гуманістичних цінностей.
3. Процес формування гуманізму розглядається острозькими просвітниками як процес духовного вдосконалення, що базується на християнських цінностях. Пробудження духовності головна умова формування гуманізму, яка сприяє розвитку в людини її суб’єктності. З’ясовано, що духовно-моральні засади пов’язані з глибинними, підсвідомими структурами людської психіки і здатні переходити у трансцендентні форми екзистенціальної рефлексії особистісного Я”.
На основі аналізу психологічних ідей гуманізму острозьких просвітників ХVІ ХVІІ століття встановлено, що формування гуманізму довготривалий процес, який відбувається на трьох рівнях: сімейному (як наслідування), освітньому (як цілеспрямована діяльність), і на рівні самовиховання особистості. Основоположним принципом формування гуманізму є виховання у молоді стійких моральних принципів.
4. Враховуючи психологічні ідеї острозьких просвітників ХVІ ХVІІ століття, створено теоретико-прикладну концепцію гуманізму, яка базується на принципах християнської моралі. За даною концепцією гуманізм це найвищий прояв духовності в умовах свідомої саморегуляції особистості.
5. Підтверджено гіпотетичне припущення про взаємозв’язок позитивного ставлення до релігії та рівня розвитку гуманізму. Доведено, що пріоритетним напрямом формування гуманізму в старших класах виступає Християнська етика”.
6. Встановлено, що рівень розвитку гуманізму опосередкований рівнем розвитку його когнітивної, емоційно-ціннісної та поведінкової сфер. Запропоновано науково-практичні підходи до діагностики рівня гуманізму у вказаних сферах.
7. Визначено шляхи формування гуманізму в процесі вивчення курсу Християнська етика” учнями підліткового та старшого шкільного віку: 1) об’єктивація вищих проявів людського духу в продуктах життєдіяльності; 2) актуалізація ситуаційних і особистісних факторів, що сприяють розвитку духовності особистості; 3) звернення до вищих ціннісних інстанцій особистості через усвідомлення нею загальнолюдських цінностей.
Цілеспрямоване формування гуманізму слід розглядати як процес спеціально організованої просвітницько-виховної роботи з дотриманням певних психолого-педагогічних умов. Такими умовами є: використання у змісті навчання особливого матеріалу, в якому відображені християнські та загальнолюдські цінності у послідовному, системному і якісному їх представленні для вивчення; врахування вікових потреб дитини; суб’єктність, тобто актуалізація самодіагностики, самоусвідомлення, самовизначення, самоактуалізації, самореалізації, самовдосконалення; творча активність учнів; діалогізація та полілогізація навчально-виховного процесу.
8. Проведене експериментальне дослідження вказує на продуктивність використаного методологічного підходу, реалізація якого дала змогу одержати нові дані про передумови, фактори і тенденції формування гуманізму старшокласників.
Передумовами та чинниками формування гуманізму є:
- покаяння, суть якого полягає в усвідомленні негативних проявів своєї природи, зміні способу життя і означає процес духовного перетворення, саморозвитку;
- усвідомлення на індивідуально-суб’єктивному рівні моральних норм та гуманістичних цінностей;
- совість, як самопізнання і усвідомлення людиною власних моральних дій та станів у зв’язку з певними моральними стандартами;
- виховання патріотизму, без якого неможливо самовіддано служити на благо інших людей і Батьківщини;
- толерантність, яка вимагає від особистості діяти згідно з духовно-моральним смислом життєдіяльності та націлює на постійний творчо-критичний перегляд її загального ставлення до інших людей та спільнот.
9. Результати проведеного дослідження свідчать про можливість утвердження особистості учня на принципах християнської моралі як активного суб’єкта, здатного до самопізнання, до морального пошуку і вибору на основі розвитку глибинної потреби особистості у самовдосконаленні, самореалізації, самовизначенні своєї людської сутності.
Отримані результати дозволяють втілювати психологічні ідеї гуманізму острозьких просвітників у практику гуманістично зорієнтованого навчання та виховання; використовувати їх для створення програм виховання духовності, загальнолюдських цінностей підлітків та старшокласників, для вирішення завдань виховання особистості як цілісної, всебічно розвинутої та внутрішньо несуперечливої індивідуальності, що адекватно стверджує, виражає, реалізує і трансцендентує себе.
Використання отриманих результатів значною мірою сприятиме гуманізації виховного процесу, піднесенню рівня його ефективності.
Перспективи подальшої науково-дослідницької роботи вбачаємо у поглибленому вивченні етапів та психологічних механізмів формування гуманізму в процесі онтогенезу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аанстус Крістофер. Головна течія у психології та гуманістична альтернатива // Гуманістична психологія: Антологія: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закладів: У 3-х т. / Упорядники й наукові редактори Роман Трач (США) і Георгій Балл (Україна). К.: Університетське видавництво Пульсари”, 2001. Т.1. С. 23-38.
2. Авенариус Н. Руководство к воспитанию и элементарному обучению. Варшава: Управление Варшавского жандармского округа, 1874. 252 с.
3. Амонашвили Ш.А. Психологические основы педагогики сотрудничества. К., 1991.
4. Андрушко В. Християнські засади опора духовного відродження і поступу України // Демократичні цінності українського виховання / Матеріали науково-практичної конференції. Львів, 2000. С. 21-24.
5. Антонович В. Про козацькі часи на Україні. К., 1991. 212с.
6. Аристотель. Собрание сочинений. М., 1990.
7. Арсеньев А.А. Глобальный кризис и личность // Мир психологии и психология в мире. 1994. - № 10. С. 13-24.
8. Архив Юго-Западной России. Ч.1, Т.7. К., 1887. 800с.
9. Бабич С.В. Творчість Мелетія Смотрицького у контексті раннього українського бароко. Автореферат...канд..філол. наук. К., 2002. 20с.
10. Балл Г.О. Діалогічні універсалії сучасного гуманізму // Гуманітарні науки. 2001. - №1. С.4-11.
11. Балл Г.О. Гуманістичні засади педагогічної діяльності // Педагогіка і психологія. Вісник АПН України. 1994. - №2. С.15-24.
12. Балл Г.О. Гуманізація освіти в контексті сучасності: психолого-педагогічні орієнтири // Освіта і управління. 1999. - №3. С.21-35.
13. Бердяєв Н.А. О назначении человека. М.: Республика, 1993. 383 с.
14. Бердяєв Н.А. Философия свободного Духа. М., 1994.
15. Бердяев Н.А. Судьба России. М., 1990.
16. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання: Науково-метод.посібник. К.: ІЗМН, 1998. 204 с.
17. Бех І.Д. Психологічна суть гуманізму у вихованні особистості // Педагогіка і психологія. 1994. - №3. С.3-12.
18. Бех І.Д. Цінності як ядро особистості // Цінності освіти і виховання / За заг.ред. О.В.Сухомлинської. К., 1997. С. 8-11.
19. Бех І.Д. Духовні цінності в розвитку особистості // Педагогіка і психологія. 1997. - №1. С.124-129.
20. Бех І.Д. Проблема особистісних цінностей: стан і орієнтири дослідження // Українська психологія: сучасний потенціал: Матеріали четвертих костюківських читань (25 березня 1996 року): В трьох томах. Т.1. К.: Інститут психології АПН України., 1996. С. 57-67.

Библер В.С. На гранях логики культуры. Книга избранных очерков. М.: Отечество, 1997. 440 с.
Битинас Б. Процесс воспитания. Приобщение к ценностям. Вильнюс, 1995. 72 с.
Биффи Джакомо. О Христе и Антихристе. Милан-Москва: Христианская Россия, 1994.
Бобак М.І. Ідеї громадянського гуманізму в українській духовній культурі (ХVІ ХVІІ століття). Автореферат...канд..філос.наук. Львів, 2001. 20 с.
Борисова Н.В. Технологичность образовательного процесса как показатель его качества // СПО. 1998. - №3. С. 14-31.
Боришевський М.Й. Духовні цінності як детермінанти громадянського виховання особистості // Цінності освіти та виховання. Науково-методичний збірник. К., 1997. С. 21-25.
Боришевський М.Й. Духовні цінності в становленні особистості-громадянина // Педагогіка і психологія. 1997. - №1. С. 144-190.
Боришевський М. Духовність у державотворенні // Розбудова держави. 1996. - № 2. С. 11-19.
Боришевський М.Й. Актуальні соціально-психологічні проблеми виховання // Психологічні проблеми гуманізації педагогічної взаємодії. К.: Наукова думка, 1993. 205 с.
Боришевський М.Й. Психологія самоактивності особистості учнів у виховному процесі: Навчально-метод.посібник / За заг.ред. М.Й.Боришевського. К.: ІЗИН, 1998. 192 с.
Боришевський М.Й., Киричук О.І. До проблеми самосвідомості особистості, як детермінації її саморозвитку. Українська психологія: сучасний потенціал. К., 1996. Т.2.
Васянович Г.П. Як поєднати вимогливість і чуйність? Грані втілення принципу педагогічного гуманізму до шкільної практики // Гуманітарні науки. 2001. - №2. С. 98-104.
Варій М.Й. Соціальна психіка нації: Наукова монографія. Львів: В-во «СПОЛОМ», 2002. 184 с.
Вербець В.В. Діагностика формування та реалізації духовно-творчого потенціалу студентської молоді: Методичний посібник для студентів гуманітарних університетів та працівників установ і організацій молодіжного спрямування. Рівне: РДГУ, 2004. 147 с.
Вишневський О. Сучасне українське виховання. Львів, 1996. 238 с.
Возняк М. «Тренос» М.Смотрицького // Діло. 1910. - № 138. С.10-27.
Володько В.М. Індивідуалізація та диференціація навчання і виховання // Гуманітарні науки. 2001. - №1. С.54-65.
Гегель Г. Философия права: Пер. с нем. / Ред. и сост. Д.И.Керимов, В.С.Нерсесянц; Авт. вступ. ст. и примеч. В.С.Нерсесянц. М., 1990.
Гегель Г.В.Ф. Философия религии: В 2-х т. Пер.с нем. М.: Мысль, 1975. Т.1. 532 с.
Гегель Г.В. Сочинения. М.-Л., 1934. Т. 7.
Гегель Г.В. Сочинения. М., 1958. Т.14. 420 с.
Глива Є. Вступ до психотерапії. Острог Київ: Острозька академія”, Кондор”, 2004. 530 с.
Глускін В.В. У глибинах мудрості. Острог: Видавництво Острозька академія”, 1998. 340 с.
Голубенко Петро. Україна і Росія у світлі культурних взаємин. К., 1993.
Гонтарук Лариса. Творчість Дем’яна Наливайка та його роль у формувані нової української літературної мови ХVІ-початку ХVІІ століття // Матеріали ІV науково-краєзнавчої конференції «Остріг на порозі 900-річчя». Остріг, 1993. С. 28-34.
Гончаренко Семен, Мальований Юрій. Гуманізація і гуманітаризація освіти // Шлях освіти. 2001р. - № 2. С. 2-6.
Гончаренко Семен, Мальований Юрій. Гуманізація і гуманітаризація освіти // Шлях освіти. 2001. - № 3. С.2-8.
Горошко С. Лакований образ Богдана // Політологічні читання. Українсько-канадський щоквартальник. 1992. - № 1.
Грицай М.С., Микитась В.Л., Шолом Ф.Я. Давня українська література. К.: Гол. видавництво видавничого об’єднання Вища школа”, 1978. 414 с.
Грицай М.С., Микитась В.Л., Шолом Ф.Я. Давня українська література: Підручник / За ред. М.С.Грицая. 2-ге вид., перероб. і доп. К.: Вища школа. Гол. видавництво, 1989. 414 с.
Грицюк Б.А. Гуманітаризація і гуманізація педагогічного процесу в школі: Посібник. Снятин: Прут Принт, 1998. 94 с.
Грушевський М.С. Історія української літератури: В 6-ти томах, 9-ти книгах. К., 1995. Т.5. Кн.2.
Гудзяк Б., Скочиляс І. Острозька Біблія в контексті українського релігійно-культурного відродження кінця ХVІ століття // Наукові записки. Т.3, Острог, 2000. С. 17-25.
Гуманістична психологія: Антологія: Навч.посіб.для студ.вищ.навч.закладів: У 3-х т. / Упорядники й наукові редактори Роман Трач (США) і Георгій Балл (Україна). К.: Університетське видавництво Пульсари”, 2001. Т.1. 252 с.
Гуманный // Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка: В 4 т. М., 1989. Т.1.
Демков М.І. Нариси з історії російської педагогіки. М., 1909. 214 с.
Державна національна програма Освіта”. Україна ХХІ століття. К.: Райдуга, 1994. 61 с.
Д’яченко Інна Миколаївна. Ренесансний світогляд: гуманістична традиція в українському суспільстві ХVІ-ХVІІ ст. Автореферат на здобуття канд. філос. н. К., 1999. 20 с.
Житецький П. Острозька трагедія // Записки Наукового тов-ва ім. Т.Г. Шевченка. Львів, 1903. Т.51.
Житецкий П. Очерк литературной истории малорусского наречия в ХVІІ веке - К., 1889.
Жуковський В.М. Морально-етичне виховання в історії американської школи. Острог, 2002. 428 с.
Журавский Г.Е. Очерки по истории античной педагогики. (Предисловие проф. И. Свадковского), 2-е изд. М.: Издательство АПН СССР, 1963. 510 с.
Заброцький М.М. Духовність і педагогічна позиція особистості // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. / За ред. Максименка С.Д. К., 2001, Т.ІІІ, ч.8. 280с. С. 90-94.
Забужко О.С. Філософія української ідеї та європейський контекст. К., 1993.
Завитневич В.З. Палинодия Захарии Копыстенского и её место в истории западнорусской полемики ХV-ХVІІ вв. Варшава, 1883.
Закон України Про освіту”. К.: Видавництво ГЕНЕЗА, 1996. 36 с.
Заславський І.В. З історії розвитку філософських ідей на Україні в кінці ХVІ першій третині ХVІІ ст. К., 1984.
Зеличенко А.И. Психология духовности. М., Издательство Трансперсонального Института, 1996. 400 с.
Знаков В.В. Духовность человека в зеркале психологического знания и религиозной веры // Вопросы психологии. 1998. - №3. С. 104-115.
Зобов Р.А., Келасьев В.Н. Самореализация человека: введение в человекознание: Учеб. пособие. СПб.: Издательство С.-Петербургского университета, 2001. 280 с.
Зязюн І.А. Гуманістична стратегія теорії і практики навчального процесу // Рідна школа. 2000. - №8. С. 4-8.
История литературы Юго-Западной Руси (ХVІ-ХVІІв.): Лекции читанные в 1908-1909гг. СПб., б.г.
Ісаєва Г.М. Релігія як фактор гуманістичного навчання і виховання учнів // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції Філософія сучасної освіти та стан її розробки в Україні” 1-3 лютого, 1996 року. К.: ІЗМН, 1997. - С. 453-455.
Історія філософії на Україні: В 3-х томах. К., 1987. Т.1: Філософія доби феодалізму. 400 с.
Каган М.С. Философская теория ценностей. СПб, 1997.
Карпенко З.С. Ціннісні виміри індивідуальної свідомості // Методологічні і теоретичні проблеми психології: Хрестоматія. / Упорядкування З.С. Карпенко, І.М. Гоян. Івано-Франківськ: Плай, 2000. 128 с. С.55-67.
Карпенко З.С. Герменевтика психологічної практики. К.: РУТА, 2001. 160с.
Квасюк Лариса. Клірик Острозький // Острозькі просвітники ХVІ-ХХ ст. Острог, 2000. 480 с. С. 123-130.
Киричук О.І. Особистість вчителя в освітній системі // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції Філософія сучасної освіти та стан її розробки в Україні” 1-3 лютого, 1996 року. К.: ІЗМН, 1997. - С. 287-289.
Климишин О.І. Психологічні особливості розвитку духовності старшокласників у процесі навчання: Автореферат кандидата психол. наук. Івано-Франківськ, 2004. 20 с.
Колісник Олексій. Емпатія і саморозвиток особистості // Наукові записки. Серія Психологія і педагогіка”. Острог, 2001. Вип.2. С. 8-14.
Колісник О.П. Діалог культур та саморозвиток особистості // Сучасна психологія в ціннісному вимірі: Матеріали Третіх Костюківських читань (20-22 грудня 1994року). В 2-х томах. К., 1994. Т.1. С. 186-187.
Колосова В.П. К вопросу о втором южнославянском влиянии на Украине и Белоруссии. Философско-филологическая концепция острожского кружка // Славянские культуры и мировой культурный процесс. Минск, 1985.
Концепція національного виховання // Рідна школа. 1995. - №6. С. 18-25.
Копержинський К. Український письменник ХVІ століття Василь Суразький // Наук. зб. Української Академії наук за рік 1926. К., 1926. Т.21.
Костюк Г.С. Избранные психологические произведения. М.: Педагогика, 1988. 303 с.
Красновський В.М. Вплив гуманістично орієнтованого навчання на психічні стани школярів: Автореферат.... кандидата психол. наук. К., 2000. 19 с.
Кроник А.А. Субъективная картина жизненного пути. Афтореферат дис. докт. психолог. наук. М., 1994.
Культурологічні та психолого-педагогічні аспекти гуманізації освіти: Наук.-метод.зб. / За ред. Г.О. Балла. К., 1998.
Кузанский Н. Сочинения. М., 1979. Т.1.
Кураев А. Сатанизм для интеллигенции. (О Рерихах и Православии). Кн.1. Религии без Бога. М.: Отчий дом, 1997. 527 с.
Кушнірюк В.М. Гуманізація міжособистісних стосунків як умова запобігання конфліктів у педагогічному процесі. Автореферат...канд. психол. н. К., 2000. 19 с.
Кэмпбел Р. Как на самом деле любить детей. М., 1996.
Лебон Г. Психология толп (Psychologie des foules). М.: Ин-т психологии, РАН, 1998.
Литвинов В. Ренесансний гуманізм в Україні. К.: Видавництво Соломії Павличко Основи”, 2000. 472 с.
Лифшиц М.А. Идея эстетического воспитания в истории общественной мысли. М.: ТОО «Фабула», «Изд.центр», 1993. 472 с.
Лосев А.Ф. Эстетика Возрождения. М., 1978. 624 с.
Лукашевич О.М. Психологічні умови гуманізації управлінської діяльності в загально-освітній школі. Автореферат. канд. психол. наук. К., 1999. 18 с.
Луньюй Янхо. История древнекитайской идеологии. М.: Мысль, 1957. 118с.
Любащенко В. Історія протестантизму в Україні: Курс лекцій. Львів: Просвіта, 1995.
Макаренко А.С. Книга для родителей // Сочинения в 7-и тт. / Ред. коллегия: И.А. Каиров (гл. ред.), Г.С. Макаренко, Е.М. Медынский. М., 1951. Т. 4.
Мамардашвили Мераб. Мысль преграждаемая // Философская и социологическая мысль. 1992. - № 8.
Маринович Мирослав. Українська ідея і християнство або Коли гарцюють кольорові коні апокаліпсису. К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2003. 544 с.
Мартинюк В.М. Особливості розвитку української психології у ХVІІІ столітті (феноменологія психічного у науковій, науково-прикладній, філософській та художній творчості в епоху Просвітництва). Автореферат канд. психол. наук. К., 1997. 16 с.
Маслоу А. Самоактуализация // Психология личности: Тексты. М., 1982. С.108-177.
Маслоу А. Психология бытия. М., 1997.
Матласевич О.В. Концептуальні основи християнського виховання острозьких просвітників ХVІ-ХVІІ століття // Наукові записки. Серія Психологія і педагогіка”. Вип.2 (2). Острог, 2001. С.101-107.
Матласевич О.В. Християнські цінності просвітницького спадку Острозької Академії // Наукові записки. Серія Психологія і педагогіка”. Вип.3. Острог, 2002. С.279-284.
Матласевич О.В. Проблема гуманізму: минуле та сучасність // Наукові записки. Серія Філологічна. Психологія і педагогіка”. Острог, 2002. С.175-182.
Матласевич О.В. Філософсько-психологічні основи гуманістичних поглядів М.Смотрицького та Г.Смотрицького // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. К.: 2003, т.V, ч. 4. С. 211-216.
Матласевич О.В. Психологічні проблеми виховання на принципах гуманізму // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції Україна наукова, 2003”. Дніпропетровськ, 2003. Т.6. С.55-58.
Матласевич О.В. Психологічні ідеї гуманізму в працях острозьких просвітників ХVІ-ХVІІ століття // Наукові записки. Серія Психологія і педагогіка”. Вип.4. Острог, 2003. С.99-108.
Матласевич О.В. Духовність як рушійна енергоінтенція гуманізму // Матеріали конференції Соціально-психологічні проблеми пострадянських перетворень”. Острог, 2004. С.7 9.
Митрополит Іларіон (Іван Огієнко). Життєписи великих українців / Упоряд., авт. іст.-біогр. нарису та прим. М.С. Тимошик. К.: Либідь, 1999. 672 с.
Митюров Б.Н. Развитие педагогической мысли на Украине в ХVІ-ХVІІ веках. К.: Рад.школа, 1968. 202 с.
Мицько І.З. Острозька слов’яно-греко-латинська академія (1576-1636) / Відп. ред. Я.Д. Ісаєвич; АН УРСР. Ін-т суспільних наук. К.: Наук.думка, 1990. 192 с.
Мицько І.З. Час архівних свідчень: Матеріали до біографій славетних публіцистів // Жовтень. 1987. - №3. С.88-89.
Мыцко И.З. Украинский писатель-полемист Василий Суражский сподвижник Ивана Федорова // Федоровские чтения 1979. М.: «Наука», 1982. С.18-23.
Мовчан Віра. Гуманність та релігійність: гармонія чи альтернатива? // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції. Статті, доповіді, виступи. Острог, 1997. С.35-43.
Моисеев Н.Н. Системная организация биосферы и концепция коэволюции // Обществ. науки и современность. 2000. - № 2. С. 42-48.
Монахов Н.И. Изучение эффективности воспитания: теория и методика. М.: Педагогика, 1981. 144 с.
Монтень М. Опыты // Избранные произведения: В 3-х кн. М.: Голос, 1992. Кн. 1. 383 с.
Москалець В.П. Психологічні основи виховання духовності в українській національній школі: Автореферат дис... доктора психологічних наук. К., 1996. 49 с.
Москалець В.П. Релігійна віра як духовна цінність українського народу // Духовні цінності українського народу. Івано-Франківськ, 1999. С.127-178.
Московичи С. Машина, творящая богов. М., 1998. 214 с.
Наливайко Дем’ян. Лямент дому княжат Острозьких над зійшлим з цього світу найяснішим княжичем Олександром Костянтиновичем, княжичем Острозьким, воєводою волинським // Українські гуманісти епохи Відродження. Антологія: У 2 частинах. К.: Наукова думка”; Основи”, 1995. Частина 2. 431 с.
Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті. К.: Видавництво Шкільний світ”, 2001. 16 с.
Нестеренко В. Як можлива християнська мораль в контексті сучасного навчально-виховного процесу? // Виховання молодого покоління на принципах християнської моралі в процесі духовногго відродження України. Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції. Статті, доповіді, виступи. Острог, 1997. - С. 44-49.
Нимчук В.В. М. Смотрицкий. Грамматика. Справочный аппарат. К.: Наукова думка, 1979.
Ницше Ф. О пользе и вреде истории для жизни // Ницше Ф. Сочинения. В 2-х томах. М., 1990. Т. 1.
Новоселецька С.В. Мелетій Смотрицький // Острозькі просвітники ХVІ-ХХ століття. - Острог, 2000. 480 с. С. 84-94.
Новоселецька С.В. Психологічні засади християнської моралі в працях Мелетія Смотрицького: Автореферат... канд. психол. наук. К., 1997.- 20 с.
Огієнко І.І. Українська культура. Коротка історія життя українського народу. К., 1918. 272 с.
Огієнко І.І. Історія українського друкарства. К.: Либідь, 1994.
Огородник І.В., Русин М.Ю. Українська філософія в іменах: навч. посібник / За ред. М.Ф. Тарасенка. К., Либідь, 1997. 328 с.
Орбан Л.Е. Акмеологическая концепция нравственного становления личности: Авторефератдоктора психол. наук. М., 1992. 61с.
Орбан Л.Э. Нравтсвенное становление подростков (социально-педагогический аспект). Респ. институт соц. управления и занятости молодежи, 1991. 91 с.
Основи психології / За заг. ред. О.В. Киричука, В.А. Роменця. К.: Либідь”, 1996. 632 с.
Острозькі просвітники ХV-ХХ століття. - Острог, 2000. 480 с.
Острожский Клирик. Исторіа о листрикійском, то есть о разбойническом, Ферарском або Флоренском синоде, в коротце правдиве списаная // Памятники полемической литературы в Западной Руси. Пг., 1903. - Кн.3.
Острожский Клирик. Отпись на лист в Бозе велебного отца Ипатіа, володимерского і берестейского єпископа, до яне освецоного княжати Костянтина Острозького, воєводи Киевского О залецанью и прехвалянью восточнои церкви з заходним костелом унеи або згоди в року 1598 писаний // Памятники полемической литературы в Западной Руси. Петербург, 1903. Кн. 3. С. 377-432.
Павелків Р.В. Психологічні чинники формування моральної поведінки школярів // Наукові записки. Серія Психологія і педагогіка”. Випуск 3. Острог, 2002. С. 204 210.
Падокшын С.А. Філасофская думка эпохі Адрадження у Беларусі. Мінськ, 1990.
Пам’ятки братських шкіл на Україні (кінець ХVІ поч. ХVІІІ століття): Тексти і дослідження. К., 1988.
Пасічник І. Герасим Смотрицький // Острозькі просвітники ХVІ-ХХ століття. - Острог, 2000. 480 с. С.44-55.
Пасічник І., Шугай М. Український менталітет в контексті християнської моралі // Нова педагогічна думка. 1998. - №2. С.57-61.
Пекалід Симон. Про Острозьку війну під П’яткою проти низових (Чотири книги, написані бакалавром мистецтва Симоном Пекалідом) // Українські гуманісти епохи Відродження (Антологія): У 2 т. Упоряд., склав примітки та словник імен, назв, термінів В. Литвинов; перекл. з лат. В. Литвинов та ін. К., 1995. Т.2. С.40-77.
Перетц В.Н. Малорусские вирши и песни в записях ХVІ-ХVІІІ вв. СПб., 1899.
Перетц В.Н. Тестамент царя Василия” в украинских переводах // Исследования и материалы по истории старинной украинской литературы ХVІ-ХVІІІ веков: Сборник отд. рус. языка и словесности АН СССР. Л., 1926. Т.101.
Петрасинський З. Пізнай себе: Наук.-попул. вид. / Пер. з польськ. В.І. Романця. К., Рад. шк., 1988. 192 с.
Петрова Т.М. Гуманізація навчально-виховного процесу у реформаторській” педагогіці кінця ХІХ початку ХХ століття: Автореферат дисертації...кандидата педагогічних наук. Харків, 2000. 20 с.
Платон. Диалоги: Пер. с древнегр. М.: Мысль, 1986. 607 с.
Платон. Собрание сочинений: В 4-х т. М.: Мысль, 1990. Т.1: О законах.
Помиткін Е.О. // Практична психологія і соціальна робота. 1998. - №10. С.10-16.
Пономаренко В.А. Психология духовності профессионала. М., 1997.
Порецкий Я. Неизвестные стихи Андрея Рымши // Неман. 1969. - №2.
Потапова В.Д. Не формуючи, а розвиваючи // Гуманітарні науки. 2001. -