СТИЛЬ ПЕДАГОГІЧНОГО СПІЛКУВАННЯ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ШКОЛИ-ІНТЕРНАТУ ЯК ЧИННИК МОТИВАЦІЇ УЧІННЯ ДІТЕЙ

Краткое описание

ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА

На правах рукопису

КУЛЕША МИРОСЛАВА МИРОНІВНА

УДК 37.015.3+159.947.5+376.64

СТИЛЬ ПЕДАГОГІЧНОГО СПІЛКУВАННЯ
ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ШКОЛИ-ІНТЕРНАТУ
ЯК ЧИННИК МОТИВАЦІЇ УЧІННЯ ДІТЕЙ

19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник
Москалець Віктор Петрович
доктор психологічних наук,
професор

Івано-Франківськ 2004

ЗМІСТ
ВСТУП___________________________________________________________4
РОЗДІЛ 1 Теоретичний аналіз проблеми стилю педагогічного спілкування вчителя та мотивації учіння молодших школярів школи-інтернату________ 11
1.1. Стан вивчення проблеми стилю педагогічного спілкування вчителя в психолого-педагогічній науці __________________________________11
1.2. Співвіднесення стилю педагогічного спілкування вчителя початкових класів та мотивації учіння їх учнів ______________________________33
1.3. Характерні особливості спілкування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, молодшого шкільного віку з педагогами в умовах школи-інтернату_______________________________________49
РОЗДІЛ 2 Дослідження впливів стилю педагогічного спілкування вчителів
на мотивацію учіння молодших школярів у школах-інтернатах ___________66
2.1. Методичне забезпечення та процедура емпіричного вивчення стилів педагогічного спілкування вчителів і мотивації учіння молодших школярів шкіл-інтернатів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування _____________________________________­­­_66
2.2. Стилі педагогічного спілкування вчителів початкових класів шкіл-інтернатів ___________________________________________________90
2.3. Мотивація учіння молодших школярів в умовах школи-інтернату___ 108
2.4. Співвідношення стилю педагогічного спілкування вчителів початкових класів шкіл-інтернатів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і учбової мотивації їх учнів _____________144
РОЗДІЛ 3 Експериментальне вивчення впливу стилю педагогічного спілкування вчителя початкових класів на мотивацію учіння дітей____153
3.1. Організація експериментального вивчення впливу стилів педагогічного спілкування вчителів на мотивацію учіння їх учнів в умовах школи-інтернату___________________________________________________ 153
3.2. Обґрунтування програми тренінгу, спрямованого на оптимізацію стилю педагогічного спілкування вчителів шкіл-інтернатів_______________161
3.3. Вплив результатів тренінгу, спрямованого на оптимізацію стилю педагогічного спілкування вчителів шкіл-інтернатів на мотивацію
учіння їх учнів_______________________________________________170
ВИСНОВКИ_____________________________________________________ 185
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ_______________________________188
ДОДАТКИ ______________________________________________________ 211

ВСТУП
Актуальність теми. Гуманізація освіти, інтегруючий сенс якої полягає у формуванні гармонійно розвиненої особистості це, насамперед, гуманізація взаємин між учителем та учнем, вихователем і вихованцем. Ключовою умовою реалізації цієї парадигми є постійне вдосконалення педагогічного спілкування на засадах гуманістичної етики на всіх етапах навчально-виховного процесу.
Одним із закономірних проявів руху української освіти курсом гуманізації є тенденція посилення уваги до проблем соціального сирітства, яка виразно виявилась за останні шість-сім років. У мас-медіа і в наукових дослідженнях, присвячених питанням сімейного неблагополуччя, дитячої злочинності та девіантної поведінки, йдеться про зростання цих зловісних явищ. Особливо тривожними симптомами є помолодшення” дитячої злочинності і девіантності (все молодші стають на цей шлях), збільшення кількості дітей вулиці”, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, залишаються однією з найбільш соціально занедбаних і найменш психологічно захищених спільнот нашої країни, а сирітське середовище акумулює в собі складні проблеми їх соціального становища та психічного стану.
В Україні кількість вихованців у школах-інтернатах невпинно росте. За даними дослідження Державного інституту проблем сім’ї та молоді, на 1 січня 2003 року у нас діяло 52 школи-інтернати, в яких навчалось 12590 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Порівняно з 1995 р. кількість таких дітей у школах-інтернатах, що стають для них домівками, зросла на 32%. А відтак важливим психолого-педагогічним завданням є створення таких умов у цих школах, за яких діти, які змушені жити в них, хоч якоюсь мірою почувалися там як у рідному домі, щоб притупилася гострота депривації батьківської турботи. Ключовим чинником успішного вирішення цього завдання є ґрунтовне утвердження в школах-інтернатах гуманістичного педагогічного спілкування з урахуван­ням специфіки педагогічної роботи в цих закладах.
Але на сьогоднішній день психолого-педагогічні особливості організації навчально-виховного процесу у дитячих будинках та школах-інтернатах вивчаються епізодично окремими дослідниками, а стилі педагогічного спілкування в них у гуманістичному ракурсі фактично не вивчені.
Стиль спілкування педагога найбільш відчутно впливає на емоційну та мотиваційну сфери психіки учнів, особливо в період молодшого шкільного віку. Ці сфери є істотно визначальними у формуванні та діяльності особистості. Аналіз наукових розробок, присвячених розвитку мотиваційної сфери дитини в умовах депривації батьківської турботи, показав, що ця проблематика недостатньо розроблена. Специфіку психічного розвитку таких дітей та особливості їх мотиваційної сфери висвітлили Л.П.Виговська, Б.С.Кобзар, Й.Лангмейєр, З.Матейчик, В.С.Мухіна, А.М.При­хожан, Н.М.Толстих та інші, проте мотивація провідної, учбової діяльності, зокрема, не вивчалась.
Зважаючи на актуальність психолого-педагогічної проблематики соціального сирітства і нерозробленість ключових питань цієї проблематики гуманізації педагогічного спілкування у дитячих будинках та школах-інтернатах і оптимального розвитку мотиваційної сфери вихованців таких закладів, ми обрали тему дисертаційного дослідження: Стиль педагогічного спілкування вчителя початкових класів школи-інтернату як чинник мотивації учіння дітей”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проведене відповідно до тематичного плану наукових досліджень Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника і є складовою фундаментальної науково-дослідної роботи 05 Наукові проблеми розбудови держави” кафедри загальної та експериментальної психології Духовні цінності українського народу: джерела, сучасний стан, формування” (№ держ. реєстрації 0197U013273). Тема затверджена рішенням бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол №1 від 27.01.2004 р.).
Об’єкт дослідження стиль педагогічного спілкування як чинник мотивації учбової діяльності учнів.
Предмет дослідження особливості впливу стилю педагогічного спілкування вчителя початкових класів шкіл-інтернатів на мотивацію учіння вихованців цих закладів.
Мета дослідження полягає у вивченні характеру каузальних залежностей між стилями педагогічного спілкування вчителів шкіл-інтернатів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і показниками мотивації учіння молодших школярів шляхом простеження її динаміки.
Основні гіпотези дослідження:
1. Стиль педагогічного спілкування вчителя початкових класів школи-інтернату є складним інтегральним утворенням, сукупністю комунікативного, емоційного та поведінкового компонентів, на формах та змісті якого позначається специфіка навчально-виховної роботи в закладах інтернатного типу.
2. У структурі мотивації учіння молодших школярів протягом навчання у школі-інтернаті відбуваються значні динаміко-інтегративні процеси, які перебувають у каузальному зв’язку з формальною та змістовою сторонами стилю педагогічного спілкування їхніх вчителів.
3. Засобом підвищення мотивації учіння молодших школярів шкіл-інтернатів має бути тренінг для вчителів початкових класів, спрямований на оптимізацію стилю їх педагогічного спілкування відповідно до гуманістичних психолого-педагогічних принципів і врахуванням специфіки навчально-виховного процесу у школах-інтернатах.
Відповідно до поставленої мети та висунутих гіпотез були визначені завдання дослідження:
1. Здійснити теоретичний аналіз існуючих підходів до проблем стилю педагогічного спіл­ку­вання вчителів та мотивації учіння молодших школярів.
2. Виявити характерні особливості спілкування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, молодшого шкільного віку з педагогами в закладах інтернатного типу.
3. Визначити особливості стилю педагогічного спілкування вчителів початкових класів шкіл-інтернатів і динаміки мотивації учіння їх учнів та дослідити характер взаємозв’язків між виявленими особливостями.
4. Розробити і провести соціально-психологічний тренінг для вчителів початкових класів шкіл-інтернатів як засіб оптимізації їх педагогічного спілкування. Шляхом кількісно-якісного аналізу з’ясувати особливості його впливу на мотивацію учіння молодших школярів шкіл-інтернатів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Теоретико-методологічною основою дослідження стали: загальнопсихологічні положення про розвиток особистості в процесі життєдіяльності (Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, С.Д.Максименко, С.Л.Рубінштейн); положення про механізми регуляції та саморегуляції розвитку особистості (М.Й.Боришевський, М.В.Савчин та ін.); вчення про діалогічне спілкування як гуманістичний чинник розвитку особистості (М.М.Бахтін, М.Бубер, М.Дюфрен, М.С.Каган, Г.Марсель, Е.Муньє, Л.Фейєрбах, Т.Шибутані, К.Ясперс); психологічні аспекти діалогічного спілкування (В.В.Анд­рієвська, Г.О.Балл, О.Ф.Бондаренко, З.С.Карпенко, М.Н.Корнєв, І.М.Кучинський, О.О.Матюшкін, В.П.Москалець, Л.Е.Орбан-Лембрик та ін.); ґрунтовні розробки проблематики педагогічного спілкування (О.О.Бодальов, В.В.Бойко, С.Л.Братченко, Ф.Н.Гоноболін, Г.В.Дьяконов, Є.О.Каїмов, С.В.Кондратьєва, Д.Ф.Крюкова, Н.В.Кузьміна, О.О.Леонтьєв, М.І.Лісіна, Б.Ф.Ломов, Т.М.Маль­ковська, М.М.Марусинець, О.В.Мудрик, С.О.Муратов, В.О.Сластьонін, І.О.Синиця, О.В.Цуканова, Т.А.Цукерман та ін.), у тому числі комунікативних виявів мотивації педагогічної діяльності (М.О.Березовін, Я.Л.Коломінський, В.С.Мухіна) і впливів когнітивних структур особистості педагога на результативність професійного спілкування (Л.В.Змієвська, М.Й.Іванов, І.О.Іванчук, І.П.Шку­ратова); теорії стилів і рівнів спілкування педагогів (А.Б.Добрович, В.О.Кан-Калік, С.Д.Максименко, В.С.Мерлін, Р.В.Овчарова, В.П.Сімонов та ін.); положення про особливості особистісного розвитку молодших школярів із педагогами в умовах закладів інтернатного типу (І.В.Дубровіна, Й.Лангмейєр, З.Матейчик, В.С.Мухіна, О.М.Прихожан, Н.М.Толстих та ін.); системні інтерпретації мотивації учіння (Л.І.Божович, О.М.Леонтьєв, А.К.Маркова, М.В.Матюхіна та ін.); теоретико-методичні засади групової психокорекційної роботи (Л.А.Петровська, О.С.Прутченков, К.Рудестам, К.Фопель, Т.С.Яценко та ін.).
Для розв’язання поставлених завдань та перевірки висунутих гіпотез було використано комплекс методів дослідження:
теоретичні: аналіз, порівняння, систематизація, узагальнення теоретичних та експе­ри­ментальних розробок досліджуваної проблеми; емпіричні: спостереження, анкетування, усне інтерв’ю, тестування, метод експертних оцінок, констатуючий та формуючий психолого-педа­гогічні експерименти; статистичні: знаходження стандартних відхилень, процентних співвід­ношень, достовірності відмінностей за t-критерієм Ст’юдента та U-критерієм Манна-Уітні, кореляційний аналіз.
Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалась упродовж 2001-2003 років на базі чотирьох обласних загальноосвітніх шкіл-інтернатів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (Угорницької школи-інтернату Івано-Фран­ківської обл., Коропецької школи-інтернату Тернопільської обл., Чернівецької школи-інтернату та Червоноградської школи-інтернату Львівської обл.). У дослідженні взяли участь 16 учителів та 187 учнів початкових класів. На основі аналізу біографій цих учнів та висновків медико-психолого-педагогічної комісії була сформована остаточна вибірка, яку склали 156 дітей, із них 33 учні перших, 45 учнів других, 40 учнів третіх та 38 учнів четвертих класів.
Наукова новизна дослідження. Виявлено особливості комунікативного, емоційного та поведінкового параметрів стилів педагогічного спілкування вчителів початкових класів шкіл-інтернатів; досліджено динамічні аспекти формування та особливості прояву мотивації учіння молодших школярів протягом навчання в школі-інтернаті, взаємозв’язки її основних параметрів (рівні мотивації та ієрархія учбових мотивів) зі стилями педагогічного спілкування їх учителів; окреслено та систематизовано варіанти суб’єктивної інтерпретації бажання вчитись молодшими школярами закладів інтернатного типу; розроблено на основі методики АСПН Т.С.Яценко тренінг оптимізації педагогічного спілкування вчителів початкових класів як чинника формування мотивації учіння їх учнів і доведено його ефективність.
Теоретичне значення дослідження полягає в розширенні та уточненні характеристик стилю педагогічного спілкування вчителів шкіл-інтернатів та мотивації учіння молодших школярів; розкритті динаміко-інтегра­тивних тенденцій якісних і кількісних показників мотивації учіння молодших школярів шкіл-інтернатів; експериментальному встановленні та інтерпретації кореляційних, причинно-наслідкових залежностей між стилями педагогічного спілкування вчителів початкових класів і учбовою моти­вацією учнів шкіл-інтернатів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що отримані результати можуть бути використані в процесі підвищення кваліфікації вчителів шкіл-інтернатів, зокрема для формування в них комунікативної компетентності, оптимального стилю педагогічного спілкування. Знання характерних особливостей мотивації учіння молодших школярів в умовах депривації батьківського впливу сприятиме оптимізації процесу підготовки майбутніх учителів та соціальних педагогів до педагогічного спілкування з ними, що, в свою чергу, буде позитивно впливати на вдосконалення навчально-виховного процесу в закладах інтернатного типу.
Надійність та вірогідність отриманих результатів дослідження забезпечувались методо­логічною обґрунтованістю вихідних теоретичних положень, цілісною організацією дослідження; комплексним використанням апробованих методів та методик, що відповідають меті, об’єкту, предмету та завданням дисертаційної роботи; поєднанням якісного і кількісного аналізу результатів експериментальної роботи; застосуванням методів математичної статистики із залученням сучасних програм обробки емпіричних даних.
Апробація результатів дослідження. Головні положення та висновки дисертаційного дослідження доповідались на Всеукраїнській науково-практичній конференції Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість” (Київ, 2003), Регіональній науково-методичній конференції Реалії, проблеми та перспективи розвитку інженерної освіти” (Івано-Франківськ, 2003), VІ Міжнародній науково-практичній конференції Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми” (Вінниця, 2004), VІІ Міжнародній науково-практичній конференції Наука і освіта ‘2004” (Дніпропетровськ, 2004), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції Динаміка наукових досліджень ‘2004” (Дніпропетровськ, 2004), Всеукраїнській науково-практичній конференції Актуальні проблеми практичної психології” (Херсон, 2004); засіданнях кафедри загальної та експериментальної психології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника та на педагогічних семінарах для вчителів шкіл-інтернатів.
Публікації. Зміст та результати роботи відображені у 9 одноосібних публікаціях, серед яких 3 статті у наукових фахових виданнях та одна у фаховому виданні з педагогічних наук, затверджених ВАК України, 5 у збірниках матеріалів наукових конференцій.

Структура дисертації зумовлена завданнями, логікою дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, 18 додатків. Основний зміст дисертації викладений на 187 сторінках комп’ютерного тексту, в якому 24 таблиці та 16 рисунків.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Аналіз результатів теоретичного та емпіричного дослідження проблеми, що вивчалась, дозволяє зробити наступні висновки:
1. Формування індивідуального стилю педагогічного спілкування у вчителів шкіл-інтернатів як складного інтегрального феномену являє собою утворення сукупності комунікативної, емоційної та поведінкової складових, які проявляються через його формальну та змістову сторони. Експеримен­тальна верифікація впливу цих параметрів на ефективність педагогічного спілкування вчителя засвідчила: якщо вчителям із авторитарним стилем педагогічного спілкування притаманний низький рівень комунікабельності, лабільність емоційної сфери та невміння конструктивно вирішувати психолого-педагогічні проблеми в процесі навчально-виховної роботи, то вчителям із демократичним стилем педагогічного спілкування легко вдається налагоджувати контакти з учнями, вони є емоційно стійкими і спроможні адекватно реагувати на конфліктні ситуації в процесі педагогічної діяльності.
2. Вивчення формальної та змістової сторін стилів педагогічного спілкування вчителів показало, що найчисельнішою формою звернення є авторитарна, а змістовою стороною демократична. Вірогідно, що така різка різниця у стильових параметрах спілкування вчителів свідчить про невідповідність експресивних особливостей взаємин їх внутрішнім характеристикам, які спостереженням виявити важко. Якщо вчителі шкіл-інтернатів у процесі вербальної та невербальної комунікації, у способах впливу виявляють авторитарність, то, згідно результатів досліджень, це ще не свідчить про їх авторитарність у смисловому аспекті.
3. З’ясовано характер динаміко-інтегративних тенденцій у показниках мотивації учіння молодших школярів шкіл-інтернатів при переході з класу в клас. Так, сформовану мотивацію учіння мають учні 2-х класів, які навчально-пізнавальний мотив ставлять на найвищі рангові місця, а престижний мотив на найнижчі. Учні третіх класів із сформованою мотивацією учіння також вчаться заради пізнавального інтересу. Але якщо третьокласники переживають загальну шкільну тривожність або бояться спілкуватися з учителем, то рівень їх мотивації знижується. Подібна тенденція спостерігається в учнів четвертих класів шкіл-інтернатів, де виявилась виразна взаємозалежність рівня мотивації учіння дітей та страху спілкування з учителем і страху спілкування з ровесниками.
4. Показано, що протягом навчання в початковій ланці шкіл-інтернатів відбувається інтеграція параметрів учбової мотивації учнів, специфікою якої є зростання інтенсивності та міцності цих взаємозв’язків між мотивами учіння до завершення початкової ланки школи-інтернату. Зокрема, на початковому етапі навчання в школі ми не виявили тісної кореляції навчально-пізнавальних мотивів учіння з іншими учбовими мотивами, в той час як в учнів 3-х та 4-х класів така залежність (обернена) спостерігається з мотивом нагороди та мотивом уникнення неприємностей. Тобто спонукання вчителем своїх учнів до учбової діяльності за винагороду (наприклад, солодощі) або через покарання за невиконану роботу призводить до зниження навчально-пізнавального інтересу дітей. Це свідчить про те, що з класами розвиток пізнавального інтересу до учбової діяльності все частіше стає залежним від зовнішніх обставин, пов’язаних, перш за все, з педагогічною діяльністю вчителів та вихователів школи-інтернату.
5. Встановлено, що властивий педагогові стиль спілкування значною мірою детермінує рівень сформованості мотивації учіння та ієрархію учбових мотивів учнів початкових класів шкіл-інтернатів. В результаті зіставлення показників стилю педагогічного спілкування вчителів та рейтингу мотивів учбової діяльності їх учнів виявлено: авторитарний стиль педагогічного спілкування вчителів спричиняє вибір мотивів оцінки, похвали, престижу; ліберальний стиль учбових мотивів похвали, нагороди і престижу; демократичний стиль переважання навчально-пізнавальних мотивів, мотивів обов’язку та бажання бути корисним для людей.

6. Реалізована програма соціально-психологічного тренінгу оптимізації педагогічного спілку­вання, особливо його формальної сторони, статистично підвищила якісні та кількісні показники рівня комунікабельності (зацікавленість”, заохочення ініціативи”, комунікативна компетентність”, співробітництво”, гнучкість”) тих учителів, які взяли у ньому участь, підвищила рівень психологічної готовності до педагогічної діяльності вчителів, знизила мовленнєву тривожність, сприяла формуванню позитивної адекватної самооцінки та оцінки учнів, зростанню професійного самовизначення. Все це зумовило підвищення в учнів провідних мотивів учбової діяльності, навчально-пізнавального інтересу та послаблення впливу зовнішніх учбових мотивів нагороди, престижу та похвали, зміни у рівнях сформованості учбової мотивації учнів 2-4 класів шкіл-інтернатів, що виявились у статистично значущому зростанні показників хорошої мотивації учіння” та зниженні зовнішньої учбової мотивації”.
Перспективами дослідження є поглиблення теоретичних уявлень про стильову організацію педагогічного спілкування вчителів школи-інтернату як плідної основи формування мотивації учіння молодших школярів, удосконалення процесуальних технологій оптимізації педагогічного спілкування вчителів в умовах закладів інтернатного типу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авдеева Н.Н., Хаймовская Н.А. Зависимость типа привязанности ребенка ко взрослому от особенностей их взаимодействия (в семье и доме ребенка) // Психологический журнал. 1999. Том 20. №1. С.3948.
2. Алпатова О.В. Психологічний аналіз регулятивної функції емпатії педагога у процесі керування учінням молодших школярів: Автореф. дисканд.психол.наук. К., 2002. 16 с.
3. Аминов Н.А. Модели управления образованием и стили преподавания // Вопросы психологии. 1994. №2. С.8899.
4. Аминов Н.А. Природне предпосылки педагогических стилей у препо­давателей начальной школы // Вопросы психологии. 1997. №2. С.1423.
5. Амонашвили Ш.А. Психологические основы педагогики сотрудничества: Книга для учителя. К.: Освита, 1991. 111 с.
6. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды / Под ред. А.А.Бодалева, Б.Ф.Ломова. Т.2. М., 1980.
7. Антонович П. Педагогічні нариси. Виховання дітей у школах-захистках. Житомир: Друкарня Робітник”, 1918. 32 с.
8. Аргентова Т.Е. Стиль общения как фактор эффективности совместной деятельности // Психологический журнал. 1984. Т.5. №6. С.130133.
9. Артюшкіна Л.М., Поляничко А.О. Специфіка професійної діяльності соціального педагога загальноосвітньої школи-інтернату для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування // Практична психологія та соціальна робота. 2004. №2. С.4245.
10. Бадьора С. Теорія і практика виховання в опікунському середовищі (на метеріалах Польші): Автореф. дис... докт.пед.наук. К., 2001. 46 с.
11. Барко В.І. Методика проведення тренінгів управлінського спрямування // Практична психологія та соціальна робота. С.7076.
12. Батьків не обирають... (проблеми відповідального батьківства в сучасній Україні) / За ред. Якубова Ю.М. та ін. К.: А.Л.Д., 1997. 144 с.
13. Бевз Г.М. Прийомна сім’я: перші кроки до альтернативних форм опіки дітей // Педагогіка і психологія. 2004. № 3. С. 6266.
14. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1986. 422 с.
15. Бодалёв А.А. Личность и общение: Избр. труды. М.: Педагогика, 1983. 271 с.
16. Божович Л.И. Проблемы формирования личности / Под ред. Д.И.Фельдштейна / Вст. ст. Д.И.Фельдштейна. М.: Изд-во «Институт прак­тической психологии», Воронеж: НПО «МОДЭК», 1995. 352 с.
17. Болгаріна В.С., Гуменюк Л.Й. Вивчення мотивації учіння засобами педагогічної соціології // Педагогіка і психологія. 1997. №1. С.714.
18. Большой психологический словарь / Сост. и общ. ред. Б.Мещеряков, В.Зинченко. СПб.: Прайм ЕВРОЗНАК, 2003. 672 с.
19. Бондаревский В.Б. К вопросу о воспитании познавательных интересов у уча­щихся школы-интерната // Учебная и воспитательная работа в школе-интер­нате. Методические материалы в помощь учителю и воспитателю школ-интернатов. Сост. Шварц И.Е. Перм.госуд-й пед. ин-т, Пермь. 1963. 108 с.
20. Боришевський М.Й. Развитие личности учащихся в процессе общения. К.: «Вища школа». 1985. 80 с.
21. Братченко С.Л., Рябченко С.А. Авторитарный стиль педагогического общения а что дальше? М., 1996. С.8390.
22. Вартанова И.И. К поблеме мотивации учебной деятельности // Весник Московского университета. Психология. Серия 14. 2000. №4. С.3341.
23. Вахоцька І.О. Психологічні особливості міжособистісного взаєморозуміння в системі «вчитель-учень» як умова попередження конфліктів: Автореф. дис канд.психол.наук. К., 2002. 19 с.
24. Вереникина И.М., 1984. Цит. по: Фельдштейн Д.И. Проблемы возрастной и педагогической психологии. М., 1995.
25. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб. / О.В.Скрипченко, Л.В.Волинська, З.В.Огороднійчук та ін. К.: Просвіта, 2001. 416 с.
26. Вінс В.А. Психологічні особливості переживання вікової кризи підлітками школи-інтернату для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування: Автореф. дис... канд.психол.наук. К., 2003. 20 с.
27. Власова Н.Н. Изучение особенностей доминирования мотивов у детей млад­шего школьного возраста // Вопросы психологии. №1. 1977. С.97106.
28. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. К.: Видавничий центр Академія”, 2001. 576 с.
29. Воронова С.В. Психологічні особливості мотивації досягнення випускника школи-інтернату: Автореф. дис... канд.психол.наук. К., 2003. 20с.
30. Воспитательная работа в учреждениях интернатного типа. Сборник научных трудов / Ред.-сост. Гербеев Ю.В., Цыпурский В.Г. Ред. Н.А.Волес. М.: Научно-исследов.институт школ., 1977. 80 с.
31. Выговская Л.П. Эмпатийные отношения младших школьников, воспи­ты­ва­ющихся вне семьи // Психологический журнал. 1996. Том 17. №4. С.5563.
32. Выготский Л.С. Проблема сознания // Собрание сочинений: В 6 т. М.: Педагогика, 1982. Т.1.
33. Галузинський В.М. О системе учебной работы учителей-воспитателей // Урок и подготовка домашних заданий в школах-интернатах / Сост. В.Е.Гмурман. М.: Изд-во Академии педагогических наук РСФСР, 1962. С.8094.
34. Галузяк В.М. Мотиваційно-ціннісні детермінанти індивідуального стилю педагогічного спілкування: Дис... канд.психол.наук. К., 1998. 227 с.
35. Галян О.І. Співвідношення імперативного та діалогічного у стильовій характеристиці діяльності вчителя: Автореф. дис канд.психол.наук: 19.00.07 К., 1999. ­ 17 с.
36. Гатанов Ю.Б., Гатанова Н.В. Психологические особенности влияния стиля педагогической деятельности на формирование мотивации учения у учащихся // Психолого-педагогические условия развития личности учащихся (Тезисы межвузовской конференции). Воронеж: ВГПИ, 1990. С.2425.
37. Гейхман Л.К. Социально-психологический тренинг как средство анализа и коррекции индивидуального стиля общения // Системное исследование индивидуальности. Пермь, 1991. С.98100.
38. Гірник А.М., Шпалерчук (Зубкова) І.Н. Тренінг комунікативних умінь (методичні матеріали) // Практична психологія та соціальна робота. 2001. №2. С.1116.
39. Голубков С.В. Особенности организации педагогического общения при различных типах профессионального отношения учителя: Автореф. дис канд. психол. наук. М., 2001. 19 с.
40. Горянина В.А. Психологические предпосылки непродуктивности стиля межлич­ностного взаимодействия // Психологический журнал. 1997. №6. С.7383.
41. Грабал В.Л. Некоторые проблемы мотивации учебной деятельности учащихся // Вопросы психологии. 1987. №1. С.5659.
42. Грехнев В.С. Культура педагогического общения. М.: Просвещение, 1990. 144 с.
43. Григорович Л.А., Марциновская Т.Д. Педагогика и психология: Учебное пособие. М.: Гардарики, 2001. 480 с.
44. Гузенко О.А. Формування мотивації навчання молодших школярів в умовах особистісно-орієнтованої освіти: Дис... канд.пед.наук. Луцьк, 2002. 210 с.
45. Гусева Г.Г., 1983. Цит. по: Мотивация и мотивы / Е.П.Ильин. СПб.: Питер, 2003.
46. Давыдов В.В., Слободчиков В.И., Цукерман Г.А. Младший школьник как субъект учебной деятельности // Вопросы психологии. №34. 1992. С.1419.
47. Данг Суан Хуай, Гуткина Н.И. К характеристике мотивации поведения младших школьников // Вопросы психологии 1975. №4. С.8798.
48. Державна доповідь про становище дітей в Україні за підсумками 2002 року. К.: Державний ін-т проблем сім’ї та молоді, 2003. 232 с.
49. Джонсон Д.В. Соціальна психологія: тренінг міжособистісного спілкування / Пер. з англ. В.Хомика. К.: Вид. Дім КМ Академія”, 2003. 288 с.
50. Добрович А.Б. Воспитателю о психологии и психогигиене общения. 1987.
51. Дружинин В.Н. Экспериментальная психология. СПб.: Питер, 2001. 320с.
52. Дусавицкий А.К. Зависимость между интересом и тревожностью в учебной деятельности младших школьников // Вопросы психологии. 1982. №3. С.5661.
53. Дусавицкий А.К. Исследование развития познавательных интересов младших школьников в зависимости от способа обучения: Автореф. дис канд.психол.наук. М., 1975. 24 с.
54. Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А. Краткий психологический словарь: Личность образование, самообразование, профессия. Мн.: «Хэлтон», 1998. ­ 399 с.
55. Елфимова Н.В. Диагностика и коррекция мотивации учения у дош­кольников и младших школьников. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1991. 109с.
56. Емельянов Ю.Н. Активное социально-психологическое обучение. Л.: ЛГУ, 1985. 254 с.
57. Жаворонко О.І. Формування особистості учня в школі-інтернаті. К.: Видавництво Радянська школа”, 1964. 108 с.
58. Жедунова Л.Г. Психолого-педагогическое сопровождение детей «группы риска» // Дети «группы риска»: Материалы международной конференции. СПб.: Изд-во РГПУ им. А.И.Герцена, 2001. С.7578.
59. Завгородня Т.К., Лисенко Н.В., Мажец Д.-К., Ступарик Б.М. Опіка над дітьми в добу трансформації суспільного устрою: монографія / Заг. редакція Б.М.Ступарика. Івано-Франківськ Ужгород: Мистецька лінія, 2002. 152с.
60. Загрєва В.Я. Правове виховання старшокласників у навчально-виховному процесі загальноосвітніх шкіл-інтернатів: Автореф. дис канд.пед.наук. К., 2002. 19 с.
61. Зайчикова Т.В. Синдром професійного вигорання” в роботі практичних психологів // Психологічній службі системи освіти України 10 років: здобутки, проблеми і перспективи. Матеріали Всеукраїнської ювілейної науково-практичної конференції 2223 жовтня 2001 р. ­ К.: Ніка Центр, 2002. С.168 169.
62. Залысина И.А. Потребность в сопереживании у старших дошкольников, воспитывающихся в семье и вне семьи // Возрастные особенности психического развития детей. Сб. науч. тр. / Отв. ред. И.В.Дубровина, М.И.Лисина. М., 1982.
63. Занюк С.С. Психология мотивации. К., 2001. 352 с.
64. Зеленова М.Е. Особенности самовосприятия и восприятия своих учеников учи­те­лями начальных классов с разным типом педагогического взаимо­действия // Психологическая наука и образование. 1999. №1. С.510.
65. Зимняя И.А. Педагогическая психология. Ростов-на-Дону, 1997.
66. Знаков В.В. Понимание в познании и общении. М., 1994.
67. Исмагилова А.Г. Стиль педагогического общения как системное явление // Системное исследование индивидуальности. Пермь, 1991. С.102103.
68. Исмагилова А.Г. Характеристика индивидуальных стилей педагогического общения воспитателей // Интегральное исследование индивидуальности: стиль деятельности и общения: Межвузовский сборник научных трудов. Пермь: ПГПИ, 1991. С. 6878.
69. Ительсон Л.Б. Учебная деятельность: её источники, структура и условия // Хрестоматия по возрастной психологии. Учебное пособие для студентов: Сост. Л.М.Семенюк / Под. ред. Д.И.Фельдштейна. 2 изд., допол. М.: Институт практической психологии, 1996. С.152158.
70. Каган М.С., Эткинд А.М. Общение как ценность и как творчество // Вопросы психологии. 1988. №4. С.2534.
71. Канішевська Л.В. Формування гуманних відносин учнів І-ІV класів шкіл-інтернатів для дітей-сиріт та дітей, які залишились без піклування батьків, у позаурочний час: Автореф. дис... канд.пед.наук. К., 1995. 23 с.­
72. Кан-Калик В.А. Основы профессионально-педагогического общения. Грозный, 1979.
73. Кан-Калик В.А. Педагогическая деятельность как творческий процес. Грозный, 1976.
74. Кан-Калик В.А., Ковалёв Г.А. Педагогическое общение как предмет теоретического и прикладного исследования // Вопросы психологии. 1985. №4. С.916.
75. Кан-Калик В.А., Никандров Н.В. Педагогическое творчество. М.: Педагогіка, 1990. 141 с.
76. Карпенко З.С. Експресивна психотехніка для дітей. К.: НПЦ Перспектива, 1997. 96 с.
77. Карпенко З.С. Розвиток передумов особистісного самовизначення молодших школярів // Початкова школа. 1989. № 6. С. 57.
78. Карпенко З.С. Філософсько-психологічний зміст діалогу // Педагогіка і пси­хо­логія. 1998. №3. С.105112.
79. Киричук О.В. Проблеми психології педагогічної взаємодії // Психологія. К., 1991. Вип. 37. С.313.
80. Кізь О.Б. Формування психологічної готовності вихованців інтернатних зак­ладів до створення сім’ї: Автореф. дис... канд.психол.наук. К, 2003. 20с.
81. Климов Е.А. Психология профессионала: Избр. пс. труды. М.: Ин-т практ. Пс-и; Воронеж: НПО «МОДЭК», 1996. 400 с.
82. Кобзар Б.С. Основы формирования гуманных взаимоотношений учащихся школ-интернатов для детей-сирот и детей, оставшихся без опеки родителей, во внеурочной деятельности. К.: СТИЛОС, 1999. 250 с.
83. Кобзар Б.С. Професійні функції, які покладаються на вихователя школи-інтернату // Практична психологія і розвій таланту: Методичні рекомендації / Відп. за випуск В.Г.Слюсаренко. Суми: МКІПП Мрія”, 1992. С.199202.
84. Ковалёв В.И. Мотивы поведения и деятельности. М.: Наука, 1988. 192 с.
85. Колесова А.М. Индивидуальный подход к учащимся младших классов школы-интерната в процессе учебной работы // Учебно-воспитательная работа в школах-интернатах / Ред коллегия: Н.Н.Петухов, Н.А.Лимен, К.Г.Кулешов. Л., 1959. 312 с.
86. Коломинский Я.Л., Березовин Н.А. Некоторые педагогические проблемы социальной психологии. М., 1977.
87. Комунікативність вчителя. Професійно-педагогічне спілкування: Мето­дич­ний посібник до проведення лабораторно-практичних занять з курсу Осно­ви педагогічної творчості” / Укл. Сидоренко В.Х. К.: НПУ, 1999. 31с.
88. Кондратьев М.Ю. Взаимосвязь авторитета личности и авторитета роли учителя // Вопросы психологии. 1987. №2. С.99 103.
89. Кондратьева С.В. Понимание учителем личности учащегося // Вопросы психологии. 1980. №5. С.143 148.
90. Коновальчук В. Глибинно-психологічні передумови оптимізації педагогічного спілкування // Рідна школа. 1998. №78. С.5253.
91. Корніяка О.М. Педагогічна діяльність і культура педагогічного спілкування // Практична психологія та соціальна робота. 2003. №1. С.3843.
92. Коротаев А.А., Тамбовцева Т.С. Исследование индивидуального стиля педагогического общения // Вопросы психологии. 1990. №2. С.6269.
93. Коротаев А.А., Тамбовцева Т.С. Стиль педагогического общения как фактор формирования творческой индивидуальности педагога // Системное исследование индивидуальности. Пермь, 1991. С.102103.
94. Коротаева А.А., Тамбовцева Т.С. Качественная психологическая характеристика индивидуальнх стилей педагогического общения учителей // Психология учебной и трудовой деятельности: Межвузовский сборник научнх трудов. Ярославль: ЯГПИ им. К.Д.Ушинского, 1985. С.7988.
95. Корчак Я. Как л юбить ребёнка: Книга о воспитании: Пер. с польск. М.: Политиздат, 1990. 493 с.
96. Костюк Г.С. Учебно-воспитательный процесс и психическое развитие личности / Под ред. Л.Н.Проколиенко; Сост. В.В.Андриевская, Г.А.Балл, А.Т.Губко, Е.В.Проскура. К.: Рад.шк., 1989. 608 с.
97. Котик Т.М., Лисенко Н.В., Оліяр М.П. Науковий експеримент у системі професійної підготовки педагогів / За ред. М.Г.Стельмаховича. Івано-Франківськ: Плай, 1996. 258 с.
98. Крайг Г. Психология развития. СПб.: Издательство Питер”, 2000. 992с.
99. Крутова Н.В. Невербальное общение учителя // Школьные технологии. 2002. №6. С.199202.
100. Кузнечикова К.Т. Осознаваемые мотивы учения младших школьников // Исседование мотивационной сферы личности: Межвузовский сборник научных трудов. Новосибирск: Изд-во НГПИ, 1984. 163 с.
101. Кузьмина Н.В. Профессионализм личности преподавателя и мастера производственного обучения. М.: Высшая школа, 1990. 119 с.
102. Кулеша М.М. Особливості взаємин в системі вчительучень” у школі-інтернаті для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. Проблеми загальної та педагогічної психології. К., 2004. Т.VI. Вип.1. С. 206211.
103. Кулеша М.М. Психологічні особливості мотиваційної сфери учнів початкових класів шкіл-інтернатів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування // Матеріали ІІ Між­народної науково-практичної конференції Наука і освіта ‘2004”. Том 29. Психологія. Дніпро­петровськ: Наука і освіта, 2004. С.4647.
104. Кулеша М.М. Формування компетентності в педагогічному спілкуванні вчителів шкіл-інтернатів в процесі соціально-психологічного тренінгу // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. Зб. наук. праць / Ред. колегія: І.А.Зазюн та ін. Вип. 5. КиївВінниця: ДОВ Вінниця”, 2004. С. 6672.
105. Кулеша М.М. Характерні психологічні особливості спілкування молодших школярів з вчителями у школі-інтернаті для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. Вип.9. Ч.2. Івано-Франківськ: Плай, 2004. С.134143.
106. Кулеша М.М. Шкільна тривожність учнів початкових класів шкіл-інтернатів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. Проблеми загальної та педагогічної психології К., 2004. Т.VI. Вип.5. С. 154161.
107. Куницына В.Н., Казаринова Н.В., Погольша В.М. Межличностное общение. Учебное пособие для вузов. СПб.: Питер, 2002. 544 с.
108. Лангмейер Й., Матейчек З. Психическая депривация в детском возрасте. Прага, 1984.
109. Левитов Н.Д. Психологические особенности младших школьников. М.: Изд-во Академии педагогических наук РСФСР, 1955. 48 с.
110. Левченко Т.І., Євтух М.В. Психолого-дидактична корекція в педагог­гічному спілкуванні // Актуальні проблеми психології навчання: Збірник наукових праць . Харків: ХДПУ ім. Г.С.Сковороди, 1995. С.194201.
111. Леонтьев А.А.Педагогическое общение. М.: Знание, 1979. 48 с.
112. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. М.: Пилитиздат, 1975. 304 с.
113. Леонтьев В.Г. Психологические механизмы мотивации учебной деятельности: Автореф. дис. докт.психол.наук. Тбилиси, 1989. 45 с.
114. Леонтьев Д.А. Индивидуальный стиль и индивидуальные стили взгляд из 1990-х // Стиль человека: психологический анализ. М., 1998. С.93108.
115. Лисина М.И., Галигузова Л.Н. Становление потребности детей в общении со взрослыми и сверстниками: Исследования по проблемам возрастной и педагогической психологии. М., 1980.
116. Лишённые родительского попечительства: Хрестоматия: Учеб.пособие для студ.пед.ун-тов и ин-тов / Ред.-сост. В.С.Мухина. М.: Просвещение, 1991. 222 с.
117. Ломов Б.Ф.Проблема общения в психологии // Методологические и теоритические проблемы психологии. М., 1984. С.242288.
118. Ляудис В.Я. Структура продуктивного учебного взаимодействия // Хрестоматия по педагогические психологии. Учебное пособие для студентов: Сост. и вступ. Очерки А.Красило и А.Новгородцевой. М.: Между­народная педагогическая академия, 1995. С.4459.
119. М’ясоїд П.А. Психолого-педагогічний консиліум у закладах для дітей, позбав­лених батьківської опіки // Педагогіка і психологія. 1997. №1. С.8087.
120. Макаренко С.С. Психологічні умови розвитку комунікативної компетентності учителя: Автореф. дис... канд.психол.н. К., 2001. 19 с.
121. Максименко С.Д. Изучение психики школьника в процессе обучения (характеристика методов исследования). К., 1981.
122. Максименко С.Д., Щерба Т.Д. Професійне становлення молодого вчителя. ­ Ужгород: Закарпаття, 1998. 106 с.
123. Маркова А.К. Мотивация учебной деятельности школьника // Вопросы психологии. №3. 1978. С.136142.
124. Маркова А.К. Психология труда учителя: Кн. для учителя. М.: Просвещение, 1998.
125. Маркова А.К. Пути исследования мотивации учебной деятельности школьников // Вопросы психологии. 1980. № 5. С.4758.
126. Маркова А.К. Формирование мотивации учения в школьном возрасте: Пособие для учителя. М.: Просвещение, 1983. 96 с.
127. Марусинець М.М. Вплив оцінного відношення до себе у становленні особистості майбутнього вчителя // Науковий вісник Ужгородського націо­нального університету. Серія: Педагогіка. Соціальна робота. № 6. 2002. С.8788.
128. Марусинець М.М. Особистісно-психологічні основи професійної ідентичності особистості майбутнього вчителя // Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка. Том 5. Ч 3. 2003. С.192199.
129. Матейчек З. Душевные страдания и что из этого вытекает // Психология развития / Сост. и общая редакция: авторский коллектив сотрудников кафедры психологии развития и дифференциальной психологии СП.ГУ. СПб: Питер, 2001. С.140143.
130. Матюхина М.В. Изучения и формирование мотивации учения у младших школьников. Учебное пособие. Волгоград: Изд-во ВГПИ им. А.С.Серафи­мовича, 1983. 72 с.
131. Матюхина М.В. Особенности мотивации учения младших школьников // Вопросы психологии. 1985. №1. С.4349.
132. Мерлин В.С. Индивидуальный стиль общения // Психологический журнал. 1982. Т.3. № 4. С.2636.
133. М