ВПЛИВ ГЕНДЕРНИХ УСТАНОВОК НА СТАТЕВОРОЛЬОВЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ СТАРШИХ ПІДЛІТКІВ

Краткое описание

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.Н. КАРАЗІНА

На правах рукопису

Логвінова Діана Валеріївна

УДК: 159.922.1-053.6

ВПЛИВ ГЕНДЕРНИХ УСТАНОВОК НА СТАТЕВОРОЛЬОВЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ СТАРШИХ ПІДЛІТКІВ

Спеціальність 19.00.07 ‑ педагогічна та вікова психологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
Солодухова Ольга Георгіївна, доктор психологічних наук, професор

Харків 2007

ЗМІСТ
ВСТУП......................................................................................................... 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПРОБЛЕМИ ГЕНДЕРУ І СТАТЕВОРОЛЬОВОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ ОСОБИСТОСТІ .. 15
1.1. Статеві відмінності особистості у психолого-педагогічній літературі 15
1.2. Установка як механізм регулювання поведінки суб’єкта....... 30
1.3. Самовизначення і "Я-концепція" у психології ........................ 41
Висновки до першого розділу........................................................ 56
РОЗДІЛ 2. ВИЗНАЧЕННЯ ГЕНДЕРНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ У СТАРШИХ ПІДЛІТКІВ ...................................................................................................... 57
2.1. Методологічні проблеми та методика організації діагностуючого експерименту.......................................................................................................... 57
2.2. Зміст і особливості уявлень підлітків про статеворольові якості жінок і чоловіків.......................................................................................................... 72
2.3. Особливості статеворольової ідентифікації старших підлітків відповідно до умов первинної соціалізації............................................................. 82
2.4. Гендерні установки у професійних орієнтаціях старшокласників 105
2.5 Модель гендерної ідентичності старших підлітків................. 124
Висновки до другого розділу...............................................................132
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ ГЕНДЕРНИХ УСТАНОВОК У СТАТЕВОРОЛЬОВОМУ САМОВИЗНАЧЕННІ СТАРШИХ ПІДЛІТКІВ ..................................................... ...............................................135
3.1. Індивідуально-типологічні особливості підлітків.................. 136
3.2. Вивчення особливостей соціального сприйняття особистості у старшому підлітковому віці............................................................................ 145
3.3. Зміст і організація тренінгових занять зі статеворольового самовизначення старшокласників........................................................152
ВИСНОВКИ............................................................................................ 175
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.......................................... 179
ДОДАТКИ............................................................................................... 201

ВСТУП
У системі гуманітарних знань найбільшу зацікавленість викликає проблема сутності людської особистості, її формування та розвитку. У сучасній науці процес формування особистості все частіше пов'язується з питаннями гендерної соціалізації. Особистість як соціальне утворення розглядається з позицій представника певної статі, якій властиві якості й характеристики, що визначають зміст поведінки індивіда як жінки, так і чоловіка.
Сучасний етап розвитку суспільства характеризується суттєвими змінами в системі гендерних відношень, внаслідок чого, з одного боку, відкриваються можливості для їх оптимізації, а з іншого ‑ виникає ризик порушень формування гендерної ідентичності у підростаючого покоління. Активне впровадження у суспільну свідомість менталітету прозахідної ідеології і культури є одним із чинників кризи ідентичності, втрати ідеалів, моральних орієнтирів різними поколіннями. Дана проблема найбільше стосується підлітків, тому що існуюча вікова криза поглиблюється ще й перебудовами у державі. Існуючі зміни в системі гендерних стосунків часто супроводжуються негативними наслідками, які відбиваються на сімейних відносинах та поглиблюють проблему неповних сімей. Виконуючи провідну роль у соціалізації дитини, родина має великі можливості для формування збалансованої в гендерному відношенні особистості (А.Я. Варга, Т.В. Говорун, В.Є. Каган, І.С. Кльоцина, Л.В. Попова, О.М. Шарган, Г. Біллер, Дж. Блу-Фешбах, М. Лем, К. Бро, П. Інгл, Ф. Бронштейн, Г. Рассел). Приклад батьків, їх емоційні та економічні взаємовідносини, форми розподілу домашніх обов'язків суттєво впливають на процес ідентифікації дітей, сприяють формуванню складної системи уявлень про "свій" та "не свій" гендер. Як свідчать літературні дані, у дітей, позбавлених уваги батька або матері, спостерігається порушення статеворольового самовизначення, нездатність адекватно взаємодіяти з особами протилежної статі в різних життєвих ситуаціях та видах діяльності [47; 225].
У сучасній психології поняття "гендер" визначається як "організована модель стосунків чоловіків і жінок, яка регулюється системою соціальних норм суспільства, що формується під час його розвитку і проявляється в соціально-економічному, політичному, історичному, культурному, релігійному аспектах" [123, с.68].
Гендерна ідентичність формується насамперед шляхом засвоєння. прийняття і включення до "Я-концепції" певних статеворольових стереотипів, що являють собою досить стійкі нормативні уявлення про соматичні, психічні й поведінкові якості, притаманні представникам чоловічої чи жіночої статі. Гендерні стереотипи складаються в результаті узагальнення, генералізації людського досвіду й уявлень про статеві особливості чоловіків і жінок і виступають одним із різновидів новоутворених форм суспільних відношень, а саме їх персоніфікацією у вигляді образів жіночності (фемінності) та мужності (маскулінності) [210]. Конструювання гендеру здійснюється через трансляцію уявлень, сформованих у культурі про те, яким чином індивід має будувати свою поведінку залежно від статевої приналежності, прояв яких особистісних, професійних, соціальних якостей викликатиме схвалення чи презирство оточуючих. Деякі гендерні стереотипи досить консервативні й можуть спотворювати і гальмувати розвиток особистості, перешкоджати її самореалізації.
У результаті слідування стандартам статевої ролі, виникають психологічні проблеми, характерні як для жінок, так і для чоловіків. Так, у більшості культур жіночність характеризується м'якістю, добротою, пасивністю, емпатійністю, альтруїзмом, відсутністю агресивності. Культивування цих якостей у всіх сферах життя призводить до виникнення стресів та рольових конфліктів, пов'язаних із прагненням жінки бути одночасно і гарною матір'ю, і доброю господинею, і хорошим працівником. Б. Фрідам виділяє низку проблем у ідеально жіночної жінки: відчуття пригніченості, відчуття, що її експлуатують і контролюють; бажання розчинити свою індивідуальність в індивідуальності чоловіка, що веде до деформації особистості, втрати індивідуальності, як розплата за некритичне слідування тим стереотипам поведінки, які виробило суспільство [за Ш.Берн 20].
Психологічні проблеми "традиційного" чоловіка також численні та руйнівні для його самореалізації. Страх невідповідності до чоловічого еталону (сила, незалежність, активність, раціоналізм, високий соціальний статус) нерідко призводить до ізоляції, замкненості. Наслідком такого страху може стати саморуйнівна поведінка ‑ алкогольна та наркотична залежність, занурення в роботу й нехтування відпочинком, заперечення ознак утоми. Надаючи емоціям суто жіночого статусу, "справжній" чоловік прагне будь-що пригнітити їх, і це проявляється у відношеннях із близькими людьми.
У зарубіжній та вітчизняній науці накопичено великий досвід досліджень гендеру та міжстатевих відмінностей, представлений різноманітними теоретичними підходами. Провідну роль у галузі даних досліджень грають зарубіжні психологи. Широта діапазону питань, що піднімаються, коливається від опису змістовних особливостей статеворольових стереотипів (Дж. МакКі, А. Шерріффс), до теорій, які описують та поясняють процес засвоєння гендерної ролі (С. Бем, Ш.Берн, К. Гуічі, К. Джеклін, Доуван, А. Ерхард, Л. Колберг, Я.Л. Коломенський, Е. Маккобі, Дж. Мані, М.Х. Мелтас, Б.Ф. Скінер, А. Шерріфс та ін.). У вітчизняній психології проблема гендеру розглядається більшою мірою в двох напрямках: психологічному та соціально-психологічному. У межах психологічного напрямку здійснюються дослідження, спрямовані на визначення відмінностей між статями, особливостей статевої диференціації, формування психологічної статі (В.В. Абраменкова, Т.В. Бендас, В.О. Васютинський, Є.П. Ільїн, Є.В. Іоффе, Д.Н. Ісаєв, В.Є Каган, О.С. Кочарян, Т.І Юферева та ін.). Підкреслюється, що обидві статі психологічно рівноцінні, хоча й різні за змістом. Початковою базою виступає прийняття біологічного детермінізму ролей, опора на уявлення про природженість чоловічого й жіночого єства в людині. Зокрема, у працях Д.Н. Ісаєва, В.Є Кагана, О.С. Кочаряна відзначається, що статеворольова сфера особистості повинна розглядатися як базова структура, що зумовлює соціальне й психологічне благополуччя людини; вивчення механізмів становлення статеворольового симптомокомплексу в онтогенезі, розробка концептуально-методичних засобів діагностики й оцінки сприяє запобіганню виникнення неврозів, психосоматичних розладів.
Соціально-психологічний підхід висвітлюється в роботах Т.В. Говорун, І.В. Головньової, О.А. Жеребкіної, О.Д. Кікінеджі, І.С. Кльоциної, К.В. Коростеліної, В.Н. Куніциної, О.А Луценко, В.Г. Романової, М.Ф. Сафонової, М. Ткалич, Л.О. Шевченко та ін. У центрі уваги вчених знаходяться проблеми дослідження соціального впливу (гендерних установок) у формуванні психологічної статі, питання стосунків між особистостями однієї та різної статей, формування гендерної поведінки, уявлень, цінностей. При аналізі проблем статевої ідентифікації акцент зроблено на ієрархічність ролей, статусів, позицій жінок і чоловіків. Активно обговорюються питання нерівності, дискримінації, сексизму. У детермінації соціальної поведінки особистості пріорітет надано соціокультурним чинникам.
Зазначимо, що напрямок, пов'язаний із вивченням процесу формування гендерних установок та їх впливу на статеворольове самовизначення з точки зору генетичних, вікових аспектів цієї проблеми, не здобув у науці достатнього висвітлення. Огляд досліджень показує, що на даний момент формування статеворольової ідентичності особистості відбувається в умовах статеворольової демократизації та послаблення поляризації чоловічих і жіночих ролей, які створюють широкі можливості для сполучення традиційно чоловічих і традиційно жіночих якостей в одній людині.
Актуальність теми дослідження. Зміни, що відбуваються в останнє десятиріччя у соціально-економічних та політичних стосунках нашого суспільства, зумовили зрушення акцентів у гендерній схемі. Нові гендерні уявлення, які складаються в межах культури суспільства, суттєво впливають на формування ідентичності підростаючого покоління, особливо підліткового віку. Е. Еріксон описує даний період як час особистісних пошуків та вагань між позитивним полюсом ідентифікації та негативним полюсом плутанини ролей [214]. Перед підлітком постає завдання об'єднання всього, що він знає про самого себе як про сина чи доньку, школяра, спортсмена, друга та ін. Все це він повинен об'єднати в єдине ціле, осмислити, пов'язати з минулим та спроектувати на майбутнє. Якщо криза підліткового віку протікатиме вдало, у юнаків та дівчат формується ідентичність, що проявляється в соціальних, гендерних та особистісних характеристиках. Якщо ж задачі підліткового віку вирішуються невдало, ‑ формується неадекватна ідентичність, розвиток якої, на думку Е. Еріксона, може йти в таких напрямках: 1) уникання тісних міжособистісних стосунків; 2) страх дорослішання і нездатність будувати життєві плани; 3) невміння мобілізувати внутрішні ресурси й зосередитися на якійсь головній діяльності; 4) відмова від самовизначення й вибір негативних зразків для наслідування [за Л.І. Вассерман 40]. Вчений вважає, що саме в даний віковий період відбувається особистісне, професійне, релігійне та політичне самовизначення, що виражається в набутій формі ідентичності, яка вирішально визначатиме подальше життя людини. Усвідомлення себе, своїх якостей та можливостей, здібностей і домагань є підставою для самовизначення підлітків у різних аспектах існування.
Існуючі діаметрально-протилежні напрямки в гендерних дослідженнях (пошук відмінностей та пошук схожостей у психології чоловіків і жінок) дозволяють піднімати проблему статеворорльових орієнтацій у становленні особистості молоді: курс на підтвердження статеворольових відмінностей, які декларуються суспільством у процесі соціалізації, чи курс на ствердження гендерної рівності у соціальних стосунках, заснованих на визнанні однакової цінності чоловіків і жінок, їх рівність в економічних, політичних, соціальних та юридичних правах незалежно від статі, віку, раси, етнічної приналежності й сексуальної орієнтації [135].
Вказані обставини обумовлюють значущість проблеми формування особистості підлітка, а саме аналізу статеворольової соціалізації як процесу, що регулюється соціально-нормативною системою культури суспільства. Актуальною також є проблема ідентичності та своєчасного виявлення її кризи, більш глибоке вивчення ролі цього феномену в розвитку особистості; розробка діагностичних та психокорекційних програм, спрямованих на подолання негативних наслідків, що мають місце в результаті порушень у процесі гендерної ідентифікації.
Недостатньо вивченими на сьогодні є соціальне і психологічне середовище проживання людини, які відіграють першочергову роль у соціалізації індивіда. Серед факторів, що визначають процеси статевої ідентифікації та соціалізації, сім'я є загальновизнаною детермінантою. Але на сьогодні нечітко визначена роль родини як об'єкту соціального сприйняття. Залишається неясним, які саме особливості сімейних взаємовідносин впливають на розвиток гендерних установок та статеворольових уявлень. Тому вплив такого важливого об'єкту соціального середовища, як сім'я, необхідно дослідити як фактор детермінації статевовікових змін у розвитку особистості дитини, і, зокрема, її статеворольових уявлень та установок стосовно майбутнього сімейного життя, професії.
На основі вищезазначеного нами було зроблено припущення про те, що існують розходження в уявленнях дівчат і хлопців старшого підліткового віку з повних і неповних родин про особистісні якості сучасних чоловіків і жінок, що істотно впливає на особливості їх статеворольового самовизначення та на розвиток їхнього самоприйняття і самовідношення.
Зв'язок праці з науковими програмами, планами та темами. Дисертацію виконано відповідно до ухваленої теми й тематики наукових досліджень кафедри психології Слов'янського державного педагогічного університету "Самоактуалізація особистості в процесі діяльності") і плану НДР Академії педагогічних наук України у напрямку "Науково-методичне забезпечення національної системи психологічних служб". Тему дисертації затверджено вченою Радою Слов'янського державного педагогічного університету (протокол № 5 від 6.02.2003р.) та узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки й психології в Україні (протокол №10 від 23.12.2003р).
Об'єкт дослідження ‑ статеворольове самовизначення старших підлітків.
Предмет дослідження психологічні особливості впливу гендерних установок на статеворольове самовизначення старших підлітків.
Мета дослідження ‑ вивчення структури статеворольового образу в свідомості старших підлітків і взаємозв'язку цього образу з їхньою ідентичністю та особистісними властивостями.
Відповідно до висунутої мети і припущення дослідження були поставлені наступні завдання:
1. На основі аналізу зарубіжних та вітчизняних теоретико - експериментальних досліджень узагальнити сучасні уявлення про статеворольове самовизначення старших підлітків.
2. Дослідити гендерні уявлення підлітків про чоловічі та жіночі соціальні ролі.
3. Визначити особливості гендерних установок старшокласників стосовно професійних орієнтацій "ідеальних" і "зневажених" образів чоловіка та жінки.
4. Виявити специфіку формування моделі ідентичності старших підлітків з повних та неповних родин.
5. Розробити програму сприяння статеворольовому самовизначенню старшокласників.
Методологічною й теоретичною основою дослідження виступили концептуальні підходи розгляду процесу соціалізації особистості в межах засвоєння гендерних установок (Т.В. Бендас, Т.В. Говорун, К. Гуічі, О.А. Жеребкіна, О.Ф. Іванова, І.С. Кльоцина, О.С. Кочарян, М. Палуді, Б. Фрідан, О.Г. Шмельов); вивчення психічного розвитку і формування самосвідомості особистості (Р. Бернс, О.О. Бодальов, М.Й. Боришевський, Дж. Кетелл, О.М. Локтіонов, В.Ф. Петренко, М. Розенберг, С.Л. Рубінштейн, Н.І. Сарджвеладзе, О.Г. Солодухова, В.В. Столін, П.Р. Чамата, О.Г. Шмельов); теорії когнітивного розвитку особистості (Дж. Келлі, В.Ф. Петренко, О.Г. Шмельов); вивчення механізмів формування "Я-концепції" (Г.М. Андреєва, Ф. Знанецький, Дж. Келлі, Дж. Г. Мід, О.С. Прангішвілі, У. Томас, Д.М. Узнадзе, В.А. Ядов).
Методи дослідження. У дисертаційній роботі використано комплекс теоретичних та психологічних методів, що відповідають змісту проблеми й етапам дослідження, а саме: психосемантичний метод (В.Ф. Петренко, О.Г. Шмельов), метод репертуарних решіток Д. Банністера і Ф.Франселли (авторська модифікація), психодіагностичні методи (анкетування, бесіда, тестування). Обробка результатів здійснювалася за допомогою процедур математичної статистики (рангова кореляція Спірмена, лінійна кореляція Пірсона, параметричний критерій Стьюдента, j-критерій Фішера, Z-критерій Фішера).
Експериментальна база дослідження. Дисертаційне дослідження здійснювалося протягом 2002-2006р. Вибірка респондентів була представлена учнями 10-11-х класів середніх загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів міст Слов'янська і Дружківки Донецької області кількістю 122 особи (59 хлопців, з яких 30 ‑ з неповних родин, 29 ‑ з повних родин; 63 дівчини, з яких 31 ‑ з неповних родин і 32 ‑ з повних родин).
Організація дослідження. Реалізація цілей та задач дослідження здійснювалася упродовж декількох етапів.
На першому етапі (2002-2003 рр.) вивчалася психолого-педагогічна література з теми дослідження (ознайомлення з теоріями та результатами експериментальних досліджень за обраною проблемою), визначалися вихідні теоретичні положення, уточнювався предмет дослідження, було розроблено програму дослідження, підібрана система адекватних методик, висунуте припущення.
На другому етапі (2003-2004) здійснювалося комплектування психодіагностичних методик та їх апробація, виявлено особливості гендерних уявлень підлітків про зміст жіночих і чоловічих соціальних ролей та особливості їх гендерної ідентифікації залежно від умов первинної соціалізації.
На третьому етапі (2005-2006) проводилося узагальнення отриманих результатів у вигляді моделі гендерної ідентичності підлітків та розробка програми тренінгу, спрямованого на сприяння статеворольовому самовизначенню старших підлітків; апробація результатів дослідження та їх використання у практичній роботі психолога загальноосвітньої школи.
Надійність і вірогідність отриманих даних забезпечувались теоретичною обґрунтованістю психологічних, педагогічних і філософських положень про сутність та закономірності статеворольової соціалізації особистості, а також низкою авторських розв’язань проблеми, сукупністю надійних діагностичних методик, адекватних предмету, меті й завданням дослідження, поєднанням якісного та кількісного аналізу отриманих емпіричних фактів, застосуванням методів математичної статистики із залученням сучасних програм обробки даних.
Наукова новизна та теоретичне значення дослідження:
‑ вперше було виявлено змістовні характеристики гендерних установок хлопців і дівчат з повних/неповних родин відносно статеворольового самовизначення, а також майбутньої професії, подружнього життя;
‑ виявлено протиріччя у змісті статеворольового самовизначення старших підлітків: гендерновідповідна структура "Я-реального" дівчат не співвідноситься з їх уявленнями про особистісні риси "ідеальної людини", де надається більша перевага вираженості чоловічих якостей;
‑ подальший розвиток отримали дані стосовно впливу умов первинної соціалізації на характер процесу ідентифікації старших підлітків та на особливості вибору ними стратегій соціального сприйняття; доведено існування виражених порушень у процесі статеворольової ідентифікації хлопців з неповних родин, у яких життєві орієнтири відрізнялися невизначеністю та розмитістю;
‑ систематизовано теоретичні й методичні підходи стосовно статевої соціалізації як проблеми психосексуального та гендерного розвитку особистості; розширено уявлення про проблему статеворольових орієнтацій у становленні особистості підлітків;
‑ отримали подальшу розробку та розширення психологічного змісту поняття "Я-концепція", "статеворольове самовизначення особистості", "гендерна ідентичність", "статеворольова соціалізація", "гендерна соціалізація".
Практична значущість полягає в тому, що на основі отриманих результатів розроблено програму соціально-психологічного сприяння розвитку особистості старших підлітків. Дані дослідження використовуються під час професійної підготовки та перепідготовки психологів і педагогів, які працюють в освітніх закладах; у психологічному консультуванні батьків, які мають ускладнення в побудові стосунків з дітьми старшого підліткового віку.
Особистий внесок. Отримані теоретичні та емпіричні результати є самостійним внеском автора у розширення досліджень з проблеми гендерної ідентифікації старших підлітків, у розробку психолого-педагогічних засобів, що сприяють статеворольовому самовизначенню підлітків, у розвиток шкільної психологічної служби. Статистичне опрацювання даних, теоретичне узагальнення й інтерпретація отриманих результатів здійснено автором самостійно.
У спільних наукових публікаціях авторськими є результати психодіагностики досліджуваних підлітків з метою отримання даних, що вказують на особливості гендерної ідентичності дівчат і хлопців старшого підліткового віку з повних та неповних родин (внесок здобувача складає 50%).
Апробація та впровадження результатів дисертації.
Результати дослідження були представлені та обговорювались на міжнародних і Всеукраїнських конференціях: "Пренатальні психосоматичні реакції та післянатальний розвиток і формування особистості дитини: педагогічні, психологічні, медичні аспекти" (Полтава, 2004); "Теорія і практика гендерного виховання студентської молоді: досвід, проблеми, перспективи" (Запоріжжя, 2004); "Ділові жінки і сім'я" (Харків, 2005); Перший конгрес психологів (Київ, 2005); "Соціально-психологічні проблеми трансформації сучасного суспільства" (Луганськ, 2005).
Висновки та рекомендації впроваджені й використані у навчально-виховному процесі Слов’янського державного педагогічного університету у ході педагогічного навантаження при читанні курсу "Сучасні напрямки у зарубіжній психології" (довідка № 68-01-739 від 08.11.06), Слов’янського педагогічного ліцею (довідка № 620 від 6.11.06), загальноосвітніх шкіл міст Слов’янська (довідка № 156 від 08.11.06 і довідка № 191 від 07.11.06) та Дружківки (довідка № 92 від 07.11.06 і довідка № 618 від 7.11.06).
Основний зміст роботи викладено в 8-ми одноосібних та 2-х співавторських публікаціях, серед яких 7 ‑ у наукових фахових виданнях.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.
Вступ містить обґрунтування актуальності проблеми дослідження, теоретичне та практичне значення роботи, дані про апробацію та структуру дисертації.
У першому розділі представлено аналіз розробки проблеми в психолого-педагогічній вітчизняній та зарубіжній літературі, який дозволив виявити досить широкий спектр питань, що вимагають подальшого наукового і прикладного розв’язання. Увагу було зосереджено на розкритті змісту сучасних концепцій статевих відмінностей, різноманітних підходів стосовно структури, функцій та механізмів формування Я-концепції. У другому розділі обґрунтовано методичне забезпечення, викладено програму та аналіз результатів діагностуючого експерименту. У третьому розділі висвітлені основні принципи організації та вимоги до проведення тренінгових занять, спрямованих на сприяння статеворольовому самовизначенню старшокласників.
Висновки містять стислий аналіз результатів дослідження.

Бібліографія складається з 255 назв, з них 35 іноземною мовою. Кількісні дані представлені у 36 таблицях і 5 рисунках. У роботі є 47 додатків на 83 сторінках. Обсяг дисертації 200 сторінок комп’ютерного тексту.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертаційному дослідженні наведено теоретичне узагальнення та нове бачення проблеми гендерних установок і статеворольового самовизначення старших підлітків. Проблема досліджувалася з погляду когнітивного розвитку особистості, що дозволило встановити особливості змісту та прояву категоріальної системи особистісних установок старших підлітків, виявити специфіку процесу їх гендерної ідентифікації відповідно до умов первинної соціалізації та створити програму тренінгу зі сприяння статеворольового самовизначення старшокласників "Я у світі цінностей".
Мета та завдання роботи виконані. Теоретичний аналіз проблеми та результати дослідження дозволили зробити такі висновки.
1. У дисертації наведено теоретичне обґрунтування проблеми статеворольового самовизначення старших підлітків, в якому перевага надається концепціям теорії когнітивного розвитку особистості: зміст "Я-концепції" являє собою категоріальну систему особистісних установок, сформованих у процесі активного засвоєння та прийняття статеворольових норм, культивованих суспільством. Систему установок можна розглядати як форму організації індивідуального досвіду, яка спрямовує свідомість, активність та самовизначення суб’єкта по відношенню до світу. Засобами усвідомлення власної статевої приналежності виступають соціальні стереотипи, очікування, які у процесі соціалізації із зовнішнього, "заданого" соціумом плану переходять у межі внутрішнього, особистісно-осмисленого прийняття гендерних ролей та відповідних їм установок.
2. Гендерні уявлення підлітків мають певний рівень сформованості. Загалом, юнаки та дівчата схильні до об’єднання в образі ідеальної сучасної людини якостей обох статей, що відповідає концепції психологічної андрогінії та є адекватним для успішної соціальної адаптації. Значна частина досліджуваних відддавала перевагу вираженості чоловічих якостей у соціальних ролях, що свідчить про значущість цих рис в особистісній самореалізації.
3. Зміст "Я-концепції" дівчат і хлопців значно відрізнявся за характером співвідношення структурних компонентів: якості соціальної ідентичності частіше наводилися хлопцями, а особистісні ‑ дівчатами. Процес статеворольової ідентифікації старших підлітків відповідав основним положенням гендерної схеми: у самоописах хлопці більше виділяли характеристики, що вказували на прояв ними достатнього рівня самоконтролю, емоційної стабільності; дівчата частіше відзначали в себе прояви дружелюбності, активності та емоційної нестабільності. Виявлене протиріччя між змістом "Я-реального" та "Я-ідеального" пояснюється життєвою необхідністю індивіда проявляти маскулінні якості для ствердження та самореалізації в жорстких умовах сучасності.
4. Значний вплив на формування змісту "Я-концепції" здійснював склад родини. Дівчата з неповних родин уникали виділяти в самоописах негативні якості, що відносилися до інтелекту й самоконтролю, підкреслюючи відповідність свого "образу-Я" до соціальних очікувань, прагнення підтримати достатньо високий рівень самооцінки. У хлопців з неповних родин були виявлені порушення у процесі статеворольової ідентифікації; їх життєві орієнтири відрізнялися невизначеністю та розмитістю.
5. Провідні професійні орієнтації дівчат і хлопців співпадали з професійними перевагами "ідеального" образу в їх уявленнях. Старші підлітки обох статей рівною мірою надавали перевагу професіям високої кваліфікації, створенню власного бізнесу та роботі на посаді керівника, відкидали перспективи працювати у релігійній сфері та в галузі сільського господарства. У професійних перевагах другого плану дівчата більше за хлопців проявляли готовність працювати у сфері мистецтва та модельного бізнесу, негативно ставилися до спортивних професій та традиційно чоловічих. Хлопці віддавали перевагу створенню власного бізнесу, висловлювали небажання працювати у сферах освіти й торгівлі.
Образи "зневажених" чоловіка та жінки дають підставу говорити про зайву критичність дівчат. Професійні переваги "зневаженого" чоловіка (уявлення хлопців) представлені більш широким спектром професійних орієнтацій, ніж образ "зневаженої" жінки (уявлення дівчат). Аналіз професійних переваг старших підлітків, що відрізняються умовами первинної соціалізації, вказує на те, що виявлені відмінності представлені більше між статевими групами, ніж всередині них.
6. Порівняльний аналіз показників вираженості індивідуально-типологічних рис старших підлітків в цілому показав, що дівчата більш комунікабельні, говірливі й гнучкі, образливі і вразливі, схильні до депресивних реакцій при зіткненні з труднощами; проявляють сором’язливість і почуття невпевненості в своїх силах, емоційну нестійкість, високу конформність та підкорюваність. Хлопці більш уперті й наполегливі у прагненні зайняти високе положення в суспільстві, проявляють стриманість та цілеспрямованість, вибірково встановлюють міцні взаємини з оточуючими.
У дівчат і хлопців з повних сімей переважала емоційна напруженість і наявність внутрішніх конфліктів. Дівчата з неповних родин показали високий рівень вираженості сензитивних та емотивних якостей, а хлопці ‑ наполегливості, цілеспрямованості, послідовності й прагматичності у діяльності, одночасно вказуючи на свою певну відчуженість і замкненість від зовнішнього світу.
7. Дослідження стратегій соціального сприйняття підлітків виявило, що дівчата з повних сімей відрізнялися від решти досліджуваних проявом більшої категоричності та емоційності, коли оцінювали якості "ідеального" і "зневаженого" образів. Повна родина є, по суті, носієм певних якостей "ідеального" образу людини, і тому дівчата з таких сімей чітко знають, чим відрізняється "ідеальний" образ від "зневаженого". Неповна родина, на думку суспільства, є недосконалою, де в чому неприйнятою, і тому дівчата з цих родин проявили більш поблажливе ставлення до якостей образу "зневаженої" людини.
8. У роботі представлено програму тренінгу, орієнтовану на сприяння статеворольовому самовизначенню старших підлітків "Я у світі цінностей"; обґрунтовано побудову та основні принципи організації й вимоги до проведення тренінгових занять. Запропоновані методичні рекомендації програми спрямовані на формування адекватних установок статевої взаємодії, власної структури цінностей на основі аналізу традиційних стереотипів мужності й жіночності.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми, а передбачає необхідність подальших наукових пошуків. Перспективним ми вбачаємо детальне вивчення смислових та цільових компонентів установок з метою дослідження зв’язків особистісних характеристик з мотивами й індивідуальними смислами; вважаємо за доцільне простежити динаміку становлення гендерної ідентичності у дорослому житті.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Абульханова-Славская К.А. Категория объективизации в теории установки Д.Н. Узнадзе // Д.Н. Узнадзе классик советской психологии: Психол. ислед., посвящ. 100-летию со дня рождения Д.Н. Узнадзе. Тбилиси: Мецниереба, 1986. С. 6-15.
2. Абульханова-Славская К.А. О субъекте психической деятельности: методологические проблемы психологи. М.: Наука, 1973. 280 с.
3. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни.‑-.М. Мысль, 1991.‑ 229 c.
4. Авдуевская Е.Л., Аракенцева Т.А. Проблема юношеского самоопределения в практике школьной психологической службы // введение в практическую социальную психологию / Под ред. Ю.М. Жукова, Л.А. Петровской, О.В. Соловьевой. М.: Смысл, 1996. С. 214-229.
5. Агеев В.С. Межгрупповое взаимодействие: социально-психологические проблемы. М.: Изд-во МГУ, 1990. 239 с.
6. Агеев В.С. Психологические и социальные функции полоролевых стереотипов // Вопросы психологии. 1987. ‑ №2. С. 152-158.
7. Алешина Ю.Е., Волович А.С. Проблемы усвоения ролей мужчины и женщины // Вопросы психологии. 1991. ‑ №4. С. 74-82.
8. Амирэджиби Д.Т. Проблема метода исследования установки // Д.Н. Узнадзе классик советской психологии: Психол. ислед., посвящ. 100-летию со дня рождения Д.Н. Узнадзе. Тбилиси: Мецниереба, 1986. ‑ С. 25-45.
9. Андреева Г.М. Психология социального познания: Учеб. пособ. для студентов высших учебных заведений. Издание 2-е, перераб. и доп. М.: Аспект Пресс, 2000. 288 с.
10. Андреева Г.М. Социальная психология. Учебник для высших учебных заведений. М.: Аспект Пресс, 2000. 376 с.
11. Андреева Г.М., Богомолова Н.Н., Петровская Л.А. Зарубежная социальная психология XX столетия. Теоретические подходы: Учебное пособие для вузов. М.: Аспект Пресс, 2001. 286 с.
12. Андреева И.Н. Гендерные различия в сфере эмоционального интеллекта // Женщина. Образование. Демография. Материалы 6-й Международной междисциплинарной научн.-практич. конференц., 19-20 декабря 2003, г. Минск 2004. ‑ С. 147-149.
13. Анцыферова Л.И. О закономерностях элементарной познавательной деятельности. М.:Изд-во АН СССР, 1961. 151 с.
14. Аракенцева Т.А. К проблеме измерения полоролевых показателей у детей и подростков // Актуальные проблемы современного детства. Сб. научн. трудов к 10-летию принятия Конвенции о правах ребенка и создания НИИ детства РДФ. Вып.6. / Под общ. ред. А.А. Лиханова, Е.М. Е.М. Рыбинского.М.: НИИ детства РДФ, 1999. С. 140-147.
15. Арутюнян М.Ю. Кто Я? Проблема самоопределения юношей и девушек-подростков // Женщины и социальная политика (гендерный аспект). М., 1992. С. 131-140.
16. Асмолов А.Г. Психология личности: Учебник. М.: Изд-во МГУ, 1990. ‑ 367 с.
17. Байбурин А.К., Топорков А.Л. У истоков этикета: этнографические очерки. Ленинград : Наука, 1990. С.49-64
18. Белкин А.И. Биологические и социальные факторы, формирующие половую идентификацию. / Соотношение биологического и социального в человеке. Отв. ред. Б.М. Банщиков, Б.Ф. Ломов. Материалы к симпозиуму. М., 1975. ‑ С. 777-790.
19. Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания. М.: Медиум, 1995. 323 с.
20. Берн Ш. Гендерная психология. СПб.: прайм ЕВРОЗНАК, 2004. 320 с.
21. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание / Пер.с англ. М: Прогресс, 1986. ‑ 420 с.
22. Бернс. Р. Что такое Я-концепция // Психология самосознания. Хрестоматия. Самара: Издательский Дом "БАХРАХ - М", 2003. C. 333-392.
23. Бех И.Д. Психологические основы нравственного развития личности. Дис. д-ра психол. наук / НИИ психологии Украины. К., 1992. 320 с.
24. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання: Наук. метод. посібник. К.: ІЗМН, 1998. ‑ 240 с.
25. Бодалев А.А. Восприятие и понимание человека человеком М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. 200 с.
26. Бодалев А.А. Личность и общение. М.: Международная пед. академия, 1995. С. 9-21с.
27. Бодалев А.А. Личность и общение. М.: Международная пед. академия, 1995. С. 63-74.
28. Бодалев А.А. Психология о личности М.: Изд-во Моск. ун-та, 1988. С. 48-59.
29. Бодалев А.А. Психология о личности М.: Изд-во Моск. ун-та, 1988. С. 134-146.
30. Божович Л.И. Избр. психол. труды. Проблемы формирования личности / Под ред. Д.И. Фельдштейна. М.: Междун. пед. акад., 1995. 212 c.
31. Божович Л.И. Этапы формирования личности в онтогенезе / Хрестоматия по возрастной и педагогической психологии: работы психологов периода 1946-1980 гг. / под ред. И.И. Ильясова, В.Л. Яудис. М., 1981 г. С. 129-137.
32. Большая Советская Энциклопедия (В 30 томах). Гл ред А.М. Прохоров. Изд-е 3-е. М., "Советская энциклопедия". 1974. т. 15. С. 362.
33. Боришевский М.И., Сапожникова Л.С., Говорун Т.В. Психологические особенности самосознания подростка. К.: Вища шк., 1980. 168 с.
34. Боришевский М.Й. Психологические вопросы воспитания учащихся и их подготовки к семейной жизни // Проблемы преподавания курса "Этика и психология семейной жизни".: Метод. реком. К.: Совет. школа, 1990. C. 31-37.
35. Бубер, Мартин. Проблема человека: Пер. с нем. К.: Ника Центр, Вист - С, 1998. ‑ 96 с.
36. Бунич И.Л. Пятисотлетняя война в России. Книга первая СПБ. "Облик", 1996. 640 с.
37. Бурдье П. Структуры, habitus, практики // Современная социальная теория: Бурдье, Гидденс, Хабермас. Новосибирск: Изд-во Новосиб. ун-та, 1995. 120 с.
38. Варга А.Я. Идентификация с родителями и формирование психологического пола (критический подход к решению проблемы) // Семья и формирование личности: Сб. научн. трудов / Под ред. А.А. Бодалева. М., 1981. С. 10-15.
39. Васильченко О. Методи психосемантики в дослідженні соціальних уявлень // Соціальна психологія. 2004. ‑ №2. С. 19-37.
40. Вассерман Л.И., Горьковая И.А., Ромицына Е.Е. Родители глазами подростка: психологическая диагностика в медико-педагогической практике. Учебное пособие СПб.: "Речь", 2004. 256 с.
41. Васютинський В.О. Чи справді ми різні і наскільки? // Психолог. журнал. -2003. № 37 (85). ‑ С.2-5
42. Васютинський В.О. Особливості статеворольового самовизначення хлопчиків-підлітків із неповної сім’ї: Автореф. дис. канд. псих. наук. К., 1992. 19 с.
43. Вачков И.В. Основы технологии группового тренинга. Психотехники: Учебное пособие. М., 2000. 224 с.
44. Вачков И.В. Психологические условия развития профессионального самосознания учителя: На материале спец. тренинговых групп: Дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07. ‑ М., 1995. ‑ 180 с.
45. Вачков И.В., Гриншпун И.Б., Пряжников Н.С. Введение в профессию "психолог": Учебное пособие / И.В. Вачков, И.Б. Гриншпун, Н.С. Пряжников; Под ред. И.Б. Гриншпун, Рос. акад. образования, Моск. психол.-соц. ин-т. 2-е изд., стер. М.: МПСИ, 2003. 463 с.
46. Введение в гендерные исследования. Ч. 1.: Учебное пособие / Под. ред. И.А. Жеребкиной. Харьков: ХУГИ, 2001; СПб.: Алетейя, 2001. 708 с.
47. Введение в гендерные исследования: Учебное пособие для студентов вузов / Костикова И.В. и др.; Под общ. ред. И.В. Костиковой. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Аспект Пресс, 2005. 255 с.
48. Виноградова Т.В., Семенов В.В. Сравнительное исследование познавательных процессов у мужчин и женщин: роль биологических и социальных факторов // Вопр. психологии. 1993. ‑ №2. С. 63-71.
49. Волович А.С. Особенности процесса социализации выпускников средней школы: автореф. дис. канд. наук (19.00.05) / МГУ им. М.В. Ломоносова. фак-т психології М., 1990. 28 с.
50. Выготский Л.С. Психология развития ребенка. М.: Эксмо, 2003. 508 с.
51. Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6-ти т. Т. 1. Вопросы теории и истории психологии / Под ред. А.Р. Лурия, М. Г. Ярошевского. М.: Педагогика, 1982. ‑488 с.
52. Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6-ти т. Т. 2. Проблемы общей психологии / Под ред. В.В. Давыдова. М: Педагогика, 1982. 504 с.
53. Выготский С.Л. Педагогическая психология / Под ред. В.В. Давыдова. М.: Педагогика, 1991. 480 с.
54. Гендерные исследования: Феминистская методология в социальных науках. Материалы 2-й Международной летней школы по гендерным исследованиям (Форос-1998) / Под ред. И. Жеребкиной. Харьков: ХЦГИ, 1998. 365 с.
55. Геодакян В.А. О структуре эволюционизирующих систем // Проблемы кибернетики. М., 1972. Вып. 25. С. 81-91.
56. Геодакян В.А. Роль полов в передаче и преобразовании генетической информации // Проблемы передачи информации. 1965. ‑ № 1. С. 105-112.
57. Говорун Т. В., Кікінежді О.М. Гендерна психологія: Навчальний посібник. К.: Видавничий центр "Академія", 2004. 308 с.
58. Говорун Т., Кінінежді О. Стать та сексуальність: Психологічний ракурс. Навч. посібник. Тернопіль: Навчальна книга Богдан, 1999. 384 с.
59. Говорун Т.В., Шарган О.М. Батькам про статеве виховання дітей. К.: Рад. школа, 1990. 160 с.
60. Голованевская В.И. Характеристики Я-концепции и предпочтение стратегий совладающего поведения // Вестник Моск. ун-та. Сер. 14. Психология. 2003. №4. С.30-36.
61. Головнева И.В. Изменение стереотипов социальных ролей мужчин и женщин как закономерный этап личностного развития в переходный период // Вісник Харківського Національного Університету. Серія "Психологія", 2002, №550. С. 50-52.
62. Головнева И.В. Изменение традиционных внутрисемейных ролей: новые модели поведения и конфликты // Практична психологія та соціальна робота. ‑ №4, 2006. С. 12-16.
63. Давыдов Ю.Н. М. Вебер: социология в системе наук о культуре // История теоретической социологии. В 4-х т. Т. 2 / Ответственный ред. и составитель Ю.Н. Давыдов. М.: Канон +, 1997. Разд. 3., Гл. 4. С. 344-376.
64. Демидова Т.А. " Особливості формування уявлень про майбутню сім’ю у старшокласників"). Автореф. дис. канд. псих. наук. К., 2003. 21с.
65. Джемс. У. Личность // Психология самосознания. Хрестоматия. Самара: Издательский Дом "БАХРАХ - М", 2003. С. 7-44.
66. Дмитриева Н.А. Краткая история искусств. Очерки. Выпуск I От древнейших времен по ХVI в. М.: Издательство "Искусство", 1968. 348 с.
67. Долинська Л.В., Демидова Т.А. Ідентифікація з батьками як механізм формування образу майбутньої сім’ї // Психологія. Збірник наукових праць. НПУ ім. М.П. Драгоманова Випуск 2 (9). Частина 1. 2000. С. 156-161.
68. Дусавицкий А.К. Развитие личности в учебной деятельности. М.: "Дом педагогики", 1996. 208 с.
69. Журавлева Т.Г. Структурные и функциональные особенности симптомокомплекса маскулинномти-фемининности у девочек-подростков // Вестник харьковского университета. Серия "Психология", 1999. №432. C. 103-109.
70. Загальна психологія: Навч. посібник / О.Скрипченко, Л.Долинська, З.Огороднійчук, Т.Зелінська, Т.Лисянська, Н.Співак, Н.Зубалій, І.Булах, О.Артемчук, Л.Зінченко, В.Власенко, О.Ільїн, Н.Абрамян, О.Гоголь. К.: "А.П.Н.", 2002. ‑ 464 с.
71. Захарченко М.В., Погорілий О.І. Історія соціології (від античності до початку XX ст.). К.: Либідь, 1993. С. 286-290.
72. Знаков В.В. Самопознание субъекта // Психологический журнал. 2002. Том 23. ‑ №1. С 31-41.
73. Иванов Л. Замечательные женщины: Античность Средние века Реформация век Людовика Великого. Запорожье: ООО "Берегиня", 1997. 256 с.
74. Иванова Е.Ф. Гендерные исследования в психологии // Введение в гендерные исследования: Учебн. пособие. Х.; СПб., 2001. Ч.1. С. 312-345.
75. Иванова Е.Ф. О гендерных особенностях памяти // Гендерные исследования. 1999. ‑ №3. ‑ С. 242-252.
76. Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология мужчины и женщины. СПб.: Питер, 2002. 544 с.
77. Исаев Д.Н., Каган В.Е. Половое воспитание детей: Медико-психологические аспекты. Изд. 2-е, перераб. и доп. Л.: Медицина, 1988. 160 с.
78. Каган В.Е. Семейные и полоролевые установки у подростков // Вопросы психологии. 1978. ‑ №2. ‑ С. 56-72.
79. Каган В.Е. Стереотипы мужественности-женственности и образ Я у подростков // Вопр. психологии. 1989. ‑ №3. С. 53-62.
80. Карпова Н.М. Психологические грани смысла жизни // Вопр. психологии, 1996. №4. С. 151-155.
81. Кассирер Э. Жизнь и учение Канта. Санкт Петербург, 1997. ‑447 с.
82. Келли А.Дж. Теория личности. СПб: Речь, 2000. 249 с.
83. Кле М. Психология подростка: (Психосексуальное развитие) / Пер с фр. ‑ М.: Педагогика, 1991. 176 с.
84. Клецина И.С. Гендерная социализация: Учебное пособие. СПб.: Изд-во РГПУ им. А.И. Герцена, 1998. 92 с.
85. Клецина И.С. Гендерный подход и внутриличностные конфликты // Женщина. Образование. Демократия: материалы 2-й международной научно-пр. конференции (3-4 декабря 1999 г.). ‑ М. 2000. ‑ С.275-279.
86. Клецина И.С. От психологии к гендерным исследованиям в психологии // Вопросы психологи.- 2003. -№1. ‑ С. 61-76.
87. Клецина И.С. Развитие гендерных исследований в психологии // Общественные науки и современность. 2002. ‑ №3. С. 181-192.
88. Колесов Д.В. Беседы о половом воспитании. М.: Педагогика, 1980. 192 с.
89. Коломинский Я.Л. Человек: психология. М.: Просвещение, 1980. 224 с.
90. Кон И.С. В. В поисках себя: личность и ее самосознание. ‑ М., 1984. 335 с.
91. Кон И.С. Некоторые особенности психосексуального развития // В мире подростка / под ред. А.А. Бодалева. М.: Медицина, 1981. ‑ №2. С. 47-57.
92. Кон И.С. Психология половых различий // Вопр. псих. 1981. ‑ №2. С. 47-57.
93. Кон И.С. Ребенок и общество: Ист.-Этногр. перспектива / АНСССР, Ин-т. Этнографии им. Н.Н. Миклухо - Маклая. М.: Наука, 1988. ‑ 269 с.
94. Кон И.С. Категория "Я" в психологии // Психологический журнал, 1981. Т.2. №3. С. 25-38.
95. Кон И.С. Психология ранней юности. Г.: Просвещение, 1989. 225 с.
96. Кораблина Е.П. Становление личности женщины // Психологические проблемы самореализации личности. СПб.: Изд-во СПбГУ, 1998. Вып. 1. С. 174-185.
97. Коростелина К.В. Ідентичність як система: структура и смисловий зміст елементів // Проблеми загальної та педагогічної психології. Зб. наук. пр. Інституту психології ім. Г.С. Костюка 2001. Т. III. Ч. 7. С. 118-124.
98. Котов Л. Простая святая Мать Тереза // Эхо планеты, 1997. сент. (39). С. 20-23.
99. Кочарян А.С. Личность и половая роль. Симптомокомплекс маскулинности в норме и патологии. Х.: Основа. 127 с.
100. Крайг Г. Психология развития. СПб.: Питер, 2000. 992 с
101. Краткий психологический словарь /Ред. сост. Л.А. Карпенко., под общ. ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. 2 изд. расш., испр. и доп. ‑ Ростов н/Д: изд-во "Феникс", 1999. 512 с.
102. Кузнецов М.А. Эмоциональная память.‑ Харьков: Крок, 2005. ‑ 568с.
103. Кузнецова И.К. Психологические особенности осознания себя как личности определенного пола в юношеском возрасте. Дисс. канд. псих. наук. М., 1987. 140 с.
104. Кули Ч. Первичные группы // Американская социологическая мысль: Р.Мертон, Дж. Мид, Т.Парсонс, А.Шюц : Тексты /Сост. Е.И. Кравченко; Под ред. В.И. Добренькова. М., 1994. С. 330-335.
105. Кули Ч. Социальная самость // Американская социологическая мысль: Р.Мертон, Дж. Мид, Т. Парсонс, А.Шюц : Тексты /Сост. Е.И. Кравченко; Под ред. В.И. Добренькова. М., 1994. С. 316-329.
106. Кэдес Уэст, Дон Зиммерманн. Создание гендера // Гендерные тетради. Выпуск первый. Пер. Б.А. Здравомысловой. СПб. 1997. С.94-124.
107. Лактионов А.Н. Координаты индивидуального опыта. Харьков: Бизнес Информ, 1998. 492 с.
108. Леонтьев А.Н. Избранные психологические произведения: В 2-х т. Т. II. М. Педагогика, 1983. С. 93-261.
109. Лисина М.И. Общение, личность и психика ребенка. / Под ред. Рузской А.Г. М.: Изд-во "Інститут практической психологи", Воронеж: НПО "МОДЭК", 1997. С. 316-320.
110. Логвінова Д.В. Вплив гендерних установок на розвиток і становлення особистості // Вісник ХДПУ ім. Г.С. Сковороди. Психологія. Харків: ХДПУ, 2002. Вип.9. С. 154-159.
111. Логвінова Д.В. Гендерні стереотипи старшокласників про соціальні ролі // Вісник Харківського Національного університету ім. В.Н. Карабіна. Збірник наукових праць. Серія Психологія №702. Випуск 34. Харків 2005. С. 100-104.
112. Логвінова Д.В. Методологічні проблем в дослідженнях гендеру // Наукові записки Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України / за ред. С.Д. Максименка. ‑ К. : Главник, 2005. Вип. 26, в 4-х томах, том 3. С. 8-12.
113. Логвінова Д.В. Статеве виховання з позицій духовних і моральних цінностей суспільної свідомості // Пренатальні психосоматичні реакції та післянатальний розвиток і формування особистості дитини: педагогічний, психологічний, медичний аспекти: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. Полтава 2004.
114. Логвінова Д.В., Солодухова О.Г. Особливості прояву процесу ідентифікації старших підлітків // Теоретичні і прикладні проблеми психології. Збірник наукових праць. №1 (12). Луганськ, 2006. С. 167-173.
115. Максименко С.Д. Генезис существования личности. К.: Издательство ООО "КММ", 2006, ‑ С. 37-203.
116. Маслоу А. Новые рубежи человеческой природы / Пер. с англ. М.: Смысл, 1999. 425 c
117. Мерлин В.С. Очерк интегрального исследования индивидуальности. М., 1986. 256с.
118. Мерлин В.С. Самосознание // Проблемы экспериментальной психологии личности: Уч. записки. Т. 77. Вып. 6. Пермь, 1970. С. 164-192.
119. Мид Дж. Интернализованные другие и самость // Американская социологическая мысль: Р.Мертон, Дж. Мид, Т.Парсонс, А.Шюц : Тексты /Сост. Е.И.Кравченко; Под ред. В.И. Добренькова. М., 1994. С. 224-227.
120. Мид М. Культура и мир детства // Избр. произв. Пер. с англ. М.: Педагогика, 1988. С. 26-140.
121. Мироненко И.А. Современные теории в психологии личности. Под ред. Б.Д. Парыгина. СПБ.: Михайлов, 2003. 223 с.
122. Митина Л.М., Брендакова Л.В., Вачков И.В. Психологическое сопровождение выбора профессии: Научн. метод. пособие / [Л.М. Митина, Л.В. Брендакова, И.В. Вачков и др.]; Ред.: Л.М. Митина; Рос акад. образования, Моск. психол.-соц. инт-т. 2-е изд., испр. М.: МПСИ, 2003. 181 с.
123. Митина О.В., Петренко В.Ф. Кросскультурное исследование стереотипов женского поведения (в России и США) // Во