ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНИХ УНІВЕРСИТЕТІВ ДО ПРОФЕСІЙНО-УПРАВЛІНСЬКОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ

Краткое описание

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМЕНІ Г.С. КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ

На правах рукопису
ЩОТКА Оксана Петрівна

УДК 159.9:37.015.3

ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНИХ УНІВЕРСИТЕТІВ
ДО ПРОФЕСІЙНО-УПРАВЛІНСЬКОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ

19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
психологічних наук

Науковий керівник:
Карамушка Людмила Миколаївна,
доктор психологічних наук, професор

Київ - 2003

ЗМІСТ
ВСТУП...3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНИХ УНІВЕР-СИТЕТІВ ДО ПРОФЕСІЙНО-УПРАВЛІНСЬКОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ...10
1.1. Проблема самовизначення в аспекті досліджень професійного становлення керівника...10
1.2. Специфіка професійно-управлінського самовизначення студентів .......34
1.3. Структура психологічної готовності студентів педагогічних університетів до професійно-управлінського самовизначення ......49
Висновки до першого розділу ....60
РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНИХ УНІВЕРСИТЕТІВ ДО ПРОФЕСІЙНО-УПРАВЛІНСЬКОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ .63
2.1. Загальні принципи і методика організації експериментального дослідження...63
2.2. Особливості психологічної готовності до професійно-управлінського самовизначення студентів педагогічних університетів...81
2.3. Основні чинники становлення психологічної готовності до професійно-управлінського самовизначення студентів...............................101
Висновки до другого розділу115
РОЗДІЛ 3. ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВ-НОСТІ СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНИХ УНІВЕРСИТЕТІВ ДО ПРОФЕСІЙНО-УПРАВЛІНСЬКОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ ...118
3.1. Мета, завдання, принципи, організація формуючого експерименту.118
3.2. Засоби та прийоми розвитку психологічної готовності студентів педагогічного університету до професійно-управлінського самовизначення ...135
3.3. Обговорення та інтерпретація результатів формуючого експерименту ...167
Висновки до третього розділу173
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ..174
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..177
ДОДАТКИ..193

ВСТУП

Актуальність дослідження пов’язана, по-перше, із нагальною необхідністю формування теорії і практики професіоналізації керівника освіти, що стимулює розгортання теоретичних і прикладних досліджень, спрямованих на конструктивну інтеграцію західних та вітчизняних здобутків у цій галузі та підтримку розвитку професіонала сучасними методиками й техніками на різних етапах становлення. По-друге, із завданням реформування професійної педагогічної освіти в напрямку її гуманізації, що виявляється в наданні переваги особистісному розвитку перед вузькопрофесійним (О.Г.Асмолов, Г.О.Балл, М.Й.Боришевський, В.А.Семиченко).
Теоретико-методологічні основи дослідження психологічних аспектів управлінської діяльності, становлення особистості керівника та формування управлінського професіоналізму у вітчизняній психології закладені роботами таких вчених, як І.П.Волков, Ф.Ю.Генов, О.Г.Ковальов, Є.С.Кузьмін, В.Ф.Рубахін, А.Л.Свенцицький, А.В.Філіппов та ін. Сьогодні у відповідь на запити практики в цій галузі здійснюються численні наукові розробки, які об’єднуються у взаємопов’язані дослідницькі напрямки. Проте, незважаючи на різнобічну вивченість питання професіоналізації керівника, відсутнє цілісне уявлення про особистість професіонала-управлінця, фактори, етапи й механізми становлення професіоналізму в цій галузі. Зважаючи на виняткову соціальну значущість результатів управлінської діяльності, дослідники підходять до вивчення професійного становлення в цій галузі переважно через призму вимог управління до особистості фахівця. Усе частіше у вітчизняних дослідженнях на перший план виступає особистість реального професіонала, яка визначає результат праці та змінюється сама в процесі управління організацією (А.О.Деркач, А.К.Маркова, Л.Е.Орбан-Лембрик, О.О.Реан, І.М.Семенов та ін.).
Питання професійного становлення керівника освіти частково вивчені в соціології (В.В.Чепак) та досить глибоко досліджені в теорії освітнього менеджменту (Л.І.Даниленко, Г.І. Маслов, В.І.Олійник), педагогіці (Л.І.Новікова, Н.Л.Селіванова, М.М.Поташник та ін.) і психології. Наукові пошуки у психології здійснені на основі системно-структурного (Л.М.Карамушка), особистісно-діяльнісного (М.І.Баймурков, Н.Л.Коломінський, Я.Ф.Шкурко), рефлексивно-акмеологічного (Є.П.Варламова, Л.Е.Орбан-Лембрик, І.М.Семенов, С.Ю.Степанов), типологічного (Т.В.Панчук), гуманістичного (О.І.Бондарчук, Т.І.Шамова) підходів і у своїй єдності доволі цілісно відтворюють процес професіоналізації керівника освіти. Разом із тим, аспект професійно-управлінського самовизначення та готовності до нього особистості не знайшов висвітлення в розробках психологів. Хоча саме професійно-управлінське самовизначення дає можливість зробити професійне становлення керівника освіти активним, творчим, особистісно-значущим процесом на всіх етапах його професійного життя.
Визначальну роль у формуванні особистісного ставлення до професії та прийнятті себе як фахівця-управлінця відіграють допрофесійні етапи, зокрема період навчання у вищому закладі освіти. Однак допрофесійне становлення особистості керівника та професійно-управлінське самовизначення в цей період досліджувалось ученими лише фрагментарно у таких контекстах: педагогічне управління (М.Р.Бітянова, С.Д.Максименко, В.О.Сластьонін, Т.Д.Щербан); підготовка керівника у ВНЗ (О.Г.Романовський, Л.М.Шипіліна); психологічна підтримка управлінського резерву в організаціях (Є.Г.Молл, Л.Г.Почебут, А.В.Філіппов, В.А.Чикер).
Таким чином, актуальність і недостатня розробленість проблеми професійно-управлінського самовизначення керівника освіти та психологічної готовності до нього на допрофесійних етапах становлення зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в межах науково-дослідних тем Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України: Теоретико-методологічні основи психолого-управлінського консультування керівників закладів освіти” (державний реєстраційний номер 0196U012044); Теоретико-методичні основи підготовки практичних психологів до надання психологічної допомоги управлінському персоналу організацій (державний реєстраційний номер 0100U000100). Тему дисертаційного дослідження затверджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 8 від 29 жовтня 2002 року).
Об’єкт дослідження: професійно-управлінське самовизначення особистості.
Предмет дослідження: психологічна готовність студентів педагогічних університетів до професійно-управлінського самовизначення.
Мета дослідження: розкрити специфіку професійно-управлінського самовизначення та особливості його здійснення особистістю на допрофесійних етапах, визначити структуру психологічної готовності до професійно-управлінського самовизначення та психолого-педагогічні умови її формування в студентів педагогічних університетів.
Гіпотеза дослідження полягала в припущенні про те, що в умовах традиційної підготовки майбутніх вчителів у педагогічних університетах становлення психологічної готовності до професійно-управлінського самовизначення відбувається стихійно. Досягнення системного рівня психологічної готовності до професійно-управлінського самовизначення, як утворення в структурі особистості майбутнього фахівця, стає можливим внаслідок реалізації таких психолого-педагогічних умов: а)особистісна орієнтованість і контекстуальність розвиваючих впливів; б) проблемність і рефлексивна спрямованість завдань; в) активізація взаємодії та співтворчість всіх учасників в процесі підготовки; г) індивідуалізація розвивальних впливів і комплексність використовуваних засобів і прийомів.
Відповідно до мети і гіпотези поставлені такі завдання дослідження:
1) визначити особливості професійно-управлінського самовизначення особистості на допрофесійних етапах;
2) розробити модель психологічної готовності до професійно-управлінського самовизначення студентів педагогічних університетів;
3) визначити рівень психологічної готовності студентів педагогічних університетів до професійно-управлінського самовизначення та виявити чинники, що впливають на її становлення;
4) визначити психологічні умови становлення психологічної готовності студентів педагогічних університетів до професійно-управлінського самовизначення та розробити систему психологічних заходів розвивального характеру для оптимізації їх професійно-управлінського самовизначення.
Методологічну та теоретичну основу дисертаційного дослідження складають загальнофілософські та психологічні підходи, що розкривають творчу й соціальну природу свідомості людини, єдність свідомості та діяльності, особистості та свідомості (Л.І.Божович, В.П.Зінченко, С.Л.Рубінштейн, Ю.М.Швалб, П.Г.Щедровицький), психологічне розуміння свободи та самодетермінації (Д.О.Леонтьєв), розуміння професійного самовизначення як складової професійного становлення (В.Ю.Кудрявцев, Т.В.Шегурова), як процесу смислоутворення та механізму саморозвитку й самореалізації особистості професіонала (А.К.Маркова, Н.С.Пряжніков), розуміння сутності управління як інтегративної, творчої, рефлексивної діяльності (О.О.Деркач, О.В.Карпов, І.М.Семенов). Окрім того, в основу роботи покладено особистісний підхід до розуміння змісту психологічної готовності (М.І.Дяченко, Л.А.Кандибович, Е.І.Машбиць, В.О.Моляко), зокрема стосовно особистості керівника освіти (Л.М.Карамушка, Н.Л.Коломінський), а також гуманістичний підхід до професійної освіти (О.Г.Асмолов, Г.О.Балл, М.Й.Боришевський, Є.І.Ісаєв, В.А.Семиченко, В.І.Слободчиков).
Для вирішення поставлених завдань та перевірки висунутих гіпотез була розроблена програма дослідження, реалізація якої передбачала застосування комплексу теоретичних та експериментальних методів:
- для теоретичного дослідження проблеми: аналіз, зіставлення, класифікація та узагальнення даних, теоретичне моделювання;
- для здійснення констатуючого експерименту: опитувальники професійних схильностей (Холланд), мотивації досягнення (Мехрабіан), локусу контролю (Роттер), методика ціннісних орієнтацій (Рокич); модифіковані та розроблені автором відповідно до цілей дослідження методики і прийоми (фокусовані інтерв’ю, анкетування, незавершені речення, вільне асоціювання, семантичний диференціал, оцінна репертуарна ґратка Келлі, шкали для самооцінки та експертної оцінки управлінських якостей студентів, прийом Проект інноваційного закладу освіти”). Додаткова інформація про наявність у студентів схильності до управлінської діяльності була отримана на основі даних стандартизованих методик (16-факторний опитувальник Кеттелла; ДМВ-Собчик, методика фрустраційних реакцій Розенцвейга) та спостереження.
- для проведення формуючого експерименту: корекційні й розвивальні методи.
Отримані дані піддавались статистичному аналізу (кореляційний аналіз; факторний аналіз методом головних компонент; кластерний аналіз) з наступною якісною інтерпретацією та змістовним узагальненням. Математична обробка даних та графічна презентація результатів здійснювалася за допомогою комп’ютерного пакету статистичних програм SPSS (версія 10.).
Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота виконувалася на базі педагогічних університетів (Ніжинський державний педагогічний університет імені Миколи Гоголя; Уманський педагогічний університет імені Павла Тичини, Кіровоградський педагогічний університет імені Володимира Винниченка, Національний педагогічний університет імені Миколи Драгоманова), а також Національного технічного університету України (КПІ”); Національного медичного університету імені П.П.Богомольця; Мукачівського технологічного інституту. Дослідженням було охоплено понад 500 студентів ВНЗ України, у тому числі у формуючому експерименті взяли участь 52 студенти.
Достовірність і надійність результатів дослідження забезпечувалася методологічною та теоретичною обґрунтованістю вихідних даних дослідження, експериментальною перевіркою гіпотез, репрезентативністю вибірки, використанням сучасного апарату багатовимірної статистики, відповідністю діагностичного інструментарію критеріям валідності та надійності.
Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягають у:
- поглибленні психологічних знань про професійне становлення керівника та обґрунтуванні основних напрямів його дослідження в психології;
- розкритті змісту поняття професійно-управлінське самовизначення особистості” й специфіки даного феномена на допрофесійних етапах становлення керівника освіти;
- визначенні змісту, структури та рівнів психологічної готовності до професійно-управлінського самовизначення студентів педагогічних університетів;
- з’ясуванні особливостей психологічної готовності студентів педагогічних університетів до професійно-управлінського самовизначення та виявленні її специфіки порівняно зі студентами, які професіоналізуються в інших галузях та виокремленні чинників, що суттєво впливають на становлення готовності до професійно-управлінського самовизначення на етапі навчання у вищому навчальному закладі;
- виявленні комплексу психолого-педагогічних умов та обґрунтуванні програми розвитку психологічної готовності студентів педагогічних університетів до професійно-управлінського самовизначення.
Практичне значення одержаних результатів. На підставі результатів дисертаційного дослідження розроблено модель формування психологічної готовності до професійно-управлінського самовизначення, яка пройшла апробацію та впроваджена в практику роботи зі студентами Ніжинського педагогічного університету імені М.Гоголя. Головні ідеї створеної моделі знайшли відображення в навчальних курсах Психологія адміністративної кар’єри в освіті”, Практикум професійно-управлінського самовизначення” та в навчальних посібниках Основи психолого-управлінського консультування” (затверджений Міністерством освіти та науки України) та Вікова психологія дорослої людини”, де розглядається зміст і етапи професійної кар’єри дорослого. Із певною модифікацією розроблену модель покладено в основу розвитку психологічної готовності до професійно-управлінського самовизначення студентів майбутніх менеджерів виробничої і соціальної сфери (Мукачівській технологічний інститут), а також магістрантів ряду спеціальностей (Ніжинський державний педагогічний університет). Окремі результати дослідження застосовуються при викладанні навчальних курсів Вікова і педагогічна психологія” та Соціальна психологія” для майбутніх педагогів. Основні результати дослідження можуть бути використані практичними психологами ВНЗ для побудови програм підтримки процесу професійно-управлінського самовизначення студентів.
Особистий внесок здобувача. Одержані автором наукові дані є самостійним внеском у розробку проблеми професійно-управлінського самовизначення та психологічної готовності до нього. Ідеї та думки, що належать співавторам, у дисертації не використовуються.
Апробація результатів дослідження. Головні теоретичні положення дисертації знайшли відображення в публікаціях автора, доповідались і обговорювалися на розширених засіданнях лабораторії психології управління та Вченої ради Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. Основні наукові та практичні результати дослідження представлялися на Міжнародних психологічних конгресах (Стокгольм, 2000; Лондон, 2001); на ІІ і ІІІ з’їздах Товариства психологів (Київ, 1996, 2000); V і VІ Костюківських читаннях (1998; 2003); Міжнародних науково-практичних конференціях: Освіта і виховання в Польщі й Україні” (Ніжин, 1998), Психологічні проблеми підготовки менеджерів” (Київ, 1999), Викладання психолого-педагогічних дисциплін у технічному університеті: методологія, досвід, перспективи” (Київ, 1999), Психологічні проблеми підготовки практичних психологів” (Київ, 2000), Суспільство в ХХІ столітті: психологічні проблеми гармонізації, гуманізації, демократизації” (Київ, 2002), Організаційна психологія: інноваційні підходи та технології” (Київ, 2002); Всеукраїнських конференціях: Імідж сучасної школи” (Київ, 1997), Проблеми самопрезентації особистості” (Київ, 2000), Соціально-психологічні фактори вдосконалення управлінської діяльності”(Київ, 2001); на звітних наукових конференціях Державної Академії керівних кадрів освіти (Київ, 1996, 1997, 1998) та Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України (Київ, 2001).
Публікації. Матеріали дослідження знайшли відображення у 2-х навчальних посібниках (одноосібному й колективному), 1 навчальній програмі, у 12 статтях (із них 9 - у наукових фахових виданнях) і 7 тезах наукових конгресів і конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (198) і додатків (10). Основний зміст дисертації викладено на 172 сторінках. Робота містить 6 таблиць і 3 рисунки.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У процесі розв’язання завдань дисертаційного дослідження ми дійшли наступних висновків:
1. Важливою складовою становлення особистості керівника освіти, що забезпечує можливість виходу професіонала на рівень самодетермінації професійної поведінки, є професійно-управлінське самовизначення. Професійно-управлінське самовизначення - це континуально-дискретний процес визначення індивідом себе відносно наявних у суспільстві та особисто прийнятих критеріїв управлінського професіоналізму. Динаміка професійно-управлінського самовизначення полягає в зміні ставлення до себе як суб’єкта управлінської діяльності та критеріїв цього ставлення. Упродовж всього професійного життя відбувається поглиблення, уточнення професійно-управлінського самовизначення. Це виражається у тому, що розширюється образ професіонала-управлінця, коригується у ході самоаналізу прийняття себе як професіонала, переглядається ставлення до управлінської професії і до себе у ній. Результатом кожного етапу є прийняття особистістю критеріїв управлінського професіоналізму та ідентифікація з ними.
Професійно-управлінське самовизначення відображає довільний, свідомий, вибірковий, цілеспрямований, особистісний підхід індивіда до управлінської діяльності на всіх етапах його професійного становлення. Специфіка професійно-управлінського самовизначення до включення в управлінську діяльність полягає у становленні професійно-управлінської спрямованості особистості. На етапі професійного навчання у педагогічному університеті управлінська спрямованість та наміри управлінського зростання тільки оформляються, про що свідчать отримані в дослідженні результати. Саме тому доцільно розглядати цей період як етап становлення готовності до професійно-управлінського самовизначення.
2. Готовність особистості до професійно-управлінського самовизначення - стійке системне психологічне утворення в структурі особистості майбутнього фахівця, що включає взаємопов’язані компоненти: мотиваційно-смисловий, когнітивний, рефлексивний, саморегулятивний. На етапі професійного навчання вона забезпечує інтеграцію в свідомості студентів розрізнених уявлень про управлінську діяльність у цілісний суб’єктивний образ управлінської діяльності в освіті.
На основі розробленої моделі виділено ряд показників, які дають змогу диференційовано оцінити сформованість психологічної готовності до професійно-управлінського самовизначення студентів педагогічних університетів.
В емпіричному дослідженні психологічної готовності до професійно-управлінського самовизначення було визначено особливості сформованості її компонентів та виокремлено п’ять рівнів розвитку всієї структури в цілому. Отримані результати показали, що в умовах традиційної системи професійної підготовки студенти педагогічних університетів не досягають високого рівня розвитку даної готовності, насамперед через несформованість цілісного уявлення про управлінську діяльність. Порівняльне дослідження виявило специфіку розвитку окремих складових готовності в студентів вищих навчальних закладів освіти, порівняно з майбутніми фахівцями в інших сферах (менеджери виробничої сфери, лікарі, інженери)
З’ясовано, що на процес становлення психологічної готовності в період навчання в педагогічному університеті суттєво впливають чинники, пов’язані зі змістом засвоюваної професійної діяльності, особливостями організації професійної підготовки та гендерною соціалізацією.
Ефективне формування психологічної готовності до професійно-управлінського самовизначення студентів педагогічних університетів можливе в результаті впровадження системи роботи, яка включає реалізацію таких основних вимог: а) особистісна орієнтованість і контекстуальність розвивальних впливів; б) проблемність і рефлексивна спрямованість завдань; в) активізація взаємодії та співтворчість всіх учасників; г) індивідуалізація розвивальних впливів і комплексність використовуваних засобів.
Упровадження експериментальної програми, що інтегрована в навчально-виховний процес педагогічного університету, доводить можливість розвитку психологічної готовності студентів педагогічних університетів до професійно-управлінського самовизначення в спеціально створених для цього умовах.
Перспективи подальшого дослідження автор вбачає в поглибленні психологічних уявлень про динаміку професійно-управлінського самовизначення керівника освіти, створенні методів оперативної діагностики психологічної готовності до професійно-управлінського самовизначення та засобів психологічної підтримки професійно-управлінського самовизначення студентських лідерів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. М.: Мысль, 1991. 299 с.
2. Абульханова-Славская К.А. Типологический подход к личности профессионала // Психологические исследования формирования личности профессионала. М.: Институт психологии АН СССР, 1992. С.58 66.
3. Александро Жозефіна. Рефлексивне самовизначення особистості як фактор готовності до управлінської діяльності: Автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.01 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. К., 2000. 15 с.
4. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды: В 2 т. М.: Педагогика, 1980. Т.1. 232 с.
5. Антонова Н.В. Проблема личностной идентичности в интерпретации современного психоанализа, интеракционизма и когнитивной психологии // Вопросы психологи. 1996. №1. С.131 143.
6. Анциферова Л.И. Развитие личности специалиста как субъекта своей профессиональной жизни // Психологические исследования проблемы формирования личности профессионала. М.: Институт психологии АН СССР, 1991. С.27 43.
7. Анциферова Л.И. Личность в трудных жизненных условиях: переосмысливание, преобразование ситуаций и психологическая защита. // Психологический журнал. 1994. Т.15, № 1. С. 3 18.
8. Артемьева Е.Ю., Вяткин Ю.Г. Психосемантические методы описания профессии // Вопросы психологии. 1986. № 3. С. 127 133.
9. Асмолов А.Г. ХХІ век: психология в век психологии // Вопросы психологии. 1999. №1. С. 3 13.
10. Базаров Т.Ю. Социально-психологические технологии управления персоналом // Журнал практического психолога. 2000. №5. С.32 40.
11. Баймурков М.І. Психологічні особливості організаторської діяльності менеджера освіти в умовах Карачаєво-Черкеської республіки: Автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.05 / Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. К., 2001. 19 с.
12. Балл Г.О. Психолого-педагогічні засади гуманізації загальної та професійної освіти // Вісник національного технічного університету України КПІ”. Філософія. Психологія. Педагогіка. Київ: ІВЦ Політехніка”. 2001. №1. С.57 71.
13. Бендас Т.В. Гендерные исследования лидерства // Вопр. психологии. 2000. - №1.- С.87-95.
14. Бодальов А.А. О предмете акмеологии // Психологический журнал. 1993. Т.14, № 5. С.73 79.
15. Божович Л.И. Проблемы развития мотивационной сферы ребёнка // Изучение мотивации поведения детей и подростков. М., 1972. С.7 44.
16. Бондаренко А.Ф. Социальная психотерапия личности (психосемантический подход). К., 1991. 187 с.
17. Бондарчук О.І., Шкурко Я.І. Проблеми підвищення психологічної компетентності керівників шкіл // Освіта та управління. 1997. №1. С.114 122.
18. Бондарчук О.І. Професійна кар’єра керівників шкіл: психологічний аспект // Актуальні проблеми психології. Т.1.: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. К.: Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України, 2002. Ч. 6. С.86 89.
19. Борисова Е.М., Логинова Г.П., Мдивани М.О. Диагностика управленческих способностей // Вопросы психологии. 1997. №2. С.112 121.
20. Буякас Т.М. Проблема и психотехника самоопределения личности // Вопросы психологии. 2002. №2. С. 28 39.
21. Варбан М.Ю. Рефлексія професійного становлення в студентські роки: Дис. ... канд. психол. наук: 19.00.01. К., 1999. 177 с.
22. Введение в практическую социальную психологию / Под ред. Ю.М.Жукова, Л.А.Петровской, О.В.Соловьёвой. М.: Смысл, 1996. 360 с
23. Вудкок М., Френсис Д. Раскпепощённый менеджер. Для руководителя практика: Пер.с англ. М.: Дело, 1991. 320 с.
24. Варламова Е.П., Степанов С.Н. Рефлексивная диагностика в системе образования // Вопросы психологии. 1997. №5. С.28 43.
25. Винокур А.Ю. Влияние когнитивной сложности социальной перцепции старшеклассников на процесс их профессионального самоопределения. Дис. ... канд. психол. наук. 19.00. 07 / НИИ психологии УССР. К., 1987. 145 с.
26. Выготский Л.С. Исторический смысл психологического кризиса // Психология. М.: Из-во ЭКСМО-Пресс, 2000. С. 14 120.
27. Гаджиева Н.М., Никитина Н.Н., Кислицкая Н.В. Основы самосовершенствования. Екатеринбург: Деловая книга, 1998. 144 с.
28. Галчанский П.А. Психологическое обеспечение деятельности менеджера: Дис. ... канд. психол. наук: 19.00.01. Одесса, 1997. 195 с.
29. Генов Ф.Ю. Психологические особенности мобилизационной готовности спортсменов. - М.: Спорт, 1971. 245 с.
30. Гинзбург М.Р. Личностное самоопределение как психологическая проблема. // Вопросы психологии. 1988. № 2. С.19-26.
31. Головаха Е.И., Кроник А.А. Психологическое время личности. К.: Наукова думка, 1984. 208 с.
32. Губенко О.В. Формування у старшокласників готовності до вибору професії у сфері творчої технічної діяльності (психологічний аспект): Автореф. дис. ... канд. психол. наук. 19.00.07 / Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України. К., 1998. 24с.
33. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка: в 4 т. М., 1955. Т.1. 699 с.
34. Данчева О.В., Швалб Ю.М. Практична психологія в економіці та бізнесі Київ: Лібра, 1998. 270 с.
35. Данченко Г.В. Психологічні детермінанти розвитку комунікативної компетентності менеджера освіти шкільного рівня: Автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України. К., 2002. 20 с.
36. Дафт Р.Л. Менеджмент: Пер. с англ. СПб.: Изд-во Питер”, 2000. 832с.
37. Деркач А.А., Кузьмина Н.В. Акмеология: пути достижения вершин профессионализма. М.: РАУ, 1993. 32 с.
38. Деркач А.А., Марасанов Г.И. Психолого-акмеологическое консультиро­вание управленческих кадров. М., 1996. 168 с.
39. Деркач А.А., Михайлов Г.С. Методология акмеологии // Психологический журнал. 1999. Т. 20, №4. С.56 65.
40. Джуел Л. Индустриально-организационная психология. СПб.: Питер, 2001. 720 с.
41. Дюков В.М. Рефлексивно-психологические особенности проектирования профессионального бизнес-образования: Дис. ... канд. психол наук: 19.00.13. М., 1995. 169 с.
42. Дяченко М.И., Кандыбович Л.А. Психологические проблемы готовности к деятельности. Минск, 1976. 174 с.
43. Елисеев О.П. Практикум по психологии личности СПб.: Издательство «Питер», 2000. 560 с.
44. Емельянов Ю.Н. Активное социально-психологическое обучение. Л.: Изд-во ЛГУ, 1985. 167 с.
45. Євстаф’єва К.О. Самоцінка студентів педучилища як фактор професійного самовизначення: Автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / Національний пед. університет. К., 1997. 21 с.
46. Жариков Е.С. Психологические проблемы организации труда хозяйственного руководителя. М., 1983. 96 с.
47. Журавлёв А.Л. Социально-психологические проблемы управления // Прикладные проблемы социальной психологии / Отв. ред. Е.В.Шорохова, В.П.Левкович. М.: Наука, 1983. С. 173 189.
48. Зеер Э.Ф., Сыманюк Э.Э. Кризисы профессионального становления личности // Психологический журнал. 1997. Т. 18, № 6. С. 35 44.
49. Зелінська Я.Ф. Психологічні аспекти професійної орієнтації у науковій спадщині Г.С. Костюка: Автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / Інститут психології ім. Г.С.Костюка. К., 1997. 17 с.
50. Зинченко В.П. Вклад А.А.Ухтомского в психологическую физиологию // Вопросы психологии. 1995. №5. С.79 80.
51. Зинченко В.П., Моргунов Е.Б. Человек развивающийся. Очерки российской психологии. М.: Тривола, 1994. 304 с.
52. Зинченко В.П., Шпет Г.Г. и Бахтин М.М. (оппоненты или единомышленники?) // Вопросы психологи. 1999. №6. С.110 118.
53. Ильин С.С. Психологическая готовность к управленческим профессиям и её диагностика // Прикладная психология. 1999. №4. С.1 11.
54. Исаев Е.И., Косарецкий С.Г., Слободчиков В.И. Становление и развитие профессионального сознания будущего педагога // Вопросы психологии. 2000. №3. С.57 67.
55. Казмиренко В.П. Социальная психология организаций: Монография. К.: МЗУУП, 1993. 384 с.
56. Кайзер Г.А. Психологические аспекты смысла жизни и акме” // Вопросы психологи. 2000. №4. С.136 140.
57. Калинин С.И. Компьютерная обработка данных для психологов. СПб.: Речь, 2002. 134 с.
58. Карамушка Л.М. Психологічні основи управління закладами середньої освіти: Автореф. дис. ... докт. психол. наук: 19.00.05 / Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. К., 2000. 35с.
59. Карамушка Л.М. Психологія управління закладами середньої освіти: Монографія. К.: Ніка-Центр, 2000. 332 с.
60. Карнозова Л.М. Самоопределение профессионала в проблемной ситуации // Вопросы психологии. 1990. № 6. С. 75 82.
61. Карпов А.В. Процессы принятия решений в структуре управленческой деятельности. // Психологический журнал. 2000. Т.21, №1. С.63 77.
62. Кемпбел Д. Модели экспериментов в социальной психологии и прикладных исследованиях. СПб.: Социально-психологический центр, 1996. 391 с.
63. Китов А.И. Психология хозяйственного руководителя. М.: Профиздат, 1984. 197 с.
64. Китов А.И. Личность и перестройка. Заметки психолога. М.: Профиздат, 1990. 191 с.
65. Климов Е.А. Психология профессионального самоопределения. Ростов н/Д.: Изд-во Феникс”, 1996. 512 с.
66. Коломінський Н.Л. Психологія менеджменту в освіті (соціально-психологічний аспект): Автореф. дис. ... дотора психол. наук: 19.00.05 / Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України. К., 2001. 36 с.
67. Кон И.С. В поисках себя. Личность и её самосознание. М., 1984.
68. Кондаков И.М., Сухарев А.В. Методические основания зарубежных теорий профессионального развития // Вопросы психологии. 1989. №5. С.158 164.
69. Копьёв А.Ф. Между свободой и необходимостью: к методологии краткосрочного консультирования // Вопросы психологии. 1996. № 4. С.44 54.
70. Кощинець О.Ю. Соціально-психологічні особливості управлінської діяльності керівника закладу освіти: Автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.05./ Інститут психології ім.Г.С.Костюка АПН України. К., 2001. 18 с.
71. Кричевский Р.Л. Если вы руководитель... М.: Дело, 1993. 235с.
72. Кудрявцев Т.В., Шегурова В.Ю. Психологический анализ профессионального самоопределения личности // Вопросы психологии. 1983. №2. С.51 59.
73. Кудряшова Л.Д. Каким быть руководителю: психология управленческой деятельности. Л.: Лениздат, 1986. 160 с.
74. Кузьмин Е.С., Волков И.П., Емельянов Ю.Н. Руководитель и коллектив. Л.: Лениздат, 1974. 167 с.
75. Кузьмина Е.И. Исследование детерминант свободы несвободы от фрустрации // Вопросы психологии. 1997. № 4. С. 86 94.
76. Кунц Г., О’Доннел Управление: системный и ситуационный анализ управленческих функций: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1981.
77. Лазурский О.Ф. О составе личности // Психология личности в трудах отечественных психологов. СПб.: Изд-во «Питер», 2000. С.17 23.
78. Леонтьев А.Н. Избранные психологические произведения: В 2 т. М.: Педагогика, 1983. Т.2. 320 с.
79. Леонтьев Д.А. Психология смысла: природа строение и динамика смысловой реальности. М.: Смысл, 1999. 487 с.
80. Леонтьев Д.А. Психология свободы: к постановке проблемы самодетерминации личности // Психологический журнал. 2000. Т.21, №1. С.15 25.
81. Лидерство. Психологические проблемы в бизнесе / Под ред. Т.Н. Ушаковой Дубна: Издательский центр «Феникс», 1997 176 с.
82. Ломов Б.Ф. К проблеме деятельности в психологии // Психологический журнал. 1981. Т.2, № 5. С. 3 23.
83. Лорінг М.Т. Гуманное лидерство в ХХ столетии // Психологические проблемы в бизнесе / Под ред. Т.Н.Ушаковой. Дубна: Издат. центр «Д» Феникс, 1997. С.23 33.
84. Льовочкіна А.М. Психологічна допомога у життєвому та професійному самовизначенні старшокласникам зони Чорнобильської катастрофи: Дис. ... канд. психол. наук 19.00.07 / Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. К., 1995. 193с.
85. Льюис Р.Д. Деловые культуры в международном бизнесе: от столкновения к взаимопониманию. М.: Дело, 1999. 439 с.
86. Максименко С.Д., Щербан Т.Д. Професійне становлення молодого вчителя. Ужгород: Закарпаття, 1998. 106 с.
87. Марасанов Г.И. Социально-психологический тренинг. М: Изд-во «Совершенство», 1998. 208 с.
88. Марасанов Г.І. Психолого-акмеологичекое консультирование как средство повышения психологической культуры кадров управления: Дис. ... канд. психол наук: 19.00.13. М., 1995. 162 с.
89. Маркова А.К. Психология профессионализма. М., 1996. 308 с.
90. Маслов В.І. Теория и методика организации непрерывного повышения квалификации руководителей школ К.: Центр. инст. усов. учителей, 1990. 258 с.
91. Массанов А.В. Формирование психологической готовности старших подростков к профессиональному самоопределению: Автореф. дис. ... канд. психол. наук.19.00. 07 / НИИ психологии УССР. К., 1988. 17 с.
92. Мей Р. Искусство психологического консультирования / Пер. с англ. Т.К.Кругловой. М.: Независимая фирма Класс”, 1994. 144 с.
93. Мельникова О.Т. Качественные методы в решении практических социально-психологический задач // Введение в практическую психологию М: Смысл, 2000. С.265-280.
94. Менеджмент в управлении школой / Под ред. Т.И. Шамовой, ИЧП: «Издательство Магистр», 1996. 223 с.
95. Меновщиков В.Ю. Введение в психологическое консультирование. М.: Смысл, 1998. 109 с.
96. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. М.: Дело, 1997. 704с.
97. Мілерян Е.О. Психологічні проблеми добору і підготовки кадрів. К.: Знання, 1974. 48 с.
98. Митина Л.М. Психология профессионального развития учителя: Автореф. дис... д-ра психол. наук: 19.00.07 / МГУ. М., 1995. 25 с.
99. Молл Е.Г. Консультирование по проблемам управленческой карьеры // Управление человеческими ресурсами: стратегия и практика. Алма-Аты. 1996. С. 58 61.
100. Молл Е.Г. Планирование своей карьеры руководителем // Вопросы психологии. 1998. №3. С.85 91.
101. Молл Е.Г. Управленческая карьера в России // Проблемы теории и практики управления. 1996. №6. С. 117 120.
102. Моляко В.О. Психологічна готовність до творчої праці.- К., 1989. 48 с.
103. Москвичёв С.Г. К вопросу о мотивации поведения управляющего // Директор в мире реформ: Материалы международного симпозиума К., 1990. С. 205-207.
104. Мясищев В.Н. Личность и отношения человека. // Психология личности в трудах отечественных психологов. СПб: Изд-во «Питер», 2000. С.95 105.
105. Найдёнов М.И. Групповая рефлексия в решении творческих задач при различной степени готовности к интелектуальному труду. Дис канд. психол. наук: 19.00.01. К., 1989. 239 с.
106. Найдёнова Л.А. Роль рефлексивного потенциала группы в активизации творческого потенциала учащихся. Дис. канд. психол. наук: 19.00.01. К. 1993. 192 с.
107. Нартова-Бочавер С.К. Сoping behavior” в системе понятий психологии личности // Психологический журнал. 1997. Т.18, №5. С.20 30.
108. Немов Р.С. Психология: Учебник для студентов высш. пед. учеб. заведений: В 3 кн. Кн. 3: Экспериментальная педагогическая психология и психодиагностика. М.: Просвещение; ВЛАДОС, 1995. 512 с.
109. Никифоров Г.С., Сливкин Ю.Н. Психология менеджмента // Психологическое обеспечение профессиональной деятельности / Под ред. Г.С.Никифорова. Санкт-Перербург, 1991. С.84 96.
110. Николаенко С.А. Системный анализ профессиональной готовности будущего учителя к педагогической деятельности в школе: Автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / НИИ Психологии УССР. К., 1985. 24 с.
111. Нікітіна І.В. Психологічні особливості суб’єктного самовизначення особистості в період повноліття: Автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.01 / Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України. К., 2000. 18 с.
112. Орбан Л.Э. Психология становления личности профессионала: акмеологический поход // Сучасна психологія у ціннісному вимірі: Матеріали третіх Костюківських читань. К., 1994. Т1. С.210 211.
113. Орбан-Лембрик Л.Е. Психологічні чинники регресивного розвитку керівника та професійної управлінської деформації // Актуальні проблеми психології. Т.1.: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. Київ: Інститут психології ім. Г.С.Костюка, 2001. Вип. 1. С. 169 174.
114. Основи практичної психології: Підручник / Панок В., Титаренко Т., Чепелєва Н. та ін. К.: Либідь, 1999. 536 с.
115. Основи психолого-управлінського консультування: Навч. посіб. / Л.М.Карамушка, Н.Л.Коломінський, М.В.Войтович та ін. / За наук. ред. Л.М.Карамушки. К.: МАУП, 2002. 136 с.
116. Петренко В.Ф. Основы психосемантики: Учеб. пособие. Смоленск: Изд-во СГУ, 1997. 400 с.
117. Пиняева С.Е., Андреев Н. В. Личностное и профессиональное развитие в период зрелости // Вопросы психологии. 1998. №2. С.3 10.
118. Питерс Т., Уотерман Р. В поисках эффективного управления. М.: Прогресс, 1986. 418с.
119. Плющ О.М. Трансформація мотиваційної сфери кваліфікованих спортсменів в період професійного становлення: Автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.01 / Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. К., 1999. 20 с.
120. Походенко С.В. Психологічні особливості мотивації лідерства у підлітків: Дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. К., 1998. 191 с.
121. Почебут Л.Г., Чикер В.А. Организационная психология. СПб.: Речь, 2000. С.195 212.
122. Практикум по психологии профессиональной деятельности и менеджмента: Учеб. пособие. 2-е изд. / Под ред. Г.С.Никифорова, М.А.Дмитриевой, В.М.Снеткова. СПб.: Изд-во СПб ун-та, 2001. 240 с.
123. Практикум по социально-психологическому тренингу / Под ред. Б.Д.Парыгина. СПб.: Издательство Михайлова В.А., 2000. 352 с.
124. Практическая психодигностика / Сост. Д.Я.Райгородский. Самара: Издательский Дом «БАХРАХ», 2000. 672 с.
125. Пряжников Н.С. Профессиональное и личностное самоопределение. М.: Издательство «Институт практической психологии»; Воронеж: МОДЭК”, 1996. 256 с.
126. Психогимнастика в тренинге / Под ред. Н.Ю.Хрящовой. СПб.: Ювента”, 1999. 256 с.
127. Психологічні аспекти гуманізації освіти: Книга для вчителя / За ред. Г.О.Балла. К.-Рівне, 1996. 128 с.
128. Психология с человеческим лицом: гуманистическая перспектива в постсоветской психологии / Под ред. Д.А.Леонтьева, В.Г.Щур. М.: Смысл, 1997. 336 с.
129. Реан А.А. Акмеология личности // Психологический журнал. 2000. Т. 21, №3. С.88 95.
130. Репецкий Ю.А. Эмпирическое обоснование базового положения рефлексивно-смысловой концепции личностного самоопределения // Психологія на перетині тисячоліть: Зб. наук. праць учасників П’ятих Костюківськіх читань: в 3 т. К. Гнозис, 1998. Т. ІІІ. С.61 69.
131. Романова Е.С. Графические методы в практической психологии. СПб.: Речь, 2002. 416 с.
132. Романовський О.Г. Підготовка майбутніх менеджерів до управлінської діяльності. Харків: Основа, 2001. 312 с.
133. Рощин С.Л. Психология предпринимательства в США // Психологический журнал. 1993. Т.14, № 5. С. 98 108.
134. Рубахин В. Ф. Филиппов А. В. Психологические аспекты управления М.: Знания, 1973. 64 с.
135.&nbs