ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ОСОБИСТІСНО-КРЕАТИВНОГО ПІДХОДУ У НАВЧАННІ СТУДЕНТІВ УНІВЕРСИТЕТУ (НА МАТЕРІАЛІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ)

Краткое описание

Киівський Інститут педагогіки і психології професійної освіти
АПН України

На правах рукопису
УДК

Кукуленко-Лук’янець Інна Володимирівна
ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ОСОБИСТІСНО-КРЕАТИВНОГО ПІДХОДУ У НАВЧАННІ СТУДЕНТІВ УНІВЕРСИТЕТУ (НА МАТЕРІАЛІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ)

Спеціальність 19.00.07 педагогічна та вікова психологія
Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата психологічних наук
Науковий керівник:

Черкаси - 2002

ЗМІСТ
Вступ........................................................................................................................4
Розділ 1. Теоретичні передумови розробки особистісно-креативного
підходу в навчанні іноземної мови студентів університету............................ .13
1.1. Психолого-педагогічний аналіз особистісно орієнтованих
підходів у навчанні та вихованні учнівської молоді.................................... 13
1.2.Психологічні особливості креативних методів і
внутрішньособистісних перешкод у навчально-виховній роботі
з школярами та студентами...........................................................................34
1.3. Психолого-педагогічні принципи обгрунтування особистісно-креативного підходу в навчанні студентів іноземної мови..........................58
Висновки до розділу 1..........69
Розділ 2. Психолого-педагогічна модель особистісно-креативного
підходу та її перевірка в ході констатуючого експерименту........................... 71
2.1. Психолого-педагогічна модель особистісно-креативного
підходу в навчанні іноземної мови студентів університету........................71
2.2. Компоненти особистісно-креативного підходу в навчанні студентів англійської мови та методика експериментального дослідження...............80
2.2.1. Концептуальне уявлення про особистість як основа особистісно-креативного підходу....................................................................................80
2.2.2. Комплексна психодіагностика креативного потенціалу та
особистісних проблем студента.................................................................87
2.2.3. Методи психологічної корекції особистісних проблем, які ускладнюють навчальну діяльність студентів........................................113
2.2.4. Специфіка творчо-розвивальних засобів
особистісно-креативного підходу в навчанні студентів
англійської мови........................................................................................124
2.3. Перевірка методико-психодіагностичних засобів
особистісно-креативного підходу та результати констатуючого експерименту..................................................................................................129
Висновки до розділу 2....................................................................................139
Розділ 3. Результативність впровадження особистісно-креативного
підходу в навчанні студентів англійської мови в ході формуючого
експерименту..................................................................................................... .141
3.1. Комплекс корекційних, розвивальних, творчих методів у навчанні англійської мови за особистісно-креативним підходом.............................141
3.1.1. Діагностико-корекційні можливості використання креативного
малюнка на заняттях з англійської мови.................................................141
3.1.2. Креативно-розвивальні віршовані переклади та письмові
завдання з розвитку творчої особистості студентів...............................146
3.1.3. Варіативні креативно-розвивальні завдання при навчанні студентів університету англійської мови................................................159
3.2. Результати формуючого експерименту ................................................168
Висновки до розділу 3....................................................................................188
Загальні висновки.............................................................................................190
Список використаних джерел.........................................................................194
Додатки.......................................................................................................... ......217
Додаток А. Психодіагностичні тести...........................................................217
Додаток Б. Психокорекційні завдання.........................................................232
Додаток В. Креативно-розвивальні завдання..............................................247
Додаток Г. Креативні малюнки.................................................................... 252

ВСТУП
Актуальність і доцільність дослідження. Одним із найголовніших завдань сучасної національної освіти, визначених у Законі України „Про освіту” та у Законі України „Про вищу освіту”, є оптимізація навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах з метою гармонійної і якісної підготовки майбутніх фахівців.
Домінування у вищих навчальних закладах нашої країни традиційного академічного підходу забезпечує збільшення обсягу стандартизованих знань майбутніх спеціалістів. Тому в професійній діяльності випускників вищих навчальних закладів досить часто спостерігаються суперечності між рівнем набутих теоретичних знань, методичних умінь та можливістю продуктивного використання їх у навчально-виховній взаємодії. Такий стан справ значною мірою пояснюється недостатньою розробленістю особистісно орієнтованих, креативних підходів до професійної підготовки студентів, хоча саме такі підходи спроможні забезпечити гармонійний розвиток та розкриття особистісного, творчого потенціалу студентів як основи подальшої продуктивної професійної діяльності.
Концептуальні й методичні передумови та окремі аспекти особистісно орієнтованої освіти були предметом дослідження таких зарубіжних і вітчизняних психологів, як К.О.Абульханова-Славська, І.Д.Бех, О.О.Бодальов, Л.С.Виготський, У.Джемс, І.А.Зязюн, Г.С.Костюк, І.С.Кон, С.Д.Максименко, А.Маслоу, В.О.Моляко, В.Ф.Моргун, Г.Оллпорт, К.К.Платонов, С.І.Подмазін, В.В.Рибалка, К.Роджерс, С.Л.Рубінштейн, О.П.Сергеєнкова, В.А.Семиченко, С.О.Сисоєва, В.О.Татенко, Н.В.Чепелєва, Б.О.Федоришин та багато інших.
Сучасний рівень розуміння особистісно орієнтованої освіти передбачає визначення особистості молодої людини як вищої соціальної цінності; повагу до її самобутності, унікальності та своєрідності; ставлення до студента як до суб’єкта власного розвитку; врахування закономірностей процесу самовдосконалення особистості; погляд на особистість кожного вихованця як на мету і засіб, об’єкт і суб’єкт, умову і результат навчання та виховання.
Проблема оптимізації пізнавальної активності студентів, підвищення рівня і якості знань через актуалізацію їх особистісно-творчого потенціалу відзначається особливою актуальністю і передбачає цілеспрямоване наукове дослідження та розробку спеціального особистісного підходу до організації навчальних занять.
Питання удосконалення навчання учнівської молоді іноземної мови на основі особистісно орієнтованої підготовки поставали у ряді науково-психологічних досліджень. Так, заслуговує на увагу розробка особистісного підходу в різних його варіантах, запропонована у наукових працях Н.А.Вінніченко, Л.М.Деркач, І.А.Зимньої, Н.В.Імедадзе, Г.А.Китайгородської, М.В.Ляховицького, С.І.Мельник. Однак завдання сучасної освіти, зокрема навчання і виховання творчої особистості, диктують необхідність здійснення спеціальних наукових досліджень з розробки більш адекватних наукових підходів, зокрема особистісно-креативного.
Особистісно-креативний підхід є перспективним, оскільки полягає у можливості забезпечити значно вищу результативність навчально-пізнавальної діяльності студентів на основі актуалізації особистісного творчого потенціалу. Розробка особистісно-креативного підходу передбачає необхідність творчої інтеграції новітніх досліджень як у психолого-педагогічній науці, так і в галузі креативної лінгвістики. Під особистісно-креативним підходом у навчанні студентів іноземної мови ми розуміємо певну сукупність концептуальних і методичних засобів розвитку і реалізації творчого потенціалу особистості студента з метою покращання якості засвоєння іноземної мови, підвищення рівня мовленнєвої культури і в цілому успішності його професійної підготовки.
З огляду на недосконалість традиційного підходу до організації навчально-виховної роботи у вищому навчальному закладі, проблема розробки особистісно-креативного підходу в навчанні іноземної мови студентів університету набуває неабиякої актуальності.
Зв’язок дисертації з науковими програмами, планами, темами. Дослідження здійснювалося за темою, що відповідає напряму науково-дослідної роботи відділу психології трудової і професійної підготовки Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України "Становлення особистості фахівця в системі неперервної професійної освіти", РК№0199U000394 та проблемній темі дослідження на 20022004 роки "Розвиток психологічної культури учнівської молоді в системі неперервної професійної освіти", РК №0102U000399.
Тема дисертації затверджена вченою радою Інституту педагогіки і психології професійної освіти (протокол №9 від 28.10.2002р.) і узгоджена у Раді з координації наукових досліджень з педагогіки і психології в Україні (протокол №9 від 26.11.2002р.)
Об'єктом дослідження є навчальна діяльність студентів університету із засвоєння іноземної мови.
Предмет дослідження - психологічні особливості особистісно-креативного підходу в навчанні студентів університету іноземної мови.
Мета дослідження теоретичне та експериментальне обґрунтування психолого-педагогічної моделі особистісно-креативного підходу до навчання студентів університету іноземної мови.
Концептуальні ідеї дослідження ґрунтуються на положеннях гуманістичної філософії та психології, методології особистісно орієнтованого підходу в науковій психології, лінгводидактиці.
Навчання студентів університету іноземної мови потребує удосконалення на основі впровадження системи особистісно-креативного підходу. Особливістю такого підходу є спроможність підвищення рівня і якості засвоєння навчального матеріалу шляхом розкриття креативного потенціалу особистості студента.
Провідними психолого-педагогічними засадами розробки і реалізації особистісно-креативного підходу в навчанні студентів іноземної мови є:
− орієнтація на концептуальну модель особистості;
−взаємозв’язок психодіагностики та психокорекції в процесі навчально-виховної взаємодії;
− система креативно-розвивальних засобів.
В основу дослідження покладено гіпотезу стосовно того, що науково-змістова розробка і реалізація особистісно-креативного підходу на заняттях з англійської мови сприятиме підвищенню продуктивності вивчення іноземної мови на основі розкриття креативного потенціалу студентів вищого навчального закладу.
Згідно з предметом і метою дослідження були визначені такі завдання:
1. Здійснити теоретичний аналіз психолого-педагогічних передумов розробки особистісно-креативного підходу в навчанні іноземної мови студентів вищого навчального закладу різних факультетів університету.
2. Розробити психолого педагогічну модель особистісно-креативного підходу та обґрунтувати її концептуальні й методичні компоненти.
3. Визначити роль особистісно-креативного підходу в гармонізації розвитку особистості студента як необхідної умови оптимізації процесу вивчення англійської мови.
4. Розробити і експериментально перевірити комплекс особистісно-креативних завдань (психокорекційних, креативно-розвивальних) з метою розкриття творчого потенціалу студентів при вивченні іноземної мови.
5. Дослідити можливості покращання навчально-пізнавальної діяльності студентів університету під час занять з англійської мови на основі особистісно-креативного підходу.
Методологічну основу дослідження становлять:
− філософсько-психологічні положення про єдність історичного і логічного, теоретичного та емпіричного, системного і особистісного, діяльнісного і культурологічного підходів;
− принципи: детермінізму, відображення, єдності психіки й діяльності, розвитку психіки, системно-структурний принцип;
− методологічні засади психологічної науки, викладені у працях Б.Г.Ананьєва, Л.С.Виготського, Г.С.Костюка, О.М.Леонтьєва, Б.Ф.Ломова, К.К.Платонова, С.Л.Рубінштейна, О.М.Ткаченка, М.Г.Ярошевського та ін.;
Теоретичну основу дослідження становлять:
− положення гуманістичної філософії, психології та педагогіки, розроблені такими ученими, як Г.О.Балл, С.У.Гончаренко, В.В.Давидов, І.А.Зязюн, В.Г.Кремень, С.Д.Максименко, А.Маслоу, Н.Г.Ничкало, Г.Оллпорт, В.В.Рибалка, К.Роджерс, М.Л.Смульсон, Н.В.Чепелєва, Т.С.Яценко та ін.;
− положення психоаналізу З.Фрейда, аналітичної психології К.Г.Юнга, індивідуальної психології А.Адлера, клієнтоцентрованої терапії К.Роджерса, логотерапії В.Франкла, гештальттерапії Ф.Перлза, трансактного аналізу Е.Берна, психосинтезу А.Ассаджолі;
− психолого-педагогічні положення про засоби активізації творчої діяльності особистості, сформульовані Л.Г.Алексєєвою, Д.Б.Богоявленською, Г.Ващенком, Л.С.Виготським, Т.В.Галкіною, В.О.Моляко, С.О.Сисоєвою, А.І.Сологубом; положення активного соціально-психологічного навчання, розроблені Т.С.Яценко; акмеологічний підхід до проблеми становлення особистості професіонала, висвітлений у працях І.А.Зязюна, Л.Е.Орбан-Лембрик, О.Д.Сафіна та висновки психологічних досліджень проблеми оволодіння іноземною мовою В.І.Альперіної, Б.А.Бенедиктова, Л.М.Деркач, І.А.Зимньої, Н.В.Імедадзе, П.В.Лушина.
Методи дослідження. Для вирішення поставлених у дисертації завдань використано такі методи наукового дослідження:
− теоретичний аналіз наукових літературних джерел з метою визначення стану розробленості означеної проблеми;
− емпіричні, а саме: спостереження, самоспостереження, констатуючий та формуючий експерименти, опитування, інтерв'ю, бесіда, тестування для визначення психологічних особливостей внутрішньоособистісних чинників, які ускладнюють навчальну діяльність студентів;
− активного впливу на особистість (психологічна корекція), розвивальні методи, спрямовані на вирішення особистісних проблем, розкриття креативного потенціалу студентів;
− якісної та кількісної обробки отриманих результатів для підтвердження гіпотези наукового дослідження.
Організація дослідження. Дослідження проводилося у три етапи протягом 19982003рр.
На першому етапі (19981999рр.) вивчалася науково-психологічна література, здійснювався її аналіз, визначалася концепція, формулювалася гіпотеза, окреслювалися завдання дисертаційного дослідження.
На другому етапі (20002002рр.) уточнювалися гіпотеза, зміст і структура, методична база дослідження. Розроблялася теоретична модель особистісно-креативного підходу в навчанні студентів університету іноземної мови. На основі реалізації складових особистіно-креативного підходу: концептуального, психодіагностичного, психокорекційного, креативно-розвивального − проводилися констатуючий і формуючий експерименти.
На третьому етапі (20022003рр.) здійснювалася обробка та узагальнення результатів дослідження і впровадження особистісно-креативного підходу в навчання студентів іноземної мови, підводилися підсумки дослідження.
Експериментальною базою роботи були Черкаський державний університет імені Богдана Хмельницького IV рівня акредитації, Черкаська філія Національної академії внутрішніх справ України IV рівня акредитації, Черкаський медичний коледж II рівня акредитації.
Дослідженням було охоплено 408 студентів, із яких 316 складали експериментальну групу та 92контрольну.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:
− вперше обґрунтовано і розроблено теоретичні й методичні засади особистісно-креативного підходу в навчанні студентів університету іноземної мови;
− удосконалено методичний інструментарій навчання іноземної мови студентів вищих навчальних закладів на основі впровадження теоретичної моделі особистісно-креативного підходу як системи взаємопов’язаних компонентів: концептуального, психодіагностичного, психокорекційного, креативно-розвивального;
− подальшого розвитку набула ідея про необхідність врахування внутрішньоособистісних проблем, функцій психічних захистів особистості і нейтралізації їх деструктивних проявів при навчанні іноземної мови студентів університету.
Теоретичне значення дослідження полягає у визначенні психологічних особливостей і закономірностей процесу оволодіння іноземною мовою, що пов’язані з внутрішньоособистісними чинникамияк креативно-розвивальними, так і такими, що обтяжують вивільнення продуктивного особистісного потенціалу студентів у процесі навчальної діяльності.
Практичне значення дослідження. Наукові положення, що розроблені в дисертаційній роботі, дозволять викладачам іноземної мови, методистам, психологам оптимізувати навчально-виховний процес на основі розширення креативного потенціалу студентів, підвищити рівень успішності й покращити якість навчально-пізнавальної діяльності студента.
Емпіричний матеріал, висновки, методичні рекомендації та досліджені аспекти поставленої нами проблеми можуть бути використані у навчанні іноземної мови студентів університету різних факультетів.
Результати дослідження впроваджено у практику роботи Черкаського державного технологічного університету (довідка №242 від 10.03.2002р.); Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (довідка №167 від 22.01.2003р.); Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (довідка № 165 від 15.02.2003р.).
Особистий внесок автора полягає в теоретичному узагальненні даних про особистісно орієнтовані підходи у навчально-виховній діяльності; в обґрунтуванні авторського варіанта особистісно-креативного підходу на основі узагальнення та інтеграції положень особистісно орієнтованої освіти, креативної лінгвістики і психолого-педагогічних досліджень; у розробці концептуального, психодіагностичного, психокорекційного і креативно-розвивального компонентів особистісно-креативного підходу; в оптимізації методики вивчення іноземної мови на основі розкриття особистісного креативного потенціалу студента як суб’єкта навчальної діяльності.
Вірогідність отриманих результатів забезпечена використанням відповідних проблемі методологічних засад, комплексу об’єктивних методів дослідження, адекватних його меті, об’єкту, предметові та завданням, а також належною статистичною обробкою даних.
На захист виносяться положення:
1) про необхідність розробки і впровадження у навчання студентів англійської мови особистісно-креативного підходу на основі реалізації таких взаємопов’язаних його компонентів, як: концептуальний, психодіагностичний, психокорекційний, креативно-розвивальний;
2) про необхідність врахування і вирішення внутрішньоособистісної проблематики студентів (конфліктогенності, ригідності, тривожності, психічних захистів) з метою розкриття їх креативного потенціалу;
3) про можливість активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів на заняттях з англійської мови на основі використання особистісно-креативних методів і прийомів.
Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження було представлено на науковій конференції, присвяченій 100-річчю з дня народження відомого українського педагога М.П.Гусака „Організація виховного процесу у вищому навчальному закладі в сучасних умовах” (Черкаси, 2001), на звітній науковій конференції „Професійна педагогіка і психологія: результати досліджень, проблеми, перспективи” (Київ, 2002), на Другій Міжнародній науково-практичній конференції „Неперервна професійно-художня освіта: теорія і практика” (Черкаси, 2002); на кафедрі іноземних мов, кафедрі загальної психології Черкаського державного університету імені Богдана Хмельницького, у відділі психології трудової і професійної підготовки Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України.
Публікації. Зміст роботи відображений у 12 наукових працях, всі написано без співавторів, у тому числі: 9 статей надруковано у провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 3 статті у збірниках наукових праць.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (287 найменувань, з них 37 іноземною мовою), 4 додатків на 39 сторінках. Робота містить 8 таблиць на 6 сторінках, 31 ілюстрацію на 21 сторінці. Загальний обсяг дисертації256 сторінок, основна її частина займає 193 сторінки.

Список литературы

Загальні висновки
1. Аналіз наукових психолого-педагогічних даних з проблеми розробки особистісного підходу свідчить про те, що особистісно орієнтоване навчання у вищому навчальному закладі не набуло належного рівня розробки і впровадження, що і визначає актуальність та доцільність дисертаційного дослідження. Наявний стан науково-методичного забезпечення навчання студентів іноземної мови та вивчення провідних психологічних концепцій зумовлює необхідність побудови нового особистісно-креативного підходу. Теоретичне вивчення та експериментальне дослідження означеної проблеми дозволяють визначити методологічні, структурно-психологічні, функціональні та продуктивні особливості особистісно-креативного підходу у навчанні студентів університету іноземної мови.
На основі теоретичного аналізу та узагальнення власного психолого-педагогічного досвіду взаємодії зі студентами було сформульовано такі методологічні принципи обґрунтування особистісно-креативного підходу в навчанні студентів університету іноземної мови:
1) принцип психологізації навчально-виховної діяльності; 2) принцип послідовності і взаємозв’язку концептуального, психодіагностичного, психокорекційного і творчо-розвивального компонентів особистісно-креативного підходу; 3) принцип концептуального уявлення про креативну мовну особистість; 4) принцип комплексності психодіагностичного вивчення особистості; 5) принцип психологічної корекції особистості; 6) принцип креативного міжособистісного спілкування іноземною мовою; 7) принцип креативізації навчальної діяльності студентів.
Визначені психолого-педагогічні принципи спроможні забезпечити продуктивну розробку особистісно-креативного підходу з метою гармонізації внутрішнього стану студента, вивільнення його креативного потенціалу і, в результаті, ефективне засвоєння англійської мови.
2. У результаті аналізу провідних науково-психологічних досліджень та власної психолого-педагогічної діяльності нами була розроблена модель особистісно-креативного підходу. Вона інтегрує такі основні компоненти, як: концептуальний (теоретичне уявлення про креативну особистість, яке складається з таких основних вимірів, як рефлексивно-гностичний, змістово-психологічний та креативно-діяльнісний); психодіагностичний (виявлення креативного потенціалу суб’єкта та внутрішньоособистісних проблем: конфліктогенності, тривожності, ригідності психіки, психічних захистів); психокорекційний (коригування особистісної проблематики, що блокує креативний потенціал студента й ускладнює навчальну діяльність); креативно-розвивальний (актуалізація та розвиток креативного потенціалу на основі використання спеціально дібраних завдань іноземною мовою).
3. Визначено роль особистісно-креативного підходу в гармонізації розвитку особистості студента, як необхідної умови оптимізації процесу вивчення англійської мови, що забезпечується такими компонентами особистісно-креативного підходу, як психодіагностичний, психокорекційний та креативно-розвивальний. Результати констатуючого експерименту засвідчили високий рівень внутрішньої конфліктності, тривожності, ригідності психіки студентів, низький рівень креативності, що визначає недостатній рівень успішності навчання, несприятливу психологічну атмосферу в студентських групах. У ході формуючого експерименту застосовувалися можливості прихованої психодіагностики внутрішньоособистісної проблематики, яка проявлялася під час навчальних занять у процесі комунікативної та ігрової діяльності, у сфері креативної лінгвістичної діяльності, зокремаемотивної лексики.
Психокорекційний компонент особистісно-креативного підходу спрямований на вирішення внутрішньоособистісних проблем і нейтралізацію психічних захистів, які актуалізуються внаслідок внутрішньої конфліктності особистості. Психокорекція здійснювалася на основі технік ігротерапії,арттерапії (креативний малюнок, музикотерапія, казкотерапія), психодрами.
Креативно-розвивальний компонент передбачає використання творчих прийомів та завдань у ході формуючого експерименту. Базуючись на останніх дослідженнях у сфері креативної лінгвістики, ми застосовували такі види роботи, як творчі віршовані переклади, твори, творчі описи предметів, втілення студентів в казкових героїв і презентація монологів від їхнього імені, написання казок, творчі групові дискусії та ін.
4. Досліджено можливості покращання навчально-пізнавальної діяльності студентів на заняттях з англійської мови на основі особистісно-креативного підходу.
Особистісно-креативний підхід у навчальній взаємодії забезпечує реалізацію багаторівневого процесу розкриття самобутньої сутності суб’єкта за рахунок актуалізації і переведення на рівень свідомого втілення глибинно-психічного семантичного потенціалу суб’єкта.
Креативно-розвивальні завдання виконують навчально-пізнавальну функцію, сприяють розвитку інтересу до вивчення англійської мови, інтенсифікують процес самопізнання, формують різнобічно розвинену особистість на основі вирішення деяких психологічних проблем студентів.
Результати формуючого експерименту засвідчили, що впровадження вказаних компонентів особистісно-креативного підходу, дійсно, забезпечує розкриття креативного потенціалу студентів на основі оптимізації психологічних характеристик особистості (зниження тривожності, ригідності, нейтралізація психічних захистів), що зумовлює підвищення рівня успішності оволодіння іноземною мовою. Про ефективність особистісно-креативного підходу свідчить поетична мистецька збірка Ніким не розгадані істини”.
5. Виконане дослідження дозволило запропонувати ряд рекомендацій керівництву вищих навчальних закладів:
- з метою підвищення рівня оволодіння іноземною мовою студентами вищих навчальних закладів орієнтувати викладачів на впровадження особистісно-креативного підходу в навчально-виховну взаємодію;
- забезпечити необхідну психологічну підготовку майбутніх викладачів іноземної мови та перепідготовку працюючих викладачів на основі введення спецдисциплін з глибинної психології, психолінгвістики, теорії і практики особистісно-креативного підходу;
Здійснене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми, а передбачає необхідність подальших наукових пошуків. Перспективи ми вбачаємо, найперше, у двох напрямах: у навчально-методичному розробка і впровадження нових технологій особистісно-креативного підходу на заняттях з інших дисциплін, у психокорекційному наукове дослідження можливостей використання іноземної мови як діагностико-корекційного засобу пізнання глибинних аспектів психіки для актуалізації креативних резервів особистості.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абульханова-СлавскаяК.А. Деятельность и психология личности.М.: Наука,1980. 330с.
2. АвдеевВ.В. Психотехнология решения проблемных ситуаций.М.:Феликс,1992.128с.
3. АдлерА. Понять природу человека.СПб.: Академический проект, 1997. 256с.
4. АйзенкГ.Ю. Проверьте свои способности: Пер. с англ.М.:Педагогика-Пресс,1992.178с.
5. АлешинаЮ.Е. Индивидуальное и семейное психологическое консультирование.2-е изд.М.:Независимая фирма "Класс", 2000.208с.
6. АльперінаВ. Психологічні проблеми раннього засвоєння дітьми іноземної мови//Проблеми загальної та педагогічної психології:Зб. наук. пр.К., 2000.Т.2.Ч.5.С.252260.
7. АльтшуллерГ.С., ВерткинИ.М. Как стать гением: Жизненная стратегия творческой личности.Мн.:Беларусь,1994.479с.
8. Аналитическая психология: прошлое и настоящее / К.Г.Юнг, Э.Сэмюэлс, В.Одайник, Дж.Хаббек; Сост. В.В.Зеленский, А.М.Руткевич. М.:Мартис, 1997. 309с.
9. АнаньевБ.Г. Комплексное изучение человека и психологическая диагностика//Вопросы психологии.1968.№6.С.2133.
10. АнаньєвБ.Г. Психология и проблемы человекознания: Избр. психол. тр./Под ред А.А.Бодалёва.М.: "Ин-т практической психологии", Воронеж: НПО "МОДЭК", 1996.384с.
11. Англо-русский словарь по психологии/Сост. НиколковаЕ.В.М.: РУССО, ИП РАН, 1998.352с.
12. АндреевВ.И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности: Основы педагогики творчества.Казань.: Изд-во Казанского ун-та., 1988.49 с.
13. АндрушкоС.Я. Методика обучения устной речевой коммуникативной деятельности на ситуативной основе в группах углублённого изучения английского языка (филологический факультет университета): Дисканд.пед.наук: Одесский гос.ун-т.Одесса,1990.217с.
14. АсмоловА.Г. Культурно-историческая психология и конструирование миров.М.: Институт практической психологи; Воронеж: НПО МОДЭК, 1996.768с.
15. АссаджолиР. Психосинтез: теория и практика.М.: "REFL-book'',1994.314с.
16. БаллГ.А. Нормы деятельности и творческая активность личности. /Послесл. А.Б.Орлова// Вопросы психологии.1990. №6.С.2536.
17. БелянинВ.П. Введение в психолингвистику.2-е изд., испр. и доп.,М:ЧеРо,2000.128с.
18. БелянинВ.П. Основы психолингвистической диагностики. (Модели мира в литературе).М.: Тривола, 2000.248с.
19. БенедиктовБ.А. Психология овладения вторым языком //Психологический журнал.1981.Т.2.№3.С. 5569.
20. БернЭ. Люди, которые играют в игры. Игры, в которые играют люди. М., 2000.480с.
21. БехІ.Д. Виховання сучасної вузівської молоді//Філософія освіти XXI століття: проблеми і перспективи.К.: Знання, 2000.Вип.3.С. 214217.
22. БехІ.Д. Особистісно зорієнтоване виховання: Науково-методичний посібник.К.:ІЗМН,1998.204с.
23. БехтеревВ.М. Коллективная рефлексология.П.: Колос, 1921.432с.
24. БиблерС.В. Самостоянье человека. „Предметная деятельность в концепции Маркса и самодетерминация индивида.Кемерово: „Алеф Гуманитарный центр,1993.96с.
25. БлиноваО.Є. Формування відкритості до спілкування у майбутнього вчителя.: Дис канд. психол. наук:19.00.07 Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України.К., 2000.216с.
26. БогинГ.И. Модель языковой личности в ее отношении к разновидностям текстов.Л.:Изд-во Лен. ун-та,1984.165с.
27. БогоявленскаяД.Б. Интеллектуальная активность как проблема творчества.Ростов-на-Дону: Изд-во Рост-го ун-та,1983.176с.
28. БогоявленскаяД.Б. О предмете и методе исследования творческих способностей (Психология творчества)//Психологический журнал.1995.№3.С.4958.
29. БодалёвА.А. Личность и общение.М.: Международная педагогическая академия, 1995.328с.
30. БодалёвА.А. Психология общения.М.: Изд-во "Институт практической психологии"; Воронеж: НПО "МОДЭК", 1996.256с.
31. БодалёвА.А., СтолинВ.В. Общая психодиагностика.СПб.: Изд-во "Речь", 2000.440с.
32. БожовичЛ.И. Личность и ее формирование в детском возрасте (Психологическое исследование). М.: Просвещение, 1968.464с.
33. БондаренкоА.Ф. Личность: аномалии и их корекции//Вопросы психологии.1989. №4. С. 173174.
34. БондаренкоА.Ф. Психологическая помощь: теория и практика.М.: Независимая фирма "Класс", 2001.336с.
35. БуеваЛ.П. Творчество и педагогика.М.: Педагогика,1988.250с.
36. БушГ.Я. Диалогика и творчество.Рига: Авотс,1985.318с.
37. ВайновськаМ.К. Сучасна школа-майстерня творчості. Методичний посібник.Запоріжжя: ОІППО,2001.64с.
38. ВасяновичГ.П. Морально-правова відповідальність педагога (теоретико-методологічний аспект):Автореф.дис... д-ра пед. наук: 13.00.04К.,1997.55с.
39. ВачковИ. Основы технологии группового тренинга психотехники: Уч. пособ.М.: Изд.-во "Ось89", 1999.176с.
40. ВащенкоГ. Загальні методи навчання: Підручник для педагогів.Київ:Укр. видавнича спілка,1997.441с.
41. ВерезубО.М. Довільне та мимовільне запам'ятовування англомовного тексту учнями середнього шкільного віку.: Автореф.дис...канд. психол. наук:19.00.07/Харків, 1999.16с.
42. ВинниченкоН.А., МельниковаС.И. Проблемно-коммуникативный курс по обучению английскому языку: Учебн. пособие.Х.:Изд-во„Фолио”, 1992.128с.
43. ВиноградовВ.В. О взаимодействии лексико-семантических уровней с грамматическими в структуре языка//Мысли о современном русском языке.М.:Педагогика,1969204с.
44. Вікова психологія / За ред. Г.С. Костюка.К.:Радянська шк.,1976.276с.
45. ВыготскийЛ.С. История развития высших психических функций // Собр. соч.: В 6-ти т.М: Педагогика, 1983.Т. 3.328с.
46. ВыготскийЛ.С. Психология развития как феномен культуры / Под ред. М.Г.Ярошевского. М.:Воронеж: НПОМОДОК.1996.512с.
47. ГавалишкоО.М. Інтеграція комунікативних та творчих компонентів у структурі самосвідомості особистості: Дисканд.психол.наук:19.00.07/Київський національний ун-тет ім.Т.Г.Шевченка. К.,2001.211с.
48. ГалкинаТ.В., АлексееваЛ.Г. Методика определения уровня развития речи мыслительной креативности // Психологический журнал.1992.Т.13.№4.С.8894.
49. ГапоновВ.П. Учебная деятельность младшего школьника: диагностика и коррекция неблагополучий.К.:Наук.думка,1993.96с.
50. ГільбухЮ.З. Розумово обдарована дитина: Психологія, діагностика, педагогіка.К.:Віпол,1993.75с.
51. ГладьоС.В. Эмотивность художественного текста: семантико-когнитивный аспект (на материале современной англоязычной прозе):Дисканд.филол.наук:10.02.01/Гос.лингв.ун-т.К.,2000. 223с.
52. ГончаренкоН.В. Гений в искусстве и науке.М.:Искусство,1991. 432с.
53. ГончаренкоС.У. Український педагогічний словник.Київ: Либідь, 1997.376с.
54. ГрановскаяР.М. Элементы практической психологии.3-е изд. СПб.:Свет, 1997.608с.
55. ГриндерД., Бэндлер Р. Из лягушек в принцы (Вводный курс НЛП тренинга).Сыктывкар: Изд-во "Флинта ", 2000.223с.
56. ГубенкоО.В. Духовні передумови творчої активності//Практична психологія та соціальна робота.К., 2001.№10.С.3640.
57. Гумбольдт В. О различии строения человеческих языков и его влиянии на духовное развитие человечества// Избр. труды по языкознанию.М.:Педагогика, 1984.230с.
58. ДавыдовВ.В. Проблемы развивающего обучения: Опыт теоретического и экспериментального психологического исследования. М.:Педагогика,1986.240с.
59. ДеркачЛ.М. Психологія самоконтролю в процесі засвоєння іноземної мови:Монографія.Дніпропетровськ: Вид-во ДДУ, 1993.132с.
60. ДжемсУ. Психология. М.: Педагогика, 1991.368с.
61. ДмитриевА.В. Конфликтология: Учеб. пособ.М.: Гардарики, 2001. 320с.
62. ДмитриевЕ.В. Социальная природа творческого мышления / Под ред. Т.А.Горолевич.Минск: Наука и техника, 1989.95с.
63. ДьяченкоМ.И., КондабовичЛ.А. Психология высшей школы: Учеб. пособие для вузов.2-е изд.Минск: Изд-во БГУ.1981.383с.
64. ЕйлерГ.В., РаппортИ.Л. Язык и личность.Харків:Вид-во ‘’Фоліо‘’,1991.80с.
65. ЕремееваН.Ф. Концептуальное пространство английской народной сказки: Дисканд.филол.наук:10.02.01/Гос. ун-т им. Б.Хмельницкого.Черкассы,1997.193с.
66. ЄвтухМ.Б. Методологічні засади розбудови особистісно орієнтованої навчальної діяльності у вищій школі //Філософія освіти XXI століття: проблеми і перспективи.К.: Знання, 2000.Вип.3.520с.
67. Закон України ‘’Про вищу освіту’’, Київ.2002. №2984 III.
68. Закон України ‘’Про освіту’’, Київ.1991. №1060 XII.
69. ЗейгарникБ.В. Теории личности в зарубежной психологии.М.: МГУ, 1982.125с.
70. ЗимняяИ.А. Психология обучения иностранным языкам в школе.М.: Просвещение, 1991.220с.
71. Зинкевич-ЕвстигнееваТ.Д. Тренинг по сказкотерапии.СПб.: Речь, 2000.254с.
72. Зинкевич-ЕвстигнееваТ.Д., ГрабенкоТ.М. Практикум по креативной терапии.СПб.: Изд-во’’Речь’’;’’ТЦ Сфера‘’, 2001.400с.
73. ЗязюнІ.А. Педагогіка добра: ідеали і реалії: Науково-методичний посібник. К.: МАУП, 2000. 312с.
74. ИзардК.Э. Психология эмоций/Пер. с англ.СПб.:Питер,1999.464с.
75. ИльинЕ.П. Эмоции и чувства.СПб:Питер,2001.749с.
76. ИмедадзеН.В. Экспериментально-психологические исследования овладения и владения вторым языком.Тбилиси: Мецниереба, 1979.229с.
77. Интенсификация творческой деятельности студентов/Научные редакторы В.И.Андреев, Г.Мельхорн. Казань: Изд-во Казанского ун-та.1990.199с.
78. ИсуринаГ.Л. Групповые методы психотерапии и психокоррекции //Методы психологической диагностики и коррекции в клинике.Л.: Медицина, 1983.С. 231254.
79. Канн-КалыкВ.А., НикандровН.Д. Педагогическое творчество. М.: Педагогика, 1990. 144с.
80. КарауловЮ.Н. Русский язык и языковая личность.М.: Педагогика,1987.190с.
81. КармалітаТ.Ю. Психологічні умови підвищення ефективності навчання іноземної мови у військовому навчальному закладі: Дисканд. психол. наук:20.02.02/ Нац. академія прикордонних військ України ім.Б.Хмельницького.Хмельницький, 1999.178с.
82. КекухЛ.О. Формування стимулів для педагогічної творчості: навчально-творчі завдання для майбутніх педагогів початкових класів: навчально-методичний посібник. К.: Науковий світ, 2000. 67с.
83. КитайгородскаяГ.А. Методические основы интенсивного обучения иностанным языкам.М.:Изд-во Моск. ун-та, 1986.168с.
84. КитайгородскаяГ.А. Научно-методическое пособие для преподавателей (интенсивный курс).М.: Изд-во Моск. ун-та, 1979.128с.
85. КовалевА.Г. Психология личности.3-еизд. М.:Просвещение,1970. 392с.
86. КовалёвГ.А., КорякН.М., ПетровскаяЛ.А. Проблемы активного социального обучения // Вопросы психологии.1983.№5.166167с.
87. КовалёваТ.П. Лингвопоэтические особенности изображения вещного мира в английской художественной прозе XVIII-XX веков: Дисканд. филол.наук:10.02.01/Гос. лингв.ун-т.К.,2000.226с.
88. КонИ.С. Психология ранней юности: Книга для учителя.М.:Просвещение, 1989.225с.
89. КоновальчукВ.І. Психологічний зміст механізму заміщення та його врахування у процесі підготовки психологів-практиків. Дис...канд.психол.наук:19.00.07/ Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України.К.,1998.191с.
90. Конфликтология / Под ред. А.С.Кармина.Спб.: Изд-во "Лань", 1999.448с.
91. КостюкГ.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості.К.:Рад. шк.,1989.608с.
92. КреміньВ.Г. Єдність завдань реформування й забезпечення стабільностізапорука розвитку вищої освіти // Філософія освіти XXI століття: проблеми і перспективи.К.: Знання.Вип.3.2000.520с.
93. КрольЛ.М. Образы и метафоры в интегративной гипнотерапии.М.: Независимая фирма "Класс", 2001.128с.
94. КрысановаТ.А. Высказывания, содержащие отрицательную оценку адресата, в современном английском языке (коммуникативно-прагматическийаспект):Дисканд.филол.наук:10.02.01/Волынск гос. ун-т им. Л.Украинки.Луцк,1999.182с.
95. КукуленкоІ.В. Використання елементів психодрами на заняттях англійської мови//Психологія: Зб. наук. пр.К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова.2000.