ПСИХОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ СИСТЕМАТИЗАЦІЇ ЯК ЗАСОБУ ОВОЛОДІННЯ ФРАНЦУЗЬКОЮ МОВОЮ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
"ОСТРОЗЬКА АКАДЕМІЯ"

На правах рукопису
Ковальчук Інна В’ячеславівна
УДК 159.953

ПСИХОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ СИСТЕМАТИЗАЦІЇ ЯК ЗАСОБУ ОВОЛОДІННЯ ФРАНЦУЗЬКОЮ МОВОЮ

19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
психологічних наук

Науковий керівник
Пасічник Ігор Демидович,
доктор психологічних наук,
професор

ОСТРОГ - 2003

ЗМІСТ
стор.

ВСТУП ..... 4

РОЗДІЛ 1.Проблема, завдання та методика дослідження .
1.1. Теоретичне та практичне значення проблеми психологічних механізмів систематизації як засобів оволодіння французькою мовою................................................................
1.2. Стан проблеми дослідження засобів запам’ятовування у психолого-педагогічній літературі....................................
1.3. Завдання та методика дослідження проблеми психологічних механізмів систематизації як засобів запам’ятовування.
ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО РОЗДІЛУ.......
РОЗДІЛ 2. Формування у студентів уміння користуватися психологічними механізмами систематизації якзасобом оволодіння французькою мовою .......................................
2.1. Ступінь сформованості механізмів систематизації як прийому запам’ятовування у студентів (констатуючий експеримент).... ...
2.2. Динаміка становлення психологічних механізмів систематизації як засобів запам’ятовування (формуючий експеримент)............................................................................
2.2.1. Становлення психологічних механізмів систематизації у процесі засвоєння фонетичних знань ..........................................................
2.2.2. Формування психологічних механізмів систематизації у процесі засвоєння лексичного матеріалу .....
2.2.3. Психологічні механізми систематизації у процесі засвоєння граматичного матеріалу.........................
2.2.4. Роль механізмів систематизації у процесі читання та розуміння текстів.....
2.2.5. Роль механізмів систематизації у процесі формування навичок французького мовлення...
2.3. Особливості психологічних механізмів систематизаціїяк засобів запам’ятовування у процесі оволодіння французькою мовою (контрольний експеримент)................
ВИСНОВКИ ДО ДРУГОГО РОЗДІЛУ..
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ....

ВСТУП

У всіх галузях сучасної науки має місце синтез наукових знань. Це сприяє збільшенню інтересу до їх логічної проблематики, а особливо до питань впорядкування і реорганізації знань у відповідності до нових рівнів пізнання.
Необхідність систематизації знань викликана потребою подолання певних труднощів сучасного пізнання, пов’язаних із теоретичною обробкою безперервно зростаючого фактичного матеріалу.
Потік наукової інформації, що постійно збільшується, висуває завдання дослідження самого механізму впорядковуючої діяльності мислення. Не випадково питання специфіки і структури наукового знання, роль логічних процесів, які беруть участь у його формуванні, способи його конструювання й організації, проблеми моделювання мислення стають предметом дослідження психологів, філософів, логіків, педагогів, лінгвістів.
Сучасна психологічна наука підійшла до межі, коли, висловлюючись словами Л.С. Виготського, ”подальше просування по прямій лінії, просте продовження все тієї ж роботи, постійне нагромадження матеріалу виявляється вже безплідним або навіть неможливим” [27]. Тому і виникає нагальна необхідність прискореного втілення результатів психологічної науки у сферу освіти, і, в першу чергу, в ту її галузь, яка безпосереднім чином пов’язана з теорією та практикою навчання.
Засвоєння знань у вищій школі вимагає особливої організації навчального процесу, і, в першу чергу, діяльності самих студентів як суб’єктів засвоєння. Така важлива, на нашу думку, ідея, що потрібно навчати студентів навчатися, не знайшла свого застосування у практиці навчання. Перед студентами ставиться завдання вивчити запропонований матеріал, але рідко пропонуються методи та прийоми його засвоєння. Кожний студент, найчастіше, сам розробляє і використовує власний спосіб запам’ятовування і засвоєння матеріалу. Це сприймається як природний факт і породжує думку про те, що піклування з цього приводу зайві. Проте тим студентам, які так і не змогли самостійно виробити власний спосіб у засвоєнні матеріалу, часто не вдається належним чином завершити навчання, а значна частина так званих успішних студентів” зупиняється на досягнутому, маючи при цьому всі необхідні задатки і можливості, щоб просуватися далі.
Практична і психологічна значущість проблеми формування психологічних механізмів систематизації як засобу запам’ятовування, який спрямований як на утворення зв’язків між сукупністю розрізнених понять про групи чи класи предметів, так і на опанування знань у певній системі з метою їх міцного запам’ятовування, а також необхідність застосування новітніх результатів психологічної науки для підвищення рівня ефективності засвоєння та відтворення знань з французької мови і обумовили вибір теми дослідження.
Ідея проблематики виникла на основі аналізу існуючих досліджень пам’яті та окремих груп мислительних операцій і прийомів запам’ятовування, обґрунтованих вітчизняними та зарубіжними вченими, зокрема: Г.С. Костюком, С.Д. Максименком, С.Л. Рубінштейном, О.О. Смирновим, О.М. Леонтьєвим, В.В. Давидовим, В.І. Самохваловою, І.Д. Пасічником, Ж. Піаже, А. Л’єрі та іншими провідними психологами.
У працях цих авторів мислительний процес характеризується як цілісне і системне явище, для дослідження якого необхідно вивчати зв’язки і властивості його структурних елементів. Ці положення лягли в основу системно-структурного підходу, який ми намагалися застосувати в процесі вивчення мислительної дії систематизації як мнемічного прийому запам’ятовування, розглядаючи її у взаємодії з іншими мислительними операціями.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації пов’язана із загальнокафедральними планами Національного університету Острозька академія” та з комплексною темою, над якою працює Острозька академія, а саме - Актуальні проблеми відродження Острозької академії (історико-філософські, психолого-педагогічні аспекти)” та обумовлена необхідністю реалізації розділу Інтенсифікація навчання”. Тема розвиває положення Державної національної програми Освіта” (Україна XXI століття”) та є складовою загальної теми лабораторії психології навчання Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України Психологічні чинники розвиваючого навчання в різних освітніх системах” (номер держреєстрації - 0196U006951).
Систематизація як прийом запам’ятовування, з одного боку, та мислительна дія, з іншого, по-перше, спрямована на утворення зв’язків між сукупністю розрізнених понять про групи чи класи об’єктів, тобто створення системи понять; по-друге, спрямована на опанування знань у певній системі, з метою їх міцного запам’ятовування.
Об’єкт дослідження - навчальна діяльність студентів факультету іноземної філології у процесі засвоєння лінгвістичних понять у системі.
Предмет дослідження - механізми запам’ятовування засобами систематизації у процесі оволодіння французькою мовою студентами вузу.
Мета дослідження: установити особливості психологічних механізмів систематизації як прийому запам’ятовування в процесі оволодіння французькою мовою студентами вузів.
Гіпотези дослідження:
- психологічні механізми систематизації як прийом запам’ятовування спочатку формуються як мислительна дія, комплексно і поетапно, у процесі спеціально організованого навчання;
- основою активного запам’ятовування матеріалу з французької мови є дія механізмів систематизації, сформованість якої визначається транспозицією, тобто вмінням переносу з однієї навчальної ситуації на іншу.
Перевірка гіпотез дослідження та досягнення його мети передбачали розв’язання наступних завдань:
1. Провести критичний аналіз існуючих концепцій з питань формування розумових дій та операцій як прийомів запам’ятовування.
2. Виявити рівень сформованості у студентів II-V курсів факультету іноземної філології базових знань та вмінь з питань систематизації фонетичного, лексичного та граматичного матеріалу.
3. Знайти адекватні методи та прийоми формування і розвитку механізмів систематизації як прийому запам’ятовування у студентів.
4. Апробувати алгоритм застосування мислительної дії систематизації в процесі запам’ятовування матеріалу з французької мови у вузі.
5. З’ясувати, як змінюється продуктивність запам’ятовування після сформованості систематизації як логічного прийому запам’ятовування.
6. Встановити специфіку формування мислительної дії систематизації як прийому запам’ятовування у студентів, які вивчають французьку мову.
Теоретико-методологічну основу дослідження склали принципи єдності свідомості та діяльності, згідно з якими свідомість проявляється і формується у діяльності, а ступінь виконання діяльності залежить від її введення в систему суб’єкт-об’єктних зв’язків через специфіку співвідношення навчання і розвитку (Л.Е. Орбан-Лембрик, В.П. Москалець, М.В. Савчин, З.С. Карпенко); концепції суб’єкта психічної активності в процесі навчальної діяльності (Г.С. Костюк, С.Д. Максименко, Н.В. Чепелева, С.Л. Рубінштейн, Г.О. Балл, В.В. Давидов, В.О. Моляко, Д.Б. Ельконін), досліджень мислительних дій та операцій (О.В. Скрипченко, Т.В. Косма, О.М. Леонтьєв, Н.О. Менчинська, І.Д. Пасічник, Ж. Піаже) та мнемічних прийомів пам’яті (О.О. Смирнов, В.І. Самохвалова, І.Н. Преображенська, А. Л’єрі).
Для розв’язання поставлених завдань застосовано теоретичні та емпіричні методи психолого-педагогічного дослідження: аналіз, зіставлення, узагальнення і систематизація теоретичних та експериментальних результатів; спостереження, бесіди, анкетування, аналіз продуктів діяльності.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в дисертації апробовано і конкретизовано істотні механізми систематизації, вперше з’ясовано умови та етапи її формування у процесі вивчення французької мови. Розроблено комплекс фонетичних таблиць, лексичних, граматичних, мовних та мовленнєвих вправ. Визначено вплив механізмів систематизації на продуктивність запам’ятовування лінгвістичного матеріалу та на показники володіння іноземною (французькою) мовою.
Теоретичне значення роботи полягає в обґрунтуванні системного підходу при вивченні французької мови на платформі психодидактичних теорій, що дало змогу синтезувати теорію і практику механізмів систематизації як прийому запам’ятовування та дослідити специфіку її формування.
Практичне значення дослідження полягає у розробці шляхів та засобів формування психологічних механізмів систематизації як прийому запам’ятовування в процесі вивчення французької мови, методики дидактичного керування цим процесом. Розроблено і впроваджено в практику роботи вузів психодидактичну теорію продуктивного запам’ятовування матеріалу з французької мови.
Надійність і вірогідність отриманих результатів забезпечені використанням засобів формальної та діалектичної логіки, емпіричною репрезентативністю вибірки, застосуванням математико-статистичних методів обробки даних, використанням взаємодоповнюючих методів.
Апробація роботи. Основні результати дослідження обговорювалися на Міжнародній науково-практичній конференції Динаміка наукових досліджень” (Дніпропетровськ, 2002), наукових конференціях професорсько-викладацького складу та кафедральних семінарах Національного університету Острозька академія” (2001-2003), на Міжнародній науково-практичній конференції Україна наукова 2003” (Дніпропетровськ, 2003).
Впровадження результатів дослідження у практику здійснювалося шляхом розробки, апробації та популяризації методик формування механізмів систематизації як прийому запам’ятовування в ряді освітніх закладів Рівненської області.
Публікації. Основний зміст дисертації відображено в 6 публікаціях, 4 з яких у фахових виданнях.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, який налічує 230 найменувань, з них 50 іноземними мовами. Основний зміст дисертації викладений на 173 сторінках машинописного тексту. Робота містить 41 таблицю та 10 рисунків.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ В И С Н О В К И

Проведене теоретичне й експериментальне дослідження підтвердило висунуту нами гіпотезу і дозволило дійти таких висновків.
1. Психологічні механізми систематизації як засобу оволодіння французькою мовою спочатку формуються як мислительна дія, комплексно і поетапно у процесі спеціально організованого навчання, а показником їх сформованості є транспозиція, тобто перенесення з однієї навчальної ситуації на іншу.
2. Дорозуміння французької мови як системи студенти приходять поступово, за допомогою проміжних узагальнень. Система повинна стати результатом вивчення конкретних мовних та мовленнєвих явищ, представлених у такій послідовності, яка визначається закономірностями навчання і структурною логікою французької мови.
3. На основі фактів, отриманих у процесі дослідження, було підтверджено гіпотезу про те, що психологічні механізми систематизації при оволодінні французькою мовою складаються з двох основних етапів: а) формування мислительної дії систематизації і б) використання її як прийому запам’ятовування.
4. При формуванні механізмів систематизації як мислительної дії в процесі зведення розрізнених знань із французької мови в єдину систему підтвердилася схема, що складається із шести етапів, отримана на математичному матеріалі у дослідженнях І.Д. Пасічника, про те, що:
- на першому етапі за допомогою аналізу виділяються множини суттєвих ознак систематизованих об’єктів;
- на другому - порівнянням ознак установлюється паралельність” між ними, тобто наявність і відсутність однієї і тієї ж ознаки у множинах систематизованих ознак;
- на третьому етапі за допомогою конкретизації потрібно виділити одну з ознак як основу систематизації і з’ясувати, застосувавши класифікацію, найочевидніші зв’язки між поняттями;
- на четвертому - узагальненням установити зв’язок між змістом понять, що систематизуються, тобто встановити, зміст яких понять ширший, а яких - вужчий;
- на п’ятому етапі, спираючись на закон оберненого відношення між обсягом і змістом понять, встановити ієрархію між ними і проілюструвати схематично. Це досягається за допомогою синтезу, узагальнення й абстрагування;
- на шостому етапі шляхом дедуктивних умовиводів необхідно перевірити, чи правильно визначені протилежні й підпорядковані поняття, чи правильно встановлена ієрархія. На цьому етапі здійснюється завершення процесу утворення розумової системи понять, яка має певну логічну структуру і яку легко відтворити на наступних етапах навчання й роботи з поняттями.
Отже, можна стверджувати, що названа схема є алгоритмічною і може переноситись на інші предмети.
5. Аналіз результатів проведеного дослідження дозволяє стверджувати, що для формування алгоритму мислительної дії систематизації у процесі вивчення французької мови є необов’язковим проходження всіх шести етапів, а можлива їх часткова інтеграція. Причому, чим менше розумових операцій виконується студентами для отримання результату, тим вищим є рівень сформованості систематизації.
6. У процесі навчаючого та на заключних етапах контрольного експерименту виявлено 5 груп студентів відповідно до рівнів засвоєння систематизації як мнемічного прийому запам’ятовування: до першої групи ввійшли студенти, які виконали і обґрунтували всі запропоновані завдання; до другої - ті, що виконали правильно не менше 80% завдань; до третьої групи - студенти, які виконали правильно завдання, але не обґрунтували їх; до четвертої - ті, які правильно виконали, але не обґрунтували 40% завдань, до п’ятої - студенти, які частково правильно виконали завдання, але не обґрунтували його або не виконали жодного завдання.
7. Проведені дослідження встановили три рівні інтеграції знань студентами. При досягненні першого рівня студенти спроможні відтворити знання, другого - використати ці знання у новій ситуації за вказівкою викладача, третього - використати знання в новій ситуації, коли від них цього вже і не вимагають. Систематизація як логічний прийом запам’ятовування матеріалу сприяє якнайшвидшому досягненню студентами третього (найвищого) рівня знань по його формуванню, тому навчання систематизації повинно проходити не лише на заняттях з підсумкового повторення або тоді, коли певне поняття вивчається вперше, але й при розширенні та поглибленні обсягутазмістуданогопоняття.
8. У результаті контрольного експерименту було доведено, що використання механізмів систематизації як засобу оволодіння французькою мовою ефективно відображається на обсязі відтворюваного матеріалу, на змістовності та виразності висловлювань, варіативності лексики.
9. Проведене експериментальне дослідження довело доцільність використання такого навчання, яке спрямовується від конкретно-практичної діяльності через узагальнення до систематизації, сприяючи не лише вищому рівню засвоєння іноземної мови, але й створюючи ситуації для інтенсифікації формування умінь та навичок для самостійного опанування.
10. Цілеспрямований процес формування механізмів систематизації як засобів запам’ятовування вимагає поєднання навчального тренінгу, спрямованого на вдосконалення інструментального аспекту мислительних операцій із проведенням спеціальної корекційної роботи щодо трансформації мотиваційно-ціннісної сфери майбутнього вчителя французької мови.
11. Розроблена програма експериментального навчання дозволила досягти динаміки підвищення ефективності рівня оволодіння процесами збереження, запам’ятовування та відтворення знань з французької мови.
12. На підставі науково-практичного обґрунтування ролі й місця формування та розвитку механізмів систематизації як засобу оволодіння французькою мовою, результати проведеного дослідження дозволяють:
- втілювати результати експерименту у практику розвиваючого навчання та використовувати їх у реальному процесі управління психічним розвитком студентів; - підвищити ефективність викладання та якість навчання французької мови; - застосувати розроблений комплекс таблиць та вправ у навчальній діяльності;
- удосконалити психолого-методичну підготовку фахівців;
- розширити можливості педагогічного впливу на формування про-фесійних навичок студентів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абульханова-Славская К.А. Деятельность и психология личности.- М.: Наука, 1980. - 335 с.
2. Алексеев М.Н. Актуальные проблемы логической науки. - М.: Из-во Московского университета, 1964. - 94 с.
3. Алексєєва М.І. Мотиви навчання учнів.- К.: Радянська школа, 1974. - 120 с.
4. Алексюк А.М. Загальні методи навчання у школі. - К.: Радянська школа, 1981.- 206 с.
5. Андреевская-Леветерн Л.С., Михайлова О.Э. Методика преподавания французкого языка в средней школе. - М.: Учпедгиз, 1958.- 192 с.
6. Артеньева Е.Ю., Мартынов Е.М. Вероятные методы в психологии. - М.: Изд-во Московского университета, 1975. - 206 с.
7. Астаф’єва В.К. Закони мислення у формальній і діалектичній логіці. -Львів: Вид-во Лвівського університету, 1967. - 203 с.
8. Аткинсон Р. Человеческая память и процесс обучения: Пер. с анг.- М.: Прогресс, 1980. - 528 с.
9. Бабанский Ю.К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса. - М.: Просвещение, 1982. - 192 с.
10. Баєв Б.Ф. Психологія вивчення учнів. - К.: Радянська школа, 1977. - 108 с.
11. Блонский П.П. Избранные психологические произведения. - М.: Просвещение, 1964. - 547 с.
12. Богоявленская Д.Б. Метод исследования интелектуальной активности: Автореф. дис кандидата пед. наук. М., 1971. 24 с.
13. Богоявленский Д.Н., Менчинская Н.А. Психология усвоения знаний в школе. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1959. - 347 с.
14. Бочарова С.П. Итоги и задачи исследования памяти на современном этапе // Психологический журнал. - 1984.- Т.5, №1. - С. 24-25.
15. Брунер Джером С. Психология познания. - М.: Прогресс, 1977. - 312 с.
16. Брушлинский А.В. Психология мышления и проблемное обучение.- М.: Знание, 1983. - 96 с.
17. Бухбіндер В.А Слово як лексична і психологічна одиниця // Методика викладання іноземних мов. Випуск 25. - К., 1996. - С.17-20.
18. Вайсбурд М.Л. Методы обучения. Выбор за вами // Иностранные языки в школе. 2000. - №2. С. 29.
19. Веденина Л.Г. Теория межкультурной коммуникации и значение слова // Иностранные языки в школе. 2000. - №5. С. 72-76, 110.
20. Величковский Б.М. Современная когнитивная психология. - М.: Изд-во Московского университета, 1982. - 336 с.
21. Вєтохов О. Аудіювання іноземної мови // Рідна школа. 2000. - №4. С. 51-52.
22. Вікова психологія / За ред. Г.С. Костюка. - К.: Радянська шола, 1976. - 269 с.
23. Виноградов В.В. Русский язык. - М.: Высшая школа, 1972. - 315 с.
24. Витлин Ж.Л. Современные проблемы обучения граматике иностранных языков // Иностранные языки в школе. 2000. - №5. С. 22-26.
25. Витрешко Н.Л., Самоходская И.С. Учебник французкого языка для неязыковых вузов. - М.: Высшая школа, 1967. - 234 с.
26. Возрастные и индивидуальные различия памяти / Под ред. А.А.Смир-нова. - М.: Просвещение, 1967. - 300 с.
27. Выготский Л.С. Избранные психологические исследования. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1960. - 250 с.
28. Выготский Л.С. Мышление и речь: В 6 т. - М.: Педагогика, 1982. - Т.2: Проблемы общей психологии. - 504 с.
29. Гальперин П.Я. Развитие исследований по формированию умственных действий // Психологическая наука в СССР.- М.: Изд-во АПН РСФСР, 1959. - Т.1.- С. 441- 469.
30. Гальскова Н.Д. Языковой портфель как инструмент оценки и самооценки учащихся в области изучения иностранных языков // Иностранные языки в школе. 2000. - №5. С. 6-11.
31. Голубева Э.А. Индивидуальные особенности памяти человека. - М.: Педагогика, 1979. - 169 с.
32. Гончарук П.А. Психологія навчання. К.: Вища школа, 1985. 144 с.
33. Гордеева Н.Д. Зинченко В.П. Функциональная структура действия. - М.: Изд-во Московского университета, 1982. - 208 с.
34. Горский Д.П. Вопросы абстракции и образования понятий.- М.: Изд-во АПН СССР, 1961. - 351 с.
35. Границкая А. Взаимоотношение анализа и имитации в процессе обучения иностранным языкам: Автореф. дис кандидата пед. наук. М., 1965. - 21 с.
36. Давыдов В.В. Виды обобщения в обучении. - М.: Педагогика, 1972. - 426 с.
37. Житникова Л.М. Формирование у детей дошкольного возраста классификации как способа мнемического действия // Вопросы психологии. 1967. - №2. С. 64-70.
38. Зак А.З. Типология динамики мислительного процесса // Вопросы психологии. 1986. - №5. - С. 96-103.
39. Занков Л.В. Память. М.: Учпедгиз, 1949. 324 с.
40. Захарова А.В. Психология обучения старшекласников. - М.: Знание, 1976. - 64 с.
41. Зинченко П.И. Непроизвольное запоминание. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1961. - 562 с.
42. Зорина А.Я. Дидактические основы формирования системности знаний старшекласников. - М.: Педагогика, 1978. - 426 с.
43. Зюзенков О.М. О роли родного языка // Преподавание иностранного языка и его лингвистические основы. - М.: Наука, 1972. - С.21-22.
44. Иванов Е.А. О соотношении законов формальной и диалектической логики в процессе оперирования понятиями - М.: Высшая школа, 1963. - 99 с.
45. Иржавцева В.Л., Федченко Л.Я. Систематизация и обобщение знаний в процессе изучения математики. - К.: Радянська шола, 1988. - 208 с.
46. Исследование развития познавательной деятельности / Под ред. Дж.Брунера. - М.: Педагогика, 1971. - 391 с.
47. Исследование по проблемам возрастной и педагогической психологии / Под общ. ред. В.В. Давыдова, М.И. Лисиной. - М.: Изд-во АПН СССР, 1978. - 163 с.
48. Кабанова-Меллер Е.Н. Формирование прийомов умственной деятельности и умственное развитие учащихся.- М.: Просвещение, 1968.- 288 с.
49. Каган М.С. Человеческая деятельность // Опыт системного анализа.- М.: Политиздат, 1974. - 328 с.
50. Калмыкова З.И. Продуктивное мышление как основа обучаемости.- М.: Педагогика, 1981.- 200 с.
51. Калмыкова З.И. Психологические принципы развивающего обучения.- М.: Знание, 1979. - 48 с.
52. Клочковская Р.Д. Процесс систематизации знаний // Теория познания и современная наука. САратов: Изд-во Саратовского университета, 1970. 52 с.
53. Ковальчук І.В. Систематизація в процесі навчання іноземної мови//Матеріали міжнародної науково-практичної конференції Динаміка наукових досліджень”. Том 10. Психологія. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. С.9-13.
54. Ковальчук І.В. Психологія вивчення французької мови засобами дії систематизації (на прикладі засвоєння фонетичних знань) студентами ВНЗ//Наукові записки Острозької Академії. Серія Філологія. Психологія і педагогіка”. Випуск 1. Острог, 2002. С. 124-130.
55. Ковальчук І.В. Становлення систематизації в процесі формування навичок ситуативного спілкування (на прикладі французької мови)//Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України./ За ред. Максименка С.Д. К., 2003. Т.V. - Ч. 3. С.140-145.
56. Ковальчук І.В. Систематизація як прийом запам’ятовування в процесі вивчення іноземної мови//Матеріали міжнародної науково-практичної конференції Україна наукова 2003”. Том 6. Психологія. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. С.42-44.
57. Ковальчук І.В. Психологічні механізми систематизації як засобу оволодіння французькою мовою // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України./ За ред. Максименка С.Д. К., 2003. - Т.V - Ч. 4. С.144-150.
58. Ковальчук І.В. Психологічні особливості читання та розуміння текстів засобами дії систематизації // Наукові записки Острозької Академії. Серія Психологія і педагогіка”. Випуск 4. Острог, 2003. С.97-103.
59. Коменский А.Я. Мир чувственных вещей в картинках. М.: Учпедгиз РСФСР, 1957. 92 с.
60. Кондратьева В.А. Оптимизация усвоения лексики иностранного языка. - М.: Высшая школа, 1974. 68 с.
61. Конопкин О.А. Психологические механизмы регуляции деятельности. М.: Наука, 1980. 256 с.
62. Концепція викладання іноземних мов в Україні (проект) // Іноземні мови. 1996. - №2. С. 3.
63. Косма П.В. Мышление учащихся младшего школьного возраста. К.: Радянська школа, 1968. 298 с.
64. Костюк Г.С. Навчання і розвиток особистості. К.: Радянська школа, 1967. 267 с.
65. Краткий психологический словарь. / Под ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. М.: Просвещение, 1985. 431 с.
66. Крупник К.К. проблеме обучения чтению на иностранном языке: Автореф. дис кандидата пед. наук. М., 1968. 33 с.
67. Крутецкий В.А. Основы педагогической психологии. - М.: Просвещение, 1972. 255 с.
68. Кудрин А.К. Логика и истина. М.: Политиздат, 1980. 143 с.
69. Кузнецова О.О. Психологічні основи навчання іноземної лексики // Нова педагогічна думка. Рівне, 1998. - №1. С. 65-67.
70. Лейтес Н.С. Умственные способности и возраст. М.: Педагогика, 1971. - 279 с.
71. Леонтьев О.М. Деятельность, сознание, личность. - М.: Политиздат, 1975. - 304 с.
72. Лернер И.Я. Дидактические основы методов обучения. М.: Педагогика, 1981. 186 с.
73. Лозниця В.С. Психологія і педагогика: Навчальний посібник. К.: Окс. Об, 2000. 304 с.
74. Ломов Б.Ф. О системном подходе в психологии // Вопросы психологии. 1975. - №2. С. 31-45.
75. Ломов Б.Ф. Теория, эксперимент, практика в психологии // Психологический журнал. 1980. Т.1, №1. С. 8-20.
76. Лурия А.Р. Маленькая книжка о большой памяти. М.: Изд-во Московского университета, 1968. - 88 с.
77. Ляудис В.Я. Память в процессе развития. М.: Изд-во Московского университета, 1976. - 253 с.
78. Ляховицький М.В. Методика викладання іноземних мов. М., 1981. 98с.
79. Максименко С.Д. Навчання і розвиток: психологічні аспекти // Практична психологія та соціальна робота. 1997 - №1. - С.5.
80. Максименко С.Д. Психологія в соціальній та педагогічній практиці. Рівне, 1998. 200 с.
81. Мальцева К.П. Наглядные и словесные опоры при запоминании у школьников // Вопросы психологии памяти. М.: Изд-во АПН РСФСР. 1958. С. 48-52.
82. Маркова А.К. Мотивация обучения. - М.: Просвещение, 1987. 181 с.
83. Матюшкин А.М. Психологические основы диагностики и развития творческих способностей в обучении // Проблемы способностей в советской психологии. М., 1984. С.18-24.
84. Мельник Є.Ю. Використання уяви як психотерапевтичний фактор в інтенсивному навчанні іноземних мов // Іноземні мови. 2000. - №3. С. 47-50.
85. Менчинская Н.А. Проблемы учения и умственного развития школьника. М.: Педагогика, 1989. 213 с.
86. Микулинская Н.А. Развитие лингвистического мышления учащихся. М.: Педагогика, 1989. 142 с.
87. Мильруд Р.П. Современный методический стандарт обучения иностранным языкам в школе // Иностранные языки в школе. 1996. - №1- С.8.
88. Мильруд Р.П., Максимова И.Р. Современные концептуальные принципы коммуникативного обучения иностранным языкам // Иностранные языки в школе. 2000. - №5. С. 17-22.
89. Миньяр-Белоручев Р.К. Место перевода в обучении иностранным языкам // Иностранные языки в школе. 1997. - №4. С. 24.
90. Моляко В.А. Психология решения учениками творческих задач. К.: Радянська школа, 1983. 93 с.
91. Мышление: процесс, деятельность, обучение / Под ред. А.В. Брушлинского. М.: Наука, 1982. 287 с.
92. Настольная книга преподавателя иностранного языка. Справочное пособие. Минск: Вышейшая школа. 1992. 257 с.
93. Ніколаєва С.Ю., Шерстюк О.М. Процеси вивчення та викладання іноземних мов // Іноземні мови. 2000. - №3. С. 45-47.
94. Ніколенко Д.Ф. Співвідношення смислових і формальних ознак при засвоєнні школярами граматичних понять. К.: Радянська школа, 1997. С. 6-8
95. Новые педагогические и информационные технологии / Под ред. Е.С. Полат. М., 1999. 164 с.
96. Носенко Э.Л. Пути реализации коммуникативного подхода к развитию умений и навыков иноязычной речи // Иностранные языки в школе. 1990. - №1. С. 1-2.
97. Обучение и развитие / Под ред. А.В. Занкова. М.: Педагогика, 1975. 440 с.
98. Онищук В.О. Активізація навчання старшокласників. К.: Радянська школа, 1978. 129 с.
99. Освіта для демократії. К.: Альтерпрес, 2000. 92 с.
100. Основные направления исследований психологии мышления в капи-талистических странах / Под ред. Шороховой. К.: Наука, 1966. 299 с.
101. Пасічник І.Д. Психологічні механізми систематизації математичних понять.- Початкова школа.- 1978. - № 6.
102. Пасічник І.Д. Систематизація в контексті психології мислення. К.: Наукова думка, 1997. С. 34-39.
103. Пасічник І.Д. Психологія поетапного формування операційних структур систематизації. - Острог: Острозька Академія, 1997. - 216 с.
104. Пасічник І.Д. Психологічні особливості мислительної операції систематизації в процесі засвоєння математичних понять учнями 5 8 класів. К., - 1981.- 25 с.
105. Пассов Е.И. Коммуникативный метод обучения иноязычному говорению. М., 1985. 85 с.
106. Педагогіка і психологія: Вісник АПН України: Науково теоретичний та інформаційний журнал. К. 2002. №4. с. 3-10.
107. Пиаже Ж. Избранные психологические труды: Психология интелекта. Логика и психология. М.: Просвещение, 1969. 659 с.
108. Полат Е.С. Метод проектов на уроках иностранного языка // Иностранные языки в школе. 2000. - №2, №3. С. 3-10.
109. Пономарев Я.А. Знания, мышление и умственное развитие. М.: Просвещение, 1967. 264 с.
110. Порівняльні дослідження з граматики англійської, української, російської мов. К.: Наукова думка, 1981. 216 с.
111. Поспелов Д.А., Пушкин В.Н. Мышление и автоматы. М., 1972. 232с.
112. Практична психологія в системі освіти. Питання організації та методики / За ред. Панка. К., 1995. 132 с.
113. Практична психологія та соціальна робота: Науково практичний та освітньо методичний журнал. К. - 2003. - №1, №2/3, №4, №5.
114. Принцип развития в психологии / Под ред. Анцыферовой Л.И. М.: Наука, 1978. 368 с.
115. Проблема индивидуализации и дифференциации обучения / Под ред. А.А. Кирсанова. Казань: Казанский педагогический институт, 1978. 123 с.
116. Проблемы общей, возрастной и педагогической психологии / Под ред. В.В. Давыдова. М.: Педагогика, 1978. 288 с.
117. Проколієнко Л.М., Ніколенко Д.Ф. Педагогічна психологія. К., 1991. 241 с.
118. Проколієнко Л.М. Психологія засвоєння граматичних знань підлітками. К.: Вид-во Київського педагогічного інституту, 1973. 103 с.
119. Психологические вопросы гуманитарного образования. Челябинск: Челябинский педагогический институт, 1981. 93 с.
120. Психологический журнал / Росийская АН. М. 2003.- №2. С. 13-18.
121. Психологія і суспільство. Український науково економічний та соціально психологічний часопис. Тернопіль, 2003. №1.
122. Психология обучения / Под ред. Б.Ф. Баева. К.: Радянська школа, 1972.- 135 с.
123. Психолого-педагогічні аспекти навчального процесу в школі / За ред. С.Д. Максименка. К.: Радянська школа, 1983. 176 с.
124. Психофизиологические исследования интелектульной саморегуляции и активности. М.: Наука, 1980. 280 с.
125. Пушкин В.Н. Некоторые проблемы современной психологии мышления. М., 1971. 274 с.
126. Развитие логической памяти у детей / Под. ред. А.А. Смирнова. М.: Педагогика, 1976. 256 с.
127. Рахманов И.В. Методика обучения немецкому языку . М.: Изд-во АПН РСФСР, 1956. 173 с.
128. Роговин М.С. Проблемы теории памяти. М.: Высшая школа, 1977. 181 с.
129. Рубинштейн С.Л. О мышлении и путях его исследования. М.: Изд-во АН СССР, 1958. - 147 с.
130. Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии. М.: Педагогика, 1976. 416 с.
131. Савинов А.В. Логические законы мышления. Л.: Изд-во Ленинград-ского университета, 1958. 371 с.
132. Самарин Ю.А. Очерки психологии ума. Особенности умственной деятельности школьников. М.: Изд-во АПН РСФСР, 1962. 504 с.
133. Самохвалова В.И. Формирование у школьников умения пользоваться классифиекацией материала как приемом запоминания // Развитие логической памяти у детей. М.: Педагогика, 1976. С. 72-144.
134. Синагатуллин И.М., Хаева Г.М. Латинские крылатые выражения при обучении французскому языку // Иностранные языки в школе. 2000. - №2. С. 69-71.
135. Синиця І.О. Психологія усного мовлення. К.: Радянська школа,1974. - 207 с.
136. Скляренко Н.К. Як навчати сьогодні іноземних мов // Іноземні мови. К.: Ленвіт, 1995. - №1. С.18.
137. Скрипченко А.В. Залежність мислительної активності школярів від методів навчання // Питання психології навчання. К.: Радянська школа, 1964. с. 3-27.
138. Славская К.А. Мысль в действии. М.: Политиздат, 1968. 208 с.
139. Смирнов А.А., Менчинская Н.А. Мышление // Психология. М.: Учпедгиз, 1962. С. 257-261.
140. Смирнов А.А. Проблемы психологии памяти. - М.: Просвещение, 1966. - 423 с.
141. Соколов А.Н. Внутренняя речь и мышление. - М.: Просвещение, 1968. - 248 с.
142. Столяров В.И. Диалектика как логика и методология науки. М.: Политиздат, 1975. 247 с.
143. Страчар Е. Система і методи керівництва навчал