ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕГРАЦІЇ СЕРЕДНЬОЇ ТА ВИЩОЇ ШКІЛ В УМОВАХ ОСВІТНЬОГО КОМПЛЕКСУ

Краткое описание

Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України

На правах рукопису

ТКАЧ ТАМАРА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 37.015.3

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕГРАЦІЇ СЕРЕДНЬОЇ ТА ВИЩОЇ ШКІЛ
В УМОВАХ ОСВІТНЬОГО КОМПЛЕКСУ

19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник: Швалб Юрій Михайлович, доктор психологічних наук

Київ - 2002

ЗМІСТ
ВСТУП _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 3
РОЗДІЛ 1
Інтеграційні засади розвитку освіти в Україні
1.1. Основні тенденції інтегративних процесів в системі
неперервноі освіти_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 10
1.2. Психолого-педагогічні проблеми визначення
життєвого шляху старшими школярами_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 37
Висновки до розділу 1_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _52
РОЗДІЛ 2
Організація та етапи дослідження життєдіяльності
старшокласників в умовах навчання в науково-освітньому комплексі
2.1.Науково-освітній комплекс вищого навчального закладу як сучасна модель організації та розвитку освіти_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ __ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _54 2.2. Загальна характеристика учасників, етапів та методів
дослідження_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _71
2.3. Змістовне, методичне та психологічне забезпечення
навчально-виховного процесу НОК _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 91
Висновки до розділу 2_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _102
РОЗДІЛ 3
Психологічний аналіз процесу соціалізації
індивіду в підлітковому та юнацькому віці за умов навчання
в науково-освітньому комплексі
3.1. Особливості особистісного самовизначення старшокласників_ _ _ _ _105
3.2. Допрофесійне та професійне самовизначення старших
щколярів_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 127
3.3. Дослідження адаптації першокурсників до умов навчання
у вищих навчальних закладах_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 142
Висновки до розділу 3 _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 170
ВИСНОВКИ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 173
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 175
ДОДАТКИ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 188

ВСТУП

Актуальність дослідження. В системі освіти України на початок 2000-2001 навчального року функціонувало 22210 середніх закладів освіти (із яких 21981 державних та 229 приватних ), в яких навчалось 6763 тисяч учнів та працювало 57,6 тисяч вчителів [84, с.201]. В 664 вищих закладах освіти I-II рівнів акредитації та 315 III-IV рівнів акредитації навчалось 52,8 тис. і 1402,9 тис. студентів, відповідно [84, с.204]. Це свідчить про те, що освіта за своїми масштабами є однією з найбільших галузей господарства країни - майже кожного п’ятого жителя України залучено до системи освіти. Проблеми розвитку і напрямків перетворень в освіті протягом останніх років стали предметом активних дискусій і досліджень в Україні. На державному рівні вони були визначені в таких законодавчих актах, як закон України Про освіту”, Основні напрями реформування вищої освіти в Україні, в Державній національній програмі Освіта” (Україна XXI століття), а також в нормативноправових документах: Положення про державний вищий заклад освіти, Положення про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад.
Реформування освітніх систем в Україні викликано вимогами тих перетворень, що відбуваються у соціально-політичній сфері країни, у зміні суспільних відносин, а також ринковими трансформаціями в економіці. Напрямки інтеграції України у світовий простір зумовили орієнтацію суспільства на тип розвитку, що базується на модернізації промисловості, залучення інтелекту до наукових пошуків, технологічних проривах у виробництві. Саме тому важливою рисою розвитку сучасного освітнього процесу стало формування системи неперервної освіти, в якій можна виділити три аспекти. По-перше, процес становлення особистості в ході постійного навчання людини в освітніх закладах чи шляхом самонавчання, що забезпечує їй професійну підготовку відповідно до потреб людини і суспільства. По-друге, неперервну освіту можна розглядати з позицій освітнього процесу, викликаного потребами суспільства до рівня та якості освіченості людини. По-третє, її тлумачать як породження самих освітніх систем, що трансформуються в напрямку саморозвитку особистості шляхом впровадження новітніх освітніх технологій.
Важливою рисою неперервної освіти є розширення доступу людини до вищої освіти. Всесвітня конференція з проблем вищої освіти, що проходила в Парижі в жовтні 1998 року під егідою ЮНЕСКО, констатувала, що пріоритетними завданнями розвитку вищої освіти є розширення доступу до неї (до 2025 року половина молоді всього світу буде мати доступ до вищої освіти), зміцнення взаємозв`язків між вищою освітою та науковими дослідженнями, застосування вищої освіти як каталізатора всієї освітньої системи. Тому і з`являються нові інтегровані освітні системи з новими організаційними формами і технологіями формування освітніх послуг.
Це явище пов’язане насамперед з перебудовою організації навчального процесу, удосконаленням методичних і технологічних засад навчання, впровадженням варіативного змісту освіти, інтеграцією та диференціацією знань, а також індивідуалізацією засвоєння знань. Цей процес потребує, передусім, залучення психологічних ресурсів людини. Тому в навчально-виховному процесі будь-якого закладу освіти актуальним є урахування психологічних особливостей учнів, кваліфіковане управління розвитком їх пізнавальних інтересів, сприяння реалізації їх творчого потенціалу, тобто намагання зробити пріоритетним розвиток особистості молодої людини.
Поява різноманітних типів загальноосвітніх навчальних закладів України сприяє вирішенню зазначених проблем. Навчальні заклади одержали право вибору існуючих варіантів навчання і конструювання нових. На сьогодні в Україні діють 604 середніх заклади освіти нового типу, з них 296 гімназій, 283 ліцеї, 25 колегіумів, які відрізняються від традиційних за формами організації, методами, засобами навчання, наближеними до вузівських. Впровадження 12-річного навчання в середній школі за схемою 4* 5* 3 роки потребує заключної стадії поглибленого і диференційованого навчання з метою його інтеграції з вищою освітою. Отже, актуальною проблемою сучасної освіти є інтеграція середньої та вищої шкіл. Саме тому в програмі Освіта” (ХХ1 століття) задекларовано про розширення функцій і можливостей вищих закладів освіти. Вони мають стати освітніми, науковими та методичними центрами, що об’єднують зусилля науки та суспільства у визначенні змісту та мети сучасної освіти, форм, моделей та педагогічних технологій її одержання, що визначають соціальну та психологічну адаптацію до сучасних умов підростаючого покоління суспільства.
Вибір теми дисертаційного дослідження Психологічні особливості інтеграції середньої та вищої шкіл в умовах освітнього комплексу” зумовлений необхідністю дослідження, наукового обґрунтування та узагальнення досвіду функціонування науково-освітніх комплексів як однієї з нових форм організації неперервної освіти, що суттєво впливає на умови соціального та психологічного розвитку підлітків та юнацтва.
Об’єкт дослідження: розвиток особистості в системі неперервної освіти.
Предмет дослідження: психолого-педагогічні умови інтеграції середньої та вищої шкіл у науково-освітній комплекс.
Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та практичному впровадженні цілісної психолого-педагогічної моделі науково-освітнього комплексу середніх та вищих закладів освіти.
Завдання дослідження:
1. Обґрунтувати організаційні, педагогічні та психологічні засади інтеграції середньої та вищої шкіл.
2. Розробити та випробувати організаційно-управлінську модель науково-освітнього комплексу та психологічне забезпечення в ньому навчально-виховного процесу.
3. Обґрунтувати можливість психологічного впливу навчально-виховного процесу науково-освітнього комплексу на виявлення, підтримку та корекцію потенційних можливостей старшокласників в умовах вільного вибору профільного навчання.
4. Виділити тенденції та закономірності особистісного самовизначення і самореалізації учнів юнацького віку в умовах навчання в науково-освітньому комплексі при вищому навчальному закладі.
5. З’ясувати соціальні та психологічні особливості процесу переходу до навчання у вищому навчальному закладі в умовах науково-освітнього комплексу.
Методологічну основу дослідження становлять теоретико-методологічні положення сучасної філософії освіти, психологічної, педагогічної, соціологічної наук щодо закономірностей розвитку особистості у старшому підлітковому та юнацькому віці в процесі навчання: теорії розвитку психологічних якостей в процесі ідентифікації та соціалізації старших школярів (Л.І.Божович, Т.В.Драгунова, Я.Л.Коломінський, І.С.Кон, Д.Б.Ельконін); психолого-педагогічні засади особливостей професійного вибору (Г.С.Костюк, О.Б.Федоришин,) та адаптації до нових умов життєдіяльності (Г.О. Балл, Є.І. Головаха, О.О. Кронік); методологічні положення теорії діяльнісного опосередкування особистісного розвитку в учбовій діяльності (С.Д.Максименко) та психологічних особливостей старшокласників, їх потреб, ідеалів, інтересів, моральних уявлень, мотивів діяльності (В.М.Галузинський, О.В.Киричук, М.Ю.Красовський); теоретичні засади побудови системи управління навчальними закладами (Л.М.Карамушка, Н.Л.Коломінський) та психолого-педагогічної експертизи педагогічних інновацій (Л.І.Даниленко, Ю.М.Швалб).
Методи дослідження. У процесі дослідження використовувався порівняльний аналіз літературних наукових першоджерел, анкетування, емпіричні та експертні методи діагностування, опитування та тестування за відомими методиками, психолого-педагогічне спостереження. Провідним методом дослідження було психолого-педагогічне конструювання нової освітньої моделі Науково-освітнього комплексу Гуманітарного університету Запорізький інститут державного та муніципального управління”. У процесі аналізу та узагальнення експериментальних даних використовувалися методи математичної обробки, результати якої підлягали кореляційному та змістовному аналізу.
База дослідження: Науково-освітній комплекс Гуманітарного університету Запорізький інститут державного та муніципального управління”, створення якого затверджено наказом Міністерства Освіти України №325 від 03.09.1998року. Протягом трьох років з 1998 по 2001 рік на базі комплексу відбувалося психолого-педагогічне експериментальне дослідження, яке складалося з підготовчого та двох етапів дослідження.
Наукова новизна дослідження.
1.Теоретично обґрунтовано психолого-педагогічні умови інтеграції середньої та вищої шкіл як форми організації неперервної освіти.
2. Розроблено психолого-педагогічну модель науково-освітнього комплексу при вищому навчальному закладі, навчально-виховний процес якого спрямований на забезпечення індивідуалізації і диференціації профільного навчання за вільним вибором.
3. Виявлено особливості процесу життєвого і професійного самовизначення старшокласників при переході до навчання у вищому навчальному закладі в умовах науково-освітнього комплексу.
Теоретичне значення роботи полягає в розробці організаційно-управлінського та психолого-педагогічного аспектів інтеграції середньої та вищої шкіл в системі неперервної освіти, уточненні психологічних механізмів процесу вибору профільного навчання та наступної адаптації до навчання у вищому навчальному закладі. Розкрито тенденції та психологічні закономірності взаємозв’язку професійного самовизначення і самореалізації учнів в умовах неперервної освіти. Виявлено шляхи оптимізації процесу особистісного самовизначення юнацтва.
Практична значимість одержаних результатів дослідження полягає в тому, що розроблена і впроваджена модель Науково-освітнього комплексу при вищому навчальному закладі може бути використана як система умов, що забезпечує інтеграцію закладів освіти різних рівнів. Досліджена динаміка формування життєвих цінностей, моральних установок, розвитку професійних інтересів старшокласників під час навчання в науково-освітньому комплексі збагачує навчально-виховний процес навчальних закладів новими ідеями і підходами в організації професійної орієнтації учнівської молоді. Висунуті і перевірені на практиці психолого-педагогічні положення процесу адаптації молоді до умов навчання у вищому навчальному закладі можуть бути враховані при формуванні навчально-виховних програм довузівської підготовки в системі неперервної освіти.
Впровадження результатів дослідження здійснювалося в загальноосвітніх школах м.Мелітополя, м.Запоріжжя, що входять до складу Науково-освітнього комплексу, в Гуманітарному університеті ЗІДМУ”, в Національному аерокосмічному університеті ХАІ” ім.М.Є.Жуковського, в Державному педагогічному університеті та Таврійській державній агротехнічній академії м.Мелітополя.
Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження були представлені шляхом доповідей на Всеукраїнській науково-практичній конференції Управління національною освітою в умовах становлення і розвитку української державності” (м. Київ, 1997р.), науково-практичних конференціях при Гуманітарному університеті ЗІДМУ” Наука і вища освіта” (м.Запоріжжя,1998) та Актуальні проблеми розвитку суспільної думки і практики управління” (м. Запоріжжя, 2001р.).
Публікації. Основний зміст роботи відображено в 7 публікаціях.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел із 151 найменування, 12 додатків, містить 7 рисунків, 28 таблиць. Основний текст дисертації складає 174 сторінки.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У нашому дослідженні ми виходили з того, що для розв’язання зростаючих освітніх вимог сучасного суспільства необхідно створювати гнучкі, зорієнтовані на інтегративну діяльність, заклади, об’єднання, комплекси освіти, центром яких є ВНЗ.
На підставі результатів дослідження ми сформулювали наступні висновки.
1. Утворення нових освітніх моделей психологічного, інтелектуального, духовно-морального освітнього середовища, умови якого сприяють життєво значущій діяльності учнівської молоді, слід розглядати як явище, що сприяє розвитку системи національної освіти взагалі і неперервної зокрема.
2. Розроблена психолого-педагогічна модель науково-освітнього комплексу, яка передбачає об’єднання зусиль закладів освіти різних рівнів у визначенні й реалізації змісту та мети сучасної освіти, форм та педагогічних технологій її одержання, у забезпеченні успішного перебігу процесу соціалізації підростаючого покоління.
3. Обґрунтовано можливість психологічного впливу навчально-виховного процесу науково-освітнього комплексу на виявлення потенційних можливостей старшокласників в умовах вільного вибору профільного навчання.
4. Експериментальні показники дослідження виявили відмінності у індивідуально-психологічних складових особистості учнів, що навчалися в НОК, від усіх інших. Вони полягають у визначенні ієрархії життєвих, професійних цінностей, моральних установок; в усвідомленні особистісних якостей як психологічних засобів досягнення життєвої мети; зміцненні мотивації самоудосконалення.
5. Виявлено, що успішність процесу адаптації студентів до умов навчання у вищому навчальному закладі залежить від довузівської підготовки, яка в НОК спрямована не тільки на професійну орієнтацію молоді, але й оптимізує психологічні механізми розвитку особистості.
6. Визначено, що умови НОК сприяють активному входженню студентів у нові для них умови життєдіяльності, пов’язані зі вступом у ВНЗ, зайняттю стабільної соціальної позиції в новому мікросередовищі.
7. Координація через НОК навчально-виховного процесу загальноосвітньої школи з академічним середовищем ВНЗ на партнерських засадах сприяє забезпеченню наступності освітніх закладів різних рівнів, що надає нової якості освіті.

Список використаної літератури.

1. Абульханова-Славська К.А. Стратегия жизни личности. М.: Педагогика, 1991. 260 с.
2. Алексеева А.А. , Громова Л.А. Психогеометрия для менеджеров, Л.: Знание, 1992. 131 с.
3. Алексеева О.Ф. Индивидуально-психологический фактор адаптации субъекта учебной деятельности. Дис канд. психол. наук: 19.00.07. / Москв. держ. ун., 1995. - 139 с.
4. Ананьев Б.Г., Палей И.М. О психологической структуре личности / Проблемы личности. - М.: ВОНП, 1969. 39 с.
5. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды: В 2 т. - М.: Педагогіка, 1980. -Т. 1: -230 с.
6. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания / Избр. психол. труды. Москва.: 1980. 295с.
7. Анастази А. Психологическое тестирование / Под ред. К.М.Гуревич: В 4 т. - Москва .: Мир, 1982. Т.1. 265с.
8. Андреева А.Д., Гуткина Н.И. и др. Формирование личности в переходный период от подросткового к юношескому возрасту / Под ред. Дубровиной И.В. - М.: Педагогика, 1989. - 181 с.
9. Астахова Е.В. Трансформация социальных функций высшего образования в современных условиях: Учебная брошюра по социологии образования для магистров, аспирантов, преподавателей высших школ. Харьков.: ХГИ "НУА", 1999. 170с.
10. Балабанова Л.М. Перцентильні стандарти та їх використання в оцінці направленості адаптаційного реагування людини // Вісник Харківського університету. - 2000. - № 483: Психологія. С.84 86.
11. Балл Г., Перепелиця П. Психолого-педагогічні засади організації профільної допрофесійної підготовки школярів // Педагогіка і психологія. - 1999. - № 1. С. 36 39.
12. Балл Г.А. Теория учебных задач. Психолого-педагогічний. аспект. - М.: Педагогика, 1990. 183 с.
13. Бандурка А.М., Бочаров С.П., Зеленская Е.В. Психология управления. Х.: ООО "Фортуна - пресс", 1998. 320 с.
14. Батченко Л.В. Формування інноваційного менеджменту в системі професійної освіти в умовах перехідної економіки. Донецьк.: 1997. - 185 с.
15. Бешелев С.Д., Гурвич Р.Г. Математико - статистические методы экспертных оценок. - М.: Статистика, 1980. 210 с.
16. Бригадир М. Система механізмів, параметрів і критеріїв наукового проектування освітнього процесу як цілісної оргструктури // Педагогіка і психологія. 2001. - № 1. С. 133 - 137.
17. Брудных В.И Адаптация студентов младших курсов ВУЗа. - М.: НИНВШ, 1975 - 236 с.
18. Будасси С.А. Моделирование личности в группе. Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01. / Моск. Гос. пед.ин-т. - 1972. 34с.
19. Васильев Г.И. Педагогические условия адаптации курсантов к обучению в вузах МВД. Дис...канд. пед. наук: 13.00.01. / Одеський державний університет ім.І.І.Мечнікова. - 1997. - 186с.
20. Васильков В.М. Соціально-психологічні питання професійного самовизначення старшокласників у сучасних умовах // Педагогіка і психологія. 1999. - № 3. С.43 46.
21. Васьков Ю.В. Педагогічні теорії, технології, досвід. (Дидактичний аспект). Х.: Скорпіон, 2000. 120 с.
22. Вершинина Е.А. Инновационное поведение научно-педагогической интеллигенции. Х.: Основа, 1992. 180 с.
23. Виханский О.С. Стратегическое управление. М.: МГУ, 1995. 252с.
24. Вісник Харківського університету // Серія Психологія. - 2000.- №483. С. 23-56.
25. Всемирный доклад по образованию // ЮНЕСКО, 1998. С.37.
26. Вульфсон Б.Л. Высшее образование на пороге ХХІ века: успехи и проблемы. М.: Прогресс, 1999. 195 с.
27. Высшее образование в ХХІ веке: подходы и практические меры // Доклад ЮНЕСКО, 1998. С.42-48.
28. Гальчинский А. Издержки управленческих ошибок // Зеркало недели. 1996. - 30 января - С. 8.
29. Гарбузов В.И. Практическая психотерапия. - СПб.: Вектор, 1994. 231с.
30. Гершунский Б.С. Философия образования для ХХІ века. М.: Совершенство, 1998. 458 с.
31. Гласс Дж., Стенли Дж. Статистические методы в педагогике и психологии: Пер. с англ. - М.: Прогресс, 1976. 342 с.
32. Голік Л.О. Проблема формування змісту освіти в гімназії //Школи нового типу України: досвід і проблеми. Донецьк.: 1992. 200 с.
33. Головаха Е.И. Жизненная перспектива и профессиональное самоопределение молодёжи. К.: Наукова думка, 1999. 144 с.
34. Голянская Н.М. Организационно-педагогические условия профессиональной адаптации будущего учителя в системе школа-педучилище-ВУЗ.: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.01. / Моск. Гос. пед.ин-т. - 1994. 21 с.
35. Горбатов Д.С. Практикум по психологическому исследованию: Учебное пособие. Самара.: Издательский Дом «БахрахМ», 2000. 248с
36. Грановская Р.М. Элементы практической психологии. - Л.: 1988. - 560 с.
37. Грейсон Дж., О’Делл К. Американский менеджмент на пороге 21 века. М. : Мир, 1991. 319 с.
38. Даниленко Л.І. Специфіка управління інноваційною діяльністю середнього закладу освіти // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції Управління національною освітою в умовах становлення і розвитку української державності”. К.: - 1998. С.267-269.
39. Данилова Л.В. Формувати особистість нового типу // Педагогіка і психологія. - 2000. - № 3. - С.14 17.
40. Данияров С.Б., Соложенкин В.В., Краснов Н.Г. Взаимосвязь физиологии и психологических показателей в процессе адаптации студентов // Психол. журнал. - 1989. - Т. 10. - №1. - С. 99-106.
41. Дейкун Д.І., Шевченко В.Г. Навчальний план: сучасний стан, проблеми, перспективи // Рідна школа. 1993. - № 6. - С. 60-65.
42. Дубровина И.В. Руководство практического психолога. - М.: Academia, 1995. - 167 с.
43. Дусавицкий А.К. Развитие личности в учебной деятельности. - М.: Педагогика, 1996. 364 с.
44. Дусавицкий А.К. Мотивы учебной деятельности студентов: Учебное пособие. Х.: ХГУ, 1987. 253 с.
45. Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А. Психологические проблемы готовности к деятельности. Минск.: 1976. 176 с.
46. Зотова О.И., Крежева И.К. Некоторые аспекты социально-психологической адаптации личности // Психологические механизмы регуляции поведения. - М.: Наука. - 1979. С.220-231.
47. Иванников В.А. Психология сегодня. - М.: Знание, 1983. 140 с.
48. Ительсон Л.Б. Математические методы в педагогике и педагогической психологии. - М.: Знание, 1968. - Вып. 2. 136 с.
49. Казимиренко В.П. Социальная психология организаций. К.: МЗУУП, 1993. 384 с.
50. Карамушка Л.М. Психологія управління закладами середньої освіти. К.: Ніка-центр, 2000. 332 с.
51. Кинелев С.В. Адаптация личности как социальное явление (социально-философский аспект): Автореф. дис канд. пед. наук: 13.00.02. / Ленінгр. держ. ун. - 1978. 21 с.
52. Клепко С.Р. Інтегративна освіта і політифізм знання. Київ-Полтава-Харків.: ПОІПОПП, 1998. 289 с.
53. Климов Е.А. Психология профессионального самоопределения. Ростов-на-Дону.: Феникс, 1996. 361 с.
54. Коломінський Н.Л. Психологія менеджменту в освіті (соціально-психологічний аспект). К. : МАУП, 2000. - 286 с.
55. Кон И.С. Психология юношеского возраста: (Проблемы формирования личности.): Учебное пособие для студентов педагогических институтов. - М.: Просвещение, 1979. - 175с.
56. Кон И.С. Ребёнок и общество: (историко-этнографическая перспектива).- М.: Наука, 1988. 342 с.
57. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. - К.: Рад. школа, 1989. 608 с.
58. Костюк Г.С. Роль професійного самовизначення у формуванні особистості / Питання професійної орієнтації учнів. - К.: Рад. школа. - 1969. - С. 3-14.
59. Крягжде С.П. Психология формирования профессиональных интересов. - Вильнюс.: Рема, 1981. - с. 24.
60. Ксензова Г.Ю. Перспективные школьные технологи: Учебно-методическое пособие. М.: Педагогическое общество России, 2000. 154с.
61. Кулягин Б.В. Основы профессиональной психодиагностики. - Л.: Медицина, 1984. - 288 с.
62. Кучер Г. Вплив сучасної системи виховання на становлення життєвотворчості молодої людини // Психологія. - 2000. - № 1. - С. 32 35.
63. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность: Избр. произвед. в 2-х томах. - М. : Педагогика, 1983. - Т.2: - С. 278 - 280.
64. Лігоцький А.О. Концептуальні підходи до формування новітніх освітніх систем: Навчально-методичний посібник. К.: Українська академія внутрішніх справ, 1995. 149 с.
65. Лисина М.И. Проблемы онтогенеза общения: Учеб. пособие. - М.: Педагогика, 1986. - 144 с.
66. Лисина М.И. Развитие познавательной активности детей в ходе общения со взрослыми и сверстниками // Вопросы психологии. -1982. - № 4. - С. 18-35.
67. Ложкин Г.В., Повякель Н.И. Практическая психология конфликта: Учебное пособие. К.: МАУП, 2000. -256 с.
68. Лукашевич Н.П., Солодков В.Т. Социология образования. -К.: 1996. 472с.
69. Лутай В.С. Філософія сучасної освіти: Навчальний посібник. К.: Центр Магістр S” Творчої спілки вчителів України, 1996. 256 с.
70. Максименко С.Д. Генетична психологія: проблеми і перспективи. Психологічні чинники розвиваючого навчання в різних освітніх системах: Посібник / За загальною редакцією академіка С.Д.Максименка. К.: Інститут психології ім.Г.С.Костюка АПН України, 2000. 272 с.
71. Максименко С.Д. Основи генетичної психології: Посібник. К.: НЦП Перспектива”, 1998. 257 с.
72. Максименко С.Д. Соловієнко В.О. Загальна психологія: Навчальний посібник. К.: МАУП, 2000. 256 с.
73. Матусевич В.А., Осовский В.Л. Социальная микросреда и выбор профессии. Киев.: 1982. -с. 60.
74. Мерлин В.С. Очерк интегрального исследования индивидуальности. - М.: Педагогика, 1968. 465 с.
75. Методическое пособие по психодиагностике личности / Сост. Лактионов А.М., Крейдун Н.П., Скоков С.И. Х.: ХГУ, 1994. - 48с.
76. Мистецтво життєтворчості особистості: Науково-методичний посібник.: У 2-х ч. Ч.1: Життєтворчий потенціал нової школи. - К.: ІЗМН, 1997.- 936 с.
77. Мистецтво життєтворчості особистості: Науково-методичний посібник: У 2-х ч. / Під ред. В.М. Доній. К.: 1997. Ч. 1: Теорія і технологія життєтворчості. 392 с.
78. Моляко В.А. Техническое творчество и трудовое воспитание. М.: Знание, 1985. 79 с.
79. Моргун В.Ф. Інтедифія освіти: Психолого-педагогічні основи інтеграції та диференціації (інтедифії) навчання на прикладі шкільного циклу природничих дисциплін. Курс лекцій. Полтава.: Наукова зміна, 1996. 76с.
80. Мунтян В.Л. Формирование адекватной самооценки учебных способностей старшеклассников как путь повышения их активности в обучении / Под. ред. Ф.И. Юрченко. - М.: НИИ ОП. - 1975. - 223 с.
81. На пути к повестке дня на ХХІ век в области высшего образования. / Доклад ЮНЕСКО: Париж.: 1998. 85 с.
82. Налчаджян А.А. Социально-психологическая адаптация личности. Тбилиси.: Медниереба, 1989. 487 с.
83. Національна освіта і школа. Гуманітаризація та гуманізація. Хрестоматія. - Хмельницький.: Поділля, 1997. -Т.1. 491 с.
84. Освіта. Статистичний бюлетень. К.: ДКСУ, -2001. - № 2. 248 с.
85. Основи практичної психології. / В.Панок, Т.Титаренко, Н. Чепелєва та ін.: Підручник. К.: Либідь, 1999. 536 с.
86. Особенности обучения и психологического развития школьников 12-17 лет: (Педагогическая наука школы) / Под ред. И.В. Дубровиной, Б.С. Круглова. - М.: Педагогика, 1988. 562 с.
87. Осьмак Л.П. Умови активізації особистісного потенціалу підлітків // Педагогіка і психологія. - 1999. - № 2. С. 25 27.
88. Паламарчук В.Ф. Дидактичні аспекти альтернативної освіти //Межрегиональная научно-техническая конференция «Школы нового типа: опыт становления, технологии и перспективы» 12-15 мая 1993 года. Тезисы докладов и сообщений. - ч.2. Запорожье,1993. 245 с.
89. Панок В.Т. Концепція національної соціально-психологічної служби // Педагогіка і психологія. - 1994. - № 2/3. С.32 39.
90. Паркинсон С., Рустомджи М. Искусство управления: Перевод с английского. М. : ФАИР, 1997. 272 с.
91. Педагогическая антропология: Учебное пособие / Авт.-сост.
Б.М. Бим-Бад./ - М.: УРАО, 1998. 576 с.
92. Переверзій Т.В. Професійне удосконалення в структурі мотивації директорів шкіл до підвищення кваліфікації // Освіта і управління. 1999. - №2 - С. 87 96.
93. Петровский А.А., Шпалинский В.В. Социальная психология коллектива: Учебное пособие для студентов пед. ин-тов. - М.: Просвещение, 1978. 220с.
94. Петровский А.В. Опыт построения социально-психологической концепции групповой активности // Вопр. психологии. - 1973. - № 5.- С.77 - 78.
95. Платонов К.К., Голубев Г.Г. Психология: Учебн. пособие. - М.: Высш. школа, 1977. 452 с.
96. Плахов В.Д. Социальные нормы. Философские основания общей теории. - М.: Мысль, 1985. - 251с.
97. Прагнашвили А.С. Установка и деятельность // Вопросы психологии. - 1972. - №1. - С. 29 34.
98. Практическая психология образования: Учебник для высших учебных заведений / Под ред. И.В. Дубровиной.- 2-е изд. - М.: Сфера, 1998. 252 с.
99. Профконсультаційна робота із старшокласниками / За ред.
Б.О. Федоришина, К.: Рад. школа, 1988. 125 с.
100. Психологическая наука и практика. - К.: Рад. школа, 1983. - 236 с.
101. Психологический словарь / Под ред. В.П. Зинченко,
Б.Т. Мещерякова. М.: 1996. 317 с.
102. Психология и педагогіка: Учебное пособие / Под ред.
К.А. Абульхановой, Н.В. Васиной, Л.Г. Лаптева, В.А. Сластенина. - М.: Совершенство, 1998. 436 с.
103. Психология и педагогіка: Учебное пособие для вузов / Составитель и ответственный редактор А.А Радугин. - М.: Центр, 1999. - 256 с.
104. Психология: Словарь / Под общ. ред. А.В. Петровского,
М.Г. Ярошевского. - 2-е изд. М.: Политиздат, 1990. - 494 с.
105. Психологічний словник / За ред. В.І. Войтко. К.: Вища школа, 1982. С. 216.
106. Психологія: Збірник наукових праць. К.: НПУ ім.
М.П. Драгоманова, 2000. 237с.
107. Психологія і педагогіка життєтворчості: Навчально-методичний посібник / Ред. рада: В.М. Доній (голова), Т.М.Несен (заст. голови), Л.В.Сохань, І.Г. Єрмолов (наук. ред.) та ін. К.: 1996. 792 с.
108. Рабочая книга школьного психолога / Под ред. И.В. Дубровиной. - М. : Просвещение, 1991. - 303 с.
109. Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты: Учебное пособие. Самара: Издательский Дом "БАХРАХ - М", 2001. - 672 с.
110. Райс Ф. Психология подросткового и юношеского возраста. - СПб.: Питер, 2000. 549с.
111. Реабілітаційна педагогіка на рубежі ХХІ століття: Наук.- метод. зб. у 2-х частинах / Під ред. В.М. Доній. - К. : ІЗМН, 1998. - 620 с.
112. Рекун (Ткач) Т.В. Науково-освітній комплекс в світлі сучасного освітнього простору // Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції Наука і вища освіта” випуск 3, м. Запоріжжя, 2000. С.246-248.
113. Рекун (Ткач) Т.В. Форми діяльності середньої школи в Науково-освітньому комплексі // Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції Наука і вища освіта” випуск 2, м. Запоріжжя, 1999. С.116-119.
114. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога в образовании: Учебное пособие. - М.: ВЛАДОС, 1995. - 529 с.
115. Романова Е.С., Потемкина О.Р. Графические методы в психологической диагностике. М.: Статистика, 1992. 175с.
116. Савченко Е.П. Дидактическая адаптация выпускника педагогического ВУЗа / Дис канд. пед. наук: К, 1983. - 148 с.
117. Сидоренко Е.В. Методы математической обработки в психологии. - СПб.: ООО "Речь", 2000. - 350 с.
118. Симонов В.П. Педагогический менеджмент: 50 НОУ-ХАУ в управлении педагогическими системами: Учебное пособие. М.: Педагогическое общество России, 1999. 430 с.
119. Соловьев И.В. Использование многофакторного личностного опросника Кеттела для оценки и прогнозирования адаптивности военнослужащих при выполнении боевых задач в условиях вооруженных конфликтов // Вестник психологической и коррекционно-реабилитационной работы. - 1999. - № 1. - С. 38 41.
120. Словарь-справочник по психологической диагностике / Отв. ред. Крымский С.Б. К.: Наукова думка, 1989. 200с.
121. Статистичний бюлетень за І півріччя 2001 р. К.: Державний комітет статистики України, 2001. 206 с.
122. Статистичний бюлетень за січень 2001 р. - № 2. К.: Державний комітет статистики України, 2001. 248 с.
123. Степанюк А.В., Гладюк Т.В. Інтеграція природничих дисциплін у школі // Педагогіка і психологія. - 1996. - № 1. - С. 18-20.
124. Столяренко Л.Д. Основы психологи: Учебное пособие. - Ростов-на-Дону.: Издательство "Феникс", 1997 г. - 736 с.
125. Сухотін А.К. Наука й інформація. М.: 1971. 270 с.
126. Теплов Б.М. Проблемы индивидуальных различий. - М.: - 1961. 239с.
127. Ткач Т.В. Деякі аспекти інтегративних процесів в освіті / Практична загальна та педагогічна психологія: Зб.наук. пр. Київ:. 2000. Вип. №3, т.2, ч.6. С.226-229.
128. Ткач Т.В. Психологічні аспекти формування ділових якостей підлітків в умовах освітнього комплексу // Вісник Харківського університету. 2000. - № 517.- Серія психологія. С. 188-190.
129. Ткач Т.В. Соціалізація підлітків: проблеми мотивації та адаптації // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім..Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д.Максименка. Київ, 2000. - Т.3, ч.5. - С. 262 - 265.
130. Узнадзе Д.Н. Психологические исследования. М.: Наука, 1966. 217с.
131. Управління національною освітою в умовах становлення і розвитку української державності // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (28-30 жовтня 1998 р.). К.: МО України, АПН України, ДАККО, ІЗМН, 1998. С.335.
132. Учителям и родителям о психологии подростка / Под ред. Г.Г.Аракелова. - М.: Высш. шк. , 1990. 96с.
133. Федоренко О.Б. Особливості самооцінок курсантів воєнізованого закладу // Збірник наукових праць. - К.: Наука, 1999. 576 с.
134. Федоришин Б.О. Психолого-педагогічні основи професійної орієнтації: Дис...доктора педаг. наук: 13.00.01 / Інститут психології ім.Г.С.Костюка АПН України. - 1996. 384 с.
135. Фельдштейн Д.И. Психология развивающейся личности. - М.: Педагогика, 1996. 476 с.
136. Фридман М.Л. Педагогический опыт глазами психолога: Кн. для учителя. М.: Просвещение, 1987. 224 с.
137. Харитонов В.А. Інтегративний підручник // Педагогіка і психологія. 1996. - № 1. - С. 38 43.
138. Ценностные ориентации личности как многомерная нелинейная система // Психологический журнал. 1999. - № 5. С. 36-42.
139. Цехмістер Я.В. До проблеми допрофесійної підготовки учнівської молоді // Педагогіка і психологія. 2000. - № 1. С.28 33.
140. Цикин В. Формирование новой парадигмы образования // Директор школы. - 2000. - № 3. - С.106 - 109.
141. Циба В.Т. Соціологія особистості: системний підхід (соціально-психологічний аналіз): Навч. посіб. К.: МАУП, 2000. 152с.
142. Шавир П.А. Психология профессионального самоопределения в ранней юности. - М.: Педагогика, 1981. 255 с..
143. Швалб Ю.М. Педагогические модели целеполагания. К.: Стилос, 1997. 240 с.
144. Шубкин В.Н. Начало пути (Размышления о проблеме выбора профессии.) // Новый мир. - 1976. - № 2. - С. 47 54.
145. Эльконин Д.Б. К проблеме периодизации психического развития в детском возрасте. (Хрестоматия по возрастной психологии). / Под ред. Д.И. Фельдштейна. - М.: Международная педагогическая академия, 1994. с. 143-148.
146. Эриксон Э. Идентичность: юность и кризис. М.: Прогресс, 1996. 456 с.
147. Эриксон Э. Детство и общество. - СПб.: Ленато, 1996. 312 с.
148. Юсуфбеков Н.Р. Общие основы педагогической инновации: опыт разработки теории инновационных процессов в образовании. - М.: 1991. 530 с.
149. Ядов В.А. Саморегуляция и прогнозирование социального поведения личности. - Л.: 1979. - 263с.
150. Ясько Н.І. Можливості вдосконалення організації навчального процесу в школах нового типу. Донецьк.: 1992. 200с.

151. Яценко Т.С. Психологічні основи групової психокорекції. Київ.: 1996. 340 с.