КРЕАТИВНІСТЬ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНО-КОМУНІКАТИВНИХ ЗДІБНОСТЕЙ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені М.П.Драгоманова

на правах рукопису

Розова Тетяна Миколаївна

УДК 378.015.3 : 316.77 : 159.928 (043)

КРЕАТИВНІСТЬ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ
ПРОФЕСІЙНО-КОМУНІКАТИВНИХ ЗДІБНОСТЕЙ
МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ

Спеціальність 19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
Пов’якель Надія Іванівна
доктор психологічних наук, професор

Київ 2007

ЗМІСТ

ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .4

РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНО-КОМУНІКАТИВНИХ ЗДІБНОСТЕЙ ТА ЧИННИКІВ ЇХ РОЗВИТКУ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .12
1.1. Основні підходи до вивчення та змісту професійно-комунікативних здібностей . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12
1.2. Змістовні складові і чинники професійно-комунікативних здібностей. Креативність як чинник їх розвитку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28
1.3. Роль професійно-комунікативних здібностей в діяльності психолога у контексті специфіки професійного спілкування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .44
1.4. Становлення засад професійно-комунікативних здібностей у студентському віці та психолого-педагогічні шляхи їх розвитку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 58
Висновки до 1-го розділу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .72

РОЗДІЛ 2
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА СТАН РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОСТІ ЯК ЧИННИКА ПРОФЕСІЙНО-КОМУНІКАТИВНИХ ЗДІБНОСТЕЙ СТУДЕНТІВ-ПСИХОЛОГІВ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .75
2.1. Методика та організація констатувальної частини дослідження . . . . . . . . . 75
2.2. Психологічні особливості комунікативних здібностей студентів та їх спрямованості . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 93
2.3. Психологічні особливості креативності та закономірності її прояву у майбутніх психологів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .107
2.4. Взаємозв’язок рівня розвитку професійно-комунікативних здібностей студентів та особливостей креативності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 123
Висновки до 2-го розділу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .146

РОЗДІЛ 3
РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНО-КОМУНІКАТИВНИХ ЗДІБНОСТЕЙ ЗА УМОВ ЗАСТОСУВАННЯ КРЕАТИВНИХ ПСИХОТЕХНОЛОГІЙ ТА АКТИВІЗАЦІЇ КРЕАТИВНОСТІ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 149
3.1. Організація та обґрунтування програми формувальної частини дослідження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .149
3.2. Особливості кореляційних зв’язків креативності та рівнів розвитку професійно-комунікативних здібностей . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 167
3.3. Динаміка розвитку креативності та професійно-комунікативних здібностей у майбутніх психологів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .179
Висновки до 3-го розділу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .203 ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 206
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .209
ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність теми. Проблема професійно-комунікативних здібностей як психологічного феномена у загальній сукупності явищ індивідуального розвитку особистості та креативності як чинника їх розвитку є актуальною і своєчасною. Зміна пріоритетів у системі професійної діяльності психологів та модель взаємодії психолога з клієнтами, бо саме цей фахівець виступає як модель в сучасному суспільстві, потребує творчого підходу до розробки і застосування інноваційної психологічної роботи з ними. Актуальність проблеми дослідження розвитку професійно-комунікативних здібностей та їх чинника креативності у студентської молоді, тобто в період адаптації та становлення основ професіоналізму, суттєво зростає у зв’язку з перебудовою системи освіти в сучасній Україні. В останні роки особлива увага приділяється ролі творчих передумов у професійному спілкуванні та активізації професійно-комунікативних здібностей у майбутніх психологів. Професійно-комунікативні здібності і чинники їх розвитку, а також, визначення взаємозв’язку психологічних особливостей креативності та професійно-комунікативних здібностей у становленні особистості студентів, виступають важливою складовою психологічної готовності майбутнього фахівця до успішної професійної діяльності.
Актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена не тільки соціальною значущістю проблеми розвитку професійно-комунікативних здібностей, а й самою логікою розвитку досліджень у галузі психології здібностей, представниками якої виявлено системність детермінації такого складного об’єкта як здібності, творчі здібності, креативність (В.В.Давидов, В.М.Дружинін, Л.Б.Єрмолаєва-Томіна, Г.С.Костюк, О.І.Кульчицька, С.Д.Максименко, Л.Я.Малімон, О.М.Матюшкін, В.О.Моляко, Т.О.Піроженко, Н.І.Пов’якель, Я.О.Пономарьов, В.В.Рибалка, Б.М.Теплов, О.К.Тихомиров, М.О.Холодна, Ф.Баррон, Е.Боно, Дж.Гілфорд, К.Дункер, П.Торренс та ін.), досліджено параметри креативного середовища як важливого чинника розвитку творчої особистості (В.М.Дружинін, А.Б.Коваленко, О.М.Леонтьєв, Н.І.Пов’якель, В.О.Моляко, В.С.Юркевич та ін.), що сформувало умови для визначення на цій основі глибинних системоутворювальних характеристик креативної особистості та вивчення характеристик творчої особистості (Н.Г.Алексєєв, П.С.Альтшуллєр, І.С.Булах, А.Г.Виноградов, В.О.Моляко, О.П.Саннікова, О.В.Скрипченко, І.М.Семенов, Є.Г.Юдін та ін.).
В останні роки з’явилося багато робіт, у яких безпосередньо чи у зв’язку із вивченням інших проблем досліджуються питання професійно-комунікативної активності особистості. У працях вітчизняних та зарубіжних авторів по-різному розуміється роль і місце професійно-комунікативних здібностей у становленні і розвитку особистості. Це поняття наповнюється особливим змістом стосовно проблеми зазначених здібностей у професійному спілкуванні (О.О.Бодальов, Л.В.Долинська, В.А.Кан-Калік, Н.В.Кузьміна, О.О.Леонтьєв, Р.С.Немов, Л.Е.Орбан-Лембрик, Н.І.Пов’якель, Ю.О.Приходько, Г.В.Попова, Л.О.Савенкова, М.В.Савчин, В.А.Семиченко, С.В.Терещук, М.В.Тоба, Т.Д.Щербан, Т.С.Яценко таін.).
Отже, незважаючи на актуальність досліджуваних питань, доречно констатувати, що проблематика креативності як чинника розвитку професійно-комунікативних здібностей майбутніх психологів, в тому числі і за умов сучасних розвивальних психотехнологій та психотехнік, до останнього часу розроблялась недостатньо як у контексті педагогічної та вікової психології, так і загальної психології і, зокрема, психології здібностей. Тому має науковий сенс цілеспрямоване вивчення універсальних характеристик креативності як чинника розвитку професійно-комунікативних здібностей майбутніх психологів, розкриття природи і умов становлення професійно-комунікативних здібностей майбутніх психологів.
Таким чином, соціальна і психологічна значущість визначеної проблеми, а також її недостатнє вивчення зумовили вибір теми нашого дисертаційного дослідження: Креативність як чинник розвитку професійно-комунікативних здібностей майбутніх психологів”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження входить до плану науково-дослідних робіт кафедри практичної психології Інституту педагогіки і психології Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова Удосконалення підготовки психологів на різних освітньо-кваліфікаційних рівнях: бакалавр, спеціаліст, магістр” наукового напряму Зміст освіти, форми, методи і засоби фахової підготовки вчителів”. Тема дисертації затверджена Вченою Радою Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (протокол № 11 від 27 квітня 2006 року) та узгоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 10 від 26 грудня 2006 року).
Мета дослідження визначити психологічні особливості креативності та її місце у розвитку професійно-комунікативних здібностей у студентів майбутніх психологів, а також умови і технології її активізації в системі вузівської підготовки фахівців.
Обрана мета обумовила такі завдання дослідження:
1. Виявити стан розробки проблеми професійно-комунікативних здібностей та чинники їх розвитку у психологічній літературі, в тому числі, і креативності.
2. Обґрунтувати критерії та ознаки показників креативності як чинника розвитку професійно-комунікативних здібностей та їх складових у майбутніх психологів.
3. Виявити особливості взаємозв’язку виділених в результаті психологічного аналізу чинників професійно-комунікативних здібностей у студентів в системі вузівської підготовки, місце і роль креативності як чинника розвитку в усіх її проявах і видах.
4. Виявити особливості взаємозв’язку рівня розвитку професійно-комунікативних здібностей та особливостей креативності у студентів.
5. Дослідити психологічні умови та динаміку розвитку професійно-комунікативних здібностей у процесі вузівської підготовки майбутніх психологів за умов застосування креативних психотехнологій.
В основу дослідження було покладено припущення про те, що креативність є чинником розвитку професійно-комунікативних здібностей, що проявляється у їх професійній спрямованості, різноманітності та рівнях прояву творчих складових, їх інтеграції в успішності вирішення фахових психологічних завдань. Крім того, використання професійно-орієнтованих креативних психотехнологій в процесі вузівської підготовки майбутніх фахівців впливає на розвиток професійної спрямованості комунікативних здібностей, креативного професійно-комунікативного потенціалу, рівень розвитку та інтеграцію професійно-важливих складових комунікативних здібностей, їх показників і творчих проявів.
Об’єкт дослідження професійно-комунікативні здібності та чинники їх розвитку.
Предмет дослідження психологічні особливості креативності як чинника розвитку професійно-комунікативних здібностей майбутніх психологів у процесі їх вузівської підготовки.
Методи дослідження. У процесі дослідження для розв’язання поставлених завдань та перевірки висунутого припущення були застосовані теоретичні методи: теоретичний аналіз проблеми, узагальнення наукової літератури з проблематики дослідження, систематизація наукових літературних джерел, порівняння та узагальнення даних; емпіричні методи: анкетування, тестування, в тому числі опитувальники і спостереження, індивідуальні та групові бесіди; констатувальний та формувальний експеримент.
Для досягнення цілей дослідження застосовувався комплекс тестових методик для діагностики: видів і показників креативності креативного мислення (П.Торренс), креативного потенціалу (Г.С.Никифоров), особистісної креативності (Є.Є.Тунік), соціальної креативності особистості (Н.П.Фетіскіна та ін.), рівень креативності (Дж.Джонсон), вербальна креативність (С.Медник), комунікативна креативність (О.П.Саннікова та Р.В.Бєлоусова); професійно-комунікативних здібностей та їх складових комунікативні і організаторські здібності (Б.Ф.Федоришин та В.В.Синявський), рівень контактності (В.Ф.Ряховський); визначення індивідуально-типологічних передумов професійно-комунікативних здібностей рівень сили/слабкості нервової системи (Є.П.Ільїн), когнітивна гнучкість мислення (А.С.Лачинс); спрямованість особистості (А.Басс); визначення взаємозв’язку типу особистості та сфери професійної діяльності (Дж.Голланд); в роботі використовувалися методи факторного аналізу, комп’ютерної обробки експериментальних результатів (програма SPSS 12.0), статистичного аналізу отриманих даних та якісної інтерпретації результатів дослідження.
Організація та експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота виконувалась на базі НПУ імені М.П.Драгоманова. Дослідження проводилося впродовж 2003 2007 років. Різними видами дослідно-експериментальної роботи було охоплено 150 студентів майбутніх психологів першого, третього та п’ятого курсів денної форми навчання Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова та 50 психологів, що мають стаж роботи не менше 3-х років.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:
- вперше здійснено інтегроване вивчення професійно-комунікативних здібностей психологів у контексті їх взаємозв’язку з креативністю та її змістовними складовими; виявлено особливості впливу креативності на розвиток професійно-комунікативних здібностей у майбутніх психологів; системно розглянуто та досліджено психологічні особливості професійно-комунікативних здібностей студентів-психологів, складники та показники рівня розвитку професійно-комунікативних здібностей студентів; поглиблено та уточнено психологічні умови та визначено шляхи оптимізації ефективного розвитку професійно-комунікативних здібностей та креативності у майбутніх психологів протягом вузівської підготовки;
- набуло подальшого розвитку знання з проблематики змісту професійно-комунікативних здібностей, уявлення про залежність між специфікою рівнів розвитку особистісної і соціальної креативності, креативного потенціалу, складових професійно-комунікативних здібностей, професійної спрямованості особистості та взаємозв’язку типу особистості і сфери професійної діяльності.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що структурований і апробований у дисертаційному дослідженні психодіагностичний комплекс та авторська програма розвитку креативності як чинника професійно-комунікативних здібностей можуть застосовуватися викладачами ВНЗ при підготовці психологів та практичних психологів. Авторські навчально-методичні посібники „Креативний потенціал особистості та його становлення у майбутнього психолога” та „Ґенеза креативності як чинника професійно-комунікативних здібностей у студентів-психологів” успішно апробовані у навчальному тренінгу „Креативне спілкування та самопізнання” і можуть бути рекомендовані для підготовки майбутніх вчителів та психологів у навчальних закладах різного рівня акредитації та підвищення кваліфікації. Отримані результати дають можливість викладачам вищих навчальних закладів оптимізувати і вдосконалювати процес формування професійно-комунікативних здібностей майбутніх психологів, підвищити ефективність професійно-комунікативної підготовки студентів (особливо майбутніх психологів), зокрема, у напрямку розвитку у них креативності та креативного потенціалу.
Результати дисертації впроваджено автором у навчально-виховний процес підготовки майбутніх фахівців освітянської галузі у Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова (Довідка № 0410/1316 від 12.06.07); у Ізмаїльському державному гуманітарному університеті (Довідка №17/549 від 13.06.07); у Луганському Національному педагогічному університеті імені Т.Г.Шевченка (Довідка №111243 від 12.06.07); у Тетерівській загальноосвітній середній школі (Довідка № 9 від 5.06.07).
Особистий внесок автора. Розроблені наукові положення та одержані теоретичні й емпіричні результати є самостійним внеском автора у розвиток досліджень креативності як чинника розвитку професійно-комунікативних здібностей у майбутніх психологів, розробку психолого-педагогічних засобів їх психодіагностики та розвитку. У спільних наукових публікаціях автору належить: у навчально-методичному посібнику „Ґенеза креативності як чинника професійно-комунікативних здібностей у студентів-психологів” авторським є результати експериментального дослідження креативності та професійно-комунікативних здібностей; у навчально-методичному посібнику „Креативний потенціал особистості та його становлення у майбутнього психолога” авторським є результати експериментального дослідження креативного потенціалу студентів; у навчально-методичному посібнику „Кваліфікаційні роботи з практичної психології: курсові роботи” авторським є структурування тематики та рекомендацій до написання курсових робіт з проблеми креативності та комунікативних здібностей.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення і висновки дисертаційного дослідження доповідалися, обговорювалися і отримали схвалення на засіданнях кафедри практичної психології Інституту педагогіки і психології НПУ імені М.П.Драгоманова та лабораторії творчості Інституту психології імені Г.С.Костюка АПН України; результати дослідження викладено на звітних наукових конференціях викладачів та аспірантів НПУ імені М.П.Драгоманова (Київ, 2005, 2006, 2007); Міжнародній науковопрактичній конференції Чорнобильська катастрофа: 20 років потому” (Житомир, 2006); Других Міжнародних Драгоманівських читаннях, присвячених 165-річчю від народження М.П.Драгоманова (Київ, 2006); Міжнародній науково-практичній конференції Ґенеза буття особистості”, присвяченій ювілею наукової та педагогічної діяльності акад. С.Д.Максименка (Київ, 2006); Міжнародній науково-практичній конференції „Методології та технології практичної психології в системі вищої освіти” (Київ, 2007); Всеукраїнській науковій конференції „Психосоціальний розвиток особистості: формування життєвих перспектив” (Рівне, 2007); Шостій міжнародній науково-теоретичній конференції „ХХІ століття: альтернативні моделі розвитку суспільства. Третя світова теорія” (Київ, 2007); І Всеукраїнській науково-практичній конференції „Генезис творчості в житті людини” (Горлівка, 2007); Міжнародній науково-практичній конференції „Когнітивні процеси та творчість” (Одеса, 2007).

Публікації. Зміст та результати теоретичного та експериментального дослідження відображено у 24 публікаціях автора: 15 статей опубліковано у науково-фахових виданнях, затверджених ВАК України, всі вони одноосібні; 5 статей у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій, 4 навчально-методичні розробки (з яких 3 у співавторстві).

Список литературы

ВИСНОВКИ:
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми розвитку професійно-комунікативних здібностей майбутніх психологів, що виявляється у вивченні професійно-комунікативних здібностей та креативності; у встановленні змістовних структурних складових професійно-комунікативних здібностей; визначенні профілів креативності; розробці та впровадженні інтегрованої програми активізації ресурсів креативності та креативного потенціалу у майбутніх психологів.
1. У трактуванні професійно-комунікативних здібностей виокремлюють психологічний, психологічно-педагогічний, соціальний та діяльнісний підходи. Професійно-комунікативні здібності є комплексом індивідуально-психологічних особливостей, що забезпечують професійно-спрямовану здатність особистості до активного та ефективного (оптимального) спілкування, передавання та адекватного сприйняття інформації, організації взаємодії з іншими людьми, адекватного розуміння себе та своєї поведінки, розуміння партнерів по спілкуванню та їх поведінки, що виступає необхідною умовою подальшої успішної професійної діяльності.
2. Професійно-комунікативні здібності сучасного психолога є багатогранним особистісно-професійним утворенням, яке забезпечує здатність до оптимальної організації взаємодії з іншими учасниками психологічного процесу та індивідуально-психологічних особливостей співрозмовників, швидкість та легкість засвоєння нових, більш ефективних форм професійно-спрямованої комунікативної поведінки. Встановлена роль етапу професіоналізації у ВУЗі як провідного у активізації та фундації в студентському віці професійно-комунікативних здібностей.
3. Професійно-комунікативні здібності, як і характеристики креативності, набувають свого розвитку залежно від зовнішніх впливів та соціальних умов. Визначено деяке зниження в темпах їх розвитку, хоча і незначне. З однієї сторони, це свідчить про тісний взаємозв’язок між креативністю та комунікативними здібностями, а з іншої - про недостатність комунікативної підготовки як суттєвої професійно-важливої характеристики майбутнього психолога. Професійно-комунікативні здібності інтегруються у стилі професійної взаємодії психолога, забезпечуючи індивідуальний характер його комунікативної діяльності з клієнтом та є основою готовності майбутнього фахівця до професійної діяльності, провідним компонентом якої є високий рівень креативності. Виявлено комплекс психологічних складових професійно-комунікативних здібностей. Визначено, що загальний рівень розвитку професійно-комунікативних здібностей у студентів нерівномірний.
4. Професійно-комунікативні здібності майбутніх психологів включають змістовні структурні складові: контактність, легкість вступу в професійно-комунікативні контакти, здібності тримати професійно-комунікативні контакти, здібності слухати і розуміти інших, здійснювати психологічний вплив в процесі комунікації, розрізняти первинний і глибинний зміст повідомлень клієнтів, адекватно розуміти вербальні і невербальні комунікативні сигнали, тривалий час утримувати велику кількість інформації, здатність долати комунікативні бар’єри тощо.
5. Розвиток креативності як чинника професійно-комунікативних здібностей майбутніх психологів у вищих навчальних закладах відбувається на ґрунті психологічних передумов, серед яких виокремлено наступні: вроджені, загально-психологічні, соціально-психологічні, психолого-педагогічні, котрі розглядаються нами в єдності і взаємозумовленості. Нами було виділено показники креативності (креативний потенціал, оригінальність, гнучкість, швидкість мислення, розвинена уява, надання переваг труднощам, схильність до ризику, допитливість, соціальна, особистісна, вербальна, невербальна, комунікативна креативність). Виявлено різні профілі креативності студентів (гармонійний, негармонійний) та їх рівні (зависокий (обдарований), високий, вище середнього, середній, нижче середнього, низький), що тісно пов’язано з рівнем розвитку професійно-комунікативних здібностей.
6. Існує тісний взаємозв’язок креативності та професійно-комунікативних здібностей студентів, результативності вирішення професійно-комунікативних завдань у майбутніх психологів та ряду психологічних чинників: якісні та кількісні характеристики креативності особистості, типологічні властивості сили/слабкості нервової системи, рівнем контактності (зумовлюється мотивацією психологічної діяльності, бажанням контактувати з професійним середовищем, усвідомленням професійно важливих комунікативних характеристик психолога), рівнем креативного потенціалу, спрямованістю особистості та взаємозв’язком типу особистості і сфери професійної діяльності.
7. Важливою психолого-педагогічною умовою розвитку професійно-комунікативних здібностей у майбутніх спеціалістів є спеціальна організація у вищому навчальному закладі професійно-спрямованої комунікативної підготовки студентів-психологів, орієнтована на активізацію творчих ресурсів особистості. Спеціально розроблені тренінгові психотехнології виступають умовою інтегрованого розвитку творчих ресурсів особистості, що активізує, в свою чергу, розвиток професійно-комунікативних здібностей.
Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувалися послідовною реалізацією теоретичних положень у вирішенні завдань емпіричного дослідження; застосуванням системи методів та прийомів, адекватних об’єкту, предмету, меті та завданням дослідження; проведенням дослідно-експериментальної роботи з дотриманням вимог надійності та валідності; репрезентативністю вибірки і використанням методів математичної статистики для обробки отриманих даних.
Проведене дослідження не вичерпує усієї глибини поставленої проблеми. Перспективи подальшої науково-дослідної роботи вбачаємо у вивченні розвитку професійно-комунікативних здібностей як чинника міжособистісної сумісності у студентському середовищі, поглибленому вивченню етапів розвитку комунікативних здібностей, аналізу зворотнього впливу адекватності сприйняття особистістю власних комунікативних характеристик на стиль професійної діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1.Агеев В.С. Межгрупповое взаимодействие: социально-психологические проблемы. М.: МГУ, 1990. 240 с.
2.АдлерА. Понять природу человека.СПб.: Академический проект, 1997. 256с.
3.АйзенкГ.Ю. Проверьте свои способности: Пер. с англ.М.:Педагогика-Пресс,1992.178с.
4.Алексєєва А.В. Особливості формування системи ціннісних орієнтацій обдарованої особистості // Обдарована особистість: пошук, розвиток, допомога: Матеріали доповідей та повідомлень на Міжнародній науково-практичній конференції 27-29 квітня 1998р. К.: Гнозис, 1998. С.299-304.
5.АлешинаЮ.Е. Индивидуальное и семейное психологическое консультирование.2-е изд.М.:Независимая фирма "Класс", 2000.208с.
6.Альтшуллер Г.С. Введение в теорию решения изобретательских задач. Новосибирск: Наука. Сиб. отд-ние, 1991. 225 с.
7.Альтшуллер Г.С. Поиск новых идей: от озарения к технологии. Кишинев, 1989. 380 с.
8.Альтшуллер Г.С., Верткин И.М. Рабочая книга по теории развития творческой личности. Кишинев, 1990. 148 с.
9.АльтшуллерГ.С., ВерткинИ.М. Как стать гением: Жизненная стратегия творческой личности.Мн.:Беларусь,1994.479с.
10.Аналитическая психология: прошлое и настоящее / К.Г.Юнг, Э.Сэмюэлс, В.Одайник, Дж.Хаббек; Сост. В.В.Зеленский, А.М.Руткевич. М.:Мартис, 1997. 309с.
11.Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания / Ин-т психологии АН СССР. М.: Наука, 1977. 380 с.
12.АнаньевБ.Г. Комплексное изучение человека и психологическая диагностика//Вопросы психологии.1968.№6.С.2133.
13.АнаньєвБ.Г. Психология и проблемы человекознания: Избранные психологические труды/под ред. А.А.Бодалёва.М.: "Ин-т практической психологии", Воронеж: НПО "МОДЭК", 1996.384с.
14.Анастази А., Урбина С. Психологическое тестирование. - СПб.: Питер, 2001. 688 с.
15.АндреевВ.И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности: Основы педагогики творчества.Казань: Изд-во Казанского ун-та., 1988.49 с.
16.Артемьева Т.М. Методологический аспект проблемы способностей. М.: Наука, 1987. 184 с.
17.Аткинсон Р. Человеческая память и процесс обучения: пер. с англ. / за ред. Ю.М.Забродина, Б.Ф.Ломова: М.: Прогресс, 1980. 528 с.
18.Баррон Ф. Личность как функция проектирования человеком самого себя // Вопросы психологии. - 1990, - № 2. - С. 154 - 158.
19.Батаршев А.В. Психодиагностика способности к общению, или Как определить организаторские и коммуникативные свойства личности. М.: ВЛАДОС, 1999. 176 с.
20.Батищев Г.С. Диалектика творчества. - М.: Прогресс, 1984. 188с.
21.Батищев Г.С. Философское наследие С.Л.Рубинштейна и проблематика креативности // С.Л.Рубинштейн: Очерки. Воспоминания. Материалы. М.: Наука, 1989. С. 245 - 277.
22.Белоусова З.И., Крылова И.Г. Формирование у студентов навыков общения // Cоветская педагогика. 1986. - № 4. С. 84 - 86.
23.Бердяев Н.А. Философия творчества, культуры и искусства: В 2 т. Т.1. М.: Искусство, 1994. 542 с.
24.Бернштейн М.С. Развитие гибкости и творческого характера мышления // Вопросы психологии. 1966. - № 4. С. 26 - 31.
25.Бескова И.А. Как возможно творческое мышление? / М.: РАН, Инс-т философии. - 1993. - 196с.
26.Бех І.Д. Виховання особистості: у 2 кн. Кн.2: Особистісно орієнтований підхід: науково-практичні засади. К.: Либідь, 2003. 344 с.
27.Бехтерев В.М. Общие основы рефлексологии человека: руководство к объективному изучению личности. К.: Рад. шк., 1986.- 554 с.
28.Библер В.С. Мышление как творчество. М: Политиздат, 1975. 156 с.
29.Бадхен А.А. Мастерство психологического консультирования / А.А.Бадхен, А.М.Родина; Ин-т психотерапии и консультирования «Гармония». 2-е изд. СПб.: ООО «Береста», 2003.- 183 с.
30.Богомолова Н.Н., Петровская Л.А. Социально-психологический тренинг как предпосылка развития общения // Психолого-педагогические проблемы взаимодействия учителя и учащихся. М.: МГУ, 1980. С. 20 - 35.
31.Богоявленская Д.Б. «Субъект деятельности» в проблематике творчества // Вопросы психологии. 1999. - № 2. С. 35 - 41.
32.Богоявленская Д.Б. Генезис интеллектуальной активности. Психология творчества / под ред. Я.А. Пономарева. М.: Наука, 1990. 224 с.
33.Богоявленская Д.Б. О предмете и методе исследования творческих способностей // Психологический ж-л. Т.16. - 1995, - № 5. - С. 49 - 57.
34.Богоявленская Д.Б. Пути к творчеству. - М.: Знание, 1981. - 96с.
35.Богоявленская Д.Б. Психология творческих способностей. М.: Академия, 2002. 320 с.
36.БогоявленскаяД.Б. О предмете и методе исследования творческих способностей (Психология творчества)//Психологический журнал.1995.№3.С.4958.
37.Бодалев А.А. Личность и общение: Избранные труды. М.: Педагогика, 1983. 272с.
38.Бодалев А.А. О взаимосвязи общения и отношений // Вопросы психологии. 1994. - № 1. С. 122 - 126.
39.Бодалев А.А. Психология общения: Избранные психологические труды. М.: Институт практической психологии, Воронеж: НПО МОДЭК, 1996. 256 с.
40.БодалёвА.А. Личность и общение.М.: Международная педагогическая академия, 1995.328с.
41.БодалёвА.А. Психология общения.Воронеж.: НПО "МОДЭК", 1996.256с.
42.БодалёвА.А., СтолинВ.В. Общая психодиагностика.М.: "Речь", 2000.440с.
43.БожовичЛ.И. Личность и ее формирование в детском возрасте (Психологическое исследование). М.: Просвещение, 1968.464с.
44.БондаренкоА.Ф. Личность: аномалии и их корекции//Вопросы психологии.1989. №4. С. 173174.
45.БондаренкоА.Ф. Психологическая помощь: теория и практика.М.: Независимая фирма "Класс", 2001.336с.
46.Боно Э. Рождение новой идеи. О нешаблонном мышлении. пер. с англ. - М.: Прогресс, 1976. 143 с.
47.Боришевський М.Й. Психологічні механізми розвитку особистості // Педагогіка і психологія. 1996. - № 3. С. 26 - 33.
48.Булка Н.І. Креативність і соціальна компетентність // Практична психологія та соціальна робота, № 10, 2001. - С. 46 - 49.
49.Бурно М.Е. Терапия творческим самовыражением. М.: Медицина, 1989. 304 с.
50.БушГ.Я. Диалогика и творчество.Рига: Авотс,1985.318с.
51.Вайнцвайг П. Десять заповедей творческой личности / пер. с англ. С.Л.Лойко, Ф.Б.Сарнова. М.: Прогресс, 1990. 187 с.
52.Васильев В.Г. К вопросу о роли активности личности в процессе общения // Вопросы психологии активности и саморегуляции личности. - Свердловск, СПб. 1976. - С. 105 - 112.
53.Вересов Н.Н. Культура и творчество как психологические идеи // Вопросы психологии. 1991. - № 1. С. 124 - 128.
54.ВачковИ. Основы технологии группового тренинга психотехники.М.: "Ось89", 1999.176с.
55.Венгер Л.А. Педагогика способностей. - М.: Знание, 1973. 95 с.
56.Виноградов А.Г. Креативность и современные информационные технологии // Обдарована особистість: пошук, розвиток, допомога: Матеріали доповідей та повідомлень на Міжнародній науково-практичній конференції 27-29 квітня 1998 р. - К.: Гнозис, 1998. - С. 79 - 82.
57.Виноградов А.Г. Система требований к психодиагностике креативного потенциала личности. // Психология одаренности: проблемы, структура, показатели. Сб. статей. Киев, Украинский центр творчества детей и юношества, 1996. - 100 с.
58.Вишнякова Н.Ф. Креативная психопедагогика. Психология творческого обучения. М.: Прогресс, 1995. 240 с.
59.Вишнякова Н.Ф. Психологические особенности креативной одаренности // Обдарована особистість: пошук, розвиток, допомога: Матеріали доповідей та повідомлень на Міжнародній науково-практичній конференції 27-29 квітня 1998 р. - К.: Гнозис, 1998. - С. 83 - 88.
60.Войкунский А.Е. Я говорю, мы говорим: Очерки о человеческом общении. М.: Знание, 1990. 240 с.
61.Волошина Н.В. Особенности коммуникативных способностей личности // Психолого-педагогічна наука і суспільна ідеологія: Матеріали методичного семінару АПН України, 12 листопада 1998 р. К.: Гнозис, 1998. С. 301 - 305.
62.Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте: Психологический очерк: кн. для учителя. 3-е изд. М.: Просвещение, 1991. 90 с.
63.ВыготскийЛ.С. История развития высших психических функций // Собрание сочинений: В 6-ти т.М: Педагогика, 1983.Т. 3.328с.
64.ВыготскийЛ.С. Психология развития как феномен культуры / под ред. М.Г.Ярошевского. М.:Воронеж: НПОМОДОК.1996.512с.
65.Галин А.Л. Личность и творчество. Психологические этюды. Новосибирск, Академия. 1989 - 128 с.
66.Гаркуша В.В. Формирование навыков общения и коммуникативных способностей в процессе личностно-ориентованного обучения устной иноязычной речи: Автореф. дис. канд. психол. наук / Днепропетровск, 1992. 20 с.
67.Гилева И.О. Творчество как характеристика профессионализма // Прикладная психология. 2002 № 4 2002 С. 59 64.
68.Гилфорд Дж. Три стороны интеллекта / Психология мышления / под ред. А.М.Матюшкина. М: Прогресс, 1965. - С. 232 235.
69.ГільбухЮ.З. Розумово обдарована дитина: Психологія, діагностика, педагогіка.К.:Віпол,1993.75с.
70.Голубева Е.А. Комплексные исследования способностей (К 90-летию Б.М.Теплова) // Вопросы психологи. 1996. № 3.
71.Голубева Е.А. Некоторые проблемы экспериментального изучения природных предпосылок общих способностей // Вопросы психологи. 1980. № 4. С. 21 - 37.
72.Гольдштейн А., Хомик В. Тренінг умінь спілкування: як допомогти проблемним підліткам. К.: Либідь, 2003. 520 с.
73.ГончаренкоН.В. Гений в искусстве и науке.М.:Искусство,1991. 432с.
74.Гончарук П.А., Лукаш Л.А. Основні підходи до дослідження комунікативних здібностей // Вісник Київського університету. Серія: Соціологія. Психологія. Педагогіка. К., 1996. - Вип. 2. С. 153 - 161.
75.Грановская Р.М., Крижановская Ю.С. Творчество и преодоление стереотипов. СПб.: Иматон, 1994 165 с.
76.Грачева Л.В. Актерский тренинг: теория и практика. СПб, Питер. 2003. 168 с.
77.Грузенберг С.О. Гений и творчество. Основы теории и психологии творчества. СПб: Изд-во П.Л.Сойкина, 1994.- 254 с.
78.Губко А.Т. Параметр общительности-коммуникативности и тип нервной системы // Общение как предмет теоретических и прикладных исследований.-Л.: Наука, 1993. - 43 с.
79.Дем’янюк Т.В. Творчість і клієнт-центрований підхід / Феноменологія щирості. Збірник матеріалів конференції / за заг. ред. Слободянюка І.А. Вінниця: Поділля-2002”, 2002. 330 с.
80.Дерманова И.Б., Сидоренко Е.В. Психологический практикум: межличностные отношения. СПб.: Питер, 2001. 40 с.
81.Дорфман Л.Я., Ковалева Г.В. Основные направления исследований креативности в науке и искусстве // Вопросы психологии. 1999. № 2. С. 101-106.
82.Дранков В.Л., Дранков А.В. О природе коммуникативных способностей // Психология производству и воспитанию / под ред. Е.С.Кузьмина Л.: Изд-во ЛГУ, 1987. С. 232 - 239.
83.Дружинин В.Н. Психология общих способностей. - СПб.: Питер Ком, 1999. 368 с.
84.Дружинин В.Н. Диагностика общих познавательных способностей // Психология одаренности: проблемы, структура, показатели: Сб. ст. - К.: Наука, 1996 - С. 5 - 11.
85.Дружинин В.Н., Хазратова Н.В. Экспериментальное исследование формирующего влияния микросреды на креативность // Психологический журнал 1994. Т. 14. № 4. С. 83 - 93.
86.Дудин С.И. О связи темперамента с общими способностями // Психологический журнал 1994, - № 2. - С. 165 - 170.
87.Дунець Л. Професійне спілкування у підготовці особистості до життєвого успіху // Рідна школа, 2000. - № 3. С. 40 - 41.
88.Дункер К. Психология продуктивного (творческого) мышления // Психология мышления. - М.: Прогресс, 1966. - С. 86 - 234.
89.Дюк В.А. Компьютерная психодиагностика. - Санкт-Петербург: Братство, 1994. 363 с.
90.Ермолаева-Томина Л. Б. Опыт экспериментального изучения творческих спо­собностей // Вопросы психологии 1977 - № 4 С. 74 - 84.
91.Ермолаева-Томина Л.Б. Исследование факторов, детерминирующих индивидуальные различия в проявлении творческой активности // Психология творчества / под ред. Я.А.Пономарева. М.: Наука, 1990. С. 117 130.
92.Завалишина Д.Н. Творческий аспект практического мышления // Психологический журнал, 1991. № 2. С. 16 - 26.
93.Замятин Е.И. Психология творчества // Художественное творчество и психология. М.: АСТ, 1991. С. 158 - 170.
94.Зинкевич-ЕвстигнееваТ.Д., ГрабенкоТ.М. Практикум по креативной терапии.СПб.: ’’Речь’’, 2001.400с.
95.Зиновкина М.М. Креативная технология образования // Высшее образование в России. 1999. № 3. С. 101 - 104.
96.Иванова Т.В. Остроумие и креативность // Вопросы психологии, 2002. № 1. С. 76 - 87.
97.Ивашов А.Н., Заика Е.В. Методика исследованния коммуникативных установок личности // Вопросы психологии. 1991. - № 5. С. 162 - 166.
98.Ильин Е.П., Пинигин В.Г. Структура эмоциональности как свойства личности // Психологические проблемы самореализации личности. - СПб.: СПбГУ, 2001. - Вып. 5. 756 с.
99.Исследование проблемы психологии творчества. / под ред. А.Я.Пономарева. - М.: Наука, 1983. 336 с.
100.Каган М.С., Эткинд А.М. Общение как ценность и как творчество // Вопросы психологии. 1988. - № 4. С. 25 - 34.
101.Кала И.В. О креативности в области общения // Измерения в исследовании проблем воспитания. Тарту: Изд-во Тарт. ун-та,, 1983. - С. 171 - 181.
102.Калошина И.П. Структура и механизмы творческой деятельности. М.: Наука, 1983 168 с.
103.Кан-Калик В.А., Никандров Н.Д. Педагогическое творчество. М.: Педагогика, 1990. 144 с.
104.Кваліфікаційні роботи з практичної психології: Курсові роботи. Навчально-методичний посібник / укладачі: авт. кол. викл. каф. практичної психології: Н.І.Пов’якель, Т.В.Бушуєва, Я.М.Омельченко, Т.М.Розова, Т.В.Зайчикова, Н.О.Макарчук, О.Ю.Сідун, О.М.Скляренко, Т.В.Улькіна, Т.І.Ханецька / для студентів психологічних спеціальностей денної, заочної, дистанційної та екстернатної форм вузівської підготовки. К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2007. 160 с. (авторським є 20%)
105.Козленко В.Н. Проблема креативности личности // Психология творчества / под ред. Я.А.Пономарева. М.: Наука, 1990. - С. 131-148.
106.КостюкГ.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості.К.:Рад. шк.,1989.608с.
107.Кудрявцев В.Т. Выбор и надситуативность в творческом процессе: опыт логико-психологического анализа проблемы // Психологический журнал 1997, № 1. С. 16 - 30.
108.Кульчицька О.І. Використання біографічного методу у вивченні обдарованості // Педагогічні технології у неперервній професійній освіті. / за ред. С.О.Сисоєвої. К.: Рад. шк., 2001. 502 с.
109.КэлвинХ.С., ГарднерЛ. Теории личности:пер. с англ. М.:ЭКСМО-Пресс, 1999. 509с.
110.Лейтес Н.С. Проблема соотношения возрастного и индивидуального в способностях школьников // Вопросы психологии. 1996. - № 1.
111.Лейтес Н.С. Способности и одаренность в детские годы. - М.: Знание, 1984. 80 с.
112.Леонтьев А.А. Психология общения Тарту: Изд-во Тарт. ун-та, 1984. 220 с.
113.Леонтьев А.Н. О формировнии способностей // Тезисы докл. на 1-м съезде Общества психологов. Вып. 3. М.: Наука, 1983.
114.ЛомовБ.Ф. Об исследовании законов психики // Психологический журнал. 1982. Т. 3. № 1. С. 18 30.
115.Лук А.Н. Мышление и творчество. М.: Политиздат, 1976. 144 с.
116.Лук А.Н. Юмор, остроумие, творчество. М.: Искусство, 1977. 184 с.
117.ЛурияА.Р. Язык и сознание./под ред. Е.Д.Хомской. Ростов на Дону, 1998. 416с.
118.Максименко С.Д. Педагогічне спілкування та його діагностика // Проблеми розвиваючого навчання. Матеріали 1 та 2 Міжнар. конференції / за ред. С.Д.Максименка. К.: Ваклер, 1997. С. 300 - 303.
119.МаксименкоС.Д. Генетическая психология (метологическая рефлексия проблем развития). М.: Рефл-бук; 2000. 320 с.
120.МаксименкоС.Д. Современное состояние генетических исследований в психологии // Практична психологія та соціальна робота. К.: Ваклер, 2000. №7(24). C. 2 8.
121.Макшанов С.И., Хрящева Н.Ю. Психогимнастика в тренинге, каталог часть III, М.: Просвещение, 1997. - 84 с.
122.Малимон Л.Я. До проблеми діагностики креативного потенціалу особистості // Психологія і педагогіка професійної освіти, 2002. - № 6. С. 260 - 266.
123.Малимон Л.Я. Особистісно-диферійційний підхід у дослідженні властивостей творчо обдарованої особистості // Наукові записки національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Серія: Психологічні науки. НПУ, 2002. Випуск 18 С. 117-121.
124.Маслоу А. Креативность // Дальние пределы человеческой психики / пер. с англ. А.М.Татлыбаевой. - СПб.: Евразия, 1999. - 432с.
125.Матюшкин А.М. Психологические основы диагностики и развития творческих способностей в обучении / Проблемы способностей в современной психологии: Сб. научн. тр. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1984. - С.18 - 24.
126.Матюшкин А.М. Загадки одаренности. М.: Школа-Пресс, 1993. 127 с.
127.Матюшкин А.М. Концепция творческой одаренности // Вопросы психологии. - 1989. - № 6. - С.29 - 33.
128.Матюшкин А.М., Сиск Д.А. Одаренные и талантливые дети // Вопросы психологии. - 1982. - № 4. - С.88-97.
129.МатюшкинА.М. Концепция творческой одаренности//Вопросы психологии. 1989. №6. С.29 33.
130.Меерович М.И., Шрагина Л.И. Технология творческого мышления: Практическое пособие. М.: АСТ, 2000. 432 с.
131.Мелибруда Е. Я Ты Мы: психологические возможности улучшения общения / пер. с польского М.: Прогресс, 1986. 254 с.
132.Мелхорн Г., Мелхорн Х.-Г. Гениями не рождаются: Общество и способности человека: Кн. для учителя. пер. с нем. М.: Просвещение, 1989. 160 с.
133.Мерлин В.С. Индивидуальный стиль общения // Психологический журнал. Т. 3. 1982. С. 26 - 36.
134.МерлинВ.С., МерлинБ.Г. Путь к творчеству: Уроки и внеклассная работа по литературе: Книга для учителя: из опыта работы. М.: Просвещение, 1991. 128с.
135.Михайлова Е.С. Методика исследования социального интеллекта. Адаптация теста Дж.Гилфорда и М. Салливена / Санкт-Петербург: ПИТЕР, 1996. 51 с.
136.Молоканов М.В. Двухмерное пространство моделей коммуникативного взаимодействия // Вопросы психологии. 1995. - № 5. С. 51 - 60.
137.Моляко В.А. Актуальні соціально-психологічні аспекти проблеми обдарованості // Обдарована дитина. - 1998. - № 1,2. - С.2-6.
138.Моляко В.А. Проблемы психологии творчества и разработка подхода к изучению одаренности // Вопросы психологии. 1994. № 5. С. 86 - 95.
139.Моляко В.А. Психологическая безопасность творческой личности // Обдарована дитина. 2002. - № 4. С. 44 50.
140.Моляко В.А. Психологическая система тренинга конструктивного мышления // Вопросы психологии. 2000. - № 5. С. 136 141.
141.Моляко В.А. Психологические проблемы творческой одаренности. К.: Знание, 1995. 52 с.
142.Моляко В.А. Психология решения школьниками творческих задач. - К.: Рад.школа, 1983. - 96с.
143.Моляко В.А. Психология творческой деятельности. - К.: Знание, 1978. - 45с.
144.Моляко В.А. Стратегии решения новых задач в процессе регуляции творческой деятельности // Психологический ж-л. Т.16. - 1996. - №1. - С.84-90.
145.Моляко В.А. Техническое творчество и трудовое воспитание. - М: Знание, 1985. - 134с.
146.Моляко В.О. Особливості творчої діяльності в кризових та екстремальних умовах // Актуальні проблеми психології: Проблеми психології творчості та абдарованості: Збірник наукових праць / за ред. В.О.Моляко. Т.1. Вип. 1. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2006. С. 5 15.
147.Моляко В.О. Психологічна готовність до творчої праці. - К.: ТОВ Знання” УРСР, 1989. 43 с.
148.Моляко В.О. Психологічна проблема творчого потенціалу // Актуальні проблеми психології: Проблеми психології творчості та обдарованості: Збірник наукових праць / за ред. В.О.Моляко. Т.12. Вип. 2. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2007. С. 6 13.
149.МолякоВ.А. Интеллектуальная одарённость и ёё выявление у детей старшего дошкольного возраста. К.: Наука,1993. 58с.
150.Мороз Ю.В. Творча активність особистості і закономірності її розвитку в онтогенезі // Практична психологія та соціальна робота, № 4, 2002. - С. 58 60.
151.Мотков О.И., Петрайтите А. М. Исследования зависимости проявления креативности от особенностей личности. // Новые исследования в психологии. М.: Педагогика, 1983. - С. 19 24.
152.Мясищев В.Н. О так называемом психо-гальваническом рефлексе и его значении в исследовании личности // Новое в рефлексологии и физиологии нервной системы.. Сб.3. - М. Посвещение; 1969. - С. 233.
153.Мясищев В.Н. Структура личности и отношение человека к действительности // Психология личности. - Самара: БАХРАХ, 1999. - Т.2. - С. 223 - 227.
154.Небылицын В.Д. Актуальные проблемы дифференциальной психофизиологии // Вопросы психологии. - 1971. - № 6. - С. 13 - 26.
155.Немов Р.С. Психология. В 3-х кн. Кн.1 - М.: Просвещение, 1994. - 684 с.
156.