ВИХОВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ЯКОСТЕЙ У МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВИХ ОРГАНІВ ПРИКОРДОННИХ ВІЙСЬК УКРАЇНИ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПРИКОРДОННИХ ВІЙСЬК УКРАЇНИ
ІМ. БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

На правах рукопису

КЕЛЬБЯ ВІКТОР ГЕОРГІЙОВИЧ
УДК 37.01: 355.23 (477)

ВИХОВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ЯКОСТЕЙ У МАЙБУТНІХ
ОФІЦЕРІВ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВИХ ОРГАНІВ
ПРИКОРДОННИХ ВІЙСЬК УКРАЇНИ

Спеціальність 20.02.02.
Військова педагогіка та психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник
Руснак Іван Степанович
доктор педагогічних наук, професор

Хмельницький 2002

ЗМІСТ
ВСТУП...................................................................................................... 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИХОВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ЯКОСТЕЙ У МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВИХ ОРГАНІВ ПВУ 10
1.1. Виховання професійних якостей як психолого-педагогічна проблема........................................................................................................................ 10
1.2. Особливості професійної підготовки майбутніх офіцерів оперативно-розшукових органів...................................................................................... 30
Висновки ..................................................................................... 47
РОЗДІЛ 2. Характеристика сформованості ПРОФЕСІЙНИХ ЯКОСТЕЙ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВИХ ОРГАНІВ........................................................................................................................ 49
2.1.Зміст і структура професійних якостей майбутніх офіцерів оперативно-розшукових органів...................................................................................... 49
2.2. Аналіз сформованості професійних якостей у курсантів... 69
Висновки ...................................................................................... 79
РОЗДІЛ 3. ПЕДАГОГІЧНІ ШЛЯХИ ТА УМОВИ ВИХОВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ЯКОСТЕЙ У МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВИХ ОРГАНІВ ПВУ................................................................................................................ 82
3.1.Методика організації експериментального дослідження... 82
3.2.Забезпечення професійної спрямованості навчально-виховного процесу........................................................................................................................ 93
3.3.Використання форм і методів активного навчання в процесі розвитку професійних якостей майбутніх офіцерів оперативно-розшукових органів 106
3.4.Педагогічний моніторинг розвитку професійних якостей майбутніх офіцерів оперативно-розшукових органів................................................. 127
3.5.Аналіз результатів формуючого експерименту............... 141
Висновки ................................................................................... 146
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.................................................................... 148
Список використаних джерел........................................... 154
Додатки........................................................................................... 173

ВСТУП
Зміна воєнно-політичної та оперативної обстановки на державному кордоні, зниження ймовірності прямого воєнного конфлікту, зростання потенційних загроз національній безпеці через погіршення криміногенної ситуації та інтеграцію транснаціональних злочинних угруповань у міжнародні злочинні синдикати, підвищення активності міжнародного тероризму, наркобізнесу, незаконної міграції та контрабандної діяльності, необхідність приведення всіх законодавчих і нормативних актів до вимог Конституції України для подолання гострої суперечності між різким зростанням проблем на кордоні і скороченням можливостей їх розв’язання все це потребує перегляду концептуальних підходів до охорони державного кордону і розробки системи реорганізації Прикордонних військ у правоохоронний орган спеціального призначення [80; 226].
У відповідності до статті 17 Конституції України на Прикордонні війська, як складову частину воєнної організації держави, покладається забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України [76]. З урахуванням цього виникає нагальна потреба вже сьогодні вдосконалювати професійну майстерність офіцерів оперативно-розшукових органів (ОРО) Прикордонних військ України (ПВУ).
За словами ветеранів контррозвідки, "сила спецслужби будь-якої держави визначається низкою чинників. Крім матеріально-технічних ресурсів, це передусім надійність кадрів та їх професійна кваліфікація, якість і оперативні можливості, соціальна підтримка" [118].
Одним із важливих чинників підвищення ефективності підготовки спеціалістів для військ є пошук педагогічних шляхів і умов виховання професійних якостей у майбутніх офіцерів оперативно-розшукових органів ПВУ [2].
У цьому контексті важливого значення набуває вивчення і врахування вітчизняного та зарубіжного досвіду професійної підготовки військових спеціалістів. Окремі аспекти розв’язання даної проблеми розглядаються у працях вітчизняних науковців: В.О. Балашова, В.О. Барабанщикова, І.М. Драгова, В.Т. Довбеуса, Д.В. Іщенка, В.В. Казака, В.З. Колеснікова, В.А. Михайловського, О.І. Пометун, З.А. Решетова, О.Д. Сафіна, С.Н. Сисоєва, М.І. Сметанського, А.А. Тарасова, М.І. Томчука, Ю.Ф. Худолеєва, Т.С. Яценко та ін.
Проте, аналіз наукової літератури з досліджуваної проблеми не дозволив виявити праць, спеціально присвячених проблемі виховання професійних якостей у майбутніх офіцерів оперативно-розшукових органів прикордонних військ України.
Актуальність теми дисертаційного дослідження підсилюється тим, що виховання професійних якостей сьогодні значно ускладнюється суперечністю і неоднозначністю соціально-економічної, воєнно-політичної та міжконфесійної ситуацій в Україні, впливом на військові формування дестабілізуючих чинників, посиленням соціальної напруженості у військовому середовищі, загостренням криміногенної ситуації на державному кордоні, неповною визначеністю статусу оперативних працівників.
Крім того, ідея реформування ПВУ у правоохоронний орган спеціального призначення ставить особливі вимоги до професійної підготовки спеціалістів оперативно-розшукових органів, потребує пошуку нових педагогічних підходів до формування їх фахової компетентності.
Практична і теоретична значущість проблеми, її недостатня розробленість у військовій педагогіці зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: Виховання професійних якостей у майбутніх офіцерів оперативно-розшукових органів Прикордонних військ України”.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано у відповідності перспективного плану проведення дисертаційних досліджень в Прикордонних військах України у 1998 2005 роках та в рамках НДР 220-0065 К "Фахівець" ("Удосконалення підготовки особового складу в світлі Концепції підготовки Прикордонних військ України до 2005 року").
Об'єктом дослідження є процес професійної підготовки майбутніх офіцерів оперативно-розшукових органів ПВУ.
Предмет дослідження психолого-педагогічні умови та шляхи виховання професійних якостей майбутніх офіцерів оперативно-розшукових органів ПВУ.
Мета дослідження теоретично обгрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови підвищення ефективності формування професійних якостей майбутніх офіцерів оперативно-розшукових органів ПВУ.
В основу дослідження покладено гіпотезу про те, що ефективне формування професійних якостей у майбутніх офіцерів оперативно-розшукових органів можливе за таких педагогічних умов:
· забезпечення професійної спрямованості педагогічного процесу на основі використання технології контекстного навчання;
· активізація навчально-пізнавальної діяльності курсантів шляхом використання форм і методів активного навчання;
· здійснення регулярного моніторингу рівня сформованості професійних якостей курсантів.
Відповідно до сформульованої мети та гіпотези було поставлено такі завдання:
1) уточнити сутність і структуру професійних якостей офіцерів оперативно-розшукових органів;
2) визначити рівні сформованості професійних якостей у курсантів;
2) обгрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови й етапи формування професійних якостей майбутніх офіцерів оперативно-розшукових органів;
4) розробити практичні рекомендації щодо педагогічного моніторингу формування професійних якостей у майбутніх офіцерів оперативно-розшукових органів.
Методологічну основу дослідження склали положення законодавчих актів України та керівних документів у сфері охорони державного кордону; психолого-педагогічні підходи щодо формування якостей особистості; концепція активності особистості у виховному процесі; концепція контекстного навчання; ідеї особистісно-діяльнісного підходу до розвитку особистості військовослужбовця.
Для вирішення поставлених завдань і перевірки робочої гіпотези було використано комплекс теоретичних і емпіричних методів дослідження:
теоретичні методи (контент-аналіз, синтез, порівняння, моделювання, узагальнення) використовувалися з метою вивчення психолого-педагогічної літератури і визначення концептуальних засад дослідження, уточнення структури професійних якостей офіцера оперативно-розшукових органів;
емпіричні методи (анкетування, бесіда, пряме і непряме спостереження, метод експертних оцінок, самооцінювання, тестування) застосувалися з метою вивчення сформованості професійних якостей у курсантів;
педагогічний експеримент використовувався з метою перевірки ефективності обгрунтованих педагогічних умов формування професійних якостей у майбутніх офіцерів оперативно-розшукових органів;
методи математичної статистики застосовувались для опрацювання отриманих даних і встановлення кількісних залежностей між досліджуваними явищами і процесами.
Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалась на базі Національної академії Прикордонних військ України імені Б. Хмельницького (м. Хмельницький).
Дослідження здійснювалося протягом 19982002 р.р. у декілька етапів.
На першому етапі (19981999 рр.) вивчалися й узагальнювалися розроблені у вітчизняній і зарубіжній психолого-педагогічній науці та практиці підходи до формування професійних якостей військового спеціаліста; визначались предмет, мета і завдання дослідження. На цьому етапі шляхом експертних оцінок був визначений перелік професійно необхідних якостей офіцера оперативно-розшукових органів.
На другому етапі (19992001 рр.) визначались показники і рівні сформованості професійних якостей у курсантів, обгрунтовувались шляхи і педагогічні умови формування професійних якостей майбутніх офіцерів оперативно-розшукових органів, здійснювався педагогічний експеримент.
На третьому етапі (20012002 рр.) узагальнювались результати дослідження, формулювалися загальні висновки і розроблялись практичні рекомендації щодо формування професійних якостей у майбутніх офіцерів оперативно-розшукових органів.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у тому, що:
вперше обгрунтовано педагогічні умови формування професійних якостей у майбутніх офіцерів оперативно-розшукових органів ПВУ: використання технології контекстного навчання, що забезпечує професійну спрямованість педагогічного процесу; активізація навчально-пізнавальної діяльності курсантів шляхом використання форм і методів активного навчання; здійснення регулярного моніторингу рівня сформованості професійних якостей курсантів;
уточнено сутність і структуру професійних якостей офіцера оперативно-розшукових органів ПВУ;
визначено рівні сформованості професійних якостей майбутніх офіцерів оперативно-розшукових органів ПВУ;
подальшого розвитку набули теоретичні положення щодо моніторингу формування професійних якостей у майбутніх офіцерів оперативно-розшукових органів ПВУ.
Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці методики визначення рівнів сформованості професійних якостей у майбутніх офіцерів оперативно-розшукових органів ПВУ; підготовці практичних рекомендацій професорсько-викладацькому складу щодо цілеспрямованого формування і педагогічного моніторингу розвитку професійних якостей у курсантів. Розроблена у дослідженні методика формування у курсантів професійних якостей може використовуватися викладацьким складом Вищих військових навчальних закладів (ввнз) України з метою підвищення ефективності професійної підготовки майбутніх офіцерів оперативно-розшукових органів.
Результати дослідження впроваджувались у Науково-дослідному інституті Прикордонних військ України в рамках науково-дослідної роботи 220-0065 К „Фахівець” („Удосконалення підготовки особового складу в світлі Концепції підготовки Прикордонних військ України до 2005 року”, а саме:
методика визначення рівнів сформованості професійних якостей у майбутніх офіцерів оперативно-розшукових органів ПВУ;
практичні рекомендації відповідним посадовим особам щодо здійснення педагогічного моніторингу формування професійних якостей у фахівців оперативно-розшукових органів ПВУ (Акт про реалізацію № 3581 від 28.10.02.).
У навчально-виховному процесі НАПВУ використано методику визначення рівнів сформованості професійних якостей у майбутніх офіцерів оперативно-розшукових органів в процесі аналізу якості засвоєння курсантами знань основ оперативно-розшукової діяльності та у процесі викладання таких дисциплін, як "основи оперативної психології", "основи інформаційно-аналітичної роботи", "оперативна документалістика", на практичних заняттях з оперативної підготовки (Акт про реалізацію № 3582 від 28.10.02.). Проведені заходи сприяли підвищенню успішності засвоєння курсантами груп оперативного профілю НАПВУ навчального матеріалу зі спеціальних дисциплін, рівня оперативної підготовки та навичок прийняття рішень щодо проведення оперативно-розшукових заходів.
Надійність і вірогідність отриманих результатів і висновків забезпечувалася методологічною обгрунтованістю вихідних положень; застосуванням методів, адекватних меті і завданням дослідження; репрезентативністю вибірки; кількісним та якісним аналізом емпіричних результатів; застосуванням сучасного апарату математичної статистики.
Апробація і впровадження результатів дослідження. Результати дослідження доповідалися на науково-практичних конференціях Сучасні вимоги до професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів та шляхи підвищення їх професійного та наукового рівня” (м. Хмельницький, 2002), Проблеми педагогічної підготовки майбутніх учителів” (м. Вінниця, 2002), де отримали позитивну оцінку, а також були обговорені та схвалені на розширеному засіданні кафедри розвідки Національної Академії ПВУ і представників Науково-дослідного інституту Прикордонних військ України.

Публікації. За матеріалами дослідження опубліковано шість наукових статей у фахових виданнях і тези доповіді на науково-практичній конференції.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
1. Професійні якості офіцера оперативно-розшукових органів це відносно стійкі особистісні диспозиції, що визначають ефективність виконання службових функцій: оперативної, пізнавально-планувальної, організаційно-виконавчої, виховної та самоосвітньої. Вони складають систему внутрішніх умов, через які переломлюються зовнішні впливи і вимоги професійної діяльності до особистості офіцера-оперативника. В їх структурі поєднуються мотиваційна (мотив, мета, спрямованість і т.д.) і операційна (операції, дії, техніки, технології та ін.) сфери професійної діяльності.
2. Основними професійними якостями офіцера оперативно-розшукових органів є: здатність приймати рішення в стислий термін; діяти нешаблонно, швидко приймати рішення в обстановці, що змінюється; товариськість, уміння вступати в контакт із людьми; здатність виділяти в інформації суттєве, головне; наполегливість; самовладання та витримка; сміливість і рішучість; принциповість; високий рівень відповідальності; організаторські здібності; здатність зберігати активність і працездатність в умовах дефіциту часу; здатність правильно оцінювати людей, виявляти їх сильні та слабкі сторони; брати на себе відповідальність за прийняті рішення; розподіляти увагу між декількома видами дій у процесі діяльності.
На основі факторного аналізу виділено три основні фактори, які відображають провідні функції діяльності офіцера оперативно-розшукових органів і лежать в основі його професійних якостей: організаційно-діловий, комунікативний і морально-вольовий.
Організаційно-діловий фактор характеризує якості, які визначають здатність офіцера організувати професійну діяльність, ставити конкретні завдання, роз’яснювати підлеглим форми і методи роботи щодо їх розв’язання, формувати мотивацію особового складу до виконання поставлених завдань, згуртувати військовий колектив і т.д.
Комунікативний фактор охоплює якості офіцера оперативно-розшукових органів, які характеризують його здатність до продуктивної взаємодії з людьми в різних ситуаціях: рефлексивність, гнучкість, емпатійність, товариськість, здатність до співробітництва, емоційна привабливість.
Морально-вольовий фактор складають якості, які визначають здатність до мобілізації вольових зусиль і подолання перешкод в професійній діяльності: цілеспрямованість, ініціативність і самостійність, наполегливість і завзятість, витримка і самовладання, рішучість і сміливість.
3. Результати експертних оцінок дали можливість визначити три рівні розвитку сформованості професійних якостей курсантів: високий, середній і низький.
Високий рівень (творчий) характеризує­ться вираженістю професійних якостей, які стабільно виявляються в різноманітних сферах життєдіяльності курсанта: в навчальній, службовій, міжособистісних стосунках і т.д. Курсанти з таким рівнем демонструють високий рівень самоорганізації та саморегуляції діяльності, здатні до інтенсивних вольових зусиль, спрямованих на подолання різнопланових труднощів і перешкод, характеризуються добре структурованою мотиваційною сферою, в якій домінують моральні мотиви обов’язку, відповідальності та самоствердження, володіють прийомами саморегуляції, мають добре розвинені комунікативні якості.
Середній рівень (пошуково-репродуктивний) характеризується достатньою сформованістю професійних якостей, які, проте, виявляються не в усіх ситуаціях і видах діяльності. Ситуаційна специфічність вияву професійних якостей часто зумовлюється диспропорціями у розвитку мотиваційно-ціннісної сфери курсантів, однобічним домінуванням певних потреб, інтересів і ціннісних орієнтацій. У курсантів з цим рівнем розвитку професійних якостей, як правило, недостатньо сформовані узагальнені прийоми саморегуляції поведінки, що заважає їм виявляти високий рівень організованості, наполегливості, самовладання і рішучості в різних видах діяльності. Вони порівняно легко налагоджують комунікативний контакт з оточуючими.
Для низького (репродуктивного) рівня характерна недостатня розвиненість професійних якостей, які виявляються лише в окремих ситуаціях і видах діяльності. Такі курсанти не здатні до ініціативності, самостійної постановки та планомірної реалізації складних завдань, тривалого підтримання активності в досягненні мети і подоланні перешкод. Їх поведінка має здебільшого реактивний характер, тобто виникає у відповідь на вимоги оточуючих і спрямовується зовнішніми вказівками та наказами. Таким курсантам не вистачає енергійності, наполегливості та рішучості у прийнятті і реалізації рішень, у боротьбі з перешкодами на шляху до мети. Вони також відрізняються слабко розвиненою мотиваційно-цінніс­ною сферою, несформованістю прийомів саморегуляції та самомобілізації поведінки, недостатньою сформованість комунікативних умінь і навичок.
Формування професійних якостей курсантів груп підготовки офіцерів ОРО є динамічним, системно організованим процесом, в основі якого вирішення суперечності між досягнутим і необхідним рівнем сформованості якостей за допомогою форм і методів, що використовуються у педагогічному процесі, а також через актуалізацію особистісних структур курсанта. Цей процес супроводжується низкою дидактичних, соціально-психологічних та професійних труднощів.
4. Найважливішими педагогічними умовами формування професійних якостей майбутніх офіцерів-оперативників є: забезпечення професійної спрямованості педагогічного процесу на основі використання принципів контекстного навчання; активізація навчально-пізнавальної діяльності курсантів шляхом використання форм і методів активного навчання; забезпечення регулярного моніторингу рівня сформованості професійних якостей курсантів.
Основними шляхами результативного виховання професійних якостей курсантів є: побудова освітнього процесу з урахуванням вимог професії до курсанта, складених на основі професіографічного аналізу діяльності офіцера оперативно-розшукових органів ПВУ; використання сучасних технологій і методів активного навчання; врахування індивідуальних особливостей курсантів; цілеспрямоване формування їх військово-професійної спрямованості; вдосконалення психолого-педагогічної підготовки всіх категорій офіцерського складу, що беруть участь у педагогічному процесі [61].
5. Педагогічне керівництво формуванням професійних якостей курсантів доцільно здійснювати за такими взаємопов’язаними етапами:
1)визначення цілей і завдань керування процесом розвитку професійних якостей курсантів: нагромадження інформації про вихідний рівень інтересу курсантів до професії офіцера ОРО, мотиви її вибору, розробка програми дій щодо формування професійних якостей;
2)розробка технології розвитку професійних якостей: аналіз робочих планів і програм, визначення інтегративних курсів й змісту занять, а також тем для спільного комплексного вивчення на заняттях з оперативної психології та спеціальних дисциплін;
3)уточнення шляхів, методів, засобів і форм педагогічного керівництва формуванням професійних якостей: оцінка матеріально-технічної бази факультету, психолого-дидактичного комплексу, забезпечення взаємозв'язку з військовими підрозділами і т.д.;
4)реалізація наміченої програми дій щодо формування професійних якостей, її коректування, проведення контрольних зрізів;
5)аналіз результатів діяльності щодо формування професійних якостей курсантів, визначення рівня їх розвитку, стійкості, дієвості, внесення необхідних коректив.
6. За результатами дослідження розроблені практичні рекомендації викладачам щодо вдосконалення педагогічного керівництва формуванням професійних якостей курсантів:
- внести корективи в навчальні та тематичні плани НАПВУ з урахуванням вимог професії до курсанта, визначених на основі професіографічного аналізу діяльності офіцера оперативно-розшукових органів ПВУ;
- з метою визначення актуального стану розвитку професійних якостей запровадити в навчальний процес педагогічний моніторинг формування професійних якостей на основі методики комплексної оцінки особистості курсанта;
- ввести до програми курсу Наукова організація праці” матеріал щодо умінь і навичок організації самостійної роботи курсантів як ефективного засобу виховання їх професійних якостей;
- на основі розроблених критеріїв і показників у випускних атестаціях курсантів відображати рівень сформованості їх загальних і спеціальних професійних якостей;
- запровадити у навчально-виховний процес педагогічний моніторинг формування професійних якостей у майбутніх офіцерів ОРО ПВУ;
- починаючи з першого курсу навчання, формувати в курсантів адекватне уявлення про діяльність офіцера оперативно-розшукових органів ПВУ.
Педагогічний експеримент підтвердив правильність сформульованої гіпотези. Внаслідок формуючого експерименту в експериментальній групі, на відміну, від контрольної, відбулися статистично значущі зміни у рівнях розвитку професійних якостей курсантів: суттєво збільшився відсоток курсантів з високим рівнем (з 29,7 % до 46 %) і середнім (з 48,7% до 43,2%) і, відповідно, зменшилась кількість курсантів з низьким рівнем (з 21,6% до 10,8%).
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Перспективними є такі напрямки подальших наукових пошуків: дослідження педагогічних умов і шляхів розвитку комунікативних якостей курсантів у процесі вивчення фахових дисциплін; розробка і валідизація методик діагностування сформованості професійних якостей курсантів; обгрунтування шляхів і умов впровадження педагогічного моніторингу у процес професійної підготовки майбутніх офіцерів ОРО.

Список використаних джерел
1. Аболин Л.М. Соотношение психических и физиологических коррелятов эмоциональной устойчивости спортсмена // Вопросы психологии. М.: 1974. №1. С. 1521.
2. Актуальні проблеми роботи з персоналом в органах внутрішніх справ. Рекомендації міжнародної науково-практичної конференції (17 18 червня 1999 р., м. Харків. Університет внутрішніх справ. С. 2 7).
3. Алексюк А. М. Вчення про сутність людини і виховання як суспільно-історичне явище // Алексюк А. М. Педагогіка вищої освіти України: Історія. Теорія. К., 1998. С. 289 293.
4. Алексюк А.М. Педагогіка вищої школи: Курс лекцій. К.: 1993. 220 с.
5. Алексюк А.М. Педагогіка вищої школи. Курс лекцій: модульне навчання. К., 1993. С. 39.
6. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія: Підруч. для студ. К.: Либідь, 1998. 560 с.
7. Aнаньев Б.Г. Избранные психологические труды: В 2 т. / Под ред. А. А. Бодалева и др. М.: Педагогика, 1980. С. 2-288.
8. Aнаньев Б.Г. Проблемы формирования характера. Л., 1949. 56 с.
9. Андреева Г.М. Социальная психология. М.: Аспект-прес, 1980. 375 с.
10. Андреева И.А. Meтодико-психологическое исследование курсантов вуза МВД России в связи с задачами проффессионального отбора и психопрофилактики: Автореф. дис ... канд. психол. наук: (19.00.04 / М-во здравоохранения мед. пром-ти Рос; НИ психоневрологический ин-т им. В.М. Бехтерева, СПб., 1996. 24 с.
11. Антонець М.Я. Проблеми формування національної свідомості // Рідна школа. 1991. № 2. С. 5 9.
12. Анциферова Л.И. Методологические принципы и проблемы психологии // Психологический журнал. Т3. № 2. С. 7895.
13. Асломов А.Г. Психология личности: М.: MГУ, 1990. 367 с.
14. Атроценко Т. Єдність національного виховання і культури міжнаціонального спілкування в студентському середовищі // Наука і сучасність: Зб. наук. праць. К.: НПУ, 1999. Вип. 2. Ч. 2. С. 20 27.
15. Афонін Е.А. Становлення Збройних Сил України: соціальні та соціально-психологічні проблеми / НАН України. Ін-т соціології: Відп. ред. Л.В. Сохань, Л.Ф. Бурлачук. К.: Інтерграфік, 1994. 304 с.
16. Бабанский Ю.К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса: Методические рекомендации // Московский горн. ин-т усоверш. учителей. М.: ВИ, 1985. 92 с.
17. Банных В.И. Оперативно-розыскная деятельность на участке отряда. Учебное пособие. Хмельницький: Институт ПВУ, 1994. 104 с.
18. Барабанщиков A. В. Вопросы оптимизации учебно-воспитательного процесса в педагогической науке // Интенсификация учебно-воспитательного процесса и развитие творческих способностей слушателей. М.: ВПА, 1987. 234 с.
19. Барабанщиков А.В., Глоточкин А. Д., Феденко Н.Ф., Шеляг В. В. Проблемы психологии военного коллектива. М.: Воениздат, 1973. 105 с.
20. Барабанщиков А.В., Коротков Э. Н. Ф. Энгельс об интеллектуальной подготовленности офицерского состава. М.: ВПА, 1984. 58 с.
21. Біжан І.В. Шляхи реалізації основних концептуальних положень військової освіти // Народна Армія. 18 серпня 1998. С. 45.
22. Беспалько В. П. Основы теории педагогических систем: Проблемы и методы психол. пед. обеспечения техн. обучающих систем / Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1977 304 с.
23. Бодалев А.А. Восприятие и понимание человека человеком. М.: Изд-во МГУ, 1982. 200 с.
24. Боярский В.И. На стороже Руси стояти. М., 1992 168 с.
25. Введение в научное исследование по педагогике (под ред. В.И. Журавлева) М.: Просвещение, 1998. 239 с.
26. Вербицкий А.А. Игровые формы контекстного обучения - М.: Знание, 1983 - 95 с.
27. Висковатов М.И. Краткая история 1-го кадетского корпуса. СПб, 1832.
28. Военная инженерная психология. Под. Общ. Ред. В.Ф. Ломова, А.А. Васильева, В.В. Офицерова. М.: ВИМО СССР, 1970. 275 с.
29. Волковицкий Г.А. Мотивация военно-профессионального самосовершенствования. ВА им. Ф.Э. Дзержинского, 1994. 76 с.
30. Воробйова Л.С. Сутнісні основи індивідуальності людини в контексті гуманізації технічної освіти // Проблеми філософії: Міжвід. науков. зб-к. Вип. 91, 1992. С. 5056.
31. Гальперин П.Я. Введение в психологию М.: Из-во Моск. ун-та, 1976 150 с.
32. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія: Навчальний посібник. К.: Вища школа, 1995. 237 с.
33. Герасимов М.И. Как использовать опыт войны в обучении // Военный вестник. 1946. №10. С. 12-18.
34. Гершунский Б.С. Прогностические методы в педагогике, К.: Выща школа. Изд-во КГУ, 1974. 208 с.
35. Гончаренко С. Український педагогічний словник. К: Либідь, 1997. 376 с.
36. Горбов Ф.Д., Матова М.А., Розенблат Б.Ш. К характеристике психологических состояний человека в усложненных условиях деятельности / Вопросы психологии. 1971. №2. С. 8897.
37. Грановская Р.М. Элементы практической психологии. 2-е изд., испр. и доп. Л., 1988. 560 с.
38. Гриньков В.В. Шляхи та умови підвищення професійної творчості викладачів вищих військових навчальних закладів: Дис канд. пед. наук: 20.02.02. Хмельницький, 1998. 208 с.
39. Губин В.А. Формирование командирских качеств у курсантов военных училищ. Автореф. Дис канд. пед. наук, 1966. 22 с.
40. Гуманітаризація освіти як першооснова розбудови освітньої системи України: з доповіді на загальних зборах АПН України віце-президента академії, академіка С. У. Гончаренка // Освіта. 1994. 30 листопада. С. 45.
41. Девятко В.В. Социально-психологический тренинг как средство повышения компетентности молодых офицеров в общении с подчиненными. Автореф. Дис канд. психол. наук. М.: ВПА, 1991 22 с.
42. Державна національна програма Освіта: Україна ХХІ століття” // Освіта. Грудень. 1993. N 44 - 46.
43. Деркач Л.А., Ситников А.П. Формирование и развитие профессионального мастерства руководящих кадров социально-психологические тренинги прикладные психотехнологии. М. Луч. 1993 - 287 с.
44. Дрейпер Н. Прикладной регрессионный анализ. М.: Статистика, 1973. 386 с.
45. Дж. Стенли Дж. Статистические методы в педагогике и психологии М. Прогресс. 1976 477 с.
46. Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А., Пономаренко В.А. Готовность к деятельности в напряженных ситуациях. Психологический аспект Мн.: Издательство Университетское”, 1985 20l с.
47. Елбаев Ю.А. Психологические основы повышения эффективности профессионального психологического отбора в высших военно-учебных заведениях. Автореф. Дис канд. психол. наук. М.: ВПА, 1991. 22 с.
48. Елканов С.Б. Основы профессионального самовоспитания будущего учителя: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов. М.: Просвещение, 1989. 189 с.
49. Ершов А.А. Взгляд психолога на активность человека. М., 1991. 158 с.
50. Забрацький М.М. Педагогічна психологія: Курс лекцій. К.: МАУП, 2000. 100 с.
51. Закон Украины Об организационно-правовых основах борьбы с организованной преступностью” от 30.06.1993 г.
52. Закон України Про оперативно-розшукову діяльність”. Київ, Постанова Верховної Ради України від 18.02. 1992 р. зі змінами і доповненнями.
53. Закон України Про прикордонні війська України // Відомості Верховної Ради України. 1992 № 2 С. 7.
54. Заслуженюк В.С. Фактори формування професійної етики у майбутніх учителів // Психолого-педагогічна підготовка вчителя у вузі: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. Полтава, 1992. С. 4345.
55. Зелізний А. У методичному об’єктиві гуманітаризація навчальних програм // Льв. політехнік. 1996. - 18 жовтня. С. 45.
56. Зосимовский А.В. Проблема управления процессом формирования личности. М.: Изд-во МГУ. 1972. 152 с.
57. Іванченко И.Г., Моця Б.О. Охорона кордонів України в складі Російської імперії // Прикордонні війська України: історія і сучасність. Хмельницький: Видавництво Академії ПВУ, 1997. 292 с.
58. Істория України: нове бажання: У 2 т. Т. 1. О.І. Гуржій, Я.Д. Ісаєвич, М.Ф. Котляр та ін. Під. ред. В.А. Смолія. К.: Україна, 1995. 350 с.
59. Ильин Е. П. Психология воли. СПб.: Питер, 2000. 288 с.
60. Кабачинський М.І. Історія кордонів та Прикордонних військ України: Монографія. Хмельницький, 2000. 216 с.
61. Капітанець С.В. Педагогічні умови формування стилю професійного спілкування у майбутніх офіцерів-прикордонників: Дис канд. пед. наук: 20.02.02. Хмельницький, 2001. 224 с.
62. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання: Навчальний посібник. К.: Вища школа, 1997. 304 с.
63. Катковський А.В. Удосконалення професійного виховання військовослужбовців за контрактом у Прикордонних військах України: Дис канд. пед. наук: 20.02.02. Хмельницький, 2000.
64. Кельбя В.Г. Методика визначення професійних якостей майбутнього офіцера оперативно-розшукових органів Прикордонних військ України // Збірник наукових праць № 18. Частина ІІ. Хмельницький: Видавництво Національної академії ПВУ, 2002. С. 282289.
65. Кельбя В.Г. Окремі аспекти виховання професійних якостей у майбутніх офіцерів оперативно-розшукових органів Прикордонних військ України // Збірник наукових праць № 128. Чернівці: Видавництво Чернівецького національного університету, 2001. С. 119122.
66. Кельбя В.Г. Особливості формування професійних якостей у майбутніх офіцерів ОРО ПВУ: Педагогічний моніторинг // Збірник наукових праць № 20. Частина ІІ. Хмельницький: Видавництво Національної академії ПВУ, 2002. С. 184190.
67. Кельбя В.Г. Практичні рекомендації викладачам спецдисциплін щодо визначення особливостей професійних якостей майбутніх офіцерів оперативно-розшукових органів ПВУ // Збірник наукових праць № 6. Частина І. Матеріали науково-практичної конференції "Проблеми загальнопедагогічної підготовки майбутніх учителів". Вінниця: Вид-во Вінницького педагогічного університету, 2002. С. 8587.
68. Кельбя В.Г. Самостійна робота курсантів як засіб виховання професійних якостей майбутнього офіцера ОРО // Збірник наукових праць № 137. Чернівці: Видавництво Чернівецького національного університету, 2002. С. 7883.
69. Кикоть В.Я. Нормирование культуры профессионального общения у курсантов училищ МВД РФ. Автореф. Дис канд. псих. наук. СПб., 1994. 16 с.
70. Кічук Н. В. Формування творчої особистості вчителя. К.: Либідь, 1991. 96 с.
71. Кобыляцкий И.И. Научно-педагогические основы воспитательной работы в высшей школе. Одесса, 1974. 162 с.
72. Ковалев А.Г. Психология личности. 3-е изд., перераб. и доп. М.: Просвещение, 1970. 390 с.
73. Ковалев В.И. Эмоциональная устойчивость воина и пути ее формирования. М.: Изд-во ВА им. М. В. Фрунзе, 1972. 36 с.
74. Ковалева Н.Б. Проблема развития творческого профессионализма в практикуме. Дворец творчества как рефлексивно-творческая среда. Пермь, 1996.
75. Коменский Я.А., Локк Д., Руссо Ж.Ж. , Песталоцци И.Г. Педагогическое наследие / Сост. А.Ф. Смирнов. М.: Наука, 1988. 384 с.
76. Конституція України. Прийнята на 5 сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. Київ, 1996.
77. Концептуальні засади гуманітарної освіти в Україні (вища школа). Інформаційний збірник Міністерства освіти України, N 6, березень 1996. Київ: Освіта. 32 с.
78. Концептуальні засади національної безпеки України. Роль і місце Збройних сил у системі національної безпеки держави // Військо України. 1998. № 8. С. 58.
79. Концепція виховної роботи в Прикордонних військах України. К., 1993.
80. Концепція підготовки офіцерських кадрів у Прикордонних військах України.
81. Корн Г., Корн Т. Справочник по математике для научных работников и инженеров. Пер. со второго америк. изд. / Под общ. ред. И. Г. Арамановича. М.: Наука, 1974. 831 с.
82. Корочкин Б.П. Методологические вопросы и разработки профессиограммы офицера-политработника // Содержание деятельности и личностные качества офицера-политработника. М.: ВПА, 1976.
83. Краткая философская энциклопедия. М.: Издательская группа Прогресс”-Энциклопедия”, 1994. 576 с.
84. Кривунченко О.И. Формирование специальных учебно-познавательных навыков и умений у иностранных слушателей и курсантов в процессе изучения военно-технических дисциплин. Дис канд. пед. наук. М., 1979. 212 с.
85. Крутецкий В.А. Психология. М.: Просвещение, 1986. 336 с.
86. Крутов М.П. Некоторые психологические особенности использования опросников / Личность в системе общественных отношений. М.: Наука, 1982. 192 с.
87. Кузьмина Н.В., Якунин В.А. Эксперимент // Методы системного педагогического исследования. Л.: Изд-во ЛГУ, 1980. С. 115128.
88. Кузнецов Л.Н. Психологическая готовность офицера к боевой деятельности. Л.: Изд-во ЛВВПУ им. Ю. В. Андропова, 1957. 27 с.
89. Кулагин Б.В. Методика оценки интеллектуальных особенностей военнослужащих для рационального распределения по специальности / Военно-медицинский журнал, 1987. № 12. С. 2429.
90. Кулагин Б.В. Основы профессиональной диагностики. Л.: Медицина, 1984. 214 с.
91. Кумарина Г.Ф. Индивидуальное обучение слабоуспевающих школьников // Советская педагогика. 1987. № 2. C. 4045.
92. Кутузов М.И. Материалы юбилейной сессии военных академий Красной Армии, посвященной 200-летию со дня рождении М. И. Кутузова / Под ред. В. К. Мордовина. М.: Воениздат, 1947. 432 с.
93. Кухарчук А.М. Самооценка учащихся старших классов в процессе профессионального самоопределения. Автореф. Дис канд. пед. наук. Минск, 1973. 24 с.
94. Латышев О.М. Психолого-педагогические основы тактических игр и учений в ВУЗах внутренних войск МВД России. СПб.: Изд-во СПВВКУ ВВ МВД России, 1995. 15 с.
95. Лебедев В.И. Личность в экстремальных условиях. М.: Прогресс, 1989. 304 с.
96. Ленев Ю.А. Формирование профессиональных качеств у курсантов военных училищ. Дис. канд. пед. наук. М. ВПА, 1993 21 с.
97. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. 2-е изд. М.: Политиздат, 1977. 304 с.
98. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. 4-е изд. М.: Прогресс, 1977. 584 с.
99. Леонтьев А.Н., Лурия А.Р. О диагностике психологического исследования школьников // Coветская педагогика, 1968. № 7. С. 4651.
100. Лернер И.Я. Дидактические основы методов обучения. М.: Просвещение, 1980. 248 с.
101. Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Е. Махновця: Відп. ред. О.В. Мишонич. К.: Дніпро, 1989. 591 с.
102. Липский И.А. Методология военной педагогики: структура, модель, прогноз развития. СПб.: ВВИУС, 1994. Часть 1.
103. Лозниця В.С. Психологія і педагогіка: основні положення. К.: Екса, 1999. 304 с.
104. Ломов Б.Ф. Военная инженерная психология. М.: Воениздат, 1970 398 с.
105. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. М.: Воениздат, 1976. 444 с.
106. Лоули Д., Максвелл А. Факторный анализ как статистический метод / Пер. с англ. Ю.Н. Благовещенского. М: Мир, 1967. 144 с.
107.