Гетьман Тетяна Олександрівна. Психологічні чинники збереження здоров'я молодших школярів

Краткое описание

Гетьман Тетяна Олександрівна. Психологічні чинники збереження здоров'я молодших школярів.- Дисертація канд. психол. наук: 19.00.07, Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. - Київ, 2014.- 230 с.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА

На правах рукопису

Гетьман Тетяна Олександрівна

УДК 37.015.3-057.874:371.78

ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗДОРОВ’Я МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

19.00.07 – педагогічна та вікова психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
доктор психологічних наук, професор
Ставицька Світлана Олексіївна

Київ - 2014
ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЧИННИКІВ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗДОРОВ’Я ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ 10
1.1. Теоретичний аналіз вивчення феномена здоров’я та його видів 10
1.2. Психічне та психологічне здоров’я молодших школярів у контексті вікових особливостей їх розвитку 24
1.3. Основні чинники впливу на здоров’я дітей молодшого шкільного віку 34
Висновки до першого розділу 48
РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗДОРОВ’Я МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ НАВЧАННЯ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ 50
2.1. Методичні підходи до вивчення проблеми психологічних чинників впливу на здоров’я молодших школярів 50
2.2. Провідні психологічні чинники впливу на здоров’я дітей молодшого шкільного віку 56
2.2.1. Ставлення до навчання та особливості його впливу на здоров’я молодших школярів 68
2.2.2. Вплив на здоров’я молодшого школяра його ціннісного ставлення до себе та до інших 75
2.2.3. Особливості впливу соціального середовища на здоров’я молодших школярів 87
2.2.4. Особливості впливу індивідуально-типологічних властивостей молодших школярів на їх здоров’я 94
2.3. Ієрархія психологічних чинників впливу на збереження здоров’я молодших школярів на різних етапах їх навчання в початковій школі 102
Висновки до другого розділу 118
РОЗДІЛ 3. ПРОГРАМА ПСИХОЛОГІЧНОГО СУПРОВОДУ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗДОРОВ’Я ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ 123
3.1. Теоретичне обґрунтування комплексної програми профілактики, збереження та зміцнення здоров’я дітей молодшого шкільного віку 123
3.2. Психогігієнічні засоби збереження фізичного та соціально-психологічного здоров’я молодших школярів 130
3.3. Змістові та організаційні аспекти тренінгу збереження та зміцнення психічного здоров’я дітей молодшого шкільного віку 140
3.4. Динаміка впливу психологічних чинників на збереження здоров’я дітей молодшого шкільного віку 160
Висновки до третього розділу 175
ВИСНОВКИ 177
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 181
ДОДАТКИ 201

ВСТУП

Актуальність дослідження. Збереження здоров’я людини є одним із пріоритетних завдань демократичного суспільства. Здоров’я закладається з дитинства, тому будь-яке відхилення у розвитку організму, будь-яка хвороба відбиваються в подальшому на стані здоров’я дорослої людини. Сучасні наукові підходи до визначення і розуміння здоров’я є предметом наукової дискусії щодо його сутності, якісних і кількісних характеристик, пошуку шляхів збереження. Тенденція визначення здоров’я з урахування соціально-психологічних та психофізіологічних аспектів життєдіяльності людини простежується у чисельних наукових працях (Р. М. Баєвський, І. І. Брехман, В. П Казначеєв, Є. І. Кудрявцева, Ю. П. Лісіцин, В. М. Оржеховська та ін.). Дослідники також акцентують увагу на питаннях психічного й психологічного здоров’я (М. Є. Бачерикова, С. Д. Максименко, В. П. Петленко, Р. О. Стефанчук та ін.).
Проблема загального погіршення здоров’я дітей та підлітків стимулює вчених-психологів до пошуку нових шляхів охорони і зміцнення їх здоров’я. Це зумовило появу наукових робіт, у яких робляться спроби: знайти способи збереження та зміцнення фізичного здоров’я дітей у процесі їх навчання і виховання (Г. П. Апанасенко, І. А. Аршавський, А. Л. Попова, В. О. Шаповалова), забезпечити корекцію педагогічного процесу з метою його позитивного впливу на здоров’я школярів (В. А. Ананьєв, М. М. Безруких, Т. Є. Бойченко, О. Д. Дубогай), розробку й реалізацію педагогічним колективом комплексних програм збереження здоров’я дітей (Л. Г. Татарникова, Г. К. Зайцев та ін.). Зважаючи на це, одним з головних завдань всіх інституцій і закладів, що мають відношення до підростаючого покоління, стає збереження, розвиток і зміцнення здоров’я дітей (В. Андріянов, Т. Мельников). Особливо актуальною ця вимога є по відношенню до початкової школи, адже молодший школяр дуже чутливий і відкритий до оточення, а нове шкільне середовище здійснює особливий вплив на його здоров’я. Тому, для успішного вирішення проблеми збереження здоров’я дітей необхідно визначити чинники, які його детермінують. Однак, проблема психологічних чинників збереження здоров’я дітей, зокрема, учнів початкової школи, залишається мало дослідженою, тоді як їх виявлення сприятиме забезпеченню індивідуального психолого-педагогічного підходу до процесу навчання й виховання кожного учня та створить оптимальні умови для збереження здоров’я дітей у педагогічному процесі.
Таким чином, соціальна значущість та недостатня розробленість зазначеної проблематики у сучасній психолого-педагогічній теорії і практиці зумовили вибір теми дисертаційного дослідження "Психологічні чинники збереження здоров’я молодших школярів".
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема входить до плану науково-дослідних робіт кафедри соціальної психології та психотерапії Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова й затверджена Вченою радою університету (протокол № 13 від 22.06.2006) та узгоджена Міжвідомчою радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології НАПН України (протокол № 3 від 26.03.2014).
Мета дослідження: здійснити теоретичне та емпіричне дослідження психологічних чинників впливу на здоров’я молодших школярів; розробити та впровадити психологічний супровід чинників збереження здоров’я дітей початкової школи.
Згідно поставленої мети було визначено завдання дослідження:
1. Визначити теоретичні підходи до вивчення проблеми психологічних чинників збереження здоров’я особистості.
2. Виявити й емпірично дослідити провідні психологічні чинники впливу на збереження здоров’я молодших школярів.
3. Обґрунтувати критерії, визначити рівні та показники психологічного здоров’я дітей молодшого шкільного віку.
4. Розробити, обґрунтувати та апробувати програму психологічного супроводу збереження здоров’я дітей молодшого шкільного віку в системі початкової школи.
Об’єкт дослідження – збереження здоров’я дітей молодшого шкільного віку.
Предмет дослідження – психологічні чинники збереження здоров’я молодших школярів.
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань нами була розроблена програма дослідження, реалізація якої передбачала використання комплексу загальнонаукових методів: теоретичних: системно-структурний аналіз, синтез, порівняння та узагальнення психологічної та педагогічної літератури з проблеми дослідження; емпіричних: анкетування, бесіди, спостереження, тестів, констатувального та формувального експерименту. Кількісне опрацювання еспериментально отриманих результатів дослідження здійснювалося за допомогою комп’ютерної програми Statistica 6.0. з використанням методів непараметричної статистики.
На різних етапах дослідження було використано такі психодіагностичні методики: "Тест шкільної тривожності" для дітей (адапт. Т. Патрико, Г. Кучерява), методика дослідження самооцінки (Т. В. Дембо, С. Я. Рубінштейн), проективні методики "Два будинки" (А. Л. Венгер, Г. А. Цукерман), "Моє здоров’я" та "Кінетичний малюнок сім’ї" (Р. С. Бернса, С. Х. Кауфмана в адапт. О. В. Соколової), опитувальник "Коло" Г. Айзенка, опитувальник для учителів "Оцінка емпатійності керівника" (Є. М. Потапчук).
Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилося на базі ЗОШ № 9 м. Ніжина, ЗОШ № 314 м. Києва, Талалаївської ЗОШ I-III ст. Ніжинського р-н Чернігівської обл. До дослідження було залучено 387 молодших школярів у віці 6-10 років (учні 1-4 класів, з них хлопців – 212, дівчат – 175), а також їх учителі й вихователі груп продовженого дня. Теоретична, діагностична та корекційно-розвивальна робота, спрямована на визначення психологічних чинників збереження та зміцнення здоров’я молодших школярів, проводилася впродовж 2006-2014 р.
Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягають у тому, що вперше:
- здійснено системне теоретико-експериментальне дослідження психологічних чинників збереження здоров’я молодших школярів; обґрунтовано критерії психологічного здоров’я учнів початкової школи (наявність чи відсутність: хронічних захворювань, емоційних переживань негативної модальності, пов’язаних зі школою, переживань негативної модальності пов’язаних з сімейною ситуацією); визначені рівні (низький, середній, високий) здоров’я молодших школярів;
- визначено основні психологічні чинники, які впливають на здоров’я учнів початкової школи і забезпечують позитивну динаміку збереження здоров’я молодших школярів: сприятлива сімейна ситуація – задоволеність сімейним і соціальним статусом, відсутність конфліктності в сім’ї; низький показник тривожності та відсутність страхів, пов’язаних із ситуаціями контакту з учителем, з ровесниками, із самовираженням та перевіркою знань; високий рівень емоційної стабільності та позитивної шкільної мотивації, задоволеність результатами навчання; адекватна самооцінка та впевненість у собі; переважаючий інтернальний локус контролю у сфері навчальних невдач; високий рівень фізіологічного опору шкільним страхам; позитивне активне ставлення до власного здоров’я, установка на здоровий спосіб життя, здорове харчування; високий рівень задоволеності життям; здатність до емпатії, доброзичливе ставлення до людей, низький рівень конфліктності та агресивності, розвинені навички міжособистісного спілкування;
- на основі виділених психологічних чинників теоретично обґрунтовано доцільність, розроблено та експериментально доведено ефективність застосування комплексної програми профілактики, зміцнення та збереження здоров’я дітей молодшого шкільного віку;
- поглиблено та розширено уявлення про такі складові збереження здоров’я молодших школярів як, фізична, психічна та соціальна;
- набула подальшого розвиту система знань про сутність, зміст та особливості збереження здоров’я дітей молодшого шкільного віку.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що апробований пакет психодіагностичних методик для визначення психологічних чинників впливу та рівнів здоров’я дітей молодшого шкільного віку, а також авторська програма "Психологічного супроводу збереження здоров’я молодших школярів" та навчально-методичний посібник "Профілактика, збереження та зміцнення здоров’я дітей молодшого шкільного віку" можуть бути використані практичними психологами та учителями у навчально-виховному процесі початкової школи та викладачами вищих педагогічних навчальних закладів у підготовці фахівців для початкової ланки освіти.
Апробація та впровадження результатів дисертації. Основні теоретичні та практичні положення та результати дисертаційного дослідження доповідалися й отримали схвалення на 9 Міжнародних науково-практичних конференціях - "Проблеми становлення фахівця-психолога у процесі вузівського навчання" (м. Ніжин, 15-17 листопада 2006 р.), "Наука, освіта, суспільство очима молодих" (м. Рівне, 15-16 травня 2008 р.), "Проблеми духовності в психології розвитку особистості" (м. Ніжин, 21-23 травня 2008р.), "Актуальні проблеми практичної психології" (м. Херсон, 23-24 квітня 2009 р.), "Методологія та технології практичної психології в системі вищої освіти" (м. Київ, 10-11 квітня 2009 р.), "Духовність у становленні та розвитку особистості (м. Суми, 1-2 жовтня 2009 р.), "Методологія та технології практичної психології в системі вищої освіти" (15-16 травня 2012 р.), "Проблеми переживання життєвої кризи" (м. Ніжин, 12-13 квітня 2011 р.), VI Харківських Міжнародних психологічних читань "Психологія у суспільстві, що трансформується", присвячених пам’яті О. М. Лактіонова (м. Харків, 16 квітня 2010 р.); 4 всеукраїнських науково-практичних конференціях - "Сучасні технології навчання в початковій освіті" (м. Київ, 13-14 квітня 2006 р.), "Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість" (м. Київ, 25-27 квітня 2006 р.), "Актуальні проблеми формування здорового способу життя учнівської та студентської молоді" (м. Ніжин, 14-16 листопада 2007 р), "Професійна підготовка фахівців соціально-педагогічної сфери в умовах інтеграції України до європейського освітнього простору" (11-12 жовтня 2012 р.); звітних наукових конференціях викладачів кафедри загальної та практичної психології НДУ імені Миколи Гоголя (2006-2014 рр.), звітних наукових конференціях викладачів і аспірантів та на засіданнях кафедри соціальної психології та психотерапії НПУ імені М. П. Драгоманова (2012-2014 рр.).
Результати дисертаційного дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Талалаївської ЗОШ I-III ст. Чернігівської обл. (протокол № 7 від 28.03.2007), Білогородської загальноосвітньої школи I-III ст. № 2 Київської обл. (довідка № 23 від 29.01.2010) Інституту педагогіки і психології НПУ імені М. П. Драгоманова (довідка №53/13 від 12.12. 2013), загальноосвітньої школи № 9 міста Ніжина (довідка № 68 від 25.04. 2014)), Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя (довідка № 05 від 18.06.2014).
Публікації. Результати дослідження висвітлено у 19 одноосібній публікації автора, серед яких 11 статей надруковано у наукових фахових виданнях України, 1 стаття у зарубіжному виданні, 6 – матеріали науково-практичних конференцій, 1 навчально-методичний посібник.
Структура та обсяг дисертації Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, який налічує 199 найменувань (з них 10 іноземною мовою) та 8 додатків. Основний зміст дисертації викладено на 180 сторінках комп’ютерного тексту. Робота містить 35 таблиць і 3 рисунки на 16 сторінках. Загальний обсяг дисертації 230 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичний аналіз психолого-педагогічних підходів до проблеми феномену здоров’я; виявлено і проаналізовано основні чинники, які впливають на стан здоров’я молодших школярів; визначено та науково обґрунтовано критерії, рівні та психологічні чинники збереження здоров’я учнів початкової школи; розроблено, апробовано та впроваджено програму психологічного супроводу, яка включає засоби і прийоми профілактики, збереження та зміцнення здоров’я дітей молодшого шкільного віку. Результати проведеного дослідження дали підстави для формулювання таких висновків:
1. Теоретичні підходи до розуміння сутності поняття здоров’я, містять значні розходження у його тлумаченні. Однак, спільним є те, що як у зарубіжній, так і вітчизняній науці підкреслюється необхідність розглядати здоров’я не тільки як категорію медичну, а й соціально-психологічну. Виявлені положення розкривають особливості різних видів здоров’я (фізичного, соціального, психічного та психологічного), їх детермінованість та взаємодію.
Доведено, що здоров’я особистості – складно організоване утворення, яке характеризується певною цілісністю та динамічністю і включає фізичну, психічну та соціальну складову. Саме тому, при вивченні психологічних чинників його збереження у молодшому шкільному віці необхідно враховувати вікову специфіку психофізіологічного та психоемоційного розвитку дітей молодшого шкільного віку, їх навчально-пізнавальної діяльності, соціальної взаємодії, тобто всього того, що впливає на здоров’я дитини та визначає його особливості у цей віковий період.
2. Обґрунтовано критерії психологічного здоров’я учнів початкової школи (наявність чи відсутність хронічних захворювань; наявність чи відсутність емоційних переживань негативної модальності, пов’язаних зі школою; наявність чи відсутність переживань негативної модальності пов’язаних з сімейною ситуацією). Визначені рівні (високий, середній, низький) здоров’я молодших школярів.
З’ясовано, що, передусім, молодші школярі з низьким рівнем здоров’я (36% досліджуваних) потребують виключної уваги з боку батьків та учителів щодо збереження їх здоров’я, оскільки вони мають проблеми з фізичним здоров’ям (хронічні захворювання, часті застуди); підвищений з тенденцією до високого рівень шкільної тривожності (страх не відповідати очікуванням оточуючих, страх перевірки знань, страх соціальних контактів як з учителями, так і з однолітками); занижені рівні самооцінки щастя, здоров’я, характеру; у них існують проблеми пов’язані зі спілкуванням; вони, переважно, виховуються у сім’ях з неблагополучною сімейною взаємодією; мають середні або низькі показники успішності в навчальній діяльності, низький рівень шкільної мотивації; переважно - це учні з сильним, урівноваженим, інертним типом нервової системи (флегматики) або із слабким типом нервової системи (меланхоліки), які малоактивні, швидко стомлюються, не вміють працювати систематично, мають екстернальні тенденції локусу контролю у сфері навчальних невдач.
3. Встановлено, що молодші школярі з різним рівнем здоров’я відрізняються між собою за оцінкою найбільш значущих сфер шкільного середовища (соціальна взаємодія з іншими, шкільна оцінка, навчальна діяльність). Так, учні з низьким рівнем здоров’я впродовж всього навчання у початковій школі найбільш чутливі до соціальної взаємодії з іншими, в першу чергу з учителем, а в 3-4-му класах з ровесниками. Водночас, більш травмуючою для них, порівняно з школярами з високим рівнем здоров’я, залишається шкільна оцінка. Починаючи з другого класу і до закінчення початкової школи найбільш значущим для молодшого школяра з високим рівнем здоров’я є навчальна діяльність. Саме вона є предметом докладання зусиль і може спричиняти появу негативних переживань молодших школярів з високим рівнем здоров’я. Показниками, що зумовлюють ставлення дітей до навчальної діяльності є мотивація їх учіння зокрема, те чи стала навчальна діяльність значущою для молодшого школяра і наскільки він задоволений її результатами.
Психічне та психологічне здоров’я молодшого школяра зумовлюється й особливостями ставлення дитини до себе, зокрема такими показниками як ставленням до власного здоров’я та самооцінкою рівня задоволеності власним життям. Для більшості молодших школярів як з високим, так і з низьким рівнем здоров’я на різних етапах навчання в початковій школі характерна завищена самооцінка свого здоров’я. Така ж тенденція притаманна і самооцінці власного стану щастя.
Одним з найбільш чутливих індикаторів стану здоров’я молодших школярів є рівень шкільної тривожності. У всіх класах початкової школи дітей з підвищеним та високим рівнем шкільної тривожності значно більше у групі дітей з низьким рівнем здоров’я, ніж з високим рівнем. Причому від 1-го до 4-го класів у цієї категорії дітей за всіма показниками, окрім показника страху перевірки знань, відсоток школярів з підвищеним та високим рівнями тривожності зростає, тоді коли у школярів з високим рівнем здоров’я дещо зростає відсоток дітей лише з підвищеним та високим показниками страху соціальних контактів з однокласниками та страху самовираження.
Здоров’я молодших школярів залежить і від особливостей їх нервової системи. Так, молодші школярі із сильним типом нервової системи менше, ніж їх ровесники із слабким типом нервової системи переживають підвищений страх соціальної взаємодії з учителями, а також їм властивий більш виражений показник низького фізіологічного опору страху, що у свою чергу корелює з рівнем їхнього здоров’я. Значною мірою взаємообумовлені між собою здоров’я дитини і ряд показників її сімейної взаємодії.
4. Основними психологічними чинниками, які впливають на здоров’я учнів початкової школи і забезпечують позитивну динаміку збереження здоров’я молодших школярів є: сприятлива сімейна ситуація – задоволеність сімейним і соціальним статусом, відсутність конфліктності в сім’ї; низький показник тривожності та відсутність страхів, пов’язаних із ситуаціями контакту з учителем, з ровесниками, із самовираженням та перевіркою знань; високий рівень емоційної стабільності та позитивної шкільної мотивації, задоволеність результатами навчання; адекватна самооцінка та впевненість у собі; переважаючий інтернальний локус контролю у сфері навчальних невдач; високий рівень фізіологічного опору шкільним страхам; позитивне активне ставлення до власного здоров’я, установка на здоровий спосіб життя; високий рівень задоволеності життям; здатність до емпатії, доброзичливе ставлення до людей, низький рівень конфліктності та агресивності, розвинені навички міжособистісного спілкування.
5. Теоретичним обґрунтуванням авторської програми психологічного супроводу щодо профілактики, зміцнення та збереження здоров’я дітей молодшого шкільного віку стали положення про: цілісність особистості, психосоматичну єдність тих психофізіологічних процесів, що відбуваються в організмі людини та різних соціально-психологічних впливів на неї зовнішнього середовища; те, що важливим чинником забезпечення здоров’я дитини є формування внутрішньої культури її психічного життя, що виражається у ставленні до себе, до інших, до вимог життя та здатності ефективно діяти у навколишньому середовищі; що механізми збереження та зміцнення здоров’я молодших школярів базуються, передусім, на формуванні у них таких внутрішніх психологічних характеристик як адекватна самооцінка та переважаючий інтернальний локус контролю.
Результатом впровадження програми психологічного супроводу стало: підвищення рівня усвідомленості молодшими школярами сутності здоров’я та чинників, що його зумовлюють, об'єктивація самооцінки молодших школярів, підвищення рівня їх інтернальності у сфері навчальних невдач, здоров’я та міжособистісних стосунків; зниження рівнів загальної, шкільної та міжособистісної тривожності, що істотно вплинуло на ставлення молодших школярів до власного здоров’я, до себе, інших та до життя в цілому і продемонструвало ефективність запропонованої нами програми, спрямованої на збереження та зміцнення здоров’я учнів молодшого шкільного віку.
Проведене дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів досліджуваної проблеми та відкриває перспективи подальшої дослідницької роботи щодо визначення взаємозалежності між індивідуальними психофізіологічними особливостями молодших школярів та психологічними чинниками збереження їх здоров’я.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Ананьев В. А. Практикум по психологии здоровья. Методическое пособие по первичной специфической и неспецифической профилактике / Виктор Алексеевич Ананьев. – СПб. : Речь, 2007. – 320 с.
2. Андріянов В. Формування здорового способу життя в умовах екологічної кризи / В. Андріянов, О. Ромашова // Рідна школа. – 1995. – № 10. – С.43-45.
3. Андрос М. Є. Психічне здоров’я особистості: психологічне консультування керівників шкіл / М. Є. Андрос // Освіта і управління. – Том 2. – 1998. – Число 2. – С. 64.
4. Апанасенко Г. П. Валеология: стратегия здравоохранения будущего / Г. П. Апанасенко //Материалы IV национального конгресса по профилактической медицине и валеологии. – СПб., 1997. – С. 8-10.
5. Амонашвили Ш. А. Здраствуйте, дети!: Пособие для учителей./ Ш. А. Амонашвили. – М.: Просвещение, 1988. – 208 с.
6. Архиреева Т. В. Структура образа Я у младшего школьника / Т. В. Архиреева // Новые психологические исследования. - В. Новгород, 1999.
7. Асмолов А. Г. Психология личности/ А. Г. Асмолов. – М: Изд-во МГУ. - 1990. - 367с.
8. Ассаджоли Р. Психосинтез: теория и практика / Р. Ассаджоли. - М.: "REFL-book", 1994. - 314 с.
9. Балл Г. О. До розробки теоретичної моделі вільної особистост/ Г. О. Балл // Психологія суб’єктивної активності особистості. – К., 1993. – С. 12-13.
10. Балл Г. О. Засади запровадження здорового способу життя української молоді / Г. О. Балл, Н. А. Бастун, О. В. Завгородня // Практична психологія та соціальна робота. 2010. - № 12. – С. 70-74.