Чемодурова Юлія Миколаївна Психологічні умови подолання про­фесійних деформацій практичних психологів у системі післядипломної освіти

Краткое описание

Чемодурова Юлія Миколаївна, старший викладач кафе­дри менеджменту освіти та психології КЗ «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької облради: «Психологічні умови подолання про­фесійних деформацій практичних психологів у системі післядипломної освіти» (19.00.07 - педагогічна та вікова психологія). Спецрада Д 26.053.10 у Національному педаго­гічному університеті імені М. П. Драгоманова МОН України

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ЗАПОРІЗЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ» ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М. П. ДРАГОМАНОВА

Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису

ЧЕМОДУРОВА Юлія Миколаївна

УДК 37.013.77:331.546:378.046.4(043.3)

ДИСЕРТАЦІЯ

ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ ПОДОЛАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ДЕФОРМАЦІЙ ПРАКТИЧНИХ ПСИХОЛОГІВ У СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

19.00.07 – педагогічна та вікова психологія Подається на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
Ю.М. Чемодурова

Науковий керівник: Гура Тетяна Євгеніївна, доктор психологічних наук, професор

Запоріжжя – 2019

ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………………………
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ СУТНОСТІ ПРОФЕСІЙНИХ ДЕФОРМАЦІЙ ПРАКТИЧНИХ ПСИХОЛОГІВ…………
1.1. Наукові підходи щодо дослідження сутності професійних деформацій особистості в сучасній психологічній науці………………………………
1.2. Типи, механізми та чинники розвитку професійних деформацій практичних психологів……………………………………………………..
1.3. Психологічні засади подолання професійних деформацій практичних психологів у системі післядипломної освіти…..………………………….
Висновки до першого розділу …………………………………………………
РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПРОФЕСІЙНИХ ДЕФОРМАЦІЙ ПРАКТИЧНИХ ПСИХОЛОГІВ …………
2.1. Психодіагностичні методи і методики вивчення професійних деформацій практичних психологів………………………………………
2.2. Особливості прояву професійних деформацій практичних психологів на різних рівнях організації психіки…..………….…………..……………
2.3. Критерії розвитку та показники подолання професійних деформацій практичних психологів……………………………………………………..
Висновки до другого розділу…………………………………………………….
РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПСИХОЛОГІЧНИХ УМОВ ПОДОЛАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ДЕФОРМАЦІЙ ПРАКТИЧНИХ ПСИХОЛОГІВ У СИСТЕМІ
ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ…………………………………………………
3.1. Програма подолання професійних деформацій практичних психологів у системі післядипломної освіти ……………………………………………..
3.2. Динаміка рівнів подолання професійних деформацій практичних психологів……………………………….…………………………………..
3.3. Методичні рекомендації щодо подолання професійних деформацій практичних психологів……………………………………………………..
Висновки до третього розділу…………………………………………………...
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………….
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………………..
ДОДАТКИ…………………………………………………………………………

14

21

21

48

69
99

102

102

116

140
151

154

154

181

192
198
201
206
229

ВСТУП

Актуальність дослідження. Стрімкий розвиток українського суспільства, його соціальні, економічні, політичні та культурні перетворення висувають нові вимоги до фахівців, які у складних професійних ситуаціях мають характеризуватися стійкою системою цінностей, розвиненою рефлексивністю, самоорганізацією, здатністю до самопізнання та саморозвитку. Це зумовлює пріоритетність напрямів післядипломної освіти, зокрема практичних психологів, першочерговим завданням якої стає створення умов для гармонійного професійного та особистісного розвитку фахівців, що відображено в державних нормативних документах: Законах України «Про освіту» і «Про вищу освіту», Концептуальних засадах розвитку педагогічної освіти України та її інтеграції в європейський освітній простір, Положенні про психологічну службу системи освіти України тощо.
Об'єктивні особливості професійної психологічної діяльності, високе емоційне навантаження практичних психологів призводять до зниження їх психічної стійкості, розвитку професійно небажаних якостей та дезадаптації, появі психологічних бар’єрів, що відображається на якості виконання професійних функцій, професійної взаємодії та життєдіяльності. Саме тому перед системою післядипломної освіти, яка покликана оперативно реагувати на нагальні потреби суспільства та особистості, актуалізується завдання із запровадження надсучасних моделей підвищення кваліфікації практичних психологів, що забезпечують розвиток їх професійної компетентності, активізацію рефлексивних механізмів, збереження психологічного здоров’я й особистісної цілісності в умовах мінливого суперечливого соціального та професійного середовища.
У сучасній психологічній науці проблема деструктивного, деформувального впливу професійної діяльності на особистісний розвиток стає дедалі актуальнішою. Більшість учених (К.О Абульханова-Славська, А.О. Деркач, Є.П. Єрмолаєва, А.В. Карпов, Є.О. Клімов, С.Д. Максименко, В.А. Семиченко, Г.Х. Яворська та ін.) підкреслюють складність, тривалість та різноспрямованість

професійного розвитку фахівця, що може призводити до негативних особистісних змін, відображатися на продуктивності праці та міжособистісній взаємодії. У зв’язку з цим практичну значущість у системі післядипломної освіти набуває не тільки розвиток, поглиблення або вдосконалення професійних знань і вмінь практичних психологів, але й пошук ефективних шляхів превенції та корекції негативних новоутворень їх професіогенезу, розвиток тих особистісно- професійних якостей, що забезпечать профілактику і подолання їх професійних деформацій.
Деякі аспекти досліджуваної проблеми знайшли своє відображення в наукових працях, що спрямовані на: визначення сутності професіогенезу особистості (Б.Г. Ананьєв, Г.О. Балл, Т. Парсонс, М.С. Пряжников, Д. Сьюпер, К. Ховланд, Н.В Чепелєва, Т.С. Яценко та ін.); дослідження професійного розвитку психолога (Г.С. Абрамова, І.В. Вачков, Н.П. Локалова, Н.Ф. Шевченко та ін.); виокремлення професійно значущих якостей практичного психолога (І.Б. Гриншпун, Т.Є Гура, О.Г. Лідерс, В.О. Сухарьов та ін.); визначення концептуальних положень супроводу професійної психологічної діяльності (М.Р. Бітянова, В.Г. Панок, Н.І. Пов’якель та ін.). Проблема професійних деформацій і деструкцій фахівців, найбільш загальні і вірогідні чинники їх виникнення та форми прояву досліджуються такими авторами як: С.П. Безносов, М.С. Великодна, Ж.П. Вірна, Е.Ф. Зеєр, В.Є. Орел, Е.Е. Симанюк та ін. Окремі питання зазначеного предметного простору висвітлені в працях вітчизняних учених, зокрема в аспекті вдосконалення фахової підготовки практичних психологів (І.І. Бондаренко, О.Ф. Бондаренко, Т.В. Зайчикова, О.М. Кокун, М.С. Міщенко та ін.).
У працях зарубіжних авторів поняття «професійна деформація» найчастіше презентується терміном «burnout» (або «психічне вигоряння») і розглядається в аспекті деформації внутрішнього світу фахівця під впливом професійних стресів, що проявляється в його емоційному і фізичному виснаженні, неможливості гармонійного особистісного та професійного розвитку (К. Кондо, К. Маслач, А. Пайнс, Г. Дж. Фрейндербергер та ін.).

Проте, незважаючи на значний інтерес науковців до питань забезпечення успішності професіогенезу психологів, проблема виникнення та подолання професійних деформацій у теоретичному і практичному аспекті залишається недостатньо розробленою, про що свідчить відсутність єдиного розуміння сутності цього феномена, теоретично визначеної й методологічно обґрунтованої моделі його виникнення і розвитку, розробленої й експериментально апробованої технології профілактики та корекції професійних деформацій фахівців, зокрема психологів, в умовах післядипломної освіти.
Актуальність зазначеної проблеми, її недостатнє теоретичне та практичне вивчення зумовили вибір теми дисертаційної роботи «Психологічні умови подолання професійних деформацій практичних психологів у системі післядипломної освіти».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконана відповідно до тематичного плану наукових досліджень Комунального закладу «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради в межах комплексної науково-дослідної теми «Розвиток компетентностей суб’єктів освітнього процесу у системі неперервної освіти» (ДР№0113U007511).
Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою КЗ
«Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» ЗОР (протокол № 1 від 01.02.2012 р.), узгоджена в бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в НАПН України (протокол № 2 від 24.04.2012 р.).
Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці комплексу психологічних умов подолання професійних деформацій практичних психологів у системі післядипломної освіти.
Для досягнення мети були окреслені такі завдання:
1) здійснити теоретичний аналіз особливостей професіогенезу практичних психологів, розкрити сутність професійних деформацій та механізми їх виникнення;

2) охарактеризувати типи, ознаки та чинники розвитку професійних деформацій практичних психологів;
3) емпірично дослідити особливості розвитку професійних деформацій практичних психологів;
4) визначити та обґрунтувати психологічні умови, що забезпечують успішне подолання професійних деформацій практичних психологів у системі післядипломної освіти;
5) експериментально перевірити ефективність визначених психологічних умов подолання професійних деформацій практичних психологів у системі післядипломної освіти.
Об’єкт дослідження – професійні деформації особистості як особливе особистісно-професійне явище.
Предмет дослідження – психологічні умови подолання професійних деформацій практичних психологів у системі післядипломної освіти.
В основу дослідження покладено припущення про те, що ефективність подолання професійних деформацій практичних психологів у системі післядипломної освіти залежить від такої сукупності психологічних умов:
1) усвідомлення практичними психологами сутності професійних деформацій фахівців, методів їх самодіагностики, успішної профілактики та корекції через оновлення змісту післядипломної освіти;
2) гармонізації професійної Я-концепції практичних психологів, яка визначає зміст їх професіогенезу, темп, успішність оволодіння професійною діяльністю, входження в професійну спільноту шляхом розхитування генералізованої деструктивної установки;
3) активізації механізмів професійної самоорганізації практичних психологів завдяки створенню рефлексивного освітньо-професійного середовища у закладі післядипломної освіти.
Для вирішення поставлених завдань і перевірки припущення дослідження використано комплекс загальнонаукових методів: теоретичних – аналіз, систематизація, зіставлення та узагальнення даних з проблем психології

професійної діяльності та професійного розвитку особистості, теоретичне моделювання сутнісних ознак професійних деформацій; психолого-педагогічне проектування; метод аналізу визначення понять; емпіричних – психолого- педагогічний експеримент (конcтатувальний, формувальний), анкетування, опитування, тестування для виявлення рівня розвитку професійних деформацій; статистичних - методи середніх величин, парних порівнянь, кореляційного аналізу, аналізу даних за допомогою сучасних інформаційних технологій (обробка результатів діагностики, визначення характеру різниці між коефіцієнтами до та після формувального етапу експерименту). На констатувальному та контрольному етапах дослідження було використано діагностичні методики для визначення особливостей професійних деформацій практичних психологів за компонентами структури особистості: особистісно-смисловим – «Опитувальник особистісної орієнтації» (авт. Е. Шостром, адаптація Ю. Альошиної та ін.); когнітивним – авторський дидактичний тест «Психологічні особливості професійного розвитку особистості»; регулятивним – «Опитувальник на вигорання» (Maslach burnout inventory, MBI, адаптація Н.Є. Водоп’янової) та «Стратегії долання стресових ситуацій» (SACS, авт. С. Хобфолл, адаптація Н.Є. Водоп’янової, О.С. Старченкової); рефлексивним – «Методика визначення рівня рефлексивності» (авт. А.В. Карпов, В.В. Пономарьов).
Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалась упродовж 2012-2018 pp. на базі КЗ «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» ЗОР. У пілотному дослідженні взяли участь
435 практичних психологів різних регіонів України. Учасниками констатувального і формувального етапів експерименту стали 179 практичних психологів системи освіти України.
Наукова новизна та теоретичне значення дослідження:
- вперше визначено сутність професійних деформацій практичних психологів як особливого особистісно-професійного явища, що виявляється у зміні структури особистості фахівця під впливом професійної діяльності, викривленні його професійної Я-концепції через фіксацію і генералізацію

деструктивної установки; визначено чинники (особистісні, організаційні, статусно-рольові), особливості прояву та критерії розвитку професійних деформацій практичних психологів за визначеними компонентами структури особистості (особистісно-смисловим, когнітивним, регулятивним, рефлексивним), рівні їх розвиненості (низький / початковий, середній, високий); обґрунтовано комплекс психологічних умов подолання професійних деформацій практичних психологів у системі післядипломної освіти (усвідомлення сутності професійних деформацій, методів їх самодіагностики, успішної профілактики та корекції через оновлення змісту післядипломної освіти; гармонізація професійної Я-концепції, яка визначає зміст професіогенезу, темп, успішність оволодіння професійною діяльністю, входження в професійну спільноту шляхом розхитування генералізованої деструктивної установки; активізація механізмів професійної самоорганізації завдяки створенню рефлексивного освітньо-професійного середовища у закладі післядипломної освіти); розроблено й апробовано модель та доведено ефективність програми подолання професійних деформацій практичних психологів у системі післядипломної освіти;
- поглиблено та уточнено зміст понятійно-категоріального апарату психологічної теорії професійних деформацій особистості; здійснено диференціацію понять «професійні деформації», «професійні деструкції»,
«професійне вигорання», класифікацію типів професійних деформацій практичного психолога;
- набули подальшого розвитку організаційно-методичні засади післядипломної освіти практичних психологів у контексті розв’язання проблеми подолання їх професійних деформацій.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що структуровані й апробовані психодіагностичні методики вивчення професійних деформацій та розроблені модель і програма їх подолання у системі післядипломної освіти можуть бути використані в процесі підвищення кваліфікації практичних психологів для удосконалення його змісту в курсовий та міжкурсовий період (спецкурс «Профілактика і корекція професійних деформацій особистості», мотиваційний тренінг, тренінг з профілактики і корекції професійних деформацій

особистості, тренінг саморегуляції емоційних станів, рефлепрактикум, методи психобіографії та проектування професійного розвитку, тематичні науково- практичні семінари та майстер-класи, робота балінтовської групи).
Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення й результати дослідження доповідалися та були схвалені на 12 науково-практичних конференціях і семінарах, з яких: 7 - міжнародного та 5 - всеукраїнського і міжрегіонального рівня, обговорювалися на засіданнях кафедри менеджменту освіти та психології КЗ «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» ЗОР.
Результати дослідження впроваджено в освітній процес підвищення кваліфікації практичних психологів Комунального закладу «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради (довідка
№ 253 від 27.04.2018 р.); Комунального закладу «Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Житомирської обласної ради (довідка № 01-270 від 02.05.2018 р.); Луганського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка № 298 від 02.05.2018 р.); Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка
№ 1290/17-12 від 29.08.2018 р.).
Публікації. Основні наукові положення й результати дослідження опубліковано в 25 наукових і науково-методичних працях, з них: 6 статей у вітчизняних фахових виданнях з психології, 4 статті у зарубіжних виданнях та збірниках, включених до Міжнародних наукометричних баз, 2 статті в інших наукових виданнях та 12 публікацій у збірниках матеріалів конференцій, 1 методичні рекомендації.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, 20 додатків, списку використаних джерел (263 найменувань, з них 15 іноземною мовою). Загальний обсяг роботи становить 303 сторінки, з них основного тексту – 192 сторінки. Дисертація містить 7 таблиць і 27 рисунків загальним обсягом 14 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне та експериментальне дослідження психологічних умов подолання професійних деформацій практичних психологів у системі післядипломної освіти. Це виявилося у з’ясуванні сутності професійних деформацій практичних психологів, визначенні особливостей їх прояву та чинників розвитку, обґрунтуванні критеріїв та рівнів розвиненості професійних деформацій, а також психологічних умов їх подолання, створенні моделі та експериментальній апробації програми подолання зазначеного явища в системі післядипломної освіти.
1. Теоретичний аналіз та узагальнення наукових підходів до розуміння сутності професіогенезу особистості в цілому та практичного психолога зокрема дає підстави стверджувати, що він є складним, нелінійним процесом поетапного розвитку фахівця у просторі та часі професійної діяльності, який зумовлений загальними закономірностями формування та розвитку особистості, особливостями засвоєння і здійснення професійної діяльності, своєрідністю професійної ситуації та індивідуалізацією процесу виконання професійних функцій. Траєкторія професіогенезу практичного психолога визначається психологічними новоутвореннями його етапів та криз, одним з яких є професійні деформації особистості – зміни особистісних якостей фахівця під впливом професійної діяльності, що призводять до «викривлення» психологічної моделі діяльності у вигляді порушення вже засвоєних способів дії, появи стереотипів професійної поведінки, психологічних бар'єрів у опануванні нових професійних технологій. Основним психологічним механізмом виникнення професійних деформацій є смислова установка як специфічний цілісний психічний стан суб’єкта, що визначає зміст психічної діяльності і спрямовує свідомість у певному напрямі, на певну активність.
Здійснений аналіз та узагальнення результатів наукових досліджень сутності феномена професійних деформацій, а також нормативних вимог і особливостей професійної психологічної діяльності, дають підстави розуміти

професійні деформації практичного психолога особливим особистісно- професійним явищем, що виявляється у зміні структури особистості фахівця під впливом професійної діяльності, викривленні його професійної Я-концепції через фіксацію і генералізацію деструктивної установки.
2. Професійні деформації проявляються на всіх рівнях функціонування особистісного і професійного в Я-концепції практичного психолога. Виокремлено професійні деформації загальнопрофесійного, спеціально професійного, професійно-типологічного та індивідуалізованого типів, які розрізняються за ступенем залученості фахівця у професійну діяльність.
Розвиток професійних деформацій практичного психолога детермінований сукупністю особистісних (індивідуально-психологічні особливості особистості), організаційних (особливості соціально-професійного середовища) та статусно-рольових (виконання професійної ролі) чинників, які закладені в змісті і структурі його професійної діяльності та професіогенезі.
3. Враховуючи складність, різнорівневість розвитку професійних деформацій практичних психологів їх діагностика має базуватися на двох методологічних принципах: суб’єктивному, який полягає у вивченні професійного розвитку фахівця на основі його самопізнання, та об’єктивному, що передбачає вивчення ознак професійних деформацій спостерігачем, виявлення якісних змін структури особистості за особистісно-смисловим, когнітивним, регулятивним та рефлексивним компонентами.
За результатами емпіричного дослідження визначено критерії розвитку професійних деформацій практичних психологів, які співвідносяться з визначеними компонентам структури особистості та виявляються на низькому (початковому), середньому і високому рівнях розвиненості, а саме: характер мотивації професійного розвитку, спрямованість ціннісних орієнтацій, гармонійність Я-концепції особистості (особистісно-смисловий компонент); рівень сформованості системи знань щодо сутності та наслідків професіогенезу особистості (когнітивний компонент); рівень професійного вигорання, домінувальні стратегії подолання професійних труднощів у системі

психологічного захисту особистості (регулятивний компонент); рівень рефлексивності, ставлення до власного професійного майбутнього (рефлексивний компонент).
Виявлення професійних деформацій практичних психологів на середньому і високому рівнях розвитку за відповідними критеріям зумовлює необхідність визначення, обґрунтування та реалізацію психологічних умов їх подолання.
4. Теоретичне визначення психологічних умов подолання професійних деформацій практичних психологів у системі післядипломної освіти здійснено на основі положень загальнонаукової (системний та синергетичний підходи), спеціальнонаукової (суб’єктно-діяльнісний, контекстний, компетентнісний, особистісний, генетичний підходи) та конкретнонаукової (теорія установки) методологій, виявлених особливостях професійної діяльності практичних психологів, а також результатів аналізу зарубіжного та вітчизняного досвіду їх підвищення кваліфікації.
Психологічними умовами, що забезпечують успішне подолання професійних деформацій практичних психологів у системі післядипломної освіти визначені: 1) усвідомлення сутності професійних деформацій фахівців, методів їх самодіагностики, успішної профілактики та корекції через оновлення змісту післядипломної освіти; 2) гармонізація професійної Я-концепції практичних психологів, яка визначає зміст їх професіогенезу, темп, успішність оволодіння професійною діяльністю, входження в професійну спільноту шляхом розхитування генералізованої деструктивної установки; 3) активізація механізмів професійної самоорганізації практичних психологів завдяки створенню рефлексивного освітньо-професійного середовища у закладі післядипломної освіти.
5. Експериментальну перевірку ефективності визначених психологічних умов подолання професійних деформацій практичних психологів у системі післядипломної освіти здійснено через упровадження програми, в основу якої покладено авторську модель подолання професійних деформацій, що

відображає загальні та специфічні принципи її реалізації із зазначенням форм і методів роботи в курсовий та міжкурсовий період підвищення кваліфікації практичних психологів.
Реалізація програми подолання професійних деформацій практичних психологів у системі післядипломної освіти забезпечувалася: 1) упровадженням в освітній процес спецкурсу «Профілактика і корекція професійних деформацій особистості» та тренінгової роботи із зазначеної проблеми; 2) створенням рефлексивного середовища через упровадження форм і методів організації взаємодії практичних психологів на курсах підвищення кваліфікації з використанням методів активного навчання: проектування, моделювання, аналізу проблемних професійних ситуацій, психобіографії, рефлепрактикуму;
3) організацією психологічного супроводу професійного та особистісного саморозвитку практичних психологів у міжкурсовий період завдяки консультуванню з питань проектування власного професійного майбутнього, проведення проблемних науково-практичних семінарів, організації роботи груп професійної взаємодії.
Ефективність подолання професійних деформацій практичних психологів у системі післядипломної освіти визначається: 1) гармонізацією професійної Я- концепції фахівця, що характеризується позитивною мотивацією професійного розвитку і гуманістичною спрямованістю ціннісних орієнтацій;
2) сформованістю системи знань щодо сутності та наслідків професіогенезу особистості; 3) зниженням рівня професійного вигорання та домінуванням конструктивних поведінкових стратегій подолання професійних труднощів у системі психологічного захисту; 4) підвищенням рівня рефлексивності фахівців та їх відповідальним ставленням до власного професійного майбутнього.
Позитивна динаміка рівнів розвитку всіх визначених компонентів структури особистості за результатами апробації програми подолання професійних деформацій практичних психологів свідчить про ефективність і доцільність упровадження в освітній процес закладів післядипломної освіти визначених психологічних умов.

Дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми подолання професійних деформацій практичних психологів. Подальшого теоретичного і емпіричного опрацювання потребують питання пошуку нових підходів та методів психологічної діагностики професійних деформацій, дослідження умов ефективної психопрофілактики негативних особистісних і професійних новоутворень, що виникають під час тривалого виконання професійних функцій.