Дячок Ольга Володимирівна Психологічні особливості переживання самотності підлітками в умовах освітньої соціалізації

Краткое описание

Дячок Ольга Володимирівна, аспірантка кафедри психології розвитку факультету психології, Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Назва дисертації: «Психологічні особливості переживання самотності підлітками в умовах освітньої соціалізації». Шифр та назва спеціальності 19.00.07 педагогічна та вікова психологія. Спецрада Д 26.001.26 Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
ДЯЧОК ОЛЬГА ВОЛОДИМИРІВНА
УДК: 159.922.6
ДИСЕРТАЦІЯ
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕЖИВАННЯ САМОТНОСТІ
ПІДЛІТКАМИ В УМОВАХ ОСВІТНЬОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ
19.00.07 – педагогічна та вікова психологія
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
____________ О. В. Дячок
Науковий керівник (консультант) Власова Олена Іванівна,
доктор психологічних наук, професор
Київ – 2021

ЗМІСТ
ВСТУП 17
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ
САМОТНОСТІ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ В УМОВАХ
ОСВІТНЬОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ
25
1.1 Емоційна складова у розвитку особистості підлітка 25
1.2 Самотність у підлітковому віці: поняття та
психологічні особливості переживання
38
1.3 Переживання самотності підлітками у контексті
освітньої соціалізації
57
1.4 Концептуальна модель дослідження психологічних
особливостей переживання самотності підлітками в
умовах освітньої соціалізації
67
Висновки до розділу 1 71
РОЗДІЛ 2 ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕРЕЖИВАННЯ
САМОТНОСТІ ПІДЛІТКАМИ В УМОВАХ ОСВІТНЬОЇ
СОЦІАЛІЗАЦІЇ
74
2.1 Програма емпіричного дослідження та загальна
характеристика досліджуваних
74
2.2 Переживання самотності підлітками в умовах
освітньої соціалізації
81
2.3 Чинники переживання самотності у підлітковому віці 113
2.4 Типологія підлітків відносно специфіки переживання
самотності
124
Висновки до розділу 2 131
16
РОЗДЛ 3 ПРОГРАМА СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО
ТРЕНІНГУ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО
ПРОФІЛАКТИКИ ТА ПОДОЛАННЯ ДЕСТРУКТИВНИХ
ПРОЯВІВ САМОТНОСТІ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ
135
3.1 Методичне забезпечення програми соціальнопсихологічного тренінгу для підлітків з
переживанням самотності
135
3.2 Програма соціально-психологічного тренінгу для
підлітків та особливості її реалізації
148
3.3 Оцінка ефективності реалізації програми соціальнопсихологічного тренінгу
156
3.4 Рекомендації з планування роботи психолога у
закладі освіти щодо профілактики деструктивних
проявів самотності у підлітків
167
Висновки до розділу 3 170
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
173
177
209

Список литературы

ВИСНОВКИ
У роботі здійснено узагальнення теоретичних та емпіричних
результатів дослідження переживання самотності підлітками в умовах
освітньої соціалізації, що дає підстави зробити наступні висновки.
1. Самотність є психічним станом людини, що відображує переживання
своєї окремості, суб‘єктивної неможливості або небажання відчувати
адекватний відгук, прийняття та визнання себе іншими людьми.
Переживання самотності може мати як деструктивний, так і конструктивний
вплив на особистість. У більшості психологічних досліджень самотність
розглядається як проблема. Переживання самотності вперше інтенсивно
проявляється у підлітковому віці та може супроводжуватися втратою
самоповаги, аутосимпатії, зниженням рівня самооцінки, а також різними
негативними емоційними станами.
У результаті теоретичного аналізу з‘ясовано такі основні підходи до
трактування переживання самотності у підлітковому віці: переживання
самотності є ситуаційним та поверховим явищем; є нормальним станом,
може бути складним, але з часом проходить; є складним і болісним та може
призводити до серйозних наслідків (виникнення глибокої самотності, адикції,
самогубства); супроводжується сильними емоціями та почуттями і необхідне
для особистісного зростання. Таким чином, переживання самотності у
підлітковому віці є типовим та передбачає внутрішню роботу на
когнітивному і емоційному рівнях, а також позначається на поведінці.
Водночас, переживання самотності є важливим досвідом для підлітка та
необхідним для його особистісного зростання.
174
2. Розроблено концептуальну модель переживання самотності
підлітком, яка містить такі складові: зміст освітньої соціалізації (який
розкривається через навчальний, інтеракційний, середовищний та
психологічно-освітній компоненти); компоненти переживання самотності;
чинники самотності.
Особливості переживання самотності підлітками визначаються змістом
трьох складових компонентів: когнітивного (усвідомлення стану самотності,
уявлення про самотність та самотніх людей), емоційного (емоційна оцінка та
міра прийняття стану самотності) та поведінкового (міра активності підлітка
в різних формах міжособистісної взаємодії).
До чинників переживання самотності у підлітковому віці віднесено:
а) індивідуально-психологічні; б) соціально-демографічні; в) соціальні. До
індивідуально-психологічних характеристик, які впливають на переживання
самотності підлітком, належать: низький рівень життєстійкості та емоційних
здатностей (невміння керувати власними емоціями, диференціювати
емоційні стани та брати відповідальність за свої емоції, слабкий розвиток
емпатії); низька самооцінка; незадоволеність різними аспектами власного
життя. Соціально-демографічними характеристиками є вік, стать та зміна
місця проживання. Соціальний чинник самотності – завершення дружніх
стосунків.
3. Зібрані емпіричні дані свідчать про те, що 40% підлітків
переживають самотність, яка виражена у них на середньому або високому
рівнях. Підлітки часто демонтрували негативне уявлення про самотність та
прагнення уникати ситуацій усамітнення, оскільки вони передбачають
виникнення неприємних та болісних переживань. З‘ясовано, що загальне
переживання самотності сильніше у досліджуваних, дружні стосунки яких
завершилися впродовж останніх 3-х років їх життя.
Характерними особливостями вікової динаміки переживання
самотності у підлітків є такі: у 14 років – самотність здебільшого
сприймається як проблема; у 15 років – самотність сприймається більш
175
терпимо та підвищується рівень позитивної самотності; у 16 років –
зберігаються виявлені тенденції. Отже, у віці 15–16 років відбувається
розвиток новоутворень юнацького віку, що полягають у потребі в
приватності та усамітненні задля розвитку рефлексії, самовизначення,
побудови життєвих планів та світогляду.
Порівняльний аналіз показав наявність особливостей переживання
самотності хлопцями та дівчатами. Дівчата частіше за хлопців вміють з
користю проводити час на самоті та сприймають ситуації усамітнення більш
спокійно. Наявні особливості переживання самотності учнями різних
закладів середньої освіти. Вищий рівень загальної самотності спостерігається
в учнів школи-інтернату. Нижчі показники загального переживання
самотності спостерігаються в учнів спеціалізованої школи. Вищий рівень
позитивної самотності виявлено в учнів середньої загальноосвітньої школи
та учнів ліцею.
Переживання самотності у підлітковому віці обумовлюється впливом
таких індивідуально-психологічних чинників як низький рівень
життєстійкості, самооцінки, низький рівень розвитку емпатії, вираження
емоцій, прийняття відповідальності за власні емоції. Соціальний чинник
самотності – завершення дружніх стосунків.
Існують взаємозв‘язки між показниками самотності, індивідуальнопсихологічними характеристиками підлітків та компонентами їхньої
освітньої соціалізації: навчальним (невдоволеність освітою, умовами
навчання та змістом навчальної діяльності), інтеракційним (незадоволеність
взаєминами з друзямиі однокласниками), середовищним (організацією
вільного часу, незадоволеність від проведення канікул) та психологічноосвітнім (незадоволеність власним способом життя на тлі відсутності
психологічної допомоги).
Встановлено чотири типи підлітків залежно від специфіки переживання
ними самотності: а) підлітки, які уникають або успішно долають самотність
шляхом встановлення соціальних контактів; б) підлітки, які не страждають
176
від самотності та конструктивно проводить час на самоті; в) підлітки, які
сприймають самотність як негативне явище, не вміють конструктивно
проводити час на самоті та постійно шукають можливості для спілкування;
г) підлітки, які усвідомлюють власну самотність, болісно її переживають та
шукають способи подолання цього стану.
5. Для профілактики та подолання деструктивних проявів самотності у
підлітковому віці розроблено та апробовано програму соціальнопсихологіного тренінгу, впровадження якої сприяло зниженню рівня
загального переживання самотності підлітками. Після реалізації програми
тренінгу відбулося зростання рівня позитивної самотності, життєстійкості,
самооцінки учасників тренінгу, міри їх задоволеності взаєминами з
оточуючими та задоволеності проведенням вільного часу. Ефективність
формувального впливу свідчить про існування визначених особливостей
самотності у підлітковому віці та можливості корекції деструктивних проявів
цього переживання
6. На основі результатів теоретичної, емпіричної та практичної роботи
розроблено рекомендації для шкільних психологів щодо профілактики
деструктивних проявів самотності у підлітковому віці, а саме створено
перелік рекомендованих видів робіт психолога з учнями, їхніми батьками і
педагогічним колективом.
Перспектива подальших досліджень у межах означеної проблеми
полягає у дослідженні впливу досвіду переживання самотності підлітками на
подальший розвиток їх особистості в періоди юності та дорослості; розробці
методик для діагностики переживання самотності у підлітків; розробці
положень щодо індивідуального психологічного консультування підлітків,
які болісно переживають самотність.