Василевська, Олена Іванівна. Особливості розвитку психічного здоров’я молодшого школяра засобами казкотерапії

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА

ВАСИЛЕВСЬКА ОЛЕНА ІВАНІВНА

УДК 159.922.73:[615.851+82-343]

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я
МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА ЗАСОБАМИ КАЗКОТЕРАПІЇ

19.00.07 – педагогічна та вікова психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
Долинська Любов Василівна,
кандидат психологічних наук,
професор

Київ – 2015

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА 10
1.1. Психічне здоров’я як соціально-психологічне явище 10
1.2. Особливості та структурні складові психічного здоров’я в
молодшому шкільному віці 32
1.3. Психологічний феномен казки та її вплив на розвиток особистості 50
Висновки до першого розділу 70
РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ
ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА 73
2.1. Методичне забезпечення вивчення психічного здоров’я
молодшого школяра 73
2.2. Структура психічного здоров’я в молодшому шкільному віці 89
2.3. Якісні та кількісні характеристики рівнів психічного здоров’я
молодшого школяра 119
Висновки до другого розділу 127
РОЗДІЛ 3. РОЗВИТОК ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я
МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА ЗАСОБАМИ КАЗКОТЕРАПІЇ 130
3.1. Теоретичне обґрунтування засобів казкотерапії з розвитку
психічного здоров’я в молодшому шкільному віці 130
3.2. Змістові та процесуальні аспекти з розвитку психічного
здоров’я молодшого школяра засобами казкотерапії 141
3.3. Результати формувального експерименту з розвитку психічного
здоров’я молодшого школяра засобами казкотерапії 174
Висновки до третього розділу 188
ВИСНОВКИ 192
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 195
ДОДАТКИ 225

ВСТУП

Актуальність дослідження. Сучасний етап становлення України, який характеризується розвитком громадянського суспільства, ринкової економіки, процесом інтеграції в європейське співтовариство, зумовлює необхідність формування у підростаючого покоління нових життєвих стратегій, компетентності, посилення гнучкості та мобільності соціальної поведінки. Чим потужніший життєвий ресурс людини, який базується на психічному здоров’ї, тим легше їй здолати кризові настрої, реалізувати свій природний потенціал. Проте на тлі суспільних негараздів, нестабільності повсякденних умов життя проблема збереження психічного здоров’я людини є однією з найскладніших.
Відповідальним періодом у розвитку психічного здоров’я є молодший шкільний вік, який характеризується кризою семи років, початком шкільного життя, а також різкими фізіологічними змінами – функціональними перебудовами, які підвищують чутливість організму до дії факторів довкілля. Медики, фізіологи, вчителі стверджують, що існує тенденція зниження рівня психічного здоров’я учнів початкової школи, зростання особистісних і поведінкових ускладнень. До негативних чинників відносять значні обсяги навчальних навантажень, не підкріплені системою оздоровчих заходів, інтенсифікацію процесу навчання, комп’ютеризацію, зниження рухової активності, збільшення психологічних навантажень, погіршення екологічної ситуації, що й призводить до значних руйнівних змін у стані психічного здоров’я дітей. Водночас систематичні, ґрунтовні психологічні дослідження психічного здоров’я учнів протягом навчання в початковій школі відсутні. Наявні праці висвітлюють лише окремі аспекти проблеми.
Так, у зарубіжній психологічній літературі Р. Гудман, M. Раттер досліджували психічне здоров’я молодшого школяра як складову психічного розвитку. Розглядаючи проблеми у психічному здоров’ї дітей, дослідники ґрунтовно аналізують чинники, які спричиняють ускладнення, і пропонують рекомендації стосовно його збереження.
У радянській і російській психології проблема психічного здоров’я молодших школярів вивчалася побіжно, як супутня при вивченні інших явищ, зокрема, у працях, присвячених проблемам навчання у школі, шкільної неуспішності (М. Безруких, С. Єфімова), в контексті розгляду впливу навчання в школі на психічне здоров’я учнів взагалі (С. Громбах, І. Дубровіна, І. Левіна), афективних емоційних реакцій (О. Васильєв, М. Гаранян, В. Гарбузов, І. Дубровіна, Д. Ісаєв, О. Захаров, А. Холмогорова), індивідуально-психологічних властивостей особистості (М. Безруких, С. Громбах, С. Єфімова), неблагополучної сім’ї (М. Буянов, Д. Ісаєв), пізнавальної активності учнів (С. Громбах, В. Ротенберг), повноцінного розвитку особистості (І. Дубровіна, В. Слободчиков), стилів сімейного виховання (В. Гарбузов, Д. Ісаєв, А. Співаковська), психологічних травм (М. Буянов, Л. Венгер, О. Захаров, Д. Ісаєв).
Українські психологи розглядають психічне здоров’я молодших школярів у руслі проблеми дезадаптації (Л. Гармаш, Н. Коцур, О. Мартиненко), медичних і психолого-педагогічних аспектів психічного здоров’я (Л. Гармаш, О. Гнатюк, О. Карпов, М. Корольчук, В. Крайнюк, Н. Коцур, Л. Товкун, О. Юркевич), особливостей спілкування вчителя початкових класів з учнями (О. Васильєв, Н. Гармаш, О. Кочерга, Н. Коцур, С. Максименко), шкільного перевантаження молодших школярів (Н. Гармаш, Т. Гетьман, О. Гнатюк, В. Калошин, Н. Коцур, С. Максименко, Л. Терещенко, Л. Товкун, О. Юркевич), особливостей здоров’я учнів початкових класів (Т. Гетьман).
Ефективними шляхами збереження психічного здоров’я учнів дослідники вважають засоби, пов’язані з творчістю (О. Васильєв, О. Кочерга, Л. Роговик, Л. Терлецька), метафорою, символами (Ю. Алімова) і, зокрема, казкотерапією (Ю. Алімова, Л. Терещенко, Р. Ткач), яка розвиває соціально-особистісну, емоційну сфери дитини, дозволяє відпрацювати травмуючий досвід (Ю. Алімова, Л. Венгер, З. Кісарчук, Я. Омельченко, Р. Ткач), зрозуміти причинно-наслідкові зв’язки подій і вчинків (О. Бреусенко-Кузнєцов, В. Пономарьова), сприяє саморозвитку і самопізнанню (І. Вачков, Т. Зінкевич-Євстигнєєва, Л. Короткова, Н. Радіна). Водночас специфіка використання казки як засобу розвитку і збереження психічного здоров’я дітей молодшого шкільного віку не була предметом окремих досліджень.
Отже, соціальна значущість проблеми та її недостатнє вивчення в психолого-педагогічній науці зумовили вибір теми дисертаційного дослідження – «Особливості розвитку психічного здоров’я молодшого школяра засобами казкотерапії».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема входить до плану науково-дослідних робіт кафедри психології Інституту філософської освіти і науки Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова за напрямом «Теорія та технологія навчання та виховання у системі народної освіти» і затверджена Вченою радою університету (протокол № 4 від 29 листопада 2012 року) та узгоджена на бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 1 від 29 січня 2013 року).
Об’єкт дослідження – психічне здоров’я учнів молодшого шкільного віку.
Предмет дослідження – психологічні особливості розвитку психічного здоров’я молодших школярів засобами казкотерапії.
Мета дослідження – теоретично обґрунтувати структуру та емпірично вивчити розвиток компонентів психічного здоров’я молодших школярів, розробити й апробувати модель та програму його цілеспрямованого розвитку засобами казкотерапії.
В основу дослідження було покладено припущення про те, що психічне здоров’я молодших школярів має свою специфіку, зумовлену як віковими, адаптаційними і міжособистісними процесами, так і індивідуальними характеристиками, а підвищення його рівня можливе шляхом цілеспрямованого розвитку засобами казкотерапії з урахуванням особливостей розвитку структурних компонентів.
Завдання дослідження:
1. Визначити теоретичні підходи до вивчення феномену психічного здоров’я людини та обґрунтувати його структуру в молодшому шкільному віці.
2. Емпірично виявити особливості розвитку компонентів психічного здоров’я учнів молодшого шкільного віку.
3. Визначити кількісні та якісні характеристики рівнів розвитку психічного здоров’я молодших школярів.
4. Створити модель та обґрунтувати, розробити й апробувати програму розвивальної роботи з підвищення рівнів психічного здоров’я молодших школярів засобами казкотерапії, сформулювати практичні просвітницько-профілактичні рекомендації батькам учнів і педагогічним працівникам, практичним психологам.
Методологічною і теоретичною основою дослідження виступають положення психологічної науки про закономірності процесу формування особистості (І. Бех, Л. Божович, Л. Виготський, Г. Костюк, О. Лєонтьєв, С. Рубінштейн); про співвідношення біологічного та соціального у психіці людини (Л. Виготський, С. Громбах, Г. Костюк, С. Максименко); про психічне здоров’я як інтегровану характеристику особистості, яка пов’язана з її внутрішнім світом і забезпечує гармонійне включення в соціум (А. Маслоу, Б. Братусь, О. Калітієвська, П. Лушин, С. Максименко, Р. Сірко, Л. Терлецька, Л. Юр’єва, Ю. Ящишина); положення екзистенціально-гуманістичної психології (В. Франкл, А. Маслоу); психологічні аспекти розвитку учнів початкової школи (Е. Еріксон, З. Фрейд, Л. Божович, Л. Виготський, Д. Ельконін, В. Давидов, М. Іванчук, О. Скрипченко); вікові особливості психічного здоров’я молодшого школяра (М. Безруких, О. Васильєв, Л. Гладких, С. Громбах, О. Кочерга, Н. Коцур, І. Левіна, Л. Терещенко); теорія індивідуальності (Б. Ананьєв, В. Кузьменко); можливості символічної репрезентації психіки суб’єкта в єдності її свідомих і несвідомих проявів (З. Фрейд, Е. Фромм, К. Юнг, З. Кісарчук, В. Солодухов, Т. Яценко); використання символічного змісту емпіричного матеріалу для цілісного пізнання психіки (М.-Л. фон Франц, О. Бреусенко-Кузнєцов, І. Вачков, О. Мікляєва, В. Солодухов, Р. Ткач).
Методи дослідження: теоретичні (теоретико-методологічний аналіз, класифікація та систематизація наукових джерел, порівняння й узагальнення даних теоретичних та експериментальних досліджень); емпіричні (цілеспрямоване спостереження, методи опитування, тестування, констатувальний і формувальний експеримент); методи обробки даних (узагальнення та систематизація якісних і кількісних даних емпіричного дослідження; методи математичної статистики (кореляційний аналіз за критерієм Спірмена; оцінка достовірності та значущості експериментальних даних – за допомогою критерію (хі-квадрат) К. Пірсона). Статистичне опрацювання отриманих даних здійснювалося за допомогою статистичного пакету на базі програми SPSS Statistics 17.0.
На різних етапах дослідження використовувався комплекс психодіагностичних методик: Тест-опитувальник «Коло» Г. Айзенка, «Тест шкільної тривожності Філліпса», ДОН (дитячий опитувальник неврозів В. Сєднєва), проективні методики «Малюнок дерева», «Неіснуюча тварина», «Малюнок сім’ї», «Опитувальник для визначення самооцінки» Г. Казанцевої, методика «Квітка-семипелюстка» (за методикою І. Вітковської), анкета «Вивчення мотивації молодшого школяра до навчання в школі» (за методикою О. Ануфрієва та С. Костроміної), анкети «Вивчення переважаючих пізнавальних інтересів молодших школярів», «Виявлення переважаючих мотивів навчальної діяльності у молодших школярів».
Етапи дослідження. Дослідження проводилося у три етапи впродовж 2012–2015 рр. і включало пошуковий, дослідницький та заключний етапи.
Експериментальна база дослідження. Дослідницько-експериментальна робота виконувалася на базі Путивльського НВК, Путивльської загальноосвітньої школи I–III ступенів № 1, Путивльської загальноосвітньої школи I–III ступенів № 2. У констатувальному експерименті взяли участь 311 учнів 1-го, 2-го, 3-го та 4-го класів віком від 6 до 10 років. У формувальному експерименті брали участь 48 осіб 2-го класу.
Наукова новизна і теоретичне значення дисертаційного дослідження полягають у тому, що:
- вперше комплексно досліджено феномен психічного здоров’я молодшого школяра як максимальне виявлення індивідуальності особистості даного віку при адекватному рівні її адаптації до зовнішнього середовища і відсутності психічних розладів; обґрунтовано структурні компоненти психічного здоров’я молодшого школяра (психофізичний, психологічний, соціально-психологічний, навчальний), критерії та рівні (високий, середній, низький). Зафіксовано у природних умовах життєдіяльності переважання середнього та низького рівнів психічного здоров’я і відсутність позитивної динаміки впродовж навчання в початковій школі. Створено модель розвитку психічного здоров’я молодшого школяра, обґрунтовано та експериментально апробовано систему роботи з підвищення його рівня засобами казкотерапії;
- розширено і доповнено положення про вплив казки на розвиток самосвідомості, емоційної сфери, соціально-комунікативних навичок, творчого потенціалу молодшого школяра;
- набула подальшого розвитку система знань про особливості психічного здоров’я молодшого школяра та засоби його розвитку.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що апробований комплекс методик з визначення компонентів психічного здоров’я молодших школярів, розроблена та експериментально перевірена казкотерапевтична програма з підвищення рівнів психічного здоров’я учнів початкової школи та запропоновані практичні рекомендації й розробки просвітницьких, профілактичних занять можуть бути використані практичними психологами, вчителями, батьками для забезпечення розвитку і збереження психічного здоров’я молодших школярів. Теоретичні положення, що висвітлені в дисертаційному дослідженні, стануть у нагоді викладачам вищих навчальних закладів у підготовці вчителів та психологів при викладанні навчальних курсів «Арт-терапія», «Психологічна служба в системі освіти», «Основи психокорекції», а також можуть слугувати основою розробки спецкурсу з відповідної проблеми.
Вірогідність і надійність одержаних результатів дослідження забезпечувалися методичним обґрунтуванням теоретичних положень; використанням валідних і надійних взаємодоповнюючих методів, що відповідають меті та завданням дисертаційної роботи; репрезентативністю вибірки досліджуваних; якісним і кількісним аналізом отриманих результатів; застосуванням методів математичної статистики та достовірною результативністю формувального експерименту.
Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні теоретичні і практичні положення дисертаційного дослідження доповідалися і були схвалені на: Міжнародній науково-практичній конференції «Професійна культура фахівця: сутність, реалії, перспективи» (22–23 листопада 2012 р., м. Суми); II регіональному семінарі з міжнародною участю «Психологічна культура у становленні особистості як суб’єкта життєдіяльності» (19 квітня 2013 р., м. Суми); IV Міжнародній науково-практичній конференції «Особистість у сучасному світі: проблеми розвитку та психологічної допомоги» (30–31 жовтня 2013 р., м. Ніжин); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Психічний розвиток і навчання в історичній ретроспективі» (13–14 грудня 2013 р., м. Київ); V Міжнародному науково-практичному семінарі «Етнічна самосвідомість та крос-культурна взаємодія сучасної молоді» (27 березня 2014 р., м. Суми); II Міжнародній науково-практичній конференції «Когнітивні та емоційно-поведінкові фактори повноцінного функціонування людини: культурно-історичний підхід» (23–24 жовтня 2015 р., м. Харків); ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми практичної психології» (12–13 листопада 2015 р., м. Глухів); на щорічних звітних науково-практичних конференціях кафедр НПУ імені М. П. Драгоманова (м. Київ, 2012–2015 рр.), засіданнях кафедри психології Інституту філософської освіти і науки НПУ імені М. П. Драгоманова.
Публікації. Основні теоретичні положення дисертації, результати експериментального дослідження, висновки висвітлені у 15 друкованих працях, у тому числі в 6 статтях у вітчизняних наукових фахових виданнях та в 1 – у зарубіжному фаховому виданні, у 8 публікаціях у матеріалах наукових конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел із 331 найменування (19 з яких іноземною мовою), 8 додатків. Основний зміст дисертації викладений на 190 сторінках, містить 24 таблиці, 3 рисунки загальним обсягом 14 сторінок. Повний обсяг роботи становить 262 сторінки.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні представлено вирішення проблеми розвитку психічного здоров’я молодших школярів засобами казкотерапії. Розкрито сутність досліджуваного феномену, його прояви в структурних компонентах, критерії діагностування, рівні, умови збереження, а також обґрунтовано, розроблено та апробовано авторську модель розвитку психічного здоров’я, доведено її ефективність та запропоновано практичні рекомендації вчителям, батькам і практичним психологам.
1. Психічне здоров’я як цілісний, багаторівневий феномен, інтегрована характеристика особистості, що забезпечує саморегуляцію психофізичних функцій організму і сприяє гармонійному включенню в соціум, є підґрунтям повноцінної реалізації людиною своїх особистісних і соціальних потреб. Теоретичні дослідження психічного здоров’я ґрунтуються на комплексному підході, пов’язаному з розглядом психічного здоров’я як цілісного, динамічного, біосоціодуховного феномену. Психічне здоров’я має складну, багаторівневу структуру та критерії прояву, остаточний перелік яких не визначено. Неоднозначним залишається і визначення норми психічного здоров’я. Значущими чинниками, які детермінують розвиток психічного здоров’я, виступають біологічні, психологічні, соціальні, фізичні чинники, що зумовлює вікові та соціальні особливості його збереження і розвитку.
2. Складним і вирішальним для розвитку психічного здоров’я є молодший шкільний вік. Особливості проживання подій, пов’язаних зі шкільним життям, своєрідність перебігу вікової кризи здійснюють вплив на психічне здоров’я учня – інтегральний показник, що зумовлює успішність у навчанні і соціальний розвиток. Стрижневим елементом психічного здоров’я молодшого школяра, базовою умовою його розвитку є повноцінне проживання дитиною всіх етапів онтогенезу, психічний розвиток відповідно до вікових норм на кожному із цих етапів. Підґрунтя психічного здоров’я учнів початкової школи закладається ще в дошкільному віці. Інтегральним критерієм психічного здоров’я молодшого школяра є розвиток його індивідуальності при адекватній адаптації до оточення. У свою чергу індивідуальність розглядається як максимальний ступінь інтеграції індивідних, особистісних і суб’єктних структур людини.
3. Психічне здоров’я молодшого школяра як психологічний феномен зі складною структурною побудовою перебуває у взаємодії його чотирьох компонентів – психофізичного, психологічного, соціально-психологічного і навчального. Критеріями компонентів виступають: психофізичного – особливості темпераменту, фізіологічний рівень опору стресу, наявність вегетативних розладів, астенії; психологічного – рівень тривожності і страхів; адекватність самооцінки; домінуючий емоційний стан, наявність депресивних проявів; соціально-психологічного – наявність соціального стресу; сприймання дитиною особливостей сімейної ситуації; агресивність учня; навчального – середня успішність за основними предметами; рівень шкільної тривожності; домінуючі мотиви навчання; домінуючі пізнавальні інтереси.
4. Певна комбінація показників критеріїв розглядається як поле варіантів внутрішньої організації цього феномену, що становить рівень психічного здоров’я молодших школярів. Наше дослідження дозволило виокремити високий, середній та низький рівні розвитку психічного здоров’я молодших школярів. У початковій школі домінують середній і низький рівні розвитку психічного здоров’я, з несуттєвим підвищенням високого рівня у третьому класі. Більшість учнів демонструють астенічний, вегетативний симптомокомплекс, високий рівень тривожності. Показники розвитку психічного здоров’я, відображаючи особистісні, поведінкові, комунікативні проблеми учнів, наявні ресурсні можливості, водночас характеризують особливості сімейної ситуації, шкільний психологічний мікроклімат. Відсутність значущої динаміки у проявах структурних компонентів та рівнів психічного здоров’я молодших школярів зумовлює необхідність розвивальної роботи з учнями.
5. Теоретичним підґрунтям побудови моделі та програми розвитку психічного здоров’я молодших школярів виступають положення про можливості символічної репрезентації психіки суб’єкта в єдності свідомих і несвідомих проявів, використання символічного змісту емпіричного матеріалу для цілісного пізнання психіки, про функції та роль казкотерапевтичного підходу в самопізнанні, саморозумінні, активізації власного потенціалу учнів та розвитку і збереження їх психічного здоров’я.
Система роботи з психологічного розвитку психічного здоров’я молодших школярів базується на казкотерапії як напрямі роботи практичного психолога, що використовує метафоричні ресурси казки. Психологічні особливості казкотерапії (різноманітні методи і прийоми роботи; метафоричність, символізм і образність; недирективність) на заняттях з дітьми у поєднанні з різними видами роботи (консультації, навчальний семінар, круглий стіл, лекторій, майстер-клас) з батьками, вчителями, практичним психологом, сприяють позитивним якісним змінам у рівнях психічного здоров’я молодших школярів. Збільшується кількість учнів з адекватною самооцінкою, готовністю до співпраці, позитивною впевненістю у власних силах, проявами творчості, здатності конструктивно вибудовувати відносини з оточенням.
Проведене дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів даної проблеми. Перспективи її вирішення пов’язані з концептуальним аналізом психічного здоров’я молодшого школяра; виявленням гендерних особливостей його розвитку; дослідженням впливу казкотерапії на становлення батьківсько-дитячих і вчительсько-учнівських відносин; створенням психодіагностичних методик дослідження даного психічного феномену, що й буде предметом нашого подальшого наукового пошуку.