Булигін Дмитро Олександрович. Вплив режимів зрошення та густоти стояння рослин на продуктивність середньостиглих сортів сої в Південному регіоні України : Булыгин Дмитрий Александрович. Влияние режимов орошения и густоты стояния растений на продуктивность среднеспелых сортов сои в Южном регионе Украины Bulygin Dmitry Alexandrovich. Influence of irrigation regimes and plant density on the productivity of medium-ripe soybean varieties in the Southern region of Ukraine

Краткое описание

Булигін Дмитро Олександрович. Вплив режимів зрошення та густоти стояння рослин на продуктивність середньостиглих сортів сої в Південному регіоні України.- Дис. канд. с.-г. наук: 06.01.02, Держ. ВНЗ "Херсон. держ. аграр. ун-т". - Херсон, 2014.- 180 с.

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК
ІНСТИТУТ ЗРОШУВАНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА

На правах рукопису

Булигін Дмитро Олександрович

УДК 631.6:631.543:633.34 (477.72)

ВПЛИВ РЕЖИМІВ ЗРОШЕННЯ ТА ГУСТОТИ СТОЯННЯ РОСЛИН
НА ПРОДУКТИВНІСТЬ СЕРЕДНЬОСТИГЛИХ СОРТІВ СОЇ
В ПІВДЕННОМУ РЕГІОНІ УКРАЇНИ

06.01.02 – сільськогосподарські меліорації

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук

Науковий керівник:
кандидат сільськогосподарських наук, професор
Морозов Володимир Васильович

Херсон-2014
ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………………....... 6
РОЗДІЛ 1 СТАН ВИВЧЕНОСТІ ПИТАННЯ ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ СОЇ В УМОВАХ ЗРОШЕННЯ В ПІВДЕНОМУ РЕГІОНІ УКРАЇНИ………………………………..

13
1.1. Ботанічні та морфо-біологічні особливості сої…………….. 13
1.2. Особливості водоспоживання та умов вологозабезпечення сільськогосподарської культури соя
18
1.3. Вплив сортового складу на продукційні процеси рослин сої 24
1.4. Густота стояння рослин та її вплив на продуктивність посівів сої………………………………………………………….
1.5 Наукова концепція і робоча гіпотеза досліджень…………………………………………………………
29

35
Висновки до розділу 1…………………………………………… 38
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ……………………………………………………
40
2.1. Місце розташування дослідно-виробничої ділянки та характеристики джерела зрошення……………………………..
40
2.2. Характеристика ґрунтового покриву …………………….. 43
2.3. Погодні умови агрокліматичної зони у роки проведення досліджень…………………………………………………………
46
2.4. Методика проведення досліджень………………………….. 54
Висновки до розділу 2……………………………………………. 58
58
РОЗДІЛ 3. ДИНАМІКА ВОДОСПОЖИВАННЯ СОРТІВ СОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД РЕЖИМУ ЗРОШЕННЯ В ЗОНІ ПІВДЕННОГО СТЕПУ УКРАЇНИ…………………………………………………………

60
3.1. Сумарне водоспоживання та режим зрошення сої………… 60
3.2. Середньодобове випаровування сої……………………...….. 70
Висновки до розділу 3…………………………………………… 82
РОЗДІЛ 4. ВПЛИВ ВОЛОГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, ГУСТОТИ СТОЯННЯ ТА СОРТОВОГО СКЛАДУ НА ПРОДУКЦІЙНІ ПРОЦЕСИ СОЇ….
84
4.1. Визначення висоти рослин сої залежно від досліджуваних факторів вирощування.……………………………………………
84
4.2. Накопичення сирої та сухої надземної маси рослинами сої сортів Аратта та Даная ……………………………………………
88
4.3. Динаміка формування площі листкової поверхні рослинами сортів сої залежно від умов вологозабезпечення та густоти стояння……………………………………………………………....

95
Висновки до розділу 4……………………………………………. 99
РОЗДІЛ 5. ВПЛИВ РЕЖИМІВ ЗРОШЕННЯ ТА ГУСТОТИ СТОЯННЯ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ І ЯКІСТЬ НАСІННЯ СОРТІВ СОЇ………
101
5.1. Продуктивність сої залежно від умов вологозабезпеченості, сортового складу та густоти стояння рослин…………………….
101
5.2. Влив режимів зрошення та густоти стояння рослин на показники якості насіння сої. ……………..………………………
107
Висновки до розділу 5…………………………………………….. 110
РОЗДІЛ 6. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ТА АНАЛІЗ БІОЕНЕРГЕТИЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ СОЇ……………………………

112
6.1. Економічна ефективність елементів технології вирощування сої ……………………………………………………
112
6.2. Аналіз енергетичних показників залежно від умов зволоження та густоти стояння сортів сої ………………………..
116
6.3 Ефективність використання поливної води рослинами сої залежно від режимів зрошення ……………………………………
6.4 Аналіз і узагальнення результатів дослідження ……………...
119
125
Висновки до розділу 6……………………………………………. 130
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………… 133
РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ……………………………………………. 136
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ …………………………………... 137
ДОДАТКИ…………………………………...…………………………………… 157

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ і СКОРОЧЕНЬ

НВ – найменша вологоємність ґрунту
ВЗ – вологість зав’ядання
ГГМЕ – гідрогеолого - меліоративна експедиція
ГДК – гранично - допустима концентрація
РПВ – рівень підгрунтових вод
КСП - колективне сільськогосподарське підприємство
СГК - сільськогосподарський кооператив
СГЯ- стихійне гідрометеорологічне явище
УААН –Українська академія аграрних наук, з 2010 р. – Національна академія
аграрних наук України (НААНУ)
ІГ і М – Інститут гідротехніки і меліорації НААНУ
ІЗПР – Інститут землеробства південного регіону НААНУ, до 2001 р. Український науково-дослідний інститут зрошуваного землеробства (УНДІЗЗ)
ХДАУ – Херсонський державний аграрний університет (ХДАУ), до 1998 р. Херсонський сільськогосподарський інститут (ХСГІ)
ПКК – Північно - Кримський канал
ІЗС –Інгулецька зрошувальна система
ВНДІОК – Всесоюзний науково-дослідний інститут олійних культур

ВСТУП

Соя – одна з найстародавніших сільськогосподарських культур, її вирощують у багатьох країнах світу. Це універсальна зернобобова і олійна культура для продовольчих, кормових та технічних цілей. Навряд чи знайдеться ще якась сільськогосподарська культура, яка може зрівнятися з нею щодо різноманітності використання. Широке використання сої обумовлено багатством хімічного складу насіння і вегетативних частин цієї білково-олійної рослини, причому серед однорічних зернових та бобових культур за вмістом і якістю білка вона займає перше місце, а за кількістю олії поступається лише арахісу. В групі польових олійних культур соя дає найвищий вихід макухи і шроту.
Соя є основною зернобобовою культурою в світі, її зерно збалансоване за протеїном і перетравними амінокислотами. У насінні сої міститься 30-55 % білка, 13-26 % жиру, 20-32 % крохмалю. У золі багато калію, фосфору, кальцію, а також вітамінів. Зазначені якості сої обумовлюють її важливе продовольче значення. Жодна рослина в світі не може за 4-5 місяців виробити стільки білка і жиру. Немає рослин рівних сої щодо кількості виготовлених з неї продуктів. Соєвий білок і олію можна знайти на полицях супермаркетів розвинених країн, соя входить до складу більш ніж 1000 харчових продуктів, починаючи з приправ до салатів, соєвого м'яса, хліба і закінчуючи смачними готовими стравами.
Високий вміст білка і надзвичайно цінна його збалансованість за амінокислотним складом, роблять сою чудовим замінником продуктів тваринного походження у харчуванні людини. Із сої виготовляють соуси, молоко, сир, котлети, замінники яєчного порошку, кондитерські вироби, ковбаси, консерви та ін. Їх використовують як дієтичний продукт харчування, що має антисклеротичні речовини. Особливістю хімічного складу сої є наявність у ній фосфатидів - лецитину і нефаліну, необхідних для живлення нервової тканини. Поряд з тим, в насінні сої є антипоживні речовини: інгібітори трипсину, хемотрипсину, сапоніни, гемаглютаніни тощо. Ці інгібітори можна успішно інактивувати методом теплової обробки, який широко застосовується у світовій практиці при одержанні повно-жирових і знежирених соєвих продуктів, призначених як для харчових, так і для кормових потреб.
Соя - важлива технічна культура. Вона займає перше місце у світовому виробництві рослинної олії, її використовують на харчові цілі і для виробництва промислової продукції - лаку, фарб, мила, пластмаси, клею, штучних волокон. На теперішній час приблизно 60 % зерна сої переробляється на олію, що засвоюється організмом людини на 98 %. У ній велика кількість ненасичених жирних кислот (лінолевої і ліноленової), які не синтезуються в організмі і обов'язково повинні поступати з їжею. Вони знижують вміст холестерину в крові, позитивно діють на функціонування мозку, покращують зір. Олія містить насичені і ненасичені жирні кислоти. Перші є дуже цінними для промисловості. З насичених жирних кислот у соєвій олії містяться: пальмітинова (7-10 %), стеаринова (25 %), бехенова (1-3 %>), меристинова (0,1-0,3 %), лігноцеринова (0,1 %) та ін. в незначній кількості. Із ненасичених жирних кислот є олеїнова (22-35 %), лінолева (43-59 %), ліноленова (0,5-12,5 %).
Соя - цінна кормова культура. Її можна згодовувати тваринам у вигляді макухи, соєвого шроту, дерті, молока, білкових концентратів, зеленого корму, сіна, силосу, соломи. Макуха може застосовуватися як універсальний білковий концентрований корм. Вона містить в 1 кг 1,26 кормових одиниць, 354 г перетравного протеїну, 28 г лізину. Якщо до комбікормів додавати 10 % соєвого шроту, це значно підвищує продуктивність тварин і зменшує витрату кормів [119].
Соя має велике агротехнічне значення. Вона здатна засвоювати азот з повітря, залишає після себе 60-90 кг/га біологічно фіксованого азоту, очищає поле від бур'янів і є добрим попередником для наступних культур сівозміни. Соя здатна використовувати малодоступні важкорозчинні мінеральні сполуки не тільки з орного шару, а й більш глибоких шарів ґрунту.
Актуальність теми. При вирощуванні сої, в зоні Південного регіону України важливе значення має подолання дефіциту природної вологозабезпеченості ґрунту. Основним меліоративним заходом для вирішення цієї проблеми є зрошення. В сучасних економічних умовах, коли за використані ресурси в процесі вирощування сої в умовах зрошення, необхідно сплачувати, все більшої актуальності набуває питання енерго- та ресурсозбереження.
При оптимізації витрат поливної води, енергоносіїв та технологічних засобів, важливими є питання точного диференційованого управління режимом зрошення сої впродовж її вегетації шляхом ретельного контролю за водоспоживанням рослин для компенсації існуючого дефіциту вологи у кореневмісному шарі ґрунту за рахунок штучного зволоження.
Одним з найважливіших факторів, що сприяє підвищенню врожайності сої, є наявність нових високопродуктивних сортів. Вірний вибір сорту - одна з вирішальних умов отримання максимального врожаю цієї культури. Недосконала технологія вирощування сої, за якої не враховані особливості умов вирощування, такі, як: клімат, умови вологозабезпеченості, густота стояння рослин, стримує одержання високих і сталих рівнів урожаїв зерна. Питання впливу режиму зрошення та густоти стояння нових сортів на урожай сої в умовах Південного регіону України вивчене ще недостатньо і потребує уточнення, а режим зрошення, який базується на встановлених взаємозв’язках, потребує вдосконалення. Розробка й впровадження у виробництво вдосконалених елементів технології вирощування нових середньостиглих сортів сої «Даная» та «Аратта», що є найбільш універсальними для кліматичних умов півдня України, потребують визначення оптимального режиму зрошення, густоти стояння рослин, які у поєднанні повинні забезпечувати сталий та високий рівень урожайності сої з відповідними показниками якості зерна при одночасній економії ресурсів є актуальною проблемою сучасної меліорації і зрошуваного землеробства.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження та наукові розробки, які узагальнені в дисертаційній роботі, проведені в період 2010-2013 рр. в рамках тематичного плану та програми наукових досліджень Інституту зрошуваного землеробства НААН за державною комплексною програмою ПНД НААН 04 "Сталий розвиток меліорації земель та водокористування"; проекту 04.0.3/24 № держ. реєстр №0111U002680 "Розробити технології вирощування зернових, технічних, кормових культур і картоплі для умов зрошення півдня України"; Міждержавного науково-технічного проекту; “Розробити (вдосконалити) і поетапно впровадити науково - обґрунтовані норми водоспоживання і водовідведення з урахуванням якості вод, а також методи забезпечення нормованого екологічного безпечного водокористування в галузях агропромислового комплексу країн СНД” («Нормування водокористування в зрошуваному землеробстві») № держ. реєстр №0108U000144.
Мета дослідження - розробка та удосконалення елементів технології вирощування середньостиглих сортів сої на засадах ресурсозбереження в умовах зрошення в Південному регіоні України (на прикладі нових середньостиглих сортів «Даная» та «Аратта»).
Основні завдання дослідження:
- визначити рівень середньодобового випаровування, загальне водоспоживання середньостиглих сортів сої, уточнити значення коефіцієнту водоспоживання залежно від умов вологозабезпеченості та сортового складу;
- визначити особливості динаміки приросту надземної маси, листкової поверхні, інтенсивності процесу фотосинтезу в основні періоди вегетації сої залежно від густоти стояння рослин та режимів зрошення досліджуваних сортів сої;
- визначити оптимальну вологість ґрунту у кореневмісному шарі впродовж вегетаційного періоду при вирощуванні сої в умовах зрошення;
- визначити оптимальну густоту стояння рослин вирощування сої за різних режимах зрошення;
- виявити вплив густоти стояння рослин та режимів зрошення на формування врожаю зерна і показники якості насіння різних сортів сої;
- надати економічну та енергетичну оцінки ефективності вирощування нових середньостиглих сортів сої в умовах Південного регіону України.
Об'єкт дослідження: процеси росту та розвитку нових середньостиглих сортів сої в умовах зрошення за різних умов вологості, густоти стояння та інших факторів забезпечення життєдіяльності рослин.
Предмет дослідження: умови та основні елементи технології вирощування сої, а саме: зрошуваний темно-каштановий ґрунт, режим зрошення, вологість ґрунту, нові сорти, густота стояння рослин, показники росту і розвитку рослин, показники якості зерна.
Методи дослідження: Під час проведення досліджень застосовувалися загальнонаукові (спостереження, аналіз, синтез, порівняння, вимірювання тощо) і спеціальні (польовий, лабораторно-польовий, лабораторний, атестовані загальноприйняті наукові методи та ДСТУ) методи досліджень, методи системного, математично-статистичного, кореляційного, розрахунково-порівняльного аналізу та математичного моделювання .
Наукова новизна одержаних результатів.
Вперше:
- надана оцінка впливу зрошення та густоти стояння рослин на продуктивність нових середньостиглих сортів сої Даная і Аратта при застосуванні суцільного способу сівби в посушливих умовах;
- обґрунтовані водосберігаючі режими зрошення для нових середньостиглих сортів сої Даная і Аратта в умовах Інгулецького зрошуваного масиву при поливі дощуванням водою ІІ класу за ДСТУ 2730-94.
Удосконалено: окремі елементи технології вирощування сої на темно-каштанових ґрунтах в умовах Південного регіону України.
Набуло подальшого розвитку: теоретичне обґрунтування технології вирощування сої, зокрема за рахунок застосування оптимального режиму зрошення та густоти стояння рослин нових середньостиглих сортів сої української селекції .
Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень на практиці є базою інформаційних даних для прийняття управлінських рішень при розрахунку ресурсозберігаючих режимів зрошення для сільськогосподарської культури соя, різних її сортових модифікацій. Результати досліджень є важливими і необхідними для збереження родючості темно-каштанових ґрунтів та отримання високих і гарантованих урожаїв сої в умовах зрошуваного землеробства. Результати мають важливе практичне значення для господарств, які займаються вирощуванням сої в умовах зрошення та можуть бути використані при розширенні, реконструкції і експлуатації зрошувальних систем на півдні України. Сільськогосподарським виробникам рекомендовані найбільш продуктивні нові середньостиглі сорти сої, оптимальна густота стояння рослин, умови зволоження. Результати досліджень пройшли дослідно-виробничу перевірку і апробацію на полях Інституту зрошуваного землеробства (ІЗЗ) НААН України. Розроблені рекомендації передані на впровадження в господарствах області, в Херсонське обласне управління водних ресурсів, Департамент агропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації, використовуються в навчально-науковому процесі ХДАУ.
Особистий внесок здобувача. Розробка тематичного плану і робочих програм досліджень, закладка і проведення польових дослідів, лабораторних досліджень та спостережень, аналітична робота, обробка експериментальних матеріалів, обчислення показників економічної та біоенергетичної ефективності досліджуваних показників, підготовка статей, рекомендацій виробництву та дослідно-виробнича перевірка розроблених заходів виконані аспірантом особисто та з науково-методичною допомогою наукового керівника.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень та основні положення дисертації доповідались впродовж 2010-2013 рр. на Міжнародних науково-практичних конференціях: Еколого-збалансоване управління меліорованими ландшафтами» (Херсон,2010р.), «Інтегроване управління меліорованими ландшафтами» (Херсон, 2011), Міжнародній науково-практичній конференції «Екологічні проблеми природокористування та охорони меліорованих ландшафтів» (Херсон, 2012), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Стан та перспективи виробництва сільськогосподарської продукції на зрошуваних землях» (Херсон, 2012), «Технології вирощування сільськогосподарських культур у Південному регіоні України» (Херсон, 2012), регіональних науково-практичних конференціях та вчених радах Інституту зрошуваного землеробства НААН України та Херсонського ДАУ.
Публікації. Основні результати дисертації опубліковані у 16 наукових працях, з них 9 у фахових виданнях та 7 в матеріалах, тезах доповідей конференцій та рекомендаціях виробництву.
Структура і об’єм роботи. Дисертація складається із вступу, основної частини із 6 розділів, висновків, додатків та списку використаної літератури. Повний обсяг роботи стор 180, в т.ч. у розділах основної частини 136, таблиць 17 і рисунків 37, у додатку знаходиться таблиць 20, рисунків 4, довідок 4. Список використаних літературних джерел налічує 200 найменувань, в т. ч. 12 англомовних.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Значним резервом підвищення ефективності зрошувальних меліорацій в посушливих умовах Південного регіону України є розробка та удосконалення окремих елементів технології вирощування нових середньостиглих сортів сої Аратта та Даная на засадах ресурсозбереження, що дозволило зробити висновки:
1. Дослідженнями встановлено, що максимальне сумарне водоспоживання сої спостерігалося у зрошуваних варіантах з підтриманням вологості ґрунту 70 % НВ у розрахунковому шарі 0-50 см впродовж вегетації: для сухих років. на рівні 5296 м3/га, а у середньому за роки досліджень – 5175 м3/га. У варіантах 60-70-60 % НВ та 60-80-60 % НВ сумарне водоспоживання складає, відповідно: 4338 та 4524 м3/га, а в середньому за роки досліджень було майже однаковим – 4770м3/га.
2. Встановлена закономірність зменшення сумарного водоспоживання у варіантах без зрошення та при оптимальному режимі зрошення в умовах середньовологих (2010 р.), середньосухих (2011р.) та сухих (2012 р.) років. Визначена істотна різниця складових балансу сумарного водоспоживання посівів сої залежно від досліджуваних умов вологозабезпечення. Встановлена структура складових сумарного водоспоживання сої: ґрунтова волога – 13-14 %, атмосферні опади – 27-32 %, поливна вода – 54-61 %.
3. Середньодобове випаровування сої досягає максимальних значень в період цвітіння-налив бобів і складає у зрошуваних варіантах 65,1-76,1 м3/га. Найменше випаровування спостерігається наприкінці вегетаційного періоду. Дослідження динаміки цього показника за багаторічний період свідчить про його повільне наростання й зниження у вологі за дефіцитом природної вологозабезпеченості роки та, навпаки, більший динамізм – у середні й, особливо, сухі роки.
4. При вирощуванні сої важливе значення має оцінка ростових процесів, на які впливають природні та агротехнічні чинники і за допомогою регулювання яких можна підвищити продуктивність рослин. У результаті проведених досліджень встановлено, що режими зрошення сої та густота стояння рослин, як основні фактори умов біологічного забезпечення культури сутево впливають на лінійний ріст рослин. Максимальної висоти рослини сорту сої Аратта -86,5 см, Даная - 70,1 см досягають у фазу наливу бобів при режимі зрошення із забезпеченням вологості ґрунту не нижче 70-70-70 % НВ у розрахунковому шарі 0-50 см та густоті стояння 500 тис.рослин/га.
5. Біомаса має першочергове значення в формуванні високого рівня врожайності сої. Встановлено, що формування надземної маси рослин сої значною мірою залежить, як від режиму зрошення, так і від густоти стояння рослин. Найбільше накопичення сирої (сорт Арата 22,5 т/га, Даная - 20,2 т/га,) та сухої (сорт Аратта - 16,62т/га, Даная -14,94т/га) біомаси рослин сої відбувається при застосуванні режиму зрошення із забезпеченням вологості ґрунту не нижче 70-70-70 % НВ у розрахунковому шарі 0-50 см та густоті стояння 600 тис. рослин/га.
6. Встановлено, що для формування оптимальної площі листкової поверхні з метою отримання високої врожайності сої необхідно корегувати режими зрошення та густоту стояння рослин. Найбільшою площа листкової поверхні рослин сої сорту Даная на рівні 74,74 тис.м2/га і сорту Аратта - 73,1 тис.м2/га формувалась у варіантах режиму зрошення із забезпеченням вологості ґрунту не нижче 70-70-70 % НВ у розрахунковому шарі 0-50 см та густоті стояння 600 тис. рослин/га.
7. За жарких та посушливих умов вегетаційного періоду зрошення забезпечує збільшення врожайності насіння сої. Приріст урожайності за рахунок зрошення водою ІІ класу за ДСТУ 2730-94 в середньому за роки досліджень складає 2,39 – 2,71 т/га. Сорт Аратта за рівнем урожайності переважає сорт Даная, незалежно від умов забезпечення рослин вологою, в середньому на 0,33 т/а.
8. Найвища урожайність сої у зрошуваних варіантах одержується при густоті стояння 500-600 тис. рослин/га, і формується при вологості ґрунту на рівні 70 % НВ у розрахунковому шарі 0-50 см впродовж усієї вегетації, по сорту Аратта при густоті стояння 500-600 тис. рослин/га. Серед випробуваних сортів у середньому сорт Даная за вмістом білку у насінні має перевагу над сортом Аратта на 0,67 %, а за вмістом жиру у насінні, навпаки на 0,65 % має нижчий показник.
9. Встановлено, що збільшення густоти посіву сої від 400 до 600 тис. рослин/га зменшує вміст жиру і збільшує вміст білку у насінні, з подальшим збільшенням густоти спостерігається зворотній процес. У зрошуваних варіантах найбільше білку в сої (35,20 %) міститься у варіанті 60-80-60 % НВ при густоті стояння 500 тис. рослин/га у сорту Даная, а найбільший вміст жиру (23,93 %) отриманий також у насінні сорту Даная у варіанті 60-70-60 % НВ за густоти стояння 700 тис. рослин/га.
10. Економічним аналізом встановлено, що найбільшу віддачу для досліджуваних сортів Аратта та Даная забезпечує режим зрошення на рівні 60-80-60 % НВ у розрахунковому шарі 0-50 см при густоті стояння 600 тис. рослин/га. У середньому за 2010-2012 рр. досліджень рівень рентабельності у цьому варіанті, складав: для сорту Аратта 91,1%, для сорту Даная 67,5%; собівартість виробництва 1 тони сої, становила: для сорту Аратта 1762 грн., для сорту Даная 2010 грн.; при врожайності сорту Аратта 3,49 т/га, для сорту Даная 3,06 т/га,.
11. Енергетичний аналіз удосконалених елементів технології вирощування сої показав, що найбільш енергетично доцільно вирощувати сою сортів Даная та Аратта в умовах зрошення з підтриманням вологості ґрунту на рівні 60-80-60 % НВ у розрахунковому шарі 0-50 см впродовж усієї вегетації та застосуванням густоти стояння 500-600 тис. рослин/га.
12. В сучасних умовах необхідності заощадження водних ресурсів задовільної якості, дослідженнями обґрунтовані водозберігаючі режими зрошення для середньостиглих сортів сої, які дозволяють заощаджувати до 20 % зрошувальної води ( на прикладі нових середньостиглих сортів сої Даная і Аратта).
Результати, отримані в умовах Інгулецького зрошуваного масиву при зрошенні сої дощуванням водою ІІ класу за ДСТУ 2730-94, можуть бути розповсюджені при реконструкції, модернізації або новому будівництві інших зрошувальних систем Південного регіону України на масивах з подібними ґрунтово-кліматичними, гідрогеологічними, водогосподарськими та агротехнічними умовами.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
На зрошуваних темно-каштанових ґрунтах Інгулецького масиву (Херсонська область) в посушливих умовах Південного регіону України з метою повного використання ґрунтово-кліматичного потенціалу доцільно висівати районовані нові середньостиглі сорти сої Аратта і Даная та застосовувати режим зрошення з підтриманням вологості ґрунту 60-80-60% НВ у розрахунковому шарі 0-50 см, який забезпечує оптимальну для критичного періоду розвитку рослин сої вологість ґрунту на рівні 80 % НВ у поєднанні з оптимальною густотою стояння 500-600 тис. рослин/га.
Запропонована технологія в умовах зрошення водою ІІ класу за ДСТУ 2730-94 забезпечує: урожай середньостиглих сортів сої у 3,0-3,5т/га, вміст в насінні: білку - 34-35 %, жиру - 21-22%, собівартість виробництва 1 тони зерна культури 1762-1794 грн, при зрошувальній нормі 2700-3000 м³/га, та кількості поливів 6-8 шт.