СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ КОМУНІКАЦІЇ В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ. ФЕНОМЕНОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ : СОЦИАЛЬНЫЕ АСПЕКТЫ КОММУНИКАЦИИ В СЕТИ ИНТЕРНЕТ. Феноменологический анализ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ КОМУНІКАЦІЇ В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ. ФЕНОМЕНОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ
  • Альтернативное название:
  • СОЦИАЛЬНЫЕ АСПЕКТЫ КОММУНИКАЦИИ В СЕТИ ИНТЕРНЕТ. Феноменологический анализ
  • Кол-во страниц:
  • 154
  • ВУЗ:
  • Національна академія наук України Інститут соціології
  • Год защиты:
  • 2006
  • Краткое описание:
  • Національна академія наук України
    Інститут соціології


    На правах рукопису


    Коноплицький Сергій Михайлович

    УДК 316.277+316.772.5


    СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ КОМУНІКАЦІЇ В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ: ФЕНОМЕНОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ

    22.00.01 - теорія та історія соціології


    Дисертації на здобуття наукового ступеня
    кандидата соціологічних наук


    Науковий керівник
    Танчер Віктор Володимирович
    доктор філософських наук, професор



    Київ -2006










    ЗМІСТ


    Вступ. 3
    Розділ 1 Інтернет як соціально-історичний феномен. 11
    1.1. Історія розвитку глобальних інформаційних технологій. 11
    1. 2. Соціологія Інтернету - як нова галузева соціологічна дисципліна. 15
    1.2.1. Основні поняття соціології Інтернету. 23
    1.3. Соціологічна концептуалізація поняття «віртуальна реальність». 25
    Висновки до першого розділу. 38
    Розділ 2 Кіберкомунікація як об'єкт соціологічного дослідження. 41
    2.1. Комунікаційні можливості Інтернету. 41
    2.1.1. Електроні засоби спілкування в контексті соціальних взаємодій. 56
    2. 1. 2. Кіберкомунікаційні форми міжособистісної взаємодії. 66
    2.2. Мережні співтовариства в ракурсі соціологічного аналізу. 82
    2.2.1. Принципи формування мережних співтовариств. 90
    2. 2. 2. Прояви стратифікації в мережі. 96
    2.2.3. Мережна етика в кіберкомунікації. 107
    Висновки до другого розділу. 109
    Розділ 3 Конструктивістська парадигма в соціології як основа аналізу кіберкомунікаційного простору. 113
    3.1. Феноменологічна соціологія. Epoche віртуального світу. 113
    3.2. Можливості драматургічної соціології Е.Гофмана в дослідженнях соціального компоненту віртуального простору. 128
    3.2.1. Поняття гендерного образу в драматургічної соціології та його прикладне застосування в аналізі кіберкомунікації. 137
    Висновки до третього розділу. 140
    Висновки. 142
    Список використаних джерел. 146








    ВСТУП


    Актуальність теми. На межі XX і XXI ст. соціальне знання зафіксувало перехід людства в так звану «інформаційну епоху», прогнозовану ще в XIX столітті. Хоча на сьогодні ще не можна констатувати той факт, що цей перехід вже остаточно відбувся, багато дослідників стверджують, що виникнення глобальної мережі Internet (Інтернет), знаменує собою новий етап розвитку людства, що характеризується домінуючою цінністю інформації, новою соціальною диференціацією за принципом «наближеності до знання», симбіозом соціальної організації з інформаційними технологіями.
    Вищезгадані тенденції відбуваються паралельно, а іноді в контексті з процесами глобалізації, які, з одного боку, є об'єднуючими, з іншого - відчужують індивідів один від одного. В цьому плані, Інтернет, як міжнародна глобальна комп'ютерна мережа, як раніше пошта, телеграф, телефон, радіо, телебачення, виконує функцію специфічного зближення людей, за допомогою прискорення процесів обміну інформацією. Забезпечуючи процес моментального обміну знаковою інформацією, нові комунікаційні технології зближують індивідів зі всього світу, різних країн, різних культур, які розмовляють на різних мовах, живуть в різних тимчасових поясах. Одночасно, Інтернет є величезним банком інформації, знань, накопичених людством який до того ж постійно збільшується. Крім того, ця комп'ютерна мережа є і унікальним кіберпростором, який дає змогу користувачам Інтернету можливість віртуальної реалізації своєї особистості в його межах.
    Все це, безумовно, робить Інтернет вельми популярним - число користувачів неухильно зростає. За різними даними, на сьогоднішній момент, кількість користувачів Мережі у всьому світі, складає десь 10-15% від всього населення планети. Звичайно, у світовому масштабі ця цифра відносна, тому що країни «Третього Світу» практично не мають доступу до Мережі, не дивлячись на всі потуги добродійних фундацій з розвинутих країн.
    За станом на вересень 2006 року українська аудиторія користувачів Інтернету склала 3 млн 113 тис. 185 осіб, при цьому по кількості користувачів лідирує Київський регіон - 53,10% від загальної кількості [1]. Україна обіймає 12 місце у світі за кількістю користувачів Інтернету [2]. Суспільства сьогодні можна диференціювати на «інформаційно багаті» і «інформаційно бідні». В Україні, здебільшого, соціально-економічні умови надають можливість отримати доступ до інформації тим соціальним шарам та спеціалістам, які в цьому зацікавлені: журналістам, бізнесменам, науковцям.
    Не дивлячись на дуже малий відсоток користувачів, Інтернет поступово оформлюється в специфічну субкультуру, з власною історією, жаргоном, етикетом і специфічною сферою інтересів. В просторах Мережі, користувачі «зустрічаються», за допомогою спеціального програмного забезпечення, на різних тематичних «сайтах», які дають можливість обмінюватися будь-якою інформацією в режимі «реального часу». Багато з таких «сайтів» має контингент відвідувачів, що склався і достатньо стабільний, віртуально «знайомих» між собою, що зустрічаються з метою спілкування і обміну інформацією. Такі віртуальні об'єднання користувачів Інтернету в кіберпросторі, називаються «мережні співтовариства» (online communities). Вперше цей термін з'явився в західній літературі. Першим, до соціологічного аналізу даного соціального феномена звернувся відомий вчений Мануель Кастельс, чия концепція зробила великий вплив на формування наукового знання з цього питання.
    В 70-х роках деякі дослідники стали висловлювати думки про перетворення світу в аналог якогось глобального села, повертаючись від сьогоднішніх відчужених відносин, до племінного типу відносин між людьми. Сьогодні на Заході кілька вчених Говард Рейнгл (Howard Rheingol), Альберт Беншоп (Albert Benschop), Робин Хамман (Robin B. Hamman) спеціалізуються на вивченні феномена «віртуальних або онлайн- співтовариств», пояснюючи принципи їх формування, функціонування і конструювання. Також сучасна соціологічна аналітика значною мірою присвячена з’ясуванню сутності та інтерпретації концепцій комунікації, у тому числі в Інтернет. Це праці Бурд’є П., Зільбермана А., Лазарсфельда П., Лассуелла Г. Д., Маклюена М., Маннгейма К., Уільямса Р., Еллюля Ж., Келера Т., Фриндте В. та ін.
    В Україні дана тема практично не зачіпалася дослідниками. В Росії також були видано лише декілька робіт, наприклад С. Кизима в книзі «Інтернет в Росії: вплив на соціальну стратифікацію» пише про можливе перенесення соціальних відносин, що склалися в специфічних умовах кіберпростору, в реальне життя, на нових умовах. Деякі праці таких дослідників, як А. Жичкіна, Е. Белінська, Ю. Нестеров, присвячені розкриттю психологічних аспектів віртуальної комунікації в різних мережних співтовариствах. В той же час, на світова соціологічна думка не зупиняється на дослідженнях соціальних відносин в реальному світі. Існують соціологічні портали присвячені вивченню віртуальних взаємодій, стратифікації, вивченню мережних співтовариств.
    В цілому, можна стверджувати, що в сучасній західній літературі є певні, не структуровані елементи теорії «мережних співтовариств», але практично соціологічні емпіричні дослідження даного феномену. Дослідники обмежуються простим статистичним підрахунком кількості користувачів Інтернету, роблячи акцент на соціально - демографічній структурі аудиторії.
    Кіберкомунікація або комп'ютерно-опосередкована комунікація порівняно нове явище, яке поки не є об'єктом спеціальних наукових досліджень, оскільки коло суб’єктів охоплених нею не таке велике, щоб можна було проводити достовірні дослідження. До даного напряму можна віднести також:
    - on-line research (дослідження он-лайн),
    - computer support collaborative work (спільна робота при підтримці комп'ютера),
    - Human-Computer Interaction (людино-комп'ютерна взаємодія),
    - Communication Science (комунікативістика) в США, Німеччині та інших країнах.
    В Росії серед шкіл цього напряму можна назвати міжнародний колектив, що включає психологів МГУ по вивченню гуманітарного Інтернету (Войскунский А.Е., Арестова О.Н., Бабанін Л.Н.), дослідження по соціальній і документальній комунікації (Соколов А.В., Швецова-Водка Г.Н.), педагогічні дослідження особливостей дистанційного навчання (Полат Е.С., Моїсєєва М., Ахаян А.А., Уваров А.Ю., Крюкова О.П.), дослідження особливостей комунікації в Інтернет Санкт-Петербурзького Європейського університету, в Російському Університеті Дружби Народів, комунікативні дослідження Інституту проблем комунікації, Міжнародного інституту досліджень засобів масової комунікації [3], Інституту Програмних Систем РАН в Переславль-Залесському [4], дослідження некомерційного сегменту Інтернет в рамках програм «Партнерство в некомерційному секторі», «Друзі і Партнери» , термінологічні дослідження комунікації і багато інших.
    Але питання кіберкомунікації розглядається, в основному, в психологічному аспекті, не надається належна увага соціальним основам, принципам, механізмам формування і функціонування мережних співтовариств, в умовах кіберпростору. Одна з цілей даної роботи це спроба дати витлумачення комунікаційних можливостей Інтернету через соціологічне розуміння. Спиратися доводиться в основному на статті зарубіжних авторів, проте тримаючи в увазі всі напрацювання українських дослідників, що присвячені даній темі.
    В цій роботі буде спроба визначити проблемне поле у вивченні віртуального простору, визначити можливості вивчення кіберкомунікаційних взаємодій, обгрунтувати адекватність конструктивістських і феноменологічних напрямів соціологічної думки у формуванні теорій мережних взаємодій.
    Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації не пов'язана з науковими планами організації, де виконана робота, а також із галузевими і державними програмами.
    Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є визначення методологічних і методичних основ соціологічних концепцій комунікативного простору Інтернет та вивчення можливості застосування та обмеження феноменологічного методу щодо аналізу віртуальності.
    Досягнення мети передбачає розв’язання наступних завдань:
    - визначити поняття віртуальності, виявити його соціальний зміст і засадничі характеристики;
    - систематизувати теоретичні концепції стосовно вивчення комунікації, зокрема, віртуальної;
    - зробити порівняльний аналіз соціологічних концепцій у вивченні комунікативного простору Інтернет;
    - продемонструвати адекватність ключових категорій феноменологічної соціології щодо аналізу новітніх інформаційних технологій.
    Об’єктом дослідження є теоретичний аналіз комунікативних процесів, зокрема, Інтернету.
    Предмет дослідження соціологія Інтернету, феноменологічний підхід у сучасній соціології щодо Інтернету.
    Методи дослідження - метод феноменологічного аналізу, метод порівняльного аналізу, постмодерністський теоретико-методологічний аналіз.
    Наукова новизна одержаних результатів. Соціологічне дослідження глобальної мережі Інтернету вже мають істотну наукову новизну. Окрім конкретних задач роботи, автор мав на меті певну презентацію основних наукових розробок у науковому досліджені Інтернету. Внаслідок розв’язання поставлених дослідницьких задач досягнуто результатів, що характеризуються наступною науковою новизною:
    - Уперше у вітчизняній науці узагальнено і систематизовано теоретичні концепції соціології Інтернету. Представлено, що на сьогодні вже накопичена певна наукова база нової галузевої соціологічної дисципліни. В роботі вперше запропоновано можливість застосування феноменологічного напряму в соціології Інтернету, що дозволило розкрити основні механізми Інтернет-комунікації та виявити базові елементи віртуального спілкування. Це, перш за все, комплекс характеристик, таких як: відсутність вербального контексту, зорового контакту, анонімність, компенсаторне використання тексту для емоційного офарблення розмови та ін. Феноменологічна соціологія, на думку автора, отримує «нове дихання», нові перспективи в інформаційну епоху, оскільки мова йде про відсутність особливості повсякденного epoche - віри у реальність об'єктів, існуючих поза нами (Інтернет-технології дозволяють спілкування з роботом, т.зв. «ботом»);
    - Уперше запропоновано модель вивчення комунікації, яка здійснюється на основі комп'ютерно - опосередкованого спілкування у віртуальному просторі. Смислоутворювання в цьому процесі відбувається без вербальної комунікації в традиційному її розумінні, тобто без таких її елементів як кінесика (значущі жести, рухи), проксеміка (дистанція, комфортний простір), просодія (мовна мелодія, наголос, тембр, ритм), артефакти (відмітні знаки, одяг), хронеміка (час як показник), зоровий контакт, вплив запаху і ін. що дає змогу розуміти первинні, базові комунікаційні основи та звідси вивести певні концептуальні засади комунікативних схем повсякденності;
    - Дістав подальшого розвитку аналіз причин соціальної стратифікації у віртуальному просторі мережі Інтернет. Показано, що частіше всього стратифікація обумовлена рівнем знання та спеціалізації користувача, а отож підтверджено стратифікаційну модель за принципом володіння знанням та інформацією;
    - Вперше запропоновано конструктивістську концепцію аналізу віртуальної комунікації, з точки зору драматургічного підходу Е.Гофмана. Продемонстрована практична модель застосування даної теорії на прикладі усвідомлення зв'язку гендерних проявів у віртуальному середовищі з контекстами ефективної комунікації, що допомогло зрозуміти принципи самопрезентації особи в Інтернет-комунікації та у реальному житті і формування образів, які виступають основою моделей спілкування. Це взаємна типологізація, умовність образу, загальний смисловий фон;
    - Дістало подальшого розвитку вивчення співтовариств в контексті мережних взаємодій, описано їх місце у соціальному просторі індивіда. Мережне співтовариство розглянуте як специфічна форма соціальної структури, соціальна мережа віртуального спілкування, (досвідно встановлювана емпіричними дослідженнями як характеристика «інформаційної епохи»). Показано, що мережні співтовариства мають соціальну природу та всі ознаки реальних співтовариств (стратифікація, мобільність тощо), але також мають і специфіку, обумовлену характером віртуальної комунікації.
    Практичне значення одержаних результатів. Вивчення наукових розробок зарубіжних соціологів з питання аналізу віртуальної комунікації дає можливість застосовувати їх результати в якості теоретико-методологічної основи для проведення вітчизняних соціологічних досліджень і напрацювання теоретичного матеріалу в галузі соціології Інтернету. Розгляд проблем, який автор пропонує в своїй праці, допомагає більш повно осягнути сферу наукових інтересів провідних західних соціологів і більш глибоко зрозуміти сучасну соціологічну проблематику та висвітлити вектор наукових соціологічних інтересів майбутнього, тим самим збагачуючи доробок історії соціології. Матеріали дисертації можуть слугувати теоретико-методологічною основою для соціологічного вивчення комунікаційних процесів сьогодення, теоретичних розробок соціології Інтернету та віртуалістики. Результати дослідження можуть бути використані при викладанні навчальних курсів з історії соціології, соціології інформаційних процесів, соціології Інтернету, інших соціологічних дисциплін.
    Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження було викладено у тезах, що доповідались автором на ІІ Всеукраїнській соціологічній конференції (Київ, 2002).
    Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження було викладено автором в наступних наукових публікаціях:
    1. Коноплицкий С. Драматургическая социология в изучении киберкоммуникации // Соціальні виміри суспільства. Збірка наукових робіт молодих науковців. Випуск 6. К.: Інститут соціології НАН України, 2003. С. 274-285.
    2. Коноплицкий С. Сетевые сообщества как объект социологического анализа // Социология: теория, методы, маркетинг. - 2004. - №3. - С. 167-179.
    3. Коноплицький С. Інтернет як предмет соціологічного аналізу // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 2005. - №3. - С. 186-194.
    4. Коноплицький С. Феноменологічна соціологія і віртуальність // Соціологічна наука і освіта в Україні: Збірка наукових праць. Випуск 2. К.: МАУП, 2000. С. 91-95.
    5. Коноплицький С. Віртуальна реальність // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2003. - №4. - С. 215-216.

    6. Коноплицкий С. Проблема виртуализации в социальной структуре современного общества // Проблеми розвитку соціологічної теорії. Теоретичні проблеми змін соціальної структури українського суспільства: Наукові доповіді і повідомлення ІІ Всеукраїнської соціологічної конференції / Соціологічна асоціація України, Інститут соціології НАН України; М.О. Шульга (научн. ред.) та ін. К., 2002. С. 163-166.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ


    Історична тенденція розвитку масової комунікації полягає, перш за все, в тому, що постійно множаться канали розповсюдження інформації (з XVII-XVIII ст. - в основному, технічні). При цьому кожне нове ЗМІ не відміняє минулі засоби комунікації і інформації, а займає свою нішу в певному історичному просторі-часі і змінює характер і конфігурацію інформаційно-комунікаційного середовища. З погляду своїх соціально-технологічних характеристик Інтернет - це місце (віртуальне) і спосіб (сучасний), де (кіберпростір) і як (в оцифрованому вигляді) з'єднуються (конвергуються) колишні типи і форми комунікації. Феноменом Інтернету, з соціологічної точки зору, є існування в ньому людей, як в якомусь середовищі, віртуальному просторі”. В Інтернеті неймовірно підвищується швидкість і дешевизна розповсюдження інформації (за деякими підрахунками в 700 разів швидше і 335 разів дешевше, ніж поштою), нескінченно розширюються межі надання інформації, повсюдно розповсюджується плюралізм інформації тощо. Таким чином, Всесвітнє павутиння є унікальним засобом об'єднання всіх і кожного в «одну замкнену систему» (Т.де Шарден). Інтернаціоналізація сучасного світу виступає одночасно як його «інтернетизація» і «сітізація».
    Велику наукову перспективу має розробка поняття віртуальності. Сьогодні цей термін активно використовується в усіх галузях, як гуманітарного, так і технічного знання. Раніше при вживанні слова «віртуальність» треба було обов'язково мати на увазі приставку «квазі». Тепер же при вживанні даного терміну зовсім не обов'язково віртуальне трактувати як «ніби реальне» («примарне» тощо), бо Всесвітнє павутиння є очевидною реальністю. Принципова відмінність сучасного типу віртуальності якраз і полягає в тому, що з розгортанням нових інформаційних і телекомунікаційних технологій змінюється сам характер віртуальності - з'являється специфічний простір, який спеціалізується на переході всього і вся у віртуальний стан. Формується принципово новий тип символічного існування людини, культури, соціуму. Всі символи людського гуртожитку відтепер можуть бути розміщені, відтворені і перетворені в цьому новому символічному (паралельному, цифровому) просторі. Крім всього іншого це означає, що символічна діяльність людини розширяється і значно посилюється. Причому, якщо соціальні явища потрапляють у цей світ (набувають віртуальної форми), вони вимушені підкорятися місцевим законам. Спостерігається переплетення двох зустрічних інноваційних процесів: з одного боку, соціальна реальність все більше символізується (розвиток філософії постмодернізму є віддзеркаленням цієї тенденції), з іншою - розвиток техніки породив особливе технічне віртуальне середовище, внаслідок чого «віртуальність» соціальних форм спочатку знаходить форму технічної віртуальності.
    Проблема «віртуальності» - загальнонаукова проблема, тому сучасні форми віртуального буття можуть і повинні вивчатися найрізноманітнішими науками. В соціології сьогодні, розглядаючи властивості віртуальної реальності, недостатньо актуалізувати тільки словникове тлумачення терміну віртуальність - «можливий, потенційний». Це звужує суть явища. Виходити варто з багатовимірної просторово-часової організації віртуальності з соціальними і комунікативними тенденціями. Тим не менш, в силу молодого віку існування, Інтернет є предметом наукового інтересу у обмеженої кількості соціологів.
    Структура і характер Інтернет-інформації істотно відрізняється від характеру і структури звичайної ЗМІ-інформациі. По-перше, тут представлені всі види комунікації (масова, спеціалізована, міжособистісна, інтраперсональна), тоді як в ЗМІ міжособистісна та інтраперсональна комунікація практично відсутні. По-друге, питома вага і значення масової комунікації в Інтернеті звужується, оскільки тут панує спеціалізована інформація при одночасному значному зростанні індивідуальної (інтерактивної) взаємодії. По-третє, в мультимедійному світі e-простору різко зростає різноманітність змісту доступної інформації. При цьому в Інтернеті в тому або іншому вигляді присутні всі традиційні засоби комунікації: відеоконференція, ICQ, броузер, мета-пошук, онлайн-голосування, форум, чат, а також інші типи Інтернет-спілкування, які не тільки відтворюють всі відомі форми спілкування, але і пропонують принципово нові.
    Специфікою взаємодії в такому середовищі є відсутність невербальної комунікації в традиційному її розумінні, тобто таких її елементів як кінесика (значущі жести, рухи), проксеміка (дистанція, комфортний простір), просодія (мовна мелодія, наголос, тембр, ритм), артефакты (відмітні знаки, одяг), хронеміка (час як показник), зоровий контакт, вплив запаху та ін. В той же час, цей комунікативний процес можна характеризувати деякими специфічними особливостями даного виду комунікації: загального коду - словника термінів (тезаурусу), символів; породження мови, стереотипів (парадигм, узуса, паттернів), способів координації дій, самих дій, взаємодій коммунікантів (он-лайн, офф-лайн). Так, з'явилися нові специфічні види мовного (письмового) спілкування - невербальні ключі електронної пошти. До виникнення нових знаків в електронних інформаційних повідомленнях, що використовують стандартні друкарські символи для передачі не висловлюваних емоцій (невербальних ключів) - «смайликів (smiles) або емограмм (emoticon) привів обмежений набір символів, що використовуються в електронних листах. Також можна відзначити часте використовування в електронному листуванні лаконічних і виразних скорочень.
    До негативних наслідків розповсюдження «віртуального спілкування» можна віднести наступне: скорочення соціальної взаємодії, звуження соціальних зв'язків (аж до самотності), розвиток депресивних ситуацій, аутизация дітей і підлітків, формування неадекватності соціальної перцепції тощо. Люди в Інтернет спілкуються безпосередньо (не через ЗМІ), але це спілкування не можна назвати «живим», бо інтеракція опосередкується машинною, взаємодією з технічним пристроєм. М. Маклюен говорив про майбутнє «глобальне село», тобто майбутнє об'єднання людей у всесвітньому масштабі. У.Эко стверджує, що значення метафори «глобальне село» незаслужено перебільшено, і істинна проблема полягає якраз в тому, що майбутнє обіцяє стати «суспільством самотніх людей».
    Таким чином, аналіз спілкування в Інтернеті наочно демонструє суперечність проростання мережі в соціальну структуру суспільства. Ця суперечність може і не носити однозначно позитивного або негативного відтінку. Це добре видно на прикладі еволюції традиційних ЗМІ. Дігиталізация (переклад всіх ЗМІ в цифрову форму) і конвергенція (за допомогою спеціального електронного пристрою через Інтернет можна читати газети, слухати радіо тощо) супроводжується не тільки глобалізацією і інтеграцією ЗМІ, але одночасно - їх спеціалізацією і демасифікацією.
    Завдяки специфіці віртуальності, феноменологічна соціологія зможе вийти на новий виток свого розвитку, отримати нове поле для аналізу і розуміння соціальних процесів. Також і драматургічна соціологія здатна знайти нове місце для розкриття свого потенціалу. Враховуючи, що Інтернет тільки набирає темпи свого розвитку, остаточні підсумки аналізу соціальних наслідків проростання Всесвітнього павутиння в соціальну тканину підводити рано (окремі тенденції позначилися, але не цілком устоялися), проте довгостроковий прогноз цілком під силу науковому співтовариству.
    Практично весь понятійний апарат класичної феноменологічної соціології адекватний новому колу досліджень віртуального середовища. Можливо, що його використання в цьому ключі дозволить відкрити новий пласт феноменологічної теорії.







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


    1. 14% росіян не знають, що таке Інтернет // A2K: http://www.a2k.org.ua/news.php?id=1301&lng=ua
    2. Україна на 12 місці в світі за кількістю користувачів Інтернету // Телекритика: http://www.telekritika.kiev.ua/news/146/0/21260/ukraina_12_internet/
    3. Офіційний сайт Міжнародного інституту досліджень засобів масової комунікації: http://institute.org.ru
    4. Офіційний сайт Інституту Програмних Систем РАН: http://uchcom.botik.ru
    5. Количество пользователей Интернет перевалило за миллиард // Страна.Ru национальная информационная служба: http://www.strana.ru/stories/02/12/30/3249/298315.html
    6. По данным ООН, количество пользователей интернета в мире растет // WebmasterPro: http://www.webmasterpro.com.ua/pro/2/142_1.html
    7. Интернет в цифрах и фактах. - Агентство «ESTAT» - http://estat.narod.ru/arhiv/estat1.htm
    8. Иноземцев В.Л. Вступительная статья к работе М.Кастельса «Могущество самобытности» // Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология / Под ред. В.Л. Иноземцева. М.: Академия, 1999. - С. 292-295
    9. Кастельс М. Становление общества сетевых структур // Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология / Под ред. В.Л. Иноземцева. М.: Академия, 1999. С. 494-505.
    10.Кастельс М. Могущество самобытности // Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология / Под ред. В.Л. Иноземцева. М.: Академия, 1999. - С.296-308
    11.Дацюк С. Комплексный административный менеджмент в деятельности Открытых СМИ // Zhurnal.Ru: вестник сетевой культуры: www.zhurnal.ru/5/theory.html
    12.Барлогу Дж. Декларация независимости киберпространства: http://www.eff.org/pub/Publications/John_Perry_Barlow/barlow_0296.declaration
    13.Кизима С. Интернет в России: влияние на социальную стратификацию: http://www.virtual.ru/vculture/seminar/Kizima.html
    14.Коноплицький С. Віртуальна реальність // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2003. №4. С. 215.
    15.Коноплицкий С. Сетевые сообщества как объект социологического анализа // Социология: теория, методы, маркетинг. 2004. №3. С. 167-178.
    16.Лосев А.Ф. Эллинистически-римская эстетика I-II вв. н.э. - М: Узд-во Московскогг ун-та, 1979. 416с.
    17.Фасмер М. Этимологический словарь русского языка: В 4 т. - Т.1. М.: АСТ, 1986. 2960 с.
    18.Аквинский Ф. Сумма теологий // Антология мировой философии. -Т.1. М: АСТ, 1969. 934 с.
    19.Компанцева Л.Ф. Гендерные основы Интернет-коммуникации в постсоветском пространстве: Монография. Луганск: Знание, 2004. - 404 с.
    20.Український Радянський Енциклопедичний Словник. Т.1 Київ: К: Головна редакція УРЕ, 1986. - 752 с.
    21.Коняев С.Н. Реальная виртуальность: границы наблюдателя в информационных пространствах искусственно созданных миров // Концепция виртуальных миров и научное познание. - СПб.: РХГИ, 2000. С. 76-101.
    22.Петров Л.В. Способы (некомпьютерной) виртуальной реальности и необходимость учета некоторых специфических факторов окружающей среды при работе с ВР технологиями // Тезисы докладов на конференции «Технологии виртуальной реальности» ГосНИИАС. М., 1995. - С. 8
    23.Ласточкин С.Э. Способы описания систем виртуальных реальностей // Тезисы докладов на конференции «Технологии виртуальной реальности» ГосНИИАС. - М., 1995. - С. 34.
    24.Галкин Д. Виртуальный дискурс в культуре постмодерна // Критика и семиотика. - № 1-2. Новосибирск: НГУ, 2000. - С. 26-34.
    25.Иванов Д.В. Виртуализация общества. - СПб.: Петербургское Востоковедение, 2000. - 96 с.
    26.Розин В.М. Существование, реальность, виртуальная реальность // Концепция виртуальных миров и научное познание. - СПб.: РХГИ, 2000. С. 37-68.
    27.Носов Н.А. Виртуальная психология // Центр виртуалистики: http://ich.iph.ras.ru/koi/3.html
    28.Виртуальная реальность впсихологии и искусственном интеллекте / Под ред. Чудова Н.В. М: РГУПИИМ, 1998. - 316с.
    29.Хоpужий С.С. Род или недород? Заметки к онтологии виртуальности // Хоружий Сергей Сергеевич и его научная школа: http://horujy.chat.ru/12sta.html
    30.Бодрийяр Ж. Система вещей. М: Рудомино, 1993. 172 с.
    31.Персональний сайт В.Емелина: http://emeline.narod.ru/rhizome.html
    32.Иванов Д.В. Феномен компьютеризации как социологическая проблема // Санкт-Петербургский государственный университет, факультет социологии: http://www.soc.pu.ru:8101/publications/pts/divanov.html
    33.Ракитов А.И. Философия компьютерной революции. - М.: Политиздат, 1991.- 286 с.
    34.Субботский Е.В. Индивидуальное сознание как система реальностей // Традиции и перспективы деятельностного подхода в психологии / Под ред. А.Е.Войскунского, А.Н.Ждан, О.К.Тихомирова. - М.: Смысл, 1999. - С. 125-160.
    35.Панченко А.М. О русской истории и культуре. - СПб.: Наука, 2000. 483 с.
    36.«Presence»: http://mitpress.mit.edu/journals/PRES/
    37.Носов Н.А. Психологические виртуальные реальности. М.: Ин-т человека РАН, 1994. 196 с.
    38.Чем киберпространство отличается от Америки // Сетевой проект «Нерв»: http://www.nerv.ru/net/print.asp?art_id=92
    39.Дацюк С. Виртуальная реальность // XYZ: сетевой проектный журнал: http://www.uis.kiev.ua/`_xys?vr_enc.html
    40.Жичкина А.Е., Белинская Е.П. Стратегии самопрезентации в Интернете и их связи с реальной идентичностью // Флогистон: http://flogiston.ru/projects/articles/strategy.shtml
    41.Парыгин Б. Д. Анатомия общения. Учебное пособие. - СПб.: Изд-во В.А.Михайлова, 1999. 301 с.
    42.Конецкая В.П. Социология коммуникации. Учебник. - М.: Международный ун-т бизнеса и управления «Братья Карич», 1997. - 302 с.
    43.Соколов А.В. Введение в теорию социальной коммуникации. - СПб.: Наука, 1996. - 220 с.
    44.Батыгин Г.С. Социология интернет: наука и образование в виртуальном пространстве // Институт социологии РАН: http://knowledge.isras.ru/sj/sj/sj1-01bat.html
    45.Ломброзо Ц. «Гениальность и помешательство». - СПб.: ТПО ТАМП, 1990. 254 с.
    46.Носик А. Разговорчики в сетях // Интер: http://inter.net.ru/6/4.html
    47.Пиаже Ж. Психология интеллекта // Избранные психологические труды. - М.: Международная педагогическая академия, 1994. - 680 с.
    48.Мельник С.Г. Mass-Media: психологические процессы и эффекты. - С-Пб.: Издательство СПбГУ, 1996. 216 с.
    49.Фрейд З. Будущее одной иллюзии // Сумерки богов. - М.: Политиздат, 1989. - 398 с.
    50.Kelly P. Human Identity Part 1: Who are you? // Netropolitan life/E-lecture from the univercity cource about the net // Yorku.ca: http://www-home.calumet.yorku.ca/pkelly/www/id1.htm
    51.Розина И.Н. Теория и практика компьютерно-опосредованной коммуникации в России: состояние и перспективы // Сборник научных трудов «Теория коммуникации & прикладная коммуникация». Вестник Российской коммуникативной ассоциации, выпуск 1 / Под общей редакцией И.Н. Розиной. Ростов-на-Дону: ИУБиП, 2002. - 200 с.
    52.Брудный А.А. Коммуникация и семантика // Вопросы философии, №4. М.: Наука, 1981. - С. 40-48.
    53.Электронной почтой пользуются более 651 миллиона человек // Подробности: http://podrobnosti.com.ua/ptheme/2004/12/14/165695.html
    54.Жичкина А. Социально-психологические аспекты общения в Интернете // Флогистон: http://flogiston.ru/projects/articles/refinf.shtml
    55.Нестеров В. К вопросу об эмоциональной насыщенности межличностных коммуникаций в Интернете // Флогистон: http://flogiston.ru/articles/netpsy/netemotions
    56.Библиотека Максима Мошкова: http://www.lib.ru
    57.Живой Журнал священника Димитрия: http://priest_dimitriy.livejournal.com/
    58.Ясперс К. Современная техника // Новая технократическая волна на Западе. - М.: Прогресс, 1986. - С. 119-146
    59.Маркс К. Экономическо-философские рукописи // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т.42. - М.: Прогресс, 1988. - 151 с.
    60.Бондаренко С.В. Социальная система киберпространства как новая социальная общность // Всероссийская виртуальная энциклопедия: http://www.portalus.ru/modules/psychology/print.php?subaction=showfull&id=1106582770&archive=1129709116&start_from=&ucat=15&
    61.Осипов Г.В. Социология и социальное мифотворчество. - М.: Норма, 2002. - 656 с.
    62.Асеев В.Г. Категории формы и содержания в психологии // Категории материалистической диалектики в психологи / Под ред. Л.И.Анциферовой. - М.: Наука, 1988. 139 с.
    63.Сушков И.Р. Психология взаимоотношений. Екатеринбург: Деловая книга, 1999. - 448 с.
    64.Poplin, Dennis E. Communities: A Survey of Theories and Methods of Research. 2nd ed. - New York: MacMillan Publishing Co., INC, 1979. 296 p.
    65.Тённис Ф. Общность и общество // Социологический клуб «Экстрим»: http://sociology.extrim.ru/tennis_obshnost.htm
    66.Кремлева С. Сетевые сообщества // Follow.ru: http://www.follow.ru/article/116
    67.Hamman R. Computer Networks Linking Network Communities: A Study of the Effects of Computer Network Use Upon Pre-existing Сommunities // Cybersoc.com: http://www.socio.demon.co.uk/cybersociety
    68.Глоссарий.Ru: http://www.glossary.ru
    69.Rheingol, Howard. The Virtual Community: Homesteading on the Electronic Frontier // Rheingold.com: http://www.rheingold.com/vc/book/9.html
    70.Нестеров Вадим. К вопросу о динамике сетевых сообществ // Флогистон: http://www.flogiston.ru/projects/articles/groupdyn.shtml
    71.Розина И.Н. Компьютерно-опосредованная коммуникация в педагогическом и научном взаимодействии // Материалы международной научно-практической конференции «Коммуникация: теория и практика в различных социальных контекстах» - «Коммуникация-2002» («Communication Across Differences») Ч.I - Пятигорск: Изд-во ПГЛУ, 2002. - C.138-145
    72.Интернет-чат «Беседка»: http://www.besedka.kiev.ua
    73.Гуманитарные исследования в Интернете / Под ред. А.Е. Войскунского. - М.: «Можайск-Терра», 2000. 432 с.
    74.Popolov D., Callaghan M., Luker P. Visual Support of Multithreaded Conversation for Collaborative Learning // Education Resources Information Center:http://eric.ed.gov/ERICWebPortal/contentdelivery/servlet/ERICServlet?accno=ED428710
    75.Форум миссионерского портала диакона Андрея Кураева. http://kuraev.ru/index.php?option=com_smf
    76.Загальні відомості про UseNet // 1september.ru: http://news.1september.ru/newsweb/usenet.htm
    77.Богомолова Н.Н., Фоломеева Т.В., Фокус-группы как метод социально-психологического исследования. - М.: Магистр, 1997. - 155 с.
    78.Бондаренко С. В. Стратификация в сетевых сообществах межличностного общения. // Конференция на портале «Аудиториум» «Социальные и психологические последствия применения информационных технологий» (01.02.2001 - 01.05.2001): http://www.auditorium.ru.
    79.Коноплицкий С.М. Проблема виртуализации в социальной структуре современного общества // Проблеми розвитку соціологічної теорії. Теоретичні проблеми змін соціальної структури українського суспільства: Наукові доповіді і повідомлення ІІ Всеукраїнської соціологічної конференції / Соціологічна асоціація України, Інститут соціології НАН України; М.О. Шульга (научн. ред.) та ін. К., 2002. С. 163-166.
    80.Луман Н. Решения в «информационном обществе» // Санкт-Петербургский государственный университет, факультет социологии: http:// www.soc.spb.ru/luman_i.html
    81.Степаненко Е.А., Степаненко С.Б. Интернет как явление культуры: тексты в сетевом контексте // Аргументация, интерпретация, риторика. Электронный журнал. Вып.1: http://www.spb.ru/phil/argumentation.htm
    82.Михайлов В.А., Михайлов С.В. Особенности развития информационно-коммуникативной среды современного общества // Сборник научных трудов «Актуальные проблемы теории коммуникации». - СПб.: - СПбГПУ, 2004. - С. 34-52
    83.Бергер П., Лукман К. Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания. - М.: Медиум, 1995. 324 с.
    84.Луман Н. Невероятные коммуникации // Санкт-Петербургский государственный университет, факультет социологии: http://www.soc.pu.ru/publications/pts/luman_c.shtml
    85.Луман Н. Что такое коммуникация? // Санкт-Петербургский государственный университет, факультет социологии: http://www.soc.pu.ru/publications/pts/luman_3.shtml
    86.Habermas J. The theory of Communicative Action // Habermasian Reflections: http://facta.junis.ni.ac.yu/facta/pas/pas99spec/pas99s-08.pdf
    87.Апель К.-О. Трансформация философии. - М.: Логос, 2001. - 339 с.
    88.Rosengren, K.E. From field to frog ponds. Journal of communication, 43(3): http://cat.inist.fr/?aModele=afficheN&cpsidt=4281397
    89.Гавра Д.П. Общие теоретические подходы к феномену коммуникации // Международная научная конференция «Информация, коммуникация, общество»: http://jf.pu/ru/win/tekom-kontinyym.html
    90.Семенова В.В. Качественные методы. Введение в гуманистическую социологию. - М.: Добросвет, 1998. - 292 с.
    91.Гуссерль Эдмунд. Феноменология. // Логос. - №1. - М.: РГГУ, 1991. С.5-18
    92.Шюц Альфред. Социология повседневности // Социологические исследования - №2. М.: РАН, 1998. С. 24-36
    93.Коноплицький С.М. Феноменологічна соціологія і віртуальність // Соціологічна наука і освіта в Україні: Збірка наукових праць. Випуск 2. К.: МАУП, 2003. С. 91-95.
    94.Shutz A. The phenomenology of the social world // Hervé Varenne: http://varenne.tc.columbia.edu/bib/info/schtzalfr67phensoci.html.
    95.Мюнх Рихард. Роль журналистики в коммуникационном обществе // Академия «Гражданское общество»: http://www.academy-go.ru/Site/JournalPR/Publications/RMunch.shtml
    96.Коноплицкий С. Драматургическая социология в изучении киберкоммуникации // Соціальні виміри суспільства. Збірка наукових робіт молодих науковців. Випуск 6. К.: Інститут соціології НАН України, 2003. С. 274-285.
    97.Colomy, J. and David Brown, Goffman and Interactional Citizenship, Sociological Perspectives // Cybersociology: http://www.cybersociology.com/files/1_2_sannicolas.html
    98.Х. Абельс «Интеракция, идентичность, презентация. Введение в интерпретативную социологию / Под общ. ред. Н. А. Головина и В. В. Козловского. - СПб.: Алетейя, 1999. 212 с.
    99.West, Candace. Goffman on Feminist Perspective, Sociological Perspectives // Sociology: http://sociology.ucsc.edu/directory/details.php?id=17
    100. Reid. E. Cultural Formations in Text-Based Virtual Realities // A thesis submitted in fulfillment of the requirements for the degree of Master of Arts. Cultural Studies Program. Department of English: http://fun91.kivikko.hoas.fi/~donwulff/irc/cult-form.html
    101. Suler J. Do Boys Just Wanna Have Fun? Male Gender-Switching in Cyberspace (and how to detect it) // Rider: http://www1.rider.edu/~suler/psycyber/genderswap.html
    102. Здравомыслова Елена, Темкина Анна. Социальное конструирование гендера как феминистская теория // Информационный портал «Женщина и общество»: http://www.owl.ru/win/books/articles/7#7
  • Стоимость доставки:
  • 100.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины