Еволюція змісту та пізнавальних функцій поняття “соціальний престиж” у соціології : Эволюция содержания и познавательных функций понятие "социальный престиж" в социологии

Краткое описание

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

На правах рукопису

Марченко Алла Михайлівна

УДК 316:159.955.2

Еволюція змісту та пізнавальних функцій
поняття соціальний престиж” у соціології

22.00.01 теорія та історія соціології

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата соціологічних наук

Науковий керівник:
Тарасенко Валентин Іванович,
доктор соціологічних наук, професор

Київ 2007

Зміст
Вступ ....................................................................................................................... 3

Розділ 1. Теоретико-методологічні засади формування поняття соціальний престиж” у соціології..............................................................................................9
1.1. Становлення поняття соціальний престиж” в історії соціології.................................................................................................................9
1.2.Поняття соціальний престиж” у сучасному соціологічному дискурсі....43
Висновки до розділу..............................................................................................56

Розділ 2. Обґрунтування категоріальних ознак і функцій поняття соціальний престиж” у соціології............................................................................................59
2.1. Поняття і категорія в соціології: статусно-функціональна характеристика...................................................................................................... 59
2.2. Набуття категоріальних характеристик поняттям соціальний престиж”................................................................................................................ 77
2.3.Місце і роль поняття соціальний престиж” у теоретичній та емпіричній соціології................................................................................................................95
Висновки до розділу........................................................................................... 105

Розділ 3. Емпірична інтерпретація поняття соціальний престиж” (на прикладі визначення престижу влади в Україні)............................................ 107
3.1.Основні онтологічні виміри соціального престижу................................. 107
3.2.Особливості процедури операціоналізації поняття соціальний престиж”.............................................................................................................. 124
3.3.Визначення престижу влади в українському суспільстві........................ 133
Висновки до розділу........................................................................................... 147

Висновки............................................................................................................. 150
Список використаних джерел........................................................................... 154
Додатки................................................................................................................ 177

Вступ

Темою даного дисертаційного дослідження є Еволюція змісту та пізнавальних функцій поняття соціальний престиж” у соціології”. Проблемна ситуація, яка і спонукала автора до написання даної роботи, відзначається протиріччям між бурхливим розвитком емпіричних досліджень у соціології та відсутністю теоретичного осмислення соціологічних понять, які позначають нові зміни у соціальній реальності.
Проблема також виражається у тому, що відсутність достатньої наукової розробки понять і категорій веде до неадекватного їх використання. Доволі часте вживання поняття „соціальний престиж” за умови його недостатньої наукової обґрунтованості сприяє хибній інтерпретації соціальної реальності. Невизначеність поняття веде до незручності оперування ним у науковому дискурсі, труднощі налагодження наукової комунікації, побудови дослідницьких моделей та загалом концептуалізації як такої. Це спотворює як буденне, так і наукове бачення суспільства, соціальних відносин та настроїв, а також дискредитує власне соціологію як науку.
Таким чином, наукову проблему даного дослідження можемо сформулювати як протиріччя між зміною функціонально-статусної ролі поняття соціальний престиж” в реальній дослідницькій практиці та гносеологічним рівнем його соціологічного вживання як поняття.
Актуальність теми зумовлена потребою вивчення понятійно-категоріального апарату соціології, в якому залишаються не дослідженими багато фундаментальних понять, зокрема й поняття соціальний престиж”. Дана проблематика була порушена на сторінках журналу Социологические исследования” (Москва) у кінці 2000 року. Дискусія, яка розгорнулася після цього (Ж.Тощенко [240], Ю.Качанов [99], В.Култигін [123], В.Романовський [207] та ін.) виразно продемонструвала неабияку актуальність і необхідність перевизначення понятійно-категоріального апарату соціології.
Поняття соціальний престиж” досі вживається у науковому обігу лише як емпіричне, хоча за своїм змістом і пізнавальними функціями воно вже досягло теоретичного рівня тлумачення. Доведення цього забезпечить якісні зміні у понятійно-категоріальному апараті соціології завдяки його зближенню з сучасною соціальною реальністю та визнанню суб’єктивного смислу, який містить у собі категорія соціальний престиж”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дана дисертаційна робота не пов’язана з науковими програмами та планами організації, у якій виконується.
Метою даного дослідження є аналітичне обґрунтування зміни змісту та пізнавальних функцій поняття „соціальний престиж” у його русі на категоріальний рівень.
Для досягнення даної мети автором були поставлені такі завдання:
1 узагальнити розвиток концептуальних уявлень про соціальний престиж у соціології,
2 визначити частоту залучення поняття соціальний престиж” у сучасний соціологічний дискурс,
3 - з’ясувати структуру зв’язків поняття соціальний престиж” з іншими поняттями та категоріями теоретичної соціології,
4 встановити основні ланки процедури логічного розкладу поняття соціальний престиж”,
5 - розкрити категоріальні ознаки поняття соціальний престиж”.
Об’єктом дослідження виступає понятійно-категоріальний апарат теоретичної і емпіричної соціології.
Предмет дослідження зміст, роль та функції поняття „соціальний престиж” у соціології.
Методи дослідження. В роботі використані такі методи дослідження, як теоретичний аналіз і синтез, а також метод типологізації. Ці методи застосовані при написанні перших двох розділів роботи: при вивченні та узагальненні розвитку концептуальних уявлень про соціальний престиж у соціології, здійсненні теоретичної інтерпретації поняття соціальний престиж”, виокремленні основних, у тому числі і категоріальних, функцій даного поняття.
Інформаційну базу дослідження становлять теоретичні джерела, статистичні дані та дані соціологічних моніторингів Інституту соціології Національної академії наук України. На їх основі, зокрема, проведені дослідження частоти вживання поняття соціальний престиж” у соціологічному дискурсі України та Росії (підрозділ Поняття соціальний престиж” у сучасному соціологічному дискурсі” першого розділу), проникнення явища соціального престижу у соціальні інститути українського суспільства (підрозділ Категоріальні особливості поняття соціальний престиж” другого розділу), можливостей операціоналізації поняття соціальний престиж” (підрозділ Особливості процедури операціоналізації поняття соціальний престиж” третього розділу), а також операціоналізації поняття престиж влади” (підрозділ Визначення престижу влади в українському суспільстві” третього розділу).
Наукова новизна одержаних результатів полягає у системному дослідженні еволюції змісту та пізнавальних функцій поняття соціальний престиж”. Конкретніше сутність і ступінь новизни можна відобразити у таких положеннях.
· Автором вперше узагальнено розвиток концептуальних уявлень про соціальний престиж у соціології та показано, що зміст поняття соціальний престиж” змінюється в напрямку руху на вищий, категоріальний, рівень. Інтелектуальна перспектива досліджень демонструє, що еволюція змісту даного поняття відбувається вслід за розвитком соціології. З’явившись як певний вимір професій і занять, воно поступово розширювало свій об’єктивний аналог, водночас рухаючись від емпіричної соціології до теорій середнього рівня. У середині XX століття можемо говорити про те, що поняття соціальний престиж” позначало явище, яке стало об’єктом дослідження в економічній соціології, соціології освіти, соціології праці, соціології споживання, соціології особистості тощо.
· Подальшого розвитку набуло вивчення змісту поняття соціальний престиж”, а також вперше здійснено його теоретичну інтерпретацію. Доведено, що поняття соціальний престиж” позначає суб’єктивну (а точніше інтерсуб’єктивну) оцінку ступеня відповідності суб’єкта чи об’єкта заздалегідь прийнятим оцінкам і нормам соціального авторитету, соціальної довіри, соціальної поваги, соціального впливу та соціальної значущості у спільноті, які, у свою чергу, формуються завдяки соціальній увазі до нього. Крім цього, можемо говорити про соціальну успішність як про зовнішній, об’єктивний” показник соціального престижу.
· Вперше охарактеризовано набуття поняттям соціальний престиж” категоріальних функцій. Доведено, що поняття соціальний престиж” виконує низку пізнавальних функцій у теоретичній соціології світоглядну, конструюючу, онтологічну, методологічну, логічну, регулятивну, синтезуючу та евристичну, а також методичну функцію в емпіричній соціології. Зокрема, визначальними категоріальними функціями виступають методологічна та евристична. Завдяки категорії соціальний престиж” постає можливість організації сучасного теоретизування навколо суспільства, що можна простежити в концепціях символічного капіталу” П’єра Бурдьє, симулякру” Ж.Бодрійяра тощо. Крім того, про досягнення статусу категорії свідчить інтегративний потенціал пізнавальної та власне синтезуюча функції. Це, вважаємо, є прямим свідченням досягнення нею статусу категорії соціології та поповнення тим самим її понятійно-категоріального апарату.
· Вперше доведено, що поняття соціальний престиж” не може бути повністю операціоналізоване, його можна лише розкласти на логічні складові. Це пов’язане з досягненням ним категоріального статусу та перетворенням на узагальнююче поняття. Саму ж процедуру операціоналізації доцільно застосовувати лише до окремих (збірних) понять, які конкретизують категорію соціальний престиж”: престиж влади, престиж професії, моральний престиж тощо. Як приклад, запропоновано схему емпіричної інтерпретації поняття престиж влади”.
· Вперше встановлено характер та інтенсивність вживання поняття соціальний престиж” у вітчизняному соціологічному дискурсі 1984-2005 років. Відмічено збільшення частоти вживання поняття соціальний престиж” у загальному науковому дискурсі. Якщо у 1984-1985 роках цей показник становив 2,5%, у 1989-1990 роках 1,6%, то у 1994-1995 та 1999-2000 роках відповідно 2,2% та 3,5% з-поміж усіх наукових літературних джерел. Ця тенденція до поступового збільшення ареалу вживання досліджуваного поняття продовжувалась і у 2004-2005 роках, де він сягнув 3,8%.
Практичне значення одержаних результатів
Матеріали дисертації можуть увійти до курсів Загальна соціологічна теорія”, Соціальна структура суспільства”, ряду галузевих соціологічних теорій.
Теоретичні висновки і положення дисертації можуть бути використані при проведенні наукових досліджень, зокрема, вивчення престижу влади, престижу професій, змін у соціальній стратифікації суспільства тощо, стилів життя, моделей якості життя тощо.
Основні положення дисертації можуть стати підґрунтям для подальших історико-теоретичних досліджень у соціології.
Апробація результатів дисертації
Результати дисертаційного дослідження були апробовані на шести конференціях: науковій конференції з нагоди Днів факультету соціології та психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка 28 квітня 2005 року, Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених „Шевченківська весна. Сучасний стан науки, досягнення, проблеми та перспективи розвитку” 14-15 травня 2003 року (КНУ імені Тараса Шевченка), Сучасні суспільні проблеми у вимірі соціології управління” 14 квітня 2006 року (Донецький державний університет управління), VІІІ Міжнародній конференції молодих науковців Проблеми особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень” 27-28 квітня 2006 року (КНУ імені Тараса Шевченка), Харківських соціологічних читаннях 23-24 листопада 2006 року (Харківський національний університет імені В.Каразіна), Всеукраїнській науково-практичній конференції Проблеми освіти в суспільстві ноосферної епохи (освіта сталого розвитку) 19 квітня 2007 року (Київський інститут соціальних та культурних зв’язків імені святої княгині Ольги), Львівському соціологічному форумі Актуальні проблеми сучасного українського суспільства” 19-20 травня 2007 року (Львівський національний університет імені Івана Франка).
Принципові ідеї, структура та окремі теоретичні положення роботи були обговорені на методологічному семінарі факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка у червні 2007 року.
Публікації
Основні положення дисертації викладені у семи публікаціях, три з яких у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Отже, можемо сказати, що поняття соціальний престиж” у своєму розвитку, вслід за розвитком соціології, набуло категоріальних ознак. Воно пройшло шлях від терміна та поняття емпіричного рівня (перша половина ХХ століття) через поняття теорій середнього рівня (середина та друга половина ХХ століття) до категорії теоретичної соціології (рубіж XX-XXI століть).
Для поняття соціальний престиж” характерними є такі категоріальні ознаки:
1) у ході розвитку даного поняття відбувається розширення, зміна його об’єктивного аналогу, завдяки чому розширюється предметна область вжитку поняття,
2) зростає інтегративний і пізнавальний потенціал даного поняття,
3) зростає теоретико-методологічний потенціал поняття соціальний престиж”.
Звідси випливають функції, які виконує це поняття у понятійно-категоріальному апараті теоретичної соціології: пізнавальна (зі зростаючим узагальнюючим потенціалом), світоглядна, конструююча, онтологічна, методологічна, логічна, регулятивна, евристична, синтезуюча та евристична, а також методична функція в емпіричній соціології. Це, вважаємо, є прямим свідченням досягнення нею статусу категорії соціології та поповнення тим самим її понятійно-категоріального апарату.
Крім того, поняття соціальний престиж відповідає всім ознакам соціологічних категорій. Особливостями соціологічних категорій є, по-перше, охоплення найбільш загальних зв’язків, станів і процесів у соціальній реальності відповідно до смислу, виявленого чи ідеологічно закладеного соціальними суб’єктами. Явище соціального престижу та поняття, яке його позначає, проникають у всі сфери соціального життя, що продемонстровано на прикладі соціальних інститутів економіки, політики, освіти, релігії, культури та сім’ї, а тому можемо говорити, що дана особливість соціологічних категорій є характерною для поняття соціальний престиж”.
По-друге, соціологічні категорії не просто описують та відображають соціальну реальність, а і структурують її за певною ознакою. При цьому категорії соціології перебувають у діалектичній взаємодії з суспільною практикою, водночас описуючи, інтерпретуючи її та задаючи кут зору на сприйняття її іншими соціальними суб’єктами. Явище соціального престижу задає певний кут зору на соціальну реальність кут інтерсуб’єктивної значущості її елементів, внаслідок чого поняття соціальний престиж”, яке його відображає, набуває теоретико-методологічного потенціалу, структурує соціальну реальність.
По-третє, виходячи з можливості простежити еволюцію категорії соціальний престиж”, ми виявили вихідні, структурні її поняття. Більш того, у процесі розвитку цього поняття його об’єктивний аналог, тобто онтологічний зміст, як було нами виявлено, постійно розширювався та поповнювався. Усе це було доведено у першому розділі даної дисертації.
На основі проведеного бібліографічного аналізу соціологічної наукової літератури відмічено поступове збільшення частоти вживання категорії соціальний престиж” у загальному науковому дискурсі.
Категорія соціальний престиж” логічно та змістовно пов’язана з такими категоріями соціології: соціальна дія”, соціальна значущість соціальної дії”, соціальна норма”, соціальна цінність”, соціальна потреба”, соціальна ідентичність”, соціальний статус”, суб’єктивна соціальна структура суспільства”.
Діяльнісний підхід, зокрема, концепція соціального простору П’єра Бурдьє, на нашу думку, є найбільш конструктивним при вивченні феномену соціального престижу. У межах цього підходу соціальний престиж виступає як самостійне джерело соціальної структури, її символічний капітал. Категорія соціальний престиж” позначає суб’єктивну (а точніше інтерсуб’єктивну) оцінку ступеня відповідності суб’єкта чи об’єкта заздалегідь прийнятим оцінкам і нормам соціального авторитету, соціальної довіри, соціальної поваги, соціального впливу та соціальної значущості у спільноті, які, у свою чергу, формуються завдяки соціальній увазі до нього. Таким чином, «соціальний престиж» інтегрує у собі шість складових: ступінь соціального авторитету, ступінь соціальної довіри, ступінь соціальної поваги, ступінь соціального впливу, ступінь соціальної значущості, ступінь соціальної уваги. Крім цього, можемо говорити про соціальну успішність як про зовнішній, об’єктивний” показник соціального престижу.
У зв’язку з вище сказаним, можемо виокремити базові функції соціального престижу у суспільстві. Зазначимо, що не всі з них можуть тлумачитись однозначно, а деякі з них є дихотомічними. Наприклад, це стосується основної функції соціального престижу - збереження та відтворення вже існуючої соціальної структури, а також детермінація соціальної мобільності у суспільстві. Крім неї, соціальний престиж виконує функції ідентифікації, стратифікації суспільства, соціальної ідентифікації, об'єднання та дистанціювання, а також функцію міфологізації.
Складність емпіричної інтерпретації категорії соціальний престиж” і полягає в складності операціоналізації цих складових, а також в узагальнюючій ролі даної соціологічної категорії. Саме тому ми можемо опосередковано говорити про методичну функцію категорії соціальний престиж”, і, відповідно, про неможливість її операціоналізації. Іншими словами, операціоналізувати можна лише окремі складові соціального престижу”: престиж професій”, престиж споживання”, престиж влади” тощо.
Доведено, що явище соціального престижу може бути відображене неявно, за допомогою питань і словосполучень, які не містять в собі конструкт соціальний престиж”. На прикладі соціологічного моніторингу Інституту соціології НАН України, їх, на нашу думку, можна звести до чотирьох основних типів. По-перше, це питання, які характеризують певні переваги населення, тобто вибір певного об’єкта чи явища з-поміж інших. По-друге, це питання, які характеризують емоційну позитивну оцінку. По-третє, це питання, які свідчать про допуск або не допуск суб’єктів вказаної ознаки у певне середовище. По-четверте, це питання, які торкаються загальних оцінкових суджень.
Свою методичну функцію категорія соціальний престиж” виконує за допомогою інших понять: довіра”, перевага”, позитивна оцінка”. Престиж влади в Україні забезпечується як допуском до дефіцитарних ресурсів, так і її легітимністю, тобто підтримкою населенням у якості надання певного символічного капіталу (зокрема, обрання під час голосування). Однак престиж суб’єктів влади як складова престижу влади має набагато складнішу природу. Зокрема, він може забезпечуватися завдяки задоволенню найбільш нагальних потреб населення, що буде сприяти довірі до даного суб’єкта. Згідно з даними моніторингу Інституту соціології НАНУ за 2006 рік, такими потребами є насамперед державний захист від зниження рівня життя (77,3% опитаних), а також заощадження, які б підтримали добробут принаймні впродовж року (76,7% респондентів).
Отже, у даній дисертації узагальнено розвиток концептуальних уявлень про соціальний престиж, визначено ступінь залучення терміна соціальний престиж” у соціологічний дискурс, розкрито категоріальні ознаки поняття, охарактеризовано його основні онтологічні виміри та з’ясовано особливості процедури операціоналізації. Таким чином, доведено, що у ході еволюції свого змісту та пізнавальних функцій поняття соціальний престиж” досягло категоріального рівня, тобто набуло статусу категорії теоретичної соціології, що відповідає меті роботи.

Список використаних джерел

1. Адлер А. Понять природу человека / Пер. с нем. Е.Цыпина. СПб.: Академический проект, 1997. 256 с.
2. Аза Л.О. Особливості професійного самовизначення молоді (на прикладі вибору вчительської професії) // Філософська і соціологічна думка. 1989. № 6. C. 3-10.
3. Акиндинова И.А. Особенности самоактуализации личности в профессиях различного уровня социального престижа: Автореф. дисс. ... кандидата психолог. наук: 19.00.11 / Российский государственный педагогический университет (РГПУ). СПб, 2000. 20 с.
4. Алайба Т.Е., Заборова Е.Н. Студенты об имидже государственных и негосударственных вузов // Социологические исследования. 2004. - № 2. - C. 93-98.
5. Антонов А.И. Демографическое будущее России: депопуляция навсегда? // Социологические исследования. 1999. - № 3. C. 80-86.
6. Ануфрієва Р.А., Ануфрієва Н.М. Нормативне регулювання та саморегулювання поведінки особистості // Методологія, теорія і практика аналізу сучасного суспільства: Збірник наукових праць. Харків, 2000. C. 69-73.
7. Арбєніна В.Л. Життєспроможність етнонаціональних груп як інтегральна характеристика їхнього стану перспектив розвитку // Методологія, теорія і практика аналізу сучасного суспільства. Харків, 2004. C. 129-132.
8. Арістотель. Нікомахова етика / Пер. з давньогрецької В.Ставнюка. К.: Аквілон-Плюс, 2002. 480 с.
9. Ашин Г.К. Проблемы элитного образования в зарубежной социологии // Социологические исследования. 2005. - № 2. C. 87-95.
10. Бабаева Л.В. Частные и государственные предприятия: мнение директоров // Социологические исследования. 1995. - № 8. С. 79-86.
11. Батыгин Г.С. Книжное обозрение // Социологические исследования. 1984. - № 3. С. 212-215.
12. Батыгин Г.С. Обоснование научного вывода в прикладной социологии. М.: Наука, 1986. 272 с.
13. Батыгин Г.С. «Эффект Матфея»: накопленное преимущество и распределение статусов в науке: Аналитический обзор [Електронний ресурс]. Режим доступа: http://2001.isras.ru/Publications/Batygin/ Matthew_effect.htm
14. Бахтигозина М.В. Интеллигенция в социальной жизни обществ государств социализма // Методологія, теорія і практика аналізу сучасного суспільства. Харків, 2004. С. 342-348.
15. Бек У. Общество риска. На пути к другому модерну / Пер. с нем. В.Седельникова и Н.Федоровой. М.: Прогресс-Традиция, 2000. 384 с.
16. Бекеш З. Соціальна нерівність і молодь // Філософська і соціологічна думка. - 1989. № 8. С. 10-17.
17. Беликова Л.Ф. Отношение студентов к внеучебной деятельности в вузе // Социологические исследования. 2000. - № 6. С. 51-57.
18. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования / Пер. с англ. под ред. В.Иноземцева. М.: Асаdemia, 1999. 956 с.
19. Бергер П. Лукман П. Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания / Пер. с англ. Е.Руткевич. - М.: Медиум, 1995. 333с.
20. Богданова И.Ф. Женщины в науке: вчера, сегодня, завтра // Социологические исследования. 2004. - № 1. С. 103-112.
21. Бодрийяр Ж. Система вещей / Пер. с фр. С.Зенкина. М.: Рудомино, 1999. 222 с.
22. Бойков В. Ценности и ориентации общественного сознания россиян // Социологические исследования. 2004. - № 7. С. 46-52.
23. Бойченко И.В. Категориальный аппарат исторического материализма: методологическая функция. К.: Наукова думка, 1987. 240 с.
24. Бондаренко Е.Б. Категория социальный класс» методологические возможности использования в условиях трансформирующегося общества // Методологія, теорія і практика аналізу сучасного суспільства: Збірник наукових праць. Харків, 1999. С. 25-29.
25. Бондаренко Л.Ю. Изменения в структуре и социальном статусе преподавателей высшей школы // Социологические исследования. - 2000. - № 10. С. 125-127.
26. Бредис И. Преемственность политической элиты Украины и пределы системной транзиции // Методологія, теорія і практика аналізу сучасного суспільства Харків, 2004. С. 255-257.
27. Булатов М.А., Звиглянич В.А. Категории диалектики, их развитие и функции. К.: Наукова думка, 1980. 363 с.
28. Булатов М.А., Звиглянич В.А. Категории философии и категории культуры. - К.: Наукова думка, 1983. 343 с.
29. Булатов М.А., Звиглянич В.А. Логические категории и понятия К.: Наукова думка, 1981. 235 с.
30. Бурда С.М. Престиж военной службы // Социологические исследования. - 1999. - №2. С. 63-69.
31. Бурдье П. Оппозиции современной социологии // Социологические исследования. - М., 1996.- № 5. С. 36-50.
32. Бурдье П. Социология политики / Пер. с фр. Н.Шматко. М.: Socio-Logos, 1993. 336 с.
33. Бурдье П. Университетская доска и творчество: против схоластических делений // Альманах Российско-французского центра социологических исследований Института социологии Российской Академии наук. - М.: Socio-Logos, 1996. С. 8-31.
34. Бурлачук В.Ф. Символічні системи і конституювання соціального смислу: Автореф. дис. доктора соціологічних наук. - К., 2005. - 27 с.
35. Бутенко И.А. Постмодернизм как реальность, данная нам в ощущениях // Социологические исследования. 2000. - №4. С. 3-11.
36. Вебер М. Избранное. Образ общества Пер. с нем. М.Левиной, Е.Петрушевской. М.: Юрист, 1994. 702 с.
37. Вебер М. Основные понятия социальной стратификации // Социологические исследования. 1994. - № 5. С. 147-156.
38. Веблен Т. Теория праздного класса / Пер.с англ. С.Сорокиной. М.: Прогресс, 1984. 367 с.
39. Весоловский В. Классы, слои и власть / Пер. с польского. М.: Прогресс, 1981. 150 с.
40. Винтин И.А. Особенности социального самоопределения старшеклассников // Социологические исследования. 2004. - № 2. С. 86-93.
41. Вишняк О. Електоральна соціологія: історія, теорії, методи. - К.: ІС НАНУ, 2000. 310 с.
42. Войтович С.А. Динамика престижа и привлекательности профессий. К.: Наукова думка, 1989. 132 с.
43. Войтович С. Проблема соціальних інститутів у соціології // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 1999. № 2. С. 151-165.
44. Волков Ю.Г., Нечипуренко В.Н. Социология: история и современность. Ростов-на-Дону: Феникс, 1999. 672 с.
45. Волков Ю.Е. Базисные понятия и логика социологической парадигмы // Социологические исследования. 1997. - № 1. С. 22-33.
46. Волынская Л.Б. Престижность возраста // Социологические исследования. - 2000. - №7. С. 157-180.
47. Востряков Л., Чириков А. Субъекты культурной политики региона при переходе к рынку (на примере Архангельской области) // Социологические исследования. М., 2004. - № 10. С. 80-86.
48. Габермас Ю. Структурні перетворення у сфері відкритости: Дослідження категорії громадянське суспільство / Пер. з нім. А.Онишка Львів: Літопис, 2000. 320 с.
49. Гайнер М.Л., Ашкинази Л.А. Исследование учебной мотивации абитуриентов вуза // Социологические исследования. 1995. - № 9. С. 143-145.
50. Гілюн О.В., Гілюн І.О. Гендерний аспект безробіття в сучасному українському суспільстві // Методологія, теорія і практика аналізу сучасного суспільства Харків, 2004. С. 187-190.
51. Глущенко Ю.В. Соціологія молоді: процеси концептуалізації в контексті соціокультурних змін: Автореф. дис. кандидата соціологічних наук / ХНУ імені В.Н.Каразіна. - Х., 2006. 20 с.
52. Головаха Е.И. Исследование социальных феноменов епохи постсоветизма: методология, теория, типология // Проблеми розвитку соціологічної теорії. Наукові доповіді і повідомлення Першої Всеукраїнської соціологічної конференції.- К., 2001. С. 13-19.
53. Головаха Є.І., Паніна Н.В. Психологія людського взаєморозуміння. 2-е вид. К.: ІС НАНУ, 2002. 223с.
54. Головаха Є.І., Стукало С.М. Ціннісні орієнтації молоді і основні принципи профорієнтаційної роботи // Філософська думка. 1985. №1. С. 20-28.
55. Гоббс Т. Бегемот / Пер з.англ. Л.Біласа. К.: Абрис, 1996. 336 с.
56. Головаха Є.І., Паніна Н.В. Пострадянська деінституціоналізація і становлення нових соціальних інститутів в українському суспільстві // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2001. - № 4. С. 5-22.
57. Гофман А.Б. Мода и люди. Новая теория моды и модного поведения. М.: Издательский сервис, 2000. 232 с.
58. Гринин Л.Е. Люди известности” новый социальный слой? // Социологические исследования 2004. - №12. С. 46-54.
59. Гришаев С.В., Немировский В.Г. Социальный портрет молодого предпринимателя // Социологические исследования. 1999. - № 5. С. 40-43.
60. Грязнов Б.С. Учение о науке и ее развитии в философии О.Конта // Позитивизм и наука. Критический очерк. М: Наука, 1975. С. 7-48.
61. Гуссерль Э. Идеи к чистой феноменологической философии. Т.1 / Пер. с нем. А.Михайлова. М.: Дом интеллектуальной книги, 1999. 336 с.
62. Давидюк Г.П. Прикладная социология. - Минск: Выш. школа, 1979. — 219 с.
63. Давидюк Г.П. Социологические законы // Социологические исследования. 2001. - №6. С. 96-103.
64. Дашдамиров А.Ф. Возрастание общественно-политической активности как закономерность совершенствования советского образа жизни // Социологические исследования. 1984. - № 2. С. 97-103.
65. Дворецька Г.В. Соціологія праці. Навчальний посібник. К.: КНЕУ, 2001. 244 с.
66. Девятко И.Ф. Методы социологического исследования. Екатеринбург: Изд-во Уральского университета, 1998. 208 с.
67. Дементьєва И.Ф. Семья в системе стартовых жизненных условий старшеклассников // Социологические исследования. - 1995. - № 6. С.130-140.
68. Демидов А.М. Социокультурные стили в Центральной и Восточной Европе // Социологические исследования. - № 4. С. 16-28.
69. Денисова Г.С., Радовель М.Р., Чеботарев Ю.А., Шогенов Р.Х. Молодежь Северного Кавказа: общее и особенное в профессиональной ориентации // Социологические исследования. 1999. - № 5. С. 62-69.
70. Дерюгин Ю.Н. Армия России: взгляд в ХХІ век // Социологические исследования. 1995. - № 6. С. 82-87.
71. Джери Д., Джери Дж. Большой толковый социологический словарь: М.: Вече: АСТ, 2001. Т.1: А-О. 543 с.
72. Добреньков В.И., Кравченко А.И. Социология: В 3-х т. - Т.1: Методология и история. М.: ИНФРА-М, 2000. 400 с.
73. Дубицкий В.В. О мотивации деятельности преподавателей вуза // Социологические исследования. 2004. - № 1. С. 119-124.
74. Желтухин А.И. Книжное обозрение // Социологические исследования. 1990. - № 7. С. 155-157.
75. Жиделева В.В., Сандригайло Л.З. Молодежь Севера в рыночных условиях // Социологические исследования. 1994. - № 7. С. 108-110.
76. Зарубина Н.Н. Деньги как социокультурный феномен: пределы функциональности // Социологические исследования. 2005. - № 7. С. 13-21.
77. Заславская Т.И. Современное российское общество: социальный механизм трансформации: Учебное пособие. М.: Дело, 2004. 400 с.
78. Захаров А.В. Традиционная культура в современном обществе // Социологические исследования. 2004. - № 7. С. 105-115.
79. Захаров В.Я. Опросный метод анализа работы банков // Социологические исследования. 1999. - № 12. С. 82-85.
80. Захарченко М.В., Погорілий О.І. Історія соціології (від античності до початку ХХ ст.) К.: Либідь, 1993. 336 с.
81. Зборовский Г.Е. Социальное сравнение как повседневное явление и социологическая проблема // Социологические исследования 2005. - № 11. С. 13-23.
82. Здравомыслов А.Г., Ядов В.А. Человек и его работа в СССР и после: Учебное пособие для вузов. 2-е изд., испр. и доп. М.: Аспект Пресс, 2003. 485 с.
83. Зеликова Ю.А. Стратегии социального производства и воспроизводства нового обеспеченного класса России: западное образование детей // Российское общество на рубеже веков: штрихи к портрету (Отв. ред. И.А.Бутенко). — М., 2000. - С. 77-104.
84. Зиятдинова Ф.Г. Престиж профессии учителя // Социологические исследования. 1991. - № 8 С. 60-63.
85. Зиятдинова Ф.Г. Социальное положение учителя // Социологические исследования. 1990. - № 1. С. 65-70.
86. Игнатьева Ю. Престиж россияне измеряют качеством своего жилья. - [Електронний ресурс]. - Режим доступа: http://wciom.ru/arkhiv/tematicheskii-arkhiv/item/single/ 3151.html
87. Ильин В. Государство и социальная стратификация советского и постсоветского обществ (1917-1996 гг.). Опыт конструктивистско-структуралистского анализа [Електронний ресурс]. - Режим доступа: http:// socnet.narod.ru/library/authors/Ilyin/strata/index.htm
88. Иноземцев В.Л. Современное постиндустриальное общество: природа, противоречия, перспективы: Учеб. пособие для студентов вузов. М.: Логос, 2000. 304 с.
89. Ионин Л.Г. Социология культуры: путь в новое тысячелетие: Учеб. пособие для студентов вузов. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Логос, 2000. - 431 с.
90. Исламшина Т.Г., Максимова О.А., Хамзина Г.Р. Дифференциация ценностных ориентаций студентов // Социологические исследования. 1999. - № 6. С. 132-136.
91. Калачева Т.Г., Абросимова Л.В. Установки выпускников школ на получение высшего образования // Социологические исследования. 2000. - № 5. С. 98-103.
92. Каников Ф., Трунькина О. Ориентации учащейся молодежи на инженерную профессию // Социологические исследования. 2004. - № 11. С. 111-115.
93. Кармадонов О.А. «Классический» университет в сегодняшней России: блеск и нищета классицизма // Социально-гуманитарные знания. 2003. - № 1. С. 48-61.
94. Кармадонов О.А. Престиж и пафос как жизненные стратегии социоэкономической группы (анализ СМИ) // Социологические исследования. 2001. - №1. С. 66-72.
95. Кармадонов О.А. Социология символа. М.: Academia, 2004. 352 с.
96. Кастельс М. Информацинная эпоха: Экономика, общество и культура / Пер. с англ. под науч.ред. О.Шкаратана. М.: Издательство ВШЭ, 2000. 608 с.
97. Категории исторического материализма и их методологическая функция / Отв.ред. В.И.Куценко. К.: Наукова думка, 1986. 328 с.
98. Категории исторического материализма: их роль в познании и преобразовании действительности / В.И.Куценко, И.П.Головаха, И.В.Бойченко и др. К.: Наукова думка, 1985. 335 с.
99. Качанов Ю.Л. Теоретические предпосылки эмпирического исследования социологической теории // Социологические исследования. 2000. - № 10. С. 3-10.
100. Клементьев Р.П., Николаева С.Н. Призыв на военную службу // Социологичес