Соціологічна концептуалізація соціальної нерівності як чинника структурної диференціації соціальних систем. : Социологическая концептуализация социального неравенства как фактора структурной дифференциации социальных систем.

Краткое описание

КИЇСЬКИЙ НАЦОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ФАКУЛЬТЕТ СОЦІОЛОГІЇ
Кафедра теорії та історії соціології

На правах рукопису

Судаков Микола Володимирович

УДК 316.34:364.144

Соціологічна концептуалізація соціальної нерівності як чинника структурної диференціації соціальних систем.

22.00.01 теорія та історія соціології

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата соціологічних наук

Науковий керівник
д.філос.н., проф. Головко Б.А

Київ 2008

ЗМІСТ
ВСТУП.3

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА ІСТОРИКО-СОЦІОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ НЕРІВНОСТІ ЯК АТРИБУТИВНОГО ЧИННИКА СУСПІЛЬНОГО ЖИТТЯ.15
1.1. Аналітичний огляд основних пізнавальних орієнтацій та характеристика сучасних теоретико-методологічних суперечностей як стимулів історико-соціологічних та теоретичних досліджень соціальної нерівності.15
1.2. Світоглядні детермінанти та особливості дискурсу по соціальну нерівність в протосоціологічній традиції.39
1.3. Розвиток теоретичних уявлень про соціальну нерівність в класичних соціологічних концепціях класової диференціації..68
ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО РОЗДІЛУ.91

РОЗДІЛ ІІ. СТРАТИФІКАЦІЙНИЙ ВИМІР КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОЇ НЕРІВНОСТІ В КОНТЕКСТІ СТРУКТУРНОЇ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ СОЦІАЛЬНИХ СИСТЕМ.94
2.1. Становлення та розвиток стратифікаційної перспективи концептуалізації соціальної нерівності в посткласичних соціологічних теоріях ХХ та ХХІ століття94
2.2. Типологічні моделі соціальних нерівностей в сучасній теоретичній соціології145
2.3. Проблема визначення змісту поняття «соціальна нерівність» як категорії сучасної соціологічної теорії175
ВИСНОВКИ ДО ДРУГОГО РОЗДІЛУ189
ВИСНОВКИ..193
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.197

ВСТУП
Актуальність теми. Проблематика соціальної нерівності традиційно займає одне з центральних місць на всіх етапах формування та розвитку соціологічного знання. Відомо, що усталені теоретичні уявлення соціологів про соціальний порядок окремого суспільства як функціонально автономної держави-нації, загалом ґрунтувались на аргументах та доказах важливості наукової ідентифікації та розкриття змісту різнопланових соціальних нерівностей, котрі утворювали стратифікаційну систему конкретного соціуму та визначали напрямок його історичного розвитку. Проте новітня тенденція глобалізації суттєво змінила режим функціональної автономності конкретних суспільств. Посилення взаємозалежності і водночас масштабне загострення нерівностей між державами світу суттєво актуалізували потребу в поглиблених теоретичних соціологічних досліджень, спрямованих на з’ясування якісної специфіки та режиму співіснування сучасних аграрних, індустріальних та постіндустріальних соціальних систем. Сучасна соціологічна наука характеризується визнанням можливості багатьох підходів до виокремлення та тлумачення специфічних ознак соціальних систем різного типу. Однак, незважаючи на певні парадигмальні відмінності, з позицій концептуальних засад об’єктивістських та суб’єктивістських соціологічних теорій процес соціально-історичної еволюції (соціальної динаміки) окремих соціальних систем тлумачиться більшістю сучасних теоретиків як певний наслідок їх складної структурної диференціації яка, з одного боку, сприяє зростанню рівня інтеграції та гармонізації соціальних нерівностей в певній соціальній системі, а з іншого - стимулює загострення соціальних нерівностей та розвиток в ній дезінтеграційних процесів, які призводять до зміни якості соціальної системи. Таким чином, процес структурної диференціації соціальних систем відображується в сучасній соціологічній теорії як складний морфогенетичний комплекс стабільно відтворюваних соціальних нерівностей внутрішньосистемного та міжсистемного характеру, які знаходять своє відображення в певних критеріях ідентифікації якісного та кількісного характеру даних соціальних нерівностей.
Вочевидь, що в контексті проблеми типології соціальних систем особливої актуальності набувають теоретичні дослідження емерджентних властивостей соціальної нерівності, оскільки саме соціальна нерівність виступає найважливішим стимулом їх структурної диференціації, а в конкретній структурно-диференційованій соціальній системі певна сукупність соціальних нерівностей є визначальним системним критерієм її якісної специфіки.
Оцінюючи ступінь наукової розробленості теми дисертаційного дослідження слід зазначити, що тема дисертаційної роботи в цілому є мало дослідженою та гостро дискусійною. Проте її окремі концептуальні і практичні аспекти одержали конструктивну розробку. По-перше, важливо вказати на існування вже сформованої протосоціологічної та загальної теоретичної традиції соціологічного вивчення соціальної нерівності як найважливішого системоутворюючого чинника соціального порядку і стимулу соціальних змін праці Платона, Арістотеля, Августина, Т.Мора, Г.Гроція, Ш.Монтеск'є, Дж.Локка, Т.Гоббса, Ж.-Ж.Руссо, Г.В.Ф.Гегеля, А.Сен-Сімона, О.Конта, К.Маркса, Ф.Енгельса, Г.Спенсера, Е.Дюркгейма, М.Вебера, Г.Зіммеля, В.Парето, М.Грушевського, Б.Кістяківського, М.Ковалевського, М.Бердяєва, В.Леніна, П.Сорокіна, Ф.Знанецкого, Р.Дарендорфа, К.Девіса, У.Мура, Дж.Міда, Ч.Р.Міллза, Б.Маліновського, Т.Парсонса, Р.Мертона, Т.Лассвела, Г.Ленскі, Фр.Паркіна, Е.Фромма, М.Шаповала, П.Штомпки, А.Шюца та ін. По-друге, друга половина ХХ століття, як епоха початку і розвитку НТР, ознаменувалася появою теоретичних робіт, присвячених аналізу «нових» соціальних нерівностей в контексті тенденцій якісної трансформації соціальної структури розвинутих індустріальних суспільств, обумовлених науково-технічним прогресом - теоретичні праці 50-80 років ХХ ст. Р.Арона, М.Арчер, Д.Белла, П.Бергера, П.Блау, Ж.Бодріяра, П.Бурдьє, Дж. Голдтропа, О.Гоулднера, О.Данкена, П.Дракера, М.Дуглас, Л.Козера, Р.Коллінза, Т.Лассвела, Г.Ленскі, Д.Локвуда, Н.Лумана, Г.Маркузе, У.Мура, Е.Райта, Дж.Рекса, Д.Ронга, В.Треймана та ін. По-третє, в наукових працях 90-років ХХ століття та початку ХХІ століття З.Баумана, З.Бжезіньського, В.Бурлачука, Р.Будона, П.Бурдьє, І.Валерстайна, Р.Вагнера, Ю.Габермаса, Е.Гіденса, Б.Головка, Г.Еспін-Андерсена, В.Іноземцева, Л.Іоніна, М.Кастельса, Р.Крекеля, Дж.Масіоніса, Кр.Мея, К.Оффе, М.Руткевича, А.Ручки, Дж.Рітцера, О.Тофлера, Л.Склейра, Н.Смелзера, А.Сена, В.Танчера, Г.Терборна, Ч.Тіллі, А.Турена, Ф.Уебстера, А.Уткіна, Г.Терборна, С.Ханнінгтона, Б.Франкла, П.Штомпки, В.Щербини та ін. значна увага була приділена аналізу соціальних нерівностей, викликаних процесами глобалізації. У роботах українських та російських соціологів Є.Головахи, В.Добренькова, Т.Заславскої, В.Ільїна, М.Комарова, А.Кравченка, Н.Коваліско, О.Куценко, С.Літвінова, С.Макєєва, С.Оксамитної, Г.Осіпова, В.Радаєва, Н.Паніної, Р.Ривкиної, М.Руткевича, О.Середи, О.Симончук, Ю.Сурміна, В.Тарасенка, Н.Тихонової, Т.Черніної, О.Шкаратана, Ю.Яковенка та ін. підкреслена необхідність розширення теоретичних горизонтів дослідження проблеми соціальної нерівності з метою створення ефективних пізнавальних технологій ідентифікації соціальних нерівностей в суспільних системах пострадянського типу.
Водночас, слід констатувати, що наукові дискусії серед сучасних соціологів свідчать: 1) про відсутність узгоджених теоретичних поглядів стосовно розуміння наукового статусу теми соціальної нерівності в сучасній системі соціологічного знання; 2) про наявність полярних позицій в наукових оцінках особливостей соціологічної концептуалізації феномену соціальної нерівності як явища суспільного життя; 3) про симптоми концептуальної кризи, яка доволі наочно відображується у специфічних теоретико-методологічних дилемах та спробах типологізації та класифікації соціальних нерівностей; 4) про відсутність чіткого визначення змісту поняття «соціальна нерівність» як соціологічної категорії; 5) про значимість розробки стандартизованої системи індикаторів соціальних нерівностей, які були б здатні адекватно відобразити організаційну специфіку суспільних систем різного типу та чітко визначити певну міру «історичної дистанції» між ними.
Таким чином, можна констатувати наявність важливої наукової проблеми сучасної теоретичної соціології, яка відображує суперечність між досягнутим рівнем теоретичних соціологічних знань про соціальну нерівність як основоположний онтологічний чинник організації та зміни соціального порядку і потребою в соціологічній концептуалізації соціальної нерівності в контексті ідентифікації типологічних відмінностей сучасних соціальних систем, врахуванні їх трансформаційної динаміки та суперечностей співіснування.
Відзначені обставини істотною мірою обумовили підхід автора до визначення об'єкта і предмета, а також мети і завдань дисертаційної роботи.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в концептуалізації соціологічних підходів до вивчення соціальної нерівності як атрибутивного явища суспільного життя та чинника структурної диференціації сучасних соціальних систем.
Реалізація мети обумовила постановку таких завдань:
- здійснити аналітичний огляд основних пізнавальних орієнтацій та охарактеризувати зміст сучасних теоретико-методологічних суперечностей соціологічного дослідження соціальної нерівності як основоположного онтологічного чинника структурної диференціації соціальних систем аграрного, індустріального та постіндустріального типу;
- охарактеризувати основні тенденції формування та розвитку протосоціологічних уявлень на феномен соціальної нерівності в різних типах світогляду космоцентричного, теоцентричного та натуралістичного.
- з’ясувати особливості соціологічної концептуалізації соціальної нерівності в класичних соціологічних концепціях класової диференціації.
- дослідити процес становлення та розвитку стратифікаційної перспективи концептуалізації сутності та проявів соціальної нерівності в об’єктивістських та суб’єктивістських соціологічних теорій ХХ та ХХІ ст.
- здійснити розробку нової інтегральної каузально-емпіричної типології соціальних нерівностей, на основі ідентифікації онтологічного змісту соціальних нерівностей в умовах глобалізації;
- конкретизувати пізнавальний статус поняття «соціальна нерівність» як категорії сучасної соціологічної теорії.
Об’єктом дисертаційного дослідження є протосоціологічні та соціологічні концепції та теорії соціальної диференціації.
Предметом дисертаційного дослідження є наукові пізнавальні стратегії соціологічного дослідження соціальної нерівності як атрибутивного явища суспільного життя та чинника структурної диференціації сучасних соціальних систем.
Методи дослідження. Основними методами дослідження, враховуючи узагальнюючий характер дисертаційної праці, а також специфіку поставлених завдань є загальнонаукові метоли: аналіз та синтез, індукція, дедукція, типологізація, формалізація, порівняльний аналіз. У роботі використані також певні спеціалізовані методи, які характеризують науковий статус концептуалізації як логіко-гносеологічної процедури, яка застосовується при дослідженні феномену соціальної нерівності: зокрема, методи аналізу документів, ідеалізації, інтерпретації, каузального та функціонального пояснення, історичної реконструкції, операціоналізації понять.
Наукова новизна одержаних результатів:
- вперше виокремлена та дана характеристика змісту трьох теоретико-методологічних суперечностей соціологічного дослідження соціальної нерівності, які відображують полярність поглядів сучасних соціологів відносно: 1) загального розуміння наукового статусу теми соціальної нерівності в системі соціологічного знання; 2) необхідності розмежування ідеологічних та власне наукових теоретичних тлумачень проблеми соціальної нерівності; 3) визначення та інтерпретації основоположних концептуальних координат, які слід розглядати як специфічні теоретико-методологічні засоби ідентифікації сутнісних ознак, типів соціальних нерівностей та режимів їх сталої репродукції в соціальних системах різного типу;
- здійснена систематизація та конкретизація протосоціологічних уявлень про соціальну нерівність, зокрема: встановлено, що соціальна нерівність у більшості античних та середньовічних філософських та теологічних теоріях та вченнях концептуалізується як константний об’єктивний «природно-доцільний» чинник групової диференціації; лише в егалітаристських теоріях суспільного договору, а також в «дистрибутивній» та «виробничій» теоріях соціальних класів соціальна нерівність розглядається у якості релятивного соціально-історичного явища, тому дискурс про соціальну нерівність набуває особливого гносеологічного та технологічного виміру - виникає проблема ідентифікації різних типів нерівності та з’ясування можливостей їх гуманізації та подолання засобами суспільних угод, просвітництва, раціонального розподілу власності, багатства та ін.
- отримали подальший розвиток поширені в історико-соціологічних дослідженнях уявлення стосовно особливостей соціологічної концептуалізації соціальної нерівності в класичних соціологічних концепціях класової диференціації: аргументовано, що класиками соціології була успадкована та переінтерпретована «виробнича» концепція соціальних класів, і саме «виробничий» критерій класоутворення по-перше, символізував ідею єдності людської історії, тобто виступав у якості загального принципу соціального детермінізму, а, по-друге, був критерієм структурної диференціації суспільства як органічної системи, а також слугував теоретико-методологічним засобом ідентифікації певних соціально-історичних типів суспільних систем;
- встановлено, що онтологічний статус соціальної нерівності в класичних концепціях класової диференціації залишався невизначеним, оскільки визнання соціальних класів у якості провідних суб’єктів глобальної соціально-історичної динаміки суттєво обмежувало можливості дослідження процесів відтворення соціальної нерівності малими групами, індивідуальними та інституційними суб’єктами; водночас введення Г.Спенсером в науковий обіг понять «соціальна структура», «структурна диференціація», «соціальний інститут» сприяло розумінню, що соціальна нерівність функціонально відтворюється суперечливим процесом обміну важливих для існування людей дефіцитних ресурсів та благ;
- доведено, що на процес концептуальної розробки проблеми соціальної нерівності на посткласичному етапі розвитку соціології суттєво вплинули дві обставини: 1) обставина збереження автономного пояснювального статусу об'єктивістських та суб'єктивістських соціологічних теорій, оскільки проблема нерівності потенційно може досліджуватись в площині дихотомії практик діяльності колективних та індивідуальних суб'єктів; 2) обставина важливості взаємодоповнення зазначених двох типів теорій, оскільки у явищі соціальної нерівності загалом відображується реальна практика інтеграції систем дій колективних та індивідуальних суб'єктів суспільного життя;
- аргументовано, що концептуалізація соціальної нерівності в межах об'єктивістських соціологічних теорій здійснювалась на основі розробки різних теоретичних моделей соціальної стратифікації, спрямованих на пояснення причин існування та механізмів функціонального відтворення певних типів нерівності; найбільш виразною сутнісною ознакою соціальної нерівності визнається нерівний доступ соціальних суб’єктів до дефіцитних суспільних благ, ресурсів, суспільного багатства (запасу активів, капіталів), котрий є показником стратифікованих «рольових» та «функціональних» диспозицій переважно великих соціальних груп.;
- доведено, що концептуальні уяви про соціальну нерівність в межах суб'єктивістських соціологічних теорій формувались під кутом зору принципу методологічного індивідуалізму, на базі якого доводиться важливість концептуалізацій соціальної нерівності як відмінності нерівного розподілу «діяльних можливостей», «статусів», «багатства», «владного впливу», «престижів», «честі», «шансів», «стилів життя», «презентацій» індивідуальних та колективних суб'єктів; Суб'єктивістські соціологічні теорії загалом орієнтують дослідників на проведення описових та інтерпретативних досліджень осмислених або спонтанних способів дій людей, спрямованих на відтворення чи подолання соціальної нерівності;
вперше запропонована інтегральна каузально-емпірична типологія соціальних нерівностей, яка на основі нового диференціального критерію «масштаб прояву соціальних нерівностей» дозволяє обґрунтувати значимість типологічного розмежування глобальних, регіональних і локальних соціальних нерівностей; на відміну від поширених абстрактно-теоретичних типологій, які базуються на диференціальних критеріях «сфера соціальних взаємодій» та «якість соціальних взаємодій», нова інтегральна типологія орієнтує соціологів на емпіричний аналіз просторово-територіальних характеристик соціальної нерівності, а також на ідентифікацію та дослідження причинних детермінант стабільного відтворення окремих різновидів «сферних» і «міжсферних» соціальних нерівностей на глобальному, регіональному та локальному рівнях;
- вперше аргументована доцільність розширення пояснювального контексту сутнісних ознак явища соціальної нерівності та дано нове визначення категорії «соціальна нерівність», в якому зміст даної категорії відображує комплекс причин та проявів структурної диференціації соціальних систем різного типу, які функціонально відтворюються в різних координатах соціального простору як відмінності позицій співіснування індивідуальних та колективних суб’єктів з приводу результативних наслідків розподілу та шансів отримання дефіцитних ресурсів, значущих цінностей та благ.
Практичне значення одержаних результатів обумовлене можливостями їх використання на фундаментальних та на прикладних рівнях сучасного соціологічного аналізу, зокрема при рішенні актуальних завдань ідентифікації і діагностики соціальних нерівностей, а також при розробці технологічних способів і управлінських інструментів регуляції соціальних нерівностей сферах зайнятості та ринку праці. Матеріал дисертації може бути використаних у якості інформаційного джерела и при розробці спецкурсів для студентів та аспірантів соціологічних спеціальностей
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертації доповідались автором на 8-ми міжнародних конференціях (ІV Міжнародна науково-практична конференція: Гуманізація вищої освіти: філософські виміри. Суми-Бердянськ, 30 червня 2 липня 2004 року; ІVМіжнародна наукова конференція «Болонський процес: шляхи до мобільності студентів в рамках загальноєвропейського простору вищої освіти., м .Судак, АР Крим, 18-21 травня 2005р.; Міжнародна науково-практична конференція «Соціальні технології: соціологія та соціальна робота» м.Запоріжжя 27-28 жовтня 2005 р.; «Харківські соціологічні читання» м.Харків - 13-14 листопада 2005р; Міжнародна науково-практична конференція «Державне регулювання ринку праці: сучасні технології та напрямки їх розвитку» м.Київ 10-12 листопада 2006р; «Харківські соціологічні читання» м.Харків 19-29 листопада 2006р; Міжнародна науково-практична конференція «Державне управління та державна служба зайнятості України: питання теорії та виклики практики» м. Київ 15 18 листопада 2007р.; VI Міжнародна науково-практична конференція «Шевченківська весна 2008» м.Київ 6 7 березня 2008р.), а також на 2-х всеукраїнських конференціях; ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Соціологічна наука і освіта в Україні» 23 грудня 2003р.; V Всеукраїнська науково-практичній конференції «Проблеми розвитку соціологічної теорії» м. Київ 16-17 травня 2008р. і на методологічному семінарі факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Публікації. Основні положення та результати дослідження викладено у 12 ти наукових працях, до яких включені 5 статей, опублікованих у виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАК України як фахові з соціологічних наук:
1. Судаков М.В. Соціальна нерівність як категорія сучасної соціологічної теорії. / М.В. Судаков. // Соціальні виміри суспільства. Збірник наукових праць. - Випуск 6. К.: Інститут соціології НАН України, 2003. С. 303 - 315.;
2. СудаковМ.В. Концептуальні та технологічні засади класової ідентифікації соціальної структури. / М.В. Судаков. // Социальные технологии. Актуальные проблемы теории и практики: Международный межвузовский сборник научных работ. Вып.28. Киев Москва Одесса Запорожье. 2005,- С287-299.;
3. СудаковМ.В. Інститут вищої освіти України в контексті структурної диференціації соціальних систем. / М.В. Судаков. //Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу суспільства: Збірник наукових праць. Харків: Видавничий центр Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна, 2005. С596-601.;
4. СудаковМ.В. Феномен соціальної нерівності в типологічних вимірах./ М.В. Судаков. //Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Збірник наукових праць. У2-х т. Т.2. Харків: Видавничий центр Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна, 2006. с.77-82.;
5. СудаковМ.В. Соціальна нерівність як об’єкт соціологічної концептуалізації. / М.В. Судаков. // Социальные технологии. Актуальные проблемы теории и практики: Международный межвузовский сборник научных работ. - Вып.37. Киев Москва Одесса Запорожье. 2008. - С375-381.
Інші публікації:
1. СудаковМ.В. Соціальна нерівність як теоретична та практична проблема сучасної соціології. / М.В. Судаков. // Соціологічна освіта і наука в Україні: Зб. наук. праць. - Вип. 2 К.:МАУП, 2003 С. 133-137.;
2. Судаков М.В. Теоретико-методологічні засади дослідження соціальної структури суспільних систем пострадянського типу. / М.В. Судаков. //Соціологічні проблеми дослідження сучасного суспільства: Збірка праць молодих науковців. - К.: МСУ, 2003. С.55-57.;
3. Судаков М.В. Інститут вищої освіти в контексті тенденцій постіндустріального розвитку України. / М.В. Судаков. // Болонський процес: шляхи до мобільності студентів в рамках загальноєвропейського простору вищої освіти: Матер. ІV Міжнар. наук. конф., м .Судак, АР Крим, 18-21 травня 2005р. К.: МАУП, 2005. С57-67.;
4. Судаков М.В. Общественный престиж профессий как социологическая проблема. / М.В. Судаков .//Державне регулювання ринку праці: сучасні технології та напрямки їх розвитку: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - Частина ІІ. К.: ІПК ДСЗУ, 2006. С.284 291.;
5. Судаков М. Особливості генези функціоналістської концептуальної стратегії дослідження феномену соціальної нерівності. / М.В. Судаков. // Шевченківська весна: Матер. міжнар. наук.-практ. конф. студентів аспірантів та молодих вчених, присвяченої 90-річчю заснування Українського студентського Наукового товариства Київського Університету Святого Володимира. Випуск VI: У 4-х част. Ч.1. / За заг. ред. проф. О.К.Закусила. К.: Обрії 2008. С. 166-168
6. Судаков М.В. Особливості соціологічної концептуалізації феномену соціальної нерівності в об’єктивістських та суб’єктивістських соціологічних теоріях ХХ століття. / М.В. Судаков. // Сучасне суспільство в соціологічних дослідженнях: Матеріали У Київської міжвузівської конференції. - К.: МСУ, 2008. С. 48 54.;
7. Судаков М.В. Соціологічні аспекти якісного аналізу соціальних нерівностей на регіональних ринках праці. / М.В. Судаков. // Державне управління та державна служба зайнятості: питання теорії та виклики практики. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. - К.: ІПК ДСЗУ, - 2008. С.250-256.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота містить вступ, два розділи, висновки та список використаних джерел ( ньому налічується 315 найменувань). Повний обсяг дисертації - 224 сторінки, з них основної частини - 196 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Узагальнюючи результати проведеного дисертаційного дослідження та на підставі здійсненого в дисертації аналізу та оцінюючи їх зміст відносно змісту поставленої мети можна зробити наступні висновки.

1. В сучасній теоретичній соціології наукова розробка теми соціальної нерівності не втрачає своєї актуальності. Ситуація теоретичного плюралізму та мультипарадигматизму в соціології загалом створює стимули для формування нових концептуальних уявлень стосовно структурних та процесуальних ознак соціальної нерівності, а також стосовно чинників її відтворення у діях та взаємодіях індивідуальних та колективних суб’єктів суспільного життя. В умовах прогресуючої глобалізації суттєво актуалізується потреба в організації та проведення поглиблених теоретичних та історико-соціологічних досліджень специфічного кола соціальних нерівностей, які відображують нові суперечності в режимах співіснування сучасних аграрних, індустріальних та постіндустріальних соціальних систем.
2. Теоретичні пошуки адекватних концептуальних координат соціологічного дослідження соціальної нерівності в сучасних умовах глобалізації та динамічних технологічних змін виразно позначені полярністю теоретичних поглядів соціологів стосовно розуміння теоретико-методологічних засобів ідентифікації сутнісних ознак, типів соціальних нерівностей та режимів їх сталої репродукції в соціальних системах різного типу. Водночас можна констатувати, що у більшості наукових праць кінця ХХ століття та початку ХХ1 століття робиться наголос наважливості посилення інтеграції макро- та мікротеоретичних соціологічних підходів до дослідження соціальної нерівності як явища суспільного життя.
3. Перспективну концептуальну стратегію дослідження соціальної нерівності доцільно формувати на основі принципу структурної диференціації суспільних систем, який сприяє орієнтації пізнавальних процедур на концептуалізацію соціальної нерівності у трьох когнітивних площинах 1) як причини структурної диференціації соціальних систем різного типу; 2) як специфічного суперечливого прояву структурної диференціації; 3) як стимулу діяльності у напрямку зміни статусних позицій індивідуальних і колективних соціальних суб’єктів в ситуаціях структурних обмежень доступу до дефіцитних ресурсів.
4. Запропонована у дисертації систематизація та конкретизація протосоціологічних уявлень на феномен соціальної нерівності дає підстави для загального концептуального висновку, що дані уявлення мають виразний морально-етичний вимір і формуються в межах філософського дискурсу в координатах космоцентричного, теоцентричного та натуралістичного світогляду тому соціальна нерівність розглядається як «природно-доцільний» чинник групової диференціації, а також як драматичний і, водночас, доленосний феномен, існування і відтворення якого обумовлено позасоціальними причинами: космічним Логосом, волею Бога, усталеними природними якостями людини; наочним проявом соціальної нерівності визнається існування багатства і бідності, нерівного розподілу власності, експлуатації, владного примусу, насилля, пригноблення та ін.
5. Важливо враховувати, що процес концептуалізації соціальної нерівності в класичних концепціях класової диференціації позначився специфічними суперечностями, обумовленими складностями осмислення феномену соціальної нерівності на рівні соціально-філософського аналізу. Основним теоретичним засобом відображення сутності соціальної нерівності виступала категорія «соціальний клас», яка використовувалась як теоретичний засіб ідентифікації процесів структурної диференціації суспільства як органічної системи та процесів глобальної соціально-історичної динаміки. Онтологічний статус соціальної нерівності в класичних концепціях класової диференціації залишався невизначеним не лише по причині розбіжності у поглядах щодо принципів та ознак класоутворення, але й по причині того, що нормативне світоглядне припущення необхідності визнання соціальних класів у якості провідних суб’єктів глобальної соціально-історичної динаміки суттєво обмежувало можливості дослідження процесів відтворення соціальної нерівності малими групами, а також індивідуальними та інституційними суб’єктами.
6.Загальною світоглядною та теоретичною основою концептуалізації соціальної нерівності в посткласичних об’єктивістських та суб’єктивістских соціологічних теоріях кінця ХІХ століття та ХХ століття є ідея плюральності стратифікаційних порядків. В межах об'єктивістських соціологічних теорій соціальна нерівність концептуалізувалась у якості показника різноманітних стратифікованих класових та статусно-рольових диспозицій переважно великих соціальних груп. Тому сутнісною ознакою соціальної нерівності визнається нерівний доступ соціальних суб’єктів до дефіцитних суспільних благ, ресурсів, суспільного багатства (запасу активів, капіталів). В межах суб'єктивістських соціологічних теорій концептуальні уявлення про соціальну нерівність формуються шляхом дослідження відмінностей нерівного розподілу діяльних можливостей для різних статусних груп, багатства, владного впливу, престижу, а також шляхом дослідження процесів відтворення соціальних нерівностей шляхом вивчення механізмів індивідуального та колективного сприйняття ситуацій та способів дій, стосовно нерівності (зусилля та шанси зберегти чи змінити статусну позицію, стиль життя та ін.). При організації подальших концептуальних досліджень соціальної нерівності доцільно прийняти до уваги обставину недостатньої уваги соціологів-теоретиків до проблеми ідентифікації та типологізації соціальних нерівностей, а також до проблеми виокремлення та дослідження сутнісних ознак поняття «соціальна нерівність» як соціологічної категорії.
8. Перспективи типологічних досліджень в сучасній теоретичній соціології доцільно пов’язувати з орієнтацією дослідників на розробку каузально-емпіричних типологій, використання яких дає можливість здійснення емпіричного аналізу просторово-часових характеристик соціальних явищ та процесів, а також сприяє ідентифікації їх причинних детермінант. Запропонована в дисертації нова інтегральна каузально-емпірична типологія соціальних нерівностей, у якій виділені певні класи нерівностей, типи та різновиди соціальних нерівностей, дозволяє конкретизувати зміст, а також обґрунтувати значимість типологічного розмежування глобальних, регіональних і локальних соціальних нерівностей, показати їх взаємообумовленість.
9. В дисертації охарактеризовані пізнавальні суперечності, які пов’язані з розумінням змісту категорії «соціальна нерівність», зокрема встановлено що дані суперечності загалом обумовлені складнощами інноваційного пошуку сучасних вчених у напрямку розширення пояснювального контексту сутнісних ознак категорії «соціальна нерівності». шляхом соціологічної операціоналізації таких абстракцій. як «дефіцитарність», «свобода», «відчуження», «перевага», «узурпація», «стиль життя», ««шанс», «співіснування», « структурна диференціація» та ін. Враховуючи обставину появи та тенденцію загострення глобальних соціальних нерівностей, в дисертації запропоновано нове визначення цього поняття як категорії сучасної соціологічної теорії, у якому аргументовано, що дана категорія відображує комплекс причин та проявів структурної диференціації соціальних систем різного типу, які функціонально відтворюються в різних координатах соціального простору як відмінності позицій співіснування індивідуальних та колективних суб’єктів з приводу результативних наслідків розподілу та можливостей отримання дефіцитних ресурсів та значущих цінностей та благ.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абельс Х. Интеракция. Идентичность. Презентация. Введение в интерпретативную социологию/ Хайнс Абельс. / Пер с нем. яз. под общ. ред. Н.А.Головина и В.В. Козловского - СПб: Алетейя, 2000.- 272с.
2. Аберкомби Н., Хилл С., Тернер Б. С. Социологический словарь. /Н.Аберкомби, С. Хилл, Б.С. Тернер . / Пер с англ. ред. С.А.Ерофеева - Казань: КГУ 1997.-420с.
3. Александер Дж. Новые теоретические направления в социологии. /Джефри Александер. // Философская и социологическая мысль.- 1992.-№4.- С.44-56.
4. Аристотель. Политика. //Аристотель. Сочинения : В 4-х т. - Т.4. / Пер. с древнегр. Общ. ред. А.И,Доватура. - М.: Мысль, 1983. С.375-644. (Филос. наследие. Т.90 ).
5. Арон Р. Этапы развития социологической мысли./ Раймон Арон. / Общ. ред. и предисл. П.С.Гуревича - М: Прогресс-Политика,1992.- 608с.
6. Барбер Б. Структура социальной стратификации и тенденции социальной мобильности /Б.Барбер. // Американская социология. Перспективы. Проблемы. Методы. - М.:Прогресс,1972. - С. 240-260.
7. Бауман З. Мыслить социологически: Учеб. Пособие. / Зигмунт Бауман./ Пер с англ. Под ред/ А.Ф.Филиппова.- М.:Аспект-Пресс, 1996. 255с. - ( Программа « Высшее образование»).
8. Бауман З. Индивидуализированное общество. / Зигмунт Бауман. - М.: Логос, 2002. 390с.
9. Бауман З. Глобализация. Последствия для человека и общества. / Зигмунт Бауман. /Пер.с англ.. М.: Издательство”Весь мир”, 2004. 188с.
10.Бауман З. Текучая совремнность. / Зигмунт Бауман. /Пер.с англ. Под ред.Ю.В.Асочанова. - М.: СПб.: Питер, 2008. 240с.
11.Бек У. Общество риска. На пути к другому модерну. /Ульрих Бек. /Пер. с нем. В.Седельникова и Н.Федотовой.- М.:Прогресс-Традиция, 2000. 384с.
12.Бек У. Что такое глобализация? /Ульрих Бек. -М.: Прогресс-Традиция, 2001. 304с.
13.Белл Д. Культурные противоречия капитализма.( Фрагмент из книги). / Даниел Белл.// Этическая мисль: Научн.-публицист. чтения / Редколл.: А.А.Гусейнов и др. - М: Политиздат, 1990.- С.243-257.
14.Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования. / Даниел Белл. - Пер. с англ. - М.: Academia, 1999.- 956с.
15.Бергер П.А. Индивидуализация и изменение значения социальных неравенств недопонимание и предложения по их устранению./ П.А.Бергер. //Социальное неравенство. Изменения в социальной структуре: европейская перспектива / под ред В.Воронкова, М. Соколова; пер с нем. К.Тимофеевой. СПб: Алетейя 2008.- С.12-24.
16.Бергер П. Капиталистическая революция ( 50 тезисов о процветании, равенстве и свободе)./Питер Бергер. - М.: Прогресс-Универс, 1994. 320с.
17.Бергер П. Приглашение в социологию. Гуманистическая перспектива. /Питер Бергер./ Пер с англ. Под ред Г.С.Батыгина.- М.:Аспект-Пресс, 1996. 168с. - ( Программа « Высшее образование»).
18.БергерП., ЛукманТ. Социальное конструирование реальности. ./Питер Бергер, Томас Лукман. М.: Медиум,1995. 206 с.
19.БердяевН.А. Философия неравенства. /Николой Александрович Бердяев. /Состав., предисл. и примеч. Л.В.Полякова. - М.: ИМА-пресс 1990. 288с.
20.Бжезинский З. Великая шахматная доска. Господство Америки и его геостратегические императивы. / Зигмунт Бжезинский.- М.: Международные отношения,1999.- 236с.
21.Блумер Г. Коллективное поведение./ Гебрерт Блумер // Психология масс: Хрестоматия.- Самара: Изд. дом Бахрах, 1998.- С.535-588.
22.Бодрийяр Ж. Символический обмен и смерть./ Жан Бодрийяр. М.: Добросвет, 2000. - 387с.
23.Бодрийяр Ж..Общество потребления. Его мифы и структуры. /Жан Бодрийяр - М.: Республика, 2006 - 269с.
24.Большой толковый социологический словарь (Collins). - В 2-х т.- Т.1.- М: Вече; АСТ, 2001.- 544с.
25.Большой толковый социологический словарь(Collins). - В 2-х т.- Т.2.- М: Вече; АСТ, 2001.- 528с.
26.Бородкин Ф.М. Cоциальная политика и социальные неравенства: проблемы и пути решения. Новосибирск: Наука, 1990.-230с.
27.Брум Л. Социальная дифференциация и стратификация. /Леонард Брум. // Социология сегодня. Проблемы и перспективы.- М.:Прогресс, 1965.- С. 447-492.
28.Будон Р. Место беспорядка. Критика теорий социального изменения. /Р.Будон. - М.:Аспект Пресс,1998.-284с.
29.Бурдье П. Социология политики: / Пьер Бурдье. / Пер. с фр. / Сост., общ. ред. и предисл. Н.А.Шматко. М.: Socio-Logos. 1993. 336 с.
30.Бурдье П. Начала. / Пьер Бурдье. / Пер. с фр. Н.А.Шматко. - М..: Socio-Logos, 1994.- 308с.
31.Бурдье П. Практический смысл. / Пьер Бурдье. - СПб:Алетейя, 2001.- 562с.
32.Бурдье П. Соцальное простанство и генезис «классов» // Бурдье П. Социология социального пространства. / Пьер Бурдье. /Пер. с франц.; Отв.ред.перевода Н.А.Шматко. М.:Институт экспериментальной социологии; СПб:Алетейя, 2005. 14-48с.
33.Бурдье П. Социолог под вопросом . /Пьер Бурдье. // Социология под вопросом, Социальные науки в постструктуралистской перспективе, Альманах Российско-французского центра социологии и философии Института социологии Российской Академии наук. М.: Праксис, Институт экспериментальной социологии, 2005. С.125-148.
34..Бурлачук В.Ф. Символічні системи конституювання соціального смислу./ Віктор Фокович Бурлачук. - Автореф. дис. д-ра соц. н.- К.: Ін-т соціології НАН України, 2005.- 27с.
35.Валлерстайн И. Анализ мировых систем : современное системное видение мирового сообщества./ Иммануил Валлерштайн. // Социология на пороге ХХ1 века: Новые направления исследования. М.: Интеллект,1998. С.129-147.
36.Валлерстайн И. Конец знакомого мира: социология ХХ1 века. / Иммануил Валлерштайн.- М.: Логос, 2004. 368с.
37.Валлерстайн И. Миросистемный анализ. Введение. /Иммануил Валлерстайн / пер. Н.Тихоновой. М.: Изд. дом «Территория будущого», 2006. 248с. ( Серия Университетская библиотека Александра Погорельского»);
38.Вебер М. Протестантская этика и дух капитализма./ Макс Вебер. //Вебер М. Избранные произведения. - М.: Прогресс 1990. С.61-272
39.Вебер М. Политика как призвание и профессия. / Макс Вебер. //Вебер М. Избранные произведения. - М.: Прогресс 1990.-С.644-706.
40.Вебер М. Соціальні причини занепаду античної культури //Вебер М. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика. / Макс Вебер. / Пер з нім. О.Погорілий. - К.: Основи, 1998.-С. 7-32.
41.Вебер М. Господарство і суспільство у Римі періоду імперії //Вебер М. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика. / Макс Вебер. / Пер з нім. О.Погорілий. - К.: Основи, 1998.-С. 33-66.
42.Вебер М. Три чисті типи легітимного панування //Вебер М. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика. / Макс Вебер./ Пер з нім. О.Погорілий. - К.: Основи, 1998.-С. 157-172.
43.Вебер М. Основные понятия стратификации. / Макс Вебер.//Человек и общество: Хрестоматия. /Под ред. С.А.Макеева.- К.: Ин-т социологии НАН Украины 1999.-С. 86-106.
44.Вебер М. Основные социологические понятия. / Макс Вебер. // Теоретическая социология: Антология: В 2ч. / Пер. с англ., фр., нем., ит. Сост. и общ ред. С.П.Баньковской.- М : Кн. дом « Университет», 2002.- Ч.1.- С.72- 146.
45.Веселовский В. Классы, слои и власть. /В.Веселовский. - М.: Прогресс 1981. - 336c.
46.Виндельбанд В. Платон / Вильгельм Виндельбанд. - К.: Зовнішпогранвидав, 1993. 176с.
47.Восленский М.С. Номенклатура./ М.С.Восленский. - М.: МП «Октябрь», 1991.- 420с.
48.Вятр Е. Социология политических отношений. / Ежи Вятр.- М.:Прогресс, 1978.- 466с.
49.Гегель Г.В.Ф. Философия права./Вильгельм Фридрих Гегель. - М.:Мысль, 1990 -594с.
50.Гидденс Э. Стратификация и классовая структура./Энтони Гидденс. //Социологические исследования. - 1992ю - №9.- С. 115 116.
51.Гидденс Э. Последствия модернити // Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология. / Под ред. В.Л.Иноземцева. /Энтони Гидденс. - М.: Academia,1999.- C.103-122.
52.Гидденс Э. Новые правила социологического метода. // Теоретическая социология: Антология: В 2 ч. /Энтони Гидденс./ Пер. с англ., фр., нем., ит. Сост. и общ ред. С.П.Баньковской. - М : Кн. дом « Университет», 2002.- Ч.2.- С. 281-319.
53.Гидденс Э. Устроение общества: Очерк теории структурации. /Энтони Гидденс. - М.: Академический Проект, 2003. -528с. « Концепции»
54.Гидденс Э. Трансформация интимности. /Энтони Гидденс. СПб: Питер, 2004. 208с.
55.Гидденс Э. Ускользающий мир: как глобализация меняет нашу жизнь. /Энтони Гидденс. - М.: Весь мир, 2004. 120с.
56.Гіденс Е. Соціологія / Ентоні Гіденс.- К.:Основи, 1999.-726с.
57.Глобализация сопротивления: борьба в мире / Отв. ред. С.Амин, и Ф.Утар. М.: Эдиториал УРСС, 2004. 204 с.
58.Глобальні модерності / За ред. М.Фезерстоуна, С.Леша, Р.Робертсона; Пер. з англ. Т.Цимбала.- К.: Ніка-Центр, 2008. 400с. Серія « Зміна парадигми»; Вип.12).
59.Гоббс Т. Левиафан и материя, форма и власть государства церковного и гражданского./ Томас Гоббс. // Гоббс Т. Сочинения в 2-х т. - Т.2.. - М. :Мысль 1991. 731с.
60.Головко Б.А. Філософська антропологія.: Навч. посібник./ Б.А.Головко. К.:ІЗМН, 1997. 240с.
61.Гоулднер О. Наступающий кризис в западной социологии. /Олвин Гоулднер. - Спб.: Наука, 2003. 575с.
62.Гофман А.Б. Мартовские тезисы о социологии равенства и неравенства. /А.Б. Гофман. // Социол. исслед. - 2004. - № 7.- С. 23-26.
63.Гофман И. Представление себя другим в повседневном мире. / Ирвин Гофман. / Вступ. статья А.Д.Ковалева М.: «КАНОН-пресс-Ц», «Кучково поле», 2000.- 304с.
64.Грушевський М. Початки громадянства. (Генетична соціологія). / Михайло Грушевський. - Відень, 1921.- 362 с.
65.Гуревич А.Я. Средневековый мир: культура безмолствующего большинства большинства / Арон Яковлевич Гуревич. - М.: Искусство, 1990. - 396с.
66.Гуревич А.Я. Индивид и социум на средневековом Западе / Арон Яковлевич Гуревич. - М.: Искусство, 1990..- М.: РОССПЭН, 2005. - 424с.
67.Даль Р. О демократии / Роберт Даль.- М.:Аспект Пресс, 2000.-208с.
68.Дарендорф Р. Современный социальный конфликт / Ральф Дарендорф. //Человек и общество.Хрестоматия /Под ред. С.А.Макеева.- К.: Ин-т социологии НАН Украины, 1999. - С.118-135.
69.Дарендорф Р. Тропы из утопии / Ральф Дарендорф /Пер. с нем. Б.М.Скуратова, В.Л.Близнекова. М.:Праксис, 2002. 536 с. (Серия « Образ общества»)
70.Дарендорф Р. У пошуках нового устрою / Ральф Дарендорф. - К.: Вид.дім «Києво-Могилянська Академія», 2006. - 109с.
71.Девятко И.Ф. Социологические теории деятельности и практической рациональности./ Инна Феликсовна Девятко. М.: Аванти плюс, 2003.- 336с.
72.Добреньков В.И., Кравченко А.И. Социология в 3 т. Т. 1: Методология и история. / В.И.Добреньков., А.И.Кравченко. М.: ИНФРА-М, 2000. -400с.
73.Добреньков В.И., Кравченко А.И. Социология в 3 т. Т. 2: Социальная структура и стратификация. / В.И.Добреньков., А.И.Кравченко. М.: ИНФРА-М, 2000. -536с.
74.Добреньков В.И., Кравченко А.И. Социология: В 3-х т. Т. 3: Социальные институты и процессы. / В.И.Добреньков., А.И.Кравченко. - Г.: ИНФРА-М, 2000.-520с.
75.Дракер П. Посткапиталистическое общество. / Питер Дракер. //Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология. / Под ред. В.Л.Иноземцева..- М.: Academia,1999.- С.67-100с.
76.Дука С.И. Информационное общество: социогуманитарные аспекты./ Светлана Ивановна Дука. - СПб: Изд-во С.- Петербургского ун-та, 2004.- 172с.
77.Дэвис К. Функционалистское обоснование стратификации. / Кингсли Дэвис. //Человек и общество.Хрестоматия /Под ред. С.А.Макеева.-К.:Ин-т социологии НАН Украины 1999.-С.107-117.
78.Дэвис К. Мур У. Некоторые принципы стратификации. / Кингсли Дэвис, Уилберт Мур. //Структурно-функциональный анализ в современной социологии. М.: Советсткая социол. ассоциация, 1968.- С.48-60.
79.Дюркгейм Э. Метод социологии. /Эмиль Дюркгейм. // Дюркгейм Э. Социология. Ее предмет, метод предназначение.- М.: Канон, 1995.- С.5-164.
80.Дюркгейм Э. Социология и социальные науки // /Эмиль Дюркгейм. // Дюркгейм Э.Социология. Ее предмет, метод предназначение.- М.: Канон, 1995.- С.265-285.
81.Дюркгейм Э. О разделении общественного труда. /Эмиль Дюркгейм. - М.: Канон, 1996.-432 с.
82.Зайцев А.К. Социальный конфликт. М.: Academia, 2000.- 464с.
83.Заславская Т.И. О стратегии социального управления перестройкой / / Иного не дано / Под ред. Ю.Н.Афанасьева.- М.: Прогресс, 1990.- С.10-60.
84.Заславская Т.И. Движущие силы трансформации российского общества . Т.И.Заславская. // Посткоммунистические трансформации: векторы, измерения, содержание./ под ред. О.Д Куценко; со-ред. С.С.Бабенко. -Харьков.: Изд. Центр Харьковского национального ун-та им. В.Н.Каразина, 2004. - С. 108-131.
85.Зиммель Г. Конфликт современной культуры. /Георг Зиммель.// Зиммель Г. Избранное. Том 1. - М.:Юрист, 1996.- С.289-294.
86.Зиммель Г. Социальная дифференциация. /Георг Зиммель. // Зиммель Г. Избранное. - Т.2. Созерцание жизни. - М.: Юрист, 1996.- С.301-465.
87.Зиммель Г. Как возможно общество? /Георг Зиммель. // Зиммель Г. Избранное. - Т.2. Созерцание жизни. - М.: Юрист, 1996.- С.509-528.
88.Ильин В.И. Государство и социальная стратификация советского и постсоветсккого обществ. 1917-1996 гг. Опыт конструктивистско- структуралистского анализа. /В.И.Ильин. - Сыктывкар: Изд-во Сыктывкарского ун-та, 1996,- 330с.
89.Ильин В.И. Социальное неравенство. /В.И.Ильин. / Центр социологического образования Института социологии РАН. М.: Изд-во «Институт социологии РАН», 2000. 280с.
90.Иноземцев В.Л. Современное постиндустриальное общество: природа, перспективы, противоречия: Учеб. пособие. / В.Л. Иноземцев. - М.: Логос, 2000. - 304 с.
91.Иноземцев В.Л. Постиндустриальное общество как теоретическая конструкция и формирующаяся реальность. // Социально-экономические проблемы информационного общества / Под ред. Л.Г.Мельника.- Сумы: ИТД «Университетская книга», 2005.- С.120-148.
92.Ионин Л.Г. Культура и социальная структура. / Л.Г.Ионин. //Социологические исследования. - 1996. - №2. С.2-13.
93. Ионин Л.Г. Социология культуры. / Л.Г.Ионин. - М.Наука, 2000. 260с.
94.История социологии в западной Европе и США / Отв. ред. Г.В.Осипов. - М.: НОРМА - Инфра-М,1999.- 576с.
95.Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура. / Михаэл Кастельс. /Пер. с англ. под науч.ред. О.И.Шкаратана. - М.: ГУ ВШЭ, 2000.-640c.
96.Кастельс М., Хіменен П. Інформаційне суспільство та держава добробуту. Фінська модель. / Міхаел Кастельс, Пекка Хіманен. - К.: Ваклер, 2006.- 256с.
97.Каутский К. Происхождение христианства / Карл Каутский. - М.: Политиздат, 1990.- 463с.
98.Качанов Ю.Л. Начало социологии. / Ю.Л,Качанов. - СПб: Алетейя, 2000.- 256с.
99.Кеннеди П. Вступая в ХХ1 век./ Пол Кеннеди М.: Весь мир, 1997.- 480с.
100. Кистяковский Б. В защиту права / Богдан Кистяковский //Вехи. Интеллигенция в России: Сб. статей 1909 1910./Сост. коммент. Н.Казаковой; Предсл. В.Щелокова.- М.: Молодая гвардия, 1991. С.330-345.
101. Классовое общество. Теория и эмпирические реалии /Под. ред.С.Макеева. К.: ИС НАНУ, 2003. 258с.
102. Ковалевский М. Взаимоотношение свободы и общественной солидарности. / Максим Ковалевский. //Вехи. Интеллигенция в России: Сб. статей 1909 1910. /Сост. коммент. Н.Казаковой; Предсл. В.Щелокова.- М.: Молодая гвардия, 1991. С.269-293.
103. Коваліско Н.В. Основи соціальної стратифікації: навчальний посібник / Н.В.Коваліско. - Львів: Магнолія, 2007. 236с.
104. Ковалиско Н. Континуальность традиции: базовые перспективи анализа стратификационных порядков. / Наталия Ковалиско. // Социология: теория, методы, маркетиинг.- 2008.-№2.-С.66-82.
105. Козер Л. Функции социального конфликта / Пер. с англ. С.А.Назаровой. / Льюис Козер. - М.: Идея-Пресс, Дом интелектуальной книги, 2000. 208с.
106. Козер Л. Мастера социологической мысли. Идеи в историческом и социальном контексте /Под ред. И.Б.Орловой. / Льюис Козер. - М.: Норма, 2006. - 528с.
107. Комаров М.С. Социальная теория и социальная структура./ М.С.Комаров // Социол. исслед. - 1992. - № 7. С. 62-72.
108. Кон М. Професійна структура і відчуження. / Мелвін Кон // Соціальна структура і особистість: дослідження Мелвіна А.Кона і його співпрацівників / Пер. з англ. за наук. ред. В.Є.Хмелька; Київ. Міжнар. інт-т соціології. К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2007.- С.94-108.
109. Кон М., Заборовський В., Яніцька К., Хмелько В., Мах Б., Паніотто В., Хеймен К., Подобнік Б. Структурна локалізація та особистість в період трансформації в Польщі та Україні // Соціальна структура і особистість: дослідження Мелвіна А.Кона і його співпрацівників / Пер. з англ. за наук. ред. В.Є.Хмелька; Київ. Міжнар. інт-т соціології. К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2007.- С.390-411.
110. Конт О. Дух позитивиной философии / Огюст Конт // Западно-европейская социология Х1Х века: Тексты / Под ред. В.И. Добренькова.- М,: Издание Международного универсиста, 1996.- С.7-93.
111. Конт О. Курс позитивной философии. / Огюст Конт // Антология мировой философии. В 4-х т. - М.: Мысль,1971. Т.3 -С.553-580.
112. Конт О. Общий обзор позитивизма. / Огюст Конт // Антология мировой философии. В 4-х т. - М.: Мысль,1971. Т.3 -С.580-593.