ВПЛИВ ФУНКЦІОНАЛІСТСЬКОЇ ПАРАДИГМИ Р.МЕРТОНА НА СУЧАСНУ СОЦІОЛОГІЧНУ ТЕОРІЮ : ВЛИЯНИЕ Функционалистская ПАРАДИГМЫ Р.Мертона на современной социологической теории

Краткое описание

Національна академія наук України
Інститут соціології

На правах рукопису

Кучеренко Варвара Юріївна
УДК 316.258

ВПЛИВ ФУНКЦІОНАЛІСТСЬКОЇ ПАРАДИГМИ Р.МЕРТОНА НА СУЧАСНУ СОЦІОЛОГІЧНУ ТЕОРІЮ

22.00.01 — теорія та історія соціології

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
соціологічних наук

Науковий керівник:
Танчер Віктор Володимирович
доктор філософських наук, професор

Київ — 2003

З М І С Т

Вступ.......................................................................................................................3
Розділ 1. Основні напрями аналітичного теоретизування Р.Мертона...............................................................................................................13
1.1. Функціональний аналіз в концепції Р.Мертона..........................................13
1.2. Ідея соціальної структури в роботах Р.Мертона.........................................32
1.3. Інтерпретація аномії та соціальних змін......................................................43
1.4. Концепція соціології науки Р.Мертона........................................................57
1.5. Соціологія пізнання в контексті творчості Р.Мертона...............................74
Висновки до першого розділу..............................................................................87
Розділ 2. Реалізація теоретичних настанов Р.Мертона в сучасній соціології................................................................................................................89
2.1. Концепції макро- мікро- синтезу в сучасній соціології..............................89
2.2. Ідея амбівалентності соціальних процесів в теоріях модернізму й постмодернізму...................................................................................................1122.3. Концепція рефлексивності як розвиток мертоновських ідей: напрацювання Н.Лумана, А.Гідденса, С.Леша................................................129
Висновки до другого розділу.............................................................................148
Висновки..............................................................................................................150
Список використаних джерел............................................................................153

ВСТУП

Актуальність теми. На рубежі ХХ і ХХІ століть соціальні науки переживають чергову кризу й радикальні зміни. Вони пов’язані з суттєвими трансформаціями в соціальній реальності й, відповідно, у дисциплінарному колі соціології. Ці зміни одним дають підстави говорити про перехід до постмодерного стану суспільств і постмодерного соціологічного бачення соціального світу, другим про поглиблення і радикалізацію модернізаційних тенденцій сучасності, їхню кризу, третім про нову хвилю актуалізації класичного надбання соціологічної науки. Водночас усі відмічають глибокі зрушення, які відбуваються у розвинутих суспільствах в наш час, й відтак кардинальні зміни в соціологічному відображенні та теоретичній аналітиці сучасного суспільного життя. Йде переосмислення проекту нової науки” соціології, що обґрунтовувався фундаторами дисципліни в ХІХ ст., його теоретико-методологічних підходів, пізнавальних засобів, концептуальних засад на початку ХХІ ст.
Початок руйнування підвалин того суспільства, яке означувалось як розвинуте”, індустріальне”, західне”, модерне” і т.п., що легітимізувалось цим проектом та досліджувалось класичною соціологією, появи нових рис і визначальних тенденцій розвитку, котрі вже виходять за межі усталених характеристик модерного суспільства, - формують нові, постмодерні виклики до соціологічного теоретизування, висувають назрілі проблеми осмислення новітніх тенденцій. Отже перед нинішньою соціологічною наукою постає двоєдине завдання: подальше осягнення і спирання на класичне соціологічне надбання, теорії, які залишаються дисциплінарним фундаментом, розкриття впливу основних ідей, котрі закладені у підвалини соціології, та разом з тим, розвинення сучасного соціологічного дискурсу, оновлення пізнавальних засобів, внутрішньо-дисциплінарної рефлексії, що визначають сьогоднішній напрям соціального пізнання.
Розв’язання нагальних соціологічних дилем пізнання відбувається на тлі загострення традиційних і появу нових проблем:
теоретичної дезорієнтації постсучасної” соціології, постмодерного сум’яття і релятивізації колишніх постулатів, кризи головних парадигм: позитивізму, марксизму, структуралізму, інтеракціонізму тощо;
не завершеної інтеграції теоретичних парадигм, їхнього синтезу;
ре-актуалізації соціології соціології”, соціології знання, передусім соціального пізнання;
швидкої деідеологізації соціології, нових реалій однополюсного світу; глобалізуючих тенденцій;
соціологізації повсякденної життєдіяльності, включення соціологічної інформації до ряду важливих навігаторів людської діяльності;
епістемологічної кризи як постійної риси соціологічної науки на її новому витку, відмови від багатьох колишніх протензій на універсалізм, всеосяжність і пізнавальну могутність в світлі постмодерної критики.
Досвід вирішення теоретико-методологічних проблем класиками сучасної соціологічної науки є суттєвою допомогою нинішнім теоретикам, які стикаються з аналітичними труднощами на новому етапі розвитку соціології.
Для будь-якої науки переосмислення теоретичних підвалин є завжди актуальною і необхідною справою. Тим більш за умов трансформаційних змін і цивілізаційних розламів, що посилюють радикальні новації у сучасному соціологічному дискурсі. Основні теоретичні положення й методи класичної соціології виникали у кризові, переломні часи переходу від традиційного до модерного суспільства, відтак у період сучасного трансформаційного переходу від модерного до, певною мірою, постмодерного суспільства стає очевидною необхідність перегляду теоретико-методологічних підвалин науки, що аналізує це суспільство. Значна частина фундаментальних, класичних соціологічних теорій, хоча й в оновленому вигляді, продовжує бути основою сучасного соціологічного аналізу. Звідси завдання з’ясувати, що в класичному надбанні продовжує працювати” в процесі пізнання (концепції, ідеї, методології, поняття, підходи і т.п.), що підлягає переробці й оновленню, а що є віджилим, не адекватним новим умовам і обставинам.
Теоретична спадщина видатного американського соціолога Роберта Мертона представляється показовим матеріалом. В ній сфокусувались значна частина досягнень класичної позитивістської соціології, її пізнавального потенціалу, що й досі є основою переважної більшості соціологічних досліджень, та водночас, окреслились проблеми соціологічної науки, напрями її оновлення й вдосконалення. Творче застосування ідей Мертона в сучасній соціологічній думці виступає переконливим прикладом її розвинення на новому етапі, розрішення традиційних дилем соціологічного пізнання, які на часі в наші дні.
Отже, актуальне дослідницьке завдання полягає у виявлені теоретико-методологічних ідей, підходів, висновків із спадщини Р.Мертона, які не втратили пізнавального потенціалу, пояснювальної спроможності на новому етапі соціологічного теоретизування, у з’ясуванні як ці ідеї та методологічні принципи працюють” в новітніх соціологічних теоріях, що визначають лице і стан сучасної соціологічної науки, і, врешті, у залученні кращих теоретичних наробок світової соціології до арсеналу вітчизняних дослідників.
Історико-соціологічний аналіз концептуальних напрацювань, ідей, теоретичного підходу Р.Мертона нараховує велику кількість досліджень і монографічних праць. До цього звертались такі відомі сучасні соціологи як Дж.Александер, Дж.Тьорнер, Г.Рітцер, Л.Козер, Р.Коллінз, П.Штомпка, Е.Шацкі, Р.Нізбет та інші. Зокрема, можна назвати історико-соціологічні дослідження творчості Мертона у підручниках та оглядових працях з історії соціологічної думки: Дж.Александер у Двадцяти лекцій. Соціологічна теорія після ІІ Світової війни”, Дж.Тьорнер Структурі соціологічної теорії”, Л.Козер у Майстрах соціологічної думки”, Дж.Рітцер у Першопрохідники соціальної теорії” та у Сучасній соціологічній теорії” та ін. Окремо слід виділити комплексне дослідження мертонівських поглядів та впливів здійснене П.Штомпкою Роберт Мертон. Інтелектуальний профіль” та збірник Ідея соціальної структури. Статті на честь Р.Мертона” під редакцією Л.Козера, де такі відомі соціологи як П.Лазерсфельд, Т.Парсонс, Р.Нізбет, А.Стічкомб, П. Блау та інші.розглядали вплив мертоновських ідей на розвиток різних сфер соціології. Звичайно, список мертонознавців наведеним переліком не вичерпується. Проте більшість робіт зарубіжних теоретиків, присвячених творчості Мертона та його спадщини, мало відома вітчизняним соціологам. Теоретичний доробок Мертона не отримав всебічного і систематизованого вивчення у вітчизняній науці.
Загальний огляд мертоновської соціології знайшов певне місце в дослідженнях О.Погорілого, А..Ручки, В.Танчера, С.Макєєва, В.Судакова, В.Тарасенка та ін. Окремі поняття концепції та методологічні настанови розглядались в роботах багатьох дослідників, які торкались проблем аномії, девіантності, рівнів теоретичного аналізу, соціології науки, бюрократії тощо. Незважаючи на чималу кількість звернень до класичних праць Мертона, посилань і спирань на його науковий авторитет, вплив його ідей на сучасне соціологічне мислення вивчений недостатньо. У вітчизняній соціологічній літературі не з’ясовано, які ідеї отримали подальший розвиток в сучасному теоретизуванні, знайшли своє продовження в теоретичному дискурсі сьогодення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тематика дисертаційного дослідження розроблялась як складова науководослідних робіт відділу історії, теорії та методології соціології Інституту соціології НАН України: "Теорії соціальних змін в сучасній соціології" (№ державної реєстрації 0194U026549), "Модернізаційні проекти оновлення суспільств на порозі ХХІ віку" (№ державної реєстрації 0197U006627), "Соціологічні теорії суспільних трансформацій" (№ державної реєстрації 0100U002749).
Автор дисертації брала участь у розробленні концепції дослідження, реферуванні й аналізі англомовної літератури, перекладі і підготовці праць Р.Мертона до видання. Результати роботи відбито у звітах за плановими темами, а також у колективних монографіях, інших публікаціях Інституту соціології.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є комплексний, всебічний аналіз теоретичної спадщини Мертона та розкриття впливу його інноваційних ідей на розвиток сучасної соціологічної теорії.
Реалізація цієї мети вимагає послідовного розв'язання наступних завдань:
здійснити систематизований, всебічний аналіз соціологічних праць Мертона;
виявити його креативні ідеї та методологічні підходи що лежать в підвалинах неокласичної соціології;
дослідити й систематизувати історико-соціологічне мертонознавство визначити його місце в історії соціологічної думки;
з'ясувати, які ідеї та напрацювання Мертона отримали розвиток в сучасній соціологічній теорії;
встановити вплив поглядів Мертона на спрямування сучасного соціологічного дискурсу й накреслити головні тенденції розвитку сучасної соціологічної науки.
Об’єктом дослідження є теоретичні праці Р.Мертона, історико-соціологічна література, присвячена його творчості, найвпливовіші сучасні соціологічні теорії.
Предмет дослідження становить розвиток головних теоретичних ідей Р.Мертона, їхня реалізація в сучасній соціологічній теорії.
Методи дослідження. Застосовано метод історикосоціологічного аналізу спадщини Р.Мертона та мертонознавчих праць, теоретичної аналітики сучасних соціологічних парадигм, метод порівняльного аналізу. Теоретичну й методологічну базу дослідження становлять принципи історико-соціологічного аналізу, внутрішньо дисциплінарної рефлексії соціології соціології”, понятійно-категоріальний апарат класичної та посткласичної соціології.
Наукова новизна одержаних результатів. У дослідженні здійснений комплексний аналіз творчості Р.Мертона й з’ясовано вплив його концептуальних розробок на розвиток сучасної соціологічної теорії, що дає змогу визначити головні напрями, підходи й тенденції сучасної соціологічної аналітики. В проведенні дисертаційного дослідження було отримано такі результати:
уперше у вітчизняній науці здійснено комплексний аналіз творчості Р.Мертона, що дозволило розкрити сутнісні риси структурнофункціонального аналізу в соціології;
виявлені мертоновські фундаментальні ідеї, методологічні підходи та концептуальні висновки, які одержали подальший розвиток в сучасній соціології зокрема, синтезу різних рівней аналізу, амбівалентність соціальних процесів, рефлексивності сучасного соціологічного дискурсу, тощо;
з’ясовано місце мертоновських ідей та концепцій в сучасному соціологічному дискурсі, фундаментальний характер положень його методології соціології науки, соціології пізнання і соціології соціології;
окреслені головні напрямки й тенденції сучасного соціологічного теоретизування, представлена певною мірою аналітична картина його сучасного стану;
уперше у вітчизняній науці здійснено комплексний аналіз творчості Р.Мертона, що дозволило розкрити сутнісні риси структурнофункціонального аналізу в соціології, простежити еволюцію розуміння функціональності у суспільному розвитку, ролі структурної детермінації соціальних процесів, природи соціальних змін;
виявлені мертоновські фундаментальні ідеї, методологічні підходи та концептуальні висновки, які одержали подальший розвиток в сучасній соціології, зокрема: синтезу різних рівней аналізу, амбівалентності соціальних процесів, рефлексивності сучасного соціологічного дискурсу, співвідношення теорії та емпірії в соціологічному аналізі тощо;
з’ясовано місце мертоновських ідей та концепцій в сучасному соціологічному дискурсі, фундаментальний характер його методологічних положень соціології науки і соціології знання, що заклали підвалини нової галузі соціології, у цій площині розкрито розуміння науки, як особливого соціального інституту, основних рис етосу соціологічної дисципліни;
окреслені головні напрями й тенденції сучасного соціологічного теоретизування, представлена, певною мірою, аналітична картина його сучасного стану, інтеграція різних парадигм на ґрунті неокласичних напрацювань Р.Мертона.
Міра наукового опрацювання проблеми. Історико-соціологічний аналіз концептуальних напрацювань, ідей, теоретичного підходу Р.Мертона нараховує велику кількість досліджень і монографічних праць. До цього звертались такі відомі сучасні соціологи як Дж.Александер, Дж.Тьорнер, Д.Рітцер, Л.Козер, Р.Коллінз, П.Штомпка, Е.Шацкі, Р.Нізбет та інші. Зокрема, можна назвати історико-соціологічні дослідження творчості Мертона у підручниках та оглядових працях з історії соціологічної думки: Дж.Александера у Двадцяти лекцій. Соціологічна теорія після ІІ Світової війни” (1987) [1], Дж.Тьорнера Структурі соціологічної теорії” (5 випуск) (1991)[2], Л.Козера у Майстрах соціологічної думки” (1971) [3], Дж.Рітцера у Першопрохідниках соціальної теорії” (1990) та у Сучасній соціологічній теорії” (1992) [4] та інших. Окремо слід виділити комплексне дослідження мертонівських поглядів та впливів здійснене П.Штомпкою Роберт Мертон. Інтелектуальний профіль” (1986) [5] та збірник Ідея соціальної структури. Статті на честь Р.Мертона” під редакцією Л.Козера (1975) [6], де такі відомі соціологи як П.Лазерсфельд, Т.Парсонс, Р.Нізбет, А.Стічкомб, П.Блау та ін. розглядали вплив мертонівських ідей на розвиток різних сфер соціології. Звичайно, список мертонознавців наведеним переліком не вичерпується. Проте більшість робіт зарубіжних теоретиків, присвячених творчості Мертона та його спадщини, мало відома вітчизняним соціологам. Теоретичний доробок Мертона не отримав всебічного і систематизованого вивчення у вітчизняній науці.
Загальний огляд мертонівської соціології знайшов певне місце в дослідженнях О.Погорілого, А..Ручки, В.Танчера, С.Макєєва, В.Судакова, В.Тарасенка та ін. Окремі поняття концепції та методологічні настанови розглядались в роботах багатьох дослідників, які торкались проблем аномії, девіантності, рівнів теоретичного аналізу, соціології науки, бюрократії тощо. Незважаючи на чималу кількість звернень до класичних праць Мертона, посилань і спирань на його науковий авторитет, вплив його ідей на сучасне соціологічне мислення вивчений недостатньо. У вітчизняній соціологічній літературі не з’ясовано, які ідеї отримали подальший розвиток в сучасному теоретизуванні, знайшли своє продовження в теоретичному дискурсі сьогодення.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є комплексний, всебічний аналіз теоретичної спадщини Мертона та розкриття впливу його інноваційних ідей на розвиток сучасної соціологічної теорії.
Реалізація цієї мети вимагає послідовного розв'язання наступних завдань:
· здійснити систематизований, всебічний аналіз соціологічних праць Мертона;
· виявити його кріативні ідеї та методологічні підходи;
· дослідити й систематизувати історико-соціологічне мертонознавство;
· з'ясувати, які ідеї та напрацювання Мертона отримали розвиток в сучасній соціологічній теорії;
· встановити вплив поглядів Мертона на спрямування сучасного соціологічного дискурсу й накреслити головні тенденції розвитку сучасної соціологічної науки.
Об’єкт і предмет дослідження. Об’єктом дослідження є теоретичні праці Р.Мертона, історико-соціологічна література, присвячена його творчості, найвпливовіші сучасні соціологічні теорії. Предмет дослідження становить розвиток головних теоретичних ідей Р.Мертона, їхня реалізація в сучасній соціологічній теорії.
Теоретико-методологічні засади дослідження. Теоретичну й методологічну базу дослідження становлять принципи історико-соціологічного аналізу, внутрішньо дисциплінарної рефлексії соціології соціології”, понятійно-категоріальний апарат класичної та посткласичної соціології.
Наукова новизна одержаних результатів. У дослідженні здійснений комплексний аналіз творчості Р.Мертона й з’ясовано вплив його концептуальних розробок на розвиток сучасної соціологічної теорії, що дає змогу визначити головні напрями, підходи й тенденції сучасної соціологічної аналітики. В проведенні дисертаційного дослідження було отримано такі результати:
· уперше у вітчизняній науці здійснено комплексний аналіз творчості Р.Мертона;
· виявлені його фундаментальні ідеї, методологічні підходи та концептуальні висновки, які одержали подальший розвиток в сучасній соціології;
· з’ясовано місце мертоновських ідей та концепцій в сучасному соціологічному дискурсі;
· окреслені головні напрямки й тенденції сучасного соціологічного теоретизування.
Практична значущість результатів. Здійснений у дисертації історико-соціологічний аналіз є внеском в розвиток сучасної соціологічної теорії, до вітчизняного історико-соціологічного висвітлення еволюції та сучасного стану соціологічної науки, до розробки теоретико-методологічних засад дослідження сучасних соціальних процесів та їх аналітики. Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані в розбудові теоретичного фундаменту оновленої соціології початку ХХІ віку, у процесі викладання навчальних курсів з історії класичної соціології та новітніх тенденцій в соціологічній теорії. Тема дисертації пов’язана з науково-дослідницькими розробками відділу історії, теорії та методології соціології Інституту соціології НАН України.
Апробація результатів. Основні положення дисертації було викладено у виступі на першій Всеукраїнській соціологічній конференції Проблеми розвитку соціологічної теорії” ( ІС НАНУ грудень 2000 р., Київ), на 7 Міжнародній науково-методичній конференції Харківські соціологічні читання 2001” (ХНУ ім.Каразіна листопад 2001 р., Харків), на ІІ науковопрактичній конференції "Соціологічна наука та освіта в Україні" МАУП, (грудень 2002 р., Київ).

Список литературы

ВИСНОВКИ

На підставі здійсненого в роботі історикотеоретичного вивчення, порівняльного аналізу та дослідження сучасних проблем соціологічного пізнання зроблені висновки щодо місця класичних положень, які втілені у спадщині Р.Мертона, напрямків розвитку соціологічного теоретизування, які спираються на ці положення й не втратили актуальності в наш час, шляхи розв’язання сучасних теоретикометодологічних проблем суспільствознавства, що надихаються креативними ідеями американського неокласика.
Передусім зроблений всебічний комплексний аналіз творчості Р.Мертона, виявлені фундаментальні ідеї, що стали орієнтирами розвитку сучасної соціологічної теорії. Зокрема розглянута інтерпретація Мертоном функціоналізму базової моделі позитивістської соціології яка не обмежується емпіричною перевіркою, а включає латентні функції, дисфункціональність, що розсунуло межі функціонального аналізу й стала перехідною до неофункціоналістських витлумачень. Розкрите мертоновське розуміння соціальної структури, структурноінституціонального обмовлення соціальних дій, різних його аспектів і компонентів, що дозволило чіткіше уявити застосування в соціологічному аналізі ключових понять: статус, роль, рольові й статусні установки, норми, цінності, групи тощо, провести розрізнення культурної і соціальної структур, та їхніх вимірів і рівней. Проаналізований зміст концепцій аномії та соціальних змін в його творчості, а отже пояснити наявність нормативних розходжень в соціальному житті, причини соціальної динаміки, які містяться в адаптивних процесах, котрі віддзеркалюють певний стан соціальної структури, її зміни.
Висвітлені основні ідеї і узагальнення мало розробленої у вітчизняній науці галузі соціології науки та соціального пізнання. Саме Мертон запропонував цілостну теоретичну схему розгляду науки як соціального феномену, де формулюються дослідницькі завдання й критерії оцінки отриманих результатів, концепцію наднового етосу, методологічні засади емпіричних досліджень "аналітичну парадигму" інституту науки і наукової діяльності, заклав підвалини школи, галузі соціології, розвинення якої актуалізується у наші дні, пошук відповідей на питання, що постають у цій царині, не можливі без спирання на мертоновських доробок у соціології науки.
В першій частині дисертації, врешті, знайшло обґрунтування мертоновського підходу до соціального пізнання як розгляду складних і суперечливих відносин між соціальними структурами і процесами та певними формами знання і ідеологічних побудов у суспільстві, його висновків про соціальне походження будьякого знання, критерії істинності. Мертон прагнув розробити методологічні передумови для зняття суперечностей між теорією і емпірією, між різними рівнями знання, запобігти поширенню хибних уявлень щодо "загальності" наукових знань, ступенів їхньої зрілості, дійсного статусу теорії в науці, можливості створення "загальної соціологічної теорії". Вище приведене дозволило підвести до висновків про актуальність піднятих Мертоном проблем, які чекають на розрішення на сучасному етапі розвитку соціологічної науки, про накреслені ним напрямки теоретичної роботи, постановку питань і використання розробленого ним понятійнокатегоріального апарату.
Результати проведених історикосоціологічних досліджень засвідчують, що ціла низка концептуальних ідей і методологічних напрацювань Мертона справили значний вплив на сучасну соціологічну науку. Провідні теоретики неофункціоналізмі, постмодернізму, неоінституціоналізму, критичної теорії та інших напрямків соціологічного теоретизування нашого часу творчо використовують , розвивають ці ідеї та методологічні настанови, а фундаментальні положення його школи соціології науки і соціального пізнання переживають відродження за умов зміни теоретикометодологічних підвалин соціології початку ХХІ віку.
Пошук шляхів синтезу різних теоретичних підходів, рівней аналізу, започаткований Мертоном, продовжується провідними соціологами світу. У теоретичних розробках Дж.Александера, Ю.Габермаса, А.Гідденса, З.Баумана, П.Бурд'є, С.Леша, Дж.Діленті та багатьох інших здійснюються спроби синтезу соціологічних знань поєднання рівней та методологічних підходів структурних і діяльностних, функціональних і цінностнонормативних, рольових і інституційних, теоретичних та практичних тощо.
Креатині ідеї, притаманні мертоновському аналізу знаходять розвиток в теоріях модернізації та постмодерністській критиці класичного соціального пізнання таких як концепції дуальної природи процесу модернізації, теорії комунікативної дії, концепцій фрагментації культурного досвіду, "життя з амбівалентністю", проблем ідентифікацій в сучасному контексті мультикультурності, постмодерністських зображеннях нинішніх соціокультурних явищ. "Рефлексивний поворот", що має місце в сучасній соціології, культурології, політичних науках, виступає конституцією розвинення тих тенденцій, які фіксувались у мертоновській соціології пізнання, дозрівання багатьох проблем, які були позначені в його творах. В цьому напрямі спостерігається зближення постпозитивізму з феноменологічною соціологією, вироблення нової парадигми постмодерної соціології та, водночас, соціологізацією усього суспільного життя.
Отже, спадщина Р.Мертона залишається джерелом теоретикометодологічних знань, ідей та завдань, розв’язання яких сприятиме подальшому розвитку соціологічної науки, обґрунтованості відповідей на актуальні виклики часу соціології.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Alexander J. Twenty Lectures. Sociological Theory Since World War II. — New York: Columbia Un. Pr., 1967. — 393 p.
2. Turner J. The Structure of Sociological Theory (5 ed) — Belmont: Wadsworth Pub. Com., 1991. — 661 p.
3. Coser L. Masters of Sociological Thought. (2 ed) — New York: Harcourt Brace Jovanovich, 1971 — 611 p.
4. Ritzier G. Frontiers of Social Theory — New York: Columbia Un.Press, 1990 — 434 p; Contemporary Sociological Theory (3 ed) — New York: Mc Graw — Hill, 1992 — 608 p.
5. Sztompka P. Robert Merton: An Intellectual Profile — London: Macmillan, 1986 — 324 p.
6. The Idea of Social Structure. Papers in Honor of Robert K.Merton. — Ed by L.Coser — New York: Harcourt Brace Jovanovich, 1975, — 547 p.
7. Sociology in Europe. An Search of Identity. — B.Hedelmann, P.Sztompka (eds) — Berlin: W de Gregtur, 1993. — p.45—47; Sztompka. P. Robert Merton: An Intellectual Profile. — London: Macmillan, 1986. —324 p.
8.Кучеренко В., Танчер В. Р.Мертон та його модель структурно-функціонального аналізу // Весник Международного Соломонова университета. Вип..3.Соціологія. —2001.—С.91—100.
9. Бонглинд А. Структурализм и функционализм // Современная западная социология: теория, традиции, перспективы. Под ред. Монсона П./ Пер. со шв. — СПб: Нотабене, 1992. — С.31—71.
10. Спенсер Г. Основания социологии / Западно-европейская социология ХІХ века. Тексты. — М.: Издание Международного Университета Бизнеса и Управления, 1996. — С. 279—322.
11. Федорченко П.В. Концепция социальной дифференциации и социальных институтов Г.Спенсера // Философская и социологическая мысль. —1992. — №1. — С.100—104.
12. Дюркгейм Э. Метод социологии / Дюркгейм Э. О разделении общественного труда. Метод социологии./ Пер. с фр. — М.: Наука, 1990. — С. 391—532.
13. Малиновский Б. Функциональный анализ / Антология исследований культуры. Т.1. Интерпретация культуры. — СПб.: Университетская книга, 1997. — С.681—702.
14. Костинська В., Кучеренко О. Роберт Мертон та його модель структурного функціоналізму // Філософська і соціологічна думка.—1996.—№ 7—8. —С.107—115.
15. Parsons T. The Present Status of Structural-Functional Theory in Sociology / The Idea of Social Structure. Papers in Honor of Robert K. Merton / Ed. By Lewis A. Coser. N-Y.: Harcourt Brace Jovanovich, 1975. — P. 67—83.
16. Мертон Р. Явные и латентные функции // Американская социологическая мысль: Тексты. / Под ред. В.И.Добренькова. — М.: Изд-во МГУ, 1994. — С. 379—447.
17. Покровский Н.Е. Одиннадцать заповедей функционализма Роберта Мертона // Социологические исследования. — 1992. — №2.— С.114—117.
18. Бергер П. Приглашение к социологии // Человек и общество. Хрестоматия / Под ред. С.А.Макеева. — К.: Ин-т социологии НАН Украины, 1999. — С.17—23.
19. Монсон П. Современная западная социология: теории, традиции, перспективы. - СПб: Нотабене, 1992. - С.32.
20. Кучеренко В.Функціональна парадигма Роберта Мертона в сучасному соціологічному дискурсі // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2000. №4. С.8187.
21. Дюркгейм Э. Социология религии и теории познания / Религия и общество: Хрестоматия по социологии религии / Сост. В.И.Гараджа, Е.Д.Руткевич. — М.: Аспект-Пресс, 1996. — С.111—145.
22. Дюркгейм Э., Мосс М. О некоторых первобытных формах классификации. К исследованию коллективных представлений / Мосс М. Общества. Обмен. Личность: Труды по социальной антропологии / Пер. с фр. М.: Издательская фирма Восточная литература” РАН, 1996. — С.7—73.
23. Леви-Стросс К. Структурная антропология / Пер. с фр. — М.: Наука, 1996. — 456 с.
24. Парсонс Т. Аналитический подход к теории социальной стратификации / Парсонс Т. О структуре социального действия. — М.: Академический Проект, 2000. — С. 359—386.
25. Giddens A. Elements of the Theory of Structuration / Contemporary Sociol Theory - Ed by A.Elliot, - Oxford: Blackwell, - 1999. - P.119-130.
26. Макеев С.А. Социально-структурный аспект процессов идентификации / Макеев С.А., Оксамитная С.Н., Швачко Е.В. Социальные идентификации и идентичности. К: Ин-т социологии НАН Украины, 1996. — С.41—77.
27. Линтон Р. Статус и роль // Человек и общество. Хрестоматия. / Под ред. Макеева С.А. — К.: Ин-т социологии НАН Украины, 1999. — С.29—38.
28. Мертон Р. О социологических теориях среднего ранга // Мертон Р. Социальная теория и социальная структура / Под ред. Танчера В.В. — К.: Абрис, 1996. — С.45—81.
29. Stinchcombe A. Merton`s Theory of Social Structure // The Idea of Social Structure. Papers in Honor Robert K. Merton / Ed. by L.Coser. — N.-Y.: 1975.— с.11—34.
30. Blau P. Structural Constraints of Status Complements // The Jdea of Social Structure. Papers in Honor R.Merton. - Ed by L.Loser - N.Y, 1975. - P.117-138.
31. Merton R. Continuities in the Theory of reference groups and social structure / Social Theory and Social Structure. — N-Y.: Free Press, 1968.— P. 335—440.
32. Штомпка П. Роберт Мертон: динамический функционализм // Современная американская социология / Под ред. Добренькова В.И.. — М.: Из-во МГУ, 1994. — С.78—93.
33. Мертон Р. Социальная структура и аномия / Социальная теория и социальная структура - Киев: Абрис, 1996. - С.81-108.
34. Merton R. Continuities in the theory of social structure and anomie / Social Theory and Social Structure. — N-Y.: Free Press, 1968. — 215—249 р.
35. Тард Г. Социальная логика: Пер. с фр. - СПб.: Социально-психологический центр, 1996. — 548 с.
36. Коэн А. Отклоняющееся поведение и контроль над ним // Американская социология: перспективы, проблемы, методы: Пер. с англ. / Под ред. Осипова Г.В. — М.: Прогресс, 1972. — С. 282—296.
37. Уили Н. История и политика современной социологической теории // Социологическая теория сегодня / Под ред. Танчера В.В. - К.: Ин-т социологии НАН Украины, 1994. — С.45—67.
38. Штомпка П. Социология социальных изменений: Пер. с англ. / Под ред. Ядова В. А. — М.: Аспект-Пресс,1996. — 415 с.
39. Harper Ch. Exploring Social Change. New York, Creighton: Basic Books, 1989. — 267 p.
40. Современная западная социология науки. Критический анализ. — М: Наука, 1988. — 267 с.
41. Merton R. The Sociology of Science: Theoretical and Empirical Investigations. — Chicago: Un of Chicago Press, 1973 — 237 p.
42. Merton R. Science and Democratic Social Structure / Merton R. Social Theory and Social Structure. — N-Y.: Free Press, 1965. — p.604—615.
43. Merton R. Social Research and the Practicing Professions. — Cambridge: Abt Books, 1982, — 312 p.
44. Кун Т. Структура научных революций. — М.: Прогресс, 1977. — 367 с.
45. Мирская Е.З. Эволюция стереотипа ученого: деятельность и отражения. / Этические проблемы научного исследования Ростов-на-Дону: Из-во Ростовского университета, 1975. — С.18—28.
46. Кучеренко В.Ю. Концепція соціології науки Р.Мертона // Мультиверсум. — Вип.20.— 2001. — С.201—210.
47. Манхейм К. Идеология и утопия / Манхейм К. Диагноз нашего времени. Пер. с нем. и англ. — М: Юрист, 1994. — С.7—276.
48. Ригне Э.М. Социология познания и науки / Монсон П. Современная западная социология: теории, традиции, перспективы. — СПб.: Нотабене, 1992. — С. 191—228.
49. Мертон Р. Об истории и систематике социологической теории // Мертон Р. Социальная теория и социальная структура / Под ред. Танчера В.В. — К.: Абрис, 1996. — С.16—45.
50. Философия и методология науки. — М.: Аспект Пресс, 1995.— 456 c.
51. Ritzier G. Contemporary Sociological Theory / Micro-Macro Integration—Mc Grow Hill, 1992 — p.395—426.
52. Alexander. J. Twenty Lectures. — Sociological Theory Today — New York: Columbia Un.Press, 1987.— p.374—381; Alexander. J. Micro-Macro Link — California: Un. Of Cal. Press, 1987.
53. Advances in Social Theory and Methodology: toward an integration of Micro — and Macro-Sociology. Knorr-Cetina. K, and Cicourel. A. — (Eds) — London: Polity Press, 1991. —294 p.
54. Кучеренко В., Танчер В. Дискурс рефлексивної модернізації // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства. Збірник наукових праць. Харків: Видавничий центр Харківського національного університету ім.В.Н.Каразіна. 2001. — С.61—67.
55. Habermas J. The Uncoupling of System and Lifeworld / Contemporary Social Theory — Ed By A. Elliot — Oxford: BlackWell Rub, 1999 —p.171—183.
56. Габермас Ю. Структурні перетворення у сфері відкритості. —Львів: Літопис, 2000. — 318 с.
57. Giddens A. The Constitution of Society: outline of theory of structuration. — Berkley; Los Angeles: Univ. of California Press, 1984. — 402 p.
58. Кимелев Ю.А., Полякова Н.Л. Теория общества Энтони Гидденса. / Современные социологические теории общества. М.: ИНИОН, 1996. — С.33—58.
59. Giddens A. Central Problems in Social Theory: action structure and contradiction in social analysis. — L.: Macmillan press, 1979. — 294 p.
60. Giddens A. Capitalism and Modern Social Ttheory: an analysis of the writing of Marx, Durkheim and Max Weber. — Cambridge: Cambridge Univ. Press, 1971. — 261p.
61. Giddens A. The Consequences of Modernity. — Stanford: Stanford Univ. Press, 1990. — 186 p.
62. Giddens A. Modernity and Self-identity. — Stanford: Stanford Univ. press, 1991. — 256 p.
63. Giddens A. Elements of the Theory of Structuration / Contemporary Social Theory — Ed. By A. Elliot — Oxford: Blackwell Rub, 1999 — p.119—130.
64. Бурдье П. Практический смысл. / Пер. с фр. — СПб.: Алетейя, 2001. — 562 с.
65. Collins R. On the Micro - Foundations of Macro - Sociology - New York: Free Press, 1986. - P.984-1014.
66. Merton R. Social Theory and Social Structure — N.Y.: The Free Press, 1968; pp. 190, 349—350.
67. Штомпка П. Социология социальных изменений / Под редакцией Ядова В.А.— М.: Аспект-Пресс, 1996.— 415 с.
68. Merton R. Sociological Ambivalence. — New York: Free Press, 1976. —324 p.
69. Delanty G. Social Theory in a Changing World. — Cambridge: Polity Press. — 212 p.
70. Arnason J. Social Theory and Japanese Experience: The Dual Civilization. — London: Kegan Paul Intern, 1977. — p.358.
71. Wagner P. The Sociology of Modernity: Liberty and Discipline. — L: Sage, 1994. — 164 p.
72. Gouldner A. W. The Two Marxisms: Contradictions and Anomalies in the Development Theory. — L.; Polity Press, 1980. — p. 364.
73. Castiriadis C. The Imaginatory Institution of Society. — Cambridge: Polity Press, 1987. — 197 p.
74. Habermas J. Theory of Communicative Action. — L.: Heinemann, 1984. — 200 p.
75. Touraine A. Critique of Modernity. — Oxford: Blackwell, 1992. — 207 p.
76. Bell D. The Cultural Contradictions of Capitalism. — L.: Heinemann, 1979. — 196 p.
77. Barber B. Jihad vs MacWorld. — N. Y.: Palatine, 1996. — 195 p.
78. Luhmann N. Observations on Modernity. — Stanford: Stan. Univ. Press. — 1998. — p.6.
79. Bauman Z. Modernity and Ambivalence. — Cambridge: Polity Press, 1991. — 285 p.
80. Contemporary Social Theory. — Ed. by A. Elliott. — Oxford: Blackwell Publ., 1999. — 396 p.
81. Lash.S. Another modernity. A Different Rationality. — Oxford: Blackwell Pub, 1994. — 400 p.
82. Delanty. G. Social Theory in a Chanding World. — Cambridge: Polity Press. — 1999. —212 p.
83. Beck U., Giddens A., Lash S. Reflexive Modernization — Cambridge: Politu, 1999. — 204 p.
84. Giddens A. The Consequence of Modernity. Stanford: Un.Press, 1990. — 186 p.
85. Beck U., Giddens A. and Lash S. Reflexive Modernization — Cambridge: Politu, 1994. — 324 p.
86. Beck U. Risk Society: towards a new modernity. — London: Sage, 1992. — 124 p.
87. Beck U. World Rich Society as Cosmopolitan Society? // Theory, Culture and Society, — 1992. — p.1—32.
88. Giddens A. The Third Way — Cambridge: Polity Press, 1998. — 182 p.
89. Lash S. Another Modernity. A Different Rationality. — Oxford: Blackwell Pub, 1999. — 400 p.
90. Delanty G. Social Theory in a Changing World — Cambridge: Politu, 1994. — 212 p.
91. Delanty G. Social Science: Beyond Constructivism and Realism — Buckingham: Open Un. Press, 1997. — 84 p.
92. Sztompka.P. System and Function: Toward a Theory of Society — N.Y: Academic Press, 1974. — 224 p.
93. Smart B. Modern Conditions, Postmodern Controversies. — London: Rontledge, 1991. — 120 p.
94. Lash S., Friedman I. (Eds) Modernity and Identity — Oxford: Blackwell, 1991. — 324 p.
95. Seidman S. Wagner D. (Eds) Postmodernism and Social Theory — Oxford: Blackwell, 1991. — 219 p.
96. Seidman S. The Postmodern Turn — Cambridge: Cam. Un. Press, 1994. — 186 p.
97. Elliott A. Subject to Ourselves: Social Theory, Psychoanalysis and Postmodernity — Cambridge: Polity Press, 1996. — 154 p.
98. Turner B. (Eds) The Blackwell Companion to Social Theory — Oxford: Blackwell, 1996. — 396 p.
99. Beard P. Social Theory in the Twentieth Century — Cambridge: Polity, 1998. — 312 p.
100. Alexander J. (Ed.) Neofunctionalism — Beverly Hills: Sage, 1985. — 228 p.
101. Alexander J. Action and its Environments. Toward a New Synthesis — N.Y.; Columbia Un.Press, 1988. — 342 p.
102. Alexander J. Neofunctionalism: Reconstructing a Theoretic Tradition / Frontiers of Social Theory: The New Syntheses — N.Y.: Columbia Un.Press, p.33—67.
103. Turner J., Marianski A. Functionalism — Menlo Park: Benjamin, 1979. — 186 p.
104. Wallerstain I. Marxisms as Utopias: Evolving Ideologies // Am. Journal of Sociology — 1991, p.1295—1308.
105. П.Козловський. Постмодерна культура: суспільнокультурні наслідки технічного розвитку / Сучасна зарубіжна філософія. Хрестоматія. К.: Ваклер, 1996. С.213294.
106. Монсон П. Обзор современной общественной науки / Монсон П. Современная западная социология: теории, традиции, перспективы. — СПб.: Нотабене, 1992. —С.10—30.
107. Костинська В., Кучеренко О. Роберт Мертон та його модель структурного функціоналізму // Філософська і соціологічна думка.—1996.—№ 7—8. —С.107—115.
108. Костинська В. Роберт Мертон и его модель структурного функционализма. / Р.Мертон. Социальная теория и социальная структура (фрагменты). — Реферативный перевод и вступительная статья. — К.:Абрис. —1996. — С. 7—15.
109. Кучеренко В.Ю. Розвиток ідей Р.Мертона в сучасному соціологічному дискурсі. Проблеми розвитку соціологічної теорії: наукові доповіді, повідомлення першої Всеукраїнської соціологічної конференції.— К.: САУ, ІС НАНУ. — 2001. — С.111—114.
110. Костинська В. Роберт Мертон и его модель структурного функционализма. / Р.Мертон. Социальная теория и социальная структура (фрагменты). — Реферативный перевод и вступительная статья. — К.:Абрис. —1996. — С. 7—15.
111. Блау П. Различные точки зрения на социальную структуру и их общий знаменатель / Американская социологическая мысль. Тексты / Под ред. В.И.Добренькова. — М.: Изд-во МГУ, 1994.— С.8—30.
112. Кимелев Ю.А., Полякова Н.Л. Теория общества Энтони Гидденса // Современные социологические теории общества / Под ред. Н.Л.Поляковой. — М.: ИНИОН, 1996. — С.33—58.