ШЛЯХИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЛОГІЧНОЇ КОРЕКТНОСТІ В СИСТЕМІ СУЧАСНОГО СОЦІОЛОГІЧНОГО ЗНАННЯ : ПУТИ ОБЕСПЕЧЕНИЯ логической корректности В СИСТЕМЕ СОВРЕМЕННОГО СОЦИОЛОГИЧЕСКОГО ЗНАНИЯ

Краткое описание

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Коваленко Олена Вікторівна
УДК: 316.423.2

ШЛЯХИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЛОГІЧНОЇ КОРЕКТНОСТІ
В СИСТЕМІ СУЧАСНОГО СОЦІОЛОГІЧНОГО ЗНАННЯ
22.00.01-теорія та історія соціології

дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата соціологічних наук

Науковий керівник:
Швець Дмитро Євгенійович,
доцент, кандидат соціологічних наук

Запоріжжя 2008

ЗМІСТ

Перелік умовних позначень, символів, скорочень і термінів.5
Вступ.6
Розділ 1. Науковий статус логічної коректності в історико-соціологічному процесі та в сучасній соціології...11
1.1. Метасоціологія в сучасній структурі соціологічного знання.21
1.1.1. Сучасна структура соціологічного знання: критерії структурації та основні елементи...21
1.1.2. Метасоціологія: особливості виникнення, предмет та будова28
1.2. Логічна коректність соціологічного знання як предмет рефлексивного дослідження49
Висновки до першого розділу..66
Розділ 2. Проблема логічної коректності в соціології: інтегративний підхід .68
2.1. Інтегративність як головна особливість підходу щодо аналізу причин проблеми логічної коректності в соціології70
2.2. Конкретне рефлексивне дослідження причин проблеми забезпечення логічної коректності в соціології (у контексті реалізації інтегративного підходу)..74
2.2.1. Мета, завдання, об’єкт, предмет конкретного рефлексивного дослідження75
2.2.2. Інтерпретація робочих понять в контексті особливостей рефлексивного соціологічного дослідження.77
2.2.2.1. Рефлексія щодо шляху отримання необхідних інформаційних структур для здійснення логічної операції визначення соціологічного поняття...79
2.2.3. Парадигмальні та мовні особливості соціологічного знання..96
2.2.4. Особливості соціологічного знання щодо їх впливу на забезпечення логічної коректності в соціології...100
2.2.5. Висновки конкретного рефлексивного дослідження.111
Висновки до другого розділу.112
Розділ 3. Інтеграційний шлях забезпечення логічної коректності в соціології..115
3.1. Проект «Соціологістика» в контексті інституціоналізації дослідницького руху предметної області шляхів забезпечення логічної коректності в соціології..116
3.1.1. Логічна коректність в соціології з огляду питання її забезпечення116
3.1.2. Ідея логістики в соціогуманітарних дисциплінах..118
3.1.3. Логістичний підхід щодо розгляду проблеми логічної коректності в соціології..123
3.1.4. Методологічні та теоретичні основи рефлексивних досліджень....131
3.1.5. Перспективи розвитку рефлексивних досліджень.167
3.1.6. Визначення соціологістики (апробація технології)...175
3.2. Концепція інтеграції й логічна культура соціологів.182
Висновки до третього розділу187
Висновки..190
Короткий опис даних, що представлені у додатках.....199
Додаток А.1..202
Додаток А.2......203
Додаток Б..204
Додаток В.211
Додаток Д.1......212
Додаток Д.2..216
Додаток Д.3..218
Додаток Д.4..221
Додаток Ж.1.239
Додаток Ж.2.....273
Додаток З..276
Додаток К.1......279
Додаток К.2..282
Додаток Л.....285
Список використаних джерел291

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

ІС інформаційна структура

ОМС образ міркувань соціолога

РДС розумові дії соціолога

ВСТУП
Актуальність теми. Сучасне соціологічне знання складно охарактеризувати як таке, що презентує несуперечливу, ясну, однозначну, послідовну інформацію про суспільство. У історико-соціологічному процесі ця ситуація відома як «питання логічності», «логічної коректності», оскільки такі характеристики знання, як несуперечливість і однозначність забезпечуються, перш за все, окремою наукою логікою, що тут виступає як засіб організації знання. Таку ситуацію можна кваліфікувати як проблемну, оскільки вона відображає труднощі пізнання і розуміння соціального світу, який сам є надзвичайно складним.
В обґрунтуванні актуальності розгляду шляхів забезпечення логічної коректності в соціології можна навести й іншій аргумент. Йдеться про те, що обґрунтованість, послідовність, однозначність, несуперечливість знання можна розглядати як логічні цінності. Логічними ми їх називаємо тому, що вони визначаються і не можуть бути забезпечені без використання логічного знання. І слід враховувати зв'язок логічних цінностей з науковими цінностями взагалі, головною з яких завжди вважалась істина. Тобто тему логічної коректності розглядають в контексті більш загального питання, яке деякі соціологи позначають як тему «науковості» або «критеріїв науковості». Адже у разі суперечностей, непослідовності, відсутності ясності й однозначності соціологічного знання ставлять під сумнів й істинність висновків соціологів. В такій ситуації не можливо достеменно сказати, що інформація, яку містить соціологічне знання є істинною, тобто на неї можна покластися, довіряти, сміло її використовувати при прийнятті управлінських рішень, зокрема політичних. Слід враховувати, що для соціології, як одного з джерел знань про суспільство (є й інші: художня література, театр, кіно, ЗМІ, власний досвід), вкрай необхідно опікуватися своїм науковим статусом, якщо вона претендує на входження до системи сучасних наук. Крім того, специфічні умови формування постнекласичної науки передбачають переосмислення теоретичних засад процесу наукового пізнання в соціології у цілому та місця і значення логічних стандартів його побудови зокрема.
Слід відмітити, що зазначене відносять до предметного поля соціологічної епістемології, як розділу метасоціології, що на сучасному етапі розвитку соціології є внутрішньодисциплінарним. Серед джерел інформації з приводу сучасного стану проблеми й пошуків її розв’язання слід виділити роботи таких науковців: А. Бороноєва, Є. Головахи, О. Зинов’єва, І. Попової, П. Смирнова, В. Тарасенка, Ж. Тощенка, Ю. Яковенка.
Можна констатувати протиріччя між необхідністю осмислення теоретичних засад і шляхів формування логічної коректності соціологічного знання у історико-соціологічному процесі та їх місця в системі сучасного соціологічного знання, з одного боку, та відсутністю знань щодо них в сучасній соціологічній теорії, з іншого, що й виступає науковою проблемою дослідження.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є виявлення ефективних шляхів розв’язання проблеми логічної коректності в соціології.
Завдання:
1) виявити місце і статус проблеми логічної коректності в історико-соціологічному процесі;
2) проаналізувати причини та сутність проблеми логічної коректності на засадах інтегративного підходу;
3) розглянути шляхи забезпечення логічної коректності в соціології у контексті концепції інтеграції.
Об’єкт дослідження система соціологічного знання.
Предмет дослідження шляхи забезпечення логічної коректності в сучасній соціології.
Методи. Описовий, порівняльний, контент-аналіз, критичний аналіз було застосовано у процесі аналізу точок зору тверджень авторитетів, на різних етапах рефлексивного дослідження, зокрема у відборі й аналізі висловлювань, що мають статус визначень. Аналіз, синтез, аналогія, індукція, дедукція як загально теоретичні методи було використано на усіх етапах дослідження, зокрема під час конкретизації усталених точок зору й утворенні узагальнюючих тверджень. Методи обробки первинної інформації було застосовано на різних етапах рефлексивного дослідження, що здійснено у 2-у розділі.
Наукова новизна одержаних результатів.
1. Дістала подальшого тлумачення вимога забезпечення логічної коректності, вона є науковою цінністю та суттєвою компонентою соціології на всіх етапах її розвитку.
2. Удосконалена рефлексія щодо питання логічної коректності в соціології: вона має статус соціологічної проблеми, оскільки в структурі соціологічного знання існує метарівень, що акумулює результати рефлексивних досліджень.
3. Дістало подальшого розвитку теза щодо сутності інтегративного підходу, зокрема, він є евристичним щодо дослідження теоретичних причин виникнення та сутності проблеми логічної коректності, оскільки дозволяє виявити результати сукупного впливу різнорідних чинників на процес забезпечення логічної коректності в соціології.
4. Удосконалено висновок щодо шляхів розв’язання проблеми логічної коректності в соціології, котре є можливим на основі колективних зусиль соціологів, оскільки соціологічне знання є результатом їх колективної діяльності, тож, відповідно, соціологічна спільнота несе відповідальність за його якості.
5. Вперше проведено рефлексивне дослідження чинників утворення проблеми логічної коректності та на його основі створено авторський інституціональний проект «Соціологістика», метою якого є організація на основі логістичного підходу дослідницького руху у напрямку вирішення вказаної проблеми.
Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження можуть бути використаними в процесах самоорганізації соціологічної спільноти України, зокрема, щодо вироблення фахових стандартів дослідницької діяльності в соціології, діяльності фахових комісій та в перебігу дослідження історико-соціологічного процесу, а також у викладанні навчальних дисциплін з історії та теорії соціології.
Апробація результатів дисертації.
Результати досліджень, що викладені у дисертації, оприлюднені на конференціях і представлені у тезах доповідей:
1. Коваленко О. Парадигмальні дії в структурі професійного образу мислення соціолога / О. Коваленко // Управління якістю підготовки фахівців : збірник доповідей учасників конференції. Запоріжжя, 2003. - С. 180-182.
2. Коваленко О. Систему знань чи образ мислення // Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість : Зб. матеріалів. VII Всеукр. наук.-практ. конф., Київ, 15-16 квітня 2004 р. ; У 7-ми томах, Т.1 / Редкол. : Андрущенко В. П. (відп. ред.) та ін. К. : Вид-во Європ. ун-ту, 2004. - С. 163-166.
3. Коваленко О. Елементарна соціальна структура як парадигмальний конструкт системи сучасного соціологічного знання // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Перспективи розвитку соціогуманітарних наук у класичних університетах» (соціологія, психологія, педагогіка): Збірник наукових праць К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2004. - С. 236-240.
4. Коваленко О. Образ мислення соціолога в структурі соціологічного знання // ДНІ НАУКИ: Зб. тез доповідей : в 3 т., Т. 2 // Гуманітарний університет «ЗІДМУ», 27-28 жовтня 2005 / Ред. кол. В. М. Огаренко та ін. Запоріжжя : ГУ «ЗІДМУ», 2005. С. 265-266.
5. Коваленко О. Логічна і логістична коректність в соціології // ДНІ НАУКИ: Зб. тез доповідей в 4 т., Т. 4 / Гуманітарний університет «ЗІДМУ», 5 - 6 жовтня 2006 / Ред. кол. В. М. Огаренко та ін. Запоріжжя: ГУ «ЗІДМУ», 2006. - С. 224-225.
6. Коваленко О. Метасоціологічний вимір соціологічного знання щодо тенденцій розвитку соціальної системи освіти // Соціальна перспектива і регіональний розвиток : Журнал наукових праць / Гол. ред. М. А. Лепський. Випуск 2. Запоріжжя: ТОВ «КСК - Альянс», 2007. - С. 93-95.
7. Коваленко О. Логіка & особливості наукового спілкування // Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть: Тези доповідей VІ Міжнародної науково-теоретичної конференції студентів, аспірантів і молодих вчених. - Ч. 2 : «Загальні проблеми гуманітарних наук» / Відп. ред. З. В. Гуцайлюк. - Тернопіль, 2008. - С. 69-71.
Публікації:
1. Коваленко О. Соціологістика в контексті переходу від логічної до логістичної коректності в соціології / О. Коваленко // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Збірник наукових праць. У 2-х т., Т. 1. Харків : Видавничий центр Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, 2006. С. 62-70.
2. Коваленко О. Інтегративний підхід щодо розгляду причин проблеми логічної коректності в соціології // Вісник Академії праці і соціальних відносин. Науково-практичний збірник. 2007. - № 5. С. 21-28.
3. Коваленко О. Логічна коректність соціологічного знання як предмет метасоціологічного дослідження // Социальные технологи: Актуальные проблемы теории и практики. Международный межвузовский сборник научных работ. Запорожье: Изд-во ГУ «ЗИГМУ», 2007. Вып. 36. С. 120-132.

4. Коваленко О. Рефлексія логічної коректності в соціології: концептуалізація соціологістики і технологічні пропозиції // Психологія і суспільство. Український теоретико-методологічний соціогуманітарний часопис. 2007. - № 4 (30). С. 30-38.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Суть наукової проблеми дослідження полягала у протиріччі між необхідністю в осмисленні теоретичних засад та шляхів формування логічної коректності соціологічного знання й відсутністю відповідних знань в сучасній соціологічній науці. У пошуках ефективних шляхів розв’язання проблеми логічної коректності в соціології дослідження розгорталося через з’ясування місця і статусу проблеми логічної коректності в історико-соціологічному процесі; застосування інтегративного підходу щодо аналізу причин та сутності проблеми логічної коректності; розгляд шляху забезпечення логічної коректності в соціології у контексті концепції інтеграції.
У першому розділі з’ясовувався науковий статус питання логічної коректності в сучасній соціології. Дослідження розгорталося по декільком напрямкам. З одного боку, встановлювався соціологічний статус даного питання, з іншого - здійснювався огляд сучасних предметних сфер його аналізу. Щодо першого напрямку, то за результатами дослідження з’ясовано: що, питання, які стосуються рефлексії сучасного соціологічного знання, в тому числі і з приводу його логічної коректності, є соціологічними, адже в соціології існує відповідний структурний рівень її знання метасоціологія. В основу даного твердження покладено декілька фактів. Так, з’ясовано, що розвиток знання з метасоціології має свій початок ще з часів О. Конта. На даному етапі він складається з декількох підструктур, серед яких рефлексивні дослідження актуальних проблем соціології. Питання логічної коректності вважають проблемою, зокрема про це наголошують сучасні авторитети в соціології. Щодо його актуальності, то вона, з одного боку, обумовлена зв’язком даного питання із науковістю соціологічного знання. Адже такі логічні цінності як однозначність, послідовність несуперечливість входять до обов’язкових вимог з приводу науковості певного знання. А, з іншого, труднощами у споживанні соціологічного знання тими, для кого воно створюється. Йдеться про звичайних людей, що хочуть знати істини про суспільство; про самих соціологів, включаючи студентів, які формують на його основі соціологічну уяву, що має для них статус професійної якості; про спеціалістів інших соціогуманітарних дисциплін, наприклад, політичної й економічної наук. Отже вимога забезпечувати логічну коректність має статус наукової цінності й виступає суттєвою компонентою на усіх етапах розвитку соціології. В історії соціології це зафіксовано твердженнями фундаторів та авторитетних представників різних національних шкіл.
Щодо предметних сфер розгляду питання логічної коректності в соціології, то оскільки прагнення забезпечувати дану властивість можна знайти ще у фундаторів різних національних шкіл, в тому числі й української, то крім сучасних предметних областей його аналізу існує й історичний аспект його вивчення. Опосередковано це підтверджує належність даного питання до предмету рефлексивних соціологічних досліджень. В сучасній рефлексивній соціології дане питання прийнято аналізувати з огляду декількох взаємопов’язаних предметних областей. Роботи, що присвячені розгляду даної проблеми торкаються, по-перше, спроб пояснити те, чому логічна коректність (що проявляється як однозначність, ясність, послідовність, несуперечливість) в соціологічному знанні відсутня (встановлюються причини проблеми). По-друге, вчені, частіше на основі власного пояснення суті проблеми, висувають пропозиції щодо шляхів забезпечення бажаної властивості. Третю предметну область складають спроби перевірити власну пропозицію (гіпотезу шляху забезпечення) на ефективність щодо розв’язання проблеми. Щодо причин проблеми, то логічну коректність частіше пов’язують із логічною грамотністю соціологів і тому звертаються до логічного знання. Але все, що пропонується з приводу підвищення логічної грамотності соціологів, так це наполегливе вивчення логіки. У зв’язку з цим виникає питання (відповіді на яке поки не існує, але її необхідно шукати) про те, чому соціологи, мають бажання забезпечувати логічні цінності, мають доступ до логічного знання, яке прийнято вважати достатнім засобом, і не використовують його. До того додається й те, що панують різні точки зору з приводу необхідності або можливостей логіки в соціології. Крім логічної грамотності соціологи відзначають й інші умови, що заважають позитивному вирішенню даного питання, серед них багатозначність мови соціології, мультипарадигмальність, молодість соціології тощо. Адже, навіть, за умов повної логічної грамотності, неврахування сучасних реалій соціології, таких як, мультипарадигмальність та багатомовність не може йтися мова про вирішення питання. З огляду цього є потреба більш ретельного вивчення причин проблеми, що непов’язані із логічною грамотністю й коріняться в самій соціології. Підсумовуючи результати огляду літератури можна констатувати малу ефективність існуючих підходів, як щодо розгляду причин проблеми, так і щодо шляхів її розв’язання.
У другому розділі обґрунтовано теоретичні засади застосування інтегративного підходу та зроблено висновки з проведення конкретного рефлексивного дослідження досліджуваної предметної області. Використання даного підходу обумовили результати першого розділу, зокрема необхідність враховувати наявність двох груп причин проблеми: логічних й позалогічних (йдеться про особливості соціології: її мультипарадигмальність, багатомовність тощо. За результатами застосування інтегративного підходу щодо аналізу причин проблеми логічної коректності в соціології висновки можна поділити на дві складові. По-перше, щодо можливостей самого підходу, його дієздатності ефективно аналізувати проблему. Друга група висновків цього розділу зроблена за результатами проведення конкретного рефлексивного дослідження в контексті реалізації інтегративного підходу щодо розгляду причин проблеми. Обраний підхід дозволив одночасний розгляд особливостей як соціологічного, так і логічного знання.
Обґрунтовано, що інтегративний підхід є більш доцільний для аналізу причин проблеми з огляду різнорідності її впливових чинників. Основою його застосування виступає зв'язок і взаємообумовленість, що існує між такими явищами як мультипарадигмальність, відсутність єдиної всеохоплюючої теорії, багатомовність, невизначеність критеріїв науковості тощо. Крім того, до виділених особливостей соціологічного знання додається проблема логічної грамотності соціологів. Можливі й інші, ще не з’ясовані впливові чинники. Щодо реалізації інтегративного підходу у конкретному рефлексивному дослідженні, то це дало можливість зібрати фактичний матеріал з приводу тих особливостей як соціологічного, так і логічного знання, що виступають конкретними перешкодами на шляху забезпечення логічної коректності соціологічного знання.
На основі отриманого фактичного матеріалу з’ясовано: 1) логічне знання в логіці не представлено у вигляді конкретного логічного засобу для спеціалістів конкретних наук; 2) логічне знання має свої внутрішні неузгодження, які можуть виступати підставами для непорозумінь між соціологами, які користуються різними логічними виданнями; 3) перетворення логічного знання у форму логічного засобу (для виконання конкретного наукового завдання) є досить складна спеціалізована діяльність; 4) знання з логіки є лише частковим засобом для виконання логічних операцій, його використання передбачає певний спосіб організації змістовної інформації у самій соціології; 5) навіть бездоганно розроблений логічний засіб не допоможе забезпечити логічну коректність в соціології поза створенням необхідної сприятливої ситуації в галузі її парадигмальної та мовної організації.
Проведення рефлексивного дослідження в умовах відсутності його усталеної практики, принаймні, в сучасній українській соціології робить корисними висновки щодо самої технології його проведення. Тут можна сказати наступне: в умовах проведення рефлексивного дослідження, як одне із завдань, можуть виступати такі питання, що опускаються у звичайному конкретно соціологічному дослідження. Це створює певні труднощі для досягнення результату в умовах дотримання канонів дослідження. З цього випливає можливість у подальшому уточнення дослідницької програми й пристосування її основних етапів спеціально для конкретно рефлексивних досліджень в соціології, враховуючи їх особливий статус.
На основі отриманих даних щодо особливостей представлення в соціології інформації про сутність соціальних явищ можна ставити питання про поглиблення і розширення подібних досліджень. Йдеться про те, що інформацію, яка надається в табл. К.2.1 додатку К.2, якщо її представити систематизовано, можна розглядати як матеріал для застосування логічних засобів.
Підсумовуючи можна констатувати еврістичність інтегративного підходу щодо розгляду причин виникнення та сутності проблеми логічної коректності в соціології. Вважаємо, рефлексивні дослідження слід включити у контекст шляхів розв’язання проблеми логічної коректності в соціології. Тобто усі окреслені види діяльності з приводу вирішення проблеми:
1) перетворення логічного знання у засіб;
2) створення сприятливих умов в соціології для їх застосування;
3) наведення ладу в парадигмальній, мовній організації соціології, тобто у тих сферах, що напряму пов’язані із застосуванням логічних засобів в соціології, в своїй основі потребують відповідних досліджень, що будуть спрямовані на збір фактичного матеріалу. В контексті цього поставлено питання про виокремлення такого роду дослідницької діяльності й її інституціонального закріплення в системі сучасного соціологічного знання. Це спрямувало подальший аналіз й визначило основні завдання наступного розділу, що присвячений детальному розгляду механізмів досягнення цієї мети.
У третьому розділі, ґрунтуючись на результатах рефлексивного дослідження чинників проблеми, розглянуто шлях забезпечення логічної коректності в соціології у контексті концепції інтеграції і зроблено наступні висновки.
По-перше, відповідальність за забезпечення логічної коректності соціологічного знання, як однієї з його властивостей покладається на соціологів. Причому це торкається особисто кожного із членів спільноти. Це зумовлює об’єктивну залежність соціологів один від одного, адже соціологічне знання це продукт колективної діяльності і це створює реальні підстави для їх інтеграції. Стає очевидним залежність спільноти від тих засобів і способів, використання яких гарантує необхідні якості результату їх наукових практик. Адже саме наявність цих засобів створює умови для забезпечення логічної коректності в соціології. Тому в предметній області забезпечення логічної коректності в соціології першочерговим питанням ми поставили розробку необхідних для соціологів засобів і способів або, іншими словами, логічних методів. Вирішення цього питання пов’язане з професійною діяльністю певної частини соціологів, результатами наукових практик яких будуть необхідні методи. І тільки після їх створення й введення у арсенал соціологічних методів можна ставити питання щодо розгляду механізмів інтеграції усієї спільноти.
Щодо спільноти соціологів-методистів, то її інтеграція має свої особливості, адже в основі лежить процес інституціоналізації, що своїм результатом має систему соціальних статусів і ролей, яка здатна діяти у напрямку задоволення потреб спільноти з приводу необхідних для неї методів. Тому розгляд питання інтеграції соціологів-методистів передує питанню інтеграції усього загалу соціологів, але не є вирішальним щодо провідної мети інтеграції спільноти соціологів у прагненні забезпечити логічну коректність в соціології.
Як один з організаційних чинників, що сприяє інтеграції професіоналів-методистів запропоновано спеціальний проект під назвою «Соціологістика». В основу інституціоналізації дослідницького руху покладена ідея логістики, що знайшла свій розвиток у філософії та різних соціогуманітарних дисциплінах. Ця ідея пов’язується: 1) із питаннями забезпечення усім необхідним для досягнення мети; 2) введенням логічних методів в арсенал інших наук; 3) мистецькою властивістю певного роду діяльності; 4) дослідженням міркувань науковців. Логістичний підхід в рефлексивній соціології має за мету врахування усіх перешкод, що стоять на шляху логічного підходу з приводу забезпечення логічної коректності й розглядається як його розширення. Згідно цього підходу принциповим є неможливість забезпечити логічну коректність в соціології без використання логіки. В той самий час, затверджується принцип обмеженості й, навіть непристосованості логічного знання у прямому його застосуванні (без жодних перетворень) у наукових практиках соціологів. Тому термін «соціологістика», що включає термін «логістика» у поєднанні з терміном «соціологія», обраний для позначення проекту, основною функцією якого є організація дослідницького руху.
Визначення основних структурних компонентів проекту обумовлено специфікою наукових практик, інтеграція яких залежить від представлення провідної ідеї; методологічного й теоретичного підґрунтя реальності, що досліджується; бачення перспектив розвитку. Визначення сутності соціологістики здійснено в контексті апробації технології, що запропонована автором. В основу суттєвих ознак, з яких складається зміст поняття покладено розуміння об’єкту та предмету рефлексивних досліджень, яке сформовано на основі певної методології й відповідних теорій. Щодо об’єкту, то обраний для позначення термін «образ міркувань соціолога» фіксує певну частину соціологічного знання як певного роду символічної реальності, яка виражажає міркування соціологів. Адже саме до міркувань висувається вимога бути логічно коректними. Поки що йдеться лише про понятійну форму думки соціологів. Вона визначається як первинна в тому сенсі, що забезпечення логічної коректності на цьому рівні передує відповідним питанням на інших: рівні суджень й умовиводів. Предмет фіксується такими категоріями як «структура розумових дій соціолога», що розгортається відповідно до таких елементарних дій як логічна, лінгвістична, парадигмальна й універсумна. В основу виділення предмету покладений системний підхід, тобто образ міркувань соціолога розглянуто як систему, що й дозволяє вести мову про структуру й елементарний склад.
Інтеграційна концепція щодо усього загалу соціологів пов’язується із формуванням логічної культури соціологів, головними складовими якої виступають традиції, соціальні норми й цінності. Результати досліджень попередніх розділів дають можливість робити висновки щодо сформованості даних складових логічної культури в соціології. Аналіз точок зору провідних соціологів національних шкіл дає змогу стверджувати про наявність традиції в соціології, що стосуються: 1) прагнення забезпечувати логічну коректність; 2) використовувати за для цього логіку; 3) ставити питання про особливості застосування логіки в соціології. Щодо соціальних цінностей, то результати рефлексивного дослідження 2-о розділу дають змогу стверджувати про наявність цінностей й цілей щодо прагнення забезпечувати логічну коректність на сучасному етапі розвитку соціології. Принаймні це стосується понятійного рівня соціології. Підсумовуючи можна констатувати, що лише на основі колективних зусиль соціологів стає можливим розв’язання проблеми логічної коректності в соціології. Подальше вирішення питання логічної коректності пов’язуємо із розробкою логічних методів і введенням їх в арсенал соціології.
На основі сформульованих висновків можна констатувати розв’язання наукової проблеми, досягнення мети й завдань дослідження. Адже намічено ефективний шлях забезпечення логічної коректності соціологічного знання: сформульовано теоретичні засади вирішення проблеми й основні положення щодо розробки на цій основі напрямку «соціологістика», що спрямовано на інституціоналізацію в сучасній соціології практик втілення логічних цінностей.
Результати дослідження мають практичне значення. При викладанні курсів з історії та теорії соціології, під час дослідження історико-соціологічного процесу є сенс використовувати результати і висновки першого розділу. Фактичний матеріал представлений у додатках і висновки, що отримані при проведенні рефлексивного дослідження можуть бути корисними в діяльності фахових комісій. Під час вироблення фахових стандартів дослідницької діяльності в соціології корисними стають висновки щодо самої технології проведення рефлексивного дослідження в умовах відсутності його усталеної практики, принаймні в сучасній українській соціології. З’ясовано, що завданнями можуть виступати такі питання, які опускаються у звичайному конкретно соціологічному дослідженні. З цього випливає можливість у подальшому уточнення дослідницької програми щодо її основних етапів, враховуючи особливості рефлексивних досліджень. Результати й висновки, які отримані в процесі розробки проекту «соціологістика» можуть бути використані в процесах діяльності державних та недержавних організацій з самоорганізації соціологічної спільноти України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Актуальные проблемы теории социологии // Социологические исследования. - 2005. - № 9. - С. 3-9.
Алгоритм : логический словарь-справочник / [авт.-сост. Кондаков Н. И.]. - М. : «Наука», 1976. 720 с.
Андреева Г. М. Методологические проблемы социально-психологического исследования / Г. М. Андреева // Вопросы психологии. - 1975. - № 2. - С. 46-57.
Аристотель. Сочинения : в четырех томах / Аристотель. / ред. В. Ф. Асмус. - М. : «Мысль», 1976. Т. 1. - 550 с. ; 1 л. портр. (АН СССР, Ин-т философии. Филос. наследие).
Арон Р. Етапи розвитку соціологічної думки / Реймон Арон ; [пер. з фр. Г. Філіпчука]. - К. : Юніверс, 2004. - 688 с. Бібіліогр. в кінці розд.
Бабосов Е. М. Экономическая социология. Вопросы и ответы. Мн. : Изд-во «ТетраСистемс», 2004. 224 с.
Балог А. Социология - мультипарадигмальная наука? / А. Балог // Социологические исследования. - 2002. - № 7. - С. 22-31.
Бачинин В. А. О двух парадигмах социологического мышления / В. А. Бачинин // Социологические исследования. 2004. - № 8. - С. 123-130.
Белл Р. Т. Социолингвистика / Р. Т. Белл ; [пер с англ. В. А. Виноградова] / под ред. Швейцера А. Д. М : «Международные отношения», 1980. - 320 с.
Беляева Л. А. Судьбы и перспективы эмпирической социологии / Л. А. Беляева, А. А. Давыдов, А. Н. Данилов, Б. З. Докторов, Н. И. Лапин, В. К. Левашов, В. Г. Немировский, А. В. Тихонов, Ю. Н. Толстова, Ж. Т. Тощенко, В. А. Ядов // Социологические исследования. - 2005. - № 10. - С. 3-21.
Блауберг И. В. Системный подход и системный анализ / И. В. Блауберг, Э. М. Мирский, В. Н. Садовский // Системные исследования. Методологические проблемы. Ежегодник. 1982. - М. : «Наука», 1982. - С. 47-64.
Больцано Б. Учение о науке (Избранное) / Б. Больцано ; [пер. с нем. Б. И. Федорова]. - СПб. : Наука, 2003. - 518 с. (Сер. «Слово о сущем»).
Бороноев А. О. О предмете социологии как общей науке об обществе / А. О. Бороноев, В. Я. Ельмеев, В. Н. Орлов // Социологические исследования. - 1991. - № 5. - С. 35-39.
Бороноев А. О. Структура и уровни социологического знания: традиции и новые концепции / А. О. Бороноев, А. И. Кравченко, В. П. Култыгин, Г. Г. Татарова, Ж. Т. Тощенко, В. А. Ядов // Социологические исследования. - 2003. - № 9. - С. 3-17.
Бороноев А. О. О понятиях «общество» и «социальное» / А. О. Бороноев, П. И. Смирнов // Социологические исследования. - 2003. - № 8. - С. 3-13.
Бурдье П. Оппозиции современной социологии / П. Бурдье // Социологические исследования. - 1996. - № 5. - С. 36-50.
Васильев С. А. Категории мышления и языковые структуры / С. А. Васильев // Логико-философский анализ понятийного аппарата науки. - К. : «Наукова думка», 1977. - С. 88-118.
Вахтомин Н. К. Теория Научного знания Иммануила Канта. Опыт современного прочтения «Критики чистого разума» / Н. К. Вахтомин / отв. ред. Овсянников М. Ф. - М. : «Наука», 1986. - 207 с.
Веккер Л. М. Психические процессы : в 2-х т. Т. 2 : Мышление и интеллект / Л. М. Веккер. Ленинград: Изд-во Ленинградского университета, 1976. - 342 с.
Войшвило Е. К. Понятие / Е. К. Войшвило. М. : Изд. Моск. ун-та, 1967. 286 с.
Волков Ю. Г. Соціологія : ученик для вузов / Ю. Г. Волков, И. В. Мостовая / под ред. Добренькова В. И. - М. : Гардарики, 2001. - 432 с.

22.Волович В. И. Надежность информации в социологическом исследовании. Проблемы методологии и методики / В. И. Волович. Киев : «Наук. Думка», 1974. 135 с. (АН УССР Ин-т. философии).
23.Габермас Ю. Структурні перетворення у сфері відкритості : дослідження категорії громадянське суспільство / Ю. Габермас ; [пер. з німецьк. А. Онишко]. Львів : «Літопис», 2000. - 320 с.

Гавриленко І. М. Соціологія освіти : навчальний посібник / І. М. Гавриленко, О. Л. Скідін. Запоріжжя : ЭТТА Пресс, 1998. - 394 с.
Гаджинский А. М. Логистика : [учебник для высших и средних учебных заведений]. [5-е изд., перераб. и доп.]. М. : Издательско-книготорговый центр «Маркетинг», 2002. 408 с.
Гарден Ж. К. Теоретическая археология / Жан-Клод Гарден ; [пер. с фр. Л. А. Лавлинской, Л. Е. Торшиной] - М. : Прогресс, 1983. 295 с. ; ил. (Общественные науки за рубежом. История).
Гвишиани Д. М. Материалистическая диалектика философская основа системных исследований / Д. М. Гвишиани // Системные исследования. Методологические проблемы. Ежегодник. 1979. - М. : «Наука», 1980. - С. 7-28.
Генетическое определение понятия : логический словарь-справочник / [авт.-сост. Кондаков Н. И.]. - М. : «Наука», 1976. 720 с.

29.Герасимчук А. А. Соціологія : навч. посібник / А. А. Герасимчук, Ю. І. Палеха, О. М. Шиян. [3-тє вид., випр. й доп.] - К. : Вид-во Європ. ун-ту, 2003. 246 с.

Головаха Є. Соціологічне знання: специфіка, критерії науковості та перспектива розвитку / Є. Головаха // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 2004. - № 1. - С. 5-14.
Головин Б. Н. Введение в языкознание : [учеб. пособие для филол. специальностей ун-тов и пед. ин-тов.]. - [3-е изд., испр.]. М. : «Высш. Школа», 1977. - 311 с.
Городяненко В. Г. Учебная социологическая литература: разнообразие и потребности / В. Г. Городяненко // Социологические исследования. - 2006. - № 1. - С. 124-133.
Городяненко В. Теорії середнього рівня: місце в структурі соціологічного знання і тенденції розвитку (Історіографічний аналіз на матеріалі країн СНД) / В. Городяненко // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 2001. - № 4. - С. 187-202.
Давыдов А. А. К вопросу об определении понятия «общество» / А. А. Давыдов // Социологические исследования. - 2004. - № 2. - С. 12-21.
Давыдов А. А. Теория «социальных фрагментов» - общая социологическая теория? / А. А. Давыдов // Социологические исследования. 2004. - № 8. - С. 131-138.
Давыдов Ю. Н. История теоретической социологии / Ю. Н. Давыдов // Социологические исследования. - 1993. - № 5. - С. 33-39.
Для развития логистического сотрудничества // Логистика. 2006. - № 1 (34). - С. 34-35.
Ельмеев В. Я. Проблемы метода современной теоретической социологии. Методология науки и социология / В. Я. Ельмеев // Вестник Московского университета. Сер. 18. Социология и политология. - 1998. - № 2. - С. 88-100.
Ерышев А. А. Логика : [учеб. пособие] / А. А. Ерышев, Н. П. Лукашевич, Е. Ф. Сластенко / под ред. Лукашевича Н. П. - [5-е изд., стереотип.]. - К. : МАУП, 2004. - 216 с. : ил.
Жоль К. К. Вступ до сучасної логіки / К. К. Жоль. К. : Либідь, 2002. - 152 с.
Жоль К. К. Соціологія : навч. посібник / К. К. Жоль. К. : Либідь, 2005. 440 с.
Забродин В. Ю. Социология : экзаменационные ответы для студентов вузов / В. Ю. Забродин. - СПб. : Питер, 2006. - 160 с. : ил. (Серия «Завтра экзамен»).
Зиновьев А. Введение в логическую социологию / А. Зиновьев // Социальногуманитарные знания. - 2000. - № 4. - С. 156-168.
Зиновьев А. Логическая социология. Аспекты человейника / А. Зиновьев // Социальногуманитарные знания. - 2002. - № 1. - С. 158-169.
Зиновьев А. Логическая социология. Законы диалектики / А. Зиновьев // Социальногуманитарные знания. - 2001. - № 3. - С. 143-152.
Зиновьев А. Логическая социология. Макроуровень человейника / А. Зиновьев // Социальногуманитарные знания. - 2002. - № 3. - С. 167-177.
Зиновьев А. Логическая социология. Материальная культура / А. Зиновьев // Социальногуманитарные знания. - 2001. - № 5. - С. 168-178.
Зиновьев А. Логическая социология. Микроуровень человейника / А. Зиновьев // Социальногуманитарные знания. - 2002. - № 2. - С. 171-180.
Зиновьев А. Логическая социология. Общество / А. Зиновьев // Социальногуманитарные знания. - 2002. - № 5. - С. 157-169.
Зиновьев А. Логическая социология. Социальная организация / А. Зиновьев // Социальногуманитарные знания. - 2001. - № 6. - С. 119-127.
Зиновьев А. Логическая социология. Социальные законы / А. Зиновьев // Социальногуманитарные знания. - 2001. - № 2. - С. 166-175.
Зиновьев А. Логическая социология. Социальные объекты / А. Зиновьев // Социальногуманитарные знания. - 2001. - № 1. - С. 123-132.
Зиновьев А. Логическая социология. Суперуровень человейника / А. Зиновьев // Социальногуманитарные знания. - 2002. - № 4. - С. 134-146.
Зиновьев А. Логическая социология. Человеческий материал / А. Зиновьев // Социальногуманитарные знания. - 2001. - № 4. - С. 168-177.
Зиновьев А. Логическая социология. Экономика. Идеология / А. Зиновьев // Социальногуманитарные знания. - 2002. - № 6. - С. 126-144.
Зиновьев А. Предмет и методы логической социологии / А. Зиновьев // Социальногуманитарные знания. - 2000. - № 6. - С. 130-139.
Искусство : словарь русского языка : ок. 53000 слов / [авт.-сост. Ожегов С. И.] ; под ред. Л. И. Скворцова. [24-е изд.]. М. : ООО «Издательский дом «ОНИКС 21 век»: ООО «Издательство «Мир и Образование», 2003. 896 с.

58.История теоретической социологии : в 4-х т. Т. 1. / [ответ. ред. и составитель Давыдов Ю. Н.]. - М. : Изд-во «Канон +» ИО «Реабилитация», 2002. - 496 с.
59.История теоретической социологии : в 4-х т. Т. 2. / [ответ. ред. и составитель Давыдов Ю. Н.]. - М. : Изд-во «Канон +» ИО «Реабилитация», 2002. - 560 с.
60.История теоретической социологии : в 4-х т. Т. 3. / [ответ. ред. и составитель Давыдов Ю. Н.]. - М. : Изд-во «Канон +» ИО «Реабилитация», 2002. - 448 с.
61.История теоретической социологии : в 4-х т. Т. 4. / [ответ. ред. и составитель Давыдов Ю. Н.]. - М. : Изд-во «Канон +» ИО «Реабилитация», 2002. - 736 с.

Йолон П. Ф. Изменение характера объектов современной науки и обогащение ее понятийного аппарата / П. Ф. Йолон // Логико-философский анализ понятийного аппарата науки. - К. : «Наукова думка», 1977. - С. 167-196.
Кабыща А. В. Научный статус исторического материализма и предмет социологии / А. В. Кабыща // Социологические исследования. 1990. - № 4, - С. 15-24.
Качанов Ю. Л. Истина и политический контекст в научных практиках социологов / Ю. Л. Качанов // Социологические исследования. - 2005. - № 9. - С. 14-22.
Качанов Ю. Л. Что такое социологическая теория / Ю. Л. Качанов // Социологические исследования. - 2002. - № 12. - С. 15-21.
Коваленко О. Інтегративний підхід щодо розгляду причин проблеми логічної коректності в соціології / О. Коваленко // ВІСНИК Академії праці і соціальних відносин ФПУ. 2007. - № 5. С. 21-28.
Коваленко О. Логічна коректність соціологічного знання як предмет метасоціологічного дослідження / О. Коваленко // Соціальні технології. 2007. - № 36. С. 120-132.
Коваленко О. Соціологістика в контексті переходу від логічної до логістичної коректності в соціології / О. Коваленко // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Збірник наукових праць. У 2-х т. Х., 2006. - Т. 1. С. 62-70.
Коваленко О. Рефлексія логічної коректності в соціології: концептуалізація соціологістики і технологічні пропозиції / О. Коваленко // Тернопільський національний економічний університет, Психологія і суспільство. Український теоретико-методологічний соціогуманітарний часопис. 2007. - № 4 (30). С. 30-38.
Кодекс професійної етики соціолога // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 2004, - № 3. - С. 9-21.
Козлова М. С. Философия и язык (Критический анализ некоторых тенденций эволюции позитивизма ХХ в.) / М. С. Козлова. - М.: «Мысль», 1972. 254 с.
Козлова Н. Н. Проявления гендерной асимметрии в учебниках по социологии / Н. Н. Козлова // Социологические исследования. - 2006. - № 1. - С. 134-141.
Колеватов В. А. Социальная память и познание / В. А. Колеватов. М. : Мысль, 1984. 190 с.
Колшанский Г. В. Логика и структура языка / Г. В. Колшанский. - М. : Высшая школа, 1965. 240 с.
Конверський А. Є. Логіка : підручник для студентів юридичних факультетів / А. Є. Конверський. К. : Центр навчальної літератури, 2004. 304 с.
Кононов І. Діалог і рефлексія в українському соціологічному співтоваристві. (Роздуми над книгою В. Городяненка «Соціологія: джерелознавство й історіографія знання») / І. Кононов // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 2003. - № 4. - С. 217-227.
Копнин П. В. Проблемы диалектики как логики и теории познания. Избр. филос. работы / П. В. Копнин - М. : Наука, 1982. - 368 с. (Избранные философские работы в надзаг. : АН СССР. Ин-т философии).
Кравченко С. А. Социология : парадигмы через призму социологического воображения : [учебник для вузов] / С. А. Кравченко. - [2-е изд., перераб. и доп.]. - М. : Издательство «Экзамен», 2004. - 624 с. (Серия «Учебник для вуза»).
Кузьмин В. П. Принцип системности в теории и методологии К. Маркса / В. П. Кузьмин. - [3-е изд., доп.] - М. : Политиздат, 1986. 399 с.
Култыгин В. П. Границы социологии. Заметки с 37-го конгресса Международного института социологии / В. П. Култыгин // Социологические исследования. - 2006. - № 3. - С. 1