ЕВОЛЮЦІЯ ВІДОБРАЖЕНЯ ЗВ'ЯЗКУ ГРУПОВИХ ЖИТТЄВИХ СТИЛІВ ТА СОЦІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ В СОЦІОЛОГІЧНИХ КОНЦЕПЦІЯХ : ЭВОЛЮЦИЯ отражены СВЯЗИ ГРУППОВЫХ жизненный стиль и социальные структуры в социологической концепции

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

УДК 316.2`34`728

Кролевець Олександр Миколайович

ЕВОЛЮЦІЯ ВІДОБРАЖЕНЯ ЗВ'ЯЗКУ ГРУПОВИХ ЖИТТЄВИХ СТИЛІВ ТА СОЦІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ В СОЦІОЛОГІЧНИХ КОНЦЕПЦІЯХ

дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата соціологічних наук

спеціальність 22.00.01 теорія та історія соціології

науковий керівник:
Яковенко Юрій Іванович
доктор соціологічних наук, професор

КИЇВ-2007

ЗМІСТ

ВСТУП...4
РОЗДІЛ 1. ПОГЛЯДИ НА ЗВ'ЯЗОК МІЖ ГРУПОВИМИ СТИЛЯМИ ЖИТТЯ І СОЦІАЛЬНОЮ СТРУКТУРОЮ В ТЕОРЕТИЧНІЙ СОЦІОЛОГІЇ..12
1.1. Огляд розробки теми в науковій літературі12
1.2. Інтерпретація ключових понять13
1.3. Погляди Т. Веблена..16
1.4. Погляди М. Вебера 22
1.5. Погляди К. Мангейма..28
1.6. Погляди Т. Парсонса та Р. Мертона .35
1.7. Погляди Л. Іоніна....42
1.8. Погляди П. Бурдьє...51
Висновки до першого розділу..63
РОЗДІЛ 2. КРИТЕРІЇ ПОРІВНЯННЯ ВІДОБРАЖЕННЯ ЗВ'ЯЗКУ ГРУПОВИХ СТИЛІВ ЖИТТЯ ТА СОЦІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ В ТЕОРЕТИЧНІЙ СОЦІОЛОГІЇ...67
2.1. Соціоструктурний критерій...69
2.2. Соціокультурний критерій..88
2.3. Логічно-конструктивний критерій..100
Висновки до другого розділу.....103
РОЗДІЛ 3. ПОРІВНЯННЯ ВІДОБРАЖЕННЯ ЗВ'ЯЗКУ ГРУПОВИХ СТИЛІВ ЖИТТЯ ТА СОЦІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ В ТЕОРЕТИЧНІЙ СОЦІОЛОГІЇ.105
3.1. Виділення спільних і відмінних аспектів щодо відображення зв'язку групових стилів життя та соціальної структури.105
3.2. Комплексна модель зв'язку групових стилів життя та соціальної структури (спроба розробки на прикладі А. Січинського)....128
Висновки до третього розділу..136

ВИСНОВКИ...141
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.148

ВСТУП
Актуальність теми. Останнє десятиріччя в багатьох сферах життя українського суспільства відбуваються трансформаційні процеси, як-то: зміна політичного режиму, світоглядних орієнтацій, економічної системи та ін. Проявляються вони і в культурній сфері, в тому числі і в життєвих стилях індивідів, соціальних груп, спільнот. Можна сказати, що відбувається процес диверсифікації культури, що пов'язаний із встановленням плюралізму поглядів і переконань. В Україні триває проникнення та поширення західних культурних течій, різних форм групової (в т.ч.молодіжної, професійної, релігійної) субкультури, а значить, і нових стилів життя. Все це не може залишити без змін структуру нашого суспільства, адже розповсюдження нових культурних форм, цінностей, норм, зразків поведінки є підставою для соціогрупової диференціації, для появи та виокремлення нових соціальних угруповань, спільнот, організацій зі своїм стилем життя, а тому і нових елементів структури. Члени цих нових груп займають певний статус і виконують відповідні ролі, вступають у зв'язки та відносини з іншими групами, організаціями, інститутами, відповідно до своїх статусно-рольових ознак, тобто можна простежити вплив групових життєвих стилів на структуру суспільства. Але в багатьох країнах Заходу, де соціальна система доволі стабільна, більшість соціальних асоціацій займають чітко визначену позицію в усталеній структурі суспільства. Статуси і ролі, які вони займають і виконують, визначають, здебільшого, стиль життя їх представників, тобто, маємо справу зі зворотньою залежністю. Так все ж таки, що від чого і яким чином залежить?
Вивченню характеру, сили та спрямованості зв'язку життєвих стилів зі структурою суспільства присвячено багато емпіричних досліджень, особливо західними соціологами. В центрі уваги ─ детермінація стилів життя індивіда або групи об'єктивними чинниками їх соціальної позиції (економічний, політичний, професійний статус тощо), а також те, наскільки престиж стилю життя конкретної групи впливає на положення групи в соціальній структурі (якщо розглядати соціальну структуру в суб'єктивній площині). На такому тлі бракує теоретичних розробок, спрямованих на створення систематизованої концептуальної бази, що, по-перше, є самодостатньою метою розвитку кожної науки, а по-друге, може стати опорним матеріалом, інтегрованим концептуальним матеріалом для програмних засад вищезгаданих емпіричних досліджень. Важливим етапом формування такої бази є розгляд наукових підходів до визначення характеру зв'язку життєвих стилів і соціальної структури. Звісно, це є першою фазою удосконалення і подальшої розробки стильового підходу до аналізу соціальної структури, основи якого були закладені ще М. Вебером ("Основні поняття стратифікації", "Господарство і суспільство"). В останнє десятиріччя стильовий підхід все частіше й частіше використовують для досліджень соціальної структури як на теоретичному, так і на емпіричному рівні. Недарма П. Бурдьє в своїй праці "Соціологія політики" запропонував розглядати соціогруповий простір як простір стилів життя. В контексті стильового підходу соціальну структуру розглядають у тісному взаємозв'язку з груповими життєвими стилями, стилізацію життя соціальних груп покладено в основу соціоструктурного аналізу.
На сьогодні в соціології склались декілька базових підходи до аналізу соціальної структури: класовий, стратифікаційний, інституціональний (нормативно-ціннісний), соціально-мережевий. Проте провідні соціологи світу, зокрема, П. Бурдьє, Л. Іонін, П. Штомпка більше вважають, що зараз фокус аналізу соціальної структури зміщується на більш конкретного суб'єкта діяльності ─ на окрему соціальну групу або навіть індивіда, тобто від макроструктури до мікроструктури, яку вже доволі важко розглядати в контексті зазначених підходів, окрім соціально-мережевого. Водночас згаданий вище стильовий підхід також дає можливість розглядати соціальну структуру в контексті окремого суб'єкта.
Отже, виникає неоднозначність щодо вибору рівнів здійснення розгляду як соціальної структури, так і групових стилів життя і, відповідно, зв'язку між ними, а тому завдання отримання науково обґрунтованої картини зв'язку групових стилів життя і соціальної структури адекватним чином можливо розв'язати за умови повноти аналізу усіх можливих теоретичних підходів, але відсутній всебічний порівняльний аналіз образів зв'язку в різних концепціях, внаслідок чого стане можливим вироблення узагальнених положень щодо теоретичної рефлексії характеру такого зв'язку, концептуалізація еволюції відображення зв'язку, що, в свою чергу, стане теоретичною основою розробки його комплексної моделі.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота не була плановою темою дослідження кафедри і не виконувалась в межах фінансованих науково-дослідних програм.
Метою роботи є концептуалізація еволюції відображення в теоретичній соціології зв'язку групових життєвих стилів з соціальною структурою.
У відповідності до поставленої мети були визначені такі завдання:
- Здійснити аналітичний огляд відображення зв'язку групових життєвих стилів з соціальною структурою в концепціях: а) Т. Веблена (репрезентація марксистської версії об'єктивістського напряму соціологічного мислення; б) М. Вебера (репрезентація класичної версії суб'єктивістського (розуміючого) напряму соціологічного мислення в) К. Мангейма (репрезентація неомарксистської версії об'єктивістського напряму соціологічного мислення); г) Т.Парсонса і Р.Мертона (репрезентація структурно-функціоналістської версії об'єктивістського напряму соціологічного мислення); д) Л. Іоніна (репрезентація культурно-аналітичної версії суб'єктивістського напряму соціологічного мислення); е) П. Бурдьє (репрезентація структуралістсько-конструктивістського (інтегративного) напряму соціологічного мислення).
- Розробити критерії для порівняння відображення зв'язку в згаданих концепціях.
- Порівняти відображення зв'язку в концепціях на основі виділених критеріїв.
- Проаналізувати спробу розробки комплексної моделі зв'язку групових життєвих стилів з соціальною структурою (за А. Січинським).
- Визначити напрямки та етапи еволюції відображення зв'язку групових стилів життя з соціальною структурою
- Виробити узагальнені положення щодо теоретичного відображення характеру досліджуваного зв'язку в соціологічних концепціях.
Об'єктом дослідження є соціологічні концепції, в яких відображено зв'язок групових життєвих стилів з соціальною структурою.
Предмет ─ спільне та відмінне в соціологічних концепціях щодо відображення зв'язку групових життєвих стилів з соціальною структурою.
Методи дослідження: основний ─ компаративний аналіз образів зв'язку групових стилів життя з соціальною структурою в різних концепціях. Побічно використовуються також такі загальнонаукові методи як абстрагування, ідеалізація, узагальнення, логічний та історичний методи.
Наукова новизна одержаних результатів
1) Вперше були розроблені критерії для порівняння відображення зв'язку групових стилів життя і соціальної структури. Розробка здійснена на основі виділення компонентів відображуваного зв'язку: а) об'єктів, що пов'язані (з одного боку групові життєві стилі, а з іншого соціальна структура); б) з'єднувальна ланка. При цьому була обґрунтована доцільність розгляду групових життєвих стилів як підсистеми в системі культури того чи іншого соціуму. Таким чином, були запропоновані такі критерії для порівняння образів зв'язку в різних концепціях: а) соціоструктурний критерій (аспект соціальної структури, на який спираються автори різних концепцій при формуванні образу зв'язку групових життєвих стилів з соціальною структурою); б) соціокультурний критерій (теоретична орієнтація авторів концепцій при аналізі культури і культурних явищ, тобто та теорія або концептуальна схема вивчення культури і культурних явищ, на які орієнтується той чи інший дослідник при формуванні образу досліджуваного зв'язку); в) логічно-конструктивний критерій (логіка побудови з'єднувальної ланки або відображувана форма зв'язку групових життєвих стилів з соціальною структурою).
2) Вперше за допомогою компаративного аналізу відображення зв'язку групових життєвих стилів з соціальною структурою визначені етапи та основні риси еволюції теоретичної рефлексії цього зв'язку. Зокрема, визначені дві вихідні точки (начала) еволюції: концепція Т. Веблена та концепція М. Вебера і, відповідно ─ два її макронапрямки. Перший був започаткований Т. Вебленом, його дослідницьку лінію частково продовжили М. Вебер і, на сучасному етапі, П.Бурдьє. Три згадані автори роблять акцент на часовому аспекті зв'язку, а саме розглядають цей зв'язок в динаміці, досліджують його часову структуру, показують, яким чином виникає взаємність зв'язку (зворотній вплив). Іншим відгалуженням вебленівської лінії відображення зв'язку є структурно-функціоналістські концепції Т. Парсонса та Р.К. Мертона. Останні також фіксують взаємозв'язок стилів життя груп з їх положенням в соціальній структурі, але в контексті їх концепцій вже не йдеться про об'єктивні і суб'єктивні складові соціального статусу, а робиться акцентуація аналізу на нормативно-рольовому аспекті соціальної структури а також на сталості і стабільності її існування. Другий макронапрямок еволюції відображення досліджуваного зв'язку був започаткований М. Вебером і продовжений К. Мангеймом, П. Бурдьє та Л. Іоніним. В контексті цього напряму увага сконцентрована на соціально-просторовому аспекті зв'язку, тобто на різних його формах і механізмах, що виникають в різних суспільствах або в різних сеґментах одного й того самого суспільства.
3) За допомогою згаданого компаративного аналізу автор виробив узагальнені положення щодо теоретичного відображення характеру досліджуваного зв'язку в соціологічних концепціях, які можуть лягти в основу розробки комплексної моделі цього зв'язку. В них, зокрема, зазначено а) що згаданий зв'язок відображається як взаємозалежність, взаємообумовленість двох явищ; б) що одразу декілька авторів (зокрема, М. Вебер, Т. Веблен, Л. Іонін, П. Бурдьє) розглядають стиль життя групи як один з головних факторів, що визначає її соціальний престиж, авторитет, позицію в суб'єктивній площині соціальної структури, тобто в картині соціальної структури, яка формується в суспільній свідомості, в громадській думці, точніше в головах її носіїв; в) що в усіх розглянутих концепціях визнано те, що життєві стилі груп в тій чи іншій мірі врегульовані, по-перше, об'єктивним статусом їх членів (головним чином, соціально-економічним), а по-друге, домінуючою ціннісно-нормативною системою.
4) На відміну від інших дослідників, обґрунтовано, що концепції К. Мангейма (на прикладі робіт "Ідеологія і утопія", "Соціологія культури"), Т.Парсонса ("Соціальна система"), Р.Мертона ("Соціальна теорія і соціальна структура"), а також Л. Іоніна (на прикладі праці "Соціологія культури") можна розглядати як такі, що містять образи зв'язку групових стилів життя з соціальною структурою.
5) Було розширено і доповнено концепцію соціальної структури П. Штомпки, зокрема, по кожному з виділених Штомпкою аспектів розгляду соціальної структури наведені конкретні приклади з праць класиків соціологічної думки (Е. Дюркгайма, Г. Зіммеля, К. Маркса, М. Вебера).
Практичне значення одержаних результатів обумовлено в першу чергу стрімким розвитком емпіричних досліджень зв'язку між стилем життя індивіда або групи та їх позицією в соціальній структурі на тлі браку систематизованої концептуальної бази, важливим етапом формування якої є розгляд теоретичних підходів до визначення характеру зв'язку життєвих стилів і соціальної структури. Концептуалізація еволюції відображення згаданого зв'язку може стати теоретичною основою розробки його комплексної моделі, при створенні якої залучатимуться дані конкретних емпіричних досліджень. Дисертаційні матеріали можуть знайти застосування при викладанні курсів теоретичної та загальної соціології, соціології культури, теорій соціальної структурації та стратифікації. На основі запропонованих в дисертаційній роботі положень може знайти подальший розвиток стильовий підхід до аналізу соціальної структури. Результати дослідження можуть стати теоретичною основою розробки комплексної моделі зв'язку групових стилів життя з соціальною структурою в тому чи іншому соціумі, побудова такої моделі безумовно потребуватиме залучення також і даних конкретних емпіричних досліджень.
Особистий внесок здобувача в першій статті, виданій у співавторстві полягає в здійсненні аналітичного огляду образів зв'язку в різних концепціях, оцінці їх логічної та емпіричної обґрунтованості та формулюванні попередніх висновків щодо спільних і відмінних рис. В другій статті авторові належить ідея виокремлення критеріїв для порівняння образів зв'язку в різних концепціях на основі компонентів відображуваного зв'язку, а також детальна розробка цих критеріїв.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертації були оприлюднені у виступах на двох міжнародних конференціях (Харківські соціологічні читання” 2006 р. та VIII міжнародній конференції молодих науковців "Проблеми особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень", 27-28 квітня 2006р.), на конференції з нагоди Днів науки факультету соціології та психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка у 2005 р., на декількох методологічних семінарах факультету соціології та психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2005-06 рр.).
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи висвітлені у чотирьох публікаціях у фахових виданнях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Підводячи підсумки дисертаційного дослідження коротко нагадаю, що наукова проблема полягала у відсутності в сучасній соціології всебічного порівняльного аналізу образів зв'язку групових стилів життя і соціальної структури, який виступає необхідною умовою отримання науково обґрунтованої картини такого зв'язку. У відповідності до цього була поставлена мета: концептуалізація еволюції відображення згаданого зв'язку, що може стати теоретичною базою для розробки його комплексної моделі. Для досягнення цієї мети було сформульовано декілька завдань, результати виконання яких і приведені нижче.
1. Перше завдання полягало в здійсненні аналітичного огляду образів зв'язку групових стилів життя та соціальної структури в соціологічних концепціях від кінця ХІХ ст. до початку ХХІ ст. В результаті цього огляду були, зокрема виділені концепції М. Вебера та П. Бурдьє, які виявились найбільш глибинними, вичерпними, комплексними щодо відображення досліджуваного зв'язку. Ці два дослідники розглядали не лише часову динаміку зв'язку, механізми виникнення взаємної залежності, а й зміну його форм в контексті різних структурних компонентів соціальної системи. Також автором було з'ясовано, що концепція Т. Веблена в плані відображення згаданого зв'язку має обмеження, як-то: концентрація уваги дослідника лише на вищих соціальних прошарках одного національного соціуму (американського), брак конкретних емпіричних підтверджень теоретичних висновків. В концепції К. Мангейма було простежено диференціацію характеру зв'язку в залежності від соціальної страти, в той час як Л. Іонін диференціює форми і механізми зв'язку в залежності від типу домінуючої культури. Що стосується концепцій Т. Парсонса та Р. Мертона, то вони розглядають групові стилі життя як стандартизовані елементи структурованого нормативного порядку і фокусують увагу на залежності стилю життя групи від соціальної ролі більшості її членів.
2. Результати виконання другого завдання, якому присвячений другий розділ, несуть в собі ознаки наукової новизни. Зокрема, автор запропонував і розробив критерії для порівняння образів зв'язку в різних концепціях на основі виділення компонентів відображуваного зв'язку: а) об'єктів, що пов'язані (з одного боку групові життєві стилі, а з іншого групові життєві стилі); б) з'єднувальна ланка. При цьому була обґрунтована доцільність розгляду групових життєвих стилів як підсистеми в системі культури того чи іншого соціуму. Таким чином, були запропоновані такі критерії для порівняння образів зв'язку в різних концепціях: а) соціоструктурний, а саме аспект соціальної структури, на який спираються автори різних концепцій при формуванні образу зв'язку групових життєвих стилів та соціальної структури (при розробці цього критерію автор дисертації спирався на 4-планову модель соціальної структури П. Штомпки); б) соціокультурний, а саме теоретична орієнтація авторів концепцій при аналізі культури і культурних явищ, тобто та теорія або концептуальна схема вивчення культури і культурних явищ, на яку орієнтується той чи інший дослідник при формуванні образу досліджуваного зв'язку (при розробці цього критерію автор спирався на працю Л. Іоніна "Соціологія культури", де вся багатоманітність теоретичних підходів до розуміння культури зведена до двох макронапрямків: позитивістсько-об'єктивістського та культурно-аналітичного (розуміючого)); в) логічно-конструктивний, а саме логіка побудови з'єднувальної ланки, відображувана форма зв'язку групових життєвих стилів та соціальної структури. При розробці останнього критерію були виділені дві можливі форми в яких може відображуватись взаємозалежність між груповими життєвими стилями та соціальною структурою: а) двосторонньо-креативна взаємозалежність (коли здійснюється взаємний вплив на формування, творення іншого об'єкту зв'язку); б) односторонньо-креативна взаємозалежність (коли один об'єкт зв'язку впливає на формування другого, а другий слугує для збереження і відтворення першого в існуючому стані).
3. В результаті порівняння образів зв'язку в різних концепціях на основі виділених критеріїв, автор прийшов до висновку, що ключовим критерієм для порівняння відображення зв'язку групових стилів життя і соціальної структури в різних концепціях, все ж таки є логічно-конструктивний критерій, тобто логіка побудови з'єднувальної ланки, або відображувана форма зв'язку, оскільки саме за цим критерієм можна віднайти найбільше відмінностей між різними концепціями. Справді, кожному дослідникові притаманна своя специфіка поглядів на форму і механізм зв'язку групових стилів життя і соціальної структури. Тут слід брати до уваги відмінності при окресленні напрямку детермінації (чи відображений цей зв'язок як взаємозалежність, взаємообумовленість двох явищ, або як односторонній детермінуючий вплив, коли один з об'єктів зв'язку є підпорядковуючим, а інший є похідним від нього). Також слід зважати на те, з якого боку відбувається креативність, який об'єкт зв'язку є креативним по відношенню до іншого. Якщо зв'язок відображається як взаємозалежність, то чи є ця взаємозалежність синхронною або послідовною. Також слід звертати увагу на те, чи розглядає автор тієї чи іншої концепції можливість зміни форми і механізму зв'язку в залежності від типу суспільства, або в контексті різних сеґментів одного й того самого суспільства. Тим не менш, можна виділити подібності і за цим критерієм, здійснити процедуру групування і виділити напрямки та етапи еволюції відображення досліджуваного зв'язку.
4. Можна сказати, що еволюція відображення зв'язку групових стилів життя і соціальної структури має два вихідні начала і, відповідно, два макронапрямки. Перший був започаткований Т. Вебленом, його дослідницьку лінію частково продовжили М. Вебер і, на сучасному етапі, П.Бурдьє. Три згадані автори роблять акцент на часовому аспекті зв'язку, а саме розглядають цей зв'язок в динаміці, досліджують його часову структуру, показують, яким чином виникає взаємність зв'язку (зворотній вплив). Отже, особливою рисою цих концепцій є відображення зв'язку групових стилів життя і соціальної структури як послідовного взаємозв'язку, тобто визнання не лише того, що об'єктивний соціальний статус групи здійснює підпорядковуючий, детермінуючий вплив на формування її стилю життя, а й того, що з часом, поступово, виникає зворотній вплив стилю життя групи на її соціальний статус в суб'єктивному аспекті, в суб'єктивному розумінні. Це є важливим положенням, оскільки на сьогоднішній день більшість дослідників історії теоретичної соціології, зокрема згаданих концепцій, фокусують увагу лише на першому фазисі цього взаємозв'язку, тільки на одному векторі впливу, а саме ─ на детермінуючому, односпрямованому впливі об'єктивного соціального статусу на стиль життя, і, спираючись на ці теоретичні розробки, проводиться також і чимало емпіричних досліджень спрямованих на обґрунтування того, що стиль життя індивіда або групи обумовлений, спричинений їх соціальним статусом, є від нього похідним, знаходиться з ним у відношеннях типу "базис-надбудова". Насправді, таке розуміння є неповним і недостатнім, адже ігнорується відображення згаданими авторами зворотнього впливу стилю життя на соціальний статус в суб'єктивному сенсі. Слід зазначити, що визнання згаданими трьома авторами зворотнього впливу стилю життя групи на її позицію в суб'єктивній площині соціальної структури є також визнанням соціальної сутності стилю життя як набору форм і видів поведінки, розрахованого на отримання високої оцінки з боку інших суб'єктів.
Іншим відгалуженням вебленівської лінії відображення зв'язку є структурно-функціоналістські концепції Т. Парсонса та Р.К. Мертона. Останні також фіксують взаємозв'язок стилів життя груп з їх положенням в соціальній структурі, але в контексті їх концепцій вже не йдеться про об'єктивні і суб'єктивні складові соціального статусу, а робиться акцентуація аналізу на нормативно-рольовому аспекті соціальної структури а також на сталості і стабільності її існування: певні життєві стилі, що формуються відповідно до соціальних ролей, сприяють закріпленню соціальної диференціації, є одним з факторів збереження і відтворення існуючої соціальної структури. Адже якщо соціальні статуси і ролі груп детермінують їх стилі життя, то ці стилі життя, зберігаючись протягом значного періоду часу, вбудовуючись в діючу нормативну систему, сприяють закріпленню існуючої соціальної структури, забезпечують її збереження, відтворення і стабілізацію, а значить ─ збереження загальносоціального порядку, стабільності і гармонії в соціальній системі, оскільки, як відомо, Т. Парсонс розглядав соціальну систему як складову більш загальної системи дії, а для того, щоб система дії могла функціонувати, вона має відповідати чотирьом вимогам: адаптації, інтеграції, досягнення цілей та збереження взірця. Збереження взірця, або успадкування набутого досвіду, забезпечують в тому числі і стилі життя соціальних груп, адже вони сприяють закріпленню і відтворенню в часі, в кожному наступному поколінні, існуючого типу соціальної структури.
Другий макронапрямок еволюції відображення досліджуваного зв'язку був започаткований М. Вебером і продовжений К. Мангеймом, П. Бурдьє та Л. Іоніним. В контексті цього напряму увага сконцентрована на соціально-просторовому аспекті зв'язку, тобто на різних його формах і механізмах, що виникають в різних суспільствах або в різних сеґментах одного й того самого суспільства. М. Вебер, К. Мангейм та П. Бурдьє визнають одночасне існування різних форм досліджуваного зв'язку в межах кожного суспільства, що обумовлене його соціоструктурною диференціацією (соціальна стратифікація у Вебера і Мангейма, виділення двох рівнів соціального простору у П. Бурдьє). В той же час Л. Іонін визнає можливість синхронічного або діахронічного існування різних форм зв'язку групових стилів життя та соціальної структури в різних типах суспільства, що виділені ним на основі соціокультурних критеріїв (суспільства моностилістичної та полістилістичної культури).
5. На прикладі А. Січинського була показана спроба розробки комплексної моделі зв'язку групових життєвих стилів з соціальною структурою. В теоретичному плані польський дослідник намагається поєднати основні риси форми зв'язку групових стилів життя з соціальною структурою відображеної у структурно-функціоналістських концепціях (які являють собою один із варіантів позитивістсько-об'єктивістського напрямку соціологічного мислення) та форми, що її окреслив Л. Іонін (який в плані теоретичної соціології позиціонує себе ближче до суб'єктивістської соціології розуміння) за умов панування в суспільстві полістилістичної культури. Ідеї А.Січинського, були враховані при викладі узагальнених положень щодо теоретичної рефлексії характеру зв'язку групових життєвих стилів з соціальною структурою.
6. Таким чином, при формулюванні узагальнених положень щодо теоретичного відображення характеру зв'язку групових життєвих стилів та соціальної структури, які можуть стати теоретичною основою його комплексної моделі, слід перш за все враховувати відмінності при окресленні авторами тих чи інших концепцій форми зв'язку. В cформульованих автором положеннях, зокрема, було зазначено: а) що згаданий зв'язок відображається як взаємозалежність, взаємообумовленість двох явищ; б) що одразу декілька авторів (зокрема, М. Вебер, Т. Веблен, Л. Іонін, П. Бурдьє) розглядають стиль життя групи як один з головних факторів, що визначає її соціальний престиж, авторитет, позицію в суб'єктивній площині соціальної структури, тобто в картині соціальної структури, яка формується в суспільній свідомості, в громадській думці, точніше в головах її носіїв; в) що в усіх розглянутих концепціях визнано те, що життєві стилі груп в тій чи іншій мірі врегульовані, по-перше, об'єктивним статусом їх членів (головним чином, соціально-економічним), а по-друге, домінуючою ціннісно-нормативною системою.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абельс Х. Проблема социального порядка в социологии Парсонса.- СПб., 2001 [Електронний ресурс]. Режим доступу: www.soc.pu.ru/publications/pts/abels/html.
2. Абельс Х. Интеракция, идентификация, презентация. / Пер. с нем. Н. А. Головина и В. В. Козловського.- СПб.: Алетейя, 1999.- 272 с.
3. Американская социологическая мысль: Тексты / Под ред. Добренькова В.И. - М.: Издание Международного Университета Бизнеса и Управления, 1996.- 560 c.
4. Арон Р. Етапи розвитку соціологічної думки / Пер. з фр. Г. Філіпчука.- К.: Юніверс, 2004.- 688 с.
5. Бачинин В.А., Сандулов Ю.А. История западной социологии: Учебник. - СПб.: "Лань", 2002.- 384 c.
6. Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания.- М.: Медиум, 1995.- 323 с.
7. Бурдье П. Начала. Choses dites: Пер. с фр. / Pierre Bourdieu. Choses dites. Paris, Minuit, 1987. Перевод Шматко Н. А. - M.: Socio-Logos, 1994. - С. 181-207.
8. Бурдье П. Социология политики: Пер. с фр. Н.А. Шматко / Сост., общ. ред. и предисл. Н.А.Шматко.- М.: Socio-Logos, 1993. - С. 53-97.
9. Бурдье П. Структура, габитус, практика // Журнал социологии и социальной антропологии.-1998.- Т.1 №2. Режим доступу до журн.: www.soc.pu.ru/publications/jssa.
10. Вебер М. Основные понятия стратификации // Социологические исследования.- 1994.- №5.- С. 11-25.
11. Вебер М. Протестантська етика і дух капіталізму. - К.: Основи, 1994. - 261 c.
12. Веблен Т. Теория праздного класса [Електронний ресурс]: Пер. с англ.; Вступ. ст. с. 5-56 С. Г. Сорокиной.- М.: Прогресс, 1984.- 367с.- Режим доступу: http://www.imperativ.net/imp5/fund.html.
13. Вишняк О.І. Спосіб життя // Соціологія: короткий енциклопедичний словник / В.І. Волович, В.І. Тарасенко та ін.; Під заг. ред. В.І.Воловича.- К.: Укр. центр духовної культури, 1998.- С. 593-594.
14. Гавриленко І. М., Скідін О.Л. Соціологія освіти.- Запоріжжя: "ЭТТА-ПРЕСС", 1998.- С. 72-74.
15. Глоссарий. Ру: Словари по общественным наукам, ст. "Стиль жизни", "Образ жизни".- Режим доступу: www.glossary.ru
16. Гончаренко І.А. Теорія інституціоналізму Т.Веблена та її значення для сучасної соціології [ Електронний ресурс] // Тези доповідей на науковій конференції з нагоди Днів факультету соціології та психології КНУ 17.04. 2003 р.- Режим доступу: www.socd.univ.kiev.ua.
17. Добреньков В.И., Кравченко А.И. Социология: В 3 т. - М.: ИНФРА─М, 2000.- Т. 2: Социальная структура и стратификация.- С.94-112.
18. Дюркгейм Э. О разделении общественного труда / Пер. с фр. А.Б.Гофмана. - М.: Канон, 1996. - 432 с.
19. Захарченко М.В., Погорілий О.І. Історія соціології (від античності до початку ХХ ст.).- К.: Либідь, 1993.- С. 300-317.
20. Зиммель Г. Избранное.Том 2. Созерцание жизни.- М.: Юрист, 1996. - С. 301-465.
21. Ионин Л.Г. Социология культуры.- М.: Логос, 1996.- 278 с.
22. Ионин Л.Г. Социология культуры: путь в новое тысячелетие.-3-е изд., перераб. и доп.- М.: Логос, 2000.- 431 с.
23. История социологии / Под ред. Елсукова А.Н.- Минск.: "Вышэйшая школа", 1997.- C. 187-197.
24. История теоретической социологии: В 4-х т. / Ответ.ред. и сост. Ю.Н. Давыдов.- М.: Канон, 1997.- Т.2. - 496 с.
25. Кравченко А.И. Социология Макса Вебера: труд и экономика.- М.: Новая шк., 1997.- С. 162-173.
26. Макеєв С.О. Стратифікація соціальна // Соціологія: короткий енциклопедичний словник / В.І. Волович, В.І. Тарасенко та ін.; Під заг. ред. В.І.Воловича.- К.: Укр. центр духовної культури, 1998.- C.606-607.
27. Макеєв С.О. Структура соціальна // Соціологія: короткий енциклопедичний словник / В.І. Волович, В.І. Тарасенко та ін.; Під заг. ред. В.І.Воловича.- К.: Укр. центр духовної культури, 1998.- С.609-610.
28. Малиновский Б. Функциональная теория.- М., 2000 [Електронний ресурс].- Режим доступу www.univer.omsk.ru/students/so2los/malin.htm.
29. Мангейм К. Избранное: Социология культуры.- СПб.: Университетская книга, 2000.- 501 с.
30. Мангейм К. Идеология и утопия // Утопия и утопическое мышление: антология зарубежн. лит.- М.: Прогресс, 1991.-С.113-169.
31. Маркс К. Маніфест комуністичної партії // Маркс К., Енгельс Ф.- Твори.-Т. 4.- К.: Політвидав УРСР, 1963.- С.410-430.
32. Маркс К. До критики політичної економії (Передмова) // Маркс К., Енгельс Ф.- Твори.-Т. 13.- К.: Політвидав УРСР, 1963.- С.6-8.
33. Мертон Р. Социальная теория и социальная структура (фрагменты) / Под ред. В. Танчера.-К.: Ин-т социологии НАН Украины, 1996.- 109 с.
34. Парсонс Т. О структуре социального действия. - М.: Академический Проект, 2000. - 880 с.
35. Парсонс Т. Очерки по социологической теории: Пер. с англ. А.М. Яковлева.- М.: Феникс, 2000.- 125 с.
36. Парсонс Т. Социальная система: Пер. с англ.- М.: Логос,1999.- C.55-105.
37. Победа Н.А. Социология культуры.- Одесса: Астропринт,1997.- C.20-44.
38. Резник Ю.М. Культура как предмет изучения [Електронний ресурс] // Личность. Культура. Общество., 1999 Т.3 вып.1.- Режим доступу до журн.: www.lko.ru/lko/jur_arhiv.htm.
39. Ручка А.О., Танчер В.В. Курс історії теоретичної соціології. ─ К.: Наукова думка, 1995. ─ 224 с.
40. Социальные показатели образа жизни советского общества: Методологические проблемы / Отв. ред. И. В. Бестужев-Лада. М., 1980.- С.12-24.
41. Социология. Основы общей теории / Под ред. Осипова Г.В.- М.: Аспект Пресс, 1998.- C.131-135.
42. Цыганков Д.Б. Введение в социологию Пьера Бурдье [Електронний ресурс] // Журнал социологии и социальной антропологии.-1998.- Т.1 №3.- Режим доступу до журн.: www.soc.pu.ru/publications/jssa.
43. Штомпка П. Понятие социальной структуры: попытка обобщения // Социологические исследования .-2001.-№9.- C. 3-13.
44. Юдин Э.Г. Связь // БСЭ.- 3-е изд.- М., 1975. [Електронний ресурс] .- Доступ з порталу www.yandex.ru.

45. Berger P., Hradil S. Lebenslagen, Lebenslaufe, Lebensstile / Hrsg. Gцttingen: Schwarz,1990 [Електронний ресурс].- Режим доступу: www.uni-muenster.de/GeschichtePhilosophie2.htm.
46. Blumer H. Symbolic Interactionism: Perspective and Method. London: Prentice Hall, 1969 [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.geocities.com/oneill_g/symbolic_interactionism.html, доступ обмежений; та http://varenne.tc.columbia.edu/bib/info/blmr0herb69symbinte.html, доступ відкритий.
47. Bourdieu P. Distinctions: A Social Critique of the Judgement of Taste.- London: Routledge and Kegan Paul., 1984 [Електронний ресурс].- Режим доступу: www.spc.uchicago.edu/ssr1/PRELIMS/Strat/stmisc1.html#BOURDIEU.
48. Durkheim Emile Les Règles de la méthode sociologique.- Paris: P.U.F., 1956.- Р. 3-65.
49. Grusky David Social Stratification, part V: The Consequences of Stratification.- Boulder: Westview Press, 1998.- p.397-465 [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://ssr1.uchicago.edu/NEWPRE/STRAT98/PartV.html; http://ssr1.uchicago.edu/NEWPRE/STRAT98/GruskyV2.html.
50. Kroeber A.L. The nature of culture. Chicago: The University Press,1952 [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://ethnopsyhology.narod.ru/study/culture/models.htm.
51. Müller H.-P. Sozialstruktur und Kultur (уривки з лекцій у
Франкфуртському ун-ті) [Електронний ресурс].- Режим доступу: www.za.uni-koeln.de/data/ddr-nbl/fragebogen.pdf.
52. Moerth, Ingo und Gerhard Froehlich. eds. Das symbolische Kapital der Lebensstile: zur Kultursoziologie der Moderne nach Pierre Bourdieu. Frankfurt /NewYork:Campus,1994 [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.massey.ac.nz/~nzsrda/bourdieu.htm.
53. Müller H.-P. Sozialstruktur und Lebensstile.-Frankfurt.,1992 (уривки з лекцій у Франкфуртському ун-ті) [Електронний ресурс].- Режим доступу: www.uni-muenster.de/GeschichtePhilosophie.htm.
54. Parkin F. Max Weber: Criticism and interpretation. L.-N.Y.: Routledge, 1990.- P. 97-105.
55. Sсhutz A. The phenomenology of the social world. Evanston, IL: Northwestern University Press, 1967 [Електронний ресурс].- Режим доступу: (http://hss.fullerton.edu/sociology/orleans/phenomenology.htm.
56. Sicinski Andrzej.Styl zycia. Kultura. Wybor.-Warszawa.: Wydawnictwo IFIS PAN, 2002.- 158 s.
57. Tenbruck F.H. Representativ Kultur // Sozialstrukiur und Kultur / Hrsg. von H. Haferiump. Frankfurt am Main: Suhrkamp, 1990.- S. 10-17.
58. Tomlinson Mark. Lifestyles and social classes.- CRIC, The University of Manchester, Discussion Paper №9, February 1998 [Електронний ресурс].- Режим доступу: les1.man.ac.uk/cric/Pdfs/dp9.pdf.
59. Veblen Thorstein. The Theory of the Leisure Class: An Economic Study of Institutions. New York: Macmillan, 1902 [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://xroads.virginia.edu/~HYPER/VEBLEN/veblenhp.html.
60. Weber Max. Economy and Society.- N.Y.: Bedminster Press, 1968.- P.921-940.
61. Weber Max. Economy and Society: An outline of interpretive sociology.- Berkeley: University California Press, 1978. Vol. 1.- P. 85-145.