Світлов Олександр Романович Концептуалізація фено­менальних та процесуальних ознак міграції в сучасних теоріях соціального простору

Краткое описание

Світлов Олександр Романович, аналітик консолідова­ної інформації управління взаємодії з громадськістю ДУ «Урядовий контактний центр»: «Концептуалізація фено­менальних та процесуальних ознак міграції в сучасних теоріях соціального простору» (22.00.01 - теорія та іс­торія соціології). Спецрада Д 26.001.30 у Київському на­ціональному університеті імені Тараса Шевченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
СВІТЛОВ ОЛЕКСАНДР РОМАНОВИЧ
УДК 316.01: 316.4
ДИСЕРТАЦІЯ
КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ФЕНОМЕНАЛЬНИХ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНИХ
ОЗНАК МІГРАЦІЇ В СУЧАСНИХ ТЕОРІЯХ СОЦІАЛЬНОГО ПРОСТОРУ
22.00.01 – теорія та історія соціології
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук.
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
_____________________О. Р. Світлов
Науковий керівник :
Судаков Володимир Іванович, доктор соціологічних наук, професор
Київ – 2019

ЗМІСТ
ВСТУП ………………………………………………………………….… 15
РОЗДІЛ 1. ІСТОРИКО-СОЦІОЛОГІЧНИЙ ОГЛЯД ПІДХОДІВ ДО
РОЗУМІННЯ МІГРАЦІЇ В СУЧАСНИХ СОЦІОЛОГІЧНИХ ТЕОРІЯХ
(ХХ-ГО – ПОЧАТКУ ХХІ-ГО СТОЛІТТЯ) …………………………….. 24
1.1. Базові принципи пізнавальних орієнтацій соціологічних
досліджень міграційної та соціальної мобільності ……………………. 24
1.2. Дисциплінарні та парадигмальні особливості новітніх площин
інтерпретації міграційної мобільності. ……………………………….. 37
Висновки до розділу 1…………………………………………………… 53
РОЗДІЛ 2. СВІТОГЛЯДНІ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ
ЗАСАДИ СОЦІОЛОГІЧНИХ ТЕОРІЙ СОЦІАЛЬНОГО ПРОСТОРУ В
КОНТЕКСТІ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ТА КОНЦЕПТУАЛЬНОГО
ВІДОБРАЖЕННЯ МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ …………………..…. 55
2.1. Відображення взаємозв'язку соціальної та міграційної мобільності
в теоріях соціального простору ………………………………………. 55
2.2. Роль загальносуспільних та специфічних механізмів регулювання
мобільності для міграційних переміщень ……………………………… 96
Висновки до розділу 2 ………………………………………………….. 130
РОЗДІЛ 3. КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ МІГРАЦІЇ В КОНТЕКСТІ
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИХ ТА СВІТОГЛЯДНИХ ЗАСАД
СОЦІОЛОГІЧНИХ ТЕОРІЙ СОЦІАЛЬНОГО ПРОСТОРУ …………. 132
14
3.1. Конструювання моделі простору як основа аналізу міграційних
процесів …………………………………………………………………. 132
3.2. Концептуальні ознаки і характеристики міграції та перспективи її
дослідження в контексті теорій соціального простору ……………… 163
Висновки до розділу 3 ………………………………………………….. 198
ВИСНОВКИ ……………………………………………………………… 200
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………. 208
ДОДАТОК А ………………………………………………………………. 236

Список литературы

ВИСНОВКИ
Здійснивши аналітичний огляд основних пізнавальних орієнтацій
соціологічних досліджень міграційної мобільності та зіставивши базові
теоретико-методологічні соціологічні підходи та моделі розуміння сутності
соціальної та міграційної мобільності, з урахуванням меж їх предметних
сфер - прийшли до висновку, що актуальність подальшого розвитку
теоретичної бази досліджень міграції зумовлюється наявністю як
онтологічних, так і гносеологічних проблем. З одного боку, масштаби,
інтенсивність, нові напрямки й форми міграційних переміщень населення,
що перетворилися в невід'ємний і дуже важливий атрибут соціальної
реальності, актуалізують необхідність вивчення найближчих і
довгострокових наслідків впливу міграцій на характер і зміст соціальних
процесів. З іншого боку, аналіз сучасного стану теоретичної бази досліджень
міграції дає підстави для висновку, що мультипарадигмальність
соціологічної науки не забезпечила тим не менш комплексного і достатнього
розгляду феномену міграції. Відсутність комплексного розуміння соціальної
суті міграції підтверджується існуванням великої кількості різних за формою
і сутністю термінологічних визначень і підходів до цього соціального явища.
В результаті у соціологічній теорії суб'єкт міграційних переміщень має
невизначено-розпливчатий характер, а сам процес втрачає неперервність
через розриви між різними етапами.
Загальна для соціологічної науки в цілому тенденція до теоретичного
плюралізму та мультипарадигмальності, притаманна і дослідженням
міграцій, співіснує з тенденцією пошуку компромісів і основ консолідації
різних теоретичних напрямків. В цьому контексті актуалізується
застосування евристичного потенціалу теорій соціального простору, зокрема,
тих, що містять концепти глобальної залежності та соціальної мобільності,
що може стати основою формування нових концептуальних уявлень щодо
структурних та процесуальних ознак феномену міграції.
201
Проаналізувавши основні засади концептів глобальної залежності та
соціальної мобільності, визначено епістемолого-евристичний потенціал та
обмеження їх застосування для концептуалізації міграції – прийшли до
висновку, що притаманний теоріям глобальної залежності погляд на
сучасний глобалізований світ як на єдину систему – "Світ-Систему", яка
географічно охоплює всю земну кулю, має бути світоглядною основою для
ідентифікації та концептуального відображення явища міграції. Визначено,
важливість для концептуалізації міграції положень теорії залежності у
варіанті концепції "розвиток недорозвитку" (А. Франк) з базовою моделлю
"метрополія–сателіти". Зокрема, відзначається важливість положень про те,
що відносини "метрополія–сателіти" не обмежуються міжнародним рівнем.
Вони структурують економічне, політичне й соціальне життя будь-якої країн.
Так колоніальна й національна столиця та її експортний сектор стають
сателітами метрополій світової економічної системи, цей сателіт стає
колоніальною, а пізніше і національною метрополією стосовно виробничих
секторів та населення решти країни. Більше того, столиці провінцій, які самі
є сателітами національної метрополії – а через нього і світової метрополії – є,
своєю чергою, провінційними центрами, довкола яких формується орбіта
локальних сателітів. Таким чином, ланцюг взаємозв’язків метрополій та
сателітів з’єднує всі метрополії світу з найвіддаленішими селищами.
Аргументується, що дані положення надають вагомі підстави для
інтерпретації внутрішньої та зовнішньої міграцій як явищ однієї й тієї ж
соціальної природи.
Водночас, відзначається, що основна методологічна позиція, відповідно
до якої Світ-Система і взаємозв’язки її елементів визначаються переважно в
економічних термінах, обмежує можливості дослідження міграції, оскільки
такий понятійно-категоріальний апарат часто ускладнює його релевантне
застосування при дослідженні факторів іншої природи. При цьому, світсистемний підхід орієнтований, у першу чергу, на дослідження процесів
розвитку і змін всієї світ-системи в цілому, що ускладнює спроби описати за
202
його допомогою специфічні характеристики окремих підсистем, які не
детермінуються їх статусом "центр", "напівпериферія" та "периферія" або
"метрополія–сателіти". Крім того, при наявності концептів причин та
наслідків міграційної мобільності, в теоріях глобальної залежності відсутні
концепти механізмів реалізації самого переміщення, що обмежує цілісність
бачення процесу. Важливим обмеженням є також відсутність
концептуальних орієнтирів для визначення напряму, характеру та ступеню
трансформації соціального статусу індивіда чи групи в ході міграційного
переміщення.
Обгрунтовано, що визначені обмеження можна подолати за умови
застосування епістемолого-евристичного потенціалу концепцій соціальної
мобільності, який полягає в першу чергу в непротирічному поєднанні в
межах моделі гомогенної ділянки соціального простору тих її характеристик,
що стають факторами соціальних переміщень, та концептів соціальних
механізмів, які регулюють характер і ступінь мобільності індивідів та груп.
Відповідно був проведений аналіз класичних підходів до соціальної
мобільності з точки зору релевантності міграційним процесам і можливості
подолання теоретичних проблем, виявлених у ході виконання завдання.
Концепція соціальної мобільності в її класичному розумінні поєднує в
собі такі поняття, як соціальний простір і позиція в ньому, соціальний статус,
його консистентність (неконсистентність) і вплив різних факторів на його
формування, а також конвертації різних видів капіталу, соціальна структура і
стратифікація та багато інших категорій і понять, які сформувалися саме в
контексті досліджень соціальної мобільності.
Проведений аналіз дозволив зробити висновок, що міграційним
переміщенням притаманні всі основні види, форми і характеристики
соціальної мобільності, незважаючи на ті особливості, що пов’язані з
поєднанням у міграційних процесах переміщення як в соціальному, так і в
географічному просторі.
203
В межах теорій соціального простору були визначені основні
характеристики соціального простору та його взаємозв'язку з простором
географічним. Важливими саме в контексті дослідження міграції є
положення про взаємозв'язок групових та індивідуальних форм соціальної
мобільності. Значний евристичний потенціал, на нашу думку, міститься і в
концепції соціальних механізмів регулювання мобільності.
У ході досліджень соціальної мобільності виявляються,
систематизуються позитивні чи негативні кореляції між мобільністю й
різними особливостями життя і поведінки індивідів, зазначається вплив
переміщень на світогляд, психологічні установки щодо соціального
оточення, на структуру мотивів і стимулів трудової та культурної діяльності,
конкретизується роль мобільності у відтворенні та змінах соціального складу
населення, окремих класів і прошарків.
У результаті, такі поняття, як соціальний простір і позиція в ньому,
соціальний статус, консистентність компонентів статусного набору і вплив
різних факторів на його формування, а також конвертації різних видів
капіталу, соціальна структура і стратифікація знаходять комплексне
поєднання в теоріях соціального простору.
Саме така комплексність підсилює евристичний потенціал теорій
соціального простору, зокрема, тих, що містять концепти глобальної
залежності та соціальної мобільності, для досліджень міграційних процесів.
Визначивши можливості та умови незаперечливого поєднання
теоретичних положень концепцій глобальної залежності та соціальної
мобільності для їх релевантного застосування при концептуалізації міграції -
вважаємо, що суб’єктами міграційних процесів можуть виступати не тільки
індивіди та групи, які переміщуються, а й самі системи і ті елементи систем,
що здійснюють прямий або опосередкований вплив на ґенезу та протікання
процесу. Важливою умовою визначення суб'єктів міграційного процесу,
вважаємо те, що міграційне переміщення між різними соціальногеографічними системами має супроводжуватися як зміною соціального
204
статусу самого суб'єкта, так і змінами характеристик соціальнотериторіальних систем. Згідно з положеннями теорій соціальної мобільності,
до таких характеристик належать, зокрема, притаманні їм стратифікаційні
порядки, практики формування соціального статусу, ресурси, які
перетворюються у різні види капіталів і можливості їх конвертації та багато
інших параметрів, які характеризують соціальний простір. Такий підхід
дозволяє відділити ряд територіальних та соціальних переміщень від
переміщень міграційних. За такого підходу і внутрішня, і зовнішня міграції
розуміються як явища однієї соціальної природи. Крім того цей підхід не
накладає обмежень на аналіз як лінійних, так і циклічних складових
загального міграційного процесу