Дутчак Оксана Анатоліївна Відтворення робочої сили на українських швейних фабриках у глобальних ланцюгах постачання

Краткое описание

Дутчак Оксана Анатоліївна, викладач кафедри со­ціології Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорсько­го»: «Відтворення робочої сили на українських швейних фабриках у глобальних ланцюгах постачання» (22.00.03 - соціальні структури та соціальні відносини). Спецрада Д
у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

Національний технічний університет України
«Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
Дутчак Оксана Анатоліївна
УДК 316.334.22
ДИСЕРТАЦІЯ
ВІДТВОРЕННЯ РОБОЧОЇ СИЛИ
НА УКРАЇНСЬКИХ ШВЕЙНИХ ФАБРИКАХ
У ГЛОБАЛЬНИХ ЛАНЦЮГАХ ПОСТАЧАННЯ
22.00.03 — соціальні структури та соціальні відносини
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
_______________Дутчак О. А.
Науковий керівник: Богдан Олена Володимирів

ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………….. 15
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ СОЦІОЛОГІЧНОГО
ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДТВОРЕННЯ РОБОЧОЇ СИЛИ…………………………... 23
1.1. Концептуалізація поняття відтворення робочої сили в соціології………... 23
1.2. Дискусія про необхідний рівень відтворення робочої сили………………. 39
1.3. Впливовість робітників у перемовинах (labor bargaining power) та
режими контролю праці…………………………………………………….. 45
1.4. Глобальні ланцюги постачання та їхнє значення для відтворення робочої
сили…………………………………………………………………………... 55
1.5. Методологія збору емпіричної інформації серед працівників фабрик, що
залучені в глобальні ланцюги постачання…………………………………. 60
1.5.1 Методологія дослідження умов та оплати праці міжнародної
організації «Кампанія за чистий одяг» (Clean Clothes Campaign)…........ 60
1.5.2 Застосування міжнародного інструментарію з метою
дослідження відтворення робочої сили на українських швейних
фабриках……………………………………………………………………. 63
Висновки до розділу 1……………………………………………………………... 70
РОЗДІЛ 2. РЕСУРСИ ТА ДЖЕРЕЛА ВІДТВОРЕННЯ РОБОЧОЇ СИЛИ НА
УКРАЇНСЬКИХ ШВЕЙНИХ ФАБРИКАХ У ГЛОБАЛЬНИХ ЛАНЦЮГАХ
ПОСТАЧАННЯ…………………………………………………………………… 74
2.1. Український швейний сектор у глобальних ланцюгах постачання:
загальні характеристики…………………………………………………….. 74
2.2. Джерела відтворення робочої сили завдяки залученню у виробництво…. 94
2.2.1 Заробітна плата як ринкове джерело відтворення робочої сили….. 94
2.2.2 Залучення у виробництво і темпоральні ресурси………………….. 106
2.2.3 Регуляторні інтервенції та соціальний захист як джерела
14
відтворення робочої сили………………………………………………….. 124
2.3. Додаткові джерела ресурсів відтворення робочої сили та їхні наслідки… 130
2.3.1 Додаткові джерела матеріальних ресурсів…………………………. 130
2.3.2 Додаткові джерела темпоральних ресурсів………………………… 142
Висновки до розділу 2……………………………………………………………... 144
РОЗДІЛ 3. СТРУКТУРНІ ЧИННИКИ АГЕНТНОСТІ ТА КОНТРОЛЮ У
ВІДТВОРЕННІ РОБОЧОЇ СИЛИ………………………………………………... 149
3.1. Характеристики ринку праці та значення соціально-демографічних
характеристик працівників і працівниць для впливовості в перемовинах
на ринку праці……………………………………………………………….. 149
3.2. Фрагментація глобального ланцюга постачання та значення
суб’єктивної оцінки фрагментації для впливовості в перемовинах на
робочому місці………………………………………………………………. 165
3.3. Значення профспілок та стратегічності галузі для асоціативної
впливовості в перемовинах…………………………………………………. 170
3.4. Прояви агентності та контролю……………………………………………... 174
Висновки до розділу 3............................................................................................... 180
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………. 184
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………… 190
Додаток 1. Ґайд напівструктурованого інтерв´ю міжнародної організації
«Кампанія за чистий одяг»……………………………………………………….. 214
Додаток 2. Ґайд напівструктурованого глибинного інтерв’ю…………………. 219
Додаток 3. Узагальнена інформація про респондентів і респонденток………... 221

Список литературы

ВИСНОВКИ
У висновках узагальнено експлікацію евристичного потенціалу та обмежень
основних підходів до вивчення відтворення робочої сили, підсумовано результати
розробки концептуальної схеми аналізу відтворення робочої сили в глобальних
ланцюгах постачання, а також результати її застосування в емпіричному
дослідженні, запропоновано подальші напрямки для розвитку теорії відтворення
робочої сили.
Теоретичним підґрунтям досліджень здатності працівників і працівниць
виконувати певну роботу часто слугують теорії трудових ресурсів, трудового
потенціалу та людського капіталу, чий евристичний потенціал обмежений або
агрегованим рівнем аналізу, або виключенням з концептуального розуміння
фізичного аспекту здатності виконувати працю, що унеможливлює вивчення
щоденних процесів відтворення цієї здатності. На відміну від цих підходів, у
марксистській концепції робочої сили інтегровано розумовий і фізичний
потенціал, який дає змогу працівникам і працівницям брати участь у процесі
виробництва та створювати споживчу вартість. Відтворення робочої сили є
процесом відновлення фізичного і розумового потенціалу для участі в
виробництві, а також поточного забезпечення колишніх і майбутніх робітників та
робітниць. Однак у марксистському підході до вивчення робочої сили бракує
цілісної концептуальної схеми аналізу, а його застосовність не була верифікована
на емпіричному матеріалі пострадянського простору.
Ресурси, завдяки яким відбувається відтворення робочої сили, можна
поділити на дві категорії: матеріальні та темпоральні. Окрім зарплати, яка
виділяється як основний матеріальний ресурс у наявних теоріях, у концептуальній
схемі потрібно враховувати також інші грошові надходження, а також продукцію і
послуги, які споживаються безпосередньо, без залучення грошей. Темпоральні
ресурси, інтегровані до концептуальної схеми, – це час, необхідний для
185
відтворення робочої сили і для виконання репродуктивної праці. Згідно з
існуючими теоріями, необхідний рівень відтворення робочої сили (необхідна
кількість ресурсів) є історично обумовленим; однак це надто загальне твердження
для безпосереднього включення до концептуальної схеми аналізу. Для потреб
емпіричного дослідження доцільно використовувати концепцію прав людини для
оцінки рівня забезпечення матеріальними ресурсами, а також законодавче
регулювання праці для оцінки рівня забезпечення темпоральними ресурсами.
Ресурси, необхідні для відтворення робочої сили, працівники і працівниці
отримують з низки джерел. Для цілісної концептуальної схеми систематизовано
джерела, представлені в наявних теоретичних напрацюваннях, та доповнено їхній
перелік, зокрема тими джерелами, які прямо не пов’язані з процесом виробництва,
а подеколи навіть перебувають поза ринковими відносинами. Працівники і
працівниці отримують матеріальні й темпоральні ресурси з ринкових джерел
(формальних та неформальних), державних джерел (регуляторних,
інфраструктурних, соціального захисту), соціальних мереж (формальних та
неформальних) і шляхом самовиробництва харчової та нехарчової продукції.
У розробленій концептуальній схемі аналізу відтворення робочої сили
використано концепцію робітничої впливовості в перемовинах та теорії режимів
контролю праці для вивчення структурних чинників, котрі впливають на
відтворення. У рамках цих підходів розкрито потенціал працівників і працівниць
впливати на умови праці та відтворення робочої сили, а також чинники, що
визначають цей потенціал. Робітнича впливовість у перемовинах є відносною
колективною здатністю реалізувати власний класовий інтерес і покращити умови
відтворення робочої сили всупереч впливовості капіталістів. Впливовість у
перемовинах (як прояв агентності) залежна від структурних чинників режиму
контролю праці – історично та локально специфічного режиму контролю, у
рамках якого структурні чинники визначають впливовість на ринку праці, на
робочому місці та асоціативну впливовість у перемовинах. З погляду розуміння
186
зв’язків між концепцією робітничої впливовості в перемовинах та теоріями
режимів контролю праці як зв’язків між агентністю та структурою, можливе та
продуктивне їхнє одночасне застосування для емпіричного дослідження.
Відтворення робочої сили у глобальних ланцюгах постачання значною
мірою зумовлене особливостями їхнього функціонування в сучасному світі. У
глобальних ланцюгах постачання існує дисбаланс влади між транснаціональними
корпораціями та локальною працею, де купівельні практики перших обумовлюють
оплату праці та темпоральні аспекти виробничого процесу, а конкретні ланцюги
характеризуються певним рівнем фрагментованості, у межах якої визначається
місце робітників і робітниць у ланцюзі. У глобальних ланцюгах виробництва
одягу, до дисбалансу влади додаються особливості організації виробництва, такі
як модель «крій, шиття, обробка» і «точно в строк», а також феномен «швидкої
моди», які негативно впливають на умови відтворення робочої сили.
Глобальні ланцюги виробництва одягу характеризується суттєвим рівнем
фрагментованості ланцюга, у якому українські фабрики займають одну з
найнижчих ланок виробництва, що негативно впливає на відтворення робочої
сили. Експортна орієнтованість досліджуваної галузі робить динаміку
виробництва залежною від глобальних криз і відповідного коливання глобального
попиту. У рамках національної економіки відтворення робочої сили також
визначається місцевою соціально-економічною ситуацією та державною
соціально-економічною політикою. Важливими факторами виступають висока
частка тіньової економіки та низький рівень контролю за дотриманням
законодавства. В умовах кризи 2014 року до цих факторів додалася інфляція,
знецінення і так недостатньої соціальної підтримки, а також деякі заходи уряду
(«замороження» соціальних стандартів, мораторій на перевірки інспекції з питань
праці тощо).