ГОЛОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА СПЕЦИФІКА РОЗВИТКУ НОВІТНІХ РЕЛІГІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В УКРАЇНІ (НА ПРИКЛАДІ НЕОПРОТЕСТАНТСЬКИХ ГРУП)

Краткое описание

Донецький державний університет управління

На правах рукопису

Миронович Дмитро Валерійович

УДК 316.74:2

ГОЛОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА СПЕЦИФІКА РОЗВИТКУ НОВІТНІХ РЕЛІГІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В УКРАЇНІ
(НА ПРИКЛАДІ НЕОПРОТЕСТАНТСЬКИХ ГРУП)

22.00.04 спеціальні та галузеві соціології

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
соціологічних наук

Науковий керівник
Міхеєва Оксана Костянтинівна, к. і. н., доц.

Донецьк 2009

ЗМІСТ

Вступ 3
Розділ 1. Основні теоретико-методологічні підходи до вивчення релігійної сфери сучасного суспільства 13
1.1. Релігійна сфера сучасного суспільства: ступінь наукової розробки
та провідні концепції 13
1.2. Методи дослідження та роботи з емпіричним матеріалом 30
Висновки за розділом 1 39
Розділ 2. Неорелігійний процес в Україні: становлення, структура та місце в соціальній організації суспільства 41
2.1. Передумови появи новітніх релігійних організацій в українському суспільстві 41
2.2. Особливості організаційної структури новітніх релігійних організацій (на прикладі неопротестантських груп) 59
2.3. Тенденції та перспективи взаємодії новітніх релігійних організацій і держави 77
Висновки за розділом 2 88
Розділ 3. Новітні релігійні організації як форма релігійного пошуку в умовах українського суспільства 90
3.1. Особливості механізму релігійного навернення: основні етапи й стадії протікання 90
3.2. Звернення до віри учасників неопротестантських організацій 104
3.3. Способи виправдання віри як форма релігійної самоідентифікації 124
Висновки за розділом 3 140
Висновки 143
Додаток А Гайд напівструктурованого інтерв`ю 147
Додаток В Тексти напівструктурованих інтерв`ю (автобіографії релігійного навернення) 148
Список використаних джерел 154

ВСТУП

Актуальність теми. Пік появи та поширення новітніх релігійних організацій (початок-середина 1990-х років) в Україні співпав з періодом соціокультурних трансформацій суспільства. Суспільно-політичні й економічні зміни обумовили включення України до процесів світового масштабу, у тому числі й у сфері релігійних відносин. Перші роки незалежності ознаменувалися різким підвищенням інтересу до релігії та збільшенням кількості людей, що сповідують різні віровчення. Сплеск релігійності в цей період, зафіксований багатьма соціологами, був обумовлений передусім реакцією на звільнення суспільства від тиску радянської ідеології, фрагментарністю релігійної свідомості, можливістю добровільного вибору релігії й релігійних груп.
Виникнення та розвиток новітніх релігійних рухів та організацій в період тотальної трансформації соціально-державної системи значною мірою відображає складні й неоднозначні пошуки в сфері духовної самоідентифікації українського суспільства. Потреба населення в нових духовних світоглядних орієнтирах у зазначений період була обумовлена прагненням здобути сталу систему цінностей, отримати внутрішню усталеність замість фрагментованої аномічної свідомості. Процес індивідуалізації і надалі стимулює пошук індивідами такого стилю релігії, який би найбільш повно відповідав їх різноманітним потребам. Нерідкими є випадки, коли мешканці сучасної України або намагаються відновити свої православні традиції, або переходять в інші релігії та релігійні організації відповідно до уподобань.
Однією з характерних рис відзначених суспільних процесів стало проникнення в українське суспільство системи західних цінностей ліберальної ринкової моделі суспільного устрою. У релігійній сфері це спричинило динамічне зростання релігійних організацій протестантської спрямованості. Внутрішня будова цих організацій, методи й механізми залучення ними нових послідовників, істотно відрізняються від тих, що використовуються традиційними для України церквами. В результаті вони часто стають об’єктом критики з боку суспільства, що, у свою чергу, обумовлює актуальність об’єктивного вивчення особливостей функціонування та розвитку новітніх релігійних груп як на організаційному рівні, так і на рівні їх індивідуальної роботи з власними членами.
Наукова проблема полягає в тому, що зростання кількості релігійних організацій, посилення їхнього впливу на соціальне життя суспільства, посилення авторитету релігійних лідерів, виникнення новітніх для України релігійних груп, усі ці явища обумовлюють принципово нову ситуацію у духовній сфері та актуалізують потребу у подальшому вивченні цього процесу. Одним з наслідків відзначених тенденцій стає «модерний переустрій релігії» сучасного суспільства, який має прояв у виникненні та розвитку нових організаційних форм, що постають як модифікований варіант класичної в межах соціології релігії моделі «культ - секта - церква». Таким чином, з одного боку, необхідно зрозуміти, яким чином розвиток суспільства руйнує традиційну релігійну сферу й релігійні інститути; з іншого, необхідно вивчити, як і чому в цьому ж соціумі продовжують з'являтися нові форми віри, нові релігійні організації.
Серед вітчизняних дослідників, що зверталися до вивчення феномену новітніх релігій слід відзначити дослідження В.Єленського [1]. У його роботах представлений аналіз діяльності ряду неорелігійних груп в Україні, здійснена спроба розкрити не тільки соціальні, але й антропологічні чинники поширення новітніх релігійних організацій, розглядаються правові аспекти їх діяльності. Значна увага приділяється ставленню до релігійних новоутворень з боку традиційних релігійних організацій. Віковий і соціальний склад релігійних новацій розглядається в роботі В.Єленського та В.Перебенсюка [2].
У роботі Л.Филипович, Н.Дудар [3] аналізуються причини і умови появи новітніх релігійних рухів в Україні, надається їх загальна класифікація, окреслюється соціологічний портрет членів неорелігійних груп. Загальна характеристика неорелігій, а також існуючі типології неорелігійних феноменів в Україні представлена в роботі А.Колодного, П.Яроцького [4]. Також варто виділити дослідження А.Майстер [5], В.Мартиновича [6] в яких розглядаються різні аспекти сучасного новаційного релігійного процесу.
У статтях О.Спис [7], В.Титаренко [8] розглядаються соціокультурні зміни в пізньопротестантських громадах, особливості суспільної і місіонерської діяльності неохаризматичних спільнот. І.Козловський [9]1) у ряді статей аналізує статистичний матеріал щодо специфіки поширення новітніх релігійних груп на конфесійній карті країни, їх віковий і професійний склад. Надаються прогнози щодо подальшого поширення НРО в Україні. Релігійну карту Донецької області, а також місце на ній нових релігійних рухів й організацій аналізуються М.Костенком [10].
Діяльності неорелігійних груп у Донецькій області присвячена робота Н.Ю.Белікової [11]2). Особливості соціальної адаптації неорелігійних співтовариств в українському соціумі досліджує О.О.Панков [12], також цей автор окреслює стратегії й процес соціальної адаптації даних груп.
Також слід відзначити колективну роботу В.Петрика, Є.Ліхтенштейна та ін. [13], в якій автори розглядають ряд новітніх релігійних рухів та організацій, що діють в Україні. Надають їх класифікацію, розглядають основні аспекти релігійних доктрин тощо.
Серед російських досліджень неорелігій слід відзначити роботу Є.Г.Балагушкіна [14], в якій він аналізує феномен «нетрадиційної релігійності», розглядає основні положення і культові практики нетрадиційних релігійних товариств, діючих у Росії та країнах колишнього СРСР, надає їх класифікацію.
Розглядаючи доробок західних дослідників, слід відзначити, що свою актуальність зберігають класичні теоретичні підходи до вивчення релігії, розроблені М.Вебером [15], Е.Трьольчем [16]1), Р.Нібуром [17], Е.Дюркгаймом [18]2). Ідеальні типи релігійних організацій (культ, секта, деномінація, церква), розроблені М.Вебером, і далі розвинуті у роботах Е.Трьольча та Р.Нібура, як і раніше, є відправним пунктом при класифікації й аналізі сучасних релігійних феноменів. Однак функціонування релігійної сфери сучасних суспільств часто породжує нові організаційні форми, які не завжди піддаються згаданій класифікації.
Серед сучасних теоретичних розробок слід відзначити концепції французької дослідниці Д.Ервьє-Лєже [19], яка розглядає особливості процесів релігійного пошуку й релігійної конверсії. При аналізі релігійної сфери сучасного українського суспільства в роботі використовувалася розроблена американськими дослідниками релігії Р.Старком і В.Байнбріджем [20] теорія раціонального вибору й побудована на її основі концепція релігійних економічних систем.
У дослідженнях В.Байнбріджа, Ф.Стрікленд [21] розглядаються класичні в межах соціології релігії моделі релігійної конверсії, аналізуються особливості та провідні риси цього процесу. У роботах Б.Уілсона [22] надається аналіз типологічних особливостей різних релігійних груп та продемонстровано, що нетрадиційним релігіям властива значна розмаїтість інституціональних форм. А.Баркер [23] простежила зміни цілого ряду неорелігій у контексті їх взаємовідносин з навколишнім соціальним середовищем, а також становище особистості в цих новітніх релігійних організаціях. Також слід відзначити концепції Л.Рамбо й Н.Сконвода [24], у яких релігійне навернення розглядається як складний, багатовимірний процес, що містить у собі суб'єктивні, культурні, соціальні, і релігійні елементи. Ключову роль у цьому процесі відіграє соціокультурний контекст навернення.
Розглядаючи ступінь розробленості проблеми, слід зауважити, що незважаючи на досить глибоку теоретичну розробленість теми новітніх релігійних організацій, що існує, насамперед, у західній науковій традиції, в рамках вітчизняної соціології релігії, кількість академічних досліджень неорелігійних груп та процесу навернення в їх середовищі в контексті українського суспільства є недостатньою. Слід зазначити, що останнім часом спостерігається зростання інтересу до дослідження процесу появи та поширення новітніх релігійних організацій. Однак симптоматично, що існуючі наукові розробки здебільшого не мають відповідного впливу на суспільну думку.
Актуальність і недостатня розробленість зумовили вибір теми.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в рамках теми наукового дослідження кафедри соціології управління Донецького державного університету управління «Соціально - гуманітарні аспекти державного управління» (номер державної реєстрації 0106U05128). В межах цієї теми здобувачем розроблялися теоретичні та методичні рекомендації щодо церковно-державної політики в Україні в перспективі «традиційні релігійні інститути держава - новітні релігійні організації».
Мета й завдання дослідження. Головною метою дослідження є визначення основних особливостей, тенденцій і характерних рис розвитку новітніх релігійних організацій в Україні на прикладі неопротестантських організацій.
Для досягнення мети дисертації вирішуються такі завдання:
- виявити характерні риси та особливості функціонування релігійної сфери сучасного українського суспільства в контексті соціокультурних перетворень;
- дослідити основні риси організаційної структури новітніх релігійних організацій на прикладі неопротестантських груп, з подальшим порівнянням отриманої структури зі структурами традиційних релігійних організацій;
- дослідити та здійснити аналіз основних тенденції та перспектив взаємодії держави, новітніх релігійних організацій і традиційних церков в контексті українського суспільства та існуючої моделі церковно-державних відносин;
- застосовуючи біографічний метод здійснити аналіз особливостей процесу релігійного навернення членів неорелігійних груп, а також особливостей впливу організаційної структури на основні етапи протікання цього процесу;
- з’ясувати провідні мотиви й цілі вступу до релігійної групи та типологічні закономірності процесу релігійного навернення серед членів неопротестантських спільнот, а також зіставити отримані в авторському дослідженні моделі релігійного навернення з існуючими моделями інших досліджень.
Об'єкт дослідження - новітні релігійні організації.
Предмет - особливості функціонування неопротестантських релігійних організацій в Україні, характерні риси їхньої організаційної побудови, та зумовлений цим процес залучення нових послідовників (навернення).
Вибір неопротестантських організацій обумовлений тим, що відзначені організації мають найбільш високу динаміку зростання в Україні й становлять практично половину від загальної кількості неорелігійних організацій.
Методи дослідження. Для здійснення теоретичних завдань дослідження застосовувались загальнонаукові методи, а саме: метод аналізу для ознайомлення із станом наукової проблеми та виділення основних рис релігійної сфери сучасного суспільства, метод порівняння для співставлення поглядів представників різних наукових шкіл щодо феномену новітніх релігійних організацій, методи класифікації та типологізації при розгляді існуючих в Україні новітніх релігійних груп й організацій та їх організаційної побудови. Основним емпіричним методом, який було використано для збору соціологічної інформації, є біографічний метод.
Емпіричну базу роботи складає дослідження механізмів релігійного навернення в середовищі новітніх релігійних організацій, проведене протягом 2007 р. за безпосередньої участі здобувача.
Збір соціологічної інформації здійснювався за допомогою автобіографічних свідоцтв навернення з інтернет-ресурсу неохаризматичних церков (n=70). Другу групу склали проведені автором біографічні інтерв'ю які містили інформацію про процес навернення у релігію (n=12). Регіонально найпоширенішими неохаризматичні групи є в Центрі, а також на Сході й Півдні України. Причому саме в Донецькій області відсоток неохаризматичних церков є найбільшим - близько 11% від їхньої загальної кількості, у цілому ж новітні релігійні організації становлять третину від загальної маси релігійних організацій, що діють на території Донецької області. (Хоча слід зауважити, що йдеться саме про кількість організацій, а не їх наповненість наверненими). Виходячи з цього були обрані найбільш типові та чисельні представники харизматичного руху в неопротестантському середовищі, що діють на території м. Донецька та Донецької області церкви «Посольство Боже» та «Нове покоління».
При проведенні біографічних інтерв’ю використовувався метод «снігової грудки». Вік респондентів коливався в межах 19-65 років. Також у якості джерел, що прояснюють соціокультурний контекст релігійного навернення (конверсії), були використані тексти періодичних та інтернет-видань неохаризматичних церков.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що на прикладі неопротестантських організацій було проаналізовано специфіку розвитку та поширення новітніх релігійних груп (організацій) в українському суспільстві, розглянуто їхні провідні риси та механізми рекрутування нових членів. В дослідженні були отримані результати, що містять в собі необхідні елементи наукової новизни і виносяться на захист:
- дістав подальшого розвитку аналіз особливостей релігійної сфери сучасного українського суспільства, який припускає виявлення як соціокультурних, так і психологічних чинників, що обумовлюють процес формування та поширення новітніх релігійних організацій, а також вивчення взаємодії в цьому процесі соціального контексту й особистості; при цьому з’ясовано, що секуляризаційні процеси у суспільстві призводять не до ліквідації релігії, а зміни її структури й ролі; тенденції до плюралізації релігії, її зсув в «приватну» сферу й індивідуалізація виступають тими чинниками, що обумовлюють появу і поширення її нових організаційних форм;
- обґрунтовано можливість використання в роботі концепції «релігійних економічних систем», що дозволило визначити особливості формування ринку релігійних товарів та послуг, а також розглянути місце, яке займають у цьому процесі новітні релігійні організації й традиційні релігійні інститути, при цьому аналіз особливостей функціонування релігійної сфери сучасного українського суспільства засвідчив існування в України цілком сформованої «релігійної економіки» із сегментованим «ринком релігійних послуг» де взаємодіють як традиційні релігійні організації, так і нові для українського соціуму релігійні групи та рухи;
- запропоновано використання концепції структурних конфігурацій і базових складових частин організації Г.Мінцберга щодо вивчення організаційної структури й побудови неохаризматичних груп, що дозволяє удосконалити уявлення про загальні та специфічні риси, що притаманні відзначеним групам та виявити основні тенденції в їх формуванні та поширенні. В роботі з’ясовано, що відзначені групи відрізняє висока динамічність, відкритість до змін і новацій, децентралізація управління, використання постійно поновлюваних наборів методів і практик, що адаптуються до кожного конкретного випадку та відповідають вимогам часу;
- на снові біографічного методу, розглянуто типові риси та особливості процесу релігійного навернення серед учасників неопротестантських організацій, надано авторську типологію моделей навернення з виокремленням найбільш типової (повторюваної) моделі приходу індивіда до віри та порівняння цієї моделі з механізмами релігійного навернення в середовищі традиційних церков;
- з’ясовано, що тип релігійного навернення залежить від соціального контексту та біографічної ситуації індивіда, а також його попереднього соціального досвіду; поштовхом до навернення стають переважно кризові або «переламні» життєві ситуації, під час яких можливий прихід до релігійної групи виконує компенсаторну та антистресову функцію, створюючи атмосферу визнання й підтримки.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що проведене дослідження розширює уявлення про феномен новітніх релігійних організацій та особливості релігійного навернення в неопротестантському середовищ. Результати його можуть бути застосовані для аналізу сучасної релігійної сфери, форм організаційної побудови різних релігійних груп.
Основні положення даного дослідження можуть бути використані при розробці вузівських курсів з соціології релігії, а також соціології культури та релігієзнавства.
Особистий внесок здобувача. Усі статті написані автором особисто. Дисертаційне дослідження виконано самостійно.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації докладались автором на щорічних наукових конференціях «Сучасні суспільні проблеми у вимірі соціології управління» (Донецький державний університет управління, Донецьк, 2005, 2006, 2007, 2008), міжнародних науково-практичних конференціях «Соціологічні читання» (Харків, 2005, 2006), міжнародній науковій конференції «Одеські соціологічні читання: Проблеми дослідження інституціональних змін і пошук нової ідентичності (регіональний аспект)» (Одеса, 2007).
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи висвітлено у трьох статтях у провідних наукових фахових виданнях, чотирьох матеріалах виступу та доповідях на конференціях.

1) [9] Козловский И.А. Духовно-релігійне відродження українського суспільства: реалії сьогодення // Схід. 2000. - №3. С.67-71.

2) [11] Бєлікова Н.Ю. Неорелігійні рухи та течії в Донецькій області (90-ті роки ХХ ст.) // Нові сторінки історії Донбасу: статті. Донецьк: ДГУ, 1999. С. 123-125.

1) [16] Трельч Э. Социальные учения христианских церквей и групп // Классики религиоведения. Религия и общество: Хрестоматия по социологии религии/ Сост. В.И. Гараджа, Е.Д. Руткевич. - М.: АспектПресс, 1996. Ч.1.С. 226-238.

2) [18] Дюркгейм Э. Элементарные формы религиозной жизни // Классики религиоведения. Религия и общество: Хрестоматия по социологии религии / Сост. В.И. Гараджа, Е.Д. Руткевич. - М.: АспектПресс, 1996. - С. 721-723.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У висновках підбито підсумки проведеного дослідження та представлено результати, що були отримані на теоретичному та емпіричному рівнях.
Відзначається, що аналіз особливостей функціонування релігійної сфери сучасного українського суспільства дозволяють говорити про цілком сформовану «релігійну економіку» із сегментованим «ринком релігійних послуг». У цих умовах на перший план виходить здатність релігійних організацій відповідати вимогам часу, використовувати ефективні механізми залучення нових членів, гнучко реагувати на зміни, що відбуваються в релігійній сфері суспільства, і суспільстві в цілому.
Перевага при виборі релігійної групи на користь новітніх релігійних організацій вказує на той факт, що традиції православної церкви не були досить глибоко засвоєні населенням у радянський період. З іншого боку, релігійні організації багато в чому інтегрують сучасні форми протестантизму. Дух підприємництва, що характеризує протестантську етику, стає співзвучним відносинам ринкової економіки, що вкорінюються в українському суспільстві. Це й робить новітні релігійні організації досить популярними в середовищі молоді і людей середнього віку.
Не тільки суспільство змінюється під впливом релігії, але й сама релігія трансформується під впливом соціальних чинників. Вона стає більш лояльною до змін, пристосовується, вносить корективи у віровчення, соціальні і етичні доктрини, форми організації, методи діяльності сучасних релігійних утворень. Секуляризація призводить, таким чином, не до ліквідації релігії, а зміни її структури й ролі. Тенденції до плюралізації релігії, її зміщення до «приватної» сфери й індивідуалізація виступають тими чинниками, що призводять до появи й поширення її нових організаційних форм. У контексті українського суспільства специфіка новаційного релігійного процесу тісно пов'язана з особливостями посткомуністичного соціуму початку-середини 1990-х років - руйнуванням існуючої нормативно - ціннісної системи, розривом у передачі релігійної традиції, кризою традиційних релігійних інститутів на тлі активізації релігійного пошуку й вироблення нових світоглядних орієнтирів.
Процес появи й поширення новітніх релігійних організацій не є суто українським феноменом, а в провідних своїх рисах повторює подібні процеси, що відбувалися в країнах Західної Європи й США в 1970-х роках. В свою чергу, це робить цінним досвід західних соціологів релігії й релігієзнавців, а також обумовлює можливість використання вироблених ними концепцій і моделей, що пояснюють ці процеси, при аналізі релігійної сфери українського суспільства й місця в ній новітніх релігійних організацій.
Розглянуті в дослідженні організаційні структури неопротестантських церков (модель «G-12» та осередкова модель) виступають у якості свого роду індикаторів процесів, що відбуваються у сучасній релігійній сфері. Організаційній структурі відзначених церков властиві висока динамічність, відкритість до змін і новацій, децентралізація управління, використання постійно поновлюваних наборів методів і практик, які адаптуються до кожного конкретного випадку й спрямованих на залучення нових послідовників. Цим вони відрізняються від традиційних релігійних організацій і можуть бути розглянуті як реструктуризована модель церкви в її класичному розумінні, або ж її модернізований варіант. Підставою даних процесів децентралізації і реструктуризації є ті ж самі причини, що і у бізнес-сфері - прагнення зберегти конкурентноздатність, збільшити власну частку охоплення «ринку релігійних послуг». Показником успішності використання відзначених механізмів побудови власної структури новітніми релігійними організаціями є рівень та кількість залучення нових послідовників і подальший процес їхньої релігійної конверсії (навернення).
За результатами розгляду моделей церковнодержавних відносин, що існують у країнах Західної Європи, робиться припущення, що найбільш доцільним для України був би перехід на модель державно - конфесійних відносин, коли конституція не наділяє статусом державної певну релігійну організацію, але можливим є надання особливого статусу однієї або декільком конфесіям із чітко прописаними правами та обов'язками сторін, як це практикується в окремих європейських країнах. Подібний механізм дозволив би уникнути практики протекціонізму, забезпечивши відносно рівні можливості всім релігійним організаціям, що перебувають у правовому полі церковно-державних відносин.
Проаналізовані в роботі релігійні автобіографії членів неохаризматичної церкви «Посольство Боже» та «Нове покоління» свідчать про те, що механізм релігійного навернення в середовищі членів неохаризматичних груп в цілому повторює класичні західні моделі конверсії в межах соціології релігії. Поштовхом до навернення є переважно кризові або «переломні» життєві ситуації, під час яких прихід до релігійної групи виконує компенсаторну та антистресову функцію, створюючи атмосферу визнання й підтримки. При цьому особливості релігійного навернення переважно залежать від соціального контексту або біографічної ситуації індивіду, а також від соціального досвіду, що передує цьому.
Вагома роль у процесі підтримки релігійного навернення виконують ті способи «виправдання віри», які практикують розглянуті церкви - практики зцілення, акцент на життєвому успіху й процвітанні, активної суспільної позиції - і які відповідають настроям, що панують у сучасному суспільстві. Серед характерних відмінностей релігійного навернення в середовищі неопротестантських груп можна відзначити глибоке, у психоемоційному плані, та інтенсивне усвідомлення цього процесу, постійне перебування під його впливом. Подібний стан забезпечується за рахунок практично постійної (не формальної, у відмінності від традиційних релігійних організацій) залученості індивіда в життя релігійної групи, що обумовлено особливостями організаційних моделей, які використовуються неохаризматичними церквами, а також перенесенням релігійних практик і доктрин у своє повсякденне життя.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Єленський В. Релігія після комунізму (Релігійно соціальні зміни в процесі трансформації центрально- і східноєвропейських суспільств). К.: Наукова думка, 2002. 424 с.
2. Єленський В., Перебенесюк В. Релігія. Церков. Молодь. К.: АЛД, 1996. 160 с.
3. Дудар Н.П., Филипович Л.О. Нові релігійні течії: український контекст (огляд, документи, переклади). К.: Наук. думка, 2000. 132 с.
4. Історія релігії в Україні: Навчальний посібник / А.М. Колодний, П.Л. Яроцький, Б.О. Лобовик та ін.; За ред. А.М. Колодного, П.Л. Яроцького. - К.: Знання, 1999. - 735 с.
5. Mayster А. Church, Society and Religious Minorities in Ukraine // THE CESNUR 2003 INTERNATIONAL CONFERENCE RELIGION AND DEMOCRACY: AN EXCHANGE OF EXPERIENCES BETWEEN EAST AND WEST, Center for Religious Studies and Research at Vilnius University, and New Religions Research and Information Center Vilnius, Lithuania, April 9-12 2003.- Режим доступу до статті: http: //www.cesnur.org/vil2003_mayster.htm
6. Мартинович В.А. Проблема индикаторов конверсии. // Религия и общество: актуальные проблемы современного религиоведения: сборник научных трудов / Под общей редакцией В.В.Старостенко. Могилев.: МГУ им. А. А. Кулешова, 2006. C .187-190.
7. Спис О. Религиозно-общественные и социокультурные изменения в позднепротестантских общинах (по результатам экспертного опроса) - Режим доступу до статті: http://realchrist.narod.ru/raznoe/protestant15.htm
8. Титаренко В. «Без наркоза и гипноза» - Режим доступу до статті: http://www.pravoslavye.org.ua/index.php?action=fullinfo&r_type=article&id=125
9. Козловский И.А. Духовно-релігійне відродження українського суспільства: реалії сьогодення // Схід. 2000. - №3. С.67-71.
10. Костенко Г. Современные межконфессиональные отношения в донецкой области - Режим доступу до статті: http://www.iai.donetsk.ua/_u/iai/dtp/CONF/1/speeches/kosten.html
11. Нові сторінки історії Донбасу: статті. Донецьк: ДГУ, 1999. 216 с.
12. Панков, А.А. Проблема воспроизводства религиозного сознания в посттоталитарном обществе [Текст] // Социологические исследования. 1995. № 11. С. 99-103.
13. Петрик В. М., Сьомін С.В., Лихтенштейн В.В. Нетрадиційні релігійні та містичні культи. Київ: «Росава», 2003. 335 с.
14. Балагушкин Е.Г. Нетрадиционные религии в современной России: морфол. анализ / РАН. Ин-т философии. - М.: АспектПресс, 1999. - Ч. 1. - 244 с.
15. Вебер М. Протестантская этика и дух капитализма// Классики религиоведения. Религия и общество: Хрестоматия по социологии религии / Соcт. В.И. Гараджа, Е.Д. Руткевич. - М.: АспектПресс, 1996. Ч.2. 467 с.
16. Трельч Э. Социальные учения христианских церквей и групп // Классики религиоведения. Религия и общество: Хрестоматия по социологии религии/ Сост. В.И. Гараджа, Е.Д. Руткевич. - М.: АспектПресс, 1996. Ч.1. - С. 226-238.
17. Дюркгейм Э. Элементарные формы религиозной жизни // Классики религиоведения. Религия и общество: Хрестоматия по социологии религии / Сост. В.И. Гараджа, Е.Д. Руткевич. - М.: АспектПресс, 1996. - С. 721-723.
18. Нибур Р. Христос и культура. Избр. труды Ричарда Нибура и Райнхольда Нибура. М.: Алитея, 1996. 366 с.
19. Hervieu-Léger D. Le pèlerin et le converti. La religion en mouvement. Paris: Flamarion. 1999. - P. 3335.
20. Bainbridge W. S. The sociology of religious movements, New York London: Rutledge, 1997. Bader C., Demarishttp A. A test of the Stark-Bainbridge theory of affiliation with cults and sects. - The Journal for the Scientific Study of Religion. 1996. - Режим доступу: http: //www.holysmoke.org/sdhok/joining.htm.
21. Frank J. Lechner Rational Choice and Religious Economies // Forthcoming in the SAGE Handbook of the Sociology of Religion James A. Beckford and N.J. Demerath (eds.), Emory University, June 2006. P. 20-26.
22. Wilson, B. Religion in Sociological Perspective. Oxford-New York: Oxford University Press, 1992. Wilson B.R. A typology of sects in a dynamic and comparative perspective // Robertson R. Sociology of Religion. Penguin Books, 1969. - P.361-383.
23. Баркер А. Новые религиозные движения: Пер. с англ. СПб.: Изд-во РХГИ, 1997 282 с.
24. Lofland J., Skonovd N. Conversion motifs. // Journal for the Scientific Study of Religion 1981. Vol.20:4. - P.373-385.
25. Hervieu-Léger D. Le pèlerin et le converti. La religion en mouvement. Paris: Flamarion. 1999. P. 3338.
26. Малиновский Б. Магия, наука и религия. Магический кристалл. Сборник. - М.: Фолио, 1992. - С. 84-99.
27. Парсонс Т. Система современных обществ: Пер. с англ. / Под ред. М.С. Ковалевой. М.: Аспект Пресс, 1998. 270 с.
28. Rodney Stark & William Sims Bainbridge. The Future of Religion. Berkeley, Los Angeles, London: University of California Press, 1985; William Sims Bainbridge, Ph.D. The Coming Conflict between Religion and Cognitive Science - Режим доступу: http://mysite.verizon.net/wsbainbridge/index.htm
29. Finke R. International Religion Indexes: Government Regulation, Government Favoritism, and Social Regulation of Religion // Interdisciplinary Journal of Research on Religion. Vol.2 (2006), Article 1. P. 12-18.
30. Laurence R. Iannaccone, R. Stark Why the Jehovah’s Witnesses Grow so Rapidly: A Theoretical Application / Journal of Contemporary Religion, Vol. 12, No. 2, 1997. P. 34-48.
31. Хоманс Дж. Социальное поведение как обмен // Современная зарубежная социальная психология. М.: Изд-во Московского университета, 1984. - С.82-91.
32. Wilson, B. Religion in Secular Society. London: C.A. Watts, 1966. P. 10-36.
33. Chris Bader, Alfred Demaris A test of the Stark-Bainbridge theory of affiliation with cults and sects // The Journal for the Scientific Study of Religion. 1996. - Режим доступу до журн.: www.holysmoke.org/sdhok/joining.htm
34. Віллем Жан Поль Європа та релігії. Ставки ХХІ-го століття / Пер. з фр. К.: Дух і Літера, 2006. 331 с.
35. Rodney Stark & William Sims Bainbridge. The Future of Religion. Berkeley, Los Angeles, London: University of California Press, 1985; William Sims Bainbridge, Ph.D. The Coming Conflict between Religion and Cognitive Science - Режим доступу: http://mysite.verizon.net/wsbainbridge/index.htm
36. R.Stark, Laurence R. Iannaccone Why the Jehovah’s Witnesses Grow so Rapidly: A Theoretical Application / Journal of Contemporary Religion, Vol. 12, No. 2, 1997. P. 86-112.
37. Див.: Frank J. Lechner Rational Choice and Religious Economies // Forthcoming in the SAGE Handbook of the Sociology of Religion James A. Beckford and N.J. Demerath (eds.), Emory University, June 2006.- P. 22-31.
38. Lofland J., Hadden N. Conversion motifs. // Journal for the Scientific Study of Religion 1981. Vol.20:4. - P. 373-385.
39. Тоффлер Э. Третья волна. - М.: Изд-во АСТ, 1999.- 261с. - Режим доступу до книги: http:// socioworld.nm.ru/misc/toffler_3w.rar
40. Классики религиоведения. Религия и общество: Хрестоматия по социологии религии / Соcт. В.И. Гараджа, Е.Д. Руткевич. - М.: АспектПресс, 1996. Ч.2. 452 с.
41. Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Зб. наук. праць. Т.2. Харків: Видавничий центр Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна, 2005. 582 с.
42. Stark R. The Rise of Christianity: A sociologist Reconsiders History, Princeton, NJ: Princeton University Press, 1996. P. 213-229.
43. Chris Bader, Alfred Demaris A test of the Stark-Bainbridge theory of affiliation with cults and sects // The Journal for the Scientific Study of Religion. 1996. - Режим доступу до журн.: www.holysmoke.org/sdhok/joining.htm
44. Hervieu-Léger D. Le pèlerin et le converti. La religion en mouvement. Paris: Flamarion. 1999. P. 3335.
45. Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности. М.: Медиум, 1995.- 286 с.
46. Мартинович В.А. Проблема индикаторов конверсии. // Религия и общество: актуальные проблемы современного религиоведения: сборник научных трудов / Под общей редакцией В.В. Старостенко. Могилев.: МГУ им. А.А. Кулешова, 2006. C .187-190.
47. Шютц А. Смысловая структура повседневного мира.- М.: Юнити, 2003.- 342 с.
48. Страусс А., Корбин Дж. Основы качественного исследования: обоснованная теория, процедуры и техники / Пер. с англ. и послесловие Т. С. Васильевой. — М.: Эдиториал УРСС, 2001. - 256 с.
49. Рузавин Г.И. Методология научного исследования. М.: Юнити-Дана, 1999. С. 144.
50. Журнал социологиии социальной антропологии - 1998. - Т.1. - № 1. 162 с.
51. Вебер М. Избранные произведения: Пер. с нем. / Под ред. Ю. Н. Давыдова. М.: Про­гресс, 1990. 492 с.
52. Религия и общество: Хрестоматия. М.: АспектПресс, 1996. 508 с.
53. Див.: Hervieu-Léger D. Le pèlerin et le converti. La religion en mouvement. Paris: Flamarion. 1999. P. 3348.
54. Бергер П. Церковь как предприниматель. Общество в эпоху плюрализма требует новой стратегии. - Режим доступу: http://religion.ng.ru/people/2003-08-06/7_strategy.html;
55. Статистика религиозных организаций в Украине за 2001-2007 годы - Режим доступу: http://www.risu.org.ua/rus/resourses/statistic/2001-2007
56. Державна статистика релігій в Україні (дані Державного комітету України у справах національностей та релігії)) - Режим доступу: http://www.risu.org.ua/ukr/resourses/statistics
57. Статистика религиозных организаций в Украине за 2001-2007 годы - Режим доступу: http://www.risu.org.ua/rus/resourses/statistic/2001-2007
58. Державна статистика релігій в Україні (дані Державного комітету України у справах національностей та релігії)) - Режим доступу: http://www.risu.org.ua/ukr/resourses/statistics
59. Див.: Статистика религиозных организаций. - «Национальная безопасность и оборона» - № 10, 2002 г., № 3, 2004 г.
60. Державна статистика релігій в Україні (дані Державного комітету України у справах національностей та релігії)) - Режим доступу: http://www.risu.org.ua/ukr/resourses/statistics
61. Еленский В. Новые религиозные движения зоны обеспокоенности. - Режим доступу до статті: http://www.religare.ru/article1110.htm
62. Віллем Жан Поль Європа та релігії. Ставки ХХІ-го століття/ Пер. з фр. К.: Дух і Літера, 2006. 331 с.
63. Дудар Н.П., Филипович Л.О. Нові релігійні течії: український контекст (огляд, документи, переклади). К.: Наук. думка, 2000. 132 с.
64. Балагушкин Е.Г. Нетрадиционные религии в современной России: морфол. анализ / РАН. Ин-т философии. - М.: АспектПресс, 1999. - Ч. 1. - 244 с.
65. Бергер П. Церковь как предприниматель. Общество в эпоху плюрализма требует новой стратегии. - Режим доступу до книги: http://religion.ng.ru/people/2003-08-06/7_strategy.html
66. R.Stark, Laurence R. Iannaccone Why the Jehovah’s Witnesses Grow so Rapidly: A Theoretical Application / Journal of Contemporary Religion, Vol. 12, No. 2, 1997. Rodney Stark & William Sims Bainbridge. The Future of Religion. Berkeley, Los Angeles, London: University of California Press, 1985 - Режим доступу до журн.: http://mysite.verizon.net/wsbainbridge/index.htm
67. Основные этапы и тенденции трансформации украинского общества: от перестройки до «оранжевой революции» // Вестник общественного мнения. - 2006. - № 6. - Режим доступу до журн.: http://www.polit.ru/research/2007/03/19/ukrtransformation.html
68. Dearman M. Christ and Conformity. A Study of Pentecostal Values \ JSSR. - Vol.13.-№14. - Desember, 1974. - P. 443.
69. Статистика религиозных организаций в Украине за 2001-2007 годы - Режим доступу: http://www.risu.org.ua/rus/resourses/statistic/2001-2007
70. Мережа церков і релігійних організацій в Україні станом на 1 січня 2008 року - Режим доступу: http://www.scnm.gov.ua/doccatalog/document?id=50179
71. Статистика религиозных организаций в Украине за 2001-2007 годы - Режим доступу: http://www.risu.org.ua/rus/resourses/statistic/2001-2007
72. Булгаков С.Н. Тихие думы. - М.: Издательство «Республика», 1996.- 344 с.
73. Статистика религиозных организаций в Украине за 2001-2007 годы - Режим доступу: http://www.risu.org.ua/rus/resourses/statistic/2001-2007
74. Віллем Жан Поль Європа та релігії. Ставки ХХІ-го століття/ Пер. з фр. К.: Дух і Літера. 2006. 331 с.
75. Минцберг Г., Куинн Дж. Б., Гошал С. Стратегический процесс. Пер. с англ. Серия «Теория и практика менеджмента». Санкт-Петербург: Питер, 2001. - 688 с.
76. Ячеечная модель церкви - Режим доступу: http://www.hccc.ru/cell.html
77. Албин Т. Малые группы: опыт методистов // Христианство сегодня. 2003. Т.43, №8. С. 42-56.
78. Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности. М.: Медиум, 1995.- 281 с.
79. Инкаунтер - Особая Встреча с Богом - Режим доступу: http://www.loza-nn.ru/encounter.htm
80. Закон України «Про свободу совісті і релігійні організації» - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=987-12
81. Бурега В.В. Социально адекватный менеджмент / В поисках новой парадигмы. Монография. К.: «Академия», 2001. 272 с.
82. Здіорук С.І Суспільно-релігійні відносини: виклики Україні ХХІ століття: Монографія. — К.: Знання України, 2005. — 552 с.
83. Єленський В. Релігія після комунізму (Релігійно соціальні зміни в процесі трансформації центрально- і східноєвропейських суспільств). К.: Дух і Літера, 2002. 495 с.
84. Introvigne M. "Praise God and Pay the Tax": Italian Religious Economy - An Assessment. - Режим доступу до статті: www.cesnur.org/Fmi_italianrel.htm
85. Здіорук С.І Суспільно-релігійні відносини: виклики Україні ХХІ століття: Монографія. — К.: Знання України, 2005. — 365 с.
86. Introvigne M. "Praise God and Pay the Tax": Italian Religious Economy - An Assessment. - Режим доступу до статті: www.cesnur.org/Fmi_italianrel.htm
87. Віллем Жан Поль Європа та релігії. Ставки ХХІ-го століття/ Пер. з фр. К.: Дух і Літера, 2006. 331 с.
88. Travisano R.V. Alternation and conversion as qualitatively different transformations. In: Social Psychology Through Symbolic Interaction. Waltham, MA.: Ginn-Blaisdell, 1970. P. 238-248.
89. Угринович Д.М. Психология религии. М., 1986. - Режим доступу до книги: http://www.bookssite.ru/scr/read_122494_4.html
90. Див.: Keishin Inaba Conversion to New Religious Movements // Human Sciences Research, Vol.11. - No.2, 2004. - P. 33- 47.
91. Джеймс У. Многообразие религиозного опыта: Пер. с англ. / РАН. Ин-т философии. - М.: Наука, 1993. 260 с.
92. Rambo L. The Psychology of Religious Conversion. - Режим доступу: www.religiousfreedom.com/conference/Germany.htm
93. Keishin Inaba Conversion to New Religious Movements // Human Sciences Research, Vol.11, No.2, 2004, P. 33-47.
94. Rambo L. The Psychology of Religious Conversion. Режим доступу до статті: www.religiousfreedom.com/conference/Germany.htm
95. Rodney Stark & William Sims Bainbridge. The Future of Religion. Berkeley, Los Angeles, London: University of California Press, 1985; William Sims Bainbridge, Ph.D. The Coming Conflict between Religion and Cognitive Science - Режим доступу до статті: http://mysite.verizon.net/wsbainbridge/index.htm
96. Rambo L. The Psychology of Religious Conversion. Режим доступу до статті: www.religiousfreedom.com/conference/Germany.htm
97. Угринович Д.М. Психология религии. М., 1986. - Режим доступу: http://www.bookssite.ru/scr/read_122494_4.html
98. R. Stark, Laurence R. Iannaccone Why the Jehovah’s Witnesses Grow so Rapidly: A Theoretical Application / Journal of Contemporary Religion, Vol. 12, No. 2, 1997. P. 48-59.
99. Угринович Д.М. Психология религии. М.: Наука, 1986. - Режим доступу: http://www.bookssite.ru/scr/read_122494_4.html
100. Джеймс У. Многообразие религиозного опыта: Пер. с англ. / РАН. Ин-т философии. - М.: Наука, 1993. - С. 178-209.
101. Chris Bader, Alfred Demaris A test of the Stark-Bainbridge theory of affiliation with cults and sects // The Journal for the Scientific Study of Religion. 1996. - Режим доступу: www.holysmoke.org/sdhok/joining.htm
102. Религия и общество: актуальные проблемы современного религиоведения: сборник научных трудов. / Под общей редакцией В.В. Старостенко. Могилев: МГУ им. А.А.Кулешова, 2006. 272 с.
103. Шютц А. Смысловая структура повседневного мира: очерки по феноменологической социологии [Текст]: Пер. с англ. / А. Шютц. Сост. А.Я Алхасов. М.: Институт фонда «Общественное мнение», 2003. 336 с.
104. Скокова Л. Біографічні дослідження в соціології: традиція і сучасний досвід. К.: Інститут соціології НАН України, 2004. 248 с.
105. В чем же смысл? - Режим доступу: http://www.sdelalbog.org/index.php?option=com_content&task=view&id=182&Itemid=50
106. Буду давать людям то, что Бог дал - Режим доступу: мне.http://www.sdelalbog.org/index.php?option=com_content&task=view&id=99&Itemid=36
107. Хочу быть такой счастливой, как они. - Режим доступу: http://www.sdelalbog.org/index.php?option=com_content&task=view&id=111&Itemid=36
108. Впервые за многие годы она спала. - Режим доступу: спокойно.http://www.sdelalbog.org/index.php?option=com_content&task=view&id=95&Itemid=36
109. Утопающий хватается за соломинку. - Режим доступу: http://www.sdelalbog.org/index.php?option=com_content&task=view&id=131&Itemid=47
110. С самого детства она страдала от одиночества - Режим доступу: http://www.sdelalbog.org/index.php?option=com_content&task=view&id=142&Itemid=1
111. Она прошла очень жесткую проверку жажды по Богу. - Режим доступу: http://www.sdelalbog.org/index.php?option=com_content&task=view&id=97&Itemid=36
112. В 14 лет она стала мамой для своей мамы. - Режим доступу: http://www.sdelalbog.org/index.php?option=com_content&task=view&id=157&Itemid=48
113. Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Зб. наук. праць. Т.2. Харків, 2006. ??? с.
114. Почему же у меня все хорошо получается? - Режим доступу: http://www.sdelalbog.org/index.php?option=com_content&task=view&id=175&Itemid=49
115. Назаркіна О. Соціальне обличчя протестантських общин України на межі тисячоліть // Людина і світ. 2001. №1112. С.18.
116. Такая вся из себя дама и ревет! - Режим доступу: http://www.sdelalbog.org/index.php?option=com_content&task=view&id=159&Itemid=48
117. Господь подарил мне возможность быть отцом. - Режим доступу: http://www.sdelalbog.org/index.php?option=com_content&task=view&id=143&Itemid=48
118. Ну что же, дочь моя, это крест твой. Ты должна его нести. - Режим доступу:http://www.sdelalbog.org/index.php?option=com_content&task=view&id=141&Itemid=47
119. Сучасні суспільні проблеми у вимірі соціології управління. Зб. наук. праць ДонДУУ: «Соціологія управління». Серія «Спеціальні та галузеві соціології»Т. IX. Вип. 4 (94). - Донецьк: ДонДУУ, 2008. 461 с.
120. Кто может решить сложные проблемы? - Режим доступу:http://www.sdelalbog.org/index.php?option=com_content&task=view&id=150&Itemid=48
121. В поисках любви. - Режим доступу:http://www.sdelalbog.org/index.php?option=com_content&task=view&id=184&Itemid=50
122. Скокова Л. Біографічні дослідження в соціології: традиція і сучасний досвід. К.: Інститут соціології НАН України, 2004. С. 157.
123. С самого детства она страдала от одиночества - Режим доступу: http://www.sdelalbog.org/index.php?option=com_content&task=view&id=142&Itemid=1
124. Буду давать людям то, что Бог дал мне. - Режим доступу: http://www.sdelalbog.org/index.php?option=com_content&task=view&id=99&Itemid=36
125. Теперь мой дом - полная чаша. - Режим доступу: http://www.sdelalbog.org/in