ГРОШОВА КУЛЬТУРА ЯК ОБ’ЄКТ СОЦІОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ

Краткое описание

Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна

На правах рукопису

Шкребець Михайло Сергійович

УДК [316.334.2:336]

ГРОШОВА КУЛЬТУРА ЯК ОБ’ЄКТ СОЦІОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ

22.00.04 спеціальні та галузеві соціології

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата соціологічних наук

Науковий керівник
Хижняк Лариса Михайлівна,
доктор соціологічних наук, професор

Харків-2009

ЗМІСТ

ВСТУП....................

3

Розділ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ АСПЕКТІВ ФУНКЦІОНУВАННЯ ГРОШЕЙ ТА ГРОШОВОЇ КУЛЬТУРИ...

10

1.1. Уявлення про соціальну роль грошей у класичній соціології.

10

1.2. Універсалістський підхід та його можливості у вивченні грошової культури...

26

1.3. Підхід множинних грошей у вивченні грошової культури..

31

Висновки до розділу 1.

38

Розділ 2. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТКУ ГРОШОВОЇ КУЛЬТУРИ..

41

2.1. Структура і функції грошової культури.

41

2.2. Типологія грошової культури.

50

2.3. Чинники, що впливають на грошову культуру.

60

Висновки до розділу 2.

65

Розділ 3. ГРОШОВА КУЛЬТУРА СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА...

68

3.1. Характерні риси грошової культури в Україні..

68

3.2. Характерні риси складових частин грошової культури українського суспільства...

98

3.3. Грошова культура різних соціальних груп українського суспільства

116

Висновки до розділу 3.

149

ВИСНОВКИ.......

151

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..

160

ВСТУП

Актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена стрімкими соціально-економічними змінами, які відбуваються в Україні в останні два десятиліття і ставлять перед суспільством завдання швидкої адаптації до нових умов господарювання. В процесі пристосування суспільства до нової реальності ринку й товарно-грошових відносин значно змінюються ставлення індивідів і груп до грошей, норми монетарної поведінки, які вони поділяють.
Успішна реалізація соціально-економічних реформ залежить від їх відповідності типу грошової культури, що домінує у суспільстві. Тому велике значення мають дослідження сучасного стану соціальних цінностей і настанов, що складають грошову культуру українського суспільства, тенденцій їх зміни. Крім того, важливість вивчення грошової культури українського суспільства актуалізується капіталізацією економічних відносин у суспільстві в умовах ринкової економіки.
Поряд із дослідженням ставлення до грошей у суспільстві в цілому й тенденцій його зміни необхідний соціологічний аналіз ролі, яку відіграють гроші у свідомості та поведінці представників різних соціальних груп. Це дослідження має визначити групи, що краще або гірше адаптуються до нової господарської реальності та засвоюють ринковий тип культури. Також необхідно враховувати, що розбіжності в поглядах на гроші різних груп можуть викликати напруженість у відносинах між ними, тому порівняння грошової культури різних соціальних груп може допомогти передбачити можливі складнощі в цих стосунках.
Вивчення грошової культури відбувається в межах такої спеціальної соціологічної теорії, як соціологія грошей. Наразі дослідження в межах соціології грошей є досить різнорідними та не пов’язаними одне з одним. Соціологічна теорія грошової культури може слугувати основою для об’єднання даних різнорідних досліджень. Таким чином, розроблення концепції грошової культури дасть змогу дослідити різні аспекти функціонування грошей у суспільстві в їхній цілісності та взаємозалежності.
Ступінь наукової розробленості теми. У працях українських та закордонних дослідників висвітлюються багато аспектів, що мають велике значення для дисертаційного дослідження. Зокрема, для визначення теоретико-методологічної бази дослідження грошової культури важливими є теорії грошей у класичній та сучасній соціології (К.Маркс, Г.Зіммель, М.Вебер, В.Зомбарт, Т.Веблен, Т.Парсонс, Н.Луман, Ю.Хабермас, Ж.Бодрійяр та ін.). Особливе значення має розроблення теорії множинних грошей та різних її аспектів у працях таких дослідників, як В.Зелізер, Н.Зарубіна, Є.Анікаєва.
Феномен монетарної поведінки та різні її складові розглядаються у працях О.Кузіної, В.Верховіна, В.Голофаста, С.Циреля, В.Ільїна, В.Радаєва, Л.Ростовцевої, Н.Іващиненко, В.Леонова. Питання грошових типів особистості вивчається такими дослідниками, як Х.Голдберг, Р.Льюїс, Н.Дмитрієвська, І.Зубіашвілі. Дослідження монетарної соціалізації та пов’язаних з нею явищ розкриваються у працях А.Фенько, Н.Дмитрієвської, Д.Лассара, К.Ролана-Леві, С.Буреніної, О.Щедріної.
Типи грошової культури вивчаються в сучасних соціологічних дослідженнях, присвячених залежності фінансових настанов і монетарної поведінки від гендерних, етнічних, майнових, вікових особливостей індивідів (Р.Белк, М.Валлендорф, А.Фарнем, О.Дейнека, Є.Анікаєва, В.Ільїн, С.Абрамова).
Особливості ставлення до грошей і монетарної поведінки традиційного суспільства вивчаються у працях Т.Єфременко, В.Верховіна, В.Шаповалова, М.Громико. Сприйняття грошей і монетарну поведінку в сучасному українського суспільстві досліджують Т.Єфременко, В.Леонов, Ю.Чернецький, М.Зарічкова, В.Пилипенко, В.Лапшина, Л.Хижняк.
Проте аналіз наукової літератури, присвяченої вивченню грошей і грошової культури, показав недостатній рівень концептуалізації цього феномена, а саме: майже не розробленою залишається структура грошової культури; не визначено зв’язок між монетарною свідомістю та монетарною поведінкою; також не розроблені її типологія, чинники, що впливають на грошову культуру; відсутні базові принципи її соціологічного аналізу. Унаслідок цього у вітчизняній науковій літературі представлені лише окремі аспекти грошової культури, дослідження соціальної ролі грошей в українському суспільстві проводяться незалежно одне від одного й не становлять цілісної картини.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема роботи пов’язана з науковою темою кафедри прикладної соціології Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна «Комунікативні механізми соціальної й етнополітичної консолідації українського суспільства» (номер державної реєстрації 0106U00223), у межах якої автором досліджено роль грошової культури в консолідації українського суспільства.
Мета і завдання дослідження. Метою цього дослідження є визначення особливостей грошової культури сучасного українського суспільства та чинників, що її зумовлюють.
Реалізація визначеної мети передбачає вирішення таких завдань:
· уточнити понятійний апарат соціологічного аналізу грошової культури;
· визначити концептуальні засади соціологічного вивчення грошової культури;
· виділити базові принципи соціологічного аналізу грошової культури;
· дослідити типи грошової культури;
· розкрити механізми формування грошової культури;
· визначити чинники, що зумовлюють специфіку грошової культури в українському суспільстві;
· проаналізувати специфіку грошової культури окремих груп українського суспільства.
Об’єктом дослідження є грошова культура.
Предметом дослідження є закономірності формування та розвитку грошової культури.
Методи дослідження: для досягнення поставленої в роботі мети та вирішення завдань використані як теоретичні, так і емпіричні методи дослідження. Для обґрунтування теоретико-методологічної бази дисертації були використані методи порівняльного аналізу й синтезу, логічного узагальнення. Отримання первинної соціологічної інформації здійснювалося методом масового опитування. Оброблення й аналіз емпіричної інформації здійснювалися за допомогою методів математичної статистики дескриптивний аналіз, кореляційний аналіз, ранжування.
Теоретико-методологічні засади дослідження. У дисертаційній роботі особливе значення для дослідження феномена грошової культури мали такі теорії: теорія грошової культури Г.Зіммеля, який підкреслював соціальне значення грошей, окрім економічного, та наголошував на необхідності дослідження культурних чинників грошового обігу; теорія множинних грошей В.Зелізер, згідно з якою значення грошей визначається соціальним контекстом та залежить від виду соціальних відносин, і це дозволяє інтерпретувати дані численних досліджень, так чи інакше пов’язаних із феноменом грошової культури; теорія актуальної грошової культури С.Абрамової, що є спробою цілісного відображення ролі грошей у свідомості та поведінці сучасного суспільства й розглядає грошову культуру як чинник впливу на соціальну свідомість і поведінку.
На поглиблення розуміння грошової культури вплинули й такі розроблення класиків соціологічної науки, як теорія К.Маркса, теорії «духу капіталізму» М.Вебера і В.Зомбарта, інституціоналізм Т.Веблена. Важливу роль відіграли методологічні розроблення сучасних дослідників (В.Верховін, Н.Зарубіна, О.Кузіна, Т.Єфременко та ін.), що стосувалися дослідження грошей та грошової культури, формування ставлення до грошей індивідів та груп.
Емпіричною базою дисертації є матеріали проведеного автором соціологічного дослідження «Грошова культура сучасного українського суспільства» (березень травень 2008 р., за випадковою багатоступінчатою вибіркою було опитано 804 мешканці м.Харкова віком від 16 років), вторинний аналіз емпіричних даних загальноукраїнського моніторингу Інституту соціології НАН України «Українське суспільство 1992 2006», соціологічного дослідження «Вивчення змін соціально-класової структури українського суспільства», проведеного соціологічним факультетом Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна (2000 р., N=1800), міжнародного соціологічного дослідження «Європейське дослідження цінностей», польовий етап якого в Україні здійснювали центр «Соціальний моніторинг» (1996 р., N=2811), Український інститут соціальних досліджень і центр «Соціальний моніторинг» (1999 р., N=1195), міжнародного соціологічного дослідження «Європейське соціальне дослідження», польовий етап якого в Україні здійснював Інститут соціології НАН України з використанням опитувальної мережі фірми «Социс» (2005 р., N=2031).
Наукова новизна дисертації полягає у вирішенні важливого завдання соціології грошей розроблення концепції грошової культури як регулятора монетарної поведінки індивідів і груп, а саме:
вперше:
· визначено базові принципи соціологічного аналізу грошової культури, до яких зараховано такі принципи: системності, комплексності, динамічності, порівняльний принцип, принцип єдності конкретного, загального і всезагального, що забезпечують різнобічний аналіз феномена грошової культури;
· схарактеризовано соціальні функції грошової культури, до яких зараховано інтегративну, дезінтегративну, соціалізаційну, регулятивну, трансляційну, інновативну, пізнавальну та прогностичну, що дозволило поглибити розуміння соціальної ролі грошової культури;
удосконалено:
· поняття «грошова культура», що означає сукупність орієнтацій та настанов стосовно грошей, способів їх здобуття та використання в певній системі соціально-економічних відносин, що дозволило розглядати різні елементи грошової культури в їх взаємозалежності;
· типологію грошової культури за критеріями рівня раціональності, співвідношення матеріальних та духовних потреб, домінантної сфери монетарної поведінки, значення грошей для індивідів, грошового типу особистості, адаптації до нових умов господарювання, рівня носіїв грошової культури, рівня однорідності грошової культури суспільства, що сприяє розумінню специфіки грошової культури в сучасній Україні;
· систему чинників, що зумовлюють специфіку грошової культури сучасного українського суспільства, до яких належать процеси глобалізації, інформатизації та технологізації, глобальні зміни у фінансовій системі, традиційна грошова культура, що існує в суспільстві, та державна політика в фінансовій сфері, що дає можливість соціального прогнозування й моделювання подальших змін грошової культури суспільства;
· характеристику грошової культури в українському суспільстві, відмінностей грошової культури різних соціальних груп українського суспільства, зумовлених віковими, гендерними, освітніми та іншими особливостями, що сприяє оптимізації управлінських рішень стосовно засвоєння суспільством нових фінансових практик;
одержали подальший розвиток:
· концепція соціологічного аналізу грошової культури, заснована на підході множинності грошей, що полягає у визнанні грошей різнорідними, залежними від соціальних відносин і культурного контексту та дозволяє дослідити різні типи грошової культури в суспільстві;
· уявлення про структуру грошової культури, її складові частини (монетарна свідомість та культура монетарної поведінки; дохідна, заощаджувальна, споживча, нагромаджувальна, кредитна, інвестиційна, страхова, доброчинна і фіскальна культура), аспекти існування (особистісний та інституціональний), що поглиблює розуміння процесів формування й розвитку грошової культури.
Теоретичне значення дисертації полягає в різнобічному вивченні феномена грошової культури, розкритті закономірностей її формування та розвитку, особливостей грошової культури в умовах сучасного українського суспільства. Теоретичні результати дослідження можуть бути використані в процесі подальшого наукового дослідження грошової культури та соціальних аспектів функціонування грошей у цілому.
Практичне значення дисертації зумовлене можливістю використання матеріалів дослідження для підготовки, проведення й аналізу соціологічних досліджень монетарної поведінки, для оптимізації державної політики у сфері засвоєння населенням нових фінансових практик, для викладання соціології та низки спеціальних соціологічних теорій: «Соціологія грошей», «Економічна соціологія».
Апробація результатів дисертації. Основні положення дослідження були представлені на Всеукраїнській конференції молодих науковців «Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень» (м.Київ, 2004 р.), ІІІ Міжнародній студентській науковій конференції «Соціологія у світі, що змінюється: теоретичні відповіді на практичні виклики» (м.Харків, 2005 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Молодь в умовах нової соціальної перспективи» (м.Житомир, 2005, 2006 рр.), Міжнародній науковій конференції «Харківські соціологічні читання» (м.Харків, 2005, 2006, 2008 рр.), Науково-практичній конференції Харківського відділення соціологічної асоціації України «Якубинська наукова сесія» (м.Харків, 2007, 2008 рр.), VI Міжнародній конференції студентів та аспірантів «Соціологія у (пост)сучасності» (м.Харків, 2008 р.), Науково-практичній конференції «Треті Ковалівські читання» (м.Санкт-Петербург, 2008 р.) а також на науково-методичних семінарах соціологічного факультету Харківського національного університету іменіВ.Н.Каразіна.
Публікації. Результати дисертаційного дослідження викладено у 12 публікаціях, із них 6 у виданнях, які входять до переліку спеціалізованих видань із соціології, затверджених ВАК України. Друковані праці відображають зміст і основні положення роботи.
Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (206 позицій). Загальний обсяг роботи становить 177 сторінок, із них основний зміст дослідження 157 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі проаналізовано зміну поглядів на соціальну роль грошей в історії соціологічної думки. Нами виявлено, що погляди на соціальні аспекти функціонування грошей та грошову культуру в історії соціології зазнавали значних змін. Для дослідників протосоціологічного етапу гроші не були самостійним об’єктом дослідження та розглядалися в контексті вивчення інших соціальних явищ і процесів. Дослідники класичного етапу історії соціологічної думки зробили значний внесок у розвиток теорії грошової культури, оскільки почали розглядати гроші як самостійний об’єкт дослідження, підкреслювали велике значення грошей у сучасному суспільстві, описували не лише економічні, а також соціальні значення, що містяться в грошах. Дослідники у межах класичних соціологічних теорій вважали гроші однорідним і абсолютно взаємозамінним засобом обміну, з цими властивостями грошей вони пов’язували такі риси сучасного суспільства, як зникнення в соціальних відносин власного змісту та заміна їх грошовими термінами (К.Маркс, Г.Зіммель, Т.Веблен), суспільна раціоналізація (Г.Зіммель, М.Вебер).
В сучасній соціології впродовж до останніх десятиліть домінував універсалістський підхід до вивчення грошей, згідно з яким гроші є якісно нейтральним, однорідним явищем, позбавленим соціального змісту (Т.Парсонс, Н.Луман, П.Сорокін, Ф.Хайєк), завдяки цим рисам вони сприяють поширенню економічних законів у неекономічних соціальних сферах (К.Поланьї, Ю.Хабермас, Ж.Бодрійяр).
Принципово новий підхід до розгляду соціальної ролі грошей, що почав розроблятися в останні десятиліття, можна назвати підходом множинних грошей, оскільки згідно з ним не лише гроші впливають на соціальні відносини, можливий і зворотній зв’язок соціальні відносини визначають властивості грошей. Початок розвитку цього підходу поклали праці В.Зелізер. Підхід множинних грошей надає більше можливостей для інтерпретації даних численних досліджень, що проведені в останні десятиліття та стосуються різних аспектів ставлення індивідів і груп до грошей і поведінки з ними. Це пояснюється тим, що універсалістський підхід не розглядає ірраціональних аспектів грошової культури та описує лише один із можливих типів ставлення до грошей, тоді як сучасні дослідження доводять велике розмаїття можливих типів сприйняття грошей індивідами і групами та велику кількість факторів, від яких це ставлення залежить.
Базуючись на розумінні культури як способу діяльності, ми даємо в роботі визначення грошової культури як сукупності орієнтацій та настанов стосовно грошей, способів їх здобуття та використання в певній системі соціально-економічних відносин. Також у дисертаційній роботі виділено низку базових принципів соціологічного аналізу грошової культури. До них віднесені: принцип системності, згідно з яким необхідне вивчення структури грошової культури та зв’язків між її окремими елементами водночас з розумінням її як єдиного цілого; принцип комплексності, згідно з яким необхідне вивчення взаємного впливу між грошовою культурою та соціальним середовищем, тобто чинників впливу на грошову культуру і функцій грошової культури у суспільстві; порівняльний принцип, що вимагає співставлення грошової культури суспільств і спільнот, що знаходяться в різних соціокультурних умовах; динамічний принцип, згідно з яким необхідно вивчати грошову культуру в процесі історичного розвитку, а також розвиток уявлень про неї в історії соціологічної думки, і принцип єдності одиничного, загального та всезагального, який відображає багаторівневість грошової культури суспільства (індивідуальна, групова, загальносуспільна, надсуспільна) та згідно з яким цілісне змалювання стану грошової культури передбачає врахування всіх цих рівнів.
У дисертації розглядається структура грошової культури, у якій виділені монетарна свідомість та культура монетарної поведінки, що є відповідно теоретичним та практичним аспектами грошової культури. Якщо до монетарної свідомості належать знання, уявлення про гроші, оцінка цього явища, то культура монетарної поведінки містить уявлення про зразки поведінки в різних ситуаціях, пов’язаних із грошима. В залежності від можливих способів поведінки індивідів із грошима в структурі грошової культури виділені заощаджувальна, споживча, дохідна, нагромаджувальна, кредитна, інвестиційна, страхова, доброчинна та фіскальна культури.
Також у структурі грошової культури виокремлені особистісний та інституційний аспекти як різні джерела орієнтацій та настанов щодо грошей, що відображають два рівня механізмів формування грошової культури. В особистісному аспекті головним механізмом її формування є процес соціалізації, оскільки особистісний аспект пов’язаний з культурою окремого індивіда. Інституційний аспект грошової культури індивіда це культурні риси, зумовлені функціонуванням фінансових інститутів, інших економічних, а також неекономічних інститутів. На зміни інституційного аспекту грошової культури впливають інституційні реформи так, адаптація різних інститутів до ринкових умов сприяє засвоєнню населенням цінностей і норм ринкового суспільства.
В роботі проаналізовані соціальні функції грошової культури і ті з цих функцій, що набувають найбільш важливого значення у сучасному українському суспільстві. Інтегративна функція грошової культури полягає в об’єднанні соціальних спільнот на ґрунті спільних цінностей, що складають грошову культуру. Дезінтегративна функція є протилежною першій та полягає в роз’єднанні груп у випадку значних відмінностей їх грошової культури. Соціалізаційна функція полягає в засвоєнні індивідом розповсюджених у певній спільноті зразків грошової культури. Регулятивна функція відповідає за контроль над дотриманням розповсюджених у суспільстві норм поведінки з грошима. Трансляційна функція забезпечує зв’язок поколінь через спільність елементів грошової культури. Протилежною трансляційній функції є інновативна, що полягає в здатності грошової культури створювати або запозичувати нові елементи для пристосування до вимог мінливого середовища. Пізнавальна функція відповідає за надання індивідам знань про найбільш оптимальні способи поведінки у фінансовій сфері. Прогностична функція грошової культури полягає в можливості передбачити можливі напрямки змін монетарної поведінки у суспільстві, оскільки вони прямо залежать від стану грошової культури.
На наш погляд, в сучасній Україні особливого значення набувають дезінтегративна функція (через значні відмінності грошової культури різних суспільних груп та можливі конфлікти між ними), інновативна функція (через неактуальність багатьох норм і цінностей традиційної грошової культури в сучасних умовах з’являється необхідність у виробленні та запозиченні нових норм і цінностей), пізнавальна функція (через недостатній рівень знань та досвіду діяльності українців в ринкових умовах) та прогностична функція (оскільки при проведенні соціально-економічних реформ необхідне врахування специфіки грошової культури суспільства для передбачення їх можливих наслідків).
В роботі розглядається низка можливих способів типологізації грошової культури. Так, за рівнем економічної раціональності можна виділити ідеальні типи раціональної і нераціональної грошової культури. За рівнем близькості грошової культури різних груп суспільства вона може бути гомогенною та гетерогенною. В залежності від домінування матеріальних чи духовних потреб виділяються типи гедоністичної та аскетичної грошової культури. Також існують типи грошової культури в залежності від того, якому виду монетарної поведінки надається перевага в одному випадку дохідному, в іншому споживчому, в третьому інвестиційному і ощадному. В залежності від рівня носіїв можна виділити грошову культуру окремих індивідів, різних соціальних груп, національного та наднаціонального рівня. Базуючись на даних досліджень, згідно з якими гроші можуть мати для індивідів суб’єктивне значення безпеки, влади, кохання і свободи, можна виділити типи грошової культури в залежності від того, яке з цих значень переважає.
Ще однією класифікацією типів грошової культури є класифікація в залежності від грошового типу особистості типи, що отримали умовну назву скнара (властива дуже економна витрата грошей), марнотрат (часто безконтрольне та нераціональне витрачання грошей), накопичувач (сприйняття грошей як джерела багатства, способу вивищення), шукач вигоди (прагнення в будь-якій ситуації здобувати грошову вигоду), грошовий гравець (готовність брати участь у грошових авантюрах), грошовий флегматик (байдуже ставлення до грошей), реаліст (схильність ставити перед собою реальні грошові цілі), заздрісник (відрізняється відразою до тих, хто має більшу кількість грошей), грошовий паразит (готовність заробляти гроші будь-яким шляхом, навіть незаконним), авантюрист (властива маніпуляція іншими людьми та організаціями з використанням грошей). Нарешті, можливою є типологія грошової культури за двома критеріями рівнем адаптації до нових умов господарювання та добровільністю цієї адаптації, таким чином, ми виокремлюємо пасивно-протестний, пасивно-традиційний, активно-традиційний, вимушено-адаптивний і добровільно-адаптивний типи грошової культури.
В роботі розглядаються чинники, що впливають на формування грошової культури сучасного українського суспільства. До чинників, що так чи інакше впливають на грошову культуру більшості сучасних суспільств, належать процеси глобалізації (вона впливає на розповсюдження рис західної грошової культури, до яких належать раціональність, позитивне ставлення до заробітку грошей, прагнення отримання законного прибутку від своєї професії, розповсюдженість постматеріалістичних цінностей), інформатизації і технологізації (полегшення фінансової взаємодії через появу можливості вступати в бізнесові контакти без просторових обмежень, прискорення фінансових операцій, стандартизація та ритуалізація в різних видах фінансової діяльності, розширення дії механізму спонтанних покупок через розвиток системи кредиту та електронних банківських карток), зміни у глобальній фінансовій системі (з відривом грошей від золотого еквівалента створюються умови для зникнення у грошей реального змісту, розповсюдження настанов на здобуття якомога більшої кількості грошей з докладанням мінімальних зусиль).
Також до чинників, що впливають на грошову культуру сучасних суспільств, враховуючи українське, віднесені чинники, що по-різному виявляються в різних суспільствах особливості національного менталітету та державна політика в фінансовій сфері. До особливостей традиційного менталітету українського народу у ставленні до грошей можна віднести не меркантильне сприйняття багатства, відсутність яскраво вираженого підприємницького духу, разом з тим суперечливе ставлення до грошей як до чинника, що може сприяти як позитивним, так і негативним намірам, суперечливе ставлення до багатих людей в залежності від рівня їх благочестивості. Чинник державної політики у фінансовій сфері впливає на зміни інституційного аспекту грошової культури, в Україні одним з найпомітніших її впливів на стан грошової культури є поширення недовіри в суспільстві до фінансових інститутів внаслідок невдалої політики з захисту прав власників.
В дисертації розглянуті особливості грошової культури українського суспільства в цілому та окремих соціальних груп в його межах. Аналіз теоретичних та емпіричних досліджень, що стосуються цього питання, дозволив зробити висновки, що до рис грошової культури в Україні належать настанова на економію своїх зусиль при досягненні грошового успіху, що виражається в розповсюдженості неформальної економіки, прихильному порівняно з іншими європейськими країнами ставленні до податкових та інших фінансових махінацій, до явища хабарництва, загальному переконанні, що здобуття великої кількості грошей неможливе чесним шляхом. В сучасному українському суспільстві грошова винагорода відіграє важливу роль серед трудових цінностей, рівень стабільності грошового стану індивідів і груп все більше впливає на їхні соціальні настрої.
Водночас зберігається стереотип щодо грошей як засобу експлуатації та нерівності, тема грошей недостатньо відкрита на рівні громадської свідомості, зберігаються неписані правила щодо заборони торкатися цієї теми. Це виражається, наприклад, у складності для українських громадян брати гроші в борг. Перелік рис грошової культури доводить, що внаслідок великої кількості чинників, що на неї впливають, грошова культура українського суспільства поєднує риси західної грошової культури, риси, зумовлені перехідним характером економіки, та риси традиційної української культури.
У споживчій культурі сучасної України характерними рисами є поступова зміна режиму споживання в бік швидшої зміни одних речей на інші, орієнтації на рекламу, моду, бренди. Процес зміни режиму споживання є складним та по-різному впливає на різні соціальні групи, іноді призводить до парадоксального поєднання норм споживання, властивих різним прошаркам. У споживчій культурі відображаються риси грошової культури в цілому, так, зменшення ролі етичних норм у грошовій культурі впливає на розповсюдження престижного споживання, надспоживання, виду споживчої поведінки, заснованого на девіантному привласненні. Як і в цілому в грошовій культурі, важливою є проблема недостатності необхідних знань та досвіду. Головним мотивом придбання товарів і послуг виступає забезпечення комфортних умов життя.
Інвестиційна культура українського суспільства за умов відносної стабілізації економічної та фінансової ситуації в Україні відрізнялася підвищенням довіри до українських комерційних та державних банків і банківської системи в цілому. Головними мотивами інвестиційної поведінки виступають збільшення обсягів фінансового прибутку та реалізація особистих планів і устремлінь. Зростання довіри до фінансових інститутів (страхових компаній) відрізняла також страхову культуру. Проте порівняно з країнами Західної і Центральної Європи рівень довіри до фінансових інститутів в українському суспільстві залишається низьким.
Головними мотивами заощаджувальної, дохідної, нагромаджувальної поведінки в українському суспільстві є забезпечення матеріального статку родини і близьких в майбутньому. Головним мотивом кредитної поведінки є позики заради створення власного бізнесу, придбання житла. Мотивацію доброчинної поведінки визначає уявлення про те, що доброчинність виправдана лише заради допомоги людям, які її потребують. Фіскальну культуру українського суспільства зумовлюють орієнтації на розв’язання соціально значущих завдань, переконання, що сплачувати податки необхідно заради забезпечення пристойних умов життя незахищених верств населення та очікування створення гарних умов роботи й відпочинку для самого платника податків.
Розповсюдження різних типів грошової культури чинить негативний вплив на рівень консолідації українського суспільства, оскільки цей процес є надто нерівномірним серед різних соціальних груп. Серед різних поколінь українського суспільства відмінності грошової культури полягають в тому, що молодь більшою мірою налаштована порушувати моральні або правові норми заради здобуття грошей, більш позитивно ставиться до соціального розшарування, краще адаптована до нових умов господарювання і більшою мірою сприймає нові форми фінансової поведінки, виявляє більшу активність у сфері здобуття грошей. Гроші для молодих людей перетворюються на еквівалент матеріальних і духовних цінностей, відіграють важливу роль як показник соціальної успішності. Молоді люди є більш оптимістичними стосовно майбутнього фінансового становища, найбільш готовими, порівняно з іншими групами, ризикувати з метою здобуття грошей, більш схильними до показного споживання. Крім того, представники групи молоді частіше готові пожертвувати частину грошей для захисту навколишнього середовища.
Гендерні відмінності грошової культури в українському суспільстві полягають у більшій налаштованості чоловіків на ризик при здобутті грошей, більшій їх активності та впевненості в собі у фінансових питаннях. Чоловіки частіше готові до девіантних дій заради здобуття грошей, швидше засвоюють нові види фінансової поведінки. Гендерні особливості грошової культури в різних західних та постсоціалістичних суспільствах багато в чому співпадають, оскільки вони зумовлені впливом традиційних гендерних ролей.
Фактор освіти також чинить вплив на грошову культуру українського суспільства: люди з вищою освітою краще адаптовані до нових умов господарювання, швидше засвоюють нові форми фінансової поведінки, виявляють більшу фінансову активність.
Таким чином, найбільш яскраві відмінності грошової культури існують між різними віковими, гендерними та освітніми групами українського суспільства. Група молоді порівняно з людьми більш старшого віку, чоловіки порівняно з жінками, та люди, що мають вищу освіту порівняно з тими, хто її не має, відрізняються більш позитивним ставленням до існування в суспільстві багатих і бідних верств, кращою адаптацією до нових умов господарювання, сприйняттям нових форм фінансової поведінки, активністю у сфері заробітку грошей сукупністю рис, які можна назвати ринковими рисами грошової культури.
На грошову культуру впливає також соціально-професійний чинник (кваліфіковані робітники мають більш конкретну мотивацію заощадження грошей порівняно з групами інженерно-технічних робітників та керівників), соціально-статусний чинник (представники групи власників мають більш конкретну мотивацію заощадження грошей у порівнянні з найманими працівниками), матеріальний чинник (люди з кращим матеріальним становищем є більш оптимістичними в оцінці фінансової ситуації, більш позитивно ставляться до майнового розшарування суспільства).
До перспективних напрямків подальших досліджень у сфері грошової культури можна віднести дослідження впливу процесів інформатизації та технологізації на особливості грошової культури, уточнення відмінностей механізмів формування і розвитку грошової культури на особистісному та інституційному рівнях. Нестабільність економічної ситуації в країні може сприяти значним та швидким змінам у грошовій культурі суспільства, і це також робить необхідним подальші соціологічні дослідження даної сфери.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамова С. Б. Деньги в социальном взаимодействии: опыт исследования актуальной денежной культуры : автореф. дис. на соискание уч. степени канд.соц.наук : спец. 22.00.06 «Социология культуры, духовной жизни» / С.Б.Абрамова. Екатеринбург, 2002. 22 с.
2. Абрамова С. Б. Деньги как социальная ценность: поколенческий срез проблемы / С. Б. Абрамова // Социологические исследования. 2000. № 7. С. 3741.
3. Авраамова Е. М. Сбережения населения: перспективы частного инвестирования / Е. М. Авраамова, Л. Н. Овчарова // Социологические исследования. 1998. № 1. С. 6267.
4. Автономов В.С. Модель человека в экономической науке / В.С. Автономов. СПб.: Экономическая школа, 1998. 229 с.
5. Алавидзе Т. Л. Фондовый рынок: генезис образа и экономическое поведение / Т.Л. Алавидзе, Е. В. Антонюк, Л. Я. Гозман // Вопросы социологии. 1998. № 8. С.5565.
6. Александрова Т. Л. Альтернативы экономического поведения. Человек в переходной экономике / Т. Л. Александрова. Екатеринбург : Издательство Уралького государственного педагогического университета, 2000. 136 с.
7. Алешина И. В. Поведение потребителей / И. В. Алешина. М. : Фаир-пресс, 1999. 384 с.
8. Андреенкова А. В. Материалистические/постматериалистические ценности в России / А. В. Андреенкова // Социологические исследования. 1994. № 11. С.7381.
9. Андрийчук Ю. Дети и деньги / Ю. Андрийчук // Школа. 1999. № 4. С. 8082.
10.Аникаева Е. А. Социальные установки в отношении денег как фактор финансового поведения населения : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. соц. наук : спец. 22.00.03 «Экономическая социология и демография» / Е.ААникаева. Москва, 2008. 28 с.
11.Аникин А. В. Юность науки. Жизнь и идеи мыслителей экономистов до Маркса / А. В. Аникин. М. : Политиздат, 1985. 367 с.
12.Антонов М. Ф. Ложные маяки и вечные истины. Пути выхода страны из кризиса и русская общественная мысль / М. Ф. Антонов. М. : Современник, 1991. 303 с.
13.Аргайл М. Деньги. Психология денег и финансового поведения / М. Аргайл, А.Фернам. СПб. : ПраймЕврознак, 2005. 352 с.
14.Аристотель. Политика / Аристотель. М. : Мысль, 1983. (Сочинения : в 4 т. / Аристотель ; т. 4) С. 375-644.
15.Бауман З. Глобализация. Последствия для человека и общества / З. Бауман. М. : Весь мир, 2004. 188 с.
16.Беккер Г. Экономический анализ и человеческое поведение / Г. Беккер // THESIS. 1993. Т. 1. № 1. С. 2440.
17.Беляева Е. С. «Так почему же Вы раньше не сказали, что спрашиваете о бедных?»: об опыте использования методики неоконченных предложений в исследовании образа бедного [Электронный ресурс] / Е. С. Беляева. Режим доступа : http://socmoney.narod.ru/belyaeva.doc.
18.Бланк И. А. Инвестиционный менеджмент / И. А. Бланк. К. : ИТЕМ ЛТД, Юнайтед Лондон Трейд Лимитед, 1995. 447 с.
19.Блэкуэлл Р. Поведение потребителей / Р. Блэкуэлл, П. Миниард, Дж. Энджел. СПб. : Питер Ком, 1999. 768 с.
20.Богомолова Т. Ю. Финансовое поведение домохозяйств: сбережение, инвестирование, кредитование, страхование / Т. Ю. Богомолова, В. С. Тапилина. Новосибирск : НГУ, 1999. 56 с.
21.Бодрийяр Ж. Символический обмен и смерть / Ж. Бодрийяр. М. : Добросвет, 2000. 389 с.
22.Бодрийяр Ж. Система вещей / Ж. Бодрийяр. М. : Рудомино, 1999. 223 с.
23.Бондаренко Л. К вопросу об экономических представлениях россиян / Л.Бондаренко, Л. Гурьева, С. Полиновский // Мировая экономика и международные отношения. 1994. № 7. С. 4954.
24.Бондаренко Н. Бедные экономят деньги, богатые собственное время: история имущественного накопления российских семей за последние десять лет / Н.Бондаренко // Вестник общественного мнения: Данные. Анализ. Дискуссии 2005. № 4 (78). С. 5562.
25.Бояринцева А. В. Психологические проблемы экономической социализации / А.В. Бояринцева // Педагогика. 1994. № 4. С. 1218.
26.Бояркина Е. В. Инвестиционное поведение населения в ситуации преобразования инвестиционных институтов / Е. В. Бояркина, Е. В. Казакова // Вопросы социологии. 1998. № 8. С. 7899.
27.Браун С. Психология потребителей в маркетинге / С. Браун, Р. Голдсмит, Г.Фоксол. СПб. : Питер, 2001. 352 с.
28.Брю С. Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика. Т.1 / С. Л. Брю, К.Р.Макконнелл. М. : Республика, 1993. 399 с.
29.Буренина С. Ю. Влияние денег на процессы социализации современных подростков : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.01«Общая педагогика» / С. Ю. Буренина. СПб., 2000. 24 с.
30.Бурстин Д. Сообщества потребления / Д. Бурстин // THESIS. 1993. Т.1. № 3. С.231254.
31.Васильчук Ю. А. Социальное развитие человека в ХХ веке. Фактор денег / Ю.А.Васильчук // Общественные науки и современность. 2001. № 4. С. 530.
32.Васильчук Ю. А. Социальные функции денег / Ю. А. Васильчук // Мировая экономика и международные отношения. 1995. № 2. С. 522.
33.Ватаманюк М. М. Споживання домогосподарств в умовах ринкової трансформації економіки України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.екон.наук : спец. 08.01.01 «Економічна теорія» / М. М. Ватаманюк. Львів, 2004. 20 c.
34.Вебер М. Протестантская этика и дух капитализма // Избранные произведения / М. Вебер. М : Прогресс, 1990. 808 с.
35.Вебер М. Теория ступеней и направлений религиозного неприятия мира // Избранное. Образ общества / М. Вебер. М. : Юрист, 1994. С. 742.
36.Веблен Т. Теория праздного класса / Т. Веблен. М. : Прогресс, 1984. 367 с.
37.Верховин В. И. Деньги в русском фольклоре (опыт социологической интерпретации) / В. И. Верховин // Вестник Московского университета. Сер.18.Социология и политология. 1997. № 4. С. 114128.
38.Верховин В. И. Структура и функции монетарного поведения / В. И. Верховин // Социологические исследования. 1993. № 10. С. 6773.
39.Верховин В. И. Экономическая социология / В. И. Верховин, В. И. Зубков. М. : Издательство Российского университета дружбы народов, 2002. 460 с.
40.Верховин В. И. Экономическое поведение как предмет социологического анализа / В. И. Верховин // Социологические исследования. 1994. № 10. С. 120126.
41.Веселов Ю. В. Экономическая социология: история идей / Ю. В. Веселов. СПб. : Издательство СанктПетербургского университета, 1995. 164 с.
42.Время и деньги: Пословицы, поговорки, афоризмы, миниатюры / [Сост. : Арошенко М. М.] Днепропетровск : Пороги, 1994. 91 с.
43.Гаджиев А. Г. Поведение человека в сфере экономики (социальнопсихологические аспекты) / А. Г. Гаджиев // Общество и экономика. 1997. № 7/8. С. 231243.
44.Головаха Є. Україна та Європа: результати міжнародного порівняльного соціологічного дослідження / Є. Головаха, А. Горбачик, Н. Паніна. К. : Інститут соціології НАН України, 2006. 142 с.
45.Голофаст В. Б. Люди и вещи [Электронный ресурс] / В. Б. Голофаст. Режим доступа : http://socmoney.narod.ru/lyudi_i_veschi.doc.
46.Гриценко А. А. Деньги: возникновение, сущность, функции и агрегаты / А.А.Гриценко // Экономика Украины. 1999. № 2. С. 6271.
47.Гришин Л. Мы как участники рыночных отношений / Л. Гришин // Вопросы экономики. 2000. № 8. С. 3137.
48.Громыко М. М. Отношение к богатству и предприимчивости русских крестьян ХIХ века в свете традиционных религиознонравственных представлений и социальной практики / М. М. Громыко // Этнографическое обозрение. 2000. № 2. С. 8699.
49.Грошев И. В. Как реформы разбились о наш народный дух / И. В. Грошев // ЭКО. 2000. № 3. С. 140153.
50.Дейнека О. С. Экономическая психология : Учебное пособие / О. С. Дейнека. СПб. : СанктПетербургский университет, 1999. 160 с.
51.Дмитриевская Н. Ф. Общие проблемы психологии денег [Электронный ресурс] / Н. Ф. Дмитриевская. Режим доступа : http://socmoney.narod.ru/dmitrievskaya.doc.
52.Дорин А. В. Экономическая социология : Учебное пособие / А. В. Дорин. Минск : Экоперспектива, 1997. 254 с.
53.Дубин Б. В. Старшие и младшие. Три поколения на переходе / Б. В. Дубин // Дружба народов. 1994. № 2. С. 159170.
54.ЕвдокимоваДинелло Н. П. Капитализм и российские банкиры / Н.П.ЕвдокимоваДинелло // Социологические исследования. 2000. № 2. С.7586.
55.Егоров Д. Г. Зачем экономике синергетика? (Деньги как источник синергетических эффектов в экономических системах) / Д. Г. Егоров, А. В. Егорова // Общественные науки и современность. 2006. № 3. С. 149154.
56.Ефременко Т. О. Homo economicus современной Украины. Поведенческий аспект / Т. О. Ефременко, Е. И. Суименко. К. : Институт социологии НАН Украины, 2004. 244 с.
57.Ефременко Т. О. Экономическая культура как социологическое понятие / Т.О.Ефременко // Социология: теория, методы, маркетинг. 2005. № 3. С. 123141.
58.Єфременко Т. О. Економічна культура населення сучасної України (за матеріалами експертного опитування) / Т.О.Єфременко // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2006. № 4. С. 174194.
59.Єфременко Т. О. Економічна ментальність українського етносу / Т.О.Єфременко // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2007. № 2. С. 103127.
60.Єфременко Т. О. Фінансова поведінка населення у соціологічному вимірі / Т.О.Єфременко // Український соціум. 2003. № 1(2). C. 3037.
61.Єфременко Т. О. Фінансова поведінка населення України / Т. О. Єфременко // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2002. № 2. С. 165175.
62.Жилина Ж. А. Особенности инвестиционносберегающего поведения жителей средней полосы России [Электронный ресурс] / Ж. А. Жилина, С. А. Цветков. Режим доступа : http://selfmoney.narod.ru/rpo.htm.
63.Заричковая М. В. Трудовая деятельность как социальный институт / М.В.Заричковая, Ю. А. Чернецкий // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Збірник наукових праць. Х. : Видавничий центр Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, 1999. С. 138-143.
64.Зарубина Н. Н. Влияние денег на социальное конструирование времени. Динамика нелинейности / Н. Н. Зарубина // Социологические исследования. 2007. № 10. С. 5161.
65.Зарубина Н. Н. Деньги в социальной коммуникации / Н. Н. Зарубина // Социологические исследования. 2006. № 6. С. 312.
66.Зарубина Н. Н. Деньги как социокультурный феномен: пределы функциональности / Н. Н. Зарубина // Социологические исследования. 2005. № 7. С. 1321.
67.Зарубина Н. Н. Модернизация и хозяйственная культура (концепция М. Вебера и современные теории развития) / Н. Н. Зарубина // Социоло