СОЦІОЛОГІЧНІ ВИМІРИ ЦІННОСТЕЙ ЕКОНОМІЧНОЇ КУЛЬТУРИ

Краткое описание

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

На правах рукопису

Сидорович Тетяна Остапівна

УДК 316 : 330

СОЦІОЛОГІЧНІ ВИМІРИ ЦІННОСТЕЙ ЕКОНОМІЧНОЇ КУЛЬТУРИ

22.00.04 спеціальні та галузеві соціології

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
соціологічних наук

Науковий керівник
Черниш Наталія Йосипівна,
доктор соціологічних наук, професор

Львів 2009

ЗМІСТ

ВСТУП.............3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ СОЦІОЛОГІЧНОГО ВИВЧЕННЯ ЦІННОСТЕЙ ЕКОНОМІЧНОЇ КУЛЬТУРИ13
1.1. Світовий досвід концептуалізації ціннісного зрізу соціальної реальності...13
1.2. Змістовне наповнення домінантних наборів цінностей економічної культури в контексті їхньої відповідності ідеальним типам економічних систем .45
Висновки до першого розділу..............................................................................91
РОЗДІЛ 2. ЦІННОСТІ ЕКОНОМІЧНОЇ КУЛЬТУРИ В ЕМПІРИЧНОМУ ВИМІРІ...96
2.1. Дослідження цінностей економічної культури: методики, показники та досвід їхнього застосування..96
2.2. Загальна характеристика поля цінностей економічної культури населення Львівщини.....116
2.3. Домінантні та альтернативні набори цінностей економічної культури населення Львівщини..146
Висновки до другого розділу..180
ВИСНОВКИ.....184
ДОДАТКИ190СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...........272

ВСТУП
Актуальність теми. Однією з особливостей сучасного етапу розвитку людства є зростання ролі культурної складової у процесах відтворення соціальної реальності у всіх її сферах, у тому числі в економічній. Поряд із різноспрямованими процесами культурної (у широкому сенсі) гомо- та гетерогенізації вибудовується загальносвітова економічна система, структурована не лише зв’язками економічного обміну, а й дедалі більш уніфікованими принципами економічної взаємодії. Свідченням глобального характеру нової економічної системи є криза, що загострилась у 2008 році у Сполучених Штатах Америки, відголосом якої стали дисфункційні явища в економічних системах всього світу та відповідне загострення соціальних проблем.
Утвердження тою чи іншою мірою ринково орієнтованих економічних систем, які тяжіють до виходу за межі національних організмів, слід визнати за об’єктивний факт та одну з найважливіших характеристик сучасного соціального контексту. Кінець історії, проголошений у 1989 році Ф.Фукуямою, означав, зокрема, безальтернативне утвердження ринкової моделі організації економіки. На сьогодні у переважній більшості суспільств, включно із суспільствами, у яких відносно недавно існувала керована державою система, із певними локальними особливостями утвердилася ринкова модель організації економіки. Перехід від командно-адміністративної системи державного соціалізму до ринкової економіки загострив соціальні протиріччя, найбільш глибоким з яких є протиріччя між стійкими ціннісно-нормативними структурами суспільств та «імплантованою» чи «неорганічною» для них системою економічних інститутів і відносин. Такою є соціальна проблема, яка перебуває у центрі уваги цього дослідження.
Зважаючи на тривалий досвід господарювання населення України в умовах командно-адміністративної економіки та майже двадцятирічний період її адаптації до нових умов, зумовлених формуванням ринку, а також залучення України до глобальних економічних процесів, виправданим є зростання наукового інтересу до різних аспектів економічної культури населення та її цінностей.
Реформування вітчизняної економіки призвело до надання нашій державі статусу країни з ринковою економікою. Однак відкритим залишається питання про те, якому типу економічної системи відповідають цінності економічної культури населення та якою мірою останні можуть слугувати основою для формування задекларованої державою соціально орієнтованої ринкової економіки.
Водночас в світлі світових процесів глобалізації, інтеграції та переходу високорозвинених суспільств до постіндустріальної стадії розвитку, а також з огляду на зростання рівня відкритості українського суспільства актуальності набуває ще одне питання, а саме ступінь відповідності цінностей економічної культури населення нашої держави ціннісним системам суспільств індустріального/постіндустріального типу.
Актуальність теми зумовлена важливою інтегруючою та цілепокладаючою роллю цінностей і зокрема цінностей економічної культури у життєдіяльності сучасного українського суспільства, успішне реформування якого прямо залежить від узгодженості ціннісних пріоритетів населення та тих цінностей, які декларуються у публічному просторі.
Проблема цінностей економічної культури набула нового звучання в західній та вітчизняній соціології у зв’язку із процесами соцієтальних трансформацій, які охопили більшість суспільств світу починаючи з другої половини XX ст. Однак якщо на теренах пострадянського простору актуалізація цієї проблематики зумовлена крахом адміністративно-командної економіки та переходом до ринкового способу господарювання, то на Заході проблема зміни цінностей економічної культури пов’язана з переходом до якісно нового інформаційного, постіндустріального чи постекономічного суспільства, а також визначенням нових пріоритетів розвитку і місця серед них економічних цінностей. Відповідно питання, які набули першочергової ваги та потребують не лише емпіричного дослідження, але й ґрунтовного теоретичного осмислення, дещо різняться на пострадянському просторі та на Заході.
Вагомий внесок у вивчення різних аспектів економічної культури, в тому числі її цінностей, в ракурсі їхньої відповідності певному типу економічної системи належить таким українським та російським соціологам, як Л.Аза, О.Ахієзер, В.Бакіров, Н.Боєнко, О.Бондаренко, Є.Головаха, П.Гуревич, О.Дробницький, Т.Єфременко, Т.Заславська, А.Здравомислов, Л.Крутова, Н.Кузнєцов, В.Ольшанський, Е.Пеньков, В.Пилипенко, В.Поддубний, С.Попов, І.Попова, Т.Рассадіна, Р.Ривкіна, А.Ручка, Ю.Саєнко, Л.Сокурянська, Є.Суїменко, Н.Трикоз, В.Тугарінов, В.Ядов, О.Якуба та іншим.
Інтерпретації емпіричних даних та теоретичні узагальнення, що стосуються ціннісного виміру економічної свідомості в сучасному українському суспільстві, знаходимо у В.Пилипенка, який аналізує економічну культуру населення, втілюючи принцип трикомпонентної будови соціальних установок. Проблематики цінностей економічної культури в контексті формування капіталістичного суспільства в Україні торкаються С.Оксамитна, Є.Суїменко. Т.Єфременко зосередила увагу на комплексному вивченні явища економічної культури (як духовних, так і діяльнісних її складових), а також процесів її соціогенезу та трансформації. Проблеми й тенденції розвитку економічної культури та її ціннісних складових розробляються також у працях Н.Боєнко. І.Попова, використовуючи поняття «повсякденні ідеології», підкреслює живучість серед населення України ціннісних орієнтацій «народного соціалізму». Проблематика цінностей постіндустріального, інформаційного, постекономічного суспільства розробляється Н.Апатовою, В.Бакштановським, О.Бандурою, Є.Суїменко.
Велике значення у межах дисертаційної роботи належить класифікації цінностей та економічних систем Б.Гаврилишина, який запропонував одну із найбільш комплексних теорій, в якій економічна система постає як реалізація домінуючих у суспільстві цінностей.
Праці більшості зарубіжних науковців торкаються не стільки проблем трансформації та становлення цінностей, які притаманні ринковій економіці, скільки спробі визначення цінностей, що приходять на зміну матеріалістичним, індустріальним. Питання, які є прямо чи опосередковано дотичними до основних проблем нашої роботи, знайшли своє відображення у працях таких науковців, як Д.Белл, Д.Гелбрейт, О.Тоффлер (які окреслили основні особливості індустріального та постіндустріального суспільств і місце в них економічних цінностей); Р.Інглегарт (який акцентує на культурному зсуві у розвиненому індустріальному суспільстві, його суть полягає у переході від матеріалістичних до постматеріалістичних цінностей); Ч.Хенді (який порушує проблему пошуку нових цілей розвитку сучасного західного суспільства); Е.Гідденс і Л.Туроу (які розвивають ідею зростаючої ролі держави в економічному житті розвиненого капіталістичного суспільства); П.Дракер (який вказує на зміну ролі знань у житті суспільства); Л.Едвінссон, М.Мелоун, Т.Стюарт (які наголошують на зростаючій ролі таких ресурсів, як інформація та інтелектуальний капітал); А.Етціоні (який вказує на необхідність зміцнення колективістських цінностей, що втілює ідею комунітарного суспільства); З.Бауман і У.Бек (які звертають увагу на ті чи інші негативні явища, притаманні сучасним постіндустріальним суспільствам і зокрема на кризу традиційних соціальних цінностей).
Незважаючи на значну увагу науковців до окремих цінностей економічної культури, у сучасній соціологічній літературі бракує комплексного підходу до їхнього дослідження; недостатньо розробленою є проблема показників цінностей, які б давали цілісне уявлення про основні, бажані для населення пріоритети розвитку, якості економічних взаємовідносин та характеристики працівника, без яких є неможливою реалізація відповідних соціально-економічних ідей чи програм розвитку країни. Відповідно, бракує досліджень, за результатами яких можна було б дати інтегровану оцінку цінностей економічної культури населення в контексті їхньої відповідності певному ідеальному типу економічної системи та тим цінностям, які характеризують індустріальну чи постіндустріальну орієнтацію членів суспільства.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тематика і зміст роботи пов’язані з напрямами науково-дослідної діяльності кафедри історії та теорії соціології Львівського національного університету імені ІванаФранка. Зокрема, в рамках роботи над темою Соціологічні виміри сучасного українського суспільства: регіоналізм, інституціоналізація та структурні трансформації” (номер державної реєстрації 0105U400942) Львівського національного університету імені ІванаФранка опубліковано чотири статті, які висвітлюють особливості ціннісних уявлень населення сучасної Львівщини. Автор дисертації брала участь у розробці інструментарію, аналізі отриманої інформації, розробці пропозицій та рекомендацій в рамках аналітичних звітів із зазначеної теми (довідка Львівського національного університету імені Івана Франка).
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є визначення змісту та ступеня представленості домінантних і альтернативних наборів у полі цінностей економічної культури населення сучасної України в контексті їхньої відповідності ідеальним типам економічних систем. Для досягнення зазначеної мети поставлено такі завдання:
- проаналізувати зміст та специфіку соціологічного дискурсу з приводу концептуалізації цінностей;
- окреслити теоретико-методологічні засади соціологічного дослідження та зміст поняття цінності економічної культури”;
- визначити зміст наборів цінностей економічної культури, які відповідають ідеальним типами організації економічних систем і водночас відображають центральні дилеми економічної діяльності в сучасному українському суспільстві;
- на основі теоретично сконструйованих наборів цінностей економічної культури визначити емпіричні індикатори представленості цих цінностей в уявленнях населення України;
- підтвердити можливість застосування вироблених показників та індикаторів для вивчення поля цінностей економічної культури шляхом проведення емпіричного дослідження (на прикладі Львівщини);
- визначити, якими є домінантні та альтернативні набори цінностей економічної культури населення Львівщини та якому типу організації економічної системи вони відповідають;
- встановити наявність чи відсутність взаємозв’язку між соціально-демографічними характеристиками респондентів та їхньою приналежністю до груп носіїв конкретних наборів цінностей економічної культури.
Об’єкт дослідження цінності економічної культури населення України.
Предмет дослідження поле цінностей економічної культури населення сучасної України, яке вивчається через зміст та представленість домінантних і альтернативних наборів цінностей економічної культури в контексті їхньої відповідності ідеальним типам економічних систем.
Методи дослідження. У роботі використовуються такі загальнонаукові методи, як аналіз, синтез, систематизація (для визначення теоретико-методологічних принципів дослідження); класифікація (для впорядкування елементів наборів цінностей); порівняння (для виявлення специфічних та особливих елементів поля цінностей економічної культури й ознак ідеальних типів економічних систем); системний та функціональний аналіз (для розробки концептуальної основи дослідження поля цінностей); каузальний аналіз (у генерації гіпотез та в інтерпретації отриманих результатів). Для збору первинної соціологічної інформації використано метод анкетування, для аналізу соціологічної кількісної інформації низку статистичних методів, зокрема, кореляційний аналіз (для виявлення залежності ціннісних уявлень від соціально-демографічних характеристик респондентів і встановлення наявності та сили зв’язку між окремими показниками цінностей), факторний аналіз (для визначення взаємопов’язаних груп цінностей та частково при конструюванні індексів), коефіцієнт АльфаКронбаха (для перевірки надійності вироблених індексів).
У дисертаційній роботі використано структурно-функціональний підхід (на його основі здійснено систематизацію елементів наборів цінностей та виявлено взаємозв’язки між ними); соціокультурний підхід (для обґрунтування взаємозумовленості цінностей та особливостей економічного розвитку); теорії постіндустріального суспільства (для окреслення змістовного наповнення наборів цінностей); неоінституціональний напрям (для обґрунтування впливу інституціоналізованих цінностей на економічну поведінку); теорію поля П.Бурдьє (для пояснення складного та плюралістичного характеру ціннісної картини сучасного українського суспільства й уточнення відповідного понятійного апарату). У роботі застосовано міждисциплінарний підхід, що дало змогу здійснити комплексний аналіз предмета дослідження та використати досягнення низки суміжних із соціологією дисциплін.
Емпіричну базу дисертаційного дослідження становлять дані репрезентативного опитування, яке проводилось у грудні 2007р. у Львівській області Українським центром вивчення громадської думки Соціоінформ” (м.Львів) в рамках проекту Соціально-політичні настрої населення” (N=1200осіб. Похибка дослідження становить 2,2% з імовірністю 0,95). До опитувальника було включено авторський блок запитань, розроблений на основі теоретичного аналізу проблеми соціологічних вимірів цінностей економічної культури та програми дослідження дисертанта.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в дослідженні змісту та співвідношення наборів цінностей економічної культури, які відповідають ідеальним типам економічних систем і забезпечують основу для комплексної характеристики поля цінностей сучасного українського суспільства у двох його вимірах. Більш конкретно сутність та ступінь новизни роботи можна відобразити в таких положеннях:
- запропоновано авторське поняття цінності економічної культури”, яке вживається як альтернативне до поняття економічні цінності” та наголошує на цінностях неекономічного характеру, які функціонують у сфері господарської життєдіяльності. Поняття цінності економічної культури” розширює понятійний апарат, що використовується в соціологічному дослідженні цінностей (с.42);
-запропоновано використовувати поняття поле цінностей економічної культури”, домінантні набори цінностей економічної культури” й альтернативні набори цінностей економічної культури” для характеристики ступеня представленості та співвідношення цінностей і їхніх наборів, що дає змогу уникнути спрощеної інтерпретації ціннісної картини сучасного суспільства, яка є плюралістичною (с.6061);
-вперше окреслено зміст наборів цінностей економічної культури, який формують: ідеї щодо бажаних принципів функціонування економічної системи (пріоритет економічних цілей/пріоритет соціальних, екологічних цілей, економічна свобода/економічний захист, економічна ефективність/економічна рівність, цінність ринкових механізмів/цінність державного управління, верховенство інтересів індивіда/верховенство інтересів суспільства, особистий успіх/суспільний добробут, праця як засіб/праця як самоціль), уявлення про бажані якості особистості та характеристики взаємовідносин (індивідуалізм/колективізм, конкурентність/ солідарність, партнерські відносини/патерналістські відносини, нонконформізм/ конформізм, творчість/чітке виконання інструкцій, перевірений спосіб діяльності; ініціативність/виконавчість, професіоналізм як компетентність/професіоналізм як компетентність та моральний авторитет, відповідальність за здоров’я споживачів/відповідальність за вплив на екологію та здоров’я людства), уявлення про матеріальні та інформаційні ресурси як цінності (с.6288);
-удосконалено методологію дослідження цінностей завдяки виокремленню п’яти основних наборів цінностей економічної культури (три з них індивідуалістсько-конкуренційний, групово-кооперативістський, егалітарно-колективістський в контексті відповідності цінностей основним ідеальним типам економічних систем: ринковій, соціально орієнтованій ринковій, адміністративно-командній, ще два набори в контексті їхньої відповідності суспільствам індустріального/постіндустріального типу). Набори цінностей (як концептуальна основа дослідження) відповідають положенню про коректність встановлення пріоритетності лише між однопорядковими, порівнюваними цінностями, які набувають різної ваги та смислового навантаження у відмінних соціально-економічних системах (с.6090);
-вдосконалено систему показників та емпіричних індикаторів цінностей економічної культури; на їхній основі сконструйовано шість індексів цінностей економічної культури, призначених для комплексної характеристики ступеня представленості основних наборів у полі цінностей економічної культури населення (с.147159, с.170173);
-вперше досліджено поле цінності економічної культури населення Львівщини у двох вимірах: 1)індивідуалістському/колективістському, 2)індустріальному/постіндустріальному. У першому з вимірів домінують такі цінності, як економічна ефективність, змішана форма власності, поєднання ринкових механізмів із державним управлінням економікою, патерналізм, узгодження інтересів особистості та колективу, ініціативність. У другому з вимірів найбільш представленими цінностями є матеріальний добробут, освіта, професіоналізм як компетентність та моральна авторитетність, відповідальність суб’єктів економічної діяльності в постіндустріальному її розумінні. На підставі застосування індексів цінностей підтверджено, що цінності економічної культури населення Львівщини мають змішаний характер; констатовано, що домінантним набором цінностей економічної культури є групово-кооперативістський з переважанням помірковано-постіндустріальних, змішаних (індустріальних та постіндустріальних) ціннісних орієнтацій. Альтернативним набором цінностей економічної культури населення Львівщини є індивідуалістсько-конкуренційний набір з переважанням змішаних, помірковано-постіндустріальних ціннісних орієнтацій. Встановлено особливості взаємозв’язків між основними наборами цінностей, а також вплив віку, освіти, статі та типу населеного пункту на приналежність до груп носіїв визначених наборів цінностей економічної культури. З’ясовано, що ціннісні орієнтації населення Львівщини в основному відповідають соціально орієнтованій ринковій економіці, водночас значна поширеність цінності державного патерналізму свідчить про прийнятність для нього формування економічної системи розподільчого соціалізму (с.116179).
Практичне значення результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження сприяють розумінню особливостей ціннісних пріоритетів населення у сфері господарської життєдіяльності, що особливо важливо для прогнозування соціальних та економічних перспектив здійснюваних у країні реформ. Емпіричні дані дослідження можуть слугувати обґрунтуванням необхідності подальших соціально-економічних перетворень та корегуванню пріоритетних напрямів соціально-економічної політики. Матеріали дисертаційного дослідження можуть використовуватись для вдосконалення програм економічної освіти населення України. Запропонована в роботі методика дослідження цінностей економічної культури може бути покладена в основу моніторингу поля цінностей економічної культури, що дасть змогу відстежувати динаміку ціннісних орієнтацій населення та діагностувати ступінь відповідності переконанням населення країни проголошених державою пріоритетів економічного розвитку.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційного дослідження були представлені та обговорені на XIIIМіжнародній науковій конференції Харківські соціологічні читання” (м.Харків, 2007р.), IIМіжнародній науковій конференції Одеські соціологічні читання” (м.Одеса, 2008р.), Міжнародних наукових конференціях Львівський соціологічний форум” (м.Львів, 2007, 2008рр.), VIМіжнародній науковій конференції студентів та аспірантів Соціологія у (пост)сучасності” (м.Харків, 2008р.), VВсеукраїнській науково-практичній конференції Проблеми розвитку соціологічної теорії: соціальна інтеграція та соціальні нерівності в контексті сучасних суспільних трансформацій” (м.Київ, 2008р.).

Публікації. Основні положення та результати дисертаційної роботи викладено у 5публікаціях, у тому числі в 4статтях, опублікованих у фахових виданнях з соціології, затверджених ВАК України, та 1тезах доповіді на конференції.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі виконано наукове завдання комплексного дослідження цінностей економічної культури в контексті їхньої відповідності ідеальним типам економічних систем індустріального чи постіндустріального суспільства. Основні результати дисертаційного дослідження можна підсумувати наступним чином.
У теоретичній частині дослідження (Розділ 1. Теоретико-методологічні засади соціологічного вивчення цінностей економічної культури) на основі аналізу напрацювань науковців, які представляють соціогуманітарний корпус дисциплін, було окреслено зміст наукового дискурсу з приводу цінностей та їхньої ролі в економічному житті суспільства та окреслено власне соціологічну специфіку інтерпретації аксіологічної проблематики. Вона полягає у підкресленні складного суб’єктивно-об’єктивного характеру цінностей, які виникають на основі потреб та соціального досвіду індивідів, відображених у їхній свідомості та об’єктивованих через людську діяльність, що на груповому і соцієтальному рівнях утворює цінності ідеали і критерії оцінювання елементів соціальної реальності. Важливою складовою соціологічної інтерпретації цінностей є те, що вони розглядаються як суттєвий фактор та якісна характеристика соціального життя індивідів і спільнот, чинник розвитку як суспільства в цілому, так і окремих його сфер.
У цій частині дисертаційного дослідження обґрунтовано введення в науковий обіг поняття «цінності економічної культури» як такого, що дозволяє уникнути термінологічної плутанини і вияскравлює власне соціологічне бачення ціннісного зрізу економічної культури. Під цінностями економічної культури розуміємо ідеї стосовно функціонування економічної системи; якості суб’єктів економічної діяльності; якості економічних відносин; матеріальні блага (прибуток, гроші, споживчі блага, виробничі ресурси), а також нематеріальні ресурси знання, інформацію, щодо яких суб’єкти економічної діяльності займають оцінювальну позицію, приписуючи їм особливу роль у господарській життєдіяльності та відчуваючи потребу в них.
Таке розуміння цінностей економічної культури було покладено в основу конструювання їхніх наборів, які відповідають ідеальними типам економічних систем і створюють сприятливе соціальне підґрунтя для їхнього функціонування. Відповідно до теоретичної інтерпретації цінностей економічної культури та їхнього взаємозв’язку з ідеальними типами економічних систем було розроблено авторську методику емпіричного дослідження. Безпосереднім змістом інструментарію дослідження цінностей економічної культури є твердження, ступінь згоди з якими пропонують оцінити респондентам. Твердження оформлені у вигляді дилем, у яких респондент має обрати ступінь пріоритетності цінностей, окреслених альтернативами.
Для характеристики відповідності низки цінностей основним ідеальним типам економічних систем було визначено перелік цінностей, відмінність у розумінні чи у ставленні до яких служить основою для диференціації наборів цінностей. Показники цінностей економічної культури та відповідні індикатори стосувалися: цінностей-ідей (основних цілей економічної життєдіяльності, цінності економічної свободи, форм власності, ролі ринкового механізму та держави у вирішенні основних економічних питань, цінності праці, економічної справедливості, рівності та економічної ефективності), цінностей-якостей особистості (конформізму/нонконформізму, творчісті/виконання інструкцій, ініціативності/виконавчості, професіоналізму в індустріальному розумінні/професіоналізму в постіндустріальному розумінні), цінностей, що стосуються характеристик взаємовідносин (економічного індивідуалізму/економічного колективізму, солідарності, співпраці/конкуренції, патерналізму/партнерства, соціальної відповідальності виробників як відповідальності перед споживачами/соціальної відповідальності виробників як відповідальності за стан екології та здоров’я людей), а також матеріальних та нематеріальних ресурсів (оцінка значимості традиційних ресурсів, грошей, майна/ставлення до ролі знань, інформації в економічній діяльності).
Як похідні від понять «цінності економічної культури» та «набори цінностей економічної культури» використано поняття «поля цінностей економічної культури», «домінантні набори цінностей економічної культури» та «альтернативні набори цінностей економічної культури». Доцільність введення цих понять зумовлена спрямованістю дослідження на уникнення спрощеної інтерпретації ціннісної картини сучасного суспільства, яка є плюралістичною.
В другій частині дослідження (Розділ 2. Цінності економічної культури в емпіричному вимірі) розроблено та застосовано інтегровані показники для характеристики поля цінностей економічної культури у двох його вимірах. Один із них визначається принципом, який лежить в основі взаємовідносин суб’єктів економічного життя та є визначальним у формуванні економічної системи ринкового, соціально орієнтованого ринкового чи адміністративно-командного типу, яким імпонують індивідуалістсько-конкуренційний, групово-кооперативістський та егалітарно-колективістський набори цінностей відповідно. Другий вимір становлять ті цінності економічної культури, на підставі яких можна говорити про їхній індустріальний/постіндустріальний характер.
На основі даних соціологічного дослідження, яке проводилось у Львівській області в грудні 2007 р. за репрезентативною вибіркою обсягом 1200 осіб, проаналізовано поле цінностей економічної культури населення на прикладі цієї області.
Підсумовуючи здійснений аналіз, можна відзначити, що поле цінностей економічної культури населення Львівщини є доволі строкатим, у ньому представлені елементами різних наборів цінностей. Встановлено, що такі цінності як патерналізм та державний соціальний захист (як реалізація цінності-ідеї про участь держави у перерозподілі прибутків) підтримує переважна більшість населення Львівщини. То ж можемо узагальнити, що показники орієнтованості на патерналізм та соціальний захист не диференціюють жителів цієї області та не служать однією з підстав для виокремлення домінантних та альтернативних наборів цінностей у цій області. Вказані орієнтації належать до базових, які характерні для населення Львівщини в цілому і, як ми припускаємо, певною мірою для населення України. Схожою є ситуація із показником «вміння підтримувати відносини з «потрібними» людьми».
Серед жителів області немає одностайності у баченні пріоритетних способів вирішення основних питань, пов’язаних з організацією економічного життя країни. Водночас більшість населення Львівщини оптимальною економічною системою вважає ту, в якій і ринок, і держава відіграють важливу роль, щоправда, на різних етапах: ринок домінує на етапі виробництва та розподілу виробничих ресурсів, а держава на етапі перерозподілу прибутків, що передбачає передусім матеріальну підтримку соціально незахищених верств, а також допомогу збитковим підприємствам.
Такі переконання, на нашу думку, в основному відповідають ідеї соціально орієнтованої ринкової економіки, яка будується на поєднанні домінуючої дії ринкових механізмів з регулюючою роллю держави. Разом із цим, у полі цінностей економічної культури населення Львівщини помітним є альтернативний до окресленого елемент: його основні риси це надання переваги цінності державного патерналізму перед співробітництвом та індивідуальною самоорганізацією, що в свою чергу може слугувати підґрунтям для підтримки економічної системи розподільчого соціалізму.
Щодо шкали індустріальних/постіндустріальних цінностей економічної культури, то тут в уявленнях більшості населення однаково представлені як перші, так і другі, що в цілому свідчить про змішаний характер цінностей та про їхній перехід від індустріальних до постіндустріальних з відносно домінантною позицією останніх. Індустріальний характер цінностей більшою мірою зумовлений пріоритетним значенням цінності матеріального добробуту. Поряд з цим виявлено важливу роль цінностей неекономічного характеру, передусім таких, як безпечні для довкілля виробництва, освіта, праця як самоціль тощо.
Таким чином, поле цінностей економічної культури населення Львівщини є своєрідною ілюстрацією процесів соціальних трансформацій в сучасному українському суспільстві. Домінантним набором цінностей економічної культури можна вважати групово-кооперативістський набір з перевагою помірковано- постіндустріальних та змішаних (індустріальних та постіндустріальних) ціннісних орієнтацій. В уявленнях населення утвердився набір цінностей, в межах якого економічні інтереси окремого індивіда не протиставляються суспільним, а ринок не протиставляється державі. Тобто такий набір цінностей передбачає узгодження діяльності індивіда та колективу, важливу роль в управлінні економікою як ринкових механізмів, так і держави.
Альтернативним набором цінностей економічної культури населення сучасної Львівщини є індивідуалістсько-конкуренційний з перевагою змішаних та помірковано-постіндустріальних ціннісних орієнтацій. Водночас поле цінностей населення Львівщини дає підстави для формулювання наступних пердбачень. У зв’язку з тим, що носіями змішаних цінностей із домінуванням індивідуалістсько-конкуренційного набору у поєднанні з орієнтацією на постіндустріальні цінності є, в основному, респонденти, які належать до соціально-демографічних категорій, які більшою мірою пов’язані з доступом до цінних ресурсів, можна передбачити подальше вкорінення цього ціннісного набору та витіснення альтернативного набору. Так буде виглядати переконфігурація поля цінностей економічної культури у випадку відносно сприятливого соціально-економічного та соціально-політичного розвитку України. Водночас, якщо соціально-економічна ситуація в суспільстві дестабілізуватиметься і знижуватиметься рівень життя населення (що, в першу чергу, впливатиме на соціально-демографічні групи, які меншою мірою причетні до розподілу цінних ресурсів чи чий доступ є меншим, ніж доступ до цінних ресурсів інших соціально-демографічних груп), можна прогнозувати вкорінення групово-кооперативістського ціннісного набору, зріст числа його носіїв та зміщення у континуумі ціннісних орієнтацій населення Львівщини у бік колективізму. Схожими є передбачення щодо подальшої динаміки цінностей економічної культури населення сучасного українського суспільства.
Згідно з даними дослідження, спостерігається значимий слабкий зв'язок уявлень щодо цінностей економічної культури, на основі яких вибудувано шкалу індустріалізму/постіндустріалізму, з такими соціально-демографічними характеристиками респондентів, як тип поселення, вік та освіта. Чим вищий рівень освіти та чим більший вік респондентів, тим більшою мірою в їхніх уявленнях представлені цінності постіндустріального набору. Постіндустріальний набір цінностей також більшою мірою представлений в уявленнях міських жителів, ніж в оцінках мешканців сільських населених пунктів. Зафіксовано зв'язок між уявленнями щодо цінностей економічної культури, які вимірювались за допомогою шкали індивідуалізму/колективізму, та такими соціально-демографічними характеристиками респондентів як тип поселення, вік, стать і освіта. Цінності індивідуалістсько-конкуренційного набору більшою мірою представлені в уявленнях міських жителів Львівщини, ніж в уявленнях сільських жителів; в оцінках людей з вищим рівнем освіти порівняно з уявленнями людей з нижчим рівнем освіти; в уявленнях молоді та людей середнього віку більшою мірою, ніж в оцінках людей старшої вікової категорії; в уявленнях чоловіків більшою мірою, ніж в уявленнях жінок. Поясненням такого роду розподілу ми схильні вважати те, що респонденти носії перших із наведених парних соціально-демографічних характеристик є краще адаптованими до нових ринкових економічних умов та більш впевненими у власних позитивних перспективах, ніж респонденти носії других із наведених парних соціально-демографічних характеристик.
Завдяки застосуванню низки індексів вдалось з’ясувати особливості взаємозв’язків двох вищезгаданих вимірів цінностей економічної культури. Специфіка цього взаємозв’язку для населення Львівщини полягає в наступному: постіндустріальному набору цінностей відповідають індивідуалістсько-конкуренційні цінності-якості особистості та егалітарно-колективістські цінності, що стосуються характеристик взаємовідносин, в той час як індустріальному набору цінностей відповідають егалітарно-колективістські цінності, що стосуються якостей особистості, та індивідуалістсько-конкуренційні цінності, що стосуються характеристик взаємовідносин.

Проведене дослідження може слугувати основою моніторингового дослідження поля цінностей економічної культури та з’ясуванню глибинних взаємозв’язків між наборами цінностей і соціально-демографічними характеристиками їхніх носіїв.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аза Л. А. Ценностные ориентации рабочей молодёжи / Аза Л. А., Поддубный В. А., Ручка А. А. К. : Наукова думка, 1978. 204 с.
2. Апатова Н. В. Теория информационной экономики / Апатова Н. В. Симферополь : ЧП «Бондаренко», 2005. 336 с.
3. Бакиров В. С. Ценностное сознание и активизация человеческого фактора / Бакиров В. С. Х. : Выща школа, изд-во при ХГУ, 1988. 152 с.
4. Бакштановский В. И. Социология морали: нормативно-ценностные системы / В. И. Бакштановский, Ю. В. Согомонов // Социологические исследования. 2003. №5. С. 820.
5. Балакірєва О. М. Соціально відповідальний бізнес в Україні : поняття та основні чинники / О. М. Балакірєва // Український соціум. 2007. №56 (2223). С. 99108.
6. Бальцерович Л. Свобода і розвиток. Економія вільного ринку / ЛешекБальцерович ; пер. з польської. Львів : Бібліотека журналу «Ї», 2000. 332 с.
7. БандураО. Ціннісний аспект переходу до постекономічного суспільства / О.Бандура // Мультиверсум. 2001. Вип. 20. С. 3755.
8. Барсукова С. Ю. Неформальная экономика и система ценностей россиян / С. Ю. Барсукова // Социологические исследования. 2001. № 1. С. 5762.
9. Барсукова С. Ю. Солидарность участников неформальной экономики. На примере стратегий мигрантов и предпринимателей / С.Ю.Барсукова // Социологические исследования. 2002. №4. С.312.
10. Бауман З. Текучая современность / З. Бауман ; пер. с англ. под ред. Ю.В.Асочакова. СПб. : Питер, 2008. 240 с.
11. Бевзенко Л. Життєвий успіх, цінності, стилі життя / Л. Бевзенко // Соціологія : теорія, методи, маркетинг. 2007. №4. С. 132151.
12. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования. / Д. Белл ; перевод с англ. М. : Academia, 1999. 956с.
13. Бєлєнок О. Випробування ринком : віковий зріз громадської думки / О.Бєлєнок // Українське суспільство 1992 2007. Динаміка соціальних змін. К. : Інститут соціології НАН України, 2007. С. 242248.
14. Бідзюра І. П. Філософія системних перетворень в Україні на рубежі століть: Монографія / І. П. Бідзюра К. : Навчальна книга, 2004. 189с.
15. Білокобильський О. В. Місце і значення соціальних цінностей в управлінському процесі / О. В. Білокобильський // Мультиверсум. 2000. Вип. 12. С. 124135.
16. Бласко Г. Економічне диво чи економічна загадка? Соціальне ринкове господарство та його застосування : Теорія Альфреда Мюллера-Армака, обґрунтована теологічно й політично, доповнена пропозиціями щодо застосування / Г. Бласко. К. : Світовид, 1992. 57 с.
17. Богиня Д. П. Ментальний чинник у сфері праці : проблеми теорії та практики / Д. П. Богиня, М. В. Семикіна. К. : Шторм, 2003. 382 с.
18. Боенко Н. И. Экономическая культура: проблемы и тенденции развития / Н.И.Боенко. СПб. : Изд-во СанктПетерб. ун-та, 2005. 182 с.
19. Боенко Н. И. Экономические ценности как фактор социального здоровья общества / Н.И.Боенко // Проблемы современной экономики 2005. № 3(15). Режим доступу до журн.: http://www.m-economy.ru/art.php3?artid=20876.
20. Бондаренко О. В. Сутність, історія та сучасність української та західноєвропейської економічної ментальності : Монографія / О.В.Бондаренко. Запоріжжя : Запорізький національний технічний університет, 2005. 252с.
21. Бондаренко О. Економічний індивідуалізм у структурі економічної ментальності / О. В. Бондаренко // Соціальні виміри суспільства. 2005. Вип. 8. С. 95104.
22. Борінштейн Є. Р. Особливості соціокультурної трансформації сучасного українського суспільства : Монографія / Є. Р. Борінштейн. Одеса : Астропринт, 2004. 400 с.
23. Брентано Ф. О происхождении нравственного познания / Ф.Брентано ; пер. с нем. А. А. Анипко. СПб. : Алетейя, 2000.— 202с.— («Метафизические исследования. Приложение к альманаху»). Режим доступу: http://elenakosilova.narod.ru/studia/brentano.htm.
24. Будз В. Власність і свобода як цінності та чинники гуманізму / В. Будз // Людина і політика. 2003. №4. С. 5155.
25. Бузгалин А. В. Социокультурные слагаемые перехода к новому качеству экономики / А. В. Бузгалин, А. И. Колганов // Социальная экономика. 2004. № 12. С. 2934.
26. Бурак Т. О. Представленість індустріальних та постіндустріальних цінностей економічної культури в уявленнях населення Львівщини / Т.О.Бурак // Вісник Одеського національного університету. Соціологія і політичні науки. 2008. Т. 13, вип. 5. С. 3847.
27. Бурак Т. О. Представленість цінностей економічної культури в переконаннях населення Львівщини (за результатами соціологічного дослідження 2005 р.) / Т.О.Бурак // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства : збірник наукових праць. Харків : Видавничий центр національного університету імені В.Н.Каразіна, 2007. С. 261267.
28. Бурак Т. О. Цінності економічної культури та оптимальний спосіб організації господарювання у переконаннях населення Львівщини / Т.О.Бурак // Український соціум. 2008. 2(25). С. 718.
29. Бурак Т. О. Цінності економічної культури: теоретичні засади їх емпіричного дослідження / Т.О.Бурак // Наукове пізнання : методологія та технологія. 2006. №1(17). С. 3743.
30. Бурак Т. Представленість цінностей-ідей економічної культури у переконаннях населення Львівщини в контексті формування соціально

орієнтованого ринкового господарства / Т.О.Бурак // Соціологія у (пост)сучасності. Збірник наукових тез учасників VI Міжнародної наукової конференції студентів та аспірантів. Х. : ХНУ імені В.Н.Каразіна, 2008. С. 5556.
31. Бурдье П. Социальное пространство : поля и практики / П. Бурдье ; пер. с фр., отв. ред. пер., сост., послесл. Н.А.Шматко ; Институт экспериментальной социологии. — СПб. : Алетейя, 2007. — 576 с.
32. Бурдье П. Социология политики / П. Бурдье ; пер. с фр.: Е.Д.Вознесенская; Ю.М.Ледовских, Г.А.Чередниченко, Н.А.Шматко ; сост. и общ. ред. Н.А.Шматко. — М. : Socio-Logos, 1993. — 333 с. Режим доступу : http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Sociolog/Burd/index.php.
33. Вебер М. Протестантская этика и дух капитализма / М. Вебер. Ивано-Франковск : Ист-Вью, 2002. 352 с.
34. Вебер М. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика / М. Вебер; пер. з нім. О. Погорілого. К. : Основи, 1998. 534 с.
35. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод., допов. Та CD) / укл. і гол. ред. В.Т.Бусел. К. : Ірпінь : ВТФ «Перун», 2007. 1736с.
36. Выжлецов Г. П. Проблема ценности в современной аксиологии и экономике / Г. П. Выжлецов // Проблемы современной экономики. 2005. № 3(15). Режим доступу до журн.: http://www.m-economy.ru/art.php3?artid=20864.
37. Гаврилишин Б. Дороговкази в майбутнє / Б. Гаврилишин ; пер. з англ. Л.Л.Лещенко. К. : Основи, 1993. 238 с.
38. Гаврилюк В. В. Динамика ценностных ориентаций в период социальной трансформации (поколенный подход) / В.В.Гаврилюк, Н.А.Трикоз // Социологические исследования. 2002. №1. С. 96105.
39. Галецька І. Індивідуальні цінності в дискурсі психологічних теорій / І.Галецька, І.Семків // Соціогуманітарні проблеми людини. 2006. №2. С. 192203.
40. Гартман Н. Проблема Духовного Бытия. Исследования к обоснованию философии / Н. Гартман // Культуралогия. XX век. : Антологія. М. : Юрист, 1995. С.608648.
41. Гелбрейт Д. К. Суспільство блага. Пора гуманності / Д. К. Гелбрейт. К.: Скарби, 2003. 158 с.
42. Гидденс Э. Социальная рыночная экономика / Э. Гидденс // Социология. 2007. №3. С. 1423.
43. Головаха Є. І. Суспільство, що трансформується. Досвід соціологічного моніторингу в Україні / Є. І. Головаха. К. : Фонд «Демократичні ініціативи», Ін-т соціології НАН України, 1997. 156 с.
44. Головаха Є. Феномен «аморальної більшості» в українському суспільстві : пострадянська трансформація масових уявлень про норми соціальної поведінки / Є. І. Головаха // Україна 2002. Моніторинг соціальних змін / за ред. В.Ворони, М.Шульги. К. : Ін-т соціології НАН України, 2002. С. 460468.
45. Головаха Є. Україна та Європа : результати міжнародного порівняльного соціологічного дослідження / Головаха Є., Горбачик А., Паніна Н. К. : Ін-т соціології НАН України, 2006. 142 с.
46. Головаха Є. Соціальне самопочуття населення України до і після помаранчевої революції / Є. Головаха, Н. Паніна // Українське суспільство 1994 2005. Динаміка соціальних змін / за ред. В.Ворони, М.Шульги. К.: Ін-т соціології НАН України, 2005. С. 95106.
47. Горлинский В. В. Ценностные основы безопасности общества / В.В.Горлинский // Практична філософія. 2005. № 3 (17). С. 925.
48. Грановеттер М. Экономическое действие и социальная структура: проблема укорененности / М. Грановеттер // Экономическая социология. Электронный журнал. 2002. Том 3. № 3. С. 4458. Режим доступу до журн.: http://www.ecsoc.msses.ru/issues/2002-3-3/index.html.

49. Гріневська С. М. Стан та проблеми економічної культури у підприємницькій сфері / С. М. Гріневська // Український соціум. 2007. № 1 (18). С. 6080.
50. Грушевська С. Моральні цінності в системі міжособистісних відносин/ С.Грушевська // Мультиверсум. Філософський альманах : зб. наук. праць / гол. ред. В. В. Лях. К. : Український центр духовної культури, 2000. Вип. 18. С. 148157.
51. Давыденко В. А. Социокультурные ценности россиян: вчера, сегодня, завтра / Давыденко В. А., Дряхлов Н. И. // Социологические исследования. 1997. № 7. С. 143149.
52. Дракер П. Посткапиталистическое общество / П. Дракер // Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология / под ред. В.Л.Иноземцева. М. : Akademia, 1999. С . 67100.
53. Дрожанова О. Ціннісно-мотиваційні чинники ставлення до праці робітників промислових підприємств / О. Дрожанова // Соціологія : теорія, методи, маркетинг. 2007. № 4. С. 8398.
54. Дюркгейм Э. Социология. Ее предмет, метод, предназначение / Э.Дюркгейм ; пер. с франц. А.Б.Гофман. — М. : Канон, 1995. — 352с. — (История социологии в памятниках). — Режим доступу: http://filosof.historic.ru/books/item/f00/s00/z0000689/st010.shtml[http://filosof.historic.ru/books.
55. Економіка підприємства : підручник / заг. ред. Л. Г. Мельника. Суми: ВТД «Університетська книга», 2004. 648 с.
56. Економічна теорія: макро- і мікроекономіка / наук. ред. З. Ватаманюк, С. Панчишин. К. : Альтернативи, 2001. 608 с.
57. Емельяненко Т. В. Методы межкультурных исследований / Т.В.Емельяненко // Социология 4М. 1997. №9. С. 112. Режим доступу до журн. : http://www.isras.ru/files/File/4M/9/Emelyanenko.pdf.

58. Ефременко Т. Взаимосвязь экономического и социального в теории и практике хозяйственной жизни / Т.Ефременко // Соціальні виміри суспільства. К. : Ін-т соціології НАН України, 2005. Вип. 8. С.5669.
59. Єфременко Т. Економічна культура як соціологічне поняття / Т.Ефременко // Соціологія : теорія, методи, маркетинг. 2005. №3. С. 123141.
60. Єфременко Т. Економічна ментальність українського етносу / Т.О.Єфременко // Соціологія : теорія, методи, маркетинг. 2007. №2. С. 103127.
61. Єфременко Т. Зміни в економічній культурі населення за часи капіталізації України / Т. О. Єфременко // Українське суспільство 1994 2005. Динаміка соціальних змін / наук. ред. В. Ворона, М. Шульга. К. : Ін-т соціології НАН України, 2005. С. 212222.
62. Ефременко Т. О. Homo economicus современной Украины. Поведенческий аспект / Е.И.Суименко, Т.О.Ефременко. К. : Институт социологии НАН Украины, 2004. 244 с.
63. Єфременко Т. О. Якісна характеристика економічної культури населення сучасної України (за даними експертного опитування) / Т.О.Єфременко // Український соціум. 2006. № 34 (1415). С.132145.
64. Єфременко Т. Рівень економічної культури пересічного громадянина України (за даними експертного опитування) / Т. О. Єфременко // Український соціум. 2006. № 1 (12). С. 8896.
65. Єфременко Т. Социогенез экономической культуры / Т.О.Єфременко // Соціальні виміри суспільства. К. : Ін-т соціології НАН України, 2006. Вип. 9. С.142155.
66. Єфременко Т. Сприйняття інститутів ринку населенням України // Україна 2002. Моніторинг соціальних змін / наук. ред. В. Ворона, М.Шульга. К. : Ін-т соціології НАН України, 2002. С. 95108.
67. Заблоцький В.П. Лібералізм і ліберальний соціальний лад / В.П.Заблоцький // Мультиверсум. Філософський альманах. 1999. Вип. 8. С. 8699.
68. Зайцев Ю. К. Системна парадигма та аналіз соціального ринкового господарства / Ю.К.Зайцев. Чернівці : Золоті литаври, 2000. 288 с.