Субкультура футбольних хуліганів: фактори формування та особливості прояву на пострадянському просторі




  • скачать файл:
  • Название:
  • Субкультура футбольних хуліганів: фактори формування та особливості прояву на пострадянському просторі
  • Альтернативное название:
  • Субкультура футбольных хулиганов: факторы формирования и особенности проявления на постсоветском пространстве
  • Кол-во страниц:
  • 214
  • ВУЗ:
  • Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
  • Год защиты:
  • 2009
  • Краткое описание:
  • Міністерство освіти і науки України
    Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна


    АРТЬОМОВ Павло Миколайович


    УДК: 316.624.2:796.332]:316.323.72


    Субкультура футбольних хуліганів: фактори формування та особливості прояву на пострадянському просторі

    22.00.04 спеціальні і галузеві соціології


    ДИСЕРТАЦІЯ
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата соціологічних наук

    Науковий керівник:
    доктор соціологічних наук
    СОКУРЯНСЬКА Людмила Георгіївна



    Харків 2009









    ЗМІСТ







    ст.




    ВСТУП..............................................................................................................


    3




    РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні засади соціологічного аналізу футбольного хуліганізму як специфічної молодіжної субкультури.....



    11




    1.1. Науковий вимір феномену футбольного хуліганізму........................


    11




    1.2. Субкультура як соціологічне поняття та соціальний феномен: головні елементи та типологія.............................................................



    33




    1.3. Концептуалізація футбольного хуліганізму в контексті субкультурно-стильового підходу: основні поняття.........................



    45




    ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1.......................................................................


    54




    РОЗДІЛ 2. Субкультурні особливості прояву футбольного хуліганізму в європейських країнах...........................................................



    56




    2.1. Типологічні особливості футбольних хуліганів як специфічної групи відвідувачів стадіонів................................................................



    56




    2.2. Футбольний фанатизм та футбольний хуліганізм в поняттях європейських навколофутбольних практик.......................................



    64




    2.3. Стильові відмінності європейських навколофутбольних практик...


    107




    ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2.......................................................................


    112




    РОЗДІЛ 3. Футбольний хуліганізм на пострадянському просторі: чинники актуалізації.................................................................................



    114




    3.1. Пострадянські навколофутбольні практики: витоки та сучасний стан.........................................................................................................



    114




    3.2. Співвідношення стильових характеристик пострадянських навколофутбольних практик та їх образу в пресі та суспільстві.



    155




    3.3. Субкультурні відмінності різних поколінь вітчизняних футбольних хуліганів...........................................................................



    162




    ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3.......................................................................


    172




    ВИСНОВКИ............................................................................


    175




    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.......


    181




    ДОДАТКИ


    195




    Додаток А.


    196




    Додаток В.


    208




    Додаток С.


    212










    ВСТУП
    Невід’ємною частиною сучасного суспільного життя є масові спортивні заходи, які відвідують чисельні вболівальники тих чи інших видів спорту. Одним з найпопулярніших спортивних видовищ, безперечно, є футбол. Його популярність поступово зростала, починаючи з 80-х років позаминулого сторіччя, коли гра набула сучасного, регульованого правилами вигляду. Наприкінці 60-х - початку 70-х років минулого сторіччя трибуни футбольних стадіонів Європи та світу зіткнулися з новим соціальним феноменом футбольними фанатами. Наступним кроком своєрідної еволюції спільноти вболівальників стала поява так званих футбольних хуліганів, які оточили футбольний фанатизм ореолом агресії та насильства. Сьогодні можна впевнено стверджувати, що феномен футбольного хуліганізму розповсюджено в більшості країн та на багатьох континентах. Події, які супроводжували футбольні матчі останніх чемпіонатів Європи 2000-го та 2004-го років, чемпіонатів світу 1998-го та 2006-го років, непоодинокі епізоди в рамках різноманітних європейських клубних турнірів останніх років наочно доводять, що прояви навколофутбольного насильства та агресії набувають поширення. Останнім часом на пострадянському просторі, в тому числі в Україні, набувають суттєвого поширення прояви агресивної поведінки футбольних вболівальників як безпосередньо на стадіонах, так і за їх межами. Сьогодні феномен футбольного хуліганізму розповсюджено в більшості країн та на багатьох континентах, що створює серйозні загрози суспільному порядку, призводить до розвитку навколофутбольних субкультур, в тому числі субкультури футбольних хуліганів, що актуалізує нагальну необхідність вивчення футбольного хуліганізму як особливої субкультури, орієнованої на насильство, та її факторної обумовленості з метою запобігання та мінімізації негативних соціальних наслідків. Значної актуалізації дане дисертаційне дослідження набуває в зв’язку зі здобуттям Україною та Польщею права на проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012-го року.
    Говорячи про існування футбольного хуліганізму в Україні та пострадянському просторі, ми маємо на увазі не лише і не стільки факти порушення суспільного порядку на футбольних стадіонах та прилеглих до них територіях, скільки формування та активне функціонування окремої субкультури футбольних хуліганів. Сьогодні можна говорити про інституціоналізацію феномена футбольного хуліганства в нашій країні та пострадянському просторі в цілому. Це знаходить своє відбиття в закріпленні стереотипів та норм поведінки членів різних угруповань футбольних хуліганів, у встановленні внутрішньогрупової та міжгрупової ієрархій, у розподілі ролей та рольових очікувань всередині угруповань.
    Ступінь розробленості проблеми. Основні напрямки наукового аналізу проблеми футбольного хуліганства розроблено британськими (Я.Тейлором, П.Маршем, Дж.Вільямсом, Е.Даннінгом, Р.Мансером та ін.), італійськими (А. дал Лаго, А.Роверсі, А.Салвіні), голландськими (Х. ван дер Бругом, ван дер Санде та ін.), німецькими (Е.Ханом, Г.Пілзом, В.Хейтмеєром та ін.) вченими та дослідниками інших європейських країн. Основний акцент в роботах наведених вище авторів зроблено на аналізі причин виникнення футбольного насильства. Серед вітчизняних публікацій з зазначеної проблематики чи не єдиною є книга В.Алмашина про фанатів та хуліганів київського ФК «Динамо», яка носить публіцистичний характер. За відсутності наукових досліджень на пострадянському просторі дана дисертаційна робота є одним з перших вітчизняних наукових досліджень проблеми футбольного насильства в цілому та першим дослідженням даного феномену в умовах пострадянських суспільств, зокрема. Аналіз досліджень, які присвячені проблемам футбольного насильства та хуліганства у світовій суспільній науці, дозволяє зробити висновок, що за наявності певних розбіжностей існуючі доробки, що стосуються вивчення проблеми футбольного хуліганства, об’єднує не тільки концептуальної схеми аналізу цього феномену, але й відсутність чіткого визначення відповідного йому поняття. Створення принципово нової теоретичної перспективи, пов’язаної з проблемою футбольного хуліганізму, вимагає нового розуміння цього феномену, його чіткого тлумачення, а також чинників, які обумовлюють його актуалізацію.
    Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація пов’язана з науково-дослідними проектами кафедри соціології соціологічного факультету Харківського національного університету іменіВ.Н.Каразіна: «Вища школа як суб'єкт соціокультурної трансформації» (номер державної реєстрації 0102u000357), «Вища освіта як фактор соціоструктурних змін: порівняльний аналіз посткомуністичних суспільств» (номер державної реєстрації 0105u000709) (науковий керівник проектів доктор соціологічних наук Л.Г. Сокурянська).
    Об’єктом дисертаційного дослідження виступає субкультура футбольних хуліганів.
    Предметом фактори формування субкультури футбольних хуліганів особливостей її проявів на пострадянському просторі.
    Мета роботи полягає у концептуалізації факторної обумовленості та особливостей розвитку субкультури футбольних хуліганів на пострадянському просторі.
    Досягнення цієї мети передбачає розв’язання наступних завдань:
    - визначення теоретико-методологічних засад дослідження футбольного хуліганства як феномену сучасного суспільства;
    - здійснення теоретичної та емпіричної інтерпретації, а також аналізу співвідношення таких понять, як «футбольний хуліган», «футбольний хуліганізм», «футбольний фанатизм», «навколофутбольні практики», «футбольне насильство» та ін.;
    - здійснення типологічного аналізу відвідувачів футбольних стадіонів за критерієм їх включеності до навколофутбольних практик;
    - здійснення порівняльного аналізу стильових особливостей субкультури футбольних хуліганів країн Європи та пострадянських країн;
    - розробка класифікації стилів навколофутбольних практик;
    - дослідження факторної обумовленості субкультури футбольних хуліганів на пострадянському просторі; виокремлення мета-, макро-, мезо- та мікросоціальних чинників футбольного хуліганізму;
    - дослідження динаміки та особливостей прояву субкультури футбольних хуліганів на пострадянському просторі (на прикладі України, Росії, Білорусії, Литви та Латвії).
    Основною гіпотезою дослідження стало припущення, що футбольні хулігани пострадянського простору є представниками оригінальної асоціальної субкультури, розвиток якої обумовлюється багаторівневою системою специфічних суб’єктивних та об’єктивних факторів.
    Теоретико-методологічною базою дисертаційного дослідження є субкультурний підхід, заснований на концепції «peer group» як груп вільного часу та спільних інтересів, яка розроблялась С.Ейзенштатом, Ф.Тенбруком, Дж.Хіллом, Д.Бааке та іншими дослідниками; теоретичні, в тому числі соціологічні інтерпретації асоціальної поведінки як феномену, поширеному в молодіжному середовищі; концепції молодіжної ідентичності сучасних західних та вітчизняних соціологів, в межах яких аналізується молодіжні практики в суспільстві «ризику», що дозволяє, враховуючи всі відомі соціальні та культурні фактори, більш детально прояснити специфіку індивідуальних виборів.
    Емпіричною базою роботи є результати якісного дослідження, проведеного автором за власною методикою та інструментарієм, зокрема з використання таких методів збору соціологічної інформації, як включене спостереження в середовищі футбольних хуліганів, глибинне інтерв'ю (наративного та інтерактивного типів) з членами угруповань футбольних хуліганів, які представляють Харків (ФК „Металіст”), Київ (ФК «Динамо», «ЦСКА» та «Арсенал»), Одесу (ФК «Чорноморець»), Донецьк (ФК «Шахтар»), Полтаву (ФК «Ворскла»), Запоріжжя (ФК «Металург»), Санкт-Петербург (ФК «Зеніт»), Москву (ФК «ЦСКА», «Спартак» та «Торпедо»), Ростов-на-Дону (ФК «Ростов»), Мінськ (ФК «Динамо») та ін. загальною кількістю 87 інтерв’ю, фокусовані групові інтерв’ю в контрольній групі, тобто серед тих, хто не має відношення до субкультури футбольних хуліганів (2 інтерв’ю), та традиційного аналізу друкованих документів, а також інформації, розташованої в Інтернеті, фото-, відео- та аудіоінформації.
    Наукова новизна отриманих результатів полягає у вирішенні важливого завдання таких галузей соціологічного знання, як соціологія культури та соціології молоді, а саме у концептуалізації факторної обумовленості та особливостей прояву субкультури футбольних хуліганів на пострадянському просторі:
    вперше у вітчизняній соціології:
    виявлено теоретико-методологічний потенціал та можливості застосування субкультурного підходу до аналізу феноменів футбольного хуліганізму;
    розроблено категоріально-понятійний апарат соціологічного вивчення обраної дослідницької проблеми, до складу якого увійшли такі поняття, як «футбольний хуліганізм» «футбольний фанатизм», «національна футбольна культура», «навколофутбольні практики», «стилі та підстилі навколофутбольних практик» та ін.; зокрема, запропоновано авторські дефініції понять: «футбольний хуліганізм» - специфічна асоціальна субкультура, головними цінностями якої є чоловіче братерство, засноване на почутті приналежності до певного футбольного клубу та відстоюванні його інтересів як своїх власних, ритуальні дії, у тому числі колективні насильницькі практики на футбольних стадіонах та за їх межами; має певні зовнішні символічні прояви (особливий сленг, стиль одягу тощо); «навколофутбольні практики» - сукупність колективних практик відвідувачів футбольних стадіонів, тобто узвичаєних дій, які підпорядковуються нормам і цінностям певної національної футбольної культури в даний момент їх розвитку та інтерналізовані завдяки відвідуванню футбольних стадіонів, спілкуванню з носіями навколофутбольних субкультур або спостереженню за ними;
    запропоновано систему емпіричних індикаторів, на основі яких здійснено авторську класифікацію стилів навколофутбольних практик, а саме: виокремлено «південний» та «північний» стилі, а також підстилі «північного» стилю: британо-голландський, польсько-німецький та пострадянський; в межах останнього виокремлено три покоління пострадянських футбольних хуліганів, критерієм виокремлення яких є не вікові характеристики, а відношення до певного стилю навколофутбольних практик;
    визначена система мета-, макро-, мезо- та мікросоціальних факторів, розвитку субкультури футбольних хуліганів на пострадянському просторі; до метасоціальних факторів віднесено ескалацію та популяризацію агресивних практик, спрощення доступу до них завдяки зростанню рівня мобільності футбольних фанатів тощо; до макросоціальних аномічний стан пострадянських суспільств, пошук чинників становлення національної та регіональної ідентичності, відсутність організованих форм молодіжного дозвілля, наявність оригінальної традиції групових кулачних бійок і т. ін.; до мезосоціальних - недосконалість нормативно-правової регуляції поведінки відвідувачів стадіонів; до мікросоціальних - пошук ідентичності на соціально-груповому та індивідуальному рівні, маргінальний стан молодіжної свідомості, соціально-психологічні особливості відвідувачів стадіонів тощо;
    удосконалено:
    - типологію відвідувачів футбольних змагань, згідно з якою виокремлено такі групи, як «ситуативні глядачі» - люди, які розглядають відвідування футбольних матчів як одну з альтернатив проведення вільного часу; «любителі футболу» - люди, які отримують задоволення від гри, не ототожнюючи себе з певним футбольним клубом; «футбольні фанати» -люди, які формують специфічну субкультуру; «футбольні хулігани» - люди, які, поділяючи основні навколофутбольні практики фанатів, віддають пріоритет насильницьким практикам;
    дістало подальшого розвитку:
    - визначення понятть «футбольний фанатизм» - специфічна субкультура, основними цінностями якої є братерство, засноване на почутті приналежності до певного футбольного клубу, ритуальні дії, які спрямовані на підтримку цього клубу; має певні зовнішні символічні прояви (сленг, активне використання в одязі та побуті речей з клубною символікою та клубних кольорів); «національна футбольна культура» - один з елементів базової національної культури основними складовими частинами якої є особливий національний стиль гри (поведінка гравців на полі та тренерські рішення) та поведінка вболівальників, яка інтерпретується завдяки поняттю «навколофутбольні практики».
    Теоретичне значення роботи полягає в соціологічній концептуалізації футбольного хуліганізму в термінах субкультурного підходу; у визначенні багаторівневої структури факторної обумовленості субкультури футбольних хуліганів на пострадянському просторі; у здійсненні теоретичної інтерпретації понять «футбольний фанатизм», «футбольний хуліганізм», «навколофутбольні практики», «стилі та підстилі навколофутбольних практик» та ін.; у порівняльному аналізі основних європейських національних зразків субкультури футбольних хуліганів; у типологічному аналізі спільноти відвідувачів спортивних змагань тощо.
    Результати дослідження можуть бути використані у подальших наукових дослідженнях зазначеної проблеми. Сформульовані в роботі висновки сприятимуть розвитку таких галузей наукового знання, як соціологія молоді, соціологія культури тощо.
    Практичне значення результатів дисертації полягає у виявленні багаторівневої структури факторної обумовленості футбольного хуліганізму на пострадянському просторі, що допоможе прогнозувати ситуацію щодо можливих варіантів розвитку даного процесу. Основні положення та висновки дослідження щодо особливостей прояву даної субкультури не лише на пострадянському просторі, а й в європейському контексті, можуть бути використані державними установами, зокрема правоохоронними органами, з метою забезпечення громадського порядку під час проведення національних та міжнародних футбольних турнірів тощо. Результати дослідження можуть використовуватись під час розробки навчальних курсів «Соціологія молоді», «Соціологія культури» «Молодіжна субкультура» тощо.
    Таким чином, дана робота є не лише теоретичнім аналізом існуючих підходів до вивчення проблем футбольного насильства або набором використаних якісних методів збору соціологічної інформації. Вона є комплексним соціологічним дослідженням субкультури футбольних хуліганів пострадянського простору, яке базується на аналізі та теоретичних концепціях різного ступеню узагальнення та комплексному використанні якісної методології, яка дозволяє вивчати безпосередніх представників субкультури футбольних хуліганів.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ.
    Аналіз дослідження в перспективі феноменів футбольного хуліганізму у соціологічному аналізі основних теоретичних підходів щодо наукового виміру цих феноменів дозволив нам виявити теоретико-методологічний потенціал та можливості застосування субкультурного підходу для вивчення футбольного хуліганізму. Саме на засадах цього підходу нами розроблено категоріально-понятійний апарат соціологічного дослідження проблем формування та розвитку футбольного хуліганізму як в цілому в Європі, так і на пострадянському просторі зокрема. До цього апарату увійшли такі поняття, як «футбольний фанатизм», «футбольний хуліган», «футбольний хуліганізм», «навколофутбольні практики», «стилі та підстилі навколофутбольних практик», «субкультура футбольного хуліганізму» та ін.
    При цьому чотири останніх із перелічених вище понять отримали наше авторське визначення та вперше у вітчизняній соціології введені до наукового обігу. Так, поняття «футбольний хуліганізм» ми визначаємо як специфічну асоціальну субкультуру головними цінностями якої є братерство, засноване на почутті приналежності до певного футбольного клубу та відстоюванні його інтересів як своїх власних, а насильство та колективні насильницькі практики сприймаються як прояв мужності та невід’ємний елемент відвідування футбольних матчів; поняття «навколофутбольні практики» - сукупність усіх колективних практик відвідувачів футбольних стадіонів, тобто узвичаєних дій, які підпорядковуються нормам і цінностям даної футбольної культури в даний момент їх розвитку та інтерналізовані завдяки відвідуванню футбольних стадіонів, спілкуванню з носіями навколофутбольних субкультур, або спостеріганню за ними; поняття «футбольні хулігани» як частина футбольних вболівальників, яка має відношення до специфічної субкультури футбольних хуліганів, поділяє її норми та цінності, визначені колективні практики та символіку й діє відповідно до них.
    Концептуалізуючи феномен футбольного хуліганізму ми також звернулися до типологічного аналізу відвідувачів футбольних матчів. На основі критичного осмислення вже існуючих типологій нами запропоновано авторську типологію відвідувачів футбольних змагань. В роботі, зокрема, виокремлено такі групи, як «ситуативні глядачі» (тобто люди, які лише інколи приходять на футбольні матчі, розглядаючи їх відвідування як одну з альтернатив проведення вільного часу), «любителі футболу» (це своєрідні «peer groups», тобто групи вільного часу, членів яких об’єднує прагнення отримати задоволення від гри, проте, регулярно відвідуючи футбольні матчі, вони не ототожнюють себе з певним футбольним клубом), «футбольні фанати» (люди, які належать до специфічної субкультури, головним елементом якої є специфічний стиль життя, заснований на виконанні певного набору колективних практик спрямованих на підтримку певного футбольного клубу) та «футбольні хулігани» (люди, які поділяють основні навколофутбольні практики, що характерні для фанатів, але віддають пріоритет агресивним та насильницьким практикам, які разом з певними нормами та цінностями є специфічною ознакою субкультури футбольного хуліганізму).
    Дослідження умов виникнення та розвитку, а також сучасного стану провідних європейських навколофутбольних практик дозволило нам зробити наступний крок у концептуалізації футбольного хуліганізму, а саме запропонувати авторську класифікацію стилів навколофутбольних практик. завдяки цьому нами було виокремлено «південний» та «північний» стилі, а також підстилі «північного» стилю: британо-голландський, польсько-німецький та пострадянський підстилі.
    Аналіз особливостей прояву субкультури футбольних хуліганів на пострадянському просторі здійснений нами як завдяки вивченню існуючих публікацій з цієї проблеми, так і на підставі результатів проведеного нами якісного дослідження, дозволив дійти висновку, що на базі російського та українського рухів футбольних хуліганів сформувався оригінальний пострадянський підстиль «північного» стилю навколофутбольних практик, специфічними ознаками якого комплексне сполучення британо-голландського та польсько-німецького підстилів цього ж стилю навколофутбольних практик, яке полягає в чіткій нормативній регуляції насильницьких практик та спроможності їх реалізації за умов різних стилів та підстилів навколофутбольних практик.
    Ще однією особливістю формування пострадянського футбольного хуліганізму є наявність трьох «поколінь» в середовищі пострадянських футбольних хуліганів, основним критерієм виокремлення яких є не вікові характеристики, а відношення до певного стилю навколофутбольних практик.
    Серед чинників актуалізації субкультури футбольних хуліганів на пострадянському просторі нами були проаналізовані фактори на різних рівнях соціальної взаємодії: мета-, макро-, мезо- та мікрорівнях.
    До метасоціальних факторів ми відносимо такі, як: популяризація навколофутбольних практик, зокрема насильницьких, та суттєве спрощення доступу до інформації про них в умовах глобального інформаційного простору; підвищення рівня мобільності футбольних фанатів (відвідування виїзних матчів улюблених команд, у тому числі, за кордоном), що дозволяє їм не лише спостерігати навколофутбольні практики, але й безпосередньо брати в них участь; спрощення спілкування між представниками як одного й того ж, так і різних стилів навколофутбольних практик за умов розвитку електронних засобів зв’язку (засоби інтернет-комунікації, стільниковий зв’язок тощо);ескалація агресивних практик у глобальному та локальному контексті (тероризм, масові заворушення тощо) та збільшення інформації про них, що призводить до сприйняття насильницьких практик як чогось повсякденного та ординарного; прагнення певної частини молоді відповідати образу «сильної особистості», що провокує нехтування суспільними нормами та схвалення агресивної поведінки; трансформація гендерних ролей та відповідних рольових очікувань в сучасному суспільстві.
    Серед макросоціальних чинників, що актуалізують субкультуру футбольних хуліганів на пострадянському просторі, ми виокремили такі: втрата радянської системи цінностей та відсутність нової ціннісно-нормативної системи, яка б була прийнятною для більшості населення, тієї чи іншої пострадянської країни; пошук національної ідеї, який призводить до акцентування уваги на спортивних досягненнях, зокрема на футболі як факторі національної та регіональної ідентичності, що сприяє суттєвому підвищенню кількості всіх виділених нами груп відвідувачів стадіонів; майже повна відсутність організованих форм молодіжного дозвілля на території пострадянського простору; економічна ситуація, що склалася на пострадянському просторі та не дозволяє більшості молоді, яка реалізує основні, в тому числі агресивні навколофутбольні практики, долучитися до інших (більш коштовних) масових заходів та видовищ; соціокультурний фактор, який полягає в наявності оригінальної національної традиції групових кулачних бійок «стінка на стінку».
    Мезосоціальними факторами розвитку пострадянського футбольного хуліганізму є, на наш погляд, такі: наявність традиції реалізації навколофутбольних практик, заснованих на радянському зразку субкультури футбольних фанатів; послаблення соціалізаційної функції таких інститутів сучасного суспільства, як сім’я, освіта тощо з одночасним посиленням впливу на підростаюче покоління «peer groups» та засобів масової інформації, який часто-густо є негативним; майже повна відсутність та недосконалість нормативно-правової регуляції поведінки відвідувачів стадіонів; непрофесіоналізм представників органів правопорядку, який призводить до поширення агресивних та насильницьких практик на стадіонах та прилеглих до них територіях;
    Виокремлюючи мікросоціальні фактори, ми зосередили свою увагу на таких, як: психологічні особливості людей, які мають схильність до насильницьких форм поведінки; ефект натовпу, що призводить до залучення до агресивних та насильницьких практик не лише членів угруповань футбольних хуліганів, але й звичайних вболівальників; процес пошуку ідентичності на соціально-груповому та індивідуальному рівні; особливості молодіжної свідомості (енергійність, неусталеність, гнучкість, сприятливість змін, максималізм тощо) та її маргінального стану.
    Окрім зазначених вище, особливість пострадянської субкультури футбольних хуліганів полягає в тому, що вона базується, з одного боку, на традиціях реалізації оригінальних навколофутбольних практик, які виникли в умовах моностилістичної радянської культури. З іншого боку, становлення цієї субкультури є результатом культурного інсценування, перш за все наслідування «північного» стилю навколофутбольних практик, зокрема таких його підстилів, як британо-голландський та польсько-німецький, які передбачають чітку нормативну регуляцію насильницьких практик та спроможність їх реалізації за будь-яких умов.
    Ще однією важливою особливістю пострадянської субкультури футбольних хуліганів є її молодіжний характер: вік активних членів більшості угруповань обмежений рамками 16-30 років. На відміну від європейських зразків даної субкультури, в межах вітчизняного аналогу можна говорити про суттєві розбіжності між «поколіннями» футбольних хуліганів, які виокремлюються, як підкреслювалось, не за віком, а за стилістичними особливостями основних навколофутбольних практик.
    Отже, пострадянський футбольний хуліганізм це специфічна субкультура, прояви якої мають асоціальний характер. Останнє, тобто агресивність субкультури футбольних хуліганів, призводить до поширення моральних панік у суспільстві. Звичайно, ці паніки не є безпідставними. Проте, упоряджене ставлення до футбольних хуліганів з боку правоохоронних органів, випадки їх протизаконних дій по відношенню до відвідувачів футбольних стадіонів, медійний дискурс (як західноєвропейський, так і пострадянський, у тому числі вітчизняний), який постійно нав’язує образ футбольного хулігана, як справжнього монстра, провокують нагнітання моральних панік щодо футбольного хуліганізму на пострадянському просторі. Звичайно, формування неадекватного уявлення про досліджуваний нами об'єкт, як це відбулося в західноєвропейських країнах, суттєво ускладнює соціологічні дослідження субкультури футбольних хуліганів на пострадянському просторі. Ми вважаємо, що лише за умов відсутності моральних панік та детермінованих ними стереотипів, можливий дійсно науковий, незаангажований аналіз футбольного хуліганізму. Ґрунтуючись на результатах дослідницької роботи, здійсненої за таких умов, можна не лише запобігти моральній паніці в пострадянських суспільствах, яка здатна сформувати негативний образ масових спортивних заходів та їх відвідувачів, але й одержати об'єктивну інформацію, аналіз якої допоможе мінімізувати асоціальні прояви субкультури футбольних хуліганів, або, у всякому разі, обмежити їх рамками даної субкультури.
    Таким чином, здійснене нами дослідження довело, що футбольний хуліганізм як субкультура зі специфічними асоціальними проявами потребує адекватного контролю з боку суспільства та держави. Відсутність такого контролю або вкрай жорстокі засоби боротьби з футбольними хуліганами можуть призвести до швидкого зростання рівня насильства та проявів агресії серед представників досліджуваної нами субкультури як по відношенню до відвідувачів футбольних стадіонів, так і до суспільства в цілому. Розвиток подібних процесів може мати негативні соціальні наслідки. Для України, яка готує свої стадіони до фінальних матчів чемпіонату Європи 2012 року, актуалізація феноменів футбольного хуліганізму може загрожувати відповідними санкціями з боку міжнародних футбольних організацій (ФІФА, УЄФА тощо), а, отже, призвести до серйозних економічних проблем та суттєвого погіршення іміджу нашої країни на міжнародній арені.









    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    1. Артьомов П.М. Соціологічна традиція дослідження футбольного хуліганізму: критичний аналіз / П.М.Артьомов. // Український соціум: соціологія, економіка, політика//Науковий журнал.-№6(17)/2006.-К:2006. С.7-16
    2. Harrington J.A. Soccer Hooliganism. / J.A. Harrington. - Bristol: John Wright, 1968. 57с.
    3. Taylor I. Spectator violence around football: The rise and fall of the 'working class weekend' / I. Taylor. // Research Papers in Physical Education №4 (1), 1976. С.4-9
    4. Marsh P., Fox K., Carnibella G., McCann J., Marsh J.: Football Violence in Europe / P.Marsh, K.Fox, G.Carnibella, J. McCann, J.Marsh - http://www.sirc.org/publik/football_violence.html
    5. Taylor I. Putting the boot into a working class sport: British soccer after Bradford and Brussels/ I.Taylor. // Sociology of Sport Journal №4, 1987. С.171-191.
    6. Taylor I. Professional sport and the recession: The case of British soccer / I.Taylor//International Review for the Sociology of Sport, №19 (1), 1984. С. 7-29
    7. Clarke J. Football Hooliganism and the Skinheads / J. Clarke // Birmingham: Centre for Contemporary Cultural Studies. 1973. 21с.
    8. Hall S., Clarke J., Critcher C., Jefferson T., Roberts B. Policing the Crisis / S. Hall, J. Clarke, C. Critcher, T. Jefferson, B. Roberts - London: Macmillan. 1978. 237с.
    9. Hall S., Jefferson T. Resistance Through Rituals / S. Hall, T. Jefferson - London: Hutchinson. 1976. 128с.
    10.Harré R. Secord P. The Explanation of Social Behaviour / R.Harré, P.Secord - Oxford: Blackwell. 1972. 327с.
    11.Frosdick S. Marsh P. Football hooliganism / S. Frosdick, P.Marsh - London: Willan Publishing. 2005 224с.
    12.Marsh P.; Rosser E., Harre R. The Rules of Disorder / P. Marsh; E. Rosser, R. Harre - London: Routledge. 1978. 140с.
    13.Marsh P. Social order on the British soccer terraces / P. Marsh // International Social Science Journal, №2, 1982. С. 257-266
    14.Marsh P. Harré R. The world of football hooliganism / P.Marsh, R.Harré // Human Nature №1, 1978. С.49-61
    15.Элиас Н. Общество индивидов / Н. Элиас. М. Праксис. 2001, 336 с.
    16.Dunning E., Murphy P., Williams J. Casuals, terrace crews and fighting firms: Towards a sociological explanation of football hooligan behaviour / E. Dunning, P. Murphy, J.Williams - The Anthropology of Violence. Oxford: Blackwell. 1986. 205с.
    17.Dunning E., Maguire J., Murphy P., Williams J. The social roots of football hooliganism / E. Dunning, J. Maguire, P. Murphy, J. Williams // Leisure Studies, №1 (2), 1982. С.139-156
    18.Williams J. When violence overshadows the spirit of sporting competition: Italian football fans and their sports clubs (Commentary of paper by Zani B. and Kirchler E.) / J.Williams // Journal of Community and Applied Psychology. №1, 1991. С. 23-28
    19.Dunning E., Murphy P., Waddington I. Anthropological versus sociological approaches to the study of soccer hooliganism: Some critical notes / E.Dunning, P. Murphy, I. Waddington Sociological Review, №39 (3), 1991. С. 459478
    20.Murphy P., Dunning E., Williams, J.Soccer crowd disorder and the press: processors of amplification and de-amplification in historical perspective / P.Murphy, E.Dunning, J.Williams // Theory, Culture and Society, №5(4), 1988. С. 645-673
    21.Armstrong G. Harris R. Football hooligans: Theory and evidence / G.Armstrong, R.Harris // Sociological Review. -№39(3), 1991. С. 427-458
    22.Armstrong G. Football Hooligans: Knowing the Score / G.Armstrong - Oxford: Berg, 1998. - 361с.
    23.Gulianotti R. Participant observation and research into football hooliganism: reflections on the problems of entree and everyday risks / R.Giulianotti // Sociology of Sport Journal. -№12(1), 1995 С.1-20
    24.Giulianotti R. Football and the politics of carnival: An ethnographic study of Scottish fans in Sweden / R.Giulianotti // International Review for the Sociology of Sport. - №30(2), 1995. С. 191-223
    25.Giulianotti R. Bonney N. Hepworth M. Football, Violence and Social Identity / R.Giulianotti, N.Bonney, M.Hepworth - London: Routledge, 1994. 268с.
    26.Moorhouse H.F. Professional football and working class culture: English theories and Scottish evidence / H.F.Moorhouse // Sociological Review. - №32(2), 1984. С. 285-315
    27.Moorhouse H.F. Football hooligans: Old bottle, new whines?. / H.F.Moorhouse // Sociological Review, 39 (3), 1991. С. 489-502
    28.Moorhouse H.F. It's goals that count? Football finance and football subcultures / H.F.Moorhouse // Sociology of Sport Journal. - №3,1986 С.245-260.
    29.Larch-Grove R. Masculinity, violence and football hooliganism / R.Larch-Grove - http://www.hooligansfootball.homestead.com/fales/rgb_final.doc
    30.Pearson G. Hooliganism, a History of Respectable Fears. / G. Pearson - London: Macmillan. 1983. 236с.
    31.Manser R. Old Image New Imagination: A Focus on Football Hooligan Stereotyping / R.Manser - http://www.hooligansfootball.homestead.com/fales/old_image.doc
    32.Redhead S. Some reflections on discourses on football hooliganism / S.Redhead // Sociological Review, 39 (3), 1991. С. 479488
    33.Manser R. Old Image New Imagination continued / R.Manser - http://www.hooligansfootball.homestead.com/fales/old_image_2.doc
    34.Brimson D. Brimson E. Everywhere We Go: Behind The Machday Madness / D.Brimson, E.Brimson London: Headline, 1996. 245с.
    35.Brimson D. Eurotrashed: The Rise and Rise of Europe’s Football Hooligans / D.Brimson - London: Headline, 2003. 305с.
    36.Brimson D. Barmy Army: The Changing Face of Football Violence / D.Brimson - London: Headline, 2000. 237с.
    37.Dal Lago A. De Biasi R. Italian football fans: Culture and organisation. / A.Dal Lago, R De Biasi - London: Routledge. 1994. - 257с.
    38.Roversi A. Football violence in Italy / A.Roversi // International Review for the Sociology of Sport. - №26(4), 1991. - С. 311-331
    39.Zani B. Kirchler E. When violence overshadows the spirit of sporting competition: Italian football fans and their clubs / B.Zani, E.Kirchler // Journal of Community and Applied Social Psychology. -№1, 1991. - С.521
    40.Hahn E. Politics and violence in soccer in Europe and the F.R.G. / E.Hahn - Preston: Lancashire Polytechnic. 1987. - 29с.
    41.Pilz G. Social factors influencing sport and violence: On the problem of football hooligansim in Germany / G.Pilz // International Review for the Sociology of Sport - №1, 1996. С. 49- 68
    42.Brug H.H. van der Football hooliganism in the Netherlands / H.H. van der Brug - London:Routledge 1994
    43.Russell G.W. Goldstein J.H. Personality differences between Dutch football fans and non-fans / G.W.Russell, J.H.Goldstein // Social Behavior and Personality. №23(2), 1995. С. 199204
    44.Horak R. Things change: Trends in Austrian football hooliganism from 1977-1990 / R.Horak // Sociological Review, №39 (3), 1991. С. 531-548
    45.Eichberg H. Crisis and grace: Soccer in Denmark / H. Eichberg // Scandinavian Journal of Medicine and Science in Sports, №2, 1992. С. 119128
    46.Паперный Е. Футбол: лицензия на убийство / Е.Паперный - http://www.ill.ru/cgi-bin/form.news.prn.pl?c_article=656
    47.Russell G.W. Personalities in the crowd those who would escalate a sports riot / G.W. Russell // Aggressive Behavior, №21 (2), 1995. - С. 91100
    48.Артёмов П.Н. Субкультура футбольних фанатов:опыт социологического анализа / П.Н.Артёмов. // Методологія теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Збірник наукових працю. Харків: Видавничий центр ХНУ ім.В.Н. Каразіна, 2003. - С.611-614
    49.Александрович Г.С. Молодёжь запада: пути и судьбы / Г.С.Александрович Л.: Лениздат, 1977. - 246 с.
    50.Матвеева С.Я. Субкультуры в динамике культуры / С.Я.Матвеева - Субкультурные объединения молодёжи: критический анализ. - М., 1987. - 160 с.
    51.Орлова Э.А. Субкультуры в структуре современного общества / Э.А.Орлова - Субкультурные объединения молодёжи: критический анализ. - М., 1987. - 160 с.
    52.Краткий словарь по социологии / Под общ. ред. Д.М.Гвишиани, Н.И.Лапина. - М.: Политиздат, 1989. - 479 с.
    53.Флиер А.Я. Культурология для культурологов / А.Я.Флиер - М.: Академический проект, 2000. - 496с.
    54.Гуревич П.С. Субкультура / П.С.Гуревич - Культурология. ХХ век: Энциклопедия. СПб.: Университетская книга, 1998. Т. 2. 446с.
    55.Левикова С.И. Молодёжная субкультура: Учебное пособие. / С.И.Левикова - М.: Фаир-пресс, 2004. 608с.
    56.Комлеев Н.Г. Словарь новых иностранных слов / Н.Г.Комлеев - М., 1995. — 206 с.
    57.Омельченко Е.Л. Стилевие стратегии занятости и их особенности / Е.Л.Омельченко // Социологическое исследование, № 11/2002. -С.36-47
    58.Омельченко Е. Молодежные культуры и субкультуры / Е.Омельченко— М: Ин-т социологии РАН, 2000. - 261 с.
    59.Кулік В. Голобуцька Т. Голобуцький О. Молода Україна: Сучасний організований молодіжний рух та неформальна ініциатива / В.Кулік, Т.Голобуцька, О.Голобуцький — К.: Центр дослідження проблем громадянського суспшьства, 2000. - С.5359
    60.Парсонс Т. О структуре социального действия / Т. Парсонс — М.: Академический Проект, 2000. — 880 с.
    61.Eisenstadt S.N. From generation to generation: Age groups and social structure / S.N. Eisenstadt Routledge, 1998. 344 с.
    62.Тоффлер О. Футурошок / О.Тоффлер - С-Пб.: Лань, 1997. - 461с.
    63.Социология: Энциклопедия/Сост. А. А. Грицанов, В. Л. Абушенко, Г.М. Евелькин и др. - Мн.:Книжный Дом, 2003. - 1312с.
    64.Манхейм K. Диагноз нашего времени / K. Манхейм: Пер. с нем. и англ. — М.: Юрист, 1994.
    65.Мид М. Культура и мир детства. Избранные произведения. / М. Мид: пep. с англ. и коммент. Ю. А. Асеева. cост. и послесловие И. С. Копа. М. Главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1988.- 429 с.
    66.Фролов С.С. Основы социологии / С.С.Фролов - Учебное пособие. М.: Юристъ, 1997. 344 с.
    67. Фрадкин Н.Ф. Введение в педагогическую специальность / Н.Ф.Фрадкин - М, 1996.
    68.Толстых А.В. Взрослые и дети: парадоксы общения / А.В.Толстых - М.: Педагогика, 1988. - 128 с.
    69.Сергеев С.А. Молодёжные субкультуры в республике / С.А.Сергеев // Социологические исследования. - № 11, 1998. С.95-102
    70.Бобахо В.А. Левикова С.И. Современные тенденции молодёжной субкультуры: конфликт или преемственность поколений? / В.А.Бохало, С.И.Левикова // Общественные науки и современность. - №3, 1996. С.56-65.
    71.Критика буржуазных теорий молодёжи.-под ред. Б.К. Лисина./пер. с нем. Г.С. Черновой.-М.:Прогресс, 1982. - 335 с.
    72.Эйзенштадт Ш. Революция и преобразование обществ. Сравнительное изучение цивилизаций / Ш. Эйзенштадт - М.: Аспект Пресс, 1999. - 416с.
    73.Savage J. Teenage. The creation of youth culture / J. Savage London.: Chato & Windus, 2007. 549 с.
    74.Кримінальний кодекс України (Відомості Верховної Ради України (ВВР України), 2001, №25-26)
    75.Артьомов П. Футбольний хуліганізм: операціоналізація поняття та визначення області наукового пошуку / П.Артьомов. // Молодіжна політика: проблеми і перспективи: Збірник матеріалів ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції (Дрогобич. 10-11 березня 2006р.). Дрогобич: ДДПУ, 2006. - С.306-308
    76.Артёмов П.Н. Субкультура футбольних хулиганов: стратегия социологического изучения феномена / П.Н.Артёмов. // Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. „Соціологічне дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи”. 2005. - №652. С.209-212
    77.King A. Outline of a practical theory of football violence / A.King.// Sociology - The Journal of the British Sociological Association.- №29(4),1995. С.635-651.
    78.King A. Football hooliganism and the practical paradigm / A.King // Sociology of Sport Journal, №16, 1999. - С.269-273
    79.Артьомов П.М. Субкультура футбольних хуліганів: особливості прояву та соціологічного вивчення на пострадянському просторі / П.М.Артьомов. // Український соціум: соціологія, економіка, політика//Науковий журнал.-№2-3(7-8).- Київ:2005. - С.20-25
    80.Волков В. В. О концепции практик в социальных науках / В. В. Волков // Социологические исследования, № 6, 1997. С. 9-23
    81.Волков В., Хархордин О. Теория практик / В. Волков, О. Хархордин Спб.: Издательство Европейского университета в Санкт-Петербурге, 2008. - 298 с.
    82.Ставцев С.Н. Введение в философию Хайдеггера / С.Н. Ставцев СПб.: Лань, 2000. 192 с.
    83.Heidegger M. Being and Time. / Trans. J. Macquarrie and E. Robinson. San Francisco: Harper, 1962, - 592 с.
    84.Илле А. Футбольный фанатизм в России: Фан-движение и субкультура футбольных фанатов / А.Илле - subculture.narod.ru/texts/book2/ille.htm
    85.Илле A. Оле-оле-оле-оле или успех одной культурной инсценировки / A
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ ДИССЕРТАЦИИ

Экспрессия молекул – маркеров нейродегенеративных заболеваний в головном мозге и периферических тканях у людей пожилого и старческого возраста Зуев Василий Александрович
Депрескрайбинг в комплексной профилактике гериатрических синдромов в косметологической практике Резник Анна Вячеславовна
Преждевременное старение женщин зрелого возраста: биологические основы концепта и его операционализация в геронтопрофилактике Малютина Елена Станиславовна
Динамика лабораторных показателей, отражающих функциональную активность макрофагальной системы, у пациентов с болезнью Гоше I типа на фоне патогенетической терапии Пономарев Родион Викторович
Особенности мобилизации и забора гемопоэтических стволовых клеток при аутологичной трансплантации у больных с лимфопролиферативными заболеваниями Федык Оксана Владимировна

ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)
БАЗИЛЕНКО АНАСТАСІЯ КОСТЯНТИНІВНА ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (на прикладі студентського самоврядування)