МЕДИЧНЕ СТРАХУВАННЯ ПРАЦІВНИКІВ ПІДПРИЄМСТВ В ДИСКУРСІ ІНСТИТУЦІОНАЛЬНОГО ПІДХОДУ

Краткое описание

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ОПРЯТНА ОКСАНА СЕРГІЇВНА

УДК 369.013.3:61(043.5)

МЕДИЧНЕ СТРАХУВАННЯ ПРАЦІВНИКІВ ПІДПРИЄМСТВ
В ДИСКУРСІ ІНСТИТУЦІОНАЛЬНОГО ПІДХОДУ

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата соціологічних наук

22.00.04 спеціальні та галузеві соціології

Науковий керівник
Чигрин Віктор Олександрович,
д. соц. наук, доцент

Запоріжжя 2009

Зміст

Вступ...................................................................................................... 3
Розділ 1. Медицина як об’єкт реформування й модернізації в площині соціальних та галузевих соціологій........................................................... 11
1.1. Хвороби та здоров’я в сучасному світі як соціальна проблема............................................................................. 11
1.2. Інституційна організація медицини............................. 29
1.3. Соціальні та ідейно-теоретичні передумови реформування (модернізації) медицини............................ 47
Висновки до розділу 1........................................................ 61
РОЗДІЛ 2. Медичне страхування як технологія соціального захисту................................... 64
2.1. Медичне страхування у площині соціальної політики й соціального захисту......................................................... 64
2.2. Операціоналізація процесу медичного страхування.. 94
Висновки до розділу 2...................................................... 105
РОЗДІЛ 3. СОЦІОЛОГІЧНІ ВИМІРИ МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВАХ....................................................................... 109
3.1. Об’єктивні та суб’єктивні чинники процесу медичного страхування....................................................................... 109
3.2. Специфіка, проблеми та перспективи медичного страхування на металургійних підприємствах: впровадження та результати......................................................................... 137
Висновки до розділу 3...................................................... 168
Висновки.......................................................................................... 173
ДОДАТОК А......................................................................................... 178
Список використаних джерел.............................................. 201

Актуальність теми. Останніми роками дедалі гостріше відчувається потреба у випереджальному розвитку теорії і практики вирішення соціальних проблем, зокрема, забезпечення охорони здоров’я населення. У цьому контексті постає питання теоретико-методологічного та методико-практичного обґрунтування ролі й місця медичного страхування працюючого населення в площині спеціальних та галузевих соціологій, оскільки воно одночасно стосується суспільства, окремих сфер і галузей його функціонування й трансформації, а також певних соціальних практик, які в розвинутих країнах вже набули статусу соціальних інститутів, а в інших, у тому числі в Україні, ще тільки перебувають у стані інституціоналізації. На сьогодні дослідження в галузі соціології охорони здоров’я й медицини в Україні представлені досить фрагментарно, внаслідок чого важливі складові аналізу цієї сфери, яка включає в себе складний комплекс різноманітних соціальних практик та соціальних інститутів, залишились майже поза увагою науковців.
У сучасній медицині як соціальному інституті й одночасно одній з найпоширеніших форм соціальних практик наявний ряд суперечностей, а саме: між її гуманістичною за своєю суттю природою й необхідністю матеріальної (економічної) мотивації працівників; між спеціалізованим характером її знання й практики та необхідністю бути зрозумілою й доступною для громадського контролю в демократичному суспільстві; між значущістю особистого обдарування окремого лікаря й необхідністю адміністративно-бюрократичної організації праці у формалізованих медичних закладах; між зростанням вартості й собівартості лікувального процесу та реальним зубожінням основної маси населення; між значущістю лікувального нагляду за пацієнтом як людиною і як працівником певної сфери виробництва; між значущістю здоров’я як всезагального (вселюдського) блага й диференціацією медичних послуг залежно від платоспроможності хворого; між здоров’ям як компонентом людського щастя і здоров’ям як показником вартості робочої сили на ринку праці тощо; між загальною організацією медицини як сегмента єдиного й ззовні впорядкованого соціального інституту і зростанням внутрішньої диференціації та подрібнення, що висуває на порядок денний проблему її (медицини) керованості й підконтрольності суспільству; між підвищеними потребами населення в медичному страхуванні як формі соціального захисту, викликаними зниженням якості життя в умовах трансформаційних перетворень, і неможливістю задовольнити ці потреби через нестачу матеріально-фінансових ресурсів, відсутність чіткої концепції та правової основи інституту соціального захисту в цілому і його обов’язкових сегментів, до яких, безумовно, належить підтримка здоров’я різних верств населення.
Фундаментальні ідеї щодо розвитку суспільства, соціальних зв’язків та соціальних інститутів, які закладають основи сучасних досліджень зі спеціальних і галузевих соціологій, у тому числі вивчення страхової медицини в межах інституціонального підходу, викладені в працях П.Бурдьє, Е.Дюркгейма, В.Парето, Г.Спенсера та ін. Проблемами інституціоналізації в подальшому займались такі соціологи, як Ю.Габермас, Н.Луман, Р.Мертон, Р.Мюнх. Безпосередньо ті чи інші аспекти соціології охорони здоров’я і медицини були предметом досліджень Г.Беккера, І.Гоффмана, М.Джонсона, Ж.Доссе, М.Келлі, Т.Парсонса, Д.Рота, П.Стронга, Г.Сакса, А.Стросса, Р.Тернера, К.Уїнтера, Е.Фрейдсона, М.Фуко. У радянський період соціальну сферу підприємств та організацій, у тому числі медичного обслуговування працівників, досліджували М.А.Антонов, Ю.Є.Волков, В.І.Гєрчиков, В.Я.Єльмєєв, А.К.Зайцев, Л.М.Коган, М.І.Лапін, П.П.Лузан, А.С.Пашков, В.Г.Подмарков, Ж.Т.Тощенко та ін. Поряд із цим у вітчизняній філософсько-соціологічній літературі здійснювалась розробка управлінського підходу до розгляду соціальних процесів. Тут слід звернути увагу на праці А.Г.Аганбєгяна, В.Г.Афанасьєва, В.М.Краснова, Е.С.Маркаряна, А.М.Омарова, Г.В.Осипова, Ю.К.Плєтнікова, В.П.Рожина та ін. У працях цих авторів ми знаходимо не тільки методологічні підходи до розгляду питань обраної нами теми дослідження, але й безпосередні спроби виходу” на проблеми охорони здоров’я.
У 80-90-х рр. ХХ ст. й на початку ХХІ ст. вивчення соціального захисту як сегмента соціальної політики здійснювалось як на теоретико-методологічному, так і на емпіричному рівнях у працяхВ.С.Баруліна, В.М.Іванова, Ж.Т.Тощенко, А.К.Улєдова, С.М.Шавеля, Л.І.Швидкої та ін. Окремо слід зазначити пошуки в цьому напрямі українських дослідників Є.І.Головахи й Н.В.Паніної. У цей же період масштабні дослідження реальної ситуації в соціальній сфері та соціальній політиці були проведені В.І.Жуковим, Т.І.Заславською, К.І.Карпенко, В.М.Ковальовим, К.І.Мікульським, Г.І.Осадчою, Г.В.Осіповим, В.М.Расторгуєвим, Н.М.Рімашевською, Р.В.Ривкіною та ін. Окремі питання теорії і практики страхової медицини розкрито в працях українських, російських і зарубіжних соціологів та економістів, зокрема: Б.Л.Вінокурова, Д.В.Гофріна, О.Є.Губар, Ю.П.Лісицина, Я.Ф.Радиш, А.В.Решетникова, В.В.Рудень, М.А.Севрука, А.В.Семенова, Т.І.Стецюк, М.Л.Хейсина, А.Ю.Чернова, О.П.Щепіна та ін.
Аналіз стану наукової розробленості теми свідчить про необхідність наукового вирішення проблеми в соціологічному аспекті, оскільки можна вважати, що основні наукові підходи до формування концепції медичного страхування, інституціоналізованої форми соціального захисту населення в умовах сучасного українського суспільства визначились поки що не повною мірою. Так, немає усталених дефініцій, відсутня єдність поглядів щодо сутності та змісту охорони здоров’я як складової соціального захисту й соціальної політики загалом.
Сучасні дослідження теми здебільшого не мають комплексного, інтегрального характеру, не розкривають становлення та розвитку системи медичного страхування в Україні, а тим більше її соціальних наслідків і складових соціологічного моніторингу. У такій ситуації науково обґрунтовані гіпотези й пропозиції з питань формування системи медичного страхування працівників у площині їхнього соціального захисту набувають ще більшого значення.
У зв’язку з цим у дисертації вирішено актуальне наукове завдання подальший розвиток соціологічної концепції інституціоналізації медичного страхування як основи для вдосконалення виробничої медицини, зокрема дослідження сучасного стану і перспектив її розвитку, аналіз загальних засад її функціонування в Україні, визначення рівня готовності до медичного страхування суб’єктів лікувального процесу, обґрунтування концептуальних підходів до формування позитивного ставлення до страхової медицини, розроблення практичних рекомендацій щодо вдосконалення медичного страхування в загальній системі соціального захисту на рівні об’єктів виробництва.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до наукової теми Особливості соціальних перетворень в сучасній Україні” (номер державної реєстрації 0106U000729) кафедри соціології і соціальної роботи Класичного приватного університету. Дисертант підготував розділ, присвячений вивченню медичного страхування робітників виробничих колективів як об’єкта і предмета соціологічного дослідження. Дисертант брав участь у виконанні ряду досліджень на замовлення Трубної дирекції корпорації Інтерпайп” у складі колективу Центру науково-прикладних досліджень Соціо”.
Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є розробка соціологічної концепції інституціоналізації медичного страхування як основи для вдосконалення виробничої медицини.
Для досягнення зазначеної мети поставлено такі завдання:
проаналізувати загальні засади функціонування медицини в сучасному суспільстві в площині спеціальних і галузевих соціологій;
окреслити інституційний профіль сучасної медицини та визначити місце в ній для виробничої медицини;
виявити існуючі в українському суспільстві соціально-економічні та психологічні передумови реформування (модернізації) медицини шляхом запровадження в систему її функціонування інституту страхової медицини;
виявити чинники, що об’єктивно зумовлюють потребу працюючого населення в медичному страхуванні, а також тих, які перешкоджають його успішній та швидкій інституціоналізації, зокрема при вдосконаленні виробничої медицини;
проаналізувати існуючі концептуальні підходи до формування дієвої страхової медицини, зокрема на промислових підприємствах, в системі соціального захисту населення України;
визначити підходи щодо формування в персоналу підприємств позитивного ставлення до страхової медицини як до важливої складової їхнього соціального захисту;
розробити практичні рекомендації щодо вдосконалення виробничої медицини за рахунок упровадження медичного страхування.
Об’єкт дослідження медичне страхування у виробничій сфері.
Предмет дослідження особливості запровадження, функціонування та вдосконалення медичного страхування на промислових підприємствах як основи розвитку виробничої медицини.
Методи дослідження. Загальні засади проведення дисертаційного дослідження ґрунтуються на методології структурного функціоналізму, оскільки йдеться про рівень функціональності (задоволення колективних потреб) системи охорони здоров’я. В основу аналізу було покладено виявлені в процесі дослідження колективні потреби різних груп населення в підтриманні, вдосконаленні та виправленні здоров’я і їх задоволення в існуючій структурно-функціональній організації сучасної медицини. Використано такі загальнонаукові методи, як аналіз і синтез (визначення основних положень концептуальних підходів до дослідження організації лікувального процесу), аналогії (встановлення сутності організації лікувального процесу в розвинених країнах з ринковою економікою і в Україні), порівняльний аналіз (визначення специфічних умов упровадження лікувального процесу в сучасному українському суспільстві, на відміну від розвинених західних країн). При проведенні конкретно-соціологічних досліджень застосовано методи опитування (індивідуальне анкетування для верифікації теоретичних конструктів і обґрунтування висновків); аналітичні методи та методи математичної статистики тощо.
Емпіричну базу роботи становлять дослідницькі програми Центру науково-прикладних досліджень Соціо” (20042007рр.) серед робітників трьох великих промислових підприємств півдня України (ВАТНижньодніпровський трубний завод”, м.Дніпропетровськ; ВАТ Новомосковський трубний завод”, м.Новомосковськ; Нікопольський трубний завод Нікотьюб”, м. Нікополь) корпорації Інтерпайп”. Дисертант брала участь у підготовці та проведенні досліджень на Новомосковському трубному заводі у 2006р. та Нижньодніпровському трубному заводі у 2006-2007рр. Загальна кількість респондентів близько 4,5тисяч робітників, ІТП, службовців та пенсіонерів підприємств. Вибірка комбінована, що включає в себе елементи квотної й серійної вибірки; подвійне стандартне відхилення (за Е.Ноель) від 1,28до 2,36%.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в розробці методології та методики інституціоналізації медичного страхування на основі модернізації виробничої медицини як невід’ємної складової соціального захисту працюючих.
У результаті дисертаційного дослідження отримано такі результати:
вперше:
розроблено та запропоновано до запровадження на промислових підприємствах моніторингову модель стану працездатності працюючих, використання якої надасть можливість знайти оптимальний вибір механізмів та інструментів для реалізації відповідного соціального захисту працюючих (с.166175);
розроблено соціальну технологію вдосконалення системи медичного страхування в структурі розвитку виробничої медицини на промислових підприємствах (с. 81133);
виявлено та узагальнено:
соціальні передумови для реформування (модернізації) медицини, яка функціонує на промислових підприємствах. Визначено, що такими є: процес інтенсивного формування ринку лікувальних послуг, запровадження сучасних лікувальних технологій, виробництво новітніх лікувальних препаратів, розвиток медичного страхування, зокрема добровільної форми на підприємствах, а також законодавча розробка обов’язкової (с. 1448);
систематизацію теоретичних моделей оцінювання працюючими: по-перше, загального стану власного здоров’я; по-друге, ступеня задоволення щодо його належної підтримки в сучасних умовах. На цій основі виявлено, що працюючі особи, залежно від їхніх статевих, демографічних, статусних та інших ознак, по-різному оцінюють стан свого здоров’я, що, звісно, має безпосередній вплив на загальний стан їхньої солідарної участі в добровільному медичному страхуванні (с.4980);
негативні чинники, на тлі яких відбувається процес переходу підприємств до запровадження системи добровільного медичного страхування працюючих. Зокрема, виявлено, що такими є: необізнаність працюючих у питаннях соціального захисту та добровільного медичного страхування; недостатнє розуміння ними важливості їхньої особистої участі у формуванні загальної ефективної системи соціального захисту, основною ланкою якої і є медичне страхування; недостатній рівень роботи та відповідальності всіх суб’єктів, які в силу своїх функціональних обов’язків мають бути зацікавленими в належному соціальному захисті населення (с. 134143);
упорядкування внутрішньої структури соціальної організації медицини, в якій, зокрема, відведено місце виробничій медицині”, під якою розуміється лікування на підприємстві. Доведено, що, незважаючи на існування її великої інфраструктури, до якої входять поліклініки, стаціонари, цехові медичні пункти та інші складові, система соціальних зв’язків лікар пацієнт” в ній досі залишається невідпрацьованою з боку обох названих суб’єктів (с. 101134);
набуло подальшого розвитку:
обґрунтовання доцільності та важливості інституціоналізації медичного страхування для вдосконалення системи виробничої медицини, ефективне функціонування якої забезпечить працюючим особам належний рівень профілактики і лікування професійних та непрофесійних хвороб. Доведено, що позитивний результат від реалізації даної процедури сприятиме нормалізації їхнього життєво-професійного відтворення і становленню належного психологічного клімату в родинах, що, безумовно, позначається на фінансово-економічних показниках діяльності підприємства в цілому (с.144165).
Практичне значення одержаних результатів. Наведені в дисертації положення та висновки є базою для подальшого розвитку системи добровільного медичного страхування в Україні, яку запропоновано запровадити на вітчизняних підприємствах. Врахування негативних чинників, які виявив дисертаційний аналіз, а також шляхи, які було запропоновано для їхнього усунення, допоможе, зацікавленим в інституціоналізації медичного страхування, суб’єктам уникнути різноманітних труднощів під час реалізації цього процесу. Окремі матеріали, результати, узагальнення та висновки дисертації можуть бути використані як рекомендації до стратегічного плану щодо покращення загального стану добровільного страхування в Україні та його подальшого розвитку, що розробляється відповідними державними органами сумісно з провідними страховиками. Окрім цього, деякі положення дисертаційної роботи доцільно використовувати у навчально-методичному процесі при викладанні дисциплін галузевої соціології, страхування, менеджменту, соціально-економічної політики тощо.
Результати дослідження у вищих навчальних закладах можуть бути покладені в основу розробки спеціального навчального курсу, а також використані для організації та проведення теоретико-практичних семінарів. Запропоновані автором пропозиції можуть становити певний інтерес для менеджерів підприємств, органів місцевого самоврядування, керівників закладів відомчої медицини, соціальних працівників, соціологів, страхових компаній тощо.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорювались на кафедрі соціології та соціальної роботи Класичного приватного університету, яка забезпечувала загальне керівництво та контроль за підготовкою дисертації, а також на міжкафедральному міжвузівському методологічному семінарі для аспірантів, докторантів і на наукових конференціях: ХV та ХVI Міжнародні наукові конференції молодих науковців Наука і вища освіта” (Запоріжжя, 20072008), ХVIIМіжнародна наукова конференція студентів і молодих учених Наука і вища освіта” (Запоріжжя, 2009), Науково-практична конференція Дні науки” (Запоріжжя, 20062008 рр.), ХІМіжнародна науково-практична конференція Молодь в умовах нової соціальної перспективи” (Житомир, 2009), науково-практична конференція Фізична та фізіотерапевтична реабілітація. Реабілітаційні СПА-технології” (Севастополь, 2009).

Публікації. Дисертація є самостійною науковою розробкою здобувача. Її результати викладено у чотирьох статтях в виданнях, які затверджені ВАК України як фахові з соціології; одна стаття в інших виданнях; а також вісім опублікованих доповідей и тез виступів на наукових конференціях.

Список литературы

Дисертаційна робота містить нові науково обґрунтовані результати, які створюють необхідне підґрунтя для розв'язання важливого наукового завдання теоретико-методологічного і методичного обґрунтування інституціоналізації медичного страхування як основи для вдосконалення виробничої медицини. Виконане дослідження дозволило одержати вагомі наукові результати та дійти наступних висновків.
1. В дисертації на підставі аналізу нормативних документів міжнародної спільноти, Конституції України та інших законодавчих актів, літературних джерел та статистичного матеріалу доведено, що здоров’я слід розглядати не тільки як індивідуальну особливість певної людини, але й як важливий соціальний покажчик стану суспільства. Стан здоров’я у суспільстві віддзеркалює можливості його самовідтворення й розвитку.
Виходячи з цього, держава, як соціальний інститут, мета якого організація суспільного життя, вироблення механізмів і норм його організації та контролю, повинна відслідковувати стан здоров’я суспільства та його сегментів, виробляти механізм підтримки здоров’я громадян на певному рівні, нарешті, контролювати дієвість та соціальні наслідки своєї діяльності у цих напрямках.
Інструментом соціальної та індивідуальної оцінки стану здоров’я та його відновлення й підтримки на належному рівні є медицина, у тому числі й виробнича, розвиток якої набуває соціальної значущості.
Доведено, що сутність проблеми, яка підлягає розв’язанню у дисертації, випливає з протиріччя між змістом ряду напрацьованих в соціології відносно самостійних концепцій, які стосуються інститутів соціальної політики та соціального захисту, з одного боку, й здоров’я та медицини з іншого, а також актуальною потребою здійснення такої рефлексії, яка б сприяла вдосконаленню розуміння інституту виробничої медицини й такого напрямку її розвитку, яким є добровільне медичне страхування, на стику цих концепцій в площині спеціальних та галузевих соціологічних теорій.
2. Однією з найбільш важливих соціальних проблем України, на відміну від розвинутих країн, є незадоволення потреб людей, особливо працюючих на промислових підприємствах, у належному захисті їхнього здоров’я. Відомо, що розвинуті країни вирішують дану проблему шляхом формування платного ринку медичних послуг, і, переважно, за рахунок дієвого ризикового та життєвого страхування. Звісно що, прагнучи вступу до Європейського співтовариства, Україна переймає досвід розвинутих країн і вже намагається інституціоналізувати страхову медицину. Проте Законодавча база України та ментальність населення поки що не повністю готові до такого серйозного кроку, зокрема успішній реалізації цього прагнення заважає низка негативних чинників, серед яких необізнаність значної частини виробничників стосовно сутності поняття соціального захисту взагалі та його системи на конкретних підприємствах залежно від їхньої форми власності, масштабів, наявності власних медичних закладів, погане розуміння необхідності власної участі кожного у формуванні надійної системи соціального захисту, одною з основних ланок якої є участь у медичному страхуванні, слабка робота соціального сектору держави, а також менеджменту підприємств у цій площині, розповсюдження корупційних схем у виробничій медицині тощо. Натомість дослідники в площині спеціальних та галузевих соціологій вже сьогодні розглядають страхову медицину як необхідну та доступну послугу для більшої частини населення, зокрема працюючого.
3. Аналіз загальних засад функціонування медичного страхування в Україні свідчить про те, що в сучасних умовах воно існує в двох формах: добровільній (запроваджено на окремих підприємствах) та обов’язковій (знаходиться в Законопроектах). Зокрема медичне страхування в добровільній формі одночасно із страхуванням від нещасних випадків, страхуванням здоров'я на випадок хвороби, страхуванням медичних витрат тощо, належить до ризикового напряму особистого страхування. Враховуючи той факт, що медичне страхування провадиться, поки що, в рамках комерційного страхування, ми підтримуємо тих дослідників, які наголошують на тому, що запровадження централізованої бюджетно-страхової моделі охорони здоров’я, яка передбачає акумуляцію страхових коштів в єдиному фонді соціального медичного страхування, є вкрай необхідним кроком для подальшого розвитку ринку страхових послуг. До того ж ми вважаємо, що його реалізація буде базисом для інституціоналізації медичного страхування в Україні.
1. Виробнича медицина є специфічною галуззю медицини, що функціонує на підприємствах з метою підтримки здоров’я працюючих. Як різновид загальної медицини вона має майже всі її недоліки та обмеження, зокрема в питаннях впровадження страхування. Разом з тим окремі чинники, як-то: використання менеджерами новітніх інструментів мотивації праці, потреба працюючих у захисті життя та підтримці здоров’я на належному рівні, зацікавленість держави у економічному розвитку підприємств (який забезпечують здорові кадри) та багато інших надають підстав вести мову про те, що саме ця медицина перш за все має запровадити медичне страхування.
2. Виявлені існуючі в українському суспільстві соціально-економічні та психологічні передумови, які зумовлюють суспільну потребу в медичному страхуванні як в соціальному інституті, зокрема такими є: рівень розвитку демократичних процесів в країні, система ціннісно-нормативних орієнтацій осіб, які становлять середній клас; нове мислення” сучасних управлінців; оцінка та самооцінка стану здоров’я українського населення та інші.
3. Інституціоналізація медичного страхування потребує реалізації низки етапів: підготовки та видання правових документів (законів, постанов, ухвал тощо); додаткового фінансування сфери охорони здоров’я, зокрема, медичного страхування; інформатизації населення в питаннях переваг страхування та страхової медицини; операціоналізації понять медичного страхування серед його потенційних клієнтів; контроль держави за сумлінністю в діяльності страхових компаній; широкого роз’яснення сутності медичного страхування як частини соціального пакету на підприємствах і, одночасно, як механізму модернізації виробничої медицини. До того ж сучасний перебіг подій засвідчує, що об’єктивно інституціоналізації медичного страхування як базису вдосконалення виробничої медицини потребує, по-перше, стан виробничої бази підприємств, по-друге, стан самої виробничої медицини, по-третє, стан здоров’я працюючих. Проте швидкій та успішній реалізації цього процесу заважає відсутність чіткої законодавчої бази запровадження медичного страхування на підприємствах, необізнаність переважної більшості працюючих щодо переваг медичного страхування, неготовність менеджменту підприємств до запровадження медичного страхування.
4. З метою формування у працюючого населення позитивного ставлення до страхової медицини як до важливої складової їхнього соціального захисту в дисертаційній роботі запропоновано низку заходів, серед яких, зокрема, роз’яснення перспективності участі у медичному страхуванні, диференціювання передбачуваних учасників медичного страхування по групах за станом здоров’я, переатестація персоналу поліклінік, стаціонарів, цехових медпунктів тощо, проведення заходів виховного характеру й організація контролю за дотриманням черговості хворих і відповідним рівнем уваги до них, Організація масового огляду (на загальноукраїнському й регіональному рівнях) потенційних учасників медичного страхування з обов’язковим тестуванням спеціалістами з медицини та соціальної роботи запропонованих програм страхування з диференційованою оплатою для різних груп ризику тощо.
5. Дисертаційне дослідження доводить, що дієве медичне страхування на промислових підприємствах допоможе суттєво вдосконалити виробничу медицину, а відтак й забезпечити належний захист працюючих. Проте вирішення проблеми впровадження страхової медицини можливо на основі перерозподілу: 1) відповідальності між зацікавленими суб’єктами; 2) ресурсів, які виділяються на соціальні цілі, між центром і регіонами. До того ж, реальну модель формування виробничого медичного страхування в нашій країні слід будувати з урахуванням адаптованості різних верств населення до участі в соціальному захисті, а також на основі ефективної співпраці підприємств різних форм власності: державних, колективних, приватних тощо.
6. Висновки та рекомендації дисертаційного дослідження не вичерпують всіх напрямів в яких потрібно проводити роботу по створенню ефективної системи медичного страхування як невід’ємної складової соціального захисту громадян. Проте сподіваємось, що запропоновані шляхи та етапи будуть як відправними, так і додатковими в подальших наукових пошуках і практичних заходах у сферах медицини та страхування.

1. Андрух А. Соціальний механізм сприяння здоров’ю в умовах медичного страхування / А.Андрух // Психологія і суспільство. Український теоретико-методологічний соціогуманітарний часопис. 2008. №1 (31). С.106-114.
2. Акимов Д. И. Гражданская активность как проблема социологического анализа / Д. И.Акимов // Муниципальное управление и местное самоуправление: сборник научных трудов / отв. ред. Л. Б.Истомина. Москва; Тула, 2002. Вып.2. С. 173-176.
3. Актуальные проблемы социальной медицины. Днепропетровск: Медакадемия, 1994. 192с.
4. Андреева Е. М. Социальная функция демократического государства: (Конституционно-правовой аспект): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юр. наук: спец. 12.00.02 Конституционное право ; Государственное управление ; Административное право ; Муниципальное право” / Е.М.Андреева. М., 1997. 24с.
5. АндрющенкоА. І. Система соціального захисту населення в Україні: проблеми ефективності / А. І.Андрющенко // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н.Каразіна. 2000. №492. С.140-146.
6. Ансофф И.Стратегическое управление / И.Ансофф. М.: Экономика, 1989. 414с.
7. АфанасьевВ. Г. Системность и общество / В. Г.Афанасьев. М. : Политиздат, 1980. 398с.
8. Бабак О. Сприйняття населенням дохідної та майнової диференціації: уявлення про справедливість нерівності / О.Бабак // Соціальні виміри суспільства: зб. наук. праць. К.: Ін-тут соціології НАНУ, 2002. Вип.5. C.278.
9. БабичА. М. Социальная сфера в условиях перехода к рынку / А.М.Бабич, Е. Н.Жильцов, Е. В.Егоров; под ред. академика АНВШ Е.Н.Жильцова. М.: РАУ, 1993. 170с.
10. БакировВ.C. Социальное познание на пороге постиндустриального мира / В. С.Бакиров // Общественные науки и современность. 1993. №1. С.68-72.
11. БакировВ.С. Социальные проблемы Харьковского региона и роль науки в их решении / В.С.Бакиров // Наука і соціальні проблеми суспільства: вісник Харківського державного університету. 1998. №414. С.17-22.
12. БарзиловС.И. Социальная сфера и самоуправление / С.И.Барзилов. Саратов: Приволжское книжное издательство, 1989. 142с.
13. БарулинВ.С. Диалектика сфер общества : Вопросы методологии / В. С.Барулин. М.: Изд-во МТУ, 1987. 184с.
14. БатечкоС. А. Медичне страхування, фінансовий менеджемент і технологія оплати медичної допомоги в умовах формування громадсько-солідарного сектора охорони здоров’я на муніципальному рівні / С. А.Батечко, С.І.Дарієнко // Стратегія реалізації державних гарантій надання медичної допомоги населенню України на засадах медичного страхування: зб. наук. пр. за матеріалами Всеукр. наук.-практ. конф., 25-26груд. 2001р. Ірпінь, 2001. С.17-20.
15. Бауман З.Индивидуализированное общество / З. Бауман; пер. с англ. под ред. В. Л.Иноземцева. М.: Логос, 2002. 390с.
16. БауманЮ. А. Противоречия социальной сферы и их роль в развитии социалистического общества: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. ф.н. / Ю. А.Бауман. К., 1989. С.11-15.
17. Бедный М. Здоровье и продолжительность жизни: (Демографический аспект) / М.Бедный. М.: Общество Знание, 1990. 36с.
18. БехВ. П.Философия социального мира : гносеологический анализ / В. П.Бех. Запорожье: Тандем-У, 1999. 284с.
19. БіднийВ. Г. Медичне страхування: посіб. для фахівців в галузі упр. охороною здоров’я, лікарів, студентів і аспірантів мед. вузів / В. Г. Бідний, Н.М.Орлова. К.: Задруга, 2000. 134с.
20. БогдановичГ.Ю. Лингвокультурная ситуация и некоторые методы ее описания / Г. Ю.Богданович // Учебные записки Т.Н.У. им.В.И.Вернадского. Симферополь, 2004. Т.15(54). №1 : филологические науки. С. 235-245.
21. Большой толковый социологический словарь (Collins) / пер. с англ. М.: Вече: АСТ, 2001. Т.1. 544с.
22. Бондар І. Концептуальні положення соціальної політики: основні напрями / І.Бондар, Н.Соколенко // Праця і зарплата. 1995. №15. С.11-12.
23. БондарьИ. К. Социальная защита на переходном этапе / И.К.Бондарь, В. Я.Бидак, К. Р.Копыстянская // Человек и работа. 1994. №12. С.36-44.
24. Бурдье П. Начала / пер. Н. А.Шматко. М.: Socio-Logos, 1994. 256с.
25. БурегаВ. Проблеми соціально-економічної трансформації українського суспільства / В.Бурега // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 1999. №4. С.70-76.
26. ВакуленкоО. Теоретико-методологічні засади формування здорового способу життя [Електронний ресурс] / О.Вакуленко, Л.Жаліло, Н.Комарова, Р.Левін, І.Солоненко, О.Яременко. Режим доступу: http://www.health.gov.ua/Publ.
27. Васильєва О. Стратегія соціальної політики в Україні / О.Васильєва// Соціальний захист. 1996. №3. С.42-44.
28. Вашев О. Загальнодержавне медичне страхування як складова соціальної політики в умовах реформування системи охорони здоров’я / О.Вашев, А.Немченко, І.Могчарова // Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні: матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю (30травня 2001р., Київ). К., 2001. Т.2. С.283-288.
29. Величко О.Соціальний захист населення в системі бюджетного забезпечення / О.Величко // Україна: аспекти праці. 1999. №6. С.40-43.
30. Вечера С. Європейські соціальні стратегії і Україна. Україна : аспекти праці / С. Вечера. 2001. № 6. С.29-35.
31. ВиноградовО. В. Медичне страхування основа структурного реформування системи охорони здоров’я / О. В.Виноградов // Медицина транспорту України. 2007. №2. С. 83-86.
32. ВолковВ. В. Советская цивилизация как повседневная практика: возможности и пределы трансформации / В. В.Волков // Куда идет Россия? Общее и особенное в современном развитии / под общ. ред. Т.И.Заславской. М.: Интерцентр, 1997. С.323-333.
33. Гавриленко І. М. Соціологія та сучасне українське суспільство / І.М.Гавриленко. К.: АПСВФП України, 2007. 157с.
34. Гавриленко І.М. Соціологія / І. М.Гавриленко. К.: КНУ, 2000. Кн.1. Соціальна статика. 336с.
35. Гавриленко І. М. Соціологія / І. М.Гавриленко. К.: КНУ, 2000 464с.
36. Гавриленко І. М. Соціологія організацій / І. М.Гавриленко, В.І.Кузьменко, О. Л.Скідін. К.; Запоріжжя: ГУ ЗІДМУ”, 2007. 402с.
37. Ганслі Т. М.Соціальна політика та соціальне забезпечення за ринкової економіки / Т. М.Ганслі. К.: Основи, 1996. 237с.
38. Гладій М. Медичне страхування населення шлях реформування охорони здоров’я в Україні / М.Гладій // Соціально-економічні дослідження в перехідний період: зб. наук. праць. Львів: НАН України; Ін-т регіональних досліджень, 1997. Вип. 2. С. 25-31.
39. Гнибіденко І. Ф. Особливості сучасного етапу соціального захисту населення України у відповідності до ринкових відносин / І.Ф.Гнибіденко // Зайнятість та ринок праці. 2000. № 11. С. 141-152.
40. ГоловатийМ. Ф.Соціальна політика і політико-правові засади та особливості управління соціальними процесами / М. Ф. Головатий// Соціальна наука і освіта в Україні. 2003. Вип. 2. С. 185-193.
41. ГоловатийМ. Ф.Трансформації соціальної політики в сучасній Україні: політико-правові засади та особливості управління соціальними процесами / М. Ф. Головатий// Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України: наук.-практ. зб. 2003. Вип. 2. С. 35-46.
42. ГоловахаЕ. Постсоветская деинституционализация и становление новых социальных институтов в украинском обществе / Е.Головаха, Н.Панина // Социология: теория, методы, маркетинг. 2001. №4. С. 5-22.
43. ГомьенД. Европейская конвенция о правах человека и Европейская социальная хартия: право и практика / Д.Гомьен, Д.Харрис, Л.Заяк. М. : МНИМП, 1998. 600с.
44. Гофман И.Представление себя другим в повседневной жизни: пер. с англ. / И.Гофман. М.: Канон-Пресс, 2000. 302с.
45. Гофман И.Стигма. Заметки об испорченной идентичности [Электронный ресурс] / И.Гофман// Социологический форум. 2000. № 3-4; 2004. №1-4 ю” гл. 1, 2, 3, 4. Режим доступа: http/Sociology.ru/.
46. ГрибанВ. Г.Валеологія: навч. посіб. / В. Г.Грибан. К.: Центр навчальної літератури, 2005. 256с.
47. ГригорьеваИ. А.Социальная политика: основные понятия / И.А.Григорьева// Журнал исследований социальной политики. 2003. Т. 1, № 1. С. 2950.
48. Губа Е.Добровольное медицинское страхование / Е.Губа // Справочник економиста. 2007. № 12. С. 8084.
49. ГубарО. Є. Медичне страхування в фінансовому забезпеченні соціальних гарантій населенню: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.04.01 Фінанси, грошовий обіг і кредит” / О. Є. Губар. К., 2004. 20с.
50. ГуваковВ.И. Здравоохранительная деятельность : социокультурные и методологические проблемы. Новосибирск : Изд-во Новосибирского ун-та, 1991. 184 с.
51. ДартауЛ. А.Феномен здоровья: концепция и прикладные аспекты / Л. А.Дартау // Проблемы управления. 2005. №5. С. 92-98.
52. ДіконБ. Глобальна соціальна політика: Міжнародні організації й майбутнє соціального добробуту: пер з англ. / Б.Дікон, М.Халс, П.Стабс. К.: Основа, 1999. 347с.
53. ДмитриеваЕ.В. Социология здоровья: методологические подходы и коммуникационные программы / Е. В.Дмитриева. М.: Центр, 2002. 224с.
54. ЕлмановаТ.В. Организационно-правовое обеспечение муниципального здравоохранения в современных условиях / Т. В.Елманова // Главврач. 2006. № 1. С. 49.
55. Ефективні форми роботи з попередження епідемії ВІЛ-СНІДу серед дітей та молоді в Україні. К.: УІПМС, 2002. 149с.
56. ЖабинецьО. Й.Державне регулювання страхової діяльності в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.02.03 Організація управління, планування і регулювання економікою” / О. Й.Жабинець. Львів, 2006. 21с.
57. ЖирновВ. .Д.Мировоззренческие и методологические аспекты определения понятия здоровье” / В. Д.Жирнов // Социально-философские и мировоззренческие проблемы здоровья человека. М., 1984. С. 13-15.
58. ЖуравельВ. І. Добровільне медичне страхування на солідарній основі як альтернативна система медичної допомоги / В. І. Журавель // Стратегія реалізації державних гарантій надання медичної допомоги населенню України на засадах медичного страхування: зб. наук. пр. за матеріалами Всеукр. наук.-практ. конф.; 25-26груд. 2001р. Ірпінь, 2001. С. 71-74.
59. ЖуравлеваИ. В.Отношение к здоровью индивида и общества / И.В.Журавлева. М.: Наука, 2006. 238с.
60. Задачи по достижению здоровья для всех. Европейская политика здравоохранения. Копенгаген: ЕРБ ВОЗ, 1993. 322с.
61. Заславская Т.И. Социетальная трансформация российского общества: Деятельно-структурная концепция / Т. И.Заславская. М.: Дело, 2002. 568с.
62. ЗахарченкоМ.В. Історія соціології (від античності до початку ХХст.) / М. В.Захарченко, О. І.Погорілий. К.: Либідь, 1993. 336с.
63. Здоровье и здравоохранение в условиях рыночной экономики / отв. ред. Л.Шилова, Л. В.Ясная. М.: Изд-во Ин-та социологии РАН, 2000. 182с.
64. ЗельковичГ. М.Менеджмент и маркетинг в здравоохранении / Г.М.Зелькович, Л. Е.Исакова, А. Н.Лебедев. Кемерово, 1996. Ч.1. 134с.; Ч.2. 187с.
65. ЗлобінаО. Суспільна криза і життєві стратегії особистості / О.Злобіна, В.Тихонович. К.: Стилос, 2001. 238с.
66. Изменение социально-классовой структуры общества в условиях его трансформации. Харьков: Основа, 1997. 230с.
67. ИзуткинА. М. Социология медицины / А. М.Изуткин, В.П.Петленко, Г. И.Царегородцев. К.: Здоров’я, 1981. 184с.
68. ИльинС. И. Экономико-математическое моделирование системы охраны здоровья в развитых капиталистических странах Запада (обзор) / С. И.Ильин, Е. И.Лаппо, Ю. В.Шиленко // Экономика и математические методы. 1975. Т. X., № 6. С. 1173-1185.
69. Іванова О.Передумови формування соціальної політики в Україні / О. Іванова // Соціальна робота в Україні: перші кроки. К., 2000. С. 87-111.
70. Інформаційно-аналітичні матеріали до парламентських слухань на тему Шляхи реформування охорони здоров’я та медичне страхування в Україні” (аналітична довідка МОЗ України) // Охорона здоров’я України. 2009. №2. С.9-17.
71. К здоровой России. Политика укрепления здоровья и профилактики заболеваний: приоритет основные неинфекционные заболевания. М., 1997. 80с.
72. КазначеевВ. П.Здоровье нации. Просвещение. Образование / В.П.Казначеев. М.: Кострома, 1996. 246с.
73. КалининИ.К. К дискуссии в гражданском обществе / И.К.Калинин // Социологические исследования. 2001. № 4. С. 112-122.
74. КангасО. Різні методи різні результати? Підходи до багатостороннього аналізу бідності / О.Кангас, В.-М.Рітакалліо. University of Turku: Department of Social Policy. Series B:16, 1997. 41c.
75. Капшук О.Г. Медичне страхування ключова складова ефективного функціонування національної системи охорони здоров’я / О.Г.Капшук // Медицина транспорту України. 2007. № 2. С. 64-66.
76. Карлін М.І. Медичне страхування в системі економічних відносин перехідного суспільства / М. І. Карлін // Європейський досвід страхової діяльності і вдосконалення її кадрового забезпечення : Професійні дискусії педагогів і практиків Сходу і Заходу. К., 1996. С. 89-92.
77. Карпенко К.Чоловіча та жіноча креативність: тенденції зміни ставлення до життя / К.Карпенко // Філософські обрії: науково-теоретичний часопис Інституту філософії ім. Г.Сковороди НАН України та Полтавського державного педагогічного університету ім. В. Г.Короленка. Полтава; К., 2005. Вип. 14. С. 56-67.
78. КашинВ. И.Модернизация российской экономики с позиций ее ориентации на здоровье / В. И.Кашин // Модернизация экономики России: социальный контекст: доклад на IV Междунар. научн. конф. 2-4апреля 2003. М.: Vision International People Group, 2003. 13с.
79. Кир’ян Т.Світовий досвід застосування соціальних стандартів / Т.Кир’ян // Соціальний захист. 1999. № 3. С. 66-73.
80. Кондратюк Я.Медичне страхування як одна з форм організації фінансування медичних закладів / Я.Кондратюк // Європейський досвід страхової діяльності і вдосконалення її кадрового забезпечення: професійні дискусії педагогів і практиків Сходу і Заходу. К., 1996. С. 96-97.
81. КонстантиноваЛ. В.Социальная политика: штрихи к социологической концепции / Л. В.Константинова // Социологические исследования. 2005. №2. С. 42.
82. Конституція України від 28червня 1996р. № 254к/96-ВР [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua.
83. Корецький Б.Медичне страхування та стратегії реформування державних зобов’язань в сфері охорони здоров’я населення України / Б.Корецький // Наукові записки. Серія: Економіка; Тернопільський держ. пед. ун-т ім. В.Гнатюка. Тернопіль, 2001. Вип. 9. С. 102-106.
84. Краткий словарь по социологии / [под общ. ред. Д.М.Гвишиани, Н. И.Лапина; сост. Э. М.Коржева, Н. Ф.Наумова]. М.: Политиздат, 1989. 479с.
85. Крупник А.Соціальне замовлення нова технологія розв’язання соціальних проблем в Україні / А.Крупник // Соціальна політика і соціальна робота. 2000. № 3-4. С. 3-12.
86. Куда идет Россия? Власть, общество, личность / [под общ. ред. Т.И.Заславской]. М.: Интерцентр, 2000. 451с.
87. Куда идет Россия? Социальная трансформация постсоветского пространства / [под общ. ред. Т. И.Заславской]. М.: Аспект Пресс, 1996. 506с.
88. Куда идет Россия? Трансформация социальной сферы и социальная политика / [под общ. ред. Т. И.Заславской]. М.: Дело, 1998. 384с.
89. КупцоваО. Є. Медичне страхування як спосіб економічного захисту населення / О. Є. Купцова // Таврійський науковий вісник. Херсон, 1998. Вип. 5, ч. 2. С. 147-148.
90. Курченко Т.П. Анализ системы социальной защиты и социального обеспечения как структурных элементов социальной политики / Т.П.Курченко // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: зб. наук. праць. Харків, 1999. С. 131-135.
91. КуценкО.Д. О некоторых социоструктурных последствиях институциональных изменений в украинском обществе / О. Д.Куценко // Социология: теория, методы, маркетинг. 2000. № 2. С. 26-32.
92. Ламперт Х.Социальная рыночная экономика : Немецкий путь / Х.Ламперт . М.: Дело, 1999. 224с.
93. ЛебедевА.А. Маркетинг в здравоохранении: пособие / А.А.Лебедев. М.: Мысль, 1995. 187с.
94. ЛевцунА. Показатели социального неблагополучия украинских регионов / А.Левцун, Н.Лысан // Социология: теория, методы, маркетинг. 2000. №1. С. 99-107.
95. Леонов С. Влияние социальных факторов на состояние здоровья населения / С.Леонов. М.: РАН ИНИОН, 1999. 132 с.
96. ЛисицынЮ.П. Образ жизни и здоровье населения / Ю.П.Лисицын. М.: Знание, 1982. 40с.
97. Луман Н.Формы помощи в процессе изменения общественных условий / Н.Луман // Социологический журнал. 2000. № 1-2. С. 16-35.
98. Максимова Т.М. Современное состояние, тенденции и перспективные оценки здоровья населения / Т.М. Максимова. М.: ПЕРСЭ, 2002. 192с.
99. МалиэваН.А. Проблемы развития страхования жизни в России / Н.А.Малиэва // Социально-гуманитарные знания. Научно-образовательное издание. 2008. № 6. С. 131-140.
100. МальковВ.Л. Америка на перепутье (1929-1938): очерк социально-политической истории нового курса” в США / В.Л.Мальков, Д.Г.Наджафов. М.: Наука, 1967. 228с.
101. Мандибура В.Соціальна політика держави та її с