Сусська Ольга Олександрівна Інформаційне поле персоніфікованого суб’єкта в медіапросторі сучасного суспільства

Краткое описание

Сусська Ольга Олександрівна, доцент кафедри зв’язків з громадськістю факультету соціальних наук і соціальних технологій Національного університету «Києво-Могилянська академія». Назва дисертації: «Інформаційне поле персоніфікованого суб’єкта в медіапросторі сучасного суспільства». Шифр та назва спеціальності 22.00.04 спеціальні та галузеві соціології. Спецрада Д 26.001.30 Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Національний університет «Києво-Могилянська академія»
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
Сусська Ольга Олександрівна
УДК 316.28: 316.77.001
ДИСЕРТАЦІЯ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОЛЕ ПЕРСОНІФІКОВАНОГО СУБ’ЄКТА
В МЕДІАПРОСТОРІ СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА
22.00.04 – спеціальні та галузеві соціології
Подається на здобуття наукового ступеня доктора соціологічних наук.
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
О.О. Сусська
Науковий консультант: Королько Валентин Григорович, доктор філософських
наук, професор
КИЇВ – 2020

ЗМІСТ
ВСТУП............................................................................................................................ 22
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
ФЕНОМЕНУ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ.................................................................. 36
1.1. Тенденції розвитку теорій мас-медіа ........................................................... 36
1.1.1. Теоретико-методологічні засади глибинного вивчення медійних
систем............................................................................................................... 36
1.1.2. Цивілізційні зміни та актуалізація суб’єктності в просторі
медіакомунікацій............................................................................................. 51
1.1.3. Інтерпретації категорії «взаємодія» в соціальних науках................. 71
1.2. Структурні перетворення комунікативного процесу в просторі сучасних
медіакомунікацій................................................................................................... 85
1.2.1. Особливості формування комунікативних відносин в сучасному
медіапросторі................................................................................................... 85
1.2.2. Трансформації медіакомунікативного середовища в епоху «ринку
інформації» ...................................................................................................... 99
1.3 Потенціал суб’єктоцентричності інформаційного суспільства ............... 117
1.3.1. Трансформації функціоналу «медійної особистості» ..................... 117
1.3.2. Феноменологія «інтерпретативних спільнот» ................................. 134
Висновки до Розділу 1 ........................................................................................ 153
РОЗДІЛ 2. СМИСЛОВІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПОЛЯ
СУБ’ЄКТА МЕДІАКОМУНІКАЦІЙ ........................................................................ 156
2.1. Мультидисциплінарність проблем дискурсу медіакомунікацій ............. 156
2.1.1. Тлумачення дискурсу в соціальній та гуманітарній науці ............. 156
2.1.2. Симулятивність «ефектів» масової комунікації .............................. 171
2.2. Явище комунікативної асиметрії в дискурсі мас-медій........................... 186
2.2.1. Актуальність досліджень явища комунікативної асиметрії........... 186
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
20
2.2.2. Антиномії публічного дискурсу мас-медій...................................... 204
2.3. Мультикультурна парадигма вивчення дискурсу електронних медіа.... 223
2.3.1. Методологічні підходи до вивчення мультикультуральності
дискурсу електронних медіа ........................................................................ 223
2.3.2. Символізація змісту та інтерференція мистецтв в дискурсі масмедій ............................................................................................................... 235
Висновки до розділу 2 ........................................................................................ 258
РОЗДІЛ 3. СОЦІАЛЬНІ ДИСПОЗИЦІЇ ПЕРСОНІФІКОВАНОГО СУБ’ЄКТА
МЕДІАКОМУНІКАЦІЙ ............................................................................................. 262
3.1. Медіакомунікативна сфера як простір суб'єктного сприйняття ............. 262
3.1.1. «Інформаційні фільтри» та цінності в інформаційному полі суб’єкта
мас-медійного простору ............................................................................... 262
3.1.2. «Образ» суспільства в мас-медіа ....................................................... 273
3.2. Соціальні диспозиції особистості в інформаційному просторі............... 299
3.2.1. Актуалізація цінностей та ілюзорність атрибутів медіареальності299
3.2.2. Самореферентність персоніфікованого суб’єкта медіакомунікацій
......................................................................................................................... 327
3.3. Реконструкція ідентичності в процесах інформаційного обміну ........... 340
3.3.1. Ідентичність і луркеризм як альтернативи «медійної особистості»
......................................................................................................................... 340
3.3.2. Персоніфікація суб’єкта медіакомунікацій в публічній сфері....... 362
Висновки до розділу 3 ........................................................................................ 375
РОЗДІЛ 4. ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОЛЕ СУБ’ЄКТА ЯК ПЕРСОНІФІКОВАНЕ
СЕРЕДОВИЩЕ МЕДІАКОМУНІКАЦІЙ................................................................. 378
4.1. Персоніфікація комунікативної взаємодії в електронних медіа ............. 378
4.1.1. Дихотомія персоніфікації у масовій комунікації............................. 378
4.1.2. Персоніфікація в просторі комп’ютерних мереж............................ 393
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
21
4.2. Контамінація суб’єктності в процесі інформаційного обміну суб’єктів
медіакомунікацій................................................................................................. 419
4.2.1. Феномен контамінації суб’єктності в сучасному медіапросторі... 419
4.2.2. Медіакомунікативна взаємодія в інформаціійному полі суб’єкта як
особливий вид партиципації ........................................................................ 439
4.3. Концепція формування інформаційного поля в медіакомунікативному
середовищі ........................................................................................................... 451
4.3.1. Процес формування інформаційного поля персоніфікованого
суб’єкта медіакомункацій ............................................................................ 451
4.3.2. Структурні конфігурації інформаційного поля персоніфікованого
суб’єкта медіакомунікацій ........................................................................... 464
4.3.3. Мультимедіативність інформаційного поля як середовища
персоніфікованої комунікації ...................................................................... 493
Висновки до розділу 4 ........................................................................................ 507
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ............................................................................................ 510
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ................................................................... 516
ДОДАТКИ.................................................................................................................... 566

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
1. Виконане дослідження започатковує новий напрям медіасоціологічних
досліджень, а саме, завдяки пропонованому концепту інформаційне поле
персоніфікованого суб’єкта медіакомунікацій, визначається середовище
персоніфікованого обміну між суб’єктами медіакомунікативного простору, де
відбувається створення і функціонування інтерпретаційних моделей обробки та
користування інформацією. Інформаційне поле, яке створює суб’єкт завдяки
контакту з простором мас-медіа, стає актуальним предметом соціологічних
досліджень в комплексі соціопсихологічних та соціокомунікативних аспектів
персоніфікації та мультимедіатизації процесів інформаційного обміну в
сучасному суспільстві.
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
511
2. Персоніфікований суб’єкт медіапростору постає домінантною фігурою в
комунікативному процесі інформаційного обміну. Суб’єктна основа людини в
аксіологічному плані виступає стрижнем, що забезпечує опанування середовищем
медіакомунікацій навіть в умовах, коли воно виявляється досить ворожим та
маніпулятивним. Можна зробити висновок, що не кожна особа, яка є членом
масових аудиторій традиційних медіа (узвичаєним телеглядачем, радіослухачем,
читачем), може стати персоніфікованим суб’єктом в просторі сучасних
медіакомунікацій. Для напрацювання певних «стандартів співучасті» або
«партиципаторності», необхідних компетенцій формування власного
інформаційного поля та участі в комунікативній взаємодії за умов
персоніфікованого інформаційного обміну, необхідною є усвідомленість
цілепокладання та налаштованість на досягнення власних прагнень та інтенцій,
відповідних цінностям та інтересам суб’єкта.
3. Інтеграція функціонального, феноменологічного, екоантропоцентричного
та соціокультурного підходів дозволяє зробити висновок про можливість
визнання персоніфікації новим явищем в сучасному медіапросторі, коли суб’єкт
демонструє готовність до усвідомленого інформаційного вибору та інтерпретації
змісту своїх запитів, вибудовуючи їх адекватно цінностям, інтересам,
інформаційним та культурним потребам. Наявність персоніфікації
інформаційного обміну, виявлена і підтверджена фактами, коли, завдяки
можливостям технологій, з’являється особливий тип медіакомунікативної
взаємодії – «партиципаційний» статус персоніфікованого суб’єкта, а замість
асиметричних «ефектів впливу» – новий тип публічного дискурсу мас-медій –
«журналістика співучасті».
4. Сучасний інформаційний простір поступово стає «мультимедіативним».
Розвиток і впровадження у повсякденні медіакомунікативні практики все більшої
кількості технологічних інструментів та розширення можливостей доступу до
інформації різних рівнів і проблематик дозволяє суб’єкту сучасного
медіапростору одночасно бути членом «інтерпретативних спільнот» (які
складаються не з типових масових аудиторій з усталеними звичками споживання
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
512
медіапродукції, а із самореферентних, інтерпретуючих медіареальність осіб), та
при цьому зберігати домінуючий статус постійного користувача і прихильника
переважно одного-двох засобів, наприклад, телебачення та Інтернету. Таке
співіснування в інформаційному полі персоніфікованого суб’єкта контенту
традиційних та «нових» медіа стає прикметою повсякденності й дозволяє вважати
«мультимедіативність» суттєвою рисою формування персоніфікованим суб’єктом
медіакомунікацій свого інформаційного поля та визнати його новим типом
комунікативної взаємодії в інформаційному просторі.
5. Розгляд процесу формування інформаційного поля сучасного суб’єкта
медіакомунікацій в ракурсі мультидисциплінарного підходу дозволяє визначити і
пояснити його як новий предмет соціологічних досліджень, що виникає на
противагу «тотальній включеності» в медіапростір масових аудиторій, адже
стрижньовою характеристикою інформаційного поля суб’єкта є його осібність й
виключно індивідуальна приналежність. Серед соціально-комунікативних
диспозицій персоніфікованого суб’єкта медіакомунікацій обрані для аналізу «Ясоціальне», «Я»-комунікативне» та «Я-політичне» (в залежності від того, яким
контентом цікавиться та в якому статусі представляє себе персоніфікований
суб’єкт у медіапросторі). Суб’єкт самостійно обирає той образ «Я», що
коригується уявленнями про власні інформаційно-комунікативні наміри,
ступенем їхньої стереотипізації, співпадає з особистісними інтенціями та метою
інформаційного обміну і втілюється у поточних медіапрактиках. Головним
медіатором тут постає самовизначення та самоінтерпретація суб’єкта,
усвідомлення ним власних інформаційних потреб та інтересів, цілепокладання у
процесі здійснення інформаційного пошуку, що поступово перетворює
стандартизовані дії homo informaticus або «медійної особистості» – на
комунікативні дії персоніфікованого суб’єкта медіакомунікацій.
6. Серед нових феноменів медіакомунікативного простору визначається –
контамінація суб’єктності, що являє собою cуміщення та взаємозмінність
позицій «комунікатора – реципієнта», яка вимагає виходу за рамки існуючих
стереотипів медіавзаємодій з їх описом у термінах соціальних груп або ролей. Цей
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
513
феномен передбачає урахування диспозиційних статусів суб'єктів, вивчення
комунікативних і соціопсихологічних особливостей реалізації інформаційного
вибору та формування персонального інформаційного поля. Контамінація
суб’єктності акцентує такі функціональні особливості комунікативної взаємодії:
ініціювання контакту, преференції інформаційного вибору з паралельним
відтворенням, сприйняттям та запам’ятовуванням потрібної інформації. Головним
імперативно-інтегративним фунціоналом виступає цілепокладання під час
утворення інформаційного поля реципієнта – персоніфікованого суб’єкта
медіакомунікацій. Найголовнішим результатом прояву феномена «контамінації
суб’єктності» є перетворення масової аудиторії на сукупності (групи, мережеві
співтовариства тощо) персоніфікованих суб’єктів медіакомунікацій або членів
«інтерпретативних спільнот».
7. Структура інформаційного поля суб’єкта визначається конфігураціями,
що допомагають агрегувати дискретні фрагменти медіакомунікативних практик
персоніфікованого суб’єкта медіакомунікацій, а саме:
а) виконання суб’єктом комунікативних функцій щодо наповнення змісту
інформаційного поля та виключення непритаманних для нього інформаційних
потоків, перешкоджаючих оволодінню обраною інформацією та її смислами;
б) використання інтегративного функціоналу інформаційного поля, що
виступає як комплекс комунікативних зусиль персоніфікованого суб’єкта щодо
процесу його формування та включає: застосування механізмів інформаційного
вибору та інформаційних фільтрів; пошук можливостей вийти за межі змісту,
запропонованого «стандартами мовлення» мас-медій; диференціацію інформації
та інтерпретацію вже інтегрованого до інформаційного поля контенту;
зосередження уваги на новій інформації або на такій, що суттєво доповнює вже
відому;
в) можливості інформаційного пошуку, що для персоніфікованого суб’єкта
перетворюються не на «сканування очевидностей», не на статусні (зумовлені
звичками і стандартами), а на зумовлені контамінаційною моделлю формування
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
514
власного інформаційного поля суб’єктні вимоги до змісту й типу інформації, що
спричиняє активність та усвідомленість інформаційного вибору;
г) дифузія змістової «політики» персоніфікованого суб’єкта дозволяє йому,
почергово отримуючи статус «комунікатора» або «реципієнта» (феномен
«контамінації суб’єктності»), комбінувати своє ставлення до того, чи іншого
контенту, де певні ланцюги інформації становлять алгоритм «образу події», при
тому, що жоден з них не має пріоритету відносно інших.
8. Культурні практики, висвітлені в роботі, підтверджують не тільки
реальний зсув соціальних та гуманітарних цінностей на «перетині» тисячоліть,
мультимедіативність та взаємодію знакових систем «книжкової» та «екранної»
цивілізацій, але й наявні культурні перетворення, що відкривають нові
перспективи досліджень символізації змісту та інтерференції мистецтв в дискурсі
сучасних мас-медій.
9. В результаті поєднання інструментальних та неінструментальних
(смислових) елементів та використання засад екоантропоцентричного та
феноменологічного підходів розроблена модель комунікативної взаємодії
персоніфікованого суб’єкта в мультимедіативному просторі та представлена
концепція формування інформаційного поля персоніфікованим суб’єктом
медіакомункацій, що відображає не тільки потенціал технологічних можливостей
і компетенцій, але й смислових потреб та соціокомунікативних запитів суб’єкта,
які стають керуючими факторами створення ним власного інформаційного поля.
Концепція інформаційного поля персоніфікованого суб’єкта включає:
А. Структурно-типологічні конфігурації інформаційного поля:
• композицію (внутрішню архітектуру);
• часово-просторові «об’єктивності»;
• доступність медіаконтенту певного технологічного типу (традиційні
медіа, соціальні мережі, Інтернет).
Б. Соціопсихологічні та соціодемографічні характеристики суб’єкта:
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
515
• приналежність суб’єкта, який формує інформаційне поле, до певного
комунікативного типу;
• афіліативні патерни та інтегрованість до груп;
• цілепокладання та диференціацію інтересів;
• статусні та демографічні характеристики: вік, гендер, регіон, тощо;
В. Смислові, ціннісні та пізнавальні орієнтації суб’єкта:
– пізнавальні «фрейми» персоніфікованого суб’єкта;
– зміст і спрямованість інформаційних потреб;
– діапазон довіри до певного типу медіа, що коригує звертання до тих або
інших засобів медіакомунікацій.
10. Результати опрацювання базових положень концепції інформаційного
поля дозволяють: більш адекватно і соціологічно виважено визначати адресну
аудиторію сучасних мас-медій, інтернет-сайтів, сторінок в соціальних мережах;
точніше уявляти та інтерпретувати «портрет» персоніфікованого суб’єкта, який в
перспективі може досліджуватись як окремий об’єкт; теоретично можна також
змоделювати відтворення суб’єктивного «образу світу», що передбачає вивчення
інтелектуальних запитів і специфіку індивідуальних форм свідомості, типів
рефлексії та способів світосприйняття в царині «журналістики співучасті»;
визначати та інтелектуально протидіяти відверто маніпулятивним прийомам і
«псевдопропозиціям» мас-медійної гіперреальності; в теоретичному плані
концепція інформаційного поля суттєво сприяє розвитку і глибині інтерпретацій
дискурсу мас-медій, появи «інтерпретативних спільнот» та персоніфікованих
суб’єктів медіакомунікацій